Про хід виконання рішення Комітету від 16 квітня 2008 року "Про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і захисту інтелектуальної власності та інноваційної діяльності в Україні". (від 19 травня 2009 року)

Опубліковано 17 листопада 2009, о 10:45

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ

До протоколу №28

від 19 травня 2009р.

Про хід виконання рішення Комітету Верховної Ради України

з питань науки і освіти від 16 квітня 2008 року

“Про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку,

правової охорони і захисту інтелектуальної власності

та інноваційної діяльності в Україні”

______________________________________________________________

Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Інформацію “Про виконання рішення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти від 16 квітня 2008 р. “Про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і захисту інтелектуальної власності та інноваційної діяльності в Україні” взяти до відома.

2. Враховуючи, що частина заходів залишилась не виконаною, продовжити термін контролю за виконанням рішення до 1 вересня 2009 р.

3. Рішення Комітету направити Кабінету Міністрів України для інформації та реагування.

4. Контроль за виконанням рішення Комітету покласти на заступника голови Комітету Давимуку С.А., голів підкомітетів з питань інтелектуальної власності та інноваційної діяльності Жванію Д.В., з питань науки Зубця М.В.

Голова Комітету В.І.Полохало

Додаток до Рішення Комітету

Верховної Ради України

з питань науки і освіти

(протокол № 28 від 19.05.2009р.)

Інформація

Про виконання рішення Комітету Верховної Ради України

з питань науки і освіти від 16 квітня 2008р.

“Про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку,

правової охорони і захисту інтелектуальної власності

та інноваційної діяльності в Україні”

Аналіз інформації Кабінету Міністрів України, міністерств, відомств, про хід виконання рішення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти від 16 квітня 2008р. “Про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і захисту інтелектуальної власності та інноваційної діяльності в Україні” (в контексті парламентських слухань “Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування” (21 березня 2007 р.), слухань у Комітеті з питань науки і освіти “Інноваційна діяльність в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення” (29 листопада 2006 р.), парламентських слухань “Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації” (20 червня 2007 р.)) свідчить, що центральними органами виконавчої влади здійснено ряд заходів щодо виконання рекомендацій парламентських слухань, розвитку інноваційної діяльності, підвищення рівня захисту прав інтелектуальної власності:

Кабінетом Міністрів України затверджені Державна цільова науково-технічна програма “Наука в університетах” на 2008-2012 роки, Державна цільова економічна програма “Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2009-2013 роки,” Концепція Державної цільової науково-технічної програми розвитку нанотехнологій та наноматеріалів на 2010-2014рр.

Для реалізації положень Закону України „Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій” МОН України розроблено та прийнято ряд підзаконних актів. Кабінетом Міністрів України затверджені мінімальні ставки винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють їх трансфер, порядок ведення Державного реєстру договорів про трансфер технологій. В центральних органах виконавчої влади, Національній та галузевих академіях наук України, державних установах, що належать до сфери їх управління, створені структурні підрозділи з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.

Україна отримала членство у Світовій організації торгівлі. Верховною Радою України прийнято Закони України “Про приєднання України до Локарнської угоди про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків”, “Про приєднання України до Страсбурзької угоди про Міжнародну патентну класифікацію,” “Про приєднання України до Віденської угоди про Міжнародну класифікацію зображувальних елементів знаків.”

Внесено проект Закону України “Про ратифікацію Сінгапурського договору про право з торговельних марок,” розроблено проект Закону України “Про охорону прав на комерційну таємницю.”

Кабінетом Міністрів України затверджено розроблену Фондом державного майна України Методику вартісної оцінки прав інтелектуальної власності.

Державним департаментом інтелектуальної власності, за методикою Всесвітньої організації інтелектуальної власності, здійснено дослідження впливу на економіку України виробництв, що базуються на використанні об’єктів авторського права і суміжних прав, запроваджено базу даних “Перспективні винаходи”, відкрито безкоштовний доступ до бази даних Укрпатенту “Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг”.

Однак, хоча з часу проведення парламентських слухань пройшло два роки багато позицій залишилось невиконаними:

До Верховної Ради України не внесено проект Концепції розвитку національної інноваційної системи України, проект Закону про особливості приватизації об’єктів науково-технічної сфери. Не спрощено процедуру експертизи та реєстрації інноваційних проектів, у тому числі проектів технологічних парків.

До Верховної Ради України так і не внесено для ратифікації Угоду про створення Українського науково-технологічного центру, проекти законів щодо приведення національного законодавства у сфері інтелектуальної власності у відповідність до Цивільного кодексу України та законодавства Європейського Союзу, запровадження відповідальності за несанкціоноване подання заявок в іноземні держави, раціоналізаторських пропозицій, баз даних, порід тварин.

Не внесено на розгляд Верховної Ради України Програму розвитку державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні до 2012 р.

Аналіз динаміки надходження заявок на винаходи від національних заявників протягом 2005-2008рр. свідчить про стійку тенденцію їх зменшення (майже на 20% проти 2005р.). Тільки за минулий рік кількість заявок на винаходи від національних заявників зменшилась на 18%. Не розроблено систему економічних стимулів (податкових, кредитних, страхових) щодо створення та комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності з метою формування ринку цих об’єктів. Зокрема, не визначені мінімальні ставки винагороди винахідникам, авторам за використання об'єктів прав промислової власності; не запроваджені механізми державної підтримки патентування вітчизняних об’єктів інтелектуальної власності в іноземних державах, створених за рахунок бюджетних коштів; відсутня методика визначення розміру шкоди, завданої порушенням прав на об’єкти права інтелектуальної власності.

Не здійснено перегляду постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. № 1148 “Про внесення змін до Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності” з метою встановлення ставок зборів, реальних для сплати підприємствами України.

Не проведено інвентаризацію винаходів колишнього СРСР із грифами “Для службового користування” і таємних, що належать українським заявникам, та аналізу щодо можливостей їх використання, у тому числі шляхом перетворення у патенти України та подальшої комерціалізації. Не здійснено розробку, з урахуванням досвіду іноземних країн, методики оцінки рівня піратства щодо використання різних об’єктів права інтелектуальної власності. Не створено відкриту базу даних рішень Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності.

Однією з головних причин неефективності управління є розпорошення і дублювання управлінських функцій між кількома центральними органами виконавчої влади: Міністерством освіти і науки України, Державним агентством України з інвестицій та інновацій, Міністерством промислової політики України, Міністерством економіки України, які беруть участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної інноваційної політики. Залишається значною кількість розпорядників державних коштів у науково-технічній сфері, що призводить до їх неефективного використання.

Слід зазначити, що однією з причин зазначеного є також низька виконавча дисципліна міністерств і відомств, відсутність належного контролю, що призвело до невиконання деяких заходів, затверджених рішенням Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти від 16 квітня 2008р.