проект
АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ НА НИХ
4.1. Як змінюється структура освіти?
Структура освіти складається з таких рівнів: дошкільна освіта, загальна середня освіта, професійна освіта та вища освіта. В умовах реформування потребно конкретизувати та чітко окреслити мету і завдання кожного з цих рівнів в термінах компетентнісного підходу.
Дошкільна освіта
Метою дошкільної освіти є виховання, фізичний, інтелектуальний та психоемоційний розвиток дитини, набуття певних життєвих компетентностей. Дошкільна освіта не повинна виконувати завдання, які входять до освітніх програм початкової освіти. Здобувається віком до 7 років: після виповнення дитині 6 років, вона обов’язково з початком нового навчального року повинна навчатися за програмами загальної середньої освіти. Дошкільна освіта здобувається за місцем проживання дитини у закладі освіти, в сім’ї або шляхом надання освітніх послуг педагогами - суб’єктами підприємницької діяльності у сфері освіти.
Загальна середня освіта
Загальна середня освіта має передбачати три рівні: початкова загальна середня освіта, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта.
Метою початкової освіти є забезпечення становлення і різнобічного розвитку дитини – інтелектуального, фізичного, морально-етичного, естетичного та соціального. Результатами цього рівня є володіння молодшими школярами достатніми для подальшого навчання загально навчальними, мовленнєвими, читацькими, обчислювальними, руховими уміннями і навичками, узагальненими знаннями про навколишній світ, достатньо розвиненими сенсорними уміннями, пізнавальними здібностями, здатністю до самовираження, ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоров’я, почуттям любові до Батьківщини, умінням співпрацювати.
Початкова школа триватиме 5 років.
Метою базової освіти є формування ключових і предметних компетентностей учнів з основ наук і культури, забезпечення засвоєння духовних і моральних цінностей, фізичний і естетичний розвиток, виховання громадськості, патріотизму, особистісне і соціальне самовизначення, забезпечення готовності до успішного продовження навчання на наступному рівні освіти.
Основна школа триватиме 4 роки.
На третьому рівні загальної середньої освіти в умовах профільного навчання завершується формування в учнів світоглядних поглядів і переконань на основі системного осягнення природничо-наукової і соціальної картин світу, ключових компетентностей, необхідних для повноцінного функціонування в сучасному світі.
Старша школа триватиме 3 роки. Навчання дитини в школі або іншому навчальному закладі до досягнення нею повноліття (18 років) є обов’язковим.
В рамках старшої школи розглядаються два напрями профілізації – академічний і професійний:
- Академічний напрям забезпечує загальноосвітню підготовку учнів на основі диференційованого підходу до предметного навчання з урахуванням здібностей та освітніх потреб кожного й орієнтацію на подальше здобуття певної професії у відповідному навчальному закладі.
- Професійний напрям передбачає поєднання загальноосвітньої і професійної підготовки молоді.
Запропоновано такі варіанти продовження навчання після закінчення основної школи:
а) здобуття повної загальної середньої освіти в одно- і багатопрофільних ліцеях, гімназіях, профільних класах загальноосвітніх шкіл;
б) здобуття професійної освіти у поєднанні з наданням повної загальної середньої освіти в професійних ліцеях, коледжах, технікумах, професійно-технічних та інших навчальних закладах, які спроможні забезпечити таке поєднання;
в) здобуття професійної освіти без надання повної загальної середньої освіти в навчальних закладах та організаціях, здатних вести професійну підготовку учнівської молоді;
г) безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти впродовж дорослого життя за різними формами навчання (дистанційна, очно-заочна тощо).
Професійна освіта
Професійна освіта є дворівневою, де першим рівнем є рівень базової професійної освіти; другим рівнем є рівень спеціалізованої професійної освіти.
На першому рівні у професійно-технічних навчальних закладах (центрах професійної підготовки, професійних ліцеях тощо) відбувається підготовка кваліфікованого робітника; на другому рівні у професійних коледжах відбувається підготовка молодшого спеціаліста.
Прийом в професійно-технічні навчальні заклади відбувається на основі базової загальної середньої освіти для здійснення професійного навчання з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти.
Навчальні досягнення учнів по завершенню базової і повної загальної середньої освіти повинні обов’язково підтверджуватися державною підсумковою атестацією випускників у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Діаграма 1. Структура освіти.
Вища освіта
Вища освіта здобувається на таких рівнях вищої освіти:
- початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти. На цьому рівні здобувається освітньо-професійний ступінь молодшого бакалавра. Обсяг освітньо-професійної програми молодшого бакалавра становить 90-120 кредитів ЄКТС.
- перший (бакалаврський) рівень. На цьому рівні здобувається освітній ступінь бакалавра. Обсяг освітньої програми бакалавра становить 180-240 кредитів ЄКТС.
- другий (магістерський) рівень. На цьому рівні здобувається освітній ступінь магістра. Обсяг освітньо-професійної програми магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС. Обсяг освітньо-наукової програми магістра становить 120 кредитів ЄКТС.
- третій (освітньо-науковий) рівень. На цьому рівні здобувається освітній і водночас перший науковий ступінь доктора філософії. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС. Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки
- науковий рівень. На цьому рівні здобувається другий науковий ступінь доктора наук.
Особа, яка здобула ступінь молодшого спеціаліста, може навчатися у вищому навчальному закладі за скороченим терміном навчання, який визначається з урахуванням перезаліку професійних дисциплін. Рішення щодо такого перезаліку приймає вищий навчальний заклад.
Чому потрібно змінювати структуру освіти?
Зміна структури освіти визначається такими чинниками:
1. Запропонована модель середньої освіти 5+4+3 детермінована віковими особливостями психічного розвитку дитини за класичною періодизацією дитинства.
2. Зміни в структурі освіти спрямовані на оновлення цілей і змісту освіти з орієнтацією на життєві компетентності; створення сприятливих умов для адаптивності дитини до наступного етапу освіти; збалансованості навчального навантаження.
3. Такі зміни визначаються автономізацією / інституціоналізацією кожного рівня освіти та економічною доцільністю.
4. Збільшення терміну навчання у початковій середній школі до 5 років сприятиме збереженню мережі сільських шкіл і розширенню доступу до початкової освіти в сільській місцевості.
5. Повернення до 12-річного терміну здобуття загальної середньої освіти зумовлено не лише необхідністю наближення української школи до вимог і тенденцій європейської освіти, але й соціальними зобов’язаннями держави, яка повинна гарантувати дитині до досягнення нею повнолітнього віку здобуття загальної середньої освіти певного рівня відповідно до її здібностей й освітніх потреб.
6. Профілізація навчання на третьому рівні середньої освіти (академічна і професійна) дозволяє створити гнучку та багатоваріантну траєкторію навчання після здобуття базової загальної середньої освіти; забезпечує життєвий вибір учнівської молоді відповідно до здібностей (професійна підготовка і вихід на ринок праці та/або здобуття вищої освіти).
7. Приведення у відповідність до нової редакції Закону України «Про вищу освіту», якою запроваджено трьохциклову систему вищої освіти (бакалавр, магістр, доктор філософії) та законодавчо внормований докторський (доктор філософії) і постдокторський (доктор наук) цикли (рівні) вищої освіти.
8. Запропонована структура освіти сприяє визнанню результатів навчання / кваліфікацій у європейському освітньому просторі.
Як зміниться зміст освіти?
· Зміст освіти буде наближений до життя та індивідуально адаптований.
· Зміст освіти буде системно структурований і узгоджений за рівнями освіти та диференційований за орієнтаціями і галузями освіти.
· Зміст освіти стане зрозумілим усім зацікавленим сторонам.
· Зміст освіти за складністю і трудністю відповідатиме віковим особливостям здобувачів освіти.
· Опанований зміст освіти допускатиме його кредитний вимір та індивідуальне накопичення та перенесення в процесі навчання впродовж життя.
Це буде забезпечено шляхом:
· запровадження компетентнісного підходу, розроблення стандартів освіти на основі компетентностей, результатів навчання, академічних кредитів;
· запровадження гнучких стандартів освіти на основі балансу їх сталої та варіаційної складових;
· збільшення в стандартах освіти частки ключових загальних, наскрізних, міждисциплінарних компетентностей, зокрема, здатності до подальшого навчання, розвитку;
· розроблення стандартів освіти з урахуванням перспективних ключових європейських освітніх компетентностей;
· інформаційне розвантаження стандартів освіти з метою кращого їх засвоєння;
· розмежування стандартів освіти за рівнями, орієнтаціями та галузями освіти, усунення як дублювання стандартів (зокрема, в середній і вищій освіті), так і їхнього розриву (нестиковки, як у випадку скорочених траєкторій здобуття кваліфікацій «бакалавра» на основі «молодшого спеціаліста»);
Якою буде і як забезпечуватиметься результативність і ефективність освіти?
Освіта стане результативною (запланований і задекларований результат буде реалізовуватися повною мірою) та ефективною (необхідний результат буде досягатися за менших витрат).
Це буде реалізовано шляхом:
- запровадження концепції вимірюваної якості освіти та зрозумілості кінцевих освітніх результатів (досягнень, компетентностей і кваліфікацій) для її здобувачів й інших зацікавлених осіб;
- розроблення, поряд із стандартом освіти (вимог до освітньої програми), стандарту освітньої діяльності (мінімальних вимог до кадрового, методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітнього процесу в закладах освіти;
- збереження централізації визначення стандартів освіти з одночасною децентралізацією формування освітніх програм та забезпечення відповідних освітніх умов;
- фінансової мотивації (стимулювання і заохочення) до раціоналізації освітньої мережі та закладів освіти;
- управлінської підготовки освітніх керівників, спрямованої на розвиток академічної, організаційної, кадрової та фінансової автономії закладів освіти та їх відповідальності за якість освіти;
- запровадження інструментів відкритості та прозорості в освітній діяльності, моніторингу її результатів;
- залучення громадськості до прийняття управлінських рішень щодо вдосконалення освітньої діяльності;
- запровадження багатовекторної звітності щодо якості освіти перед усіма суб’єктами освіти та зацікавленими в освіті сторонами.
Як буде функціонувати система забезпечення якості освіти?
· Створення цілісної наскрізної системи забезпечення якості освіти шляхом створення системи зовнішнього забезпечення якості освіти, що складатиметься з національного органу і незалежних (недержавних) агенцій із забезпечення якості освіти, залучених міжнародних організацій з оцінювання якості освіти. Зокрема, шляхом реалізації системи забезпечення якості вищої освіти, передбачену новим Законом України «Про вищу освіту».
· Залучення усіх зацікавлених сторін до забезпечення досягнення стандартів освіти, а також безперервного покращення самих стандартів освіти та відповідності їм.
· Саме заклади освіти, а не контролюючі органи стануть головним суб’єктом забезпечення і безперервного вдосконалення якості.
Це буде реалізовано шляхом:
- наскрізного запровадження методології національного забезпечення і безперервного підвищення якості освіти, яка передбачає:
а) внутрішнє (інституційнє) забезпечення якості освіти;
б) зовнішнє (національне, регіональне, місцеве, галузеве) забезпечення якості освіти;
в) забезпечення якості та визнання (акредитацію) відповідних агентств із забезпечення якості освіти;
- використання для прийняття рішення щодо фінансування закладів освіти, установ, організацій, фізичних осіб (суб’єктів підприємницької діяльності, батьків), що надають освітні послуги, результати незалежного оцінювання якості освіти;
- забезпечення прозорості діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, закладів освіти, установ, організацій, фізичних осіб (суб’єктів підприємницької діяльності, батьків) тощо, що діють у сфері освіти (відкрита звітність, прозорість прийняття рішень тощо).
- запровадження прозорих і простих процедур ліцензування закладів освіти, установ, організацій, фізичних осіб (суб’єктів підприємницької діяльності, батьків), що надає право на здійснення освітньої діяльності на основі відповідних стандартів, та акредитації освітніх програм на основі відповідних стандартів освіти, результатом чого є право на отримання державних документів про освіту;
- участь у розробленні стандартів освіти провідних національних наукових центрів (національних академій наук, університетів);
- запровадження механізмів громадського контролю за якістю освіти;
- поєднання ДПА і ЗНО для основних навчальних предметів (дисциплін) з метою оцінки якості освіти на основі стандартів;
- запровадження зовнішнього незалежного оцінювання на етапі завершення базової та повної загальної середньої освіти для всіх учнів, котрі здобували освіту, незалежно від форми її здобуття. Доступ до загальної середньої освіти третього рівня буде можливий лише за умови успішного проходження ЗНО, поєднаного з ДПА, за результатами навчання на другому рівні.
- запровадження загальнонаціонального моніторингу успішності учнів початкої школи з української мови і математики;
- законодавче визначення відповідальності держави за участь України в міжнародних порівняльних оцінюваннях освітніх досягнень (PISA, TIMSS, PIRLS й інших) та запровадження національних систем моніторингу якості освіти;
- міжнародна, європейська акредитація національних агентств із забезпечення якості освіти.
Які механізми фінансування освіти?
Фінансування освіти зорієнтоване на результат (а не на процес) і здійснюється на основі принципів – «гроші за дитиною/учнем/студентом», прозорості та конкурентності. Прозорість та відкритість процесу формування та використання бюджету. Бюджети закладів освіти (надходження і видатки) оприлюднюються на сайті установи.
Реалізація принципу «гроші за людиною» (здобувачем освіти) шляхом фінансування освітньої послуги, що відбувається на договірній основі з виконавцем освітньої послуги.
Фінансування освітньої послуги на рівні виконавців освітніх послуг – закладів освіти – на основі договорів між закладом та замовником освітньої послуги (юридичними, фізичними особами).
Освітня послуга обраховується з урахуванням кадрового, методичного забезпечення тощо та базується на суспільних потребах в освіті, державному або інших стандартах тощо.
Стандарт освітньої послуги (кадри, матер.-техн. база, методичне забезпечення тощо) засновується на освітній потребі та має забезпечувати державний стандарт освіти.
Необхідним є надання закладам освіти (всіх рівнів) статусу юридичної особи (зокрема, державної установи для державних закладів вищої освіти). Рахунки закладів освіти (спецфонди) розміщуються у державних банках. Позабюджетні фонди закладів освіти не підпадають під дію Закону про благодійні організації.
Яка система підготовки педагогічних працівників?
Система підготовки потребує диверсифікації шляхів. Підготовка педагогів може відбуватися за двома моделями:
А. Відбір на основі повної загальної середньої освіти з урахуванням психолого-педагогічної здатності і мотивації до педагогічної діяльності. Така модель найбільше підходить для підготовки вихователів дошкільної освіти та вчителів початкової освіти.
Б. Відбір після здобуття освітнього рівня бакалавр у різних предметних галузях.
До обох моделей бажано використовувати принцип позитивної дискримінації, тобто заохочення «недопрезентованих груп», як наприклад чоловіки, люди з особливими потребами, представників етнічних груп та ін.
Забезпечення професійної підготовки відповідно до національних професійних стандартів компетентності педагогів та планування не менше 15 відсотків навчального часу на педагогічну практику, а для педагогів дошкільної і початкової освіти не менше 20 відсотків.
Яким буде робочий час і навантаження педагогічних і науково-педагогічних працівників?
Робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу). До робочого часу входить підготовка, планування та проведення навчальних занять, перевірка зошитів, завідування кабінетом, супровід учнів на екскурсії, участь у програмах професійного розвитку, робота з батьками, або особами, що їх заміняють, методична та експертна робота.
Співвідношення між кількістю годин, що відводяться для проведення навчальних занять та іншими видами роботи затверджується (визначається) керівником або заступником керівника навчального закладу. При цьому враховується, що в середньому за навчальний рік навчальні заняття з групами дітей дошкільних закладів не має перевищувати 20 астрономічних годин, а з класами, групами учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів та коледжів не повинна перевищувати 20 академічних годин на тиждень. Тривалість академічної години становить 45 хвилин.
Як буде здійснюватись підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників
Потрібна нова якість системи підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, яка б унеможливила монополізацію цієї системи інститутами післядипломної педагогічної освіти.
Передбачається, що педагогічний (науково-педагогічний) працівник матиме право самостійно обирати інституцію, яка має відповідні акредитовані освітні програми та надає відповідні послуги. Акредитацію освітніх програм з підвищення кваліфікації та перепідготовки має здійснювати експертна рада з післядипломної педагогічної освіти при Національному агентстві з оцінювання якості освіти.
Підвищення кваліфікації має здійснюватися не раз на п’ять років, а впродовж 5-річного циклу за відповідною освітньою програмою підвищення кваліфікації, яка має включати стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах тощо.
При цьому педагогічні і науково-педагогічні працівники зобов’язані щорічно планувати певну кількість часу на підвищення своєї кваліфікації.
Загальна кількість академічних годин, відведених на підвищення кваліфікації, упродовж 5 років не може бути меншою 120 годин або 3-х кредитів.
Атестація педагогічних працівників
Педагогічні працівники підлягають атестації. За результатами атестації визначаються рівень його кваліфікації та відповідність працівника займаній посаді або можливість переведення його на вищу посаду.
Атестація педагогічних працівників проводиться з урахуванням результатів підвищення кваліфікації, конкретних професійних досягнень, відгуків учасників освітнього процесу та здійснюється відповідно до положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Педагогічні працівники атестуються кожні п’ять років. У разі дострокового виконання програми підвищення кваліфікації педагогічний працівник має право атестуватись через 3 роки (4 роки) після попередньої атестації.
Атестацію педагогічних працівників здійснюють незалежні атестаційні (сертифікаційні) центри.
Рішення незалежного атестаційного центру про невідповідність педагогічного працівника посаді, яку він обіймає може бути підставою переведення на нижчу посаду або звільнення педагогічного працівника з роботи в порядку, встановленому законодавством.
Як визначається рівень оплати педагогічних і науково-педагогічних працівників та Як рівень кваліфікації педагогів впливає на їх соціальний статус?
Посадовий оклад педагога встановлюється на рівні трьох мінімальних заробітних плат.
Кожна наступна педагогічна посада передбачає підвищення посадового окладу на 25% від попередньої.
Посадовий оклад методиста вищого навчального закладу є базовим для визначення розмірів посадових окладів науково-педагогічних працівників. Його розмір становить чотири мінімальні заробітні плати.
Кожна наступна посада науково-педагогічних працівників у вищому навчальному закладі (університету, академії, інституту) передбачає підвищення посадового окладу на 25% від попередньої.
Використання такого підходу для встановлення посадових окладів для педагогічних і науково-педагогічних працівників дасть можливість відмовитися від численних надбавок і доплат за наукові ступені, вчені звання, стаж роботи, адже кваліфікаційні вимоги до посад будуть це враховувати.
Передбачається встановлення за рішенням керівника доплат, премій педагогічним і науково-педагогічним працівникам за використання сучасних технологій та оригінальних методик навчання в освітньому процесі, які підвищують якість освіти, проведення навчальних занять понад встановлену норму, або виконання іншої педагогічної діяльності.
Результати ЗНО мають бути покладені в основу оцінки роботи вчителя та закладу освіти, визначення засобів морального та матеріального стимулювання й заохочення діяльності педагогічних працівників, впливати на розмір їхньої заробітної плати.
Соціальний захист педагогічних і науково-педагогічних працівників
У віддалених сільських місцевостях відповідні органи державної влади та/або органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечити педагогічного працівника житлом, або відшкодувати витрати на його найм, або вартість проїзду до місця роботи та з роботи.
Органи державної влади та/або органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо джерел фінансування забезпечення педагогічних і науково-педагогічних працівників житлом (придбання, оренда).