| | Порівняльна таблиця до проекту Закону України Про внесення змін до Закону України | | Реєстраційний № 3491 | |
| | Автор(и): | Кабінет Міністрів України | (Повторне перше читання) | |
| | Автори остаточної редакції: | Народні депутати України - члени Комітету з питань науки і освіти | | |
| | Дата розгляду в комітеті: | 30.03.2016 | | |
| | Редакція, запропонована на перше читання Кабінетом Міністрів України | Редакція, запропонована на повторне перше читання |
| ||
| |||||
| вноситься | вноситься |
| |||
| Кабінетом Міністрів України | Кабінетом Міністрів України |
| |||
| А. ЯЦЕНЮК | А. ЯЦЕНЮК |
| |||
| “ ” 2015 р. | “ ” 2015 р. |
| |||
| Закон України | Закон України |
| |||
| Про освіту | Про освіту |
| |||
| ________________ | ________________ |
| |||
| Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою. | Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою. |
| |||
| Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої суспільної цінності, розвиток її розумових, творчих і фізичних здібностей, професійних знань і компетентностей, забезпечення її успішної соціалізації у мінливих соціальних умовах, сприяння розвитку особистостей, готових до свідомого суспільного вибору, діяльності в умовах громадянського суспільства для примноження інтелектуального і культурного потенціалу Українського народу і забезпечення сталого | Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних компетентностей для її успішної самореалізації, виховання відповідальних громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, підготовка кваліфікованих фахівців, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору. |
| |||
| Цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти. | Цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти. |
| |||
| Розділ I | Розділ I |
| |||
| ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ | ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ |
| |||
| Стаття 1. Основні терміни та їх визначення | Стаття 1. Основні терміни та їх визначення |
| |||
| 1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: | 1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: |
| |||
| 1) автономія закладу освіти - право такого закладу на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності і відповідальності в прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законами України; | 1) автономія - право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності і відповідальності в прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законами України; |
| |||
| 2) академічна свобода - самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів з урахуванням обмежень, установлених законами України; | 2) академічна свобода - самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів з урахуванням обмежень, установлених законами України; |
| |||
| 3) безоплатна освіта - освіта, яка здобувається особою за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів згідно із законодавством; | 3) безоплатна освіта - освіта, яка здобувається особою за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів згідно із законодавством; |
| |||
| 4) дуальна форма освіти - форма здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації на основі відповідних договорів; | 4) дуальна форма освіти - форма здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації на основі відповідних договорів; |
| |||
| 5) заклад освіти (навчальний заклад) - юридична особа публічного або приватного права, що провадить освітню діяльність відповідно до своїх установчих документів та відповідної ліцензії; | 5) заклад освіти (навчальний заклад) - юридична особа публічного або приватного права, що провадить освітню діяльність відповідно до своїх установчих документів; |
| |||
| 6) засновник закладу освіти - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти. Права засновника, передбачені цим Законом, набуваються також на підставах, передбачених цивільним законодавством; | 6) засновник закладу освіти - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти. Права засновника, передбачені цим Законом, набуваються також на підставах, передбачених цивільним законодавством; |
| |||
| 7) здобувачі освіти - вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, які здобувають освіту у закладах освіти за будь-яким видом та формою здобуття освіти; | 7) здобувачі освіти - вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, які здобувають освіту у закладах освіти за будь-яким видом та формою здобуття освіти; |
| |||
| 8) індивідуальна програма розвитку - документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, що розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини (або її законних представників) з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання; | 8) індивідуальна програма розвитку - документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, що розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини (або її законних представників) з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання; |
| |||
| 9) інклюзивне навчання - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципі недискримінації, врахуванні багатоманітностей людини, ефективному залученні та включенні до освітнього процесу всіх його учасників; | 9) інклюзивне навчання - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципі недискримінації, врахуванні багатоманітностей людини, ефективному залученні та включенні до освітнього процесу всіх його учасників; |
| |||
| 10) інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для навчання та виховання учасників освітнього процесу; | 10) інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для навчання та виховання учасників освітнього процесу; |
| |||
| 11) кваліфікація - стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання), визнана та підтверджена уповноваженою установою (закладом, органом), що у встановленому порядку засвідчується відповідним документом; | 11) кваліфікація – стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання), яка у встановленому порядку оцінена та визнана уповноваженою установою (закладом, органом), що засвідчується відповідним документом; |
| |||
| 12) компетентність - динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність; | 12) компетентність - динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність; |
| |||
| 13) навчання впродовж життя - будь-яке навчання, що здійснюється з метою удосконалення та здобуття нових компетентностей, необхідних для розвитку особистості, її продуктивної зайнятості; | |
| |||
| 14) освітній процес - це інтелектуальна, творча діяльність у сфері освіти, що провадиться через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на формування гармонійно розвиненої особистості шляхом передачі, засвоєння, примноження і використання компетентностей здобувачів освіти; | 13) освітній процес - це інтелектуальна, творча діяльність у сфері освіти, що провадиться через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на формування гармонійно розвиненої особистості шляхом передачі, засвоєння, примноження і використання компетентностей здобувачів освіти; |
| |||
| 15) освітня діяльність - діяльність юридичної або фізичної особи, метою якої є розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських і професійних компетентностей; | 14) освітня діяльність - діяльність юридичної або фізичної особи, метою якої є розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських і професійних компетентностей; |
| |||
| 16) освітня послуга - комплекс визначених законодавством, освітньою програмою чи договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання; | 15) освітня послуга - комплекс визначених законодавством, освітньою програмою чи договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання; |
| |||
| 17) освітня програма - єдиний комплекс або послідовність освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання протягом певного періоду часу; | 16) освітня програма - єдиний комплекс або послідовність освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання; |
| |||
| 18) особа з особливими освітніми потребами - це особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою розвитку, навчання, поліпшення стану здоров’я та якості життя, підвищення рівня участі у житті суспільства; | 17) особа з особливими освітніми потребами - це особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою розвитку, навчання, поліпшення стану здоров’я та якості життя, підвищення рівня участі у житті суспільства; |
| |||
| 19) результат навчання - знання, способи мислення, погляди, цінності, навички, уміння, інші особисті якості, які здатна продемонструвати особа після успішного завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів; | 18) результати навчання – знання, способи мислення, погляди, цінності, навички, уміння, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, кількісно оцінити і виміряти та які здатна продемонструвати особа після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів; |
| |||
| | | 19) рівень освіти – категорія, що використовується для впорядкування освітніх програм за рівнем складності їх змісту; |
| ||
| 20) розумне пристосування - запровадження, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами нарівні з іншими особами їх конституційного права на освіту; | 20) розумне пристосування – запровадження, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами нарівні з іншими особами їх конституційного права на освіту; |
| |||
| 21) система освіти - сукупність суб’єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, освітніх програм, рівнів та ступенів (кваліфікацій) освіти, стандартів освіти, ліцензійних умов, органів, що здійснюють управління у сфері освіти; | 21) система освіти – сукупність суб’єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, освітніх програм, рівнів та ступенів (кваліфікацій) освіти, стандартів освіти, ліцензійних умов, органів, що здійснюють управління у сфері освіти; |
| |||
| 22) спеціальні закони - Закони України “Про дошкільну освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про професійну освіту”, “Про вищу освіту”; | 22) спеціальні закони - Закони України “Про дошкільну освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, «Про професійно-технічну освіту», “Про професійну освіту”, “Про вищу освіту”, “Про освіту дорослих”; |
| |||
| 23) суб’єкт освітньої діяльності - заклад освіти, підприємство, установа, організація, фізична особа, основним завданням якої є забезпечення реалізації права людини на освіту в процесі провадження освітньої діяльності; | 23) суб’єкт освітньої діяльності - заклад освіти, підприємство, установа, організація, фізична особа, що забезпечує реалізацію права людини на освіту в процесі провадження освітньої діяльності шляхом розвитку її загальнокультурних, громадянських і/або професійних компетентностей; |
| |||
| 24) універсальний дизайн у сфері освіти - дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, покликаний зробити їх максимально придатними для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну. | 24) універсальний дизайн у сфері освіти - дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, покликаний зробити їх максимально придатними для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну; |
| |||
| | | 25) цикл освітнього процесу – відносно завершена частка освітньої програми певного рівня освіти, яка враховує вікові особливості фізичного, психічного і розумового розвитку здобувачів освіти в організації їхньої навчальної діяльності (освітнього процесу) і конструюванні змісту освіти. 26) якість освіти – це відповідність результатів навчання стандартам освіти, та/або договорам на надання освітніх послуг. |
| ||
| Стаття 2. Законодавство України про освіту | Стаття 2. Законодавство України про освіту |
| |||
| 1. Законодавство України про освіту базується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів у сфері освіти і науки, інших актів законодавства України та міжнародних договорів України. | 1. Законодавство України про освіту базується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів у сфері освіти і науки, інших актів законодавства України та міжнародних договорів України. |
| |||
| 2. Заклад освіти має право самостійно приймати рішення з питань в межах своєї автономії, визначеної цим Законом, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти. | 2. Заклад освіти має право самостійно приймати рішення з будь-яких питань в межах своєї автономії, визначеної цим Законом, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти. |
| |||
| 3. Підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати зміст і обсяг конституційного права людини на освіту, а також визначених законами автономії закладів освіти та академічних свобод учасників освітнього процесу. | 3. Підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати зміст і обсяг конституційного права людини на освіту, а також визначених законами автономії закладів освіти та академічних свобод учасників освітнього процесу. |
| |||
| 4. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України “Про освіту”. | |
| |||
| Стаття 3. Право на освіту | Стаття 3. Право на освіту |
| |||
| 1. Кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на рівність умов доступу до освіти та знань, право на безоплатну освіту у випадках, визначених Конституцією та законами України. | 1. Кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти та знань, право на безоплатну освіту у випадках, визначених Конституцією та законами України. |
| |||
| 2. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, національності, ставлення до релігії, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак. | 2. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак. |
| |||
| 3. Право особи на освіту реалізується шляхом здобуття формальної, інформальної та неформальної освіти. | 3. Право особи на освіту реалізується шляхом здобуття формальної, інформальної та неформальної освіти. |
| |||
| 4. Держава здійснює соціальний захист здобувачів освіти у випадках, визначених законодавством, а також сприяє забезпеченню рівного доступу до освіти осіб із соціально вразливих верств населення. | 4. Держава здійснює соціальний захист здобувачів освіти у випадках, визначених законодавством, а також сприяє забезпеченню рівного доступу до освіти осіб із соціально вразливих верств населення. |
| |||
| | | У системі освіти діє соціально-педагогічний патронаж, що забезпечує консультативну та іншу допомогу батькам (законним представникам) з метою забезпечення права особи на освіту. Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами, які за своїм статусом належать до педагогічних працівників. |
| ||
| 5. Держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню їхніх потреб у сфері освіти. | 5. Держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню їхніх потреб у сфері освіти. |
| |||
| 6. Особа має право безоплатно здобути освіту на кожному рівні освіти один раз, крім випадків, визначених законами України. Особа, яка не завершила навчання за кошти державного або місцевого бюджету за певним рівнем професійної або вищої освіти, має право повторно здобувати освіту відповідного рівня за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовку фахівців, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. | |
| |||
| 7. Іноземці та особи без громадянства здобувають освіту в Україні відповідно до законодавства та міжнародних договорів України. | 6. Іноземці та особи без громадянства здобувають освіту в Україні відповідно до законодавства та міжнародних договорів України. |
| |||
| 8. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту згідно із Законом України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”, має рівне з громадянами України право на освіту. | 7. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту згідно із Законом України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”, має рівне з громадянами України право на освіту. |
| |||
| 9. Право на освіту не може бути обмежене будь-якими законами України. Закон може містити особливі умови доступу до певного рівня освіти, зумовлені специфікою освітньої програми. | 8. Право на освіту не може бути обмежене будь-якими законами України. Закон може містити особливі умови доступу до певного рівня освіти, зумовлені специфікою освітньої програми. |
| |||
| Стаття 4. Забезпечення права на безоплатну освіту | Стаття 4. Забезпечення права на безоплатну освіту |
| |||
| 1. Право на безоплатну освіту забезпечується: | 1. Право на безоплатну освіту забезпечується: |
| |||
| для дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок формування та фінансового забезпечення мережі державних та комунальних закладів в обсязі, достатньому для задоволення потреб в освіті усіх громадян України, іноземних громадяни та осіб без громадянства, які проживають на території України; | для дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок формування та фінансового забезпечення мережі державних та комунальних закладів в обсязі, достатньому для задоволення потреб в освіті усіх громадян України, іноземних громадяни та осіб без громадянства, які проживають на території України; |
| |||
| для позашкільної, професійної та вищої освіти - за рахунок фінансування закладів освіти з державного та/або місцевих бюджетів в порядку, встановленому законодавством. | для позашкільної, професійної та вищої освіти - за рахунок фінансування закладів освіти з державного та/або місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством. |
| |||
| | | 2. Держава гарантує усім громадянам та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандарту. Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками, посібниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів та педагогічних працівників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. |
| ||
| Стаття 5. Державна політика у сфері освіти | Стаття 5. Державна політика у сфері освіти |
| |||
| 1. Освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і національно-культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в сталий розвиток суспільства. | 1. Освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і національно-культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в сталий розвиток суспільства. |
| |||
| 2. Державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки та органи місцевого самоврядування. | 2. Державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки та органи місцевого самоврядування. |
| |||
| 3. Державна політика у сфері освіти формується і реалізується на основі наукових досліджень та порівнянь, міжнародних зобов’язань та міжнародного досвіду з урахуванням прогнозів, статистичних даних та індикаторів розвитку з метою задоволення потреб людини, економіки та суспільства. | 3. Державна політика у сфері освіти формується і реалізується на основі наукових досліджень та порівнянь, міжнародних зобов’язань та міжнародного досвіду з урахуванням прогнозів, статистичних даних та індикаторів розвитку з метою задоволення потреб людини, економіки та суспільства. |
| |||
| Стаття 6. Принципи та засади освітньої діяльності | Стаття 6. Принципи державної політики у сфері освіти та засади освітньої діяльності |
| |||
| 1. Принципами та засадами освітньої діяльності є: | 1. Принципами державної політики у сфері освіти та засадами освітньої діяльності є: |
| |||
| | | людиноцентризм; |
| ||
| забезпечення якості освіти; | забезпечення якості освіти; |
| |||
| забезпечення рівного доступу до освіти; | забезпечення рівного доступу до освіти; |
| |||
| розвиток інклюзивного освітнього середовища; | розвиток інклюзивного освітнього середовища; |
| |||
| забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування; | забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування; |
| |||
| реалізація права на освіту без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності; | реалізація права на освіту без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності; |
| |||
| науковий характер освіти; | науковий характер освіти; |
| |||
| різноманітність освіти; | різноманітність освіти; |
| |||
| цілісність і наступність системи освіти; | цілісність і наступність системи освіти; |
| |||
| прозорість і публічність прийняття та реалізації управлінських рішень; | прозорість і публічність прийняття та реалізації управлінських рішень; |
| |||
| відповідальність органів управління освітою та закладів освіти перед суспільством; | відповідальність органів управління освітою та закладів освіти перед суспільством; |
| |||
| інституційне відокремлення здійснення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти; | інституційне відокремлення здійснення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти; |
| |||
| інтеграція з ринком праці; | інтеграція з ринком праці; |
| |||
| інтеграція з культурним розвитком; | інтеграція з культурним розвитком; |
| |||
| свобода у виборі форм здобуття і видів освіти; | свобода у виборі форм здобуття і видів освіти; |
| |||
| академічна доброчесність; | академічна доброчесність; |
| |||
| академічна свобода; | академічна свобода; |
| |||
| фінансова, академічна та адміністративна автономія закладів освіти у межах, визначених законами України; | фінансова, академічна та адміністративна автономія закладів освіти у межах, визначених законами України; |
| |||
| гуманізм; | гуманізм; |
| |||
| демократизм; | демократизм; |
| |||
| єдність навчання, виховання та розвитку; | єдність навчання, виховання та розвитку; |
| |||
| невтручання політичних партій в освітній процес; | невтручання політичних партій в освітній процес; |
| |||
| невтручання релігійних організацій в освітній процес (крім випадків, визначених цим законом); | невтручання релігійних організацій в освітній процес (крім випадків, визначених цим законом); |
| |||
| громадсько-державне управління; | державно-громадське управління; |
| |||
| державно-громадське партнерство; | державно-громадське партнерство; |
| |||
| державно-приватне партнерство; | державно-приватне партнерство; |
| |||
| сприяння навчанню впродовж життя; | сприяння навчанню впродовж життя; |
| |||
| інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір. | інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір. |
| |||
| Стаття 7. Мова освіти | Стаття 7. Мова освіти |
| |||
| 1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. | 1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. |
| |||
| 2. Особам, які належать до | 2. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови, у державних і комунальних закладах освіти відповідно до спеціальних законів. Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та вивчення української жестової мови. Це право реалізується через мережу закладів освіти, класів (груп), що створюються відповідно до законодавства. |
| |||
| 3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування насамперед англійської мови у державних і комунальних закладах освіти шляхом: | 3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, у державних і комунальних закладах освіти шляхом: |
| |||
| визначення у стандартах освіти обсягу та вимог до рівня володіння мовою міжнародного спілкування як обов’язкової складової переліку компетентностей на кожному рівні освіти; | визначення у стандартах освіти обсягу та вимог до рівня володіння мовою міжнародного спілкування як обов’язкової складової переліку компетентностей на кожному рівні освіти; |
| |||
| забезпечення за кошти державного і місцевих бюджетів оволодіння та підвищення рівня володіння мовою міжнародного спілкування для педагогічних і науково-педагогічних працівників; | забезпечення за кошти державного і місцевих бюджетів оволодіння та підвищення рівня володіння мовою міжнародного спілкування для педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників; |
| |||
| використання мови міжнародного спілкування в освітньому процесі. | заохочення використання мови міжнародного спілкування в освітньому процесі. |
| |||
| 4. Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть здійснювати освітній процес двома і більше мовами (державною мовою, мовами міжнародного спілкування, мовами корінних народів і національних меншин, іншими мовами), викладати одну чи кілька дисциплін англійською та/або іншими мовами. | 4. Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть здійснювати освітній процес двома і більше мовами (державною мовою, а також (додатково) мовами міжнародного спілкування, мовами корінних народів і національних меншин, іншими мовами), викладати одну чи кілька предметів (навчальних дисциплін) англійською та/або іншими мовами. У системі професійної та вищої освіти за бажанням здобувачів освіти навчальний заклад створює можливості для вивчення ними мови національної меншини в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови. |
| |||
| 5. Особливості застосування мов навчання на кожному рівні освіти визначаються спеціальними законами. | 5. Особливості застосування мов навчання на кожному рівні освіти визначаються спеціальними законами. |
| |||
| Розділ IІ | Розділ IІ |
| |||
| СТРУКТУРА ОСВІТИ | СТРУКТУРА ОСВІТИ |
| |||
| Стаття 8. Складники та рівні освіти | Стаття 8. Складники та рівні освіти |
| |||
| 1. Складниками системи освіти, що регулюються спеціальними законами, є: | 1. Складниками системи освіти є: |
| |||
| дошкільна освіта; | дошкільна освіта; |
| |||
| повна загальна середня освіта; | повна загальна середня освіта; |
| |||
| позашкільна освіта; | позашкільна освіта; |
| |||
| професійна освіта; | базова професійна освіта; вища професійна освіта; |
| |||
| вища освіта; | вища освіта; |
| |||
| освіта дорослих. | освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта. |
| |||
| 2. Формальна освіта здобувається на таких рівнях освіти: | 2. Формальна освіта здобувається на таких рівнях освіти: |
| |||
| дошкільна освіта, яка відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій; | дошкільна освіта, яка відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій; |
| |||
| початкова освіта, яка відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій; | початкова освіта, яка відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій; |
| |||
| базова середня освіта, яка відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій; | базова середня освіта, яка відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій; |
| |||
| профільна середня освіта, яка відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій; | профільна середня освіта, яка відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій; |
| |||
| початкова професійна освіта, яка відповідає другому-третьому рівню Національної рамки кваліфікацій; | |
| |||
| базова професійна освіта яка відповідає третьому-четвертому рівню Національної рамки кваліфікацій; | базова професійна освіта, яка відповідає другому-четвертому рівню Національної рамки кваліфікацій; |
| |||
| вища професійна освіта, яка відповідає п’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій; | вища професійна освіта, яка відповідає першому підрівню п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій; |
| |||
| початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, який відповідає п’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій; | початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, який відповідає другому підрівню п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій; |
| |||
| перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, який відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій; | перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, який відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій; |
| |||
| другий (магістерський) рівень вищої освіти, який відповідає сьомому рівню Національної рамки кваліфікацій; | другий (магістерський) рівень вищої освіти, який відповідає сьомому рівню Національної рамки кваліфікацій; |
| |||
| третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти, який відповідає восьмому рівню Національної рамки кваліфікацій; | третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти, який відповідає восьмому рівню Національної рамки кваліфікацій; |
| |||
| науковий рівень вищої освіти, який відповідає дев’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій. | науковий рівень вищої освіти, який відповідає дев’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій. |
| |||
| | | 3. У системі позашкільної освіти та освіти дорослих (включно з післядипломною освітою) можуть здобуватися часткові кваліфікації відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій. Часткові кваліфікації, які здобуваються в системі позашкільної освіти, можуть відповідати нульовому – третьому рівням Національної рамки кваліфікацій. |
| ||
| Стаття 9. Види та форми здобуття освіти | Стаття 9. Види здобуття освіти |
| |||
| 1. Особа реалізує своє право на освіту впродовж життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти. Держава підтримує, визнає та заохочує всі ці види освіти. | 1. Особа реалізує своє право на освіту впродовж життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти. Держава визнає всі ці види освіти, підтримує суб’єктів освітньої діяльності, що надають відповідні освітні послуги, а також заохочує до здобуття освіти усіх видів. |
| |||
| 2. Формальна освіта здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей і професій. | 2. Формальна освіта – освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій), передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою. |
| |||
| Формальна освіта передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття за освітніми програмами визнаних державою кваліфікацій. Здобуті особою результати навчання та кваліфікації підтверджуються відповідним документом про освіту. | |
| |||
| Здобуття особою формальної освіти забезпечується суб’єктами освітньої діяльності у різних формах (очній, заочній, змішаній, вечірній, дуальній, дистанційній, мережевій, індивідуальній, екстернатній, педагогічний патронат тощо) відповідно до їх організаційних можливостей, а також потреб і побажань здобувачів освіти. Якщо здобувачі освіти є неповнолітніми, вибір форми здобуття освіти здійснюється їх батьками, законними представниками. | Перенесено до статті 10. |
| |||
| Положення про форми здобуття освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. | |
| |||
| 3. Неформальна освіта передбачає здобуття особою нових компетентностей в організованому освітньому процесі без присвоєння (присудження) визнаних державою кваліфікацій за рівнями освіти та без отримання встановленого законодавством документа про освіту. | 3. Неформальна освіта – освіта, яка здобувається за освітніми програмами та не передбачає присвоєння (присудження) визнаних державою кваліфікацій за рівнями освіти та отримання встановленого законодавством документа про освіту. |
| |||
| 4. Інформальна освіта (самоосвіта) передбачає самоорганізоване чи спонтанне (випадкове) здобуття особою нових компетентностей під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям, та не передбачає інституціоналізованих форм. | 4. Інформальна освіта (самоосвіта) – освіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям. |
| |||
| 5. Кваліфікації, здобуті шляхом неформальної та інформальної освіти, можуть бути підтверджені та визнані у системі формальної освіти у випадках і порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України. | 5. Кваліфікації та результати навчання, здобуті шляхом неформальної та інформальної освіти можуть бути підтверджені та визнані у системі формальної освіти або у інших випадках передбачених законодавством України. |
| |||
| 6. Якщо в нормах цього Закону не зазначено інше, термін “освіта” означає формальну освіту. | |
| |||
| | | Стаття 10. Форми здобуття освіти |
| ||
| | | 1. Особа має право здобувати освіту у різних формах: інституційній, індивідуальній, дуальній, на робочому місці (на виробництві). Інституційними формами здобуття освіти є: очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева, змішана. Індивідуальними формами здобуття освіти є екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронат. Дуальна форма передбачає поєднання здобуття освіти в закладі освіти і на виробництві. 2. Очна (денна, вечірня) форма здобуття освіти – спосіб організації навчання здобувачів освіти, який вимагає їх безпосередньої участі в освітньому процесі, організованому закладом освіти. 3. Заочна форма здобуття освіти – спосіб організації навчання здобувачів освіти шляхом поєднання очної форми освіти під час короткочасних сесій і самостійного оволодіння освітньою програмою в проміжку між ними. 4. Дистанційна форма здобуття освіти передбачає повне або переважне оволодіння освітньою програмою в інтерактивному режимі з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій та електронних освітніх ресурсів, віддалених від здобувача освіти. 5. Мережева форма здобуття освіти – спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою відбувається в різних закладах освіти, що взаємодіють між собою на договірних засадах. |
| ||
| | | 6. Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) – спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присвоєння освітньої кваліфікації здійснюється у відповідному закладі освіти за визначеними процедурами. |
| ||
| | | 7. Сімейна (домашня) форма здобуття освіти – спосіб організації освітнього процесу дітей (неповнолітніх осіб) самостійно їх батьками або законними представниками для здобуття формальної та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми (неповнолітніми особами) на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки або законні представники. Щорічне оцінювання результатів навчання, а також присвоєння освітньої кваліфікації здійснюється у відповідному закладі освіти за визначеними процедурами або в інший спосіб, визначений законодавством. |
| ||
| | | 8. Педагогічний патронат – спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених спеціальним законом, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми. |
| ||
| | | 9. Форма здобуття освіти на робочому місці – спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою (як правило, професійної освіти) відбувається на виробництві шляхом практичного навчання, участі у виконанні трудових обов’язків і завдань під керівництвом фахівців-практиків, залучених до освітнього процесу. |
| ||
| | | 10. Особливості застосування форм здобуття освіти для різних рівнів освіти визначаються спеціальними законами. |
| ||
| | | 11. Положення про форми здобуття освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. |
| ||
| Стаття 10. Дошкільна освіта | Стаття 11. Дошкільна освіта |
| |||
| 1. Метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини шляхом її виховання, навчання, розвитку її розумових і творчих здібностей, сприяння інтеграції в суспільство та набуття необхідних життєвих і соціальних навичок. Дошкільна освіта здобувається у закладі освіти, в сім’ї або за участю педагогічних працівників чи фізичних осіб, які провадять освітню діяльність, та в інший спосіб. | 1. Метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини шляхом її виховання, навчання, розвитку її розумових і творчих здібностей, сприяння інтеграції в суспільство та набуття необхідних життєвих і соціальних навичок. Дошкільна освіта здобувається у закладі освіти, в сім’ї та/або за участю педагогічних працівників чи фізичних осіб, які провадять освітню діяльність, та в інший спосіб. |
| |||
| | | 2. Дошкільна освіта має два цикли: цикл раннього розвитку дитини (від народження до 3 років); цикл передшкільної освіти (від 3 років до початку навчання в школі). |
| ||
| 2. Відповідальність за здобуття дітьми дошкільної освіти покладається на їхніх батьків або законних представників. | 3. Відповідальність за здобуття дітьми дошкільної освіти покладається на їхніх батьків або законних представників. |
| |||
| 3. Батьки, законні представники самостійно обирають способи та форми, якими забезпечують реалізацію права дітей на дошкільну освіту. | 4. Батьки, законні представники самостійно обирають способи та форми, якими забезпечують реалізацію права дітей на дошкільну освіту. |
| |||
| 4. Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти шляхом формування і розвитку мережі закладів освіти, а також шляхом замовлення підготовки педагогічних працівників та запровадження освітніх програм для батьків, законних представників. | 5. Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти шляхом формування і розвитку мережі закладів освіти, а також шляхом замовлення підготовки педагогічних працівників та запровадження освітніх програм для батьків, законних представників. |
| |||
| 5. Органи місцевого самоврядування створюють умови та забезпечують здобуття дошкільної освіти всіма дітьми віком від трьох років, які проживають на відповідній території. | 6. Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти всіма дітьми віком від трьох років, які проживають на відповідній території. |
| |||
| 6. Органи місцевого самоврядування створюють умови для розвитку мережі закладів дошкільної освіти, які забезпечують піклування та освітній розвиток дітей до досягнення ними віку трьох років. | 7. Органи місцевого самоврядування створюють умови для піклування та раннього розвитку дітей до досягнення ними віку трьох років. |
| |||
| 7. Порядок, умови, форми та особливості здобуття дошкільної освіти визначаються спеціальним законом. | 8. Порядок, умови, форми та особливості здобуття дошкільної освіти визначаються спеціальним законом. |
| |||
| Стаття 11. Повна загальна середня освіта | Стаття 12. Повна загальна середня освіта |
| |||
| | | 1. Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві і цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності. Реалізація цієї мети забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності: здатність спілкуватися державною мовою та однією з іноземних мов, математична грамотність і обізнаність у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовність використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатність до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурна й екологічна грамотність та готовність до здорового способу життя та інші компетентності, передбачені стандартом освіти. |
| ||
| | | 2. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і здобувається в закладах освіти, а також в інших видах і формах, визначених законодавством. |
| ||
| 1. Повна загальна середня освіта передбачає завершення трьох рівнів освіти: | 3. Повна загальна середня освіта має три рівні освіти: |
| |||
| початкова освіта тривалістю чотири роки, яка здобувається в початковій школі; | початкова освіта тривалістю чотири роки, яка здобувається в початковій школі (закладі освіти І ступеня); |
| |||
| базова середня освіта тривалістю п’ять років, яку здобувають в основній школі; | базова середня освіта тривалістю п’ять років, яка здобувається в гімназії (закладі освіти ІІ ступеня); |
| |||
| профільна середня освіта тривалістю три роки, яку здобувають у старшій школі або закладах професійної освіти. | профільна середня освіта тривалістю три роки, яка здобувається в ліцеї (закладі освіти ІІІ ступеня) або закладах професійної освіти. |
| |||
| | | Початкова школа, гімназія і ліцей можуть функціонувати як окремі юридичні особи, а також у складі навчально-виховного комплексу (як одна юридична особа), або у складі навчально-виховного об'єднання, що включає також дошкільні та/або позашкільні заклади освіти, кожен з яких зберігає статус юридичної особи. |
| ||
| | | Ліцеї функціонують, як правило, як самостійні юридичні особи, та можуть діяти у складі закладів вищої освіти. |
| ||
| 2. Держава гарантує усім громадянам та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандарту. Стандартом загальної середньої освіти є Національний курикулум. | 4. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні починати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. |
| |||
| 147. | 3. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і здобувається в закладах освіти, а також в інших видах і формах, визначених законодавством. | 5. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвивальним складником. Особливості здобуття такими особами повної загальної середньої освіти визначається спеціальним законом. |
| ||
| | | 6. На рівнях початкової та базової загальної середньої освіти освітній процес організовується за циклами, поділ на які здійснюється з урахуванням вікових особливостей фізичного, психічного і розумового розвитку дітей: перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 класи); другий цикл початкової освіти – основний (3-4 класи); перший цикл базової загальної середньої освіти – адаптаційний (5-6 класи); другий цикл базової загальної середньої освіти – базове предметне навчання (7-9 класи). |
| ||
| 4. Результати навчання випускників основної та старшої школи підлягають зовнішньому незалежному оцінюванню. Перелік навчальних предметів, з яких проводиться зовнішнє незалежне оцінювання, визначається центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. | |
| |||
| 5. Здобуття повної загальної середньої освіти розпочинається у віці шести - семи років. Діти, яким виповнилося сім років на початок навчального року, мають розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти цього навчального року. | |
| |||
| 6. Метою початкової та базової середньої освіти є всебічний розвиток і соціалізація дитини відповідно до її вікових особливостей, формування її навчальних і громадянських компетентностей, виховання та розвиток творчого мислення особистості, толерантного ставлення до оточуючих, засвоєння етичних норм, особистісне і соціальне самовизначення, сприяння її інтеграції в суспільство та набуття необхідних життєвих і соціальних навичок, а також профорієнтаційне та допрофільне навчання. | |
| |||
| 7. Профільна середня освіта передбачає набуття та вдосконалення знань, умінь і навичок критичного та системного мислення, підготовку до свідомого життєвого вибору і самореалізації, професійної діяльності та громадянської активності, забезпечення готовності до продовження навчання на наступному рівні освіти. | |
| |||
| Профільна середня освіта передбачає два напрями - загальноосвітній та професійний. | 7. Здобуття профільної освіти передбачає два спрямування: |
| |||
| Загальноосвітній напрям передбачає профільне навчання на основі поєднання змісту, визначеного стандартом повної загальної середньої освіти, та поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб учнів та орієнтацію на продовження навчання на наступному рівні освіти. | академічне – профільне навчання на основі поєднання змісту, визначеного стандартом повної загальної середньої освіти, та поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб учнів та орієнтацію на продовження навчання на наступному рівні освіти; |
| |||
| Професійний напрям передбачає орієнтовану на ринок праці профільну освіту на основі поєднання змісту, визначеного стандартом повної загальної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів. Здобуття профільної середньої освіти професійних напрямів не обмежує право здобувача освіти на продовження навчання на наступному рівні освіти. | професійне – орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту, визначеного стандартом повної загальної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів. Здобуття профільної середньої освіти професійних напрямів не обмежує право здобувача освіти на продовження навчання на наступному рівні освіти. |
| |||
| 8. Здобуття профільної середньої освіти можливе шляхом навчання: | |
| |||
| за загальноосвітніми напрямами - у закладах освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти, у тому числі мистецького, військового та спортивного спрямування, навчання в яких здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів; | Здобуття профільної середньої освіти за академічними напрямами здійснюється у закладах освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти академічного спрямування (академічних ліцеях), у тому числі мистецького, військового, спортивного чи наукового спрямування, навчання в яких здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів. |
| |||
| за професійними напрямами - у закладах професійної або вищої освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти одночасно з професійною підготовкою (за професіями, спеціальностями). | Здобуття профільної середньої освіти за професійними напрямами здійснюється у закладах професійної освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти одночасно з професійною підготовкою (за спеціальностями). |
| |||
| Для забезпечення профільної освіти можуть залучатися заклади вищої, професійної, позашкільної освіти та інші заклади освіти. | Заклади професійної освіти можуть також здійснювати підготовку фахівців за окремими професіями (спеціальностями) без здобуття повної загальної середньої освіти. |
| |||
| | | 8. Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або результатів навчання. Порядок, форми проведення і перелік навчальних предметів державної підсумкової атестації визначає центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. |
| ||
| 9. Порядок, умови, форми та особливості здобуття повної загальної середньої освіти визначаються спеціальним законом. | 9. Порядок, умови, форми та особливості здобуття повної загальної середньої освіти визначаються спеціальним законом. |
| |||
| | | Стаття 13. Територіальна доступність повної загальної середньої освіти 1. Для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їх філій. Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту у закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи, або в інших формах, передбачених цим та спеціальним законами. Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту у закладі освіти (або його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа. 2. З метою створення умов для здобуття повної загальної середньої освіти, позашкільної освіти, впровадження профільного навчання, забезпечення всебічного розвитку особи, раціонального та ефективного використання наявних ресурсів і матеріально-технічної бази закладів освіти, їх модернізації створюється освітній округ. Освітній округ – сукупність закладів освіти (їх філій), закладів культури, фізичної культури і спорту, які забезпечують доступність освіти для осіб, які проживають на відповідній території. Опорна школа – заклад освіти, що має зручне розташування для довезення дітей з інших населених пунктів, забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу. Положення про освітній округ і опорну школу затверджується Кабінетом Міністрів України. 3. З метою наближення місця навчання дітей до їх місця проживання у відповідному населеному пункті може бути утворена філія закладу освіти. Філія закладу освіти – територіально відокремлений структурний підрозділ закладу освіти, що не має статусу юридичної особи та діє на підставі положення, затвердженого засновником відповідного закладу освіти на основі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Початкова школа як філія може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) як одного, так і різного віку, які можуть бути об’єднані як в один клас (групу), так і в різні класи (групи). Освітній процес у такій школі може організовуватися як одним вчителем, так і декількома вчителями, або в будь-якій іншій формі, яка буде найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандартів освіти. 4. Особи, які здобувають повну загальну середню освіту, проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти місцевих бюджетів, у тому числі із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення. 5. Органи місцевого самоврядування різних адміністративно-територіальних одиниць мають право прийняти спільне рішення про організацію здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти у закладі освіти (його філії) та забезпечення підвезення здобувачів освіти до нього і у зворотному напрямку. |
| ||
| Стаття 12. Позашкільна освіта | Стаття 14. Позашкільна освіта |
| |||
| 1. Метою позашкільної освіти є розвиток здібностей і талантів дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних навичок і вмінь, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності. | 1. Метою позашкільної освіти є розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних навичок і вмінь, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності. |
| |||
| 2. Позашкільна освіта може здобуватися одночасно із здобуттям дошкільної, повної загальної середньої та професійної освіти. Компетентності, набуті за програмами позашкільної освіти, можуть враховуватися та визнаватися на відповідному рівні освіти. | 2. Позашкільна освіта може здобуватися одночасно із здобуттям дошкільної, повної загальної середньої та професійної освіти. Компетентності, набуті за програмами позашкільної освіти, можуть враховуватися та визнаватися на відповідному рівні освіти. |
| |||
| 3. Здобуття позашкільної освіти забезпечується закладами позашкільної освіти різних типів, форм власності та підпорядкування, іншими закладами освіти, сім’єю, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними і фізичними особами. | 3. Здобуття позашкільної освіти забезпечується закладами позашкільної освіти різних типів, форм власності та підпорядкування, іншими закладами освіти, сім’єю, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними і фізичними особами. |
| |||
| 4. Державні заклади позашкільної освіти утворюються центральними органами виконавчої влади та фінансуються за кошти державного бюджету. Інші заклади позашкільної освіти утворюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних та інших працівників. | 4. Державні заклади позашкільної освіти утворюються центральними органами виконавчої влади та фінансуються за кошти державного бюджету. Інші заклади позашкільної освіти утворюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних та інших працівників. |
| |||
| 5. Фінансування позашкільної освіти здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів, батьків, законних представників, з інших джерел, не заборонених законодавством. | 5. Фінансування позашкільної освіти здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів, батьків, законних представників, з інших джерел, не заборонених законодавством. |
| |||
| 6. Органи місцевого самоврядування створюють умови для доступності позашкільної освіти шляхом формування, утримання та розвитку мережі закладів позашкільної освіти відповідно до освітніх, культурних, духовних потреб та запитів населення. | 6. Органи місцевого самоврядування створюють умови для доступності позашкільної освіти шляхом формування, утримання та розвитку мережі закладів позашкільної освіти відповідно до освітніх, культурних, духовних потреб та запитів населення. |
| |||
| 7. Порядок, умови, форми та особливості здобуття позашкільної освіти визначаються спеціальним законом. | 7. Порядок, умови, форми та особливості здобуття позашкільної освіти визначаються спеціальним законом. |
| |||
| Стаття 13. Професійна освіта | Стаття 15. Професійна освіта |
| |||
| 1. Метою професійної освіти є формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для її професійної діяльності за певною професією, спеціальністю у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності і перспектив кар’єрного зростання впродовж життя. | 1. Метою професійної освіти є формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для її професійної діяльності за певною професією, спеціальністю у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності і перспектив кар’єрного зростання впродовж життя. |
| |||
| 2. Професійна освіта здобувається на основі базової або повної загальної середньої освіти. Здобуття професійної освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту. | 2. Професійна освіта здобувається на основі базової або повної загальної середньої освіти. Здобуття професійної освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям профільної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту. |
| |||
| Особи, які з певних причин не можуть одночасно з набуттям професії здобувати повну загальну середню освіту або не мають базової середньої освіти, а також ті, які потребують реабілітації, мають право здобувати професійну освіту. | Особи, які з певних причин не можуть одночасно з набуттям професії здобувати повну загальну середню освіту або не мають базової середньої освіти, а також ті, які потребують реабілітації, мають право здобувати професійну освіту. |
| |||
| 3. Рівнями професійної освіти є: | 3. Рівнями професійної освіти є: |
| |||
| початкова професійна освіта; | |
| |||
| базова професійна освіта; | базова професійна освіта; |
| |||
| вища професійна освіта. | вища професійна освіта. |
| |||
| | | 4. Система базової професійної освіти передбачає здобуття кваліфікацій, що відповідають другому, третьому та четвертому рівням Національної рамки кваліфікацій. Система вищої професійної освіти передбачає здобуття кваліфікацій, що відповідають другому, третьому, четвертому та п’ятому рівням Національної рамки кваліфікацій. |
| ||
| 4. Особа, яка здобула ступінь професійної освіти, може продовжити навчання на наступних рівнях освіти, у тому числі за скороченою програмою підготовки, у випадках та в порядку, визначених законодавством. | 5. Особа, яка здобула ступінь професійної освіти, може продовжити навчання на наступних рівнях освіти, у тому числі за скороченою програмою підготовки, у випадках та в порядку, визначених законодавством. |
| |||
| 5. Заклади професійної освіти здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації осіб за кошти державного та/або місцевих бюджетів, а також за угодами з підприємствами, установами, організаціями, окремими фізичними та/або юридичними особами. | 6. Заклади професійної освіти здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації осіб за кошти державного та/або місцевих бюджетів, а також за угодами з підприємствами, установами, організаціями, окремими фізичними та/або юридичними особами. |
| |||
| 6. Порядок, умови, форми та особливості здобуття професійної освіти визначаються спеціальним законом. | 7. Порядок, умови, форми та особливості здобуття професійної освіти визначаються спеціальним законом. |
| |||
| Стаття 14. Вища освіта | Стаття 16. Вища освіта |
| |||
| 1. Метою вищої освіти є здобуття високого рівня загальних, професійних і наукових та/або творчих мистецьких компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань. | 1. Метою вищої освіти є здобуття високого рівня загальних, професійних і наукових та/або творчих мистецьких компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань. |
| |||
| 2. Порядок, умови, форми та особливості здобуття вищої освіти визначаються спеціальним законом. | 2. Порядок, умови, форми та особливості здобуття вищої освіти визначаються спеціальним законом. |
| |||
| 3. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність закладів вищої освіти (для закладів вищої освіти культурологічного та мистецького спрямування - мистецька діяльність) є обов’язковою та невід’ємною складовою частиною їх освітньої діяльності. | 3. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність закладів вищої освіти (для закладів вищої освіти культурологічного та мистецького спрямування - мистецька діяльність) є обов’язковою та невід’ємною складовою частиною їх освітньої діяльності. |
| |||
| | | 4. Складовими освітніх програм вищої освіти медичного та мистецького спрямування є: інтернатура; лікарська резидентура; клінічна ординатура; асистентура-стажування. |
| ||
| | | 5. Інтернатура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є обов’язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста. |
| ||
| | | 6. Лікарська резидентура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є формою спеціалізації лікарів-спеціалістів за певними лікарськими спеціальностями виключно на відповідних клінічних кафедрах для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста згідно з переліком лікарських спеціальностей, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. |
| ||
| | | 7. Клінічна ординатура проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах і є формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів, які пройшли підготовку в інтернатурі та/або резидентурі за відповідною лікарською спеціальністю. |
| ||
| | | 8. Асистентура-стажування проводиться в університетах, академіях, інститутах і є основною формою підготовки мистецьких виконавських кадрів. |
| ||
| Стаття 15. Освіта дорослих | Стаття 17. Освіта дорослих |
| |||
| 1. Освіта дорослих є невід’ємною складовою освіти впродовж життя та передбачає навчання осіб, які мають повну загальну середню освіту або перервали її здобуття, з метою особистісного розвитку та професійного зростання через набуття нових компетентностей, їх оновлення та розвиток. | 1. Освіта дорослих є складовою навчання впродовж життя, спрямована на реалізацію права кожного громадянина України на безперервне навчання; органічно поєднується з усіма іншими ланками неперервної освіти з урахуванням пріоритетів суспільного розвитку, особистісних потреб та потреб економіки. |
| |||
| 2. Держава визнає право кожної особи на освіту в будь-якому віці та створює умови для формальної, неформальної та інформальної освіти дорослих. | 2. Держава визнає право кожної особи на освіту в будь-якому віці та створює умови для формальної, неформальної та інформальної освіти дорослих. |
| |||
| 3. Однією з форм освіти дорослих є післядипломна освіта, що передбачає набуття нових та вдосконалення існуючих компетентностей на основі здобутої раніше вищої освіти (спеціальності) або професійної освіти (професії) та практичного досвіду. | 3. Однією з форм освіти дорослих є післядипломна освіта, що передбачає набуття нових та вдосконалення раніше набутих компетентностей на основі здобутої вищої освіти (спеціальності) або професійної освіти (професії) та практичного досвіду. |
| |||
| Післядипломна освіта включає: | Післядипломна освіта включає: |
| |||
| спеціалізацію - профільна спеціалізована підготовка з метою набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов’язки, що мають особливості в межах спеціальності; | спеціалізацію - профільна спеціалізована підготовка з метою набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов’язки, що мають особливості в межах спеціальності; |
| |||
| перепідготовку - професійне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну професійну підготовку; | перепідготовку - професійне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну професійну підготовку; |
| |||
| підвищення кваліфікації - підвищення рівня готовності особи до виконання її професійних завдань та обов’язків або набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки шляхом набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або галузі знань; | підвищення кваліфікації - підвищення рівня готовності особи до виконання її професійних завдань та обов’язків або набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки шляхом набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або галузі знань; |
| |||
| стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань. | стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань. |
| |||
| Формами післядипломної освіти, зокрема, є: | Формами післядипломної освіти, зокрема, є: |
| |||
| професійне навчання працівників робітничим професіям; | професійне навчання працівників робітничим професіям; |
| |||
| | | курси перепідготовки та/або підвищення кваліфікації. |
| ||
| асистентура-стажування; | |
| |||
| інтернатура; | |
| |||
| лікарська резидентура; | |
| |||
| клінічна ординатура. | |
| |||
| 4. Професійне навчання працівників робітничим професіям включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників і може здійснюватися безпосередньо у роботодавця або організовуватися на договірних умовах у закладах професійної освіти, на підприємствах, в установах, організаціях, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, - перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації і може організовуватися на договірних умовах у закладах вищої освіти. | 4. Професійне навчання працівників робітничим професіям включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників і може здійснюватися безпосередньо у роботодавця або організовуватися на договірних умовах у закладах професійної освіти, на підприємствах, в установах, організаціях, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, - перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації і може організовуватися на договірних умовах. |
| |||
| 5. Асистентура-стажування проводиться в університетах, академіях, інститутах і є основною формою підготовки науково-педагогічних працівників, мистецьких виконавських кадрів. | Перенесено до статті 16. |
| |||
| | | Курси підвищення кваліфікації проводяться для набуття здобувачем освіти нових компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань. |
| ||
| | | 6. Провадження освітньої діяльності з перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, обов’язковість якого передбачено законами, підлягає ліцензуванню, а відповідні освітні програми можуть акредитуватися. Працівниками ліцензованих закладів післядипломної освіти є педагогічні, науково-педагогічні та/або наукові та інші працівники. |
| ||
| 6. Інтернатура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є обов’язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста. | Перенесено до статті 16. |
| |||
| 7. Лікарська резидентура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є формою спеціалізації лікарів-спеціалістів за певними лікарськими спеціальностями виключно на відповідних клінічних кафедрах для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста згідно з переліком лікарських спеціальностей, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. | Перенесено до статті 16. |
| |||
| 8. Клінічна ординатура проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах і є формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів, які пройшли підготовку в інтернатурі та/або резидентурі за відповідною лікарською спеціальністю. | Перенесено до статті 16. |
| |||
| 9. Особа, яка успішно пройшла навчання за програмою післядипломної освіти, отримує відповідний документ, зразок якого затверджується засновником (засновниками) закладу освіти або уповноваженим ним (ними) органом. | 7. Особа, яка успішно пройшла навчання за програмою післядипломної освіти, отримує відповідний документ, зразок якого затверджується засновником (засновниками) закладу освіти або уповноваженим ним (ними) органом. |
| |||
| 10. Післядипломна освіта здобувається в закладах післядипломної, вищої та професійної освіти, закладах неформальної освіти, наукових установах, або через інформальну освіту у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. | 8. Післядипломна освіта здобувається в закладах післядипломної, вищої та професійної освіти, інших закладах освіти, наукових установах у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, або шляхом інформальної освіти. |
| |||
| Стаття 16. Освіта осіб з особливими освітніми потребами | Стаття 18. Освіта осіб з особливими освітніми потребами |
| |||
| 1. Держава створює умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на усіх її рівнях з урахуванням їх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів. | 1. Держава створює умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на усіх її рівнях з урахуванням їх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів. |
| |||
| 2. Держава забезпечує підготовку фахівців для роботи з особами з особливими потребами на усіх рівнях освіти. | 2. Держава забезпечує підготовку фахівців для роботи з особами з особливими потребами на усіх рівнях освіти. |
| |||
| 3. Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб. | 3. Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб. |
| |||
| 4. Виконання вимог стандартів у сфері дошкільної освіти та освітньої програми середньої освіти стосовно осіб з особливим освітніми потребами забезпечується з урахуванням їхніх потреб, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних, інтелектуальних, фізичних, сенсорних можливостей та в тій формі, яка для кожної особи є найбільш адекватною та оптимальною. | 4. Виконання вимог стандартів у сфері дошкільної освіти та освітньої програми середньої освіти стосовно осіб з особливим освітніми потребами забезпечується з урахуванням їхніх потреб, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних, інтелектуальних, фізичних, сенсорних можливостей та в тій формі, яка для кожної особи є найбільш адекватною та оптимальною. |
| |||
| 5. Для навчання, професійної підготовки або перепідготовки осіб з особливими освітніми потребами застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні потреби та індивідуальні можливості. | 5. Для навчання, професійної підготовки або перепідготовки осіб з особливими освітніми потребами застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні потреби та індивідуальні можливості. |
| |||
| 6. Держава створює умови для здобуття вищої освіти особами з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення розумного пристосування та універсального дизайну. | 6. Держава створює умови для здобуття вищої освіти особами з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення розумного пристосування та універсального дизайну. |
| |||
| | | 7. Навчання та утримання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти здійснюється за рахунок коштів освітньої субвенції, державного та місцевих бюджетів. |
| ||
| | | 8. Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та їх відрахування здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. |
| ||
| Стаття 17. Інклюзивне навчання | Стаття 19. Інклюзивне навчання |
| |||
| 1. Заклади освіти у разі потреби утворюють структурні підрозділи, спеціальні та інклюзивні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. | 1. Заклади освіти у разі потреби утворюють структурні підрозділи, спеціальні та інклюзивні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. |
| |||
| 2. Заклади освіти зі спеціальними та інклюзивними групами та класами створюють умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до їх індивідуальних потреб і можливостей. | 2. Заклади освіти зі спеціальними та інклюзивними групами та класами створюють умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до їх індивідуальних потреб і можливостей. |
| |||
| 3. Особи з фізичними, психічними, інтелектуальними і сенсорними порушеннями розвитку у закладах освіти забезпечуються допоміжними засобами для навчання. | 3. Особи з фізичними, психічними, інтелектуальними і сенсорними порушеннями розвитку у закладах освіти забезпечуються допоміжними засобами для навчання. |
| |||
| 4. Навчання та утримання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти здійснюється за рахунок коштів освітньої субвенції, державного та місцевих бюджетів. | Перенесено до статті 18. |
| |||
| 5. Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та їх відрахування здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. | Перенесено до статті 18. |
| |||
| 6. Особам з особливими освітніми потребами надається психолого-педагогічна та корекційно-розвиткова допомога у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. | 4. Особам з особливими освітніми потребами надається психолого-педагогічна та корекційно-розвиткова допомога у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. |
| |||
| 7. Органи місцевого самоврядування створюють ресурсні центри інклюзивної освіти з метою забезпечення реалізації права на освіту дітей з особливими освітніми потребами. | 5. Органи місцевого самоврядування створюють ресурсні центри інклюзивної освіти з метою забезпечення реалізації права на освіту дітей з особливими освітніми потребами. |
| |||
| 8. Будівлі, споруди і приміщення закладів освіти повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і стандартами. Якщо відповідні об’єкти неможливо повністю пристосувати до потреб осіб з особливими освітніми потребами, здійснюється їх розумне пристосування. | 6. Будівлі, споруди і приміщення закладів освіти повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і стандартами. Якщо відповідні об’єкти неможливо повністю пристосувати до потреб осіб з особливими освітніми потребами, здійснюється їх розумне пристосування. |
| |||
| 9. Проектування, будівництво та реконструкція будівель, споруд, приміщень закладів освіти здійснюється з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування. | 7. Проектування, будівництво та реконструкція будівель, споруд, приміщень закладів освіти здійснюється з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування. |
| |||
| Стаття 18. Спеціалізована освіта | Стаття 20. Спеціалізована освіта |
| |||
| 1. Спеціалізована освіта - освіта мистецького, спортивного, військового спрямування, що може здобуватися в рамках формальної, неформальної та інформальної освіти, спрямована на здобуття компетентностей у відповідній сфері професійної діяльності під час навчання у безперервному інтегрованому освітньому процесі на кількох або всіх рівнях освіти та потребує раннього виявлення і розвитку індивідуальних здібностей. | 1. Спеціалізована освіта - освіта мистецького, спортивного, військового чи наукового спрямування, що може здобуватися в рамках формальної, неформальної та інформальної освіти, спрямована на здобуття компетентностей у відповідній сфері професійної діяльності під час навчання у безперервному інтегрованому освітньому процесі на кількох або всіх рівнях освіти та потребує раннього виявлення і розвитку індивідуальних здібностей. |
| |||
| Держава створює умови для здобуття освіти мистецького, спортивного та військового спрямування у спеціалізованих закладах освіти всіх рівнів. | Держава створює умови для здобуття освіти мистецького, спортивного, військового та наукового спрямування у спеціалізованих закладах освіти всіх рівнів. |
| |||
| 2. Мистецька освіта передбачає формування у здобувача освіти спеціальних здібностей, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій у процесі активної мистецької діяльності, набуття ним комплексу професійних, у тому числі виконавських, компетентностей та спрямована на професійну художньо-творчу самореалізацію особистості і отримання кваліфікацій у різних видах мистецтва. | 2. Мистецька освіта передбачає формування у здобувача освіти спеціальних здібностей, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій у процесі активної мистецької діяльності, набуття ним комплексу професійних, у тому числі виконавських, компетентностей та спрямована на професійну художньо-творчу самореалізацію особистості і отримання кваліфікацій у різних видах мистецтва. |
| |||
| Мистецька освіта здобувається в спеціалізованих закладах мистецької освіти та включає: | Мистецька освіта включає: |
| |||
| а) початкову мистецьку освіту, що здобувається одночасно з початковою та/або базовою середньою освітою і полягає в набутті здобувачем компетентностей початкового рівня в обраному виді мистецтва; | а) початкову мистецьку освіту, що здобувається одночасно з початковою та/або базовою середньою освітою і полягає в набутті здобувачем компетентностей початкового рівня в обраному виді мистецтва; |
| |||
| б) профільну мистецьку освіту, що здобувається на основі початкової мистецької освіти одночасно з повною загальною середньою освітою та орієнтована на продовження навчання на наступному рівні мистецької освіти; | б) профільну мистецьку освіту, що здобувається на основі початкової мистецької освіти одночасно з повною загальною середньою освітою та орієнтована на продовження навчання на наступному рівні мистецької освіти; |
| |||
| в) професійну мистецьку освіту, що здобувається на основі початкової мистецької та базової середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти або на основі повної загальної середньої освіти та полягає в набутті здобувачем освіти професійних компетентностей за певною мистецькою спеціальністю; | в) професійну мистецьку освіту, що здобувається на основі початкової мистецької та базової середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти або на основі повної загальної середньої освіти та полягає в набутті здобувачем освіти професійних компетентностей за певною мистецькою спеціальністю; |
| |||
| г) вищу мистецьку освіту, що здобувається на основі профільної або професійної мистецької освіти та повної загальної середньої освіти та полягає в набутті здобувачем вищої освіти професійних компетентностей відповідного ступеня вищої освіти (молодшого бакалавра, бакалавра, магістра чи доктора мистецтва) за певною мистецькою спеціальністю. | г) вищу мистецьку освіту, що здобувається на основі профільної або професійної мистецької освіти та повної загальної середньої освіти та полягає в набутті здобувачем вищої освіти професійних компетентностей відповідного ступеня вищої освіти (молодшого бакалавра, бакалавра, магістра чи доктора мистецтва) за певною мистецькою спеціальністю. |
| |||
| Особи, які здобувають мистецьку освіту у спеціалізованих закладах мистецької освіти одночасно з повною загальною середньою освітою, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, навчальним обладнанням та стипендіями згідно з положеннями про спеціалізовані заклади мистецької освіти. | Особи, які здобувають мистецьку освіту у спеціалізованих закладах мистецької освіти одночасно з повною загальною середньою освітою, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, навчальним обладнанням та стипендіями згідно з положеннями про спеціалізовані заклади мистецької освіти. |
| |||
| Положення про спеціалізовані заклади мистецької освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України. | Положення про спеціалізовані заклади мистецької освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України. |
| |||
| 3. Спортивна освіта передбачає засвоєння навчальної програми з відповідного виду спорту з метою набуття комплексу професійних компетентностей у галузі фізичної культури і спорту, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи, поглибленого оволодіння спеціалізацією в обраному виді спорту, що здобувається одночасно з середньою, професійною чи вищою освітою у спеціалізованому закладі освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання. | 3. Спортивна освіта передбачає засвоєння навчальної програми з відповідного виду спорту з метою набуття комплексу професійних компетентностей у галузі фізичної культури і спорту, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи, поглибленого оволодіння спеціалізацією в обраному виді спорту, що здобувається одночасно з середньою, професійною чи вищою освітою у спеціалізованому закладі освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання. |
| |||
| Навчальні програми з відповідного виду спорту розробляються всеукраїнськими федераціями з видів спорту та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту. | Навчальні програми з відповідного виду спорту розробляються всеукраїнськими федераціями з видів спорту та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту. |
| |||
| Особи, які здобувають спортивну освіту у спеціалізованих закладах освіти спортивного профілю, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, табельною парадною та спортивною формами, спортивним інвентарем та стипендіями згідно з положенням про спеціалізований заклад освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання. | Особи, які здобувають спортивну освіту у спеціалізованих закладах освіти спортивного профілю, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, табельною парадною та спортивною формами, спортивним інвентарем та стипендіями згідно з положенням про спеціалізований заклад освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання. |
| |||
| Положення про спеціалізований заклад освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту. | Положення про спеціалізований заклад освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту. |
| |||
| 4. Військова освіта передбачає засвоєння освітньої програми з військової підготовки з метою набуття комплексу професійних компетентностей, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи і поглибленого оволодіння військовою спеціалізацією, що здобувається у спеціалізованих закладах освіти військового (військово-спортивного) профілю одночасно з середньою, професійною чи вищою освітою у спеціалізованому закладі освіти військового профілю. | 4. Військова освіта передбачає засвоєння освітньої програми з військової підготовки з метою набуття комплексу професійних компетентностей, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи і поглибленого оволодіння військовою спеціалізацією, що здобувається у спеціалізованих закладах освіти військового (військово-спортивного) профілю одночасно з середньою, професійною чи вищою освітою у спеціалізованому закладі освіти військового профілю. |
| |||
| Освітні програми з військової підготовки розробляються спеціалізованими закладами освіти військового (військово-спортивного) профілю та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. | Освітні програми з військової підготовки розробляються спеціалізованими закладами освіти військового (військово-спортивного) профілю та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. |
| |||
| До структури військової підготовки належать: | До структури військової підготовки належать: |
| |||
| а) допризовна підготовка, що передбачає здобуття особами первинних компетентностей із загальновійськових і спеціальних дисциплін; | а) допризовна підготовка, що передбачає здобуття особами первинних компетентностей із загальновійськових і спеціальних дисциплін; |
| |||
| б) підготовка осіб за військово-технічними та військово-медичними спеціальностями; | б) підготовка осіб за військово-технічними та військово-медичними спеціальностями; |
| |||
| в) підготовка осіб рядового, сержантського (старшинського) складу строкової військової служби та військової служби за контрактом, яка здійснюється на основі базової, профільної середньої або професійної освіти; | в) підготовка осіб рядового, сержантського (старшинського) складу строкової військової служби та військової служби за контрактом, яка здійснюється на основі базової, профільної середньої або професійної освіти; |
| |||
| г) підготовка осіб сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом з одночасним здобуттям особою вищої освіти, яка здійснюється на основі повної загальної середньої освіти або військово-професійної освіти; | г) підготовка осіб сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом з одночасним здобуттям особою вищої освіти, яка здійснюється на основі повної загальної середньої освіти або військово-професійної освіти; |
| |||
| д) підготовка осіб офіцерського складу, яка здійснюється на основі повної загальної середньої, професійної чи вищої освіти для здобуття відповідних ступенів вищої освіти та рівнів військової освіти (тактичний, оперативно-тактичний або оперативно-стратегічний). | д) підготовка осіб офіцерського складу, яка здійснюється на основі повної загальної середньої, професійної чи вищої освіти для здобуття відповідних ступенів вищої освіти та рівнів військової освіти (тактичний, оперативно-тактичний або оперативно-стратегічний). |
| |||
| Особи, які здобувають військову освіту у спеціалізованих закладах освіти військового (військово-спортивного) профілю, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, спеціальним одягом та стипендіями згідно з законодавством. | Особи, які здобувають військову освіту у спеціалізованих закладах освіти військового (військово-спортивного) профілю, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, спеціальним одягом та стипендіями згідно з законодавством. |
| |||
| Положення про спеціалізований заклад освіти військового (військово-спортивного) профілю затверджується Кабінетом Міністрів України. | Положення про спеціалізований заклад освіти військового (військово-спортивного) профілю затверджується Кабінетом Міністрів України. |
| |||
| | | 5. Освіта наукового спрямування – вид спеціалізованої освіти, який базується на дослідно-орієнтованому навчанні, спрямований на поглиблене вивчення профільних предметів, набуття компетентностей, необхідних для подальшої дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності. Освіта наукового спрямування здобувається на двох рівнях: а) базова освіта наукового спрямування здобувається в спеціалізованих закладах одночасно з базовою середньою освітою та полягає в набутті здобувачем початкових компетентностей для дослідноекспериментальної, конструкторської, винахідницької та раціоналізаторської діяльності; б) профільна освіта наукового спрямування здобувається в спеціалізованих закладах одночасно з повною загальною середньою освітою та орієнтована на продовження навчання на наступних рівнях освіти. Особи, які здобувають освіту наукового спрямування у спеціалізованих закладах наукового профілю одночасно з базовою середньою освітою та повною загальною середньою освітою, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, навчальним обладнанням та стипендіями згідно з положеннями про спеціалізовані заклади наукової освіти. Положення про спеціалізовані заклади наукової освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України. |
| ||
| 5. Стандарт спеціалізованої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади, до сфері управління якого належать відповідні спеціалізовані заклади освіти. | 6. Стандарт спеціалізованої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади, до сфері управління якого належать відповідні спеціалізовані заклади освіти. |
| |||
| 6. Спеціалізовані заклади освіти здійснюють освітню діяльність за власними освітніми програмами, у тому числі наскрізними, або типовими освітніми програмами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, у сфері управління якого перебуває відповідний заклад освіти. | 7. Спеціалізовані заклади освіти здійснюють освітню діяльність за власними освітніми програмами, у тому числі наскрізними, або типовими освітніми програмами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, у сфері управління якого перебуває відповідний заклад освіти. |
| |||
| Акредитація освітніх програм спеціалізованої освіти здійснюється з обов’язковим залученням представників відповідної галузі. | Акредитація освітніх програм спеціалізованої освіти здійснюється з обов’язковим залученням представників відповідної галузі. |
| |||
| Здобувачі спеціалізованої освіти, які здобувають освіту за наскрізними освітніми програмами, вступають на наступний рівень освіти в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням з центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких відносяться відповідні заклади освіти. | Здобувачі спеціалізованої освіти, які здобувають освіту за наскрізними освітніми програмами, вступають на наступний рівень освіти в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням з центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких відносяться відповідні заклади освіти. |
| |||
| 7. Атестація та сертифікація педагогічних працівників, які забезпечують здобуття спеціалізованої освіти, здійснюється у порядку, визначеному центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади спеціалізованої освіти. | 8. Атестація та сертифікація педагогічних працівників, які забезпечують здобуття спеціалізованої освіти, здійснюється у порядку, визначеному центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади спеціалізованої освіти. |
| |||
| | | Стаття 21. Педагогічна освіта 1. Педагогічна освіта – процес підготовки педагогічних працівників у системі вищої освіти, що завершується оволодінням необхідними компетенціями для присвоєння освітньої кваліфікації, яка дає право займати відповідні посади в закладах освіти різних типів, а також підприємствах, установах та організаціях, діяльність яких тією чи іншою мірою пов’язана з навчанням, вихованням і розвитком людини. 2. Основою педагогічної освіти є теоретичне осмислення педагогіки і вікової психології, безпосередня участь у педагогічній практиці та набуття компетентностей необхідних для забезпечення процесу навчання, виховання і розвитку особистості, моніторингу та аналізу педагогічної практики, проведення освітніх вимірювань, застосування освітніх технологій і методів навчання, ефективних способів взаємодії усіх учасників освітнього процесу. 3. Педагогічна практика в освітній програмі підготовки педагогічного працівника має становити від 10 до 25 відсотків. 4. Педагогічна освіта є обов’язковою для усіх фахівців, які займаються педагогічною діяльністю або працюють в інших сферах і їх діяльність безпосередньо пов’язана з навчанням, вихованням і розвитком людини. 5. Освітні програми підготовки педагогічних працівників різних галузей знань включають психолого-педагогічну складову, яка має наскрізний характер. У зміст освіти фахівців різних галузей знань, професійна діяльність яких пов’язана з наданням послуг громадянам, обов’язково включаються дисципліни психолого-педагогічного циклу. |
| ||
| Розділ ІІІ | Розділ ІІІ |
| |||
| ЗАКЛАДИ ОСВІТИ | ЗАКЛАДИ ОСВІТИ |
| |||
| Стаття 19. Статус закладів освіти | Стаття 22. Організаційно-правовий статус закладів освіти |
| |||
| 1. Заклад освіти є юридичною особою та набуває цього статусу з моменту його державної реєстрації. | 1. У разі провадження освітньої діяльності, яка згідно з законом підлягає ліцензуванню, юридична особа набуває статусу закладу освіти з моменту отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності. |
| |||
| | | 2. У разі провадження освітньої діяльності, яка згідно з законом не підлягає ліцензуванню, юридична особа має статус закладу освіти за умови, що основною її діяльністю є освітня діяльність. Фізична особа – підприємець, основною діяльністю якого є освітня діяльність, може набувати прав і обов’язків (статусу) закладу освіти, передбачених цим та іншими законами. Освітня діяльність вважається основною діяльністю, якщо дохід від її провадження перевищує половину загального доходу юридичної особи (фізичної особи – підприємця). Заклад освіти, освітня діяльність якого перестає бути його основною діяльністю, позбавляється статусу закладу освіти у порядку, визначеному законодавством. |
| ||
| 2. Організаційно-правову форму та тип закладу освіти визначає засновник згідно із законодавством. | 3. Заклад освіти як суб’єкт господарювання може діяти в одному з таких статусів: бюджетна установа; неприбутковий заклад освіти; прибутковий заклад освіти. Статус, організаційно-правова форма та тип закладу освіти визначається засновником і зазначається в установчих документах закладу освіти. |
| |||
| 257. | 3. Заклади освіти усіх форм власності мають рівні права і обов’язки у провадженні своєї діяльності. | 4. Заклади освіти усіх форм власності мають рівні права і обов’язки у провадженні своєї діяльності. |
| ||
| 4. Заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками. | 5. Заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками. |
| |||
| 5. Заклад освіти повинен мати найменування, що забезпечує його індивідуалізацію серед інших юридичних осіб (структурних підрозділів). Найменування закладу освіти обов’язково повинно містити інформацію про організаційно-правову форму та тип закладу, а також може додатково містити інформацію про територіальну приналежність, статус, профільність або спеціалізацію, номер та (або) власну назву (ім’я). | |
| |||
| Стаття 20. Автономія закладу освіти | Стаття 23. Автономія закладу освіти |
| |||
| 1. Держава гарантує академічну, організаційну, кадрову та фінансову автономію закладів освіти. | 1. Держава гарантує академічну, організаційну, кадрову та фінансову автономію закладів освіти. |
| |||
| 2. Обсяг автономії закладів освіти визначається спеціальними законами. | 2. Обсяг автономії закладів освіти визначається спеціальними законами. |
| |||
| Стаття 21. Управління закладом освіти | Стаття 24. Управління закладом освіти |
| |||
| 1. Порядок управління закладами освіти визначається законодавством та установчими документами. | 1. Система управління закладами освіти визначається законами та установчими документами. |
| |||
| 2. Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами України та установчими документами закладу, здійснюють: | 2. Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами України та установчими документами закладу, здійснюють: |
| |||
| засновник; | засновник (засновники); |
| |||
| керівник закладу; | керівник закладу; |
| |||
| колегіальний орган управління закладу освіти; | колегіальний орган управління закладу освіти; |
| |||
| колегіальний орган громадського самоврядування. | колегіальний орган громадського самоврядування. |
| |||
| | | інші органи, передбачені установчими документами закладу освіти. |
| ||
| Стаття 22. Права і обов’язки засновника закладу освіти | Стаття 25. Права і обов’язки засновника закладу освіти |
| |||
| 1. Права та обов’язки засновника (засновників) щодо управління закладом освіти визначаються цим та іншими законами України, установчими документами закладу. | 1. Права та обов’язки засновника (засновників) щодо управління закладом освіти визначаються цим та іншими законами України, установчими документами закладу. |
| |||
| 2. Засновник (засновники) закладу освіти або уповноважена ним (ними) особа: | 2. Засновник (засновники) закладу освіти або уповноважена ним (ними) особа: |
| |||
| засновує, реорганізує та ліквідовує заклад освіти у порядку, визначеному законодавством; | засновує, реорганізує та ліквідовує заклад освіти у порядку, визначеному законодавством та установчими документами закладу освіти; |
| |||
| затверджує установчі документи закладу освіти, вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію; | затверджує установчі документи закладу освіти, вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію; |
| |||
| укладає контракт з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) за конкурсом у порядку, встановленому законодавством; | укладає контракт з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу; |
| |||
| розриває контракт із керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством; | розриває контракт із керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу; |
| |||
| затверджує кошторис та фінансовий звіт закладу освіти у порядку, визначеному законодавством; | затверджує кошторис та фінансовий звіт закладу освіти у порядку, визначеному законодавством; |
| |||
| здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти; | здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти; |
| |||
| здійснює контроль за дотриманням установчих документів закладу освіти; | здійснює контроль за дотриманням установчих документів закладу освіти; |
| |||
| здійснює контроль за створенням у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування; | здійснює контроль за створенням у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування; |
| |||
| реалізує інші права, передбачені законодавством і установчими документами закладу освіти. | реалізує інші права, передбачені законодавством і установчими документами закладу освіти. |
| |||
| 3. Засновник (засновники) або уповноважена ним (ними) особа не має права втручатися в освітню та поточну господарську діяльність закладу освіти, що здійснюється закладом освіти в межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами. | 3. Засновник (засновники) або уповноважена ним (ними) особа не має права втручатися в освітню та поточну господарську діяльність закладу освіти, що здійснюється закладом освіти в межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами. |
| |||
| 4. Засновник (засновники) або уповноважена ним (ними) особа може (можуть) делегувати окремі свої повноваження органу управління закладом освіти. | 4. Засновник (засновники) або уповноважена ним (ними) особа може (можуть) делегувати окремі свої повноваження органу управління закладом освіти. |
| |||
| 5. Засновник має право створювати заклади освіти, що здійснюють освітню діяльність на декількох рівнях освіти на підставі відповідних ліцензій. | 5. Засновник має право створювати заклад освіти, що здійснює освітню діяльність на декількох рівнях освіти на підставі відповідних ліцензій. |
| |||
| Засновник має право створювати освітні об’єднання (комплекси), що мають у своєму складі заклади освіти різних типів і рівнів освіти. Положення про освітні об’єднання (комплекси) затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. | Засновник має право створювати освітні об’єднання та/або освітні комплекси, що мають у своєму складі заклади освіти різних типів і рівнів освіти. Положення про освітні об’єднання та освітні комплекси затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. |
| |||
| 6. Засновник закладу освіту зобов’язаний: | 6. Засновник закладу освіту зобов’язаний: |
| |||
| забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти, фінансування його діяльності; | забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов; |
| |||
| у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість завершити здобуття освіти за освітньою програмою, за якою вони навчалися; | у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість завершити здобуття освіти відповідного рівня освіти; |
| |||
| забезпечити доступ осіб з особливими освітніми потребами до закладу освіти шляхом створення безперешкодного середовища відповідно до законодавства. | забезпечити доступ осіб з особливими освітніми потребами до закладу освіти шляхом створення безперешкодного середовища відповідно до законодавства. |
| |||
| Стаття 23. Керівник закладу освіти | Стаття 26. Керівник закладу освіти |
| |||
| 1. Керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. | 1. Керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. |
| |||
| Права, обов’язки та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законами і установчими документами закладу освіти. | Права, обов’язки та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законами і установчими документами закладу освіти. |
| |||
| Керівник є представником закладу освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом і установчими документами закладу освіти. | Керівник є представником закладу освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом і установчими документами закладу освіти. |
| |||
| 2. Керівник закладу освіти обирається чи призначається засновником за результатами конкурсного відбору з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту. Щодо керівників закладів освіти застосовується контрактна форма трудового договору. | 2. Керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному спеціальними законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту. Щодо керівників закладів освіти застосовується контрактна форма трудового договору. |
| |||
| Додаткові кваліфікаційні вимоги до керівника, порядок проведення конкурсу та призначення на посаду визначається законодавством. | Додаткові кваліфікаційні вимоги до керівника та порядок обрання (призначення) визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти. |
| |||
| 3. Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень: | 3. Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень: |
| |||
| 1) організовує діяльність закладу освіти; | 1) організовує діяльність закладу освіти; |
| |||
| 2) вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти; | 2) вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти; |
| |||
| 3) призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов’язки; | 3) призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов’язки; |
| |||
| 4) забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм; | 4) забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм; |
| |||
| 5) здійснює контроль за якістю роботи працівників; | 5) здійснює контроль за якістю роботи працівників; |
| |||
| | | 6) забезпечує функціонування системи внутрішнього забезпечення якості; |
| ||
| 6) забезпечує створення умов для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу освіти; | 7) забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу освіти; |
| |||
| 7) сприяє та створює умови для діяльності у закладах освіти органів самоврядування здобувачів освіти; | 8) сприяє та створює умови для діяльності у закладах освіти органів самоврядування; |
| |||
| 8) сприяє формуванню здорового способу життя у здобувачів освіти, створює в закладі освіти належні умови для розвитку фізичної культури. | 9) сприяє формуванню здорового способу життя у здобувачів освіти, створює в закладі освіти належні умови для розвитку фізичної культури. |
| |||
| Керівник закладу освіти здійснює інші повноваження, передбачені спеціальним законом та установчими документами закладу освіти. | Керівник закладу освіти здійснює інші повноваження, передбачені законами та установчими документами закладу освіти. |
| |||
| Стаття 24. Колегіальний орган управлінням закладом освіти | Стаття 27. Колегіальний орган управлінням закладом освіти |
| |||
| 1. Колегіальним органом управління закладом освіти є вчена або педагогічна рада. | 1. Колегіальним органом управління закладом освіти є вчена або педагогічна рада. |
| |||
| 2. Основні повноваження, порядок формування і роботи колегіальних органів управління визначаються законодавством та установчими документами закладу освіти. | 2. Основні повноваження, відповідальність, порядок формування і роботи колегіальних органів управління визначаються законодавством та установчими документами закладу освіти. |
| |||
| Стаття 25. Громадське самоврядування в закладі освіти | Стаття 28. Громадське самоврядування в закладі освіти |
| |||
| 1. Громадське самоврядування - право учасників освітнього процесу брати участь в управлінні закладом освіти в межах, визначених законами та установчими документами. | 1. Громадське самоврядування – право учасників освітнього процесу брати участь в управлінні закладом освіти в межах, визначених законами та установчими документами. |
| |||
| У закладі освіти може діяти: | У закладі освіти може діяти: |
| |||
| самоврядування працівників закладу освіти; | самоврядування працівників закладу освіти; |
| |||
| самоврядування здобувачів освіти; | самоврядування здобувачів освіти; |
| |||
| батьківське самоврядування (крім закладів вищої освіти). | батьківське самоврядування (крім закладів вищої освіти та закладів вищої професійної освіти ). |
| |||
| 2. Колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти є загальні збори (конференція) працівників закладу освіти за участю виборних представників здобувачів освіти. | 2. Колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти. |
| |||
| 3. У закладі освіти утворюються органи учнівського (студентського) самоврядування. Основні повноваження, порядок формування і роботи органів учнівського (студентського) самоврядування визначаються установчими документами закладу освіти відповідно до законодавства. | 3. У закладі освіти утворюються органи учнівського (студентського) самоврядування. Основні повноваження, порядок формування і роботи органів учнівського (студентського) самоврядування визначаються установчими документами закладу освіти відповідно до законодавства. |
| |||
| 4. Колегіальним органом батьківського самоврядування закладу освіти є батьківська рада. | 4. Колегіальним органом батьківського самоврядування закладу освіти є батьківська рада. |
| |||
| 5. Повноваження, порядок формування і роботи органів громадського самоврядування визначаються законодавством та установчими документами закладу освіти. | 5. Повноваження, порядок формування і роботи органів громадського самоврядування визначаються законодавством та установчими документами закладу освіти. |
| |||
| Стаття 26. Громадський нагляд за діяльністю закладу освіти | Стаття 29. Громадський нагляд за діяльністю закладу освіти |
| |||
| 1. Органами громадського нагляду є наглядові та/або піклувальні ради. Порядок формування наглядової (піклувальної) ради, строк її повноважень, компетенція і порядок діяльності визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти. | 1. Органами громадського нагляду є наглядові та/або піклувальні ради. Порядок формування наглядової (піклувальної) ради, перелік і строк повноважень, а також порядок її діяльності визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти. |
| |||
| 2. Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти сприяє вирішенню перспективних завдань його розвитку, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійснення контролю за їх використанням, ефективній взаємодії закладу освіти з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, науковою громадськістю, громадськими організаціями, юридичними та фізичними особами. | 2. Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти сприяє вирішенню перспективних завдань його розвитку, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійсненню контролю за їх використанням, ефективній взаємодії закладу освіти з органами державної влади та місцевого самоврядування, науковою громадськістю, громадськими організаціями, юридичними та фізичними особами. |
| |||
| 3. Члени наглядової (піклувальної) ради мають право брати участь у роботі колегіальних органів закладу освіти з правом дорадчого голосу, вносити засновнику закладу освіти подання про відкликання керівника закладу освіти з підстав, передбачених законодавством. | 3. Члени наглядової (піклувальної) ради мають право брати участь у роботі колегіальних органів закладу освіти з правом дорадчого голосу, вносити засновнику закладу освіти подання про відкликання керівника закладу освіти з підстав, передбачених законодавством. |
| |||
| 4. До складу органу громадського нагляду не можуть входити здобувачі освіти та працівники закладу освіти. | 4. До складу наглядової (піклувальної) ради не можуть входити здобувачі освіти та працівники закладу освіти. |
| |||
| 5. Орган громадського нагляду має право: | 5. Наглядова (піклувальна) рада має право: |
| |||
| брати участь у визначенні стратегії розвитку закладу освіти; | брати участь у визначенні стратегії розвитку закладу освіти; |
| |||
| аналізувати діяльність закладу освіти та його посадових осіб; | аналізувати діяльність закладу освіти та його посадових осіб; |
| |||
| контролювати виконання кошторису та/або бюджету закладу освіти; | контролювати виконання кошторису та/або бюджету закладу освіти; |
| |||
| сприяти залученню додаткових джерел фінансування. | сприяти залученню додаткових джерел фінансування. |
| |||
| Стаття 27. Відкритість і прозорість у діяльності закладу освіти | Стаття 30. Відкритість і прозорість у діяльності закладу освіти |
| |||
| 1. Заклади освіти зобов’язані формувати відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та забезпечувати доступ до таких ресурсів, у тому числі особам з порушеннями зору. | 1. Заклади освіти зобов’язані формувати відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та забезпечувати доступ до таких ресурсів, у тому числі особам з порушеннями зору. |
| |||
| 2. Заклади освіти зобов’язані забезпечувати на своїх офіційних веб-сайтах (у разі їх відсутності - на офіційних веб-сайтах своїх засновників) відкритий доступ до такої інформації та документів: | 2. Заклади освіти зобов’язані забезпечувати на своїх офіційних веб-сайтах (у разі їх відсутності - на офіційних веб-сайтах своїх засновників) відкритий доступ до такої інформації та документів: |
| |||
| установчі документи закладу освіти; | установчі документи закладу освіти; |
| |||
| свідоцтво про державну реєстрацію; | свідоцтво про державну реєстрацію; |
| |||
| ліцензія на здійснення освітньої діяльності; | ліцензія на здійснення освітньої діяльності; |
| |||
| свідоцтво про акредитацію освітніх програм; | свідоцтво про акредитацію освітніх програм; |
| |||
| структура закладу освіти; | структура закладу освіти; |
| |||
| освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік навчальних дисциплін, курсів, предметів, практик, що передбачені відповідною освітньою програмою; | освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік навчальних дисциплін, курсів, предметів, практик, що передбачені відповідною освітньою програмою; |
| |||
| територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником (для закладів дошкільної та середньої освіти); | територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником (для закладів дошкільної та середньої освіти); |
| |||
| визначені обсяги підготовки за рахунок різних джерел фінансування; | визначені обсяги підготовки за рахунок різних джерел фінансування; |
| |||
| фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти; | фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти; |
| |||
| мова (мови) освітнього процесу; | мова (мови) освітнього процесу; |
| |||
| інформація про керівника закладу освіти, його заступників і керівників структурних підрозділів, педагогічних і науково-педагогічних працівників, рівень їх освіти та кваліфікації, займану посаду, досвід педагогічної діяльності; | інформація про керівника закладу освіти, його заступників і керівників структурних підрозділів, педагогічних і науково-педагогічних працівників, рівень їх освіти та кваліфікації, займану посаду, досвід педагогічної діяльності; |
| |||
| наявність вакантних посад та інформація про порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення; | наявність вакантних посад та інформація про порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення; |
| |||
| матеріально-технічне забезпечення закладу освіти; | матеріально-технічне забезпечення закладу освіти; |
| |||
| напрями наукової діяльності (для закладів вищої освіти); | напрями наукової діяльності (для закладів вищої освіти); |
| |||
| наявність гуртожитків, інтернатів та вільних місць у них; | наявність гуртожитків, інтернатів та вільних місць у них; |
| |||
| результати моніторингу якості освіти; | результати моніторингу якості освіти; |
| |||
| річний звіт про діяльність закладу освіти, у тому числі фінансовий звіт; | річний звіт про діяльність закладу освіти, у тому числі фінансовий звіт; |
| |||
| | | про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством; |
| ||
| умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами; | умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами; |
| |||
| перелік платних освітніх послуг, їх вартість і порядок надання та оплати. | перелік платних освітніх послуг, їх вартість і порядок надання та оплати. |
| |||
| 3. Заклади освіти на своїх офіційних веб-сайтах або офіційних веб-сайтах їх засновників оприлюднюють кошторис і звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів. | 3. Заклади освіти на своїх офіційних веб-сайтах або офіційних веб-сайтах їх засновників оприлюднюють кошторис і звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів. |
| |||
| Оприлюднення інформації про використання публічних коштів здійснюється у порядку, передбаченому спеціальним законом. | Оприлюднення інформації про використання публічних коштів здійснюється у порядку, передбаченому спеціальним законом. |
| |||
| 4. Інформація та документи, визначені у частині другій цієї статті, якщо вони не віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначене законами України. | 4. Інформація та документи, визначені у частині другій цієї статті, якщо вони не віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначене законами України. |
| |||
| 5. Перелік додаткової інформації, обов’язкової для оприлюднення закладами освіти, може визначатися спеціальними законами. | 5. Перелік додаткової інформації, обов’язкової для оприлюднення закладами освіти, може визначатися спеціальними законами. |
| |||
| Стаття 28. Політична і релігійна діяльність у закладах освіти | Стаття 31. Політична і релігійна діяльність у закладах освіти |
| |||
| 1. Державні та комунальні заклади освіти відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер. | 1. Державні та комунальні заклади освіти відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер. |
| |||
| 2. Приватні заклади освіти, заклади релігійної освіти, а також заклади освіти, засновані релігійними організаціями, мають право визначати релігійну спрямованість власної освітньої діяльності. | 2. Приватні заклади освіти, заклади релігійної освіти, а також заклади освіти, засновані релігійними організаціями, мають право визначати релігійну спрямованість власної освітньої діяльності. |
| |||
| 3. Політичні партії не мають права втручатися в освітню діяльність закладів освіти. | 3. Політичні партії не мають права втручатися в освітню діяльність закладів освіти. |
| |||
| 4. Керівництву закладів освіти, педагогічним, науково-педагогічним і науковим працівникам, органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим особам, іншим фізичним і юридичним особам забороняється залучати здобувачів освіти до участі в політичних акціях і релігійних заходах (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті). | 4. Керівництву закладів освіти, педагогічним, науково-педагогічним і науковим працівникам, органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим особам, іншим фізичним і юридичним особам забороняється залучати здобувачів освіти до участі в релігійних заходах (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті) і політичних акціях. |
| |||
| 5. Керівництву закладів освіти, органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим особам, іншим фізичним і юридичних особам забороняється залучати працівників закладів освіти до участі в політичних акціях і релігійних заходах. | 5. Керівництву закладів освіти, органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим особам, іншим фізичним і юридичних особам забороняється залучати працівників закладів освіти до участі в релігійних заходах (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті) і політичних акціях. |
| |||
| 6. Здобувачі освіти не можуть бути обмежені у праві на здобуття освіти за їх належність чи неналежність до політичних партій, громадських об’єднань чи релігійних організацій (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті). | 6. Здобувачі освіти не можуть бути обмежені у праві на здобуття освіти за їх належність чи неналежність до релігійних організацій (крім закладів освіти, визначених у частині другій цієї статті), політичних партій і громадських об’єднань. |
| |||
| | | 7. Додаткові вимоги, необхідні для провадження педагогічної діяльності у закладах освіти, визначених у частині другій цієї статті, визначаються їх установчими документами. |
| ||
| Розділ IV | Розділ IV |
| |||
| СТАНДАРТИ ОСВІТИ, ОСВІТНІ ПРОГРАМИ, КВАЛІФІКАЦІЇ ТА ДОКУМЕНТИ ПРО ОСВІТУ | СТАНДАРТИ ОСВІТИ, ОСВІТНІ ПРОГРАМИ, КВАЛІФІКАЦІЇ ТА ДОКУМЕНТИ ПРО ОСВІТУ |
| |||
| Стаття 29. Стандарти освіти | Стаття 32. Стандарти освіти |
| |||
| 1. Стандарт освіти визначає: | 1. Стандарт освіти визначає: |
| |||
| вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувача освіти відповідного рівня; | вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувача освіти відповідного рівня; |
| |||
| обсяг навчального навантаження; | загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти; |
| |||
| інші складники, передбачені спеціальними законами. | інші складники, передбачені спеціальними законами. |
| |||
| 2. Стандарти освіти розробляються відповідно до Національної рамки кваліфікацій. | 2. Стандарти освіти розробляються відповідно до Національної рамки кваліфікацій. |
| |||
| 3. Стандарти освіти розробляються та затверджуються у порядку, визначеному спеціальними законами. | 3. Стандарти освіти розробляються та затверджуються у порядку, визначеному спеціальними законами. |
| |||
| | | 4. Проекти стандартів освіти підлягають оприлюдненню та громадському обговоренню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань освіти і науки України. |
| ||
| Стаття 30. Освітня програма | Стаття 33. Освітня програма |
| |||
| 1. Основою для розробки освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня. | 1. Основою для розробки освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня. |
| |||
| 2. Освітня програма містить: | 2. Освітня програма містить: |
| |||
| вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою; | вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою; |
| |||
| перелік освітніх компонентів та логічну послідовність їх вивчення; | перелік освітніх компонентів та їх логічна послідовність; |
| |||
| обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти. | загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти. |
| |||
| 3. Освітні програми розробляються закладами освіти, науковими установами, юридичними та фізичними особами, які здійснюють освітню діяльність, на підставі стандартів освіти та затверджуються закладами освіти. | 3. Освітні програми розробляються закладами освіти, науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності та затверджуються у порядку, визначеному спеціальними законами. |
| |||
| Заклади дошкільної, середньої та позашкільної освіти можуть використовувати Типові освітні програми або розробляти і затверджувати власні освітні програми, що повинні бути акредитовані у встановленому порядку. | Заклади дошкільної, середньої та позашкільної освіти можуть використовувати Типові освітні програми або розробляти та затверджувати власні освітні програми, які акредитуються у випадках та порядку, встановлених спеціальними законами. |
| |||
| Освітні об’єднання (комплекси) та заклади спеціалізованої освіти можуть розробляти і затверджувати власні наскрізні освітні програми, які охоплюють різні рівні освіти, та акредитуються у встановленому порядку. | Заклади спеціалізованої освіти, освітні об’єднання та освітні комплекси можуть розробляти і затверджувати власні наскрізні освітні програми, які охоплюють різні рівні освіти та акредитуються у встановленому порядку. |
| |||
| 4. Заклад освіти у межах своєї автономії на підставі освітньої програми розробляє навчальний план, який включає перелік та обсяг освітніх компонентів, послідовність їх вивчення та графік освітнього процесу. | |
| |||
| 5. Освітні програми профільної середньої освіти, професійної та вищої освіти можуть бути академічного або професійного спрямування. | 4. Освітні програми початкової освіти не можуть передбачати поглибленого вивчення навчальних предметів, за винятком спеціалізованої освіти. Освітні програми базової загальної середньої освіти можуть передбачати поглиблене вивчення окремих навчальних предметів. |
| |||
| Здобуття освіти за кожною із зазначених освітніх програм не обмежує особу у продовженні освіти на наступному освітньому рівні незалежно від спрямування освітньої програми. | Освітні програми профільної середньої освіти можуть бути академічного або професійного спрямування. Здобуття освіти за однією із зазначених освітніх програм (незалежно від її спрямування) не обмежує особу у продовженні освіти на наступному рівні освіти. |
| |||
| | | Освітні програми дошкільної і загальної середньої освіти можуть мати корекційно-відновлювальний складник для дітей-інвалідів, дітей, які потребують особливих умов догляду, дітей з особливими освітніми потребами. |
| ||
| 6. Порядок розроблення та затвердження типових освітніх програм регулюється спеціальними законами. | 5. Порядок розроблення та затвердження типових освітніх програм регулюється спеціальними законами. |
| |||
| Стаття 31. Кваліфікації | Стаття 34. Кваліфікації |
| |||
| 1. Кваліфікації можуть бути повними або частковими. | 1. Кваліфікації за обсягом класифікуються на повні та часткові, за змістом – на освітні та професійні. |
| |||
| Кваліфікація вважається повною у разі здобуття особою повного переліку компетентностей (результатів навчання) відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені стандартом освіти (професійним стандартом) у певній галузі знань чи професійній діяльності. | 2. Кваліфікація вважається повною у разі здобуття особою повного переліку компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом, необхідних для досягнення певного освітнього або професійного рівня. |
| |||
| Кваліфікація вважається частковою у разі здобуття особою частини компетентностей (результатів навчання) відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені стандартом освіти (професійним стандартом) у певній галузі знань чи професійній діяльності. | 3. Кваліфікація вважається частковою у разі здобуття особою частини компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом, необхідних для досягнення певного освітнього або професійного рівня. |
| |||
| У цьому Законі та спеціальних законах під терміном “кваліфікація” розуміється повна кваліфікація, якщо інше спеціально не зазначено в законі. | 4. У цьому Законі та спеціальних законах під терміном “кваліфікація” розуміється повна кваліфікація, якщо інше спеціально не зазначено в законі. |
| |||
| | | 5. Освітня кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважений суб’єкт встановив, що особа досягла компетентностей відповідно до стандартів освіти, що засвідчується відповідним документом про освіту. 6. Професійна кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважений суб’єкт встановив наявність у працівника необхідних компетентностей, що відповідно до вимог відповідних стандартів, дозволяють виконувати певний вид роботи або займатись професійною діяльністю. Професійна кваліфікація засвідчується відповідним документом про професійну кваліфікацію. 7. Знання, уміння, навички та інші компетентності, необхідні для здобуття освітніх та/або професійних кваліфікацій, можуть отримуватися у системі формальної чи неформальної освіти або шляхом інформального навчання. 8. Присвоєння, підтвердження освітніх та/або професійних кваліфікацій може здійснюватися на добровільній основі, як правило, шляхом зовнішнього незалежного оцінювання суб’єктами, що здійснюють діяльність із оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій (в тому числі, навчальними закладами). 9. Кваліфікаційні центри – це уповноважені організації для оцінювання освітньої та/або професійної кваліфікації осіб, офіційного визнання (присвоєння, підтвердження) набутої особами кваліфікації (у тому числі, отриманої шляхом неформальної, інформальної освіти) та надання відповідних документів про освітню та/або професійну кваліфікацію. 10. Процедури присвоєння, підтвердження кваліфікацій, а також порядок створення та діяльності і правовий статус суб’єктів, що здійснюють діяльність із оцінювання і визнання освітніх та/або професійних кваліфікацій, визначаються спеціальним законом. |
| ||
| Стаття 32. Рамки кваліфікацій | Стаття 35. Рамки кваліфікацій |
| |||
| 1. В Україні функціонують такі рамки кваліфікацій: | 1. В Україні функціонують такі рамки кваліфікацій: |
| |||
| Національна рамка кваліфікацій; | Національна рамка кваліфікацій; |
| |||
| галузеві рамки кваліфікацій. | галузеві рамки кваліфікацій. |
| |||
| 2. Національна рамка кваліфікацій - системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів, що затверджується Кабінетом Міністрів України | 2. Національна рамка кваліфікацій - системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів, що затверджується Кабінетом Міністрів України |
| |||
| 3. Національна рамка кваліфікацій призначена для використання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, установами та організаціями, що реалізують державну політику у сфері освіти, зайнятості та соціально-трудових відносин, закладами освіти, роботодавцями, іншими юридичними та фізичними особами з метою розроблення, ідентифікації, співвіднесення, визнання, планування і розвитку кваліфікацій. | 3. Національна рамка кваліфікацій призначена для використання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, установами та організаціями, що реалізують державну політику у сфері освіти, зайнятості та соціально-трудових відносин, закладами освіти, роботодавцями, іншими юридичними та фізичними особами з метою розроблення, ідентифікації, співвіднесення, визнання, планування і розвитку кваліфікацій. |
| |||
| 4. Національна рамка кваліфікацій впроваджується з метою введення європейських стандартів та принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців, забезпечення гармонізації норм законодавства у сфері освіти та соціально-трудових відносин, сприяння національному та міжнародному визнанню кваліфікацій, здобутих в Україні, налагодження ефективної взаємодії сфери освіти і ринку праці. | 4. Національна рамка кваліфікацій впроваджується з метою введення європейських стандартів та принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців, забезпечення гармонізації норм законодавства у сфері освіти та соціально-трудових відносин, сприяння національному та міжнародному визнанню кваліфікацій, здобутих в Україні, налагодження ефективної взаємодії сфери освіти і ринку праці. |
| |||
| 5. У галузевих рамках кваліфікацій конкретизується опис кваліфікаційних рівнів у термінах компетентностей, що характерні для кваліфікацій певної галузі знань та виду економічної діяльності. | 5. У галузевих рамках кваліфікацій конкретизується опис кваліфікаційних рівнів у термінах компетентностей, що характерні для кваліфікацій певної галузі знань та виду економічної діяльності. |
| |||
| 6. Кваліфікаційні рівні галузевих рамок кваліфікацій мають відповідати кваліфікаційним рівням Національної рамки кваліфікацій. | 6. Кваліфікаційні рівні галузевих рамок кваліфікацій мають відповідати кваліфікаційним рівням Національної рамки кваліфікацій. |
| |||
| 7. Галузеві рамки кваліфікацій затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. | 7. Галузеві рамки кваліфікацій затверджуються у порядку, визначеному законодавством. |
| |||
| Стаття 33. Рівні Національної рамки кваліфікацій | Стаття 36. Рівні Національної рамки кваліфікацій |
| |||
| 1. Національна рамка кваліфікацій визначає десять кваліфікаційних рівнів, що можуть містити підрівні. | 1. Національна рамка кваліфікацій визначає десять кваліфікаційних рівнів, що можуть містити підрівні. |
| |||
| Кожен рівень Національної рамки кваліфікацій визначається певною сукупністю компетентностей особи, які є типовими для кваліфікацій відповідного рівня, що також включає її готовність до навчання впродовж життя. | Кожен рівень Національної рамки кваліфікацій визначається певною сукупністю компетентностей особи, які є типовими для кваліфікацій відповідного рівня, що також включає її готовність до навчання впродовж життя. |
| |||
| 2. Нульовий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи адекватно діяти у відомих простих ситуаціях під безпосереднім контролем іншої особи. | 2. Нульовий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи адекватно діяти у відомих простих ситуаціях під безпосереднім контролем іншої особи. |
| |||
| 3. Перший рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи виконувати прості завдання у типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері роботи або навчання, виконувати завдання під безпосереднім керівництвом іншої особи. | 3. Перший рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи виконувати прості завдання у типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері роботи або навчання, виконувати завдання під безпосереднім керівництвом іншої особи. |
| |||
| 4. Другий рівень Національної рамки кваліфікації визначає здатність особи виконувати типові нескладні завдання у типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері роботи або навчання, виконувати завдання під керівництвом з елементами самостійності. | 4. Другий рівень Національної рамки кваліфікації визначає здатність особи виконувати типові нескладні завдання у типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері роботи або навчання, виконувати завдання під керівництвом з елементами самостійності. |
| |||
| 5. Третій рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи виконувати виробничі або навчальні завдання середньої складності за визначеними алгоритмами та встановленими нормами часу і якості. | 5. Третій рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи виконувати виробничі або навчальні завдання середньої складності за визначеними алгоритмами та встановленими нормами часу і якості. |
| |||
| 6. Четвертий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи самостійно виконувати складні спеціалізовані виробничі чи навчальні завдання у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, зокрема в нестандартних ситуаціях. | 6. Четвертий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи самостійно виконувати складні спеціалізовані виробничі чи навчальні завдання у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, зокрема в нестандартних ситуаціях. |
| |||
| 7. П’ятий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи вирішувати типові спеціалізовані задачі в певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування положень і методів відповідної науки і характеризується певною невизначеністю умов. | 7. Перший підрівень п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи самостійно виконувати складні спеціалізовані виробничі чи навчальні завдання в окремій галузі професійної діяльності або у процесі навчання, нести відповідальність за результати свої діяльності та контролювати інших осіб у певних ситуаціях. Другий підрівень п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи вирішувати типові спеціалізовані задачі в певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування положень і методів відповідних наук і характеризується певною невизначеністю умов. |
| |||
| 8. Шостий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи вирішувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов. | 8. Шостий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи вирішувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов. |
| |||
| 9. Сьомий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи розв’язувати складні задачі і проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог. | 9. Сьомий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи розв’язувати складні задачі і проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог. |
| |||
| 10. Восьмий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та/або професійної практики. | 10. Восьмий рівень Національної рамки кваліфікацій визначає здатність особи розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та/або професійної практики. |
| |||
| 412. | 11. Дев’ятий рівень Національної рамки кваліфікації передбачає здатність особи визначати та розв’язувати соціально значущі системні проблеми у певній галузі діяльності, які є ключовими для забезпечення стійкого розвитку та вимагають створення нових системоутворювальних знань і прогресивних технологій. | 11. Дев’ятий рівень Національної рамки кваліфікації передбачає здатність особи визначати та розв’язувати соціально значущі системні проблеми у певній галузі діяльності, які є ключовими для забезпечення стійкого розвитку та вимагають створення нових системоутворювальних знань і прогресивних технологій. |
| ||
| | | Стаття 37. Національна система кваліфікацій 1. Національна система кваліфікацій – це сукупність інституцій і правових норм, які регулюють процеси формування освітніх та/або професійних вимог до осіб відповідно до потреб особи, суспільства та ринку праці, оцінювання кваліфікаційного рівня. 2. Структура і функціонування національної системи кваліфікацій визначається законом. |
| ||
| | | Стаття 38. Національне агентство кваліфікацій 1. Національне агентство кваліфікацій є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим на реалізацію державної політики у сфері кваліфікацій, що створюється Кабінетом Міністрів України. |
| ||
| | | 2. Національне агентство кваліфікацій: реєструє професійні стандарти за заявницьким принципом та забезпечує відкритий доступ до стандартів; координує розроблення професійних стандартів; бере участь у розробленні стандартів освіти; організовує розроблення проектів змін до Національної рамки кваліфікацій з дотриманням вимог цього Закону; здійснює акредитацію кваліфікаційних центрів; здійснює міжнародне співробітництво у сфері професійних кваліфікацій, у тому числі з метою гармонізації Національної рамки кваліфікацій з аналогічними міжнародними документами; розробляє критерії та процедури визнання професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах; взаємодіє з органами та установами забезпечення якості освіти; здійснює інші повноваження, передбачені законом. |
| ||
| | | 3. Правовий статус, порядок формування складу (за участі об’єднань роботодавців) та діяльності Національного агентства кваліфікацій визначається законом. |
| ||
| | | Стаття 39. Професійні стандарти 1. Професійний стандарт – затверджені в установленому порядку вимоги до кваліфікації працівників, їх компетентностей, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій. Професійні стандарти співвідносяться з рівнями Національної рамки кваліфікацій. |
| ||
| | | 2. Професійні стандарти можуть розроблятися роботодавцями, їх організаціями та об’єднаннями, органами державної влади, науковими установами, галузевими радами, громадськими об’єднаннями, іншими зацікавленими суб’єктами. |
| ||
| | | 3. Порядок розробки, уведення в дію і перегляду професійних стандартів визначається законом. Реєстрація професійних стандартів за заявницьким принципом здійснюється Національним агентством кваліфікацій. |
| ||
| Стаття 34. Документи про освіту | Стаття 40. Документи про освіту |
| |||
| 1. Після успішного завершення навчання за типовою або акредитованою освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти та учнів початкової школи) отримують відповідний документ про освіту державного зразка державною мовою. Форма і зміст документів про освіту, порядок їх замовлення, виготовлення та видачі затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. | 1. Після успішного завершення навчання за типовою або акредитованою освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти та учнів початкової школи) отримують відповідний документ про освіту державного зразка державною мовою. Форма і зміст документів про освіту, порядок їх замовлення, виготовлення та видачі затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. |
| |||
| Для осіб з порушеннями зору документ про освіту виготовляється з урахуванням забезпечення доступності відтвореної на ньому інформації (з використанням шрифту Брайля). | Для осіб з порушеннями зору документ про освіту виготовляється з урахуванням забезпечення доступності відтвореної на ньому інформації (з використанням шрифту Брайля). |
| |||
| 2. За неакредитованою освітньою програмою заклади освіти виготовляють і видають власні документи про освіту у порядку та згідно із зразком, що визначені колегіальним органом управління цього закладу. | 2. За неакредитованою освітньою програмою заклади освіти виготовляють і видають власні документи про освіту у порядку та згідно із зразком, що визначені колегіальним органом управління цього закладу. |
| |||
| 3. Інформація про видані документи про освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. | 3. Інформація про видані документи про освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. |
| |||
| Розділ V | Розділ V |
| |||
| ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ | ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ |
| |||
| Стаття 35. Система забезпечення якості освіти | Стаття 41. Система забезпечення якості освіти |
| |||
| 1. Метою розбудови та функціонування системи забезпечення якості освіти в Україні є: | 1. Метою розбудови та функціонування системи забезпечення якості освіти в Україні є: |
| |||
| гарантування якості освіти; | гарантування якості освіти; |
| |||
| формування довіри суспільства до закладів освіти; | формування довіри суспільства до системи та закладів освіти, органів управління освітою; |
| |||
| постійне та послідовне підвищення якості освіти; | постійне та послідовне підвищення якості освіти; |
| |||
| допомога закладам освіти та особам, які провадять освітню діяльність, у підвищенні якості освіти. | допомога закладам освіти та особам, які провадять освітню діяльність, у підвищенні якості освіти. |
| |||
| 2. Складовими частинами системи забезпечення якості освіти є: | 2. Складовими частинами системи забезпечення якості освіти є: |
| |||
| система забезпечення якості у закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти); | система забезпечення якості у закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти); |
| |||
| система зовнішнього забезпечення якості освіти; | система зовнішнього забезпечення якості освіти; |
| |||
| система забезпечення якості у діяльності органів управління і установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти. | система забезпечення якості у діяльності органів управління і установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти. |
| |||
| 3. Система забезпечення якості на рівні закладу освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти) може включати: | 3. Система забезпечення якості у закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти) може включати: |
| |||
| розроблення закладом освіти стратегії (політики) та процедур постійного підвищення якості освіти; | стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти; |
| |||
| створення та постійне вдосконалення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності; | систему та механізми забезпечення академічної доброчесності; |
| |||
| оцінювання здобувачів освіти на основі чітких і оприлюднених критеріїв, правил і процедур; | оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; |
| |||
| оцінювання якості освітньої діяльності педагогічних (науково-педагогічних) працівників; | оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання освітньої діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників; |
| |||
| оцінювання якості управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти; | оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти; |
| |||
| забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти; | забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти; |
| |||
| забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти; | забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти; |
| |||
| створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування; | створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування; |
| |||
| інші процедури та заходи, що визначаються спеціальним законом або документами закладу освіти. | інші процедури та заходи, що визначаються спеціальним законом або документами закладу освіти. |
| |||
| 4. Система зовнішнього забезпечення якості освіти може включати: | 4. Система зовнішнього забезпечення якості освіти може включати: |
| |||
| 1) інструменти, процедури та заходи забезпечення і підвищення якості освіти, зокрема: | 1) інструменти, процедури та заходи забезпечення і підвищення якості освіти, зокрема: |
| |||
| ліцензування освітньої діяльності; | ліцензування освітньої діяльності; |
| |||
| акредитацію освітніх програм; | акредитацію освітніх програм; |
| |||
| | | інституційну акредитацію закладів вищої освіти; |
| ||
| | | громадську акредитацію закладів освіти; |
| ||
| зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання; | зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання; |
| |||
| інституційний аудит; | інституційний аудит; |
| |||
| моніторинг якості освіти; | моніторинг якості освіти; |
| |||
| атестацію та сертифікацію педагогічних працівників; | атестацію педагогічних працівників; |
| |||
| | | сертифікацію педагогічних працівників; |
| ||
| | | громадський нагляд; |
| ||
| інші інструменти, процедури і заходи, що визначаються спеціальними законами. | інші інструменти, процедури і заходи, що визначаються спеціальними законами. |
| |||
| 2) визначені спеціальними законами органи і установи, що відповідають за розвиток та вдосконалення системи забезпечення якості, та спеціально уповноважені державою установи, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання. | 2) визначені спеціальними законами органи і установи, що відповідають за забезпечення якості, та спеціально уповноважені державою установи, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання; |
| |||
| | | 3) незалежні установи оцінювання та забезпечення якості освіти. |
| ||
| 5. Система забезпечення якості у діяльності органів управління і установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти, включає: | 5. Система забезпечення якості у діяльності органів управління і установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти, включає: |
| |||
| формування політики та процедур постійного підвищення якості власної діяльності; | формування політики та процедур постійного підвищення якості власної діяльності; |
| |||
| забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації процесів і процедур; | забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації процесів і процедур; |
| |||
| зовнішній незалежний аудит діяльності, процесів і процедур органів і установ. | зовнішній незалежний аудит діяльності (процесів і процедур) відповідних органів і установ. |
| |||
| 6. Особливості функціонування системи забезпечення якості на кожному рівні освіти визначається спеціальними законами. | 6. Особливості функціонування системи забезпечення якості на кожному рівні освіти визначається спеціальними законами. |
| |||
| Стаття 36. Академічна доброчесність | Стаття 42. Академічна доброчесність |
| |||
| 1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. | 1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. |
| |||
| 2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає: | 2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає: |
| |||
| посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей; | посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей; |
| |||
| дотримання норм законодавства про авторське право; | дотримання норм законодавства про авторське право; |
| |||
| надання достовірної інформації про результати досліджень та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність; | надання достовірної інформації про результати досліджень та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність; |
| |||
| контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; | контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; |
| |||
| 3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає: | 3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає: |
| |||
| самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливим освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей); | самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливим освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей); |
| |||
| посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей; | посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей; |
| |||
| дотримання норм законодавства про авторське право; | дотримання норм законодавства про авторське право; |
| |||
| надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності. | надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності. |
| |||
| 4. Порушенням академічної доброчесності вважається: | 4. Порушенням академічної доброчесності вважається: |
| |||
| 1) академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; формою академічного плагіату є самоплагіат, що полягає у відтворенні без посилання на джерело інформації власних раніше опублікованих текстів; | 1) академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; |
| |||
| 2) фабрикація - фальсифікація результатів досліджень, посилань, або будь-яких інших даних, що стосуються освітнього процесу; | 2) фабрикація – фальсифікація результатів досліджень, посилань у власних публікаціях, будь-яких інших даних, у тому числі статистичних, що стосуються освітнього процесу та наукових досліджень; |
| |||
| 3) обман - надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітньої процесу; | 3) обман - надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітньої процесу; |
| |||
| 4) списування - використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації під час оцінювання результатів навчання; | 4) списування - використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації під час оцінювання результатів навчання; |
| |||
| 5) хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі. | 5) хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі. |
| |||
| 5. За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: | 5. За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: |
| |||
| відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання; | відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання; |
| |||
| позбавлення присудженого наукового ступеня чи присвоєного вченого звання; | позбавлення присудженого наукового ступеня чи присвоєного вченого звання; |
| |||
| позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади. | позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади. |
| |||
| 6. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: | 6. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: |
| |||
| повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); | повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); |
| |||
| повторне проходження навчального курсу; | повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми; |
| |||
| 480. | відрахування із закладу освіти (крім осіб, що здобувають загальну середню освіту). | відрахування із закладу освіти (крім осіб, що здобувають загальну середню освіту). |
| ||
| 7. Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами. | 7. Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами. |
| |||
| 8. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначаються правилами внутрішнього розпорядку закладів освіти. | 8. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначаються правилами внутрішнього розпорядку закладів освіти. |
| |||
| 9. Форми та види академічної відповідальності закладів освіти визначаються спеціальними законами. | 9. Форми та види академічної відповідальності закладів освіти визначаються спеціальними законами. |
| |||
| 10. За дії (бездіяльність), що цим законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів юридичної відповідальності з підстав та в порядку, визначених відповідними законами. | 10. За дії (бездіяльність), що цим законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів юридичної відповідальності з підстав та в порядку, визначених відповідними законами. |
| |||
| Стаття 37. Ліцензування освітньої діяльності | Стаття 43. Ліцензування освітньої діяльності |
| |||
| 1. Ліцензування освітньої діяльності - процедура визнання спроможності юридичної особи провадити освітню діяльність на певному рівні освіти відповідно до ліцензійних умов. | 1. Ліцензування освітньої діяльності — процедура визнання спроможності юридичної або фізичної особи надавати освітні послуги на певному рівні освіти відповідно до ліцензійних умов. |
| |||
| 2. Освітня діяльність провадиться на підставі ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до законодавства. | 2. Освітня діяльність провадиться на підставі ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до законодавства. |
| |||
| 3. Ліцензійні умови затверджуються окремо для кожного рівня освіти. Ліцензійні умови формуються з урахуванням спеціальних вимог до доступності для осіб з особливими освітніми потребами. Вимоги до ліцензійних умов визначаються спеціальними законами. | 3. Ліцензійні умови затверджуються окремо для кожного рівня освіти. Ліцензійні умови формуються з урахуванням спеціальних вимог до доступності для осіб з особливими освітніми потребами. Вимоги до ліцензійних умов визначаються спеціальними законами. |
| |||
| 4. Ліцензування, контроль за дотриманням ліцензійних умов, видача та анулювання ліцензій на освітню діяльність здійснюються у порядку, визначеному законодавством. | 4. Ліцензування, контроль за дотриманням ліцензійних умов, видача та анулювання ліцензій на освітню діяльність здійснюються у порядку, визначеному законодавством. |
| |||
| Стаття 38. Акредитація освітніх програм | Стаття 44. Акредитація освітньої програми |
| |||
| 1. Акредитація освітніх програм - це механізм забезпечення якості формальної освіти, який полягає в оцінці освітніх програм на предмет відповідності стандартам освіти, спроможності закладу освіти виконати вимоги цих стандартів та досягнути заявлених у програмі результатів навчання. | 1. Акредитація освітньої програми – оцінювання освітньої програми на предмет її відповідності стандарту освіти, а також спроможності закладу освіти виконати вимоги цього стандарту та досягти заявлених у програмі результатів навчання. |
| |||
| | | 2. Акредитація освітньої програми відповідного рівня освіти здійснюється органом із забезпечення якості освіти, визначеним цим та спеціальним законом. |
| ||
| 492. | 2. Процедура акредитації освітніх програм визначається спеціальними законами. | 3. Процедура акредитації освітніх програм визначається спеціальними законами. |
| ||
| Стаття 39. Інституційний аудит | Стаття 45. Інституційний аудит |
| |||
| 1. Інституційний аудит - це процедура зовнішньої оцінки освітніх та управлінських процесів закладу освіти, які забезпечують його ефективну роботу та сталий розвиток. | 1. Інституційний аудит – це процедура комплексної зовнішньої оцінки освітніх та управлінських процесів закладу освіти, які забезпечують його ефективну роботу та сталий розвиток. |
| |||
| 2. Метою проведення інституційного аудиту є вироблення рекомендацій щодо: | 2. Метою проведення інституційного аудиту є вироблення рекомендацій щодо: |
| |||
| підвищення якості освітньої діяльності закладу освіти та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти; | підвищення якості освітньої діяльності закладу освіти та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти; |
| |||
| приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність до вимог законодавства та ліцензійних умов. | приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність до вимог законодавства та ліцензійних умов. |
| |||
| 3. Інституційний аудит проводиться у закладах освіти (крім закладів вищої освіти), які за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, моніторингу якості освіти, інших досліджень, показали низькі результати навчання здобувачів освіти чи освітньої діяльності. | 3. Інституційний аудит проводиться у закладах освіти (крім закладів вищої освіти), які за результатами зовнішнього незалежного оцінювання та/або моніторингу якості освіти показали низькі результати навчання здобувачів освіти. |
| |||
| Інституційний аудит закладів вищої освіти є обов’язковим. | |
| |||
| Інституційний аудит може бути проведений за ініціативою засновника, керівника або наглядової/піклувальної ради закладу освіти. | Інституційний аудит може бути проведений за ініціативою засновника, керівника, колегіального органу управління або наглядової/піклувальної ради закладу освіти. |
| |||
| 4. За результатами проведення інституційного аудиту закладу освіти надаються висновок про рівень якості освіти та рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладу освіти. | 4. За результатами проведення інституційного аудиту закладу освіти надаються висновок про якість освітньої діяльності закладу освіти та внутрішню систему забезпечення якості освіти, а також рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладу освіти та приведення освітнього і управлінського процесів у відповідність до вимог законодавства та ліцензійних умов. |
| |||
| У разі виявлення невідповідності освітньої діяльності закладу освіти встановленим вимогам інституційний аудит проводиться повторно протягом наступного року. При негативних результатах повторного інституційного аудиту засновнику закладу освіти можуть бути надані рекомендації щодо зміни керівника закладу освіти, припинення чи реорганізації закладу освіти. | У разі виявлення невідповідності освітньої діяльності закладу освіти законодавству та/або ліцензійним умовам орган, який проводить аудит, визначає строк усунення недоліків та порушень у роботі закладу освіти. Після закінчення визначеного строку інституційний аудит проводиться повторно. При негативних результатах повторного інституційного аудиту засновнику закладу освіти можуть бути надані рекомендації щодо зміни керівника закладу освіти, припинення чи реорганізації закладу освіти. |
| |||
| 5. Результати інституційного аудиту оприлюднюються на сайтах закладу освіти (у разі його наявності), засновника та органу, що здійснив інституційний аудит. | 5. Результати інституційного аудиту оприлюднюються на сайтах закладу освіти (у разі його наявності), засновника та органу, що здійснив інституційний аудит. |
| |||
| 6. Інституційний аудит закладу освіти проводить центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти (у сфері дошкільної, загальноосвітньої, позашкільної та професійної освіти), Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (у сфері вищої освіти) у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. | 6. Інституційний аудит закладу освіти проводить центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти. |
| |||
| 7. Особливості проведення інституційного аудиту на кожному рівні освіти визначаються спеціальними законами. Порядок та критерії проведення інституційного аудиту затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. | 7. Особливості проведення інституційного аудиту на кожному рівні освіти визначаються спеціальними законами. |
| |||
| | | Стаття 46. Інституційна акредитація закладів вищої освіти 1. Інституційна акредитація закладів вищої освіти - це механізм забезпечення якості формальної вищої освіти, який полягає в оцінюванні діяльності закладів вищої освіти на предмет відповідності стандартам освіти та освітньої діяльності, вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти, спроможності закладу вищої освіти виконати вимоги цих стандартів та досягнути заявлених в освітніх програмах результатів навчання. 2. Інституційна акредитація може бути проведена за ініціативою засновника, керівника, колегіального органу управління або наглядової ради закладу вищої освіти. 3. Інституційна акредитація закладів вищої освіти здійснюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти в співпраці з національними та міжнародними експертами, а також міжнародними інституціями, що здійснюють діяльність у сфері забезпечення якості вищої освіти та визнані Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. 4. Результат інституційної акредитації засвідчується сертифікатом, що надає закладу вищої освіти право на самоакредитацію освітніх програм. Вищий навчальний заклад, який бажає акредитувати освітні програми, подає Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти письмову заяву та сертифікат про інституційну акредитацію, на підставі яких отримує сертифікати про акредитацію освітніх програм без проходження . 5. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти розробляє положення про інституційну акредитацію закладів вищої освіти і подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. |
| ||
| Стаття 40. Зовнішнє незалежне оцінювання | Стаття 47. Зовнішнє незалежне оцінювання |
| |||
| 1. Зовнішнє незалежне оцінювання - оцінювання результатів навчання, здобутих особою на певному рівні освіти. | 1. Зовнішнє незалежне оцінювання - оцінювання результатів навчання, здобутих особою на певному рівні освіти. |
| |||
| 2. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на основі програм зовнішнього незалежного оцінювання, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Зміст програм зовнішнього незалежного оцінювання має бути доступним для ознайомлення осіб, які проходитимуть таке оцінювання, на початку здобуття ними освіти відповідного рівня. | 2. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на основі програм зовнішнього незалежного оцінювання, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Зміст програм зовнішнього незалежного оцінювання має відповідати стандартам освіти відповідного рівня і бути доступним для ознайомлення осіб, які проходитимуть таке оцінювання, на початку здобуття ними освіти відповідного рівня. |
| |||
| 3. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на таких принципах: | 3. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на таких принципах: |
| |||
| валідності; | валідності; |
| |||
| об’єктивності; | об’єктивності; |
| |||
| надійності; | надійності; |
| |||
| доступності; | доступності; |
| |||
| відповідальності. | відповідальності. |
| |||
| 515. | 4. Процедури, форми та порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням можливостей осіб з особливими освітніми потребами та повинні бути оприлюднені не менш як за шість місяців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання. | 4. Процедури, форми та порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням можливостей осіб з особливими освітніми потребами та повинні бути оприлюднені не менш як за шість місяців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання. |
| ||
| 5. Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання здійснюється за кошти державного бюджету та за рахунок інших джерел, що не заборонені законодавством. | 5. Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання здійснюється за кошти державного бюджету та за рахунок інших джерел, що не заборонені законодавством. |
| |||
| Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання випускників основної та старшої школи здійснюється за кошти державного бюджету. | Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання випускників основної та старшої школи здійснюється за кошти державного бюджету. |
| |||
| 6. Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться спеціально уповноваженою державою установою, положення про яку затверджується Кабінетом Міністрів України. | 6. Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться спеціально уповноваженою державою установою, положення про яку затверджується Кабінетом Міністрів України. |
| |||
| Стаття 41. Моніторинг якості освіти | Стаття 48. Моніторинг якості освіти |
| |||
| 1. Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних заходів, що здійснюється з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, в закладі освіти, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей. | 1. Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних заходів, що здійснюється з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, в закладі освіти, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей. |
| |||
| 2. Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній. | 2. Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній. |
| |||
| Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладами освіти. | Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладами освіти. |
| |||
| Зовнішній моніторинг якості освіти здійснюється органами та установами, визначеними цим та спеціальними законами. | Зовнішній моніторинг якості освіти здійснюється органами та установами, визначеними цим та спеціальними законами. |
| |||
| 3. Порядок, види та форми проведення моніторингу якості освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. | 3. Порядок, види та форми проведення моніторингу якості освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. |
| |||
| 4. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки організовує участь закладів освіти у порівняльних міжнародних дослідженнях якості освіти. | 4. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки організовує участь закладів освіти у порівняльних міжнародних дослідженнях якості освіти. |
| |||
| | | Стаття 49. Громадська акредитація закладу освіти 1. Громадська акредитація закладу освіти – визнання якості освітньої діяльності закладу освіти з метою формування його позитивного іміджу та репутації. Громадська акредитація здійснюється на добровільних засадах за запитом закладу освіти. Громадська акредитація проводиться акредитованими в установленому порядку фаховими громадськими об’єднаннями, іншими юридичними особами, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти і освітньої діяльності. Результати громадської інституційної акредитації враховуються під час різних форм державного нагляду (контролю). |
| ||
| Стаття 42. Атестація та сертифікація педагогічних працівників | Стаття 50. Атестація педагогічних працівників |
| |||
| 1. Атестація педагогічного працівника - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання його педагогічної діяльності. | 1. Атестація педагогічного працівника - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання його педагогічної діяльності. |
| |||
| Педагогічний працівник проходить атестацію не рідше ніж один раз на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. | 2. Педагогічний працівник проходить атестацію не рідше ніж один раз на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. |
| |||
| За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначаються Кабінетом Міністрів України. | 3. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначаються Кабінетом Міністрів України. |
| |||
| Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством. | 4. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством. |
| |||
| Порядок атестації педагогічного працівника затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. | 5. Порядок атестації педагогічного працівника затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. |
| |||
| | | Стаття 51. Сертифікація педагогічних працівників |
| ||
| 2. Сертифікація - це зовнішнє оцінювання професійних | 1. Сертифікація – це зовнішнє оцінювання фахових знань педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання) з метою визначення відповідності рівня його професійних компетентностей вимогам професійного стандарту. |
| |||
| Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативи. | 2. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативи. |
| |||
| | | 3. Формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки із залученням спеціально уповноваженої державою установи, що є відповідальною за зовнішнє незалежне оцінювання. |
| ||
| За результатами успішного проходження сертифікації особі видається сертифікат, який є дійсним упродовж п’яти років. | 4. За результатами успішного проходження сертифікації особі видається сертифікат, який є дійсним упродовж п’яти років. |
| |||
| | | 5. Педагогічні працівники, які мають сертифікат, залучаються до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розробки та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов’язаних із забезпечення якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій в системі освіти. |
| ||
| Порядок проходження сертифікації затверджує Кабінет Міністрів України. | 6. Порядок проходження сертифікації затверджує Кабінет Міністрів України. |
| |||
| 536. | Розділ VI | Розділ VI |
| ||
| УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ | УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ |
| |||
| Стаття 43. Категорії учасників освітнього процесу | Стаття 52. Категорії учасників освітнього процесу |
| |||
| 1. Учасниками освітнього процесу є: | 1. Учасниками освітнього процесу є: |
| |||
| 1) здобувачі освіти; | 1) здобувачі освіти; |
| |||
| 2) педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники; | 2) педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники; |
| |||
| 3) батьки (законні представники); | 3) батьки (законні представники); |
| |||
| 4) інші працівники закладу освіти; | 4) інші працівники закладу освіти; |
| |||
| 5) фізичні особи, які здійснюють освітню діяльність за наявності відповідної ліцензії; | 5) фізичні особи, які здійснюють освітню діяльність за наявності відповідної ліцензії; |
| |||
| 6) інші особи, які залучені до освітнього процесу: | 6) інші особи, які залучені до освітнього процесу: |
| |||
| спеціалісти, фахівці-практики; | спеціалісти, фахівці-практики; |
| |||
| медичні працівники; | медичні працівники; |
| |||
| представники роботодавців; | представники роботодавців. |
| |||
| експерти | представники громадських організацій. | | | | |
| 2. З метою підвищення якості освітнього процесу та в інтересах здобувачів освіти до освітнього процесу можуть залучатися інші особи за рішенням колегіального органу управління закладу освіти. | 2. Залучення до освітнього процесу інших осіб відбувається з метою підвищення якості освітнього процесу, в інтересах здобувачів освіти та за рішенням колегіального органу управління закладу освіти. |
| |||
| Стаття 44. Права і обов’язки здобувачів освіти | Стаття 53. Права і обов’язки здобувачів освіти |
| |||
| 1. Здобувачі освіти право на: | 1. Здобувачі освіти мають право на: |
| |||
| навчання впродовж життя та академічну мобільність; | навчання впродовж життя та академічну мобільність; |
| |||
| вільний вибір закладу освіти, виду і форми здобуття освіти; | вільний вибір закладу освіти, виду і форми здобуття освіти; |
| |||
| свободу творчої, літературної, художньої, наукової та науково-технічної діяльності; | свободу творчої, літературної, художньої, наукової та науково-технічної діяльності; |
| |||
| безпечні та нешкідливі умови навчання і праці; | безпечні та нешкідливі умови навчання і праці; |
| |||
| захист від будь-яких форм насильства та експлуатації, образ, недбалого і жорстокого поводження; | захист від будь-яких форм насильства та експлуатації, образ, недбалого і жорстокого поводження; |
| |||
| користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти; | користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти; |
| |||
| безоплатне користування бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів закладу освіти; | безоплатне користування бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів закладу освіти у порядку, встановленому закладом освіти; |
| |||
| доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності; | доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності; |
| |||
| особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти; | особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти; |
| |||
| необхідні умови для здобуття освіти (для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення); | необхідні умови для здобуття освіти (для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення). |
| |||
| 2. На час виробничого навчання і практики здобувачам освіти забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до освітніх програм та угод між закладами освіти та підприємствами, установами, організаціями, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики. Під час проходження виробничого навчання і практики забороняється використовувати працю здобувачів освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою. | 2. На час виробничого навчання і практики здобувачам освіти забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до освітніх програм та угод між закладами освіти та підприємствами, установами, організаціями, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики. Під час проходження виробничого навчання і практики забороняється використовувати працю здобувачів освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою. |
| |||
| 3. Здобувачі освіти зобов’язані: | 3. Здобувачі освіти зобов’язані: |
| |||
| виконувати вимоги освітньої програми і навчального плану, дотримуючись принципу академічної доброчесності; | відповідально ставитися до здобуття освіти, виконувати вимоги освітньої програми і навчального плану, дотримуючись принципу академічної доброчесності; |
| |||
| поважати інших учасників освітнього процесу, їх права, свободи та законні інтереси, працю і гідність педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників закладів освіти, дотримуватися інших етичних норм; | поважати інших учасників освітнього процесу, їх права, свободи та законні інтереси, працю і гідність педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників закладів освіти, дотримуватися інших етичних норм; |
| |||
| дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля; | відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля; |
| |||
| дотримуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти. | дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про навчання (у разі його наявності). |
| |||
| 4. Здобувачі освіти мають інші права та обов’язки, передбачені спеціальними законами та ратифікованими міжнародними договорами України. | 4. Здобувачі освіти мають інші права та обов’язки, передбачені спеціальними законами та ратифікованими міжнародними договорами України. |
| |||
| Стаття 45. Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників | Стаття 54. Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників |
| |||
| 1. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на: | 1. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на: |
| |||
| академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі; | академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі; |
| |||
| безоплатне користування бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів закладу освіти; | безоплатне користування бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів закладу освіти у порядку, встановленому закладом освіти; |
| |||
| вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку педагогічних працівників; | вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку педагогічних працівників; |
| |||
| доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності; | доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності; |
| |||
| захист професійної честі, гідності; | захист професійної честі, гідності; |
| |||
| індивідуальну освітню (наукову, творчу) діяльність за межами закладу освіти; | індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти; |
| |||
| творчу відпустку строком до одного року не частіше одного разу на 10 років із зарахуванням до загального і спеціального трудового стажу; | творчу відпустку строком до одного року не частіше одного разу на 10 років із зарахуванням до загального і спеціального трудового стажу; |
| |||
| одержання службового житла; | одержання службового житла; |
| |||
| педагогічну ініціативу; | педагогічну ініціативу; |
| |||
| підвищення кваліфікації, перепідготовку; | підвищення кваліфікації, перепідготовку; |
| |||
| подовжену оплачувану відпустку; | подовжену оплачувану відпустку; |
| |||
| розроблення та впровадження авторських навчальних програм, освітніх методик і технологій; | розроблення та впровадження авторських навчальних програм, освітніх методик і технологій; |
| |||
| участь у громадському самоврядуванні закладу освіти; | участь у громадському самоврядуванні закладу освіти; |
| |||
| участь у роботі колегіальних органів управління закладом освіти; | участь у роботі колегіальних органів управління закладом освіти; |
| |||
| реалізацію інших прав, передбачених спеціальними законами. | реалізацію інших прав, передбачених спеціальними законами. |
| |||
| 2. Педагогічні і науково-педагогічні працівники зобов’язані: | 2. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані: |
| |||
| постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну ерудицію, власну культуру; | постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну ерудицію, власну культуру; |
| |||
| забезпечити засвоєння здобувачами освіти освітніх програм на рівні обов’язкових вимог щодо змісту, рівня та обсягу освіти, сприяти розвитку їх здібностей, формуванню навичок здорового способу життя; | забезпечити засвоєння здобувачами освіти освітніх програм на рівні та в обсязі не меншому, ніж передбачено стандартами освіти; сприяти розвитку їх здібностей, формуванню навичок здорового способу життя; |
| |||
| дотримуватися принципу академічної доброчесності та забезпечувати його реалізацію (у тому числі здобувачами освіти) в освітньому та науковому процесах; | дотримуватися принципу академічної доброчесності та забезпечувати його реалізацію (у тому числі здобувачами освіти) в освітньому та науковому процесах; |
| |||
| дотримуватися педагогічної етики, поважати здобувача освіти на основі принципу рівності їх прав; | дотримуватися педагогічної етики; |
| |||
| | | поважати здобувачів освіти на основі принципу рівності їх прав; |
| ||
| настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, толерантності, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості; | настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, толерантності, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості; |
| |||
| виховувати у здобувачів освіти повагу до гідності людини, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного та природного середовища країни; | виховувати у здобувачів освіти повагу до гідності людини, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного та навколишнього природного середовища країни; |
| |||
| виховувати здобувачів освіти в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; | виховувати здобувачів освіти в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; |
| |||
| захищати здобувачів освіти від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження, експлуатації та дискримінації за будь-якою ознакою, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам; | захищати здобувачів освіти від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження, експлуатації та дискримінації за будь-якою ознакою, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам; |
| |||
| привчати здобувачів освіти до законослухняності, поваги до Конституції та законів України, державного устрою та територіальної цілісності України. | привчати здобувачів освіти до законослухняності, поваги до Конституції та законів України, державного устрою та територіальної цілісності України. |
| |||
| 3. Особи, які провадять освітню діяльність з надання дошкільної і загальної середньої освіти поза закладом освіти, зобов’язані виконувати обов’язки педагогічних працівників, передбачені цим Законом. | 3. Особи, які провадять освітню діяльність з надання дошкільної і загальної середньої освіти поза закладом освіти, зобов’язані виконувати обов’язки педагогічних працівників, передбачені цим Законом. |
| |||
| 598. | Стаття 46. Права і обов’язки батьків, законних представників здобувачів освіти | Стаття 55. Права і обов’язки батьків, законних представників здобувачів освіти |
| ||
| 1. Батьки, законні представники здобувачів освіти мають право: | 1. Батьки, законні представники здобувачів освіти мають право: |
| |||
| захищати у відповідних закладах освіти, органах управління освітою та в суді права та законні інтереси здобувачів освіти; | захищати у відповідних закладах освіти, органах управління освітою та в суді права та законні інтереси здобувачів освіти; |
| |||
| звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти; | звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти; |
| |||
| обирати у визначеному законодавством порядку освітню програму, вид і форму здобуття дітьми повної загальної середньої освіти; | обирати у визначеному законодавством порядку освітню програму, вид і форму здобуття дітьми повної загальної середньої освіти; |
| |||
| обирати і бути обраними до органів громадського нагляду дошкільних та загальноосвітніх закладів освіти; | обирати і бути обраними до органів громадського нагляду дошкільних та загальноосвітніх закладів освіти; |
| |||
| ознайомлюватися з освітнім процесом у порядку, передбаченому установчими документами закладу освіти; | ознайомлюватися з освітнім процесом у порядку, передбаченому установчими документами закладу освіти; |
| |||
| отримувати інформацію про всі види запланованих у закладі освіти педагогічних, психологічних, медичних, соціологічних заходів, досліджень та обстежень, педагогічних експериментів; | отримувати інформацію про всі види запланованих у закладі освіти педагогічних, психологічних, медичних, соціологічних заходів, досліджень та обстежень, педагогічних експериментів; |
| |||
| брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти; | брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти; |
| |||
| брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини; | брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини; |
| |||
| отримувати повну інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання здобувачів освіти та результати оцінювання якості освіти у закладі освіти. | отримувати повну інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання здобувачів освіти та результати оцінювання якості освіти у закладі освіти. |
| |||
| 2. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за освіту і розвиток дитини. | 2. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за освіту і розвиток дитини. |
| |||
| 3. Батьки, законні представники здобувачів освіти зобов’язані: | 3. Батьки, законні представники здобувачів освіти зобов’язані: |
| |||
| виховувати у дітей повагу до прав, свобод та гідності людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля та історично-культурного надбання; | виховувати у дітей повагу до прав, свобод та гідності людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля та історично-культурного надбання; |
| |||
| забезпечувати здобуття дітьми дошкільної та повної загальної середньої освіти в закладах освіти або в іншій формі в обсязі, передбаченому стандартами освіти; | забезпечувати здобуття дітьми дошкільної та повної загальної середньої освіти в закладах освіти або в іншій формі в обсязі, передбаченому стандартами освіти; |
| |||
| поважати гідність дитини; | поважати гідність дитини; |
| |||
| постійно дбати про фізичне і психічне здоров’я дітей, їх інтелектуальний, творчий, культурний і моральний розвиток, сприяти та створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; | постійно дбати про фізичне і психічне здоров’я дітей, їх інтелектуальний, творчий, культурний і моральний розвиток, сприяти та створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; |
| |||
| формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні та злагоді з представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій. | формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні та злагоді з представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій. |
| |||
| | | 4. Держава надає батькам, законним представникам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї. |
| ||
| Стаття 47. Загальні вимоги до педагогічних і науково-педагогічних працівників | Стаття 56. Загальні вимоги до педагогічних і науково-педагогічних працівників |
| |||
| 1. Педагогічну діяльність у закладах освіти здійснюють педагогічні та науково-педагогічні працівники. | 1. Педагогічну діяльність у закладах освіти здійснюють педагогічні та науково-педагогічні працівники. |
| |||
| 2. Педагогічну діяльність можуть провадити особи, які мають відповідну освіту, фізичний і психічний стан, що дає змогу виконувати посадові обов’язки. | 2. Педагогічну діяльність можуть провадити особи, які мають відповідну освіту, фізичний і психічний стан, що дає змогу виконувати посадові обов’язки. |
| |||
| 3. Педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору згідно з законом за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. | 3. Педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору згідно з законом за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. |
| |||
| 4. Рівень освіти та додаткові кваліфікаційні вимоги, необхідні для провадження педагогічної діяльності, визначаються спеціальними законами. | 4. Рівень освіти та додаткові кваліфікаційні вимоги, необхідні для провадження педагогічної діяльності, визначаються спеціальними законами. |
| |||
| Стаття 48. Державні гарантії здобувачам освіти | Стаття 57. Державні гарантії здобувачам освіти |
| |||
| 1. Органи місцевого самоврядування забезпечують здобуття дошкільної та початкової освіти у закладі освіти, що територіально найближче розташований до місця проживання дитини. У випадку неспроможності забезпечити на належному рівні діяльність такого закладу освіти відповідна територіальна громада безпосередньо або через свій представницький орган має право прийняти обґрунтоване рішення про доцільність здобуття дошкільної та початкової середньої освіти у закладі освіти поза межами населеного пункту, забезпечивши підвезення дітей до нього і у зворотному напрямку. | Перенесено в доопрацьованій редакції до статті 13. |
| |||
| 2. Особи, які здобувають повну загальну середню освіту, проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти державного та/або місцевих бюджетів, у тому числі із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення. | Перенесено в доопрацьованій редакції до статті 13. |
| |||
| 3. Особи, які здобувають профільну середню освіту у закладах освіти не за місцем проживання, на період навчання забезпечуються гуртожитками за рахунок засновників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. | 1. Особи, які здобувають профільну середню освіту у закладах освіти не за місцем проживання, на період навчання забезпечуються гуртожитками за рахунок засновників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. |
| |||
| 4. Органи місцевого самоврядування забезпечують пільговий проїзд учнів, вихованців і студентів у громадському транспорті у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів. | 2. Органи місцевого самоврядування забезпечують пільговий проїзд учнів, вихованців і студентів у громадському транспорті у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів. |
| |||
| 5. Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безоплатним гарячим харчуванням: | 3. Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безоплатним гарячим харчуванням: |
| |||
| дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, які навчаються у дошкільних закладах освіти; | дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, які навчаються у дошкільних закладах освіти; |
| |||
| дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування та учнів 1-4 класів, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, які навчаються у закладах середньої освіти; | дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування та учнів 1-4 класів, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, які навчаються у закладах середньої освіти; |
| |||
| дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються у закладах професійної освіти; | дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються у закладах професійної освіти; |
| |||
| інших категорій осіб, визначених законом. | інших категорій осіб, визначених законом. |
| |||
| 6. Особи, які здобувають освіту у закладах професійної освіти, на період навчання забезпечуються гуртожитками, стипендіями, спеціальним одягом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. | 4. Особи, які здобувають освіту у закладах професійної освіти, на період навчання забезпечуються гуртожитками, стипендіями, спеціальним одягом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. |
| |||
| 7. Особи, які здобувають освіту в закладах вищої освіти, на період навчання забезпечуються гуртожитками та мають право на отримання стипендії у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. | 5. Особи, які здобувають освіту в закладах вищої освіти, на період навчання забезпечуються гуртожитками та мають право на отримання стипендії у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. |
| |||
| Стаття 49. Державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам | Стаття 58. Державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам |
| |||
| 1. Держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам: | 1. Держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам: |
| |||
| належні умови праці та медичне обслуговування; | належні умови праці та медичне обслуговування; |
| |||
| оплату підвищення кваліфікації кожні п’ять років; | оплату підвищення кваліфікації; |
| |||
| правовий, соціальний, професійний захист; | правовий, соціальний, професійний захист; |
| |||
| встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за педагогічні звання, почесні звання, наукові ступені, вчені звання та кваліфікаційні категорії; | встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за педагогічні звання, почесні звання, наукові ступені, вчені звання та кваліфікаційні категорії; |
| |||
| надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків; | надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків; |
| |||
| виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки; | виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки; |
| |||
| надання пільгових довготермінових кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла; | надання пільгових довготермінових кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла; |
| |||
| інших гарантій, визначених законами України. | інших гарантій, визначених законами України. |
| |||
| 2. У разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке унеможливлює виконання ним посадових обов’язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, за ним зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. | 2. У разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке унеможливлює виконання ним посадових обов’язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, за ним зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. |
| |||
| 3. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Зазначені пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. | 3. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Зазначені пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. |
| |||
| Зазначені працівники мають право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, розташованих на території відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства. | Зазначені працівники мають право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, розташованих на території відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства. |
| |||
| Дія абзацу другого цієї частини не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) та земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства, крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до законів України. | Дія абзацу другого цієї частини не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) та земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства, крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до законів України. |
| |||
| 4. За особливі трудові заслуги педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть бути нагороджені державними нагородами, представлені до присудження державних премій України, відзначені знаками, грамотами, іншими видами морального та матеріального заохочення. | 4. За особливі трудові заслуги педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть бути нагороджені державними нагородами, представлені до присудження державних премій України, відзначені знаками, грамотами, іншими видами морального та матеріального заохочення. |
| |||
| Розділ VII | Розділ VII |
| |||
| ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ТА ОПЛАТА ПРАЦІ ПЕДАГОГІЧНИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ | ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ТА ОПЛАТА ПРАЦІ ПЕДАГОГІЧНИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ |
| |||
| Стаття 50. Професійний розвиток та підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників | Стаття 59. Професійний розвиток та підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників |
| |||
| 1. Професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання. Заклади освіти, в яких працюють педагогічні та науково-педагогічні працівники, сприяють їх професійному розвитку та підвищенню кваліфікації. | 1. Професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання. Заклади освіти, в яких працюють педагогічні та науково-педагогічні працівники, сприяють їх професійному розвитку та підвищенню кваліфікації. |
| |||
| 2. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників може відбуватися у формі проходження освітньої програми, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, майстер-класах тощо. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації впродовж 5 років не може бути меншою 150 годин. При цьому педагогічні працівники мають щорічно планувати певну кількість часу на підвищення своєї кваліфікації. | 2. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників може відбуватися у формі проходження освітньої програми, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, майстер-класах тощо. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації впродовж 5 років не може бути меншою 150 годин. При цьому педагогічні працівники мають щорічно планувати певну кількість часу на підвищення своєї кваліфікації. |
| |||
| 3. Вибір програми та закладу освіти, установи, організації для підвищення кваліфікації здійснює педагогічний працівник. | 3. Вибір програми та закладу освіти, установи, організації для підвищення кваліфікації здійснює педагогічний працівник. |
| |||
| 4. Підвищення кваліфікації є необхідною умовою подальшої атестації педагогічного працівника. | 4. Підвищення кваліфікації є необхідною умовою подальшої атестації педагогічного працівника. |
| |||
| 5. Підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу дошкільної, позашкільної, повної загальної середньої та професійної освіти в обсязі, що встановлюється частиною другою цієї статті, оплачується за кошти державного і місцевих бюджетів. Підвищення кваліфікації педагогічного працівника може оплачуватися засновником закладу освіти, закладом освіти, в якому він працює, педагогічним працівником, а також іншими фізичними та юридичними особами. | 5. Підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу дошкільної, позашкільної, повної загальної середньої та професійної освіти в обсязі, що встановлюється частиною другою цієї статті, оплачується за кошти державного і місцевих бюджетів. Підвищення кваліфікації педагогічного працівника може оплачуватися засновником закладу освіти, закладом освіти, в якому він працює, педагогічним працівником, а також іншими фізичними та юридичними особами. |
| |||
| 6. Порядок оплати підвищення кваліфікації педагогічного працівники затверджується Кабінетом Міністрів України. | 6. Порядок оплати підвищення кваліфікації педагогічного працівники затверджується Кабінетом Міністрів України. |
| |||
| Стаття 51. Робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників | Стаття 60. Робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників |
| |||
| 1. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи. | 1. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи. |
| |||
| 2. Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків. | 2. Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків. |
| |||
| 3. Обсяг та перелік видів роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників встановлюється закладом освіти та закріплюється у трудовому договорі у межах, визначених законодавством. | 3. Обсяг та перелік видів роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників встановлюється закладом освіти та закріплюється у трудовому договорі у межах, визначених законодавством. |
| |||
| 4. Максимальний обсяг навчального навантаження педагогічних і науково-педагогічних працівників на одну ставку встановлюється спеціальними законами. | 4. Максимальний обсяг навчального навантаження педагогічних і науково-педагогічних працівників на одну ставку встановлюється спеціальними законами. |
| |||
| 5. Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором. | 5. Засновник або уповноважений ним орган не має права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором. |
| |||
| Стаття 52. Оплата праці педагогічних і науково-педагогічних працівників | Стаття 61. Оплата праці педагогічних і науково-педагогічних працівників |
| |||
| 1. Праця педагогічних і науково-педагогічних працівників оплачується за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, коштів засновників, власних надходжень закладів освіти, грантів, а також інших джерел, не заборонених законодавством. | 1. Праця педагогічних і науково-педагогічних працівників оплачується за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, коштів засновників, власних надходжень закладів освіти, грантів, а також інших джерел, не заборонених законодавством. |
| |||
| 2. Умови та розмір оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти встановлюються Кабінетом Міністрів України. | 2. Посадовий оклад педагогічного працівника (найнижчої кваліфікаційної категорії) встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Посадовий оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується на 10 відсотків. Посадовий оклад науково-педагогічного працівника (асистента кафедри) встановлюється в обсязі більшому на 25 відсотків від посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам встановлюється доплати та надбавки в передбаченому законодавством порядку. Посадові оклади педагогічним і науково-педагогічним працівникам державних і комунальних закладів визначаються тарифною сіткою для працівників галузі освіти, затвердженою Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону. |
| |||
| 3. Педагогічний працівник, що пройшов сертифікацію, отримує щомісячну доплату у розмірі 20 відсотків посадового окладу протягом строку дії сертифікату. | 3. Педагогічний працівник, що пройшов сертифікацію, отримує щомісячну доплату у розмірі 20 відсотків посадового окладу протягом строку дії сертифікату. |
| |||
| 4. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам встановлюються щомісячні надбавки за вислугу років у розмірах: | 4. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам встановлюються щомісячні надбавки за вислугу років у розмірах: |
| |||
| понад три роки - 10 відсотків; | понад три роки - 10 відсотків; |
| |||
| понад десять років - 20 відсотків; | понад десять років - 20 відсотків; |
| |||
| понад двадцять років - 30 відсотків посадового окладу. | понад двадцять років - 30 відсотків посадового окладу. |
| |||
| 5. Заклад освіти має право за рахунок власних надходжень та інших джерел, не заборонених законодавством, встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії та інші види заохочень. | 5. Заклад освіти має право за рахунок власних надходжень та інших джерел, не заборонених законодавством, встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії та інші види заохочень. |
| |||
| 6. Керівник закладу освіти відповідно до законодавства, установчих документів та колективного договору може встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії за використання в освітньому процесі іноземних мов, сучасних технологій в освітньому процесі, реалізацію інноваційних проектів тощо. | 6. Керівник закладу освіти відповідно до законодавства, установчих документів та колективного договору має право встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії за використання в освітньому процесі іноземних мов, сучасних технологій в освітньому процесі, реалізацію інноваційних проектів тощо. |
| |||
| 7. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам за рахунок власних надходжень закладів освіти може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. | 7. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам за рахунок власних надходжень закладів освіти може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. |
| |||
| | | 8. Науково-педагогічним, науковим та педагогічним працівникам закладів освіти встановлюються доплати за наукові ступені та вчені звання відповідно до законів України. |
| ||
| Розділ VIII | Розділ VIII |
| |||
| УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ОСВІТИ | УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ОСВІТИ |
| |||
| Стаття 53. Органи управління освітою | Стаття 62. Органи управління у сфері освіти |
| |||
| 1. До органів управління освітою належать: | 1. До органів управління у сфері освіти належать: |
| |||
| Кабінет Міністрів України; | Кабінет Міністрів України; |
| |||
| центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки; | центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки; |
| |||
| центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти; | центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти; |
| |||
| Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти; | постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти; |
| |||
| державні органи, яким підпорядковані заклади освіти; | державні органи, яким підпорядковані заклади освіти; |
| |||
| Верховна Рада Автономної Республіки Крим; | Верховна Рада Автономної Республіки Крим; |
| |||
| Рада міністрів Автономної Республіки Крим; | Рада міністрів Автономної Республіки Крим; |
| |||
| органи місцевого самоврядування. | органи місцевого самоврядування. |
| |||
| Стаття 54. Повноваження Кабінету Міністрів України | Стаття 63. Повноваження Кабінету Міністрів України |
| |||
| 1. Кабінет Міністрів України: | 1. Кабінет Міністрів України: |
| |||
| 1) вживає заходів до забезпечення конституційного права кожної особи на освіту; | 1) вживає заходів до забезпечення конституційного права кожної особи на освіту; |
| |||
| 2) забезпечує проведення державної політики у сфері освіти; | 2) забезпечує проведення державної політики у сфері освіти; |
| |||
| 3) затверджує стратегію розвитку освіти України; | 3) затверджує стратегію розвитку освіти України; |
| |||
| 4) затверджує державні цільові програми у сфері освіти; | 4) затверджує державні цільові програми у сфері освіти; |
| |||
| 5) здійснює повноваження засновника закладів освіти державної форми власності або доручає здійснення цих повноважень уповноваженому ним органу; | 5) здійснює повноваження засновника закладів освіти державної форми власності або доручає здійснення цих повноважень уповноваженому ним органу; |
| |||
| 6) забезпечує рівні умови розвитку закладів освіти усіх форм власності; | 6) забезпечує рівні умови розвитку закладів освіти усіх форм власності; |
| |||
| 7) визначає порядок формування і розподілу освітньої субвенції та субвенції на підготовку робітничих кадрів між адміністративно-територіальними одиницями відповідно до цього Закону; | 7) визначає порядок формування і розподілу освітньої субвенції та субвенції на підготовку робітничих кадрів між адміністративно-територіальними одиницями відповідно до цього Закону; |
| |||
| 8) визначає порядок розподілу державного фінансування професійної освіти; | 8) визначає порядок розподілу державного фінансування професійної освіти; |
| |||
| 9) визначає порядок розподілу освітньої субвенції між закладами середньої освіти; | 9) визначає порядок розподілу освітньої субвенції між закладами середньої освіти; |
| |||
| 10) затверджує державні пріоритети з підготовки фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів у розрізі галузей знань; | 10) затверджує державні пріоритети з підготовки фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів у розрізі галузей знань; |
| |||
| 11) затверджує перелік галузей знань та спеціальностей для підготовки фахівців вищої та професійної освіти; | 11) затверджує перелік галузей знань та спеціальностей для підготовки фахівців вищої та професійної освіти; |
| |||
| 12) затверджує перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів освіти; | 12) затверджує перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів освіти; |
| |||
| 13) здійснює інші повноваження, що передбачені законами України. | 13) здійснює інші повноваження, що передбачені законами України. |
| |||
| Стаття 55. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки | Стаття 64. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки |
| |||
| 1. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки: | 1. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки: |
| |||
| 1) формує та реалізує державну політику у сфері освіти і науки; | 1) формує та реалізує державну політику у сфері освіти і науки; |
| |||
| 2) розробляє та реалізує стратегію розвитку освіти, державні цільові програми у сфері освіти і науки; | 2) розробляє та реалізує стратегію розвитку освіти, державні цільові програми у сфері освіти і науки; |
| |||
| 3) здійснює нормативно-правове забезпечення функціонування системи освіти; | 3) здійснює нормативно-правове забезпечення функціонування системи освіти; |
| |||
| 4) організовує збір та обробку освітньої статистики, провадить її аналіз та прогнозує розвиток системи освіти; | 4) організовує збір та обробку освітньої статистики, провадить її аналіз та прогнозує розвиток системи освіти; |
| |||
| 5) затверджує порядок, види та форми проведення моніторингу якості освіти; | 5) затверджує порядок, види та форми проведення моніторингу якості освіти; |
| |||
| 6) забезпечує функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти; | 6) забезпечує функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти; |
| |||
| 7) затверджує стандарти освіти; | 7) затверджує стандарти освіти та оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті; |
| |||
| 8) здійснює міжнародне співробітництво у сфері освіти і науки; | 8) здійснює міжнародне співробітництво у сфері освіти і науки; |
| |||
| 9) затверджує порядок визнання здобутих в іноземних закладах освіти документів про освіту; | 9) затверджує порядок визнання здобутих в іноземних закладах освіти документів про освіту; |
| |||
| 10) затверджує форму і зміст документів про освіту державного зразка; | 10) затверджує форму і зміст документів про освіту державного зразка; |
| |||
| 11) затверджує національну шкалу оцінювання результатів навчання здобувачів освіти для кожного рівня освіти; | 11) затверджує національну шкалу оцінювання результатів навчання здобувачів освіти для кожного рівня освіти; |
| |||
| 12) формує пропозиції щодо обсягу освітньої субвенції, субвенції на підготовку робітничих кадрів, державного фінансування середньої, професійної, вищої освіти та стипендійного фонду; | 12) формує пропозиції щодо обсягу освітньої субвенції, субвенції на підготовку робітничих кадрів, державного фінансування середньої, професійної, вищої освіти та стипендійного фонду; |
| |||
| 13) розподіляє освітню субвенцію та державне фінансування середньої, професійної, вищої освіти та стипендійний фонд закладів освіти, що перебувають у сфері його управління; | 13) розподіляє освітню субвенцію та державне фінансування середньої, професійної, вищої освіти та стипендійний фонд закладів освіти, що перебувають у сфері його управління; |
| |||
| 14) надає методичні рекомендації щодо освітньої діяльності та управління закладами освіти; | 14) надає методичні рекомендації щодо освітньої діяльності та управління закладами освіти; |
| |||
| 15) за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, подає на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо державних пріоритетів з підготовки фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів у розрізі галузей знань; | 15) за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, подає на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо державних пріоритетів з підготовки фахівців, педагогічних, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів у розрізі галузей знань; |
| |||
| 16) розробляє та затверджує умови прийому до закладів освіти; | 16) розробляє та затверджує умови прийому до закладів освіти; |
| |||
| 17) здійснює ліцензування освітньої діяльності та затверджує порядок проведення перевірки дотримання ліцензійних умов; | 17) здійснює ліцензування освітньої діяльності та затверджує порядок проведення перевірки дотримання ліцензійних умов; |
| |||
| 18) формує та забезпечує функціонування системи сертифікації педагогічних працівників, забезпечує умови для підвищення їх кваліфікації; | 18) формує та забезпечує функціонування системи сертифікації педагогічних працівників, забезпечує умови для підвищення їх кваліфікації; |
| |||
| 19) забезпечує розвиток фізичного виховання та спорту в закладах освіти; | 19) забезпечує розвиток фізичного виховання та спорту в закладах освіти; |
| |||
| 20) затверджує порядок проведення конкурсу на посаду керівника закладу освіти (крім закладів вищої освіти); | 20) затверджує порядок проведення конкурсу на посаду керівника закладу освіти (крім закладів вищої освіти); |
| |||
| 21) затверджує порядок проведення акредитації освітніх програм, інших заходів щодо здійснення контролю якості освіти, визначених законами України; | 21) затверджує порядок проведення акредитації освітніх програм, інших заходів щодо здійснення контролю якості освіти, визначених законами України; |
| |||
| 22) здійснює повноваження засновника стосовно закладів освіти державної форми власності, що перебувають у сфері його управління; | 22) здійснює повноваження засновника стосовно закладів освіти державної форми власності, що перебувають у сфері його управління; |
| |||
| 23) затверджує положення про власні дорадчо-консультативні органи; | 23) затверджує положення про власні дорадчо-консультативні органи; |
| |||
| 24) здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією, цим та іншими законами України. | 24) здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією, цим та іншими законами України. |
| |||
| 2. Акти центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки є обов’язковими до виконання. | 2. Акти центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими до виконання державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать заклади освіти, а також закладами освіти незалежно від форми власності. Листи, інструкції, методичні рекомендації, інші документи органів виконавчої влади, крім наказів, зареєстрованих Міністерством юстиції України, та документів, що регулюють внутрішню діяльність органу, не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати правові норми. |
| |||
| Стаття 56. Повноваження державних органів, до сфери управління яких належать заклади освіти | Стаття 65. Повноваження державних органів, до сфери управління яких належать заклади освіти |
| |||
| 1. Державні органи, до сфери управління яких належать заклади освіти: | 1. Державні органи, до сфери управління яких належать заклади освіти: |
| |||
| 1) беруть участь у реалізації освітньої політики; | 1) беруть участь у реалізації освітньої політики; |
| |||
| 2) беруть участь у розробленні умов прийому до закладів професійної та вищої освіти; | 2) беруть участь у розробленні умов прийому до закладів професійної та вищої освіти; |
| |||
| 3) розподіляє державне фінансування та стипендійний фонд закладів освіти, що перебувають у сфері їх управління; | 3) розподіляє державне фінансування та стипендійний фонд закладів освіти, що перебувають у сфері їх управління; |
| |||
| 4) здійснюють аналіз, моніторинг якості освітньої діяльності закладів освіти, що перебувають у сфері їх управління; | 4) здійснюють аналіз, моніторинг якості освітньої діяльності закладів освіти, що перебувають у сфері їх управління; |
| |||
| 5) беруть участь у формуванні стандартів освіти; | 5) беруть участь у формуванні стандартів освіти; |
| |||
| 6) здійснюють функції засновника стосовно утворених ними закладів освіти; | 6) здійснюють функції засновника стосовно утворених ними закладів освіти; |
| |||
| 7) здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами. | 7) здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами. |
| |||
| Стаття 57. Повноваження органів місцевого самоврядування та органів влади Автономної Республіки Крим | Стаття 66. Повноваження органів місцевого самоврядування та органів влади Автономної Республіки Крим |
| |||
| 1. Обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим: | 1. Обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Київська та Севастопольська міські ради: |
| |||
| 1) аналізують стан розвитку освіти на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; | 1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти у відповідних регіонах, забезпечення доступності повної загальної середньої освіти та професійної освіти; |
| |||
| 2) аналізують та планують розвиток мережі закладів освіти обласного підпорядкування; | 2) планують та забезпечують розвиток мережі закладів профільної середньої, професійної та позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти, закладів післядипломної освіти, спеціальних закладів освіти для осіб з особливими освітніми потребами, а також мережі науково-методичних та навчально-методичних установ; |
| |||
| 3) засновують, реорганізовують та ліквідовують заклади освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами; | 3) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами; |
| |||
| | | 4) забезпечують гуртожитками здобувачів профільної середньої та професійної освіти, які навчаються не за місцем проживання; |
| ||
| | | 5) оприлюднюють офіційну звітність про отримані та використані кошти, товари, роботи, послуги, добровільні благодійні внески, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством, на потреби кожного закладу освіти. |
| ||
| 4) здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законами. | 6) здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законами. |
| |||
| 2. Районні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад: | 2. Районні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад: |
| |||
| | | 1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти; |
| ||
| 1) аналізують та планують розвиток мережі закладів освіти; | 2) планують та забезпечують розвиток мережі закладів дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти; |
| |||
| 2) засновують заклади дошкільної, середньої, професійної та позашкільної освіти; | 3) мають право засновувати, реорганізовувати і ліквідовувати заклади освіти; |
| |||
| 3) визначають територію обслуговування закладами початкової та базової середньої освіти (крім випадків, встановлених спеціальними законами); | 4) закріплюють за закладами середньої освіти територію обслуговування (крім випадків, встановлених спеціальними законами); |
| |||
| 4) гарантують доступність середньої освіти для всіх громадян, які проживають на відповідній території, та вживають заходів для забезпечення потреби у дошкільній та позашкільній освіті; | 5) гарантують доступність середньої освіти для всіх громадян, які проживають на відповідній території, та вживають заходів для забезпечення потреби у дошкільній та позашкільній освіті; |
| |||
| 5) забезпечують та фінансують підвезення учнів до закладів початкової та базової середньої освіти, і у зворотному напрямку; | 6) забезпечують та фінансують підвезення учнів до закладів початкової та базової середньої освіти, і у зворотному напрямку; |
| |||
| 6) забезпечують гуртожитками учнів закладів профільної середньої та професійної освіти, які навчаються не за місцем проживання; | |
| |||
| 7) забезпечують організацію обліку здобувачів дошкільної та середньої освіти; | 7) забезпечують організацію обліку здобувачів дошкільної та середньої освіти; |
| |||
| 8) контролюють дотримання норми Конституції України про обов’язковість повної загальної середньої освіти; | |
| |||
| 9) звітують про якість освіти, стан і перспективи розвитку мережі закладів освіти, що перебувають в їх підпорядкуванні, в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. | |
| |||
| | | 8) оприлюднюють офіційну звітність про отримані та використані кошти, товари, роботи, послуги, добровільні благодійні внески, а також про кошти отримані з інших джерел не заборонених законодавством на потреби кожного закладу освіти. |
| ||
| | | 9) здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законами. |
| ||
| 3. Сільські, селищні ради мають право засновувати заклади дошкільної, початкової | 3. Сільські, селищні ради: |
| |||
| | | 1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та початкової освіти; |
| ||
| | | 2) мають право засновувати, реорганізовувати і ліквідовувати заклади дошкільної, початкової та позашкільної освіти, забезпечують їх діяльність та розвиток; |
| ||
| | | 3) здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законами. |
| ||
| 4. Міські ради міст Києва та Севастополя виконують повноваження органів місцевого самоврядування, визначені цією статтею. | |
| |||
| Стаття 58. Повноваження органів із забезпечення якості освіти | Стаття 67. Повноваження органів із забезпечення якості освіти |
| |||
| 1. Органами забезпечення якості освіти є: | 1. Органами забезпечення якості освіти є: |
| |||
| центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти; | центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти; |
| |||
| постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти. | постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти. |
| |||
| 2. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти: | 2. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти: |
| |||
| 1) проводить інституційний аудит закладів дошкільної, середньої та професійної освіти; | 1) проводить інституційний аудит закладів освіти (крім закладів вищої освіти); |
| |||
| 2) проводить акредитацію освітніх програм у закладах дошкільної, середньої та професійної освіти; | 2) проводить акредитацію освітніх програм (крім типових) у закладах освіти (крім закладів вищої освіти); |
| |||
| | | 3) надає методичну допомогу закладам освіти (крім закладів вищої освіти) щодо організації та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти; |
| ||
| 3) проводить моніторинг якості освіти у випадках і порядку, визначених законодавством; | 4) проводить моніторинг якості освіти у випадках і порядку, визначених законодавством; |
| |||
| | | 5) акредитує громадські фахові об’єднання та інші юридичні особи, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти і освітньої діяльності, веде їх реєстр; |
| ||
| 4) здійснює державний нагляд (контроль) за реалізацією закладами освіти та органами місцевого самоврядування державної політики у сфері освіти; | 6) здійснює державний нагляд (контроль) за реалізацією закладами освіти та органами місцевого самоврядування державної політики у сфері освіти; |
| |||
| 5) здійснює перевірку дотримання суб’єктами освітньої діяльності ліцензійних умов; | 7) здійснює перевірку дотримання суб’єктами освітньої діяльності ліцензійних умов; |
| |||
| 6) за дорученням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки здійснювати контроль за дотриманням вимог щодо організації зовнішнього незалежного оцінювання; | 8) за дорученням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки здійснює контроль за дотриманням вимог щодо організації зовнішнього незалежного оцінювання; |
| |||
| 7) здійснює інші повноваження, визначені спеціальними законами. | 9) здійснює інші повноваження, визначені спеціальними законами. |
| |||
| 3. Повноваження постійно діючого колегіального органу у сфері забезпечення якості вищої освіти визначені спеціальним законом. | 3. Повноваження постійно діючого колегіального органу у сфері забезпечення якості вищої освіти визначаються спеціальним законом. |
| |||
| Стаття 59. Відкритість органів управління та державного нагляду (контролю) у сфері освіти | Стаття 68. Відкритість органів управління та державного нагляду (контролю) у сфері освіти |
| |||
| 1. Інформація про процедури та результати прийняття рішень органами управління освітою підлягає обов’язковому оприлюдненню на їх офіційних веб-сайтах, на інформаційних стендах і в будь-який інший спосіб з дотриманням принципу конфіденційності та доступності, у тому числі для осіб з порушеннями зору. | 1. Інформація про процедури та результати прийняття рішень органами управління освітою підлягає обов’язковому оприлюдненню на їх офіційних веб-сайтах, на інформаційних стендах і в будь-який інший спосіб з дотриманням принципу конфіденційності та доступності, у тому числі для осіб з порушеннями зору. |
| |||
| 2. Органи управління освітою забезпечують обов’язкове громадське обговорення проектів нормативно-правових актів, що стосуються системи освіти, та участь представників громадськості у підготовці та прийнятті цих документів. | 2. Органи управління освітою забезпечують обов’язкове громадське обговорення проектів нормативно-правових актів, що стосуються системи освіти, та участь представників громадськості у підготовці та прийнятті цих документів. |
| |||
| 3. Органи управління освітою, які є розпорядниками бюджетних коштів, на своїх офіційних веб-сайтах оприлюднюють кошторис і звіт про надходження та використання коштів державного та місцевого бюджетів, спрямованих на забезпечення діяльності закладів освіти, які перебувають в їх підпорядкуванні. | 3. Органи управління освітою, які є розпорядниками бюджетних коштів, на своїх офіційних веб-сайтах оприлюднюють кошторис і звіт про надходження та використання коштів державного та місцевого бюджетів, спрямованих на забезпечення діяльності закладів освіти, які перебувають в їх підпорядкуванні. |
| |||
| Стаття 60. Державний нагляд (контроль) у сфері освіти | Стаття 69. Державний нагляд (контроль) у сфері освіти |
| |||
| 1. Державний нагляд (контроль) у сфері освіти здійснюється з метою реалізації єдиної державної політики в цій сфері та спрямований на забезпечення інтересів суспільства щодо належної якості освіти й освітньої діяльності. | 1. Державний нагляд (контроль) у сфері освіти здійснюється з метою реалізації єдиної державної політики в цій сфері та спрямований на забезпечення інтересів суспільства щодо належної якості освіти й освітньої діяльності. |
| |||
| 2. Державний нагляд (контроль) у сфері освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його регіональними територіальними підрозділами. Положення про центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти затверджується Кабінетом Міністрів України. | 2. Державний нагляд (контроль) у сфері освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його регіональними територіальними підрозділами. Положення про центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти затверджується Кабінетом Міністрів України. |
| |||
| 3. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені цим та іншими законами України. | 3. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені цим та іншими законами України. |
| |||
| | | 4. Планові перевірки закладів освіти проводиться центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти у формі інституційного аудиту. Заклади освіти з незначним ступенем ризику не підлягають плановій перевірці. |
| ||
| | | Стаття 70. Державно-громадське управління у сфері освіти |
| ||
| | | 1. Державно-громадське управління у сфері освіти - це спільна діяльність органів влади і громадських об'єднань, які взаємодіють з метою ефективного функціонування і розвитку системи освіти. |
| ||
| | | 2. Для забезпечення державно-громадського управління у сфері освіти за рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування можуть утворюватися робочі групи, дорадчі, громадські, експертні та інші органи. |
| ||
| | | 3. Органами державно-громадського управління у сфері освіти : районна, міська, обласна конференції педагогічних працівників, з'їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим; Всеукраїнський з'їзд працівників освіти. |
| ||
| | | 4. Органи державно-громадського управління у сфері освіти можуть: |
| ||
| | | 1) брати участь у розробленні державних і регіональних програм розвитку освіти; |
| ||
| | | 2) вносити до органів виконавчої влади пропозиції щодо удосконалення змісту освіти; |
| ||
| | | 3) брати участь у розробленні нормативно-правових актів та інших рішень, що стосуються системи освіти, та громадському обговоренні проектів цих документів. |
| ||
| Стаття 61. Громадський нагляд у сфері освіти | Стаття 71. Громадський нагляд (контроль) у сфері освіти |
| |||
| 1. Громадський нагляд у системі освіти здійснюється громадськими об’єднаннями, установчими документами яких передбачено діяльність у сфері освіти та/або соціального захисту осіб з інвалідністю, професійними об’єднаннями педагогічних і науково-педагогічних працівників, об’єднаннями здобувачів освіти, об’єднаннями батьківських комітетів та органами, до яких вони делегують своїх представників. | 1. Громадський нагляд (контроль) у системі освіти здійснюється суб’єктами громадського нагляду (контролю) – громадськими об’єднаннями, установчими документами яких передбачено діяльність у сфері освіти та/або соціального захисту осіб з інвалідністю, професійними об’єднаннями педагогічних і науково-педагогічних працівників, об’єднаннями здобувачів освіти, об’єднаннями батьківських комітетів та органами, до яких вони делегують своїх представників. |
| |||
| 779. | 2. Суб’єкти громадського нагляду мають право: | 2. Суб’єкти громадського нагляду (контролю) мають право: |
| ||
| 1) ініціювати і брати участь у дослідженнях з питань освіти в адміністративно-територіальних одиницях та оприлюднювати результати таких досліджень; | 1) ініціювати і брати участь у дослідженнях з питань освіти в адміністративно-територіальних одиницях та оприлюднювати результати таких досліджень; |
| |||
| 2) подавати засновникам закладів освіти пропозиції щодо поліпшення освітньої діяльності; | 2) подавати засновникам закладів освіти пропозиції щодо поліпшення освітньої діяльності; |
| |||
| 3) брати участь у розробленні державних і регіональних програм розвитку освіти; | 3) проводити громадський моніторинг якості результатів навчання, зокрема моніторинг державної підсумкової атестації, екзаменів та інших форм оцінки результатів навчання; |
| |||
| 4) вносити до органів виконавчої влади пропозиції щодо удосконалення змісту освіти; | 4) проводити громадську експертизу стандартів освіти і освітніх програм; |
| |||
| 5) проводити моніторинг якості підручників та інших навчальних матеріалів і оприлюднювати результати; | 5) проводити моніторинг якості підручників та інших навчальних матеріалів і оприлюднювати результати; |
| |||
| 6) брати участь у розробленні нормативно-правових актів та інших рішень, що стосуються системи освіти, та громадському обговоренні проектів цих документів; | 6) проводити громадський моніторинг місцевих бюджетів щодо витрат коштів та розподілу субвенцій на освіту; |
| |||
| | | 7) здійснювати моніторинг і аналіз публічних даних, що стосуються діяльності органів влади і закладів освіти; |
| ||
| 7) здійснювати інші заходи в сфері освіти відповідно до законодавства. | 8) здійснювати інші заходи в сфері освіти відповідно до законодавства. |
| |||
| | | Стаття 72. Освітня статистика |
| ||
| | | 1. Освітня статистика включає: |
| ||
| | | статистичні відомості центрального органу виконавчої влади у сфері статистики, що стосуються системи освіти і ринку праці; |
| ||
| | | статистичні відомості, отримані шляхом оброблення деперсоналізованої інформації про здобувачів освіти; |
| ||
| | | статистичні відомості, отримані за результатами моніторингових досліджень якості освіти; |
| ||
| | | статистичні показники, що описують стан системи освіти. |
| ||
| | | 2. Центральний орган виконавчої влади у сфері статистики здійснює збір первинної статистичної інформації та її обробку за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. |
| ||
| | | 3. Відомості освітньої статистики, які не містять персональних даних, є відкритою інформацією. Такі відомості, а також результати їхньої обробки розміщуються в мережі Інтернет для вільного доступу у форматі, зручному для копіювання і обробки. |
| ||
| Стаття 62. Інститут освітнього омбудсмена | Стаття 73. Інститут освітнього омбудсмена |
| |||
| 1. З метою забезпечення належних умов для реалізації права особи на освіту в системі освіти діє освітній омбудсмен. Освітній омбудсмен у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також положенням про освітнього омбудсмена, що затверджується Кабінетом Міністрів України. | 1. З метою забезпечення належних умов для реалізації права особи на освіту в системі освіти діє освітній омбудсмен. Освітній омбудсмен у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також положенням про освітнього омбудсмена, що затверджується Кабінетом Міністрів України. |
| |||
| 2. Освітній омбудсмен є посадовою особою, на яку Кабінетом Міністрів України покладається виконання завдань щодо захисту прав у сфері освіти. | 2. Освітній омбудсмен є посадовою особою, на яку Кабінетом Міністрів України покладається виконання завдань щодо захисту прав у сфері освіти. |
| |||
| 3. Освітній омбудсмен призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років без права повторного призначення. | 3. Освітній омбудсмен призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років без права повторного призначення. |
| |||
| 4. Освітній омбудсмен відповідно до покладених на нього завдань має право: | 4. Освітній омбудсмен відповідно до покладених на нього завдань має право: |
| |||
| 1) розглядати скарги та перевіряти факти, викладені в цих скаргах, поданих від здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, а також педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників; | 1) розглядати скарги та перевіряти факти, викладені в цих скаргах, поданих від здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, а також педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників; |
| |||
| 2) отримувати від закладів освіти та органів управління освітою інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, в тому числі інформацію з обмеженим доступом; | 2) отримувати від закладів освіти та органів управління освітою інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, в тому числі інформацію з обмеженим доступом; |
| |||
| 3) за результатами проведених перевірок виносити рішення щодо обґрунтованості чи необґрунтованості скарги і на його основі надавати рекомендації закладам освіти та органам управління освітою, повідомляти правоохоронні органи щодо виявлених фактів порушення законодавства; | 3) за результатами проведених перевірок виносити рішення щодо обґрунтованості чи необґрунтованості скарги і на його основі надавати рекомендації закладам освіти та органам управління освітою, повідомляти правоохоронні органи щодо виявлених фактів порушення законодавства; |
| |||
| 4) безперешкодно у встановленому законом порядку відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заклади освіти всіх рівнів незалежно від форми власності, а також брати участь в установленому порядку у засіданнях державних органів з питань, що належать до його компетенції; | 4) безперешкодно у встановленому законом порядку відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заклади освіти всіх рівнів незалежно від форми власності, а також брати участь в установленому порядку у засіданнях державних органів з питань, що належать до його компетенції; |
| |||
| 5) звертатися до органів державної влади, правоохоронних органів щодо виявлених фактів порушення права людини на освіту та законодавства у сфері освіти; | 5) звертатися до органів державної влади, правоохоронних органів щодо виявлених фактів порушення права людини на освіту та законодавства у сфері освіти; |
| |||
| 6) надавати консультації здобувачам освіти, їх батькам, законним представникам, а також особам, які навчають; | 6) надавати консультації здобувачам освіти, їх батькам, законним представникам, а також особам, які навчають; |
| |||
| 7) представляти інтереси особи у судах. | 7) представляти інтереси особи у судах. |
| |||
| 5. Забезпечення діяльності освітнього омбудсмена здійснює служба освітнього омбудсмена, порядок діяльності якої визначається положенням про освітнього омбудсмена. | 5. Забезпечення діяльності освітнього омбудсмена здійснює служба освітнього омбудсмена, порядок діяльності якої визначається положенням про освітнього омбудсмена. |
| |||
| 6. Порядок та умови звернення до освітнього омбудсмена затверджуються Кабінетом Міністрів України. | 6. Порядок та умови звернення до освітнього омбудсмена затверджуються Кабінетом Міністрів України. |
| |||
| Розділ IX | Розділ IX |
| |||
| ІНФРАСТРУКТУРА ОСВІТИ | ІНФРАСТРУКТУРА ОСВІТИ |
| |||
| Стаття 63. Єдина державна електронна база з питань освіти | Стаття 74. Єдина державна електронна база з питань освіти |
| |||
| 1. У системі освіти діє Єдина державна електронна база з питань освіти - автоматизована система, функціями якої є збір, верифікація, оброблення, зберігання та захист інформації щодо системи освіти. | 1. У системі освіти діє Єдина державна електронна база з питань освіти - автоматизована система, функціями якої є збір, верифікація, оброблення, зберігання та захист інформації щодо системи освіти. |
| |||
| 2. Обов’язковими складовими частинами Єдиної державної електронної бази з питань освіти є Реєстр закладів освіти, Реєстр документів про освіту та реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання. Обсяг відомостей, що містять Реєстри, та порядок їх ведення встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. | 2. Обов’язковими складовими частинами Єдиної державної електронної бази з питань освіти є Реєстр суб’єктів освітньої діяльності, Реєстр документів про освіту та реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання. Обсяг відомостей, що містять Реєстри, та порядок їх ведення встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. |
| |||
| 3. Уся інформація, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, крім персональних даних та інформації з обмеженим доступом, є доступною у форматі відкритих даних, у тому числі з урахуванням потреб осіб з порушеннями зору. Особа має повний доступ до всіх відомостей про себе, внесених до Єдиної державної електронної бази з питань освіти. | 3. Уся інформація, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, крім персональних даних та інформації з обмеженим доступом, є доступною у форматі відкритих даних, у тому числі з урахуванням потреб осіб з порушеннями зору. Особа має повний доступ до всіх відомостей про себе, внесених до Єдиної державної електронної бази з питань освіти. |
| |||
| 4. Безоплатний і вільний доступ осіб до інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здійснюється через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. | 4. Безоплатний і вільний доступ осіб до інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здійснюється через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. |
| |||
| 5. Розпорядником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. | 5. Розпорядником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. |
| |||
| 6. Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. | 6. Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. |
| |||
| Стаття 64. Наукове і методичне забезпечення освіти | Стаття 75. Наукове і методичне забезпечення освіти |
| |||
| 1. Наукове і методичне забезпечення освіти здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади освіти, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади вищої та післядипломної освіти, інші науково-методичні і методичні установи у взаємодії з відповідними підприємствами, творчими спілками, асоціаціями, товариствами, громадськими фаховими організаціями. | 1. Наукове і методичне забезпечення освіти здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади освіти, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади освіти, інші науково-методичні і методичні установи у взаємодії з відповідними підприємствами, творчими спілками, асоціаціями, товариствами, громадськими фаховими організаціями (професійними асоціаціями), об’єднаннями роботодавців, незалежними установами оцінювання та забезпечення якості освіти. |
| |||
| | | 2. Головною науковою експертною організацією у сфері освіти є Національна академія педагогічних наук України, яка як державна самоврядна наукова організація: |
| ||
| | | - координує, організовує і проводить фундаментальні і прикладні наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки у галузі освіти, наук про освіту, педагогіки і психології; |
| ||
| | | - розробляє наукові основи розвитку освіти з урахуванням науково-технічного та соціально-економічного прогресу суспільства, національно-культурних традицій, а також світових тенденцій розвитку та досвіду зарубіжних країн; |
| ||
| | | - здійснює незалежну наукову експертизу проектів прогнозних документів (доктрин, концепцій, стратегій тощо), освітніх інновацій та навчальної літератури, а також з власної ініціативи розробляє пропозиції щодо засад освітньої політики, прогнози, інформаційно-аналітичні матеріали, пропозиції, рекомендації щодо гуманітарного розвитку держави та вдосконалення освітньої сфери, за дорученням Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України провадить наукову експертизу проектів законів, державних рішень і програм; |
| ||
| | | - розробляє зміст і методи навчання, стандарти освіти, навчальні програми, підручники, зокрема експериментальні, для всіх складових і рівнів освіти впродовж життя – дошкільної, початкової, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), вищої, післядипломної освіти та освіти дорослих; |
| ||
| | | - здійснює розроблення та експериментальну перевірку методичних і технологічних засад, інноваційних моделей освіти, виховання дітей дошкільного і молодшого віку, учнівської та студентської молоді, дорослих, включаючи осіб із спеціальними потребами; |
| ||
| | | - бере участь у науково-методичному забезпеченні оцінювання і моніторингу якості освіти, зокрема за міжнародними програмами; |
| ||
| | | - провадить організаційні, координаційні та науково-методичні заходи щодо забезпечення практичної психології в освіті та соціальної педагогіки; - здійснює психологічну експертизу стандартів освіти, навчальних програм, підручників, методичних матеріалів тощо; - здійснює соціологічні дослідження суспільного сприйняття реформ в освіті; - провадить освітню діяльність з підготовки і підвищення кваліфікації керівних, педагогічних і науково-педагогічних працівників освіти, пов’язану із здійсненням реформ в освіті; - здійснює іншу діяльність, пов’язану з науково-методологічним та методичним забезпеченням освіти. |
| ||
| Стаття 65. Психологічна служба та соціально-педагогічний патронат у системі освіти | Стаття 76. Психологічна служба та соціально-педагогічний патронат у системі освіти |
| |||
| 1. У системі освіти діє психологічна служба. Психологічне забезпечення освітнього процесу в закладах освіти здійснюють практичні психологи. | 1. У системі освіти діє психологічна служба. Психологічне забезпечення освітнього процесу в закладах освіти здійснюють практичні психологи. |
| |||
| 2. Соціально-педагогічний патронат у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні дітей, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам, законним представникам. Соціально-педагогічний патронат здійснюється соціальними педагогами (працівниками). | 2. Соціально-педагогічний патронат у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні дітей, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам, законним представникам. Соціально-педагогічний патронат здійснюється соціальними педагогами (працівниками). |
| |||
| 3. За своїм статусом практичні психологи та соціальні педагоги (працівники) закладів освіти належать до педагогічних працівників. | 3. За своїм статусом практичні психологи та соціальні педагоги (працівники) закладів освіти належать до педагогічних працівників. |
| |||
| Стаття 66. Організація медичного обслуговування у системі освіти | Стаття 77. Організація медичного обслуговування у системі освіти |
| |||
| 1. Організація медичного обслуговування в системі освіти забезпечується відповідно до джерел фінансування закладів освіти кожного рівня освіти, визначених законодавством, здійснюється закладами центрального органу виконавчої влади, що здійснює формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я, та іншими закладами охорони здоров’я відповідно до законодавства. | 1. Організація медичного обслуговування в системі освіти забезпечується відповідно до джерел фінансування закладів освіти кожного рівня освіти, визначених законодавством, здійснюється закладами центрального органу виконавчої влади, що здійснює формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я, та іншими закладами охорони здоров’я відповідно до законодавства. |
| |||
| Розділ X | Розділ X |
| |||
| ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ОСВІТИ | ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ОСВІТИ |
| |||
| Стаття 67. Фінансування системи освіти | Стаття 78. Фінансування системи освіти |
| |||
| 1. Держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не меншому 7 відсотків валового внутрішнього продукту за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. | 1. Держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не меншому 7 відсотків валового внутрішнього продукту за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. |
| |||
| 2. Фінансування установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел фінансування, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів, визначених Бюджетним кодексом України. | 2. Фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. |
| |||
| 3. Заклади освіти мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує засновник. | 3. Заклади освіти мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує засновник. |
| |||
| 4. Держава створює умови для забезпечення фінансування дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної освіти в обсязі, необхідному для виконання ліцензійних умов та стандарту освіти. | 4. Держава створює умови для забезпечення здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної освіти в обсязі, необхідному для виконання закладами освіти ліцензійних умов та стандарту освіти. |
| |||
| 5. Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. | 5. Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава може сприяти розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання субвенцій. |
| |||
| 6. Фінансування повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі шляхом надання освітньої субвенції місцевим бюджетам, місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством. Витрати, що покриваються за рахунок освітньої субвенції, визначаються спеціальним законом. | 6. Фінансування повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі шляхом надання субвенції на здобуття повної загальної середньої освіти місцевим бюджетам, місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством. |
| |||
| Порядок розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами визначається згідно з формулою, в основі якої лежить кількість учнів, з урахуванням таких факторів: | Порядок розподілу субвенції на здобуття повної загальної середньої освіти між місцевими бюджетами визначається згідно з формулою, в основі якої лежить кількість здобувачів освіти, які навчаються на відповідній території, з урахуванням таких факторів: |
| |||
| рівень освіти; | рівень освіти; |
| |||
| категорія території, на якій розташований заклад освіти; | категорія території, на якій розташований заклад освіти; |
| |||
| наявність учнів (вихованців) з особливими освітніми потребами; | наявність здобувачів освіти з особливими освітніми потребами; |
| |||
| особливості навчання учнів (вихованців) з національних меншин; | особливості навчання здобувачів освіти з національних меншин; |
| |||
| необхідність підвезення учнів (вихованців) до закладу освіти та з нього; | необхідність підвезення здобувачів освіти до закладу освіти та з нього; |
| |||
| інших факторів. | інших факторів. |
| |||
| 7. Фінансування професійної освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету шляхом надання субвенції на підготовку робітничих кадрів, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Витрати, що покриваються за рахунок субвенції на підготовку робітничих кадрів, визначаються спеціальним законом. | 7. Фінансування професійної освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі шляхом надання субвенції на підтримку здобуття професійної освіти, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Витрати, що покриваються за рахунок субвенції на підтримку здобуття професійної освіти, визначаються спеціальним законом. |
| |||
| Порядок розподілу субвенції на підготовку робітничих кадрів між місцевими бюджетами визначається згідно з формулою, в основі якої лежить кількість учнів, з урахуванням рівня освіти, професійного профілю, наявності учнів з особливими освітніми потребами та інших факторів. | Порядок розподілу субвенції на підтримку здобуття професійної освіти між місцевими бюджетами визначається згідно з формулою, в основі якої лежить кількість здобувачів освіти з урахуванням рівня освіти, професійного профілю, наявності осіб з особливими освітніми потребами та інших факторів. |
| |||
| | | 8. Базова професійна освіта фінансується з обласних бюджетів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України. |
| ||
| | | 9. Вища професійна освіта фінансується з державного та обласних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством. |
| ||
| | | 10. Здобуття загальної середньої освіти у закладах професійної освіти забезпечується за рахунок субвенції на здобуття повної загальної середньої освіти з державного бюджету. |
| ||
| 8. Фінансування вищої освіти здійснюється за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. | 11. Фінансування вищої і післядипломної освіти здійснюється за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. |
| |||
| 9. Держава здійснює фінансування освіти осіб з особливими освітніми потребами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі цільового обсягу коштів закладу освіти, який обрала особа з особливими освітніми потребами та її батьки, законні представники. Порядок фінансування освіти осіб з особливими освітніми потребами на кожному рівні освіти визначається спеціальними законами, а обсяг необхідних коштів для їх підготовки на кожному рівні освіти - Кабінетом Міністрів України. | 12. Держава здійснює фінансування освіти осіб з особливими освітніми потребами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі визначеного для цих осіб обсягу коштів закладу освіти, який обрала особа з особливими освітніми потребами та її батьки, законні представники. |
| |||
| | | 13. Держава здійснює фінансування здобуття особою загальної середньої освіти у приватному закладі освіти, що має ліцензію і працює за акредитованою освітньою програмою, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) бюджетної забезпеченості одного учня загальноосвітнього навчального закладу та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. |
| ||
| 10. Порядок фінансування освіти різних рівнів визначаються спеціальними законами. | 14. Особливості фінансування освіти різних рівнів визначаються спеціальними законами. |
| |||
| 11. Заклади та установи освіти, які є неприбутковими установами, мають право на бюджетне фінансування освіти. | |
| |||
| 12. Заклади освіти мають право отримувати фінансування різних видів та з різних джерел, не заборонених законодавством. Державні і комунальні заклади освіти мають право самостійно розпоряджатися надходженнями від коштів, розміщених на поточних рахунках у банках державного сектору для провадження діяльності, передбаченої установчими документами. | 15. Заклади освіти мають право отримувати фінансування різних видів та з різних джерел, не заборонених законодавством. Державні і комунальні заклади освіти мають право розміщувати власні надходження на поточних рахунках та тимчасово вільні кошти на депозитах у банках державного сектору, а також самостійно розпоряджатися надходженнями від зазначених коштів з метою провадження діяльності, передбаченої установчими документами. |
| |||
| Стаття 68. Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки | Стаття 79. Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки |
| |||
| 1. Правовими засадами державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України “Про державно-приватне партнерство”, цей Закон, інші закони України, а також міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. | 1. Правовими засадами державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України “Про державно-приватне партнерство”, цей Закон, інші закони України, а також міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. |
| |||
| 2. Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки здійснюється на основі договорів між органами влади та приватними партнерами, які укладаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. | 2. Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки здійснюється на основі договорів між органами влади та приватними партнерами, які укладаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. |
| |||
| 3. Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки може передбачати: | 3. Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки може передбачати: |
| |||
| спільне фінансування закладів освіти, а також юридичних і фізичних осіб, які провадять освітню діяльність; | спільне фінансування закладів освіти, а також юридичних і фізичних осіб, які провадять освітню діяльність; |
| |||
| утворення та/або спільне фінансування і розвиток баз практичної підготовки; | утворення та/або спільне фінансування і розвиток баз практичної підготовки; |
| |||
| утворення та/або спільне фінансування і експлуатацію інноваційних підприємств (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) на базі існуючих закладів освіти; | утворення та/або спільне фінансування і експлуатацію інноваційних підприємств (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) на базі існуючих закладів освіти; |
| |||
| розроблення і розвиток сучасних технологій освіти, навчання, професійно-практичну підготовку; | розроблення і розвиток сучасних технологій освіти, навчання, професійно-практичну підготовку; |
| |||
| запровадження спільних програм фінансування підготовки фахівців тощо; | запровадження спільних програм фінансування підготовки фахівців тощо; |
| |||
| здійснення заходів щодо соціального захисту та поліпшення житлових умов працівників системи освіти. | здійснення заходів щодо соціального захисту та поліпшення житлових умов працівників системи освіти. |
| |||
| 4. Фінансування державно-приватного партнерства у сфері освіти може здійснюватися за рахунок: | 4. Фінансування державно-приватного партнерства у сфері освіти може здійснюватися за рахунок: |
| |||
| фінансових ресурсів приватного партнера; | фінансових ресурсів приватного партнера; |
| |||
| фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку; | фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку; |
| |||
| коштів державного та місцевих бюджетів; | коштів державного та місцевих бюджетів; |
| |||
| інших джерел, не заборонених законодавством. | інших джерел, не заборонених законодавством. |
| |||
| 5. Державно-приватне партнерство щодо об’єктів державної та комунальної власності здійснюється без зміни цільового призначення та форми власності цих об’єктів. | 5. Державно-приватне партнерство щодо об’єктів державної та комунальної власності здійснюється без зміни цільового призначення та форми власності цих об’єктів. |
| |||
| Стаття 69. Фінансово-господарська діяльність закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти | Стаття 80. Фінансово-господарська діяльність закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти |
| |||
| 1. Джерелами фінансування суб’єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути: | 1. Джерелами фінансування суб’єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути: |
| |||
| державний бюджет; | державний бюджет; |
| |||
| місцеві бюджети; | місцеві бюджети; |
| |||
| кошти, одержані за надання освітніх послуг відповідно до укладених договорів; | кошти, одержані за надання освітніх послуг відповідно до укладених договорів; |
| |||
| кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані закладом освіти на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб; | кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані закладом освіти на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб; |
| |||
| доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; | доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; |
| |||
| гранти вітчизняних і міжнародних організацій; | гранти вітчизняних і міжнародних організацій; |
| |||
| дивіденди від цінних паперів; | дивіденди від цінних паперів; |
| |||
| добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб; | добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб; |
| |||
| інші джерела, не заборонені законодавством. | інші джерела, не заборонені законодавством. |
| |||
| 2. Плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється закладом освіти у гривні. Для здобувачів освіти - нерезидентів України плата може встановлюватися в іноземній валюті. | 2. Плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється закладом освіти у гривні. Для здобувачів освіти - нерезидентів України плата може встановлюватися в іноземній валюті. |
| |||
| 3. Розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі. | 3. Розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі. |
| |||
| Плата може вноситися за весь строк навчання, підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації здобувачів освіти або надання додаткових освітніх послуг повністю одноразово або частками - щомісяця, щосеместру, щороку. | Плата може вноситися за весь строк навчання, підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації здобувачів освіти або надання додаткових освітніх послуг повністю одноразово або частками - щомісяця, щосеместру, щороку. |
| |||
| Заклад освіти має право змінювати плату за навчання (в частині залишку несплаченої суми) у порядку, передбаченому договором, не частіше одного разу на рік і не більш як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік. | Заклад освіти має право змінювати плату за навчання (в частині залишку несплаченої суми) у порядку, передбаченому договором, не частіше одного разу на рік і не більш як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік. |
| |||
| Договір укладається між закладом освіти та здобувачем освіти (його законними представниками), та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату. | Договір укладається між закладом освіти та здобувачем освіти (його законними представниками), та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату. |
| |||
| Інші питання оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти або за надання додаткових освітніх послуг у закладах освіти регулюється спеціальними законами. | Інші питання оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти або за надання додаткових освітніх послуг у закладах освіти регулюється спеціальними законами. |
| |||
| 4. Розмір плати за весь строк навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти або за надання додаткових освітніх послуг оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу освіти або його засновника. | 4. Розмір плати за весь строк навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти або за надання додаткових освітніх послуг оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу освіти або його засновника. |
| |||
| 5. Бюджетні асигнування на освіту, позабюджетні кошти та кошти, отримані закладом освіти як плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг, не можуть бути вилучені в дохід держави або місцевих бюджетів. Зазначені кошти спрямовуються на діяльність, визначену установчими документами закладу освіти. | 5. Бюджетні асигнування на освіту, позабюджетні кошти та кошти, отримані закладом освіти як плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг, не можуть бути вилучені в дохід держави або місцевих бюджетів. Зазначені кошти спрямовуються на діяльність, визначену установчими документами закладу освіти. |
| |||
| 6. Кошти, матеріальні та нематеріальні активи, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, закладам і установам освіти та науки, метою діяльності яких не є одержання прибутку, для провадження освітньої, наукової, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності, не вважаються прибутком. | 6. Кошти, матеріальні та нематеріальні активи, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, закладам і установам освіти та науки, метою діяльності яких не є одержання прибутку, для провадження освітньої, наукової, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності, не вважаються прибутком. |
| |||
| 7. У разі одержання коштів з інших джерел бюджетні та галузеві асигнування закладів освіти, підприємств, установ, організацій системи освіти не зменшуються. | 7. У разі одержання коштів з інших джерел бюджетні та галузеві асигнування закладів освіти, підприємств, установ, організацій системи освіти не зменшуються. |
| |||
| Стаття 70. Матеріально-технічна база закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти | Стаття 81. Матеріально-технічна база закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти |
| |||
| 1. Матеріально-технічна база закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші активи. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством. | 1. Матеріально-технічна база закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші активи. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством. |
| |||
| 2. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначається Земельним кодексом України. | 2. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначається Земельним кодексом України. |
| |||
| 3. Заклади освіти самостійно розпоряджаються надходженнями від провадження господарської та іншої передбаченої їх установчими документами діяльності. | 3. Заклади освіти самостійно розпоряджаються надходженнями від провадження господарської та іншої передбаченої їх установчими документами діяльності. |
| |||
| 4. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних закладів освіти, установ, організацій та підприємств системи освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законами України. | 4. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законами України. |
| |||
| 5. Заклади освіти, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також підрозділи, технологічно пов’язані з освітнім процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням, крім випадків, встановлених законами України. | 5. Державні та комунальні заклади освіти не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за освітнім призначенням, крім випадків, встановлених законами України. |
| |||
| 6. Кошти, отримані від використання вивільнених приміщень ліквідованих державних та комунальних закладів освіти, використовуються виключно на освітні потреби. | 6. Кошти, отримані від використання вивільнених приміщень ліквідованих державних та комунальних закладів освіти, використовуються виключно на освітні потреби. |
| |||
| 7. Майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 68 цього Закону. | 7. Майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 68 цього Закону. |
| |||
| Розділ XI | Розділ XI |
| |||
| МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО | МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО |
| |||
| Стаття 71. Міжнародне співробітництво у системі освіти | Стаття 82. Міжнародне співробітництво у системі освіти |
| |||
| 1. Заклади освіти, наукові, науково-виробничі установи системи освіти, органи державного управління освітою мають право укладати договори про співробітництво, встановлювати прямі зв’язки із закладами освіти, науковими установами системи освіти зарубіжних країн, міжнародними організаціями, фондами тощо відповідно до законодавства України. | 1. Заклади освіти, наукові, науково-виробничі установи системи освіти, органи державного управління освітою мають право укладати договори про співробітництво, встановлювати прямі зв’язки із закладами освіти, науковими установами системи освіти зарубіжних країн, міжнародними організаціями, фондами тощо відповідно до законодавства України. |
| |||
| 2. Заклади освіти та наукові, науково-виробничі установи системи освіти, органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право провадити зовнішньоекономічну діяльність відповідно до законодавства на основі договорів, укладених ними з іноземними юридичними, фізичними особами, мати власний валютний рахунок, створювати спільні підприємства. | 2. Заклади освіти та наукові, науково-виробничі установи системи освіти, органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право провадити зовнішньоекономічну діяльність відповідно до законодавства на основі договорів, укладених ними з іноземними юридичними, фізичними особами, мати власний валютний рахунок, створювати спільні підприємства. |
| |||
| 3. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки проводить роботу, пов’язану із встановленням еквівалентності атестатів і дипломів, міжнародним визнанням навчальних курсів, кваліфікацій, вчених звань і наукових ступенів, крім випадків, передбачених спеціальними законами. | 3. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки проводить роботу, пов’язану із встановленням еквівалентності атестатів і дипломів, міжнародним визнанням навчальних курсів, кваліфікацій, вчених звань і наукових ступенів, крім випадків, передбачених спеціальними законами. |
| |||
| 4. Держава сприяє міжнародному співробітництву закладів освіти та органів управління освітою, виділяє їм відповідні валютні асигнування, звільняє від оподаткування, сплати мита і митного збору за навчальне, наукове та виробниче обладнання та приладдя, що надходять для них із-за кордону для навчальних і наукових цілей. | 4. Держава сприяє міжнародному співробітництву закладів освіти та органів управління освітою, виділяє їм відповідні валютні асигнування, звільняє від оподаткування, сплати мита і митного збору за навчальне, наукове та виробниче обладнання та приладдя, що надходять для них із-за кордону для навчальних і наукових цілей. |
| |||
| 5. Валютні, матеріальні надходження від провадження зовнішньоекономічної діяльності використовуються державними закладами освіти, науковими, науково-виробничими установами системи освіти для забезпечення їх власної діяльності, визначеної установчими документами згідно із законодавством. | 5. Валютні, матеріальні надходження від провадження зовнішньоекономічної діяльності використовуються державними закладами освіти, науковими, науково-виробничими установами системи освіти для забезпечення їх власної діяльності, визначеної установчими документами згідно із законодавством. |
| |||
| 6. Заклади освіти, педагогічні та науково-педагогічні працівники, здобувачі освіти можуть брати участь у реалізації різних проектів і програм міжнародних організацій. | 6. Заклади освіти, педагогічні та науково-педагогічні працівники, здобувачі освіти можуть брати участь у реалізації різних проектів і програм міжнародних організацій. |
| |||
| Стаття 72. Участь у міжнародних обстеженнях якості освіти | Стаття 83. Участь у міжнародних обстеженнях якості освіти |
| |||
| 1. Держава з метою незалежного оцінювання якості освіти забезпечує участь у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти. | 1. Держава з метою незалежного оцінювання якості освіти забезпечує участь у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти. |
| |||
| 2. Рішення про участь у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти приймає Кабінет Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень. | 2. Рішення про участь у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти приймає Кабінет Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень. |
| |||
| 3. Результати міжнародних порівняльних досліджень якості освіти обов’язково оприлюднюються та враховуються органами державної влади під час формування державної політики у сфері освіти. | 3. Результати міжнародних порівняльних досліджень якості освіти обов’язково оприлюднюються та враховуються органами державної влади під час формування державної політики у сфері освіти. |
| |||
| Стаття 73. Міжнародна академічна мобільність | Стаття 84. Міжнародна академічна мобільність |
| |||
| 1. Держава створює умови для реалізації права міжнародної академічної мобільності; розроблення спільних освітніх і наукових програм з іноземними закладами освіти, науковими установами, організаціями; залучення іноземців до навчання та викладання в закладах освіти України. | 1. Держава створює умови для реалізації права міжнародної академічної мобільності; розроблення спільних освітніх і наукових програм з іноземними закладами освіти, науковими установами, організаціями; залучення іноземців до навчання та викладання в закладах освіти України. |
| |||
| 2. Держава сприяє участі у програмах двостороннього та багатостороннього міжнародного обміну учнів, студентів, аспірантів, докторантів, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників. | 2. Держава сприяє участі у програмах двостороннього та багатостороннього міжнародного обміну учнів, студентів, аспірантів, докторантів, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників. |
| |||
| Розділ XII | Розділ XII |
| |||
| ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ | ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ |
| |||
| 1. Цей Закон набирає чинності з 1 вересня 2016 року, крім частин першої та третьої статті 11, які набирають чинності з 1 вересня 2018 року. | 1. Цей Закон набирає чинності з 1 вересня 2016 року, крім: частин першої та третьої статті 11, які набирають чинності з 1 вересня 2018 року; абзацу першого частини другої статті 61, яка набирає чинності з 1 січня 2018 року. |
| |||
| 2. Визнати таким, що втратив чинність Закон України “Про освіту” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 34, ст. 451). | 2. Визнати таким, що втратив чинність Закон України “Про освіту” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 34, ст. 451). |
| |||
| 3. Установити, що: | 3. Установити, що: |
| |||
| 1) до приведення законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність з цим Законом терміни “навчальний заклад” і “заклад освіти” є ідентичними, а навчальні заклади керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються закладів освіти; | 1) до приведення законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність з цим Законом терміни “навчальний заклад” і “заклад освіти” є ідентичними, а навчальні заклади керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються закладів освіти; |
| |||
| 2) навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається: | 2) навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається: |
| |||
| для початкової освіти - з 1 вересня 2018 року; | для початкової освіти - з 1 вересня 2018 року; |
| |||
| для базової середньої освіти - з 1 вересня 2022 року; | для базової середньої освіти - з 1 вересня 2022 року; |
| |||
| для профільної середньої освіти - з 1 вересня 2018 року; | для профільної середньої освіти - з 1 вересня 2018 року; |
| |||
| 3) заклади освіти, які згідно з цим Законом зобов’язані мати ліцензію на провадження освітньої діяльності, мають право провадити таку діяльність без ліцензії протягом трьох років з моменту затвердження ліцензійних умов для відповідного виду освітньої діяльності; | 3) заклади освіти, які згідно з цим Законом зобов’язані мати ліцензію на провадження освітньої діяльності, мають право провадити таку діяльність без ліцензії протягом трьох років з моменту затвердження ліцензійних умов для відповідного виду освітньої діяльності; |
| |||
| 4) існуючі школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перетворюються до 31 грудня 2017 року на дитячі будинки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та переходять у підпорядкування центрального органу виконавчої влади у сфері соціального захисту, або на заклади середньої освіти за рішенням обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад міст Києва та Севастополя; | 4) існуючі школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перетворюються до 31 грудня 2017 року на дитячі будинки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та переходять у підпорядкування центрального органу виконавчої влади у сфері соціального захисту, або на заклади середньої освіти за рішенням обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад міст Києва та Севастополя; |
| |||
| 5) заклади професійної освіти, що здійснюють навчання за освітніми програмами вищої освіти та надають ступінь молодшого спеціаліста, фінансуються в порядку, що діє на момент прийняття цього Закону; | 5) вищі навчальні заклади першого-другого рівня акредитації, що здійснюють навчання за освітніми програмами вищої освіти та надають ступінь молодшого спеціаліста фінансуються в порядку, що діє на момент прийняття цього Закону; |
| |||
| 6) заклади дошкільної та позашкільної освіти у населених пунктах, в яких немає власного бюджету, фінансуються з районного бюджету до завершення процесу об’єднання територіальних громад; | 6) заклади дошкільної та позашкільної освіти у населених пунктах, в яких немає власного бюджету, фінансуються з районного бюджету до завершення процесу об’єднання територіальних громад; |
| |||
| 7) за особами, що отримали середню спеціальну освіту до набрання чинності Законом України “Про освіту” від 23 травня 1991 року № 1060-XII, після набрання чинності цим Законом зберігаються існуючі професійні права. | 7) за особами, які отримали середню спеціальну освіту до набрання чинності Законом України “Про освіту” від 23 травня 1991 року № 1060-XII, після набрання чинності цим Законом зберігаються існуючі професійні права; |
| |||
| | | 8) за закладами освіти нового типу (гімназій, ліцеїв, коледжів тощо), що були створені до набрання чинності цим Законом, та їх працівниками зберігаються пільги, компенсації та гарантії, що передбачені діючим на момент набрання чинності цим Законом законодавством; |
| ||
| | | 9) у разі необхідності переоформлення установчих документів загальноосвітніх навчальних закладів (незалежно від їх типів і ступенів) з метою приведення їх у відповідність до цього Закону таке переоформлення здійснюється протягом 5 років з дня набрання чинності цим Законом; |
| ||
| | 10) з дня набрання чинності цим Законом припиняються повноваження членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, делегованих Національною академією наук України, національними галузевими академіями наук, обраних з’їздами з числа представників вищих навчальних закладів України державної, комунальної та приватної форми власності, спільним представницьким органом всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, з’їздом представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів з числа осіб, які здобувають вищу освіту. |
| |||
| 4. Внести зміни до таких законодавчих актів України: | 4. Внести зміни до таких законодавчих актів України: |
| |||
| 1) частину сьому статті 141 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18-22, ст. 144) після слів “не підлягають приватизації” доповнити словами “, крім випадків, встановлених законом”; | 1) частину сьому статті 141 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18-22, ст. 144) після слів “не підлягають приватизації” доповнити словами “, крім випадків, встановлених законом”; |
| |||
| 2) у Законі України “Про загальну середню освіту” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2010 р., № 46, ст. 545; 2014 р., № 2-3, ст. 41): | 2) у Законі України “Про загальну середню освіту” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2010 р., № 46, ст. 545; 2014 р., № 2-3, ст. 41): |
| |||
| у статті 9: | у статті 9: |
| |||
| частину першу після абзацу сьомого доповнити новими абзацами такого змісту: | частину першу після абзацу сьомого доповнити новими абзацами такого змісту: |
| |||
| “спеціалізована мистецька школа (школа-інтернат) - спеціалізований заклад освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступенів мистецького профілю; | “спеціалізована мистецька школа (школа-інтернат) - спеціалізований заклад освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступенів мистецького профілю; |
| |||
| школа-інтернат (ліцей-інтернат) спортивного профілю - спеціалізований заклад освіти спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання); ”. | школа-інтернат (ліцей-інтернат) спортивного профілю - спеціалізований заклад освіти спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання); ”. |
| |||
| У зв’язку з цим абзаци восьмий - тринадцятий вважати відповідно абзацами десятим - п’ятнадцятим; | У зв’язку з цим абзаци восьмий - тринадцятий вважати відповідно абзацами десятим - п’ятнадцятим; |
| |||
| частину другу після абзацу четвертого доповнити новими абзацами такого змісту: | частину другу після абзацу четвертого доповнити новими абзацами такого змісту: |
| |||
| “професійний коледж (коледж) спортивного профілю - спеціалізований заклад освіти спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання); | “професійний коледж (коледж) спортивного профілю - спеціалізований заклад освіти спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання); |
| |||
| професійний коледж (коледж) культурологічного або мистецького спрямування - спеціалізований заклад освіти, який забезпечує надання професійної мистецької освіти; ”. | професійний коледж (коледж) культурологічного або мистецького спрямування - спеціалізований заклад освіти, який забезпечує надання професійної мистецької освіти; ”. |
| |||
| У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом сьомим; | У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом сьомим; |
| |||
| | | частину п'яту статті 14 доповнити першим реченням такого змісту: «За клопотанням батьків (законних представників) і рішенням засновника закладу освіти у початковій школі функціонують групи подовженого дня, фінансування яких здійснюється за кошти місцевого бюджету або за інші кошти, не заборонені законодавством». У зв’язку з цим перше речення вважати другим; |
| ||
| частину другу статті 26 доповнити абзацом такого змісту: | частину другу статті 26 викласти у такій редакції: |
| |||
| “Керівник загальноосвітнього закладу освіти (навчального закладу) призначається на посаду на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника, педагогічного колективу, громадського об’єднання батьків учнів (вихованців) закладу освіти (навчального закладу), а також органу місцевого самоврядування та громадського об’єднання керівників закладів освіти (навчальних закладів) відповідної адміністративно-територіальної одиниці. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть бути залучені представники інших громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.”; | «2. Керівник загальноосвітнього навчального закладу призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника закладу. Керівник державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу призначається засновником за результатами конкурсного відбору, на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника, педагогічного колективу, громадського об’єднання батьків учнів (вихованців) закладу освіти та громадського об’єднання керівників закладів освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть бути залучені представники інших громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти. Заступник керівника, педагогічні та інші працівники загальноосвітнього навчального закладу призначаються на посади та звільняються з посад керівником цього навчального закладу. Заступники керівника і педагогічні працівники державного чи комунального загальноосвітнього навчального закладу призначаються на посаду за результатами конкурсного відбору. У разі надходження до засновника державного чи комунального загальноосвітнього навчального закладу колективного звернення представників трудового колективу (або піклувальної ради, або органу самоврядування закладу освіти) щодо звільнення з посади керівника цього навчального закладу засновник зобов’язаний розглянути його і прийняти обґрунтоване рішення в найкоротший строк». |
| |||
| частину першу статті 30 викласти у такій редакції: | |
| |||
| “1. Державним стандартом загальної середньої освіти є Національний курикулум, що цілісно представляє цінності, цілі, принципи, зміст навчання та оцінювання учнівських досягнень, а також дає опис міжпредметних тем, які зосереджуються на розвитку ключових компетентностей учнів; слугує основою для визначення навантаження учнів і розроблення змісту навчальних програм та інших документів.”; | |
| |||
| у статті 34: | у статті 34: |
| |||
| частину першу викласти у такій редакції: | частину першу викласти у такій редакції: |
| |||
| “1. Контроль за відповідністю освітнього рівня учнів (вихованців), які закінчили загальноосвітній навчальний заклад II і III ступенів, вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх зовнішнього незалежного оцінювання.”; | “1. Контроль за відповідністю освітнього рівня учнів (вихованців), які закінчили загальноосвітній навчальний заклад II і III ступенів, вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх зовнішнього незалежного оцінювання.”; |
| |||
| у частині п’ятій слова “Кабінет Міністрів України” замінити словами “центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти”; | у частині п’ятій слова “Кабінет Міністрів України” замінити словами “центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти”; |
| |||
| 3) у Законі України “Про позашкільну освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393; 2003 р., № 37, ст. 300; 2005 р., № 28, ст. 372; 2014 р., № 2-3, ст. 41): | 3) у Законі України “Про позашкільну освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393; 2003 р., № 37, ст. 300; 2005 р., № 28, ст. 372; 2014 р., № 2-3, ст. 41): |
| |||
| статтю 1 після абзацу четвертого доповнити новими абзацами такого змісту: | статтю 1 після абзацу четвертого доповнити новими абзацами такого змісту: |
| |||
| “спеціалізований заклад позашкільної освіти - позашкільний заклад освіти, що надає спеціалізовану освіту мистецького, спортивного або військового спрямування; | “спеціалізований заклад позашкільної освіти - позашкільний заклад освіти, що надає спеціалізовану освіту мистецького, спортивного або військового спрямування; |
| |||
| дитяча мистецька школа - заклад спеціалізованої мистецької освіти: музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо, який надає початкову мистецьку освіту; ”. | дитяча мистецька школа - заклад спеціалізованої мистецької освіти: музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо, який надає початкову мистецьку освіту; ”. |
| |||
| У зв’язку з цим абзаци сьомий - одинадцятий вважати відповідно абзацами дев’ятим - тринадцятим; | У зв’язку з цим абзаци сьомий - одинадцятий вважати відповідно абзацами дев’ятим - тринадцятим; |
| |||
| статтю 13 доповнити частиною третьою такого змісту: | статтю 13 доповнити частиною третьою такого змісту: |
| |||
| “3. Положення про спеціалізовані заклади позашкільної освіти спортивного, військового та мистецького спрямувань розробляються на основі Положення про позашкільні заклади освіти та затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах, і є підставою для розроблення статутів таких закладів.”; | “3. Положення про спеціалізовані заклади позашкільної освіти спортивного, військового та мистецького спрямувань розробляються на основі Положення про позашкільні заклади освіти та затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах, і є підставою для розроблення статутів таких закладів.”; |
| |||
| абзац третій частини третьої статті 18 викласти в такій редакції: | абзац третій частини третьої статті 18 викласти в такій редакції: |
| |||
| “Зразки документів про позашкільну освіту затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Зразки документів про позашкільну спеціалізовану освіту мистецького, спортивного, військового спрямувань затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.”; | “Зразки документів про позашкільну освіту затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Зразки документів про позашкільну спеціалізовану освіту мистецького, спортивного, військового спрямувань затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.”; |
| |||
| у тексті Закону слова “початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання)” у всіх відмінках замінити словами “дитячі мистецькі школи” у відповідному відмінку; | у тексті Закону слова “початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання)” у всіх відмінках замінити словами “дитячі мистецькі школи” у відповідному відмінку; |
| |||
| 4) абзац перший частини дев’ятої статті 11 Закону України “Про управління об’єктами державної власності” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456; 2011 р., № 12, ст. 12, № 29, ст. 272; 2012 р., № 40, ст. 480; 2013 р., № 32, ст. 413; 2014 р., № 4, ст. 61, № 20-21, ст. 712) після слів “їх відчуження” доповнити словами “, крім випадків, встановлених законом”; | 4) абзац перший частини дев’ятої статті 11 Закону України “Про управління об’єктами державної власності” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456; 2011 р., № 12, ст. 12, № 29, ст. 272; 2012 р., № 40, ст. 480; 2013 р., № 32, ст. 413; 2014 р., № 4, ст. 61, № 20-21, ст. 712) після слів “їх відчуження” доповнити словами “, крім випадків, встановлених законом”; |
| |||
| 950. | 5) у Законі України “Про вищу освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 37-38, ст. 2004): | 5) у Законі України “Про вищу освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 37-38, ст. 2004): |
| ||
| | | у частині першій статті 1: |
| ||
| | | пункт 4 викласти у такій редакції: «4) акредитація освітньої програми – оцінювання освітньої програми на предмет її відповідності стандарту вищої освіти, а також спроможності вищого навчального закладу виконати вимоги цього стандарту та досягти заявлених у програмі результатів навчання;»; |
| ||
| | | у пункті 17 слова «освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма» замінити словами «освітня (освітньо-професійна, освітньо-наукова чи освітньо-творча) програма»; |
| ||
| | | пункт 19 викласти у такій редакції: «19) результати навчання – знання, способи мислення, погляди, цінності, навички, уміння, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, кількісно оцінити і виміряти та які здатна продемонструвати особа після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів;»; |
| ||
| | | у пункті 20 слова «освітньо-професійну чи освітньо-наукову» замінити словами «освітньо-професійну, освітньо-наукову чи освітньо-творчу»; |
| ||
| | | у статті 3: |
| ||
| | | пункт 6 частини другої після слова «науково-педагогічної» доповнити словом «мистецької»; |
| ||
| | | пункт 7 частини другої після слова «науково-технічної» доповнити словом «мистецької»; |
| ||
| | | пункт 1 частини третьої після слова «науки» доповнити словом «мистецтва»; |
| ||
| | | пункт 7 частини третьої після слова «науково-технічної» доповнити словом «мистецької»; |
| ||
| | | у статті 5: |
| ||
| | | у частині першій: |
| ||
| | | абзац перший викласти у такій редакції: «1. Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми (освітньо-професійними, освітньо-науковими, освітньо-творчими) чи науковими програмами на таких рівнях вищої освіти:»; |
| ||
| | | абзац п’ятий після слова «освітньо-науковий» доповнити словом «освітньо-творчий»; |
| ||
| | | абзац десятий викласти в новій редакції такого змісту, доповнивши двома новими абзацами: «Третій (освітньо-науковий чи освітньо-творчий) рівень вищої освіти відповідає восьмому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій. Освітньо-науковий рівень вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення. Освітньо-творчий рівень вищої освіти передбачає оволодіння методологією мистецької та мистецько-педагогічної діяльності, здійснення самостійного творчого мистецького проекту, здобуття практичних навичок продукування нових ідей і розв’язання теоретичних та практичних проблем у творчій мистецькій сфері.»; у зв’язку з цим абзац одинадцятий вважати абзацом тринадцятим; |
| ||
| | | у частині другій: |
| ||
| | | в абзаці першому слова «освітньо-професійної чи освітньо-наукової» замінити словами «освітньо-професійної, освітньо-наукової чи освітньо-творчої»; |
| ||
| | | пункт 4 викласти у такій редакції: «4) доктор філософії (доктор мистецтва);»; |
| ||
| | | частину шосту доповнити новими абзацами шостим – восьмим такого змісту: «Доктор мистецтва – це освітньо-творчий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Особа має право здобувати ступінь доктора мистецтва у творчій аспірантурі. Ступінь доктора мистецтва присуджується спеціалізованою радою з присвоєння ступеня доктора мистецтва вищого навчального закладу мистецького спрямування за результатом успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-творчої програми та публічного захисту творчого мистецького проекту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Нормативний строк підготовки доктора мистецтва в творчій аспірантурі становить три роки. Обсяг освітньої складової освітньо-творчої програми підготовки доктора мистецтва становить 30-60 кредитів ЄКТС.»; |
| ||
| | | частину третю статті 6 доповнити новим абзацом другим такого змісту: «Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора мистецтва, здійснюється постійно діючою або разовою спеціалізованою радою з присвоєння ступеня доктора мистецтва вищого навчального закладу мистецького спрямування, акредитованою Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, на підставі публічного захисту мистецьких досягнень у формі творчого мистецького проекту. Здобувач ступеня доктора мистецтва має право на вибір спеціалізованої ради з присвоєння ступеня доктора мистецтва.»; |
| ||
| | | у статті 7: |
| ||
| | | абзац п’ятий частини другої викласти в такій редакції: «диплом доктора філософії (доктора мистецтва);»; |
| ||
| | | у частині четвертій: |
| ||
| | | абзац перший викласти у новій редакції такого змісту: «У дипломі доктора філософії (доктора мистецтва), доктора наук зазначаються назва вищого навчального закладу (наукової установи), в якому здійснювалася підготовка, назва вищого навчального закладу (наукової установи), у спеціалізованій вченій раді (спеціалізованій раді з присвоєння ступеня доктора мистецтва) якого (якої) захищено наукові (мистецькі) досягнення, а також назва кваліфікації, що складається з інформації про здобутий особою науковий ступінь, галузь знань та/або спеціальність.»; |
| ||
| | | доповнити новим абзацом третім такого змісту: «У назві кваліфікації доктора мистецтва зазначається спеціальність (доктор мистецтва (музичне мистецтво), доктора мистецтва (образотворче мистецтво) тощо)»; |
| ||
| | | в абзаці першому частини 5 слова «доктора філософії» замінити словами «доктора філософії (доктора мистецтва)»; |
| ||
| частину восьму статті 8 викласти у такій редакції: | частину восьму статті 8 викласти у такій редакції: |
| |||
| “8. Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.”; | “8. Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.”; |
| |||
| | | у частині четвертій статті 10 слова «освітньо-професійної (освітньо-наукової)» замінити словами «освітньої (освітньо-професійної, освітньо-наукової чи освітньо-творчої)»; |
| ||
| 953. | пункт 3 частини першої статті 18 викласти у такій редакції: | у статті 18: |
| ||
| | | у частині першій: |
| ||
| | | пункт 3 викласти у такій редакції: |
| ||
| 954. | “3) проводить інституційний аудит; ”; | «3) проводить інституційну акредитацію;»; |
| ||
| | | пункт 7 після слова «наукових» доповнити словом «(мистецьких)»; |
| ||
| | | пункт 9 викласти у новій редакції такого змісту: «9) розробляє положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад (спеціалізованих рад з присвоєння ступеня доктора мистецтва) та подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, акредитує спеціалізовані вчені ради (спеціалізовані ради з присвоєння ступеня доктора мистецтва) та контролює їх діяльність;» |
| ||
| | | статтю 19 викласти у такій редакції: «Стаття 19. Склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 1. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти складається з двадцяти трьох осіб, які призначаються Кабінетом Міністрів України на підставі рішення Конкурсної комісії за результатами конкурсного відбору, що відбувається з дотриманням принципів гендерного балансу та галузевого представництва. 2. Склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти формується із забезпеченням представництва не більше однієї особи від галузі знань та включає: три особи, що вибираються з числа представників всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців; дві особи з числа здобувачів вищої освіти першого або другого рівня; не менше одного представника з числа осіб, які працюють за основним місцем роботи у: Національній академії наук України; національній галузевій академії наук (по одному представнику від кожної академії); вищому навчальному закладі державної форми власності; вищому навчальному закладі комунальної форми власності; вищому навчальному закладі приватної форми власності. Особа може бути висунута кандидатом у члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти як суб’єктами, зазначеними у частині другій цієї статті, так і шляхом самовисування. 3. Не може бути членом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та Конкурсної комісії особа, яка: 1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена; 2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку; 3) за вироком суду позбавлена права обіймати певну посаду або займатися певною діяльністю; 4) за рішенням суду визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення – протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили; 5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення – протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили; 6) підпадає під дію частин третьої або четвертої статті 1 Закону України «Про очищення влади»; 7) відомості про яку внесені до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади». До складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти не можуть входити члени Конкурсної комісії, керівники і заступники керівників Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, вищих навчальних закладів, наукових установ, засновники приватних вищих навчальних закладів, державні службовці. 4. Строк повноважень членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти становить три роки. Одна і та сама особа не може бути членом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти більше двох строків. 5. Голова та заступники голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти обираються на першому засіданні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти строком на три роки. Голова та заступники голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти призначаються на посади і звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та працюють на постійній основі. 6. Організацію та проведення конкурсного відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти здійснює Конкурсна комісія, яка утворюється Кабінетом Міністрів України як дорадчий орган. Конкурсна комісія складається з дев’яти осіб, з яких чотири міжнародних представника делегуються від об’єднань Європейського простору вищої освіти (European Higher Education Area) і по одному представнику – від центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, спільного представницького органу всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України, національного об’єднання студентів України, що є членом Європейського союзу студентів (ESU). Строк повноважень членів Конкурсної комісії становить 3 роки без права перезатвердження на другий строк. Членами Конкурсної комісії можуть бути особи, які мають науковий ступінь та/або вчене звання або досвід фахової роботи не менше 5 років, крім представників студентів та міжнародних представників. Персональний склад Конкурсної комісії та Положення про Конкурсну комісію затверджуються Кабінетом Міністрів України. Члени Конкурсної комісії виконують свої функції на громадських засадах. Рішення Конкурсної комісії приймаються у разі, якщо рішення підтримано більшістю від кількісного складу з числа міжнародних представників та від кількісного складу з числа національних представників. Організаційною формою роботи Конкурсної комісії є засідання, участь у яких міжнародні представники можуть брати засобами електронного відео зв’язку. Міжнародні представники, які беруть участь у засіданні за допомогою засобів електронного відео зв’язку, підтверджують результати власного голосування письмово. Засідання Конкурсної комісії проходять відкрито. Інформація про засідання Конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Конкурсна комісія розробляє Положення про конкурс щодо обрання членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та формує кваліфікаційні вимоги до кандидатів, що мають передбачати наявність наукового ступеня або досвід фахової роботи не менше п’яти років, крім представників органів студентського самоврядування. 7. Повноваження члена Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти припиняються у разі: 1) закінчення строку, на який його призначено; 2) подання ним особистої заяви про складення повноважень; 3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 4) припинення ним громадянства України; 5) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; 6) смерті; 7) виявлення обмежень, передбачених цією статтею; 8) у випадках, передбачених законом. 8. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти залучає до участі у своїй діяльності міжнародних експертів, представників провідних іноземних вищих навчальних закладів та/або експертів інституцій, які забезпечують якість вищої освіти в інших країнах. 9. У складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Апеляційний комітет, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Апеляційний комітет розглядає звернення, заяви і скарги щодо діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. 10. Рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти може бути оскаржене вищим навчальним закладом у порядку, визначеному Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, який має бути оприлюднений. За результатами розгляду скарги Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти приймає обґрунтоване рішення.»; |
| ||
| | | у частині другій статті 32: |
| ||
| | | пункт 6 після слів «доктора філософії» доповнити словами «(доктора мистецтва)»; |
| ||
| | | пункт 7 після слова «освітніх,» доповнити словом «мистецьких»; |
| ||
| | | пункт 9 після слова «освітньої,» доповнити словом «мистецької»; |
| ||
| | | пункт 12 після слів «спеціалізованими вченими радами» доповнити словами «(ступеня доктора мистецтва акредитованими спеціалізованими радами з присудження ступеня доктора мистецтва);»; |
| ||
| | | частину першу статті 42 після слів «науковий ступінь» доповнити словами «(для вищих начальних закладів мистецького спрямування – вчене звання та науковий ступінь або ступінь доктора мистецтва)»; |
| ||
| у статті 45: | у статті 45: |
| |||
| абзац перший частини другої викласти у такій редакції: | абзац перший частини другої викласти у такій редакції: |
| |||
| “1. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на основі програм зовнішнього незалежного оцінювання, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Зміст програм зовнішнього незалежного оцінювання має бути доступним для ознайомлення особами, які проходитимуть таке оцінювання, на початку здобуття ними освіти відповідного рівня.”; | “1. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на основі програм зовнішнього незалежного оцінювання, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Зміст програм зовнішнього незалежного оцінювання має бути доступним для ознайомлення особами, які проходитимуть таке оцінювання, на початку здобуття ними освіти відповідного рівня.”; |
| |||
| частину сьому викласти у такій редакції: | частину сьому викласти у такій редакції: |
| |||
| “7. Фінансування заходів з проведення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в установленому законодавством порядку та за рахунок інших джерел, що не заборонені законодавством.”; | “7. Фінансування заходів з проведення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в установленому законодавством порядку та за рахунок інших джерел, що не заборонені законодавством.”; |
| |||
| | | у частині другій статті 59 цифру «20» замінити цифрою «25»; |
| ||
| | | пункт 3 частини другої статті 61 після слів «доктора філософії» доповнити словами «(доктора мистецтва);»; |
| ||
| пункт 8 частини першої статті 62 після слова “гуртожитком” доповнити словами “та цілодобовим доступом до нього”; | пункт 8 частини першої статті 62 після слова “гуртожитком” доповнити словами “та цілодобовим доступом до нього”; |
| |||
| | | назву Розділу XI викласти в такій редакції: «Розділ XI. Наукова, науково-технічна, мистецька та інноваційна діяльність у вищих навчальних закладах»; |
| ||
| | | у статті 65: |
| ||
| | | назву статті після слова «науково-технічної,» доповнити словом «мистецької»; |
| ||
| | | частину першу доповнити новим абзацом другим такого змісту: «Мистецька діяльність є невід’ємною складовою освітньої діяльності закладів вищої освіти культурологічного та/або мистецького спрямування і провадиться з метою поглиблення професійних компетентностей, інноваційної діяльності в мистецтві, що сприяє створенню нового культурно-мистецького продукту.»; |
| ||
| | | частину другу після слова «науково-технічної,» доповнити словом «мистецької», а після слова «науково-технічну,» - словом «мистецьку»; |
| ||
| | | в абзаці 2 частини другої статті 70 слова «отримані від плати за послуги, що надаються згідно з освітньою, науковою та навчально-виробничою діяльністю, благодійні внески та гранти» вилучити; |
| ||
| | | у підпункту 3 пункту 2 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цифри «2016» змінити цифрами «2018»; |
| ||
| підпункт 9 пункту 5 розділу ХV “Прикінцеві та перехідні положення” виключити; | |
| |||
| 6) пункт 6 частини першої статті 7 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради, 2015 р., № 23, ст. 158) викласти у такій редакції: | 6) пункт 6 частини першої статті 7 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради, 2015 р., № 23, ст. 158) викласти у такій редакції: |
| |||
| “6) освітня діяльність у сфері дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти за переліком видів освітньої діяльності, визначеним Кабінетом Міністрів України, яка ліцензується з урахуванням особливостей, встановлених Законами України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про професійну освіту”, “Про вищу освіту”.”. | “6) освітня діяльність, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти; |
| |||
| 964. | 5. Рекомендувати засновникам закладів освіти протягом п’яти років привести установчі документи закладів освіти у відповідність із цим Законом. | 5. Рекомендувати засновникам закладів освіти протягом п’яти років привести установчі документи закладів освіти у відповідність із цим Законом. |
| ||
| 6. Кабінету Міністрів України протягом року з дня набрання чинності цим Законом: | 6. Кабінету Міністрів України протягом року з дня набрання чинності цим Законом: |
| |||
| підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом; | підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом; |
| |||
| | | до набрання чинності абзацом 1 частини другої статті 61 цього Закону встановити мінімальний тарифний розряд для педагогічних працівників на рівні, не нижче чотирнадцятого тарифного розряду; |
| ||
| | | забезпечити розробку методики нормативного фінансування закладів освіти; |
| ||
| | | протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із залученням спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні і спільного представницького органу сторони професійних спілок на національному рівні, професійних асоціацій національного рівня підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про національну систему кваліфікацій»; |
| ||
| привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом; | привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом; |
| |||
| забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом. | забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом. |
| |||
| | | |
| ||
| Голова | Голова |
| |||
| Верховної Ради України | Верховної Ради України |
| |||