КОМІТЕТ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ
До протоколу № 59
від 22 березня 2017 року
Про виконання Рекомендацій парламентських слухань на тему:
“Професійна освіта як складова забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу України: проблеми та шляхи вирішення”,
схвалених Постановою Верховної Ради України
від 7 вересня 2016 року № 1493-VIII
Заслухавши інформацію Міністерства освіти і науки України та проаналізувавши інформаційно-аналітичні матеріали Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Національної академії педагогічних наук України, обласних та Київської міської державних адміністрацій, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти відзначає наступне.
Рекомендації парламентських слухань на тему: “Професійна освіта як складова забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу України: проблеми та шляхи вирішення” (далі – Рекомендації), схвалені Постановою Верховної Ради України від 7 вересня 2016 року № 1493-VIII (далі – Постанова), розглянуті в Кабінеті Міністрів України. Прем’єр-міністром України доручено керівникам центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій, керівникам галузевих національних академій наук організувати роботу щодо їх виконання.
Рекомендації мають позиції, які розраховані на короткий і більш тривалий термін виконання (рік і більше). Тому Постановою передбачено два контрольних терміни для розгляду виконання цих Рекомендацій, а саме: 01.01.2017 р. та 01.01.2018 р.
Станом на січень 2017 року з 55 пунктів Рекомендацій виконано повністю 7, виконується, але потребує достатньо тривалого терміну для позитивного результату - 11, виконується, але потребує більш активних зусиль та політичної волі - 17, не виконано - 20, у тому числі такі, виконання яких можливе лише після прийняття Закону України “Про освіту” і спеціальних законів.
В цілому інформаційні матеріали, що надійшли до Комітету, свідчать про наявні результати в роботі органів виконавчої влади всіх рівнів, спрямовані на організацію виконання Рекомендацій парламентських слухань.
Разом з тим є проблеми, вирішенню яких недостатньо приділено уваги і які потребують подальшої уваги та контролю з боку Комітету з питань науки і освіти.
Одним із питань, що потребує подальшого врегулювання, – це законодавче унормування розподілу повноважень між центральним і регіональними органами влади з питань професійно-технічної освіти, відродження престижності професійно-технічної освіти з метою задоволення ринку праці кваліфікованим кадровим потенціалом в достатньому обсязі, подальший розвиток навчальних закладів, законодавче визначення статусу училищ, коледжів, технікумів, що на сьогодні відносяться до вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.
Значні проблеми залишаються і виникають нові в системі фінансування професійно-технічних і вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Однією з них є порушення соціальної справедливості в оплаті праці педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів, де викладачам загальноосвітніх дисциплін заробітна плата підвищена на 2 тарифних розряди з 1 січня 2017 року, а викладачам спеціальних предметів професійного спрямування, майстрам виробничого навчання і іншим педпрацівникам таке підвищення передбачається лише з 1 вересня 2017 року. Крім того, вкрай недостатнім є фінансування з Державного бюджету України потреб вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації для розрахунків за комунальні послуги та енергоносії, яке подекуди становить лише 10% від необхідних, внаслідок чого вони опинилися у скрутному стані щодо забезпечення навчального процесу.
Доведені обсяги стипендіального фонду професійно-технічних навчальних закладів і вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації обмежують виплату стипендій учням і студентам приблизно на 30% від кількості осіб у попередній період та не дозволяють здійснювати додаткове матеріальне заохочення і виплати.
Проголошена оптимізація мережі професійно-технічних навчальних закладів, їх реорганізація, ліквідація і злиття відбувається без стратегічного розуміння розвитку професійно-технічної освіти в цілому в Україні. Рекомендаціями було юридично закріплено розвиток ефективної мережі професійно-технічних навчальних закладів на підставі державних і регіональних планів розвитку професійно-технічної освіти та розроблених критеріїв ефективності мережі цих навчальних закладів. Проте зміна мережі переважно здійснюється лише на підставі власного уявлення керівництва регіонів про потребу в професійно-технічній освіті, іноді на підставі мотивів щодо зменшення витрат місцевого бюджету або потреб у приміщеннях, що планується використати в перспективі.
Крім ключових вищезазначених проблем залишається ще достатньо положень, на виконання яких рекомендується зосередити увагу, а саме:
- стимулювання роботодавців до співпраці в сфері освіти, можливо економічними важелями;
- забезпечення реальної працездатності створених регіональних рад професійної освіти, чітке визначення їх повноважень і відповідальності;
- запровадження більшої фінансово-господарської самостійності навчальних закладів в межах законодавства.
Зважаючи на викладене, враховуючи інформацію Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, Національної академії педагогічних наук України, обласних та Київської міської державних адміністрацій, інформацію, що надана під час обговорення даного питання, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:
1. Інформацію Міністерства освіти і науки України, інших центральних та регіональних органів виконавчої влади, Національної академії педагогічних наук України, обласних та Київської міської державних адміністрацій взяти до відома.
2. Визнати недостатнім виконання Рекомендацій парламентських слухань на тему: “Професійна освіта як складова забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу України: проблеми та шляхи вирішення”, схвалених Постановою Верховної Ради України від 7 вересня 2016 року № 1493-VIII.
3. Доручити Міністерству освіти і науки України протягом наступних трьох місяців розробити поетапний план дій щодо врегулювання наявних проблем у сфері освіти, що стосуються професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, у тому числі, стосовно питань їх управління.
4. Провести наступне засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти щодо контролю за виконанням Рекомендацій парламентських слухань на тему: “Професійна освіта як складова забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу України: проблеми та шляхи вирішення” у червні 2017 року з запрошенням Голови Верховної Ради України, керівників Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства освіти і науки України та голів Комітетів Верховної Ради України з питань економічної політики, з питань бюджету, з питань промислової політики та підприємництва, з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
5. Продовжити у 2017 році контроль за виконанням Рекомендацій парламентських слухань на тему: “Професійна освіта як складова забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу України: проблеми та шляхи вирішення”, схвалених Постановою Верховної Ради України від 7 вересня 2016 року № 1493-VIII, приділивши особливу увагу удосконаленню управління професійно-технічною освітою, у тому числі оптимальному розмежуванню стратегічного і оперативного управління, фінансуванню професійно-технічних навчальних закладів і вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, яке забезпечить формування якісного кваліфікованого кадрового потенціалу країни, збереженню цілісних майнових комплексів і земельних ресурсів професійно-технічних навчальних закладів і вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з метою використання їх на потреби сфери освіти, розробленню зрозумілої і прозорої системи формування оптимальної мережі професійно-технічних навчальних закладів на підставі критеріїв, які забезпечують ефективність усієї системи підготовки кадрів.
6. Визнати таким, що потребує суттєвого покращення стан справ із порядком та обсягами фінансування державних професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.
7. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
7.1. Розглядати освіту як частину цілісної системи управління розвитком людського капіталу.
7.2. Проаналізувати причини невиконання окремих положень Рекомендацій парламентських слухань на тему: “Професійна освіта як складова забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу України: проблеми та шляхи вирішення” та докласти зусиль щодо вирішення зазначених у них проблем.
7.3. Створити робочу групу для розроблення проекту Закону України “Про вищу професійну освіту”.
7.4. Для забезпечення якісного управління навчальними закладами на регіональному рівні розробити зміни до нормативно-правових актів з метою визначення, розподілу та закріплення повноважень з управління професійно-технічною освітою за обласними та Київською міською радами, обласними та Київською міською державними адміністраціями, міськими радами і державними адміністраціями міст обласних центрів – з одного боку і Міністерством освіти і науки України та іншими центральними органами виконавчої влади – з іншого боку.
7.5. Розробити Концепцію розвитку професійної освіти на період до 2020 року.
7.6. Розробити Концепцію реалізації державної політики щодо підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
7.7. Посилити роль регіональних рад професійної освіти, визначити їх повноваження і відповідальність.
7.8. При аналізі виконання бюджету у першому кварталі 2017 році передбачити збільшення обсягів фінансування на розрахунки за комунальні послуги і енергоносії для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, що знаходяться на державному фінансуванні.
7.9. Вжити разом з обласними та Київською міською державними адміністраціями конкретних заходів, спрямованих на забезпечення якісної підготовки кваліфікованих робітників і фахівців, перш за все в питаннях налагодження конструктивного, взаємовигідного партнерства між професійно-технічними навчальними закладами, вищими навчальними закладами І-ІІ рівня акредитації, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, роботодавцями та їх об’єднаннями, науковцями, громадськими організаціями з метою формування нової моделі державно-приватного партнерства.
7.10. Здійснити заходи щодо розвитку професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, передбачивши в державній і регіональних бюджетних програмах видатки розвитку на створення сучасних навчально-практичних центрів галузевого спрямування.
7.11. Прискорити затвердження порядку використання коштів державного бюджету для підготовки кваліфікованих робітників за професіями загальнодержавного значення.
8. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України:
8.1. Продовжити реалізацію Рекомендацій парламентських слухань на тему: “Професійна освіта як складова забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу України: проблеми та шляхи вирішення”, схвалених Постановою Верховної Ради України від 7 вересня 2016 року № 1493-VIII, з метою модернізації і розвитку системи підготовки кваліфікованих кадрів для потреб економіки країни.
8.2. Розробити критерії визначення ефективності мережі професійно-технічних навчальних закладів для її оптимального формування.
8.3. Продовжити роботу щодо вдосконалення кадрової політики, підбору і розстановки керівних кадрів професійно-технічних навчальних закладів і вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, формування лідерських якостей адміністративного персоналу з метою успішного виконання поставлених завдань.
8.4. Продовжити роботу з оновлення змісту професійної освіти шляхом розроблення державних освітніх стандартів на основі компетентнісного підходу, впровадження в навчальний процес елементів дуальної форми навчання, інноваційних технологій навчання із застосуванням сучасних матеріалів і нових технологій виробництва.
8.5. Сприяти залученню інвестицій, міжнародних проектів і грантів у розвиток професійно-технічної освіти, упровадженню інноваційних виробничих технологій.
9. Рекомендувати обласним, Київській міській державним адміністраціям:
9.1. У зв’язку з наданням їм додаткових функцій і повноважень в питаннях управління професійно-технічною освітою в своїх регіонах, посилити кадрове забезпечення управлінської ланки спеціалістами в сфері професійно-технічної освіти, які здатні забезпечити виконання завдання підготовки висококваліфікованих кадрів для всіх секторів економіки в регіонах, з урахуванням положень Конституції України щодо доступності і безоплатності професійно-технічної освіти в Україні.
9.2. При розробленні та реалізації програм розвитку професійно-технічної освіти в регіоні керуватися принципами соціального і економічного розвитку регіонів і держави.
9.3. Збільшити обсяги фінансування професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, що знаходяться на території відповідних регіонів.
9.4. Забезпечити фінансування професійно-технічних навчальних закладів в обсягах, необхідних для якісного провадження навчального процесу, в тому числі з урахуванням соціальних гарантій працівників і учнів професійно-технічних навчальних закладів та розрахунків за комунальні послуги і енергоносії.
10. Надіслати рішення Комітету до Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Національної академії педагогічних наук України, обласним, Київській міській державним адміністраціям.
11. Зазначеним органам виконавчої влади, науковим установам поінформувати у березні 2018 року про хід виконання Рекомендацій парламентських слухань на тему: “Професійна освіта як складова забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу України: проблеми та шляхи вирішення”, схвалених Постановою Верховної Ради України від 7 вересня 2016 року № 1493-VIII.
Перший заступник
Голови Комітету О.В. Співаковський
Про проект Закону України “Про внесення змін до статті 62 Закону України “Про вищу освіту” (щодо справедливої системи стипендіального забезпечення)” (реєстр. № 5612 від 27.12.2016), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Батенком Т.І., Купрієм В.М., Дубініним О.І., Дідичем В.В., Шевченком О.Л., Шевченком В.Л.
Розглянувши проект Закону України “Про внесення змін до статті 62 Закону України “Про вищу освіту” ( щодо справедливої системи стипендіального забезпечення)” ( реєстр. № 5612 від 27.12.2016), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Батенком Т.І., Купрієм В.М., Дубініним О.І., Дідичем В.В., Шевченком О.Л., Шевченком В.Л., Комітет в и р і ш и в:
1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України “Про внесення змін до статті 62 Закону України “Про вищу освіту” ( щодо справедливої системи стипендіального забезпечення)” (реєстр. № 5612 від 27.12.2016), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Батенком Т.І., Купрієм В.М., Дубініним О.І., Дідичем В.В., Шевченком О.Л., Шевченком В.Л., прийняти за основу.
2. Доручити виступити від Комітету при розгляді цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народному депутату України, Першому заступнику Голови Комітету з питань науки і освіти О.Співаковському.
Перший заступник
Голови Комітету О.В. Співаковський
Про проект Закону України “Про внесення змін до статті 11 Закону України “Про державні нагороди України” (реєстр. № 5695 від 23.01.2017),
поданий Кабінетом Міністрів України
Комітет розглянув проект Закону України “Про внесення змін до статті 11 Закону України “Про державні нагороди України” (реєстр. № 5695 від 23.01.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, та зазначає таке.
Кабінетом Міністрів України цей законопроект розроблений на виконання пункту 12 плану заходів з підготовки та відзначення 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського, затвердженого розпорядженням Уряду від 4 червня 2015 року № 586-р. У ньому передбачено запровадити нову Державну премію України імені Михайла Грушевського – за найкращі наукові та науково-популярні видання з історії України в 2 номінаціях: наукове видання з історії України та науково-популярне видання з історії України. У Пояснювальній записці до цього законопроекту зазначено, що премія запроваджується “для підвищення престижу наукових та науково-популярних праць з історії України, активізації наукових історичних досліджень і створення національного культурного продукту історичного характеру, збільшення кількості та підвищення якості наукових і науково-популярних видань з історії України”.
Разом з тим, у висновку Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки вказано, що “пропозиція щодо встановлення 2 нових Державних премій України імені Михайла Грушевського не узгоджується з позицією Президента України, висловлену ним на зустрічі з провідними науковцями країни 18 червня 2015 року, про необхідність скорочення загальної кількості Державних премій з одночасним підвищенням вимог до робіт, які пропонуються до преміювання. До речі, наслідком цього стало скорочення загальної кількості Державних премій України в галузі науки і техніки з 20 до 15”.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку звертає увагу на те, «що в п. 2 статті 11 Закону вже запроваджено Державну премію в галузі науки, а тому Державна премія за найкращі наукові та науково-популярні видання з історії України цілком охоплюється її сферою дії…Сумнівним є і визначення номінацій, які стосуються виключно історії України, оскільки Закон покликаний встановлювати Державні премії за досягнення в науковій сфері загалом, що виключає виокремлення якогось одного напряму науки, як це пропонується у законопроекті».
Як зазначено Комітетом з Державних премій України в галузі науки і техніки “згідно з “Положенням про Державну премію України в галузі науки і техніки” Державна премія України в галузі науки і техніки є державною нагородою України, яка присуджується, в тому числі, і за видатні наукові дослідження, які сприяють дальшому розвитку гуманітарних наук, позитивно впливають на суспільний прогрес і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі, зокрема, “за роботи, які на основі новітніх результатів світової гуманітаристики формують сучасний погляд на історію України (у тому числі дослідження щодо формування державності та боротьби за незалежність України в різні періоди, щодо Голодомору 1932–1933 років та боротьби Українського народу проти нацистського та комуністичного тоталітарних режимів під час Другої світової війни, а також про вклад України у перемогу антигітлерівської коаліції) і сучасні політичні, економічні та соціокультурні процеси в державі, сприяють інтеграції України до європейського гуманітарного простору”.
За поданням Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки за роки незалежності України премійовано 10 видатних досліджень історичного напряму, які формують сучасний погляд на історію України. Серед них: “Історія української культури” у п’яти томах (у дев’яти книгах), “Атлас української мови” в 3-х томах, “Давня історія України” в 3-х томах, “Етнічна історія давньої України”, підручник “Історія держави і права України”. Є подання Президенту України про присудження Державної премії України 2016 року за “Енциклопедію історії України” (у 10 томах).
Як зазначає Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки, що це якраз і є наукові видання з історії України, які консолідують суспільство довкола спільного минулого, сприяють збереженню національної пам'яті Українського народу, виховують громадянина, здатного протидіяти антиукраїнській пропаганді та виявам всіх різновидів тоталітаризму.
Національна академія наук України зауважує, що пропозицію Уряду щодо активізації наукових історичних досліджень і створення національного культурного продукту необхідно реалізовувати через термінове розроблення та затвердження Державної цільової програми популяризації історичних знань, що має бути створена система грантових проектів з історії України. А виокремлення історичних праць в окрему номінацію і окрему премію, навпаки, нівелює значення такого виду стимулювання праці вчених. Крім цього, історичні праці можуть бути відзначені і Національною премією України ім. Т.Шевченка та Державною премією України в галузі освіти.
Наразі для підтримки української історичної науки Національна академія наук України з 1990 року встановила і регулярно присуджує премію імені М.С. Грушевського та премії імені інших видатних учених України, зокрема М.І. Костомарова (з 1992 року), якими нагороджуються кращі історичні праці. Заснування нової премії з тим самим іменем внесе плутанину і потребуватиме перегляду уже відомої у наукових колах наукової академічної премії.
Крім того, у всіх вказаних вище висновках щодо питання обґрунтованості встановлення у назві Державної премії України виключно постаті М. Грушевського зазначено, що Державна премія не потребує іменного посилення, оскільки вона вручається від імені держави України, адже відомо чимало українських вчених істориків, які також зробили значний внесок у розвиток історичної науки, вивчення історичного минулого (наприклад, М. Костомаров, В. Антонович, Д. Багалій, Д. Яворницький, І. Крип’якевич та ін.) та які також заслуговують на відповідне визнання і відзначення.
Національна академія наук України вказує, що зараз нагальними є інші способи підтримки історичних знань, зокрема потребує відновлення обов’язкового викладання історії України в усіх вищих навчальних закладах, що було скасовано МОН України в останні роки.
Крім того, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України та Національна академія правових наук України вказують на некоректність пропозиції “рекомендувати Президентові України привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом” (п. 2 розділу ІІ). Адже відповідно до вимог частини 3 статті 106 Конституції України, Президент України зобов’язаний видавати укази і розпорядження на основі та на виконання Конституції і законів України, у зв’язку з чим відповідна рекомендація виглядає зайвою.
Профспілка працівників освіти і науки України підтримала урядовий законопроект.
З урахуванням проведеного обговорення, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:
1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України “Про внесення змін до статті 11 Закону України “Про державні нагороди України” (реєстр. № 5695 від 23.01.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, за результатами його розгляду в першому читанні відхилити.
2. Направити це рішення до головного комітету, а саме Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Перший заступник
Голови Комітету О.В. Співаковський
Про проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України” (реєстр. № 5449 від 24.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України
Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти, заслухавши інформацію про проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України” (реєстр. № 5449 від 24.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, в и р і ш и в:
1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України” (реєстр. № 5449 від 24.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу.
2. Рішення Комітету надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
Перший заступник
Голови Комітету О.В. Співаковський
Про проект Постанови Верховної Ради України
“Про відзначення 120-річчя з дня заснування Національного університету біоресурсів і природокористування України (у травні 2018 року)”
(реєстр. № 4403 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Козаченком Л.П., Рибчинським Є.Ю., Кириленком І.Г., Івченком В.Є., Мірошніченком І.В.
Розглянувши проект Постанови Верховної Ради України “Про відзначення 120-річчя з дня заснування Національного університету біоресурсів і природокористування України (у травні 2018 року)” (реєстр.№ 4403 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Козаченком Л.П., Рибчинським Є.Ю., Кириленком І.Г., Івченком В.Є., Мірошніченком І.В., Комітет в и р і ш и в:
1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України “Про відзначення 120-річчя з дня заснування Національного університету біоресурсів і природокористування України (у травні 2018 року)” (реєстр. № 4403 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Козаченком Л.П., Рибчинським Є.Ю., Кириленком І.Г., Івченком В.Є., Мірошніченком І.В., прийняти за основу та в цілому.
2. Це Рішення Комітету надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.
Перший заступник
Голови Комітету О.В. Співаковський