Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

розширеного засідання Комітету з питань науки і освіти

08 лютого 2017 року

Веде засідання Перший заступник голови Комітету

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 15 година, будемо розпочинати роботу. Шановні колеги, давайте розпочинати, у нас сьогодні складний день, буде розглядатись взагалі то сім питань, але у нас є гарна новина: шосте питання зняте на прохання народного депутата автора проекту Максима Курячого. Тому у нас сьогодні буде шість питань, з них три, які мають великий сенс і зміст.

Тому дозвольте ще подякувати всім народним депутатам і, до речі, і Володимиру Віталійовичу, який тут з нами, перший заступник міністра освіти і науки України. Нам з Польщі прийшли газети, які випускають наші, наша українська громада, там, де ми були. Тому я з великим задоволенням хочу вам це дати, тут про вас також пишуть. Тарас Дмитрович, вам, тут ваше фото взагалі є. Я не знаю чи є Михайло Михайлович Поплавський, він також там є. Я думаю, що народні депутати подивляться.

Але це є дуже важливим, і ми ще раз звертаємся до Міністерства освіти і науки України з проханням підтримувати нашу громаду, яка не просить кошти. Вона просить єдиного: допомоги методичної, вона просить допомоги ідеологічної, по підручникам, по методичній системі і так далі. А взагалі я хочу сказати, що, дивлячись на нашу громаду, яка взагалі має українську школу на території Польщі, це, дійсно, люди, які є патріотами, люди, які з 1946 року знаходяться там в Помор'ї і міста…

Далі. Значить, ітак, перше питання, з якого ми розпочинаємо…

_______________. Я прокоментую… Ми вже з Романом Дроздом  працюємо…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

_______________. І з їхньої ініціативи будемо створювати таку українсько-польську групу вчених із з'ясування тих історичних подій, які викликають суперечності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Роман Дрозд –  це  бувший ректор Поморської академії, який є істориком за фахом і якраз він підтримує цю ідеологію. Хочу сказати,  що після того, як прийшла ПіС до влади, зараз дуже складно працювати їм. І я думаю, що якраз Україна в цьому сенсі буде допомагати.

До речі, 16-17 лютого у Варшаві буде проведене наступне спільне засідання Міжпарламентської асамблеї "Польща-Україна", і я думаю, що цей діалог буде продовжуватися. Тому що ви знаєте, у нас зараз дуже складна ситуація на цьому фронті.

Ітак, шановні колеги, перше питання – це проект  Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст") (реєстраційний номер 5240) доопрацьований. Народні депутати Марченко і Співаковський.

Як головному автору цього  проекту я хочу надати слово Марченку Олександру Олександровичу. Будь ласка.

МАРЧЕНКО О.О. Доброго дня, шановне поважне зібрання! Доброго дня, Олександр Володимирович, Володимир Віталійович! Напевно, тема навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації обговорюється  в залах в Комітеті освіти вже два роки. Тема серйозна, яка турбує, викликає неспокій і взагалі вносить якісь незрозумілі, нездорові настрої в товариство освітнє, в першу чергу в товариство керівників навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, учнів, і саме головне, напевно, батьків.

Дуже багато в нас розмов сьогодні в Україні ведеться про відсутність кваліфікованих спеціалістів, відсутність спеціалістів, які створюють якісний валовий продукт. Я напевне, Олександр Володимирович, з вашого дозволу 5-7 хвилин хочу почати, напевно, з дороги, з нашого снігу, да?

Не почищений сніг, нема ким управлять, хто чистить сніг, так? А виявляється, що я на комітетах ніколи не звертав увагу, не зачіпав освіту по проблемі якості підготовки сьогоднішньої, чи тих спеціалістів, які готовляться в навчальних закладах. Але я звертаю, Володимир Віталійович, вам, ми не раз говорили з вами, з Міністерством освіти, що сьогодні на біржах в центрах зайнятості найменше спеціалістів або людей, які шукають роботу, це від навчальних закладів І, ІІ рівня акредитації.

Хочу, Володимир Віталійович, вам, Лілії Михайлівні передати вітання від керівників міста Авдіївки. Я був недавно, дуже багато в нас говорять, що трапилось. І влада, військові керівники, товариство одне питає: "Хватить їздити туди депутатам, хватить їздити радникам, порадникам, всім остальним". Там не хватає керівників лінійних, простих, не хватає електрозварювальників, не хватає ось в місті сантехніків. Я підкреслюю вам, не хватає їх.

Традиційно одна з кращих освіт в Україні, традиційно у нас найкраща українська освіта була, напевно, є. І так трапилось, що ті непослідовні, антиконституційні кроки, бо деякі законопроекти наші суперечать багатьом-багатьом статтям Конституції: 22-ої, Конституції, що закон повинен покращувати, а не зменшувати, статті 53 про професійну освіту, – заганяють нас, батьків, платників податків і багатьох людей, які є сьогодні в галузі освіти, бо це одна з самих багаточисленних сьогодні галузей, яка має найвелику кількість працівників, в невизначеність.

І, Володимир Віталійович, десь в 2016 році, навіть ми з вами говорили: не треба блокувати законопроект 5240 про навчальні заклади І, ІІ рівня акредитації. Напевне не треба педалювати Закон 3491 до тих пір, поки в базовому, в рамковому законі будуть прийняті всі складники освіти для того, щоб зберегти найкращі традиції для того, щоб ці люди займалися якісним вихованням учнів, студентів, піклувалися про якість освіти. Але сьогодні, я хочу наголосити, Володимир Віталійович, і в вашій особі виконавчу владу, і Лілія Михайлівна. Знаєте, у нас дивні речі відбуваються, підручники появляються в грудні місяці, да. Сьогодні, будемо говорити, автобусна школа, автобусна школа, яка започаткована при таких дорогах якось у Міністерства немає ніякого відношення до того, що діти по 3-4 тижня не доїжджають через сніг. Сьогодні у нас карантин через карантин на карантин і взагалі питання утримання шкіл викликає багато-багато запитань. І кожна держава має головну ціль – зберегти своє майбутнє. Для мене як батька і для багатьох, хто є платником податків є: перше – куди йдуть діти вчитися, які є знання, і друге – за, що платять платники податків гроші в державний бюджет, в місцеві бюджети і, коли не отримають якісних професійно підготовлених майбутніх як керівників, так і працівників.

2016 рік показав, що сьогодні близько 100 тисяч наших випускників 9-х, 11-х, студенів І-ІІІ курсів уже пішли на навчання в зарубіжні навчальні заклади до наших сусідів.

Я хотів би, щоб Міністерство освіти, Олександр Володимирович, згідно рішення комітету звернуло увагу, бо скоро в освіті не буде кого виховувати і як виховувати, і для чого виховувати.

І в цілому я хочу подякувати всім співавторами доопрацьованого законопроекту, який узгоджений з комітетом, хочу подякувати всім народним депутатам, які долучились до цього. В цьому законопроекті вноситься в XV главу "Перехідних положень", який дозволяє прийняти таке аварійне рішення до 2019 року дозволити прийом в навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації учнів і студентів по підготовці молодших спеціалістів у навчальних закладах вищого рівня кваліфікації. Хочу подякувати ініціативній групі, керівникам, які є небайдужі. Я вважаю, Володимире Віталійовичу, що ці люди, депутати, батьки, платники податків у слідуючий раз уже за недотримання слова будуть йти під Міністерство освіти, бо проблем і роботи у вас дуже-дуже багато не тільки із законодавчими ініціативами, які ви блокуєте, а у зовсім інших питаннях: забезпечення якісної постійної безперебійної освіти у садочках, школах, навчальних закладах професійної технічної освіти, у технікумах, коледжах і університетах. І всі ці помилки ми старалися виправити цим законопроектом для того, щоб стабілізувати галузь.

Ще раз, всім дякую. Прошу членів комітету підтримати, тих народних депутатів, які є співавторами, теж прошу підтримати. Звертаюся в особі присутніх депутатів до всіх керівників фракцій, щоб ми якнайшвидше, Олександре Володимировичу, винесли даний законопроект на Погоджувальну раду і в зал, і проголосували за цей законопроект.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олександровичу. Хочу сказати для протоколу, щоб це було зафіксовано дуже важливі речі.

Необхідність прийняття цього законопроекту була обумовлена тим, що у зв'язку з прийняттям, на мій погляд, дуже сирим Закон "Про вищу освіту", на сьогоднішній день фактично ціла галузь освітня залишається, залишається в невизначеному стані. На мій погляд, це велика помилка. Неможна приймати закони, які мають от такі наслідки. Взагалі отой спам законодавчий, який сьогодні ми маємо у Верховній Раді, на жаль, на жаль, відбувається від того, що ми приймаємо закони і після цього починаємо їх поліпшувати і вносимо по 70, по 100 правок. До речі, тому ми так працюємо сьогодні над 3491, над базовим Законом про освіту, для того, щоб уникнути того, що сьогодні ми маємо.

Я вам хочу сказати, що ми винесли під купол Верховної Ради України, оскільки голосування першої редакції цього законопроекту було 5:0 на користь цього законопроекту. Ми винесли в зал. Ви бачили результати цього голосування.

Ми вважаємо, ми виходимо, члени комітету, виходять з дуже простою річчю: ми повинні працювати на людей, на їх користь, ми повинні робити так, щоб через коліна не ламалась система. Те, що в нас є проблеми з ефективністю системи, це очевидно, але це ж не робиться таким чином, щоб поламати, не розуміючи наслідки, і отримати після цього, що велика кількість технікумів-коледжів просто піде в систему профтехосвіти, а, відповідно, на місцевий  рівень. А ми не знаємо, це не прораховано, чи місцевий рівень витримає чи ні таке навантаження. І це означає, що ми будемо мати проблеми.

Більш того, наскільки я знаю, дуже багато вже технікумів-коледжів зайшли в структуру університетів, і тут є також питання, бо ви знаєте, мою правку не прийняли. Там, де ми дозволяли фінансувати з різних джерел, тобто з Державного бюджету, з місцевого бюджету фінансували  ці установи, це б також вирішувало якісь питання, але цього нема. І це означає, що виникнуть, як у нас всюди виникають такі ж проблеми із університетами, які вже мають свої структури технікумів-коледжів.

Тому наше рішення, яке ми попередній раз приймали, дуже просте: дати можливість Міністерству освіти і науки України за 2-3 роки повністю відпрацювати весь  механізм, попрацювати в регіонах, на територіях, відпрацювати, і після цього проводити цю реформу. Бо реформа, коли вона не прорахована, не спрогнозована, вона буде мати великі  наслідки.

Друге питання, до речі, пов'язано також з цим, що коли ми приймаємо закони, не розуміючи наслідки, після цього ми півтора роки не виконуємо цих законів.

Тому ми для того, щоб зняти питання, яке нам зробили під куполом, ми внесли наступну правку: замість 2020 року поставити 2019 рік. А в рішенні ми пропонуємо все-таки міністерству спокійно, без авралу вирішити це питання.

Більш того, я хочу сказати. От, подивіться, сьогодні тут багато людей з якраз середньої ланки освіти цієї спеціальної. Що ми маємо? Умов прийому немає. Що це означає? Що технікуми і коледжі не можуть проводити профорієнтацію. Тобто ви не можете формувати ту базу людей, абітурієнтів, які зайдуть. Це є проблема велика. Бо, якщо, наприклад, я батько дитини, яка б туди пішла, але я знаю, що не визначений стан цього технікуму і коледжу. Чому я тоді буду думати над тим куди піде дитина. Тобто наслідки таких рішень, вони будуть мати велике значення для людей. Це дуже коротко.

Тому я, звертаючись до членів комітету, народних депутатів, буду, просити також підтримати нашу… наші пропозиції. І зараз… Микола Олександрович, якщо ви не заперечуєте, я ще хочу надати слово першому заступнику міністра освіти і науки України Володимиру Віталійовичу Ковтунцю, який якраз, представляючи позицію Міністерства освіти і науки України при голосуванні цього законопроекту 5240, якраз не підтримав, да. Я думаю, що ми повинні послухати аргументацію і після цього перейдемо до дискусії відповідної. Так?

КОВТУНЕЦЬ В.В. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

КОВТУНЕЦЬ В.В. Перш да все, Олександр Олександрович, шановні народні депутати, дозвольте подякувати вам за інтерес до цієї надзвичайно важливої проблеми, тому що молодший спеціаліст – це той рівень найвищої доуніверситетської освіти, який надзвичайно потрібен на ринку праці. Молодший спеціаліст на ринку праці затребуваний більше ніж бакалавр, тому що це якісна професійна освіта, її треба розвивати.

Що сталося? Що сталося? Оце речення з "Перехідних положень" Закону про вищу освіту останній прийом здійснюється в такому році було прочитано і, на превеликий жаль, в колах міністерства, на різних засіданнях, я дивився стенограми різних засідань, прозвучало так, що після цього, після 2016 року ніякого молодшого спеціаліста не буде. Вибачте, але те, що зараз написано, читається, в проекті читається так само: "Останній прийом в 2019 році". А далі що?

Тому ми дуже просимо цей законопроект доповнити. По-перше, записати, що міністерство затверджує умови прийому  на ОКР молодшого спеціаліста.

Друге – що фінансування підготовки молодшого спеціаліста здійснюється з державного  бюджету, а не з місцевих бюджетів. Тому що рано чи пізно, коли ми приймемо Закон про професійну освіту чи буде там про вищу професійну, це буде окремий освітньо-кваліфікаційний рівень, і нам це треба перехідний забезпечити.

Ми з трудом вистояли, щоб молодший спеціаліст не пішов на місцевий бюджет уже в нинішньому році. Чи вдасться відстоювати далі, я не знаю. Тому запишіть, будь ласка, що фінансується з державного бюджету.

І третє – дайте доручення робити нам те, що ми зараз робимо. Створюється робоча група, яка має написати концепцію Державної програми розвитку підготовки молодших спеціалістів. І питання, на яке ми не маємо остаточної відповіді: в тій редакції, якій написали, означає, що після 2019 року вищі навчальні заклади, університети і академії по-старому ІІІ і ІV рівень акредитації, які у своєму складі мають відокремлені структурні підрозділи – коледжі і технікуми – не матимуть права приймати молодшого спеціаліста на навчання.

Чи це правильно? На мій погляд, треба відокремити вищу освіту від не вищої, але в деяких університетах такі відокремлені структурні підрозділи є дуже ефективними, насправді працюють. Тому якогось одного рішення бути не може.

Тому я прошу звернути увагу, що ця норма, яку ви записали, по-перше, при неправильному прочитанні викличе знову нездоровий ажіотаж, а що після 2019 року буде? Це раз.

По-друге, де-факто забороняє університетам і академіям приймати в свої відокремлені структурні підрозділі молодшого спеціаліста.

А третє – не вирішує нам проблеми.

Нам потрібно, я повторюю зараз, от правила… умови прийому молодшого спеціаліста на погодженні в Мін'юсті. На погодженні в Мін'юсті. І зараз ведуться переговори на рівні Прем'єр-міністра, щоб ці  умови прийому були погоджені. Тому нам потрібно, оскільки молодший спеціаліст є в Законі про освіту, він узаконений. Молодший спеціаліст є в Законі про профтехосвіту. Таким чином, він цілком узаконений, не є за межами правового поля. Але щоб зберегти його на державному рівні, я повторюю, нам треба три норми: умови прийом, фінансування з державного бюджету, і доручення  Кабінету Міністрів розробити державну програму розвитку молодшого спеціаліста. Це те, над чим ми працюємо. Будь ласка, підтримайте нас.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Володимир Віталійович.

Шановні колеги, хочу надати слово народному депутату Миколі Олександровичу Фролову. Будь ласка.

ФРОЛОВ М.О. Шановні члени комітету, шановні колеги! Я не член Комітету з освіти і науки, але як народний депутат маю право брати участь у засіданні всіх комітетів. Вважаю, що сьогоднішній… той законопроект, який ми зараз розглядаємо, є дуже важливим, дуже резонансним, і він цікавить велике коло не тільки освітян і нашої громадськості, батьків, учнів, студентів, тому я вважаю його надзвичайно важливим.

Перше, що я хочу сказати, це я буду підтримувати цей  законопроект і буду закликати членів фракції "Блоку Петра Порошенка" підтримати цей законопроект. Я вважаю цей законопроект здоровим компромісом між тією позицією, яка є сьогодні у депутатів Верховної Ради, в комітеті і міністерстві.

Володимир Віталійович, я просив би вас розглядати цей законопроект як саме законопроект не контраверсійний по відношенню до міністерства, а законопроект здорового глузду, здорового компромісу. І дуже приємно сьогодні від вас чути вже позицію, яка, ну, скажемо, направлена на досягнення цього компромісу.

Третє, ми всі в цій залі добре розуміємо, про що йде мова, і ми добре розуміємо, що цікавить в першу чергу колективи і керівників закладів, ну, по старому, І-ІІ рівня акредитації. Мова йде, в першу чергу, про можливість подальшого набору на базі дев'яти класів – будемо речі називати своїми прізвищами, тому що при існуючому стані речей присутні добре розуміють, що заперечення у подальшому наборі на базі дев'яти класів, фактично, нівелює існування багатьох закладів І-ІІ рівня акредитації. Тому вважаю доречним саме цю впроваджену норму, цей законопроект із вказанням дати – 19-го року.

Наступне. Дуже важливим, дуже важливим є те, що ми повинні розглядати проблему коледжів, проблему технікумів і те, що ми відносимо до закладів І, ІІ рівня акредитації, виходячи з існуючих реалій. Не якихось умозрительных моделей чи невідомого нам закордонного досвіду, а з  існуючих реалій.  Реалії сьогодні наступні: частина коледжів, технікумів сьогодні знаходиться в структурі університетів. Університети вклали вже в ці заклади значні кошти, значні ресурси і націленні на подальший розвиток в своїй структурі цих закладів; частина знаходиться на рівні керівництва і фінансування місцевих бюджетів і частина знаходиться в самостійному плаванні.

Тому саме з цих реалій і необхідно розглядати, як відправну точку, після, я маю надію, затвердження закону 5240 і подальші наші спільні дії з  міністерством. Я маю на увазі міністерство, комітет, нас, депутатів, і керівників вищих навчальних закладів всіх  рівнів.

Що треба зробити після того як буде затверджений цей закон?  Треба розібратися, які з коледжів, технікумів підуть надалі в структуру університетів, і університети зобов'язані будуть допомогти пройти відповідне ліцензування і упорядкування своєї діяльності, які дійсно перейдуть на рівень професійної освіти. Але, виходячи з реалій, ми сьогодні не повинні забувати дві речі.

Перше. Закону "Про освіту" в другому читанні на сьогодні немає. Закону про професійну освіту немає. Правил прийому для закладів І-ІІ рівня акредитації станом на сьогодні немає. Тому реалії свідчать про необхідність затвердження закону 5240. Я би і закликав, ще раз звертаюся до своїх колег народних депутатів, це зробити, до громадськості підтримати цей законопроект. А головне міністерству зрозуміти, що для цього перехідного  періоду необхідно приймати такі законопроекти як запропонований законопроект 5240 для того, щоб розвиватись швидко еволюційно, але не за девізом "Ломать – не строить".  Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Олександровичу.

Шановні колеги! Я  просто хочу сказати, що тиждень тому якраз була стаття у поважному виданні "Деркало тижня", де бувшиий міністр освіти   Сергій Миронович Квіт якраз сказав, що проблеми, які  відбулися… Стоп. Що? Давайте з повагою відноситись до всіх. Сказав, що якраз  проблеми, які є, вони йдуть якраз від мене і так далі.

Я хочу зауважити, що чому ми просимо перенести, Володимире Віталійовичу, на два роки?  Якраз за ці два роки  нічого не було зроблено для того, щоб внормувати ці речі, і  ви самі про це сказали, що просто нічого   не було зроблено. Тому ми якраз і пропонуємо: та модель, коли два роки буде для того, щоб відпрацювати це  і тоді після цього  запускати. Запускати в такому вигляді це означає, приректи цю галузь на розруху. Ми не можемо цього зробити. Все.

Я хочу надати слово, єдине прохання, от тим, кому я буду надавати слово, перше – до двох хвилин і, по-друге, по суті. Чи ви підтримуєте чи ні? Добре. Домовились.

І так, перше надаю слово Гриценку Валерію Павловичу, директору  Сумського будівельного коледжу. Будь ласка.

ГРИЦЕНКО В.П. Доброго дня, шановні члени комітету! Шановний Володимире Олександровичу!  Шановні друзі!

Я хочу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Володимирович.

ГРИЦЕНКО В.П. Олександр Володимирович,  я прошу вибачення. Хвилююся.

Я хочу перш за все подякувати  вам членам комітету і тим  депутатам, які  підтримали 19 січня  законопроект 5240 і, думаю, що до них приєднається решта депутатів, які будуть розглядати цей законопроект. Дійсно, ми  опинилися  сьогодні за межами законодавства, і якщо прослідкувати таку хронологію, то з 30 березня минулого 2016 року в цій залі за участю тоді ще  Гриневич Лілії Михайлівни ми прийняли рішення про те, що внести складник  до  Закону "Про освіту", який на той час ще  тільки був у проектному варіанті до  першого читання, закон, вірніше, вища професійна освіта і прийняли рішення рекомендувати розробити цей Закон про вищу професійну освіту.

Далі. До 1 червня 2016 року були підготовлені матеріали до парламентських слухань, в тому числі Міністерство освіти, як не дивно, воно рекомендувало розробити цей законопроект про вищу професійну освіту і в цьому Законі "Про освіту" виокремити окремим складником цю ланку освіти. Ці парламентські слухання прийняли рішення, і я не буду повторювати те, що сьогодні говорив головуючий, що Міністерство освіти, на жаль, не виконало. Але, все ж таки парламентські слухання рекомендували Міністерству освіти виконати всі ті доручення, які були їм надані і комітетом Верховної Ради, і робочою групою від ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.

Далі. Те, що відбулося влітку. Влітку відбулося те, що всупереч цьому подає Міністерство освіти чомусь Закон про професійну освіту, який, взагалі, не прописаний у Конституції, да? і там все рівно свою лінію проводить. У вересні місяці Верховна Рада приймає Постанову про затвердження рішень парламентських слухань, де знову ж таки і Кабінету Міністрів, і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Павлович, дві хвилини. Все! Я перепрошую. Інакше я просто не дам слово іншим.

ГРИЦЕНКО В.П. Я вибачаюсь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розумієте? У нас три питання.

ГРИЦЕНКО В.П. Тому я хочу сказати, що Міністерство освіти замість того, щоб підтримувати цю ланку, і сьогодні ми чули Володимира Віталійовича, знову таку цукерку в шоколаді, потрібен молодший спеціаліст. Але чому тоді ви не підтримуєте цей законопроект 5240? Це не аргументи, які ви сьогодні навели, про те, що от не було в перехідних положеннях. Чому ви не запропонували 19-го тоді числа в сесійній залі цих пропозицій?

Тому я прошу не відвертатися від цієї ланки навчальних закладів, а спільно працювати з нами. Ми, вибачте, дурниць не пропонуємо. Я, наприклад, все життя поклав, в мене один запис: Сумський будівельний коледж від…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валерій Павлович!

ГРИЦЕНКО В.П. …майстра до директора.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валерій Павлович!

ГРИЦЕНКО В.П. А ви не прислуховуєтесь до цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валерій Павлович!

ГРИЦЕНКО В.П. Я вибачаюсь. Але це повинна бути єдина команда.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валерій Павлович! Я просто хочу всім нагадати. Якщо ми не дотримуємося регламенту це означає, що я тоді, тільки там 3-4 особи будуть мати слово, всі інші не будуть мати слова.

ГРИЦЕНКО В.П. Ну, я прошу, якщо хтось мені дасть одну хвилину із моїх колег, я хочу сказати про концепцію і програму, про які тут перший заступник міністра говорить. Якщо можна. Можна?

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну добре, я попередив, що я буду відрізати. Добре. Будь ласка.

ГРИЦЕНКО В.П. Так ось, говорить Володимир Віталійович про те, що і 17 січня, коли ми зустрічалися в Міністерстві освіти ця робоча група, він говорив теж, от давайте ми розробимо концепцію. Скажіть, будь ласка, шановні, друзі, та у мене на столі лежить  три концепції розвитку ВНЗ І-ІІ рівня акредитації 2000 року, 2003, 2006. На період другий етап 2010 рік записано, "виділити технікуми, коледжі, училища, прирівняні до них, в окрему ланку в системі освіти". І що  робить Міністерство освіти сьогодні? Знову намагається розробити якусь державну програму. Та не треба розробляти, вони є, їх тільки треба виконувати від "а" до "я". Але практично жодного пункту з цієї державної програми на сьогоднішній день не виконано.

Ось тому це і бентежить нас, тих людей, які на передовому фронті в технікумах і в коледжах. Для чого з пустого порожнє переливати і неаргументовано проводити таку лінію, щоб завалити цей законопроект?  Дайте можливість нам працювати. Дійсно говорить головуючий, що ми не можемо сьогодні піти ні в школу, ні на виробництво, нікуди ми не можемо провести профорієнтаційну роботу, немає законних підстав. І Володимир Віталійович говорить: не хвилюйтеся, все гаразд, на погоджені або на реєстрації в Міністерстві юстиції.

Дайте мені відповідь, будь ласка, як Міністерство юстиції може зареєструвати, якщо ми поза законом взагалі сьогодні знаходимося. Якщо такий хтось візьме на себе ці питання, зареєструйте, будь ласка. Але для чого нас ставити нижче плінтуса, вибачте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Павлович, дякую, дякую.

Я хочу надати  слово Булгакову Валерію Андрійовичу, будь ласка.

БУЛГАКОВ В.А. Шановний Олександр Володимирович, дуже вам вдячний комітету за нашу таку активну підтримку. Ну я хотів би  сказати, що представник Міністерства освіти, перший заступник міністра 19.01, він в своєму виступі сказав неправдиву таку ситуацію, яка була, і це вплинуло на голосування на депутатів. Він сказав, що ніколи коледжі і технікуми не були вищою освітою. Я хотів би сказати, що 25 років ми були вищою освітою. А якщо взяти, то 100 років і більше можна, були окремою ланкою.

Наступна була така основа, каже, там працюють рядові вчителі. Володимир Віталійович, там працює більше тисячі науковців. Значить 3 тисячі науковців. Аспіранти, чому? Бо ми підтягували цю ланку до вищої освіти, вона була початкова вища освіта. Ви в своєму виступі сказали, що ми дали право коледжам, 70 коледжам, готовить молодших бакалаврів. А я говорю: навіщо? Це не державний підхід, тому що ви дали, а вища школа 5 тисяч не виконала бакалаврів. А нащо ви нас знищуєте? Коли ми не хочемо це готовить, ми хочем готовить молодшого спеціаліста, котрий потрібен виробництву.

Ви далі в своєму виступі сказали, що буде профільна школа. То чому не дати нам після 9 класу, як сказав депутат, щоб після 9 класу ми готовили профільну школу. Хто, як не ми, підготовим? І він потім піде в університет.

Наступне питання. Ви говорите, що професійна буде така освіта. А в Конституції що написано? То це знов така мильна бульбашка буде? І, якщо подивитися, то я хотів би сказати, що дійсно комітет хоч там штатний працівників був в міністерстві, який говорить, що от це навчальні заклади і там комітет такий малочисельний. То якраз це бойовий комітет. Бо ті комітети, які були раніше, вони були в зговорі з Міністерством освіти і робили те, що їм треба. А цей комітет відстоює позиції навчальних закладів. І ми не допустим.

Візьміть, дивіться, приклад, от петиція, ми подали на Верховну Раду, за 8 днів ми зібрали 28 тисяч. Про що це говорить? Це говорить про те, що навчальні заклади потрібні. І ми настоюємо робити те. Ми не хочемо на вулицю виходити. Ми настоюємо на те, що ви підійшли. А в вашому виступі, я дивлюся, що ви не компетентні в цьому питанні, ви не знаєте нашу систему, ви не вмієте правдиво дати інформацію депутатам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я надаю слово Гулий Валерію Анатолійовичу, Генеральному директору товариства "БК "АЗУР ГРУП".  Є?

ГУЛИЙ В.А. Добрий день, пане головуючий! Президія! Шановні освітяни! Я буду говорити тільки про свою компанію. Наша компанія "Фундамент", будівельна група велика, яка нараховує більше 3 тисяч людей. І я один із директорів в цій компанії. Хочу вам сказати, що 60 відсотків ітееровців, які працюють у нас, а це майстри, прораби, начальники дільниць, майстри в цехах – це все випускники ваших коледжів. Я один з них випускник Київського… звичайного київського – більше, але Ржищівський, і Тельнівський, і Дніпропетровський – всі хлопці працюють у нас. Це 60 відсотків левова доля. 100 мільйонів виконують тільки у  місяць 60 відсотків це працюють ваші  випускники. Тому сьогодні, об'єднуючи те з іншим, чи  ПТУ з етім, ми нічого не доб'ємося хорошого, тому що це різні спеціалісти, совершенно різні.

Самий грамотний спеціаліст ПТУ може бути тільки бригадиром, хороший фахівець випускник коледжу це  може бути всім, чим я назвав: і майстром, і начальником дільниці і прорабом. Вони володіють досконало, досконало володіють геодезичними приборами до тахеометра, у них та база знань, яку ви даєте, це і теоретична  механіка…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Анатолійович…

ГУЛИЙ В.А. … це всі … їх база удовлетворяет нашу потребність, вони відповідають стовідсотково виробництву. Тому всіх, від кого це залежить, я прошу підтримати оцих директорів, бо якщо… чим ми закриємо оцю дирку, якщо через 2-3 роки згине ця освіта, хто буде майстрами? Випускник інституту він іде, отримує ліцензію, щось своє і дуже рідко, а директорів і головних інженерів є тільки один, а працюючих 600. Тому я благаю вас, депутатів, хто може і від кого це залежить, підтримайте їх. Це повинно бути  збережено така освіта.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

ГУЛИЙ В.А. А щодо ГПТУ , то я можу сказати,   не пройде і два роки як великі компанії, така як моя компанія, "Завод Ковальської", група будівельна, "ІнтегралБуд" та інші, вони сьогодні вже в кулуарах думають, як підтримати наше 16-е, 29-е, 20 ПТУ, которі ще живі. Ми всеравно їх будемо спасати, бо ждати милості от правітельства і от Бога ми не будемо. Будемо виходити з пропозицією нам і та дільниця освіти дуже важлива. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Валерій Анатолійович.

Шановні колеги! Будь ласка, притримуйтесь  регламенту.

Тимошенко Микола Михайлович, директор Житомирського агротехнічного коледжу. Будь ласка.

ТИМОШЕНКО М.М. Спасибі. Доброго дня, шановні колеги, дозвольте так звернутися як народний депутат шостого скликання України та  директор коледжу. Я думаю, що прийняття закону сьогоднішнього є настільки очевидним, що, я думаю, сьогодні немає в залі, навіть щоб хтось суперечив. Я думаю у нас тут єдині дії як ініціаторів законопроекту, так і Міністерство освіти і науки. Бо треба ці питання сьогодні просто врегулювати і узаконити. Я думаю, що більш безпартійного закону, більш закону здорового глузду, закону, який не потребує ні цента з державного бюджету, і який не протирічить іншим законам, сьогодні він просто очевидний.

Я хотів би вам щиро подякувати, бо я знаю, що ви і попередній раз на чолі, Олександр Володимирович, і вам, і народним депутатам комітету. Мене сьогодні тішить, що сьогодні присутні з інших комітетів народні депутати, вони почують. Головне нам, щоб в залі прийшли тільки, бо ми між небом і землею.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони спеціально прийшли.

ТИМОШЕНКО М.М. Спасибі. Між небом і землею, прийміть просто цей закон.

Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Калушка Володимир Павлович – директор Тернопільського технічного коледжу. До речі, Тернопільського національного технічного університету.  Зрозуміло, що якраз представляє структуру університету. Будь ласка.

КАЛУШКА В.П. Дякую, дякую.

Олександр Володимирович, шановні  колеги депутати, шановні колеги. Однозначно, що підтримати потрібно. 18-й рік продовження підготовки кваліфікованого робітника, це колись було пропозицією Міністерство освіти, громадськість хотіла 20-й рік, ну найшли ми середньоарифметично – 19-й рік і добре, молодшого спеціаліста.

Дуже щось приємне звучить, але боюся, щоб не було гібридом, що  Володимир Віталійович просить прописати на державному бюджеті. Але я  боюся, якщо ми туди вставимо, то депутатський корпус може це все, як кажуть, перекреслити. Тому, мабуть, тільки таку редакцію, як проробили на комітеті, виносити в зал засідань і швидко приймати, бо немає його. Мін'юст акуратно каже, що ви поза законом. Надіємося, що воно підтримується в найближчий час, узаконниця і ми почнемо  працювати.

Ще дві ремарки сугубо Міністерству освіти. Шкода, що ви в опозиції до навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації. По крайній мірі так складається.

Дуже вас хочемо розрізнити, щоб ви розрізнили професійна освіта і вища професійна освіта. Як уже, скажем, комітетом 5 жовтня 16-го року, першим проектом Закону "Про освіту" розписано, що буде окремий Закон про вищу освіту і окремий Закон про професійну освіту. Не треба зараз, в майбутньому, Володимир Віталійович, змішувати професійну освіту, теперішню професійно-технічну освіту і колишню середню-спеціальну кваліфікованого робітника – вищу професійну освіту, це різне. Воно різне не тільки в розумі дитини, в розумі школяра, воно є різне в інших європейських країнах. Європа, Сполучені Штати, там є професійно-технічні центри і там є коледжі. І коледжі це, ну, це різне, його не можна змішувати на ніякому рівні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

КАЛУШКА В.П. Ні на нормативному, ні в чому… Тому…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Павлович!

КАЛУШКА В.П. Тому дякую за увагу. Надіюсь, що в найближчий час ми увійдемо в правове законодавче поле і будемо працювати разом, а не в опозиції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Павлович.

Зараз ми підводимо риску під дискусіями. У нас в дискусіях прийняло участь шість осіб.

І я хочу надати слово для відповіді по питанням, які є, першому заступнику міністра. Володимиру Віталійовичу, будь ласка.

КОВТУНЕЦЬ В.В. Шановні друзі, я хотів би, щоб ми один одного чули. Я сказав дуже багато пропозицій, які не підтримані. А тепер я читаю проект закону. Я читаю проект закону: "Останній прийом на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста проводиться в 19-му році", крапка. Якщо це проходить у Верховній Раді, освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст – вища чи не вища – випадає за межі закону. Так не можна писати. Так не можна. І ніхто не сказав про те, що насправді потрібно провести лінію про державне фінансування з державного бюджету, бо це фахівці загально-національного значення. Ми зараз…  державний бюджет виділяє 169 мільйонів гривень на підготовку кваліфікованого робітника за спеціальністю, які готуються локально, але потрібні в загально-національному масштабі. Молодший спеціаліст – це не локальний рівень, це не місцевий бюджет. Ми просимо підтримати, а ви зараз налаштовані на те сказати, що ми такі-сякі, погані вас не  розуміють, не розуміють, що таке молодший  спеціаліст. Тому, будь ласка, або ми працюємо, або ми виходимо на якусь політичну конфронтацію тоді  нічого з цього не вийде.  Я прошу звернути увагу, що… що…

КАЛУШКА В.П. А ви  гарантуєте, що,  скажімо,  редакція з доповненнями – державний бюджет…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Стоп. Поки що… так, я перепрошую, поки що перший заступник голови комітету веде. Добре. Домовились.

Давайте я відповім  на питання Володимира Віталійовича.

_______________. Я сподіваюсь, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Володимире Віталійовичу! Чому це так  написано в законі? Пояснюю, тому що зараз до 20 березня ми  закінчимо працювати в робочих групах по базовому закону по освіті. Після цього ми передаємо  кожному народному депутату, члену комітету для того, щоб вони протягом місяця відпрацювали зі своїми вже експертами, зі своїми помічниками це. Після цього це буде розглянуто на комітеті і так далі. В результаті ми плануємо до червня прийняти базовий закон, у якому це  питання вже буде врегульовано. Але зараз, Володимире Віталійовичу, чому цей закон потрібний? Для того, щоб вони змогли працювати, щоб вони сказали, продовжуються "Перехідні положення" фактично, і це означає, що на цей термін вони працюють в легальному полі. Все. Тут немає того, що ми  закриємо таким формулюванням закриваємо питання молодшого спеціаліста. Ні, ми його  врегулюємо в базовому Законі "Про освіту", а цим законом ми просто даємо  можливість сказати суспільству: все, ми зараз працюємо, не хвилюйтесь, діточки, готуйтесь, приходьте до нас і так  далі, і так далі. Вот сенс цього законопроекту. Тобто це не закриття, а це, як-то кажуть, передишка, так для того, щоб  це було зроблено. Тому яка конфронтація тут може бути? Ми спільно працюємо для нашого освітнього простору.

КОВТУНЕЦЬ В.В. Ви дозволите мені закінчити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

КОВТУНЕЦЬ В.В. Бо мене  перебили, я сподіваюсь що тут…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу давайте…

КОВТУНЕЦЬ В.В. Є регламент і я готовий вкладатися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

КОВТУНЕЦЬ В.В. Я розумію, що ви  маєте на увазі. Але я не думки ваші  читаю, а читаю те, що викладено на папері. Я прошу на папері написати це чітко. Будь ласка,  додайте положення  про державне фінансування, про умови прийому, як мінімум, тому що з цього положення, з цим положенням… (Шум у залі)

Я закінчую. Далі. Я прошу звернути увагу, що за всіма міжнародними стандартами прийом на здобуття вищої освіти тільки на базі повної загальної середньої освіти. 9-й клас – це базова освіта і прийом на здобуття вищої освіти є просто вихід за межі правил, за якими живе світ. Ми хочемо жити в іншому світі, ми можемо в ньому жити.

Далі. Я прошу сказати… Ми завжди говорили, що молодший спеціаліст на базі 9 класів – це важлива ланка майбутньої 12-річної освіти, старшої школи, там буде 4 роки. Тому зберегти цю систему треба не тільки для ринку праці, а зберегти для того, щоб забезпечити повноцінну профілізацію в старшій школі.

І нарешті, Конституція. Конституція обмежує права влади, обмежує свавілля влади. Конституція ніколи не забороняє розширювати обсяг права. Тому, якщо ми в законі напишемо, що професійна освіта – ширше поняття, яке включає, в тому числі молодшого спеціаліста, це не є порушення Конституції. Ніколи Конституційний Суд такі норми не визнає неконституційними, це я можу гарантувати.

Тому, будь ласка, давайте говорити фахово.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую, Володимир Віталійович.

Переходимо до виступів народних депутатів членів комітету.

Тарас Дмитрович, будь ласка.

КРЕМІНЬ Т.Д.  Дорогі колеги! Шановна президія! Я хотів би звернути вашу увагу на те, що ми зараз розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту". Насправді у нас немає сьогодні обговорення концепції розвитку професійно-технічної освіти. Це перше, що хотів би сказати. Бо розмова повинна бути предметна для того, щоб ми мали відповідні результати. Бо так само, як ви кажете, що парламент занадто багато часу приділяє політичним заявам, от уявіть собі ми годину робочого часу приділили заявам, але в кінцевому результаті будемо голосувати за проект того рішення, який запропонований кожному учаснику сьогоднішнього розширеного засідання.

Друге. На чому хотів би звернути свою увагу. Ви знаєте, що минулого тижня відбулося засідання за участі Прем'єр-міністра України, членів нашого комітету, міністра освіти і науки в частині розгляду короткострокової програми дій уряду на найближчу перспективу, де, в тому числі, було розроблено і запропоновано своєрідну дорожню карту освітніх реформ.

Тому я думаю, що в контексті цього ми сьогодні повинні говорити з вами про те, що ми не повинні фрагментарно, ми повинні системно  підійти до того процесу, щоб у Верховні Раді нарешті з'явився той день, до якого б ми змогли напрацювати, підготувати низку законопроектів,  які по-справжньому зможуть вплинути на реформування системи вищої освіти, середньої освіти, професійно-технічної освіти. І відповідно в свій спосіб за допомогою фракцій,  міністерств, обласних управлінь, керівників асоціацій ВНЗ І, ІІ, ІІІ, ІV, рівнів акредитації підготувати середовище з тим, щоб вийти на ефективне голосування і відповідну підтримку. Бо 16-й, 15-й, 14 роки нам показали:  десятки страйків біля Верховної Ради насправді повинні сьогодні перейти у конструктивний діалог на розширених засіданнях, в тому числі нашого комітету під час парламентських слухань.

Третє, на чому б я хотів би зупинити свою увагу, виходячи все-таки за межі порядку нашого денного. У мене таке враження, що промовисті заяви і десятки парламентських слухань повинні сьогодні бути замінені основними  законами, які справді зможуть зробити суттєвий фундамент для подальших перспектив. Тому, коли ми говоримо, що найближчим часом буде закінчена робота груп стосовно внесення змін до законопроекту про освіту і підготовки до другого читання, ми  повинні для себе розуміти, яка повинна буди дорожня  карта в частині оновлення модернізації тих  законопроектів  або появи нових, за які вболіваєте і ви.

І по-четверте, і насамкінець хотів сказати, що я підтримаю ті пропозиції, які висловило міністерство в частині того, що допоки ми не знайдемо згоди в частині перспектив розвиту, ми повинні наполягати на безумовному державному фінансуванні профтехосвіти. Але в той  же час, ми повинні нести відповідальність за ефективність її впровадження, за професійну підготовку і рівень надання освітніх послуг. Ми повинні виходити з конкретними пропозиціями на ринок праці. Ми повинні бути активним не тільки в цих стінах, а на рівні органів місцевого самоврядування. Ми повинні бути готовими до появи нових спеціалістів і створення нових робочих місць. Ми повинні вийти на результат у частині фінансування освіти, крім заяв, полум'яних промов і всього іншого.

Тому, шановні колеги,  просив би  вас усіх повернутися все-таки до порядку денного нашого засідання. Я думаю, що  проект ви підтримуєте – до 2019 року – пропозиція є досить слушною, головне, щоб  вона знайшла свою підтримку  у сесійні залі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Дмитровичу.

До речі, я хочу сказати, що Головне науково-експертне управління, розглянувши законопроект, вважає, що наведені в пояснювальній записці аргументи на користь  його прийняття  заслуговують на увагу, в зв'язку з  чим вважаємо, що результатами розгляду у першому читанні він може бути  прийнятий за основу. Тобто Головне науково-експертне управління, що буває дуже рідко  підтримує цей законопроект.

Я хочу надати слово народному депутати України Олексію Олексійовичу Скрипнику. Будь ласка.

СКРИПНИК О.О. Доброго дня, шановні колеги!  Я не є спеціалістом ні з вищої, ні з середньої, ні профтехосвіти, а маю тільки трошки здорового глузду і деякі цифри. Значить, наскільки я розумію 70 процентів  випускників коледжів і технікумів після закінчення йшли поступати, отримувати вищу освіту. Це є цифри, ну мені заступник міністра каже,  можливо, менше. Скільки з них здавало ЗНО?  Дуже просте питання. Не скільки. Тобто ми фактично маємо…

_______________. … тільки після 11 класу.

СКРИПНИК О.О. … Тобто ми фактично це такий один із способів узагальнення обходу  ЗНО для тих, хто не хоче ЗНО здавати, так. Вибачте,  я достатньо жостко, тому що ми весь час пробуємо еківоками щось говорити, давайте будемо говорити відверто. Це перше.

Друге. А чи дійсно нам  потрібно на 2019 рік, а чому не 2018-й, скільки нам треба, щоб в принципі… Тому що, з моєї точки зору, потрібен нормальний Закон про професійну технічну освіту, про професійну, перепрошую, професійну освіту. Розумієте? Ми, даючи собі паузу до  2019 року, ми фактично робимо те, що  ми відкладаємо  знову ж таки на два роки. Чому нормально не поставити до 18-и? Зрозуміло, в цьому році потрібно, а на 18-й просто нормально прийняти і мати нормальний Закон про професійну освіту, узгоджений з іншими законами. Тому що мені, скажу, дуже часто стидно, тому що ми приймаємо, от, що по аспірантах, що зараз, вибачте, це такі закони, коли ми самі себе поправляємо там, де ми раніше не допрацювали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, а хто ж приймав Закон "Про вищу освіту", що після цього ми маємо стільки проблем? Олексій Олексійович, хто його приймав? Хто його писав?

СКРИПНИК О.О.  Олександр Володимирович.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І зараз пишуть закони і кажуть: приймайте, приймайте, скоріше приймайте. Після цього знову будемо мати от цей спам.

СКРИПНИК О.О.   Я просто до чого. Знову ж таки статистика. Ми з вами приймаємо, скільки? Більше тисячі законів за рік, так. А Англія приймає всього-на-всього, бідна, нещасна Англія всього 50. Це просто про якість того, що ми приймаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  О!

СКРИПНИК О.О.  Тому, власне, тут для мене є питання того, що я би не хотів би, щоб ми знову ж таки отими заплатками весь час себе поправляли, як казали, що це дуже важливі, дуже класні заплатки.

Тому, я би пропонував. Так, потрібно поправити, але відтягувати до 19-го, до 20-го року, ну, ще дати в цьому році. Давайте зробимо все-таки до 18 року і поставимо як мету зробити нормальний Закон про професійну освіту як доповнення загального Закону "Про освіту". Я не бачу сенсу. Чого ми хочемо? Ми хочемо далі зберегти халяву отримання дітей, які не хочуть постувати в вузи, не здавши ЗНО? (Шум у залі) Що ми хочемо? Що ми цим хочемо добитись? Ми самі себе обманюємо.

Вибачте…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

СКРИПНИК О.О.  Є дійсно коледжі, є дійсно технікуми. З надзвичайною повагою, повірте, підручники для технікумів були суттєво кращі в свій час, ніж підручники для вузів. І я, коли вчився в Політехнічному університеті, то багато речей проходив по підручникам для технікумів. І знаю наскільки класних і ґрунтовних спеціалістів готували. Але давайте розділяти ті речі, коли одночасно ми говоримо про тих спеціалістів, які готуються, це раз. А друге, просто як трамплін для обходу ЗНО, це два. Давайте все-таки зробимо таким чином, щоб система, вся система освіти була узгоджена. І не розтягувати цей процес, зробити до 18-го року і все.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.    

Олексій Олексійович, просто для довідки. Я хочу сказати, що, ще раз, ми урегулюємо всі ці питання, коли, я думаю, що до червня чи у червні ми приймемо базовий Закон "Про освіту". Всі ці питання урегулюються. Але мова йде про інше, це фактично, дійсно, це заплатка. Це заплатка, коли пишеться Закон "Про вищу освіту", а не прораховуються результати. У результаті зараз реально – я просто на початку це говорив – реально складається ситуація, коли навіть профорієнтаційної роботи не можемо вести. У цей час наші польські другі колеги працюють з цим контингентом і вже забирають його у Польщу, а ми з вами… (Шум у залі) Стоп! Шановні колеги, послухайте, це парламент, не беріть прикладу дурного того, що ми іноді робимо під куполом. Тут у нас все нормально. Ми повинні поважати один одного, незважаючи на те, хто яку має позицію.

Тому, Олексій  Олексійович, це просто дійсно та заплатка, яка надасть їм просто можливість зараз запустити роботу по профорієнтації. А це питання базова, да, системно, не хаотично, ми можемо врегулювати у базовому Законі "Про освіту".

Я хочу надати слово Володимиру Михайловичу Литвину, народному депутату України.

ЛИТВИН В.М. Шановний Володимир Олександрович, шановні колеги! Це добре, що у нас відбувається така дискусія. Я переконаний, що виявом демократії є те, що кожен має право на власну думку, але  ніхто не має права монополії на правду. І у нас у кожного своя, на превеликий жаль, правда. Я дуже не хотів би, щоби у нас в системі освіті була опозиція, у нас зараз і так є черга в опозицію, чим гірша ситуація, тим більше бажаючих бути в опозиції. Щоб ми прийняли рішення, яке потрібно.

Давайте скажімо, чому у нас виникла ця проблема. Тому що той компроміс, який ми знайшли, не був підтриманий міністерством. Міністерство для себе чітко вирішило, що буде трьохланкова система освіти, я огрублено кажу: середня освіта, професійно-технічна освіта і вища освіта. А цей сегмент освіти, який ми не можемо віднести ні до вищої, бо є дискусія, і до професійно-технічної, він випав.

Разом з тим, ми повинні розуміти, що нам треба дати можливість адаптуватися і власне цим навчальним закладам. Я розумію, що керівники можуть тут боротися за власне виживання, як і батьки за те, щоб дати дітям освіту, оскільки у них немає зразу потрапити на вищий щабель. Ми тоді були домовилися, що ця позиція буде зафіксована. Разом з тим, ви знаєте, що при прийняті законів  для державного  бюджету, це був законопроект 5130, була записана норма, якщо до середини року не акредитуються на бакалавр, значить коледжі і технікуми стають профтехосвітою, відносяться до цієї системи, що не відповідало нашим, в принципі, тут домовленостям і узгодженностям позицій.

Я думаю, що Верховна Рада України – а я з дивуванням дізнався, що у Верховній Раді України 99 кандидатів і докторів наук, да, справжніх вчених, да? – що вони  приймуть розумне рішення. Але у нас почалися політичні інвективи при обговоренні цього питання, прозвучали, і рішення ми не прийняли. Нам  треба зараз дати перехідний період. Я погоджуюся з тим, що  може записувати нам дати, але давайте зафіксуємо, що проводять, здійснюють підготовку молодшого спеціаліста до прийняття закону. Верховна Рада України прийме відповідний закон і тоді ця норма буде скасована. Це буде вже  відповідальність Верховної Ради і педагогічної громадськості, щоб прийняти правильний, зрозумілий закон, а нам потрібно час для дискусій.

Я не є  палким прихильником ЗНО, бо я розумію, що ми будемо втрачати фундаментальну підготовку. У нас відбувається процес, те що називається натаскивание. Повірте, я належу до числа людей, які займалися репетиторством і знаю що це таке, і знаю скільки зараз коштує година перед проведенням ЗНО. Рівно ж як я знаю, в тому числі і по університету Шевченка, роботи, які перевірка знань тих, хто здали дуже гарно ЗНО, і тих, хто прийшли із системи технікумів і коледжів. Є проблеми як там, так і там є проблеми. Тому нам треба дуже обережно до цього підходити.

Щодо фінансування. Я не є прихильником, можливо я не зрозумів, що  таке фінансування з державного бюджету. Скажімо, якщо медичний коледж є комунальною власністю і фінансується він із бюджету обласної ради, то якщо ми зараз запишемо норму "з державного бюджету", то це означає, як я так розумію, що технікуми і коледжі, які фінансуються з державного бюджету, вони будуть мати право на підготовку молодшого спеціаліста, а всі інші повинні будуть перейти туди, куди їм казали перейти, тобто опуститися на щабель нижче.

Тому я не чіпав би питання фінансування, бо вона у нас надзвичайно складне. А чітко зафіксував би, якщо ми розуміємо, що нам треба прийняти це рішення: підготовку молодшого спеціаліста здійснюють до прийняття відповідного закону і крапка. Приймемо ми закон у 18 році, слава Богу. Але я вам скажу чесно, що я не впевнений, далеко не впевнений і не поділяю оптимізму нестримного, що в червні місяці у нас буде прийнятий Закон "Про освіту". Не буде він прийнятий. Тим більше, що тут буде політика. Чому? Політика, я вам скажу, що ми прийняли абсолютно дуркуваті рішення, погодилися всі, вибачте, можливо, що я грубе слово вживаю, що ми фінансуємо тільки зарплату вчителя, а все інше перекидаємо на місцевий бюджет, бо в них багато грошей, вони не мають куди дівати, я маю на увазі комунальні послуги і оплата технічного персоналу. Що я зараз бачу в районах округу, де, як і колеги, ми тут всі працюємо. Є депресивні райони, в яких коштів немає, вони порахували, що потрібно, щоб вийти з цієї ситуації. І скажімо в Полонському районі прийняли рішення закрити школу під 90 учнів, не закривати три, бо це буде скандал у трьох населених пунктах, а закрити одну школу. І ви розумієте до чого це призводить?

Те ж саме стосується системи охорони здоров'я. Згідно з Конституцією, тут звучав термін "Конституція". Давайте або Конституцію будемо виконувати, або про Конституцію всує згадувати не будем, бо в Конституції написано, що держава може делегувати повноваження місцевим органам влади разом із ресурсом, який забезпечує реалізацію цих делегованих повноважень. Цього ми абсолютно не бачили. Але це вже інша тема для розмови.

Отже, позиція така, щоб не ламати списів довкола 19, хоча, я думаю, що треба було залишити і 20, бо ніхто не вирішить цю проблему. От всі заспокояться після того, коли буде закон прийнятий. Хоча це питання чи він буде прийнятий.  Просто зафіксувати: до моменту прийняття відповідного закону, який врегулює цю проблему. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Володимире Михайловичу.

Ітак, шановні колеги, переходимо до голосування. Ітак у нас є  фактично три пропозиції: базова пропозиція та, яка є у формулюванні, пропозиція із  зауваженнями першого заступника міністра Володимира Віталійовича Ковтунця і  пропозиція Володимира Михайловича Литвина вказати термін, який пов'язаний  з прийняття базового Закону "Про  освіту" фактично.

ЛИТВИН В.М. Якщо  буде прийнята перша пропозиція, мою я знімаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І, перепрошую, і пропозиція народного депутата України Олексія Олексійовича Скрипника – 18 рік. От давайте ми зараз поголосуємо і я думаю, що ми знайдемо відповідне рішення.

Сан Санич, я дуже прошу, все давайте закінчимо. У нас ще два дуже серйозних питання це закон Вікторії Пташник і ще питання по Національному агентству з якості освіти, яке якраз також пов'язане з невиконанням законів України. Добре.

Тому, і так голосуємо  за базовий той, що є в проекті рішення… в проекті рішення комітету.

Хто – за, прошу проголосувати. Три – за. Хто – проти?

_______________. Чотири.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утрималися? Ні,  ну три. Один.  Ну фактичне рішення прийнято, більшість. Ні-ні, на жаль, от політичний якраз політичні контексти так і дають Ірині Мирославівні зайти в комітет і приймати участь у голосуванні, на жаль,  на жаль, на жаль.

Шановні колеги! І так я тоді не ставлю на голосування ще  питання, тому що 3.1 – я не порушую тут процедури, Борис Григорович? –  все. Тобто рішення прийнято.

Олександре Олександровичу, я дуже прошу. У вас же хвилинка не  вийде. (Оплески). Добре.

"Свободі"  ж не можна  не давати слова.

(?) МАРЧЕНКО О.О. Олександре Володимировичу! Члени комітету! Я, дякую за підтримку законопроекту.

Володимире Віталійовичу, я почув сьогодні нотку на те, що комітет, депутати будуть працювати в такому  важливому напрямку як освіта. І я впевнений, що спільно, Олександр Володимирович, ми виконаємо  рішення постанов парламентських слухань по освіті. Так чи ні?

Все, дякую всім. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ще, стоп, стоп, хвилинку.  Я скажу, я розумію  зараз ситуацію і хвилювання Володимира Віталійовича, я просто поясню. Олександр Олександрович. Ні-ні, щодо юстування від Міністерства юстиції. Це дійсно є питання. Чому вони не хочуть погоджувати? Тому що термін вже  вийшов, бо ви знаєте, згідно закону до 15 жовтня повинні юстуватися моменти, пов'язані зі вступом. Тому тут є проблема для всіх нас. Але, але, я вважаю, що якраз прийняття цього законопроекту може вирішити питання для того, щоб Міністерство юстиції якомога скоріше все-таки вирішило це питання. Бо це легалізує всі питання,  які пов'язані з цим. Більш того, тоді фактично, Володимир Віталійович, наскільки я розумію всі технікуми і коледжі попадають під дію умов прийому для вищих навчальних закладів і автоматично  це питання буде вирішено.

Шановні колеги, перше питання ми закрили. Я дякую, всім, хто приймав участь в ньому, і ми переходимо до другого питання, не менш важливого. Це питання виконання Закону України. Ні, так ви можете залишатися. Я думаю, що вам буде також цікаво послухати. Бо якраз виступ Олексія Олексійовича мене якраз змотивував до того, що ми маємо дуже багато пов'язаних один з одним проблем. І ці проблеми пов'язані з дуже простими речами:  невиконанням закону. Бо якщо ми не зрозуміємо, що якщо ми не будемо виконувати закони  своєї країни, ми прийдемо  того, що ми будемо виконувати закони або волю інших країн. Що, до речі, і відбувається, коли Міжнародний валютний фонд  і інші органи, які кредитують Україну, фактично диктують свою волю, це абсолютно нормально. Бо якщо ти слабкий, якщо у тебе немає ресурсів, якщо ти хочеш отримати ресурс від кого, будь ласка, підкоряйся тим  законам і тій волі, яка є.

Шановні колеги! Для нас це є дуже важливим. Я ще раз хочу наголосити, Миколо Олександровичу, я перепрошую, шановні народні депутати, це ж стосується вас, ви будете голосувати. Ви будете голосувати. Я хочу просто звернути увагу, що якщо ми з вами будемо приймати закони, які не будуть виконуватися, який сенс писати і  приймати ці закони, це ключовий момент. 

Шановні колеги, ніхто не  уповноважений інтерпретувати закони, крім суду. Тільки суд може це робити, ми з вами повинні  їх виконувати. Це є дуже важливо.

Я просто хочу сказати для  протоколу, що  таке Національне агентство з  якості вищої освіти? І це якраз є стержень Закону "Про вищу освіту".  Бо, коли був  міністр освіти пан Табачник, було зрозуміло, що він  сконцентрував у своїх руках. Що сконцентрував? Все, навіть ВАК забрав і зробив ДАКом. Це було зрозуміло, бо людина хотіла все контролювати, абсолютно все. І це правда, всі це знають. Ми ж не хочемо сказати, що  ми писали Закон "Про вищу освіту" і його приймали як закон проти Табачника. Так, так і потрібно  було написати тоді, що це закон не про вищу освіту, а закон про Дмитрія Володимировича Табачника.  Так не може бути. Всі ми змінюємось, і  народні депутати, і  міністри і так далі, а закон повинен  виконуватися. Тому коли ми пишемо закони ми повинні розуміти, що місце сидіння  не повинно визначати точку зору. Якщо я тут  сиджу і я, скажімо, за те, щоб НАЗЯВО розпочало свою роботу, то, змінюючи свою позицію, нічого не повинно змінюватися. Це є дуже важливим. 

Тепер дивимося  ситуацію,  згідно закону, який  ми прийняли, проголосували в легітимний спосіб 1-6 червня 2015 року воно повинно було запрацювати. Але  все нормально Кабінет Міністрів України тоді ще під головуванням Арсенія Петровича Яценюка зробив все абсолютно чітко, прийняв відповідну постанову і зобов'язав вирішити  питання для того, щоб  з 1 вересня  2015 року Національне агентство повинно було працювати, це абсолютно нормально, бо якраз Національне агентство з якості вищої освіти повинно було розмежувати функції Міністерства освіти і незалежної агенції, яка якраз і повинна запустити спеціальний механізм: і акредитація, і ліцензування, і відкриття спецрад, а головне – запустити на ринок  освітніх послуг вимірювання. Бо ми маємо проблему, чому сьогодні стагнацій вищої освіти? Тому що ми нічого не вимірюємо, ніхто не знає, наприклад, реальний рейтинг університетів, ніхто не знає вартість випускника вишу, ніхто не знає чи створені чи  ні  системи  внутрішньої перевірки  якості і так далі, і так далі.  І це дуже важливо, що це будуть  визначити не чиновники, а це буде  визначатися такою незалежною агенцією. І ця незалежна агенція повинна була співпрацювати з  Міністерством освіти, і в першу  чергу з міністром освіти, бо міністерство відповідає за ідеологію і за політику формування. Але агенція згідно закону повинна була це зробити. Ми отримали, що, на жаль, бувший  міністр освіти Сергій Миронович Квіт заблокував відкриття цього агентства, посилаючись на те, що там є погані особи.

Після цього ця історія абсолютно всім відома, ми все зробили, комітет все зробив, щоб прийняли закон  2280а, яким ми забороняли через кваліфікаційні вимоги займати місце в Національному агентстві з якості освіти людям, які заплямували себе, і це було зроблено. Верховна Рада  проголосувала, незважаючи на деякі речі, але  і "Батьківщина", і "Самопоміч" , і "Народний фронт", і "Блок Петра Порошенка", і Радикальна партія – ми проголосували, ми це зробили. Все, вирішили це питання. Але після цього Кабінет Міністрів відповідно прийняв відповідні рішення і агентство пішло працювати. Але, на жаль, на жаль, ми побачили, що деякі прізвища знову не влаштовують.

Шановні колеги, я хочу, щоб ми зрозуміли для мене немає ніякого  значення, я це офіційно заявляю, для мене не має значення, Іванов, Петров чи Сидоров, секретар чи голова секретаріату, чи голова  цього агентства і так далі. Абсолютно, агентство тільки підкоряється закону і повинно його виконувати. Тому, на мій погляд, непризначення і незатвердження керівного складу агентства це просто неправильно. Шановні колеги, так не може бути. Ми створюємо прецеденти дуже погані. Чому? Тому що через 3-4 роки буде інша влада, так вона що буде такі ж самі інструменти використовувати? Ну, це нормально?

Тому, зараз ми шукаємо… Так, Володимир Віталійович? Зараз ми шукаємо компроміс відповідний. Але, на жаль, на мій погляд, це компроміс прізвищ, а не компроміс запуску системного інструменту. От, що для мене, от особисто болить. Тому що, якщо Національне агентство не буде працювати, я вам скажу, будь-яке рішення відносно системи вищої не будуть мати ніякого сенсу. Якщо можна цю норму закону не виконувати то для чого виконувати інші норми закону. От це є дуже важливим.

Тому, ми спеціально, якщо ви побачите в проекті рішення, це є дуже важливим, ми також беремо на себе зобов'язання, комітет, розробити і включити в базовий Закон про освіту включити норми, що дійсно такий алгоритм вибору членів Національного агентства створює штучні перепони і створює конфлікт інтересів. Тому ми там запустимо систему ідентифікаційного комітету і так далі, і так далі. Для того, щоб не виникало після цього питань, що хтось добрий, хтось поганий, хто ще якийсь є. І там будуть записані норми, в тому числі і по доброчесності і так далі, і так далі. Але, шановні колеги, якщо цей інструмент не запрацює, нема сенсу, взагалі, говорити про Національне агентство з якості вищої освіти.

Тому у мене велике прохання. Проект рішення є. Зараз я надам слово Володимиру Віталійовичу Ковтунцю. Ми переговоримо. Це повинна бути чесна, прозора розмова, щоб за стінами, після цього за спинами ми не казали, що хтось когось там лобіює. Нікого, офіційно заявлю, нікого не лобіюю. Кого обрали згідно з законом то так воно повинно бути. Якщо є клінч ми готові розглядати компромісні рішення. Готові абсолютно. Але це повинно бути чесно і прозоро. 

Я хочу надати слово Володимиру Віталійовичу Ковтунцю першому заступнику міністра освіти і науки України. Будь ласка.

КОВТУНЕЦЬ В.В. Дякую. Шановні друзі, шановні народні депутати. Насправді для мене можливо більш боляче, ніж для будь-кого іншого те, що агентство досі не працює. Тому що  ідея створення незалежного  органу, який має опікуватися проблемою якості вищої освіти, ця ідея народилася в 12-му році при підготовці тоді жорсткого опозиційного законопроекту про вищу освіту.  На жаль, не все ми з того законопроекту перенесли. Насправді ми зараз  будемо крок за кроком це робити, тому що насправді фінансування і все інше там було прописано так, що відповідає реаліям сьогоднішнього дня.

І мова не йшла по боротьбу з Табачником чи з кимось іншим. Мова йшла про те, що питання якості освіти не можуть вирішуватися  чиновниками, державними службовцями. Тому що  це інша сфера діяльності. Державний службовець повинен опікуватися дотриманням закону, а якість освіти – це компетенція академічної спільноти і тільки. І ця академічна спільнота повинна обрати, створити орган, який користується відповідним авторитетом і якому довіряють. Якщо цьому органу не будуть довіряти, то ми скомпрометуємо саму ідею.  Тому від цього залежить наше  входження, повноцінне входження в європейський простір вищої освіти. Якщо у нас буде незалежне, повноцінне агентство оцінювання якості освіти, визнане в Європі,  внесено до європейського реєстру, ми інтегрувалися. Якщо це агентство буде дискредитоване, ми на 10 років від  Європи будемо просто відірвані. Тому що за всіма іншими ознаками нас оцінювати не будуть.

Я хочу доповісти, що, починаючи з червня місяця, Міністерство освіти і науки зробило все від нього залежне, щоб агентство  запрацювало. Статут, внесено зміни до статуту, постановою затверджено граничну чисельність посібників секретаріату, агентство отримало право мати бюджетне фінансування, 28 серпня призначений керівник секретаріату агентства, який мав налагодити роботу агентства.

Далі. Для того, щоб зробити перехід забезпечення якості плавним від акредитаційної комісії до агентства, 14 членів агентства були включені до складу акредитаційної комісії. По суті пройшли певне, проходять певне стажування в комісії.

Створена робоча група, до якої увійшли 9 членів агентства, які  займалися питанням початку роботи агентства. Дообрано двох членів  агентства і тут була ініціатива Міністерства освіти і спілки ректорів. Фактично секретаріат з моменту призначення керівника міг протягом чотирьох місяців розпочати роботу, використати бюджетні кошти і забезпечити роботу агентства.

Що відбулося? Запит на  бюджетне фінансування надійшов наприкінці грудня. І ті мільйони гривень, які заплановані агентству минулого року, вони просто були втрачені. Приміщення станом на 31 грудня в агентства не було. Агентство зареєстровано як юридична особа, але – зверніть увагу! – за видом економічної діяльності "Інші види професійної і науково-технічної діяльності", які передбачають, зокрема, брокерську діяльність, оцінювання нерухомості і оцінювання підприємств і таке інше. Тобто це агентство, яке не займається вищою освітою. Тому виникає питання професійності керівника секретаріату, який це зробив.

І тому, коли 21 жовтня, здається, агентство запропонувало головою агентства призначити Сергія Вікторовича Храпатого, виникло питання щодо спроможності цього  члена агентства налагодити належну роботу.

Більше того, надійшла велика кількість звернень, які ставлять під сумнів надійну репутацію такого керівника агентства. Ми не судді, ми не вправі оцінювати хто правий, хто неправий. Майже половина членів агентства зараз  звинувачюється в плагіаті або купівлі дисертацій, це не наша компетенція, це компетенція академічної спільноти. Але міністерство стоїть на тому, що головою агентства має бути людина, по-перше, з досвідом викладацької роботи чи наукової роботи. Людина з досвідом, добрим досвідом адміністративної роботи, який не буде агентство реєструвати як установу, яка займається брокерською діяльністю. І третє, це людина яка має добру репутацію в академічній спільноті. З цих підстав міністерство не запропонувало Кабінету Міністрів і не підтримує позицію про призначення Сергія Храпатого на посаду голови агентства. Кабінет Міністрів, колегіальний орган, має повне право вирішити більшістю голосів, якщо інші члени Кабінету Міністрів переконує іншу, мають вирішити питання на свій розсуд. Але Міністерство освіти, міністр освіти, як член уряду, на таку позицію не піде.

Тому ми просимо агентство провести збори і обрати, скасувати своє попереднє рішення, обрати голову агентства до якого не буде подібних запитань щодо репутації.

Я не ставлю під сумнів жодної із… Нікого не звинувачую. Але, якщо є такі речі то ми повинні враховувати думку академічної спільноти. Є звернення українського фізичного товариства до волі категоричне. Інше звернення. Ідуть судові процеси. Є звернення до правоохоронних органів з приводу порушень, які можуть носити ознаки злочину, містити ознаки злочину. Справа про обрання керівництва агентства буде розглядатися в суді. Ми не можемо чекати рішень цих судів, ми мусимо прийняти рішення. Я сподіваюсь, що Сергій Вікторович зробить вчинок, який дозволить запустити агентство. Якщо він налагодить належним чином роботу секретаріату, я знаю, що вже приміщення знайдено для секретаріату, то це більше ніж будь-що для того, щоб агентство запрацювало. Бо без приміщення, без організаційної роботи… А ми розраховуємо, що Сергій Вікторович людина, яка досвідчена, яка пропрацювала і в міністерстві, і в Кабінеті Міністрів в секретаріаті, спроможна це зробити. Ми вирімо, що він це може зробити. Тому сподіваємося на розумне рішення.

Тепер з приводу рішень комітету, якщо дозволите. Я би все-таки просив звернути увагу, що  тут є  речі, які не зовсім узгоджуються з станом справ.

По-перше, пункт 5.2… пункт 5.2 бюджет… паспорт бюджетної програми зараз подано на затвердження, асигнування на діяльність секретаріату виділені.  На агентство виділено 12,6 мільйона гривень на цей рік. Гроші на агентство пішли, тому  пункт п'ять неактуальний.

У пункт 5.1 і 5.4 згадуються ліцензійні експертизи і стандарти освітньої діяльності. Оскільки  після Закону "Про вищу  освіту" прийняті інші закони, які мають, як останні мають у цій частині вищу юридичну силу. У нас немає ліцензійних експертиз як виду діяльності Національного агентства  і у нас немає стандарту освітньої діяльності, у нас є ліцензійні умови.

Тому я просив би  і просив би звернути увагу, що 5.6 щодо академічної доброчесності. Я прошу теж сформулювати коректніше, тому що  за рішенням уряду запускається національний репозитарій економічних текстів. Це не є система, яка виявляє академічну доброчесність, це система, яка виявляє текстові запозичення. Створити якісь інші режими виявлення академічної  доброчесності  є тільки… для цього один шлях це Центр судових експертиз з питань інтелектуальної власності, тільки там можлива повноцінна оцінка на наявність  академічної доброчесності. 

Тому таке формулювання як доручення  міністерству, чесно кажучи, не зовсім коректне я просив би над ним подумати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Віталійовичу.

Я хочу як співдоповідач просто сказати про те, що, шановні колеги,  слідуючи просто такою логікою я думаю, що не потрібно було б, взагалі, запускати  роботу Верховної Ради України, бо там є люди, які заплямовані, ну, наприклад.

Шановні колеги, є  закон, є процедури, якщо  вони виконані, все повинно працювати незалежно від прізвищ. Якщо щось порушено, будь ласка, подавайте в суд і в суді вирішуйте це питання. Взагалі, те, що комітет розглядає це питання це смішно ну, на мій погляд, бо ми обговорюємо питання законодавства. Воно підрізними привидами не виконується, це,     на мій погляд, це не є нормально. От послухайте, а завтра буде Петров, після… ну от дивіться, коли ми запускали сказали, поганий Дудник і Бондаренко. Добре, окей, зробили закон. Так давайте, потрібно тоді було зробити такий закон, щоб і Храпатий також вилетів з Національного агентства.

Шановні колеги, не можна так робити, щоб персоніфікувати  виконання законодавства під те чи  інше прізвище, це  принципово неправильно. Якщо людина щось порушила, вона повинна отримати кримінальну справу, суд повинен це вирішити, і вперед. Але  системний інструмент  не працює півтора роки, це не є нормальним. Окей. Ну різні точки зору це також абсолютно нормально.

 Я хочу надати слово в рамках дискусії пану Храпатому Сергію Вікторовичу, керівнику секретаріату Національного агентства забезпечення якості вищої освіти. Будь ласка.

ХРАПАТИЙ С.В. Доброго дня, шановні народні депутати! Шановні присутні! Багато з чого, що я хотів сказати, уже прозвучало. Але якщо можна, швидесенько повторю. Дійсно, Законом України  "Про вищу освіту" створення Національного агентства передбачалось як незалежного постійно діючого колегіального органу, члени якого формуються самими вищими навчальними закладами, академіями наук, роботодавцями, органами студентського  самоврядування. І початок реального практичного функціонування Національного агентства в Україні, дійсно, стане одним  із реальних і вагомих прикладів реалізації реформ. Ми зможемо інтегрувати вітчизняну систему  вищої освіти до європейського єдиного простору. Це приклад буде запровадження дерегуляції і децентралізації у сфері освіти, це надасть можливість запровадити  освітні вимірювання, які  стануть  одним із механізмів неупередження оцінки якості вищої освіти. І разом це все дозволить нам перетворити виші з фактично, які на сьогодні є фабриками з видачі дипломів, на простір з  підготовки, дійсно, конкурентоспроможних фахівців, і які будуть  здатні до ефективної  роботи як на внутрішньому, так  і на  міжнародному ринку.

Наступний слайд, якщо можна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Вікторович, регламент це означає, що я прошу вас не читати текст, я думаю, всі знають.

ХРАПАТИЙ С.В. Я хочу сказати, що з метою створення  Національного агентства, формування його  складу відбулося цілих  п'ять з'їздів, кількість делегатів, ви бачите, які були присутні, збори національних академій наук відбулися, зі студентів, також засідання спільного органу роботодавців і в результаті той склад 25 членів Національного агентства, які були обрані, він є досить потужним, досить фаховим. Серед членів агентства 4 академіка, 3 член-кореспондента і 16 докторів наук. Тобто це говорить про те, що ті повноваження і ті виклики, які стоять перед агентством, воно реально спроможне його виконати.

Наступний слайд. Хочу сказати, що, коли ж, все-таки давайте подивимося, як відбувалось встановлення і коли ж мало розпочати роботу Національне агентство.

Відповідно до Закону "Про вищу освіту", прийнятого 1 липня  відповідно до його "Перехідних положень", був закладений термін 6 червня 2015 року мало запрацювати Національне агентство. Але Кабмін Постановою про утворення Національного агентства встановлює термін вже 1 вересня 2015 року. Після цього лист спільний міністра освіти і голови Комітету з питань науки і освіти, які звертаються до Прем'єр-міністра не виконувати ні норми закону, ні підписану ним же постанову про запуск агентства з 1 вересня, а чекати прийняття законопроекту 2280а, це щодо виведення зі складу агентства двох осіб, які попали під дію Закону про очищення влади.

Нарешті Верховна Рада приймає 14 червня 2016 року цей закон. Президент його підписує. Він набуває чинності 9 липня. І в місячний термін, згідно перехідних норм цього закону, має запрацювати агентство, тобто 9 серпня 2016 року. 31 серпня рішенням уряду, протокольним рішенням уряду, приймається рішення, щоб агентство не збиралось і не працювало поки не буде воно доповнено двома новими членами. Хоча в принципі кворум у агентства тоді був. Але було прийнято рішення щодо 21 жовтня ми не працюємо. Відповідно до Закону України голова і заступники голови обираються самим Національним агентством і після цього призначаються на посаду Кабінетом Міністрів. 21 жовтня вибори, які відбулися членами агентства, вибори керівництва, вони були надзвичайно і прозорими, це підтверджується тим, що був присутній заступник міністра, були присутні народні депутати, члени Комітету з питань  науки і освіти,  був присутній директор американських рад з міжнародної освіти, представники низки громадських організацій. Процес виборів і саме засідання транслювалося он-лайн, на офіційному сайті Міністерства освіти, на порталі "Педпреса", більше 1600 переглядів. І 24 жовтня за підписом 23 членів з 25 було внесено відповідне подання і воно зареєстроване в Секретаріаті Кабінету Міністрів.

Далі, згідно закону, є порядок розгляду цих і проходження осіб, які вносяться Кабінетом Міністрів для затвердження чи для дачі згоди на певні  призначення. Проте Кабінет Міністрів це питання не розглядає, ми чуємо заяви лише Міністерства освіти. На жаль, це необґрунтовані звинувачення, іде перехід на персоналі і що стає на заваді виконанню вимог закону впровадження досить системної реформи у сфері вищої освіти.

Я хочу сказати, що за ці неповних три місяці, члени агентства виконували  свої функції і в принципі, те, що ми могли в таких умовах зробити, зроблено навіть понад те, що ми могли. 

Якщо подивитися блок організаційних питань, то здійснено державну реєстрацію агентства як юридичну особу публічного права, як те передбачає закон. Агентство поставлено на облік в усіх необхідних органах: статистика, податкова, казначейство і так далі. Вирішено питання розміщення агентства, ми маємо на сьогодні два приміщення, одне 500 квадратних метрів в самому центрі столиці на Майдані Незалежності та приміщення 800 квадратних метрів  в Голосіївському районі. Розроблено і запущено сайт при чому зареєстровано  доменне ім'я gov.ua. Іде спілкування з громадськістю через відповідні сторінки в соціальних мережах. Вирішено структурно штатні питання і розпочато роботу формування потужного  фахового складу  секретаріату національного агентства.

Що стосується виконання членами агентства своїх безпосередніх функціоналу, то для цього так, як передбачає закон і  статут національного агентства, утворено відповідно комітети, згідно завдань національного  агентства їх сім.

Далі, наступний слайд. Друге. Розроблений проект і винесений на експертно-громадське обговорення проект стратегічних напрямків діяльності Національного агентства на 2017- 2020 роки, тобто на  3 роки на каденція Національного агентства. Визначено шість таких стратегічних напрямків, шість стратегічних векторів. Перший – це міжнародна діяльність, те, що, я не буду повторювати, сказав Володимир Віталійович, входження в низку міжнародних інституцій, головною з яких це звичайно є Європейська асоціація забезпечення якості вищої освіти.

Друге – запровадження оновленої процедури акредитації освітніх програм, щоб ми перейшли нарешті від репресивно обмеженого характеру…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилина, закінчуйте, Сергій Вікторович.    

ХРАПАТИЙ С.В. Добре. Якщо можна, ми стратегію роздали, вона висить на сайті на обговоренні, висить у соціальних мережах, я просив би, щоби, якщо є пропозиції, вони надходили до нас.

Крім того, виходячи із завдань, визначених Законом "Про вищу освіту", сформований блок першочергових завдань. Утворені робочі групи як з числа членів агентства, так і експертів і відповідний план нормотворчої роботи складений.

Наступний слайд. Досить потужно йде міжнародна діяльність національного агентства, відбуваються перемовини з посольствами, відбуваються перемовини з міжнародними організаціями з питань освіти, а також налагоджені зв'язки із низкою агентств із забезпечення якості вищої освіти країн Європи і Сполучених Штатів Америки.

Якщо можна, наступний слайд. Також ключовим, що для нас є важливим, на кінець лютого запланована конференція міжнародних донорів. І крім того тиждень назад відбулася поїздка до Дюссельдорфа, де досягнуто домовленості про те, що на квітень місяць запланована подача заявки на асоційоване членство в мережі агентств із забезпечення якості вищої освіти Центральної і Східної Європи.

І наступне. Два слова що ми могли б досягти, аби вже два роки повноцінно працювали, по-перше, декілька секунд в Інтернеті ми бачимо низку оголошень, як продаються дипломи, курсові роботи, дисертації і так далі, зараз це зовсім не є проблемою. Я впевнений, що робота агентства цьому б поклала край.

Наступне. Бачимо навіть скидки, тарифи і так далі. І останнє, що… Останній слайд.

І останнє, що саме є для нас болючим, це те, що ми до сих пір не представлені в міжнародних інституціях з питань якості вищої освіти. І знову таки, підкреслюю, в першу чергу це Європейська агенція із забезпечення якості вищої освіти.

Якщо можна наступний слайд. Дві карти. Ця агенція працює в рамках країн Ради Європи. І перша карта та, що вища, це постійні вже члени цієї Євроасоціації. Друга карта, це афільовані і асоційовані члени. То ми бачимо, що із країн Ради Європи не представлені лише дві Білорусь і Україна. До 1 січня не було Молдови, уже з 1 січня є навіть Молдова.

Це ті проблеми, які ми маємо, у зв'язку з блокуванням роботи агентства.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Вікторович.

Я хочу надати слово Тимочку Тарасу координатору проекта "Сприяння академічній доброчесності в Україні". Будь ласка.

ТИМОЧКО Т.  Дуже дякую. Дякую за запрошення і можливість бути тут.

Я не буду багатослівним і скажу лише таке. 25 років організація "Американські Ради з міжнародної освіти" займається підтримкою та розвитком освіти, взагалі, і підвищенням якості освіти в Україні. Ми маємо непоганий досвід роботи співпраці з державними органами влади, які мають відношення до сфери освіти. Протягом 10 років "Американські Ради з міжнародної освіти" в рамках проекту сприяння зовнішньому тестуванню в Україні досить багато, мені здається, і плідно співпрацювало з Міністерством освіти і науки по питаннях протидії корупції при вступі до вищих навчальних закладів.

На сьогодні досить нагальним питання є забезпечення якості вищої освіти. І тому від, напевно, проекту "Сприяння економічної доброчесності", куратором якого я є, і "Американських Рад з міжнародної освіти", хочу сказати лише одне. Ми готові співпрацювати з агентством або органом, який буде наданий для співпраці. Ми дуже сподіваємося, що буде знайдений той компроміс і робота буде якось розблокована агентства. І дуже хочеться бачити перші кроки, ну, перші кроки до співпраці вже з  тими членами агентства, які були обрані, ми вже робимо і шукаємо точки дотику, де ми можемо надавати якусь певну підтримку, але було б добре нарешті мати офіційний орган, який реально працює. Це з нашого боку.

Але так само я закликаю всіх членів агентства пам'ятати, що ви берете на себе відповідальність досить велику і значну. Те, що говорив Володимир Віталійович, так само потрібно враховувати довіру до національного агентства забезпечення якості і освіти, повинні відстояти члени, які зараз є обрані. Якщо вони будуть якимось чином змінені, вони так само мають розуміти відповідальність за кожен свій крок. Тому що це є досить велика робота в цій сфері. І ми з свого боку обіцяємо і будемо  намагатися робити все можливе з нашого боку для того, щоб підтримати цю роботу і рухатися далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, дякую, пане Тарас.

 _______________. Якщо можна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну це за межами, ні, давайте не будемо ето.  Розпочинаємо дискусію народних депутатів.

Володимир Михайлович Литвин, будь ласка, справа на ліво, тепер зліва на право. Будь ласка, народний депутат України.

ЛИТВИН В.М. Шановні колеги, я розумію Володимира Віталійовича, він повинен таки виконувати такі делікатні питання. Тут перше було не менш складне і друге не менш складне питання. Я можу тільки висловити співчуття в цьому плані. Бо я хочу сказати,  що зараз ви дивіться, будь-яку людину, яку десь намагаються призначати, на нього вивертають зразу все, що можна вивернути, а потім він повинен переконати, що в нього немає доньки чи немає в нього сина, так і в даному разі.

Я зразу почув назву тих структур, які там звернулися, я можу даже сказати, які люди їх підписали. Я знаю як це зробили, і ми всі знаємо, хто має певне відношення. В мене виникає питання. Якщо ми прийняли закон, який ми маємо шукати компроміс щодо виконання закону? Якщо не подобається, так і скажіть,  що нам ця людина не подобається, давайте будемо поступати так, як у нас обирають голів адміністрацій. Чомусь я не чув обурення з боку Кабінету Міністрів з окремих міністрів, коли голова адміністрації, ну вибачте мені за грубе слово, я не буду говорити, но треба читати підручники для  осіб з особливими потребами, так. І він займає перше місце, і він так миттєво здає тести, що нормальна людина, маючи гарну освіту, за той час не встигне їх прочитати. І обурення громадськості  я з цього приводу не бачив.

Я розумію одне, якби Національному агентству було доручено займатися гуртожитками: наведенням чистоти, спорудженням, вибачте мені,  туалетів у закладах вищої  освіти – конкуренції не було б, абсолютно.

Я розумію, що сьогодні міністерство втрачає дуже сильні важелі, але закон-то пропонувала не  Верховна Рада України, не депутати писали ці закони. Правильно я кажу? Ви, очевидно, розмірковували, як ви далі будете організовувати роботу, як ви будете знаходити спільні  точки дотику, от.

І тому сьогодні підпиратися академічною спільнотою, довіра і таке інше, я думаю, це означає, що йде боротьба за те чи буде поставлена  своя людина.  А ми повинні тут освячувати. Мені, чесно кажучи, не дуже приємно брати участь у цьому політичному фарсі, а це політичний фарс і треба  називати речі своїми іменами. Якщо ця норма закону не підходить і ми не довіряємо академічній і вузівській спільноті, які обрали людей – я не знаю, кого вони там обрали, і абсолютно не цікавився – але на засіданнях комітету ми з вами говорили про те, що боротьба гарантована. Що це ще один напрямок конфронтації  у системі освіти, він буде обов'язково присутній. Якщо законом визначено, що після обрання Кабінет Міністрів, по суті справи освячує, то давайте чітко… якщо ми не погоджуємося чітко пропишемо повноваження в цьому плані профільного міністерства – Міністерства освіти і науки. Але тоді виникає питання чи буде це незалежний орган? Я думаю, навряд  він буде  незалежним. Якщо не ті люди, то давайте ще проведемо. Які це будуть вибори, треті? Ще проведемо вибори, або давайте призначимо за якимось квотним принципом: від Президента, від Кабінету Міністрів, від наукового співтовариства цих людей і не будемо ламати списи. Я не бачу предмету для роботи, і я не можу зрозуміти як керівник секретаріату може керувати агентством, коли не призначений голова. Як може закидати докір, що агентство не працює. Що у нас хвіст керує, крутить собакою? Я абсолютно цього не розумію, я думаю давайте приймемо це рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Володимир Михайлович.

ЛИТВИН В.М. Це рішення приймемо, але якщо ми будемо рекомендувати Кабінету Міністрів України, то давайте запишемо вирішити питання призначення керівника складу Національного агентства і забезпечення якості вищої освіти відповідно до рішення зборів, які мали місце 21 жовтня, якщо не помиляюся минулого року. Так туді якесь буде рішення мати мобілізуюче значення, інакше це добрі побажання.

І наостанок. Ви знаєте історія свідчить, що у нас завжди після певних ускладнень приймали рішення про розподіл сфер впливу, розподіл повноважень. Пам'ятаєте, да, що неможна бути головою уряду і першим секретарем. Потім міняв певний час і ці всі посади об'єднували, бо виявляли, що повноважень мало. Давайте приймемо тоді ми рішення рекомендувати, об'єднати все це під дахом Міністерства освіти і науки, я думаю ми цю проблему ми одразу знімемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Михайлович.

Олексій Олексійович Скрипник народний депутат України.  Якщо хочете. Ні.

СКРИПНИК О.О. Я хіба скажу, що це, я так бачу, у нас стає вічним  питанням, можна його на постійне внести в список питань, розглядаємих на порядку денному і можна навіть просто в  якості розминки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну ми хоча б послухали, що зроблено, чого не зроблено і так далі.

Дякую, Олексій Олексійович.

Тарас Дмитрович Кремінь народний депутат України.

КРЕМІНЬ Т.Д. Єдине що я можу додати до проекту рішення питання номер два, то підтримати його з тими техніко-юридичними правками, які були зауважені в частині  того, що неможна розширювати повноваження органу, який… повноваження якого  передбачені Законом України "Про вищу освіту". Тому в принципі я не  бачу предмету обговорень, все інше  зрозумів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

Ну так, і  ви, і я приймали участь фактично як наглядачі при цих виборах, так що ми бачили, що і  як відбувалось.

Народний депутат України  Микола Олександрович Фролов.

ФРОЛОВ М.О. Шановні колеги! Шановні присутні! Я вперше за два роки  на засідання Комітету з освіти і науки. Хоча належу до освітянського загалу з  1981 року, коли став директором сільської школи, тобто за часів ще Леоніда Ілліча Брежнєва.

І  ми з колегою Остріковою, ми вражені інтелігентною, коректною, конструктивною манерою роботи вашого комітету, тому що у нас у податковому і митному  комітеті в порівнянні з  вашим, вибачаюсь…

ОСТРІКОВА Т. Г. Армагедон.

ФРОЛОВ М.О. Армагедон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так что прилично себя ведем?

ФРОЛОВ М.О. Так дуже прилічно.

Я ще раз, от  ми Острікова підтвердить,  ми дуже вражені і ми беремо з вас приклад. Тому і в цьому плані  корисним була участь у сьогоднішній нараді, тепер… у сьогоднішньому засіданні.

Тепер, якщо говорити серйозно, про серйозні речі.

Перше, треба об'єктивно і чесно визнати, що сьогодні не працюють або не виконуються багато… не багато, ну як треба сказати,  значна кількість   положень Закону про вищу освіту, затвердженого влітку  2014 року.

І на мій погляд, перше, що нам треба спільно  зробити, я кажу, підкреслюю слово "спільно", і Кабінету Міністрів, і міністерству, і депутатам, які  входять у  комітети, не  входять у комітети, я собі особисто  це завдання  записав. Це зробити ревізію хоча б на аналітичному рівні ревізію всього Закону "Про вищу освіту", і чесно, на якомусь круглому столі або на рівні перших осіб держави визнати, що Закон "Про вищу освіту" в тому обсязі, який він був затверджений  влітку 2014 року, на сьогодні не працює.

Для чого це треба визнати? Для того, щоб ми рухались далі в реформуванні освітянської галузі. Величезна купа питань, величезна купа  проблем накопичується місяць за місяцем у цьому сенсі. І щодо вишів як по-старому ІІІ-IV рівня акредитації і І-ІІ рівня акредитації, а ми продовжуємо рухатися тим алгоритмом, який започаткований Законом "Про вищу освіту". Тому я підтримую колегу Литвина, перше, що нам треба зробити, чесно сказати, які статті працюють, які не працюють. Можливо там комусь цікава відповідь, чому не працює, але, повірте, всі до цього причетні. Кабмін з подачі міністерства, за моєю інформацією, біля 18  постанов Кабміну не затвердив, якесь міністерство щось не узгоджує. Тобто нам перше, що треба зробити, це робити серйозну ревізію, чесну ревізію, тому що сьогодні це вже небезпечно. Це гальмує розвиток, це шкодить кожному вишу, причетному до справи вищої, середньо спеціальної освіти. Це перше.

Тому я пропоную на цьому зосередитися спільно нам, можливо, створити робочу групу в парламенті, але зосередитися і дуже серйозно проаналізувати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Разом з міністерством.

ФРОЛОВ М.О. Безумовно. Я без міністерства взагалі ці, я вже казав про це, Володимир Віталійович знає мою позицію,без міністерства це зробити просто неможливо. Тому ми, депутати, в основному у світовому масштабі багато питань ставимо. А як працювати, то нас довго шукати тоді. Це перше.

Друге. Я є прихильником формування простих управлінських ланок як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні, як центральних ланок, так і галузевих. Тому я вважаю, що для нашої країни – я висловлюю свою точку зору – для нашої країни запропонована в Законі "Про вищу освіту" 14 року центральна ланка управління освіти є дуже складною. Наша ментальність, наші традиції і так далі "два українця – три гетьмани", і так далі, повірте мені, 100-відсотково приведуть до того, до чого ми зараз прийшли.

Тому я тут не можу зараз пропозицію вносити, але я вважаю, що вона, ця пропозиція виникне, якщо ми зробимо, перше, що я запропонував, ревізію Закону "Про вищу освіту". Тому можливо Національна агенція якості освіти як ідея повинна бути впливовою громадською організацією, якою вона є в багатьох країнах, а міністерство наше повинно бути компактним, ефективним і не створювати нові і нові підрозділи. Тому що по Закону Паркінсона ми знаємо, кожна структура зразу починає боротися за бюджет і збільшення  своїх повноважень. Тому я вважаю, що нам треба скажем провести дискусію, спільну дискусію разом з міністерством про те, а взагалі якою повинна бути управлінська ланка на рівні держави і які питання, які повноваження в неї повинні бути. Тому що  дотично є до цього третє, про що я хочу сказати. 

Третє. Це всі ці дискусії між… про національне агентство, про те, хто хороший, хто поганий, хто був де за часи Табачника, а, може, не був там, розумієте. Ми в цьому втрачаємо головну ідею Закону "Про вищу освіту" 14-го року – розвиток автономії вищів. Сьогодні про це вже навіть і не говоримо  в  дискусіях, розумієте? А автономія вишів обрізається крок за кроком і за допомогою ЄДБ, і за допомогою циркулярів, які надходять до вищів з міністерства, тому що треба якимось чином підтримувати дію закону, пункт перший  дивись того, що я сказав.

Тому я вважаю, що нам треба поновити наші зусилля по вирішенню реального питання автономії вищів, і повернути саме до цієї головної дискусії. А з автономією вищів тоді стане зрозуміле, а якою ж повинна бути управлінська ланка на загальнодержавному рівні і в якому форматі вона повинна  працювати. Тобто нам треба, вибачаюся, коня ставити попереду воза, а не навпаки. Ми намагаємося зараз втиснути воза попереду коней, щоб коні щось штовхали.

Тому я всім бажаю успіхів, здоров'я, щастя. Готовий до співпраці.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Олександровичу.

Зразу я хочу нагадати, що у нас в п'ятницю на 12 годину.

(?) ЧИЖЕВСЬКИЙ Б.Г На 13-у.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На 13-у годину запланована зустріч по моделі фінансування і так далі, там будуть дуже важливі питання. Хто хоче,  може, будь ласка, запрошуємо.

Шановні колеги, є пропозиція проголосувати з правкою Володимира Михайловича Литвина і зауваженнями Тараса Дмитровича Креміня, ви фактично  сформулювали те, що там…

ФРОЛОВ М.О. Олександр Володимирович, я вибачаюся. А можна запитання до вас і до Володимира Віталійовича спільне. Ми можемо  сьогодні чесно називати дату, коли  закінчиться ця  дискусія про НАЗЯВО?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз…

ФРОЛОВ М.О. Чесно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми проголосуємо  і зараз відповімо на це питання.

Хто за  таке рішення…

ФРОЛОВ М.О. Давайте всім назвемо цю дату, коли закінчиться…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Олександрович, давайте ми  проголосуємо.

ФРОЛОВ М.О. І НАЗЯВО почне працювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – за, прошу проголосувати.

Алексей Алексеевич, ви? За. Чотири. Все, рішення прийнято. З Литвина і з вашими там з правками відповідними, ми відпрацюємо ці  моменти. 

Шановні колеги, послухайте, відповідь на це питання дуже важливе. Шановні колеги, от коли пишуться закони так, що їх можна після цього трактувати під персоналі, ми будемо мати завжди проблеми. Я вам чесно скажу,  це неправильно. Але  ми пішли зараз на переговори і ведемо переговори  з міністром освіти з Лілею Михайлівною, відносно того, як знайти це вирішення. Чому? Клінч у чому? У міністра є право вносити або ні, і це в законі  не прописано. В результаті, оскільки не вноситься, це рішення не приймається. Тому ми пробуємо знайти таке рішення, яке б врахувало, що от такі персоніфіковані моменти врахувала. Але, я чесно скажу, я стою на таких позиціях, що  якщо ми будемо через персоніфікацію вирішувати проблеми, то тоді ніколи не буде працювати парламент України, бо там хтось  зайде поганий, когось там оберуть; не буде ніколи так працювати Кабінет Міністрів України і так далі, і так далі, і так далі.

Тому я думаю, що ми повинні якраз так вибудовувати наше  законодавство, щоб проблеми персоніфікацій ніколи не заважали роботі з системного  інструменту. От це є головним і дуже важливим.

Шановні колеги…

КОВТУНЕЦЬ В.В. А  можна відповісти на питання…

ЛИТВИН В.М. Одненьку репліку можна, якщо дозволите.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

ЛИТВИН В.М. Тут дуже правильно звучало питання: а коли ж закінчиться оцей процес? Я  вам, шановні колеги, тут вкотре поділюся  наболілим, є такий проект називається він "реабілітовані історії". Видано більше 100 томів цього проекту по кожній області. Ну змінилася ситуація після 13 року потрібно, було внести зміни до складу головної редакційної колегії. Ваш покірний слуга являється головним, є головним редактором. Там деякі прізвища, які всує і вже сьогодні згадувалися. В областях запитують: а реакція ж буде негативна, давайте поміняєм.

Національна академія наук України внесла подання. Вже скоро буде три роки як деякі чиновники в Міністерстві освіти і науки, в Кабінеті Міністрів кажуть не подобається їм прізвище. Каже, відповідь їм, викресліть це прізвище, впишіть яке ви хочете, але візьміть відповідальність за цей проект, який робиться на ентузіазмі. Нуль. Здавалось би, елементарне рішення прийняти – нуль. Зробили велику політику. Ми вже кажемо: впишіть себе туди. Зрозуміло, що ви працювати не будете, впишіть себе, але дайте цей документ. Нуль. Так, а ми в більших питання хочемо мати співпрацю і результат. І там же люди не з вулиці. Академія наук національна дала подання відповідне.

І вибачте за емоції. Це просто відповідь на питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Михайлович.

Хто ще хотів? Будь ласка, Володимир Віталійович.

КОВТУНЕЦЬ В.В. Було питання цікаве Миколи Олександровича. Я скажу, що для того, щоб агентство запрацювало так як європейське агентство, потрібно, крім усього іншого, крім 25 членів агентства, які пройшли відповідне навчання, побували за кордоном, потрібно підготувати кілька тисяч фахових експертів, які увійдуть до складу експертних рад за спеціальностями, фахових експертів, які зможуть на сучасному рівні проводити акредитаційну експертизу. От тоді агентство запрацює.

Микола Олександрович, ми маєм з якістю освіти такі проблеми. Я б не хотів би зараз на загал говорити. Але я інколи у вужчому колі розказую ці речі, бо не для преси. Насправді система може опинитися в якийсь момент на грані краху через те, що у нас дуже серйозні проблеми з якістю. Стара система не працює, нову треба створити. Але одне зауваження: міністр не вносить подання до Кабінету Міністрів. Подання внесено від секретаріату агентства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А оголосити хто? Хто оголосити повинен?

КОВТУНЕЦЬ В.В. Я закінчую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  З Володимиром Борисовичем Гройсманом…

КОВТУНЕЦЬ В.В. Ні-ні, вибачте. Міністр за законом це подання… подання внесено, у міністра освіти в Кабінеті Міністрів один голос, його за кандидатуру Храпатого не буде. Це все, що ми можемо сказати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Віталійович, не можу не відреагувати, скажу наступну річ. Виходячи з такої логіки, як ми будемо реалізовувати концепцію нової української школи, де потрібно перевчити 25 тисяч, наприклад, вчителів. Ну міністерство каже, це можна зробити. Чому ж у цьому випадку ні?

Я ще раз хочу сказати, як людина, яка прийшла в парламент для того, щоб зробити свою місію. Якщо у нас високопосадовці будуть, не будуть точніше,  виконувати норми законів, прямі норми законів, я вам скажу, будуть всі виконувати закони інших і волю інших країн. Все. Потрібно закінчувати  інтерпретаціями – є закон, ну не подобається він, ну, окей, подайте в суд. Подайте. Якщо на нього є якісь там речі, подайте, докажіть і все, і пішов у тюрму, якщо він у чомусь винен. Ну так не можна. ну розумієте, завтра щось поміняється, інший буде і інша влада буде казати: він поганий, ні, працювати це не буде, тому що оцей нам не подобається. Так система не може працювати. Для того і існують закони, законодавство, яке ми всі повинні виконувати і все, іншого шляху у нас немає. Для України іншого шляху немає. Добре. Але це дискусія, ми прийняли відповідне рішення і ми будемо ще раз просити, будемо шукати компроміс і так далі.

Головне, Володимир Віталійович, звертаюсь до вас і до людей, які тут і до людей, які слухають, будь ласка, нам не потрібно  втягувати в цю дискусію вищу освіту, ректорів і так далі, це дуже поганий шлях. Ми повинні єднатися, будувати екосистему освітню для людей, а не шукати моменти, які розколюють цю систему. Дякую.

Я перепрошую, але хочу, шановні колеги, дуже важливий момент. Я прошу, я думаю, колеги підтримають, давайте так, у нас п'яте питання – я прошу третє, четверте пропустити зараз – а п'яте питання шановного народного депутата Вікторії Пташник зараз розглянути, тому що вона і так сьогодні все змінила, але законопроект дуже важливий і ми його… Я більш того…

А, що Національне агентство не хоче послухати? Це ж пов'язані речі.

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, ні. Но не тільки…

______________.  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

Шановні колеги, проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення публічності і недопущення зловживань в сфері реєстрації та обігу знаків для товарів і послуг, а також захисту та створення умов для реабілітації прав їх власників (реєстраційний номер 5419, 17.11.2016), народні депутати: Пташник, Шкрум, Острікова, Скрипник – Олексій Олексійович, до речі, ви – і так далі. Я не буду всіх перелічувати. Ірина Мирославівна Констанкевич також є. Микола Олександрович Фролов, який тут присутній.

І ми розпочнемо. Я просто хочу сказати, що вчора  я отримав, шановні колеги, вчора я отримав дуже цікавий, дуже потужний документ з Європейської комісії, яку ми поважаємо. Дуже збалансований документ, який якраз підтримає ідеологію цього проекту. Але ми зараз послухаємо автора проекту, після цього Олексій Олексійович буде співдоповідачем від  комітету.

Будь ласка, пані Вікторія.

ПТАШНИК В.Ю. Добрий день, шановні колеги. Олександре Володимировичу, дякую вам за можливість розглянути даний законопроект на комітеті. Шановний Олександре Володимировичу, шановні члени комітету. В законопроекті 5419 мова іде про регулювання такої сфери як знаки для товарів та послуг. Якою є ситуація на сьогоднішній день? Мабуть всі з вас знають такі відомі торгівельні марки, як: Watsons, Martini, Nautikа, "Інтерфакс", "Укрнафта", "Комерсант", і "Самопоміч", до речі, також. Ви знаєте, що всі ці торгівельні марки в Україні, на превеликий жаль, були зареєстровані на  фізичних осіб, які жодного-жодного відношення не мають до компаній справжніх володійців цих торгівельних марок. Для чого роблять це фізичні особи? Для того, щоб, по-перше, забороняти використовувати справжнім власником бренду цей бренд в Україні.

По-друге, вони отримують можливість реєструвати за собою такий домен з крапкою ".ua". І ви знаєте, якщо ,  наприклад, зайти спробувати на сайт "Старбакс.ua", то ви побачите, що за цим відповідним сайтом у нас зараз міститься сайт знайомств. Така ж сама історія була, наприклад, з компанією Google, коли її протягом багатьох років google.ua – це був сайт знайомств в Україні, тому що одна недобросовісна компанія скористалася прогалинами законодавства, зареєструвала на себе цей знак, отримала свідоцтво для товарів та послуг, і далі компанія Google мала змогу судитися в судах більше двох років для того, щоб оскаржити це рішення Служби з інтелектуальної власності і, власне, припинити таке недобросовісне використання і фактично надати можливість , що за адресом google.ua все ж таки був Google. Крім того, фізичні особи ці вони можуть, використовуючи власне свідоцтво на знаки для товарів та послуг, забороняти ввозити в Україну певні товари, маркіровані власне цим знаком.

Тому ми хочемо подолати цю ситуацію, яка сталася в Україні, ми хочемо також спробувати вирішити питання щодо поширеного сірого імпорту, окремо я про це ще скажу. І для цього ми запроваджуємо три важливі моменти у цьому законопроекті.

По-перше, ми хочемо встановити обов'язок Служби з інтелектуальної власності публікувати всі заявки, власне, які подаються на реєстрацію. Ці заявки для чого потрібно публікувати? Для того, щоб третя особа, справжній правовласник конкретного бренду, який вклав багато грошей, часу, з яким відповідно йде ця візуалізація знаку, асоціюється з репутацією якого, щоб ця третя особа мала змогу отримати інформацію, подивитися, що хтось незаконно, можливо, подає певну заявку, і відреагувати і подати свої заперечення.

Крім того, ми пропонуємо запровадити процедуру адміністративного оскарження, власне, таких заявок для того, щоб не доводити ситуацію до абсурду, коли служба буде протягом одного чи двох років розглядати певну заявку, потім видасть свідоцтво на знаки для товарів і послуг. А у нас на практиці… Я вибачаюсь, мені просто важко дуже говорити, коли… Дякую. Коли служба буде відповідна реєструвати цю заявку, видавати свідоцтво на знаки для товарів і послуг, а компанії потім будуть змушені судитися і ходити в наші "чудові", "справедливі" (в лапках) суди.

Тому ми хочемо якраз надати можливість третім особам відповідно реагувати і подавати відповідні заперечення і оскаржувати процедуру реєстрації вже в Службі з питань інтелектуальної власності.

Там законопроектом ми прописали досить чітку процедуру з чіткими строками. Мені здається, від цього всім учасникам ринку має бути тільки добре.

Крім того, ми пропонуємо запровадити цим законопроектом так званий національний принцип вичерпання прав.

Я розумію, що навколо цього моменту триває багато дискусій. Але я зараз хочу пояснити для чого, власне, ми це запроваджуємо і що ж мається на увазі.

Ви знаєте, що загальним правилом використання знаку вважається таким, що саме власник знаку дозволяє використання знаку, яким володіє. Але з цього правила є виключення. Виключення такі, коли сам власник ввів певний товар в обіг або, коли власник може втратити своє право якраз забороняти використання цього знаку іншими особами.

Коли ж власник втрачає дане право? Якщо, у нас існує 3 принципи: міжнародний, регіональний і національний.

Міжнародний принцип вичерпаних прав говорить про те, що власник втрачає своє право забороняти використання знаку тоді, коли товар був введений в обіг будь-де у світі.

Регіональний принцип означає, що, власне, власник може ввести певний товар в обіг в межах певного регіону і в рамках цього регіону, він, безумовно, втратить своє право забороняти комусь використовувати знак, якщо ж… або в рамках регіону.

Національний принцип стосується конкретної країни і ми це хочемо запровадити. Я хочу повідомити вас, що на сьогоднішній день, наприклад, в Європейському Союзі існує регіональний принцип вичерпання прав. В такій потужній країні як Сполучені Штати Америки національний принцип вичерпання прав  дії.

І зразу я хочу зосередитись і сказати… зосередитись і розвіяти ті міфи, які на сьогоднішній день використовуються.  

По-перше, нам багато, хто говорить про те, що начебто запровадження національного принципу вичерпання прав призведе до монополізації ринків, що ціни, на які товари підстрибнуть, і не буде конкуренції.

Я хочу зразу вам зауважити, що, наприклад, якщо ми говоримо,  наприклад, про такого виробника, не знаю, побутової техніки як "Philips" і будуть у нас компанія "Philips " буде укладати і постачати свої товари через  офіційних дистриб'юторів і не буде в цій сфері існувати сірого імпорту, то це не значить, що у нас зменшиться обсяг поставок, власне, на територію. Адже у нас не тільки компанія "Philips" виробляє холодильники,  там, телевізори і так далі. У неї є досить широка конкуренція і, власне, тут відбувається так звана міжбрендова конкуренція. І тому споживач, якщо "Philips" підніме свої ціни на телевізори, споживач   досить швидко перейде на телевізори іншої торгівельної марки.

Якщо… крім того, я хочу зразу зауважити, що  ми допускаємо, що є певні ринки, де запроваджені національного принципу вичерпання прав, можливо, буде недоцільним. Саме тому це  може стосуватися, зокрема, лікарських засобів. Саме тому ми запровадили проектам цю можливість і вказали, що  законом може бути передбачено інше. Тобто заклали можливість законодавцю, Верховній Раді  і Кабінету Міністрів визначитися, що, якщо дійсно для  окремих ринків товарів потрібно буде запровадити міжнародний принцип вичерпання прав, то ми про це прямо скажемо в законі.

Більше того, я можу сказати, що я мала окремо переговори з представниками Кабінету Міністрів і ми проговорювали якраз  таку необхідні щодо запровадження міжнародного принципу вичерпання прав щодо лікарських засобів і вони  це будуть робити. Тобто тут є погодження.

Я хочу зауважити, що даний законопроект, дійсно, підтримується багатьма спільнотами і, зокрема, хочу зачитати спеціально під стенограму висновок Європейської комісії, який надійшов до нас, вони аналізували цей законопроект і звернули увагу, у вас, у депутатів членів комітету він є, у мене є оригінал, до речі, цього висновку, вони говорять, що стосується режиму вичерпання прав: Європейська комісія рішуче підтримує цей проект у частині, яка пропонує застосувати в Україні національний режим вичерпання праві на знаки для товарів і послуг, застосування міжнародного режиму вичерпання прав за умов відсутності відповідних обмежень і гарантій або ж коли бракує чітких положень щодо режиму вичерпання прав, який застосовується в Україні, вже призвело до негативних наслідків у вигляді масових підробок і може створити паралельний імпорт. Дослідження показують, що нечіткі правила вичерпання, режиму вичерпання, які застосовуються, мають негативні наслідки для рівня інвестицій, митних та податкових зборів, для локалізації виробничих потужностей, зайнятості, якості товарів і послуг і врешті, що не менш важливо, для рівня конкуренції.

І тому Європейська комісія підсумовує і робить свій висновок щодо того, що цей проект, цитую: "покращить ситуацію із захист прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг і водночас допоможе Україні виконувати велику кількість зобов'язань, узятих в рамках Угоди про асоціацію".

Крім, звісно, Європейської комісії, до мене надійшло багато висновків професійних середовищ і представників бізнесу, які також підтримують цей законопроект і вже протягом багато... довгого часу чекають на його прийняття. Це  представники Європейської бізнес-асоціації, це Американська торгівельна палата, це Українська асоціація власників торгівельних марок. Крім того, я знаю і отримала позитивні висновки від наукової спільноти, зокрема, Інститут Корецького надіслав мені позитивний висновок. Також я хочу зауважити, що даний законопроект рекомендується до прийняття нашим Головним науково-експертним управлінням і нарешті, ви знаєте, у Верховній Раді сформувався пул народних депутатів, які хвилюються питаннями захисту прав інтелектуальної власності, оцими зловживаннями, які ми на сьогодні... які на сьогоднішній день існують в Україні. Тому авторами цього законопроекту виступили 33 народні депутати. Тому я прошу дуже членів комітету зважити це все і підтримати, для того щоб ми і далі змогли рухатися і принаймні в цій сфері забезпечити прозорий обіг знаків для товарів та послуг. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пані Вікторія. Я хочу сказати, 33 – це не просте число, це не просто 3 помножене на 11, так? А це, да, вік Христа, то ми повинні… Да, будь ласка.

ПТАШНИК В.Ю. Одне маленьке зауваження. Дякую.

Я хотіла… От мені багато висновків хто передав, я хотіла вам передати папки з цими всіма висновками асоціацій. Зараз прямо і передам. Дуже хвилювалася, що вони не дійдуть до вас особисто, тому що в мене практика вже така, на жаль, була. Тому я їх підготувала і зараз передам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, Борис Григорович мені переслав висновок Європейської комісії. Я отримав, все нормально.

Що, зразу голосуємо, без обговорень? Ні, шановні колеги, є процедура. Ми зробимо так. На виступ записалось 9 осіб. Ні, ну, шановні колеги, ну, демократія є демократія, люди спеціально прийшли. Я ще раз, ми не будемо підтримувати ту ідеологію, що будемо закривати комусь рота. Шановні колеги, є різні точки зору, і навіть…

Я хочу надати слово Махновському Дмитру… Тільки, шановні колеги, я так: 2 хвилини, будь ласка. Або ви проти, і конкретно: проти, тому що… тун, тун, тун. Або -  за, і так далі. Добре, домовились? В такому темпі. В взагалі… Добре, я після цього дам народним депутатам. У нас взагалі така практика, якщо ви… Дискусія, щоб ви як народні депутати почули, що думають експерти, які прийшли до нас. Після цього тут дискусія – і приймаємо рішення по суті.

Махновський Дмитро Станіславович, завідувач відділу Центру інтелектуальної власності та передачі технологій. Є, Дмитро Станіславович? Будь ласка. Да, домовились, формат такий: або – за, або – проти, і чому?

МАХНОВСЬКИЙ Д.С. З цього питання надавався висновок до цього законопроекту Національною академією наук України. Ну, загалом деякі положення було… академія наук вважає такими, що їх не слід приймати, тому що вони застосування національного режиму, вичерпання прав ми, Національна академія наук вважає, що за сучасних умов це призведе до погіршення стану нашої економіки, до, навпаки, до збільшення монополізму, а система виключень, якщо вводиться національна система, а до неї виключення, де застосовуються норми міжнародні, міжнародного виключення прав, це вносить дисбаланс. І тому наша позиція заключається в тому, що ми не підтримуємо цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякуємо.

Ідемо далі.

ПТАШНИК В.Ю. (Не чути)

Можна я процитую?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

ПТАШНИК В.Ю. Дуже-дуже цікаво. Якщо це від академії наук мені… А, якщо особисто… Національна академія наук, мені секретаріат надав, підписав віце-президент Національної академії наук, академік НАН України С.І. Пирожков.

Загальний висновок. Проект містить механізм забезпечення публічності і недопущення зловживань в сфері реєстрації торгових знаків, який в цілому відповідає вимогам Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також основним міжнародним правовим документом із зазначених питань ратифікованих Україною. Короче, третій пункт, останній: "Проект заслуговує на підтримку, на позитивну оцінку та може бути підтриманий після врахування зазначених зауважень", тобто говорити, що не підтримує академія наук, я дуже вибачаюсь, це не так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, пані Вікторія.

Ще зараз, хвилиночку, хвилиночку, хвилиночку. Дмитро Станіславович, можна вас побачити? Дмитро Станіславович, таке питання, а ви чий відгук читали тоді?

МАХНОВСЬКИЙ Д.С. Я читав відгук, який готував Центр інтелектуальної власності і направляв…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А у вас синхронізація в академії наук є?

МАХНОВСЬКИЙ Д.С. Є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну якщо підписує віце-президент Національної академії наук.

МАХНОВСЬКИЙ Д.С. Це моя особиста позиція, те, що я озвучив.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні, давайте ми домовимось, шановні колеги, давайте ми домо… (Шум у залі) Послухайте! Будь ласка, у своєму виступі, ви сказали – це під стенограму – ви сказали, що це позиція Національної академії наук України. Я дуже прошу народним депутатам приймати рішення. Вони чують, хто яку має позицію. Я особисто дуже часто кажу "це – моя особиста позиція", наприклад, проти Закону "Про освіту". Але є позиція комітету, який проголосував і сказав, ні, а ми  будемо за закон про освіту! Все! З цього часу я виконую те, що сказав комітет. Розумієте? Подобається мені це чи ні.

Так і тут, будь ласка, озвучуйте, що це – ваша особиста позиція, а не позиція Національної академії наук України, бо вона відображена у відповідному листі, який підписав  віце-президент Національної академії наук України.

Йдемо далі. Шатова Інна Олексіївна – начальник управління правового забезпечення, промислової власності, державної служби інтелектуальної власності України. Будь ласка.

ШАТОВА І.О. Дуже дякую, шановні народні депутати, шановні присутні!

Я буду дуже коротко, тому що ми надавали детальні зауваження до цього законопроекту до комітету. Ми, як і в минулому році і позаминулому, не підтримуємо законопроект в тій частині, яка стосується національного вичерпання прав.

Що стосується інших позицій цього законопроекту, то вони, в цілому, абсолютно вірно відповідають положенням Угоди про асоціацію, принаймні, йому не суперечать. Але вона є, на наш погляд, не комплексними і несистемними. І зважаючи на те, що в комітетах Верховної Ради  наразі знаходиться на розгляді інший законопроект, який розроблений Міністерством економічного розвитку і торгівлі, його номер 5699. На наш погляд, він детально, повно і комплексно враховує всі питання, які були озвучені в цьому зі. І ми вбачаємо, що треба підтримувати той законопроект, щоб не вносити сум'ятицю в законотворчу діяльність.

Що стосується принципу вичерпання прав, то ми підтримуємо свою попередню позицію, що така зміна має бути абсолютно виваженою, тому що вона напряму стосується доступу на ринок України, я ще раз підкреслюю, оригінальних товарів, не контрафактних, не підробок. Це мова йде про оригінальні товари. І тому, звичайно, вплине і на конкуренцію, і на роботу дилерів не офіційних. І ми вважаємо, що інші групи товарів, пані Вікторія абсолютно вірно зазначила про проблеми в ринку лікарських засобів, на які вплине це положення, але принаймні мають бути вивчені як все ж таки проводити роботу в цьому напрямку, мають бути вивчені інші групи товарів, тому що ця норма буде стосуватися абсолютно без виключення всіх товарів, які імпортуються в Україну.

Тому наразі ми не можемо підтримати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

_______________. Шановні колеги, я як співавтор цього законопроекту хотів би до вас з запитанням звернутися.

Ось ви кажете: і те не правильно, і те не правильно. А чому ваша служба за весь цей час, за два роки, не підготувала правильний законопроект, який би врахував всі ті зауваження, які ви висуваєте до нашого законопроекту? Чим займається конкретно ваша служба, якщо вона не формує законодавче поле існування інтелектуальної власності? Конкретно, будь ласка.

ШАТОВА І.О. Дякую за запитання.

Я хочу сказати з цього приводу, в сенсі законодавчої роботи службою був підготовлений ще півтора роки тому законопроект комплексний, який враховував повністю законодавство Європейського Союзу, він був переданий в липні 2015 року, він був переглянутий, як відповідно до Регламенту, на розгляд до Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

Ні, ну я, да, я розумію ваше питання. Було питання що робила служба, я сказала що робила служба.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ідемо далі.

Вікторія Куликова – менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації.

КУЛИКОВА В. Дуже дякую.

Я буду дуже коротко, я представляю Комітет побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації, це всі найбільші компанії, які займаються виробництвом та офіційним імпортом техніки і електроніки.

Ми даний проект закону підтримуємо активно, вважаємо його позитивним…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуємо чи не…

КУЛИКОВА В. Підтримуємо. Вважаємо, що його прийняття допоможе правовласникам більше захищати ринок, тому що, наприклад, наразі це дуже складно робити, а державні органи там, які це мають відповідати, ну, на жаль, ну якби, не так все це це якісно відбувається. А окрім цього хотіла, тут були аргументи колег з приводу того, що закріплення національного принципу суперечить антимонопольному законодавству, може привести до якихось ризиків монополізації ринків.

Наш комітет з цього питання звернувся з запитом до Антимонопольного комітету. І ми отримали от від них офіційних висновок, в якому, власне кажучи, останнє саме в заключенні написано про те, що, на їх думку, закрпілення національного принципу вичерпання прав інтелектуальної власності не  призведе до  монополізації ринків. В принципі от  лист у мене є.     Тому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Окей. Дякуємо завашу  позицію.

Йдемо далі. Ігор Стародубов, директор Департаменту судової експертизи та експертизи досліджень у сфері інтелектуальної власності державного підприємства "Інформаційні судові системи". Будь ласка.

Є пан Ігор?

СТАРОДУБОВ І.В. Так.

Доброго дня, шановні колеги! Скажімо так, вискажу свою особисту думку щодо положення, які  закладені в цьому законопроекті, загалом я з ними погоджуюсь і підтримую. Проте, питання щодо національного принципу вичерпання прав воно є досить дискусійним. І, я так розумію, його, зокрема,  те, що його треба впроваджувати для інвестицій, я з цим також погоджуюсь. Проте, це треба робити  в комплексі і додавати якісь механізми, які будуть регулювати перетин товару через митний кордон нашої держави.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви підтримуєте?

СТАРОДУБОВ І.В. Так-так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.

Олександр Мамуня, співголова Комітету з інтелектуальної власності Американської торговельної палати України.

Є?

МАМУНЯ О.С. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є, пан Олександр?

МАМУНЯ О.С. Є. Дуже дякую за надане слово. Бізнес-спільнота Американської торговельної палати підтримує даний законопроект, як і підтримала попередній, який, на жаль, не був  проголосований в залі. Але також був схвалений на комітеті даному до слухання в першому читанні.

Я хотів би продовжити  той ряд відомих всім найменувань, з якого  починала Вікторія, наприклад, такі знаки як Excel, Lotus, Xerox, U2, Prado, Forbs, Frontally, Rossetti…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я все знаю, не давите на меня.

МАМУНЯ О.С. Fuji ... ці всі знаки...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоп, минутку. У меня большая просьба к секретариату, не подходить ко мне, когда я  работаю. Хорошо, договорились? Пожалуйста. Я все знаю. Слухайте. Давайте, я вільна людина і  я буду вирішувати питання так, як я вважаю за необхідне. Будь ласка.

МАМУНЯ О.С. Можно продовжувати?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутати будуть голосувати як вони вважають за потрібне, не хвилюйтесь, я зачитаю висновок Першого віце-прем'єр-міністра. Будь ласка.

МАМУНЯ О.С. Отже, всі ці відомі знаки, а ряд цей можна продовжувати сотнями – я ще раз підкреслюю – сотнями, це займе доволі багато часу, але ми всі знаємо ц бренди і ці бренди всі були зареєстровані чи наразі є зареєстрованими особами, які до бізнесів, які вкладали гроші в розвиток цих бренді жодного відношення не мають, в тому числі в таких випадках, наприклад, як вже казали, Starbucks є перепоною для того, щоб іноземна компанія заводила свій  капітал і починала бізнес в нашій державі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Олександр, ви – за чи ні?

МАМУНЯ О.С. Я з цього почав, ми – за. Як... Трошки пояснити позицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Дякуємо. Все зрозуміло.

Ну, пан Олександр, ну слухайте, у нас ще є питання. Ми розуміємо. Все. Я вам чесно скажу, список – 9 осіб, але я спеціально зачитав по представникам, які представляють різні... різні бачення, все. Ми зрозуміли: є позиція тих, хто – проти, є позиція тих, хто – за. Окрім цього, я сказав, що європейська комісія підтримує це, але я повинен також зачитати. Враховуючи... Я не буду читати все, що написано від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, тобто не потрібно хвилюватися, це буде об'єктивно. Тобто народні депутати будуть голосувати так, як вони вважають. Але читаю тільки заключення: "Враховуючи вищезазначене, проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення публічності і недопущення, і так далі, унесений  народними депутатами України Пташник, Шкрум та іншими, не підтримується. Перший віце-прем'єр-міністр України – міністр економічного розвитку і торгівлі України Сергій Кубів". Я просто це зачитую, я повинен це зачитати. Я прошу секретаріат надати мені по ГНЕУ є висновок?

Да. Ну давайте, я просто… Зараз, зараз... Пані Вікторія…

Висновок по ГНЕУ. Все, кожен захищає свої позиції, все буде чесно, ніхто там… Ми будемо голосувати.

Так, Головне науково-експертне в кінці пише узагальнюючий висновок: "За результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень і пропозицій", те, що і записано в проекті рішення комітету.

Все, тобто ми побачили, є позиції однієї сторони, іншої сторони, також є позиція Першого віце-прем'єр-міністра, є позиція Європейської комісії і ми переходимо спокійно до того, що думають народні депутати, які будуть голосувати.

Будь ласка, Тарас Дмитрович Кремінь.

КРЕМІНЬ Т.Д. Я підтримую проект рішення нашого комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олексій Олексійович Скрипник народний депутат України.

СКРИПНИК О.О. Я взагалі мав бути співголовою по доповіді, але я, враховуючи багато з вище сказаного, хочу сказати, що мені ситуація з цим законопроектом нагадує, знаєте, боротьбу старого комуністичного нашого минулого з нормальним капіталізмом. І просто комунізм не здається, ми хочемо, щоб все залишилося, як у нас було, нічого не мінялося, а я просто ставлю себе, ми там всякі такі індекси "Еase of Doing Business" і так далі, і тому подібне, і одночасно з тим ми хочемо залишатися далі "совками", да? Бо в нас такий подвійний… Хочемо, як там, щоб у нас не було корупції, щоб був, який все міг порішати, щоб був кум, який все міг порішати. Тобто все у нас так – хочемо, щоб наші товари просувалися за кордон і ми були легко захищенні. Я просто для себе вирішив, у мене компанія, в якій ми працюємо, є товарні знаки, які ми просуваємо за кордоном і в мене навіть питань не виникало, що я хочу, щоб був такий захист, щоб я сам визначав хто може продавати мої товари, а хто не міг. А в другу сторону у нас така повна несиметрія, тобто ми в одну сторону хочемо, щоб було так, а в другу не хочемо. Тобто ми просто боїмося нормальної конкуренції. Якщо ми будемо далі боятися, то нічого з того не вийде.

Тому я вважаю, що ми повинні підтримувати подібні речі. Так буде  тяжче, ніхто не казав, що буде  легше. Так буде на багато тяжче "сірому" імпорту і багатьом подібним  речам, якщо ми  цього не будемо робити. Окей. Хочемо залишатися "совками", давайте залишатися "совками". Але потім не жалійтеся, що  до нас не йдуть інвестори.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Окей.

СКРИПНИК О.О. Ну чого вони мають йти, коли ми елементарні речі не можемо зробити. Так, ми не можемо елементарні  речі захистити – торгові, я не кажу про щось більш складне. Тому давайте вибирати  чого ми хочемо, ми хочемо  дальше залишатися "совками". Окей. тоді все, немає питань, якщо хочемо інвестицій, якщо  хочемо, щоб у нас  покращувалися, щоб приходили люди, які  інвестували великі гроші і країна розвивалася, то це є один із  елементарних, при чому це не  є щось таке, це не є бином Ньютона, вибачте. Це абсолютно елементарна річ, яка має працювати в країні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович.

Але хочу сказати, бином Ньютона це також просто: (а+b)ⁿ = (a ⁿ + n) (a ⁿ – 1)(b+n)( n-1)…

СКРИПНИК О.О. Це є цитата з Булгакова, я прошу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А я так зрозумів. Щоб просто не подумали, що бином Ньютона це щось складне таке.

Шановні колеги! Я хочу надати  зараз, Володимире Михайловичу, хвилиночку, ще від  Міністерства освіти воно профільне, я просто пропустив його, якщо не проти. Так, будь ласка, Володимире Віталійовичу, скільки хвилин?

КОВТУНЕЦЬ В.В. Дякую.

Я дуже коротко. Міністерство зараз не є відповідальним за питання інтелектуальної власності, що було десь 2010 чи 2012 років. Але наші фахівці ознайомились з цим законопроектом і загалом з урахуванням тих зауважень, які висловлені ми вважаємо, що такий проект треба  приймати. Оскільки він відповідає  нашому європейському вектору. Дякую.    

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Віталійовичу.

Народний депутат України Володимир Михайлович Литвин.

ЛИТВИН В.М. Шановні колеги! Думаю, для всіх, очевидно, що ця тема, ця цілина і  нам треба дуже  багато в цьому напрямку працювати. Очевидно, слід рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу. Потім  уважно подивитися на зауваження, пройтися по ньому, там є ряд  позицій, які не несуть такі, як здається, такого нормативного навантаження, треба почистити. Потім ще одне міркування, я не знайшов у вашому  проекті уточнення чи  зміни чи доповнення до Цивільного кодексу. Очевидно, їх потрібно буде зробити, особливо в частині "Торгівельна марка", оскільки, якщо я не помиляюсь, у Цивільному кодексі також ідеться про те, щоб привести до єдиного знаменника.

Я можу помилятися, але це до другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам, Володимир Михайлович.

Шановні колеги, я хочу звернути… Ні! Все! Дискусія…

_______________. Думку громадськості можна?..

_______________. Можна від Мінекономрозвитку? 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте послухаємо дуже уважно. От дивіться, ми спеціально… Послухайте! Ну, послухайте!

Ми спеціально зробили таким чином, що ми послухали всі сторони, які "за", які "проти"…

_______________. Лише державні органи і депутатів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Послухайте, ну, давайте так: є Регламент роботи, я як ведучий надав слово раз-два-три-чотири-п'ять – п'ять осіб. Зараз пройшла дискусія народних депутатів, які будуть приймати рішення. Ми запропонували абсолютно зараз на цей час збалансоване рішення, яке іде в розрізі того, щоби прийняти за основу. Ще раз між першим і другим читанням переговорили, вирішити питання збалансування. Тому що, я так розумію, що це не тільки буде робота комітету, це ще буде робота, яка буде вестися з Міністерством економічного розвитку, це також буде вестись робота з відповідними експертами, з Національною академією наук і та далі.

Шановні колеги, я дуже хочу, що наша дискусія нас не розділяла, а навпаки, ми послухали, все, тобто я ж не зробив так, щоб тільки одна сторона…

СТЕФАНЧУК Р.О. А можна в розвиток оцієї ідеї, як ви сказали, щоби не розділяли? Можна від Міністерства економічного розвитку я як радник  Першого віце-прем'єр-міністра декілька слів скажу? Буквально дві хвилини я заберу вашого часу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей! Порушу всі правила! Добре! Щоб не сказали, що в нас нема демократії.

СТЕФАНЧУК Р.О. Да! Я вам  щиро вдячний.  

Справа в тому, що я абсолютно цитуючи вас, про те, що ви казали, сьогодні дуже важливим є якість правової політики, яка здійснюється в державі. І краще один раз подумати і зробити комплексно єдине загальне зважене рішення, ніж потім робити те, що ми робимо Законом "Про вищу освіту": продавити якусь одну точку зору, яка буде дублюватися в неправильних цих речах. Тим паче, що ми зараз побачили, що дуже по багатьох питаннях немає єдиної узгодженості. Немає єдиної узгодженості.

В мене є пропозиція така: прийняти соломонове рішення. Давайте по тих питаннях, воно було ще придумано в Англії в XIV сторіччі в акціонерних компаніях, по тих питаннях, по яких є згода, ми працюємо по тих питаннях, по яких є дискусія, давайте проведемо дискусію і після цього збалансований проект, який, до речі, внесений у Верховну Раду від імені МЕРТу, давайте ми разом попрацюємо і тоді разом внесемо цей проект з тим, щоб не продавлювати одну точку зору і будувати консенсус. У мене така пропозиція. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пані Вікторія, будь ласка.

ПТАШНИК В.Ю. Дякую. Я, ви знаєте, не хотіла про це казати, але напевно я буду змушена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вы не сдерживайтесь.

ПТАШНИК В.Ю. Не буду стримуватися, да.

Я дуже розумію, чому служба не хоче приймати цей проект. Я дуже розумію, що коли немає процедур і немає певних строків, то тоді процедуру, наприклад, видачі свідоцтва можна прискорити трошки більше, ніж це передбачено законодавством, за окремо додаткову плату. Я це розумію. Але мене дивує, коли висновок… Служби висновок мене не дивує, мене дивує, коли від Міністерства економіки надходить висновок менше ніж за годину до початку засідання комітету сьогодні, який містить слова, дослівно співпадає з висновком Служби з інтелектуальної власності. Я мала розмову з паном Кубівим сьогодні якраз, коли вже розпочався комітет, де він якраз мені запропонував, щоб не втратити ідеї цього законопроекту і розуміючи його важливість, він запропонував створити робочу групу і доопрацювати, напрацювати, але підтримати і приймати у першому читанні.

Тому я хочу вам як раднику сказати: ви знаєте, за 2,5 роки у міністерстві деякі люди не змінювалися, вони працювали 2,5 роки, займалися цією реформою, але у парламенті не відбулося, ну жодної законодавчої ініціативи ми не побачили від цих людей. І напевно наслідком цього сталися деякі зміни у департаменті профільному з інтелектуальної власності. Наскільки мені відомо, один з працівників був звільнений очільник цього департаменту. Напевно, це якраз результат цієї реформи, якою займався профільний департамент.

Тому якраз я закликаю не розмежовувати, не займатися конкуренцією законопроектів, тому що у мене є інші проекти, про службовий твір наприклад, а Міністерство економіки, зокрема профільний департамент чомусь змагається, в конкуренцію вступає, який же проект, кого з авторів буде прийнятий. Це не потрібно, ми ж хочемо досягти, не процес показувати, а результат досягти.

Тому я пропоную приймати його в першому читанні, створювати робочу групу, і всі ідеї, всі позитивні зауваження, позитивні, але не тільки будуть лишати оці корумповані "дірки" для  служби з інтелектуальної власності, якими ви там користуєтеся, а якраз позитивні  ідеї вносити і приймати потім в парламенті.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую!

Шановні колеги, ітак, послухайте дуже уважно. Ми закінчили… Дивіться, ми закінчили дискусію, причому абсолютно прозоро. Всі абсолютно точки зору були представлені, всі почули.

Я хочу сказати, що у нас в комітеті прийнята традиція, завдяки якій всі послухали ті, хто будуть зараз голосувати. Я вам чесно скажу: ніяких питань не лобіюється. Це – консенсус. От як депутати проголосують, то це їх рішення.

Ми послухали всі точки зору, зараз буде  голосування. Тому претензії з точки зору того, що хтось щось лобіює, тут такого немає, я вам зразу хочу сказати. Більш того, якщо ми приймемо позитивне рішення – це тільки буде за основу. Більш того, ще це рішення потрібно прийняти під куполом Верховної Ради, там також повинен бути відповідний консенсус.

Після цього, якщо воно буде прийнято, у вас буде час разом з комітетом доопрацювати ті речі по тих моментах, які там є. Ми готові для того, щоб це було запущено. У нас, дійсно, дуже велика кількість проблем. І не тільки от тих проблем інтелектуальної власності, які є. Я вам просто хочу сказати там як проректор, який в свій час займався цими питаннями, хочу сказати, назвіть хоч один вищий навчальний  заклад у країні, у якого на балансі зафіксоване, наприклад, доменне ім'я сайту. Просто, як питання. Це ж нонсенс! Тому що традиція таким чином склалася, я про свій можу сказати. От, наприклад, я в свій час зареєстрував www.kspu.edu. Ну, це єдиний, до речі, сьогодні в Україні виш, який в домені " edu" має ім'я сайту. Але от чи є воно – питання. Воно  є моє особисто. Це фантастика, але це так. Тому що, наприклад, в 1998 році, коли я це робив, мій ректор сказав: "Що? Мы будем покупать какое-то доменное имя?" Тобто я от тут з Олексієм Олексійовичем повністю погоджуюсь, ми повинні виходити з "совка". Тому давайте ми зараз проголосуємо при вас, кожен буде мати те рішення, яке він хоче, після цього ми запускаємо процедуру. Але дуже прошу вас, попрацювати разом. І так, розпочинаємо процедуру голосування. Кто за проект рішення, який ту написаний, прошу проголосувати.  Хто за? Раз, два, три, чотири. Чотири – нуль, це означає, все відбувалося при вас. Тому єдине, що можу зробити, якщо ви хочете наприкінці сказати декілька слів – будь ласка.

ПАДУЧАК Б.М. Якщо дозволите.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз я надам 5 хвилин для того, щоби...

ПАДУЧАК Б.М. Дякую, Олександр...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ПАДУЧАК Б.М. Вельмишановний Олександр Володимирович! Мене звати Богдан Подучак. Я представляю...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки, будь ласка, під мікрофон, я вас просто...

ПАДУЧАК Б.М. Я представляю Мінекономрозвитку. Наразі відповідно до чинного законодавства, це центральний орган виконавчої влади, який відповідає за формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. Дякую, що надали слово.

Хочу першочергово передати привітання від Степана Івановича, оскільки у нього не було можливості бути присутнім. А куратор – заступник міністра Михайло Тіторчук також наразі у відрядженні.

Ми цілком підтримуємо необхідність врегулювання імплементації вимог Угоди про асоціацію в частині, в тому числі, і охорони прав на знак для товарів та послуг. Багато позитивного місця в законопроекті народних депутатів, номер законопроекту 5419. Разом із тим, що відображено в нашому висновку, ми звертаємо увагу, що наразі у Верховній Раді один із законо... урядових законопроектів, який зареєстрований саме в  питанні інтелектуальної власності, а їх є більше 6, це є закон України (номер законопроекту 5699), який врегулює правовідносини щодо охорони прав на знаки для товарів та послуг, на промислові зразки і патентний тролінг. Цей законопроект є комплексний, враховує пропозиції європейського проекту "Twinning", який  працював декілька років в Україні. І наша прохання, якщо  є можливість взяти, також розглянути цей проект закону на комітеті, оскільки ми всі розуміємо, щоби для того, щоб побудувати правову систему в сфері інтелектуальної власності, яка відповідає європейським стандартам і нам потрібні спільні, виважені підходи як зі сторони уряду і розуміння, так і зі сторони Верховної Ради. І, ми сподіваємося, що цей законопроект 5699 також дозволить консолідувати зусилля і взяти за основу, тому що багато позитивного є в 5419. Але саме урядовий законопроект 5699 включає всі вимоги Угоди про асоціацію щодо знаків для товарів та послуг не окремі лише, всі вимоги щодо промислових зразків, директив і регламентів, і в тому числі патентний тролінг щодо промислових зразків, щоб було саме якраз зазначено пані, вельмишановною пані Вікторію Пташник.

Дякую вам за надане слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Ще раз, хочу підкреслити. Це тільки комітет і тільки за основу, у вас буде можливість відпрацювати все це. Але поштовх повинен йти. Добре.

Будь ласка, пані Острікова один із співавторів законопроекту. 

ОСТРІКОВА Т.Г. Дякую, шановний Олександре Володимировичу. Справді, нам з паном Фроловим було дуже корисно побувати на засіданні вашого комітету. У нас дійсно це всі дискусії відбуваються набагато динамічнішими, мабуть, тому що йдеться про податки і про гроші, а у вас йдеться про освіту, науку, про… тобто про вічні цінності, да, а грошей немає. Да.

По суті законопроекту цього я хочу сказати, хотіла говорити як голова митного підкомітету парламенту про те, що постійно звертається величезна кількість підприємців, які постійно скаржаться на контрабандне ввезення товарів, так званий, паралельний імпорт, сірий імпорт, чорний імпорт. Коли в нас немає належного контролю на митниці, єдиний спосіб забезпечити належний захист права інтелектуальної власності і, зокрема, на торговий знак це введення національного принципу. І мені дуже дивно було почути від представниці служби про те, що постраждають неофіційні дилери. Вибачте, неофіційних дилерів немає, є контрабандисти і треба називати своїми іменами. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, і у нас залишились питання технічні. Третє питання про проведення парламентських слухань на тему: "Національна інноваційна система. Стан та законодавче забезпечення розвитку". Я прошу народних депутатів без обговорення проголосувати, ці парламентські слухання необхідні нам,  все в рішеннях є. Чи хтось хоче щось сказати? Будь ласка. Я думаю, що це просто потрібно. Хто – за, голосуємо. Ви проти? Окей.

Олексій Олексійович.

СКРИПНИК О.О. Я проти. Я дуже поважаю Степана Івановича, я прекрасно розумію. Але я тут провів статистику, можна я вам тут просто зачитаю? Я готувався.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти парламентських слухань?

СКРИПНИК О.О. Да, проти. Пацієнт мертвий, ми не то робимо. Що ми займаємося? Дайте я вам зачитаю, я вам просто…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович, ну нас доложили, что пациент потел перед смертью. Это ж хорошая новость.

СКРИПНИК О.О. Ви хочете про це почути, що пацієнт потел? Окей, голосуйте, немає питань. Я вам просто зачитаю деякі речі. Шкода, що деякі народні депутати уходять.

У нас Міністерство освіти і науки дало інформацію мені. Я загальну вам прочитаю.

Скільки у нас було інноваційних проектів, які пройшли державну реєстрацію, і перелік продуктів за результатами експертизи, інноваційні, з періоду з 2002 по 2016 рік. Як ви думаєте, скільки таких проектів було у нас в країні? Олександр Володимирович, вгадайте, просто цифру назвіть, цифру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 127.

СКРИПНИК О.О. Ага! 18! 18 за 14 років, майже один на рік. Що ми будемо обговорювати? Розумієте, просто підхід у нас до інновацій абсолютно неправильний, ми не запрошуємо великий бізнес, серйозний бізнес, який займається інноваціями, ми і далі пробуємо обговорювати інновації з Міністерством освіти і науки, ми далі будемо обговорювати з академією наук те, що у нас вже було неодноразово, і було ціле присвячено засідання Президії академії наук, і далі воз і буде залишатися там тому, що інновації не роблять науковці, крапка. Інновації робить бізнес, якщо хтось не знає. І поки ми не запросимо бізнес до цього, немає сенсу, інновації як такі в Україні мертві. Вибачте, що ми будемо проводити? Про це хочемо поговорити? Ми не готові до того, ми не готові запрошувати… У нас є достатньо багато стартапів, є люди, які вже по 100 мільйонів доларів отримували за достатньо прості речі, розробки. Їх треба запрошувати, їх треба робити, щоб вони приходили і говорили. А – це не є справа Міністерства освіти і науки і не є справа академії наук. Вибачте, це ми тут є, повністю це питання провалили за роки незалежності. Все, що у нас потенціал був, ми його розгубили. Вибачте, таку кількість те, що дало Міністерство освіти і науки це мав би бути якийсь районний центр, подавати в Америці за рік реєструються 5 тисяч стартапів – 5 тисяч. А скільки ще не реєструється, скільки ще великі компанії займаються… 5 тисяч. Про що ми говоримо? Тут 18 за 14 років.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олексій Олексійович, у зв'язку з цим є пропозиція, Тарас Дмитрович, якщо ви не проти. Давайте ми знімемо це питання просто, не будемо його взагалі голосувати, просто знімемо. І, якщо є така позиція, я пропоную зняти.

СКРИПНИК О.О.Ну, або давайте… Дивіться, я, щоб не назвали мене, тяжко назвати ретроградом, у мене є речі, які зроблені на абсолютно рівні, я досить… я просто до чого. Я вважаю, що це питання не готове для того, щоб обговорювати. У нас немає достатньо, ми його дивимося не з того кінця. Тобто, щоб розуміли, що я не хочу, щоб у нас в Україні… я страшно хочу, щоб у нас в Україні були інновації. Просто ми його дивимося не з того кінця.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович.

СКРИПНИК О.О. Поки ми не запросимо великий бізнес, серйозний, інноваційний бізнес до обговорення цього питання, його обговорювати немає сенсу. От, напевно, суть мого виступу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми зробимо так. Вот, пропозиція. Олексій Олексійович, давайте ви просто в робочому тоді порядку просто переговорите ще раз з ініціаторами цього питання, переговоріть і, якщо потрібно буде, ми винесемо це питання ще раз на наступне засідання. От, я думаю, таке рішення, воно буде нормальне. Голосуємо. Хто за таке рішення? І все, спокійно, не через коліно будемо вирішувати питання, не через коліно.

Наступне питання четверте. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати земельного податку національних та державних дендрологічних парків (реєстраційний номер 5634) від 10.01.2017. Народний депутат Бондар є? 

СКРИПНИК О.О. Можна я доповім коротко?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

СКРИПНИК О.О. Це треба підтримати, там дуже простий законопроект, про те, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, доповідайте.

СКРИПНИК О.О. … у нас є дендропарки, які сплачують, а інакше загинуть, якщо ми, вони будуть сплачувати земельний податок, так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну, це правильно. Я думаю, що тут

СКРИПНИК О.О. Якщо вони… Тому там немає, мені здається що тут немає питань для обговорення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги…

СКРИПНИК О.О. Це ті речі, які треба підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю, це нормально абсолютно. Тарас Дмитрович, голосуємо тоді?

_______________. Олександр Володимирович, я ще хотів одну, одну маленьку цитату додати. Справа в тому, що це внесення змін, яке відбулося, це у грудні було проголосоване, воно, крім  того, суперечить 47 статті Закону України "Про природно-заповідний фонд", в якому наголошено, що всі кошти, надходження, якщо і мають дендропарки, вони є виключно витрачатися мають лише на охорону цих заповідних територій. Це порушення законодавства інакше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає проблем. Ну ви ж знаєте, бувають  і такі…

_______________. Справа в тому, там у висновку Насірова написано, що вони проти. Причому проти написано лише через одну установу, у нас понад 50 таких дендрологічних парків. Це нонсенс: заповідна  територія має сплачувати податки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам хочу сказати, не хвилюйтесь, комітет проголосує  і під куполом, я думаю, ми зберемо, всі розуміють, що це не комерційна основа, всі розуміють, що це національне надбання, а національне надбання повинно бути захищене законом. Хто за  рішення комітету, прошу проголосувати. Рішення прийняте.

_______________. Дякуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І у нас останнє питання – це Звіт про роботу Комітету з питань  науки і освіти за період п'ятої сесії восьмого скликання. Шановні колеги, я хочу сказати, звіт повністю готов, він на великій кількості сторінок і, більш того, я обіцяю, що сьогодні ми його поставимо у соціальних мережах для того, щоби кожний мав можливість побачити, що зробив комітет за цей звітний період часу. Добре, домовились? Я думаю, там немає зауважень ніяких, я думаю, що вся спільнота може бачити, що робив Комітет з питань  науки і освіти. Хто за, прошу проголосувати. Проти? Рішення прийнято.

Шановні колеги, всім дякуємо і працюємо для того, щоби освітній і науковий простір України був найкращим. Дякуємо.