КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ

Опубліковано 29 березня 2021, о 10:00

ПРОЄКТ

розроблений та обговорений на

робочих зустрічах

народних депутатів України

спільно з експертами у галузі права

та вищої освіти

КОНЦЕПЦІЯ

РОЗВИТКУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ

Перелік термінів та скорочень:

вища юридична освіта – вища освіта ступеня магістра за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право», здобута на основі повної загальної середньої освіти;

єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ) – це стандартизована форма контролю досягнення здобувачем освіти результатів навчання, визначених стандартом вищої освіти, та оцінювання продемонстрованих ним результатів навчання. Результати ЄДКІ використовуються для оцінювання освітньої діяльності закладів вищої освіти та/або перегляду освітніх програм;

правник – особа, яка здобула вищу юридичну освіту;

правнича школа – заклад вищої освіти (структурний підрозділ закладу вищої освіти), що здійснює освітню діяльність у сфері вищої юридичної освіти;

професійна правнича спільнота ? об’єднання, створене у встановленому законом порядку, яке сформоване за професійною ознакою для представництва та захисту інтересів представників правничої професії та інтересів, пов'язаних з професійною правничою діяльністю.

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Місія вищої юридичної освіти

Упродовж усіхроків незалежності у державі триває поступове реформування юридичних інститутів, спрямованих на гарантування, утвердження і захист прав людини, зокрема, шляхом оновлення законодавства та приведення його у відповідність до європейських стандартів. Ефективне функціонування цих інститутів однаковою мірою залежить від якості законодавства та від якості фахівців, що забезпечують діяльність цих інститутів. Усі особи, що отримують доступ до правничої професії є випускниками українських правничих шкіл. Водночас, зміст юридичних дисциплін, що викладають у правничих школах України, методика їх викладання, юридична наука, а також адміністрування цих шкіл та університетів в цілому повільно зазнають якісних змін та залишаються успадкуванням радянської системи юридичної освіти, відповідно до якої правник сприймається, як особа, покликана служити державі, а не гарантувати, утверджувати і захищати права людини або забезпечувати ефективне публічне обвинувачення. Таким чином, формуючи законодавчу основу для діяльності юридичних інститутів відповідно до європейських стандартів, держава не отримує фахівців, спроможних впроваджувати нові закони заради утвердження та захисту прав людини. Особливе значення вищої юридичної освіти для держави підтверджується її згадуванням в розділі VIII Конституції України, як необхідної вимоги для зайняття посади судді з метою здійснення ефективного та справедливого правосуддя. Крім того, в Конституції України зазначається пряма вимога, що член Вищої ради правосуддя має належати до правничої професії, яка передбачає діяльність із застосування права, та потребує наявності вищої юридичної освіти.

Нормативною основою Концепції є Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту», Указ Президента України «Про цілі сталого розвитку до 2030 року», нормативно-правові акти Уряду та інших центральних органів державної виконавчої влади. Положення Концепції узгоджуються з актами міжнародного права, зокрема: Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(2000)21 про свободу професійної діяльності адвоката, Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(2000)19 про роль публічного обвинувача в системі кримінальної юстиції, Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(2004)4 про Європейську Конвенцію з прав людини в університетській освіті та професійному навчанні, Спільною декларацією про Європейський простір вищої освіти, прийняту в Болоньї 19 червня 1999 року, Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(2000)8 про дослідницьку місію університетів, Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(2007)6 про відповідальність держави за вищу освіту та наукові дослідження.

Концепція відповідає положенням стратегічних та програмних документів, зокрема: Національній Стратегії в сфері прав людини, Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, Концепції розвитку громадянської освіти в Україні. Концепція відповідає Програмі діяльності Уряду, в якій наголошується на потребі невідкладної реформи юридичної освіти. Особливий рівень суспільної відповідальності правників, обумовлений вимогами до їх професійної діяльності, включаючи професійну етику, вимагає розробки та впровадження Концепції розвитку юридичної освіти (далі – Концепція).

Мета юридичної освіти

Мета юридичної освіти – формування компетентностей, необхідних для розуміння природи і функцій права, змісту теоретичних засад (доктрин), принципів і основних юридичних інститутів, застосування права, а також меж юридичного регулювання суспільних відносин. Здобувачі юридичної освіти повинні бути готові до захисту прав людини та основоположних свобод, утвердження верховенства права,виконання професійних обов’язків у сфері права, до постійного розвитку, самоосвіти та вдосконалення, а також реалізації набутих знань, умінь та навичок,бути відданими принципам людської та професійної гідності, справедливості, рівності, неупередженості, незалежності, співпереживання та дотримання високих етичних стандартів.

Проблема, яка потребує розв’язання

Проблемою, яка потребує розв’язання, є невідповідність змісту юридичної освіти і якості підготовки в правничих школах сучасним вимогам ринку праці та викликам, що стоять перед сучасним демократичним суспільством, глобальним тенденціям розвитку та завданням професійної діяльності правників у різних сферах.

Прояви проблеми:

- недостатній рівень теоретичних та прикладних знань та практичних навичок у значної частини випускників правничих шкіл України;

- брак уваги до формування у здобувачів юридичної освіти цілісного світогляду правника з розумінням суспільної місії, цінностей та значення правничої професії для утвердження верховенства права у сучасному демократичному суспільстві;

- непрозора, без належних критеріїв обґрунтування система формування державного замовлення на підготовку правників;

- відсутність ефективної внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах вищої освіти;

- відсутність ефективної системи зовнішнього оцінювання якості освітніх програм та належної прозорості та доступності інформації продіяльність правничих шкіл;

- недостатня якість наукових досліджень у сфері права та їхня низька ефективність для формування якісних освітніх програм;

- невиправдано велика кількість закладів вищої освіти, що готують правників.

Вказана проблема зумовлена наступними причинами:

- неспроможністю багатьох правничих шкіл забезпечити належну якість освітніх програм;

- функціональноюнеготовністю багатьох правничих шкіл до впровадження сучасних технологій освітньої діяльності та забезпечення обґрунтованих критеріїв та об’єктивного оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;

- відсутністю або недостатністю практичної складової у більшості освітніх програм підготовки правників та труднощами системного залучення правників-практиків до викладання права;

- загальним толеруванням академічною спільнотою порушень академічної доброчесності;

- недосконалістю системи добору на навчання до правничих шкіл;

- неможливістю для приватних правничих шкіл конкурувати за бюджетне фінансування на підготовку правників;

- відсутністю дієвих механізмів забезпечення академічних свобод.

Масштаб проблеми. Проблема є загальнонаціональною. Вона зачіпає інтереси здобувачів вищої юридичної освіти, правничих шкіл, роботодавців, органів державної влади, і усього суспільства.

Гострота проблеми. Не дивлячись на великі обсяги підготовки правників, зокрема значні обсяги державного замовлення на підготовку правників протягом останніх років,згідно з результатами численних досліджень, юридичний професійний ринок переважно не задоволений рівнем знань та вмінь випускників правничих шкіл. Необхідно, також зазначити, що тільки кожний 10 випускник правничої школи отримує роботу за спеціальністю.

Динаміка проблеми. Якість підготовки правників загалом залишається низькою. Якщо у2018 р. не подолали поріг «склав / не склав» під час вступу на правничу магістратуру майже 34 % випускників, які отримали диплом бакалавра, то у2019 р. – майже 55%.

Значна частина випускників правничих шкіл не відповідають вимогам ринку праці та не в змозі подолати мінімальні порогові бали під час вступних випробувань із використанням технологій зовнішнього незалежного оцінювання при вступі до правничої магістратури, що підтверджується результатами проведення вступу на магістратуру з права у 2016 – 2019 роках.

ІІ. МЕТА, СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ КОНЦЕПЦІЇ

Мета Концепції

Метою Концепції є створення правових та організаційних передумов для забезпечення належної якості освітніх програм за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право», формування у здобувачів вищої освіти розуміння ролі правника у демократичному суспільності та готовності бути носіями принципів верховенства права. Концепція спрямована на:

– удосконалення стандартів юридичної освіти, формування ефективної системи забезпечення якості освітніх програм, підготовку правників для реалізації стратегічних пріоритетів з реформування правосуддя в Україні;

– відповідність освітніх програм сучасним очікуванням, потребам і викликам суспільства;

– підвищення конкурентоспроможності випускників правничих шкіл на ринку праці;

– покращення практичних навиків та вмінь випускників правничих шкіл;

– підвищення рівня обізнаності щодо питань професійної етики;

– розуміння фундаментальної ролі правника в утвердженні верховенства права через захист прав і свобод людини.

Стратегічні цілі та завдання

Проблему можливо розв’язати шляхом проведення комплексної реформи юридичної освіти, що полягатиме у системному підході до зміни структури, змісту, організації та методів навчання, суттєве посилення в освітніх програмах практичної складової. Для забезпечення якості юридичної освіти та перевірки відповідності здобутих результатів навчання випускників сучасним вимогам ринку праці, викликам, що стоять перед сучасним демократичним суспільством, глобальним тенденціям розвитку, найкращим світовим практикам та завданням професійної діяльності правників у різних сферах, необхідно забезпечити ефективне функціонування внутрішньої та зовнішньої систем забезпечення якості вищої освіти.

Концепція розвитку юридичної освіти передбачає такі цілі:

– держава контролює якість результатів навчання в правничих школах через ефективність системи зовнішнього забезпечення якості вищої юридичної освіти;

– система та структура підготовки правників відповідає міжнародним стандартам та сучасним потребам демократичного суспільства;

– система конкурсного вступу до правничих шкіл забезпечує добір вмотивованих та підготовлених осіб, які спроможні здобувати вищу юридичну освіту;

– освітні програми правничих шкіл забезпечують належну якість підготовки правника;

– система післядипломної освіти правників та освіти впродовж життя відповідає вимогам щодо забезпечення належної якості та ефективності право творення та правозастосування ;

– мережа правничих шкіл та обсяги підготовки правників відповідають потребам суспільства;

– вища юридична освіта надається компетентними та вмотивованими викладачами;

– правничі школи готують правників з розумінням професійної відповідальності за впровадження верховенства права;

– правничі школи готують правників з високими етичними та моральними цінностями;

– правничі школи є вагомими центрами наукового, освітнього та інноваційного розвитку.

Стратегічна ціль 1. Система та структура підготовки правників модернізована та відповідає сучасним міжнародним та європейським стандартам

Досягнення цієї цілі передбачає:

– установлення, що здобуття вищої юридичної освіти відбувається за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право»;

– установлення, що ступінь магістра за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право» здобувається на основі повної загальної середньої освіти;

– створення умов, за яких юридична освіта надається закладами вищої освіти, де гарантовані академічні свободи здобувачів та науково-педагогічних працівників, включаючи свободу думки, слова, об’єднань та викладання, так само, як і академічна мобільність;

– сприяння побудові ефективних внутрішніх систем забезпечення якості вищої юридичної освіти, зокрема створенню та функціонуванню центрів забезпечення якості юридичної освіти у правничих школах;

– установлення, що підготовка здобувачів освіти за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право» в системі фахової передвищої освіти та за рівнями молодшого бакалавра та бакалавра не здійснюється;

– установлення, що організація навчання здобувачів вищої освіти за заочною формою здобуття освіти зі спеціальностей «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право» передбачає проведення навчальних занять в обсязі не менше третини від загального обсягу навчальних занять для очної форми здобуття освіти відповідно до освітньої програми;

– забезпечення вільного вибору навчальних дисциплін здобувачами вищої освіти у обсязі не менше 25 відсотків кредитів ЄКТС у межах освітньої програми;

– здобуття вищої юридичної освіти здійснюється за єдиними правилами в усіх закладах вищої освіти незалежно від форми власності та сфери управління з урахування особливостей підготовки курсантів (слухачів, студентів), ад’юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Стратегічна ціль 2. Система конкурсного вступу до правничих шкіл забезпечує добір вмотивованих та підготовлених осіб, які спроможні здобувати вищу юридичну освіту

Досягнення цієї цілі передбачає:

– запровадження тесту загальних навчальних компетентностей із використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання при вступі для здобуття ступеня магістра за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право» як альтернативи зовнішнього незалежного оцінювання з математики;

– забезпечення високої якості тестових чи інших завдань, що застосовуються при тестуваннях з використанням організаційно- технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання, посилення інституційної спроможності Українського центру оцінювання якості освіти;

– встановлення оптимальних вимог до значень сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання з української мови, іноземних мов, історії України та математики;

– встановлення мінімального значення конкурсного балу для допуску до конкурсного відбору та/або проведення вступних випробувань у спеціально визначеному форматі.

Стратегічна ціль 3. Освітні програми правничих шкіл забезпечують належну якість підготовки правника

Досягнення цієї цілі передбачає:

– сприяння розвитку методології (технологій) викладання права та правничих дисциплін шляхом підтримки видання методичних посібників, інших навчальних матеріалів, зокрема в електронній формі, реалізації проєктів спрямованих на розвиток методичних компетентностей викладання права та правничих дисциплін викладачів правничих шкіл;

– залучення представників професійних правничих спільнот до процедури акредитації освітніх програм та інституційної акредитації правничих шкіл;

– забезпечення залучення представників професійних правничих спільнот до розробки освітніх програм та навчальних планів правничих шкіл;

– забезпечення публічності інформації про освітні програми та кваліфікації;

– закріплення в змісті освітніх програм тенденцій та процесів, що мають місце в правозастосуванні, а саме використання та огляд рішень національних та міжнародних судів, практики Європейського суду з прав людини, її включення в освітній процес відповідно до рекомендацій Ради Європи;

– сприяння впровадженню правничими школами навчальних курсів, присвячених питанням юридичних інновацій;

– приділення уваги поглибленому вивченню англійської та / або французької мови.

Правничі школи мають сприяти розвитку методології (технологій) викладання права та правничих дисциплін з урахуванням викликів сучасності.

Стратегічна ціль 4. Держава контролює якість результатів навчання в правничих школах через ефективність системи зовнішнього забезпечення якості вищої юридичної освіти

Досягнення цієї цілі передбачає:

– впровадження Єдиного державного кваліфікаційного іспиту за результатами здобуття вищої освіти ступеня магістра за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право», розробку програм та вимог до проведення ЄДКІ;

– удосконалення системи зовнішнього забезпечення якості освітніх програм;

– закріплення у стандарті вищої освіти ступеня магістра за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право», який здобувається на основі повної загальної освіти, додаткових вимог до перевірки рівня підготовки вступників, структури освітньої програми, змісту освіти, організації освітнього процесу та атестації випускників;

– впровадження та розбудова спроможності дорадчих рад представників правничої професії при підготовці правників;

– забезпечення ефективної системи акредитації освітніх програм правничих шкіл Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, іноземними акредитаційними агентствами та незалежними установами оцінювання і забезпечення якості вищої освіти;

– забезпечення визначення та затвердження обґрунтованого обсягу державного замовлення на підготовку здобувачів вищої освіти за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право», у відповідності з потребами держави і ринку праці, що визначатиметься на основі розробленої та затвердженої методики з врахуванням пропозицій представників професійних правничих спільнот та заінтересованих органів;

– забезпечення розміщення державного замовлення на підготовку здобувачів вищої освіти за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право» у закладах вищої освіти, незалежно від форми власності та сфери управління за алгоритмом адресного розміщення державного замовлення та широкого конкурсу з урахування особливостей підготовки курсантів (слухачів, студентів), ад’юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Стратегічна ціль 5. Правничі школи забезпечують набуття здобувачами вищої юридичної освіти належного рівня прикладних практичних навичок та вмінь

Досягнення цієї цілі передбачає:

– забезпечення якісної практичної підготовки здобувачів вищої освіти у обсязі не менше 30 кредитів ЄКТС на засадах спільного моніторингу з боку правничої школи, баз практики та відповідних професійних правничих спільнот;

– сприяння розвитку юридичних клінік у вигляді окремих структурних підрозділів закладів вищої освіти та впровадженню в освітній процес навчальних курсів з юридичної клінічної практики;

– активне впровадження в освітній процес інноваційних форм та методів навчання: кейсів, навчальних судових засідань тощо;

– долучення представників правничих спільнот до викладання окремих курсів та проведення занять для здобувачів юридичної освіти;

– сприяння участі здобувачів вищої юридичної освіти в навчальних стажуваннях в органах державної влади, судах, в органах нотаріату, прокуратури, адвокатури та інших юридичних особах публічного і приватного права;

– сприяння та підтримка, в тому числі матеріальна, участі здобувачів вищої юридичної освіти в турнірах з судових дебатів (mootcourt), міжнародних науково-практичних заходах;

– якомога ширше залучення здобувачів юридичної освіти до прикладних наукових досліджень, участі у студентських наукових товариствах тощо.

Стратегічна ціль 6. Правничі школи готують правників з високими етичними цінностями та розумінням професійної відповідальності за впровадження верховенства права

Досягнення цієї цілі передбачає:

– дотримання академічної доброчесності працівниками правничих шкіл та здобувачами юридичної освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної інфраструктури доброчесності спільноти правничої школи, системи запобігання та виявлення академічного плагіату та інших порушень академічної доброчесності, створення дієвої системи академічної відповідальності, посилення заходів запобігання та протидії корупції у правничих школах;

– забезпечення поваги до професії шляхом впровадження кращих лідерських практик.

Стратегічна ціль 7. Вища юридична освіта надається компетентними та вмотивованими викладачами

Досягнення цієї цілі передбачає:

– забезпечення гідногорівня оплати праці науково-педагогічних працівників правничих шкіл;

– перегляд структури навантаження викладача, створення належних умов для дослідницької діяльності;

– забезпечення безперервного професійного розвитку наукових і науково-педагогічних працівників. Підвищення кваліфікації науково-педагогічного складу правничих шкіл здійснюватиметься за програмами підвищення кваліфікації та іншими видами професійного розвитку, включаючи програми академічних обмінів та стажувань, проведення яких сприятиме узгодженню та наближенню методик (технологій) викладання у різних правничих школах;

– забезпечення свободи наукових досліджень з дотриманням принципів академічної доброчесності. Наукові дослідження у сфері права мають бути спрямовані на інтеграцію в європейський та міжнародний науковий простір.

Стратегічна ціль 8. Побудована система післядипломної освіти правників та освіти впродовж життя

Досягнення цієї цілі передбачає:

– сприяння безперервному професійному розвитку правників та навчанню впродовж життя, що має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення ними своїх професійних знань, вмінь та навичок, здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, а також забезпечувати правників достатньою інформацією про зміни у законодавстві та практиці його тлумачення і застосування;

– розширення можливостей для здобуття освіти на окремих магістерських та сертифікованих програмах, які не передбачають присвоєння окремої освітньої кваліфікації та здобуття вищої юридичної освіти;

– запровадження механізмів забезпечення якості в системі післядипломної освіти.

Стратегічна ціль 9. Мережа правничих шкіл та обсяги підготовки належної якості правників відповідають потребам суспільства

Досягнення цієї цілі передбачає:

– забезпечення ліцензування правничих шкіл на основі нових ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, що мають бути доповнені особливими вимогами до підготовки фахівців за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право» за ступенем магістра на основі повної загальної середньої освіти;

– забезпечення рівних умов та конкуренції між правничими школами, усунення фінансової, відомчої та будь-якої іншої дискримінації;

– забезпечення отримання вищої освіти за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право» за ступенем магістра на основі повної загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами;

– передбачення правових наслідків для правничих шкіл за надання освітньоїпослуги неналежної якості, з врахуванням результатів Єдиного державного кваліфікаційного іспиту.

Стратегічна ціль 10. Правничі школи є вагомими центрами наукового, освітнього та інноваційного розвитку

Досягнення цієї цілі передбачає:

– забезпечення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі самостійної роботи студентів;

– наявність інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом, організації дистанційного навчання;

– забезпечення для здобувачів юридичної освіти доступу до навчальних ресурсів, зокрема визнаних професійних баз даних, міжнародних інформаційних, науково-практичних, бібліотечних та інших ресурсів;

– сприяння впровадження системи рейтингування правничих шкіл з боку професійних правничих спільнот;

– створенню умов, при яких наукові дослідження в галузі права мають здійснюватися переважно у правничих школах та сприяти більш якісній підготовці здобувачів юридичної освіти, набуттю ними навичок наукового мислення, а також носити прикладний характер;

– запровадження системи державного фінансування наукових досліджень з права переважно за грантовим принципом, з урахуванням цілей державної політики, інституційної спроможності правничої школи та її рівня академічної доброчесності;

– розширення співпраці між правничими школами та професійними правничими спільнотами, які мають сприяти прикладному характеру досліджень та розвитку вмінь і навичок здійснення наукових досліджень у сфері права;

– створення організації, що об’єднала би правничі школи, наділення її відповідними представницькими та консолідуючими повноваженнями у взаємовідносинах з органами державної влади, професійними правничими організаціями та інститутами громадянського суспільства.

Додаткові вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості юридичної освіти встановлюються у відповідних стандартах вищої освіти.

ІІІ. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ

Очікувані результати

Реалізація Концепції сприятиме:

– підвищенню якості вищої юридичної освіти;

– зміцненню верховенства права та підвищенню компетентності правників;

– збалансуванню ринкового попиту на правників і пропозиції з підготовки правників закладами вищої освіти;

– зростанню конкурентоспроможності українських правничих шкіл в умовах глобалізації на ринку освітніх послуг;

– зростанню конкурентоздатності випускників українських правничих шкіл в умовах глобалізації на ринкуправничихпослуг;

– здійсненню наукових досліджень у такий спосіб, що відповідає сучасним викликам.

Індикатори досягнення

– кількість правничих шкіл є оптимальною з врахуванням чисельності населення, виходячи з аналогічних норм в країнах Європейського Союзу;

– 25 % правничих шкіл отримали зразкову акредитацію освітньої програми Національним агентством забезпечення якості вищої освіти;

– принаймні три правничі школи потрапляють у визнані міжнародні рейтинги;

– 75 % випускників магістратури успішно складають Єдиний державний кваліфікаційний іспит з першої спроби;

– в 75 % правничих шкіл ефективно функціонують структурні підрозділи внутрішнього забезпечення якості юридичної освіти;

– 80 % роботодавців, за результатами опитувань, задоволені рівнем кваліфікації випускників правничих шкіл;

– затверджено професійні стандарти правничої професії;

– стандарти вищої освіти зі спеціальностей «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право»розроблені та впроваджені;

– акредитовано щонайменше одну незалежну установу з оцінювання і забезпечення якості вищої юридичної освіти;

– відсоток студентів-правників в загальній кількості студентів в Україні є оптимальним;

– відсоток безробіття серед випускників правничих шкіл є низьким;

– відсоток випускників правничих шкіл, які знаходять роботу за фахом протягом одного року після випуску становить не менше 75 %;

– наявні рівні умови для конкуренції між приватними та публічними правничими школами за доступ до публічного фінансування;

– збільшення відсотку залучення здобувачів освіти до участі в юридичних клініках, програмах стажувань, програмах обміну, кількості активно функціонуючих юридичних клінік;

– середній відсоток залучених представників правничих спільнот до освітнього процесу в правничих школах збільшився;

– сприйняття професійними спільнотами міри доброчесності правничих шкіл покращилось;

– збільшення відсотку статей українських правників в міжнародних журналах, публікації в яких проходять належне рецензування;

– забезпечено рівень міжнародної співпраці українських правничих шкіл (відсоток спільних освітніх програм та ін. збільшився).

IV. ФІНАНСОВЕ, РЕСУРСНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів

Джерелами фінансування є кошти Державного бюджету України; проєктів та програм міжнародної технічної та фінансової допомоги; інші джерела, не заборонені законодавством. Обсяг фінансування, матеріально-технічних та трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням можливостей джерел фінансування.

Законодавчі та управлінські передумови реалізації Концепції

Впровадження положень Концепції буде здійснюватися шляхом розроблення нових, внесення змін або підготовки нових редакцій існуючих актів Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, інших центральних органів виконавчої влади. Реалізація окремих положень Концепції можлива після внесення необхідних змін до Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту» та інших спеціальних законів. Концепція потребує розроблення Плану дій з її впровадження («Дорожньої карти»), в якому будуть враховані поетапність її реалізації, шляхи фінансового забезпечення та необхідність пілотування окремих положень.

Реалізація Концепції буде відслідковуватися шляхом щорічного моніторингу ефективності впроваджених заходів та досягнення цілей Концепції.

Системні аналітичні дослідження щодо стану юридичної освіти в Україні, на яких базується дана Концепція:

1. Звіт щодо стану юридичної освіти та науки в України (2011) - https://www.osce.org/uk/ukraine/108309.

2. Аналітичний звіт за результатами виконання проекту «Залучення громадськості до формування рамки кваліфікацій правничої професії шляхом проведення аналізу обсягу знань, переліку навичок і умінь, якими має володіти випускник юридичного вищого навчального закладу, щоб відповідати вимогам сучасного ринку праці» (2015) - https://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2018/05/zvit_sait-1.pdf.

3. Аналітичне дослідження за результатами освітніх вимірювань «Стан юридичної освіти в Україні» (2018) - https://www.osce.org/uk/project-coordinator-in-ukraine/376855?download=true.

4. Статистичне дослідження “Стан юридичної освіти в Україні” (2018) - https://minjust.gov.ua/files/general/2019/03/18/20190318171622-46.pdf.

5. Звіт за результатами аналітичного дослідження «Знання та навички випускників юридичних факультетів та закладів вищої освіти через призму відповідності потребам ринку праці» (2018) - https://minjust.gov.ua/files/general/2018/10/12/20181012170240-50.pdf.

6. Аналітичне дослідження “Стандартизовані освітні вимірювання 2018 року у вищій юридичній освіті: Єдине фахове вступне випробування та Єдиний вступний іспит” (2019) - https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/190613_1652_StandartOsvVymir_A4.pdf.

7. Результати національних опитувань правників, працівників апарату суду та присяжних в 2019 році (див. Розділ “Реформа юридичної освіти”) - https://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2019/07/NJ_2019_Surveys_Results_July2019_UKR.pdf.

8. ReviewoftheEducationSectorinUkraine (2019) –http://documents.worldbank.org/curated/en/884261568662566134/pdf/Review-of-the-Education-Sector-in-Ukraine-Moving-toward-Effectiveness-Equity-and-Efficiency-RESUME3.pdf.

9. Біла книга з реформування української юридичної освіти (2015) - https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2016/01/Reformuvannya-ukrai-nskoi-yurydychnoi-osvity-BKU.pdf