Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки і освіти

22 лютого 2017 року

Веде засідання перший заступник голови Комітету 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, дякую вам за те, що ви приїхали на зустріч з нами. Як ви бачите, навіть ті, хто  бастував, ті, хто перекривав дороги, зняли все. Вони сказали, що оскільки сьогодні  засідання Комітету  з питань освіти  і науки, і 250 освітян, науковців приїхали сюди для зустрічі, для обговорення  дуже важливих питань, то ми сьогодні  маємо можливість розпочати роботу.

На  порядку денному засідання комітету у нас  чотири питання. П'яте питання, Борис Григорович, я там просив  поставити ще п'яте питання. Ну добре, ми це обговоримо.

У нас перше питання про фінансове забезпечення науки і освіти в 17-му році. Друге, основні проблеми управління людським капіталом на прикладі Херсонської області. І я тут хочу подякувати голову Херсонської обласної державної адміністрації Андрія Анатолійовича Гордєєва, який якраз приїхав, підготував дуже потужну доповідь. Ми можемо побачити, що відбувається взагалі з розвитком людського капіталу на Херсонщині. Якщо ми це приймемо як темплейт, такий як шаблон, то ми зможемо це  далі подивитися по інших територіях України. І таким чином, ми бачимо, що перше, друге питання пов'язані.

Я також дуже дякую міністру освіти і науки України Лілії Михайлівні Гриневич, яка приймає участь у засіданні цього комітету, і має головну доповідь по першому питанню.

Третє питання у нас про проведення парламентських слухань на тему: "Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку".

І четверте. Проект Постанови про внесення змін  до Постанови Верховної Ради України про встановлення іменних стипендій  Верховної Ради України студентам вищих навчальних закладів. Також дуже важливе питання, бо ми знаємо, що відбулося відповідно підвищення  стипендій  по лінії Кабміну і по лінії Президента. Тому ми повинні це питання врегулювати.

Шановні колеги народні депутати, якщо ви не заперечуєте, я пропоную третє питання швидко, воно технічне. Іван Григорович в зв'язку з тим, що він проводить  з'їзд своєї  політичної сили, попросив це питання поставити першим. Ніхто не заперечує? Це буквально 3-4 хвилини займе.  Ні.

Іване Григоровичу, будь ласка. Про проведення парламентських слухань на тему: "Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення". Прошу.

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановне зібрання, шановні колеги! Красномовний факт сьогодні відбувся знову в стінах Верховної Ради. Середа для  нас не самий врожайний день з точки зору прийняття рішень, ви це  добре знаєте, це вже  усталена практика. І всі законодавчі акти, які стосуються ратифікації, це, як кажуть, питань, як правило, не буває, але  дискусійні питання, як правило, не ставляться. Сьогодні поставлені були питання освіти й науки, реалізації парламентських слухань, прийняття постанови останніми, коли вже в залі залишилось 180 чоловік.

 Я, коли виступав звернувся до Голови Верховної Ради, ця практика, яка триває останні роки… останні роки, залишковий принцип, що у нашому приміщенні, що в приміщенні навпроти. Стоячи, на ура приймаємо закони проривні, реформаторські. Яскравий приклад –  Закон про науку і науково-технічну діяльність, перше читання – 300 голосів. У нас це фантастика. Друге читання, були  трошки неузгодженості стосовно  пенсійного забезпечення, ви це добре знаєте. Але теж 260 голосів. Останнім після  18 години зал, стоячи, міністр плаче, всі на ура. На другий день вноситься бюджет у Верховну Раду, міністр фінансів тодішній… тодішній  міністр фінансів, помножили це  все на нуль. На нуль. Така  практика продовжується вже не перший рік.

Тому я сьогодні просив і Голову Верховної Ради, якщо одна з ключових  осіб у державі, той же  Голова Верховної Ради, не візьме під свій контроль ці речі, у нас майбутнього немає. В усьому світі інновації найвищого ґатунку, найкращі інновації, найкращі інвестиції –  людський капітал. У нас в людський капітал  інвестиції падають до нуля.

Тому пропозиція: продовжувати цей тиск з усіх боків – і в Верховній Раді, і за стінами  Верховної Ради, і проведення  відкритого засідання  комітету за участю майже трьохсот запрошених. Друзі, треба тиснути, з усіх боків тиснути, інакше майбутнього немає.  Немає. Народ  відповідає на таку політику залишкового принципу ногами. Молодь покидає країну. Працездатний вік, той, що називається репродуктивний, той, що називається і продуктивний, залюбки покидає країну. Опитування показує: 70 відсотків вже готові підняти руки і піти на заробітки. Це вже просто, це вирок політиці, вирок системі. Я по-іншому це не оцінюю.

Тому пропозиція провести парламентські слухання 21 червня "Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку"  та внести на розгляд Верховної Ради  проект відповідної постанови.

Я прошу, колеги, підтримати. І готувати так, щоб ми і круглі столи провели, і залучали побільше експертного середовища, громадянського суспільства. Треба тиснути. Тиснути з усіх боків. Начебто в залі у нас підтримка є, начебто в залі. Не треба тільки ставити в такі дні, де рішення не проходять. Давайте будемо добиватися завтра, переголосувати. Ну, не хватило 5 голосів. Але цей зал повинен тиск перекинути і на зал протилежний, там де трактується закон і виконується своєрідно.

Прошу підтримати, колеги, і діяти в цьому напрямку злагоджено і в єдиному руслі. Бо інакше майбутнього в нас не буде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Григоровичу.

Шановні колеги, я пропоную не обговорювати, я думаю, це питання дуже важливе. В будь-якому випадку ми повинні впливати на владу, ми повинні її в доброму сенсі цього слова зомбувати тим, що, якщо ти сьогодні не вкладаєш в освіту 7 відсотків, якщо ти вкладаєш в науку 1,7 відсотка, це означає, що 10, 12, 15 років і фактично країна буде мати назву "сервісної нації", яка буде обслуговувати просто інші нації, інші країни, з іншим устроєм, і буде виконувати відповідно волю і закони інших країн.

Тому, я думаю, в будь-якому випадку ми повинні зустрічатися, говорити, і це суспільство бачить.

Прошу проголосувати. Хто за проведення парламентських слухань на тему "Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення" 21 червня 2017 року, прошу проголосувати.

Хто – за? Проти? Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, дозвольте перейти до першого питання – про фінансове забезпечення науки і освіти в 2017 році. І хочу надати слово міністру освіти і науки України Гриневич Лілії Михайлівні.

ГРИНЕВИЧ Л.М. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні колеги, учасники засідання. Перш за все я дуже дякую, що Комітет з питань освіти і науки  поставив це питання на розширене засідання. Тому що є про що говорити, що саме аналізувати і відслідковувати динаміку, як ми зараз рухаємося з бюджетними питаннями в освіті і науці впродовж останніх трьох років.  Тому що, якщо мене як міністра освіти і науки запитати, чи задоволена я станом фінансування нашої  сфери, я скажу, очевидно, що ні. Але якщо бути цілком об'єктивними і дивитися, як просуваються процеси впродовж останніх трьох років, то, на мою думку, ми можемо спостерігати насправді певний прогрес у сфері освіти. Але стагнацію, а за деякими напрямками, я про це скажу, більше наукової  діяльності, зменшення фінансування і негативні процеси  в сфері науки. І це така загальна картина, але я спробую у своїй доповіді дати вам дані  на підтвердження з цього приводу.

Одразу  хочу зазначити, що, на превеликий жаль, у проекті рішення комітету про фінансове забезпечення є деякі кількісні дані, які не зовсім  відповідають дійсності. І тому ми як Міністерство освіти і науки  готові надати будь-яку підтримку комітету, щоб насправді надати правильні дані. Тому що не відповідає  дійсності те, що ми збільшили видатки Міністерству освіти і науки на 3,4 відсотки. Якщо дивитися по загальних  цифрах, шановні колеги, то минулого  року всі видатки на освіту  становили 129,4 мільярда гривень, це орієнтовно 5,72 відсотки ВВП.

На цей рік у 2017 році те, що ми очікуємо, але воно може бути перевиконане, як ми бачимо, з точки зору вкладень місцевих бюджетів, це 168,6 мільярда гривень, що становить 6,52 відсотки ВВП. Тобто, якщо ми дивимося в показниках ВВП, у нас на цей рік досить вагоме зростання видатків в частині освіти: від 5,7 до 6,52 відсотки ВВП.

На що йде це зростання? Перш за все, і я вважаю, що це дуже важливе досягнення, що нарешті Кабінет Міністрів зрозумів те, що не може далі продовжуватися таке неналежне становище педагогічного працівника у Єдиній тарифній сітці. Тому що ми мали ситуацію, коли учитель найвищої категорії з найбільшим стажем у Єдиній тарифній сітці посідав 11 тарифний розряд, а молодий викладач вищого навчального закладу – 15 тарифний розряд. І була оця дірка – 13-й, 14-й.

Ми зараз, просунувши педагогічних працівників по тарифній сітці на 2 розряди вверх, ми відновили насправді справедливість. Зберігається ієрархія між середньою і вищою школою, але при цьому оцей несправедливо низький соціальний статус вчителя стає вищим і вирівнюється. В цілому для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів заробітна плата підвищилася від 47 до 50 відсотків, в залежності від їх кваліфікаційної категорії.

Чи достатнє це підвищення? Чи достатньою є така оплата праці? Мабуть, що ні, точно ні, але більшого кроку за 1 рік від 2016-го до 17-го важко було б очікувати, тому що ми повинні крім того жити в реальній системі доходів країни. Ви знаєте, що зараз відбулася фінансова децентралізація. Цей процес відбувається останні три роки. І в процесі фінансової децентралізації, на мою думку, було зроблено цілковито неправильне рішення, яке було пов'язане з передачею  повністю професійно-технічної освіти і її фінансування на міста обласного значення.

Якщо ми взагалі говоримо про  фінансову децентралізацію, до речі, Прем'єр якраз в п'ятницю буде зустрічатися з головами місцевого  самоврядування, ОТГ, і там будуть дуже докладно іти питання доходів місцевих бюджетів, як вони зростають і які ми маємо компенсаторні важелі, бо прекрасно розуміємо, що ці доходи є різними для різних органів місцевого самоврядування в залежності від їхньої економічної інфраструктури і кількості платників податків. Але суть полягає  в тому, що в результаті фінансової децентралізації субвенція на загальну середню освіту, покриває заробітну плату освітян, оцю підвищену, але комунальні видатки утримання технічного персоналу лягає на органи місцевого самоврядування. Це була дуже дискусійна позиція для Міністерства освіти, і ми дуже багато піднімали це питання і на засіданнях уряду і в дискусіях з Міністерством фінансів.

Що ми зараз маємо?  По-перше, ми чітко моніторимо доходи і видатки, які йдуть на освіту. Ми маємо також досвід минулого року, коли органи  місцевого самоврядування зберегли на депозитах велику частину коштів, а при цьому недофінансовували систему освіти. Зараз у нас  є така подушка страхова, ось в  якому обсязі. По-перше, додаткова  дотація з державного бюджету місцевим бюджетам в обсязі 14,9 мільярда гривень,  і ще крім того стабілізаційна дотація для покриття можливих бюджетних  диспропорцій у місцевих бюджетах у сумі 2 мільярди гривень Ми будемо  дуже чітко моніторити. Якщо орган  місцевого самоврядування справді не має надходжень, це означає, що  ми будемо допомагати їм цією додатковою дотацією і стабілізаційною дотацією. Тому що  система повинні функціонувати і  не ставати заручником, якщо є  такі диспропорцій у доходах.

Завдання  Міністерства освіти й науки разом  з Міністерством фінансів полягає в тому, щоб ми розробили на 2018 рік таку форму освітньої субвенції на загальну й середню освіту, яка  буде враховувати всі критерії і яка буде  передбачати чіткий поділ частки місцевих бюджетів і державного бюджету на утримання освіти.

Дуже важливим є те, що в цій постанові, яка говорила про просування на два тарифних розряди, ми заклали цю постанову для  усіх педагогічних працівників. Із 1 вересня 2017 року всі педагогічні працівники повинні відчути це просування по єдиній тарифній сітці. Зараз  постанова передбачає, що до 1 вересня це можуть здійснювати місцеві ради за власним рішенням. Цей процес розпочався  в усій Україні. І ми збирали актуальну інформацію і бачимо, що дуже багато органів місцевого самоврядування вирішують  підтримати педагогічних працівників дошкілля, позашкілля, професійно-технічної освіти в частині майстрів виробничого навчання, а  не тільки тих, на які отримали субвенцію з державного  бюджету. Тобто процес іде, і частина будуть запускати вже з 1 квітня за результатами І кварталу. Але я вважаю, що  сьогодні  цей рух шириться і охоплює сотні тисяч педагогічних працівників  країни.

Дуже важливим є, що  вперше ми надали субвенцію для поширення інклюзивної освіти і підтримки інклюзивної освіти. Тому що не має держава вимагати поширення інклюзивної освіти, не надаючи цьому конкретну державну підтримку. 209,5 мільйонів гривень іде на ці школи, де відкриваються інклюзивні класи. І ця субвенція, ми ухвалили відповідно порядок її використання, передбачає видатки на додаткові корекційно-розвиткові послуги, які визначені індивідуальною програмою розвитку дитини, на придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку. Тобто це є зовсім реальний крок назустріч дітям з особливими потребами.

Ми зняли питання виготовлення документів про освіту, забезпечення зовнішнього незалежного оцінювання, своєчасного друку підручників. Ми друкували 8 клас, 9 клас тепер будемо друкувати. Проблема все ще по місцевих громадах залишаються з деякими підручниками 4, 7 класів. І це ще раз ознака того, що, на жаль, місцеві громади не можуть самі виконувати таке складне завдання.

І так само маємо закладені кошти на проведення всеукраїнських та міжнародних учнівських олімпіад, очевидно, не в тому обсязі, в якому ми б хотіли. І тут теж нам прийдеться співпрацювати із організаціями роботодавців, спонсорами, які, можливо, частину олімпіад, якщо це не 9 і не 11 клас, допоможуть нам в пошуку коштів.

У професійно-технічній освіті ми виправили ситуацію з диверсифікацією все-таки фінансування профтехосвіти. 2 мільярди йдуть в частині забезпечення здобуття загальної середньої освіти з державного бюджету. Крім того, є 119,6 мільйона гривень на професії загальнодержавного значення. Це ті професії, які є у професійно-технічних навчальних закладах, що готують фахівців для багатьох областей. І ми вважаємо несправедливим, щоб одна область платила за підготовку фахівців для кількох областей, і готові, і покриваємо це з державного бюджету.

50 мільйонів гривень минулого року і 50 мільйонів гривень цього року йдуть  на обладнання  професійно-технічних навчальних центрів, їх є  зроблено вже 25  минулого року і буде  25 цього року зроблено з сучасним обладнанням за гостродефіцитними  професіями.

Вища освіта. Що нас турбує… Вибачте, що я так швидко, але  дуже багато інформації я постараюсь сказати головне, а потім  буду готова відповідати на запитання, які будуть поставлені від вельмишановної аудиторії.

У вищій освіті нас найбільше турбує, взагалі передбачені видатки більші ніж минулого року, це понад 20,5  мільярдів гривень. Але це  зв'язано з зростанням заробітної плати, це зв'язано з тим, що  ми передбачаємо і виконання  всього державного замовлення, яке ми заклали минулого року, а воно було більше  ніж попередньо. І тому цих коштів не вистачає в першу чергу на  покриття комунальних послуг, і це реальна проблема. У нас вони покриті трохи більше ніж на 33 відсотки. І тут я би просила якраз Комітет  з питань освіти й науки попрацювати з бюджетним комітетом, з парламентом, ми вже звернулися  і до Міністерства фінансів з  цього  приводу. Але треба  шукати джерело  надходжень і за перерозподілом, переглядом результатів бюджету поквартально треба допомогти вищим навчальним закладам. Тому що навіть ті  вищі навчальні заклади, які  мають достатньо великий обсяг комерційного навчання, своїх спецвидатків, спецкоштів не  можуть покрити комунальні послуги. А що говорити про педагогічні, наприклад, університети, де немає такого обсягу спецкоштів? Тому абсолютно  точно це буде одна з найважливіших проблем, які нам потрібно вирішити.

Є особливості, пов'язані зі стипендійним забезпеченням для вищих навчальних закладів. І тут ми пішли на  серйозне зростання обсягу стипендій. Як відомо, на цей рік стипендійне забезпечення  на академічну стипендію є виділене в обсязі 3 мільярди 985,7 мільйонів гривень. Тобто це є  сума значно більша ніж минулого року. Так само ми збільшуємо  відповідно одноголосно стипендії для студентів І, ІІ рівня акредитації стипендії зросли трохи більше, ніж 33 відсотки. Для студентів І, ІІ рівня акредитації за гостро дефіцитними, технічними спеціальностями, математичними, природничими стипендія становить 1056 гривень, на 54 відсотки більше ніж минулого року.  ІІІ, ІV рівень акредитації, звичайна мінімальна стипендія на 33 відсотки 1100 гривень. Для студентів з гостро дефіцитними спеціальностями, спеціалізаціями, це освіта математичні, природничі, технічні науки 1400 гривень, що на 54,3 відсотка більше.

І що для  нас було дуже важливо, важливо щоб університети могли  скористатися своєю автономією у призначенні академічної  стипендії, і щоб не тільки  як середня температура оцей бал четвірка  відігравав значення, а вони могли  врахувати і інші критерії, які  узгодять з органами студентського самоврядування. Цей процес вже розпочався, і зараз на початку вищі навчальні заклади мають право і за середнім балом, і за додатковими  критеріями, це залежності від їхньої готовності. Але нам важливо,  що до цього буде включена студентська спільнота. І ми можемо мотивувати студентів  і тих хто бере активну участь в науковій діяльності, в громадській діяльності, у спорті, всьому тому, що складає студентське життя в університеті.

Соціальні стипендії повністю перейшли до Міністерства соціальної політики. Зараз був складний період, коли по-перше, ми все-таки дотягли питання дітей інвалідів і дітей з малозабезпечених родин, щоб вони  отримали соціальну стипендію. І зараз Міністерство соціальної політики збирає всі довідки. Я прошу всіх представників університетів, швидше подавати ці документи. Дітям буде розрахована соціальна стипендія з 1 січня, вони всі отримають її. Але вони все одно не хочуть і не можуть так довго чекати,  їм ці виплати потрібні, а це  залежить від саме того, як швидко ми оформимо документи.

Нарешті, Кабінет Міністрів прийняв постанову відповідну, і ми передбачили державну цільову підтримку для дітей учасників бойових дій, для дітей з родин переміщених осіб. Тобто  те, що ми цей закон прийняли фактично два роки тому. Але зараз  ми, нарешті, заклали всі ці кошти до  бюджету і вирішимо ці питання, які передбачені даним законом.

Хочу також повідомити, що 80 мільйонів буде залучено у вигляді позики від Європейського інвестиційного банку з метою реалізації проекту "Вища освіта. Енергоефективність та сталий розвиток". На першому етапі це сім  університетів, якщо він буде успішний, відкриється другий етап, де  зможуть долучитися і інші університети, які до цього готові.

Фізична і спортивна підготовка учнівської і студентської молоді. Це майже 79 мільйонів гривень, і нам потрібні гроші ще, тому що ми зараз підійшли зовсім по-іншому до цього питання і вважаємо надзвичайно важливим розвиток учнівського і студентського спорту.

Найбільша біль, без сумніву, –   це фінансування науки. Недостатність фінансування наукової сфери України суттєво призводить до втрати країною свого людського потенціалу, тому що у нас йде  відтік інтелектуальних ресурсів, не кажучи про те, що сама сфера не може  розвиватися. У нас є невеличкий  поступ в частині грантового фінансування, тому що зараз, наприклад, ми знову збільшили на 40 відсотків грантове фінансування для наукових досліджень університетів і наукових установ підпорядкування  Міністерства освіти й науки. І обсяг зараз від 366 мільйонів зріс до понад 507 мільйонів. Але це є крапля, це не вирішує взагалі проблеми. Тому що сьогодні  ми маємо, по-перше, зменшення кількості працівників, відтік працівників з усіх наукових інституцій. Те незначне зростання  фінансування Національної академії наук, яке передбачене, на превеликий жаль, в жодному разі не вирішує проблеми, як і галузевих академій. Найстрашніша, звичайно, ситуація є з Національною академією медичних наук, вкрай складна. І ми стоїмо на нашій позиції і відповідно висловлюємо її, що такий підхід до фінансування Національної академії медичних наук може призвести до згортання наукових розробок і наукових досліджень. Академія не може переорієнтуватися виключно на заробітчанство за рахунок проведення і надання спеціалізованої медичної допомоги.

Сьогодні так само поставлена на межу виживання академія національних наук, і хочу, Національна академія наук. І хочу доповісти, ми розширено представляли результати наукового аудиту представниками Європейської комісії в рамках "Горизонту 2020". Вони дали нам багато рекомендацій, і ви можете їх знайти і прочитати і на сайті міністерства, і ми їх вже широко обговорювали в науковому середовищі. Але абсолютно безсумнівна теза про недостатність фінансування науки в Україні, яке не дає можливості розвиватися сьогодні науковим дослідженням в тому обсязі і з тим потенціалом, який має Україна, – ця теза є тезою номер один! І це є друге дуже важливе питання, яке повинно стати одним із центрових, на мою думку, коли ми будемо в результаті цих слухань чи розширеного засідання комітету звертатися до парламенту і бюджетного комітету.

Для нас надзвичайно важливо, до кінця цього року аби запрацювала Національна рада з питань науки і технологій. І виконуючи цю позицію Закону "Про наукову, науково-технічну діяльність", ми прагнемо нарешті посадити за один стіл науковий і адміністративний комітет, провідних науковців країни і всіх представників, які відповідають за впровадження і прийняття рішень. Цю раду очолює Прем'єр-міністр за посадою. Можливо, це буде сприяти такий діалог справді зростанню фінансування  науки. І для нас важливо, аби запрацював Національний фонд дослідження України. І тут я прошу, щоб обов'язково це увійшло у рішення комітету. Тому що нам  потрібен цей фонд з значною сумою фінансування. Це не може бути лише ця частинка 20 мільйонів гривень, які зараз має Державний фонд фундаментальних досліджень. Це має бути разюче більша сума. Тоді цей фонд реально виконає свою місію. І це важливо, щоб було закладено відповідно і до  бюджету частково  цього року, і обов'язково передбачено у бюджеті 2018 року.

Шановні колеги, ми як Міністерство освіти і науки вболіваємо  кожною клітинкою за те, щоб збільшити фінансування для освіти і науки. Перед нами реалізація серйозних реформ, яких вимагає суспільство, навіть не окремі політики, а  суспільство. Бо суспільство вже пішло далі вперед ніж система освіти. А справжні реформи треба інвестувати, без інвестицій всі реформи залишаться  на папері. І те,  що ми зараз зробили крок назустріч вчителю, це є перший крок до реформи середньої освіти.  Але таких кроків нам треба зробити ще надзвичайно багато. І зробити ми це можемо тільки разом, у співпраці, а не у взаємних звинуваченнях.

І я хочу з цією трибуни перед лицем такого шанованого кола представників освіти і науки закликати до цієї  співпраці Верховну Раду України і всі наші великі  спільноти освітянські і наукові. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Лілія Михайлівна.

Лілія Михайлівна, якщо можна, якщо є питання, давайте три питання –  все. Якщо є. Нема питань. Добре. Дякуємо.

Чи є питання? Будь ласка, тоді представляйтеся.

ЗАІМЕНКО Н.В.  Національний ботанічний сад, Рада ботанічних садів та дендропарків України. Лілія Михайлівна, ви знаєте, нас хвилює питання університетських ботанічних садів.

Я вчора отримала дзвінок від директора Дніпропетровського ботанічного саду університетського. Його знищують, теж саме Чернівці, грошей не виділяють на розвиток, наукова сфера  закрита, ви знаєте, постановою Дмитра  Табачника 2011 року, дивною постановою. Наукова складова в університетських ботанічних садах просто знищена. Доктори і кандидати наук працюють на такі мізерні зарплати, вони, окрім того, що ці ботанічні сади, захищають влади, вони просто не мають  подальшого існування.

Що планує в цьому плані зробити Міністерство освіти й науки? Я хочу вам дуже  подякувати, що ви єдина, яка хоч якимось чином нам відповідала на наші запити, всі інші взагалі не  відповідали.

ГРИНЕВИЧ Л.М. Так,  у нас є проблема по ботанічних садах. У нас є ще проблема по  заповідниках. Я прошу, щоб це  обов'язково ввійшло в рішення  комітету, тому що не можуть  наші заповідники сплачувати за землю, тому що це теж абсолютно неправильно.

По садах. Це зв'язано, звичайно, з бюджетом університету. Але мені здається, що  нам треба ці ботанічні сади  закріпити окремим рішенням взагалі як суб'єкти наукової діяльності в університетах. Тому ідея наша така. Давайте ми зберемо тих зацікавлених осіб, щоб ми визначилися з нормативно-правовою базою, де її потрібно поправити. Звичайно, що це  не призведе до одночасного збільшення  бюджету ботанічних садів, але ми можемо  зняти певну  кількість якихось речей, які  заважають нам працювати у цьому напрямку, і тоді передбачити відповідно, Світлано Василівно,  по тих університетах, які справді мають ботанічні сади, коли ми будемо формувати їхні бюджети, необхідно це враховувати, через   доопрацьовану нормативно-правову базу.

ЗАІМЕНКО Н.В. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, якщо ми зараз перейдемо в дискусію, я думаю, відповідь є. Я ще додам до того, що сказала Ліля Михайлівна. Відповідний законопроект щодо несплати податків, так по цим… він зареєстрований, він є в порядку денному. Через Погоджувальну раду ми його пропустили от у цей понеділок. Тобто як тільки ми виносимо, голосуємо, я думаю, ніякого спротиву не буде. Це ненормально, коли національні парки повинні сплачувати податки. Це логіці ніякій не піддається.

Шановні колеги, але тільки буде три питання, після цього ми перейдемо до дискусії. Шановні колеги, перше питання. Будь ласка, представляйте.

БЕЗГІН О.І. Шановна Лілія Михайлівна, шановні панове депутати, мені дуже приємно, що дуже багато приділяється уваги до освіти. Але я хотів би звернути увагу, ще я розумію, що це питання, скоріше…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представтесь, будь ласка.

БЕЗГІН О.І. комітету догалузевої освіти. На жаль, так склалося, що мистецькі навчальні заклади… Лілія Михайлівна казала, що дуже обмежене фінансування, ще гірша ситуація в мистецьких. Спілкуючись на рівні заступника міністра, по цим питанням мені було сказано, що досить багато виділено грошей на мистецтво і забули галузеву освіту. І перекидку, якщо можна буде закрити, то тільки через 9 місяців. І на сьогоднішній день тільки по нашому навчальному закладу, я представляю Київський національний університет театру, кіно і телебачення, недофінансування складає близько 10 мільйонів гривень. Та спецфонд – це якраз оці 10 мільйонів. І замість того, щоби придбати щось студентам, я змушений це видати. Це не вистачає на комуналку, тільки чверть, на зарплатню, на стипендії, на решту – навіть мова не йде. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Михайлівна, це питання, я так розумію, поточного бюджету.

ГРИНЕВИЧ Л.М. Це питання Міністерства культури, тому що бюджет цих закладів мистецьких є в Міністерстві культури. Я вважаю, що буде дуже правильно, якщо в рішення комітету ми це включимо, підсилимо це. Тому що тут є мова про Національну академію мистецтв, але саме в частині закладів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Добре, ми напишемо, що звернути увагу і так далі міністра культури Євгена Нищука. Зробимо такий референс. Добре.

Ще питання останнє, і все. Будь ласка.

_______________. Шановна Лілія Михайлівна, шановні депутати! Я – представник медичної освіти, я проректор наукової роботи Луганського державного медичного університету, який евакуйований нами в місто Рубіжне. У мене, я не ставлю до вас питання, я не ставлю ще одну проблему. У нас є така пропозиція. Ви зараз нам сказали, ми все це знаємо, в якому ставищі знаходяться науково-дослідні ………….. І ви всі знаєте, що університети десятки років бажають мати університетські клініки. І не секрет, що фундаментальні дослідження – це резервуар майже університеті. І на Заходів, і у нас. Ви не розглядаєте таке питання, що в плані імплементації Закону про вищу освіту про створення науково-дослідних університетів об'єднати медичні університети, в частності з медичним профілем або біологічного профілю, з науковими установами. Це б спасло і ті, і ті установи. Бо університети отримали би наукові бази, отримали би клінічні бази як університетські клініки. А наукові установи могли би втілювати свої дослідження у освітні процеси. Тому що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання зрозуміле. Дякуємо.

Лілія Михайлівна.

ГРИНЕВИЧ Л.М. У нас є ужгородський університет, в якого є університетська клініка і є медичний факультет. Але хочу вам сказати, що я є противником, коли Міністерство освіти і науки приймає волюнтаристське рішення про злиття якихось університетів.

Перш за все щодо медичної освіти. Міністерство охорони здоров'я як замовник для цих фахівців повинно висловити своє бажання до їхнього бачення медичної освіти і кваліфікації. Тому що всім сьогодні відомо, і, до речі, це відомо і зарубіжним країнам, які присилають до нас своїх іноземних студентів, про зниження якості медичної освіти в країні.

Ми зараз зробили спільну групу Міністерства освіти і науки і Міністерства охорони здоров'я щодо концепції нової медичної освіти. Ідея, про яку ви сказали, є одна з ідей, яка розглядається цією групою. Але вона є поки що дуже дискусійна і має багатьох опонентів.

Тому група визначиться, і тоді буде запропонована нова концепція медичної освіти. Якщо буде прийняте таке рішення, ми готові сприяти його виконанню. Але поки що воно не лежить на поверхні. Можливо, варто зробити кілька пілотних проектів і побачити, як це буде далі працювати. Там, де є готовність колективів вищих навчальних закладів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ну, а взагалі медичні виші без клінік – це незрозуміло, як це може відбуватися. Тому розрив цей, який існує, і показує якраз якість вищої освіти медичної.

Я запрошую до слова, до співдоповіді від комітету Скрипника Олексія Олексійовича, заступника голови Комітету з питань науки і освіти.

СКРИПНИК О.О. Можна з місця?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Олексій Олексійович.

СКРИПНИК О.О. Добрий день, шановні колеги! Я не хочу зупинятися на багатьох деталях, тим більше, що Лілія Михайлівна дуже багато і вона суттєво краще знає нюанси, я не є спеціаліст з фінансування освіти.

Я хотів би зазначити тільки декілька речей, які, з моєї точки зору, є надзвичайно важливими і які необхідно врахувати. Тим більше, що якщо ви подивитеся на проект нашого рішення комітету, скільки у нас там – 12 сторінок, по-моєму, такий безпрецедентний об'єм документа з точки зору, щоб виправити ті проблеми, які ми побачили в плануванні бюджету на цей рік. І що би  я хотів зазначити, що це іде у нас, мені здається, абсолютно нормальна робота з Міністерством освіти і науки, де ми працюємо і хочемо зробити цю ситуацію краще. Є невеличка конкуренція, але мені здається,  що вона є абсолютно здоровою з точки зору отримання класних результатів.

А тепер щодо тих речей, які, мені здається, дуже важливими. Перша. По освіті і по тому, що в нас є. Ми не повинні забувати декілька речей. Річ перша. У нас втричі, так,  впав курс долара. Тому всі наші оцінки, які ми маємо, ми в принципі доганяємо ту інфляцію, яка є реальна, і ми нікуди не дінемося, що дуже багато речей прив'язані в нас до долара, і відповідно це та є проблема, про яку, про неї можна не говорити, але вона реально існує. І, на жаль, давайте будемо відвертими, держава фактично знекровлює тих людей, які живляться за  рахунок держави. Це в першу чергу освіта, бюджетники, тому що ми в принципі просто не змогли збалансувати економіку і за це заплатили ті сфери, які  є найбільш вразливими.  Відповідно наші цифри, які у нас є щодо відношення до одного студента, одного вчителя і так далі і тому подібне, вони є надзвичайно низькими і катастрофічними. Тобто ми фактично  зараз пробуємо наздогнати ті всі збільшення, які у нас зараз є, і в процентному відношенні говорить перш за все, що так, проценти вроді би великі, але, враховуючи у нас дуже низький ВВП, ми маємо  ту реальну картинку, яку ми маємо. Плюс війна, не треба її так само забувати. Тому що  мене особливо в даному випадку обурюють студенти, які приходять, і таке враження, що вони просто на просто забули, що країна має шалені витрати на сході в військових діях. Враження, вони живуть в такому сферичному вакуумі, не відчувають, що, на жаль, нам приходиться нести величезні втрати, плюс втрата території, плюс втрата бюджету і так далі і так тому подібне. Ті речі, які так само нетреба забувати.

Тобто той бюджет, який є, це є спроба збалансувати. Мені здається,  моє нефахове враження, що бюджет суттєво кращий з точки зору по якості планування, але ще є багато речей, власне, і ця велика постанова –  це показник того, що  з точки зору, куди працювати є  далі.

Але  хотів би зазначити ще декілька речей, особливо що стосується вищої освіти. Дивіться, у нас зараз є скільки – 80 процентів  школярів, які отримають в якійсь мірі вищу освіту. Чому я кажу в якійсь мірі, тому що якість цієї вищої освіти це є величезне запитання: що ми надаємо студентам вищу освіту, якої якості.  І якщо ми не будемо говорити, власне, про результат, проте скільки студентів, які закінчили, реально працюють на посадах, які пов'язані, які потребують вищої  освіти.

Чи не є у нас ситуація, коли, я щось останнім часом, це не статистична виборка, але тим неменше стикаюся з тим, що заправщиками на  машинах працюють люди з вищою  екологічною освітою. І це  якийсь оксиморон, для чого треба було п'ять років тратити свого життя для того, щоб потім  заправляти автомобілі, власне, трошки є деякі протиріччя з екологією.

Тому я би сказав, що тут у нас є куди працювати. Що б зарекомендував з таких трошки стратегічних речей. Дивіться, у нас є деякі бази по студентам. Нам треба зрозуміти, а що реально, куди наш студент потрапляє, що ми робимо з тими 80 процентами,  скільки у нас реально є, щоб ми… Розумієте, бо у нас у залі Верховної Ради зараз були обговорення, і  за виключенням деяких виступів членів нашого комітету в принципі дуже багато  було популізму, коли ми просто хочемо сподобатися людям, так. Але  не було… нам потрібна  серйозна розмова фахова, дуже  виважена, на що йдуть  наші тих 80 процентів дітей, чим вони в принципі… Це що, скрите безробіття чи вони реально працюють? Тому  одна з   пропозицій, в якій, мені здається, є сенс, все-таки подумати про серйозні бази статистики, і коли би ми використали ЄДБО як базу для того, щоб потім  подивитися: о'кей, а що сталося з нашим студентом. Причому подивитися не з точки зору так, як там є брехня, дуже велика брехня, і третє, українська статистика, а все-таки реально подивитися, подивитися і зрозуміти, яким чином використовується  знання наших студентів. Мені здається, що це  є  дуже важливо. 

Друге. Фінансування вищої освіти. Мені здається, що нам треба  трошки думати про середню температуру  по палаті і враховувати про те, що  різні спеціальності потребують різного  фінансування. Якщо ми говоримо про інженера, якщо ми говоримо про інженера електрика, якщо  ми говоримо про юриста, то затрата на обладнання, затрата на різні  речі є дуже різними. Ми мусимо це питання знову-таки підняти і думати, це є  та річ, яка потребує держава. Плюс дуже велике питання, а які  спеціальності ще потребуються у нас з  точки зору, що  ми фінансуємо у бюджеті. Чи реально ми думаємо  про ті спеціальності, які  потребує держава? Чи не все-таки нам потрібно достатньо, вибачте, я скажу, цинічно підходити в цьому питанні. Якщо  ми розуміємо, що нам потрібні  вчителі, якщо ми розуміємо, що  нам потрібні інженери, що ми розуміємо, що це те, що не вистачає, власне, Україні, то давайте все-таки більше спрямовувати гроші і наші затрати в цю сферу. Тому що інакше ми знову всім сестрам по серьгам, а в результаті потім, скільки у вас, пане Олександре, прийшло на педагогічні спеціальності у вашому вузі?

ГОЛОВУЮЧИЙ. На фізику – 1.

СКРИПНИК О.О. На фізику – 1? От.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На математику – 7.

СКРИПНИК О.О. Да. Закон Ома строг, но справедлив, да? От це, власне, та проблема, яка у нас рано чи пізно, вона… Вона вже виникла, вона є вже дуже-дуже серйозна. Мені здається, що нам просто потрібна дуже фахова тиха розмова по цьому питанню для того, щоби розібратися, а як нам в цьому питанні треба себе вести.

Проблема ще одна, дуже жорстока проблема, проблема плагіату. Знову-таки тема, про яку ми не дуже хочемо говорити, вона існує. Є підрахунки, які показують, що в нас плагіат коштує в державі 1 мільярд гривень щороку тим людям, які, в принципі, м'яко кажучи, не заслуговують на те, щоб отримувати, в більшості випадків вони навіть своїх дисертацій напевне і не бачили, то, що їм там понаписували.

Тому це є . У нас скільки там докторів наук, у нас у Верховній Раді? Є дуже багато, да, і скільки з них є реальних.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому тільки на мене смотрите?

СКРИПНИК О.О. Ні, я на вас, я… Да, Олександр Володимирович, я дивлюся на вас по одній простій причині, що я знаю, що ви самі писали те, що ви написали, розумієте. Тому я собі нагло дозволяю, дозволяю на вас дивитися, використовуючи вас як позитивний приклад. Так що, ви знаєте, коли…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

СКРИПНИК О.О. Якщо мені щось не подобається, я вам це зразу кажу.

Тому питання плагіату, яке так само треба піднімати і говорити, тому що це в кінцевому випадку це знову ж таки питання фінансування, да. Тому що це не тільки питання моральних і всяких таких речей, які присутні, але знову ж таки проблема фінансів.

І саме болюче місце – це наука. Тут в нас, конечно, є повна катастрофа, так. Тобто фінансування науки приблизно по порядку ціни співпадає з тим, що ми платимо по стипендіям студентам. Тобто у нас є просто повне викривлення того, що ми маємо з наукою. Тут, безперечно, є величезна проблема і Академія наук, і в принципі питання, вікове питання, від якого ми нікуди не дінемося, старіння нашої науки, катастрофічне старіння. Якщо відповідно конкурентність нашої науки на світовому ринку і в принципі конкурентність у нас всередині в країні, і віддача цих наукових досліджень, віддача в господарства.

Один з міністрів фінансів, який у нас працював в уряді, прозвучала фраза: "А нащо взагалі нам наука ця потрібна. Я взагалі не бачу сенсу, тому що вона нічого нам не приносить". Тут можна за тим дивитися, як просто за невіглаством і нерозуміння ролі науки. А, з другої сторони, можна говорити, я вже про це згадував, що це знову ж таки фактор про те, що науки крім того, що погано працює, вона ще себе погано рекламує навіть в тих речах, які заслуговують того, щоб суспільство про них знало. І навіть ситуація з продовженням роботи атомних блоків – це вже одна з тих робіт, яка в принципі по бюджету, напевно, повністю компенсує всі затрати на науку.

Але щодо ситуації. Ми маємо зараз катастрофу, коли йде руйнація наукового потенціалу, і цифри про скорочення. Національна академія наук. На 17-й рік забезпечити режим повністю зайнятості і виплати заробітної плати щонайменше 12 процентів працюючих. В тому, що в 16-му році чисельність Національної академії наук вже була скорочена на 15 процентів.

Ситуація по Національній академії медичних наук. Зарплату зможемо виплачувати 3тисячі 380 особам з 4 тисячі 43 працюючих. Тобто не вистачає 24 процентів фінансування. Це при тому, що в 16-му році недофінансування було вже 20 процентів.

Тобто ми в принципі далі продовжуємо активно руйнувати науковий потенціал, і питання незворотності, питання присутності молодих вчених і наявності тих людей, які будуть продовжувати вчити тих же самих студентів, воно в кінцевому випадку, і розвивати науку, є надзвичайно важливим.

Навіть незалежний аудит Національної системи досліджень та інновацій України, проведений  2016 року в рамках нашої участі "Горизонт 2020", наголошує на тому, що проведення реформ у сфері науки, технологій та інновацій, які конче необхідні, мають бути підкріплені відповідними  зобов'язаннями уряду щодо фінансування. Як правильно зауважувала Лілія Михайлівна, якщо  ми нічого не фінансуємо, то немає сенсу очікувати, отримувати  результат, так.

Наука є… Значить, є представив наш МЕРТ, Міністерство економічного розвитку,  і вони стверджують, що наука в українському суспільстві  відіграє переважно пізнавальну соціокультурну  функцію. І  вони не бачать сенсу в тому, що дійсно вийти на той показник  фінансування 0,7 ВВП, який  є мінімальними особливо з урахуванням, що наше ВВП є дуже й дуже низький  особливо з порівнянням ВВП на одну людину.

Але  про реформи, які є  з моєї точки зору, реформи науки, так. У нас є  питання, очікує наукова спільнота створення Національного фонду досліджень, запуску його  грантових питань. Але у нас  на сьогодні, на кінець лютого немає навіть Національної ради з  питань науки і технологій.

Безумовно, процес її формування дуже  непростий. І вже на два місяці ми заблоковані, тому що уряд за цілий  рік не в змозі затвердити положення про Національну раду, документ ………, в якому можна  було розпочати вже після того, як закон набув чинності. Таке зволікання з впровадженням Закону про науково-технічну діяльність на фоні постійного  недофінансування науки є не припустимим. Оскільки не тільки блокує позитивні зміни, а відтерміновує рішення нагальних проблем на невизначений строк і дає чіткий сигнал науковцям щодо повності відсутності перспектив. Тобто нам потрібно в умовах того жорсткого дефіциту створити реальні механізми для того, щоб наукові  установи могли залучати і використовувати позабюджетне фінансування.

Тому так само необхідна дуже  серйозна розмова щодо інновацій. Нам необхідна дуже серйозна розмова  щодо залучення реального  бізнесу, тому що бізнес в кінцевому випадку до інновацій відноситься дуже просто. Якщо вони  приносять прибуток, це працює, якщо  ці інновації, вибачте, тільки на папері,  а ми отримали  з Академії наук список інноваційних розробок, за  12 років їх було аж цілих 16 штук. Із тих 16 штук там було, наприклад,  такі цікаві, як розробка, інноваційна розробка LCD-телевізора. Це в якомусь чи в 12-му році. Тобто там є, вибачте, досить багато, я скажу так, стидних речей, з моєї точки зору, таких, вибачте, я прагматично, як вічний  аспірант можу собі дозволити, сказати, тих речей, яких в принципі тяжко  назвати науковими, які потребують серйозних змін.

Тому, коли ми  кажемо, що ми просимо науковців заробляти кошти самим, ми забуваємо, що умови для цього не створені. Нам необхідно розібратися з питанням мита на ввезення наукового обладнання, нам треба зрозуміти як зробити так, щоб науковці могли  отримувати кошти і дійсно  почали працювати в "Горизонт 2020", де працюємо дуже слабо. Ми практично не використовуємо тих можливостей, які є. Ми так само маємо зрозуміти, яким чином ми розпоряджаємося тою валютою, яку ми можемо отримувати по "Горизонт 2020". Тобто нам  потрібні фактично в управлінні науки, вибачте, молоді сили, які поставлять питання економіки і віддачі від наукових розробок і відповідного фінансування як пріоритетне питання.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович.

Шановні колеги, перед тим як ми  перейдемо до  дискусії, я, Лілія Михайлівна, просто хочу сказати, що давайте якщо там по цифрам щось не так, то давайте подивимося, щоб збалансоване було рішення комітету, і щоб там цифри, які були, вони відповідали дійсності. Це, по-перше.

По-друге, шановні колеги, у нас записалася 31 особа. Це неможливо точно, абсолютно, тому що  у нас друге питання напряму пов'язане з першим питанням. Бо кошти ідуть за ідеологію. І в більшій частині, і сьогодні ви це  бачили, коли 193 народних депутати голосувало по результатах парламентських слухань, які відбулися 16 листопада. Ми просто бачимо, що багато народних депутатів, взагалі не розуміють, навіщо  там голосувати про  освіту, про її фінансування і так далі. 

Тому, якщо немає ідеології, якщо незрозуміло, для чого це робиться, то   від цього і йде. Тому сьогоднішня доповідь голови Херсонської обласної державної адміністрації вперше покажуть, і це буде в рамках, до речі, тієї концепції, яка затверджена на Кабінеті Міністрів України, питання розвитку людського капіталу, ми побачимо це питання в цілому. Тоді буде зрозуміло, хто, як, яким чином, за якими алгоритмами і скільки буде фінансувати, а точніше не фінансувати, інвестувати в систему освіти. От якщо ми в рамках децентралізації не зробимо збалансоване фінансування освіти, всіх її ланок, система працювати не буде. Вона сьогодні дійсно розбалансована, і розбалансована з точки зору і того, що робить держбюджет, місцеві бюджети, з точки зору розвитку людського капіталу по територіях і так далі.

Тому я дуже прошу зробити таким чином, без образ будь-яких: 10 осіб тільки будуть виступати по 3 хвилини. На головному зупиняйтесь, будь ласка, кажіть, ви підтримуєте те рішення комітету або ні, бо ми спираємось на вас. Коли ми виступаємо, ми кажемо: "Ми це обговорили. Освітяни це підтримують, науковці це підтримують". Це наш аргумент – спільні праці, які ми маємо з Міністерством освіти, науки України. Бо якщо будемо, як то кажуть, єднатись, тоді це означає, що ми можемо, да, давити на Кабмін, щоб він і далі фінансував нашу освітню галузь через відповідне профільне Міністерство освіти і науки України.

Тому без образ, 10 людей і по 3 хвилини. І тоді ми вийдемо на спільне рішення і зразу перейдемо до другого, яке якраз буде пов'язано з першим питанням напряму через ідеологію фінансування, інвестування людського капіталу.

Перше слово надаю Загородньому Анатолію Глібовичу. Є? Я його не бачу просто.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, добре. Добре-добре, все-все-все. Тоді Скорик Тетяна Андріївна, директор спеціалізованої школи номер 28 імені Тараса Шевченка міста Черкаси, віце-президент Асоціації керівників шкіл України. Підготуватись Андрющенку Андрію Миколайовичу, директору Тальнівського будівельно-економічного коледжу. Ну, щоб…

СКОРИК Т.А. Шановна президія, шановні присутні! Асоціація керівників шкіл України спільно із відділом економіки і управління НАПН України провела онлайн-опитування керівників шкіл та управлінь і департаментів освіти щодо проблем з фінансуванням ЗНЗ у 2017 році. Відповіді отримали з Донецької, Миколаївської, Київської, Черкаської, Сумської області, Закарпатської.

І я хочу зупинитися на тих питаннях, які хвилюють усіх учасників цього опитування. У 2017 році зарплата і всі надбавки та доплати педагогам за рахунок субвенції у січні-лютому виплачуються вчасно і в повному об'ємі. У містах обласного підпорядкування та в обласних центрах директори за рахунок місцевого бюджету мають 50 відсотків надбавки до посадового окладу за складність і напруженість у роботі. Також передбачені незначні кошти стимулювання творчої праці та педагогічних інновацій. Техперсонал фінансується з місцевого бюджету із розрахунку 3 тисячі 200 гривень. Але забезпеченість на рік закладено в розмірі тільки 70 відсотків. Що буде  з тими 30 відсотками, поки що невідомо.

Є проблема. Немає єдиного вирішення питання про доплату 10 відсотків прибиральницям за прибирання санвузлів, встановлення доплат шкільним спеціалістам, таким як бухгалтер, секретар, завгосп, логопеди, бібліотекарі. А це люди з вищою освітою.

То ж, на нашу думку, неправильно визначено питання також щодо оплати прибиральницям за розширену зону обслуговування. Тобто і прибиральниця, яка прибирає 500 квадратів, що на одну ставку, і прибиральниця, яка прибирає 750 квадратів на півтори ставки, отримують 3 тисячі 200.

Харчування учнів І-ІV класів, це категорійних дітей, проводиться коштами місцевого бюджету. Але є загроза, що з 01.09.17 року будуть харчувати тільки категорійних дітей, оскільки місцеві бюджети не можуть забезпечити таке навантаження, особливо у малих населених пунктах. Представники міста Слов'янська Донецької області пишуть про те, що у їхній економічній ситуації бюджет місцевого рівня не витримує навантаження. І до цієї думки приєднуються і малі населені пункти, зокрема Обухівський район Київської області.

Відсутня нормативна база щодо  механізму та підстав для  виділення коштів з місцевих  бюджетів на придбання підручників для учнів 9 класів у 2017 році. Незважаючи на те, що підвищена зарплата педагогічним працівникам, і ми дуже вдячні за це, але первинна оплата педагогічному працівнику, який прийшов після вузу, складає всього на 500 гривень більше, ніж зарплата технічки. Ми вважаємо, що це все-таки не достойно.

2017 рік розпочався без боргів. А у кошторисах передбачено кошти на побутові потреби та дрібні ремонти, ремонтні  роботи у школах. Знову ж таки це відбувається не скрізь, оскільки більші місцеві бюджети мають і більші можливості.

Дороги, автобуси, оновлення матеріально-технічної бази незадовільні у більшості опитаних. Тільки  обласними бюджетами передбачено придбання шкільних автобусів. Школи користуються примірними штатними розписами, але лише в рідкісних випадках фінансується посада інженера електроніка, фахівця з охорони праці, а це особливо важливо в сучасних умовах, ну і там електромонтер і таке інше. 

Скорочено до мінімуму фінансування  груп продовженого дня. Є такі школи великі, навіть міські, де на 500 дітей початкової школи  функціонує лише одна бюджетна група, всі інші групи пропонуються за батьківську плату, що складає досить серйозні кошти для сімей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Андріївна.

 СКОРИК Т.А. Закінчую. В окремих випадках фінансування гурткової  роботи зведено до 0,5 ставки на школу. Є школи, де взагалі не фінансується гурткова робота, і, що важливо, в сучасних умовах не фінансується 0,5 ставки на позакласну  роботу "Захист Вітчизни".

При ЗНЗ створюється спеціальні класи для дітей з прихованим  потенціалом. Ми вважаємо, що такі класи потребують як і інклюзивні додатково помічника вчителя та збільшення вартості учня.

Ми фінансуємося за календарним роком, а живемо за навчальним. Якщо у школі на  1 вересня  17-го року збільшилося на 2- 3 класи, то гроші на цих дітей прийдуть тільки з 1 січня 18-го року. Отже, вищезазначені факти  свідчать про те, що  в фінансуванні освіти відбулись дуже  позитивні зміни. Але поряд з цим існують проблеми, які треба побачити, проаналізувати  і вирішити. І ми сподіваємось, що наш уряд, наше міністерство і комітет обов'язково нас  почують і допоможуть вирішити ці проблеми. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяно Андріївно.

Поки готується наступна людина, я прошу до  слова міністра освіти й науки України. Будь ласка.

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я дуже дякую за  проведене  опитування. Ми будемо вдячні, якщо ви нам дасте конкретні дані. Тому що те, що  я чую зараз, є деякі речі, які взагалі зв'язані з порушенням законодавства. Якщо це є порушення  законодавства органами місцевого самоврядування, і вони не виділяють кошти на те, на що вони   зобов'язані виділяти. Бо одна річ, коли в  них не  вистачає доходів, будемо  співпрацювати, дивитися  по кожній територіальній громаді. А інша річ, якщо вони приймають політичне рішення недофінансовувати освіту. І тут важливо освітянам тиснути  на місцевих депутатів. Тому що інколи буває і така  недбалість. Тому нам  важливо знати з якого саме… з якої громади і що саме відбувається.

 Одразу скажу, 9 класи, ми вже не допустимо   більше ситуації, як була з 4-7 класом. Підручники для  9 класів закуповуються централізовано, ми їх доставимо. Ніхто немає купувати підручники.

Далі. З приводу дообладнання шкіл. Ми минулого року дали  200 мільйонів  на кабінети для природничо-математичних предметів і 300 мільйонів на автобуси. І цього року. От ви кажете, автобуси тільки з обласних бюджетів. А цього  року на автобуси – 200 мільйонів, на засадах  70-30 вони мають тільки дофінансувати. А от на дообладнання природничо-математичних кабінетів  300 мільйонів гривень пішли субвенціями на місця і окремо 300 мільйонів гривень – тільки для ОТГ, для  об'єднаних територіальних громад, де вони можуть  також дообладнувати  свої школи.

Тому ми розуміємо, що у нас не може  бути доброї нової школи без  нового освітнього середовища. Але треба співпрацювати і  органам місцевого самоврядування з нами також на це. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Андрущенко Андрій Миколайович, директор Тальнівського будівельно-економічного коледжу. Будь ласка, регламент. Добре.

АНДРУЩЕНКО А.М. Добрий день, шановні депутати! Добрий день, шановна Лілія Михайлівна! Добрий день, шановні колеги! Ви знаєте, от слухаючи доповіді і Лілії Михайлівни, і співдоповідача Олексія Олексійовича, таке враження, що все дуже хорошо, проблеми наші знають. Але як директор коледжу, я думаю, тут сидять мої колеги, вони підтвердять… Отримали бюджетні асигнування на рік. Дивимося: електроенергія – ноль, вода, водопостачання – ноль. Тепло, половина, навіть не половина – 30 відсотків від потреб. Скажіть, будь ласка, що робити? Закривати коледж? Університети, це проблема всіх.

Ми дуже раді, що цю проблему знають, але відбулися тендерні торги у всіх майже. Всі ми знаємо про те, що… Всі ми знаємо про те, що тендерні торги, ми повинні заключати договори. Ми йдемо в казну, що нам казна скаже? Ноль. Що робити далі?

Тобто проблема та, озвучена проблема дефіциту фінансів, вона не рішається, не просто вирішується – додати кошти, їх треба додати (катастрофічно) надзвичайно швидко. Бо якщо це не буде зроблено на протязі одного місяця, коледжі та університети будуть закриті. Ми як директори, як ректори ми несемо пряму відповідальність за виплату заробітної плати, за дотримання санітарних умов, ми несемо… Вчора у мене буквально приїжджає перевіряти черкаська інспекція охорони праці, 6 чоловік. Дивляться все, абсолютно все, В мене копійки немає на рахунках, бо Міністерство фінансів затримує сьогодні паспорти. Я говорю правду. Я думаю, тут сидять колеги, які підтвердять ці слова. І в нас немає бюджетного паспорту державної установи. У нас жодної копійки немає. Мені приписи, такі приписи пишуть, що то жах.

Тобто іще питання. Олексій Олексійович, ви говорите про те, що треба визначати ті спеціальності, які треба і не треба, які більш важливі, які менш важливі. Олексій Олексійович, ми в кошторисі від держави, ми отримуємо всього-на-всього заробітну плату, нарахування на заробітну плату і комунальні послуги. Розмір комунальних послуг я вам озвучив. Все.  Як ми можемо підтримати, у мене будівельний коледж, ми готуємо будівельників. Мені треба закупляти суміші, мені треба закупляти обладнання… Спецрахунок, він з'їдений підняттям заробітної плати. Всередину року підняти оплату студентам я не маю права.  Що робити?

Тому, шановні депутати, шановна Лілія Михайлівна, від всієї громади коледжів, університетів, прохання робити це максимально швидко, бо на сьогодні ми стоїмо перед загрозою закриття. У нас сьогодні коледжі забезпечують 300 тисяч робочих місць, це величезна кількість. Якщо сьогодні ці люди вийдуть на вулицю, може бути велика проблема. Дякуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Миколайович.

Лілія Михайлівна, ви чи?

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я, і я передам Мінфіну слово, звичайно. Зараз директор департаменту приєднається до нас.

Шановні колеги, я особисто розумію, підтримаю цей крик душі, закладів І- ІІ рівня акредитації, бо у  них ще одна проблема. Вони знаходяться між небом і землею. Є  Закон про вищу освіту, який говорить про те, що з цього року не буде набору молодшого спеціаліста. Ми підготували умови прийому для закладів І-ІІ рівня акредитації, нам Мін'юст їх не за юстував.  Бо сказав, що насправді немає бути вже набору  молодшого спеціаліста як вищу освіту.

Тобто ми просимо або ми все-таки ідемо тими  кроками, як затверджено в законодавстві, або  нехай Верховна Рада таки відтерміновує чи приймає якесь рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, Лілія Михайлівна, ми ж 5240 вже друга спроба зараз буде.

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я розумію, але воно не голосується. І в результаті у нас зараз  таке,  що ми  ці умови прийому, вони ж не можуть оголосити нормально умови прийому. Вже  виносимо як постанову Кабінету  Міністрів, щоб нарешті все-таки вищі навчальні заклади І- ІІ рівня акредитації отримали  умови прийому. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Михайлівна, можна, я перепрошую, що вас  перебиваю, я  просто тут Іван Григорович рядом, ми  підходили до Парубія. Так було? Було. Підійшли і так далі. Якщо ви зателефонуєте Андрію Володимировичу, наприклад, сьогодні, завтра зранку  вже це питання буде поставлено. Ми обіцяємо, і БПП,  і "Батьківщина", і "Народний фронт" і так далі, проголосують.   І ми завтра вирішимо це  питання. Я вам чесно скажу, Ліліє Михайлівно, ваш телефонний  дзвінок Андрію  Володимировичу, і  завтра це питання буде  вирішено. (Оплески)

СКРИПНИК О.О.  Фракція і так далі теж обіцяє проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. От "Самопоміч" обіцяє.

ГРИНЕВИЧ Л.М. Для мене, насправді, дуже дивно така оцінка можливості ручного керування Головою Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ліліє Михайлівно, ви – міністр, ваш  вплив…

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я, звичайно, можу потелефонувати, але в жодному разі не  хотіла б вести так мову, що  Голова ставить тоді,  коли йому хтось там телефонує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це особливий випадок.

ГРИНЕВИЧ Л.М. Але тепер, повертаючись до фінансування. Ми звернулися  до Міністерства фінансів про необхідність  перерозподілу коштів і саме  для закладів I-II рівнів акредитації.

Колеги, на  підвищення заробітної плати, ви отримали кошти, але в частині, звичайно, бюджетного фінансування. Якщо у вас є діти, які навчаються на комерційній основі, то, звичайно, що це є теж проблема, бо ви  не можете підвищувати  плату на навчання. Ми це все чудово  усвідомлюємо. Можемо як тільки вирішувати, тільки шляхом збільшення фінансування  після перегляду бюджету.

Коли ви кажете, що на  електроенергію – нуль, на воду – нуль, так вони ідуть вся комуналка єдиною цифрою. Я  згубила директора, який виступав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Із  місцевого бюджету Ліліє Михайлівно.

ГРИНЕВИЧ Л.М. З якого місцевого бюджету? Це вищі навчальні заклади  I  і II рівня акредитації…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми I і II рівень…

ГРИНЕВИЧ Л.С. Вони з бюджету.

Я зараз дам слово фінансистам. Добре? Вони більш специфічно дадуть відповідь на ваші питання. Будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Де гроші?

ДАНИЛЕНКО С.В. Колеги, у нас, дійсно, не вистачає  коштів на фінансування комунальних послуг. У нас, дійсно, 35-40 відсотків по різним програмам тільки забезпечення комунальними. І  на початку  року, зараз, на превеликий жаль,  нічого  ми змінити не можемо. І доводиться ця цифра… комунальні однією цифрою, бо вже багато хто говорить, у мене немає на воду, у мене немає ще на щось.

А ми говорили з тими, хто  приходив, хто звертався, і  коли ми віддаємо зараз  документи річні  фінансові, які готуємо, ми попереджаємо, що ця цифра, можливо, буде змінюватись, тому що ми повинні проаналізувати, рік тільки почався, проаналізувати всі програми. Будемо дивитися, і все можливе, що, де можна буде перерозподілити, забрати з яких видатків і направити їх на комунальні. Це стосується не тільки технікумів і коледжів, це стосується і університетів. Ситуація із забезпеченням в усіх однакова. Тому це…

(Шум у залі)

_______________. Де логіка в таких цифрах? В січні виділяється на комунальні …… 21 тисяча 160 гривень, в серпні йде…

ДАНИЛЕНКО С.В. Логіка в залишковому принципі. Це…

_______________. Ми зараз будемо нести величезні витрати через судові позови до нас. А в серпні нас профінансують на 160 тисяч, коли в серпні ми вже програємо всі судові позови і заплатимо із наших спецрахунків, які…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Логіка проста, гроші з'являються до літа.

_______________. …зараз 160 тисяч. Я розумію, що їх… (Не чути)

ДАНИЛЕНКО С.В. Зрозумійте нас, ми отримуємо бюджетний розпис помісячно одним рядком, потім розписуємо його за програмами. І майже в кожній програмі у нас є забезпечення заробітної плати. То, по-перше, ми повинні рівномірно забезпечити заробітну плату, харчування дітей, стипендії і інші, там у нас є видання підручників і все. І уже по залишковому принципу у нас іде комуналка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Василівна… Світлана Василівна, я вам допоможу. Логіка одна, ми також працювали в свій час, логіка одна: у Кабміну немає коштів взимку, кошти з'являються після І, ІІ кварталу. І ви знаєте, що фактично за рахунок спецфонду фінансуються ці речі взимку, а після цього через перерозподіл між загальним і спеціальним фондом вирішується питання. От і вся логіка.

Але я хочу надати слово також представнику Міністерства фінансів, який якраз забезпечує фінансування профільного Міністерства освіти і науки України.

_______________. Добрий день, шановні колеги. Хочу сказати, що паспорт по першому, другому рівню акредитації, він підписаний. І сьогодні він буде вже у Міністерстві освіти, відповідно кошти будуть вже на рахунках І-ІІ рівня акредитації.

Тільки я хочу наголосити, я  думаю, що тут всі спеціалісти  бюджетної сфери. Паспорт затверджується протягом 45 днів з дня набрання  чинності Закону про державний бюджет.  У нас Закон про державний бюджет набув чинності з 1 січня. Відповідно, не маючі паспорта від відповідних головних  розпорядників, і мати час на його погодження, час получається затримується. Якщо  у нас міністерство вчасно подають бюджетні паспорти відповідно до графіку, Міністерство фінансів вчасно намагається погодити всі паспорти. Це я до того, щоб не спекулювали на тій темі, що Міністерство фінансів спеціально затримує паспорти і не хоче фінансувати відповідні програми.

Щодо комунальних послуг І рівня, ІІ рівня акредитації. Я думаю, що це  питання ми вирішимо разом з Міністерством освіти. Я думаю, це не наскільки така критична проблема, можливо, для кожного вузу вона і критична, в межах країни, я думаю, що вона  і не сильно критична, це ми питання вирішимо, я думаю, найближчим часом. Або  шляхом наближення видатків, або шляхом збільшення видатків в цілому по бюджету.  І  ІІІ і ІV також.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо будуть затверджені  да, паспорти?

 _______________. ІІІ- ІV рівень, да, також буде затверджений, я думаю сьогодні, завтра він також буде затверджений.

Але я хочу сказати…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто ви обіцяєте?  Бо це ж зараз пряма трансляція.

 _______________. Я ж розумію, ну я ж не міністр фінансів. Але я до того хочу сказати. У нас завжди постійно останні роки був крайній хто –  Міністерство фінансів. Ну, звичайно, я розумію. І я згадую, коли ми зустрічалися в 2016 році на початку, у нас було,  мабуть, значно більше проблем і не було, взагалі, і Лілія Михайлівна це  пам'ятає, я думаю, що всі пам'ятають, не було, взагалі, позитиву який можна було говорити. Сьогодні Лілія Михайлівна мабуть, назвала дуже багато позитиву, який не хватає, мабуть, на  пальцях  двох рук сказати скільки ми врахували реально, за якими напрямками змінили підходи в бюджеті 2017. Я розумію, що є проблеми, я розумію, що їх не можна  вирішити за один рік,  но ми рухаємося. І я повторюся, що те підвищення заробітної плати, те врахування коштів на інклюзив, врахування коштів на ПТУ, вирішення питання на ПТУ з 2017 року, і те, що ми обіцяли, – ми підтримаємо ПТУ в 2016 році, – ми його виконали, ми його підтримали. І ми фактично, 6 мільярдів в минулому році було спрямовано на фінансування професійно-технічної освіти.

Тобто я ще хочу сказати деякий аналіз, я не хочу повторювати Лілію Михайлівну, там все було сказано. Я хочу сказати, що темп приросту місцевих бюджетів за минулий рік складає більше 50 відсотків.

_______________. Це правда.

_______________. І 50 мільярдів – це плюс 50 мільярдів мають місцеві бюджети до минулого року. Я вам хочу сказати, які залишки на сьогодні на 1 число. Можливо, хтось володіє ситуацією, можливо, ні. На 1 число залишки, які не використані місцевими бюджетами в минулому році, це близько 48 мільярдів гривень. Ви уявіть, 48 мільярдів, які не використані в минулому році по місцевим бюджетам. Вільні залишки із цих 47-и складають 30 мільярдів гривень.

А тепер ще одну скажу таку новину, що на сьогодні, на 1.02 знаєте, скільки розміщено коштів на депозитах місцевих бюджетів? – Три з половиною мільярди гривень. І ми говоримо про те, що в нас не вистачає коштів? Давайте також працювати, що на місцях з відповідними органами місцевого самоврядування. Да, я розумію, що є якісь, так, як були в нас проблеми з містами обласного значення з приводу фінансування по ПТУ. Да, за участю міністра освіти, за участю Верховної Ради питання було вирішено, і це фактично ми зняли цю проблему уже з 2017 року.

Я думаю, що ми будемо рухатися в цьому напрямку, і в тому числі, і за підтримки Міністерства фінансів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Багато чого сказано абсолютно правильно, справедливо. Дійсно, дуже багато питань вирішено, да, багато не вирішено, але позитивний рух, він є, да. І те, що паспорти, я думаю, раз пообіцяли, я думаю, паспорти з'являться, буде розпочато фінансування і так далі. І я думаю, що в ручному режимі все-таки ці питання можна вирішити.

Далі Лілія Михайлівна, будь ласка.

ГРИНЕВИЧ Л.М. Два речення тільки. Я справді хочу подякувати Міністерству фінансів, тому що вихідні позиції, з яких починалась дискусія, були дійсно дуже складні. Але те, що Кабмін і Прем’єр не раз наголошував, що для нас освіта є пріоритетом, таки виявилося і в бюджеті, ще добре, якщо б наука стала пріоритетом надалі, і тоді, можливо, ми  будемо рухатися справді вперед.

Єдине, що я  хочу сказати, що проблема насправді у  масштабах країни теж є, тому що ми порахували, нам  не вистачає на комуналку 969 мільйонів для  вищих навчальних закладів. І нам треба  буде ці гроші десь знайти. І, очевидно, ми якраз тут вже радилися, як  діяти  у вашому випадку, так, коли ви  не можете підписати, укласти угоди. Тут може бути тільки  один шлях –  шлях наближення коштів, а потім будуть появлятись інші. А зараз скористатися з наближенням для того, щоб укласти угоди. Будь ласка, працюйте з фінансовим  департаментом міністерства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні колеги, у всякому випадку, так, от йде  конструктивна мова, де в ручному режимі, де системно, я думаю, питання ми разом вирішуємо.

Я зараз запрошую  до слова Несена Миколу Григоровича, заступника голови  Полтавської обласної Асоціації працівників  професійно-технічної освіти, директора  вищого професійного училища № 7, місто Кременчук. Приготуватись Безвершенко Юлії Василівні, заступнику голови Ради молодих вчених Національної Академії наук України. 

НЕСЕН М.Г.  Доброго дня, шановний голово! Добрий день, пані міністр! Добрий день, народні депутати, шановні колеги! Я хочу подякувати за це дійство, яке відбувається, і очікуємо, звісно, позитивних результатів. Мені приємно, звісно, що  представник Міністерства фінансів довірив нам вирішувати  питання на місцях з керівниками  областей. Це дещо нагадує, як Олександр Володимирович сказав, що  Лілія Михайлівна набере пана Парубія і всі проблеми  вирішаться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну не всі.

НЕСЕН М.Г. Тому я б просив, одна із пропозицій, і Олександре Володимировичу і, можливо, Міністерство фінансів по своїй частині, якби    було  ваше звернення до місцевих органів, до областей, керівників областей, обласних рад про те, щоб вони по можливості пришвидшили  процес і перерахування… підвищення заробітних плат, в тому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми в рішення це внесемо, більш того, й  попросимо, щоб там ще й міністр фінансів також підписав, бо це буде  впливати більше ніж підписи народних депутатів.

НЕСЕН М.Г. Ліліє Михайлівно, до вас персональне прохання. Якби ви  міністру соціальної політики  пану Реві передали, щоб він ніколи не говорив, що тільки від керівника навчального закладу або головного лікаря лікарні залежить те, що немає зрівнялівки в заробітній платі. Він доводить  на всіх телеканалах, на шпальтах газет про те, що  зрівнялівки немає.  Бо є постанова Кабміну, в якій прописано, що керівникам довірено здійснити диференціацію, тобто де збільшити. За які кошти? За що?

Зрівнялівка є, я хочу тут заявити. Що технічка, про яку сьогодні говорили, сторож – це хороші люди, які виконують свою справу. Але  вони більше отримають на сьогодні, чим молодий викладач, який пройшов в систему професійно-технічної освіти і працює, навчає професії, або від молодого майстра, який закінчив університет. Чому? Бо технічка має одну привілегію –  вона туалети прибирає, і їй там добавка іде. У неї вже  3 тисячі 64 гривні. У сторожа – нічні чергування, він вже 3 тисячі 577 гривень. Тому тут  або ж тоді кошти закладувати на рівні  областей, де ми вирішуємо, щоб були.

Дійсно, це підвищення – це добре, що зробили його. Але внутрішні конфлікти воно породило в системі професійної освіти і не тільки в системі професійної освіти, а в тих  закладах, які фінансуються  з місцевого бюджету. Проблеми  несправедливості в оплаті вони породили.  Бо, знаєте, це нагадує можливо  грубе порівняння але. Міністру  екології, міністру спорту і фізичної культури підвищили заробітну плату, а Прем'єр-міністру, віце-прем'єру, міністру фінансів не підвищили, сказали, хай це буде з наступного року, через рік. І от де та тоді справедливість? Справедливості якраз і немає.

Я повністю підтримую колегу з коледжу, і пан Скрипник про це говорив. Ну як врахувати, у кошторисах взагалі непередбачені кошти на підготовку, говоримо за кваліфікованих робітників. Мені приємно сьогодні  було  чути про те, що немає кваліфікованого робітника –  нема країни.  Але  зварник, підготувати зварника, всім видам зварювання. Скільки  тонн металу  потрібно, скільки тонн електродів потрібно, скільки зварювальної проволоки, а коштів на це немає.  І  про це також потрібно думати.

Тому щиро  дякую. І ще одне таке. Я порахував тільки по тому закладу, в якому я працюю. Підвищення заробітної плати на ці два розряди позбавить аж 36 людей державної субсидії на оплату комунальних послуг. Але для держави це добре, і людям добре в тому плані, що людям же підвищити, вони задоволені, їм заробітну плату підвищили. Тому ми за те, щоб бистріше підвищили цю заробітну плату і зекономили кошти на тих субсидіях, які виплачуються. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Микола Григорович.

Я запрошую до слова Безвершенко Юлію Василівну. І прошу приготуватись Касьяненка Володимира Олексійовича, Сумський державний університет, проректор з фінансово-економічних питань.

БЕЗВЕРШЕНКО Ю.В. Доброго дня. Я буду говорити про науку, оскільки представляю Раду молодих вчених Національної академії наук України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юля, будь ласка, поближче.

БЕЗВЕРШЕНКО Ю.В. Так. Зрозуміло, що я підтримую той проект рішення комітету і підтримую ідею того, що фінансування науки треба збільшити. З іншого боку, ми всі розуміємо, що та ситуація, яка склалась, вона насправді відображає не тільки там, скільки є коштів в державі, чи яка є готовність того чи іншого уряду виділяти на науку. Вона ще відображає насправді проблему з державною політикою в сфері науки. І ця проблема є системною, тому що оці всі проблеми від маленьких до великих, які в нас є в науці, здебільшого відображають нерозуміння специфіки наукової діяльності при формуванні тих чи інших рішень.

Тому та реформа, яка закладається Законом "Про наукову і науково-технічну діяльність", перший і основний її крок є створення Національної ради з питань науки і технологій. Тому що як би науковці втомилися писати листи, перераховувати на різних круглих столах, на засіданнях комітету і так далі всі ті прикрі речі, які не дозволяють нам працювати. Звичайно, не вистачає фінансування на інфраструктуру, ну, звичайно, не вистачає на зарплату, звичайно, ми працюємо в холодних приміщеннях, звичайно, немає грошей на витратні матеріали. Але насправді це дико, коли, наприклад, людина виграє грант, але все одно не отримує гроші чи отримує гроші під новий рік і повинна за три дні відзвітувати, а робити цілий рік до того в кредит, я не знаю, за власні.

Так само, тобто таких речей є багато. І коли нам кажуть, наприклад, що ми повинні заробляти самі, таке враження, що це кажуть не ті самі люди, які перед тим не попрацювали, не виконали свої посадові обов'язки на те, щоб створити систему, яка  буде мотивувати заробляти  гроші, яка буде принаймні дозволяти ці гроші витратити, тому що насправді, хоча є перший крок, постанова  Кабміну для того, щоб до… перший крок до фінансової автономії вищих навчальних закладів та наукових установ, все одно, реально фінансової автономії немає. Аудитори з Європейської комісії, коли у нас були  зустрічі, вони декілька разів  перепитували, це правда,  що, якщо  ви   залучаєте позабюджетні кошти, вони все одно падають на ваші рахунки в Держказначействі. Вони декілька разів це  перепитали. Вони просто не могли повірити, вони думали, можливо,   англійську, там.

Тому,  розумієте, і в результаті цих всіх  перемовин наукова спільнота, принаймні та її частина, що долучалась до формування  Закону "Про наукову і науково-технічну  діяльність", ми зрозуміли, що ці всі  питання минулі і майбутні треба вирішити пакетом.  І ми придумали всі разом, разом з  міністерством, разом з комітетом, ідею Національної ради з  питань науки і технології для того, щоб науковці працювали одночасно разом  з урядовцями для того, щоб такого штибу рішення приймалися фахово і ті, що нам треба.

Але проблема в наступному. Ми воювали за бюджет 2016 року, просячи, щоб нам дали гроші вижити з тим, щоб у 2016 році запрацювала Нацрада, і в 2017 році міг бути створений Національний фонд досліджень, зокрема, щоб почались системні зміни на вирішення оцих маленьких і великих питань. На жаль, уряд, який задекларував виконання  реформи, які нам закидаєте, що ми не реформуємося, бо, кажуть, ми будемо давати гроші, якщо  ви будете реформуватися. Ми зробили перший  крок. Будь ласка, є закон. Немає його впровадження. На даний момент Національної ради немає,  і насправді положення про  Національну раду досі немає півтора роки вже.  А я…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Буде. Юля, буде.

БЕЗВЕРШЕНКО Ю.В. Проблема в тому, що  ради немає, а на раду зав'язаний фонд. А фонд – це не тільки  створити фонд і виділити гроші бюджетним рядком, питання розподілу коштів. Правильно? Питання експертів, які будуть розподіляти. І для того, щоб у 2018 році це все запрацювало, це теж  велика проблема.

Крім того, тобто тут насправді немає системної злагодженої  роботи уряду, науковців, Верховної Ради. Потрібні  зміни в законодавство, які дозволять  нам не витрачати тих коштів,  яких у нас  немає, нам передають обладнання безкоштовно наші європейські колеги, а ми мусимо  платити за те, щоб його розмитнити і  завести.  В нас, щоб  зібрати, там  на мишок, люди по Фейсбуку збирають на мишок, щоб проводити дослідження. Розумієте, це нонсенс.

Тому, насправді, мені здається, в рішення комітету і взагалі в нашій розмові про фінансування мають бути доповненні тим, а які є можливості управлінських рішень, законодавчих рішень, нормотворчих для того, щоб ми могли залучати ресурси позабюджетні,  широкого  плану, як матеріальні, так і нематеріальні. Тому що  той самий "Горизонт 2020", ми дуже дивно сподіватися, що ми багато грошей на ньому відіб'ємо тільки через конкурси. У нас немає тої інфраструктури і фінансування інфраструктури, щоб там достойно змагатися. Але є нематеріальні ресурси  як доступ до інфраструктури європейської, яку ми теж не використовуємо.

Насправді, уряд на цей рік затвердив, не на цей рік, а на 17-20-ті роки затвердив план, який містить дуже багато слів правильних в цьому напрямку. Але я ще раз повторю, якщо ми будемо діяти розрізнено і якщо  на те, щоб після того, як правильні слова сказані,  мусить пройти річ чи два до їх виконання, то насправді ці рішення застарівають, треба вже нові рішення.  Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. 

Я просто хочу, Юля, додати щодо справедливості того, що ти сказала. Це проблема доступу, доступу молодих вчених до цих  коштів. Ми розуміємо при нашій архаїчній. Я сам зробив і працював як координатор шести європейських проектів і хочу сказати, що видерти ці кошти практично неможливо. Повинно вирішувати питання з ректором, після цього з головним бухгалтером, після з  казначейством і  так далі, і так далі. В результаті, коли донори приїжджають на конференцію  і так далі, вони хочуть бачити результати. Їх на жаль, немає, тому що  наша архаїчна система фактично все робить проти того, щоб ці молоді вчені  отримали доступ  до відповідних ресурсів. Це  вбиває мотивацію, Лілія Михайлівна, і тут щось потрібно робити, я хочу сказати, на законодавчому рівні, на вашому.

Але от випадок, я отримав по меседжеру, це директор гідрометеорологічного коледжу Херсона. Вони отримали там на 20 тисяч євро  допомоги. Не можуть її розмитнити. Завтра приїжджають американські колеги, які це профінансували. Все. Я посилаю помічника, для того щоб в ручому режимі, пишу листа і так далі для того, щоб вирішити питання. Але якщо ми кожний раз так будемо вирішувати питання щодо доступу до грантових коштів, то яка ж мотивація, от від цього також   це демотивує  людей для вирішення цих питань.

Дякую, Юлія, що ти поставила ці питання, це, дійсно, дуже  важливо.

Запрошую  до слова Касьяненка Володимира Олексійовича, Сумський державний університет, проректор з фінансово-економічних питань. І прошу  приготуватись Широкову Анатолію Івановичу, голові  Центрального комітету  профспілки працівників Національної академії наук  України.

Прошу. Є, Касьяненко Володимир  Олексійович?  Нема.

Тоді запрошую,  будь ласка, Анатолій Іванович.

І прошу тоді приготуватись Блюма Ярослава Борисовича, директора державної установи Інститут харчової біотехнології та  геноміки  НАН  України, академіка НАН  України.

ШИРОКОВ А.І.  Шановне товариство, як це не прикро констатувати, але останніми двома роками влада, насамперед виконавча, продовжує зловісний експеримент над наукою, насамперед  над Національною академією наук і національними  галузевими академіями наук. Я не  буду казати, я думаю, члени нашого комітету чудово знають, які скрутні часи переживала НАН  України в  минулому році. Пробували щось допомогти, навіть законопроект 4477 підготували, представники різних фракцій були. Ще кращий  був 4477-1. Але вони  не дожили навіть до голосування в сесійній залі.

Пробій по фонду зарплати  НАН України в минулому році більш ніж   25 відсотків, а це означає три місяці без заробітної плати. Про катастрофічний стан  з оплатою праці в провідній  науковій установі держави свідчить і така статистика. Середньомісячна зарплата по  Україні за всіма видами діяльності –  5 тисяч  188 гривень (5188), а у НАН  України –  4 тисячі  352 гривні. Такої дискримінації  наукової сфери не було за всі незалежності  України.

На жаль, ситуація не виправляється і в 2017 році. Ви знаєте, і парламентські слухання, і рішення нашого комітету, вимога, рекомендація, прохання до уряду – дати на науку 0,5 відсотка від ВВП.

Уже на початку грудня Олександр Володимирович Співаковський звертається до Комітету з питань бюджету  з більш приземленим таким проханням: додати на науку, на пропозицію самих академій 1 мільярд 499 мільйонів, що становило б не 0,5, а трішки більше, можливо, ніж 0,2 відсотка. Який результат? Добре відомий –  0,16. Ще раз кажу, такого падіння від ВВП не було ніколи.

Я, перебираючи папери, знайшов свій виступ у 1996 році на Всеукраїнській нараді з питань реформування науки. Вступ: "Шановний Леонід Данилович! Шановний Євген Кирилович! Лаю я Мінфін, який на 1996 рік запланував лише 0,6 відсотка від ВВП". Далекий 1996 рік. Куди ми йдемо, до яких 1,7? Та про що ви кажете, люди добрі, схаменіться? Який результат наших парламентських слухань, засідань і сьогоднішніх, не дивлячись на тетанічні зусилля і керівника нашого комітету, його колег?

Але сподівань на те, що влада щось почує в мене, повірте, немає. Так, фінансування академії збільшилося на 2017 рік. Але, щоб вийти на 3.200 і 1 тисячу 600 ставку першого розряду, і це при тому, що Олексій Олексійович казав, академія зменшилась на, майже, 15 відсотків, 5 тисяч 100 чоловік вже немає, як "корова язиком злизала". Нам не вистачає все рівно у часу вимірі понад два місяці знову без заробітної плати. Я інформую пана Павла Розенка, віце-прем'єра, який очолює спеціальну робочу групу складі Кабміну з питань оплати праці, так вона довга назва. 24-го звернення, 26-го  збираються і протоколи засідання. Є доручення, спасибі, Мінфіну вжити заходів щодо врегулювання питання фінансування Національної академії наук, Національної академії медичних наук та про прийняті рішення повідомити Кабмін до 30 січня. Я цікавлюся у керівництва НАН України, яке відповідає за бюджет, були якісь сигнали, координація чи щось з боку Кабміну? Ніякої. У мене, ще раз кажу, ніяких позитивних очікувань ні від тієї, так званої, коаліційної більшості в парламенті, яка ігнорує пропозиції нашого ж комітету, ні до цього уряду, який подає такий бюджет.

Тут правильно казали, давайте тиснути разом. Ну, тиснемо, але ми бачимо, що тиск не працює, ну якщо не працює, то, вибачте. А навіщо науковій громаді і спільноті потрібен такий уряд і така Верховна Рада? Я повернувся минулого тижня із Харкова. ННС ХПТІ –  провідний вуз, провідна, вибачте, наукова установа нашої держави. За гроші американського налогоплательщиків там побудовано дослідницький сучасний реактор, майже 90 мільйонів доларів, у нинішній валюті національній нашій 2,5 мільярди гривень. Що зробила рідна наука? Американців, ви знаєте, як чорт ладану бояться, щоб наші фізики, ядерники не розповзлися там по всьому світу. То може будемо просити американський Конгрес, американську адміністрацію взяти патронат над всіма нашими науково-дослідними установами? Якщо нашій державі  не потрібна наука. Ми бачимо, вона не потрібна. І що би тут не робили, на жаль, ніяких сподівань, Олександр Володимирович, в цьому відношенні у мене немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Анатолій Іванович, я думаю потрібно працювати з цим складом Верховної Ради, тому що…

ШИРОКОВ А.І. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Новий склад ще менше, ще зменшить фінансування…

ШИРОКОВ А.І. Так, що треба було робити, коли серед співавторів цього 4477 в минулому році "Блок Петра Порошенка", керівник бюджетного комітету був там, люди з інших фракцій підтримали і що получається?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Анатолій Іванович, нагадую, була зустріч з Прем'єр-міністром, пам'ятаєте?

ШИРОКОВ А.І. Була.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В присутності міністра освіти, науковців і так далі. Будь ласка,  ви запропонували ту модель для того, щоб ми могли ще раз зустрітись, бо я, наскільки знаю, Прем'єр-міністр налаштований на те, щоб… Він сказав, скільки потрібно, стільки коштів і буде, але головне, давайте подивимось ще раз модель того, як будуть відбуватись відповідні трансформації в національних академіях наук? Ми будемо підтримувати, я знаю позицію Лілії Михайлівни і позиція комітету, ми будемо підтримувати. Пропонуйте модель, будемо домовлятися, коли буде ця зустріч з Прем'єр-міністром. Там потрібно йти один одному назустріч.

ШИРОКОВ А.І.  Від нас вимагають реформи, розуміючи  скорочення, ми зробили крок назустріч, мінус 15 за один рік. І до цього це було теж саме. Це так звана оптимізація.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Анатолій Іванович, що ми можемо, ми як комітет зараз, ви бачите, рішення. Ви його підтримуєте?

ШИРОКОВ А.І.  Абсолютно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все! Дякуємо. Будемо і далі давити на Кабмін. Ну що…

Анатолій Іванович, слухайте, це парламентські методи боротьби за вплив. Олексій Олексійович сказав, 100 мільйонів євро – це фінансування взагалі всієї системи освіти України. Це ненормально, абсолютно ненормально. Будемо крок за кроком іти для того, щоб не тільки збільшувати, але й робити це ефективним.  І це також те, що ми не  зробили, це цей фонд, про який казала Юля, фонд грантового доступу до  цих коштів. Це також дуже потужний інструмент.

ШИРОКОВ А.І.  …я з вами погоджуюся. Але всі чудово усвідомлюємо, що  будь-яка реформа потребує фінансування.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, Анатолій Іванович.

ШИРОКОВ А.І.  Но будемо працювати.  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Я запрошую до слова Блюма Ярослава Борисовича. І прошу приготуватися Бахрушина Володимира Євгенійовича, заступника директора Інституту управління та  завідуючого кафедрою  системного аналізу.

Ви хочете?

Шановні колеги, оскільки міністр освіти Лілія Михайлівна повинна йти, може  хочете… Будь ласка.

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я тільки одне слово. Я прошу вибачення уклінно, але й нас  о  5-й годині позачергове  засідання  уряду. Тому я змушена звідси вийти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Но ви залишаєте замість  себе…

ГРИНЕВИЧ Л.М. Залишається перший заступник міністра Володимир Михайлович Ковтунець,  який і відповідає  у нас за фінансування  в міністерстві. Тому ви будете мати компетентного представника  міністерства.

Я лише хочу сказати, що по  науці у нас  реально створився колапс. І я вважаю, що треба зараз не втрачати темп. Була зустріч з прем’єром. Зараз прем’єр кожен раз… ну коли ми кажемо, що залишається система науки у нас невизначено,  не завершено. Він каже: "А подали вже пропозиції?"

Я вас дуже прошу подайте пропозиції так, як ви їх бачите. Не маючи в голові думки тільки про скорочення, а про якісь якісні реформи. Тому що виходить так, що зараз м'яч на вашому полі. Наступна зустріч з  керівництвом буде… ну з прем’єром безпосередньо, а там буде і міністр фінансів, тобто ті люди, які приймають рішення. І є ще проблема  бюджетного комітету. Вони підписали  законопроект, тільки в законопроекті не назвали джерело надходження цих коштів, і це завжди питання. Тому що коли кажуть, що треба збільшити кошти на стільки-то мільярдів, і не кажуть, звідки їх взяти, це завжди проблема. Прошу вас про це. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Давайте подякуємо міністру освіти за участь в комітеті. Ми продовжимо далі. Лілія Михайлівна. (Оплески)

Будь ласка, будь ласка, Ярослав Борисович.

БЛЮМ Я.Б. Дякую, шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати, шановні колеги, всі присутні. Тут уже багато було сказано болючих слів про нинішню ситуацію в освіті і в науці, і важко згадати щось деталізоване і нове. Хоча я хочу сказати декілька речей (і загальних,) і узагальнюючих, і більш деталізованих. Слухаючи дуже часто наші дискусії про освіту і про науку, я задаюся собі питанням, чи завжди ми починаємо зміну системи з розуміння того, що ми змінюємо і куди ми йдемо.

Я завжди за те, щоб змінювати життя на краще і змінювати швидше, бо коли рішення уряду приймаються по три роки, коли потім фінансування треба домагатися по п'ять років і так далі, а ситуація не покращується. Життя йде швидше, і країни інші рухаються швидше. Якщо ми цього не усвідомимо, ми не будемо ефективними у своїх реформах.

Коли ми говоримо про освіту і науку, ми жили в пруссько-французькій, в прусській системі освіти, яку створив Гумбольдт, і яка продовжує існувати в цій частині європейського світу. Але реформи почали при міністрі Таланчуку з того, що почали змінювати цю систему на англосаксонську систему, яка не є гіршою, кращою, – вона є іншою. І почали це з самого верху: почали з реформи освіти на вищих рівнях, вводячи магістрів, бакалаврів, магістрів і так далі. Тепер пішли донизу, тепер дійшли до школи.

Я не вчитель, я вчений, але я син вчителів, і якось на цих речах трошки розуміюся і відчуваю всі ті проблеми, які виникають в суспільстві. І те, що ми оговорюємо, це наслідок того, що ми вже зробили. Ми так же говоримо зараз про Закон "Про науку, науково-технічну діяльність", про те, який він хороший. Він хороший, він потрібний, він кращий, чим попередній. Але знову ми посилаємося на те, що потрібно створити національний фонд, створити структури. Але що буде під ними? З чого це буде починатись? Треба починати на пальцях рахувати, хто ввійде в керівництво фонду зі сторони науки і адміністративний комітет, то я не можу нарахувати тих вчених, які туди ввійдуть з іменами по рейтингу. Тому що вони або директори, або вони вже не зовсім ефективні, або їх таких у нас не вистачає. Знову це буде якась машина, яка буде продукувати рішення, прикриваючись реформаційними лозунгами. Це добре. Треба рухатись, ще раз говорю, вперед, але треба думати про те, що лежить в основі і як це робити так, щоб воно було ефективно.

Друге. Що стосується питання фінансування. Система в академічній науці, як і кругом в бюджетних сферах після підвищення окладів, дійсно, дика. Стипендія аспіранта – 4 тисячі 18 гривень. Заробітна плата інженера першої категорії – 3 тисячі 498 гривень. Повторю слова, якщо ви візьмете 3200 добавите прибиральниці за, ну, прибирання, вибачте, туалетів, навіщо отримувати вищу освіту. Я просто закликаю уряд про це думати і звертатися до уряду.

Ми говоримо про мотивацію молодих вчених. Молоді вчені повинні бути мотивовані. Вони повинні мати заробітну плату. З сітки далеко не вийдеш. Але для цього потрібно наповнювати бюджетну установу. Ми чисельність зараз не можемо змінювати, але бюджет, якщо б збільшити в тій частині, щоб забезпечити надбавки, доплати, тоді можна утримати людей на роботі.

В моїй установі, в нашому інституті, третина молодих вчених. Я думаю небагато наукових установ де такі показники. І ми намагаємося привлікати молодь працювати. Але молодь іде і сама краща іде. Не допомагають ні стипендії Президента, ні стипендії Верховної Ради. Отримають і полишають. Ідуть в бізнес. У нас був лозунг декілька років назад, що бізнес вирішить все і спасе країну. Бізнес бізнесом, наука наукою, але країну спасе освіта, наука і культура, тоді у нас є шлях в постіндустріальні країни. Якщо цього не буде, не буде ніяких інших рішень і   не буде здійснення  наших мрій, що ми через одну ніч десь опинимося в числі тих країн, яких  Європа чекає і аплодує. Працювати, працювати і розуміти, які є пріоритети.

Що стосується фінансування науки більше року. Я повністю  підтримую рішення комітету і обома руками, і буду кожен раз про це говорити, тому що без  того, що там записано, все записати неможна, але записано хоча б те, що потрібно озвучувати, про що, правильно, треба вести діалог з урядом. І є  багато питань, про фінансування чи оклади я вже сказав.

Інфраструктурний розвиток. Академія наук національна не отримувала наукового обладнання централізовано, яке у нас вже було, вже 10 років, з 2007, з 2008 року останні закупівлі були. Те обладнання яке є, воно вже морально устаріло, і немає ніякого посткомерційного обслуговування, немає на ремонтні витрати, немає…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Борисович,  я перепрошую.

БЛЮМ Я.Б.  І так же  точно ті ключові питання, на які покладає уряд для того, щоб ми могли їх вирішувати. Рішення  приймаються, а результату немає, тому що немає фінансування. Я не буду забирати час, це стосується нашого центру.

Я дякую за те, що це включено в  рішення, тому що держава покладає виконання функцій, але не забезпечує. Закликаю підтримати теж таке рішення, коли потрібно фінансувати  ключові моменти в діяльності тих чи інших установ, і які забезпечують розвиток нашої економіки і поступальний розвиток  держави в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. Стучитесь, и вам откроют. Я думаю, що потрібно… 

Будь ласка, Олексій Олексійович Скрипник.

СКРИПНИК О.О. Можна зреагувати на ваш виступ. Тут особливо  з урахуванням того, що сказала Лілія Михайлівна. Мені  здається, що особливо для …….. треба ставити питання про те, щоб хоча би дві-три сучасні лабораторії і ………..  нормальний, і зробити ті речі, які необхідні. Причому з лабораторіями мінімум вартістю 10 мільйонів доларів, бо без того  наздогнати …………. в світі ми не зможемо.

Мені здається, що якщо ставити питання не тільки про збереження статус-кво, тобто збереження того, що є, а власне, щоб  бути  в сучасному тренді, треба тоді ставити  до Прем'єр-міністра таким чином питання.  Да, три лабораторії по  таким-то таким-то напрямкам, центри розвитку. А інакше як? Інакше нічого не буде. Розумієте, тому що інакше… у нас просто ще одна проблема, яку я  бачу, вибачте, навчена безпорадність. Сказали, що Прем'єр-міністр готовий говорити про серйозну розмову про науку, так давайте серйозно вже говорити. Скільки лабораторій потрібно …….., мінімальна потреба в Україні? Давайте виходити з того.

Я би просто хотів би… Розумієте, тому що, якщо ми далі будемо залишатися в рамках такої безпорадності і самознецінення, ми тоді нічого не досягнемо…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олексій Олексійович, абсолютно правильно.

Але от ідеологія закладена в цьому фонді досліджень, науковому, якраз там і закладена. Що є науковці, є колективи, які якраз повинні подати відповідні пропозиції, отримати відповідний доступ до цих ресурсів і на закупівлю, в тому числі, цього обладнання, для того, щоб ми могли робити, фактично, стартапи, які будуть вирішувати цю проблему.

Але, на жаль, закон не запрацював у 2016 році, чекаємо, коли він запрацює зараз. Тому що Прем'єр-міністр, фактично, буде очолювати ту раду, яка буде приймати такі рішення. Тобто, не запрацював алгоритм, тому ми і маємо продовження цих розмов.

Володимир Євгенійович Бахрушин, будь ласка, до трьох хвилин, якщо можна. І прошу підготуватись Ірину Жданову, керівника громадської організації "Відкрита політика". Є?

БАХРУШИН В.Є. Шановні народні депутати!  Шановні колеги! Я хочу почати своє повідомлення з такої інформації, за останніми даними за 2016 рік Україна перебуває за валовим внутрішнім продуктом у розрахунку на душу населення на 131 місці, якщо рахувати номінально і на 116, якщо брати за паритетом купівельної спроможності.

Якщо ми хочемо бути цією державою, якою ми хочемо бути, то нам без розвитку, без якісної освіти, без сучасної науки ми цього не зможемо досягнути. І тому ми маємо, не зважаючи на всі фінансові проблеми, все ж таки знаходити ресурси для того, щоб розвивати освіту і науку, бо інакше буде тільки гірше.

Оскільки Олександр Володимирович просив надавати пропозиції до проекту резолюції, я хочу почати з цього. І зокрема нагадати, що в нас вже понад рік обговорюються зміни до системи фінансування вищої освіти. І, мабуть, варто в цьому році, щоб комітет разом з міністерством все ж таки ці зміни доопрацювали і прийняли відповідний законопроект.

Олексій Олексійович говорив про те, що в нас статистика дуже сумнівна. І теж потрібно розробляти сучасну систему освітніх індикаторів, яка була б, відповідала тому, що є сьогодні у світі, створювати відповідні бази даних і напрацьовувати систему освітньої статистики, яка б не була такою, про яку ви говорили. (Шум у залі)

І є один з пунктів проекту резолюції, який, я так думаю, буде дуже суперечливо сприйнятий багатьма, – це повернення до цієї системи нарахування стипендій, яка була до цього року. Але це питання Закону "Про вищу освіту", і тому, мабуть, ценная компетенция Міністерства освіти і науки, а це має бути рішення Верховної Ради.

І трохи часу в мене є, я хочу одне дискусійне питання, яке поставив Олексій Олексійович, зачепити. Це питання того, чи не багато в нас здобувачів вищої освіти. Якщо ми подивимося, скільки було в 71 році, то в Україні цей показник був 40 відсотків, в Європі в середньому – 20 відсотків, у світі – 9 відсотків. Сьогодні в Україні це коливання навколо 80 відсотків, в Європі – близько 65 відсотків, і у світі – близько понад 30 відсотків. Тобто це глобальний тренд, і ми нікуди від цього не подінемося. Тому ми маємо думати не стільки про те, як зменшити цей показник, скільки про те, як підвищити якість вищої освіти. І тут, дійсно, можна думати  про те, чи завжди ми готуємо тих фахівців, які потрібні. Бо якщо "Інтел"  запроваджує технології …….…, а ми готуємо досить велику кількість  фахівців за тими технологіями, які були у 80-ті роки,  і це понад 1 мікрометр, то це зовсім не те, що сьогодні потрібне  і Україні, і світу.

Можливо,  ми маємо подумати про те,  що у світі називають "Liberal Arts". Тобто  ті спеціальності, ті освітні програми, які  більше спрямовані на загальний розвиток людей, а не на підготовку до конкретної спеціальності. І навіть Гарвардський університет, який ми дуже часто беремо за приклад, готує на факультеті "Liberal Arts" і фізиків, і комп’ютерні науки, і багато інших  фракція фахівців, які ми відносимо до таких професій, до яких треба  готувати саме за професійними стандартами. А там, людина  має досить широкий вибір того, що   їй цікаве і вона  сама відповідає потім за  цей вибір, а не шукає роботу у відповідності до цієї спеціальності, якої взагалі немає.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

СКРИПНИК О.О.  Моє прізвище було назване, я можу зреагувати?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, запрошую до слова Ірину Жданову.

І після цього останній  буде виступ, це представника агарної освіти, директора аграрного коледжу  Таркана Михайла Петровича.

Будь ласка.

ЖДАНОВА І.А.  Дякую.

 В цілому, схвалюю проект рішень. Але хочу додати, що ми пропонуємо розробити мінімальний кошик  освітніх  послуг, які має гарантувати держава і забезпечити його виконання, оскільки право на середню освіту – це конституційне право. І в цьому мінімальному освітньому кошику має бути враховано не тільки  такий показник як кількість освітніх закладів на душу населення, а й територіальна доступність, специфіка регіонів така як  густонаселеність, рельєф   місцевості,    ротаційність регіону і інше. Відповідні постанови щодо  мінімального кошику спортивних послуг і мистецьких послуг вже розправляється в Міністерстві культури і в Міністерстві молоді і спорту. Я пропоную такий же подібний зробити постанову і по мінімальному кошику освітніх послуг. З цими пропозиціями ми звернулися до Міністерства освіти, так і в ЮНІСЕФ, організацію, в чий мандат входить надання освіти кожній дитині.

Крім того, пропоную включити до проекту резолюції таке рішення, щоб переглянути закон, дія якого призвели до закриття сільських малокомплектних шкіл, та окремі статті законопроекту про освіту. Не можна допустити закриття шкіл ІІ-Ш ступенів, адже  через складний рельєф та віддаленість, наприклад, у гірській місцевості, немає можливості організувати під'їзд учнів шкільним автобусом до інших шкіл. Тому відбувається катастрофічне скорочення надання… принципу рівного доступу до якісної освіти.

Децентралізація потрібна. Я за децентралізацію. Але потрібно уважно і без поспіху підійти до цього питання. Потрібно зробити спочатку експеримент, пілотні проекти в різних регіонах, подивитися специфіку, як різні моделі будуть працювати в різних регіонах. Сьогодні нам сказали про те, скільки мільярдів лежить на депозитах в місцевих громадах. А чому нам не говорять про те, скільки є дефіциту навіть державної освітньої субвенції на зарплату  в тих ОТГ, які перебувають сьогодні в дотаційних районах? Не має бути єдина формула розрахунку вартості на одного учня. Мають бути обґрунтовані коефіцієнти розрахування вищезазначених індикаторів. Особливо складна ситуація з фінансуванням склалася в ОТГ, в громадах гірських районів. Так, наприклад, в 2017 році на заробітну плату педагогічних працівників окремих ОТГ не вистачає по декілька мільйонів. Наприклад, Космацька ОТГ 6,5 мільйонів гривень на зарплату вчителям, увага, це тільки на зарплату, я не говорю про інші показники.

Тобто не може бути однаковим розрахунок вартості навчання одного учня у густонаселеній області та малонаселені. У зв'язку з тим, що місцеві бюджети дотаційних районів не можуть забезпечити належне фінансування шкіл і взагалі закладів освітніх, які знаходяться на їхніх територіях, пропонуємо виділити додаткову дотацію з державного бюджету  на фінансування господарських потреб, на те, щоби вони могли добудувати школи, які стають опорними і які в місцевих громадах,  дотаційних районах  немає фінансування  на їх добудову. Наприклад,  така  добудова шкіл тягнеться по 20, по 30 років. Наприклад, не добудовано 5 шкіл в Косівському районі Івано-Франківської області, це Космацька, Бабинська, Старокутська, Старокосівська і  Вижнеберезівська школа, і в них немає і не буде коштів їх добудувати.

Далі. Пропонуємо уряду віднести до пріоритетів середньострокового  плану дій 2017-2010 року забезпечення рівного доступу до якісної освіти школярам з тимчасово неконтрольованих територій Донбасу та Криму. Сьогодні цей пріоритет уже віднесено і в  стратегічних планах ЮНІСЕФ на 2017-2022 роки. Я думаю,  що абсолютно логічно, щоб це було також  в середньостроковому  стратегічному  пріоритеті уряду, про що ми надали пропозиції Міністерству освіти і  Прем'єр-міністру. Рівний доступ до освіти має бути не тільки   в стратегіях, а  й в конкретних діях всіх   гілок влади. Парламентом ухвалено було важливі закони, Міністерство освіти теж прийняло кардинальне рішення щодо  спрощеного вступу випускників тимчасово окупованих  територій через освітні центри "Крим –  Україна" і "Донбас -  Україна".

Але треба йти далі. Якщо ми у 2015 році прийняли Закон про соціальну стипендію і безкоштовні гуртожитки, то чому він не працює 2 роки. Уже в 2017 році закладено фінансування на безкоштовні гуртожитки, але в нас, у фонді, відкрита політика і працює гаряча лінія, щодня по 10 дзвінків надходить про те, що на місцях не виконуються рішення  про безкоштовні  гуртожитки, не виплачується соціальна стипендія і дітям-переселенцям і дітям учасників АТО.  Але ці рішення були ухвалені і парламентом, і є фінансування в бюджеті 2017 року.

Крім того, є гроші в резерві економії освітньої субвенції на тимчасово неконтрольованих  територіях, ця економія в минулому році складала біля 2 мільярдів гривень, це кошти  цих дітей.  І я не розумію, чому  на сьогоднішній день ми   говоримо про те, що в нас немає, в державі немає коштів на дистанційне навчання в середній школі, на плату вчителів, які б зробили якісний контент дистанційного навчання, створено було платформи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ірино…

ЖДАНОВА І.А.  Тому я пропоную використати кошти цієї економії освітньої субвенції саме тут.

І третє, останнє. Якісна освіта сьогодні. Це ми повинні говорити не про якісну освіту, ту, яка в країнах Африки, коли мова йде про подолання елементарної безграмотності і навчити дітей писати і читати. Україна – це потужна наукова і мистецька країна. Тому точкою відліку якісної освіти саме має бути потужна наукова і мистецька освіта. Тому я пропоную закласти в рішення підтримку STREAM освіти, це наукова ІТ-освіта, мистецька освіта, математика. Це Mainstream сучасної освітньої політики. І в документах 15 роках Єврокомісією прийнято саме стратегію цю. В Сполучених Штатах в 10 році було прийнято про підготовку 100 тисяч вчителів по STREAM освіті, а ми…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ірино, я перепрошую, час.

ЖДАНОВА І.А. Да, і останнє.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В нас ще інше питання. Спеціально голова обласної адміністрації приїхав. Я і так, ми вже затягнули це питання.

ЖДАНОВА І.А.  Добре, дякую. Таким чином, ми направили конкретні пропозиції в комітет щодо законопроекту про освіту. Пропоную їх врахувати.

І хотіла би сказати, що фінансування державних мистецьких шкіл і наукових шкіл – це не такі великі гроші. 16-18 мільйонів гривень на рік треба зберегти і розширити можливості їх діяльності. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ірино.  

Шановні колеги, шановні колеги, у мене є така пропозиція. Дивіться, 2 години ми пропрацювали. Друге питання ще більш пов'язане з першим питанням, щоб ми зрозуміли, бо нам не будуть давати кошти, якщо ми не маємо ідеології. Спеціально приїхав голова Херсонської обласної державної адміністрації, у нього є статистика. Ми побачимо, що відбувається абсолютно конкретно. Не просто це буде загальне, що потрібно поглиблювати, поширювати, розвивати, углубляти і так далі. Це будуть абсолютно конкретні речі.

Ми подивимось, тому що тут є представник Міністерства фінансів, це дуже важливо. Ми побачимо, що є інструменти, як вже зараз при нинішньому стані ми можемо знаходити рішення. Будуть абсолютно конкретні пропозиції. У мене таке прохання і до директора коледжу. Може ми закриємо це питання? Підведемо… Ми все розуміємо. Будь ласка, ми ще готові сьогодні-завтра прийняти від вас відповідні пропозиції, і після цього ці питання вирішити. Добре?

Тоді голосуємо, члени комітету. Хто за таке рішення з відповідними доповненнями прошу проголосувати. Хто – за? Проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Дозвольте перейти до другого питання і надати слово Гордєєву Андрію Анатолійовичу, голові Херсонської обласної державної адміністрації: "Основні проблеми управління людським капіталом на прикладі Херсонської області".

ГОРДЄЄВ А.А.  Доброго дня всім! Я розумію, трохи вже стомилися, дві години без перерви це випробування.

Я хотів би відразу сказати те, що Херсонщина не приїхала сюди просити…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій Анатолійович, я перепрошую. Я бачу багато людей уходить. Бо це головне питання. Гроші ідуть за ідеологією, я хочу, щоб ми зрозуміли. Той, хто чекає просто коштів, шансів сьогодні нема. От тут сидить представник Міністерства фінансів. Ми маємо великі дискусії. Дискусія дуже проста. Будьте ефективними, дайте свої пропозиції абсолютно конкретні і так далі. Давайте… У мене пропозиція. Давайте послухаємо голову Херсонської обласної державної адміністрації для того, щоб ми зрозуміли, чи є взагалі у нас вихід, чи ми просто і далі будемо іти і стогнувати.

Андрій Анатолійович, будь ласка. 

ГОРДЄЄВ А.А.   Дякую.

Херсонщина не приїхала сюди просити, ми приїхали запропонувати.

Сьогодні всі кажуть про те, що мільярди гривень знаходяться на депозитних рахунках органів місцевого самоврядування, що громади наші отримали ресурс. Але ми хотіли би сказати, що громади отримали не тільки ресурс, а отримали повноваження, відповідальність за свої громади.

Я в свій час працював в бюджетному комітеті і пішов з парламенту саме на посаду голови обласної державної адміністрації, саме з тим, щоби ту філософію тих реформ, які сьогодні і вчора ми приймали, імплементувати на місця.

Я категорично впевнений, що добробут вчителя…  добробут України  починається з вчителя. (Шум у залі) Це вже потім. Ми можемо не мати лікаря, тому що у нас не буде вчителя.

Коли ми на днях проводили  нараду в Херсонському державному аграрному університеті, колектив вузу сказав одне. Ми спілкуємося з 11-класниками, а вони не бажають навіть здавати ЗНО. Вони не бажають іти просто  далі вчитися. У них втрачена мотивація, їм вчитель не дав, не заклав цю мотиваційну складову – бути успішним.

Дискусійним є питання, що перше – курка чи яйце. Але те, що сьогодні вчитель  першим є в побудові добробуту держави – це вже аксіома.

Хотів би вашій увазі запропонувати слайд № 1. Це опис…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А з секретаріату хтось є?

ГОРДЄЄВ А.А.  Є, там у нам допомагають.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Секретаріат пішов також працювати. Добре…

ГОРДЄЄВ А.А.  Це опис  того, що… які сьогодні проблеми основні? Що немає у нас вчителя на селі. (Шум у залі)

Ні, ні, так нормально. Хай…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це ненормально, коли президіум не бачить презентацію. 

Я хотів, дуже хотів би, щоб і… Давайте…

ГОРДЄЄВ А.А. Президію пересадимо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте пересядемо.

А у вас є презентація роздрукована, да. (Шум у залі)

Одна з найбільших проблем – це міграція людського  капіталу за межі області. Зрозуміло, що Херсонщина – прикордонний край, є певні виклики свої там і так далі. Але те, що сьогодні  це є одна із проблем – це факт.

Друга проблема – це несприятлива демографічна ситуація.

В матеріалах доповіді ми роздали статистику. 2016 рік – це сьогодні межа  падіння найбільша за 30 років Херсонщини. У нас сьогодні із  47 тисяч студентів навчається 26 тисяч студентів. Це всіх ми зібрали. Це те, що  ми сьогодні… це реально факт. Це не видумки.

Третє. Гострий дефіцит лікарів та педагогів у сільській місцевості. За статистикою сьогодні  потреба в педагогах, наприклад, у місті Херсоні (це обласний центр) –  нуль. В населених пунктах, які за містом, за обласним центром, від 6 до 11, до 20 педагогів на район. І сьогодні реальна потреба, реальна пряма потреба прямих вакансій, ми зараз вам покажемо наступний слайд. Але є ще одна проблема – це старіння кадрів. При наявності прямого дефіциту кадрів у нас є ще старіння кадрів, які на сьогоднішній день в п'ять разів перевищують сам дефіцит.

І третє. Низькі обсяги державного замовлення на фахівців, що не забезпечують потребу регіону. Я прошу перелиснути наступний слайд. І там ми побачимо конкретику. Прямі вакансії: охорона здоров'я має, 690 потреба, освіти – 500, спорт – 20. Причому 20 і через фізкультури, через вчителів фізкультури в цих 500 іще знаходиться потреба у забезпеченні спорту кадрами.

Через старіння кадрів, це ми плюсуємо до цієї суми, у нас по охороні здоров'я треба добавити плюс тисячу 29, це вже пенсіонери, які працюють, знаєте, на патріотизмі.

Освіта – тисячу 280. Спорт – 25. Загальна потреба в кадрах: охорона здоров'я – тисячу 719. Із них забезпечено в 2016 році, для прикладу, лише 120 осіб. Ще перелисніть, будь ласка,  слайд.

І там є внизу якраз інформація про забезпеченість. По освіті, якщо ми візьмемо, у нас тисячу 780 потреба, при чому забезпечено по 2017 року 292 особи. По спорту – 45 потреба, забезпечено нуль. Ми хочемо виховувати здорову націю, так, ким?

Йдемо далі, наступний слайд. Ми розробили програму заміщення, відновлення кадрів педагогів, медиків по цим галузям. І, до речі, тут ми ще не взяли культуру. Перед нами виступав виступаючий, казав про культуру.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Виступаюча.

ГОРДЄЄВ А.А. Ні, ні, ще був з академії, здається, да.

На сьогоднішній день, для того, щоб ми закрили сьогоднішній дефіцит, ми будемо пропонувати наступну модель, програму до 2021 року. Назад верніться, будь ласка, назад.

Мова йде про те, що ми розбили по роках  наші можливості, ті, що ми пропонуємо, за яких джерел ми зараз покажемо, і те, що нам пропонують державне замовлення. Умовно, якщо нам треба робітничі кадри 3 тисячі 222 особи, це потреба у нас вже 2017 рік, то ми забезпечимо за рахунок обласного бюджету і тієї форми децентралізації бюджетної, в тому числі, за направленням якої нам на бюджети передали робітничі кадри, ПТУ. Що стосується педагогів. По 500 педагогів нам треба щорічно, але при цьому державне замовлення, я вам перед цим казав. 292. Медики 370, державне замовлення нам зробило 120. Тренери, спорт, 20, було 0.

Вашій увазі пропонується наступний слайд –  це робітничі кадри. Так само, для того, щоб розуміти потреби. Завдяки злагодженій роботі з Міністерством освіти, минулого року ми змогли активізувати потребу в робітничих кадрах, не виховувати, не замовляти регіональним замовленням візажистів і манікюрів, а саме й и в реальний сектор економіки, в зварювальників, в слюсарів, трактористів, ті, хто дійсно створюють ВВП регіону. Минулий рік ми забезпечили 3 тисячі 765 осіб і це, в принципі, на 95 відсотків нашу регіональну потребу в робітничих кадрах, ми її поступово почали заповнювати. На цей рік у нас потреба 4 тисячі 222 особи, молодших спеціалістів 125 і 4 тисячі кваліфікованих робітників.

Наступний слайд це якраз динаміка цього процесу, який відбувається в нашій країні, просто проілюстрований на базі Херсонщини. Оце є динаміка по вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів і ІІ-ІІІ… ІІІ-IV. І якщо ми подивимося на сьогоднішній рік, 2016 ми взяли для аналізу, 27,2 студентів –це сьогодні  у нас проти, наприклад, 1994 року –  47 тисяч. Тобто, майже вдвічі скорочено  студентів  у наших вишах.

Ми пропонуємо наступну модель для виходу з ситуації.

Перше. Аналіз та прогноз  потреби в фахівцях, це ми вже зробили, і ми ще раз по культурі доведемо цю цифру  до бажаного результату, і ми побачимо  реальну потребу в кадрах  і її розбивка на 5 років  вперед.

Друге – це формування  регіонального замовлення. І тут у мене прохання до Міністерства освіти.  Нема такого поняття "регіональне замовлення"   в вищій освіті,  є регіональне замовлення – це робітничі кадри. В вищій освіті нема "регіонального замовлення"  поняття  такого. І тому  у нас є сьогодні  потреба і ми просимо це включити в рішення комітету щодо нормативно-правового забезпечення цієї моделі.

Третє.  Акумуляція коштів і спів фінансування. На сьогоднішній день, ми розробили модель, за якою ми пропонуємо оці мільярди, про які казав Мінфін, про які казала пані Лілія Михайлівна, який  знаходиться зараз, сьогодні, в регіонах і на місцях. Ми пропонуємо наступним  чином  у співфінансування і створення цільового фонду в складі обласного бюджету і сформувати цей фонд за рахунок 25 відсотків від обласного бюджету, вірніше,   з обласного бюджету на ці кадри, 75 відсотків – це районний  та сільський бюджет. Якщо там створена ОТГ – це сьогодні нова, сьогодні як би виклик новий, то  цих 75 відсотків повністю лягає на ОТГ.

Наступне: впровадження  системи інформаційної  та профорієнтаційної роботи. В цілому, ми цю модель покладаємо на місця як то кажуть – на землю. Якщо сьогодні директору школи, якщо сьогодні голові сільської ради, чи голові об'єднаної територіальної громади необхідні кадри, а повірте, вони їм необхідні і це саме те, і це  проблема, яка виникла саме під час того як ми формували децентралізацію і об'єднані територіальні громади, саме це найперше, що нам  поставили у запитання голови нових уже об'єднаних територіальних громад. Вони мають розуміти, що від них залежить їх розвиток їхньої  громади і вони там мають знаходити тих студентів, майбутніх своїх педагогів, лікарів,   тренерів спорту і так далі, які будуть там повертатися і там працювати. Не поїде з Києва, не поїде ніхто з Києва працювати в Іванівський район Херсонської області. Це правда. І не треба себе обманювати. Тому ми  і кажемо, що формуємо знизу свою регіональну потребу. Голова сільської ради, голова ОТГ має знати, що в нього  невистачило, у нього фізрук викладає фізику в школі. Якщо він  це знає, він має зробите все для того, щоб направити і займатися в 11 класі, в 10-му профорієнтацію своїх дітей, і  виховувати  дітей і готувати для того, щоб вони йшли і вибирали собі професію.

Наступне. Це надання якісної освіти. Цей фонд, про який ми казали, він буде  розподілятися саме  серед тих вузів, які будуть давати сучасну освіту. Сучасні виклики сьогодні вимагають, щоб освіта була якісною, і ми маємо бути готовими до цих викликів.

Наступне. Ми забезпечимо потребу громад у фахівцях з вищою освітою. Найперше, ще раз повторюю, проблема в усіх  об'єднаних  громадах і всіх сільських  радах –  це відсутність кадрів. Там сьогодні це  голова сільської ради, продавець в магазині, ще хтось – це сьогодні лідери суспільної  думки без вищої освіти, це правда. І ми маємо цей крок подолати.

Наступне. Чим має займатися обласна та районні адміністрації. Забезпеченням першим робочим місцем. Коли ми  формуємо цього педагога, ми відповідно йому готуємо робоче місце. І ми маємо  в своїх планах по опорним школам, по  базовим школам. Ми саме там маємо бачити, що ми не закриємо цю школу через п'ять років. В цих планах має бути те, що ця школа буде працювати, і туди готується цей вчитель, майбутній педагог.

І наступне – це забезпечення житлом та соціальними гарантіями. У нас працює, наприклад, в області це фонд "Власний дім", це  МЖК, це інші фонди, які дозволяють сьогодні за рахунок знову ж таки  територіальних  громад формувати і виконувати це соціальне завдання. Зараз ми, до речі, по області вишукуємо недобудови, їх добудовуємо, з обов'язковим розподілом житла на медиків,  педагогів і соціальних працівників.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І  АТО.

 ГОРДЄЄВ А.А.  Да,  і учасників АТО.

Хотів би сказати ще наступне і пропозицію до рішення комітету.  По робітничим кадрам. Ми  просимо від Міністерство освіти  від комітету і від комітету оптимізувати навчальні плани, я не знаю як воно правильно називається дуалізм чи як…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуальна освіта.

ГОРДЄЄВ А.А. Дуальна освіта.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кластерна модель.

ГОРДЄЄВ А.А. Сьогодні в робітничих кадрах йде повністю калічення наших дітей. Коли два роки дитина не знає, що таке трактор, або знає тільки на тих тренажерах 70 якогось там  року, ми його потім знову маємо перевиховувати в цьому ж самому ПТУ, але вже за приватні кошти фермера. Я вдячний, наприклад, до речі,  хочу подякувати окремо уряду України, Володимиру Борисовичу Гройсману, Лілії Михайлівні Гриневич, парламенту за те, що ви в Херсонській області пішли назустріч матеріально-технічній базу ПТУ і створили там єдиний, поки єдиний, аграрний центр, передавши нам новітнє обладнання, новітні трактори "Нью Холланд", комбайни, сівалки, які дороговартістні і так далі. І сьогодні ці фахівці, вони вже будуть реальними, але треба їм дати більший навчальний план, щоб вони… вірніше, виробничу практику. Щоб вони це все були підготовленими спеціалістами за результатами цього навчання.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підтримка.

ГОРДЄЄВ А.А. Наступне. Коли ми казали про те, чим відповідати регіональному замовленню робітничих кадрів, ми просимо від Міністерства освіти так само гнучкості у формуванні ліцензійних наборів. Ми не можемо змінити… у нас, наприклад, сьогодні є інвестори, які заходять в регіон, а їм кажуть, сонячна електроенергетика – це потреба колосальніша в цих кадрах. У нас сьогодні є компанія "Нібулон", яка будує порти, їм потрібні ці фахівці. Сьогодні птрібні гідротехніки, тому що ми йдемо по курсу відновлення зрошення півдня України. Фахівці молодших робітничих кадрів.  Але ми не можемо  сьогодні змінити візажистів на ці робітничі кадри, тому що треба через процедуру таку піврічну змінювати і так далі, ми втрачаємо навчальний рік. Тому прохання саме в цьому піди назустріч нам.

Хотів би ще окремо сказати про те, що рішення комітету про формування регіонального замовлення для вищої освіти. І це ми зараз ще детально директор департаменту освіти доповість.

І хотів би ще окремо сказати. Сьогодні Херсонщина, як і інші області, такі як Запорізька, Донецька, Луганська, ми сьогодні є по суті прикордонними областями. І в наших проханнях до комітету, це давайте дамо безкоштовну вищу…. робітничу освіту всім, хто проживає в окупованих територіях. Мається на увазі,  дітям з окупованих територій.

Це питання, наприклад, ми обраховували: на тисячу студентів, якщо ми відкриємо вузи херсонські для цих тисячу студентів, –  питання 20 мільйонів гривень на рік.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  25.

ГОРДЄЄВ А.А. 25 мільйонів гривень  на рік. Але ми отримаємо  тисячу наших штиків, яких ми покажемо, що ми не їмо дітей тут, що ми нормальні люди, що ми працюємо, розвиваємося, і ми будуємо, дійсно, європейську країну.

Я дякую за увагу.  (Оплески)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Хочу  зразу…  Андрій Анатолійович,  хочу зразу сказати, час… годину тому зареєстрований наш законопроект про квоту в тисячу осіб. Тридцять народних депутатів, у тому числі всі члени комітету це підписали, на  тисячу осіб, які закінчують кримські школи… для того, щоб вони мали  можливість відповідно безкоштовно через іспити вступити в виші Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей для того, щоб ми почали повертати людський капітал на територію України. Це дуже  потужний інструмент боротьби з  російською агресією. Іншого у нас нема.

Я вже чую заперечення проти цього, але хочу сказати: ви з Херсону, тому ви тут лобіюєте. Ми лобіюємо інтереси  України. Ми живемо там. Андрій Анатолійович чітко показав: 24,8 відсотки  дітей залишається в херсонських навчальних закладах. А він ще одного, головного, не сказав, що ЗНО, результати ЗНО: ми з'їхали з 160, менше, ніж 130. Це  означає, що людський капітал, трієчники, двієчники залишаються в Херсонській області.

Шановні колеги,  той,  хто аграрії розуміє, якщо ми виростили зерно, після цього третій рівень  залишили, а перший, другий   продали, а з третього виростили, і  це так зробили 5-7 разів, то це що означає? Вирождєніє. (Шум у залі) І це означає… те ж саме відбувається з людським капіталом.  Тому ми повинні збалансувати. Володимире Віталійовичу, це і до вас, ми повинні так збалансувати,  щоб у нас було збалансований розвиток людського  капіталу, незалежно від того, де він знаходиться в Херсоні, чи у Львові, чи, наприклад, у Сумах і так далі. Це є дуже важливим для нас.

Андрій Анатолійович, я перепрошую, що…

ГОРДЄЄВ А.А.  Ні, ви правильно підкреслили. Дійсно, зараз тільки триїчники залишаються в Херсонських вузах, на жаль. На жаль.

Але, якщо ми не почнемо самі, виходу іншого у нас не буде, як піти по шляху виродження. А я все-таки впевнений, що ми маємо формувати свою самодостатню націю. І ще раз повторюсь, добробут України починається з вчителя. Якщо є вчитель, якщо є школа, там буде все нормально з цією нацією і з країною.

Дякую за увагу. Прошу до слова директора Департаменту освіти. Якраз розкаже про саму модель вже буквально в цифрах на прикладі одного вчителя.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Питання, будь ласка. Андрій Анатолійович.

Перший віце-президент Національної академії наук України Володимир Іларіонович.

ЛУГОВИЙ В.І.  Ми на прикладі Херсонської області хочемо побачити деякі типові картинки по Україні.

ГОРДЄЄВ А.А. А це так само…

ЛУГОВИЙ В.І.  Я побачив у вас на одному з слайдів, що робітників ……………, а молодших спеціалістів – 125 осіб.

ГОРДЄЄВ А.А.  Це мається на увазі в робітничих кадрах 120…

ЛУГОВИЙ В.І.  125 осіб. По ……….  Ми зараз навколо технікумів стільки багато дискусій ведемо. Ви можете пояснити оцю частину, оцю категорію фахівців, потребу, і як ви будете вирішувати…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що мало, да, 125 тільки.

ГОРДЄЄВ А.А. Це потреба.  Дивіться. Це ж та потреба, яка у нас сьогодні є. Сьогодні ринок труда нам диктує, нам треба 125 молодших спеціалістів, а інших просто кваліфікованих працівників 4097. І ми сьогодні формуємо так під них відповідно замовлення. У нас є рада стейкхолдерів,  ми це з ними проводимо.

Сьогодні, наприклад, у нас відкривається швейна фабрика. До речі, в Генічеському районі, на кордоні з тимчасово окупованим Кримом. Сто працівниць, швей, потрібно, а у нас нема де їх взяти, тому що у нас візажистів, манікюрниць випускають. Якщо ми змінимо за допомогою Міністерства освіти цей ліцензійний набір на робітничі кадри, ми задовільнимо потреби бізнесу  і задовольнимо людей, які відразу отримають і роботу, і заробітну плату, і перспективу в своєму житті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, я ще скажу наступну річ. Що таке 125? Це констатація того факту, що це потрібно, але ми повинні розуміти, що освіти, окрім того, що вона проста, да, вона ж не статистика для збору інформації. Вона, окрім того, формує базу для розвитку нової економіки. Тому ми повинні розуміти, якщо, наприклад, потреба в програмістах, наприклад, в Херсоні, наприклад, потрібно 50 осіб, – це не так. Ми повинні формувати, а ринок глобальний буде це поглощати. Тому що далі потрібні будуть зв'язки з відповідними компаніями, а для цього потрібен аеропорт і так далі.

Тобто ми повинні розуміти, 125 – це просто цифра, яка фіксує на даний момент статистичні дані, що потрібно 125. Але сонячна енергетика, логістика по тому ж "Нібулону" і так далі показує, що набагато більше потрібно спеціалістів, от і все. Тобто тут…

Андрій Анатолійович, все?

ГОРДЄЄВ А.А. У мене все, але я ще просив би, щоб… Да, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євгеній Анатолійович Криницький, директор Департаменту науки і освіти Херсонської обласної державної адміністрації.

КРИНИЦЬКИЙ Є.А. Доброго дня, шановні колеги, шановні народні депутати. Я хотів би більш коротко так проілюструвати ще декілька графіків тих аналізів, які ми зробили.

Ми проаналізували також темпи росту чисельності наших студентів з 91 року по 2016 рік. І в нас ми бачимо, що відбувається…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте послухаємо.

КРИНИЦЬКИЙ Є.А. Якщо на рівні України скорочення студентів відбувається на рівні 0,98 коефіцієнту, то падіння росту на території Херсонської області – 0,79. Але більш коректнішим для порівняння по кількості студенів ми брали показник: кількість студентів в розрахунку на 10 тисяч населення, тому що ми розуміємо, що кожна область є різною по кількості населення.

І саме тому от, якщо ми беремо розрахунок на 10 тисяч населення, то ми бачимо, що середньоукраїнські показники перевищували показники Херсонської області на 14,8 відсотків. І в 2016 році розрив збільшився до 46,9 відсотків, якщо ми будемо порівнювати середньоукраїнські показники. Таким же чином ми бачимо з метою аналізу відтоку дітей з Херсонської області, ми беремо для аналізу кількість вступників із випускників шкіл Херсонської області, і ті, хто вступає до наших вузів. Їх кількість на сьогоднішній момент становить 2 тисячі 781 особа. Фактично ми найпершим чинником є те, що ми фактично, на сьогоднішній момент експортуємо наш людський капітал до інших регіонів.

Як видно на цьому малюнку, то максимальна кількість вступників становила в 2012 та 2011 роках і становила більше 7 тисяч 361 особи. На сьогоднішній момент фактично в Херсонській області залишається 24,6 відсотків випускників від загальної кількості випускників загальноосвітніх шкіл.

В першу чергу ми показуємо, що там освітня є траєкторія, куди виїжджають наші випускники, фактично найбільша, більша половина абітурієнтів виїжджають до ВНЗ  Києва, Одеси, Миколаєва, в тому числі і таким чином ми фактично втрачаємо найкращих наших дітей.

Інша статистика, про яку вже говорив Олександр Володимирович, це якраз  статистика порівняння в кількості випускників до тих балів зовнішньо-незалежного оцінювання, яке вони здають. Із 649 абітурієнтів Херсонської області, які набрали 180 і більше балів лише 9 осіб залишається навчатися у вузах Херсонської області. Тобто фактично ми можемо констатувати, що найкращих випускників ми експортуємо до інших регіонів країни, а не залишаємо на території нашої області, що викликає надзвичайно велике занепокоєння з точки зору якості.

Більше того, ми проаналізували всі ці показники про які вже говорив Андрій Анатолійович, і  фактично ми пропонуємо цю модель, яку окреслив голова адміністрації. Головною метою цієї моделі є якраз підтримка і створення тих необхідних умов для того, щоб людський капітал залишався на регіональному ринку праці і з гостро дефіцитних спеціальностей.

Основні завдання, які ми ставимо перед собою в рамках цієї програми, про які вже, знов ж таки, повторюсь, говорив Андрій Анатолійович, це проаналізувати той стан, який є. Визначити регіональне замовлення на підготовку висококваліфікованих кадрів. Забезпечити співфінансування їх підготовки на регіональному рівні і в свою чергу  залишати їх на  місцях працювати. 

В свою чергу ми розуміємо, для того, щоб підготувати, наприклад, висококваліфікованих фахівців на території Херсонської області як медичних фахівців, ми не зможемо, тому що у нас немає медичних вищих навчальних   закладів. І тому буде запроваджено конкурсний  відбір ВНЗ для цієї програми за основними такими характеристиками, як територіальність, якісний склад професорсько-викладацького складу, матеріально-технічна база для забезпечення підготовки, наявність соціально-культурної, побутової інфраструктури, цінова   політика та інше.

В цілому модель передбачає, окрім співфінансування, перехід на підписання з абітурієнтом п'ятисторінної угоди цивільно-правового характеру. З одного боку , Херсонська обласна  державна адміністрація,  з іншого боку, районна державна адміністрація або об'єднана територіальна громада, сільська рада, вищий навчальний заклад і абітурієнт або уповноважена ним особа. При тому, що ця угода  буде реалізована вже під час навчання  і після закінчення навчання, згідно цієї угоди  районна державна адміністрація буде брати на себе зобов'язання  надати  перше робоче місце, сільська рада буде брати на себе зобов'язання  забезпечення житлом  і мінімальним пакетом соціальних гарантій.

Щодо фінансування. Фінансування  ми розраховували таким чином. У випадку потреби підготовки фахівців за гостродефіцитними спеціальностями для закладів обласного підпорядкування – це, наприклад, наші інтернати, обласні лікарні, інше, то    відповідно  стовідсоткове забезпечення фінансове буде  складати, тягар буде нести на собі  обласний бюджет. Якщо це навчання буде  за умови співфінансування з районного або обласного бюджету, об'єднаної  територіальної громади, то вже  говорив Андрій Анатолійович, що це буде  25 відсотків за умови видатків обласного  бюджету, 50 відсотків – за умови видатків районного чи бюджету, чи бюджету  об'єднаної територіальної громади  і 25 відсотків – за рахунок сільської    громади.

Для прикладу ми показуємо на слайді, як це буде  реалізовуватис. В середньому, 25 тисяч гривень коштує підготовка  одного молодого  педагога в системі Херсонського державного університету ринкової вартості. То, якщо будуть умови співфінансування, то вони будуть виглядати  таким чином:  6 тисяч 250 гривень – обласний бюджет, 12,5  тисяч гривень – районні або ОТГ  і  6 тисяч 250 гривень – за рахунок сільської ради.

В цілому після запровадження цієї програми ми матиме наступні результати.  Підвищення, перше, добробуту,  звичайно, громадян України, зменшення міграції. Тому що фактично дитина, підписуючи цю угоду, має відпрацювати мінімум  три роки на території сільської громади. Зниження дефіциту кадрів на рівні територіальних громад, особливо в сільській місцевості. І зменшення значних міграційних втрат населення працездатного віку висококваліфікаційними потребами.

Потреба у фінансуванні, знову ж  таки для прикладу педагогів ми показуємо, що якщо це буде рівень 250 осіб, то вартість  підготовки в річному еквіваленті буде 6 мільйонів 250 тисяч гривень. Відповідно за рахунок обласного бюджету – мільйон 562 тисячі, за рахунок районних – 3 мільйона 125 тисяч, за рахунок сільських бюджетів – мільйон 562,5.

Знову ж таки з точки зору економічного ефекту впровадження такої моделі ми беремо  умовно середню вартість, вірніше, не вартість, а підготовку робоче місце одного молодого  фахівця. Ми беремо мінімальну заробітну плату 3200. Ми  взяли для розрахунку лише податок на доходи фізичних осіб, і ми бачимо, що 472, тобто розподіл відбувається таким чином, що фактично із затрачених 25 тисяч гривень в рік на підготовку одного  молодого фахівця більше 8 тисяч гривень повернеться в місцеві бюджети при їх виконанні. Тобто фактично одна третина коштів буде повертатися лише у вигляді податків і зборів. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Євгеній Анатолійович.

Запитання є? Давайте конкретно опрацьована програма, якщо ми просто її зробимо ,  як то кажуть одобрямс, це означає, що з'являються важелі для співпраці  з міністром, співпраці з облрадою, яка, ми сподіваємося, це підтримає, і ми також там будемо  впливати, відпрацювання з територіями, з місцевими радами і так далі. І, головне , тут одне, що важливо, вперше ми починаємо все це від землі відбудовувати, тобто не просто прислали спеціаліста, який може нам і непотрібен. Дійсно, громада повинна формувати  людський капітал. Якщо вона не впливає на формування людського капіталу, відбувається оце знеособлене, да, фінансування і далі суспільство пред'являє претензії, кого ви готуєте, нам такі спеціалісти не потрібні.

Є питання, будь ласка.

_______________. І ви, голова, про те, що перед вами стоїть виклик – підвищення якості. Чи можете ви відверто сказати, в чому полягає

КРИНИЦЬКИЙ Є.А.  Я вам дякую за запитання. Справа в тому, що є розуміння про те, що говорили сьогодні народні депутати, це співвідношення того рівня фаховості випускника, який сьогодні виходить, і виклики від ринку праці, що хоче бачите або підприємець, або бюджетна відповідна установа та інші.

ГОРДЄЄВ А.А. Я доповню на прикладі Херсонського Державного аграрного університету. На сьогоднішній день цей університет, який, і нам це дуже боляче, його доля майбутня, контингент падає щорічно. І коли 85 бюджетних місць у 2016 році, при цьому молоді спеціалісти, молоді навіть науковці, вони не бачать перспективи, тому що заробітні плати низькі, тому що вуз не йде в ногу із сучасністю, не формує, у нього є матеріально-технічна база, не формує ні з інвесторами, ні з ким, не поліпшує свою базу, туди діти не хочуть йти вже вчитися. Там холодно, там небезпечно і так далі, і тому подібне.

І ще наостанок, шість претендентів на ректора цього вузу. Що там ділити, я не знаю, але шість претендентів. І вже два тури пройшли і так далі. Ось це, розумієте, є ще внутрішній від цього вузу. Але ми кажемо про інше. Коли ми створимо цей фонд, ми вам пропонуємо навчати наших дітей. Але ви, будь ласка, відповідайте сучасним вимогам, будь ласка, боріться за цього студента і так далі, конкуренція. Ми даємо на ринок кошти, які зможуть якраз підняти, оживити вищу освіту, в тому числі в Херсонському регіоні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я хочу додати, от для мене головне, коли ми пишемо закони і приймемо його, якщо закон не змінює поведінки головних суб'єктів освітнього простору це поганий закон, якщо нічого не змінюється. Змінити, тут багато педагогів, ми розуміємо, що є? Внутрішня мотивація і зовнішня, іноді зовнішня  переходить у внутрішню і це дуже важливо. Тому фактично те, що зараз сказали, і в тому числі трьох і чотиристоронні угоди, які при цьому будуть формуватись, – це якраз дуже потужна зовнішня мотивація. Бо коли  я фактично від громади отримую кошти, я ж підписав контракт відповідний, все, у  мене є мотивація, яка хоче, що капіталізувати мене. А капіталізація людини  це і є головна ціль чого – вищої освіти. Якщо людина   має вхідну вартість, наприклад, 2 тисячі гривень, а після виходу 3 тисячі,  є питання.

Тому оця система, якраз вона не просто залучає додаткові кошти на ринок освітніх послуг, а  в першу чергу забезпечує підвищення мотивацій і зовнішньої, і внутрішньої для людей, які там будуть навчатись.  Дякую.

І, шановні колеги, у мене. Я прошу. Хоче перший заступник. Добре,  ще запитання і після цього – перший заступник  міністра.

_______________. Хотілося б, бо це позитивно все-таки на сьогодні, і це,  дійсно, позитивно в державі.

Мені б ще  один позитив хотілося б від вас почути. Коли приймалась програма розвитку професійно-технічної освіти Херсонщини, ви її прийняли. Скільки коштів закладено і чи закладалось на розвиток матеріально-технічної  бази професійно-техічних навчальних закладів: нові комбайни, нові верстати, нове зварювальне  обладнання?

_______________. Ті, що держава  дала.

_______________. В тому числі і покрівля  і таке інше.

КРИНИЦЬКИЙ Є.А.  Я дякую вам за запитання.   Ви знаєте, що, на превеликий жаль, держава  в минулому  році на підготовку давала  в виді лише додаткових там дотацій, тому фактично основний  тягар витримав на себе обласний бюджет на фінансування. Але ми, на превеликий жаль, з прикрістю маємо  констатувати, що  ми   ледь зводили кінці з кінцями для того, щоб оплатити комуналку і заробітну плату.

І дякую, знову ж таки я підтримую Андрія Анатолійовича,  дуже хочеться подякувати і уряду, і парламенту за те, що, дійсно, вперше, напевно, за час існування всіх ПТУ в нашій Херсонській області в ПТУ було близько 20 мільйонів гривень,  закуплено новітня техніка сучасна.

_______________. Але ж за кошти держави?

КРИНИЦЬКИЙ Є.А.  Держави.

_______________. А область?

_______________. А я  от  хочу доповнити ще. Сьогодні до  кінця ще не визначений правовий статус цих ПТУ. І для обласної громади, наприклад, незрозуміло, що буде в наступному році, як ми можемо впливати  на навчальні плати, це про те, що я казав. Не хоче сьогодні громада виховувати візажистів. Зрозу мійте. Нам потрібні ті, що створюють регіональний валовий  продукт: зварювальники і так далі,  і так далі. І, коли ми кажемо, що ми хочемо дивитися… Ну, друге питання. А ми хочемо перевірити те ж саме ПТУ, а чи в тебе, ну, ті всі корпуса, що стоять вони в тебе актуальні, вони тобі потрібні? А як ти проводиш роботу з потенційними інвесторами, які можуть тобі тренажери дати і так далі. У нас немає цієї координації. Ми сьогодні лише те, що змогли в 16-му році зробити, ми наблизили реальність потреби на 95 відсотків до тих навчальних можливостей які є в наших ПТУ.

______________. (Не чути)

______________. Через регіональне замовлення. І все. Але тепер ми чекаємо, ну, далі кроки від, ну, від уряду, від міністерства, що буде далі.

______________. ……обласна рада згодилась забрати майно?

______________. Так, ми прийняли рішення, вже воно в Міністерстві освіти є.

______________. (Не чути)

______________. Да, ми ж готові… Ми готові, але дайте нам ці важелі. Бо не може бути так, що ми будемо витрачати, а навіть не можемо спитати куди ти це тратиш.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, взагалі, в рішенні там записана дуже важлива річ, це створення спеціального фонду технологічного розвитку освіти, це є дуже важливим. Тоді це не просто кошти давайте, ні. На грантовій основі ми хочемо, щоб ПТУ, технікуми, коледжі і так далі, мали через заявки, через аплікації відповідні мати доступ, тоді піде технологічне обладнання. Бо просто отримувати кошти від бюджету, прямі, на фінансування вишів, ну, ви знаєте, це закінчується одним, не ефективним витрачанням, це м'яко кажучи. Тому ці також речі повинні тут бути. І це якраз і та модель, і фонд технологічного розвитку, це якраз закладає можливість диверсифікувати кошти які підуть, додаткові, на ринок освітніх послуг.

Я хочу надати слово першому заступнику…

Дякую, Євгеній Анатолійович.

Першому заступнику міністра освіти Володимиру Віталійовичу Ковтунцю. Він якраз займається питаннями фінансування освіти. Я думаю, що він… І тим більше працювати прийдеться разом.

КОВТУНЕЦЬ В.В. Дякую.

Шановні народні депутати! Шановний Андрій Анатолійович! Шановні учасники цього засідання.

Ну, перш за все, я можу поставити питання, яке зараз поставили херсонці, з точки зору всієї нашої держави. Чому сьогодні у Польщі навчається 60 тисяч українських студентів? Що, польська вища освіта краща від нашої? Чи може  в Поморській академії, де ми недавно побували, навчають краще ніж в Херсоні?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні.

КОВТУНЕЦЬ В.В. Абсолютно ні. Але чомусь 300 студентів з України і з десяток професорів з Херсона, Миколаєва, зустрілися саме там. Отже, по-іншому цінується диплом. Ми живемо у вільній ринковій країні, країні з ринковою економікою і освіта має свою ціну. Кожен диплом оцінюється  з точки зору, а що я з того диплома буду мати. І я можу навести приклади, коли вартість навчання за контрактом дуже гарно корелює з тим, що приносить цей диплом. І за винятком невеличкої групи молоді, яка фанатично закохана хто в математику, хто в мистецтво, які, незважаючи  на те, що займаються ……… справами, всі інші оцінюють перспективи своєї освіти з точки зору, а що я з цього буду мати. Я вкладаю в це гроші, чи держава за мене вкладає гроші, і я  повинен з цього отримати якусь вигоду, матеріальну чи моральну. І тому з цієї точки зору треба дивитися і на проблеми Херсонщини.

Я повинен сказати, що загалом, якщо оцінити якось інтегрально рівень освіти на Херсонщині, то це вище середнього в Україні, і це підтверджується порівняльним аналізом результатів ЗНО за вісім років. У нас, на превеликий жаль, є області, де загалом рівень середньої освіти суттєво нижчий ніж в Україні, від середнього в Україні, Херсонщина тут надзвичайно гарно виглядає. Те, що відбувається в дошкільній освіті, в середній освіті є надзвичайно добрим, і те, що в профтехосвіти за дуже короткий, стисли строк, який закінчувався до кінця минулого бюджетного року, зуміли освоїти 19 мільйонів гривень, які виділили в останню хвилину, це означає, що система і керівництво області працює просто прекрасно.

По вищій освіті. Як би ми не нарікали, але ми маємо статистику за 2014, 2015, 2016 роки, по Україні прийом до ВНЗ зменшився на 13 відсотків, демографія така. По Херсонській області лише 10 відсотків, кількість студентів загалом в Україні по всіх рівнях акредитації зменшилися на 6 відсотків, по Херсонщині менше ніж 1 відсоток. Тобто загалом статистика благополучна. Але стосовно тих пропозицій, які сьогодні виносяться. Я розумію, що треба підтримати ідею залучення більшої кількості молоді з окупованих територій. Але крім того, що ми можемо виділити певні ресурси, їх, очевидно, треба виділити, треба мати на увазі, що, крім ресурсів, потрібна ще копітка робота.

В 16 році з окупованого Криму до нас приїхало приблизно 300 студентів. Щоб їх приїхало більше, треба провести немалу роботу. Прошу…

_______________. Поставимо телерадіовежу прямо на Крим і будемо розказувати про ці…

КОВТУНЕЦЬ В.В. І треба ще… ще добре дистанційне навчання, щоб діти підготувалися, щоб вони… Можна звільнити від ЗНО, можна спростити, як ми зробили для донеччан, для переміщених, ВНЗ. Але все-таки повинен бути рівень освіти, бо вони отримують там російську освіту, а тут треба здобувати українську.

Якщо говорити про перспективи і плани. Я думаю, що кажучи про розвиток людського капіталу, перш за все, треба дивитися на перспективи соціально-економічного розвитку регіону. І тут би я послався на третю версію дуже ґрунтовного дослідження, яке зробили в Національному технічному університеті КПІ імені Ігоря Сікорського, форсайт економіки України до 30 року. Якщо раніше були якісь неточності, то зараз це доволі добре дослідження. Якщо дивитися з точки зору прогнозу до 30 року, то перспективними напрямками Херсонщини є аграрний сектор, є морський транспорт і є туризм.

_______________. Треба зберегти ще тільки аграрний вуз.

КОВТУНЕЦЬ В.В. …є туризм. І тут у нас з вами виникає ціла низка питань. По-перше, от в цій ситуації, коли перспективи аграрного сектору зрозумілі, провал аграрного університету – це є недопустимо, його треба рятувати. Якщо не працює демократична система виборів ректора, очевидно, треба приймати інше рішення. І цей ВНЗ для Херсонщини надзвичайно потрібен.

Якщо говорити про транспорт, то Херсонська морська академія – це сьогодні лідер професійної вищої освіти для всієї України. На базі академії створено кластер, там інвестиції зарубіжних мореплавних компаній складають біля 30 мільйонів євро.

Зараз вирішується за дорученням Прем’єр-міністра приєднання морехідного риболовецького училища, воно вже передано Міністерству освіти і науки, і ми питання це  найближчим часом вирішимо. Це приклад і доброї  і дуальної освіти, і приклад доброї професійної освіти, яка… де показано, як треба  готувати фахівця не взагалі розумного, який нічого не вміє  робити. це можна робити з математики, фізики, філософії. Тут треба готувати фахівця, який готовий після отримання диплома сісти за робоче місце і виконувати свої функціональні посадові обов'язки. Це та модель, яку ми зараз пропонуємо і нашим авіаційним вищим навчальним закладам, це модель, яка  веде до успішного розвитку цілих секторів вищої  освіти.

По профтехосвіті дуже багато претензій, але у нас застаріла система і ліцензування, акредитації профтехосвіти. До цього часу ми намагаємося робити стандарти профтехосвіти. Але, насправді, професійно-технічна освіта… загалом ширше треба говорити, професійна освіта, бо лідером мають стати коледжі і технікуми, у них рівень набагато вищий і в багатьох… на багатьох підприємствах мало кваліфікації робітника, треба кваліфікацію молодшого спеціаліста, бо ви робітника не поставите за роботозований комплекс, там потрібна вища кваліфікація. І саме коледжі і технікуми можуть стати точками кристалізації, де буде розвиватися добра професійна освіта.

Але треба поставити питання по-іншому. Нам потрібні професійні стандарти. Освіта має орієнтуватися на професійні стандарти, які ідуть від ринку праці. Нам потрібна національна рамка кваліфікацій. І ми маємо амбітний план: за три роки створити  національну рамку кваліфікацій з галузевими рамками, наповнивши їх  професійними стандартами. Цю освіту треба виводити прямо на ринок праці.

І нарешті гостре питання, яке сьогодні стоїть,– фінансування вищої освіти. Я надзвичайно вдячний херсонцям, які  запропонували модель державного чи регіонального замовлення.

Ми недавно обговорили проект Закону про реформування  системи фінансування вищої освіти, і там одна… пропонується три моделі фінансування. Всі три можуть бути використані,  тому що в умовах України одна не спрацює. Але модель державного замовлення, коли  університет -  роботодавець і вступник - студент укладають угоду, за якою особа зобов'язується відпрацювати, роботодавець зобов'язується надати робоче місце, з взаємною відповідальністю, в тому числі відповідальністю матеріального характеру.

Нетреба забувати, що ми живемо у вільній демократичній  країні, і без таких  взаємних зобов'язань змусити когось відпрацьовувати є неможливим. Єдина проблема, яка нас хвилює зараз, це  виписати запобіжники, щоб цією системою не зловживали, як зловживали цільовими направленнями. Потрібні відповідні матеріальні стимули, і перший крок, не чекаючи прийняття закону, ми вже зробили. В умовах  прийому  передбачено, що якщо  вступник погоджується відпрацювати  у вашій області на посаді вчителя певний строк, то його конкурсний бал автоматично піднімається на 10 відсотків, і він  в конкурі отримає певні перспективи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оце конкретно.

КОВТУНЕЦЬ В.В. Невеличку прибавку отримають регіональні вузі 1-2 відсотки так само в цьому конкурсному балі. Це є не зовсім ринкові механізми, але це механізми, які допоможуть нам зберегти території. Але  не за рахунок зниження якості освіти, а за рахунок розумної  переорієнтації наших ресурсів.

Я ще хотів би сказати про те, що насправді піднято гостро питання про якість освіти і якість в тому числі вищої освіти. Але, я думаю, що найближчим часом ми запропонуємо так, як зробили з галузі права, запропонуємо  в деяких галузях, де ведеться  масова підготовка фахівців з вищою освітою, систему зовнішнього незалежного оцінювання, систему загальнодержавного випускового іспиту, який забезпечує присвохння кваліфікації. У нас  стоїть зараз актуально право, у нас стоїть проблема  медицини, там теж є проблеми. І, я думаю, що для економіки дуже важливо  буде менеджмент  підняти управління, тому що насправді  це гострі речі.

Якщо ми таким зовнішнім оцінюванням змусимо наші вищі навчальні заклади працювати більш якісно, ми вирішимо і ці проблеми. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Ну, от бачите,  хтось каже, що різні погляди у комітета, у міністерства. Бачите,  ми разом працюємо,  є спільний майданчик. Ми пропускаємося… і опрацюємо ці моделі разом  і так далі. Тому я думаю, що спекуляції навколо  цього потрібно закінчити.

Шановні колеги, одну хвилиночку. Я дуже хочу  зараз дати ще слово Олексію Олексійовичу  Скрипнику, бо… ну і після цього ви – запитання.

Олексій Олексійович.

СКРИПНИК О.О. Я буду дуже коротко. Я хочу подякувати Олександру Володимировичу, тому що мав підозру в такому його регіональному сепаратизмі… що сьогодні він підніме тему…

______________.  Дайте денег!

СКРИПНИК О.О. Да. Але я був просто позитивно  шокований виступом голови, тому що  мене страшно  бісить, в Україні у нас є така страшна хвороба – навчена безпорадність. І куди не підеш… Перший  раз, коли попав  на зустріч з військовими, там менше генерала не було, весь час шукав чемодан, щоб  виїхати терміново з країни. Тому що вони всі плакали. Розумієте? Тобто… а от ніхто нічого  не хотів робити. І тут просто я побачив, що  можна… є проблема, і люди, які просто на регіональному  рівні взялися її робити, нікого не стали питати, розуміючи, що треба взяти і зробити. І якби ми отак весь  робили всюди на своїх місцях, можливо було би… ми трошки в іншій країні жили. Тобто просто дуже дякую за виступ, і побільше вам  самостійності дальше продовжувати робити те,  що ви робите. І особливо  мені здається, що якщо говорити профтехосвіту і… взаємодіяти з підприємствами, власне, по тому, що вам потрібно, і по всіх…. по всіх спеціальностях робити так, що… мені здається, що це зараз настільки… ну якщо говорити як про продукт , потрібний  підприємствам, що можна  просто інакше підходити і в принципі отримувати суттєво більше фінансування, власне, від приватних підприємств. Треба просто закінчувати. Ми весь час живемо в двох Українах: одна іде в капіталізм, а друга залишається ще в соціалізмі. Треба просто якимось чином знаходити тут нормальну гармонію з тим, щоби говорити.

І єдине.  От я з замміністром зі всім згодний, крім одної речі. Я вважаю, що  спеціальність "менеджмент" в вищих учбових закладах треба забрати, тому що менеджер, керівник підприємства в 17 років – для мене це оксюморон. Я вважаю, що по цій спеціальності, її треба просто позакривати і раніше 35 років або 33 років…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

СКРИПНИК О.О. Через …… не готувати керівників, перестати готувати в 17 років. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще хочу, от, додати дуже важливу річ. Ми забули просту річ. От держбюджет фінансує частину цих коштів. Ми розуміємо, що більш їх не буде, ну, в тих умовах, в яких є, на жаль. Є місцевий бюджет, який хоче формувати власний людський капітал, це дуже добре. Но я хочу сказати інше, що як тільки місцевий бюджет покаже бізнесу, що він розпочинає інвестувати в розвиток людського капіталу, до вас прийде і бізнес. Абсолютно нормально. Хтось замовить двох спеціалістів, хтось замовить п'ять, хтось і так далі. Я це знаю по ІТ. Я абсолютно знаю, що бізнес готовий співпрацювати, готовий приходити. Але, на жаль, архаїчна система, Володимир Віталійович, того, що відбувається в вишах, якраз не дає можливості ІТ-шникам приходити і реалізовувати, читати в вишах. Тому вони кажуть: "Ваша бюрократія нас вбиває. Ми приходимо для того, щоб розповісти, як адмініструвати, конкретні кейси, технології, платформи і так далі, а ви нас заставляєте головне - написати бумагу, головне… І так далі, і так далі. Ми так працювати не хочемо. Тому ми повинні зрозуміти, що як тільки місцева влада почне інвестувати, то тут же буде приходити і місцевий бізнес. Це є дуже важливим. І іншого шляху у нас нема.

Шановні колеги, хто…

______________. (Не чути) …на Херсонщині. То я хотів такий момент зачепитиж

Зараз стало так, що в професійно-технічних навчальних закладах є субвенція для викладачів загальноосвітніх предметів, ну, відповідно технічних і ……. працівників. І зараз склалося два клани в профтехосвіті. Що перший клан – це тільки підвищення зарплати, а другий – це керівники професійно-технічних навчальних закладів, їхні заступники, старші майстри, викладачі ………., майстри. Ящо ми не звернемо увагу на те, що майстрам на два розряди  не збільшимо, можемо  втратити кадри до 1 вересня 2017 року. Я хотів би, щоб це було відмічено і про це знали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за запитання. Це питання першого заступника міністра. Будь ласка, Володимир Віталійович.

КОВТУНЕЦЬ В.В. Абсолютно зрозуміло. Ми в бюджеті не змогли витягнути більше ніж педпрацівників з загальноосвітніх шкіл, не змогли. Але за деякими даними зараз доходи місцевих бюджетів доволі суттєві. І, наприклад, в Кіровоградській області, де я недавно  був, практично всіх територіальних  громадах зарплату в дошкільної освіти, в позашкільній освіті і професійно-технічній освіті педагогічних працівників так само підняли  на два тарифних розряди.

Ні, я розумію, тобто ситуація різна. З 1 вересня….

 _______________.  Є гроші в Житомирі.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є, ви знаєте, це головна проблема. От якщо нам вдасться прийняти закон 4416, це мій Закон про конфлікт інтересів. Бо не може місцевий депутат одночасно бути керівником комунального підприємства, наприклад.  Це той конфлікт якраз, який забезпечує, наприклад, у нас в Херсоні 200 мільйонів  залишилося  невикористаних коштів.

Скільки?

_______________.  152.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 152 мільйони. Чому? Тому що желают попилить там, де можна щось отримати назад. А у нас  є освіта, купіть  технологічне обладнання, підвищить заробітну плату, дайте надбавки і так далі.

Тобто, якщо конфлікт цей зникає, якщо депутат не може витратити кошти на реалізацію свого карману, кишені своєї, це питання буде вирішуватися. Тому це системні речі, ми йдемо до цього.

У мене, шановні колеги, є одне таке велике прохання, що думає щодо  виступу голови Херсонської обласної державної адміністрації представник Міністерства фінансів України? От як ви до цього відноситеся? Ваша позиція, те, що ви подивились, послухали.

_______________. Все,  що не  з державного бюджету, вони все – за.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, так там будуть питання подивитись в рішення, там будуть питання  ті, як ви нам не дали зробити, що одночасно можна фінансувати з різних бюджетів, це також є там дуже важливий інструмент.

Так,  будь ласка.

_______________. Як колишній член  бюджетного комітету. Птання в чому, немає такого поняття "регіональне замовлення в вищій освіті" та відповідно немає  видатків,  в Бюджетному кодексі немає переліку видатків на ці цілі. І  лише через програму, от як ми зараз пропонуємо, програму, модель таку і так далі, через наповнення обласних бюджетів, теж   цільові фонди, потім так, можемо. Але треба, щоб ви спростили в себе можливість потім відповідно цих видатків на місцеві бюджети передбачувати.

_______________. Регіональне замовлення є на рівні…

_______________. ПТУ – "робітничих". "Робітничих".  "Вищих" немає, немає, поняття такого немає.  

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна гучніше.

_______________. (Не чути)

_______________. Давайте, ми цю професійну дискусію…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ми, от давайте так, ми це записуємо в рішення. Подивіться,  будь ласка, його, і якщо можна, давайте, це зробимо.  Ви якраз будете  стимулювати і мотивувати місцеву владу до того,  що можна готувати і закладати кошти і на рівень профтехосвіти, і на рівень технікумів, коледжів, і на рівень вищої освіти, це абсолютно  нормально. Бо  потреба у вчителях є у місцевої влади,  ну не приїде  з Києва вчитель там початкових класів працювати в Херсоні, це потрібно там робити. І тому от ці диспропорції, які виникають, якраз вони ідуть від того, що, з одного боку, Міністерство запускає ідеологію вступу, яка буде  забирати  кадри у нас, і це показали сьогодні. І тоді за рахунок якраз місцевих  бюджетів ми можемо    вирівняти цю ситуацію. Це дуже вигідно, в тому числі і для Мінфіну, це з ними дуже багато питань. Розумієте? Це є дуже важливим.

Шановні колеги! Можна, жіночка... Будь ласка.

_______________. Я – директор школи, член Асоціації    керівників шкіл міст………  України та …….………..  Тетяна Миколаївна.

Ви знаєте, сьогодні вперше за багато років …….. людський капітал ми почули: соціальний захист, соціальна складова збереження людського капіталу. Якщо ця тенденція,.. ми дуже завдячуємо Херсонській області за той перший крок, який зроблено. Якщо це досвід відбудеться, і будуть нормативні документи, колись будемо мати професійний людський капітал, який прийде до школи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно.

_______________. Не ті, хто по остаточному….. Дуже цікавий варіант нам сьогодні роздали, додаток. Якщо ви звернули увагу, заробітна плата педагога, зарплата, класне керівництво і соціальний пакет – квартирний, літній і так далі. То цей, бо багато років ми це питання не піднімали, багато років ми розуміли ситуацію, яка є в країні.

Але ми дякуємо Херсонській області дуже за те, що ви, у вашій схемі розвитку людського капіталу є… Ми радіємо за своїх колег і сподіваємося, що це буде, мабуть, ……. такий, якщо поширити …… І дуже добре було б, щоб це було не тільки місцевим, а все-таки був 50 на 50, 70 на 30, але обов'язково був державний компонент і місцевий ……….

_______________. От дивіться, у нас потреба 500 на 17 рік, а держава, ми беремо просто досвід 16-го, – 292 дає. Тобто нам ще треба 208 найти в місцевих, да, щоб ми закрили місцеві проблеми. А це ж і є державний компонент, ну, і оригінальний компонент.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ми сейчас робимо? Ми зараз приймемо рішення? Це рішення йде до Міністерства освіти, яке його підтримує, до Кабміну, до Адміністрації.

Далі ми запропонуємо іншим областям подивитися в себе по цьому шаблону, що у них відбувається, бо в різних областях буде різний результат. Наприклад, в Луцьку забагато людського капіталу, бо він приплив зі сходу і з півдня приїхав. Я знаю по ректору там Луцького університету, що там взагалі в гуртожитках нема місця, бо ми ж розуміємо, бо батьки посилають дітей і так далі. Тобто все буде по-різному, але ми повинні зрозуміти, як місцевий бюджет, як місцевий бюджет, як території, громади і так далі зможуть прийняти участь у формуванні людського капіталу. От це і є головним. Тобто не сепаратизм, а головне, як зрозуміти, як змотивувати тих, хто працює на землі, фінансувати розвиток людського капіталу. Оце і є головним добутком цього другого питання.

Шановні колеги, ми можемо говорити ще багато, от є пропозиція підвести риску.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, перепрошую.

_______________. В мене таке питання. Не знаю, як в інших областях, ………  Чи довго ще ми будемо дотувати ………, тому що ……… і так далі, згідно Бюджетного кодексу, ми не повинні платити пені, згідно Цивільного кодексу, вони в угодах своїх, які нам нав'язали ще з попередніх часів, угоду вони не переукладають і дають тільки додатки, і в порядку від 10 до 40 тисяч пені кожен навчальний заклад сплачує невідомо за що. Тому що проплатити за січень-лютий, звичайно, за енергоносії не можна. Це перше.

І друге питання. Гуртожитки є державна власність, є багато студентів, які користуються пільгами. Навчальний заклад не може взяти на себе проплачувати їхнє проживання в гуртожитках, там це питання потрібно.

_______________. Нехай оформляють субсидію.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слухайте, ми відпрацювали зараз в Херсоні, якщо ви в мене бачите на моїй сторінці у Фейсбуці, ми відпрацювали, є абсолютно чітка технологія того, як студент може отримувати субсидії якраз на комунальні послуги і це  підтримує, і гуртожиток, бо у дитини з'являються ці кошти і це підтримує соціальний цей контекст. Тобто у нас зараз вже 180 студентів по гуртожитках отримали субсидію, зараз працюємо, щоб 400 їх отримувало. Слухайте, давайте…

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А у вас є народні депутати. Моя приймальня працює і відпрацьовує ці моменти. Ви знаєте як складно, головний бухгалтер зразу сказала, ні, це неможливо. Я сказав, що? Після цього процес пішов, після того"що" і так далі, за три, чотири ітерації ми до цього підійшли. Тобто тут повинні ми впливати, як то кажуть, робити пуш для того, щоб отримати відповідний результат. А що поробиш? Ну, у нас така країна, де ми повинні захищати інтереси наших студентів, наших викладачів. І давайте це робити, нічого тут такого нема. Ну, це абсолютно законна, це легальна схема. І, якщо потрібно, мій юрист надасть повний алгоритм, як це потрібно робити.

Володимир Віталійович.

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Я, єдине, що можу додати, все правильно сказано, Олександре Володимировичу. Якщо порушуються ваші права, передбачені законом, до суду, ми теж на вашій стороні, готові підтримувати…

(Загальна дискусія)

______________. Можна я з досвіду скажу?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да.

КОВТУНЕЦЬ В.В. Не носіть туди кошти. По закону хай судять.

______________. Справа в тому, що тут має просто бути відпрацювання у вас у адміністрації з цими постачальниками тепла. Бо так само можна домахатися і до них, і вони це мають розуміти. Тут взаємний такий процес. Ну, чесно, в ручному режимі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, я прошу підвести і по другому питанню…

 Голосуємо по другому питанню…

Да, Тарас Дмитрович, будь ласка. Я перепрошую.

КРЕМІНЬ Т.Д. У мене буквально одна репліка. Шановні колеги, я від себе особисто, напевно, і від всіх членів нашого комітету хотів би подякувати голові Херсонської адміністрації Андрію Гордєєву.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обласної.

КРЕМІНЬ Т.Д. Обласної, звичайно.

Він перший керівник облдержадміністрації, який взяв, не просто взяв участь в засіданні нашого комітету, але і запропонував свій аналіз і шляхи розв'язання тих проблем з освітньої галузі, які є на території прифронтової області на півдні України.

По-друге, я хотів би подякувати керівникам вищих навчальних закладів півдня України. Це Чорноморський національний університет, Миколаївський національний університет, Миколаївський національний аграрний університет, які беруть участь у сьогоднішньому засіданні і з великим хвилюванням слідкують за тим, як ми сьогодні зареєстрували законопроект, яким ми хочемо створити належні умови, спрощену систему вступу до вищих навчальних закладів абітурієнтів із окупованих територій. Я думаю, що більшість в залі ми спробуємо знайти.

І, по-третє. Я бачу в цьому залі дуже багато знайомих облич, фактично друзів, це і Донецька військово-цивільна адміністрація, Луганська  військово-цивільна адміністрація, які так само хотіли б сьогодні і щось би почути додаткове, і якусь додаткову підтримку мати. Хочу підкреслити, що цього року ми максимально активними будемо під час проведення виїзних засідань, тому прекрасно розумію, що комусь з вас на потяг, хтось на автобус поспішає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другого березня у Харкові проводимо ми засідання.

КРЕМІНЬ Т.Д. Другого березня ми будемо у Харкові.

Але підкреслюю ще раз, ту модель, яку запропонував Андрій Анатолійович, вона є прийнятна, вона є позитивною. І в мене виникла ідея, можливо, її навіть зафіксувати в проекті рішення засідання нашого комітету, щоб на кожне засідання, принаймні запрошувати керівників обласних державних адміністрацій, пропонувати їм давати своє не тільки бачення, шляхи розв'язання. Ми зі свого боку в оперативному режимі, за участі нашого комітету, представників міністерства, в тому числі Міністерства фінансів, і будемо надавати безпосередньо допомогу. Я думаю, що протягом року ми зможемо  максимально ефективно відпрацювати ті проблеми, які є, щоб, скажемо так, в цьому залі були більше слова не критики, а перспективного розвитку освіти і науки в Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Тарас Дмитрович.

Шановні колеги, прошу проголосувати за рішення комітету із зауваженнями, які є, прошу голосувати. Хто – за? Проти? Утримався? Рішення прийнято.

Шановні колеги, два технічних питаннях, але дуже важливих, в тому числі і для всіх нас. Це проект постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України. Шановні колеги, вони відстали від того, що є у Президента і у Кабміну, тому ми повертаємо, будемо пропонувати 1 тисяча 800 і 2 тисячі 300, то для І-ІІ рівня, 1 тисяча 800 –  для ІІІ-IV, 2 тисячі 300. І я прошу проголосувати, якщо нема зауважень, Тарас Дмитрович. Міністерство ж підтримує? Все, добре. Рішення прийнято.

І п'яте питання. От послухайте, це дуже важливе питання. Сьогодні до мене звернувся Сергій Куніцин, ви знаєте, він представляє якраз інтереси Автономної Республіки Крим, тимчасово окупованої, про повернення коштів Таврійському національному університету імені Вернадського, що знаходиться на рахунках Державної казначейської служби України з 2014 року. У них там було дуже багато коштів, але ж вони були заблоковані, відповідно того, що там відбулося. І коли  вони були заблоковані, після цього вони були витрачені. Ну в рамках того бюджетного року, який був. Тому там є пропозиція, щоб без обговорення, да, щоб комітет підтримав це рішення і звернувся, відповідно, до Кабінету Міністрів щодо повернення цих коштів. До цього доєднались дуже багато народних депутатів України. Я думаю, що комітет повинен це підтримати. Ми передаємо рішення Гройсману, а там є відповідне погодження. Так? Я, наскільки знаю, ну є  відповідне погодження, тому я…

СКРИПНИК О.О.  Давайте послухаємо тоді, що скаже міністр фінансів, Міністерство фінансів. (Шум у залі)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. А є Казарін Володимир Павлович?

_______________. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, народний депутат Куніцин мені чітко сказав, що є підтверджені документи і так далі. Давайте ми м'яко сформулюємо це, щоб дати вам можливість…

От ректор цього університету. Будь ласка,  Володимир Павлович.

______________.  (Не чути)

…а на момент марта 2014 года, когда все события начались, тогда… надо сказать, мы иногда не замечаем… (Не чути)

…и в электронном виде вся эта отчетность имеется в Казначействе, и они прислали нам бумагу, подтверждая, что.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Павлович!

______________. …что у нас нет подтверждения в паперовом виде. А какие бумажные

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Павлович! Володимир Павлович, зробимо так.  26 лютого – День супротиву кримської агресії. І я думаю. (Шум у залі)  Да, окупації. Агресія, окупація – яка різниця?! Захопили, да, наші території.

Тому є пропозиція проголосувати позитивно. І це буде символічно, що ми фактично голосуємо в день, в такий великий день. Я думаю, Мінфін  знайде вся можливості для того, щоб це підтримати.

Хто – за, прошу проголосувати. Хто – проти? Утримався? Рішення прийнято.

Міністерство ж освіти не проти. Мінфін – за.

Шановні колеги, дозвольте всім вам подякувати. Я вам скажу так. Рішення будуть, рішення йдуть куди потрібно. Ми продовжуємо штовхати цей складний механізм, і я думаю, ми отримаємо перемогу. Всім дякую. До зустрічі.