СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань науки і освіти
12 квітня 2016 року
Веде засідання Голова Комітету ГРИНЕВИЧ Л.М.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаю всіх на засіданні Комітету з питань освіти і науки. Сьогодні у нас є порядок денний, але у мене є прохання: першим питанням розглянути те, яке в порядку денному визначене як третє. Тому що до нас завітав народний депутат Віталій Семенович Курило, автор законопроекту, і в нього там далі ідуть свої справи, тому пропоную розглянути в першу чергу його законопроект, а далі ми будемо рухатися по порядку денному.
Отже, проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права на здобуття освіти осіб, місце проживання яких є територія проведення антитерористичної операції (реєстраційний номер 4350), співавтори: Курило, Гриневич, Рябчен, Галасюк, Веселова.
Віталію Семеновичу, надаю Вам слово для представлення законопроекту.
КУРИЛО В.С. Дякую.
Шановні колеги, шановні присутні! Законопроект достатньо простий, він вносить декілька змін в існуючі закони. А суть його зводиться до того, що в цілому, я б сказав так, цей Закон носить не тільки освітянське направлення, він ще має такий певний політичний підтекст.
Сьогодні склалася ситуація таким чином, що на території, яка тимчасово окупована, в Луганській і Донецькій області залишилися десятки тисяч дітей, які відвідують школи, які сьогодні працюють за програмами російськими. Якщо в минулому році випускники шкіл, ними там ніхто не опікувався, то в цьому році за наявною інформацією, з постійною інформацією, яку ми маємо, окупаційна влада та представники Росії роблять такі безпрецедентні заходи для того, щоб ці діти, які закінчують дев'ятий і одинадцятий клас, змогли скласти екзамени в Російській федерації, так называемый единый государственный экзамен (ЕГЭ), і могли вступати до російських вищих і середніх навчальних спеціальних навчальних закладів, як на базі дев'яти, так і на базі одинадцяти класів. Для цього створюються їм певні умови. І, крім того, вищі навчальні заклади російські, для них спеціально виділяють певні квоти, і в тому числі і бюджетні місця.
Я вважаю, і не тільки я, автори закону, вважаємо, що стратегічне завдання якраз української влади – це по максимуму витягнути з тієї території дітей, щоб вони переїхали на територію неокуповану. А для того, щоб їх витягнути, треба створити певні умови в першу чергу для навчання.
Найбільшою проблемою на сьогоднішній день для тих дітей є декілька. Це чисто юридичних проблем. По-перше, отримання паспорта,українського. Навіть перетнути лінію розмежування, є проблеми. Тому що в дітей, яким виповюється 16 років, виповнилося в минулому році, в цьому році, немає українських паспортів. Там роз'яснення вже є певне.
Далі. Атестат про освіту. В зв'язку з тим, що є сьогодні виписані в принципі норми, як може ця дитина одержати атестат, але вони досить ускладнені. Це ціла система. Дитина повинна бути прикріплена до школи, складати всі іспити. Тому і пропонується в законі дещо облегшити цю ситуацію. Тобто тут подібна норма, яку недавно прийняла Верховна Рада, законопроект, пов'язаний з Кримом, коли дозволяється, щоби діти, які там закінчують школу, складали тільки ті іспити, ті предмети, які не вивчали, фактично.
І другий момент. Діти, які там проживають, реєстрація на ЗНО і складання ЗНО. Для того, щоб скласти ЗНО, треба на кожен іспит приїздити, це декілька виїздів. Щоб ви розуміли, от зараз Луганська область, величезна частина цій лінії розмежування, не діє жодний перехід. Щоб вибратися з Луганської області, скажемо, з того ж міста Луганська, є тільки два виходи: або їхати через Донецьку область, через Майорськ, на Артемівськ, і потім на Слов'янськ, на Севєродонецьк, або їхати через територію Росії, це
Тому пропонується, щоб цим дітям, які з цих територій, надати можливість, щоб вони вступали в вищі навчальні заклади на конкурсній основі за підсумками вступних іспитів, а не ЗНО, на період проведення АТО. Але ми тут дещо обмежуємо, щоб це надавалося таке право, вступати в вищі навчальні заклади, які розміщенні на території Луганської, Донецької області, в тому числі ті, які евакуйовані з тієї території. Щоб, з одного боку, підтримати ці університети і щоб воно, як кажуть, не розповзалося по всій Україні, тобто ці пільги.
Вважаємо, що це питання воно не вирішить кардинально, але це певний крок з боку української буде влади для того, щоб підтримати тих дітей, які хочуть вчитися в Україні, спростити їм оці всі моменти для навчання. Інакше ми, коли туди повернемося, то ми там просто вже побачмо зовсім інше покоління молодих людей. Тому що там пропаганда, я вам скажу, на відміну нашої української, там пропаганда достатньо жорстка і навіть жорстока, як там вона працює.
Просив би підтримати даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Міністерство освіти і науки представляє перший заступник міністра Інна Романівна Совсун.
Будь ласка, Інно Романівно, ваша думка про законопроект.
СОВСУН І.Р. Доброго дня, шановні народні депутати. Я перепрошую дуже за запізнення.
Звичайно, що ми розуміємо, що питання з дітьми з зони антитерористичної операції є вкрай актуальним, і питання дійсно складне, і, мабуть, немає якихось однозначних відповідей. Не в останню чергу через те, що необхідно чітко визначити, що таке зона проведення антитерористичної операції, чи туди потрапляють…
КУРИЛО В.С. Вам відразу відповісти? Зона антитерористичної операції, вона є відповідний Закон про зону антитерористичної операції, в цю зону входять території Луганської і Донецької області повністю, тобто і окупована, і неокупована.
СОВСУН І.Р. Власне, я про те і кажу, що в такому випадку, якщо цей закон буде прийнято, то в тому числі для дітей, які проживають не в зоні військових дій, а які проживають в мирних районах Донецької, Луганської області. В такому випадку буде запроваджено окрема процедура вступу, котра буде відрізнятися від інших. Тому, мені видається, що це що є не менш проблемним, тому що ми не виокремлюємо тільки тих дітей, які зараз проживають в зоні військових дій, а в тому числі поширюємо це на всіх дітей, які випускатимуться з шкіл в Донецькій, Луганській областях.
Друге питання. Що стосується зовнішнього незалежного оцінювання і його складання. То діти з території АТО і інших категорій з тих чи інших підстав мають право на складання ЗНО в додаткову сесію, котра є скороченою. Тобто вони можуть один раз приїхати, їм не потрібно для цього щоразу їздити на іспити, які раз в тиждень відбуваються, чи ще щось. Ми при цьому вживаємо максимальні заходи уже третій рік, для того, щоб їм забезпечували поселення. Оскільки це в червні місяці гуртожитки звільняються в тому числі, їм забезпечують поселення, і вже відповідні доручення після наради віце-прем'єра так само пішли, щоб забезпечити поселення для цих дітей. Тим паче, що, якщо прийняти позицію про те, щоб запропонувати цим дітям вступати до вищих навчальних закладів, котрі знаходяться на території Донецької, Луганської областей цільово, то яка проблема, чи вони вступатимуть за ЗНО, чи вони вступатимуть за вступними іспитами, якщо вони цільово будуть саме в ці навчальні заклади. Мені видається, що норма щодо того, щоб скасувати ЗНО, тут є щонайменше недоцільною. Тому що знову ж таки, якщо вони конкуруватимуть лише між собою, то яка різниця, чи вони конкуруватимуть на основі результатів зовнішнього незалежного оцінювання, котре, як би там не було, забезпечить якусь прозорість при оцінці, чи вони конкуруватимуть на основі вступних іспитів. Тому нам видається, що ЗНО як механізм забезпечення прозорості при вступній компанії повинен бути збережений. Скерування їх до окремих вищих навчальних закладів, у тому числі для того, щоб підтримати ці вищі навчальні заклади, може бути, в принципі, підтримано у тому числі для того, щоб підтримати ці навчальні заклади, котрі там знаходяться. Але я думаю, що не обов'язково це робити на основі вступних іспитів, механізм ЗНО дозволяє їм приїхати і в короткий проміжок часу скласти зовнішнє незалежне оцінювання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
КУРИЛО В.С. Я коротко. Інна Романівна, знаєте, я вибачаюсь, але як кажуть, або шашечки, або їхати. З'їздіть, будь ласка, у цю зону. Я депутат звідти, от у моєму окрузі Старобільськ, Щастя, Новий Айдар, Трьохізбенка, от з'їздіть туди і подивіться, як виїхати тим дітям. Автори закону не ставлять під сумнів ЗНО і прозорість ЗНО, і все, що пов'язане позитивне із ЗНО. Автори закону пробують надати дітям, які там можливості виїхати і попасти сюди. Ви кажете про гуртожитки. Нема там ніяких гуртожитків, ніде селити тих дітей, щоб ви розуміли. От з'їздіть або давайте я вас звожу туди.
За минулий рік, якщо мені пам'ять не зраджує, 320 дітей з усієї Луганської і Донецької області, з тієї зони, пройшли ЗНО. 320 аж! А школу 15 чи 18 тисяч 11 класів. Ну про що ми говоримо? Де вони ті діти? Вони в Україну не попали. Вони поїхали в Росію або вчаться там і їм дають дипломи фількіну грамоту якусь. Вони і хочуть вчитися, але вони не можуть цього зробити. То давайте… ми хочемо допомогти цим дітям чи не хочемо. Ми хочемо, щоб там була Україна, щоб, коли ми туди повертаємось, у нас був якийсь авангард, бо ці діти, які тут закінчать, це авангард, ті біженці, які звідти виїхали туди, це авангард вже буде український, як мінімум. Чи не хочемо? Чи ми поставимо "шашечки" і все, і на тому закінчимо?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви хотіли додаткову інформацію якусь дати.
СОВСУН І.Р. Цифра про 320 достеменно, я просто намагалася знайти цю цифру, але насправді, йдеться про тисячі дітей, котрі змогли скласти минулого року ЗНО і отримати атестат, я просто зараз не можу знайти оперативно. Але це точно не 320 дітей, це я достеменно знаю, бо ми рахували по кількості тих дітей, які екстернатом закінчили 11-й клас і це значно більші цифри.
І друге. Просто, якщо питання в тому, щоб виїхати, то на вступні іспити, їм так само треба виїздити.
КУРИЛО В.С. Вони вже виїхали і більше назад не повертаються.
СОВСУН І.Р. Але ЗНО, додаткова сесія так само в липні місяці, тоді ж коли і вступна кампанія. Тобто якщо питання з виїздом, то її треба вирішувати іншим чином, мені здається, якщо проблема конкретно в цьому. То треба локалізувати проблему, в чому безпосередньо проблема.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Дякую.
Якщо дозволите, я як один із співавторів цього законопроекту теж дещо додам від себе. І нормально, якби можна було локалізувати проблему з виїздом, то ми б це зробили. І тут, в цьому комітеті за цим столом, з залученням всіх служб і Служби безпеки України, і всіх-всіх відбулися два рази засідання, які були присвячені оцій проблемі подолання цих переходів для того, щоб вчасно приїхати і скласти Зовнішнє незалежне оцінювання. Ясно, ми зробили повторну сесію, ми в курсі всього того, що зроблено зараз Міністерством освіти для того, щоб дати доступ до складання Зовнішнього незалежного оцінювання.
Але проблема є і має іншу сторону: ці діти вже 2 роки навчаються в де-факто російській школі і можливості підготовки до Зовнішнього незалежного оцінювання у них абсолютно нерівні у порівнянні з дітьми, які навчаються в українській школі. А це означає, що якщо є в нас, в цієї держави Україна, амбіції, що це наша територія буде і вона зараз незаконно знаходиться під контролем фактично терористів і російських військ, то ми її повинні повертати, виховуючи молоде покоління. І ідея цього законопроекту була дуже проста. Ті, хто не можуть підготуватися до ЗНО, але ми політично вважаємо, що їх треба витягувати на територію України, щоб вони тут здобували зовнішню вищу освіту, і евакуйовані вищі навчальні заклади, і вищі навчальні заклади, які знаходяться в областях, куди ніколи не поїдуть діти вчитися з інших областей. Тому що не захочуть батьки їх пускати туди, де можуть поширюватися військові дії. І в нас сьогодні, в результаті таких обставин, страждають вищі навчальні заклади там від недобору, а ті страждають через те, що не можуть підготуватися до ЗНО, все дуже просто. І от, якщо поєднати інтереси, то в даному випадку ми даємо можливість цим дітям, ніхто не скасовує ЗНО, їм дають можливість вибрати або ЗНО, або вступний іспит.
І так само йде мова про те, що Міністерство освіти буде оприлюднювати перелік всіх вищих навчальних закладів, що знаходяться на цій території, де здійснюються повноваження обласними військово-цивільними адміністраціями, а також перелік евакуйованих з території проведення антитерористичної операції, на яких буде поширюватися цей закон. І написано, що тільки на час проведення антитерористичної операції. З чим я можу погодитися, то це ті діти, які навчаються в мирних частинах Донецької і Луганської області в звичайних умовах, в звичайних українських школах, можливо, на них не має поширюватися ця умова. Тоді ми можемо виокремити, наприклад, що це є тільки ті території, які не під контролем України або території… Як називається? Ця зона розмежування. Є якісь відповідні терміни, які це описують, з цим можна погодитися. Але те, що треба вирішувати це питання якимось чином це однозначно. Будь ласка, Іван Григорович.
КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні друзі, мені трішки боляче, що ми обговорюємо таке питання, на Донбасі загинуло тисячі людей. Ми воюємо за території чи за душі? Ви сказали знакові слова, друзі, голосувати, причому в зал заносити закон негайно, в першому, другому читанні голосувати. Підписали професіонали, яким ми довіряємо. Друзі, ми знаємо, які там настрої? Та любі зробити заходи, любі, щоб ми не втратили це покоління на Донбасі. Ми ж говорили з трибуни Верховної Ради те, що сотворили з профтехучилищами, поляки їздять по прикордонних областях забирають нашу молодь до себе. Ми втрачаємо країну, ми втрачаємо майбутнє, на Донбасі ми воюємо не за територію, за душі, за серця, за людей. Тому любі преференції, любі пріоритети, щоб ці діти навчались в українських школах. Голосуємо цей закон негайно!
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги, я хочу сказати, що з київських пагорбів життя бачиться зовсім по іншому, а там життя зовсім інше. Я повністю підтримую наших колеги, слухайте, діти попали в біду, попали просто в біду. Якщо ми хочемо повернути територію, ми повинні створювати преференції, і великі преференції. Чесно казати, соромно про це казати, але пан Путін 15 тисяч місць дає для кримчан, щоб вони без ЄГ заходили в російські виші, а ми створюємо штучні перепони для наших дітей – це, на мій погляд, боротьба проти України. Може це боремося так за Польщу, яка приїжджає і збирає наших дітей, перевозить в Польщу і там навчає. Тобто, ми з того боку віддаємо Путіну, з цього боку віддаємо Польщі, а що ж буде залишатися для нашої системи?
Я вважаю так, що не можна жити в системі старих правил і аксіом, тому закон необхідно приймати, Лілія Михайлівна, більше того, я скажу так, є там поняття 30 кілометрової, чи … кілометрової зони, ми повинні сказати, що там наступила біда, там стріляють, діти по підвалах ховаються. Тому ми повинні це приймати. І я за те, ми казали і по Криму, більше преференцій необхідно створювати, щоб всі діти, вони ж всі, вони всі…, там все ж бачимо, ніхто ж нікого не обманює. Все.
Тому підтримую цей закон, і необхідно за це голосувати. Дякую.
СКРИПНИК О.О. Я, якщо чесно, трошки переживаю за інших дітей, які будуть здавати ЗНО з інших частин України, які будуть говорити, от ви бачите, нам умови, нам треба здавати ЗНО, а їм здавати ЗНО не прийдеться. Є трошки така несиметрія, яка потім буде… можуть… воно знайдеться, хто захоче це викривити. Тому я все ж таки шукав би варіант, при якому попри все те, що ми запрошуємо і хочемо, щоб вони навчилися, але коли ми знижуємо умови і розуміємо, що одні діти там рік-півтора готуються для того, щоби попасти в вузи, інші… ну так сталося, у них біда, вони приходять… Біда в тому, що тоді багато з них просто повилітають після першої сесії, тому що вони не будуть готуватися з навчання, і це є інша проблема, яка виникає після цього. Розумієте, тобто ми роблячи здавалось би краще, полегшуємо їм життя, а насправді ми їм погіршуємо, ми їм робимо, ми їх підважуємо. От за що я переживаю.
Я не проти, але розумієте, ми завжди… от у нас є категорії там, давайте тим дітям, давайте дітям учасників АТО, давайте… Тим, що ми їм полегшуємо ситуацію, ми насправді їм погіршуємо. От в чому біда. Це я кажу як викладач. Тому що бачу, як діти помінялися після того, як почалися ЗНО, вони стали кращі, вони стали набагато більше готуватися. Як тільки з'являється халява… Дитяче навчання – це є велика праця. Якщо можна не працювати, вони починають халявити. Ця халява приводить до того, що потім кого ми випускаємо: якої якості інженерів, якої якості вчителів, які були погано підготовлені. От за що я переживаю так само. Тобто ми одною стороною, підтримуючи дітей з Донбасу, кажучи, що от ми їх підтримуємо, що логічно. З другої сторони, наша підтримка приводить до того, що ми їх в реальному житті, в конкуренції реального життя робимо слабішими.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійовичу, перш за все, ми ще їх не підтримували. Тобто ми ще їх не підтримували, а проблеми з якістю вищої освіти у нас все одно є.
Але в даному випадку дуже локальна ситуація, яку ми хочемо виправити. Це ті діти, які не мають доступу на те, щоб підготуватися до ЗНО. Тобто ми їм не створили доступу підготуватися, і це як би є підґрунтям для того, що має бути якийсь компенсаторний механізм. Крім того, їх не будуть брати за належність просто так, тому що вони з окупованої території. Вони змушені будуть складати іспити. І тільки локально в ті вищі навчальні заклади, які знаходяться теж в зоні антитерористичної операції. Якщо вони захочуть вступати в будь-який інший вищий навчальний заклад в іншій області, наприклад, у місті Києві чи, не знаю, будь-якому іншому місці, в Хмельницьку чи будь-де, їм треба буде складати ЗНО. Тобто те, що вони з окупованих територій, вони не можуть не складати ЗНО на всій іншій території України. Тобто це дуже локальне явище. Прошу на це звернути увагу, колеги, і тимчасове, на час проведення антитерористичної операції.
Будь ласка, Тарас Дмитрович.
КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги, я хотів би подякувати авторам цього законопроекту за появу цього документу, очевидно, він мав би з'явитися значно раніше.
Хочу нагадати, що в 14-му році була потреба із внесенням змін до права прийому до вищих навчальних закладів, у зв'язку із АТО. Ми наполягали на тому, щоб нас почули в Центрі оцінюванні якості освіти, щоб були пом'якшені умови для вступників, принаймні для тих, хто перебуває на території антитерористичної операції. За ці 2 роки змінилася не тільки країна, але і площа окупованої території, і кількість тих людей, які в тому числі постраждали і загинули через втрату колосального часу, в тому числі на київських пагорбах.
Тому іншими словами я назвав би цей документ не просто внесення змін деяких законів України про забезпечення права на освіту, а іншими словами, скажімо так, не прямим способом, Закон про евакуацію Золотого фонду України. Для мене принципово важливо, щоб ці діти мали привілеї, малого того, діти з обмеженими можливостями і потребами, мало того, їх батьки і задача нашого уряду і нашої влади – евакуювати максимальну кількість людей з території проведення антитерористичної операції.
На території і Миколаївської, і Херсонської областей понад 20 тисяч людей вимушених переселенців. Вони не користуються особливими привілеями, але разом із цим не треба забувати, що вони громадяни України, у них рівні права на здобуття освіти, вони захищенні українською Конституцією, вони повинні бути нами захищені в першу чергу.
Я підтверджую той факт, що російське Министерство просвещения, робить значно більші зусилля для підтримки молодих українських дітей, я рекомендую Міністерству освіти звертати увагу на Міністерство освіти ДНР, ЛНР і Автономної Республіки Крим.
Там все чітко написано: які привілеї, який формат, в якій області які навчальні заклади приймають таких дітей. І я все-таки наполягаю на тому, щоб цей законопроект без зайвих обговорень, але все-таки мав припинення сьогоднішньої дискусії. Я думаю, що ми для того тут, щоб створювати умови; громадські активісти і організації для того, щоб надавати нам підтримку; Міністерство освіти для того, щоб співпрацювати з нами. Якщо це буде помилка, ми готові її виправити, але в нинішніх умовах ми повинні показати приклад дітям сходу України і Криму, що вони не забуті, їх цінують, їх поважають і хочуть їм і здоров'я, і достойної освіти на території, яка контролюється українською владою. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство фінансів України представляє директор Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери Роман Володимирович Єрмоличев. У вас є що сказати по цьому законопроекту?
ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. …освіти, так що ми не заперечуватимемо закону…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякуємо.
Колеги, в мене є таке уточнення. Я пропоную в цій частині, де особи з якої території мають право вступати, можливо, більш прецизійно виписати, з якої території із зони антитерористичної операції.
Будь ласка, Максим.
ЯРМИСТИЙ М.М. ……………….. і в цьому законі передбачено………………………….. І це насправді не вся Луганська ………………. перелік оцих …………… Цей закон абсолютно ………… врегульовує все і це………………………….. саме з окупованих територій, з ………………… можуть ………………………… на тій, що проживають на підконтрольній Україні території
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, наприклад, місто Краматорська сюди не потрапляє… Добре, гаразд. А тоді вищі навчальні заклади Донецької і Луганської області?
ЯРМИСТИЙ М.М. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, тут написано: де здійснюють свої повноваження обласні військово-цивільні адміністрації. Все? Ну, тоді це зняте питання. Тоді це зняте питання.
Отже, зона антитерористичної операції це не вся Донецька і Луганська область, а тільки там, де ведуться бойові дії і окуповані території. Я правильно розумію?
ЯРМИСТИЙ М.М. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ми можем в дужках написати "окуповані території" і "зона зіткнення", якщо це потрібно.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Але, важливо, що ми зараз точно стверджуємо, що це не вся Донецька і Луганська область і мирні міста не підпадають під цю зону. Так?
КУРИЛО В.С. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Все. Гаразд, колеги.
Я гадаю, що ми можемо голосувати. Хто за те, щоб підтримати цей закон в першому читанні і в цілому? Прошу голосувати. Дякую. Четверо. Хто проти? Олексій Олексійович проти. Ви – "за". Добре. Тоді всі за те, щоб підтримати цей закон в першому читанні і в цілому. Дякую.
Віталію Семеновичу, дякуємо.
Тепер рухаємося по порядку денному. Отже, на прохання Олександра Володимировича Співаковського, яке було зафіксоване в рішенні відповідного засідання Комітету з питань освіти і науки, ми слухаємо повторно питання про діяльність державного підприємства "Інфоресурс", забезпечення доступу до єдиної державної електронної бази з питань освіти, виготовлення і вартість документів про освіту та студентських квитків. Доповідає Інна Романівна Совсун, перший заступник міністра освіти і науки України.
СОВСУН І.Р. Оскільки Сергій Миронович Квіт вже доповідав це питання, то я, мабуть, коротко просто підсумую, якою є ситуація щодо єдиної державної електронної бази з питань освіти, виготовлення, вартості документів про освіту та студентських квитків.
Питання виготовлення документів воно є складним, на це виділялося завжди дуже багато грошей і в тому числі велика частина йшли на приватне підприємство, котре окремо було прописано в постанові, інших підзаконних актах, котре друкували пластикові документи про освіту, собівартість яких була в 2014 році, коли вони востаннє друкувалися, близько 80 гривень. В минулому році Міністерством освіти і науки було змінено порядок замовлення виготовлення документів про вищу освіту з тим, щоби децентралізувати процес виготовлення документів про освіту в... Яким чином його було деце....? Відповідно до, в тому числі, норм Закону про вищу освіту, згідно з яким документи про вищу освіту виготовляються окремо вищими навчальними закладами. Таким чином відмовилися від централізованої закупівлі пластикових документів в однієї приватної компанії, натомість документи про вищу освіту виготовляються окремо вищими навчальними закладами при цьому в єдиній державній електронній базі з питань освіти тільки фіксується номер, надається реєстраційний номер цього документу для того, щоб в електронній базі можна було перевірити справжність того чи іншого документу. Це удешевило в рази видатки вищих навчальних закладів. В роздаткових матеріалах є розрахунки для вищих навчальних закладів, котрі показують, що, направду, вищі навчальні заклади дуже і дуже виграли від зміни механізму виготовленні документів про вищу освіту і залишилися дуже задоволені запропонованими змінами. Тут, здається, в попередніх роздаткових матеріалах було вказано, на скільки було зменшено видатки вищих навчальних закладів на цю роботу.
В цьому році так само міністерством планується подібну модель запровадити шкіл і те саме минулого року зроблено, було зроблено для професійно-технічних училищ. В цьому році пропонується запровадити таку саму модуль для шкіл, коли централізовано будуть закуповуватися бланки, після цього будуть формуватися електронні документи, на місці він буде роздруковуватися. Це, знову ж таки, дозволить здешевити. За попередніми підрахунками, оскільки це кошти державного бюджету, в цьому році за старої процедури заплановано на виготовлення атестатів шкільних порядку 25 мільйонів гривень. Ми перерахували, що за новою, за новим механізмом, який планується втілити в цьому році, нам вдасться зекономити щонайменше и 15 мільйонів гривень бюджетних коштів через запровадження нової моделі дуку атестатів.
Те саме стосується друку студентських квитків, тому що, знову ж таки, вони до цього часу друкувалися централізовано через приватне акціонерне товариство "НДІ ПІТ", а собівартість такого студентського квитка в минулому році була більше 70 гривень. Зараз запропонували новий порядок замовлення студентських квитків, собівартість цих квитків буде порядку 10-15 гривень для університету. І, знову ж таки, вони друкуватимуться університетами окремо, нецентралізовано, не через одну компанію. Тому це, знову ж таки, є значною вигодою для університетів, тому що їм вдається завдяки цьому суттєво зекономити видатки на таких незначних начебто адміністративних послугах. Але послуги, які у них забрали досить багато грошей, якщо подивитися на країну в цілому.
Тому децентралізація, демонополізація друку студентських квитків – це той крок, який зараз реалізується, ми чекаємо погодження від… Від регуляторної служби ми вже отримали погодження по зміні вартості виготовлення студентських квитків, чекаємо погодження від Національного банку. Тому що Національний банк продовжує наполягати на тому, щоб було втілено норму про те, щоб з наступного року студентські квитки виготовлялися тільки у формі банківської картки. Університети цього не дуже хочуть. Це здорожує сам документ і більше того це автоматично прив'язує студентів до якогось конкретного банку. Тому ми пропонуємо це залишити на вибір університету чи видавати у вигляді банківської картки, чи звичайної пластикової студентської. Тому ми чекаємо наразі кінцевого рішення Національного банку, щоб погодити це питання, але у будь-якому випадку це дозволить в рази здешевити вартість виготовлення студентських квитків. Тобто всі кроки, які здійснювалися міністерством протягом останніх двох років, вони були спрямовані на те, щоб демонополізувати ринок, щоб не централізувати видатки в окремих виробників, а дати можливість різним виробникам брати участь у виготовлені документів про освіту і студентських квитків, що суттєво здешевлює ці видатки для вищих навчальних закладів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Дозвольте поставити кілька запитань. Я тоді колег теж запрошу до запитань.
Справа у тому, що вчасне видання документів про освіту – це один з показників взагалі нормального функціонування системи управління. І тому дуже важливо зняти питання, наскільки вчасними будуть надруковані документи для всіх рівнів освіти. Це раз. І по-друге, чи реалізовані всі ті процедури, які відповідні для перевірки справжності цих документів. Тому що оскільки сьогодні не друкуються ці пластикові дипломи, так, вищі навчальні заклади самі друкують на тих бланках, які вони оберуть, свої дипломи, то має бути обов'язково, і це зазначено постановою Кабінету Міністрів і законом, передбачена перевірка достовірності цих документів. Проте, на жаль, зараз ця перевірка неможлива. Ця функція перевірки не забезпечена відповідно на сайті Міністерства освіти і науки. І це велике питання, чому саме вона не забезпечена? Це моє перше питання щодо вищої освіти.
А ще одне питання. На минулому засіданні комітету Сергій Миронович повідомляв нам, що поки що якраз йде дискусія і має якраз прийматися рішення з приводу оцього програмного забезпечення ЄДЕБО, яке здійснюється приватною фірмою. І там було кілька варіантів, так, творити нове забезпечення, викуповувати, сплачувати роялті. Яке саме рішення прийнято? І аргументація до цього рішення.
Оце поки що у мене два питання по вищій освіті, а потім – до середньої.
СОВСУН І.Р. Що стосується здійснення перевірки, це з технічних питань складно, що… воно на сайті міністерства немає, але таку перевірку можна здійснювати на сайті ДП "Інфоресурс". Тобто це просто на іншому сайті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто вона здійснюється на ДП "Інфоресурс".
СОВСУН І.Р. Так, вона там здійснюється. Там можна ввести реквізити документа і тобі одразу на сайті видасть інформацію про власника цього документа. Да, якщо ти базові данні якісь вводиш, то тобі це здійснюється з технічних причин…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді в постанові треба змінити… ну написати, де саме можна зробити перевірку.
СОВСУН І.Р. Ну ми так і думаємо, що воно на сайті міністерства має бути, це просто є проблема з самим сайтом, його треба прикрутити туди, я не можу зараз пояснити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Добре.
СОВСУН І.Р. Я думаю, що це правильно, щоб це на сайті міністерства все-таки робилося, тому що він більш впізнаваний, і це логічно на сайті міністерства робити. Але наразі поки що це технічно не реалізовано, воно здійснюється, ця перевірка, на сайті ДП "Інфоресурс".
Що стосується питання програмного забезпечення, котре, дійсно, є дуже проблемними, особливо зважаючи на те, що 1 липня цього року у нас закінчується ліцензійна угода на використання цього програмного забезпечення.
Що зробило Міністерство освіти і науки за останні півтора роки? По-перше, ми провели аудит роботи Єдиної електронної бази з питань освіти з залученням приватних ІТ-компаній. З-поміж інших факторів приватні ІТ-компанії, котрі здійснювали аудит, вказали приблизно собівартість розробки подібного програмного забезпечення і вказали, що розробка подібного програмного забезпечення буде коштувати 500-600 тисяч доларів. Це мінімальна ціна, за яку можна було б розробити такий програмний продукт.
Окрім того, досить неочікувано, але порядка місяця-півтора тому до нас прийшов лист від Антимонопольного комітету, котрий наполегливо рекомендує вчинити заходи щодо викупу програмного забезпечення. Це рішення було прийнято незалежною установою, пропозиція, перепрошую, була надана незалежною установою, Антимонопольним комітетом, щодо викупу. Ми дізнавалися, приблизна та вартість за яку зараз власники готові продати її, вона є дешевшою ніж ціна розробки нового. Тому наразі раціональніше, з точки державного бюджету, викупити те, що є, що вже працює, ніж розробляти нове, що буде дорожче…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи ви будете викупляти, так? У вас є під це якісь рішення вже? І зарезервовані кошти?
СОВСУН І.Р. Ні. Кошти зарезервовані є, Міністерство фінансів може підтвердити, зарезервовано 10 мільйонів, які, в тому числі насправді ми перекриваємо за рахунок економії на атестатах, навіть більше ми економимо на атестатах ніж доведеться заплатити. Зараз було здійснено оцінку на тендері, було оголошено тендер про оцінку, державний оцінщик, не пам'ятаю зараз компанію, здійснив оцінку вартості цього програмного забезпечення, вказавши, що її собівартість 17 мільйонів гривень, ну, це ціна непідйомна і таку ціну ми не хочемо платити. Тому ми зараз ведемо перемовини для того, щоби ціна була встановлена та яка можлива в межах державного бюджету, тому що державний оцінщик вказав вищу ціну. Але, ми наразі не дуже схильні саме таку ціну приймати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто це питання поки що не вирішене?
СОВСУН І.Р. Поки що не вирішене.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ви сказали, що за рахунок економії на атестатах якраз появляються ці гроші…
СОВСУН І.Р. Ні, вони окремо і так закладені. Але це я просто для порівняння, що це в тому числі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд.
СОВСУН І.Р. …дозволяє економити в майбутньому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отримання, вчасне отримання бланків атестатів надзвичайно критичне, тому що дітям треба вступати до вищих навчальних закладів, і досвід минулого року, коли деякі вищі навчальні заклади не могли отримати вчасно свої документи про освіту, застерігає нас. Тому в мене є питання. Чи тендер вже оголошений на виготовлення бланків документів про середню освіту?
СОВСУН І.Р. Наскільки мені відомо, повідомили колеги з відповідного департаменту, котрий цим займається, вони зараз підготували новий опис бланку, який потрібно затвердити. Здається, я вчора його підписали і після цього ми можемо оголошувати тендер. Нам треба було затвердити новий опис...
ГОЛОВУЮЧИЙ. І ви встигнете вчасно надрукувати?
СОВСУН І.Р. Наразі ми розраховуємо, що встигаємо, так, до кінця травня, щоб виготовити ці бланки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що тендер – 60 днів, тому, так, а документи треба видавати в червні місяці.
Ну, гаразд, добре. Тоді в мене ще останнє питання. Колеги, я вам... Бо я, насправді, стурбована саме цими атестатами. І в нас появляється нова база, оця державна інформаційна система освіти. Так?
Треба, треба якось все-таки зрозуміти, звідки вона появляється, хто має права на ці, на цю базу. Тому що, судячи з усього, не зважаючи на те. що ми маємо сайт оцей .....gov.ua, він державний сайт, але він знаходиться фактично у Харкові на ІР-адресі харківській, і всю його роботу здійснює фактично приватна харківська компанія. Тобто яким чином взаємовідносини врегульовано між приватною харківською компанією, щоб ми не отримали зараз другу проблему з ЄДЕБО тільки в середній освіті?
СОВСУН І.Р. Те, що зараз називається ДІСО – державна інформаційна система освіти, це те, що називалося Інформаційна система управління освітою ІСУО, котра була розроблена, я зараз не згадаю, 2008-2009 рік за кошти Світового банку. Світовий банк вкладав гроші для того, щоб розробити інформаційне забезпечення для системи освіти. Я достеменно не знаю історію, чому так вийшло, що в результаті бази, на яку державі надавалися гроші Світовим банком, опинилися в приватних руках, ось, але зараз компанія, котра була власником ІСУО, віддала повні права використання і ліцензійні права і все інше, повністю всю систему передали в Інститут освітньої аналітики – бюджетну установу, підпорядковану Міністерству освіти і науки. Тобто вони передали все: і програмне забезпечення, і контент, все повністю. Зараз....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якими документами це регламентовано, вся ця передача?
СОВСУН І.Р. Акти передачі... Я не готова достеменно сказати. Тому що це інший колега займався, але воно оформлено вже, що власником цього є Інститут освітньої аналітики, ось. Там зараз є питання: прийняти положення про неї, зараз департамент середньої освіти його розробляє для того, щоб затвердити положення про…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Займаються цією базою фахівці Інституту освітньої аналітики чи все-таки далі займається ця приватна компанія?
СОВСУН І.Р. За домовленістю з компанією було прийняте рішення, що… Відверто кажучи, вони хотіли позбутися її, вона їм зайвою була і у них не було ресурсів, бізнесового інтересу її далі продовжувати утримувати. Але оскільки вони вже вклали багато зусиль, вони надали зараз фахівців, які протягом півроку можуть безкоштовно підтримувати систему, до поки не навчаться з нею працювати, доопрацьовувати фахівці Інституту освітньої аналітики.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Колеги, будь ласка, якщо є уточнюючі запитання. Якщо нема, то, будь ласка, Олександр Володимирович.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. У мене просто питання як у мажоритарщика просто, я після цього буту там виступати.
Шановна Інна Романівна, за інформацією, що надходить з виборчих округів через організацію бази ЄДЕБО існує занепокоєння, що випускники шкіл (це переплітається з вашим питанням) та вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації можуть своєчасно не отримати атестатів та дипломів. Як ви це прокоментуєте? І чи можете запевнити присутніх у тому, що всі документи будуть отримані вчасно, а не так, як це відбувалося у 2015 році? Можете впевнити всіх нас, що це неправда, це фейк і все буде нормально, все ви вспієте зробити? Це таке питання, під протокол просто.
СОВСУН І.Р. Я можу запевнити, що вищі… Ну, в колишній термінології вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, котрі уже будуть іти по моделі, котра була відкатана минулого року, котра вже працююча, з якою вони вже знайомі, у них точно не буде проблем з виготовлення документів про вищу освіту. Тобто і коледжі, і технікуми, і університети, і профтехучилища, вони вже знають, як це працює, і вони достеменно знатимуть наперед, як працювати.
По школі ми докладаємо максимум зусиль для того, щоб це так само відбулося вчасно, тому що ми всі прекрасно розуміємо, наскільки болючим є питання, і це зараз, мабуть, перше питання, котре вирішує міністерство першочергово, тому що дійсно треба встигнути вчасно це зробити. Тому те, що стосується виготовлення документів за тими технологіями, які минулого року вже було відпрацьовано, тут затримок не повинно бути. О'кей, я не можу гарантувати стовідсотково, тому що це… Ні, дослухайте, я не можу гарантувати, тому що це…
_______________. (Не чути)
СОВСУН І.Р. Я договорю. Тому що це відповідальність вищого навчального закладу. Да, якщо вищий навчальний заклад, наприклад, подасть документи запізно, то тоді таке може трапитися. Але в принципі технічних затримок на центральному рівні абсолютно немає, це я можу гарантувати.
Що стосується атестатів, повторюсь, міністерство докладе максимум зусиль для того, щоб все відбулось вчасно, і в принципі наразі за тим графіком, який у нас є складеними, ми виходимо на вчасну видачу бланків і документів, з рештою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто хоче висловитись? Ви знаєте, що тут у нас є проект рішення, в якому є певні рекомендації. Ви і нормально можете відреагувати на ці рекомендації? Ви знайомилися з ними попередньо? Будь ласка, відреагуйте, що ви думаєте про ці рекомендації, шановні колеги, вас теж запрошую до слова.
СОВСУН І.Р. У нас є декілька питань, коментарів. Цей пункт 2.3 вирішення питання передачі Єдиної державної електронної бази з питань освіти до державної власності тут варто уточнити, що йдеться тільки про програмне забезпечення, тому що сама базі і інформація в ній вона і так належить державі. Тому, якщо йдеться… йдеться тільки про програмне забезпечення, котре не належить державі.
Далі питання складніше, яке стосується плати, яку здійснюють вищі навчальні заклади, я можу пояснити просто чому вона піднялась. Тому що знову ж таки за це багато запитують, але, що відбулось? Коли відбувався централізований друк документів про освіту, то частина грошей, які йшли на "НДІ ПІТ" вони йшли через НДП "Інфоресурс". І частина з них залишалась за якісь невідомі послуги не сформульовані чітко, але вони просто залишались в "Інфоресурсі", яке ДП використовувало на власні потреби. Зараз, оскільки ці гроші на централізований друк через "Інфоресурс" взагалі не йдуть, у них в рази скоротився бюджет. Вони і так зараз звільнили значну частину працівників, але подальші звільнення вони просто призведуть до того, що під час вступної кампанії, коли треба буде якихось технічних питань вирішувати, гарячу лінію забезпечувати і так далі, так далі у них просто не буде можливості найняти працівників.
Крім того для університетів було розширено перелік послуг, які надається через ЄДЕБО, або в тому числі замовлення студентське, котре знову ж таки для університетів здешевлюється таким чином сам процес виготовлення студентського квитка в декілька разів. Але там доопрацювання здійснювалося для забезпечення механізму реєстрації студентських квитків. І тому, оскільки доходи "Інфоресурсу" різко впали, тому що там перестали осідати гроші, які йшли на "НДІ ПІТ", то для того, щоб забезпечити роботу державного підприємства, було прийнято рішення щодо підняття вартості. Хочу окремо сказати, що перед тим, як це рішення приймати, я, мабуть, з десяток ректорів обдзвонила, передзвонила до них і сказала, якщо буде таке підняття вартості, але у вас залишаються такі послуги, ви самі друкуєте документи про освіту і так далі, і так далі, вони всі мені сказали, що все рівно для нас значно вигідніше і дешевше таким чином працювати ніж так як це було раніше, тому вони підтримати це рішення. Тобто тут я можу гарантувати, що тут ми консультувалися з ректорами, вони всі підтвердили, що це все рівно дешевше для них в декілька разів, навіть за умови підняття собівартості користування ЄДЕБО.
Тому питання щодо перегляду розміру оплати, я не знаю, його можна внести, звичайно. Але воно продиктоване не тим, щоб збільшити надходження до "Інфоресурсу", а щоб трохи компенсувати ті втрати, які в них відбулися через зміну механізмів проходження грошей. Тому, відверто кажучи, це рішення комітету чи включити цей пункт, чи ні, але особливого простору для того, щоб сильно зменшити без того, щоб не звільнити ще половину працівників, "Інфоресурсу" зараз фізично немає.
Окремо хочу додати, що ми недавно оголосили конкурс на посаду директора ДП "Інфоресурсу". Тому ми сподіваємось ближнім часом це питання так само закрити. Дякую.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Іна Романівна, в мене питання. Скажіть, будь ласка, а ви розумієте, що ДП "Інфоресурс" – монополіст? Чи є інші компанії, які можуть запропонувати такі самі послуги?
СОВСУН І.Р. Які саме послуги?
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В Ні, монополіст щодо адміністрування доступу до ЄДЕБО. Воно є монополістом чи ні, ну, з вашого погляду?
СОВСУН І.Р. Ну, воно визначено адміністратором і не може ж бути…
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Ну воно монополіст чи ні?
От дивіться, університет, будь-який, підкорюється рішенням Міністерства освіти, бо якщо, наприклад, університет не працює з ЄДЕБО, то він не може видати дипломи про освіту. Це означає, що ДП "Інфоресрус" так чи інакше є монополістом. Коли є монополіст, то є Антимонопольний комітет, і є процедури щодо зміни цінової політики. Тобто, по ідеї, ви повинні були, розуміючи, що щось там змінюється, звернутись до Антимонопольного комітету, вирішити питання щодо зміни тарифів як це і відбувається через рішення Кабміну і так далі. Ви ж розумієте, що всі університети і всі коледжі, технікуми поставлені в ситуацію, коли вони вимушені приймати ті рішення, які ви їм даєте.
Я не проти того, щоб ви взяли і підвищили до 1 гривня 80, а після цього зробили 1 гривня 50 – нормально. Але, будь ласка, є процедури, законні процедур щодо змінення цих тарифів. Розумієте? От про що йде мова. Так не може відбуватись: от хочу зробити далі. Що, змінилась заробітна плата наших вчителів, викладачів в університетах? Я, наскільки знаю, не змінилась. І це означає, що в державному підприємстві не змінилась заробітна плата людей, які там працюють – вона не змінилась, всім заморожені заробітні плати.
То скажіть, будь ласка, що ж там змінилось таке, що потрібно було підвищувати цю ціну там в 2,5-3 рази? Тобто спільнота освітянська просто повинна була розуміти, чому збільшилось в 3 рази, або в 2,5, а може треба і в 5 разів було збільшити? Але це був закритий процес, який якраз і породив це питання, от і все. От скажіть, будь ласка, просто: монополія і рішення без процедур - це нормально, чи ні? От на ваш погляд.
СОВСУН І.Р. Щодо монополії, я не є фахівцем з монопольного законодавства, але мені видається, що коли є єдина база в якій має здійснюватись державна перевірка і гарантія того, що в єдиному місці зберігається вся інформація про документи, про освіту, то навряд, чи в неї може бути декілька адміністраторів.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Тобто це монополія, яка має свої тарифи. А це означає: будь ласка, звертайтесь до Антимонопольного комітету і вирішуйте питання щодо зміни тарифів, це в законний спосіб.
СОВСУН І.Р. Ну, ми не повинні звертатися до антимонопольного. Якщо є скарги з цього приводу, то тоді хтось може звернутися до Антимонопольного комітету. Що стосується питання підвищення, я вже сказала, що питання підвищення пов'язано з тим, що "Інфоресурс" поніс суттєві втрати фінансові, оскільки через них перестали йти гроші і залишатися частину грошей. Оскільки пан Олександр це не почув, то я хочу це ще раз наголосити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ви це пояснили, ви це пояснили. Добре.
Колеги, хто хоче виступити з цього питання, тому що час спливає, а в нас сесія починається практично через 20 хвилин. В нас ще не завершені законопроекти. Будь ласка.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги, оскільки фактично ініціатором цього є я, і я просто хочу сказати, що багатьом університетам… Я не знаю, ви яким ректорам телефонували, і чи є така процедура зателефонувати ректорам, і вони відповідають на ці питання. Я просто хочу сказати, що це додаткові витрати на університети, хочу, щоб ви розуміли. І оскільки Міністерство освіти і науки не фінансує державну частину, тобто загальний фонд не фінансує щодо витрат, ці витрати лягають на спеціальний фонд, Інно Романівно. А якщо вони лягають на спеціальний фонд, це означає, що контрактні студенти оплачують і послуги за себе, і послуги за, що? – Державних студентів. А це дуже велике порушення, бо не може контрактний студент платити і за себе, і за державного студента. Ви хоча б це питання подивились. І вам же зробили зауваження, є рішення Рахункової палати. Це вже не зауваження комітету. Є рішення Рахункової палати, і всі ці рішення просто не виконані.
У зв'язку з цим я просто хочу сказати, що…
_______________. (Не чути)
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Ну, воно у вас є, воно у вас є. І давайте я вже закінчу якось свій виступ.
І, по-друге, я хочу сказати, що 15 народних депутатів у зв'язку з цим звернулись до відповідних органів. Хочу сказати, що відповідно до листа першого заступника Голови Національної поліції України, слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції за аналогічними фактами відкрито відповідне кримінальне провадження. Просто хочу сказати, що це питання буде вивчатись. І враховуючи викладене вище, я все-таки хочу, щоб от рішення, яке ми тут дали, ми все-таки вирішили питання, за нього проголосували. І вже в порядку здійснення контрольних функцій, які є у Верховної Ради України і у нашого комітету, розглянути стан виконання Міністерством освіти і науки України рекомендації, викладених у пункті 2 на черговому засіданні комітету. Все тут і я думаю, що абсолютно нормальний і так далі.
Якщо все нормально, будь ласка, всі університети, коледжі будуть знати, що все нормально і ніяких питань щодо зміни цієї політики не буде.
І більше того, Інна Романівна, просто хочу звернути вашу увагу. Я розумію, я даже знаю до яких компаній ви зверталися і я просто хочу, щоб ви розуміли, що інвестиція наших університетів, це є також один з елементів роботи Міністерства освіти і науки. У нас потужні університети: Київський політех, Харківський політех, ХНУРЕ і Київський національний університет. Чому не оголосити і не дати ці 10 мільйонів, які ви запланували, на те, щоб цей продукт був створений в системі освіти України? Це ж дуже важливо, коли ми самі виступаємо інвестором щодо створення таких інтелектуальних речей. Це, на мій погляд, ви би подали поштовх до того, що внутрішні інвестиції, це дуже потужний інструмент до цього, створили би це. це був би наш продукт, освітянський був би продукт, використовували б і його, база належить державі, все було б абсолютно нормально. Мені здається все-таки, от подивитися це рішення і це якраз тут додається, це було б дуже потужним інструментом щодо вирішення цього конфлікту, який зараз є. Дякую.
СОВСУН І.Р. Я просто одну, це півхвилини, я буквально дві цифри озвучу.
Щодо видатків університету. Пан Олександр говорить про те, що це видатки університету. Безперечно це видатки університету і першочергова наша задача була – скороти ці видатки. Я можу надати цю інформацію, ми її вже надавали неодноразово. До прикладу…
_______________. (Не чути)
СОВСУН І.Р. Львівський університет Франка в минулого року, в 14-му році, по старій моделі вони використовували 580 тисяч гривень на друк документів, це ще без економії по студентським, на цей рік максимум у них буде витрати 360 тисяч, це, щонайменш, 200 тисяч економії тільки для одного університету за рік при новій схемі фінансування за ЄДЕБО, але водночас при економії на друкові документів про освіту.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Інна Романівна, ну ми при софізм, ну це відома річ.
Ми говоримо з вами про різні речі, я про друк не кажу. Дякуємо вам, що ви вирішили це питання таким чином. Ми кажемо про адміністрування доступу при ЄДЕБО. Давайте предмет нашої дискусії все-таки будемо вести про інтелектуальний продукт, а не про друк документів, розумієте, от про що йде мова. Мені незрозуміло, чому університети зараз повинні будуть за рік сплачувати близько 17 мільйонів гривень за адміністрування доступу до ЄДЕБО? У зв'язку з тим, що заробітна плата нікому не змінилась в державній системі, от і все.
СКРИПНИК О.О. Мені зрозуміло, чому помінялася ця оплата, тому що у нас, на жаль, в більшості ринку ІТ працює в доларах і отримує зарплату в доларах, якщо вони хочуть зберегти спеціалістів, пришлось підвищувати зарплату, тому, власне, відповідь є достатньо очевидна…
Але я не про те, я з приводу самого рішення. Дивіться, тут є деякі речі, які з моєї точки зору не узгоджені в самому рішенні. Перше, якщо ми хочемо, щоб ми передали, ми говорили про … коду Єдиної державної бази до державної власності, то тоді, якщо ми передаємо, то чи є… пункт 2.3… то чи є тоді сенс пункту ….., коли ми хочемо розробляти нове програмне забезпечення. Тоді є протиріччя, або те, або те.
Рішення 2.5. Якщо ми хочемо впроваджувати в базу даних, створених вищими навчальними закладами, ми повинні зрозуміти, що це є єдина база даних, яка функціонує на основі. І ми, на жаль, не можемо довикористовувати, або добавити, тобто нам все-рівно прийдеться вибрати єдине рішення, яке б функціонувало, то пункт 2.5 він є таким благим побажанням, але нам треба розібратися. Якщо ми вважаємо, що ми розробляємо нове програмне забезпечення, тоді як правильно зауважив пан Олександр, є сенс залучити на конкурсній основі нормально всіх потенційних розробників по цій базі, в тому числі університети, які мають багато напрацювань до цього. І тоді прийняти рішення, що буде створена нова система і в тій новій системі в якості на тендерах приймуть участь в тому числі і університети, для того, щоб доказали, нормально на конкурсній основі... Але це при умові, що ми вирішуємо або одне, або ми передаємо код і забираємо, купуємо код, тоді у нас є система, яка в принципі достатньо сучасна, тоді немає сенсу. Або, якщо ми приймаємо рішення, тоді для чого нам викуповувати? Тому я би хотів, щоб все-таки ми в тих наших рішеннях, це є дуже сенсетів, дуже технічні питання були акуратні. Дякую.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я можу відповісти. Тут не йде мова про викуповування. Більше того, викуповування, ви ж знаєте, має ризики щодо того, а хто після цього буде апдейт робити, якщо просто код ми викупимо, фірми тієї нема, це означає, що ще там через 2-3 роки інша технологічна основа і все інше. Хто буде проводити апдейт цієї системи?
Тому, на мій погляд, ну це рішення йде за міністерством. Ми можемо, Олексій Олексійович, тільки рекомендувати їм , як вирішити питання. Ми просто кажемо про те, що потрібно в цьому році вирішити питання, щоб все це належало державі. От і все. Отак пункт 2.3 тут і йде: вирішити питання передачі….. щоб все, ніяких компонентів, елементів атрибутів і такого іншого вже не було в приватній власності. Тому ми такий пункт 2.3 і написали. Але ми не говоримо про те, що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще хтось? Хтось бажає ще висловитися? Чи можемо рухатися далі, бо дуже багато всього.
Так, отже я погоджуюся, що треба вилучити 2.5. Ну бо якщо єдина державна база, то єдина державна база.
З приводу гармонізації 2.2 і 2.3, то там йде мова про те, що програмне забезпечення має прийняти рішення виконавчий орган влади, що він буде робити: чи нове – оголошувати тендер, чи все-таки програмне забезпечення буде викуплено. А 2.3 він все-таки, якщо… як пояснив Олександр Володимирович, стосується взагалі цілісного пакету цього… цієї бази, який належить державі. (Шум у залі)
Без компоненту програмного забезпечення у тому числі.
СКРИПНИК О.О. Ну дані всі належить державі і так. Так? тобто…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні. Пакет цілісний. Тобто і програмне забезпечення… Все, все. Все, що стосується цієї бази.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. І програмні модулі, і сама база.
СКРИПНИК О.О. О'кей. Я просто кажу, трошки боюся, щоб у нас не вийшло, щоб ми не заплатили два рази. То ми і розробимо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви пропонуєте щось вилучити? Або сформулюйте.
СКРИПНИК О.О. Тут, напевне, ну правильно, що ви враховуєте, що це наше рішення, це є рішення рекомендаційне для...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
СКРИПНИК О.О. Тоді, напевне, треба все-таки, щоби 2.2 і 2.3 було десь слово "або". А, Інна Романівна? Як ви вважаєте? Чи для вас… тому 2.2 вирішити питання розробки або вирішити питання передачі, тому що державна база, вона вже є у власності держави, коду, передача коду системи єдиної державної електронної бази даних.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Давайте так, сформулюємо це технічне питання.
СКРИПНИК О.О. Або...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Узгодимо. 2.2 або 2.3, оставляємо, бо 2.5 вилучаємо, все.
Хто за такий проект рішення, прошу голосувати. Дякую, одноголосно.
Наступне питання. Оскільки не присутня Наталія Юріївна Королевська, ми пропускаємо другу позицію.
Четверта позиція. Про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" щодо призупинення передачі майна державних професійно-технічних навчальних закладів у комунальну власність (реєстраційний номер 4365). Співавтори: Гриневич, Співаковський, Кириленко, Поплавський, Галасюк, Скрипник.
Тарас Дмитрович Кремінь доповідає, будь ласка.
КРЕМІНЬ Т.Д. Я думаю, що мені вистачить 30 секунд. Значить, обґрунтування цього документа наступне, основним стрижнем реформування системи профтехосвіти є удосконалення управління профтехнавчальними закладами. Тому передача державного майна таких закладів у комунальну власність є одним із елементів комплексу заходів щодо реформування профтехосвіти. Але усвідомлюючи те, що зараз на розгляді у нас і на підготовці до першого читання, і до другого в тому числі, перебувають законопроекти про освіту і про професійну освіту, зрозуміло, що питання узгодження між передачею і тими функціями, які в тому числі передаються органам місцевого самоврядування і закладам профтехосвіти, пропонується все-таки призупинити дію передачі державного майна в комунальну власність до прийняття відповідних законів. Дякую. Проект рішення у всіх є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Кілька слів можу додати, як співавтор і як голова комітету. Отже, у нас буде в четвер розглядатися подолання вето Президента, зрозуміло, зміни до Бюджетного кодексу і зміни до проекту державного бюджету. Ми не можемо спрогнозувати буде подолано вето чи ні. Якщо вето не буде подолано, то залишається діяти чинний Закон про бюджет і Бюджетний кодекс, який фактично передає фінансування цих професійно-технічних навчальних закладів на міста обласного значення. Якщо зараз їм передавати все майно, а вони хочуть, щоб їм передали майно, і про це є стрічка в бюджеті, виходить, що далі ми не можемо більше ніколи виправити цю ситуацію. Тобто зараз і Міністерство фінансів, і Міністерство освіти погоджується, що професійно-технічна освіта має управлятись з рівня області. Якщо ми зараз передамо майно під цей шумок, я вже не кажу про те, що вони почнуть його різко виставляти… так, так, ліквідовувати ці заклади і цей майно в інший спосіб реалізувати. Але є та проблема, що ми потім стратегічно не можемо вибудувати ніяк ситуацію. Тобто зараз буде дуже широкий дискурс з приводу того, як стратегічно буде розвиватися професійно-технічна освіта. Я думаю, що ті рішення мають бути значно більш диверсифіковані навіть ніж те, що запропоновано поки що в наших змінах до Бюджетного кодексу. Тому що я наприклад переконана, що у нас є інституції, які займаються підготовкою фахівців тільки для конкретної однієї галузі, як наприклад 7 залізничних професійно-технічних навчальних закладів, то вони мають бути або віддані до Міністерства транспорту у відання, або вони мають взагалі передані бути залізниці. Отже, ми мусимо ці рішення ще пошукати з приводу диверсифікації джерел надходжень до фінансування професійно-технічної освіти. І в зв'язку з цим заморозити сьогодні передачу майна на ці міста обласного значення. Ось така пропозиція.
Хто за таке рішення? Одноголосно. Дякую.
П'ята позиція. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (щодо уточнення деяких положень) (реєстраційний номер 4349). Співавтори – всі члени комітету. Ми з вами обговорювали ці пропозиції. Іван Григорович все це доповідав. Але ми повинні зараз формально узгодити, бо вже є проект, який ми підписали, який пройшов. Може декілька слів, Іване Григоровичу. І Міністерство освіти скаже свою позицію. І все.
КИРИЛЕНКО І.Г. Я скажу, …науково-експертне управлінні немає ніяких зауважень. Єдине, що на випередження трошки іде у нас база нормативна. Зокрема, пенсійне законодавство вже врегулювало ту проблему, яка в цьому законі стояла, тому це технічно можна вилучити під час голосування в залі, раз уже законопроект зареєстрований. А так, все ми врахували, всі зауваження, які були експертного середовища, наукових закладів, Академії наук, Міністерства освіти і науки – все враховано. Багато з них носило технічний характер, бо за дискусією ми де ....... втрачали, за які вже доповідав. Є пропозиція: підтримати і внести в зал.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За основу і в цілому?
Кириленко і.г. Да, да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За основу і в цілому з оголошенням вилучення позиції, яка врегульована пенсійним законодавством. Добре. Прошу голосувати за таке рішення, колеги. Одноголосно. Дякую.
А Міністерство совіти, в вас є зауваження до цього законопроекту?
СОВСУН І.Р. Ні, ми підтримуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви підтримуєте. Добре.
Шоста позиція про затвердження плану заходів, складу робочої групи та проекту Розпорядження Голови Верховної Ради про забезпечення проведення 1 червня 2016 року парламентських слухань на тему: "Професійна освіта як складова забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу України: проблеми та шляхи вирішення".
Отже, будь ласка, Тарасе Дмитровичу.
КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги, 30 березня прийнята Постанова Верховної Ради. Відповідно до цієї постанови планується її провести, ці слухання 1 червня. Відповідно наша функція сьогодні – затвердити план проведення цієї роботи, план заходів, план підготовки, скласти перелік робочої групи, визначити перспективи цієї роботи, тому, власне це і пропонується.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все тут у нас є в матеріалах.
Я лише хочу вас поінформувати, що ми отримали від Асоціації вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації зараз лист, знову черговий протест до проекту Закону про освіту. Пригадуєте наше обговорення Закону про освіту. Отже, ми домовилися, що ми зробимо про них окремий закон. Так, це було передумова внесення, і ми зробили цю поправку в Закон про вищу професійну освіту. А тепер вони мають вже знову, нові умови, щоб ми поміняли структуру проекту Закону про освіту і дали для них окрему статтю. І не вводили їх як окремий рівень професійної освіти. Тобто, шановні колеги, кожен раз, коли ми йдемо на поступки, на жаль, наші домовленості знову руйнуються, і вони знову вимагають чогось іншого. Я думаю, що на наступний раз, вони вже будуть знову хотіти залишитися в системі вищої освіти. Тому що, отже ми погодилися на окремий закон і зараз знову буде ця дискусія, і цю дискусію також треба буде піднімати на цих парламентських слуханнях, і приходити все-таки до якогось виваженого рішення. Тому що ми розуміємо складнощі цієї системи і її трансформації, але поки що досягнути до кінця з ними домовленості нам ніяк не вдається.
Колеги, тепер у "Різному". Що в нас є "Різному"? По-перше, переноситься виїзне засідання комітету до Миколаївської області.
Тарасе Дмитровичу, є якась поважна причина, так, з 5 на 6 травня?
КРЕМІНЬ Т.Д. Початок ЗНО.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ми 6 травня, прошу всіх в своїх календарях зарезервувати час на виїзне засідання комітету.
Про включення до порядку денного Закону України по внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо набуття розпорядження та охорони авторського права та суміжних прав).
Борисе Григоровичу, поінформуйте щодо цього включення.
ЧИЖЕВСЬКИЙ Б.Г. Справа в тому, що це проект закону Кабінету Міністрів, і перед кожним пленарним тижнем ми подаємо подання про включення до порядку денного, і ми цей проект закону будемо просити включити до порядку денного Верховної Ради, тому що він внесений після початку роботи даної сесії. І це зв'язано також з тим, що він іде в парі з проектом закону Пташник, який регулює… Тобто його треба розглядати…
КИРИЛЕНКО І.Г. 4144 (урядовий). А перед цим, уже давно зареєстрований 3692 аналогічний… Тому його вже неможна зареєструвати як альтернативний, бо термін збіг.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А розглядати треба разом?
КИРИЛЕНКО І.Г. А розглянути треба разом, бо тоді логіка є розгляду законопроектів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Колеги, хтось… Так. Дякую за пропозицію.
Ні. Хтось має, щось проти? Хто за те, щоби ми підтримали це включення? Одноголосно. Дякую.
Так, ми маємо ще 5 хвилин, і я хоч зрозуміти, є якесь наполягання по розгляду 3829-1? Поясність.
_______________. Ми розглядали 3829 у зв'язку з тим, що це законопроект членів комітету, і ми його внесли фактично. Після цього ………… альтернативний законопроект, де….
ГОЛОВУЮЧИЙ. Але пані Королевська минулого разу, коли була, сказала, що вона не хоче, щоби без її присутності розглядався її законопроект. Вона це мені наголосила і попросила перенести на інше засідання комітету, на якому вона зможе бути.
_______________. (Не чути)
_______________. Сьогодні… я ще раз ………….. підійшов, помічник подзвонив. Так о 15 годині? Да, ми спеціально ставимо о 15 годині.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, якісь непередбачувані обставини. Давайте, щоб не вийшло так, що ми в її відсутність розглянули. А тут немає фінансового обґрунтування. І я можу спрогнозувати зараз наше рішення, і воно буде сприйняте, зрозуміло, що в її відсутність сприйняли негативне рішення.
Колеги, хтось ще має якусь інформацію? Дякую, дякую. На все добре, до побачення.