КОМІТЕТ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ
До протоколу № 66
від 21 червня 2017 року
Про проект Закону України про освіту
(реєстр. № 3491-д від 04.04.2016),
поданий народними депутатами України
Скрипником О.О., Литвином В.М., Кременем Т.Д., Кириленком І.Г.
(друге читання)
____________________________________________________________
Заслухавши та обговоривши доповіді Першого заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Співаковського О.В., Міністра освіти і науки України Гриневич Л.М. про проект закону України про освіту (реєстр. № 3491-д від 04.04.2016 року), прийнятий Верховною Радою України у першому читанні 06.10.2016 року, Комітет в и р і ш и в:
1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Закону України “Про Регламент Верховної Ради України” проект закону України про освіту (реєстр. № 3491-д від 04.04.2016 року) прийняти у другому читанні та в цілому з урахуванням прийнятих рішень щодо питань мови освіти, ліцензування позашкільної освіти та доцільності визначення окремого рівня освіти для позашкільної освіти, перейменування “початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) у “мистецькі школи”, визначення ступенів наукових ліцеїв, наукових ліцеїв-інтернатів, врегулювання статусу Малої академії наук України, а також пропозицій і зауважень, висловлених під час його розгляду на засіданні Комітету 21 червня 2017 року:
1.1. Статтю 7 “Про мови” викласти в такій редакції:
“Стаття 7. Мова освіти
1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Держава забезпечує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах.
Особам, які належать до корінних народів і національних меншин, забезпечується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в державних і комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти. Це право реалізується через окремі заклади освіти, класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини (корінного народу) поряд з українською мовою, що створюються відповідно до законодавства, і не поширюється на заклади освіти, класи (групи) з навчанням українською мовою. Особам, які належать до корінних народів і національних меншин також забезпечується право на вивчення рідної мови в державних і комунальних закладах освіти або через національні культурні товариства.
Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.
2. Закладами освіти забезпечується обов’язкове вивчення державної мови, зокрема, у закладах професійної та вищої освіти в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.
Особам, які належать до національних меншин, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови.
3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови в державних і комунальних закладах освіти.
4. Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть викладати одну або декілька дисциплін двома та більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
5. За бажанням здобувачів професійної та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови національної меншини як дисципліни в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови.
6. Держава сприяє створенню та функціонуванню закладів освіти за кордоном, у яких здійснюється навчання українською мовою або вивчається українська мова.
7. Особливості використання мов в окремих видах та рівнях освіти визначаються спеціальними законами.”.
1.2. Перейменувати “початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання) у “мистецькі школи” з врахуванням пропозицій народного депутата України В.Корчика № № 1469, 1481, 1504, 1505, а також Розділ VIII доповнити новим пунктом 3-1 такого змісту:
“3-1. Установити, що:
1) до приведення законодавства і установчих документів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах (шкіл естетичного виховання) у відповідність з цим Законом терміни “початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школа естетичного виховання)” і “мистецька школа” є ідентичними, а всі суб’єкти владних повноважень і початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання) керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються мистецьких шкіл, а також положеннями законодавства, що стосуються спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) в частині, що не суперечить цьому Закону;
2) за особами, які обіймають посади педагогічних працівників початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) або мистецьких шкіл, зберігаються існуючі професійні права та соціальні гарантії;
3) розмір заробітної плати педагогічних працівників початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) або мистецьких шкіл не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують обіймати відповідні посади, виконувати відповідні обов’язки та зберігають відповідну кваліфікаційну категорію та/або педагогічні звання;
4) до приведення законодавства у відповідність з цим Законом на мистецькі школи поширюються умови та порядок фінансування, передбачені для шкіл естетичного виховання дітей і початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання).”;
і внести відповідні зміни до Закону України “Про культуру”:
у частині другій статті 8 слова “позашкільних закладів освіти” замінити словами “закладів спеціалізованої позашкільної освіти”;
у частині третій статті 9 слова “початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) та студій” замінити словами “мистецьких шкіл, студій”;
в абзаці четвертому частини першої статті 16 слова “початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання та студій)” замінити словами “мистецьких шкіл, студій”;
у частині четвертій статті 20 слова “позашкільних закладів естетичного виховання і дозвілля дітей та юнацтва” замінити словами “мистецьких шкіл, центрів дозвілля дітей та юнацтва”;
у частині другій статті 23 слова “початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання та студії)” замінити словами “мистецькі школи, студії”.
1.3. Відхилити пропозицію народного депутата України В.Литвина № 211 щодо визначення позашкільної освіти як окремого рівня освіти.
1.4. Визначити недоцільність ліцензування позашкільної освіти та відповідно врахувати пропозицію народного депутата О.Співаковського № 647.
1.5. Врегулювати статус Малої академії наук України шляхом доповнення частини п’ятої статті 20 новим абзацом такого змісту: “Держава створює умови для залучення учнівської молоді до наукової і науково-технічної діяльності, у тому числі через систему закладів спеціалізованої наукової освіти, зокрема Малу академію наук України, статус та засади діяльності якої визначаються Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”.
1.6. Визначити наукові ліцеї, наукові ліцеї-інтернати як спеціалізовані заклади освіти ІІ—ІІІ ступенів наукового профілю, врахувавши пропозиції народного депутата України О.Співаковського № 1413 та народного депутата України Т.Кременя № 1412.
1.7. У зв’язку із запровадженням лікарської резидентури та потребами галузі охорони здоров’я вилучити із тексту законопроекту та Закону України “Про вищу освіту” термін “клінічна ординатура” шляхом внесення відповідних змін до ст.ст. 1, 18 і Розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” законопроекту.
1.8. У статті 61 “Оплата праці педагогічних і науково-педагогічних працівників” визначити, що посадовий оклад педагогічного працівника (найнижчої кваліфікаційної категорії) встановлюється в розмірі не менше чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Доручити Кабінету Міністрів України забезпечити до 2023 року поетапну реалізацію цього положення, починаючи з 1 січня 2018 року, і затвердити відповідні схеми посадових окладів (ставок заробітної плати).
1.9. Привести положення законопроекту у відповідність із нормами Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про освіту” щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг”, проголосованого Верховною Радою України 23.05.2017 року.
1.10. У розділі ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” законопроекту:
- Врегулювати питання обрання на посаду та звільнення з посади керівника факультету (навчально-наукового інституту) вищого навчального закладу державної (комунальної) форми власності шляхом внесення змін до статті 43 закону України “Про вищу освіту”, виклавши зазначену статтю у такій редакції: “1. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) обирається вченою радою факультету (навчально-наукового інституту) закладу вищої освіти більшістю голосів від її складу з урахуванням пропозицій трудового колективу факультету (навчально-наукового інституту). Інші питання щодо порядку обрання керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються статутом закладу вищої освіти.
Керівник закладу вищої освіти призначає керівника факультету (навчально-наукового інституту) строком на п’ять років та укладає з ним відповідний контракт. Керівник закладу вищої освіти має право обґрунтовано відмовити у призначенні на посаду та укладенні контракту. Вчена рада факультету (навчально-наукового інституту) закладу вищої освіти має право двома третинами голосів від свого складу підтвердити попереднє рішення, після чого керівник закладу вищої освіти зобов’язаний протягом десяти робочих днів призначити відповідну особу на посаду та укласти з нею відповідний контракт.
Керівник факультету (навчально-наукового інституту) здійснює свої повноваження на постійній основі.”.
- З метою усунення правової невизначеності щодо права керівника закладу загальної середньої освіти обіймати посади керівника відповідного закладу друге речення абзацу другого частини другої статті 26 Закону України “Про загальну середню освіту” викласти в такій редакції: “Після закінчення другого строку перебування на посаді особа має право брати участь у конкурсі на заміщення вакансії керівника в іншому закладі загальної середньої освіти або продовжити роботу в цьому закладі на іншій посаді.”.
- У статті 42 Закону України “Про загальну середню освіту” передбачити зміну типу підпорядкованих шкіл-інтернатів (крім закладів середньої освіти для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку) на гімназію, ліцей відповідно до вимог цього Закону із збереженням у складі цих закладів освіти інтернатів з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок засновника (засновників). Визначити, що припинення функціонування інтернатів у складі таких закладів можливе лише після вирішення в установленому порядку питання здобуття учнями (вихованцями) освіти та/або отримання відповідних соціальних послуг за місцем їх проживання (реєстрації) чи місцем проживання (реєстрації) їх батьків.
- З метою приведення у відповідність назви “Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти” у статті 42 Закону України “Про загальну середню освіту” змінити її на “Державний вищий навчальний заклад “Університет менеджменту освіти”.
2. Доручити виступити від Комітету при розгляді цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народному депутату України, Першому заступнику Голови Комітету Співаковському О.В.
3. Доручити Голові Комітету за погодженням з членами Комітету здійснити техніко-юридичне доопрацювання законопроекту з урахуванням зауважень редакційного відділу Головного управління документального забезпечення, Головного юридичного управління Верховної Ради України.
4. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
- Ініціювати внесення змін до кваліфікаційних вимог кваліфікаційних характеристик відповідних професій і посад, які потребують корегування в частині вимог до освітнього рівня “фахової передвищої освіти”.
- Розробити проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів для збереження державного замовлення на підготовку фахівців у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації.
Перший заступник