ЗВІТ
ПРО РОБОТУ КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ
за період 2 сесії VII скликання Верховної Ради України
cтаном на 15 липня 2013 року
Протягом другої сесії сьомого скликання Верховної Ради України Комітет з питань науки і освіти продовжував роботу щодо удосконалення та створення сучасної, відповідної викликам часу законодавчої бази для забезпечення функціонування і розвитку системи освіти, науки та інтелектуальної власності України. Основна діяльність Комітету зосереджувалась на розв’язанні найактуальніших проблем державної освітньої політики, серед яких: підвищення якості освіти, розширення доступу до освітніх послуг й посилення контролю за їх якістю, розвиток науки, покращення умов праці педагогічних кадрів, адаптація вітчизняного законодавства в галузі освіти, науки та інтелектуальної власності до міжнародних норм і стандартів, зокрема детальне вивчення нової редакції Закону України «Про вищу освіту».
Комітетом за період другої сесії VII скликання роботи Верховної Ради України проведено 11 засідань, на яких розглянуто 113 питань, 81 з яких присвячено обговоренню законопроектів та проектів постанов Верховної Ради України.
Комітетом підготовлено для розгляду Верховною Радою України у другому читанні 4 законопроекти:
- проект Закону про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (щодо обчислення пенсії науковим працівникам) (р. № 0898);
Комітетом підготовлено до першого читання та подано Верховній Раді України всього 30 законодавчих актів:
12 законодавчих актів з пропозицією прийняти за основу:
- проект Закону про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” (щодо збільшення кількості бюджетних місць у державних та комунальних вищих навчальних закладах) (р. № 1121);
- проект Закону про внесення змін до Закону України “Про загальну середню освіту” (стосовно мінімальної кількості учнів у класах загальноосвітніх навчальних закладів, розташованих у сільській місцевості) (р. № 2768);
- проект Закону про внесення змін до Закону України “Про освіту” (щодо використання будівель, споруд, приміщень навчальних закладів та установ системи освіти) (р. № 2167);
- проект Закону про відновлення мережі дошкільних навчальних закладів (р. № 1047);
- проект Закону про внесення змін до Закону України “Про загальну середню освіту” щодо підтримки загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості” (р. № 2281);
- проект Закону про внесення змін до Закону України “Про освіту” (щодо збільшення розміру пенсійного забезпечення педагогічних працівників та встановлення додаткових державних гарантій педагогічним та науково-педагогічним працівникам) (р. № 1124);
- проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання (р. № 2878);
- проект Закону про вищу освіту (нова редакція) (р. № 1187-2);
- проект Закону про внесення змін до Закону України “Про освіту” (щодо розміру виплати педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків) (р. № 2413);
- проект Закону про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” щодо науково-педагогічного стажу та стажу науково-педагогічної роботи (р. № 2645);
- проект Закону про внесення змін до Закону України “Про освіту” (щодо скасування примусового відпрацювання випускниками вищих навчальних закладів) (р. № 2678);
- проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо визнання документів про освіту та наукові ступені, що видаються духовними навчальними закладами) (р. № 2380а).
4 законодавчих акти з пропозицією прийняти за основу і в цілому:
- проект Постанови про впровадження мораторію на закриття навчальних закладів системи загальної середньої освіти, розташованих у сільській місцевості (р. № 2367);
- проект Постанови про впровадження мораторію на закриття навчальних закладів системи позашкільної освіти, у тому числі закладів освіти у сфері культури, державної та комунальної форми власності (р. № 2792);
- проект Постанови про встановлення мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів державної і комунальної форм власності (р. № 2922);
- проект Постанови про Комісію майбутнього при Верховній Раді України (р. № 2164а).
2 законодавчих акта з пропозицією прийняти в цілому:
- проект Постанови про внесення змін до постанов Верховної Ради України щодо збільшення розміру щорічної Премії Верховної Ради України педагогічним працівникам України та Премії Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим (р. № 2893).
- проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України “Про проведення парламентських слухань на тему: “Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення” (щодо дати проведення) (р. № 2510а).
5 законопроектів з пропозицією про відхилення:
- проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: “Зовнішнє незалежне оцінювання якості освіти в Україні: надбання, проблеми, шляхи вдосконалення” (22 травня 2013 року) (р. № 2195);
- проект Закону про державну підтримку наукоємних виробництв в Україні (р. № 1044);
- проект Закону про вищу освіту (р. № 1187);
- проект Закону про вищу освіту (р. № 1187-1);
- проект Закону про введення мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів післядипломної освіти (р. № 2614).
7 законопроектів з пропозицією щодо повернення суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання:
- проект Закону про інноваційну діяльність (р. № 2003);
- проект Закону про державні гарантії розвитку фундаментальної та прикладної науки в Україні (р. № 1049);
- проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення керівників комунальних загальноосвітніх навчальних закладів (р. № 2528);
- проект Закону про внесення змін до Закону України “Про дошкільну освіту” (щодо організації навчально-виховного процесу) (р. № 2020);
- проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення мінімальних розмірів стипендій (р. № 2518);
- проект Закону про внесення змін до Закону України “Про Загальнодержавну програму розвитку високих наукоємних технологій” (щодо приведення у відповідність з іншими законодавчими актами, збільшення терміну реалізації програми, обсягів фінансування заходів та конкретизації її завдань (р. № 2558).
- проект Постанови про впровадження мораторію на скорочення кількості викладачів вищих навчальних закладів (р. № 2958).
За ініціативою Комітету за звітній період прийнято одну Постанову Верховної Ради України про проведення парламентських слухань на тему: «Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення» (23 жовтня 2013 року) 190-VII від 16.04.2013
Парламентські слухання мають на меті визначення стратегічних напрямів державної політики щодо доступності та якості загальної середньої освіти, а також вироблення конкретних пропозицій щодо її поліпшення, донесення вказаної інформації до педагогічної, учнівської та батьківської громадськості, науковців. Постановою пропонується провести слухання у жовтні 2013 року в залі пленарних засідань Верховної Ради України. Для участі в слуханнях будуть запрошені представники Міністерства освіти і науки України, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, що покликані забезпечити реалізацію державної політики у сфері загальної середньої освіти, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників педагогічних вищих навчальних закладів, громадських організацій, які працюють у сфері загальної середньої освіти, профільних наукових установ, науковців, експертів.
Метою парламентських слухань є детальне вивчення, аналіз та пошук шляхів подолання таких кризових явищ в загальній середній освіті, як: недостатнє фінансування сфери освіти; застаріла матеріально-технічна база, зростаюча кількість аварійних навчальних закладів; необґрунтоване скорочення мережі загальноосвітніх навчальних закладів; відсутність достатньої кількості навчальних програм, підручників, посібників та технічних засобів навчання; зневага до престижу професії вчителя; відсутність єдності у діях усіх гілок влади щодо вирішення проблем освіти; недостатня участь громадськості, суспільства, батьків у процесах життя школи та інше.
27 лютого 2013 року відбулися слухання в Комітеті «Про законодавче забезпечення розвитку вищої освіти». Учасники заходу обговорили шляхи подальшого удосконалення законодавчого забезпечення розвитку вищої освіти в Україні. Під час слухань обговорювалися проекти нової редакції Закону України “Про вищу освіту”, а саме:
В обговоренні трьох зареєстрованих у Парламенті законопроектів про вищу освіту взяли участь понад 250 учасників. Окрім народних депутатів - членів профільного комітету Лілії Гриневич, Олександра Сича, Ірини Фаріон, Андрія Парубія, Роститслава Павленка, Олександра Зубчевського, Миколи Сороки, на слуханнях також були присутні народні депутати Леся Оробець, Володимир Литвин, Григорій Калетнік, які виступили з доповідями та пропозиціями. Також були заслухані доповіді заступника міністра освіти і науки Олексія Дніпрова, академіка НАН України Анатолія Загороднього, академіка, першого віце-президента НАПН України Володимира Лугового, академіка НАН України, народного депутата Володимира Литвина, академіка НАН України, ректора Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" Михайла Згуровського, першого міністр освіти незалежної України (1992–1994 рр.), президента Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна" Петра Таланчука. Всього було заслухано більше тридцяти виступів.
Під час обговорення предметом дискусій були питання доступності вищої освіти, ролі та розвитку зовнішнього незалежного оцінювання, управління сферою вищої освіти, автономії університетів, системи забезпечення якості вищої освіти, соціальних гарантій наукових і науково-педагогічних працівників, розвитку вузівської науки, студентського самоврядування та міжнародного співробітництва вищих навчальних закладів України. За підсумками слухань прийнято рекомендації , серед яких зокрема:
1. Верховній Раді України рекомендовано розглянути в першому читанні внесені проекти законів про вищу освіту за реєстр. №№ 1187, 1187-1, 1187-2 з урахуванням пропозицій і рекомендацій слухань, підготувати і внести на розгляд Верховної Ради консолідований проект закону "Про вищу освіту".
2. При затвердженні Державного бюджету України на 2014 рік та наступні роки передбачити додаткові видатки на розвиток освітянської та наукової галузей відповідно до вимог законів "Про освіту" та "Про наукову і науково-технічну діяльність".
3. Міністерству освіти і науки рекомендовано вжити додаткових заходів щодо розширення доступу до вищої освіти, поліпшення її змісту, оновлення державних стандартів, кваліфікацій, упорядкування обсягів підготовки та перепідготовки кадрів із вищою освітою, надання державної підтримки підготовці фахівців за напрямами, які стимулюють розвиток пріоритетних галузей економіки, а також удосконалювати систему зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів, у т.ч. - передбачити оцінювання загальної навчальної компетентності особи.
4. Міністерства освіти і науки, економічного розвитку і торгівлі, доходів та податків мають удосконалити процедуру формування державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб.
Учасниками комітетських слухань було запропоновано визначитися і представити Парламенту одну модель розвитку вищої школи. На думку учасників слухань, нова редакція закону «Про вищу освіту» має відображати інтереси і погляди не чиновників, а освітян, відповідати сподіванням суспільства, його прагненням жити гідно.
У даних Рекомендаціях відзначено актуальність питання законодавчого забезпечення реформ системи вищої освіти в Україні, особливо в контексті положень Болонської Декларації, звернуто увагу на те, що було прийнято низку нормативно-правових актів з питань діяльності вищої школи, запроваджено багатоступеневу систему вищої освіти. "Найуспішнішою освітньою реформою демократичної України стало зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів, яке змінило механізм вступу", - зауважила Голова Комітету Л.Гриневич.
Але, як зазначалося під час слухань, практичне застосування прийнятого ще у 2002 році Закону "Про вищу освіту" свідчить, що переважна більшість його положень вичерпала свій регуляторний ресурс і перестала відповідати сучасним завданням підготовки фахівців, здатних забезпечити інноваційний розвиток країни та інтеграцію вітчизняної системи вищої освіти в європейський освітній простір.
Враховуючи викладене, учасники слухань вирішили рекомендувати:
1. Президенту України - доповнити програму економічних реформ на 2010-2014 рр. "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" конкретними заходами щодо розширення доступу до вищої освіти, підвищення конкурентоспроможності та інтеграції її в єдиний європейський простір, сприяння соціальному захисту учасників навчально-виховного процесу.
2. Верховній Раді ‑ розглянути в першому читанні внесені проекти законів про вищу освіту за реєстр. №№ 1187, 1187-І, 1187-ІІ з урахуванням пропозицій і рекомендацій слухань, підготувати і внести на розгляд Верховної Ради консолідований проект закону "Про вищу освіту". При затвердженні Державного бюджету України на 2014 рік та наступні роки передбачити додаткові видатки на розвиток освітянської та наукової галузей відповідно до вимог законів "Про освіту" та "Про наукову і науково-технічну діяльність".
3. Міністерству освіти і науки ‑ вжити додаткових заходів щодо розширення доступу до вищої освіти, поліпшення її змісту, оновлення державних стандартів, кваліфікацій, упорядкування обсягів підготовки та перепідготовки кадрів із вищою освітою, надання державної підтримки підготовці фахівців за напрямами, які стимулюють розвиток пріоритетних галузей економіки. А також удосконалювати систему зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів, у т.ч. - передбачити оцінювання загальної навчальної компетентності особи.
4. Міністерства освіти і науки, економічного розвитку і торгівлі, доходів та податків мають удосконалити процедуру формування державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб.
У підсумку, зазначалося на засіданні, Верховній Раді рекомендовано розглянути в першому читанні внесені проекти законів про вищу освіту реєстр. №№ 1187, 1187-І, 1187-ІІ, які обговорювалися на слуханнях, з урахуванням пропозицій і рекомендацій слухань та доручити Комітету з питань освіти і науки підготувати і внести на розгляд парламенту консолідований проект закону "Про вищу освіту" на основі альтернативних законопроектів.
Під час заходу виступили понад 25 експертів та науковців, а загалом участь у слуханнях взяли більш як 250 учасників, серед яких - народні депутати, представники вищих навчальних закладів, Національної академії наук України, галузевих національних академій, наукових установ, громадських наукових організацій, вчені.
Під час слухань було обговорено питання зростаючої ролі науки у розвитку економіки країни, бюджетного (базового та конкурсного) фінансування наукової сфери як одного з основних важелів державної політики, фінансового забезпечення пріоритетних напрямів науки і техніки, інноваційної діяльності, державного замовлення та державних цільових програм. Під час слухань тривала дискусія щодо створення сприятливих умов взаємодії бізнесу і науки, розвитку ринку інтелектуальної власності, формування грантової системи фінансування наукових досліджень, діяльності Державного фонду фундаментальних досліджень.
Особливо акцентувалася увага на проблемі збереження наукових об’єктів, що становлять національне надбання, стані державної підтримки наукових установ, що включені до Державного реєстру, підвищенні статусу вченого та наукового працівника.
За підсумками слухань підготовлені рекомендації Парламенту, Уряду, центральним органам виконавчої влади.
20 березня 2013 року Комітет з питань науки і освіти провів семінар-нараду з освітянськими профспілками, на якій обговорювалися питання стану нормативно-правового регулювання оплати праці і дотримання законодавчо визначених соціальних гарантій для педагогічних працівників.
У заході взяли участь народні депутати, члени Комітету, представники центральних органи державної виконавчої влади, ЦК профспілки працівників освіти і науки України, голови комісій з питань науки і освіти обласних рад, керівники місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі освіти, голови обласних організацій профспілки працівників освіти і науки.
Головна теза семінару – підвищення соціального статусу вчителя та повернення соціальних гарантій. Зауважено, що з грудня 2012 року Кабінет Міністрів зволікає з прийняттям Постанови "Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери на 2013 рік". Через це базовий посадовий оклад працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки залишається на рівні грудня 2012 року – 839 грн., а у відповідності до Генеральної угоди, підписаної з профспілками, базова тарифна ставка мала бути підвищеною з 1 січня 2013 року до 928 грн., а з 1 квітня – 942 грн. Зокрема, йдеться про гарантії збільшення середньої зарплати в освіті до середньої по промисловості (у січні 2013 року - 3 539 грн.).
Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти у порядку контролю за виконанням прийнятих рішень розглянув 5 червня 2013 року питання щодо виконання Рекомендацій комітетських слухань “Про участь центральних та регіональних органів виконавчої влади, об’єднань роботодавців у формуванні трудового потенціалу держави та професійній підготовці кваліфікованих робітників для сучасної економіки України”, схвалених рішенням Комітету від 10 січня 2012 року, протокол № 54.
Рекомендації були розглянуті в Кабінеті Міністрів України. Прем’єр-міністром України доручено центральним та регіональним органам виконавчої влади організувати роботу щодо їх виконання. Станом на травень 2013 року з 15 пунктів Рекомендацій 14 виконано або перебуває у стадії виконання.
Протягом 2012 року активізувалася робота щодо законодавчого врегулювання проблем формування трудового потенціалу держави та організації професійної освіти і навчання в Україні як в навчальних закладах, так і на виробництві. Верховною Радою України прийнято 6 Законів України: “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення управління професійно-технічною освітою”, “Про професійний розвиток працівників”, “Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується через відповідних міністрів, Державного комітету телебачення і радіомовлення України”, “Про зайнятість населення”, “Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності”. Міністерством освіти і науки України створена експертна робоча група з підготовки проекту Закону “Про професійну освіту”.
Кабінетом Міністрів України прийнято 9 та підготовлено до затвердження низку підзаконних нормативно-правових актів, спрямованих на визначення та запровадження методики формування середньострокового прогнозу потреби у фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці, порядку формування та розміщення державного замовлення на підготовку кадрів, методики розрахунку вартості підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта, порядку стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, організації виробничої практики учнів, працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів, підготовка яких проводилась за державним замовленням.
Центральними та регіональними органами виконавчої влади здійснено ряд організаційно-управлінських заходів, затверджені відповідні плани роботи та регіональні програми. Затверджена Державна цільова програма розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 роки.
Народні депутати відзначили, що в цілому інформаційні матеріали, що надійшли до Комітету, свідчать про позитивні результати в роботі органів виконавчої влади всіх рівнів, спрямованій на організацію виконання Рекомендацій комітетських слухань.
Разом з тим народні депутати вказали на ряд проблем, які необхідно вирішувати органам виконавчої влади на всіх рівнях, і які потребують подальшої уваги і контролю з боку Комітету з питань науки і освіти:
1. Недофінансування в повному обсязі заходів на реалізацію Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 роки.
2. Незадовільна навчально-матеріальна база більшості професійно-технічних навчальних закладів машинобудівного, аграрного профілю, транспорту, зв’язку.
3. Недостатньої кількості нових високооплачуваних робочих місць, у тому числі для працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів.
4. Наявність дисбалансу в підготовці фахівців з вищою освітою та кваліфікованих робітників відповідно до потреб ринку праці.
5. У рамках адміністративної реформи в структурних підрозділах обласних державних адміністрацій, які опікуються сферою освіти, не приділено належної уваги створенню управлінських структур, адекватних обсягу функцій і повноважень в питаннях підготовки кваліфікованих робітників, що унеможливлює створення на місцях ефективної системи управління якісними змінами в професійно-технічній освіті.
За підсумками розгляду питання Комітетом схвалено Рішення, яке містить низку рекомендацій центральним та регіональним органам виконавчої влади, науковим установам, об’єднанням роботодавців щодо вирішення проблем підготовки кваліфікованих робітників та формування трудового потенціалу держави.
За ініціативою Комітету з питань науки та освіти 14 червня 2013 року на базі Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника було проведено круглий стіл на тему: «Про стан і перспективи нормативно-правового забезпечення неперервної педагогічної освіти в Україні».
Учасники круглого столу зазначили, що питання законодавчого і нормативно-правового забезпечення розвитку неперервної педагогічної освіти, а також її правові, організаційні, фінансові та інші засади відображені в Конституції України, Законах України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про позашкільну освіту», Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державних стандартах початкової загальної освіти, базової і повної загальної середньої освіти та інших нормативних актах, рекомендаціях ІІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти та Форуму Міністрів європейських країн «Європейська школа ХХІ століття: Київські ініціативи», Педагогічній Конституції Європи, прийнятій на ІІ форумі ректорів педагогічних університетів європейського простору (23-25.05.2013, Франкфурт-на-Майні, Німеччина). Сучасні інноваційні перетворення організації педагогічної освіти знайшли відображення в змісті Законів України «Про інноваційну діяльність» і «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», Постанові Верховної Ради України «Про Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України», Положенні про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності.
Проблеми розвитку неперервної педагогічної освіти розглядалися Верховною Радою України під час проведення Днів Уряду «Про стан, напрями реформування і фінансування освіти в Україні» (2001), обговорювалися на парламентських слуханнях «Про стан і перспективи розвитку вищої освіти в Україні» (2004), на слуханнях Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти «Удосконалення законодавчого забезпечення розвитку вищої освіти в Україні в контексті підготовки нової редакції Закону України «Про вищу освіту» (2008), «Про законодавче забезпечення розвитку вищої освіти в Україні» (2013).
Але учасниками круглого столу було акцентовано увагу на тому, що попри таку увагу держави до проблем розвитку неперервної педагогічної освіти, слід констатувати, що чинна нормативно-правова база не повною мірою задовольняє потреби сучасної освітньої практики й вимагає вдосконалення.
На думку учасників круглого столу, нормативно-правове регулювання неперервної педагогічної освіти повинно бути спрямоване на забезпечення:
- підвищення престижу вчительської праці;
- удосконалення умов діяльності педагогічних, науково-педагогічних працівників, формування в суспільній свідомості позитивного і привабливого образу вчителя;
- модернізації навчальних планів, програм і підручників вищих педагогічних навчальних закладів відповідно до оновлених державних стандартів;
- оптимального співвідношення у змісті педагогічної освіти: інваріантної і варіативної складових; оновлення змісту, форм, методів і засобів навчання шляхом широкого впровадження у навчально-виховний процес сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, електронного контенту;
- оновлення змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації викладачів і майстрів виробничого навчання для системи професійно-технічної освіти;
- розширення практики підготовки педагогічних працівників за інтегрованими програмами (у тому числі й за подвійними спеціальностями);
- формування вимог щодо обґрунтування необхідного фінансування та ресурсного забезпечення державних, регіональних та галузевих програм в системі освіти, контролю за їх реалізацією;
- виконання завдань і заходів державних цільових освітніх програм, зокрема відновлення дії державної програми «Вчитель»;
- розроблення та затвердження нових державних програм, зокрема: моніторингу якості педагогічної освіти; розвитку мережі освітянських бібліотек як складової інформаційного ресурсу національної освіти.
На основі опрацювання чинних законодавчих актів та інших нормативно-правових документів у галузі освіти, вивчення результатів громадського обговорення проекту Концепції розвитку неперервної педагогічної освіти, учасники круглого столу підтримують в цілому проект Концепції розвиту неперервної педагогічної освіти.
Для реалізації основних завдань розвитку сучасної педагогічної освіти в Україні й вдосконалення нормативно-правового регулювання відносин в цій сфері було запропоновано ряд положень щодо структури та змісту педагогічної освіти, організації навчально-виховного процесу, підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів, післядипломної педагогічної освіти, а також вироблено доповнення і уточнення до проекту Концепції, реалізація яких сприятиме формуванню вчителя нового типу, який, окрім накопичення, розширення, концентрації і трансформації втіленого у наукових знаннях суспільного досвіду, володітиме здатністю гідно сприймати будь-яку професійну ситуацію, проявлятиме гнучкість і готовність до перепідготовки у швидкозмінних умовах сучасного динамічного, глобального світу, а тому буде конкурентоспроможним, мобільним, творчим і гуманістично спрямованим педагогом-майстром.
10 липня 2013 року відбулося виїзне засідання Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України у Чернігівській області на тему «Про роботу органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування Чернігівської області щодо дотримання законодавства України про освіту для забезпечення функціонування та якості загальної середньої освіти». У проведеному виїзному засіданні брали участь депутати Комітету, працівники секретаріату Комітету, представник МОН України, керівники органів виконавчої влади в сфері освіти, представники органів місцевого самоврядування, навчальних закладів всіх освітніх рівнів Чернігівської області .
Метою засідання було визначення конкретних шляхів удосконалення форми і методів роботи органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, підпорядкованих їм органів управління освітою на виконання вимог законів України про освіту, реалізацію державної освітньої політики, вирішення проблем, що мають першочергове значення для підвищення рівня освіченості молоді.
Учасники засідання акцентували увагу на таких проблемах:
Найболючішою залишається проблема недофінансування освітніх потреб області, тому учасниками засідання було простежено динаміку фінансування освіти на рівні область → місто (район) → заклад, проаналізовано структуру кошторисних витрат, фінансування загальнодержавних, обласних, районних програм, заходів, раціональне залучення позабюджетних коштів. Також були обговорені механізми впровадження ефективного управління в органах виконавчої місцевої влади, місцевого самоврядування, органах управління освітою з метою протидії негативним явищам, які мають місце в системі освіти області.
Підготовлено Рекомендації Кабінету Міністрів та МОН України, ОДА, ОМС, управлінню освіти і науки ОДА Чернігівської області та затверджено внести відповідні заходи у плани роботи та регіональні програми щодо виконання даних Рекомендацій.
З метою контролю за виконанням Рекомендацій затверджено подання аналітичної довідки про стан розвитку освіти в розрізі області (щорічно до 1 грудня поточного року) до Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти .
За ініціативи Голови Комітету Верховної Ради України Гриневич Л.М., Голови Спілки ректорів вищих навчальних закладів України Губерського Л. В. Комітетом започатковано роботу постійно діючого науково-методологічного семінару з освітнього права. Перше засідання пройшло на тему «Програмні документи стратегії розвитку освіти в Україні (1992-2012). Засади, цілі, реалізація» ,25.06.2013 р.
За період 2 сесії VII скликання Комітетом проведено 5 круглих столів, зокрема на теми:
Народні депутати - члени Комітету та працівники Секретаріату активно брали участь у конференціях, круглих столах, семінарах, зокрема:
Підготовлені інформаційно-аналітичні матеріали:
Видано збірник законодавчих актів
Законодавство України у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності (Верховна Рада України, Комітет з питань науки і освіти) /Упор. М. М. Шевченко, Б.Г. Чижевський, С.В. Семенюк, Г.О. Андрощук. – К.: Парламентське видавництво, 2013 – 400 с.
Підготовлені та видані аналітичні статті:
До висвітлення роботи Комітету неодноразово залучались представники засобів масової інформації, які брали участь у його засіданнях. Всі вищезазначені заходи знайшли відображення на веб-сторінках сайту Верховної Ради України та Комітету з питань науки і освіти, у численних статтях та інтерв’ю друкованих засобів масової інформації та телепередачах.
Протягом другої сесії сьомого скликання Комітетом опрацьовано понад 1585 листів і звернень від колективів навчальних закладів, наукових установ, центральних та місцевих органів виконавчої влади, громадян, які було уважно розглянуто та узагальнено для вдосконалення українського законодавства.