Комітет Верховної Ради України

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ

До протоколу № 65

від 7 червня 2017 року

Про проект Закону України про внесення змін до Закону України

“Про вищу освіту” щодо діяльності вищих навчальних закладів на території Донецької та Луганської областей

(реєстр. № 6548 від 06.06.2017) поданий народними депутатами України

Геращенко І.В., Іоновою М.М., Луценко І.С., Войцеховською С.М.,

Герасимовим А.В., Найємом М.-Масі, Співаковським О.В.

Основною метою розробки зазначеного проекту Закону є створення правових умов для сприяння вирішенню питання формування контингенту студентів вищих навчальних закладів, які знаходяться у населених пунктах, наближених до території, на якій здійснюється антитерористична операція.

Запропонованим проектом Закону передбачено врегулювання особливостей прийому на навчання до вищих навчальних закладів, які знаходяться на території Донецької та Луганської областей. Метою законопроекту є стимулювання розвитку та недопущення припинення функціонування вищих навчальних закладів, а також недопущення обмеження прав та інтересів їх працівників та осіб, які там навчаються.

Проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо діяльності вищих навчальних закладів на території Донецької та Луганської областей передбачає встановлення фіксованих обсягів державного замовлення для зазначених вищих навчальних закладів.

Прийняття цього законопроекту сприятиме врегулюванню та вирішенню ключових існуючих проблем діяльності вищих навчальних закладів, які знаходяться на території Донецької та Луганської областей.

Розглянувши проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо діяльності вищих навчальних закладів на території Донецької та Луганської областей (реєстр. № 6548 від 06.06.2017), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М.М., Луценко І.С., Кондратюк О.К., Войцеховською С.М., Герасимовим А.В., Найємом М.-Масі, Співаковським О.В. та враховуючи його актуальність, Комітет в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо діяльності вищих навчальних закладів на території Донецької та Луганської областей (реєстр. № 6548 від 06.06.2017), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М.М., Луценко І.С., Кондратюк О.К., Войцеховською С.М., Герасимовим А.В., Найємом М.-Масі, Співаковським О.В., прийняти за основу та в цілому, як закон.

2. Доручити виступити від Комітету при розгляді цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народному депутату України, Першому заступнику Голови Комітету з питань науки і освіти О.Співаковському.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про законодавче врегулювання діяльності

аграрних навчальних закладів України

Аграрний сектор є важливою стратегічною та найбільш успішною галуззю національної економіки, яка забезпечує економічну безпеку та продовольчу незалежність нашої держави. Без високоефективного і конкурентоспроможного аграрного сектору неможливо вирішити стратегічні завдання розвитку соціально орієнтованої економіки країни, формування цивілізованого аграрного ринку, входження країни у світовий економічний простір.

Тому ефективний розвиток сільського господарства і підвищення його конкурентоспроможності є ключовими пріоритетами реформування національної економіки, зафіксованими у Стратегії розвитку «Україна – 2020». На думку експертів, саме аграрний сектор має реальний шанс здійснити прорив в економіці України, адже, за їх оцінками, за підсумками 2016 року він дав майже 12% ВВП та 32,5% валютних надходжень до держави. Нові виклики, які постають нині перед аграрним сектором, вимагають своєчасної реакції держави, підготовки фахівців нової генерації, високого рівня аграрної науки та практики.

Нині в Україні в системі аграрної освіти діють 394 навчальних заклади та установи,  у тому числі:

- 22 вищі навчальні заклади, з яких 17 університетів, 2 академії та 3 інститути, які знаходяться у структурі університетів;

- 105 коледжів і технікумів, з яких 20 з правом юридичної особи та 85 знаходяться у структурі вищих навчальних закладів;

- 30 установ післядипломної освіти, з них: у структурі університетів – 19, у структурі коледжів – 2, з правом юридичної особи – 9 (у підпорядкуванні Міністерства аграрної політики та продовольства України);

- 237 державних професійно-технічних навчальних закладів, які здійснюють підготовку кваліфікованих робітничих кадрів та фахівців для сфери агропромислового комплексу.

Однак, загалом мережа аграрних навчальних закладів за останніх 10 років зменшилась на 54 одиниці, що свідчить про її тенденцію до скорочення.

Загальний контингент студентів і учнів аграрних навчальних закладів складає 231,8 тис осіб, у тому числі у вищих навчальних закладах навчається 101,8 тис осіб, у технікумах і коледжах – 62,0 тис. осіб, у професійно-технічних навчальних закладах – 68 тис. осіб.

Освітній процес у вищих навчальних закладах, технікумах та коледжах забезпечують 7,1 тис. науково-педагогічних працівників та 5,8 тис. педагогічних працівників; у державних професійно-технічних навчальних закладах сільськогосподарського профілю здійснюють навчально-виробничий процес 3774 викладачів (із них 501 – викладачі професійно-технічного циклу) та 4365 майстрів виробничого навчання та старших майстрів.

Водночас підготовка кадрів у аграрних навчальних закладах не відповідає вимогам агропромислового виробництва, що спричинено тим, що державне замовлення для аграрних навчальних закладів складає всього 30% від потреби, 80% наявної в навчальних закладах техніки є морально та фізично застарілою, відсутні тісні зв’язки освіти з агровиробництвом тощо.

Негативний вплив на формування кадрового потенціалу для агропромислового виробництва мала вступна кампанія 2016 року, коли державне замовлення формувалося за системою пріоритетності заяв абітурієнта без урахування галузей економіки, насамперед аграрного сектору. Це призвело до того, що за державним замовленням на основі повної загальної освіти до вищих аграрних навчальних закладів зараховано лише 74,8% студентів порівняно з 2015 роком.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 року № 87-р цілісні майнові комплекси навчальних закладів аграрного профілю передані із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Специфіка аграрної освіти полягає у тому, що аграрні вищі навчальні заклади мають навчально-, науково-дослідні господарства, на базі яких створено колекційно-дослідні поля, навчальні ферми, клініки, майстерні, виробничі полігони, які забезпечують практичну підготовку студентів та проведення науково-дослідних робіт.

Сьогодні вищі навчальні заклади мають у користуванні близько 90,8 тис. га земельних угідь (що на 15,9 тис. га менше, ніж у 2012 р.) , з них 44,7 тис. га ріллі, спеціалізовану інфраструктуру, зокрема з насінницької та племінної справи. Крім того, на базі провідних аграрних навчальних закладів діють 14 регіональних центрів практичної підготовки. За професійно-технічними навчальними закладами закріплено 87,4 тис. га земельних ресурсів.

Однак, потреба вищих навчальних закладів у земельних ресурсах задовольняється лише на 50%. Водночас набувають системного характеру зазіхання на землю аграрних навчальних закладів, почастішали випадки рейдерського захоплення земельних угідь навчальних закладів, зокрема у Вінницькій (Вінницький національний аграрний університет та Іллінецький державний аграрний коледж) та у Харківській областях (Липковатівський аграрний коледж).

Таким чином, у сучасній аграрній освіті наявні як позитивні зрушення, так і серйозні проблеми. Зокрема, до позитивних аспектів розвитку аграрної освіти можна віднести:

- наявність розвиненої національної системи аграрної освіти, яка складається із закладів різного типу;

- реальні перспективи розвитку аграрного сектору економіки та збільшення попиту ринку праці на спеціалістів аграрного профілю;

- перспективи для майбутніх фахівців щодо створення власного бізнесу в аграрному секторі;

- можливість стажування в провідних країнах світу;

- можливість проведення наукових досліджень, практичної підготовки у власних науково-дослідних господарствах.

Разом з тим, в аграрній освіті накопичилася низка проблем, які потребують вирішення, зокрема:

- збереження земельних ресурсів аграрних навчальних закладів;

- створення умов для спільного використання землі, її оренди (процедура надання дозволів), лізингу техніки;

- запровадження механізму повернення податку на додану вартість, надання дотацій на виробництво сільськогосподарської продукції (якщо такі дотації перебачатимуться для товаровиробників) науково (навчально)-дослідним господарствам аграрних навчальних закладів;

- недостатній зв’язок бізнесу, науки та навчальних закладів;

- неефективна організація та проведення практичної підготовки студентів;

- невизначеність статусу технікумів і коледжів у структурі освіти;

- низька якість підготовки випускників сільських шкіл, які складають основний контингент абітурієнтів до вищих навчальних закладів аграрного профілю;

- відсутність сучасної техніки для самостійного обробітку земельних ділянок.

Однак, найголовнішою і найбільш актуальною залишається проблема невідповідності результатів надання освітніх послуг вимогам агробізнесу.

Зазначені проблеми гальмують розвиток освіти і потребують законодавчого та нормативного врегулювання.

Комітет з питань науки і освіти, заслухавши інформацію Першого заступника Міністра освіти і науки України Ковтунця В.В., а також, враховуючи виступи інших учасників засідання, у х в а л и в:

Інформацію Першого заступника Міністра освіти і науки України Ковтунця В.В. з питань законодавчого врегулювання діяльності аграрних навчальних закладів України взяти до відома.

Рекомендувати:

1. Народним депутатам України – членам Комітету з питань науки і освіти:

1.1. Підготувати проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» та передбачити в Державному бюджеті України на 2018 рік участь аграрних навчальних закладів у програмах державної підтримки агропромислового комплексу.

1.2. Розробити проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» щодо стимулювання роботодавців шляхом віднесення коштів, спрямованих на професійну підготовку кадрів у системі вищої та професійно-технічної освіти, на валові витрати у разі їх фінансових витрат на зміцнення навчально-матеріальної бази вищих та професійно-технічних навчальних закладів, інших економічних методів стимулювання.

1.3. Ініціювати внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» з метою вилучення положення про подвійну атестацію державних навчальних закладів, що здійснюють навчання за професіями водіїв транспортних засобів, і привести у відповідність діяльність суб’єктів, що надають освітні послуги, до Законів України «Про професійно-технічну освіту» та «Про ліцензування видів господарської діяльності».

2. Комітету з питань науки і освіти:

2.1. При підготовці до другого читання проекту Закону України «Про освіту» передбачити збереження фінансування державних технікумів і коледжів з Державного бюджету України, право на вступ до них на основі базової загальної середньої освіти, збереження ступеневої освіти, право випускників технікумів і коледжів вступати до університетів, академій, інститутів на профільні спеціальності за скороченим терміном навчання за результатами фахових випробувань.

2.2. Звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин з приводу недопущення прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо належного забезпечення територіальних громад земельними ресурсами)» (реєстр. №4957 від 20.10.2016 р.) в редакції, яка передбачає встановлення спрощеного порядку вилучення земельних ділянок особливо цінних земель, зокрема земель дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів.

2.3. Звернутися до Генеральної прокуратури України щодо розслідування випадків незаконного відчуження земель навчальних закладів, що здійснюють підготовку кваліфікованих кадрів для агропромислового виробництва та можливої співучасті у цьому спеціалістів відповідних регіональних філій Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

3. Кабінету Міністрів України:

3.1. Розробити проект Закону України «Про встановлення мораторію на відчуження земель аграрних навчальних закладів та наукових установ» та подати його на розгляд Верховної Ради України.

3.2. Розробити та подати до Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», передбачивши скорочення терміну проведення закупівель для забезпечення виробничих операцій в навчально-дослідних господарствах аграрних навчальних закладів та наукових установ.

3.3. Сформувати перелік професій, спеціальностей для задоволення пріоритетних потреб/інтересів агропромислового комплексу країни, з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у кадрах на ринку праці, соціальних і культурних потреб з метою розроблення механізму стимулювання їх підготовки.

3.4. Зберегти державне замовлення на професійну підготовку кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів для стратегічно важливих видів економічної діяльності. Внести зміни до Переліку професій загальнодержавного значення, підготовка за якими здійснюється за кошти державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 818, доповнивши його професією «тракторист-машиніст».

3.5. Передбачити фіксований обсяг державного замовлення для спеціальностей аграрного профілю відповідно до статті 22 Закону України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві”.

3.6. Розробити механізм надання субсидій (дотацій) студентам та аспірантам з числа малозабезпечених сімей  для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг в гуртожитках навчальних закладів та передбачити в Державному бюджеті України кошти з цією метою.

3.7. Розробити та затвердити Положення про навчальне (навчально-дослідне) господарство навчальних закладів, які здійснюють підготовку кваліфікованих кадрів для агропромислового виробництва, надавши йому окремі права господарської та фінансової самостійності.

3.8. Удосконалити нормативно-правову базу для функціонування відділів технічного нагляду Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів, що здійснюють реєстрацію навчальних груп за професією «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва».

3.9. Продовжити створення в регіонах України опорних поліфункціональних навчальних закладів аграрного профілю (навчально-практичних центрів) з відповідним матеріально-технічним та науково-методичним забезпеченням для здійснення, впровадження освітньої і професійної інноваційної діяльності на регіональному та міжрегіональному рівнях, для підвищення якості практичної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації учнів, студентів, педагогічних працівників, фермерів, працівників сільськогосподарських підприємств, безробітних тощо.

3.10. Передбачити у Державному бюджеті України кошти для забезпечення цільового фінансування виготовлення документів на право власності (право постійного користування) на майно та земельні ділянки державних професійно-технічних та вищих навчальних закладів відповідно до вимог чинного законодавства або пільги при їх оплаті.

3.11. Рекомендувати профільним міністерствам здійснювати моніторингові дослідження та створити сучасну інформаційну базу для аналізу регіональних і місцевих потреб аграрного ринку праці та розвитку сільських територій.

3.12. Удосконалити державну статистичну звітність у сфері освіти, передбачивши розширення переліку показників статистичного обліку в статистичному бюлетені Державної служби статистики України «Продовження навчання та здобуття професії».

3.13. Оновити «Національний класифікатор професій» (класифікатор професій ДК 003:2010) та «Державний перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах», а також провести аналіз переліку професій, за якими здійснюється навчання у професійно-технічних  та вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації аграрного профілю з метою інтегрування професій, спеціальностей та скорочення їх кількості, укрупнення окремих спеціальностей підготовки, спрямованих на забезпечення мобільності випускників на ринку праці.

3.14. Забезпечити державне фінансування розроблення освітніх стандартів на компетентнісній основі, реалізації інноваційної діяльності у системі професійної освіти і підготовки, розроблення і видання підручників та навчальних посібників на електронних і паперових носіях для вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів, у тому числі аграрного профілю.

4. Міністерству освіти і науки України спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України:

4.1. Розробити методичні рекомендації щодо спільної діяльності та спільного обробітку грунту аграрних навчальних закладів з державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами.

4.2. Підготувати для аграрних навчальних закладів роз’яснення (інструктивний лист) з питань лізингу сільськогосподарської техніки.

4.3. Ширше залучати аграрні навчальні заклади до участі в роботі громадської ради при Міністерстві аграрної політики та продовольства України, забезпечити участь освітян у формуванні аграрної політики.

4.4. Здійснити моніторинг потреб аграрного виробництва, визначити актуальні теми для прикладних науково-дослідних робіт та передбачити відповідне фінансування з цією метою.

4.5. Вивчити питання щодо забезпечення участі аграрних навчальних закладів у Державній цільовій програмі розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року, яка розробляється Міністерством аграрної політики та продовольства України.

5. Міністерству освіти і науки України:

5.1. Створити робочу групу та розробити проект Концепції розвитку аграрної освіти в Україні.

5.2. Привести у відповідність до чинного законодавства України наказ Міністерства 
освіти і науки України від 07.06.2002 № 450 «Про затвердження норм часу для планування 
і обліку навчальної, основних видів методичної, наукової та організаційної роботи 
науково-педагогічних працівників» та наказ Міністерства освіти і науки України від 
08.04.1993 № 93 «Про затвердження Положення про проведення практики студентів 
вищих навчальних закладів України». 

5.3. Проаналізувати наявність та причини зменшення площі державних земель, що знаходяться в постійному користуванні державних навчальних закладів, які здійснюють підготовку кваліфікованих кадрів для агропромислового виробництва. Здійснити заходи щодо їх збереження та повернення після незаконного відчуження.

5.4. Розглянути питання щодо запровадження у 2018 році тестів загальної навчальної компетентності у систему зовнішнього незалежного оцінювання з метою вдосконалення системи вступу до вищих навчальних закладів, зокрема підвищення рівня її ефективності та справедливості.

5.5. Внести зміни до Таблиці відповідності Переліку наукових спеціальностей (Перелік 2011) та Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти (Перелік 2015), щодо спеціальності «Агроінженерія».

5.6. Створити нормативну базу для запровадження модульного (кластерного) співробітництва між навчальними закладами, наукою і бізнесом з метою якісної підготовки фахівців для сільського господарства.

5.7. В Умовах прийому на навчання до вищих навчальних закладів України на 2018 рік передбачити систему преференцій для сільської молоді.

5.8. Сприяти підвищенню наукової, дослідницької складової діяльності аграрних вищих навчальних закладів, створити за підтримки міжнародних організацій міжуніверситетські наукові центри для спільної дослідницької діяльності, підготовки аспірантів та докторантів.

5.9. Вжити заходів для вирішення проблем переміщених вищих навчальних закладів, зокрема ведення господарської діяльності, фінансування стипендіального фонду та їх оподаткування.

5.10. Забезпечити організацію стажування викладачів аграрних навчальних закладів з метою опанування кращих практик та підходів в освіті, пошуку нових шляхів та стратегій розвитку освітнього процесу та науки.

5.11. Переглянути умови ліцензування для технікумів та коледжів в частині ліцензування робітничих професій як необхідної складової професійної підготовки ОКР молодшого спеціаліста.

5.12. Спрямувати роботу вищих аграрних навчальних закладів на розробку нових підходів щодо запровадження в освітній процес нових систем практичної підготовки студентів, зокрема створення науково-виробничих комплексів на базі потужних агропідприємств.

6. Вищим аграрним навчальним закладам України:

6.1. Вивчити питання впровадження прозорої системи оцінювання якості знань з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

6.2. З метою поліпшення практичної підготовки фахівців аграрних навчальних закладів рекомендувати запровадження в навчальному процесі дуальної системи.

6.3. Поглиблювати співпрацю з аграрним бізнесом щодо проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і розробки новітніх технологій в агропромисловому комплексі, а також з європейськими університетами та науковими установами.

7. Направити це Рішення Кабінету Міністрів України, Міністерству освіти і науки України, Міністерству аграрної політики та продовольства України, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Національній академії педагогічних наук України, Спілці ректорів вищих навчальних закладів України, Всеукраїнській Раді директорів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, Всеукраїнській асоціації працівників професійно-технічної освіти.

8. Контроль за виконанням цього Рішення покласти на Першого заступника Голови Комітету Співаковського О.В.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про друге читання проекту Закону України

про внесення змін до деяких законів України, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру

(реєстр. № 2887 від 18.05.2015), поданий Кабінетом Міністрів України

Заслухавши та обговоривши інформацію про друге читання проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру (реєстр. № 2887 від 18.05.2015, Кабінет Міністрів України), Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законів України, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру (реєстр. № 2887 від 18.05.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду прийняти в другому читанні та в цілому.

2. Доповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України з цього питання визначити Першого заступника Голови Комітету Співаковського О.В.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про проект Закону України про внесення змін до

Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”

щодо безоплатного відвідування дендрологічних парків”

(реєстр. № 2498 від 31.03.2015), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Комітет розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” щодо безоплатного відвідування дендрологічних парків (реєстр. № 2498 від 31.03.2015), поданий народним депутатом України Яценком А.В, та зазначає таке.

Представлений законопроект має за мету внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 12, ст. 165 із наступними змінами) для забезпечення права жителям міст, в яких знаходяться дендрологічні парки Національної академія наук України та національних галузевих академій наук України, безкоштовного доступу до таких парків.

Відповідно до пункту 2 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” від 26 листопада 2015 року № 848-VIII зазначений вище Закон  втратив чинність.

Враховуючи наведене вище, наданий на розгляд законопроект втратив актуальність.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює до законопроекту реєстраційний № 2498 від 31.03.2015 низку суттєвих зауважень та не підтримує його прийняття у запропонованому вигляді. Серед зауважень слід вказати, що пропозиція про звільнення від плати за доступ до дендрологічних парків мешканців населених пунктів, у межах яких вони розташовані, не повною мірою узгоджується з положеннями статті 24 Конституції України, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Вирішення питання про те, чи відвідування дендрологічного парку має бути платним чи безоплатним, відноситься до компетенції його адміністрації або установи, у підпорядкуванні якої перебуває цей парк, у зв’язку з чим не може бути предметом спеціального законодавчого регулювання.

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та наслідків Чорнобильської катастрофи, Національна академія наук України, Профспілка працівників Національної академії наук України, Національна академія правових наук України, розглянувши цей законопроект, висловлюють низку зауважень і не підтримують його прийняття у запропонованому вигляді.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету вказує на недоліки проекту законодавчого акта і відзначає, що він матиме вплив на показники бюджету, що не враховано ініціатором.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції вказує на відповідність законопроекту вимогам антикорупційного законодавства.

Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції дійшов висновку, що зазначений законопроект не належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС, або регулюється національним законодавством країн-членів ЄС і не потребує експертного висновку Комітету.

З урахуванням наведеного вище та проведеного обговорення, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту другого частини першої статті 114 Закону України “Про Регламент Верховної Ради України” проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” щодо безоплатного відвідування дендрологічних парків (реєстр. № 2498 від 31.03.2015), поданий народним депутатом України Яценком А.В, за результатами його розгляду у першому читанні, відхилити.

2. Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України з цього питання визначити Першого заступника Голови Комітету Співаковського О.В.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про проект Закону України про внесення змін до статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” щодо пенсійного забезпечення та соціального захисту наукових працівників (реєстр. № 3250 від 07.10.2015), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В.

Комітет розглянув проект Закону України про внесення змін до статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” щодо пенсійного забезпечення та соціального захисту наукових працівників (реєстр. № 3250 від 07.10.2015), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., та зазначає таке.

Представлений законопроект має за мету внесення змін до статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 12, ст. 165 із наступними змінами) за визначенням авторів для недопущення зупинення та штучного банкрутства державних бюджетних наукових установ, організацій та інших навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, інших державних підприємств, у тому числі головних галузевих наукових установ і організацій у зв’язку з заборгованістю перед Пенсійним фондом у нарахуванні 50 % наукових пенсій як колишнім співробітникам, так і нині працюючим пенсіонерам, що не під силу працюючому колективу зазначених державних підприємств.

Розглянувши законопроект, Головне науково-експертне управління звертає увагу на те, що законодавча пропозиція втратила актуальність у зв’язку із прийняттям нового Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” № 848-VIII від 26 листопада 2015 року.

Міністерством освіти і науки України і Національною академією правових наук України зазначено, що порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної за чинним Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, на яку має право науковий працівник державних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, регулюється частиною шостою статті 37.

Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення розглянувши цей законопроект, висловлює низку зауважень і пропонує відхилити його.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету вказує на недоліки проекту законодавчого акта і відзначає, що він матиме вплив на показники бюджету.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції вказує на відповідність законопроекту вимогам антикорупційного законодавства.

З урахуванням наведеного вище та проведеного обговорення, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту другого частини першої статті 114 Закону України “Про Регламент Верховної Ради України” проект Закону України про внесення змін до статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” щодо пенсійного забезпечення та соціального захисту наукових працівників (реєстр. № 3250 від 07.10.2015), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., за результатами його розгляду у першому читанні, відхилити.

2. Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України з цього питання визначити Першого заступника Голови Комітету Співаковського О.В.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо приведення у відповідність національного законодавства з питань охорони прав на винаходи та корисні моделі до міжнародних стандартів (далі – проект Закону) (реєстр. № 1765 від 15.01.2015), поданий народним депутатом України Петьовкою В.В.

Відповідно до Пояснювальної записки законопроект № 1765 “розроблено з метою удосконалення правового регулювання відносин, пов’язаних з набуттям та використанням прав на винаходи та корисні моделі” та необхідністю “приведення норм Цивільного кодексу України та Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” у відповідність до вимог законодавства Європейського Союзу”.

Законопроектом, зокрема, пропонується змінити визначення поняття “винаходу” та “корисної моделі”, уточнити умови патентоспроможності “корисної моделі” (ввести вимоги щодо “винахідницького кроку”), визначити перелік об’єктів, яким не надається охорона як корисним моделям, запровадити вимоги щодо розкриття інформації про винахід (корисну модель) у заявці стосовно найкращого та найбільш ефективного способу використання винаходу (корисної моделі) тощо.

До Комітету надійшли висновки від комітетів Верховної Ради України з питань бюджету, з питань європейської інтеграції, з питань правової політики і правосуддя, з питань з питань запобігання і протидії корупції, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Урядового офісу з питань європейської інтеграції, Державної служби інтелектуальної власності України, Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, Європейської Бізнес Асоціації України.

Підтримуючи актуальність мети запропонованого законопроекту та враховуючи зауваження та пропозиції, висловлені у експертних висновках, Комітет зазначає, зокрема, на таке.

Запропонована зміна у чинному Законі України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” визначення поняття “винаходу” (пропонується: “винахід – результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології, що має винахідницький рівень, тобто при зіставленні з існуючим до дати подання заявки рівнем техніки має суттєві відмінні ознаки і є прогресивним”) суперечить статті 27 Угоди ТРІПС, відповідно до якої патенти видаються для будь-яких винаходів, незалежно від того, чи є вони продуктами або процесами в усіх сферах технології за умови, що вони є новими, мають винахідницький рівень і є промислово придатними, а також статті 1 Директиви 98/44/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 6 липня 1998 року про правову охорону біотехнологічних винаходів, що містить аналогічні положення з уточненням, що вони стосуються також продукту, що складається або містить біологічний матеріал або процес, шляхом якого виробляється, обробляється або використовується біологічний матеріал.

Недоцільним є у новому визначенні “корисної моделі”, запропонованому проектом Закону, обмеження об’єкту корисної моделі лише галузями національної економіки.

На думку Європейської Бізнес Асоціації України вимагає додаткового обґрунтування розмежування поняття “винахід” та “корисна модель”, введення для “корисної моделі” додаткової умови патентоздатності – винахідницький крок. Введення такого критерію ускладнить процедуру отримання патенту на корисну модель, насамперед через необхідність проведення кваліфікаційної експертизи замість формальної.

Недоцільним є і запровадження процедури інформаційного пошуку як альтернативи експертизі запатентованого винаходу (корисної моделі) з метою визначення її придатності на набуття прав. Слід зазначити, що при проведенні кваліфікаційної експертизи є обов’язковим патентний пошук.

Зайвим є і запровадження обов’язку щодо подачі при зверненні до суду з метою захисту прав наданих патентом на винахід (корисну модель) результатів інформаційного пошуку за заявкою на винахід (корисну модель).

Головне науково-експертне управління висловило низку зауважень до законопроекту та вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Не підтримують законопроект Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство юстиції України, Міністерство фінансів України, Державна служба інтелектуальної власності України, Національна академії правових наук України Європейська Бізнес Асоціація. Про необхідність доопрацювання законопроекту йдеться і у висновку Національної академії наук України.

Урядовий офіс з питань європейської інтеграції та Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції вважають, що законопроектом не повною мірою враховані вимоги законодавчих актів, імплементація яких випливає з Угоди про асоціацію та пріоритетних завдань з її виконання.

Враховуючи зазначене, Комітет з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо приведення у відповідність національного законодавства з питань охорони прав на винаходи та корисні моделі до міжнародних стандартів (далі – проект Закону) (реєстр. № 1765 від 15.01.2015) за результатами розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

2. Співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України визначити Першого заступника Голови Комітету Співаковського О.В.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права інтелектуальної власності на службові твори (реєстр. № 1812 від 22.01.2015), поданий народним депутатом України Алексєєвим І.С.

Відповідно до Пояснювальної записки проект Закону розроблено з метою усунення колізії між нормами Цивільного кодексу України (ст. 429) та положеннями Закону України “Про авторське право і суміжні права” стосовно здійснення майнових прав інтелектуальної власності на службовий твір. Законопроект покликаний гармонізувати законодавство України з положеннями права Європейського Союзу в частині набуття роботодавцем майнових прав на комп’ютерні програми, створені в рамках виконання трудового договору (частина 4 статті 181 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони).

Законопроектом вносяться відповідні зміни до статті 18 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, якими передбачено, що авторські (майнові) на комп’ютерні програми, створені в рамках виконання трудового договору належать роботодавцю. Головне науково-експертне управління вважає за необхідне: внести відповідні зміни і до частини 2 статті 16 цього Закону, якими передбачити, що положення статті 16 не поширюються на ті комп’ютерні програми, які створені як службові твори; уточнити назву законопроекту, оскільки в ньому йдеться про авторські права на службові твори, а не про право власності на них; внести редакційні зміни.

Головне управління в цілому не заперечує проти його прийняття у першому читанні за основу.

Комітетом отримано висновки комітетів Верховної Ради України з питань бюджету, з питань європейської інтеграції, з питань правової політики і правосуддя, з питань з питань запобігання і протидії корупції, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Державної служби інтелектуальної власності України, Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, Європейської Бізнес Асоціації України.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство фінансів України, Державна служба інтелектуальної власності України, Європейської Бізнес Асоціації України вважають, що законопроект 1812 потребує доопрацювання, оскільки потребує комплексного підходу до врегулювання питання набуття і розпорядження правами на службові твори.

Національна академія правових наук України звертає увагу на низку значних технічних недоліків законопроекту та вважає доцільним на основі запропонованої проектом Закону концепції його доопрацювати, системно врегулювавши широке коло регулювання відносин щодо творів, створених на замовлення та при виконанні робіт за договором.

Враховуючи наведене вище та норми статті 116 Регламенту Верховної Ради України, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права інтелектуальної власності на службові твори (реєстр. № 1812 від 22.01.2015) за результатами розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

2. Співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України визначити Першого заступника Голови Комітету Співаковського О.В.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо службових творів, творів, створених за замовленням та при виконанні робіт (реєстр. № 1812-1 від 05.02.2015), поданий народними депутатами України Семенухою Р.С., Данченком О.І., Сисоєнко І.В.

Законопроектом № 1812-1 пропонується внесення змін до 429, 430, 1112 Цивільного кодексу України та до Закону України “Про авторське право і суміжні права” з метою зміни розподілу прав інтелектуальної власності між роботодавцем та працівником.

Деякі норми Закону України “Про авторське право і суміжні права” та Цивільного кодексу України суперечать одна одній або ж використовують різну термінологію, що призводить до неоднакового трактування норм законодавства України. Проект Закону України має на меті усунення названих недоліків та вирішення проблеми, пов’язаної зі створенням твору за замовленням.

Законопроектом пропонуються зміни до Цивільного кодексу України, якими передбачається, що всі права належать працівнику якщо інше не передбачено договором або законом, а згідно із запропонованими відповідними змінами до Закону України “Про авторське право і суміжні права” права на твори будуть належати роботодавцю: “Виключне майнове право на твір, створений за замовленням, належить замовнику з моменту його створення, якщо інше не передбачено договором між автором і замовником” (п.2 статті 16-1 законопроекту).

Слід зазначити, що зобов’язання України щодо гармонізації законодавства України з положеннями права Європейського Союзу в частині набуття роботодавцем майнових прав стосуються лише комп’ютерних програм (частиною 4 ст. 181 Угоди про асоціацію України з ЄС передбачена норма: “якщо комп’ютерна програма створюється найманим працівником на виконання своїх трудових обов’язків або відповідно до вказівок роботодавця, то роботодавцю належать усі виключні майнові права на створену таким чином комп’ютерну програму, якщо інше не передбачено контрактом”).

У той же час законопроектом передбачається набуття роботодавцем майнових прав стосовно усіх видів творів, крім творів образотворчого мистецтва, передбачених Законом України “Про авторське право і суміжні права” (наукові, музичні, драматичні, музично-драматичні, хореографічні, аудіовізуальні, фотографічні твори, твори архітектури, містобудування, садово-паркового, ужиткового мистецтва, комп'ютерних програм та баз даних тощо), якщо інше не передбачене договором.

Дискусійною є новела законопроекту щодо можливості передачі особистих немайнових прав – п.1 статті 16-1 “1. Авторське особисте немайнове право на твір, створений за замовленням, належить його автору, якщо інше прямо не передбачено договором між автором і замовником. Замовник при використанні твору, створеного за замовленням, може вказувати своє ім’я або найменування чи вимагати такої вказівки”, що суперечить міжнародним договорам, укладеним Україною у сфері охорони прав інтелектуальної власності, якими не передбачається перехід особистих немайнових прав автора іншим особам. Встановлення такої норми є порушенням, зокрема, статті 6bis Бернської конвенції про охорону літературних і художній творів.

Законопроектом вводиться поняття “складний твір”, до якого пропонується віднести “програмне забезпечення”, однак запропонований термін “програмне забезпечення” не закріплений законодавчо. Потребує внесення “складного твору” до переліку об’єктів інтелектуальної власності.

Недоцільною є пропозиція щодо включення авторської  винагороди до заробітної плати автора при створенні службових творів (новий пункт 5 до ст. 16 Закону України “Про авторське право і суміжні права”). Адже виплата заробітної плати та виплата винагороди є визначеними законодавством видами виплат та мають різну правову природу.

Комітетом отримано висновки комітетів Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, з питань правової політики і правосуддя, з питань з питань запобігання і протидії корупції, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної служби інтелектуальної власності України, Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, Європейської Бізнес Асоціації України, у яких прийняття законопроекту не підтримується.

Враховуючи наведене вище, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо службових творів, творів, створених за замовленням та при виконанні робіт (реєстр. № 1812-1 від 05.02.2015) за результатами розгляду в першому читанні  повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

2. Співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України визначити Першого заступника Голови Комітету Співаковського О.В.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про охорону прав на промислові зразки” (щодо зміни процедури отримання патентів на промислові зразки) (реєстр. № 2352 від 10.03.2015), поданий народним депутатом України Рибалкою С.В.

Законопроектом № 2352 запропоновані зміни Закону України “Про охорону прав на промислові зразки” з метою вдосконалення процедури отримання патентів на промислові зразки для запобігання зловживання патентними правами.

Ключова ідея проекту полягає у внесенні змін до статті 14 Закону України “Про охорону прав на промислові зразки”, якими пропонується введення системи заперечення проти видачі патенту на промисловий зразок через електронну публікацію відомостей про заявку та подання до закладу експертизи мотивованого заперечення проти видачі патенту. Також визначені особливості відшкодування шкоди власникам патенту на промисловий зразок, якщо при поданні заявки та/або використання прав на промисловий зразок власник цього патенту діяв недобросовісно.

Однак процедура “заперечення до видачі патенту” з одного боку не забезпечує ефективного механізму боротьби з недобросовісним патентуванням, при цьому збільшує (майже у 2 рази) строк реєстрації відповідного промислового зразка. Окрім того, у наших реаліях може привести до практики штучного стримування видачі охоронних документів добросовісним заявникам (до своєрідного рейдерства).

Експерти з питання охорони прав інтелектуальної власності вважають, що більш дієвим способом у боротьбі з недобросовісним патентуванням промислових зразків є процедура, яка передбачає можливість подання заперечень після видачі патенту і забезпечує можливість скасування рішення про видачу патенту в адміністративному порядку. Така процедура має назву “заперечення, подане після видачі патенту” і полягає в наданні можливості швидкого оскарження рішення про видачу патенту третьою особою не в судовому, а в адміністративному порядку.

Головне науково-експертне управління висловило низку зауважень до законопроекту та вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Комітетом отримано висновки Міністерства юстиції України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, у яких також йдеться про необхідність доопрацювання законопроекту.

Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти, заслухавши інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про охорону прав на промислові зразки” (щодо зміни процедури отримання патентів на промислові зразки) (реєстр. № 2352 від 10.03.2015), в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про охорону прав на промислові зразки” (щодо зміни процедури отримання патентів на промислові зразки) (реєстр. № 2352 від 10.03.2015) за результатами розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

2. Співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України визначити Першого заступника Голови Комітету Співаковського О.В.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України

щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей для здобуття професійно-технічної та вищої освіти (реєстр. № 6298 від 06.04.2017), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю., Загорієм Г.В., Гаврилюком М.В., Шухевичем Ю-Б.Р., Рибчинським Є.Ю., Яніцьким В.П., Кобцевим М.В.

Головним комітетом з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроект надіслано Комітету з питань науки і освіти за дорученням Голови Верховної Ради України Парубія А.В. для розгляду в установленому порядку.

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей для здобуття професійно-технічної та вищої освіти (реєстр. № 6298 від 06.04.2017) внесено в порядку законодавчої ініціативи групою народних депутатів України для врегулювання права на державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах усім учасникам бойових дій, які зазначені в статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не лише категорії осіб, які зазначені в пункті 19 частини першої вищезазначеної статті.

З метою зняття соціальної напруги серед категорій осіб, які прирівнюються до учасників бойових дій, законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про професійно-технічну освіту», «Про охорону дитинства», «Про вищу освіту» та виключити положення щодо посилання на пункт 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Міністерство освіти і науки України не заперечує проти прийняття зазначеного законопроекту, але не вбачає правової чи суспільної необхідності його прийняття.

Національна академія педагогічних наук України підтримує цей законопроект і вважає, що його прийняття зніме соціальну напругу серед учасників бойових дій та забезпечить соціальну справедливість при наданні їм та їхнім дітям державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах.

Головне науково-експертне управління вважає, що за результатами розгляду у першому читанні проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей для здобуття професійно-технічної та вищої освіти (реєстр. № 6298 від 06.04.2017) може бути прийнятий за основу.

Комітет Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю, який є головним з опрацювання даного законопроекту, розглянувши законопроект, з метою усунення різнотлумачень норм законів щодо надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти учасникам бойових дій та їхнім дітям, вважає за доцільне врахувати в законопроекті відповідні техніко-юридичні правки, які забезпечать чіткість та однозначність застосування прийнятих норм.

З урахуванням проведеного обговорення, Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю рекомендує Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей для здобуття професійно-технічної та вищої освіти (реєстр. № 6298), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю. та іншими, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому як Закон з урахуванням техніко-юридичних правок.

Зважаючи на вищезазначене, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей для здобуття професійно-технічної та вищої освіти (реєстр. № 6298 від 06.04.2017), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю., Загорієм Г.В., Гаврилюком М.В., Шухевичем Ю-Б.Р., Рибчинським Є.Ю., Яніцьким В.П., Кобцевим М.В., за результатами першого читання  прийняти за основу.

2. Доручити виступати від Комітету при розгляді цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народному депутату України, Першому заступнику Голови Комітету з питань науки і освіти О.В. Співаковському.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про затвердження внесення до порівняльної таблиці проекту Закону України “Про освіту” (реєстр. № 3491-д від 04.04.2016 р.) додаткових пропозицій народного депутата України О. Співаковського та народного депутата України Т. Кременя

Заслухавши інформацію члена Комітету з питань науки і освіти Констанкевич І. щодо пропозицій народного депутата України О. Співаковського та народного депутата України Т. Кременя до проекту закону України “Про освіту”, який готується в Комітеті з питань науки і освіти  до розгляду у другому читанні, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Інформацію члена Комітету з питань науки і освіти Констанкевич І.М. взяти до відома.

2. Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 15 Закону України “Про комітети Верховної Ради України” внести пропозиції народного депутата України О. Співаковського та народного депутата України Т. Кременя до порівняльної таблиці проекту Закону України “Про освіту” (реєстр. № 3491-д від 04.04.2016 р.) та розглянути її у встановленому порядку під час підготовки зазначеного законопроекту до другого читання.

3. Контроль за виконанням Рішення покласти на Голову підкомітету з питань освіти Т. Кременя.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про ініціативу Спортивної студентської спілки України

щодо проведення Всесвітньої Універсіади в Україні

Всесвітні Універсіади (міжнародні спортивні змагання серед студентів віком від 18 до 28 років) за кількістю учасників змагань, видів спорту, спортивним рівнем учасників, вимогами до організації й проведення змагань є другим спортивним форумом у світі після Олімпійських ігор. Літня Універсіада триває, як правило, 12 днів і передбачає, окрім проведення спортивних змагань, участь студентів у культурно-просвітницьких заходах, що дозволяє їм краще познайомитись з країною та містом. Зазначені міжнародні спортивні змагання проходять в істинному дусі дружби і спортивної майстерності. У літніх Універсіадах беруть участь від 12 до 15 тис. студентів-спортсменів та супроводжуючих осіб з 150–170 держав світу. Змагання висвітлюються більш, ніж ста телевізійними каналами. За даними організаторів останньої Універсіади, кількість її телеглядачів перевищила 1 млрд. осіб.

Проведення зазначеного заходу в Україні надасть унікальну можливість для додаткової репрезентації на високому міжнародному рівні наших культурних, спортивних та туристичних ресурсів. Змагання такого масштабу дозволять засвідчити світові значні потенційні можливості нашої держави в утвердженні гуманістичних цінностей людства, пропаганді ідеалів цивілізованого суперництва у спорті на основі «fair play» й недопущення використання допінгу. Досвід проведення Універсіад в інших країнах переконує, що вони сприяють інтегруванню студентської молоді на засадах миру, сталого розвитку та глобалізації, а також утвердженню їх національної самоідентичності. Аналіз результатів участі студентів нашої країни у літніх Універсіадах (у 1993–2015 роках у загальнокомандному заліку постійно входили до першої десятки країн світу) вказує, що ми маємо можливості гідно представити державу у світовому студентському спортивному співтоваристві (увійти в загальнокомандному заліку до трійки кращих країн світу).

Спортивною студентською спілкою України досягнуто попередньої домовленості з керівництвом Міжнародної федерації університетського спорту (FISU) про можливість підтримки України на право проведення літньої Універсіади у 2021 чи 2023 році. Місто Київ, як столиця нашої держави, має досвід організації значних міжнародних спортивних змагань – фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року, численних турнірів континентального та світового рівнів з пріоритетних видів спорту, а також – частково необхідну спортивну базу (Національний спортивний комплекс «Олімпійський»; Палац спорту; стадіони та спорткомплекси вищих навчальних закладів; приміщення Міжнародного виставкового центру тощо), транспортну інфраструктуру, готельну мережу. У зв’язку з цим видається доцільним ініціювати питання про проведення у Києві ХХХІ літньої Всесвітньої Універсіади у 2021 чи 2023 році. Протягом наступних років необхідно буде вирішити питання про створення «Олімпійського селища» для учасників та тренерів (за досвідом інших країн: збудоване житло може бути проданим або переданим для малозабезпечених громадян), а також монтажу за сучасними технологіями спортивних споруд, яких не вистачає, та придбання необхідного обладнання й устаткування, низку інших організаційних питань.

28 серпня 2017 року після завершення літньої Всесвітньої Універсіади у Тайбеї FISU прийме рішення про місце проведення таких змагань у 2021 та 2023 роках.

Враховуючи вищевикладене, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Інформацію ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України, президента Спортивної студентської спілки України Імаса Є.В. взяти до відома.

2. Підтримати ініціативу Спортивної студентської спілки України щодо проведення в Києві літньої Всесвітньої Універсіади у 2021 (2023) році.

3. Звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням вжити необхідних заходів для подання відповідного досьє до FISU на право проведення в Києві літньої Всесвітньої Універсіади у 2021 чи 2023 році.

4. Контроль за виконанням цього Рішення покласти на народного депутата України, Першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського О.В.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський