КОМІТЕТ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ
РІШЕННЯ
До протоколу № 14
від 16 квітня 2008 року
“Про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку,
правової охорони і захисту інтелектуальної власності та інноваційної
діяльності в Україні”
(в контексті парламентських слухань “Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування”
(21 березня 2007 р.), слухань у Комітеті з питань науки і освіти “Інноваційна діяльність в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення” ( 29 листопада 2006 р.), парламентських слухань „Національна інноваційна система України:
проблеми формування та реалізації” (20 червня 2007 р.))
_____________________________________________________________
Проаналізувавши інформацію Кабінету Міністрів України, міністерств, відомств, Фонду державного майна України, Національної академії наук (НАН) України про виконання рекомендацій парламентських слухань “Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування ”(№8038/0/2-07від 19.12.2007р.), слухань у Комітеті з питань науки і освіти “Інноваційна діяльність в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення ”( 29 листопада 2006р.), парламентських слухань „Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації”(№8183/0/2-07від 24.12.2007р.), Звіт про результати аудиту ефективності діяльності Міністерства освіти і науки України з охорони інтелектуальної власності від 11 грудня 2007 р. № 6/30-2, „Звіт про результати аудиту використання у 2006-2007 роках коштів державного бюджету, виділених на сортовипробування та охорону прав на сорти рослин”(№03-505 від 06.03.2008р.), „Звіт про результати аналізу ефективності формування і реалізації інноваційної політики в Україні” (№04-2123 від 25.11.2005р.), Інформацію Головного контрольно-ревізійного управління України щодо перевірки ефективності використання коштів Державного бюджету України на розвиток інноваційної діяльності (№ 06-11/420 від 01. 04. 2008 р.) та заслухавши доповідь Голови Комітету з питань науки і освіти В.І. Полохала, співдоповіді Першого заступника Міністра освіти і науки України О.П. Гребельника, Першого заступника Голови Державного агентства України з інвестицій та інновацій А.П. Зайця, виступи в обговоренні народних депутатів, керівників міністерств і відомств, наукових установ, судових і правоохоронних органів, враховуючи схвалення проекту рішення Комітету з питань науки і освіти, прийнятого за основу 11 березня 2008 року, Радою національної безпеки і оборони України, комітетами Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, з питань економічної політики, з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, з питань податкової та митної політики, з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, з питань культури і духовності, з питань транспорту і зв’язку, Спеціальною контрольною комісією з питань приватизації та врахувавши пропозиції висловлені ними, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти відзначає, що центральними органами виконавчої влади здійснено певні заходи щодо виконання рішень парламентських слухань, розвитку інноваційної діяльності, підвищення рівня захисту прав інтелектуальної власності:
- Кабінетом Міністрів України прийнято ряд постанов щодо реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі; порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердження стандарту оцінки майнових прав інтелектуальної власності;
- затверджено Типове положення про структурний підрозділ з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності міністерства, іншого органу виконавчої влади, Національної та галузевих академій наук. Такі підрозділи утворені в 19 центральних органах виконавчої влади, Національній та галузевій академіях наук, а також у всіх обласних, Київській та Севастопольській міській державних адміністраціях;
- удосконалено організаційну структуру митних органів: у 27 митницях створено спеціальні підрозділи з питань інтелектуальної власності, введено в експлуатацію програмно-інформаційний комплекс „Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності”;
- скорочено строки розгляду заявок на об’єкти промислової власності до 2 місяців для формальної експертизи та 16 місяців для кваліфікаційної;
- зросла кількість заявок, поданих від національних заявників за національною процедурою: на корисні моделі у 2007 р. у порівнянні з 2004 р. в 1,7 рази; на знаки для товарів та послуг - у 1,7 рази.
Проте через недостатню ефективність системи державного регулювання і управління у сферах інноваційної діяльності, правової охорони інтелектуальної власності, забезпечення необхідних умов для реалізації прав інтелектуальної власності, що склалась в країні, суттєвих позитивних змін у цій сфері не відбувається. Навпаки, проблеми, на які звертали увагу учасники зазначених слухань, ще більше загострилися.
Несформованість національної інноваційної системи, недостатня ефективність системи охорони та захисту прав інтелектуальної власності перешкоджає розвитку інноваційної діяльності, утворенню в Україні цивілізованого ринку інтелектуальної власності.
Однією з головних причин неефективності управління є розпорошення і дублювання управлінських функцій, зокрема організаційних, між кількома центральними органами виконавчої влади. На сьогодні три центральних органи виконавчої влади: Міністерство освіти і науки України, Державне агентство України з інвестицій та інновацій, Міністерство промислової політики України беруть участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної інноваційної політики, не координуючи свої дії між собою. Крім того, відповідно до Указу Президента України від 23 жовтня 2000 року №1159, завдання з розробки стратегії і механізмів реалізації державної інноваційної політики покладено на Міністерство економіки України.
Ще декілька міністерств і відомств (Міністерство аграрної політики України, Міністерство палива і енергетики України, Міністерство транспорту та зв’язку України, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва) мають брати участь у реалізації державної політики у сфері інноваційної діяльності «в межах своєї компетенції», а на практиці – виконують покладені на них функції в автономному режимі, не орієнтуючись на пріоритети інноваційного розвитку України.
Не виконують свої функції щодо формування єдиної державної інноваційної політики створені консультативно-дорадчі органи: Національна рада з інноваційного розвитку при Президенті України, Міжвідомча рада з питань інвестицій та інноваційного розвитку при Кабінеті Міністрів України, Комісія з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів (постійно діючий орган Кабінеті Міністрів України), Комісія з розроблення пропозицій щодо удосконалення системи державного управління в інноваційній сфері при Кабінеті Міністрів України.
Забезпечення реалізації політики у сфері охорони інтелектуальної власності в Україні характеризується відсутністю належної координації та недостатньою ефективністю у діяльності структур, які мають опікуватися питаннями розвитку інституту інтелектуальної власності, охороною і захистом її прав. Відповідні функції сьогодні частково виконують Міністерство освіти і науки України, Державний департамент інтелектуальної власності як його невід’ємна складова, Український інститут промислової власності. Крім того, функції щодо реалізації авторських і суміжних прав, здійснення заходів з захисту об’єктів інтелектуальної власності покладені також на Міністерство культури і туризму України. Водночас статус Департаменту інтелектуальної власності не узгоджується з вимогами Закону України «Про Кабінет Міністрів України», яким не передбачено утворення урядових органів. Все це негативно впливає на можливість своєчасного прийняття обґрунтованих рішень, адекватного реагування на виклики часу, вироблення комплексу назрілих інституційних, правових та економічних заходів щодо розвитку цивілізованого ринку інтелектуальної власності відповідно до національних цілей.
Значною мірою відповідальність за стан справ у сфері правової охорони інтелектуальної власності та розвитку інноваційної діяльності лягає на Міністерство освіти і науки (МОН) України, яке з 2000 року є головним центральним органом виконавчої влади у цих сферах, а також на Державне агентство України з інвестицій та інновацій (Держінвестицій), створене у грудні 2005р., як спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності. На жаль, через постійне обмеження Урядом повноважень у сфері інноваційної діяльності МОН України опікувався переважно питаннями освіти, а питання розвитку науково-технологічної та інноваційної діяльності, інституту інтелектуальної власності не були і, як свідчить розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 р. №336-р «Про схвалення пріоритетів діяльності міністерств на 2008 рік», не є пріоритетними в його діяльності.
Однією з причин зазначеного є також низька виконавча дисципліна міністерств і відомств, відсутність належного контролю з боку Кабінету Міністрів України, що призвело до невиконання значної частини стратегічних питань, заходів і пропозицій, визначених у Рекомендаціях комітетських та парламентських слухань.
Як наслідок неузгодженості дій міністерств і відомств, нескоординовано працюють їх підрозділи в регіонах. Так в ряді областей діють Центри науково-технічної та економічної інформації МОН України, Наукові центри НАН України і МОН України, регіональні відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, за бюджетні кошти Держінвестицій створені нові регіональні центри інноваційного розвитку.
Все це лише поглибило кризу системи державного управління інноваційною діяльністю в Україні, сприяло посиленню зарегульованості цієї галузі з боку держави та неефективному використанню коштів Державного бюджету України.
Перевірка ефективності використання коштів Державного бюджету, виділених Держінвестицій на розвиток інноваційної діяльності, здійснена Головним контрольно-ревізійним управлінням України, засвідчила збитковість вкладання Державною інноваційною кредитно-фінансовою установою у 2006 році державних коштів у довгострокові фінансові інвестиції, неналежне супроводження реалізації інноваційних і інвестиційних проектів та інші системні недоліки в управлінні державними ресурсами.
Державною інноваційною фінансово-кредитною установою не отримано жодної гривни дивідендів від Українського банку реконструкції та розвитку, до статутного фонду якого спрямовано 72 млн. грн., в тому числі у 2007 році – 40 млн. гривень.
За останні 4 роки показники впровадження інновацій в українській економіці залишаються незмінними, а деякі - навіть зменшуються. Таким чином ми маємо в Україні невідповідність між збільшенням витрат державних ресурсів (як організаційних так і фінансових) на інноваційну сферу та зменшенням загальних статистичних показників впровадження інновацій, що свідчить про низьку ефективність реалізації державної інноваційної політики, її декларативність, безсистемність і непослідовність. На це ще у 2005 р. звертала увагу Рахункова палата України (Звіт про результати аналізу ефективності формування і реалізації інноваційної політики в Україні).
Руйнується державна система науково-технічної інформації України. Зазнали суттєвих втрат регіональні Центри науково-технічної та економічної інформації. У ряді областей їх інформаційні фонди разом з приміщеннями центрів передано до складу бібліотек вищих навчальних закладів, що обмежує доступ до науково-технічної та економічної інформації суб’єктів інноваційної діяльності.
Повільно розгортається діяльність підрозділів з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності в органах виконавчої влади, бюджетних установах, організаціях та на підприємствах, діяльність яких пов’язана з використанням об’єктів промислової власності.
Через недостатню наполегливість Міністерства освіти і науки України, Державної митної служби України, відсутність підтримки з боку Міністерства фінансів України не вирішені питання щодо фінансування заходів у сфері трансферу технологій, організації управління та розвитку інфраструктури у сфері правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності: запровадження у структурі Державного департаменту інтелектуальної власності посад державних інспекторів в усіх регіонах України; розширення штатної чисельності підрозділу з питань захисту прав інтелектуальної власності Державної митної служби України; удосконалення діяльності регіональних центрів науково-технічної та економічної інформації щодо надання інформаційних і консультативних послуг з питань інтелектуальної власності; функціонування Державної патентної бібліотеки та її регіональних відділень.
В Україні не створено ефективної системи збору та виплати винагороди авторам, виконавцям, виробникам фонограм, що суттєво спотворює розвиток ринку авторського права та суміжних прав. Внаслідок недосконалого законодавства та відсутності належного контролю мають місце суттєві порушення у діяльності організацій колективного управління, які повинні відігравати визначальну роль в охороні авторського права і суміжних прав. За даними Рахункової палати України в державі щороку збирається лише близько 30 млн. грн. винагороди, що за оцінками експертів складає тільки 3% потенційної суми надходжень. Тривалий час до Верховної Ради України не вносяться в цьому напрямку необхідні проекти законодавчих актів.
До бюджету не надходить значна частина податків, що мають сплачувати гастролюючі виконавські колективи й окремі виконавці. Нехтуються норми закону, зухвало зневажають інтереси вітчизняної культури і авторів ділки тіньової індустрії з численних казино, нічних клубів, студій звукозапису. Останні фактично перебувають поза правовим полем відносин з авторами, державними інституціями, що викликає справедливі нарікання з боку авторів і виконавців, творчих спілок та творчої інтелігенції.
До Верховної Ради України не внесено для ратифікації Угоду про створення Українського науково-технологічного центру, проекти законів щодо приведення національного законодавства у сфері інтелектуальної власності у відповідність до Цивільного кодексу України, (що згідно Прикінцевих та перехідних положень кодексу мало бути зроблено ще до 1 квітня 2003 р.) та законодавства Європейського Союзу, запровадження відповідальності за подання заявок в іноземні держави без попереднього подання таких заявок в Україні, охорони комерційної таємниці, раціоналізаторських пропозицій, баз даних, порід тварин. МОН України не здійснюється в необхідній мірі аналіз ефективності законодавства у сфері охорони інтелектуальної власності та його правозастосування з внесенням відповідних змін до законодавства.
Не розроблено систему економічних стимулів (податкових, кредитних, страхових) щодо створення та комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності з метою формування ринку цих об’єктів. Зокрема, не визначені мінімальні ставки винагороди винахідникам, авторам за використання об'єктів прав промислової власності, технологій; не запроваджені механізми державної підтримки патентування вітчизняних об’єктів інтелектуальної власності в іноземних державах, створених за рахунок бюджетних коштів; відсутня методика визначення розміру шкоди, завданої порушенням прав на об’єкти права інтелектуальної власності; незважаючи на неодноразові доручення Кабінету Міністрів України, Фонд державного майна України не затвердив методику вартісної оцінки прав інтелектуальної власності.
Як наслідок, неухильно зменшується чисельність творців об’єктів права промислової власності (винахідників і раціоналізаторів) як в цілому по економіці, так і у промисловості та більшості її галузей. Загальна чисельність творців у 2001-2006 рр. скоротилася на 13,8%, у промисловості - на 40,7%,у легкій -в 14,2 рази, у хімічній та нафтохімічній промисловості – на 37,2%,у металургії - на 34,8%, у машинобудуванні -21,6%, у виробництві електричного, електронного та оптичного устаткування – на 30,5%. Водночас продовжується тенденція зменшення поданих до Державного департаменту інтелектуальної власності заявок на винаходи від національних заявників - порівняно з 2005 р. їх кількість зменшилася на 3%. На 19,8% зменшилась кількість винаходів, використаних у виробничому процесі.
Протягом останніх років спостерігається зменшення кількості впроваджених у виробництво раціоналізаторських пропозицій: у порівнянні з 2005 р. їх число зменшилося на 5,5%, з 2004р. – на 10%, з 2003 р. – на 13%, з 2002 р. – на 22%, з 2001 р. – на 26%.
Замість здійснення заходів із стимулювання винахідницької активності, розвитку ринку інтелектуальної власності, наукоємної продукції Кабінетом Міністрів України, з ініціативи Міністерства економіки України та Державного департаменту інтелектуальної власності прийнято постанову № 1148 від 19 вересня 2007 р. за якою витрати підприємств на отримання та підтримання чинності патентів на винаходи, корисні моделі збільшуються до 35 разів (юридичні особи мають сплачувати не 496 грн., як раніше, а 9100 грн.) та перевищують в 1,5-3,5 рази відповідні витрати підприємств європейських країн, зокрема, Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, в 3,7 рази більші ніж у Вірменії (член СОТ з 2003 р.) та 1,5 рази більші ніж у Молдові (член СОТ з 2001р.). Пільги щодо сплати зборів для неприбуткових установ було внесено лише після відповідних звернень державних академій наук, вищих навчальних закладів, інших установ.
На думку зазначених установ та організацій Уряду було запропоновано не оптимальне рішення щодо змін ставок зборів з метою приведення законодавства відповідно до вимог СОТ, яке не враховує, зокрема, досвід інших країн СНД – членів СОТ, та може призвести до незворотної втрати підприємствами України значної частини винаходів, експансії та монополізації національного ринку іноземними патентовласниками, перерозподілу інтелектуальної власності на користь фізичних осіб, для яких встановлені пільги.
Реалізація цієї постанови посилить негативний вплив на результативність винахідницької діяльності, гальмуватиме науково-технологічний розвиток, негативно позначиться на технологічній та економічній безпеці держави.
Водночас іншою Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 року №1154 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. №1183” збільшено розмір зборів за реєстрацію сорту рослин у 14 разів, за підтримання сорту - в 59 разів, чинності патенту, що посвідчує набуття майнових прав - у 136 разів.
Відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з питань науково-технологічної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України від 14 листопада 2007 р., звернень наукових установ та організацій прийняття зазначеної постанови Уряду створює серйозні перешкоди та негативні умови для розвитку селекційної справи у вітчизняних наукових установах і вищих навчальних закладах. Слід очікувати втрату ряду сортів, що належать державі та підтримуються в силі бюджетними установами, а також призупинення подання нових заявок. Водночас особливу небезпеку для економіки держави становить несанкціоноване використання незареєстрованих трансгенних сортів рослин, точні масштаби поширення яких в Україні невідомі.
Мінагрополітики не забезпечує виконання повноважень, визначених йому Законом України „Про охорону прав на сорти рослин” в частині організації і контролю виконання цього Закону по реалізації державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин та заборони поширення в Україні сортів, не внесених в Реєстр сортів.
Суттєвих змін потребує система фінансування діяльності у сфері охорони інтелектуальної власності. Відповідно до звіту Рахункової палати України про результати аудиту ефективності діяльності МОН України з охорони інтелектуальної власності від 11 грудня 2007 р. № 6/30-2 кошти на виконання заходів, пов’язаних з охороною інтелектуальної власності, використовувалися з серйозними порушеннями. Причина зазначеного у непрозорій системі фінансування у сфері інтелектуальної власності в Україні та відсутності належного контролю з боку відповідних органів державної влади, зокрема, МОН України, Державного департаменту інтелектуальної власності.
Набуло поширення отримання охоронних документів на корисні моделі, промислові зразки для патентування відомих технічних рішень, форм, позначень з метою обмеження діяльності інших осіб на застосування таких об’єктів, реєстрація в якості промислових зразків, торговельних марок відомих у світі брендів, що фактично призводить до легалізації піратства. Внаслідок не прийняття протягом багатьох років підзаконних актів щодо охорони прав на зазначення походження товарів, відбулася монополізація (шляхом отримання свідоцтв на торговельні марки) окремими приватними підприємствами назв відомих мінеральних вод, вин.
Бездіяльність органів виконавчої влади практично призводить до втрати інтелектуальних здобутків у науково-технічній сфері. До цього часу в установах, організаціях, підприємствах не проведено інвентаризацію винаходів колишнього СРСР із грифами “Для службового користування”(“ДСК”) і таємних (близько 250 тис.), що належать українським заявникам, не визначені особливості їх розсекречування, зняття грифу “ДСК”. Враховуючи, що відомості про зазначені винаходи не були офіційно опубліковані, актуальним є розгляд можливостей їх використання, в тому числі перетворення у патенти України з метою комерціалізації. Це вагомий резерв для інноваційного розвитку держави. Адже сьогодні в Україні є чинними лише 20,7 тис. 20-річних патентів на винаходи, з яких 40% належать іноземним заявникам.
Має місце неконтрольована передача наукових і конструкторських розробок за кордон, виток з України вітчизняних заявок на перспективні винаходи.
Не врегульовано питання щодо затвердження мінімальних ставок винагороди авторам технологій, цільового субсидіювання трансферу технологій, введення державного реєстру договорів про трансфер технологій, відповідальності за подання заявок до патентних відомств іноземних держав без попереднього подання їх в Україну, не здійснюється відповідний аналіз заявок, поданих в Україні та до іноземних країн. Повільно здійснюється реалізація положень Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій».
Тривають негативні тенденції у приватизації об’єктів науково-технічної сфери, які продаються практично за безцінь, без врахування вартості нематеріальних активів, що суперечить ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Так, за даними Фонду державного майна України у 2005-2007 роках було приватизовано шість об’єктів науково-технічної сфери, три з них продано за ціною, що в кілька разів нижча їх номінальної вартості. Це, зокрема Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні, Український НДІ сільськогосподарського машинобудування, Проектно-вишукувальний інститут «Кіровоградагропроект».
Всупереч чинному законодавству продовжується практика необгрунтованого включення до переліку підприємств, що підлягають приватизації, стратегічно важливих для економіки і безпеки держави науково-дослідних установ. Так до об’єктів, що підлягають приватизації у 2008 році, включено Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів, який є єдиним провідним підприємством в Україні та СНД по створенню унікальної високотехнологічної апаратури реєстрації, обробки і передачі інформації. Поширюється практика рейдерських атак та спроби перепрофілювання високотехнологічних науко-виробничих комплексів. Характерним прикладом цього є одне з кращих підприємств електронної галузі Науково-виробниче підприємство «Сатурн», яке володіє унікальними технологіями у галузі радіометрії та телекомунікації.
Приватизація багатьох об’єктів науково-технічної сфери призводить до втрати унікальних напрацювань та наукових шкіл, що формувалися десятиліттями, і фактично в повному обсязі вже ніколи не зможуть бути відтворені.
Взагалі частка нематеріальних активів у балансі промислових підприємств та в цілому по економіці України занижується і за звітністю є меншою за 1%. Водночас в Державному реєстрі суб’єктів оціночної діяльності, який веде Фонд державного майна України, зареєстровано більше шестисот оцінювачів за спеціалізацією 2.2 «Оцінка прав на об’єкти інтелектуальної власності».
Відсутня координація дій правоохоронних та контролюючих органів (МОН України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Державної податкової адміністрації України, Антимонопольного комітету України, Державної митної служби України тощо) по боротьбі з піратством у сфері інтелектуальної власності. Це призводить до зростання рівня правопорушень, контрафакції та піратства.
Аналіз криміногенної ситуації, проведений МВС України, свідчить про появу нових форм вчинення злочинів у сфері інтелектуальної власності. Останнім часом широкого поширення набули факти незаконного розповсюдження творів в мережі Інтернет, а також порушення авторського права і суміжних прав під час їх публічного сповіщення у громадських місцях, закладах торгівлі, харчування тощо. За даними Міжнародного альянсу інтелектуальної власності (IIPA) Україна включена до списку пріоритетного спостереження (список 301) як країна з високим рівнем піратства (в 2007 р. рівень комп’ютерного піратства склав 84% і є одним з найвищих у світі).
Однією з причин, що стримує суттєве обмеження загального рівня піратства в Україні є недостатньо ефективне застосування покарань, передбачених чинним законодавством за вчинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності.
Вивчення результатів судового розгляду кримінальних справ та адміністративних протоколів свідчить про застосування судами покарань, неадекватних завданим матеріальним збиткам та суспільній небезпеці даних порушень.
Так середній розмір штрафів, які застосовуються судами за вчинення адмінправопорушень у цій сфері складає лише 230 грн., хоча санкціями відповідних статей Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачені штрафи до 3,4 тис.грн. Середній розмір штрафів, які застосовуються у вигляді покарання за вчинення злочинів, пов’язаних з незаконним виробництвом компакт-дисків, складає 1800 грн., хоча законодавчо передбачені штрафи у розмірі від 17 до 85 тис. грн. Таким чином склалася ситуація, коли розміри штрафних санкцій, які застосовуються судами, є неадекватними розмірам завданих матеріальних збитків та не виконують функцію покарання.
На розгляд Верховної Ради України до цього часу не внесено проект Концепції розвитку національної інноваційної системи України (подібні стратегічні документи вже декілька років діють в Росії, Казахстані, Білорусі та інших державах). Не прийнято Податковий кодекс України, в якому мають бути передбачені окремі положення стосовно стимулювання інноваційної діяльності.
Внаслідок чисельних бюрократичних перепон з боку виконавчої влади практично призупинено діяльність технологічних парків. За останні три роки затверджено тільки два інноваційних проекти технологічних парків, з 16 нових технопарків зареєстровано лише 11. Із 34 профінансованих у 2007 р. Держінвестицій проектів лише 4 інноваційні проекти та 3 проекти технологічних парків, а всі інші- звичайні інвестиційні проекти.
Вступ України до СОТ створює нові виклики інноваційній безпеці України. Так, згідно аналізу Національного інституту проблем міжнародної безпеки зі вступом до СОТ українське інноваційне законодавство не орієнтоване на функціонування економіки в жорсткому конкурентному середовищі. Слід очікувати загострення конкуренції на внутрішньому ринку високотехнологічної продукції, що негативно відіб’ється на фінансових результатах та інвестиційних можливостях вітчизняних високотехнологічних підприємств. Може статися консервація енергоємної структури економіки.
Система державного управління у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності потребує створення нової інфраструктури, систематизації державних управлінських функцій в цій сфері, адекватного їх перерозподілу між органами виконавчої влади, реалізації напрацьованих раніше заходів та норм законодавства щодо стимулювання інноваційної діяльності, дію яких призупинено.
Зазначене вище свідчить, що негативні явища у сфері інноваційної діяльності, правової охорони та захисту інтелектуальної власності потребують вжиття невідкладних заходів як з боку вищого політичного керівництва держави, так і органів виконавчої влади на всіх рівнях.
Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в :
1. Взяти до відома висловлені у виступах та в обговоренні оцінки стану державного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і захисту інтелектуальної власності та інноваційної діяльності в Україні, виконання рекомендацій парламентських слухань “Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування,” слухань у Комітеті з питань науки і освіти “Інноваційна діяльність в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення”, парламентських слухань „Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації.”
2. Враховуючи, що більша частина заходів, передбачених рекомендаціями комітетських та парламентських слухань не виконана, продовжити термін контролю за їх виконанням до 1 листопада 2008 року.
3. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
1). Вжити невідкладних заходів щодо реформування системи державного регулювання і управління у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності, правової охорони і захисту інтелектуальної власності з метою проведення єдиної науково-технічної та інноваційної політики, ефективного використання бюджетних коштів для реалізації інноваційних проектів і програм, функціонування системи правової охорони інтелектуальної власності, підвищення відповідальності за реалізацію державної політики у зазначених сферах відповідно до статті 28 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», статті 9 Закону України «Про інноваційну діяльність», статті 3 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», статті 2 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», статті 2 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», статті 4 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Розглянути питання щодо:
- створення єдиного центрального органу виконавчої влади у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності замість існуючих структур з метою здійснення єдиної науково-технічної та інноваційної політики, ефективної державної підтримки і використання бюджетних коштів для реалізації перспективних інноваційних проектів і програм;
-підвищення ефективності функціонування консультативно-дорадчих органів у сфері інноваційної діяльності та скорочення їх кількості;
- надання Центрам науково-технічної та економічної інформації повноважень з координації діяльності в регіонах з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.
2). У сфері державного управління, законодавчого регулювання створення та використання об’єктів права інтелектуальної власності, забезпечення їх комерціалізації:
2.1. Прискорити внесення до Верховної Ради України законопроектів щодо приведення законодавства України у сфері інтелектуальної власності у відповідність до Цивільного кодексу України та законодавства ЄС;
2.2. Розробити і подати у 2008 році до Верховної Ради України проекти законів України:
“Про охорону прав на породи тварин”;
„Про комерційну таємницю”;
“Про раціоналізаторську діяльність»;
“Про приєднання України до Локарнської угоди про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків”;
“Про приєднання України до Страсбурзької угоди про Міжнародну патентну класифікацію”;
“Про приєднання України до Віденської угоди про Міжнародну класифікацію зображувальних елементів знаків”;
“Про ратифікацію Сінгапурського договору про право з торговельних марок”.
“Про особливості приватизації об’єктів науково-технічної сфери”.
2.3. Передбачити законодавче врегулювання питання щодо посилення відповідальності за подання заявок на винаходи і корисні моделі в іноземні держави без попереднього подання таких заявок в Україні;
2.4. В рамках виконання плану заходів щодо реалізації загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу внести зміни до законодавства з питань правової охорони нових сортів рослин, насінництва, адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності за порушення прав з дотриманням положень Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин (Конвенції UPOV) у редакції 1991 року;
2.5. З метою посилення захисту прав інтелектуальної власності та протидії легалізації контрафактної продукції внести зміни до Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» та постанови Кабінету Міністрів України від 13.10.2000 р. № 1555 “Про затвердження положень з питань розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм» щодо запровадження контролю зі сторони суб’єктів авторського права і суміжних прав за видачею контрольних марок;
2.6. Посилити контроль за використанням коштів на функціонування державної системи охорони інтелектуальної власності. При перевірках відповідними державними органами діяльності органів та установ, що входять до системи правової охорони інтелектуальної власності, згідно статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», інших законодавчих актів залучати фахівців з питань інтелектуальної власності з галузевих міністерств, державних академій наук, громадських організацій.
2.7. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. №1154 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. №1183” щодо встановлення ставок зборів для неприбуткових організацій у розмірі 10 % від запроваджених, а також у сумі 5% ставок за підтримання чинності патенту на сорт рослин та права на поширення сорту рослин; визначити строк набуття чинності зазначеної постанови через п’ять років після вступу України до СОТ;
2.8. Переглянути постанову Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. № 1148 „Про внесення змін до Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності" з метою встановлення ставок зборів, реальних для сплати підприємствами України. З цією метою:
з залученням відповідних державних контролюючих органів, фахівців у сфері охорони інтелектуальної власності галузевих міністерств, державних академій наук провести перевірку видатків, що здійснюються за рахунок зборів з метою їх оптимізації та вироблення обґрунтованих ставок зборів;
розглянути питання про внесення змін до зазначеної постанови щодо набуття її чинності через п’ять років після вступу України до СОТ, а також про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 1716 стосовно уточнення принципів розподілу країн на дві групи платників зборів;
2.9. Прискорити розроблення та прийняття проектів постанов Кабінету Міністрів України, необхідних для практичного запровадження механізму трансферу технологій відповідно до Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій»;
2.10. Зобов’язати Фонд державного майна України проводити обов’язкову оцінку нематеріальних активів (об’єктів права інтелектуальної власності) при приватизації та продажу об’єктів державної власності, прискорити розробку та затвердження Методики вартісної оцінки прав інтелектуальної власності;
2.11. Забезпечити проведення інвентаризації винаходів колишнього СРСР із грифами «Для службового користування» і таємних, що належать українським заявникам, та здійснити аналіз щодо можливостей їх використання, у тому числі шляхом перетворення у патенти України та подальшої комерціалізації;
2.12. Поетапно створити національну мережу комерціалізації та трансферу технологій і інновацій, включаючи регіональні центри НАН України та Міністерства освіти і науки України;
2.13. Запровадити базу даних «Перспективні винаходи» та форму державної статистичної звітності стосовно використання об’єктів права інтелектуальної власності в економіці України (форма 4-нт (перелік));
2.14. Розробити методичні рекомендації щодо виплати винагороди авторам об’єктів промислової власності;
2.15. Запровадити державне статистичне спостереження:
у наукових і науково-технічних організаціях щодо створення ними нових видів техніки, технологій і матеріалів, на які є дослідна технологічна документація, виготовлені і випробувані дослідні зразки. Організувати реєстрацію цих видів техніки, технологій і матеріалів, сприяти їхній подальшій комерціалізації та використанню в господарському обігу і міжнародному трансфері технологій;
додаткових показників для визначення рівня функціонування національної інноваційної системи та інноваційної активності економіки в Україні, що відповідають системі індикаторів Європейського інноваційного табло (European Innovation Scoreboard (EIS), які використовуються для оцінювання та порівняння стану інноваційної активності в країнах ЄС;
використання промислової власності за окремими об’єктами права промислової власності; договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності стосовно окремих об’єктів права інтелектуальної власності;
2.16. Забезпечити розробку, з урахуванням досвіду іноземних країн, методики оцінки рівня піратства щодо використання різних об’єктів права інтелектуальної власності;
2.17. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р. № 1215 «Про утворення Державної патентної бібліотеки» щодо визначення додатковим джерелом фінансування Державної патентної бібліотеки та її філіалів коштів від зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності;
2.18. Здійснити дослідження впливу на економіку України виробництв, що базуються на використанні об’єктів авторського права і суміжних прав та до 1 серпня 2008 р. надати його результати до Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.
2.19. Передбачити створення відкритої бази даних рішень Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності;
2.20. Відкрити безкоштовний доступ до бази даних Укрпатенту «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг».
3). У напрямах створення ефективних механізмів розвитку інноваційної діяльності та інституту інтелектуальної власності:
3.1. Прискорити внесення до Верховної Ради України проекту Концепції розвитку національної інноваційної системи України;
3.2. Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України Програму розвитку державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні до 2012 р. Залучити до її розробки відповідні міністерства і відомства, наукові установи та організації, забезпечити її обговорення громадськістю;
3.3. Підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України зміни до Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» в частині перегляду та корегування пріоритетних напрямів інноваційного розвитку;
3.4. Впровадити в національне законодавство норми і правила угод СОТ з метою запровадження механізмів державного субсидіювання високотехнологічного сектору економіки (субсидії регіонального розвитку, субсидії на проведення НДДКР, субсидії на програми реструктуризації тощо), зокрема, Угоди «Про субсидії на компенсаційні заходи» (Угоди СКЗ) щодо політики субсидіювання;
3.5. Прискорити подання до Верховної Ради України Податкового кодексу України, в якому передбачити надання ряду фіскальних преференцій суб’єктам інноваційної діяльності;
3.6. Запропонувати у складі Державного бюджету України окрему бюджетну програму «Бюджет інноваційного розвитку», в якій передбачити видатки на «Державне замовлення на інноваційну продукцію», «Розвиток інноваційної інфраструктури», «Державна підтримка діяльності технологічних парків»;
3.7. Прискорити підготовку та подання до Верховної Ради України проектів законів щодо розвитку національної системи науково-технічної інформації та внесення змін до деяких законів України з стимулювання інноваційної діяльності;
3.8. Організувати проведення дослідження «Перспективи України в інноваційному середовищі Європи» із залученням фахівців наукових установ НАН України, інших державних академій наук, вищих навчальних закладів;
3.9. З метою здійснення заходів з організації підвищення кваліфікації державних службовців затвердити Концепцію Державної програми перепідготовки спеціалістів органів державної влади у сфері інноваційної та інвестиційної діяльності;
3.10. Організувати здійснення пілотного проекту щодо відпрацювання організаційно-економічного механізму створення регіональної інноваційної системи на прикладі двох-трьох регіонів, залучивши до цієї роботи фахівців НАН України, Академії правових наук України, МОН України та Міністерства регіонального розвитку та будівництва України;
3.11. З метою прискорення інноваційного розвитку економіки та формування стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, збереження та зміцнення науково-технічного потенціалу, зокрема стимулювання розробки національних програмних продуктів та діяльності в Україні вітчизняних програмістів, підтримати створення інноваційних структур випереджувального розвитку, зокрема «ІТ – Поліс», Програмних кластерів в рамках пілотних проектів та інших типів цих структур, поклавши в основу оплати діяльності працівників інноваційних структур механізм роялті за впровадження об’єктів інтелектуальної власності та звільнення від оподаткування Програмних кластерів у продовж перших трьох років їх діяльності;
3.12. Розробити нові принципи і підходи до проведення науково-технічної (патентної) експертизи об’єктів права промислової власності, враховуючи пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, інноваційної діяльності;
3.13. Привести у відповідність до статті 4 Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» порядок реєстрації технопарків, спростити процедуру експертизи та реєстрації інноваційних проектів, у тому числі проектів технологічних парків;
3.14. Вирішити на законодавчому рівні питання щодо включення до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації ВАТ «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів».
4. Підкомітетам з питань інтелектуальної власності та інноваційної діяльності, науки Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти:
- з метою посилення координаційних та контрольних функцій щодо реалізації законодавчих актів з питань розвитку науково-технологічної та інноваційної діяльності, забезпечення правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності, підготовки та подання висновків і рекомендацій із зазначених питань на розгляд Верховної Ради України, запровадження дієвого громадського контролю за застосуванням положень законодавства у сфері інноваційної діяльності та інтелектуальної власності внести пропозиції щодо створення при Верховній Раді України консультативної ради з питань формування національної інноваційної системи, розвитку ринку інтелектуальної власності;
- провести у третьому кварталі 2008 року комітетські слухання з питань ефективності застосування законодавства України у сфері авторського права і суміжних прав;
- прискорити внесення до Верховної Ради України проекту Закону України «Про особливості введення в цивільний оборот об’єктів права інтелектуальної власності, створених з використанням коштів державного та/або місцевих бюджетів, спеціальних та державних фондів цільового призначення»;
- прискорити розгляд та прийняття проекту Закону України «Про венчурну діяльність в інноваційній сфері»;
- розглянути питання про внесення змін до законів України щодо вдосконалення судового захисту прав інтелектуальної власності, зокрема стосовно розподілу повноважень між судами та визначення підсудності;
- з метою запровадження дієвого контролю за діяльністю організацій колективного управління, уточнення порядку створення та звітності таких організацій розглянути питання про законодавче врегулювання колективного управління правами на твори, виконання, фонограми, відеограми.
5. Контроль за виконанням рішення Комітету покласти на заступника голови Комітету Давимуку С.А., голів підкомітетів з питань інтелектуальної власності та інноваційної діяльності Жванію Д.В., з питань науки Зубця М.В.
Голова Комітету В.І.Полохало
Окрема думка
Голови Комітету з питань науки і освіти В.І.Полохала стосовно рішення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти від 16.04.2008 р., протокол № 14 «Про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони 1 захисту інтелектуальної власності та інноваційної діяльності в Україні»
Відповідно до статей 39 (п.2), 51 (п.3) Закону України «Про Комітети Верховної Ради України» висловлюю окрему думку щодо деяких положень рішення.
В контексті змісту рішення Комітету вважаю за необхідне внести конкретні пропозиції щодо необхідності зміни існуючої в державі системи фінансування діяльності у сфері охорони інтелектуальної власності, зокрема:
До констатуючої частини :
«Крім того, відповідно до вимог статей 2, 9, 21, 50 Бюджетного кодексу України збори за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, які щорічно складають 65-70 млн. грн. як неподаткові платежі, мають зараховуватися до Державного бюджету України з наступним фінансуванням заходів з охорони інтелектуальної власності. Внаслідок не приведення законодавства щодо охорони інтелектуальної власності у відповідність до Бюджетного кодексу України зазначені збори зараховувались на рахунки державного підприємства Український інститут промислової власності.»
До рекомендаційної частини:
«З метою посилення контролю за використанням коштів на функціонування державної системи охорони інтелектуальної власності:
відповідно до статей 2, 9, 21, 50 Бюджетного кодексу України підготувати зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо зарахування зборів за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, зазначення походження товарів, знаки для товарів і послуг, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем до спеціального фонду коштів Державного бюджету України, фінансування за рахунок цих зборів заходів, пов'язаних з охороною інтелектуальної власності, забезпечення розвитку та функціонування державної системи охорони інтелектуальної власності та внести до Верховної Ради України; до внесення зазначених вище змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вирішити питання щодо зарахування зборів за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, зазначення походження товарів, знаки для товарів і послуг, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем на рахунки державних органів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, з обслуговуванням їх органами Державного казначейства України та використанням на заходи, пов'язані з охороною інтелектуальної власності, забезпеченням розвитку та функціонування цієї системи; - з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України, зокрема, статей 2, 9, 21, 50 внести зміни до законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на зазначення походження товарів», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» щодо зарахування передбачених законами зборів до спеціального фонду коштів Державного бюджету України з наступним використанням їх на заходи, визначені зазначеними законодавчими актами;»
Вважаю, що непрозора система фінансування діяльності у сфері інтелектуальної власності (без зарахування коштів за збори до Державного бюджету України з наступним фінансуванням заходів з інтелектуальної власності) та відсутність належного контролю з боку відповідних органів державної влади створює умови для корупційних схем, на що звертала увагу Рахункова палата України.
Також вважаю за необхідне погодитись з думкою Комітету з питань національної безпеки і оборони (лист за № 04-23/9-282 від 25.03.2008 р.), який розглянув проект цього рішення на своєму засіданні, про те, що «окремі негативні явища у зазначених сферах набули незворотного характеру і становлять загрозу технологічній і економічній безпеці України, що потребує вжиття невідкладних заходів як з боку вищого політичного керівництва держави, так і органів виконавчої влади на всіх рівнях».
Такий висновок випливає із змісту самого документу, підтверджується відповідними негативними тенденціями та системними недоліками і потенційними загрозами, що склалися у сфері інноваційної діяльності, правової охорони та реалізації прав інтелектуальної власності в Україні, висновками Міжвідомчої комісії з питань науково-технологічної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України, Національного інституту проблем міжнародної безпеки, Ради національної безпеки і оборони України (лист за № 8/3-1445-6-10 від 16.04.2008 р.).
Голова Комітету В. Полохало