Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки і освіти

 

18 травня 2016 року

 

Веде засідання перший заступник голови Комітету СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дозвольте розпочати засідання Комітету з питань науки і освіти. Сьогодні у нас з вами на засіданні присутні, окрім колег: Андрєєв Микита Андрійович, член Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти; Новик Олександра Олексіївна, заступник голови громадської організації "Студентське антикорупційне агентство". Також у нас сьогодні присутній Бондаренко Андрій Володимирович, начальник відділу освіти Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери Міністерства фінансів України. Далі, Мозгова Людмила Анатолівна, аналітик Центру аналізу та розробки законодавства Асоціації міст України.

Також повинні бути народні депутати, які представляють з Верховної Ради  питання. Також сьогодні у нас повинен бути присутній ближче до 16 години Згуровський Михайло Захарович, ректор Національного технічного університету України. Також Луговий Володимир Іларіонович тут присутній у нас, перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України. Далі, Гожій Сергій Петрович, заступник першого проректора Національного технічного університету України "Київський політех". Балюбаш Ярослав Якович, відповідальний секретар спілки ректорів вищих навчальних закладів. Далі, Засєкіна Тетяна Миколаївна, заступник директора Інституту педагогіки Національної академії педнаук України. Кононенко Юрій Григорович, директор Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України. Садовий Микола Ілліч, народний депутат України четвертого, п'ятого скликань, завідувач кафедри технологічної освіти Кіровоградського педагогічного університету. Головний експерт "Реанімаційного пакету реформ", доктор фізико-математичних наук пан Володимир Євгенович Бахрушин. Це добре.

Також, також, також. Я тут, я думаю, що буде присутній у нас Стріха Максим Віталійович, заступник міністра освіти і науки України. Також присутня у нас перший заступник міністра освіти і науки України Інна Романівна Совсун.

Якщо я когось пропустив, то перепрошую.

Шановні колеги, порядок денний розданий, він є. Сьогодні у нас на порядку денному 10 питань. І питання дуже важливі для розвитку освітньої галузі України. І якщо… Володимир Михайлович, Тарас Дмитрович, зауважень нема до порядку денного? Чи, може, пропозиції якісь? Ні. Також я хочу сказати, що у нас на засіданні комітету присутній Тарас Дмитрович Кремінь, народний депутат України, і Володимир Михайлович Литвин.

Шановні колеги, ми розпочинаємо засідання. Іван Григорович Кириленко обіцяв підійти пізніше. І Олексій Олексійович Скрипник, народний депутат України. Тобто у нас є кворум, ми можемо розпочинати.

Да. (Шум у залі) Ага, будь ласка.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От це… Зараз-зараз, знайдемо. (Шум у залі) Давайте… А списки є, Олег ………., є списки? Щоб я оголосив, хто присутній.

Можна тоді… Як вас представити, ну, для стенограми, да? Якщо можна.

 

КЛИМЕНКО Ю.Л.  Клименко Юлія Леонідівна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О, чудово. Для стенограми сказали, я думаю, що зафіксовано це.

Шановні колеги, перше питання, перше питання стосується нашого виїзного засідання. Я ще раз хочу подякувати Тарасу Дмитровичу Креміню, подякувати голові Миколаївської обласної державної адміністрації. Хочу подякувати голові обласної ради Миколаївської, також всім працівникам освіти Миколаєва за те, що ми змогли провести це засідання.

Головні висновки вже зроблені, я зараз просто оголошу деякі з них. Проект рішення відповідний є. Я просто хочу зупинитися на деяких питаннях, які для нас є  дуже чутливі. І під час, я думаю, що ніхто не може сказати, що це було якось організовано спеціальним чином. Ми послухали думки абсолютно, ну, фактично три було великих зустрічей. Перша, там, десь близько 250 освітян було. І, до речі, із Одеської, Миколаївської і Херсонської областей, тобто це південь України. Також друге засідання у нас було з ректорами університетів і студентською молоддю, студентським активом.  І у нас ще була окрема, Інно  Романівно, я думаю, для вас це також дуже цікаво, була зустріч з директорами профтехосвіти. І тому ми можемо підвести деякі висновки щодо того, що там відбувалося, і прийняти рішення по суті. Рішення у вас є.

6 травня 2016 року (інше я скажу для стенограми, щоб це було зафіксовано чітко) в місті Миколаєві відбулося виїзне засідання комітету на тему: "Про роботу органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування Миколаївської області щодо дотримання законодавства України про освіту для  забезпечення функціонування та якості дошкільної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої освіти".

Провідною темою засідання були визначені регіональні аспекти забезпечення функціонування та якості дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної технічної, вищої освіти. Під час обговорення присутні учасники виклали своє бачення. Судячи з виступів представників регіональних навчальних закладів, усвідомлення необхідності освітніх реформ, зумовлених тими глобальними процесами, що відбуваються у світі, сьогодні є навіть у найвіддаленішій глибинці. Вже з власного досвіду освітяни розуміють, якщо наша освіта не спроможеться дати гідну відповідь тим викликам, які постали перед суспільством, українська молодь і далі виїжджати у пошуках гідної долі за кордон. І цю тенденцію ми чітко маємо. До речі, тут я думаю,  докладаються відповідні міністерства, для того, щоб ще більше наших дітей від'їжджало за кордон з України.

Як відзначали представники освіти, сьогодні ми  маємо низку суттєвих проблем: невчасно видані дипломи, недовезені підручники, незакуплені автобуси, а ще шалену купу звітів покладено на плечі керівників навчальних закладів. Так, за словами начальника управління освіти Южноукраїнської міської ради Юрія Сінчука, від освітян сьогодні вимагають звітувати про подолання бідності в Україні. Чи не в кожному виступі освітяни, звертаючись до членів комітету та представників профільного міністерства, які також брали участь в засіданні, вимагали реформувати галузь свідомо, послідовно і виважено, і просили чиновників при прийняті рішень дослухатись до думки тих, кому впроваджувати їх у життя. Адже з київських пагорбів, зазначали вони, не завжди видно як живуть регіони, з якими сьогодні стикається звичайна школа в глибинці. Зокрема педагогів турбує : яким чином запровадження 12-річки корелюється з демографічною ситуацією в країні, яка роль у системі освіти буде відведена коледжам і технікумам, чи чекати на реальну підтримку від держави молодим науковцям, чи буде колись в українського вчителя пристойна зарплата. Обговорювали також недоліки концепцій оптимізації мережі навчальних закладів, долю позашкільної освіти, відсутність доступу до якісної освіти дітей-інвалідів, а також законодавчі пастки, які заважають залучати в освіту додаткові кошти. Окрім того, що реформи мають бути добре продуманими з чітким розумінням наслідків, вони ще повинні мати достатнє фінансове забезпечення, вважають освітяни. Зокрема цієї теми торкалися у своїх виступах керівники департаментів освіти та науки Миколаївської та Херсонської областей Алла Велиховська та Євген Криницький. А взагалі українська освіта, вважають освітяни, давно потребує нових сучасних підходів до фінансування, про те як залучити на ринок освітніх послуг кошти не тільки держбюджету, а кошти реально сектору економіки та завдяки інвестиціям підвищити якість освіти. Дискутували учасники окремої наради ректорів вищих навчальних закладів південних областей, що відбулась в рамках засідання профільного парламентського комітету.

Від себе просто хочу додати, що, на мій погляд, це не є нормальним, коли рівень представництва на виїзному засіданні комітету на півдні України, а південь України, як ви розумієте, це стратегічний регіон для розвитку України і найбільш небезпечний, ви розумієте в якому сенсі. На жаль, рівень представництва Міністерства освіти і науки було на рівні тільки керівника відповідного департаменту, за що я йому дякую і просто хочу сказати, що відповідна наша доповідна буде у Прем'єр-міністра України відповідно до того рівня, яке представляє Міністерство освіти і науки України на виїзному засіданні комітету.

Шановні колеги, це просто інформація. Я хочу, щоб наші колеги народні депутати України мали можливість, якщо є якісь зауваження до проекту рішення, могли їх зробити. А також я прошу до слова також Інна Романівна, або вас, або Кононенка Юрія Григоровича, який приймав участь в цій роботі,  за що я йому особисто вдячний. Він абсолютно по всім позиціям і відповідав на питання, і приймав участь в дискусіях, і так далі.

Будь ласка, Юрій Григорович, з вас почнемо, да? Будь ласка.

 

КОНОНЕНКО Ю.Г. Да. Дякую, пане Олександре. 

В принципі ми підтримуємо більшість пропозицій комітету, які є включені в проект рішення, але  є деякі такі міркування, якщо можна, я хотів би їх сказати.

Що стосується пункту 4.1. Звичайно, що міністерство свого часу не було ініціатором  прийняття зміни до законодавства щодо не фінансування за рахунок освітньої субвенції закладів, які мають… І і ІІ ступеня, які мають менше 25 учнів. Але зараз треба врахувати реалії ситуації, яка склалася на цей момент. Справа в тому, що  обласними державними  адміністраціями, органами місцевого самоврядування за цей час проведено ну досить таку значну роботу щодо підготовки до створення мережі опорних шкіл і забезпечення перевезення цих дітей, зміцнення кадрової, матеріальної бази тих шкіл опорних, де такі…..

І тому ми думаємо, що навряд є необхідність зараз все ж таки   такі зміни до закону, то єсть знову назад повертати ті зміни, які є. Тому що  от  реальна ситуація, я ще раз кажу, вона є надзвичайно такою складною і в принципі, що таке 25 учнів в школах І, ІІ ступеня. Це  менше 3-х учнів на клас фактично.  Розумієте, переді мною список, у нас їх 333 школи в  Україні, де менше 25 учнів І, ІІ ступеня і от, наприклад, Дібровенецька загальна школа І, ІІ…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Григорович, я перепрошую, що вас перебиваю. По наших даних  613 шкіл таких  є.

 

КОНОНЕНКО Ю.Г.  Значить, І, ІІ – 333. Я думаю, що 613 – це разом з І-м. Якщо школа тільки І, там менше 25, то позиція міністерства, і законом це передбачено, вони…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони залишаються на місці.

 

КОНОНЕНКО Ю.Г. Вони залишаються, да. А от І–ІІ, тобто з перший по дев'ятий клас – їх 333.

Ну, от, наприклад, дивіться: Дібровинецька середня загальноосвітня школа І–ІІ ступеня Оратівського району Вінницької області. Значить, там 19 учнів, з якими працює 8 вчителів. Тобто, ну, ясно, що вони не можуть забезпечити належного рівня, якістю освіти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Григорович, я вас прошу просто звернути увагу от на що. Я перепрошую, що перебиваю. Просто ми не хочемо повторення ситуації, як відбувається це з ПТУ. Так, це дійсно реформа, але це реформа через знищення і руйнування. Можуть же бути інші форми реформи.

Тому, от дивіться, якщо, наприклад, Міністерство освіти і науки гарантує комітету, що не потрібно цього робити, що Міністерство освіти, разом відпрацьовуючи це питання… Ми дякуємо Хобзею Павлу Кузьмовичу, ми дякуємо пану Шарову за ті питання, які зараз вирішуються. Ми бачимо по селекторним нарадам, що дійсно зараз міністерство відпрацьовує всі ці питання з місцевою владою. Але якщо ви гарантуєте, що ви відпрацюєте, і з 1 вересня дитина, яка не винна ні в чому, да, не буде отримувати на себе освітню субвенцію, бо там буде, наприклад, недобачили. І буде там, наприклад, 21 дитина, і субвенція не піде в цю школу. Хто буде за це відповідати?

Тому ми просто і так ставимо це питання: якщо ви нам гарантуєте, ми знімемо це питання.

 

КОНОНЕНКО Ю.Г. Пан Олександр Володимирович, ну поскільки ви направили нам офіційного листа з цього приводу окремо, да, він зараз опрацьовується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

КОНОНЕНКО Ю.Г. Зараз обласні державні адміністрації, на цей момент жодна не сказала, що вони не можуть забезпечити виконання цього закону. У нас, наприклад, найбільше – це Чернігівська і Львівська області. В Чернігівській у нас 56 таких шкіл, і у Львівській – 41. От, наприклад, ці обидві області, вони вважають, що вони здатні забезпечити нормальне довезення дітей до опорних шкіл для того, щоб вони нормально вчились. Йдеться про 5-9 класи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, Юрій Григорович, ми вислухали. Ще зауваження до проекту рішення?

 

КОНОНЕНКО Ю.Г. Да, тепер 4.4. Ну, тут просто воно не кореспондується з законодавством. Справа в тому, що зараз рішення про реорганізацію, ліквідацію загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності приймають сесії, сесії місцевих рад. Тобто Кабінет Міністрів, він не може не виконувати закон і в даному випадку постановка питання, вона не відповідає законодавству.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Послухайте, там же формулювання "запровадити створення". Тобто це деякий процес, який враховує і законодавчі ініціативи, які може, якщо вважає за потрібне Міністерство освіти ініціювати. Тобто це ж питання запровадить створення, ви, перше, розробляєте там правову основу для цього. Якщо, ну ми ж…

 

КОНОНЕНКО Ю.Г. Ясно, я розумію.

Просто справа в тому, що за останній період такі пропозиції законодавцями не підтримувались. То єсть вирішено, що школа може бути ліквідована, якщо рішення приймає сесія міської ради. Бо територіальні громади, ну це досить складні процеси відбуваються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Григорович, ну от ми ж бачимо що відбувається по регіонам. Починають вже закривати ПTУ і вже є бізнесмени, які готові забрати всі ці майнові комплекси, включаючи комбайни, включаючи будь-яку техніку і це далі буде використовувати… Це, може, і гарно…

 

КОНОНЕНКО Ю.Г. Ну в даному випадку ми не про профтехосвіту говоримо, а про школи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так з дитячими садочками вже це відбувалося 23 роки тому.

 

КОНОНЕНКО Ю.Г. Да. Просто зараз запущено механізм створення укрупнення освітніх округів, створення опорних шкіл проводиться значна робота. Уряд виділив там 200 мільйонів гривень для того, щоб обладнати ці школи. Тобто певна робота проводиться, просто чи доцільно…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можете включити?

 

ЛИТВИН В.М.  …немає доріг, немає напрямку. Або якщо більше 50 учнів, а село на відстані 4 кілометри приєднали до другого села, і згідно закону, ці діти вже не підвозяться до школа, із них половина дітей, які в молодші класи ходять. Я отримую відповідь: "Не положено". А далі, після наполегливих виділили автобус від шкільного комбінату. Через тиждень закінчився бензин, який ми допомогли туди, щоб цей  автобус працював і діти – або батьки дома їх тримають, або в школу не  будуть вони ходити. Ви кажете, робота  проводиться – в нас доріг немає.

 

КОНОНЕНКО Ю.Г.  Ну, послухайте, дивіться. Підвозяться у нас діти, які живуть на відстані трьох кілометрів… Приєднався…

 

ЛИТВИН В.М. Чотири кілометри поїдьте…

 

КОНОНЕНКО Ю.Г.  Підвозяться.

 

ЛИТВИН В.М. Поїдьте в Новоград-Волинський район Житомирської області село Малий Молотьків, який приєднали до селища Яворів...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  От запишіть і  поїдьте.

 

ЛИТВИН В.М. (Не чути)

 

КОНОНЕНКО Ю.Г. Та я просто дивлюсь на Житомирську область…

 

ЛИТВИН В.М. Та ви дивитеся, ви хоч би раз на місці подивилися, то було б….

 

КОНОНЕНКО Ю.Г. Дивилися, постійно дивимося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, ну, ми  їздимо по  цих дорогах і ми знаємо. Наприклад. Візьміть  Бериславський район Херсонської області, просто нема траси взагалі, просто, тобто вона не існує як така. Як там буде, наприклад, це відбуватися?

Шановні колеги, ми просто от ще раз хочемо сказати, ми в грудні всліпу проголосували за бюджет, от кажу як відбувалося, бо довіряли, що все враховано. Після цього отримали ситуацію по ПТУ, ми не хочемо, щоб з 1 вересня відбулася така ж ситуація по школах, бо це соціальний вибух.

Ви  нам гарантуєте, що ці питання будуть вирішені? Будь ласка, ми… це для стенограми  іде…

 

КОНОНЕНКО Ю.Г.  Ми зараз вивчаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще зауваження?

 

КОНОНЕНКО Ю.Г.  Здається, що більше… А що стосується ще  5.5, просто ми вчора це  написали. Справа в тому, що такі посади, як асистент вчителя, лікар, медична сестра, практичний психолог, логопед, соціальний педагог, вони введені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вони що?

 

КОНОНЕНКО Ю.Г.  Вони введені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ага.

 

КОНОНЕНКО Ю.Г.  Тобто тут, тут нема чого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто це технічна….

 

КОНОНЕНКО Ю.Г. Що стосується таких посад, як фізичний реабілітолог та соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, ну, наші фахівці вважають, що в кожній школі такі посади недоцільно вводити. І  скоріше всього, пане голово, тут в 5.5., тут ідеться не про школи-інтернати, а просто про школи. Тому що школи-інтернати, вони у нас, ну, школа-інтернат з інклюзивним навчанням – це, ну, якийсь окремий може бути випадок. В основному це спеціалізовані школи, або санаторні школи, або такі. Тобто тут йдеться, мабуть, про школи просто. Редакційно опрацювати. Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякуємо.

Тарас Дмитрович Кремінь, народний депутат України.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги, хочу подякувати всім, хто взяв участь у виїзному засіданні нашого комітету. Але що стосується висловлених зауважень Юрієм Григоровичем, хочу все-таки вказати наступне: що в першому варіанті рекомендацій Кабінету Міністрів України (пункт 4.1) було дещо інше формулювання, і воно було предметне, воно стосувалося безпосередньо Покровської ЗОШ, яка розташована на території Кінбурнської коси.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це 5 сторінка, Тарас Дмитрович?

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Ні, це 4.1, пункт 4.1, про який ми говорили: про школи менше 25 осіб. Насправді там проблема полягає в тому, що материкове сполучення з Херсонською областю, морське сполучення з Миколаївською області. І відповідно до адміністративно-територіального поділу Покровська ЗОШ входить до сфери відання Очаківської райдержадміністрації, районної ради. Насправді там питання вже вирішено, кошти знайдені. Але у мене яка пропозиція. І, до речі, в першому варіанті проекту рішення було ще питання про збільшення освітньої субвенції на придбання шкільного автобусу збільшеної проходимості. Це якраз пов'язано з тим, що піщана місцевість, відстань між Покровською ЗОШ, яку хочуть довести до рівня І-ІІ ступеня, а сусідню школу, в іншому населеному пункті, І-ІІІ ступеня, відстань між ними, якщо я не помиляюся, 12 кілометрів. Якщо піском, це близько 40 хвилин треба їхати. У зв'язку з агресивним середовищем, морським повітрям, то шкільні автобуси, які зараз у нас, скажімо так, в експлуатації, його вистачить, може, на рік, може, на два.

У мене яка просто була ідея? Ми можемо, звичайно, говорити про спробу внесення змін до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів…" (і так далі, за текстом) про рівень учнів менше 25 осіб і так далі, але я все-таки вважаю, що треба подивитися системно на такі речі, як важкодоступна місцевість, яка в контексті децентралізації набуває іншого звучання. І розуміти те, що важкодоступна місцевість може бути не тільки гірською, що передбачено Законом України "Про статус гірських населених пунктів", а це може бути острівна або півострівна місцевість. І на моє переконання, важкодоступна місцевість це в тому числі і ті школи, де немає доріг, це в тому числі і ті навчальні заклади, які знаходяться на території Донецької, Луганської областей, безпосередньо поблизу лінії зіткнення.

Чи можу я назвати, наприклад, проблему освітян Донеччини, в тому, що Мар'їнська школа обстрілюється кожного дня, і в зв'язку з такими умовами там повний некомплект. Відповідно до нашого законодавства ця школа теоретично мала би бути закрита. Де діватися дітям? Така ж ситуація вона може бути і в Луганській області. Але повинен бути зрозумілий принцип: які школи, які пріоритети ми будемо надавати,  де, скажімо так, будемо дотримуватися букви закону. Бо від нашого рішення все-таки залежить, в який спосіб громади будуть об'єднуватися, в який спосіб освітяни Донецької, Луганської області будуть вмотивовані, і вони будуть розуміти принцип діяльності освітніх закладів і опорних шкіл, в тому числі в районі зіткнення. Зрештою у нас так само були виїзні засідання і до Донецької області і до Луганської області. Просто для мене дуже важлива позиція міністерства, в який спосіб будемо далі працювати. Бо, якщо говорити тоді в кількісному своєму вияві, якщо об'єднати ці всі школи, де немає інфраструктури, де немає шкільного автобусу, бо його забрала зона антитерористичної операції, де є шкільний автобус, але немає палива і так далі. У нас вийде надзвичайно велика кількість таких  закладів, я вже не кажу за еміграційні процеси за всі інші. 

От, власне, пункт 4.1, очевидно він  принциповий в якому сенсі –  в  своїх контекстах. А ці контексти, власне, вони пов'язані з поточною ситуацією, географічними особливостями окремих навчальних закладів, ну і зрештою  перспективами, в який спосіб ми далі будемо працювати.

Тому я все-таки вважаю, що можна було б 4.1, якщо не додати то принаймні термін до 01.06 переглянути, підготувати зміни до проекту Закону України "Про статус гірських населених пунктів", в тому числі з урахуванням важкодоступної місцевості, півострівних або можливо острівних шкіл, а також навчальних закладів, які знаходяться безпосередньо в зоні зіткнення. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство в цілому підтримує таку ідею?  (Шум у залі) Це уточнення буде дуже важливе.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.  Да. Тоді буде йти саме про оці от  дуже складні райони. То це ми підтримували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді ми  вносимо ці правки.

Володимир Михайлович, будь ласка.

Борис Григорович, голова секретаріату комітету.

 

ЧИЖЕВСЬКИЙ Б.Г.  Я перепрошую. Олександр  Володимирович, я наголошую, проект рішення комітету офіційно був надісланий в Міністерство освіти ще четвертого числа. Офіційної відповіді від Міністерства освіти ми не маємо.

Я не знаю, хто візьме на себе відповідальність, це 613 шкіл, 10 тисяч дітей. На якій підставі 10 тисяч дітей не отримають освітню субвенцію на отримання загальної середньої освіти? Хто на себе візьме відповідальність? Секретаріат на себе такої відповідальності брати не буде.

По поводу виїзного засідання було відомо за 4 місяці. Давайте працювати системно, комплексно і забезпечити конституційне право дітей на якісну освіту, у тому числі середню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Будь ласка,  представляйтесь.

 

______________.  (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже  приємно.

 

ЖДАНОВА І.А. Жданова Ірина, Фонд "Відкрита політика", громадська організація.

Я не знаю, які подають вам листи офіційні із ОДА, але ті  наші комунікації у тому числі з директорами школи і з освітянами, які ми проводимо, в тому числі в Закарпатській області, Чернівецькій, Івано-Франківській і дуже багатьох інших районах говорять… свідчать про те, що освітяни волають  в зв'язку з тим, що ці малокомплектні школи можуть бути закриті. Саме мова йде в тому числі про другого рівня.

Я вважаю, що потрібно зробити невеликий пілотний проект як цю проблему вирішити, а лише після цього приймати кардинальні рішення, тому що та інформація, яка приходить до нас як громадської організації є абсолютно протилежною від тієї, яку ви озвучуєте. І  ми готові надати безпосередньо цифри, листи і так далі і про вартість навчання дитини в сільській школі. Це неправда, що там 80, 70, 50 тисяч в рік на одну дитину, і ми це неодноразово озвучували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Дякуємо за позицію.

 

______________.  Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Комітет вашу позицію повністю розділяє.

Юрій Григорович, я перепрошую, ну у нас дуже багато питань. Ми друг друга розуміємо. Зараз народні депутати визначаться: залишаємо цей пункт чи не залишаємо. І я думаю, це абсолютно нормально, всі демократично мали можливість виступити.

Якщо інших виступ немає, є пропозиція проголосувати за редакцію комітету, була перша пропозиція. Інша була пропозиція зняти, ну як пропонує Юрій Григорович Кононенко від Міністерства освіти, зняти це, бо вони не вважають необхідним це.

І так, є дві пропозиції. Хто за редакцію, яка представлена в рішенні комітету? Хто – "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято. Я інше і не ставлю на…

Дякуємо, по першому питанню, це питання закрили.

Наступне питання дуже важливе для всіх нас. Це питання про проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Шановні колеги, у нас я доповідаю, а тарас Дмитрович співдоповідач.

Я хочу сказати зразу для того, щоб не було просто ніяких спекуляцій відносно цього. Я вважаю, я особисто вважаю, що виконання закону, це головний принцип, для чого приймаються всі закони, подобається комусь, ні. Мені, наприклад, особисто, може, і я голосував, наприклад, на комітеті, це було там місяць тому, про базовий Закон "Про освіту". Ну я може погоджуватись …. Але рішення комітету є 4.1, все, учора я підписав, закон пішов під купол. Шановні колеги, ми не можемо штучно створювати якісь перешкоди. Чому? Бо це для багатьох людей, оте, що не відкрилася робота Національного агентства з якості освіти, це буде створювати дуже великі юридичні проблеми. От ви просто побачите, так работает вся система. Мені також, хочу сказати, не подобаються деякі представники, які були обрані. Шановні колеги, але ж перепрошую, наші реформатори самі писали цей закон, приймали його, голосували його, написали дорожню карту для виконання цього закону. Ну я перепрошую, ну не свідомі у нас такі люди виявились, що обрали деяких людей, які не подобаються.

Але, шановні колеги, я так розумію, головною системною реформою що було – розділення функцій від Міністерства освіти до Національного агентства з якості освіти. Шановні колеги, ну, якщо не всі депутати народні, наприклад, подобаються, да, у нас в парламенті, це ж не означає, що парламент не буде працювати, чи чекати, поки когось ми з цього парламенту не виженемо.

Тому ще раз хочу сказати, я особисто займаю позицію, ви знаєте: ми з липня пробуємо проштовхнути цей закон 2280. Нам недостатньо було всього ж там три голоси для того, щоб його прийняли. За основу прийняли, але ми його доробили з урахуванням всіх тих зауважень, які є. Я хочу сказати, що дуже погано, що дискутується і спекулюється оце питання щодо того, що це до першого чи до другого і так далі. Послухайте, краще сьогодні, чим… Але це питання ми повинні вирішити.

Тому, шановні колеги, тут є таблиця порівняльна, яка є. Ми 7 зауважень прийняли для того, щоб ми отримали голоси. Бо є позиція фракції "Батьківщина". І там вона абсолютно чітка: без голосів "Батьківщини" ми не отримаємо потрібного нам рішення. Тому ми пішли на зустріч. Поясняю, як це відбувається. Також були зауваження від "Самопомочі". Ми їх також максимально врахували для того, щоб проголосували. Бо ми повинні розблокувати, розблокувати роботу Національного агентства з якості освіти.

Шановні колеги, я вам чесно скажу, от якщо ми будемо, практика така: прийняли закон, після цього не виконуємо, бо інтерпретуємо по-своєму, після цього, після цього добре сказали: "Ми зараз придумали ще кращий закон". О'кей, ми зараз його приймемо, і після цього ще там щось побачимо, в житті не працює так, як нам подобається. Ну, це ж не шлях. Мабуть, і Україна має проблеми, що такий правовий нігілізм існує в усіх нас.

Шановні колеги, я прошу, прошу ще раз тут подивитися. Ми практично всі основні зауваження врахували. Я думаю, що будуть зауваження у Володимира Михайловича. Це стосується норм, які посилаються на Закон "Про очищення влади". Добре, ми готові дискутувати їх, після цього голосувати і виходити із цим в Верховну Раду. Але потрібно це питання вже знімати і рухатися далі.

Шановні колеги, Тарас Дмитрович, я запрошую вас до слова як співдоповідача. Після цього, Інна Романівна, мабуть, вам потрібно буде надати слово.

Будь ласка, Тарас Дмитрович.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.  Дякую. Зрештою всі побажання, які можна було внести, вони  враховані авторами, співавторами. Тому, власне, я пропоную звернути увагу на проект рішення комітету. Воно полягає в наступному, що прийняти цей законопроект за основу і в цілому. Я думаю, що було достатньо часу, щоб внести свої пропозиції з моменту реєстрації цього законопроекту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Рік.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.  Минув майже рік, да, ну, я пропоную зрештою, якщо є зауваження, їх обговорити, якщо немає – переходити до голосування..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, дякую, Тарас Дмитрович.

Інна Романівна, будь ласка, я запрошую вас до слова.

 

СОВСУН І.Р. Шановні члени комітету, шановні запрошені, Міністерство освіти і науки спільно з паном Олександром ми рік тому писали проект цього закону. Тому ми раді, що на сьогодні це питання виходить до другого читання. Разом з тим, ми знаємо, чим було викликано проблему, яка була. Чому було зупинено, відповідно до звернення тодішнього міністра освіти Сергія Квіта і тодішньої голови комітету Лілія Михайлівни Гриневич, було звернення до Прем'єр-міністра із проханням не скликати склад Нацагенства в тому складі, як було обрано. Після цього ми напрацьовували законопроект з тим, щоби встановити якісь вимоги для того, щоб ті люди, які викликали велике обурення з боку громадськості не потрапили до складу Нацагентства. Разом з тим, звертаю увагу, що під час голосування в редакції законопроект у в першому читанні, була норма, згідно із якою Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності доручалося перевірити відповідність обраних членів Нацагентства вимогам, встановленим цим законом.

При підготовці до другого читання була пропозиція народного депутата Ленського: виключити цю частину і наразі в пропонованій редакції виключається ця частина. По факту це означає, що ті вимоги, котрі прописуються, котрі додаткові додаються, не застосовуватимуться до цих людей, які зараз обрані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До цих, але застосовуються для тих, які будуть обиратися далі?

 

СОВСУН І.Р. Так. Але в такому  випадку в мене є питання щодо того, яку проблему ми вирішимо прийняттям цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я дякую за позицію.

Будь ласка, хто? Андрєєв, пожалуйста. Будь ласка. Только представляйтесь просто для стенограммы.

 

АНДРЄЄВ М.А. Андрєєв Микита, голова Студентського антикорупційного бюро і обраний член Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Дійсно, ми слідкували, ми робили свої вибори по студентах, ми слідкували за іншими виборами, які проходили. Багато людей, які були обрані, вони, дійсно, не знаємо, як будуть забезпечувати якість освіти, тому  що  деякі не знають ні про європейський стандарт  якості освіти, ні про взагалі що це таке. Але, з іншої сторони, звісно, що всі закони, які приймаються, мають бути виконані.

Я хочу вам зачитати, у нас було в квітні в Харкові  проводився українських студентський форум "Участь студентів в управлінні вищих навчальних закладів: виклики та перспективи". Там в резолюцію одним з пунктів було ухвалено таке: закликати Верховну Раду України ухвалити в цілому законопроект 2280 та розпочати діяльність Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Наголосити, що вибори представників студентів до цього органу були проведені на гідному рівні та з виконанням усіх вимог, що передбачені Законом України "Про вищу освіту". Звернути увагу на факт того, що діяльність акиредитаційної комісії наразі здійснюється поза межами закону, що зумовлює усе більшу недовіру до цієї інституції, зокрема зі сторони студентства.

 Я, на жаль, не маю матеріалів, які були внесені зміни між першим та другим читанням, але є пропозиція. У нас раніше, коли закон писався, не було норми, що склад затверджується Кабінетом Міністрів. Тобто було всім зрозуміло, що члени нацагенства набувають своїх повноважень з дня їх обрання. А, враховуючи те, що тепер Кабінет Міністрів України буде затверджувати цей склад, постає питання, з якого моменту вони будуть набувати свої повноваження.

Тому є така пропозиція, що додати в  текст законопроекту 2280 такий підпункт, номер 4. Який полягає в тому, що підпункт 14 пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити новим абзацом такого змісту, що члени першого складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти набувають своїх повноважень з дня затвердження Кабінетом Міністрів України складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Також змінити частину другу статті 19 і там після слів, там, де написано, що повноваження членів нацагенства становлять 3 роки, то додати слова "з дня їх затвердження Кабінетом Міністрів України". Таким чином ми вирішимо питання, тобто з якого моменту вони набувають своїх повноважень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. Дякуємо.

Я ще раз просто хочу сказати, що просто ми зараз накопичимо дуже велику кількість проблем, якщо ми не розблокуємо роботу НАЗЯВО, я вам чесно скажу. І це вийде боком для дуже багатьох людей. А після того… Шановні колеги, діюча влада не повинна забувати, що після цього прийде інша влада, і вона подивиться на все, що ми  з вами робили. Тому давайте виконувати закони. От це є дуже вадливим для всіх нас. Я розумію. Але ж там що? Ну добре, 20 відсотків людей, які зганьбили себе. Я також, Інна Романівна, знаю конкретно цих людей,  знаю, чим вони себе заганьбили. Але це не означає, що агентство не повинно працювати. Я ще раз закликаю просто міністерство розблокувати. Ми зі своєї сторони пробуємо проштовхнути це, і ви бачили, як це відбувалося. Ми вмовляли депутатів проголосувати. Ви  бачили, що не набрали ті три голоси для того, 223. Тобто сказати,  що ми  не йшли назустріч один одному ну такого ж не було.

Шановні колеги, хто хоче виступити ще? Будь ласка, Олексій  Олексійович Скрипник. Своє бачення.

 

СКРИПНИК О.О. Там було зауваження маленьке до останнього виступу колеги, що в принципі все рівно члени НАЗЯВО будуть тільки дійсні, коли вони проголосують, тому остання добавка, що… того як проголосована, воно недоречна, тому що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.  

 

СКРИПНИК О.О. Це єдина добавка. Так треба голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре.

Володимир Михайлович.

 

ЛИТВИН В.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 25 осіб.

 

ЛИТВИН В.М. … скільки по відсотковому відношенню…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Три. Три особи.

 

ЛИТВИН В.М. І за якими критеріями?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інна Романівна… Ну взагалі…

 

ЛИТВИН В.М. Є там Інна Романівна. Я дуже її поважаю як першого заступника міністра, але вони можуть комусь не подобатися кольором обличчя там чи зачіскою, таке інше. Якщо вони обрані, то чому… виникає питання: чому до цього часу не працювали.

І друге. Якщо ми приймаємо цей закон, у мене питання, так ці люди, що обрані, вони будуть працювати, чи вони пройдуть затвердження Кабінету Міністрів України без подання міністерства, що пункт пропонується вилучити, про що сказала перший заступник міністра. От два питання у мене.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, піде в такій редакції, ми його приймемо, після цього все рівно м'яч на полі міністерства, вони тільки можуть розблокувати роботу НАЗЯВО.

 

ЛИТВИН В.М. Ні, тобто вже тепер, якщо цей закон приймуть, я розумію, що міністерство вже не має права висловлювати свої зауваження до обраних членів цього агентства. І Кабінет Міністрів затверджує їх повноваження, так я розумію? Так у мене постає питання: оті люди, що обрані, разом з молодим от колегою, який щойно виступав, вони правомочні будуть чи ні? Чи після того, якщо пройдуть чистилище в Кабінеті Міністрів України?

 

СОВСУН І.Р. Якщо буде прийнято в тій редакції, яка запропонована до другого читання, то вони всі автоматично стануть членами Нацагентства, включно з тими трьома, котрі викликають найбільше заперечень.

 

ЛИТВИН В.М. А Кабінет Міністрів відповідно до…

 

СОВСУН І.Р. Там на останній сторінці, якщо ви бачите, ось тут…

 

ЛИТВИН В.М. "Склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти затверджується Кабінетом Міністрів України". А далі ота позиція була: за поданням міністерства, - вона випала, та частина.

 

СОВСУН І.Р. Так, це не критично. Критично – це те, що на останній сторінці, те, що стосується "Прикінцевих положень", якщо ви бачите. Так, на самому кінці: "Врахувати пропозицію народного депутата Ленського щодо необхідності перевірки на відповідність вимогам діючих членів".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Діючих" - оце, це було головним. Але зразу хочу сказати, що це був предмет дискусій з "Батьківщиною", і "Батьківщина" зайняла тут, ну, жорстку позицію. Ми просто не проголосували б закони в першому читанні, якщо б ми не пішли на це погодження. Кажу вам, як відбувалося. І Лілія Михайлівна в курсі абсолютно цих домовленостей, і Лілія Михайлівна дала особисте погодження на те, щоб на це піти. Це відбувалося все під куполом. Бо так відбувалося, як відбувалося, відкрито абсолютно. Я кажу тут при всіх: немає закулісних якихось тут домовленостей.

Шановні колеги, якщо ніхто більше не хоче, я пропоную тоді голосувати, бо на повторне читання надо виходити і далі іти. Да, Володимир Михайлович?

Хто за рішення в редакції комітету, прошу проголосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Шановні колеги, наступне питання у нас проект Закону про внесення змін до статті 26 Закону України "Про позашкільну освіту" щодо забезпечення права інвалідів на доступ до позашкільної освіти, реєстраційний номер 2073а (від 15.06.2015 року), народний депутат Писаренко. Доповідає Писаренко Валерій Володимирович, автор законопроекту, співдоповідач Литвин Володимир Михайлович член Комітету з питань науки і освіти.

Чи є у нас…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А є лист, чи можна розглядати.

Шановні колеги, для протоколу. "18 травня поточну року в комітеті буде розглядатися щодо забезпечення, прошу розглянути зазначений проект за участі мого помічника-консультанта Залізняка Віктора Валентиновича, який приймає…" Я думаю, є підпис і є відповідні речі.

Тобто тоді я запрошую Залізнюка Віктора Валентиновича. Є він? Добре, о'кей.

Володимир Михайлович, будь ласка. Добре. Володимир Михайлович, краще витримати всі регламентні норми, це ви знаєте більше, ніж хто б.

 

ЛИТВИН В.М. Я поважаю колегу Писаренка, але скажу відверто – якщо помічники будуть приходити доповідати закони на комітет, я думаю, що ми незабаром дійдемо до того, що помічники будуть доповідати у Верховній Раді України, а потім помічники помічників прийдуть. Я цього не розумію, скажу чесно.

Відносно цього закону. З соціальної і політичної точки зору його, очевидно, ми вимушені підтримати, оскільки він не великий, і я зачитаю новацію, яка пропонується до Закону "Про позашкільну освіту". Діти із багатодітних сімей, діти із малозабезпечених сімей, діти-інваліди, в тому числі неповнолітні діти-інваліди, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, до закінчення цих навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23 трьох років, діти-сироти, діти позбавлені батьківського піклування здобувають позашкільну освіту безоплатно.

Зрозуміло, що є певна суперечність із законодавчим визначенням, що таке досягнення повнолітнього віку, це 18 років, в тому числі для дітей, які мають особливі вади і особливі потреби. Разом з тим, за умови підтримки цієї пропозиції, до другого читання можна внести відповідні уточнення. Тому пропозиція від робочої групи комітету, яка опрацьовувала цей проект: рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу з оперативним доопрацюванням до другого читання, врахування тих зауважень і інші, про які я щойно сказав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

ЛИТВИН В.М. Можна тоді внести в рішення комітету відповідне уточнення, обмежитися 18 роками, все, бо коли 23 роки писалося, малося на увазі здобуття, власне, вищої освіти або треба спеціально це оговорити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Інна Романівна, будь ласка.

А, Юрій Григорович Кононенко.

 

КОНОНЕНКО Ю.Г. Міністерство підтримує в цілому прийняття цього закону. Але… І тут є висновок, і у вас він є, що він потребує досить суттєвого доопрацювання, в основному технічно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але можна між першим і другим читанням це зробити, так?

 

КОНОНЕНКО Ю.Г. Так, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але за основу ви підтримуєте?

 

КОНОНЕНКО Ю.Г. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу до дискусії, хто хоче  сказати. Будь ласка, представляйтесь і, якщо можна, через мікрофон.

 

МОЗГОВА Л.А. Доброго дня, вельмишановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати, колеги! Асоціація міст України, аналітик Людмила Мозгова.

Законопроект, я пропонується і розглядається зараз комітетом, підтримується асоціацією міст України. Поряд з тим, ми зауважуємо, що стаття 142 Конституції України передбачає, що витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсується державою. Ми на сьогодні розуміємо, що здобуття дітьми-інвалідами позашкільної освіти – це важлива соціальна місія, яку ми маємо підтримати. Поряд з тим, ми маємо передбачити і видатки на це. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Що Міністерство фінансів, як відповідь? Чи погоджуєтесь?

 

БОНДАРЕНКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні присутні. Мінфін не підтримує цей законопроект, в тому числі враховуючи те, що сказав попередній доповідач, оскільки він… з причини додаткового навантаження на місцеві бюджети. І плюс ще до того, тут ми не можемо оцінити видаткове навантаження, тому що немає відповідних розрахунків. Тому Мінфіном не підтримується. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Зрозуміло.

Будь ласка.

 

ПОЛЯКОВА О.Ю. Міністерство соціальної політики, директор департаменту.

Хочу сказати, що термін "дитина-інвалід" зараз не може застосовуватися в українському законодавств.  Після того як Україна звітувала в Женеві по виконанню Конвенції ООН по правам людей з інвалідністю, було прийнято рекомендації, щоб в національному законодавстві застосовувався термін "дитина з інвалідністю". Це зніме суперечності, які були зараз озвучені, в тому числі з приводу того, що після 18 років дитина з інвалідністю набуває статус інший, ніж дитина-інвалід: вона стає інвалідом з дитинства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ви підтримуєте?

 

ПОЛЯКОВА О.Ю. В цілому підтримуємо, тільки з цією редакційною правкою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну і відповідний віце-прем'єр-міністр, Павло Розенко, підтримує також?

 

ПОЛЯКОВА О.Ю. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за цю позицію.

А позиція Мінфіну зовсім не зрозуміла. А що ж людям, дійсно, робити з особливими потребами? В усьому світі  до цих людей особливе ставлення, особливе. Вони і так вже наказані… Ні, так не буде майбутнього України, яка так відноситься до людей з особливими потребами. Ну, добре.

Шановні колеги, хто ще щось хоче сказати? Ні. Голосуємо. А, ви хочете? Будь ласка.

 

БИКОВСЬКА О.В. Олена Биковська, президент Міжнародної асоціації позашкільної освіти. Ми хотіли би просити комітет підтримати даний законопроект, оскільки він, дійсно, стосується дітей з особливими потребами. А на сьогодні позашкільна освіта виконує таку функцію, що стосується розвитку наших українських дітей, і наші діти з особливими потребами сьогодні в нашій позашкільній освіті займають таке особливе місце.

Дякую. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякуємо за вашу позицію.

Володимир Михайлович.

 

ЛИТВИН В.М. Шановні колеги, я дякую за те, що ви так прихильно поставилися до цього проекту. Але питання тут ширше стоїть. От не тільки діти з особливими потребами, мається на увазі діти-інваліди. Це діти з багатодітних сімей, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування. І зрозуміло, що це буде потребувати додаткових коштів. Я думаю, до другого читання треба просити зробити відповідні прорахунки, хоча б орієнтовні, відповідні міністерства. Я думаю, тут є позитив, який полягає ще в тому, от щойно тут прозвучало, що сьогодні позашкільна освіта фактично залишилася кинута напризволяще. Вони виживають за рахунок такого соціального і професійного оптимізму. Так прийняття цього закону, в разі позитивного рішення і його підписання, я думаю, це буде підтримка для, власне, системи позашкільної освіти. Тому з урахуванням цих двох компонентів я просив би, щоб ми прийняли відповідне рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ну, скажу так, що пов'язані питання правопорушень і позашкільної освіти. Менше позашкільної освіти – більше проблем в криміналітеті, менше… і так далі. Це пов'язані речі. Це соціальний буфер, і ми повинні просто розуміти, що або фінансуємо тюрми, поліцію, або фінансуємо позашкільну освіту. Це просто речі пов'язані, це я просто для Міністерства фінансів хочу сказати. Чудес просто не буває. Якщо ви дитиною не займаєтеся, якщо ви не даєте їй можливість для розвитку, то вона просто піде і буде займатись, ну, розумієте, чим. Дякую.

Є пропозиція проголосувати з пропозицією Володимира Михайловича в редакції комітету. Хто - "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Переходимо до четвертого питання: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальну середню освіту" (щодо діяльності міжнародних інтернаціональних загальноосвітніх навчальних закладів (шкіл) (реєстраційний номер 3380) від 30.10.2015. Народний депутат Льовочкіна. Співдоповідач – Скрипник Олексій Олексійович, заступник голови Комітету з питань науки і освіти. Я так розумію, що Льовочкіної Юлії Володимирівни немає, тоді – Олексій Олексійович.

 

 _______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, зрозуміло.

Олексій Олексійович будь ласка.

 

СКРИПНИК О.О. Шановні колеги, зазначеним законопроектом пропонується шляхом внесення відповідних змін та доповнень до частини першої, частини восьмої та частини першої статті 9 Закону України "Про загальну середню освіту" визначити поняття "міжнародний інтернаціональний загальноосвітній навчальний заклад (школи)", передбачити порядок його акредитації в Україні та включити такий навчальний заклад до  переліку типів загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти. Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено з метою легалізації діяльності міжнародних навчальних закладів України та забезпечення нормативного регулювання відносин, які неврегульовані діючим законодавством.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, розглянувши поданий законопроект, висловлює щодо нього  наступні зауваження та пропозиції.

Перше. Пропозиція законопроекту, якою пропонується включити  міжнародні інтернаціональні загальноосвітні навчальні заклади до переліку типів загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, вбачається суперечливою. Адже загальноосвітні навчальні заклади, перелік яких визначений в статті 9 закону, є складовою національної системи та структури освіти України. В той же час, як міжнародні інтернаціональні загальноосвітні навчальні заклади (школи) є складовою іноземної системи освіти, оскільки являються закладами освіти іноземної держави з відповідною реєстрацією іноземною юридичною особою в державі місцезнаходження і здійснює діяльність з надання освітніх послух за міжнародними шкільними програмами та видають документ про освіту міжнародного зразка.

Крім того, така пропозиція виглядає сумнівною в контексті аналізу доповнення до частини першої статті 8 закону, яким пропонується для міжнародних інтернаціональних загальноосвітніх навчальних закладів здійснювати акредитацію в порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері освіти. У разі акредитації профільним Міністерством таких міжнародних загальноосвітніх навчальних закладів вони автоматично стають складовою системою середньої освіти України і повинні дотримуватися державного стандарту загальної середньої освіти. 

Державний стандарт є обов'язковим для  загальноосвітній навчальних закладів, а також професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, незалежно від підпорядкування типів і форм власності і являє собою зведення норм і положень, що визначають  державні  вимоги до  освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової,  базової і повної   загальної середньої  освіти (стаття 30 Закону).

Звертає на себе  увагу також невдале застосування в законопроекті  терміну "акредитації", адже в діючій редакції закону не передбачена акредитація  для загальноосвітніх навчальних закладів, а чинне освітнє законодавство  унормовує  акредитацію освітніх навчальних програм переважно для вищих навчальних закладів, але не для самих  навчальних закладів.

Законопроект містить техніко-юридичні  недоліки. Зокрема у положенні законопроекту доцільно використати термін "центральний орган виконавчої влади", що забезпечує  формування  держаної політики у сфері освіти замість пропонованого  Міністерством освіти і науки  України.

В законопроекті уніфіковано  визначення поняття "міжнародний та національний загальноосвітній  навчальний заклад". В одному випадку  це навчальний заклад, який здійснює діяльність  з надання освітніх послуг за міжнародними  шкільними програмами та видає документи про освіту міжнародного зв'язку і потребує відповідної акредитації, в іншому – додатково зазначається, що це навчальний заклад, в якому  освіта надається однією із мов ООН, та по закінченню навчання не передбачено  видачу      документів про освіту державного зв'язка.

Міністерство  освіти і науки    України,  Міністерство  фінансів за вказаних інших обставин також не підтримує проекту закону. Для того ж, на нашу думку, слід враховувати, що проектом  Закону про освіту, який підготовлено до повторного першого читання передбачено можливість  акредитації відповідних освітніх програм.

Враховуючи викладене пропонується. Перше. Рекомендувати Верховній Раді     України за результатам розгляду в першому читанні  проект Закону  України про внесення змін до Закону  України "Про загальну    середню освіту" (щодо діяльності   міжнародних   інтернаціональних  закладів (шкіл) (реєстраційний номер 3380) від 30.10.2015 року, внесений народним депутатом  України Льовочкіною, відхилити.

Друге. Доручити  першому заступнику голови комітету Співаковському представити висновки комітету на пленарному  засіданні Верховної Ради  України.   Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович.

Позиція Міністерства освіти і науки  України – Кононенко  Юрій Григорович,  будь ласка.

 

КОНОНЕНКО Ю.Г.  Міністерство  освіти і науки не підтримує цей законопроект з тих же самих мотивів про які було сказано дуже конкретно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хто ще хоче  висказатись в рамках дискусії?

Тарас Дмитрович?

Володимир Михайлович?

Іван Григорович?

Голосуємо. Тоді голосуємо.  Хто за рішення в редакції комітету, прошу проголосувати.  Хто – "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Переходимо до п'ятого питання про розгляд електронної петиції "Захистимо професійну освіту України". Доповідач – Кремінь Тарас Дмитрович, голова підкомітету з питань освіти, будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Дякую.

Шановні колеги, мені приємно те, що насправді запрацювала така функція на сайті Верховної Ради України, як електронна петиція. Але зрозуміло, що з іншого боку наш комітет став одним з тих, який  сьогодні вперше розглядає електронну петицію з надзвичайно болючого питання, що стосується фінансування профтехосвіти. Тому власне по суті.

До нашого комітету, що визначений головним з підготовки розгляду відповідної електронної петиції, направлено на розгляд електронна петиція, звернення, ініційована головою Національного галузевого партнерства в легкій промисловості Голдою Євгеніївною Виноградською, яка в установлений строк на сайті Верховної Ради Україна набрала 25 тисяч 323 голоси на її підтримку, тобто понад 25 тисяч. Дата початку зборів, підписів 18 січня цього року, дата завершення збору 18 квітня, тобто в установлені терміни.

Суть петиції, враховуючи значущість професійно-технічної освіти, підписанти звертаються з проханням здійснити заходи по недопущенню її руйнації, з цією метою прискорити прийняття Закону України "Про професійну освіту". Екс-петиція роздана народним депутатам і, власне, присутнім, тому комітет, поділяючи стурбованість громадськості, роботодавців, працівників профтехзакладів, учнів, їх батьків здійснює системну роботу щодо створення законодавчих запобіжників проти цієї ланки освіти. Разом з тим докладаються зусилля для того, щоб створити законодавчу базу для проведення профтехосвіти до стабільного стану, а в майбутньому до поступального інноваційного розвитку. Тому ми, як члени комітету, опрацювавши петицію, пропонуємо проект відповіді на зазначену петицію.

Ви присутні? На засіданні комітету присутня, власне, автор цієї петиції Голда Євгеніївна Виноградська, голова Національного галузевого партнерства у легкій промисловості. Тому пропоную передати їй слово, потім зрештою прийняти рішення. Дякую.

Будь ласка.

 

ВИНОГРАДСЬКА Г.Є. Доброго дня, шановний комітет, дуже приємно, що наша петиція вперше в історії України, вибачте, подолали це. Якщо хтось із вас, колись буде намагатись її підписати, буде знати, що це практично неможливо. Тобто, коли ми набрали 25 тисяч, напевно, це вже означає 100 тисяч.

Я маю честь представляти роботодавців майже 26 промислових асоціацій, тобто не тільки нашу легку промисловість, і говорити в принципі від лиця 350 тисяч осіб, які працюють в системі профтехосвіти.

Що хотілось би сказати. Я розумію, що ви всі мудрі люди, які опікуються освітою в Україні, але отак зі сторони здається, що в Україні взагалі немає якоїсь  методики, яка досліджує кон'юнктуру ринку, ринку професій. Інакше ви розуміли, що кількість, вибачте, юристів, економістів і інших професій, які вже перейшли рівень профіциту на ринку, це просто певний  дисбаланс. Це перше.

По-друге: чи знаєте ви, що є така статистика, що більше ніж 75 відсотків, які отримають вищу освіту в Україні вони не працюють за тим фахом. Це означає, на скільки ви собі уявляєте, просто як на мене жахливе, не ефективне використання сотень мільйонів бюджету. При всьому при тому, ми говоримо, що на тій робочій професії, якій вкрай не потрібні економіці і нам роботодавцям на це гроші не знаходяться. Тому хотілось би звернути увагу, що можливо треба розпочинати з головного, не тільки дивитися на рівні системі, подивитися надсистемно над цим болючим питанням. І зрозуміти, що без того економіка наша нікуди просто не буде рухатись.

Я їжджу по країні, ми проводимо дуже багато зустрічей по нашій, наприклад, галузі і хочу сказати, що це просто неспівставні речі. Коли, наприклад, на Хмельниччині працює 700 виробництв і потребує кожен рік від тисячі до двох  тисяч кадрів, а училище місцеве готує тільки 50, чи ви уявляєте собі на скільки це неможливо? Це друге.

По-третє, стосовно закону і взагалі того, що багато років були напрацювання і науковців. і ви знаєте це величезний пласт роботи, який був проведений і підтриманий. Зараз ті декларування, які йдуть як нова позиція, ви знаєте це абсолютно інша концепція, і ми в принципі з тим абсолютно не згодні. Тому хотілося би просто, щоб ви почули…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви маєте на увазі те, що зараз відпрацьовується Міністерством освіти?

 

ВИНОГРАДСЬКА Г.Є.  Те, що зараз відпрацьовується, це абсолютно інша стратегія і дуже хотілося би звернути на це увагу, що це просто, як мінімум, абсурдно, коли стільки було створено, просто взяти і чомусь. Це треба, напевно, такі убийственные мати аргументи, да, для того, щоб все ж таки підходити саме до розглядання тих теорій. І хотілося б, щоб ви почули, шановний комітет, наступну тезу, що ми як роботодавці є вашими соціальними партнерами. Ми готові стати тим мостом, який буде між економікою і освітою, готові долучатися до багатьох питань і розуміємо, що там, де, насправді, демографічна ситуація в Україні така, що  немає вже там народжуваність, дітей – звичайно, треба  скорочувати, наприклад, училище. Там, де немає такого вже рівня економіки – також, але просто помножати на нуль систему, як, вибачте, зараз це виглядає, коли є вказівки, є жахлива ситуація. Не знаю, чи ви володієте ситуацією, коли по певні мери викликають до себе директорів шкіл і кажуть, якщо хтось піде до училища, просто ти, вибачте, вже не будеш директором – це жах, це просто приводить до того, що в нас не буде підготовки професійної кадрів. Тому, знаєте, хотіла сказати наостанок таку річ, виглядає зі сторони, як ми – прості люди це бачимо, що Комітет освіти і науки – це батько, а Міністерство освіти – це мати. В  вас є четверо дітей – це дошкілята, школярі, профтехосвіта і вищі учбові заклади. Ну, мені здається, у всіх родинах всі ставляться однаково…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, в нас є люди третього покоління ще.

 

ВИНОГРАДСЬКА Г.Є.  Я хочу сказати, що в родинах переважно ставляться до дітей більш-менш однаково. А виходить так. що в вас чомусь профтехосвіта – це гірше, ніж пасинки. І… ну, це так виглядає і я вам хочу сказати, і це не просто виглядає, це відчувається і нами, і  роботодавцем. Хоча в мене, вибачте, декілька вищих освіт, я захищаю профтехосвіту. І виходить так, що нам іноді хочеться просто забрати ваші батьківські права над цією дитиною і віддати тому міністерству чи тому батьку, хто буде про це піклуватися.

Тому, будь ласка, дякую за увагу і дуже сподіваюсь, що в нас – роботодавців уде можливість стати  корисними в темі реформування системи  підготовки кадрів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо вам за вашу позицію.

Просто невеличка ремарка. Я хочу сказати, що, наприклад, ті ж Сполучені Штати або за радянських часів для того, щоб вирішити якраз демографічну проблему, відкривались університети, і якраз вони становились тим базисом, який розвивав цей регіон. Це самий простий шлях.

 

ВИНОГРАДСЬКА Г.Є.  Напевно, там мали б бути вивчені кон'юнктури ринку і готування по тих професіях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ми хочемо, щоб тут була Україна от в цьому місці, ми не повинні там робити пустелю, ми повинні думати як розвивати цей регіон. А самий простий шлях просто уходити від того.

Добре. Дякуємо за вашу позицію.

Інна Романівна, я думаю, що Міністерство освіти…

 

СОВСУН І.Р.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А по дискусії ваша позиція? Я запрошую просто до дискусії, бо висказана дуже велика. Як до мами звернення. Дідусь.

 

СОВСУН І.Р. Я думаю, що дійсно питання професійно-технічної освіти, воно є вкрай актуальним. На жаль, не присутній профільний заступник з професійно-технічної освіти Павло Хобзей, тому я не готова дискутувати щодо конкретних напрямків вирішення цього питання, але, безперечно, питання підготовки кадрів в професійно-технічній освіті, воно повинно вирішуватися, тому що той дисбаланс, який ми маємо на сьогодні, якщо у нас 80 відсотків випускників школи іде до університету, це значить, що по факту у нас залишається 20 відсотків, які можуть бути в коледжі і ПTУ, і це дуже велика проблема. не завжди викликано цілеспрямованим рішенням міністерства чи Верховної Ради, значною мірою воно викликано іншими питаннями. Те питання, яке ви говорили про надмір фахівців з юриспруденції чи з економіки, які готуються університетами, до прикладу, там ми проаналізували ситуацію, я вам скажу до прикладу, за спеціальністю "Право", 80 відсотків випускників за спеціальністю "Право", це випускники контрактники. Це означає, що люди обирають вищу освіту на контракт навіть попри те, що є місця держзамовлення в професійно-технічній освіті, в коледжах, в технікумах, натомість люди женуться за більш престижною спеціальністю, після якої, після цього не можуть знайти роботу.

Тому я думаю, що тут дійсно ми повинні бути партнерами в тому, щоб доносити інформацію про можливості працевлаштування, про перспективи людей після завершення училищ, після завершення коледжів, після завершення університетів. Моя колега з Мінекономіки ще більше може розповісти про те, наскільки критичною є ситуація в плані працевлаштування для випускників університетів, якою великою є нестача кваліфікованих робітників. Да, це звичайно дуже велика системна проблема, вочевидь котра потребує системного рішення. Да, а те, що цей дисбаланс у підготовці фахівців між профтехом, між коледжами, технікумами, між університетами треба виправляти, тут достеменно ми підтримуємо цю позицію і готові співпрацювати в цьому напрямку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Тобто міністерство підтримує рішення комітету, проект рішення.

 

_______________. А можна репліку?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мінфін, будь ласка. Я перепрошую, Міністерство економіки, я перепрошую.

 

_______________. …економіки. Можна, я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, Міністерство економіки, перепрошую, так-так.

 

_______________. Шановні колеги, я хочу як би, я повністю підтримую цю позицію і петицію. Це дійсно катастрофічна ситуація в профтехосвіті. І вона викликана не стільки рішенням вашого комітету, чи рішеннями, скажемо так, що стосується освіти, а скільки прийнятими не дуже коректними рішенням щодо централізації, децентралізації. Оскільки самі будівлі фізично де-факто були передані на місцеві, і фінансування було передано на місцеві громади, і місцева громада, наприклад, є різні профтехучилища, правильно. Одні готують там льотчиків, я не знаю, інші готують ще щось. Тобто, якщо в даній конкретній місцевості не потрібна така кількість спеціалістів, вони фактично це закривають. Вже не кажучи про побічні ефекти нерухомості, так. Дуже подобається нерухомість, і де-факто зараз багато з чого перетворюється, ну, не на заклади освіти, скажемо так, через оренду або через будь-які інші… Тому моя пропозиція: я повністю підтримую роботодавців, моїх колег, але не… у разі відсутності консолідації профтехосвіти і ПТУ на рівні областей, цю проблему вирішити буде дуже вкрай важко. Тому що конкретні громади не дуже зацікавлені в розвитку профтехосвіти. На рівні областей тоді можна робити реформу профтехосвіти. Ось це таке, але це, мені здається, треба зміни в бюджет вносити і зміни в деякі ще закони. Тобто це не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто Мінекономіки вважає, що можна профтехосвіту з державного рівня все-таки переводити на обласний рівень?

 

_______________. Дивіться,  я думаю, що це треба порахувати. І, по-перше, ми з пані Лілією домовилися категоризувати. Тому що профтехосвіта буває різна. Є унікальні спеціальності, які готуються одні на всю Україну, і вони повинні бути. Є соціально захищені спеціальності, які….. нам треба вчителі, лікарі, військові і все інше. Все інше повинно бути, там, в тому числі і за рахунок, вибачте, роботодавців і наших соціальних партнерів, дотягуватися до певного рівня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чому ж в 2015 році ця робота не була проведена і не змодельована ситуація? Добре, ясно.

 

_______________. До речі, ремарка. Просто насправді там один із компонентів субсидій – він якраз передбачає роботу… галузевий потік. Але з роботодавцями треба попрацювати стосовно… Люди мають готові… Я хочу сказати, ми не проти насправді. Коли я їжджу по країні, ми спілкуємося, ми говоримо, що ми насправді десь готові утримувати, але це ж не може бути отак, просто за один місяць.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Галина Іванівна.

Так, шановні колеги, Іван Григорович Кириленко. Запитання, будь ласка. Народний депутат України.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.Я б не брав слово, якби Мінекономіки не взяло слово. А так…

Шановні друзі, говоримо гучні слова: "реформи, реформи, реформи"… Не треба слово "реформи" говорити. Якби в державі – після попереднього виступу крик душі, - був баланс, просто баланс. У нас мільйон випускників шкіл, умовно. А цей мільйон як розподілити сьогодні? Що держава вимагає? Економіка що вимагає? І тоді дивимося в ……..: сотні мільярдів йде на освіту, і батьківських грошей, і державних грошей. Куди йдуть? 80 відсотків випускників працюють не за призначенням. Що це таке? Друзі, до колег, це питання Міністерству економіки, ви прийшли на комітет. Це інструмент, це механізм реалізації того, що ви порахували. Друзі, реформа полягатиме… Не говоріть слово "реформа", реформа буде полягати в тому, що не 800 вузів сьогодні потрібно, а 200, а профтехучилищ не 730, а 1 тисяча 730, я умовні цифри називаю. Бо отак, отак, отак складається ситуація, отак, отак, отак вимагає сьогодні виробництво, отак, отак вимагає сьогодні виробництво, отак, отак вимагає сьогодні економіка, чи приватна, чи державна. Баланси розіклали і подивилися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І по регіонах також. І в рамках регіонів також.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Безумовно. Подивилися, що ми робимо. Прийшла Яресько, вона все побачила, охопила і сказала: "Профтехучилища, кому вони потрібні? На місцях хай займаються".

Чотири залізничних училища  на всю країну  на місцях. Це  повинно Острогу залізничне училище,  одному Острогу. А залізниці всі вони не потрібні? А державі не потрібно?

Яресько так порахувала, прийшла і сказала, що центральний бюджет не буде це на собі  нести, хай на місцях визначаються: це їм потрібно чи ні. Та не потрібно на місцях, бо  грошей немає!

Гасимо пожежі, крик підняли: "Давайте назад! Давайте голосувати по-новому. Давайте вето Президента будемо додати". А гроші куди підуть? Це той баланс, який дає ефективність, чи просто гасим пожежу.

Друзі, це питання Мінекономіки. Баланси у тому числі трудових ресурсів. 

Загалом сказати, що підтримати рішення комітету, ну поговорили – розійшлися. Баланси, кладіть на стіл баланси. Від балансів потім…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович,  я просто хочу сказати, що, по-перше, є рішення. По-друге, у нас у вівторок буде наступне засідання  робочої групи підготовки до парламентських слухань з питань професійно-технічної освіти, тобто ми вирішуємо питання. Але ми повинні розуміти, що  тільки, дійсно, там, де моделюється економічна ситуація плюс освітня політика,  формується і фінансова, там можна знайти це рішення. але  через детальний аналіз і через моделювання. А просто приймати рішення всліпу, це ну просто  веде до руйнації тої, яка  зараз відбувається з системою професійно-технічної освіти. Абсолютно. Бо профтехосвіта… не розумію, чому її не люблять, бо вона там ефективна-неефективна і в рамках регіонів, а з іншого боку, держава просто не хоче  фінансувати те,  що не є ефективним. 

Олексій Олексійович Скрипник, народний депутат України.

 

СКРИПНИК О.О. Я дякую за цю петицію.  Взагалі я вважаю, що у нас почалася дуже правильна  розмова, і мені здається, що ми мали би цю розмову доповнити  розмовами на місцях. Тому що ясно, що ми ні в комітеті, ні в Міністерстві освіти вирішити питання де, яке локальне профтехучилище потрібне, де, які потрібні спеціальності ми, напевне, не можемо, тому що для цього потрібно по всіх областях знати, що… і це потрібно, при чому потрібно робити не тільки в розрізі профтехосвіти, але і в розрізі вищої освіти, і дивитися на це в комплексі, тому що так кількість вузів те, що у нас на сьогодні є 80 відсотків дітей, які закінчують вищі, а потім ти бачиш на заправках дітей з екологічною освітою, які працюють заправщиками, но воно виглядає дійсно так от, дуже шкода. Тобто це або приховане безробіття, і ми про це маємо тоді чесно говорити, що це не вища освіта, а безробіття, тільки приховано, або все ж таки ми маємо в рамках підвищення рівня вищої освіти говорити про те, що який баланс потрібен економіці, говорити про це чесно дітям і тоді ситуація, я бачу, що може поправлятися.

Я просто знаю по Львову, коли я працював підприємцем, наші чисті розмови з батьками перед тим як вони віддають дітей в вузи допомагала все-таки батькам і дітям робити правильні висновки з точки зору того, яка спеціальність, що їм очікувати через 5 років, наскільки буде потрібен економіст міжнародних відносин чи програміст, наскільки потрібен вчитель, чи потрібен юрист, так, і, яка ймовірність того, що людина, яка отримує освіту по спеціальності "Юрист-міжнародник" зможе отримати нормальну роботу. Скільки є таких робочих місць у нас на Західній Україні?

Тому я би хотів би, щоб ми просто цю розмову продовжили, продовжили її на локальних рівнях, на рівнях областей з роботодавцями і міністерство знову ж таки знайшло можливість скласти загальний баланс, тому що ми розуміємо, я би хотів підтримати пана Співаковського, тому що, і своїх колег, що є питання, які ….., питання по країні, так. Вот, гарний приклад по ПТУ по залізній дорозі. Я думаю, що таких є питань багато. І просто це потрібна нормальна, спокійна, професійна розмова, коли буде зрозуміло, а що потрібно… І цю розмову, дуже класно, що є петиції, дуже важливо, щоб цю розмову чули батьки, щоб чули діти і, бо інакше ми ситуацію не поміняємо. Тому що, якщо діти будуть вперто лізти як лемінги, вибачте, тільки на юристів, так, і потім не зможуть собі знаходити роботу і тратити величезні гроші, то ми нічого не поміняємо. Тобто обов'язково тут потрібна ще складова  піару, складова інформування дітей, батьків, що очікує, тому що така сама катастрофа, як ви кажете з ПТУ, є така сама катастрофа з інженерами, їх так само мало і з іншими. Просто потрібно нормальна, спокійна, відверта, чесна розмова. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олексій Олексійович. 

Я повністю також підтримую. Але ми повинні розуміти, що проблема не тільки в коштах, бо, ну, в середньому вартість  бакалавратури від 2 до 3 тисяч доларів за весь цикл. Ну, це як  раз вартість підготовки оператора АЗС.

Я хочу надати слово Ковтунцю, пану Ковтунцю, головному експерту "Реанімаційного пакету реформ".

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ні? Добре. Ну, я знаю, що ви були.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  (Не чути)

…на макроекономічному рівні диспропорції між фінансуванням середньої, професійної і вищої освіти жахливі. Таких диспропорцій немає в жодній європейській державі, це тупик. В нас відносно пере фінансується вища освіта, недофінансована середня і в загоні професійна освіта. На одне… на одну вакансію з вищою освітою – 5-7 вакансій без вищої освіти на ринку праці.

І останнє, в Швейцарській конфедерації, конфедерації, не унітарній державі, професійна освіта адмініструється на рівні центрального уряду, хоча  університети окремі є регіональними, належать ……..

Тому моя позиція: професійну освіту треба повернути  на державний рівень, хоча адміністрування локальне може бути передано області. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякуємо, Дякуємо.

Шановні колеги, хто ще? Будь ласка, только представляйтесь.

 

_______________.  …з питань освіти. Я думаю, буде цікаво позиція…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але в мікрофон, будь ласка, для стенограми.

 

_______________.  …позиція міст України, оскільки зараз ми тримаємо руку на пульсі і вивчаємо питання щодо спроможності громад на утримання фінансування та управління закладами професійно-технічної освіти. Я думаю, це цікава, актуальна інформація.

На сьогодні, станом на сьогодні, у нас така інформація, що місто Київ вважає доцільним утримувати, фінансувати 26 професійно-технічних училищ з 26. Місто Луцьк розглядає можливість фінансування п'яти з п'яти. Житомир розглядає можливість утримувати чотирьох закладів з десяти. Кіровоград вважає доцільним утримувати чотирьох з чотирьох. Хмельницький вважає доцільним утримувати трьох закладів з семи закладів. Вінниця вважає доцільним утримувати дев'ять з дев'яти закладів. Тернопіль вважає доцільним утримувати шість з шести.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я перепрошую, ну, якщо ви будите всі регіони…

 

 _______________. Ні, ні, я зараз тільки основні, тільки обласні міста, центри, називаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це статистика.

 

 _______________. Є статистика, є на сьогодні потреба регіонального замовника,  ми розуміємо. Окрім того, коли ми подавали запит ми  говорили, щоб не було відчуження майна, те, що ви сьогодні озвучували. І міста погодилися здійснювати регіональне замовлення і утримувати, фінансувати потребу свого регіону. Я думаю, цю позицію треба також розглядати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я  в цьому сенсі хочу тоді задати питання до Мінекономіки. Все-таки ви підтримуєте, щоб от завтра буде блоком? Може пан Парубій обіцяв, блоком розглянемо питання щодо ветування, щодо подолання вето Президента, це 3830-3, 3831-2, а також 4369, не знаю по пам'яті, це про мораторій на майно. Но, це буде залежить від першого голосування. Ви будете підтримувати?

 

 _______________. Ми підтримуємо в цілому, щодо того як виясниться, що позиція буде спільна і комітетом, і Міністерством освіти. Тому що Міністерство економіки, насправді я хочу шановним панам депутатам відповісти, ми зробили прогноз на ринку  праці до 2019 року. Ми готові вам цифри всі видати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Це просто потушити пожежу.

 

 _______________. Я просто до того, що можемо взяти це все разом подивитися, але в цілому до того часу, як не буде сформована ця політика по профтехосвіті, по вищій освіті, по державному замовленню і реформі освіти, краще, щоб був мораторій на відчуження однозначно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Володимир Михайлович Литвин.

 

ЛИТВИН В.М. Шановні колеги, я думаю, причина  головна полягає в тому, що у нас немає взагалі державної політики у сфері освіти, як і загалом немає політики і бачення того, як буде розвиватися Україна. Можливо, умови такі, що політики і державні діячі вимушені діяти в момент того, що відбувається у світі і в тому числі в Україні. Раніше, як мені бачиться, було більше уваги  до освіти з огляду на те, що діти вождів навчалися в Україні.

Сьогодні вони абсолютно не навчаються в Україні, і в них інтересу до освіти немає, бо стало модним мати західний диплом. Очевидно, це дуже добре. І, повірте, коли ми кажемо, що немає роботи… А я стверджую, що якщо людина отримала нормальну освіту, вона ніколи не пропаде. І якби у нас була нормально поставлена освіта, у нас не було б проблеми в Криму і на сході України, бо мізки завоювати не можна. Це один момент.

Другий момент: відносно петиції. Я його сприймаю як таку, формальну ознаку демократії. І зміст петиції, який зводиться до того: терміново прийняти закон про професійну освіту, - на мій погляд, не відповідає отим проблемам, які були поставлені в тексті перед цим. Скажіть, будь ласка, якщо ми приймемо закон про освіту, він вирішить ті проблеми, які ви перерахували, там, три і більше? Він їх не вирішить абсолютно.

Наступний момент. І відповідь, власне, формальна з боку комітету. Ну, ми написали там констатацію того, що відбулося. А яка наша позиція, комітету? На превеликий жаль, вона не сформована, бо ми запропонували подолати вето, ви розумієте, що вето подолано не буде, і я боюсь, що завтра до розгляду цих питань не дійде, як і до питання про скасування податку на пенсії. Вони наче в порядку денному є, з тижня на тиждень переходять, процес триває. Ми ж розуміємо, чому це робиться.

Мені здається, що у відповіді ми повинні чітко сформувати, що позиція комітету полягає в тому, що має бути подолано вето, що ці два мільярди мають прийти. Те, що депутати собі заклали на фінансування партій, вони відмовляються, частину ми цих проблем перекриваємо. Я думаю, 500 мільйонів – це дуже багато для політичних партій для фінансування. Це олігархи скинули фінансування сьогодні своїх бізнес-проектів на державний бюджет. Давайте ми займемо в цьому плані позицію.

Друге. Ми тоді пропонуємо одночасно розглянути закон про припинення передачі на місцевий рівень. Бо ми ніколи не сформуємо політики державної навіть у цій сфері, якщо нам будуть зачитувати хто бере на фінансування систему профтехосвіти. Я думаю, місто Київ, якби на велосипеді Клично не їздив, а займався містом Києвом, то він міг би фінансувати всю систему освіти в державі. А що зробити районному центру, де тільки з бюджетників є якісь там збори, да, і то зараз внесли проект Закону, що 30 відсотків акцизу забрати, щоб ремонтувати державні дороги, іначе немає що робити на місцевому рівні.

Тому я пропонував би, щоб ми, можливо, і погодилися ініціатори, щоб ми сформували чітко наше бачення що робити з системою освіти і, зокрема, з системою професійно-технічної освіти після проведення парламентських слухань. У нас там будуть матеріали для роботи, а зараз не обмежуватися такою формальною відповіддю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, пів на п'яту, у нас ще 5 питань і дуже серйозних щодо вступної кампанії і так далі. Шановні колеги, я пропоную обмежити дискусію, я думаю, всі позиції, я вважаю особисто слушним те, що додав Володимир Михайлович, що стосується тушіння пожежі, щодо подолання вето, щодо 2 мільярдів через резерви освітньої субвенції на підготовку робітничих кадрів і щодо резерву освітньої субвенції по загальній середній освіті. Я думаю, що ми зараз, завтра це питання все-таки вирішимо, Володимир Михайлович, в крайньому випадку будемо ставити питання на підтвердження.

Тому, якщо не заперечуєте, будемо голосувати.

Хто за редакцію комітету з тими пропозиціями, які додав Володимир Михайлович, прошу проголосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Я дякую всім, хто брав і хто не мав можливості. Але, будь ласка, напишіть, ми будемо враховувати ваші питання. У вівторок у нас засідання, оскільки, я просто не пам'ятаю, зараз у нас же 10, 2, 4…

 

_______________. Робоча група по профтехосвіті о 10 годині…..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Робоча група по профтехосвіті о 10 годині ранку. Будь ласка.

 

_______________.  По професійній освіті, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  По професійній. Будь ласка, ми запрошуємо вас. Добре.

Переходимо до шостого питання: про стан підготовки до проведення вступної кампанії 2016 року та формування державного замовлення на підготовку фахівців.

Інна Романівна, будь ласка.

 

СОВСУН І.Р. Дякую, колеги. за увагу до питання. безперечно, питання є, як завжди, дуже сенсативним і чутливим для суспільства, да, вступна кампанія  - це момент, коли дуже багато доль вирішується. Тому, безперечно, завдання Міністерства освіти і науки першочерговим є забезпечення вступної кампанії на такому рівні, щоби гарантувати, що будуть захищені права всіх учасників процесу. Безперечно, початок вступної кампанії для Міносвіти та і для університетів починається у вересні року до того. Да, і в цьому році найскладнішим, мабуть, був  цей початок ступної кампанії…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, це просто реакція така, якась така, ну.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

СОВСУН І.Р.  Найскладнішим був початок цієї вступної кампанії, тому що ми всі пам'ятаємо, в липні місяці 2015 року було розпочато розслідування щодо українського центру оцінювання якості освіти щодо зміни результатів зовнішнього незалежного оцінювання. Безперечно, після цього підготовка до ЗНО відбувалося в значно складніших умовах, ніж зазвичай.

Міністерством освіти і науки ще восени минулого року було виділено додатково 10 мільйонів для того, щоб термінові питання українського центру оцінювання якості освіти вирішити, було змінено  чимало нормативних актів, було  змінено ставки оплати праці в українському центрі. Тому що ми розуміємо, що окрім функції моніторингу якості освіти, оцінка абітурієнтів та ЗНО виконує також важливу соціальну функцію – забезпечення прозорості, подолання корупції при вступі. Тому, безперечно, люди, котрі там працюють, повинні отримувати адекватну зарплату. Тому підготовка… Але найважливіше і найскладніше було етапом – це забезпечення такого удосконалення програмного забезпечення, з допомогою якого адмініструється зовнішнє незалежне оцінювання, щоб в подальшому унеможливити будь-які втручання у систему, котрої би проходили непоміченими.

Ці всі кроки здійснювалися і, на щастя, на сьогодні ми можемо говорити, що ЗНО 2016 року розпочато успішно. Це велика робота українського центру, Міносвіти, інших залучених сторін. На сьогодні успішно відбулося ЗНО з української мови і літератури, з математики, з історії України. Ми готуємося до інших іспитів. До 20 травня триває реєстрація для участі в додатковій сесії зовнішнього незалежного оцінювання для учасників АТО та для осіб, які проживають на тимчасово окупованій території та Донбасі, – на тій території, де не здійснюються повноваження України.

Сама вступна кампанія для бакалаврів, для тих, хто хоче вступати після школи, розпочнеться 11 липня, триватиме до 28 липня. На відміну від попередніх вступних кампаній, в цьому році переважна більшість абітурієнтів будуть подавати документи тільки в електронному вигляді. Неодноразово і попередні роки зверталися університети до нас з цього приводу. В умовах, коли і без того є централізована база збору даних, збору заяв від абітурієнтів, вочевидь, просто подача документів в паперовій формі давно віджила себе. І університети просили спростити ці механізми. Тому ми переходимо для абітурієнтів на подачу документів в електронному форматі, окрім тих абітурієнтів, які будуть вступати на основі вступних іспитів або складатимуть творчі іспити. Для них залишається подача документів в паперовій формі.

Дещо змінена конфігурація заяв, які дозволяється подавати абітурієнтам. Залишається цифра максимум 15 заяв, які можуть подати абітурієнти. Разом з тим, до цього декілька років існувало таке дещо штучне обмеження щодо кількості університетів, до яких можуть подавати документи абітурієнти, – не більше 5 університетів, не більше 3 заяв в кожен. Да, по факту це означало, що якщо, припустимо, дитина хоче бути лікарем, да, вона може подати тільки в 5 університетів на лікарську справу, і ще 10 заяв вона вимушена була шукати якісь інші спеціальності. Ми в цьому році дещо змінили цю конфігурацію. Дитина так само може подати 15 заяв. Обмеження є тільки щодо кількості спеціальностей. Але якщо дитина хоче бути лікарем, вона може в 15 університетів подати заяви, і дивитися, в який з університетів її приймуть.

Далі, вступники в цьому році можуть подавати сертифікат ЗНО тільки 16 року, але у зв'язку з питаннями, які виникали в попередні роки, була проведена робота по стандартизації оцінювання тестів по стандартизації встановлення межі "склав–не склав", і з наступного року, з 17-го року, можна буде використовувати сертифікати попереднього, тобто 16-го року. Це не застосовуватиметься, скоріше за все, до сертифікатів з іноземної мови, тому що очікується на наступний рік деяка зміна формату проходження ЗНО з іноземної мови з додаванням аудіювання. Це важливий компонент знання іноземної мови, вочевидь, до цього вона не перевірялася, по факту ми знаємо велику проблему, коли в нас всі можуть прочитати з іноземної мови, а ніхто не може його ні на слух сприйняти, ні говорити не може. В цьому році ми пілотували аудіювання на рівні державної підсумкової атестації, успішно пілотували і плануємо в наступному році розширити це, і тести з іноземної мови будуть носити елемент аудіювання і через це, вочевидь, порівнювати сертифікати 16-го і 17-го з іноземної мови буде неможливо, але з інших предметів це уможливлюється через проведену роботу зі стандартизації.

Наступний пункт. Університети надалі мають можливість встановлювати мінімальні бали сертифікатів ЗНО і ця норма залишається, вочевидь, університети мають можливість регулювати те, якого рівня підготовка абітурієнта їм потрібні.

Так само з допомогою комітету в тому числі було скасовано позаконкурсний вступ, який давно суперечив Конституції, давно викликав чимало нарікань в громадськості і в експертів, та цільовий прийом, знову ж таки було чимало питань щодо прозорості розподілу місць цільового прийому і тому, вочевидь, потрібно було це міняти.

Разом з тим, вочевидь, є категорія вступників, котрі потребують додаткової підтримки держави. Тому було прийнято рішення щодо можливості вступати на основі вступних іспитів для таких категорій осіб, для осіб, які мають захворювання, які унеможливлюють вступ через зовнішнє незалежне оцінювання, це завжди так було, категорія ця завжди існувала, діти з особливими захворюваннями, перелік яких є дуже чітко виписаний, вони не можуть скласти ЗНО, неможливо створити умови для них для складання ЗНО, тому вони можуть здавати вступні іспити. Особи, котрі повертаються з АТО, знову ж таки вони не встигають ані зареєструватися, ані потім скласти, приїхати вчасно на ЗНО, тому так, як і минулого року вони можуть складати вступні іспити, а не ЗНО. Діти-сироти, тут ми розуміємо, що це рішення більшою мірою продиктовано питанням соціальної справедливості, на жаль, ці діти мають обмежений доступ до шкільної освіти. Шкільна освіта, яку вони здобувають, не є порівнюваною з тою, яку здобувають діти, в яких є батьки, які можуть в кращі школи потрапити. Тому вочевидь для них теж є деякі специфічні умови вступу.

Далі. Кримчани, діти з тимчасово окупованої території Криму, відповідно до прийнятого Верховною Радою закону матимуть право здобувати вищу освіту в межах квот, які встановлюються Міністерством освіти і науки. Відповідний наказ Міносвіти підготовлений зараз ми готуємо його до випуску.

Наступна категорія вступників – це випускники шкіл, які знаходяться на непідконтрольних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Треба підійти до тих болючих проблем, які ви знаєте, модель фінансування, державне замовлення, бо ці речі ми знаємо, просто і вони в матеріалах є. А це речі, які якраз викликають найбільше занепокоєння в тому числі і народних депутатів, і членів комітету, будь ласка, якщо можна.

 

СОВСУН І.Р. Так, звичайно. Це насправді останній пункт був, те, про що я хотіла сказати, те, що особи з непідконтрольної території так само можуть вступати на основі вступних іспитів до університетів, які було евакуйовано в 2014-2015 роках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ці закони ми прийняли. 4350

 

СОВСУН І.Р. Так. Те, що стосується державного замовлення, я пропоную зараз передати слово моїй колезі Юлії Клименко, оскільки Мінекономіки є основним органом з формування державного замовлення в країні. І після цього я знову ж таки візьму слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

КЛИМЕНКО Ю.О. Шановні панове! Державне замовлення цьогорічне, як і попередні роки, сформоване на базі того законодавства, яке на даний момент існує, є Закон про державне замовлення, є Закон про освіту, тобто ми його сформували з того як би як передбачає закон, це не означає, що ми з цим погоджуємося. Воно вимагає серйозного реформування через фінансування університетів, через. як правильно зазначили панове, через прогнозування ринку праці, постійне прогнозування. Тому що на даний момент інформація про працевлаштування воно фактично не збирається на… вірніше, воно збирається, але воно має викривлене, скажемо так, прогнозування, моделювання, нам дуже складно зробити правильні прогнози у зв'язку з тим, що є тіньова економіка, є тіньове безробіття. 

Частина, скажімо так, дітей ідуть з бакалавріата в магістратуру, тому що вони не можуть знайти роботу, не тому, що вони хочуть стати магістрами. Є багато соціально, економічно освітніх проблем, які повинні розглядатися в комплексі. Я думаю, що ми не встигнемо, мабуть, все це обговорити сьогодні, але ми готові представити ті дані, які в нас є, прогнозування росту і професій, і галузей. Це все пораховано до 2019 року ми готові всім, хто бажає, ми можемо надіслати і вже предметно говорити по цифрах.

Що стосується замовлення на 2016-2017 рік, яке сформоване на базі того закону і законодавчої бази, яка є, що ми маємо? Ми маємо на 2016 рік 272 тисячі 600 осіб, які будуть навчатися по державному замовленню, дітей, випускників, за формою… денною формою навчання – 237 тисяч 900, це на 12,3 та 10,4 відсотки більше, ніж були затверджені у 2015 році. Значить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто буде збільшення державного замовлення?

 

КЛИМЕНКО Ю.О. Це те, що ми отримали… Це проект, це той проекту, воно не  затверджено Кабінетом Міністрів. Воно ще не розглядалося у зв'язку із зміною уряду, воно було як би і в зв'язку із зміною деякої законодавчої бази, воно було тільки того тижня, здається, цього тижня подано на уряд і на погодження з центральними органами влади. Тобто воно буде ще корегуватися. Це проект, який ми пропонуємо, який зроблений Міністерством економіки. Всі пропозиції приймаються, в тому числі і комітету. Це те, що ми фізично зібрали з державних замовників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І це входить і профтехосвіта, і…

 

КЛИМЕНКО Ю.О.  Так, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І І-й, ІІ-й рівень, ІІІ-й, VI-й. Так я розумію?

 

КЛИМЕНКО Ю.О. Так, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я уточнюю спеціально.

 

КЛИМЕНКО Ю.О. Дивіться, по кількості входить, по фінансуванню, оскільки профтехосвіта передана на місцевий рівень, то фінансування відповідно не буде далі по цифрах, я вам скажу, що тут немає фінансування профтехосвіти. Правильно?

 

_______________.  (Не чути)

 

КЛИМЕНКО Ю.О.  Є, є, по кількості є, по дітях є. По грошах – частина передана, те, що передано на місцеві, відповідно до бюджету, на місцеві  громади, тут немає.  Це національний рівень, так би мовити.

 Я, в принципі, можу пройтись по кожній спеціальності, я маю на увазі: бакалавр, молодший спеціаліст, спеціаліст, якщо цікаво, цифри, якщо ні – можемо роздати це в електронному…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, от ідеологія і філософія формування державного замовлення на 2016 рік?

 

КЛИМЕНКО Ю.О. Ідеологія і філософія, ви маєте на увазі з точки зору….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З точки зору балансу, з точки зору врахування регіональних потреб, з точки зору врахування спеціальностей, да, бо є пріоритети у держави. Тобто… як ви це бачите?

 

КЛИМЕНКО Ю.О.  Дивіться, ми це бачимо таким чином.  Молодший спеціаліст на даний момент… Тобто я можу вам сказати так, як воно  вже сформовано. Молодший спеціаліст 67,5 тисяч осіб, бакалавр – 90,7 тисяч осіб. Я вам хочу сказати, що випуск 2016 року виявив те, що бакалаврат випустився на  10 відсотків менший, ніж було прогнозовано. Це означає, що або діти не хочуть вчитися до кінця, або  якимось чином ці 10 відсотків десь втрачені. Тобто випестилось дітей  менше, ніж прогнозовано було на 10 відсотків.

Це вже статистика. Це вже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 відсотків від всіх?

 

КЛИМЕНКО Ю.О.  Від всіх, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. А новий закон дозволяє  до 20, до речі.

 

КЛИМЕНКО Ю.О.  Так.

Спеціаліст на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра – 42900 тисяч… 42,9

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну ці дані у нас є.

 

КЛИМЕНКО Ю.О. Є у вас всі ці дані, так. Значить, які в розрізі спеціальності освіти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну добре. Давайте ми зробимо так. Через запитання. Я думаю, да. Бо ці всі цифри у нас є.

 

КЛИМЕНКО Ю.О.  У вас є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, тут є у нас  діючі ректори…

 

КЛИМЕНКО Ю.О.  Вони зроблені… (Шум у залі)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Семенович Курило, народний депутат….

 

КУРИЛО В.С. Можна коротеньке запитання?

От дві тисячі є у вас в розрізі років держзамовлення?

 

КЛИМЕНКО Ю.О.  У мене є порівняння 15-го і 16-го.

 

КУРИЛО В.С.   15-й і 16-й рік. Бакалавр, спеціаліст, магістр. Можете сказати: збільшення, зменшення і на скільки? 

 

КЛИМЕНКО Ю.О. Можу. Бакалавр… Зараз я вам скажу. Бакалавр  2015 року. Було прийнято 97 тисяч осіб. Пропонується на  2016 рік 90 тисяч 789 осіб у зв'язку з тим, що фактично випущених, як я сказала, на 10 відсотків менше, ніж воно було….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А як ці речі корелюються? (Шум у залі)

 

КУРИЛО В.С.  На 7 тисяч менше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А чому?

 

КЛИМЕНКО Ю.О. На 6 тисяч 237.

 

 _______________. (Не чути)

 

 КЛИМЕНКО Ю.О. Це бакалавр. Спеціаліст…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ні, незрозуміло. 97 тисяч було  в попередньому році, прийнята на бакалавратуру, а в цьому році 90 тисяч.

 

 КЛИМЕНКО Ю.О. Пропонується 90 тисяч.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чому? Тому що випуск? Тобто скільки відсіли на стільки ви зменшуєте державне…

 

КЛИМЕНКО Ю.О. Ні, ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А як?

 

  КЛИМЕНКО Ю.О. Це фактично зібрана з державних замовників. Тобто це не є що ми. Це є фактично те, що державні замовники пропонують, скажемо так, включити в державне замовлення. Це не робиться Міністерством економіки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А ким робиться? Міністерством освіти, так?

 

 КЛИМЕНКО Ю.О. Ні, державними замовниками, в тому числі Міністерством освіти.

 

КУРИЛО В.С. Основний державний замовник. Подало 90 тисяч, правильно? Міністерство освіти як основний замовник подало вам цифру 90 тисяч потреб, правильно?

 

 КЛИМЕНКО Ю.О. Одному – 2 тисячі, одному – 3 тисячі. Ми консолідовано ці збираємо цифри і прогнозуємо на цей рік. Тобто це не цифра, яка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, там і МОЗ і так далі.

 

 КЛИМЕНКО Ю.О.  Так, абсолютно, і оборонна галузь і всі інші.

 

СОВСУН І.Р.  Я просто хочу тільки додати, що у нас  в цьому році на 15 тисяч порівняно з минулим роком менше випускників 11-х класів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  На скільки випускників?

 

 СОВСУН І.Р. На 15 відсотків, я перепрошую, на 15 відсотків, це 30 тисяч, зменшення порівняно з минулим роком.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А скільки дітей закінчує?

 

 СОВСУН І.Р.  Закінчує 200 тисяч, 11-й клас.

 

 КУРИЛО В.С.  А ви враховували школи на окупованих територіях?

 

СОВСУН І.Р. Ми всіх випускників 11-го класу враховували, так.

 

КУРИЛО В.С.  А скільки скажіть випускників у Луганській області на окупованій території  випускається в цьому році?

 

 СОВСУН І.Р.  У нас є дані.

 

 КУРИЛО В.С.  Ви знаєте цю цифру чи ні?

 

 СОВСУН І.Р. Я не знаю цю цифру, тому що…

 

КУРИЛО В.С. Правильно, ви її не знаєте, і я не знаю…

 

СОВСУН І.Р. А, близько 15 тисяч. Колеги кажуть…

 

КУРИЛО В.С. І цю цифру не знає ніхто. Навіть у Луганській, на тій території не знають.

 

 СОВСУН І.Р. Але є розрахунок, який базований на даних народжуваності. Це не розрахунок, який базується на даних цього року. Цього року випускаються діти, яким 16 років. Це діти, народжені в 2000 році. В 2000 році було сильне падіння і попереднє роки, сильне падіння скорочення народжуваності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Інна Романівна, давайте подивимось на нашого найближчого сусіда – Польщу. Демографічні також кризи, до речі, наступний рік, далі буде підйом. Польща йде не по шляху скорочення, а Польща йде по шляху того, що забирає українських абітурієнтів для того, щоб зберегти інфраструктуру. Ми ж тут всі люди розумні і розуміємо, що коли скорочуються, наприклад, скорочуємо на 10 відсотків 10,8 відсотки, то ми ж повинні вирішити це питання і з викладачами, і так далі, так далі. Просто є проблема, ми прогнозували, які будуть наслідки того скорочення на 10,8 відсотки? Розумієте, інфраструктуру покласти дуже легко і просто, після цього її підняти не можна, Польща, будь ласка,  подивіться, я працюю з Польщею безпосередньо – це не теорія. Що вони роблять? Вони забирають наших студентів, через семестрові обміни, через програми подвійних дипломів, і, не контрольовано забирають ще, для того… Ми зовсім не контролюємо цей процес. І ті діти учаться там, Міністерство освіти Польщі оплачує все це, розуміючи, що фактично це є неорабство. Тобто це нові інструменти застосовуються до того, щоб забрати білий людський капітал до Польщі, бо їх капітал людський виїжджає до Німеччини і виїжджає до Great Britain.

Тобто я просто хочу сказати, є освітня політика. Якщо ми обираємо освітню політику, яка буде  пов'язана зі скороченням, то у нас є моделювання того, що відбудеться в цій системі? Щодо балансів це абсолютно приймається, все приймається, але ми повинні розуміти, і ми ж розуміємо, що якщо скорочується держзамовлення, то буде скорочуватися відповідно і фінансування, ми ж це також розуміємо. От, Інна Романівна, як ви на це дивитесь?

 

СОВСУН І.Р. Фінансування на державне замовлення закладено в державному бюджеті і там скорочення немає. У нас є велика проблема, що у нас собівартість підготовки одного фахівця є не відповідною і польською, і тим паче західноєвропейським нормам. Тобто у нас фінансування дещо збільшується при зменшенні кількості фахівців, які будуть готуватися. Це по факту означатиме збільшення вартості підготовки одного фахівця. І відповідно це дозволяє говорити про підвищення якості його підготовки. Але я хочу просто повернутися до питання, яке ми обговорювали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це абсолютно офіційна заява, да?

 

СОВСУН І.Р.  Ну, є обсяги…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ви зараз робите… Бо це протирічить… От у вас була офіційна заява, в якій усі услышали як би одне, що буде скорочення. І всі це сприймають в суспільстві як скорочення. Замість того сказати, що ми за рахунок, да, того, що є, от такий, наприклад, така ситуація, ми фактично підвищуємо фінансування на одного студента.

 

СОВСУН І.Р.  По факту, якщо подивитися на… Подивіться державний бюджет…

 

КУРИЛО В.С. Ну, що ви розказуєте, ну, зайдіть в сусідній кабінет до Світлани Василівни. Вона виділяє на університети кошти по кількості студентів. І кожен квартал корегують їх, кошти. Ну, що, Михайло Захарович, не так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, зараз, да, ми дійдемо до цього.

 

КУРИЛО В.С. Поквартально корегують в залежності від кількості студентів. Все.

 

СОВСУН І.Р. Видатки на державне замовлення затверджене державним бюджетом, підвищеними в 16 році, ніж були в 15 році.

 

КУРИЛО В.С.  Правильно, вони до кінця 16 року не скоротяться. Але у зв'язку з тим, що не дозаклали гроші на комуналку, то там може перерозподілять, трішки щось добавиться на комуналку. Але вже на наступний рік з 1 січня вже їх скоротять реально.

 

СОВСУН І.Р. Я вірю, що ні комітет, ні міністерство не дозволить скоротити фінансування на державне замовлення в наступному році.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, добре.

 

СОВСУН І.Р. Але я хочу повернутися до питання того, яке ми тільки що обговорювали, щодо структури того, куди йдуть випускники школи, да. Ми тільки що довго говорили про те, що в нас не вистачає фахівців, випускників профтехосвіти, що в нас не вистачає фахівців середньої ланки, котрі закінчують коледжі і технікуми. Так в ситуації, коли ми будемо далі стимулювати, щоб 80 відсотків випускників школи йшли до університетів, ми повинні в такому випадку ставити питання про збереження інфраструктури профтехів, про збереження інфраструктури коледжів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О!

 

СОВСУН І.Р.  Тому що в такому випадку вони втрачають абітурієнтів. Кількість абітурієнтів зменшена, хочемо ми цього чи не хочемо. Це факт, да, це демографія, з якою ніхто з нас не може сперечатися. Питання в тому, яким буде розподіл, який відсоток піде до університетів, який відсоток до університетів, який відсоток піде до коледжів  і технікумів, який відсоток піде до професійно-технічної освіти.

На сьогодні, якщо ми дивимося на відсоток   тих, хто іде до університетів, 10 років тому  це був значно менший відсоток, просто кількість випускників  була більшою. Так? А вірніше, якщо випускалось півмільйона випускників, а зараз випускається 200 тисяч випускників школи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А як державне  замовлення 2015-2016 по профтехосвіти тоді, скажіть.

 

СОВСУН І.Р. По профтехосвіті це Міністерство економіки треба запитувати, тому що я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми просто порівняємо: от там 97 і 90 тисяч. Так?  Тоді коледжі і технікуми скільки, 2015-2016 рік? Ні, ну ми побачимо тенденцію.

 

КЛИМЕНКО Ю.О.   Так, у нас молодший спеціаліст на 2016 рік  прийом: 67 тисяч 569, це на 13 відсотків більше, ніж було у 2015 році. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви збільшуєте на профтехосвіту, на молодшого спеціаліста, ви збільшили  на 13 відсотків.

 

КЛИМЕНКО Ю.О.  На 13 відсотків, це ми пропонуємо збільшити.

 

КУРИЛО В.С.  А  робітничі кадри?

 

КЛИМЕНКО Ю.О.   Робітничі кадри. У нас робітничі спеціальності в  2016 році, обсяг  - 11 тисяч 600 осіб,

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А було?

 

КЛИМЕНКО Ю.О.   А було, я зараз вам скажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Та щось мало.

 

КЛИМЕНКО Ю.О.   Ні-ні, мало, це  я щось… Це з державного бюджету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так от,  шановні колеги, оце і є філософія. Я задавав питання…

 

КЛИМЕНКО Ю.О.  Ні-ні, почекайте, я хочу додати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Так.

 

КЛИМЕНКО Ю.О.   Ви ж розумієте, що, тобто, це те, що фінансується в рамках державного замовлення. Ми не говоримо, що це повний випуск по всій країні, а це те, що закладено в державне замовлення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Зрозуміло.

 

КУРИЛО В.С. А скажіть мені, а спеціалісти і   магістри?

 

КЛИМЕНКО Ю.О.   Так, давайте.  Так, магістр, прийом. Так, спеціаліст на основі повної загальної середньої освіти – це медики,  спеціаліст на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, - у нас пропонується в 2016 році 42 тисячі 902 особи, а було у 2015 році у нас, випуск у нас… зараз, я … А, у мене немає цифри за 2015 рік, але випуск був 36 тисяч 239. 35.42 було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розумієте, для нас було б зрозуміло, якщо би… Я перепрошую… Було б зрозуміло… От послухайте, от в чому була б філософія того, що ми хочемо вирівняти баланс. Ми кажемо: перше – ми не скорочуємо обсяги фінансування, а підвищуємо. Це перше. Друге: ми бакалавратуру зменшуємо, тому що є дисбаланс, але ми підіймаємо рівень на перший-другий для коледжів, технікумів на відповідну цифру. Також це ми пропонуємо зробити по профтехосвіті. Тоді зрозуміла логіка того, що відбувається. Якщо цієї логіки немає, а ми чуємо про те, що просто скорочується державне замовлення на 10,8 відсотка, від цього стає страшно, бо люди вже готуються після таких заяв, готуються їхати за кордон. Шановні колеги, так не можна. От я просто хочу, щоб ви зрозуміли. Люди прості, ми тут, на комітеті, да, як то кажуть, розбираємося з цими питаннями, а для простої людини меседж: на 10,8 скорочується,  це є проблема. Ми ще не дійшли до філософії фінансування, але це наступне питання.

Будь ласка.

 

_______________. Шановні колеги, я хотів би зазначити, що Мінекономіки насамперед повинно було виходити з того, що потребує наша економіка, оці пропорції. Ну, про це вже почали мову. І оці кричущі диспропорції, які: економіка одне потребує, ми тут сказали, робітничих кадрів і молодших спеціалістів, а ми перекачуємо ресурс у нас державний у вищу освіту.

Я чому так говорю? Я щойно повернувся зі Сполучених Штатів Америки. Там офіційно вивчено і задекларовано, що економіка США потребує фахівців рівня бакалавр, магістр і доктор наук менше третини, решта – це всі там…  Так це економіка США. А чому ж наша економіка потребує абсолютно інші пропорції? Я думаю, що це питання Мінекономіки, повинно Мінекономіки тут ну якось…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це проблема моделювання.

 

_______________. І ми кидаємо державні гроші на посилення цієї диспропорції…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але мій меседж був від того, що, Інна Романівна, от просто, да, ви як перший заступник міністра і ви сказали таку річ, всі сприйняли дуже просто, все, буде скорочення на 10,8. Якщо філософія в тому, щоб зробити, убирати крок за кроком дисбаланс  між цими речами, було б це зрозуміло б, да, тут ми скорочуємо, але тут підіймаємо. Тобто обсяги фінансування не зменшуються, вони, як мінімум, такі ж залишаються, але перерозподіл буде відбуватися між бакалавратурою, спеціалітетом, магістратурою, молодшими спеціалістами профтехосвіти, це зрозуміло.

Да, будь ласка.

 

СОВСУН І.Р.  Я просто додам, що, по-перше, коли я говорила про це, це була відповідь на питання журналістів і я в тому числі сказала про те, що у нас значно більше скорочується кількість випускників. І по факту, якщо ми подивимося на конкурсну ситуацію, от якщо просто порахувати кількість випускників школ і кількість міст державного замовлення після 11-го класу, то в 2007 році було три з половиною особи на одне місце бюджетне, на сьогодні по факту це дві особи на одне бюджетне місце. Насправді сьогодні вступити на бюджетне місце значно легше, ніж було 10 років тому. Тобто тут просто треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це нормально.

 

СОВСУН І.Р.  Я не впевнена, що це нормально, але це така ситуація на сьогодні складається через демографію в першу чергу. Тому я думаю, що це повинно відлякувати абітурієнтів. По факту ми бачимо, що для абітурієнта на сьогодні вступити на місце держзамовлення легше, ніж було 10 чи 15 років тому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре,

Михайло Захарович Згуровський, да, Михайло Захарович, готові?

 

ЗГУРОВСЬКИЙ М.З.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки.

Ми про все. Іде мова про особливості вступної кампанії, в тому числі абсолютно всі аспекти, в тому числі і проблема фінансування. Бо Інна Романівна на це просто сказала, ота модель, яку пропонували, це, я так думаю, ви її запускаєте чи ні. Ну добре, перед тим можете сказати щодо тієї моделі фінансування, яку ви пропонували, коли ви виступали і після цього я виступав зі своєю моделлю.

 

СОВСУН І.Р.  Ні, вочевидь, зміни до моделі фінансування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не будуть?

 

СОВСУН І.Р.  Це потребує змін до законодавства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  О!

 

СОВСУН І.Р. Змін до дуже багатьох…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді це дуже важливо…

 

СОВСУН І.Р. …і широкого приговорювання. Це, безперечно, те, що так одномоментно робити неможливо. Тобто це достименно, зараз це не міняється.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І на видному засіданні нам також сказали, бо та модель, яка була запропонована, тобто 80, 20 відсотків і після цього через комп'ютер, ну, якийсь алгоритм, який враховує преференції дітей і враховує  бали ЗНО, буде формуватися державне замовлення в розрізі  університетів і в розрізі спеціальностей. Тобто ця модель не буде працювати, да, в цьому році?

 

СОВСУН І.Р. Зараз. Давайте не плутати питання фінансування університету, надання грошей університету і питання розподілу абітурієнтів між місцями, це трохи різні два блоки питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але пов'язані?

 

СОВСУН І.Р.  Вони пов'язані, але це різні питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ви ж зараз фінансуєте університети від контингенту, який заходить? Форма….

 

СОВСУН І.Р.  В тому числі, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да.

 

СОВСУН І.Р.  Так, в тому  числі. Ось. Та комплексний перегляд філософії фінансування, наразі, звичайно, не на часі, тому що це інше питання законодавства. Питання розподілу абітурієнтів між університетами – це питання, котре записано в Законі про вищу освіту. В Законі про вищу освіту записано, що місця державного замовлення розподіляються в залежності від конкурсної ситуації. Це те, що є нормою закону про вищу освіту, що складається рейтинг абітурієнтів на спеціальність та, наприклад, на фізику, та складається перелік найкращих абітурієнтів, відповідно до їхніх преференцій, вони розподіляються між університетами, це є норма Закону про вищу освіту. Ми її реалізовуємо не в повній мірі і коливатися буде не всі  сто відсотків державного замовлення, а тільки частина, тільки 20 відсотків місць, не грошей, зараз  ми про місця говоримо, ось.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто це філософія буде зреалізована в цьому році?

 

СОВСУН І.Р. Тому що це норма Закону про вищу освіту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А як же ж, наприклад, я не знаю державного замовлення і я повинен сказати, куди я хочу поступати, а я до цього ще не знаю державного замовлення. Як це?

 

СОВСУН І.Р. Університети вказують мінімальну і максимальну кількість осіб, яку вони можуть взяти на державне замовлення. І далі, залежно від того, якою буде конкурсна ситуація, вони можуть отримати, якщо, наприклад, університет Каразіна мав, наприклад, 100 місць на певну спеціальність, до 25 відсотків  її може  бути збільшено. Але не більше. Вони не зможуть отримати 200-300 місць. Порівняно з минулим роком великого коливання не  буде. Порівняно з минулим роком.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інна Романівна, но у вас тут записано у вашому… у тому, що ви подавали, там чітко написано, що  зараз абітурієнти мають повну інформацію і формують свої преференції відповідно до тієї інформації, яка надана.  Но вона ж неповна. Якщо я, наприклад,  формую свої преференції, але я не знаю скільки державного замовлення є, наприклад, в Київському національному університеті, наприклад, на програмуванні чи там, наприклад, на біології, скажіть, будь ласка,   як я, не знаючи цю інформацію, можу.. да, це ж неповна інформація у мене. Як тут?

 

ШАРОВ О.І. Вельмишановний Олександре Володимировичу! Шановні народні депутати!  Шаров Олег Ігоревич, директор Департаменту вищої освіти.

Вступник по більшості спеціальності, бо не всі спеціальності проходять на цю систему абсолютно,  має інформацію про  загальний обсяг набору по всіх навчальних закладах, по яких здійснюється цей набір на  відповідну спеціальність, по кожному з цих навчальних закладів  знає інформацію  про мінімальний і, найголовніше, про максимальний обсяг. І якщо ті абітурієнти, що претендують на той навчальний заклад, який вони хочуть найпершим і мають найбільшу кількість пріоритетів, то це тим більше для їх користі.

Тепер що стосується спеціальностей.  Враховуючи  необхідність регіональних… захисту регіональних ринків праці і захисту регіональної соціальної сфери спеціальності медичних, педагогічних спеціальностей залишається та сама система фіксованого обсягу з тих спеціальностей, що  розповсюджені по всіх навчальних закладах для того, щоб ми тут не створили ніяких додаткових ризиків.

Також залишається фіксованою кількість вступників в державному замовленні на всі спеціальності, де планується творчий конкурс. Плюс… я хочу зазначити, що є ще один аспект, який ми повинні враховувати і зараз ми вносимо  відповідно до законів зміни до умов прийому. Це система квот. Квот для тих осіб, які  зазначені в наказі… в Законі номер 911. Квоти, які зазначені для кримчан. Попереду у нас розписані не через квоти, через інший фактично механізм, фактично через інший, хоча там теж в принципі будуть елементи квотності, те, що пов'язано з законом про Донбас.

Таким чином, дійсно, в цьому році слід зазначити, що система вступу внаслідок всіх цих додаткових внесених змін в закони вона буде дещо складніше попереднього. Тим не менше кожний вступник зможе мати інформацію про необхідний йому мінімум і максимум, розраховувати  на те, що якщо його балів буде достатньо, то він зможе потрапити в число тих хто матиме державне замовлення в тому навчальному закладі з максимальним врахуванням його пріоритетів. Хоча звичайно жоден навчальних заклад не є резиновим і якщо навчальний заклад не може взяти більше ніж певну кількість вступників, то він не зможе взяти. І плюс 25 відсотків це не директива, що міністерство встановлює максимум, вищий навчальний заклад встановлює максимум. Якщо вищий навчальний заклад встановлює максимум поверхні і межі плюс 25 відсотків від попереднього, від факту попереднього року, то він на себе бере зобов'язання, що його інфраструктура готова для того, щоб цю кількість вступників прийняти і дійсно належним чином навчити, поселити іногородніх, і так далі, так далі, і так далі. Це дуже зважене, відповідальне рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто наступний:? Будь ласка,  тільки представляйтесь.

 

САДОВИЙ М.І. Садовий Микола Ілліч, Кіровоградський педуніверситет.

Олег Ігорович тільки що сказав про те, що не зменшується кількість вступників щодо  творчого конкурсу. Ми знаємо про те, що ЗНО немає з трьох предметів – це фізвиховання, це мистецький напрямок і технологічна освіта, трудове навчання і технології. Тоді отримується така картина, що міністерство правильно зробило, що ввело три … по цих трьох дисциплінах творчі конкурси і вони були. Але в цьому році в 2016 році у правилах прийому технологічної освіти немає, тобто вже є зменшення  тих планових наборів, які є. А що стосується обґрунтування, то, ну що таке трудове навчання? Якщо можливо хто не знає, то я нагадаю – це обробка металу, деревини, пластмаси, тканини, комп'ютерна графіка, креслення, технічний дизайн, автосправа, моделювання, конструювання, вихід на подіум,  в кінці кінців, хореографія, приготування їжі. Більше не буду перераховувати. І це єдина, до речі, спеціальність, яка поєднує фізику, математику, хімію із основами виробництва. І тоді отримується так, що і предмет читають учителі мови, літератури і інше. Таких фахівців досить мало. І університетів, які готують таких фахівців в Україні 11 всього. То в мене єсть таке і запитання, і прохання до Міністерства освіти від цих 11 університетів: будь ласка, поверніть творчий конкурс, що стосується технологічної освіти. Цим самим ми спасаємо ту велику кількість учнів, які залишаться поза. Бо ці учні, я прямо скажу, відверто скажу, це учні, які не мають високі бали там з математики, з фізики, але вони не поступлять і залишаться поза, в тому числі і учні профтехучилища.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, це зрозуміло.

 

САДОВИЙ М.І.  Тому в мене є прохання і до міністерства, і до, і до народних  депутатів підтримати це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, все, зрозуміло. Михайло Захарович, будь ласка. Шановні колеги, регламент.

Будь ласка, Михайло Захарович.

 

ЗГУРОВСЬКИЙ М.З. Дякую. Шановні народні депутати, колеги, мені видається, що в частині формування держзамовлення ні Міністерство економіки, ні Міносвіти і науки, і ми усі разом не готові до обговорення цього питання. Тому що у нас в основі цього не закладається, не закладаються концептуальні засади. Ми відштовхуємося від попередніх цифр і граємо на цих цифрах більше, менше. Але ми не виходимо з того, що держава виділяє кошти на підготовку кадрів, і які ж завдання має досягти держава, виділяючи ці кошти. Тобто, якщо економічна стратегія країни буде вимагати, скажемо, подвоєння ВВП за 10 років, то за рахунок яких секторів економіки? А який людський капітал потрібно підготувати для цих секторів, і з якими знаннями і компетенціями? Цих концептуальних засад немає, і тому оця розмова, вона ні до чого не призведе. Якщо бажають міністерства і члени комітету, можна було б підготувати це питання для попереднього обговорення, і його розглянути в такому розрізі. Зараз, мені видається, ми можемо багато часу витратити, але ні до чого не прийдемо, окрім того що зменшити ту цифру настільки. А чому ніхто не розуміє… Ну, і так далі.

Нас, технічні навчальні заклади, хвилює, ну, ми розуміємо, що це питання – формування держзамовлення на об'єктивній, науковій основі, - воно попереду, і ми разом до цього прийдемо. Ми можемо надати деякі свої пропозиції, якщо комітет побажає заслухати окремо і досить глибоко це питання. Нас зараз хвилює більш оперативне питання – це сама система прийому. Я кажу про технічні навчальні заклади, їх у нас біля 50-ти в країні.

Справа в тому, що впровадження - ну, це як новація йде від міністерства, - впровадження так званої автоматизованої системи прийому дуже боляче б'є по підготовці інженерних кадрів і фахівців з фундаментальних природничих наук. Ця система гарна для кабінету, тому що вона ґрунтується на врахуванні ЗНО, врахуванні пріоритетів абітурієнтів, йде відповідна обробка цих даних – і навчальному закладу пропонується відповідний контингент. Але ж ми розуміємо, що престижність інженерних напрямків підготовки, фундаментальних природничих в країні впала, хоч в розвинутих країнах престижність цих напрямків підготовки дуже висока. Просто ми хворі, економіка хвора, суспільство хворе, і зараз ми знаходимося в такій ситуації. І оця система автоматизованого прийому, власне кажучи, не враховує потребу базових галузей промисловості: машинобудування, енергетика, матеріалообробка і інші, інші, інші, - які створюють ВВП країни. Вона враховує лише побажання абітурієнтів. А через втрату престижності оцих напрямків підготовки для базових галузей, звичайно, абітурієнти все-таки віддають перевагу, ну, майбутній кар'єрі народного депутата, наприклад - вибачте, це з великою пошаною, - в порівнянні з інженером в металургійному цеху. Це зрозуміло. І оця система зробила  розрив в наскрізній підготовці, коли все-таки університети проводили  дуже потужну, складну профорієнтаційну роботу до вузівську підготовку. І  пояснювали школярам, які цього ще не розуміють, що перспектива скажемо інженера-механіка, який     буде конструювати літаки,  з точки зору стратегічного такого горизонту в 10-20 років, це  не менш престижно і перспективно, ніж перспектива хорошого фахівця в галузі права (з повагою) і так далі, і так далі. 

Тому університети фактично робили оцю корекцію і працюючи з великою досить кількістю школярів, вони втручалися і в навчальні програми школи тому що є великі прогалини, і проводили  оцю профорієнтаційну роботу щодо вибору  майбутніх фахів. Зараз      фактично оця автоматизована система, вона університети виключила з цього процесу і фактично  зробила між собою ЄДЕБО і абітурієнти: базові галузі зі своїми потребами, економіка зі своїми     потребами і задушками. А от така гарна система вона, звичайно, з  точки  зору популізму перед населенням, вона виглядає непогано, але з точки   зору розвитку економіки і нашого майбутнього, вона виглядає, вона наносить велику шкоду.

Цифри. В минулому році лише    оця система призвела до  зменшення  набору: на спеціальності фізика наполовину, на 50 відсотків, на інженерні – на 30 відсотків, на спеціальності математика – на 20 відсотків. А є ще  така група спеціальності, вона називається "STEM-освіта" – це науки, це   технології, це інженерія  і математика. 25 відсотків – це тільки за  один рік ми відсікли. І в 2020 році ця дельта з мінусом   вона, звичайно,  скажеться на економіці. Зараз галузі цього  могли не помітити тому що попереду  ще цей удар. Якщо повторити в цьому  році таку систему і знову зменшити прийом за цими непрестижними спеціальностями. То ми рік за роком взагалі зведемо нашу, структуру нашої підготовки  до, знаєте, структури  обслуговуючої економіки і з дуже низькою часткою наукоємної інженерної освіти. Стратегічно це дуже важливо, і я просив би вас задуматися над цим.

Ну, наприклад, тільки КПІ в минулому році недобрав 600 абітурієнтів, через те що ми були виключені, і школи зараз не хочуть нас слухати, тому що вони зорієнтовані на те, щоб натренувати дітей на ЗНО. Оце натренування на ЗНО, воно ж знижує і вміння нестандартно мислити. От зараз ми отримуємо абітурієнтів з балами 180, 200, скажемо. Із них половина не витримує на першому семестрі нашого іспиту з математики, 60 відсотків – з фізики. І ми їх не відраховуємо усіх, звичайно, ми їх  змушені виділяти додаткові ресурси і відправляти на корегуючі наші програми замість школи. А це б могли робити школи з нашою допомогою. Тому що розірвана оця неперервність освіти.

Ну, я вже не кажу про ту корупцію в ЗНО, декілька десятків навіть у нас в КПІ ми відрахували за поданням прокуратури, тому що вони прийшли з фальшивими балами. Але немає довіри до найвищих балів цього ЗНО. Тобто це репетиція під, знаєте, під щось таке механічне, шаблонне, без того, щоб навчати дітей мислити системно, глибоко, фундаментально і вчити бачити оті зв'язки і закономірності природи. Цього немає в принципі.

Тому ну тут звичайно лежить ідея, що усі навчальні заклади вдаються до корупції. Тут я хочу зазначити дві речі. Це помилка таких ентузіастів цього руху ЗНО, які так вважають. Є навчальні заклади, які мають свій кодекс честі, і для них корупція – це найбільший сором, і цього не допускає сам колектив внутрішній.

Друге. Технічні навчальні заклади у зв'язку з непрестижністю їх фахів, більшістю їх фахів, окрім ІТ, наприклад, вони не те, що чекали б хабар, вони мають свої ресурси значні виділити і довести до школярів, попрацювати з ними, щоб школярам пояснити і залучити на свої спеціальності. Тому це велика помилка.

Тому, шановні друзі, у нас є ціла низка пропозицій. Як би підкорегувати оцю, власне, систему прийому в цьому році, щоб принаймні до наступної втрати не прийти в цьому році. Але в принципі ця вся система,  на наш погляд, підлягає дуже серйозному аналізу і серйозній корекції. Ми могли б окремо внести своє бачення як її можна було б реформувати так, щоб ми враховували перспективу розвитку економіки країни, а не красиві виступи деяких авторів цих формальних, кабінетних систем, за якими вирішується такі дуже важливі питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Михайло Захарович, дякую.

Шановні колеги, у нас є регламент, у нас зараз ми маємо 17.18, у нас ще п'ять питань.

Віталій Семенович, будь ласка.

 

КУРИЛО В.С. Буквально дві хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Буквально до двох…

 

КУРИЛО В.С.  Дві хвилини.

Я хочу підтримати Михайла Захаровича   як колегу. Михайло Захарович, треба говорити чесно і відкрито, що наслідком ЗНО так як його ввели, стане те, що такі спеціальності, які пов'язані з фізикою, математикою вони просто зникнуть у нас, через декілька років. Вже за останні роки, якщо проаналізувати кількість дітей, які складають… не математику, математика в обов'язкових є, там ще є. 

А візьміть хімію, візьміть біологію особливо, фізику. Фізика, хімія, біологія – вони настільки зменшили, що, я знаю, от в 2014 році, останній рік Луганська область коли була цілою і складали ЗНО, то хімію склали по всій області, записались на складання на ЗНО 120, по-моєму, дітей всього-на-всього, в області, в якій 2 з половиною мільйони населення було.

І знищена, дійсно, система довузівської підготовки, яка давала от на оці, начебто непрестижні, спеціальності готувати, відбирати дітей, за 2 роки до закінчення готувати, вони вступали, спеціальності, які абсолютно не конкурсні.

Зараз ця система призводить до того, що діти просто не йдуть, не складають ці предмети. Як наслідок, в школах їх перестають вивчати, падає рівень підготовки в школі. Це ціла системна проблема. І ми побачимо наслідки всього цього, дійсно, через декілька років, коли в нас не буде випусків цілих, випусків по цих спеціальностях. На сьогоднішній день фактично в більшості вузів такі спеціальності, які пов'язані з хімією, з металообробкою, з технологіями з різними, вони… машинобудування, їх доведеться просто закривати. І ми побачимо, що ми залишимо нашу промисловість без інженерних кадрів. Це серйозна проблема. Треба залишити ЗНО для права, для гуманітарного блоку, хоча я не розумію, як англійську мову можна, чи іноземну мову, складати без аудіювання, хоча на наступний рік хочуть ввести це якось. Тому це одна проблема.

Проблема реформування всієї освіти – проблема дуже велика, але в нас її немає. Чому зараз лякаються всі 12-річної школи? Тому що не розуміють, що таке 12-річна школа. Бо повинні після 9 класу 70 відсотків йти в ПТУ і в коледжі, а тільки там 20 відсотків продовжувати навчання в старшій школі.

Ну, тут маса проблем. А ми сьогодні говоримо про конкретне держзамовлення на цей рік і як його розподілити, і як зробити прийом, щоб він остаточно не добив нашу і вищу школу, і систему профтехосвіти, адже Мінекономіки сьогодні вже, от сьогодні Мінекономіки не знає скільки воно буде держзамовлення в цілому по країні на робітничі спеціальності, крім тюрем, ви сказали тільки тюрми…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні колеги, регламент, регламент, все…

 

КУРИЛО В.С. Так от я закінчую.

Я би дуже просив Комітет з освіти і з науки, Міністерство і економіки, і Міністерство освіти дійсно відкоригувати і в першу чергу зробити акцент, в цьому році вже зробити акцент на інженерні спеціальності, на спеціальності ІТ-шні, це дійсно те, що може витягнути нашу економіку з оцієї ями, яка є на сьогоднішній день. Завтра зростання, а працювати нікому.

І ще один момент. Та система, яка пропонується Міністерством освіти попередньо розподілу самих бюджетних місць, вона через декілька років призведе то того, що не буде регіональних університетів. Бо всі діти, і це логічно вони зараз, як значна частина тікає там в Польщу і в Чехію, да, шукаючи краще життя, точно так частина із периферії тікає куди, до Києва, а ті, що з Києва, їдуть далі на захід. Ми призведемо до того, що зникнуть оці вузи, які там в Херсоні, в Миколаєві, в Чернівцях, вони будуть просто знищуватися, а промисловість то у нас знаходиться там, а не в Києві, а з Києва вже ніхто майже не їде туди працювати. Тому розподіл бюджет, це державне замовлення, державне, треба не забувати. Воно не може бути просто прихотью дітей і батьків де хто хоче і на що вчитися, це держава формує своє замовлення і  це стратегічне завдання, на яких територіях, які спеціальності, скільки туди дати державного замовлення, в які університети, давайте в ті університети, які якісно готують.

І останнє. Не можна  зменшувати кількість університетів таким штучним шляхом, що не дамо їм держзамовлення, вони самі помруть і  через декілька років у нас буде їх там не  350, а 100, як потрібно, от. Це не вихід, ну, 250. Треба нам 80 університетів чи 100 – давайте чесно скажімо: нам треба от 100 університетів. Давайте визначимо, навкруг яких повинні об'єднатися інші. Треба на 350 тисяч населення один університет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віталій Семенович.

 

КУРИЛО В.С.  От скажіть, в області… Закінчую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я перепрошую.

 

КУРИЛО В.С. Два університети і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зраз два народних депутата уйдуть, кворуму не буде.

 Шановні колеги, я  повинен, ну, півтори години іде обговорення цього питання. Шановні колеги,у мене така пропозиція, взяти оце рішення комітету за основу… за основу. Але все-таки через два тижні, Інна Романівна, це звернення до вас і до вашої команди, давайте подумаємо, ви от тут послухали дуже велика кількість питань. У мене також дуже велика кількість питань, але ми просто, у нас кворум втратимо. Пропозиція: через два тижні все-таки  до цього повернутися. Може, ви все-таки врахуєте те, що зараз було сказано:  є ризики щодо регіональної освіти і щодо інженерних спеціальностей. Бо вони є фундаментом розвитку нашої держави. Шановні колеги, досить покупати інновації за кордоном. Ми інновації можемо створювати на базі наших університетів. Оцю формулу ми повинні розуміти, давайте вкладати в  інтелектуальний розвиток наших університетів для цього  це отримати. Тарас Дмитрович, як співдоповідач, я думаю, ви можете кінцево запропонувати, може, деякі речі, які необхідні.

Будь ласка.

 

_______________.  Пропоную переходити до голосування, слідкувати за регламентом, в нас попереду багато запитань. Ви знаєте, від того, що казати "мед", солодко не стане. І говорити про держзамовлення, ну, треба ним займатися. Тому я підтримую всі занепокоєння, які були сказані. Єдине, що можу сказати, що, слава Богу, що в травні ми починаємо говорити про держзамовлення, а не влітку, як це було минулого року. Зрештою нам треба оперувати цифрами, оперативними даними стосовно тих можливих абітурієнтів, які прийдуть до нас з Луганської, Донецької областей, бо ми написали закон, його підписано Президентом. Відповідно ми повинні тепер знати точні цифри і точні дані. Це стосується і наших дітей, які очевидно поїдуть в Україну і прийдуть із Криму. І все одно у нас повинен бути відповідний запас.

Від себе особисто скажу, що будь-які розмови про скорочення державного замовлення на наступний навчальний рік, користі загалом системі освіти вони однозначно не несуть. Я розумію занепокоєння, що є Закон України "Про державне замовлення", я розумію, що є методики. Мінекономрозвитку не може відійти від букви закону. Міністерство фінансів в особі міністра півтора року принципово не ходить на наш комітет. Я теж їх розумію. Позиція скорочення – це "перспективна" позиція, в лапках. Тому я прошу врахувати всі занепокоєння. Слава Богу, зараз є порозуміння з Міністерством освіти. І те, що питання державного замовлення вийшло за межі виключно потреб держави, регіонального спрямування. Це, в першу чергу, стратегічне явище. Тому вважаю, що треба його обговорювати динамічніше, але пропоную його розглянути в тому числі і за 2 тижні з…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Да, тобто ми будемо розглядати це питання.

Інна Романівна, одна ремарочка, будь ласка.

 

СОВСУН І.Р. Одна ремарка. Я просто не встигла досказати під час доповіді. При формуванні нашої частини замовлення Міністерства освіти і науки, ми виходили з того принципу, що нам необхідно максимально зберегти обсяги держзамовлення за інженерними спеціальностями, за технічними, за природничим. При цьому відсоток скорочення за тими спеціальностями, де явно є надлишок на ринку праці, як то право чи економіка, пропонується значно вищий. Да, тобто ми виходили якраз з державницької позиції, з максимального збереження, наскільки це можливо в умовах загального падіння кількості абітурієнтів.

І другий момент, те, що стосується автоматизованої системи розподілу. Автоматизована система розподілу покликана найкраще місце для абітурієнта запропонувати за бюджетом. Якщо після того, як йому пропонується це місце, абітурієнт обирає інший університет йти туди на контракт, то це не проблема автоматизованої системи розподілу, це проблема системніша, не популярності, на жаль, інженерно-технічної освіти.   Це значно комплексніша проблема, яку комплексніше треба вирішувати, ніж просто питанням розподілу місця. Якщо повторюсь, 80 відсотків на праві – це контрактники, це ті люди, які могли би вчитися за технічними спеціальностями, але обирають інші через те, що вони більш престижні.

Тому мені видається, що тут треба дивитись, де корінь проблеми. Я думаю, що наступне питання, яке буде обговорюватись щодо фізично-математичної освіти, воно якраз наближає нас до розуміння цієї проблеми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Інна Романівна, просто я хочу сказати, що при такій системі, при такому алгоритмі, ми забираємо право у студента на університет, а у університету забираємо право на студента…

 

ЗГУРОВСЬКИЙ М.З.  Олександр Володимирович. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ЗГУРОВСЬКИЙ М.З.  Тут дуже важливо підкреслити наступну річ. Дійсно, формально доводяться необхідні кількість місць з інженерних і фундаментальних природничих. Але у зв'язку з тим, що університети виключені з системи до профорієнтації,  доуніверситетської підготовки через не популярність не заповнюються ці місця. Скажімо, КПІ має 3 тисячі 600 угод з промисловими підприємствами і ми вже працювали раніше, раніше, коли ми не були виключені з цього процесу, ми працювали з школами і приходили в школу, або школярі приходили на дні відкритих дверей і вони бачили у нас робочі місця, вони бачили оклади, і бачили перспективу. Зараз ця ланка виключена і працює ЄДЕБО. Формально машина, комп'ютер і абітурієнт. От в цьому корінь проблеми, як ми її бачимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до голосування. Хто за редакцію, яка підготовлена комітетом, і плюс ми повертаємось до цього питання все-таки через два тижні. Хто - "за"? Проти? Утримався?  Рішення прийнято одноголосно.

Шановні колеги, наступне, дуже важливе питання, про стан викладання фізико-математичних дисциплін у навчальних закладах України. Будь ласка,  хто доповідає?

Ага, Максим Віталійович Стріха, заступник міністра.

 

СТРІХА М.В. Вельмишановний голово, вельмишановні народні депутати України! Я дуже вдячний комітетові за те, що це питання поставлено до розгляду. Я розумію зараз, що засідання триває вже довго і очевидно через те доповідь потребує певного скороченого формату.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Абсолютно.

 

СТРІХА М.В.  Я розумію так само, що депутати мали ознайомитись… могли і  присутні з дуже   солідно підготовленими інформаційними матеріалами. Через те, я буквально спробую  зупинитися на декількох речах, які  є, з мого погляду, найкричущишими. Я сподіваюся,  що якщо,  можливо, будуть запитання на які я не зможу фахово відповісти,  то присутні тут двоє директорів департаментів, оскільки, я як відомо, веду все-таки в міністерстві науку.

Але, от загальні враження: математика, середня школа все-таки,  це не найтрагічніший момент, ми зберегли  кількість годин і в середній школі – це 42 години на тиждень і 12 відсотків сумарної кількості годин,  і ми не скоротили     це порівняно з держстандартами попереднього  періоду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще раз, Максиме Віталійовичу, скільки годин?

 

СТРІХА М.В. 42 години на тиждень в середній  школі і 12 відсотків від сумарної кількості годин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Скільки математики  на тиждень?

 

СТРІХА М.В. В середній школі 42 години на тиждень,  що складає 12 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Як 42?

 

_______________. Сумарно. Сумарно з 5-го по 11-й клас.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, скажіть,  будь ласка, як це було? Скажіть, скільки на тиждень у вас  є годин математики?

 

_______________. Є по-різному: є 2, є 3.      

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

 

СТРІХА М.В. Але сумарно, тут, принаймні, не відбулося   скорочення.

На рівні фізики, як на мене, от ситуація є абсолютно трагічною і остаточно трагічною вона стане, коли  набуде   з 2018 року  чинність новий стандарт. Оскільки тоді  на базовому рівні як відомо,  на вивчення всього інтегрованого курсу  природознавства і я тут можу сказати лишень просто як приватна особа, і як президент Українського фізичного товариства, я робив все проти такого курсу. І я досі переконаний, що це надзвичайно безглузда річ об'єднувати (причому на рівні  випускних класів) біологію, хімію, фізику і все інше  на рівні     інтегрованого курсу – це логічно можна було б робити на рівні, умовно кажучи,  4, 5, 6  класів. Але після вивчення фізики в 7-9 класах об'єднувати це далі в природознавство – це фактично профанація.   

І ми, затвердивши такий стандарт, фактично розписалися в тому, що більшість абсолютна наших випускників шкіл фізики не знатимуть, що матиме різко негативне значення для вищів всіх профілів, йдеться і не тільки про класичні університети, йдеться не тільки про фундаментальну підготовку, йдеться природно про технологічні профілі, медичні і так далі, і так далі, де скрізь потрібна фізика. Це рішення потребує перегляду в контексті переходу до 12-літньої школи.

Вищі. Є, безумовно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, Максим Віталійович, так ви бачите дисбаланс чи ні у викладанні? Вот, давайте ми сконцентруємось тільки на цих питаннях. ОТ, наприклад, радянська доба, да, було 6 годин математики на тиждень в кожному класі. Оце зрозуміло абсолютно так як зараз є в Росії, 6 годин математики. Академік Нікольський, вони, для них було свято, коли вони до цього повернулись. Скажіть, будь ласка, отут ви можете дати таку інформацію, щоб це було зрозуміло, що це, наприклад, математика зараз 2 години на тиждень. Все, зрозуміло. Тобто ми скачуємось до країни, яка буде просто обслуговувати на автобанах європейців.

 

СТРІХА М.В.  Ну, у нас, як відомо, залежно від обраного профілю навчання, яка нас чекає перспектива  за державним стандартом базової та повної загальної освіти одинадцятого року. Кількість годин передбачається на рівні стандарту 6 годин на тиждень, академічному – 9, в профільному рівні –  18. Це недостатньо, безумовно, на рівні стандарту. Але академічному рівні і профільному рівні принаймні це можна стверджувати, що дасть фахівців, хоча ця ситуація не є ідеальною, але принаймні вона є значно кращої від ситуації з фізикою, яка загалом катастрофічною. Але виправленню потребує тут все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що ЗНО нам показує, вот, в динаміці, якщо взяти, там, 10 років, побачити динаміку щодо того, що відбувається з якістю фізики і математики? Можете показати?

 

_______________.  Там в матеріалах є. Да, але Засєкіна  просто простіше це скаже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, ну, добре. Будь ласка.

 

ЗАСЄКІНА Т.М.  Засєкіна Тетяна Миколаївна. Вчитель фізики з 20-річним стажем, кандидат педагогічних наук "Теорія і методика навчання фізики", автор навчальних програм…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не считается. Педагогічні науки не считается.

 

ЗАСЄКІНА Т.М.  Да. Проти і природні. Автор співавтор навчальних програм, підручників, посібників з фізики для навчальної школи, для середньої школи.

Ситуація така. Дійсно, в радянську добу без будь-якого профільного навчання фізика вивчала, тематичний курс 3 роки: 8-й, 9-й і 10-й. Перехід у 2004 році…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І скільки в тиждень було?

 

 ЗАСЄКІНА Т.М. Значить, у 8-му класі – 3,5 години, це механіка вивчалася, 10-й, 9-й клас – 4, і 10-й – так само 4 години.

Зараз навіть нарівні, зараз перехід з фізики здійснився таким чином, що 7-й, 9-й клас на базовому рівні вивчаються всі розділі, але на такому явищному рівні. Далі мало було за системою 12 років вивчатися 3 роки, 10-й, 11-й і 12-й клас повний, поділений на стандарт академічний. І скорочення на 2 роки призвело до того, що навіть на профільному рівні вивчення фізики годин менше, ніж було за радянської доби.

Вивчають фізику на профільному рівні по даним лише 4 відсотки випускники шкіл. Здати ЗНО з фізики можуть лише із  цих 4-х відсотків та кількість, які вчаться, відмінники. Я сама щороку складаю ЗНО, передавлююся. В минулому році ЗНО було такого рівня, перше завдання –  чудове, друге – чудове, на п'ятому я зрозуміла, що ЗНО не здадуть. І це дійсно таке сталося. 25 відсотків дітей, які складали ЗНО, його не склали, не пройшли поріг "склав - не склав".

Ще до того. Навчаючись на фізмат профілі, учень крім…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, не входимо в деталізації. Ще раз, ваша пропозиція.

 

ЗАСЄКІНА Т.М. Обов'язково переглянути при можливості навчальні плани. Програми ми вже не осилимо, там написані підручники, по півпідручника є, оскільки змінювалися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А Міністерство освіти в змозі змінити цю ситуацію?

 

ЗАСЄКІНА Т.М. Щоб учні фізмат профілю не вивчали по 21 навчальному предмету, крім фізики і математики, ще 19 загальноосвітніх предметів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От так і бачимо, що вся реформа освітня –  це реформа змісту освіти і структури. Зрозуміло, дякуємо, дякуємо.

Максим Віталійович, будь ласка.

 

СТРІХА М.В.  Я дуже коротко хочу звернути увагу на комплексність цього питання, оскільки тут є кадрове забезпечення, де є свої проблеми і, звичайно, зокрема, те, що маємо велику кількість пенсіонерів …….. матимемо не комплект. Оновлення шкільних бібліотек  і тут є великий комплекс того, що ну от люди середнього покоління пам'ятають велику кількість природних популярно-наукових видань, які заохочували нас іти науку, Україна фактично втратила наукові-популярні видання решти, яка існує з ентузіазмом окремих людей, животіють манюсінькими накладами, тут потрібні кроки спеціальні для підтримки науково-популярних видань, а також відповідних книжок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Віталійович, я перепрошую, от давайте подивимось. Це вже не рівень комітету. Ви як міністерство можете вирішити це питання? Ну ви бачите, що катастрофа іде? Ми бачимо, через 10-15 років не буде вчителів математики, фізики, хімії, все. По регіонах взагалі ситуація складна. Ви як Міністерство освіти, ми розробили рекомендації, своє бачення. Ви можете як Міністерство освіти, це не законодавчий рівень, можете вирішити питання?

 

СТРІХА М.В.  Міністерство погоджується з тим проектом рішення, яке вносить комітет, міністерство працюватиме над втіленням цих рекомендацій. Але ми прекрасно розуміємо, що це комплексне соціальне питання, яке так само впирається в зміну, скажімо, пріоритетів на рівні всього суспільства. Бо, на жаль, ми не зуміємо, ми зможемо щось зробити частково і дуже важливо, і це треба зробити, але ми водночас не зможемо докорінно змінити, заохотити людей вступати до КПІ, а не вступати на правничі спеціальності якогось там інституту без зміни суспільних пріоритетів, без того, що суспільство…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Віталійович, давайте повернемо, Інна Романівна, давайте тоді міністерство хай поверне в ДПА математику. Як це було, як математика була? 6-й, 7-й, 8-й, 9-й, 10-й класи була математика обов'язковий екзамен. Не здав – не перейшов в наступний клас. Поверніть, у вас всі є інструменти до цього. Чого ми розглядаємо це питання? Щоб  ми сказали, ми вам даємо можливість відкрити ……… для того, щоб ви  запустили інструменти повернення математики, фізики, хімії, тобто фундаментальної складової  підготовки  наших учнів. Це не враховує профілізацію. Будь ласка,  після  9-го піде профілізація згідно нового закону, але це тільки посилить це, бо  Україна завжди мала потужну фундаментальну складову. Ви можете це зробити чи ні?

 

СТРІХА М.В.  Ми це робитимемо, але так само ми розуміємо, що частина речей пов'язана із рівнем фінансування, бо…  екзамен,так, але якісно вчити – це потребує, як я уже сказав,  якісної  літератури, якісних викладачів,  якісної матеріально-технічної бази, якісних кабінетів фізики. Ви знаєте… (Шум у залі)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Віталійович, 2-3 роки і вчителів не буде. Не буде нічого. Або ви зробите це, або ні.

 

СТРІХА М.В.  Будемо робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Шановні колеги!  Пожалуйста, Володимир Бахрушин, і я на цьому…

Да, будь ласка.

 

БАХРУШИН В.Є.   Я хочу додати, що, дійсно, проблема  дуже велика стосовно  фізики і математики. І зокрема, якщо ми подивимося результати ЗНО, а їх можна аналізувати не тільки балам, а можна аналізувати по  конкретних завданнях, які виконують чи не виконують абітурієнти. Якщо… я дивився, наприклад, 2014 рік. Практично всі класичні педагогічні університети, я мушу  сказати, що більш-менш підготовлені абітурієнти були в КПІ і були в Шевченка. В педагогічних університетах майже всі, хто вступав, це нульовий рівень знать  фізики.  Класичні університети, які не в Києві, мабуть крім харківського, львівського теж майже всі – нульовий рівень. Якщо подивимося Харківський університет Каразіна, то  в них останній рік була практика, що можна приймати на фізику тих, хто не складав ЗНО з фізики. Можна було замість ЗНО з фізики скласти, наприклад, іноземну мову, показником тоді ще було 124 – поріг,  отримати там 127 балів і цього було достатньо для того, щоб вступити на фізику. Тому коли… я погоджуюся з Михайлом Захаровичем, коли він говорить про те, що треба стратегічне питання вирішувати і треба над цим думати. Але ми маємо бачити і те, що сьогодні проблема в тому, що немає кому вступати. Не в тому, що немає бюджетних місць, а в тому, що рівень знань школярів катастрофічно вже впав. І я бачу цю проблему вже останніх років 20-30...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так а що ж ви здійснювали освітню політику, яка довела до цього?

 

БАХРУШИН В.Є. Я бачу вже принаймні з початку 90-х, а мабуть, з кінця 80-х років, що постійно, наприклад, в ці роки вже оцінки з фізики, математики, особливо математики тих, хто вступав на економіку, на менеджмент, були значно вище, ніж у тих, хто вступав на фізику і математику. І це продовжується вже тривалий час, і зараз ми маємо просто наслідки цієї ситуації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

_______________. У мене коротка пропозиція, Олександр Володимирович, дуже коротка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, Лєна Анатоліївна, до хвилинки. Будь ласка, потім – Михайло Захарович.

 

_______________. Одну хвилину. В мене дуже конкретні пропозиції. Конкретно, перше, я хочу сказати, що стаття 20 нового законопроекту про освіту, вона дещо вирішує в законодавчому полі питання наукової освіти. І я пропоную ознайомитися із документом, який прийнято в Євросоюзі, Sсience Education for Responsible Citizenship в 2015 році. І після ознайомлення зробити наступні законодавчі кроки і в "Прикінцевих (відношеннях) положеннях" до законопроекту про освіту, внести наукові ліцеї як окремий тип навчального закладу. Зараз немає, між першим і другим читанням це потрібно зробити.

Друге, в Законі "Про середню освіту" продовжити імплементацію. І враховуючи побажання вчителів, директорів шкіл, які нам надіслали матеріали, я хочу сказати, що потрібно в школах запроваджувати дослідно-орієнтовне навчання, яке би базувалося не просто на збільшенні кількості навчальних годин, а на інтересах, на дослідах, на вмінні критично мислити, в умовах війни критично, компетентність критично мислити є основною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це вже компетенція Міністерства освіти.

 

_______________. Далі… Ну, тут ми сьогодні зібралися за одним столом. І я хочу сказати, що є принципові питання, які залежать в тому числі від парламентського комітету. Я дуже просила би їх підтримати. Ми надамо пропозиції в письмовому вигляді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, за основу ми візьмемо…

 

_______________. Але між першим і другим читанням я дуже попросила би внести наші пропозиції в законопроект про освіту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

ЗГУРОВСЬКИЙ М.З.  Олександр Володимирович, я, напевно, ЗНО, і мені видається, що воно… ЗНО – це потрібний інструмент, але він має знайти своє вірне місце в країні.

Наше бачення зробити так як в Cполучених Штатах, цю систему поєднати з випуском, шкільним випуском і всі школи з рівними вимогами…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто з ДПА?

 

ЗГУРОВСЬКИЙ М.З.  Так. А потім університети мають враховувати бали за тими сертифікатами за якими школярі побажають далі отримувати освіту. Зменшимо значно витрати, і знайдемо вірне місце. А зараз ЗНО буде і далі, і далі себе девальвувати, і ми прийдемо просто до колапсу і втратимо багато.

І більш таке концептуальне питання. Мені видається, що Комітету з науки і освіти зараз на часі було б поставити і зайнятися питанням про політику підготовки людського капіталу для країни. Це ширше ніж проблеми освітньої галузі, вона зачіпає і виклики перед країною, місце, яке наша країна має зайняти в міжнародній кооперації праці і так далі, так далі. І це під силу комітету, якщо би ми могли дати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, ми це питання…

 

ЗГУРОВСЬКИЙ М.З.  …доручення ряду дослідницьких центрів, які могли підготувати окремі складові, то можна було б поступово вийти на оце бачення і якраз комітет міг би бути тим локомотивом цього питання. Ніхто раніше його не ставив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

Іван Григорович Кириленко.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. У мене пропозиція, шановні колеги,  з порядку дня, який сьогодні із 10 питань, три законопроекти … шість питань … - це питання наради при Міністерстві освіти. Неможливо людей стримати, таке відчуття, що їх ніхто не збирає, не слухає це все. Комітет, три працівники комітету, чотири депутати і шосту годину засідають. Колеги, я звертаюсь, до Інни Романівни, є питання, які виключно ті, що піднімаються це питання Міністерства освіти. Комітет на себе перебрав вже контрольні функції, вже скільки годин, скільки там того предмету, чи того предмету, це не питання комітету.

Колега, Згуровський абсолютно правий, тут треба майданчик для  фундаментальних речей. Жодна з інформацій, яку ми заслухали, не виходить на зміни до законодавства, жодна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ми робимо ці контрольні речі, розуміючи, що відбувається з освітою. Добре.

Інна Романівна,  будь ласка. І все. І ми голосуємо.

 

СОВСУН І.Р.  У мене дуже  коротка пропозиція  до проекту рішення і я вам зараз скажу коротко, чим вона продиктована.

Направду, питання  фізмат освіти – воно є дуже важливим  і нам дуже важливо підняти рівень на той, який у нас був раніше. І достеменно зрозуміло, що  підняти рівень знань з фізики неможливо на тому обладнанні, яке зараз стоїть в школах і неможливо адекватно  готувати з хімії, і з інших спеціальностей.  Я 2 роки чесно намагалася вести перемовини з Міністерством фінансів з тим, щоб відновити бюджетну  програму підвищення рівня природничої і фізмат освіти. І все, що вдалося  - це от в  минулому році витягнути оцих 100 мільйонів гривень,  які пішли на закупівлю кабінетів фізики і хімії по школам. Це дуже важливо, це не дає  ефекту одномоментно, але це критично важливо – відновлювати інфраструктуру в    школах. Можливо, можна до рішення комітету дописати  пропозицію відновити окрему  бюджетну програму, чи запровадити нову бюджетну  програму для підвищення рівня фізмат освіти в школах. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Приймається. Приймається.  Повністю приймається.

Іван Григорович, ви не проти?

 

СОВСУН І.Р.  А може й в університетах тому що в університетах так само є велика потреба  в оновленні обладнання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, давайте, бо це гарна пропозиція і ми підтримуємо. 

Шановні колеги, давайте, ми голосуємо.

Володимир Михайлович Литвин делегував нам підтримку. Тому хто за рішення комітету, прошу проголосувати. "За"? Проти?

Шановні колеги, я вважаю, що необхідно було розглянути це питання, бо  це фундаментально і це проблеми безпеки. Це не проблема фізико-математичної освіти, а це  проблема безпеки: або ми  робимо  "націю рабів", яка буде обслуговувати  всіх, або ми робимо націю, яка буде спроможна створювати  інноваційну економіку – все, більш нічого.  У нас є   шлях купувати в Ізраїлі дрони, а можна працювати з КПІ і робити  дрони як інтелектуальну власність  в КПІ, а розміщувати закази на   "Меридіані".

Шановні колеги, наступне питання восьме про стан імплементації Закону  України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

 

СТРІХА М.В. Вельмишановний Олександре Володимировичу, вельмишановні  народні    депутати  України! Так само, спробую бути максимально стислим.

Закон в "Прикінцевих положеннях" містить, ви пам'ятаєте,  терміни  виконання. І вже тоді, коли ми ухвалювали закон, ми розуміли, що їх дотримуватися буде надзвичайно важко, і практика показала це. Водночас міністерство зразу зробило те, що мусило зробити: запропонувало план заходів на виконання законів, сформувало перелік приблизно з півсотні підзаконних актів, які треба оновити, сформувало робочу групу з імплементації закону, який включає представників всіх секторів, які тут зацікавлені. Я назву поіменно, щоб було ясно, це віце-президент Національної академії Олександр Загородній, це голова Ради проректорів з наукової роботи університетів Михайло Юхимович Ільченко, це голова Ради молодих учених Олександр Кращенко, це голова групи експертів реанімаційного пакету реформ Наталія Іванівна Шульга, це люди, які представляють відповідні структури, ця група працює в постійному режимі, наступне її засідання відбудеться завтра о 10 годині.

Було розроблено форму оголошення про подання кандидатур до членів ідентифікаційного комітету. Відповідно через МЗС, ми звернулися до всіх суб'єктів міжнародного наукового життя. Ці кандидатури надходили звідусюди, вони в оперативному режимі розміщувалися на сайті міністерства. Всього подано 63 кандидатури, з них приблизно чверть репрезентують закордонну наукову спільноту, правда з них більшість українських емігрантів, але є декілька людей, які не мають зв'язків з Україною. В масі своїй це гідні вчені високого рівня, з яких цілком може бути сформовано якісний ідентифікаційний комітет.

Наступна складність полягала у формуванні спеціальної комісії, яка б сформувала цей комітет. На жаль, ті речі, які записані були в законі, от виявилося, що їх дуже складно виконати, хоча б за одним. От виявилося, ми активно співпрацюємо з "Elsevier", от " Elsevier" не дає опції провідних учених України за індексом гірше, як це вимагає закон за певну дату. Бо вони дають інші опції, можна прорейтингувати, скажімо, за кількістю публікацій, а потім їх рейтингувати за гіршим, але тоді можуть не потрапити ті, які мають публікації, скажімо, великі в попередні періоди. Себто ми тут методом проб і помилок, і багатьох засідань експертної ради виходили на рішення, яке в кінцевому підсумку змусили нас піти шляхом просто дідівським. Ми взяли от базу погіршу, яка була з ста провідних вчених на минулий рік і вручну поправляли ID кожного, щоб у відповідності до закону сформувати цей список.

Ми сформували базовий список. Але потім треба було: а) встановити афіліації всіх вчених, вони могли змінитися; б) потім перевірити їх на ті питання сумісності, несумісності, які є в законі, щоб ви зрозуміли. От в законі, скажімо, числилися двоє науковців з різними… Тобто в списку цьому потрапили двоє науковців з різними прізвищами, які представляють різні установи, які мають дуже високий індекс гірше 32 і 31 і тільки я знав, що це чоловік і дружина. Себто ми мусили розробити опитувальник, який… кожен мусить відповісти на предмет готовий він взяти участь в такій групі, повідомити ті дані, які законом не є, і завтра ми закінчуємо цю роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

СТРІХА М.В. Завтра ми затверджуємо на цій групі, сподіваюся, пропозиції, які будуть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Віталійович, тут зрозуміло. Що не виконано?

 

СТРІХА М.В. Значить, ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От, який відсоток виконаний, який ні?

 

СТРІХА М.В.  Значить, ми, терміни у нас зсуваються у зв'язку з тим, що є це. Але все те, що передбачено робити, робиться. На жаль, не все так вчасно у зв'язку з тим, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але це потребує законодавчого вирішення, тобто через постанови Кабміну чи через накази міністра?

 

СТРІХА М.В.  Значить, ми подали наші рекомендації, бо на рівні, до речі, аналізу закону є декілька речей, вони подані до комітету, які, ну, фактично при от…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб у нас не було, як з НАЗЯВО. 

 

СТРІХА М.В. Значить, от, що я вам гарантую, НАЗЯВО не буде. Себто буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, ми приймаємо це як офіційну заяву.

 

СТРІХА М.В.  Ні, ні. Себто, себто… Я хочу сказати, вибачте, що я вже… Проблем аналогічних до тих, які виникли при формуванні НАЗЯВО, при формуванні ідентифікаційного комітету і наукового комітету не буде. Але можуть виникнути інші проблеми, бо ми сформуємо, я хочу зрозуміти, ідентифікаційний комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Максим Віталійович, дякуємо. Зрозуміло.

 

СТРІХА М.В.  І далі, і далі, я просто хочу, щоб ми зрозуміли, що ці 9 людей далі от вони будуть працювати самостійно, ми будемо називати їм сприяння, але ми в жодній мірі не зможемо їх підігнати, бо це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Віталійович…

 

СТРІХА М.В.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Віталійович, ми це зрозуміли, по вашій деталізації ми зрозуміли, що все відбувалось чесно. Але ми тут повинні… Для чого зібрався тут комітет? Для того, щоб вирішити питання, зараз Іван Григорович буде доповідати, що необхідно вас підтримати на законодавчому рівні для того, щоб комітет виконав свої функції.

Будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Шановні колеги, дуже коротко. Максим Віталійович –  автор законопроекту, без перебільшень, вложив душу, я не буду повторюватися. Оскільки, як кажуть, покладено… Півроку було дано, ви своєю  рукою вписали, півроку на імплементацію. 26 листопада прийнятий закон, 16 січня підписаний. Півроку – від  часу прийняття, чотири місяці – від часу підписання. Повинно було прийнято за цей час 17 підзаконних актів. Не прийнято жодного. Жодного. Нагадую, конкретика, без води.

Немає постанови Кабміну про порядок надання грантової підтримки наукової і науково-технічної діяльності за рахунок коштів державного бюджету. Майже півроку пройшло. Немає постанови Кабміну про порядок проведення конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт. За те, що тут криша піднімалася. Давайте на конкурсі, що ж ми досліджуємо, куди  вкладаємо. Немає постанови Кабміну про порядок конкурсного відбору та фінансування національним фондом досліджень України проектів законів науково-досліджень і розробок. Немає постанови Кабміну про порядок формування тематики, наукових досліджень і науково-технічних, експериментальних розробок, що фінансуються за рахунок коштів  державного бюджету. Півроку пройшло. Немає постанови Кабміну про порядок використання коштів бюджетних програм, сприяння розвитку виробничо орієнтованих наукових установ для реалізації їх інноваційних та інвестиційних проектів. Немає положення Кабміну про Національний фонд дослідження. Немає положення Кабміну  про порядок наукового стажування. Немає положення Кабміну про атестацію наукових працівників. Немає типового положення Кабміну про раду молодих вчених при органах виконавчої влади. Немає положення Кабміну про конкурс щодо обрання членів наукового комітету. Немає положення Кабміну про Національну раду з питань розвитку науки і технології та її персональний склад.  Немає положення про міжвідомчу раду з координації фундаментальних і природничих  досліджень України та її склад. Немає положення про порядок призначення наукових об'єктів, що становлять національне надбання. Немає типового положення  Кабміну про державну ключову лабораторію. Немає положення Кабміну про Національний науковий центр. Немає положення Кабміну про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посадових державної наукової установи.  Немає, немає, немає.

Для чого ми з вами тут, Максим Віталійович, ламали списи, 95 відсотків вашої заслуги в цьому чудовому законі, 5 відсотків –  загальної колективної праці. Вже бюджетний рік в розпалі, всі ці, половина положень стосуються виключно бюджетних питань, виключно. Скільки тут було скандалів, скільки тут було дискусій таких, що як кажуть, температура зашкалювала, і всі вони стосувалися дуже цільового і ефективного використання коштів, які йдуть на науку. Року вже, вважайте немає. Півроку як прийнятий закон, чотири місяці як підписаний, ви самі своєю рукою написали, півроку на імплементацію. Не імплементовано нічого.

Чим вам допомогти? Чим вам допомогти?

 

СТРІХА М.В.  Вельмишановний Іване Григоровичу! Дякую, от я хочу лише звернути увагу на одну обставину. Так, не розроблене положення про науковий комітет. Але це положення, конкурсу до наукового комітету, але згідно з законом це положення може розробити тільки ідентифікаційний комітет, який ми зараз створюємо.

Немає положення про порядок використання коштів фондом, національним науковим фондом. Але згідно з положень це може бути розроблено тільки Національним науковим комітетом Національної наукової ради. Закон встановлює тут дуже багато речей, які залежать від функціонування ефективно громадських органів. Ці  терміни писав не я, якщо чесно, ми пам'ятаємо. Заслуга моя, безумовно, значно менша, це заслуга народних депутатів,  спільноти і так далі. Моя роль була  роллю модератора. Але справді, якщо ви пам'ятаєте, терміни написав не я, терміни писала, вони мають авторство –  Юлія Безвершенко. При чому тоді в обговоренні я сказав, що ми з робимо все, щоб виконати ці терміни, ми розуміємо, але можуть виникнути проблеми з їхнім виконанням.

Зараз, я вам ще раз вам можу повторити, ми робимо все, що можна для того, щоб розв'язувати ці питання. Вони будуть всі очевидно розв'язані, очевидно, що так само з певною затримкою. Очевидно нам буде потрібна допомога, бо ми, я вам просто змоделюю наступне …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Максим Віталійович.

 

СТРІХА М.В. Наступний етап. Ми подамо пропозиції до членів ідентифікаційного комітету. От якщо Кабмін їх,а це не ми перевіряємо, це Кабмін, чесно візьметься перевіряти як це записано в законі на відповідність це може зайняти час. Себто тут потрібна політична воля, щоб змусити Кабмін це зробити дуже швидко і  припустити це  положення.  От такі речі ми, справді, просимо і  всіх, і громадськість допомагати нам. Бо іще один фактор, який… Велика частина тих  актів, які ви сказали, були погоджені і були на виході. Зміна уряду потягла необхідність їх перепогодження. Зараз цей процес робиться. Ми заново заслали, скажімо, положення про Ідентифікаційний комітет вчора після перепогодження уже Мінфіном і Мін…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Віталійович, я перепрошую.  Всі ці об'єктивні речі – зрозуміло. От просто бачите, яка у нас тенденція. Прийняли Закон "Про вищу освіту", багато чого не імплементували на попередньому засіданні, вирішували питання, що робити з тим ……… Те ж саме зараз стосується цього  закону.

Я просто до чого? Кажуть, от Співаковський там проти того, того. У нас зараз під купол несемо Закон "Про освіту",  – я так кажу?   – який вже стосується  усіх. От ми  проголосуємо, це залежить від нас. Я на БПП виступлю, Іван Григорович виступить на "Батьківщині", Тарас Дмитрович виступить на "Народному фронті". Проголосуємо, скажемо: "Ми виконуємо державницьку позицію". Скажіть, будь ласка,  а після цього з 1 вересня це не запрацює, і ми будемо мати от такі проблеми, і… А це ж буде вже стосуватися абсолютно всіх. От скажіть, де ж гарантії у нас є того… І будемо казати: "уряд не такий, щось там не виконується" і так.

Іван Григорович, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Давайте будемо завершувати, друзі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Ваша пропозиція.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. В законі є норми прямої дії. Це чим він відрізняється від інших законів, він не відсилає, він пише, він встановлює. Це сьогодні можна констатувати, що… це не я там чи хтось, це вже закон. Тому пропозиція до проекту рішення: звернутися до глави уряду. Глава уряду доклав, як Голова Верховної Ради, багато зусиль для того, щоб цей закон був прийнятий. Багато зусиль  доклала Лілія Михайлівна Гриневич. В уряді, щонайменше, два наших прихильники є уже. Два, які прийшли з Верховної Ради. Тому звернутися з листом, в якому чітко зазначити: два місяці   залишилось, виключно два місяці. І всі питання виключно ці, які зараз не врегульовані підзаконні акти стосуються уряду. Я не бачу великих проблем в цих положеннях. Я не бачу великих проблем, не бачу. 

Були проблеми в прийнятті закону, були проблеми в формулюванні стратегічних напрямків, це було. Але зараз положення, які розкривають сутність механізмів стратегічного цього руху, це вже, повірте. Ви знаєте, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте до 1 серпня, от так щоб вспіли .

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Ми такого не можемо регулювати, ми можемо норми, які є , ми повинні перед урядом поставити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так і поставимо задачу.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Що у нас 2 місяці залишилось, 2 місяці, це, вибачте 16 липня, до 16 липня. Ми вам допоможемо в цьому, рішення комітету спрямувати уряду, що визначальний закон прийнятий, але він сьогодні гальмується в силу різних об'єктивних і суб'єктивних причин, одна з них - це новий уряд, але новий уряд прогресивно налаштований.

 

СТРІХА М.В. Два моменти просто, два дуже короткі. Перша інформація. Ми дуже тісно працюємо з Національною академією в розробці цих, хоча уряд не встановив відповідально Національну академію, ми звернулися і зараз збираємо їхні пропозиції щодо всіх проектів і зараз у нас по 12-е, здається, уже проектах постанов є пропозиції Національної академії, це ми пакетом, пакетом це опрацюємо і внесемо. Але другий важливий момент, ми мусимо усвідомити – реально щодо певних речей, вони чітко зав'язані на формуванні тих або інших органів. Ми певні речі не внесемо доти, доки не сформуємо ідентифікаційний комітет і певні речі ми не внесемо доти, доки не сформуємо комітет… Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Віталійович, ми це розуміємо. Будь ласка, от про те я і кажу, повинно закон, під ним повинна бути імплементаційна подушка, де-юре, тобто юридичні аспекти, і економіка фінансів. Якщо того або того немає, не можна приймати закони, бо ми далі будемо мати такі наслідки.

Максим Віталійович, будь ласка, ми заслухали це питання, є проект рішення. Якщо немає заперечень, я прошу голосувати депутатів.

Може, Тарас Дмитрович, декілька слів хочете? Ні.

Голосуємо. Хто – "за"?

І в нас ви можете бачити людей, які будуть повністю вам допомагати щодо вирішення цих питань.

Наступне дуже чутливе питання про інформацію щодо збору зберігання та публікування даних, що містяться в Єдиній державній, ну в ЄДЕБО, да, скажімо так. Інна Романівна, тільки зверніть увагу на те, що була одна постанова, там ваш лист був і так далі, зараз те, що відбувається по університетах, я вам кажу не як перший заступник, а як народний депутат, який пов'язаний з декільками університетами, і я просто знаю що відбувається. Людей заставляють просто писати погодження, бо кажуть, тоді не буде акредитації, не буде ліцензування, а це порушення прав, хочу сказати. Після цього їх заставляють на флешках зносити ксерокопії паспортів, ідентифікаційних… і так далі, і так далі, і так далі. Після цього все це вводиться в ЄДЕБО,  і ніхто не знає наскільки це захищено з точки зору того, що, наприклад, ЄДЕБО зараз, да, ми знаємо кому належить, абсолютно конкретно знаємо і так далі.

Інна Романівна, велике прохання от в такому контексті сказати абсолютно конкретно, що можна зробити, щоб оцю вгамувати хвилю проблеми, яка зараз відбувається з точки зору порушення Закону про захист інформації. Дякую.

 

СОВСУН І.Р. Дякую. Я спробую дуже коротко, тому що я розумію, що вже більше 3 годин триває засідання, коротко скажу.

Відповідно до ліцензійних умов інформація про… частина інформації, котра необхідна для ліцензування навчальних програм, подається через ЄДЕБО, да.

Для чого це потрібно? Тому що, ну, на жаль, є дуже великою проблемою у нас, коли університети подають, не знаю, докторів наук в одному університеті, а потім ця людина перебігає до іншого університету, та.

Буквально позавчора під Міністерством… вчора, в понеділок, перепрошую, під Міністерством освіти і науки була така невелика акція протесту, де зібралися декілька, викладачі з кількох університетів, які почали у себе в університетах виступати проти того, що зараховані і начебто числяться "мертві душі", да, викладачі, які начебто оформлені в університеті заради виконання ліцензійних вимог, по факту, вони там не працюють, по факту, вони живуть в інших містах, да. Але, на жаль, ця практика існувала. МИ розуміємо, що ця проблема є, ця проблема "мертвих душ". Вочевидь, якби університети зловживали тим, що не було можливості відслідкувати, де, хто працює.

З іншого боку, безперечно, є питання персональних даних і того, що розпорядник інформації чи, то орган, який збирає інформацію не повинен забирати чи вимагати інформацію, котра є надмірною, котра не є потрібною.

Та відповідно на початку, коли почали збирати цю інформацію, я можу визнати, до нас звернулися окремі представники університетів, котрі скаржилися, що фактично, особливо про керівникам університетів можна було онлайн фактично знайти інформацію, котра була… містила персональні дані. Після того, що було змінено? На сьогодні, я просто можу вам навіть сканкопії надати, просто як це виглядає зараз, але ви можете подивитися. Якщо подивитися в ЄДЕБО інформацію, наприклад, про Леоніда Васильовича Губерського, то номеру паспорту його вже не видно, там видно дату його народження, але …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В суд він ще не подав, не встиг подати?

 

СОВСУН І.Р.  Ні, ми встигли відреагувати і прибрати це. Проблема була, ми визнаємо, що вона була, але разом з тим на сьогодні ця інформація не видна, не доступна для мене, вона не доступна, я не можу її подивитися.  Тобто вона закрита, переважно.

Друге, що було зроблено, було мінімізовано кількість інформації, яка подається, це дуже важливо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я прошу послухати, це є дуже важливо і стосується абсолютно всіх.

 

СОВСУН І.Р. Інформація мінімізована до тої, яка дозволяє ідентифікувати особу. Такої інформації, яка однозначно дозволяє ідентифікувати особу є прізвище ім'я по батькові і ідентифікаційний номер. Ідентифікаційні номери точно не повторюються, вся інша інформація вноситься добровільно там спеціально тричі нагадувала адміністраторам ЄДЕБО, щоб вказали чітко, що ця інформація, внесення цієї інформації є не обов'язковою.

Деякі університети просто роздруковують загальну всю форму і просять працівників її заповнити. Мабуть ми надамо ще додаткові роз'яснення, які з цих пунктів є обов'язковими для заповнення, які не є обов'язковими. Тому що для нас є важливою тільки інформація, яка є важливою для ідентифікації особи, тобто там потрібно прізвище, ім'я, по батькові, статус, науковий ступінь, який є підставою для врахуванні при ліцензуванні, персональні інформація для нас не є необхідною на сьогодні, повторюсь, ми це питання закрили для підтвердження можу надати в комітет сканкопії того як це зараз виглядає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Інна Романівна, якщо можна, я як людина, сама з 1998 року цим займались, ми чітко, у нас був наказ ректора, от  як вирішується це питання, дуже просто люди знають, цю інформацію подають, це відповідає постановам Кабміну, накази міністерства. Все, тобто всі знають, що за це відповідають….

Далі. Оця інформація тільки курсує внутрішня, ніхто не має доступу окрім того, щоб ви перевірили, дійсно,  доктор наук працює там чи там, чи там? І наступне. Всі знають, що тільки оце є експорт на публічні дані. Все. Після цього ніяких питань щодо використання ЄДЕБО. Бо люди, коли несуть всю цю інформацію, вони думають, що зараз вона буде онлайн, публічна, абсолютно для всіх. Розумієте просто, що відбувається. Оця інформаційна, як то кажуть, вакханалія, вона просто призводить до того, що ми породжуємо інформаційні приводи для отакої ситуації від того, що було би нормативний лист від Міністерства освіти, в якому була б проста табличка, і все було б написано. І тоді людина, яка здає в своєму університеті у відділі кадрів ці дані, вона просто розуміє, що не потрібно хвилюватися. Тільки буде прізвище, ім'я, по-батькові і, наприклад, ідентифікаційний код, який буде бачитися для всіх. Все інше сховано, і тільки, наприклад, відповідні особи, які мають повноваження на доступ до цих всіх даних, і на формування експортних таблиць, от тільки вони і будуть з цим працювати. І всі були б зняті проблеми.

Можна просити міністерство, щоб ви підготували відповідний нормативний документ, і все. І врегулювали б всі ці питання, абсолютно всі.

 

СОВСУН І.Р.  Да, я тільки уточню, що ідентифікаційний код, він також не видний онлайн, він не видний он-лайн.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей, от і добре.

 

СОВСУН І.Р.  Він не доступний. Та ми надамо додаткові роз'яснення з цього приводу, щоб зняти напругу в університетах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зробіть один документ, нормативний документ і доведіть до університетів. Бо деякі університети біжуть перед вами для того, щоб прогнутися, і збирають уже все, що тільки можливо зібрати. Люди, ну, слухайте… Доцент, да, він що, не буде виконувати розпорядження ректора? Я вам просто не хочу показувати, у мене є від ваших постанов і наказів до наказів ректора. Ну, просто смішно дивитися, ректори просто перестраховуються для того, щоб виконати ваші завдання.

Тому дуже велике прохання: сьогодні-завтра, ну, зробіть цей нормативний документ, у все є. Розішліть його, і на цьому поставимо крапку. І ще, дуже велике прохання щодо захисту персональних даних, щоб… Отоді, пам'ятаєте, два місяці тому ми розглядали питання по ЄДЕБО, коли Вяткіна, да, наскільки я пам'ятаю, просто попросила дані по іноземцям, студентам, дати векселі, бо були проблеми в ЄДЕБО. Слухайте, це просто кримінальний злочин. Ми не можемо давати завдання, посадові особи не можуть давати завдання щодо формування даних за рамками ЄДЕБО чи експортувати дані з ЄДЕБО кудись в Еxel,  і після цього на флешках кудись відвозити. Розумієте, це просто велике порушення закону.

Тому ми просимо і у нас це рішення є, унормувати ці питання для того, щоб люди просто звикли до того, що ЄДЕБО тільки використовується для того, щоб управляти бізнес-процесами, які стосуються речей, пов'язаних з ліцензуванням, акредитацією, з вступом, з нарахуванням і так далі, і так далі, всі ці питання були враховані. І все. Домовилися?

 

СОВСУН І.Р. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Михайло Захарович.

 

ЗГУРОВСЬКИЙ М.З.  Я вибачаюсь, я не хотів забирати час, але мені видається, що в контексті персональних даних обговорення ЄДЕБ це лише одна маленька складова цієї проблеми. Мені видається, що та роль і місце ЄДЕБ, яка визначена зараз, вона помилкова. Тому що, по-перше, це вже якийсь монстр, який повністю підпорядковує своїми правилами роботу усієї системи вищої освіти, що принципово суперечить концепції автономізації наукових шкіл і університетів. І звідти випливають ті усі негативні речі, це ж тільки персональні дані, а паралізація роботи університету, якщо щось не вніс, то далі не можеш рухатися у звичайних таких виробничих своїх питаннях. В жодній розвинутій країні світу такого немає, є це певні інтегровані бази даних, які формуються шляхом трансферу туди даних окремих університетів, якщо є про це домовленість, і тоді формується певна інтегрована база даних для того, щоб можна було орієнтуватися на людський капітал, на спеціальності і на багато інших стратегічних питань.  Але робити автоматичного робота, який керує величезною системою і ставить  в  залежність викладачів з їх  творчими власними підходами, це просто вже нонсенс. Це люди загралися  в кабінетні оці розробки і не   знають, що ж там відбувається в житті насправді.

Наприклад, подача абітурієнтами в онлайн документів в ЄДЕБО, замість того, щоб подавати  в університет. Де в розвинених країнах світу це є? Та ніде  немає. Навіщо це робити? В  Сполучених Штатах, куди подає аплікації аспірант? В університет.  А в Британії? І так  далі, і так далі.

Чого ви це видумуєте і навіщо ви паралізуєте оцю? Університети працюють. Якби ви не заблокували створення агенції з якості освіти, то там почалися б уже процеси   ліцензування, акредитації, і вам непотрібно було б ставити оці роботи для контролю цих процесів. Там за   певними правилами все це відбувалося. А місце і роль міністерства – це все-таки  відпрацювання політики. 

От коли ми про політику говорили, ми бачимо,  що міністерство    не має жодної уяви – вакуум. Тільки механічні оці речі, як щось там створити, якісь алгоритми формальні, які не мають жодного відношення до  бачення і розуміння підготовки людей для країни. Навіщо, скільки, яких, як   і як допомогти науковій школі,  що, які наукові школи ми маємо. 

Тому мені видається, що  з ЄДЕБО  робиться помилковий, велика така помилка. Через деякий час ми це зрозуміємо,ну,  через доведення до абсурду. Але   пройде ще пару років    і ми, на превеликий жаль, наб'ємо   більші гулі і будемо мати більші втрати.

Я пропоную, Олександре Володимировичу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Захаровичу, ми тут так і написали: пункт 2.2 привести у відповідність  до законодавства, що встановлює    норми і так далі.  Тобто ми все-таки звертаємо увагу Міністерства освіти  тут вже на  те,  що нам  дійсно необхідно все це привести до  законодавства. Це перше.

І, по-друге. Інно Романівно. І я звертаюсь, Максиме  Віталійовичу, і до вас. Ми повинні врахувати, ви ж  прийняли закон, я кажу, ви, бо ви робили цей  Закон про вищу освіту. Де ж автономія? Ну от просто вдумайтесь, яке велике протиріччя, коли  університет не має право на свого студента, а студент не має права на свій університет.

Послухайте, я особисто проходив стажування в …….…, два місяці. Я мав відео, ви можете побачити відео, я з кожним керівником включаючи президента цього університету мав просто розмови, в тому числі щодо вступу. От просто, я казав, от як все відбувається, технологічно, каже, я деталей не буду розповідати, але це дуже просто. Ми оголосили, після цього отримали 3 тисячі 850 аплікацій, це 2011 рік, аплікацій, після цього наша комісія розглянула і сказала, ми запрошуємо 2 тисячі 800, після цього ми їм відіслали запрошення, після цього нам відповіли тисячу 850, що вони приймають це запрошення. Все, дві ітерації і після цього університет має того студента, якого він вибрав і університет навпаки … От я просто хочу сказати, що дійсно невже потрібно деякі речі доводити до маразму, щоб зрозуміти, що це модель не працює? Шановні колеги! У нас є дійсно глобальні виклики пов'язані з тим, що молодь голосує ногами з цієї країни. Ми повинні зрозуміти, що система аксіом, коли пишуть там Співаковський за ректорів феодалів, це просто смішно. Я весь час боровся проти ректорів феодалів, які там по 30-40 років займають ці посади. Шановні колеги! Або ми зробимо систему ефективною, щоб студенту там було, щоб він міг там підвищити свою вартість в два, в три, в десять разів. Або ми дійсно створюємо систему, яку ми тільки критикуємо і тільки зменшуємо для неї фінансування.

Шановні колеги! Просто велике прохання до Міністерства освіти це ваше питання, відпрацюйте їх, приведіть до норм закону. І те, що ми сказали, дайте інформацію, щоб університети чітко виконували ці речі, надмірна інформації – раз, вони повинні розуміти, що потрібно здавати, що буде публічно або не публічно і так далі. Все і закінчимо це питання.

І це стосується, Інна Романівна, і того питання, що не люди хотіли ЄДЕБО,  ЄДЕБО потрібно для державних органів. Це означає для мене, що не можуть люди платити за ЄДЕБО, за доступ до ЄДЕБО. Тому що і тут ще одне протиріччя є щодо того, що, ви ж, міністерство, ж в кошторисі в загальному фонді не виділяє кошти на доступ до ЕДЕБО? Не виділяє. Це означає, що за рахунок спеціального фонду це фінансується. Це означає, що контрактний студент фінансує і за себе доступ до ЄДЕБО, і за державного студента. Ну, послухайте, ну, вот, порушення за порушенням. Ну, приведіть це до норми. Ми просимо вас, тут є відповідне рішення. І не шукайте в наших діях чогось такого, що виходить за рамки здравого смысла.

Будь ласка, зробіть це, це повинні ми врегулювати. І вирішити питання, щоб окремим рядком в бюджеті стояло питання щодо оплати роботи відповідного державного підприємства щодо регулювання і роботи Єдиної державної бази з питань освіти.

Тарас Дмитрович, може ви хочете… Да, будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.  У мене немає зауважень до проекту рішення нашого комітету. Єдине, що я хотів би повернутися до ремарки висловленої на початку виступу Інни Романівни.

Про той мітинг, який відбувся в понеділок біля стін Міністерства освіти і науки України. Там були представники викладацького складу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка, де за свідченням викладачів, які доводять, що є "мертві душі" в університеті, це серед студентського складу і серед професорсько-викладацького складу, є певні порушення, які стали підставою для відкриття кримінальних проваджень органами поліції і Служби безпеки України.

Я можу підтвердити, що така практика є не тільки на території цієї області або в цьому навчальному закладі, якщо, справді, органи слідства це доведуть, вони є повсюдно і це пов'язано, в першу чергу, із тим, що система ЕДЕБО повинна однозначно працювати оптимально якісно. З іншого боку, і ми повинні чітко розуміти, що питання державного замовлення, питання державного фінансування закладів освіти в окремих випадках може тягти за собою елементи корупції, в тому числі на рівні профтехосвіти.

Тому це невелика ремарка, я направив звернення на ваше ім'я, на ім'я міністра стосовно ситуації по Кременецькій академії. Просто хочу підкреслити рівень абсурду, який дійшов там. Ректор додумався провести референдум в університеті стосовно засудження дій викладачів, які наголошують на тому, що справді є в начальному закладі "мертві душі". Маразм керівника цього навчального закладу, мені здається, зайшов далеко за межі. Тому я розумію, що зараз триває робота з дискредитації викладачів в окремих навчальних закладах. Тому просив би вас звернути на це увагу.

Ну, а стосовно ЄДЕБО – нам треба активізуватися. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, є зауваження по питанню ЄДЕБО? Може, є якісь зауваження? Якщо ви погоджуєтесь з цією ідеологією, про яку ми вели мову… Міністерство освіти, ви погоджуєтесь з тим, що ми вас просимо зробити, і те, що відображено в проекті рішення?

 

СОВСУН І.Р. Так, я просто хотіла б відреагувати щодо Кременця коротко, щодо ситуації в Кременці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

СОВСУН І.Р. Там проблема основна в тому, я просто наперед хочу сказати,  що це заклад обласного підпорядкування, він не підпорядкований Міністерству освіти і науки напряму. Тому тут треба в тому числі, вочевидь, депутатське звернення скерувати до голови обласної державної адміністрації, тому що це вони в першу чергу здійснюють управління закладом.

Ну, а що стосується "мертвих душ", то, на жаль, можливість фіксувати це на сьогодні є дуже обмеженою. І ми не можемо знати достеменно, де хто викладає чи працює. І у випадку, якщо буде інформація така, зведена, централізована, це буде легше відслідковувати і знаходити порушення у  випадку, якщо вони є.

З пропозиціями комітету ми погоджуємося. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Тоді є пропозиція проголосувати. Хто за рішення комітету? Дякую. Рішення прийняте.

У мене пропозиція. Десяте питання, там про пріоритетні напрями роботи комітету і про затвердження плану заходів, вони всі відображені, їх просто проголосувати, якщо немає потреби. І там будуть ще спеціальні питання. Тому прошу зараз Міністерство освіти залишатись тут.

Хто по десятому питанню "за"? Проти? Рішення прийнято.

Шановні колеги, перше, я хочу сказати, що ми будемо звертатись, якщо комітет підтримає, до Володимира Борисовича Гройсмана щодо невідвідування Міністерством фінансів України  засідання Кабінету Міністрів і невідповідність рівня тих фахівців, які… Я думаю, що Володимир Борисович відреагує дуже швидко на це питання, це не є нормальним. І після цього, коли будуть прийматись бюджети, то і керівник уряду також буде розуміти, що підтримки від відповідних депутатів просто не буде, бо ми в сліпу більше працювати не будемо.

І тут я хочу просто ще раз звернутися до керівництва Міністерства освіти, що потрібно вже готувати головні напрямки бюджету Міністерства освіти України і головний напрямок, і він відображений просто у нас по 10-му питанню, це 7 відсотків від ВВП на освіту, 7 відсотків на ВВП, це є головним. Ми можемо казати освіті: "Ви не ефективні", в тому випадку, коли ми повністю її фінансуємо, якщо ми її недофінансовуємо, то мир не можемо сказати бути ефективними. Шановні колеги, якщо ми хворого, да, лікуємо і не даємо йому відповідного алгоритму лікування, так я ми можемо від цього.

Наступне питання дуже важливе. Це Голові Служби безпеки України за інформацією, це після, Тарас Дмитрович, після того, як ми мали виїзне засідання, дуже велика кількість директорів ПTУ звернулись відповідним поданням до нас. Шановні колеги, я звертаю увагу, я все розумію, я розумію, коли, наприклад, директор ПTУ от з такою шайбою виступає і розповідає про проблеми ПТУ все це розумію. І я розумію, що коли директор ПТУ, який вже 35 років директор ПTУ розповідає про проблеми. Я бачу коли ректору даже 30 років, але університет тільки іде в гору, то там питань немає, але, все це розуміємо. Але те, що відбувалось, що коли, скажімо, спеціальні, ну я зараз це зачитаю, я думаю, що ми повинні це врегулювати питання, бо це не є нормальним ні з одного боку, ні з іншого.

За інформацією педагогічних працівників та представників профспілок стало відомо, що на працівників професійно-технічних навчальних закладів здійснюється тиск збоку регіональних структур Служби безпеки України щодо заборони вільного волевиявлення своєї позиції стосовно припинення або недостатнього фінансування діяльності державних професійно-технічних навчальних закладів підпорядкованих Міністерству освіти і науки України. У нас іде передача їх фінансування на місцевий бюджет Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік".

З початку 2016 року спостерігаються численні порушення щодо права працівників професійно-технічних навчальних закладів на своєчасне одержання винагороди за працю, право громадян на освіту та належні умови навчання, гарантії надання та забезпечення своєчасності виплат державних стипендій та пільг учням, повного державного забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа тощо.

Тому, на наш погляд, відповідно до положень статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратись мирно, без зброї, проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади та/чи органи місцевого самоврядування, чим і користувались працівники в професійно-технічних навчальних закладах в окремих регіонах. Просимо вас створити умови для унеможливлення подальшого тиску і залякування працівників професійно-технічних навчальних закладів. Якщо це підтримується.

Але є і питання також і до директорів відповідних, що вони повинні розуміти: якщо вони порушують закон, якщо вони плутають власну кишеню і кишеню профтехосвіти, ну, свого закладу, якщо вони не розвивають і так далі, то до них такі ж є питання. А я думаю, що Служба безпеки України, якщо вона має підтверджені факти, вона має можливість застосувати відповідні засоби.

Шановні колеги, не проти такого листа? Прошу проголосувати тоді, щоб це було від імені комітету. Добре. рішення прийнято.

Шановні колеги… Да, будь ласка, Максим Віталійович.

 

СТРІХА М.В. Олександре Володимировичу, я прошу уваги народних депутатів хвилину. Це справді дуже важливе питання, яке тягне на 10 відсотків сьогоднішнього бюджету України.

Як ви пам'ятаєте, комітет ухвалив рішення підтримати законопроект, внесений Президентом України: про ратифікацію Протоколу до Угоди про створення Українського науково-технологічного центру. Очевидно, для нас всіх зрозуміла вага цієї організації. І для Михайла Захаровича, очевидно, в першу чергу, як для людини, яка тут найбільше співпрацює. На жаль, до останнього…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, що треба.

 

СТРІХА М.В. Значить, щойно на Комітеті в закордонних справах після величезної боротьби, завдяки підтримці, яку…  із адміністрації…, нам вдалося прийняти рішення про те, що питання таке вноситься в зал. Але до кінця проти цього боролося МЗС. І в результаті Гопко, яка стала на позицію МЗС, протягнула невеликою більшістю проект постанови, який, якщо буде проголосований в залі, він фактично нівелює… себто це буде ляпас нашим партнерам всім, і фактично ні в кого вже ніколи не буде бажання вкладати гроші в УНТЦ.

Мені в останній момент вдалося начебто домогтися там якоїсь обіцянки, що це буде узгоджено з Міністерством освіти і науки як профільним органом, якому Президент доручив супровід закону. Але оскільки нам просто не показували цих проектів постанов, я дуже прошу вас, Олександре Володимировичу, взяти під свій контроль це, вступити з ними, оскільки це для науки дуже важливо, щоб цей проект постанови… йдеться про започаткування переговорів для оновлення угоди про УНТЦ. Це, можна сказати, подякувавши і сказавши, що виходимо на новий етап, але вони пропонують МЗС це зробити, що УНТЦ не відповідає нашим національним інтересам, через давайте от робити по-новому угоду. Себто це ляпас після того, як нам внесли 240 мільйонів. Я можу кваліфікувати позицію МЗС…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, є конкретна пропозиція згідно того, що ви сказали. Зі слів це не вирішимо. Тому є пропозиція до секретаріату: взяти цей проект, принести і розглянути на наступному засіданні; доручити Івану Григоровичу Кириленку, який опікується питаннями науки, підготувати відповідне рішення Комітету з питань освіти. Все, оце, що ми можемо…

 

СТРІХА М.В. Величезне прохання, справді, взяти комітету під свій контроль, щоб два комітети вийшли на узгоджений проект, який би був на користь науки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, дякуємо. Максим Віталійович.

Будь ласка, ще питання? Якщо ні…

 

ЗГУРОВСЬКИЙ М.З.  Це дуже важливо, я підтримую двома руками. Для країни це важливо. Я прошу вас, Іване Григоровичу, взяти під свій контроль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я сказав конкретний алгоритм рішення. Ми беремо, розглядаємо на наступному засіданні, голосуємо, і це буде офіційне рішення, а не якісь там…

 

СТРІХА М.В.  Значить, і друге. Я просто хочу всіх запросити на урочисте засідання з приводу Дня науки, яке відбудеться в Міністерстві освіти і науки в п'ятницю о 14 годині, для того щоб привітати нових лауреатів державних нагород, премій тощо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є зауваження якісь? Ні? Всім дякую за спільну роботу. Дякую.