КОМІТЕТ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ
До протоколу № 57
від 22 лютого 2017 року
Про проведення парламентських слухань на тему:
“Національна інноваційна система:
стан та законодавче забезпечення розвитку”
Згідно рішення Комітету “Про рекомендації слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти “Законодавче забезпечення розвитку національної інноваційної системи: стан та шляхи вирішення” (протокол № 46 від 06.07.2016), та враховуючи результати парламентських слухань “Про стан та проблеми фінансування освіти і науки України”, що відбулись 16 листопада 2016 року, Комітет з питань науки і освіти в и р і ш и в:
1. Рекомендувати Верховній Раді України провести 21 червня 2017 року парламентські слухання на тему: “Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку” та внести на розгляд Верховної Ради України проект відповідної постанови.
2. Доповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України із зазначеного питання визначити Першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти О.Співаковського.
Перший заступник
Голови Комітету О.В. Співаковський
Про фінансове забезпечення сфери науки і освіти у 2017 році
Заслухавши та обговоривши інформацію представників Міністерства фінансів України, Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук України, національних галузевих академії наук України щодо фінансового забезпечення сфери науки і освіти у 2017 році, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти відзначає.
Видаткова частина Державного бюджету України у 2016 році у порівнянні з 2015 роком була збільшена на 14,2%. Однак, видатки Міністерству освіти і науки України були збільшені тільки на 3,4%, а видатки Національній академії наук України та національним галузевим академіям наук навпаки скорочено аж на 19%. Як наслідок, частка коштів з загального фонду державного бюджету, що була спрямована у 2016 році Міністерству освіти і науки України, Національній академії наук України і національним галузевим академіям наук України у порівнянні з 2014 роком скоротилась майже у два рази.
За матеріалами Міністерства фінансів України у 2017 році з Державного бюджету на сферу освіти передбачено 93 101 041,6 тис. гривень, що становить 3,6% ВВП, з яких кошти головних розпорядників коштів становлять 40 248 473,6 тис. гривень (за загальним фондом 27 437 963,8) та обсяг освітньої субвенції місцевим бюджетам – 52 852 568,0 тис. гривень. У 2016 році ці показники склали 75 053 963,5 тис гривень, що становило 3,31% ВВП, з яких кошти головних розпорядників коштів становили 30 269 986,3 тис. гривень (за загальним фондом 19 378 469,7), а обсяг освітньої субвенції місцевим бюджетам – 44 783 977,2 тис. гривень.
На парламентських слуханнях, що відбулися 16 листопада 2016 року, запропоновано збільшити у загальному фонді Державного бюджету України на 2017 рік обсяги видатків на освіту на 2 млрд. 448,8 млн. гривень та на науку на 1 млрд. 499,3 млн. гривень.
Однак ці пропозиції при прийнятті Державного бюджету України на 2017 рік не були враховані. Крім того, у січні 2017 року почали діяти нові тарифи на електроенергію та теплопостачання, запроваджено заходи з підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень, встановлено земельний податок для національних та державних дендрологічних парків. Все це суттєво посилило вже існуючі соціально-економічні проблеми з виживання вітчизняної науки і освіти.
У 2017 році також планується підвищення заробітної плати з 1 травня і з 1 грудня, але додаткових коштів на вказані цілі у державному бюджеті не передбачено, що призведе до подальшого загострення ситуації, вимушеного скорочення наукового та науково-педагогічного складу та тривалості робочого часу.
У зв’язку з підвищенням цін на енергоносії більшість навчальних закладів освіти не в змозі оплатити їх вартість і вимушені на зимовий час відключати теплопостачання, електричну енергію, воду у робочих приміщеннях та класах. За розрахунками Міністерства освіти і науки України на оплату комунальних послуг та енергоносіїв потрібно додатково у 2017 році 968,9 млн. гривень.
Слід зазначити, що значна частка коштів на освіту і науку в основному спрямовується на заробітну плату з нарахуваннями. Підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн. не забезпечено видатками державного бюджету та призводить до вимушених заходів щодо скорочення чисельності працівників, зайнятих у системі освіти і науки.
У Міністерстві оборони України видатки на грошове забезпечення військовослужбовців та заробітну плату працівникам сфери освіти коливаються в межах 90-98%, а видатки на забезпечення навчального процесу складають лише 2-10%, при цьому фінансування освітянської науки проводиться за залишковим принципом. У системі вищої освіти до цього часу так і не запроваджено базове фінансування наукових досліджень, передбачене Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
У зв’язку з процесами децентралізації загострилися правові проблеми з фінансуванням закладів освіти на місцевому рівні.
Згідно з частиною 3 статті 143 Конституції України держава, при передачі органам місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади, фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету. Зокрема, передача у 2017 році на місцеві бюджети професійно-технічних закладів освіти забезпечена коштами державного бюджету лише в частині заробітної плати педагогічного складу. Крім того, на місцеві бюджети передано оплату поточних видатків навчальних закладів, у тому числі виплати заробітної плати усіх (крім педагогічних) їх працівників.
Звужено права студентів у частині отримання ними стипендій, що не відповідає статті 22 Конституції України.
Із суттєвим запізненням затверджуються нормативно-правові акти, які повинні забезпечувати процеси фінансування закладів освіти. Зокрема, станом на 15 лютого 2017 року не затверджені паспорти низки бюджетних програм, відсутні порядок використання освітньої субвенції, порядок використання коштів на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, порядок використання коштів додаткової дотації на утримання закладів освіти.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 974 «Про внесення зміни у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298» передбачено підвищення з 01 січня 2017 року на 2 тарифні розряди посадових окладів лише педагогічним працівникам навчальних закладів, які фінансуються за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Відповідно загострилась проблема несправедливості в оплаті праці педагогічних працівників усіх інших закладів та установ освіти - педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів, заробітна плата яким сплачується за рахунок місцевих бюджетів, педагогічних працівників системи дошкільної, позашкільної освіти, науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, технікумів, коледжів. Заплановане підвищення посадових окладів педагогічних працівників системи дошкільної, позашкільної освіти, професійно-технічних навчальних закладів, лише з 1 вересня 2017 року є дискримінаційними по відношенню до вказаної категорії працівників. Не передбачено підвищення заробітних плат директорів навчальних закладів та їх заступників, методистів, вихователів у гуртожитках, керівників гуртків, соціальних педагогів, практичних психологів та інших педагогічних посади, які теж беруть безпосередню участь у навчанні та вихованні учнів професійно-технічних навчальних закладів, які навчаються як на базі 11 класів так і на базі 9 класів, пропорційно до контингенту учнів.
Деякі регіони потребують збільшення дотацій на утримання загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів, зокрема, Закарпатська та Тернопільська області потребують збільшення обсягу додаткової дотації на фінансування переданих повноважень з утримання закладів освіти.
На сферу науки з Державного бюджету України на 2017 рік спрямовується 6 337 185,5 тис. гривень або 0,24% ВВП, з яких за загальним фондом – 4 760 105,8 тис. гривень, або 0,18 % ВВП. В абсолютних цифрах кошти державного бюджету, що спрямовуються на науку у 2017 році, становлять близько 250 млн. євро, тобто менше ніж отримує один провідний європейський університет.
У 2016 році згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» проведений міжнародний аудит національної системи досліджень та інновацій. Представники Європейської комісії констатували високий рівень наукових досліджень та досягнень в Україні, особливо академічної науки. Головним недоліком державної політики у науковій та науково-технічній діяльності визнано низький рівень її фінансового забезпечення. Міжнародні експерти наголошують на необхідності своєчасної імплементації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та виходу на обсяги фінансування науки, які визначені Законом.
У 2016 році Комітет двічі розглядав питання щодо імплементації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Прийняті відповідні рішення Комітету, які до цього часу, як і імплементація Закону, практично, не виконуються.
Як наслідок, складнощі у науковій сфері на початку 2017 року значно загострилися. Міністерству освіти і науки України не вистачає 109 715 тис. грн. на заробітну плату науковим працівникам, виплату стипендій Президента України для молодих вчених, створення належної матеріально-технічної бази наукових досліджень.
У 2017 році на Національну академію аграрних наук України з Державного бюджету України передбачено 336,14 млн. гривень, що становить 51 % від потреби. І це при тому, що у 2016 році науковими установами та підприємствами Академії до Державного бюджету України сплачено податків та інших обов’язкових платежів у сумі 748 млн. грн.
На наукові дослідження Національній академії медичних наук України у 2017 році передбачено всього 155,8 млн. грн., що на 21 % менше, ніж у 2016 році. Цих коштів вистачає на заробітну плату тільки 3380 особам. На сьогодні в Академії працює 4343 особи, отже потрібно скоротити 953 особи, що становить 24% від загальної чисельності. І це при тому, що у 2016 році недофінансування Академії уже призвело до скорочення її чисельності на 20%. На грані закриття всесвітньовідомий Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова. У першому кварталі 2017 року на його діяльність виділено 6 943, 8 тис гривень, що складає 8,5% від потреби. Повністю зупинено планову госпіталізацію пацієнтів, співробітників інституту відправлено у вимушену відпустку.
У 2016 році чисельність Національної академії наук України скорочено на 5100 працівників (15%). Виходячи з нових розмірів мінімальної зарплати і ставки І тарифного розряду ЄТС (3200 і 1600 грн.), дефіцит фонду оплати праці у Національній академії наук України у 2017 р. становить 452,112 млн. грн., що не дозволяє забезпечити режим повної зайнятості та виплату заробітної плати щонайменше 12% працюючих.
У 2016 році середньомісячна зарплата за всіма видами економічної діяльності в Україні становила 5188 грн., тоді як середня заробітна плата в НАН України дорівнювала 4352 грн., а середня заробітна плата науковців Національної академії правових наук України, які мають докторські та кандидатські наукові ступені, склала близько 3100 грн. Настільки критичного рівня оплати праці у науковій та освітянській сфері за часів сучасної України ще не було.
Починаючи з 2013 року, Уряд України відмежовується від реалізації конституційної норми щодо розробки та здійснення загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 продовжено практику заборони формування державних цільових програм, отже зупинено реалізацію законів України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні». Як наслідок наука і освіта випали з економічного процесу і розглядається урядовцями як елемент суто соціальної політики.
Тривалий час не виконуються норми Указу Президента України від 16 червня 1995 року № 451/95 щодо оплати праці працівників Національних закладів України, ліквідовані програми з оновлення наукових досліджень сучасним науковим обладнанням.
Комітет зазначає, що бюджетні кошти на освіту і науку у 2017 році не покривають виплати на заробітну плату, стипендій, оплату комунальних послуг та споживання енергоносіїв, утримання та розвиток матеріально-технічної бази навчальних закладів та наукових установ, проведення перспективних наукових досліджень, перш за все спрямованих на забезпечення високотехнологічних обороноздатності та національної безпеки держави. Виникають внутрішні конфлікти в професійно-технічних навчальних закладах, де частина педагогічних працівників, які викладають в одних і тих же групах і в однакових умовах отримують за уроки різну оплату.
Відбувається загрозливе скорочення чисельності працюючих у науковій та науково-технічній сфері, посилюється відтік молодих талановитих науковців, їх міграція за кордон. У наукових установах запроваджується режим неповної зайнятості, зменшується обсяг грошового забезпечення працівників, зростає соціальна напруга у трудових колективах, організуються громадські акції протесту.
Втрачається якість освіти та підготовка висококваліфікованих фахівців, особливо, за новими сучасними технологіями та структурними змінами в економіці. Виникає реальна загроза руйнації наукових шкіл, проведення сучасних наукових досліджень та наукового супроводу високотехнологічних галузей виробництва.
За таких недалекоглядних умов економіка держави у майбутньому буде приречена на витрату надзвичайно великих бюджетних коштів на оновлення сфери освіти і науки, її спрямування на створення нових знань та інтелектуальної власності, використання нових технологій і послуг, підготовку висококваліфікованих кадрів. Поновлення втрат наукового та освітнього потенціалу потребуватиме значно більших ресурсів і більш тривалого часу, ніж збереження їх сьогодні.
Виходячи з вищезазначеного та враховуючи результати парламентських слухань «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні», що відбулися 16 листопада 2016 року, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:
1. Інформацію щодо фінансового забезпечення сфери науки і освіти у 2017 році взяти до відома.
2. Вважати, що стан фінансового забезпечення науки і освіти у 2017 році є таким, що не відповідає сучасним вимогам європейського законодавства, положенням чинних законів України та призводить до подальшої руйнації сфери науки і освіти, згортання наукових досліджень та підготовки професійних кадрів для народного господарства, падіння престижності професій та соціальної забезпеченості вчителів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників, міграції талановитої молоді за кордон та втрати можливостей становлення України як високорозвиненої, технологічної держави.
Міністерство освіти і науки України належним чином не дотримується норм законів, не відстоює їх виконання перед Міністерством фінансів України, порушує терміни реалізації законів України «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», Угоди між Україною і Європейським Союзом про участь України у програмі Європейського Союзу Горизонт 2020, що суттєво позначилося на фінансовому забезпеченні науки і освіти, їх залученні у економічний розвиток країни, не забезпечило бачення Кабінетом Міністрів України визначальної ролі науки у розвитку економіки, підвищенні обороноздатності держави у проекті Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду на період до 2020 року.
3. Рекомендувати Кабінету Міністрів України вишукати додаткові кошти в обсязі 3 078 605,17 тис. грн. та підготувати у першому кварталі 2017 року пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» в частині збільшення фінансування:
3.1 Міністерству освіти і науки України на 1 078 615,0 тис. гривень за наступними бюджетними програмами:
- КПКВК 2201380 «Виконання зобов’язань України у сфері міжнародного співробітництва» на 3 535,4 тис. гривень;
- КПКВК 2201080 «Державні премії, стипендії та гранти в галузі освіти, науки і техніки, стипендії переможцям міжнародних конкурсів» на 1687,6 тис. гривень;
- КПКВК 2201040 «Дослідження, наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами та державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка преси, розвитку наукової інфраструктури, наукових об'єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності Державного фонду фундаментальних досліджень» на 89 492,0 тис. гривень;
- КПКВК 2201310 “Фізична і спортивна підготовка учнівської та студентської молоді” на 15 000,0 тис. гривень;
- КПКВК 2201150 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами І і ІІ рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» на 275 700,0 тис. гривень ( для оплати комунальних послуг та енергоносіїв);
- КПКВК 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» на 650 300,0 тис. гривень (для оплати комунальних послуг та енергоносіїв), у т.ч. 30 000,0 тис. гривень – для оплати комунальних послуг та енергоносіїв Національному технічному університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»);
- КПКВК 2201280 «Підготовка кадрів Київським національним університетом імені Тараса Шевченка» на 42 900,0 тис. гривень (для оплати комунальних послуг та енергоносіїв);
3.2. Національній академії наук України на 642 829,67 тис. грн. за такими бюджетними програмами:
- КПКВК 6541030 "Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та наукових об'єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності наукових бібліотек" – на 625 325, 17 тис. грн., у тому числі 15 248, 57 тис. гривень – сплата дендрологічними парками земельного податку; 2 000, тис. гривень – виконання функцій науково-методологічного центру з питань випробувань генетично модифікованих організмів; 438 513,6 тис. грн. - забезпечення виплат в повному обсязі заробітної плати згідно з чинним законодавством. При цьому враховано, що для збільшення заробітної плати до визначеного мінімального рівня у 3200 грн. на місяць для майже 8,5 тис. працівників (що складає 27,4% всіх працюючих) необхідно додатково 100,9 млн. грн.
- КПКВК 6541020 "Науково-організаційна діяльність Президії Національної академії наук" для забезпечення дотримання вимог законодавства, що стосуються питань оплати праці з урахуванням підвищення соціальних стандартів, оплати комунальних послуг та споживання енергоносіїв – на 14 689,7 тис. грн., у тому числі для забезпечення виплат в повному обсязі заробітної плати згідно з чинним законодавством – 13 283,7 тис. грн.
- КПКВК 6541140 "Здійснення науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт Інститутом проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук" – на 2 814,8 тис. грн. у тому числі 314,8 тис. грн. для виплат заробітної плати).
3.3. Національній академії аграрних наук України на 336 037,4 тис. грн. за такими бюджетними програмами:
- КПКВ 6591020 «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії аграрних наук України» на 15 025,2 тис. грн., у тому числі додаткова потреба на: оплату праці з нарахуваннями – 5 357,5 тис. грн., оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 248,6 тис. грн.;
- КПКВ 6591060 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері агропромислового комплексу, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка технічного забезпечення наукових установ, розвитку наукової інфраструктури та об'єктів, що становлять національне надбання» на 288 348,6 тис. грн., у тому числі додаткова потреба на: оплату праці з нарахуваннями – 159 930,1 тис. грн., оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 36 035,9 тис. грн.;18 000,0 тис. грн – Інститут агроекології і природокористування;
- КПКВ 6591080 «Здійснення заходів щодо підтримки науково-дослідних господарств» - на 3 912,5 тис. грн;
- КПКВ 6591100 «Збереження природно-заповідного фонду в біосферному заповіднику "Асканія-Нова"» - на 28 751,1 тис. грн, у тому числі додаткова потреба на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 1 294,3 тис. грн.
3.4. Національній академії медичних наук України на 967469,6 тис. грн. за такими бюджетними програмами:
- КПКВК 6561040 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері профілактики і лікування хвороб людини, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та об’єктів, що становлять національне надбання» – на 127 549,2 тис. грн. для забезпечення оплати праці працівників наукових підрозділів підвідомчих установ та уникнення руйнації медичної науки в Україні.
- КПКВК 6561060 «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій, спеціалізована консультативно-поліклінічна допомога, що надається науково-дослідними установами Національної академії медичних наук України» – на 839 920,4 тис. гривень, для забезпечення оплати праці – 322 306,1 тис. грн., нарахування на оплату праці – 70 907, 3 тис. грн., оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 127 859,0 тис. грн., 318 848,0 тис. грн. - Національному інституту серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова.
3.5. Національній академії педагогічних наук України на 9 910,4 тис. грн. за такими бюджетними програмами:
- КПКВК 6551030 "Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері педагогічних наук, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та об'єктів, що становлять національне надбання" на 9 550,4 тис. грн., у тому числі на створення системного теоретико-методологічного і методичного забезпечення розвитку усіх ланок національної системи освіти, широкомасштабної дослідницької роботи, а також виконання інноваційних досліджень в галузі педагогіки і психології для комплексного науково обґрунтованого оновлення законодавства системи освіти та забезпечення його впровадження. Додаткові кошти потрібні для розробки методичного забезпечення механізмів реалізації 12-річної повної загальної середньої освіти, профільної старшої середньої школи, модернізації професійної та вищої освіти в процесі євроінтеграції, розроблення методів і методик психологічної реабілітації постраждалих дітей і дорослих від військових дій в зоні АТО; обслуговування обладнання, випуск друкованої продукції підготовленої за результатами виконання НДР, оновлення матеріально-технічної бази наукових установ НАПН України.
- КПКВК 6551060 "Підвищення кваліфікації керівних кадрів і спеціалістів у сфері освіти закладами післядипломної освіти III-IV рівнів акредитації" на 360 тис. грн. на оновлення та розвиток матеріально-технічної бази навчальних закладів.
3.6. Національній академії правових наук України на 18 632,0 тис. грн. за такими бюджетними програмами:
- КПКВК 6561040 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері законодавства і права, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури» - на 15 156,5 тис. грн. для забезпечення переведення наукових працівників на повний робочий тиждень та оплату праці працівників підвідомчих наукових установ згідно з вимогами законодавства України, а також запобігання подальшої руйнації юридичної науки і системи правового забезпечення в Україні.
- КПКВК 6581020 «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії правових наук України» - на 3 475,5 тис. грн. на розвиток співпраці з Верховною Радою України, в контексті реалізації відповідних рекомендацій місії ЄС, та іншими державними органами з питань наукового забезпечення нормотворчої діяльності і проведення наукових експертиз, оплату комунальних послуг та підтримання матеріально-технічної бази.
3.7. Національній академії мистецтв України на 7 911,1 тис. грн за такою бюджетною програмою:
- КПКВК 6571030 «Фундаментальні дослідження та підготовка наукових кадрів у сфері мистецтв» - на 7 911,1 тис. грн. - для переведення наукових співробітників на повний робочий тиждень, для виплати доплат за вчене звання та науковий ступінь у повному обсязі, на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення, виплати надбавок, що носять стимулюючий характер, надбавок обов’язкового характеру (за науковий стаж, за почесне звання «Заслужений»), на оплату праці за наукове керівництво аспірантами.
3.8. Міністерству оборони України на 17 200,0 тис. грн. за такою бюджетною програмою:
- КПКВК 2101100 «Підготовка військових фахівців у вищих навчальних закладах, підвищення кваліфікації та перепідготовка військових фахівців і державних службовців, початкова військова підготовка та патріотичне виховання молоді» - на 17 200,0 тис. грн.
4. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
4.1. Забезпечити нормативно-правове регулювання, а в разі необхідності – підготовку змін до законів України щодо:
- відновлення гарантій щодо стипендіального забезпечення студентів (курсантів) вищих навчальних закладів в частині виплати академічних стипендій, які були закріплені ч. 4 статті 62 Закону України «Про вищу освіту» в редакції від 01.07.2014 року;
- заходів із стипендіального забезпечення студентів та учнів на рівні, не нижчому від прожиткового мінімуму, відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»;
- підвищення на 2 тарифні розряди посадових окладів та ставок заробітної плати всім педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з метою захисту справедливості в оплаті їх праці незалежно від типів навчальних закладів та джерел їх фінансування та максимально наблизити терміни підвищення (раніше ніж 01 вересня 2017 року). Передбачити відповідні підвищення для посади директора навчального закладу та його заступників, методистів, вихователів у гуртожитках, керівників гуртків, соціальних педагогів, практичних психологів та інші педагогічні посади, які теж беруть безпосередню участь у навчанні та вихованні учнів професійно-технічних навчальних закладів, які навчаються як на базі 11 класів так і на базі 9 класів, пропорційно до контингенту учнів;
- затвердження паспортів усіх бюджетних програм, порядку використання освітньої субвенції, порядку використання коштів на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, порядку використання коштів додаткової дотації на утримання закладів освіти;
- перерозподілу залишку освітньої субвенції на інші видатки з утримання навчальних закладів, у т.ч. на оплату праці інших педагогічних працівників;
- надання додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування видатків з утримання закладів освіти з урахуванням реальних доходів місцевих бюджетів;
- збільшення фінансування навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації для забезпечення виконання ліцензійних та акредитаційних вимог;
- передачі професійно-технічних навчальних закладів, розташованих у містах обласного значення – обласних центрах на фінансування за рахунок коштів обласного бюджету із частковим фінансуванням із бюджетів цих міст, пропорційно до регіонального замовлення вказаних міст;
- застосовування єдиного фінансового нормативу на одного учня, а для обласних бюджетів – фінансового нормативу із застосуванням коригуючих коефіцієнтів;
- збільшення обсягів додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти;
- повернення утримання шкіл-інтернатів за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;
- визначення обсягу освітньої субвенції з державного бюджету обласним бюджетам за методикою та коефіцієнтами, що застосовувались у попередні роки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 435 «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» для забезпечення встановлених законами України гарантій дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та іншим соціально незахищеним категоріям дітей у школах-інтернатах;
- запровадження пільгового режиму оподаткування земель навчально-дослідних господарств навчальних закладів та наукових установ;
- забезпечення доступу до державних програм підтримки виробників сільськогосподарської продукції для навчально-дослідницьких господарств навчальних закладів та наукових установ;
- забезпечення державної реєстрації земель, які перебувають в оперативному управлінні навчальних закладів та наукових установ;
- фінансування шкільних і дошкільних відділень навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад» та забезпечення їх фінансування за рахунок освітньої субвенції;
- забезпечення права учнів 1-4 класів на безоплатне харчування в загальноосвітніх навчальних закладах;
- оновлення наявного автопарку з урахуванням зносу у сільській місцевості в рамках виконання програми «Шкільний автобус»;
- визначенням статусу та структури закладів післядипломної освіти, а також належного забезпечення соціальних гарантій, умов оплати праці керівників, педагогічних і науково-педагогічних працівників, які працюють в таких закладах.
- здійснення закладами освіти економічної діяльності не лише у статусі «бюджетна установа», а й у статусі одержувача бюджетних коштів відповідно до концептуальних засад Системи національних рахунків 2008 (СНР 2008);
- для досягнення фінансової автономії вищих навчальних закладів забезпечення переходу їх із статусу бюджетних установ у статус некомерційних організацій відповідно до концептуальних засад Системи національних рахунків 2008 (СНР 2008).
4.2. На виконання ст. 48 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачити щорічне поетапне зростання бюджетного фінансування наукової і науково-технічної діяльності з метою досягнення в 2020 році рівня 1,7 % ВВП України.
4.3. Забезпечити неухильне дотримання ст. 48 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», яка визначає видатки на наукову і науково-технічну діяльність захищеними статтями державного бюджету.
4.4. Відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» забезпечити базове фінансування основної діяльності державних наукових установ, що включає витрати на проведення фундаментальних наукових досліджень, підготовку наукових кадрів, розвиток матеріально-технічної бази та наукової інфраструктури, доступ до інформації та наукової літератури з урахуванням щорічного індексу інфляції.
4.5. З метою забезпечення додаткових позабюджетних фінансових надходжень передбачити більш спрощену процедуру проведення ліцензування підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у наукових установах шляхом внесення відповідних змін до чинного законодавства.
4.6. Забезпечити фінансування виплат передбачених законодавством надбавок за наукові ступені та вчені звання науковців Національної академії наук України та національних галузевих академій та вищих навчальних закладів.
4.7. Збільшити державне фінансування капітальних видатків на придбання наукового обладнання для закладів освіти та наукових установ. Законодавчо передбачити право залишати в розпорядженні НАН України, національних галузевих академій наук України 90 % коштів від продажу частини основних фондів зазначених академій, які не використовуються.
4.8. Збільшити державне замовлення на підготовку докторів філософії та докторів наук в наукових установах НАН України та національних галузевих академій наук України.
4.9. Вилучити з постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 «Про ефективне використання державних коштів» пункт 12 щодо припинення підготовки проектів нових державних цільових програм або внесення змін до затверджених цільових програм, що потребують додаткового фінансування з державного бюджету.
4.10. Доручити НАН України протягом першого півріччя 2017 року розробити державну цільову науково-технічну програму зміцнення національної безпеки та обороноздатності України, визначити обсяги коштів на її реалізацію та подати відповідні пропозиції до Верховної Ради України.
4.11. Забезпечити діяльність Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України, як однієї з найбільших бібліотек світу і головного науково-інформаційного центру держави, відповідно до нормативів фінансування, визначених пп. 11 та 12 Положення про національний заклад (установу) України, затвердженого Указом Президента України від 16 червня 1995 року № 451/95.
4.12. Здійснити імплементацію норм статті 38 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», зокрема частини 2 щодо додаткової жилої площі науковим працівникам з метою створення умов для провадження наукової діяльності, частин 4-5 щодо забезпечення державою надання науковим (науково-педагогічним) працівникам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла пільгових довгострокових кредитів, забезпечення молодих вчених житлом шляхом пріоритетного пільгового молодіжного кредитування на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, першочергового надання службового житла, та підготувати необхідні нормативно-правові акти.
4.13. Відновити науково-дослідні підрозділи та посади наукових співробітників у ботанічних садах вищих навчальних закладів, передбачити у Державному бюджеті України у повному обсязі видатки на утримання ботанічних садів вищих навчальних закладів (у т.ч. на оплату праці співробітників).
4.14. Розробити державну програму підтримки діяльності початкової ланки професійної мистецької освіти – шкіл естетичного виховання, визначивши у цій програмі норматив фінансування цих закладів з розрахунку на одного учня. Розглянути питання щодо доцільності відновлення державної субвенції на утримання шкіл естетичного виховання.
5. Контроль за реалізацією цього рішення покласти на першого заступника Голови Комітету О.Співаковського.
Перший заступник
Голови Комітету О.В. Співаковський
Основні проблеми управління людським капіталом на прикладі Херсонської області
В умовах побудови в Україні інноваційної та конкурентоспроможної економіки гостро постає проблема формування людського капіталу як стратегічного ресурсу та основного фактору економічного зростання країни, здатного забезпечити її майбутнє.
Людський капітал – це інтенсивний продуктивний чинник економічного, суспільного розвитку, що включає освіченість трудових ресурсів, знання, інструментарій інтелектуальної та управлінської праці, який забезпечує ефективний і раціональний розвиток держави та місцевих громад.
Найважливішим його елементом є рівень освіченості населення. Саме тому від освіти і стратегії освітньої політики залежить стабільність і процвітання країни. В основі такої стратегії має бути забезпечення балансу регіонів при формуванні освітньої політики, у першу чергу при формуванні державного замовлення на підготовку фахівців різних рівнів освіти.
За даними Всесвітнього економічного форуму (World Economic Forum), у 2016 році за Індексом людського капіталу Україна посіла 26 місце серед 130 країн світу. Водночас за індексом глобальної конкурентоспроможності Україна втрачає свої позиції, переходячи з 67-го місця у 2006 році на 79-те у 2015-2016 роках у списку 140 країн світу (The Global Competitiveness Index 2015-2016).
На сьогодні в Україні склалися несприятливі обставини для відтворення, розвитку і управління людським капіталом. Серед них:
- недостатність інвестування у розвиток людського капіталу;
- диспропорції у розвитку сучасної системи освіти;
- невідповідність структури підготовки кваліфікованих кадрів потребам ринку праці;
- поглиблення освітньої міграції;
- відставання у забезпеченні економіки висококваліфікованими фахівцями з інженерних спеціальностей, які зможуть реалізувати інноваційні принципи економічного зростання;
- зниження кількісних параметрів використання наукового потенціалу;
- низька частка інноваційних підприємств, що унеможливлює повне використання інтелектуального потенціалу суспільства;
- відсутність належного рівня інвестування економіки, що спричинило заміщення дешевою робочою силою технічні та технологічні нововведення.
Модернізаційні процеси в системі освіти останніх десятиліть значною мірою не сприяли нарощуванню і підвищенню якості людського капіталу, породивши при цьому низку проблем.
Зокрема, протягом останніх 15-и років між вітчизняним ринком праці і системою підготовки кадрів для нього суттєво поглибився розрив, що призвело до наростаючих диспропорцій між системою освіти України з одного боку, та потребами економіки і суспільства, з іншого.
Відбулось суттєве скорочення підготовки фахівців за наукоємною моделлю підготовки для високотехнологічної сфери економіки і одночасно до значного “перевиробництва” кадрів для невиробничої і обслуговуючої сфер суспільства. Так, середнє зменшення прийому фахівців за напрямками STEM освіти за останні 8 років в Україні склало 24,5%.
Критичним для системи професійно-технічної освіти у 2015 році стало переведення фінансування її з державного на місцевий бюджет, що призвело до поглиблення кризових явищ в ній. Непереконливим виглядає рішення залишити підготовку робітничих кадрів на загальнодержавному рівні лише за 19-ма професіями, при тому, що в Національному класифікаторі професій ДК 003:2010 нині нараховується їх близько шести тисяч.
У науково-педагогічної спільноти є також серйозні перестороги щодо запровадження з 2018/2019 навчального року нового навчального плану для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, який представлений для громадського обговорення. На думку фахівців, у такій формі він може призвести до зниження рівня загальноосвітньої підготовки з фізики, хімії, біології та географії і, як наслідок, виникне серйозна небезпека при наборі на фізико-математичні, природничі, технічні, будівельні, аграрні й суміжні з ними спеціальності, що неминуче негативно позначиться на розвитку технологічно-промислової сфери економіки країни. Окрім того, у вчених є також побоювання, зумовлені запропонованим механізмом реалізації профільної освіти у 10-11 класах, відповідно до якого вибір профільних предметів є виключно справою закладів освіти і батьків.
Вищезазначене призводить до скорочення та погіршення якості людського капіталу країни, справляє дестабілізуючий вплив на національну економіку. Уже нині окремі регіони України відчувають суттєвий брак людських ресурсів.
Процеси формування і накопичення людського капіталу у регіонах і Україні фактично до цього часу відбувалися без належного стратегічного бачення. Тому актуальність цієї проблеми обумовлює необхідність активізації діяльності держави та регіональних влад по створенню умов для ефективного формування і розвитку людського капіталу.
Зокрема, робочою групою Національного комітету з промислового розвитку розроблено аналітичну довідку “Аналіз підготовки і перепідготовки кадрів для промисловості України, виходячи з цілей сталого соціально-економічного розвитку держави до 2025 року”.
У зв’язку з децентралізацією влади та з метою забезпечення інноваційного розвитку регіону Херсонською обласною державною адміністрацією розроблена Модель розвитку людського капіталу Херсонської області на 2017-2021 роки.
Суттєві втрати та погіршення якості людського капіталу в Херсонській області, як і у всій Україні, в останні десятиліття пов’язані з низкою проблем:
- складною демографічною ситуацією;
- недостатнім фінансуванням освіти на державному рівні;
- освітньою міграцією;
- низьким рівнем життя;
- скороченням державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою та робітничих кадрів;
- старінням кадрів.
Так, за даними Головного управління статистики в Херсонській області, з 1996/1997 н.р. по 2016/2017 н.р. в Херсонській області:
- кількість учнів у загальноосвітніх навчальних закладах зменшилась майже удвічі з 192,2 тис. осіб до 106,8 тис. осіб – на 85, 4 тис. осіб;
- кількість учнів у професійно-технічних навчальних закладах зменшилась з 14,5 тис. осіб до 8,0 тис. осіб – на 6,5 тис. осіб;
- кількість студентів у вищих навчальних закладах зменшилась з 33,0 тис. осіб до 27, 2 тис. осіб – на 4,8 тис. осіб.
У 2015-2016 навчальному році кількість студентів була мінімальною за останні 30 років, що спричинено відтоком людського капіталу до інших регіонів та за кордон. Так, з 6700 осіб, що закінчили загальноосвітню школу ІІІ ступеня у 2016 році, вступили до вищих навчальних закладів 3266 особи, з них до вищих навчальних закладів Херсонщини зараховано 1621 осіб, до вищих навчальних закладів інших регіонів України - 1496 осіб та до вищих навчальних закладів інших країн – 149 осіб.
Таким чином, Херсонська область в останні роки внаслідок відтоку випускників старшої школи втрачає більше трьох чвертей свого потенційного людського інтелектуального ресурсу.
Найбільш відчутні втрати людського капіталу спостерігаються в соціальній сфері, зокрема серед фахівців медичної, педагогічної та фізкультурно – спортивної галузі. Так, станом на 01 січня 2017 року в Херсонській області кількість вакансій педагогічних працівників за фахом становить 215 осіб. На сьогодні в закладах охорони здоров’я області при потребі 4581,75 лікарських посад працюють 3215 фізичних осіб, дефіцит кадрів становить 28,8%.
Окрім того, значне занепокоєння викликає динаміка старіння кадрів. Так, у системі освіти кількість працюючих пенсіонерів становить 1280 осіб або 12% від загальної кількості працюючих.
У таких умовах є загроза не лише закриття великої кількості підприємств, установ, навчальних закладів, але й вимирання цілих галузей знань і господарської діяльності. Зберегти інтелектуальний капітал і трудові ресурси у регіонах та в країні в цілому, досягти їх рівномірного і збалансованого розподілу в регіонах – це важливий напрямок загальнодержавної політики.
Тому ефективна державна та регіональна політика з розвитку людського капіталу потребує принципово нових підходів і напрямків. Серед них найважливішими на нинішньому етапі такі:
1) додаткове залучення фінансових ресурсів на ринок освітніх послуг;
2) формування сталої мотивації головних суб’єктів освітнього простору;
3) стимулювання кластеризації в системі підготовки фахівців та робітничих кадрів;
4) впровадження освітніх вимірювань з метою аналізу і покращення якості освіти.
Одним з пріоритетних шляхів вирішення цієї проблеми влада Херсонщини вбачає впровадження регіонального замовлення на підготовку фахівців з гостродефіцитних спеціальностей, зокрема в сфері освіти, медицини та фізичної культури і спорту.
Враховуючи інформацію голови Херсонської обласної державної адміністрації Гордєєва А.А., начальника Управління освіти, науки та молоді Херсонської обласної державної адміністрації Криницького Є.А. щодо основних проблем управління людським капіталом та виступи інших учасників засідання, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в :
Інформацію голови Херсонської обласної державної адміністрації Гордєєва А.А. і начальника Управління освіти, науки та молоді Херсонської обласної державної адміністрації Криницького Є.А. щодо освітніх проблем управління людським капіталом на прикладі Херсонської області взяти до відома.
1. Підтримати ініціативу Херсонської обласної державної адміністрації щодо створення моделі розвитку людського капіталу Херсонської області на 2017-2021 роки.
2. Рекомендувати Верховній Раді України:Прискорити розгляд і прийняття таких законопроектів:
- № 5023 від 12.08.2016 р. про внесення зміни до статті 44 Закону України “Про вищу освіту”;
- № 5240 від 07.02.2017 р. про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” (щодо освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст);
- № 5547 від 16.12.2016 р. про внесення змін до деяких законів України щодо регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів;
- № 5719 від 26.01.2017 р. про внесення змін до розділу XV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про вищу освіту”щодо захисту дисертацій аспірантів і здобувачів, діяльності спеціалізованих вчених рад та видачі дипломів доктора філософії.
3. Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти:
звернутися до Кабінету Міністрів України з приводу надання моделі розвитку людського капіталу Херсонської області на 2017-2021 роки статусу пілотного проекту на рівні України.
4. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
4.1.Визначити, затвердити та щорічно переглядати перелік гостродефіцитних професій та спеціальностей для задоволення пріоритетних потреб/інтересів економіки країни та регіонального розвитку з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у кадрах на ринку праці з метою розроблення механізму стимулювання їх підготовки.
4.2. Передбачити фіксований обсяг державного замовлення для спеціальностей аграрного профілю, як це передбачено Законом України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві”.
4.3. Розробити Державну програму розвитку людського капіталу до 2025 року з врахуванням аналітичної довідки “Аналіз підготовки і перепідготовки кадрів для промисловості України, виходячи з цілей сталого соціально-економічного розвитку держави до 2025 року”, розробленої Робочою групою Національного комітету з промислового розвитку, та забезпечити її фінансування.
4.4. Розробити і затвердити Державну програму підтримки і розвитку шкільної природничо-математичної освіти.
4.5. З метою удосконалення нормативно – правового забезпечення формування регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів розробити зміни до Закону України “Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та підготовку кадрів”.
4.6. Підготувати пропозиції про внесення змін до статті 85 Бюджетного кодексу України, які нададуть змогу здійснювати фінансування професійно-технічних та вищих навчальних закладів одночасно як з державного, так і з місцевого бюджету, та статей 89-91 Бюджетного кодексу України щодо фінансування послуг з підготовки фахівців з вищою освітою на умовах регіонального замовлення з місцевих бюджетів.
4.7. Розробити нормативно-правові акти з метою прискорення переходу вищих навчальних закладів державної форми власності зі статусу бюджетних установ у статус неприбуткових організацій відповідно до концептуальних засад Системи національних рахунків 2008 (СНР 2008).
4.8. Забезпечити розроблення нормативно-правових актів, спрямованих на створення в Україні привабливого інноваційного клімату з метою поєднання інтересів високотехнологічного бізнесу, освіти, науки, венчурних та інвестиційних фондів для створення в різних регіонах країни осередків інноваційного прориву за напрямами, що відповідають головним кластерам економіки держави.
4.9. Вжити заходів для розроблення і прийняття в Україні аналога Закону Бея-Доула (США) від 1980 року, яким передбачити надання університетам права на інтелектуальну власність, створену працівниками університету за держбюджетні кошти, та прийняття ними рішень щодо комерціалізації кожного з таких об’єктів.
4.10. Забезпечити пільгові умови оподаткування для роботодавців шляхом віднесення коштів, спрямованих на професійну підготовку кадрів у системі вищої та професійно-технічної освіти, на валові витрати, а також зменшення частини податку на прибуток у разі їх фінансових витрат на зміцнення навчально-матеріальної бази вищих та професійно-технічних навчальних закладів, інші економічні методи стимулювання.
4.11. Розробити стратегічні напрями розвитку підготовки кваліфікованих кадрів на національному і регіональному рівнях, враховуючи рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи, які містяться в Резолюції 2012 (2014) “Про підвищення статусу професійної освіти і навчання” від 30 вересня 2014 року.
4.12. Доручити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України спільно з Міністерством соціальної політики України, Міністерством освіти і науки України, іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких знаходяться вищі навчальні заклади, обласними державними адміністраціями здійснити роботу щодо удосконалення методики визначення потреби держави у фахівцях з вищою освітою та обсягів державного замовлення на підготовку фахівців у вищих навчальних закладах державної і комунальної форми власності з урахуванням реальних потреб економіки у трудових ресурсах та проблем регіонального розвитку.
4.13. Вивчити питання щодо поновлення діяльності науково-дослідної установи з планування комплексних проблем розвитку, використання та розміщення продуктивних сил.
4.14. При корегуванні Державного бюджету України на 2017 рік передбачити для Міністерства освіти і науки України бюджетну програму “Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів” з метою створення умов викладачам вищих навчальних закладів для обміну досвідом роботи щодо запровадження інноваційних технологій навчання, оновлення змісту освіти, проведення міжуніверситетських наукових досліджень та підвищення якості підготовки фахівців.
5. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України:
5.1. Розробити ефективну систему фінансування вищої освіти України, спрямовану на забезпечення якості вищої освіти, яка передбачає:
- створення прозорого ринку надання освітніх послуг;
- залучення суттєвих додаткових фінансових інструментів, в тому числі і кредитних ресурсів під гарантії держави;
- перехід від ідеології дотацій до ідеології інвестування в освіту;
- стимулювання постійної мотивації студентів до якісного навчання.
5.2. Унормувати діяльність вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, в тому числі державних, із збереженням їх фінансування з Державного бюджету України, права на вступ до них на основі базової загальної середньої освіти, права випускників технікумів і коледжів вступати до вищих навчальних закладів на профільні спеціальності за скороченим терміном навчання.
5.3. В Умовах прийому на навчання до вищих навчальних закладів на 2017 рік передбачити:
5.3.1. таку послідовність пріоритетів, які визначають місце вступника при автоматизованому зарахуванні:
- пріоритет регіонів країни, який визначає регіональну потребу у формуванні трудового потенціалу;
- пріоритет базових галузей промисловості України;
- пріоритет заяви вступника щодо визначення навчального закладу;
- конкурсний бал ЗНО;
5.3.2. встановлення рівних умов конкурсного відбору шляхом визначення однакового переліку конкурсних предметів і однакових значень вагових коефіцієнтів у межах галузі знань (спеціальності);
5.3.3. додаткове оцінювання абітурієнтів з числа талановитої і обдарованої молоді, що виявила здібності до технічної творчості, у вигляді додаткових балів при визначенні конкурсного балу.
5.4. Відновити поняття “профільних предметів” в межах кожної галузі знань (спеціальності).
5.5. Відтворити повноцінну систему доуніверситетської підготовки як ефективний засіб ранньої профорієнтації молоді та її мотивації до вступу на природничі, педагогічні й інженерні спеціальності.
5.6. Створити нормативну базу для запровадження модульного (кластерного) співробітництва між навчальними закладами, наукою і бізнесом з метою якісної підготовки фахівців для потреб економіки України.
5.7. Забезпечити умови для створення інноваційних середовищ на базі провідних університетів, у тому числі в регіонах держави, для розвитку інноваційного креативного підприємництва через діяльність бізнес-інкубаторів, стартап-шкіл і конкурсів інноваційних проектів як складових навчального процесу студентської молоді.
5.8. Розробити нормативно-правові акти для надання права університетам створювати в своєму складі інноваційно-комерційні компанії у сфері хай-тек, а також вирішення питання короткострокової (до 2-х років) оренди приміщень університетів для створюваних високотехнологічних компаній за спрощеною процедурою (без Фонду держмайна) для реалізації університетських стартапів.
5.9. Забезпечити надання методичної і організаційної допомоги базовим науково-педагогічним школам України з метою нарощування їх участі в європейських і світових науково-технічних програмах і грантах, в першу чергу в програмі Ґоризонт 2020, Еразмус+, Еразмус Мундус та інших.
5.10. Удосконалювати підготовку кадрів для потреб ринку праці шляхом більш широкого впровадження в організацію навчального процесу елементів дуальної освіти.
5.11. Забезпечити виконання статті 49 Закону України “Про професійно-технічну освіту” в частині використання майна професійно- технічних навчальних закладів на потреби освіти.
5.12. Внести зміни до Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006 № 419, в частині затвердження робочих навчальних планів за професіями третього ступеня професійно-технічної освіти, передавши ці повноваження регіональним органам управління освітою.
5.13. Забезпечити включення в інваріантну (нормативну) складову частину навчального плану профільної школи позиції “Природничі предмети” без зазначення обсягу навчального часу.
5.14. Встановити такий перелік природничих профільних предметів: “Фізика”, “Хімія”, “Біологія”, “Географія”, “Людина і природа”, які визначаються відповідно до профілю школи.
5.15. Підвищити статус предмету “Інформаційно-комунікаційні технології” шляхом включення його в інваріантну (нормативну) складову.
5.16. Вжити заходів щодо недопущення скорочення мережі шкіл (класів) природничого профілю.
5.17. Врахувати можливості використання навчальної бази професійно-технічних навчальних закладів, технікумів та коледжів для створення при них профільних старших класів тощо.
5.18. Упорядкувати вимоги до розробки типових навчальних планів профільної школи.
5.19. Забезпечити баланс розвитку регіонів при формуванні освітньої політики.
6. Рекомендувати Міністерству економічного розвитку і торгівлі України спільно з Міністерством освіти і науки України:
6.1. Забезпечити стабільний обсяг держзамовлення для дефіцитних і унікальних спеціальностей з урахуванням потреб регіонального розвитку.
7. Рекомендувати обласним державним адміністраціям та Київській міській державній адміністрації:
7.1. Створити моделі збалансованого розвитку людського капіталу в своїх регіонах.
8. Направити це Рішення Кабінету Міністрів України, Міністерству освіти і науки України, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Національній академії педагогічних наук України, Спілці ректорів вищих навчальних закладів України, Всеукраїнській Раді директорів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, Всеукраїнській асоціації працівників професійно-технічної освіти, обласним державним адміністраціям та Київській міській державній адміністрації.
9. Контроль за виконанням цього Рішення покласти на Першого заступника Голови Комітету Співаковського О.В.
Перший заступник
Голови Комітету О.В. Співаковський
Про проект Постанови Верховної Ради України
“Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України
“Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України
студентам вищих навчальних закладів” щодо збільшення
розміру іменних стипендій Верховної Ради України”
(реєстр. № 6117 від 22.02.2017),
поданий народними депутатами України Співаковським О.В.,
Кириленком І.Г., Кремінем Т.Д., Скрипником О.О.
Розглянувши проект Постанови Верховної Ради України “Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України “Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України студентам вищих навчальних закладів” щодо збільшення розміру іменних стипендій Верховної Ради України” (реєстр. № 6117 від 22.02.2017), поданий народними депутатами України Співаковським О.В., Кириленком І.Г., Кремінем Т.Д., Скрипником О.О., Комітет в и р і ш и в:
1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України “Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України “Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України студентам вищих навчальних закладів” щодо збільшення розміру іменних стипендій Верховної Ради України” ( реєстр. № 6117 від 22.02.2017), поданий народними депутатами України Співаковським О.В., Кириленком І.Г., Кремінем Т.Д., Скрипником О.О., прийняти за основу та в цілому.
2. Доручити виступити від Комітету при розгляді цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народному депутату України, Першому заступнику Голови Комітету з питань науки і освіти О.Співаковському.
Перший заступник
Голови Комітету О.В. Співаковський
Про повернення коштів Таврійському національному університету
імені В.І. Вернадського, що знаходяться на рахунках
Державної казначейської служби України з 2014 року
Заслухавши інформацію ректора Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського Казаріна В.П. щодо неповернення коштів Державною казначейською службою України Таврійському національному університету імені В.І. Вернадського та виступи інших учасників засідання, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в :
1. Інформацію ректора Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського Казаріна В.П. щодо неповернення коштів Державною казначейською службою України Таврійському національному університету імені В.І. Вернадського взяти до відома.
2. Кабінету Міністрів України:
2.1. Вивчити ситуацію, яка склалася з поверненням коштів Таврійському національному університету імені В.І. Вернадського, що знаходяться на рахунках Державної казначейської служби України з 2014 року, та вжити відповідних заходів реагування згідно з чинним законодавством України.
3. Контроль за виконанням цього Рішення покласти на Першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського О.В.
Перший заступник
Голови Комітету О.В. Співаковський