СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань науки і освіти
17 лютого 2016 року
Веде засідання Голова Комітету ГРИНЕВИЧ Л.М.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Щиро вітаю вас тут в стінах Комітету з питань освіти і науки. Шановні народні депутати, ми маємо зараз вже кворум і можемо розглядати всі питання.
Сьогодні на порядку денному 5 питань. І я пропоную одразу приступити до першого питання про фінансове забезпечення сфери науки і освіти у 2016 році, проблеми та шляхи покращення. Перш за все, яка мета у нас розгляду цього питання? Ми з вами говорили і у парламенті, і слухали Кабінет Міністрів про можливості корегування державного бюджету на етапі після І кварталу.
І наша мета сьогодні – виробити перші пропозиції до цього корегування і аргументувати наші пропозиції до корегування бюджету. Ми не можемо зараз сказати, наскільки це буде забезпечено іншими джерелами. Але принаймні ми повинні провести інвентаризацію наших проблем, з якими ми потім будемо звертатися до Кабінету Міністрів з приводу корегування бюджету сфери освіти і науки. Я запрошую для доповіді з цих питань першого заступника міністра освіти і науки України Інну Романівну Совсун. Будь ласка.
СОВСУН І.Р. Доброго дня, шановні колеги, члени комітету, запрошені. Дякую за те, що підняли це питання, тому що дійсно питання фінансування в системі освіти і науки залишає бажати кращого. Дійсно є дуже-дуже багато проблем, які зараз ми виявили на початку року щодо недофінансування тих чи інших статей видатку. Лілія Михайлівна, я хотіла уточнити, чи необхідно детально проговорювати ті речі, які, в принципі запропоновані в рішенні комітету, тобто те, що ми подавали?
СОВСУН І.Р. Так, так, вони є, можете подивитися. Ну, безперечно… Я коротко пройдуся. Безперечно, перше питання, це питання фінансування, питання професійно-технічних начальних закладів.
Перше питання, це питання фінансування професійно-технічних навчальних закладів. Парламент прийняв рішення для того щоби тією чи іншою мірою врегулювати це питання. Зараз слово за Президентом. Наразі невідомо достеменно, якою буде доля цього закону. Але в будь-якому випадку це питання, яке потребує подальшого опрацювання.
Друге питання, питання позашкільних закладів освіти. В окремих бюджетах місцевих не завжди знаходяться гроші на позашкільні заклади освіти. Не для всіх, в принципі в багатьох випадках ці гроші знаходяться, але не в достатній мірі.
Третє питання, яке стосується фінансування вищої освіти. По ньому є питання заробітної плати, недостатня заробітна плата та стипендії, які є. І, що особливо важливо, те питання, на яке зазвичай звертається мало уваги, не виділено гроші на жодні капітальні видатки. Якщо ми будемо говорити про розвиток системи вищої освіти, це, безперечно, є неможливим в умовах, якщо ми не вкладаємо нічого, а ні в закупівлю обладнання, ні в ремонти, ні ще в щось. Тому ми вважаємо, що, ми вже задекларували, що ми повинні закуповувати обладнання для шкіл, і минулого року були виділені ці гроші. Але також дуже важливо і для університетів здійснити хоча б якісь мінімальні закупівлі хоча б щоби показати, що є рухи і прогрес в цьому напрямку.
Наступне питання щодо Національного центру мала Академія наук. Так само не вистачає фінансування у сумі 12,7 мільйонів гривень.
Дуже велике прохання і це те, що, мабуть, першочергове, з чого варто було почати, нам необхідно виділити додаткових 42,5 мільйона на проведення ЗНО в цьому році. Ми знаємо, що трохи збільшено, на 16 відсотків, порівняно з минулим роком, фінансування ЗНО. І в принципі, нам вистачає на роботу центру, на закупівлю, на підготовку тестів, і все інше. На що не вистачає грошей – це на підвищення оплати праці залучених працівників, тих вчителів, які безпосередньо проводять, адмініструють ЗНО на місцях, їм не вистачає грошей на оплату праці цих працівників. Тому, для того, щоб убезпечити і підвищити якість проведення ЗНО, критично важливо виділити додаткові гроші на це.
Бажано, я не знаю, наскільки це можливо, але якщо вже піднімати всі питання по чому не вистачає фінансування, бюджетна програма "Фізична і спортивна підготовка учнівської та студентської молоді" знову ж таки, недофінансована програма, навіть порівняно з минулим роком.
Далі окреме питання по яке варто загадати - це питання навчання, це вирішення освітніх питань, пов'язані з політичною і військовою ситуацією. У нас немає ресурсів і ми знаємо, що минулого року було прийнято Закон про допомогу громадянам, які тією, чи іншою мірою, постраждали внаслідок війни, або переселення. Але, разом з тим, грошей на ці статті видатків не виділялося і не виділено на сьогодні. Бо про те, що проект постанови про надання цієї допомоги було розроблено міністерством, але ми вважаємо, що за відсутності фінансування просто вимагати вкласти це в загальні видатки, яких і так не вистачає, це безвідповідально. Тому необхідно окрему статтю, окремі видатки під це. Тому що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. А яке фінансування під цей проект постанови, ви рахували, який обсяг?
СОВСУН І.Р. Зараз я тоді завершу, знайду цю цифру точну, зараз не згадаю. Зараз я скажу.
І деякі додаткові речі, які ви побачите. До прикладу, додаткових 3 мільйони для функціонування Інституту освітньої аналітики для того, щоб нарешті звести єдиний реєстр навчальних закладів і таке інше, знову ж таки, не вистачає на це ресурсів.
По науці, Максим Віталійович, детальніше можете розповісти по науці.
СТРІХА М.В. 100 мільйонів…
Ну тоді, якщо дозволено буде вклинитися. Зараз університетська наука, от як показали звіти на підйомі, конкурс пройшов дуже добре, але виділеного фінансування нам не вистачає навіть на фінансування в повному обсязі тих робіт, які пройшли по високому балу і мусять фінансуватися. Звичайно про таку річ як закупівля обладнання ми всі забули, хоча це є ключовою річчю у забезпеченні, дослідженні природничо-наукових і технічних, які найбільше впливають на обороноздатність держави. Через те просимо додатково 100 мільйонів, це найскромніша цифра, яка дозволить тут виправити ситуацію за ………кодом "фундаментальні і прикладні дослідження у вищих навчальних закладах".
СОВСУН І.Р. По науці питання залишається відкритим. Тому що дійсно фінансувати і розвивати науку в умовах нестачі обладнання, в умовах неможливості закупити нове обладнання фактично неможливо, тому це питання звичайно є дуже болючим.
Деталі у вас є. Якщо будуть запитання, будемо відповідати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання? Будь ласка.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Інна Романівна, в мене запитання. Скажіть, будь ласка, коли була створена чи була створена робоча група по підготовці бюджету на 2016 рік в Міністерстві освіти і науки України? Скажіть, будь ласка, хто ввійшов в цю групу? Коли було перше засідання цієї групи, скільки засідань цієї групи було проведено у Міністерстві освіти? І скажіть, пропонували ви створити спільну групу з комітетом для того, щоб ми відпрацювали ці питання хоча б до грудня, щоб в пожежному порядку ми не приймали такі рішення? Мої питання зрозуміли, да? Дякую.
СОВСУН І.Р. Підготовкою бюджету в Міністерстві освіти і науки займається спеціалізований департамент, там не потрібно створювати додаткову робочу групу для того, щоб департамент виконував свою роботу.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я прошу просто відповісти, чи була створена ця група?
СОВСУН І.Р. Я відповідаю.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Ні, так ви коментуєте. Не потрібно. Скажіть, будь ласка, створена група чи ні? Друге, хто ввійшов у цю групу? Третє, скільки засідань було проведено, яким чином відпрацювали з регіонами питання бюджетування. Все, конкретні питання. Дякую.
СОВСУН І.Р. Дуже конкретно відповідаю. Питаннями підготовки бюджету в Міністерстві освіти і науки займається Департамент економіки і фінансування, котрий працює над цим в постійному режимі, а не під окремий, під розробку окремого бюджету. Працює це спільно із регіонами, з іншими департаментами, які відповідають за це. Показники, які нам доводяться, на жаль, нам так само доводилося не в серпні, як нам би того хотілося, а доводилось так само в останній момент. Тому готувалося це в реальному режимі не тому, що нам не хотілося, а тому що нам так само ці показники доводилися в останній момент.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Міністерство освіти і науки, ви закінчили свою доповідь, так? Питання.
ЛИТВИН В.М. Скажіть, будь ласка, наскільки ваші бюджетні запити в процентному співвідношенні були враховані Міністерством фінансів? Це перше питання. Друге питання: яка позиція міністерства щодо щойно прийнятого закону відносно фінансування профтехосвіти? Бо ви сказали, що невідомо, що там Президент підпише чи ні. Але, наскільки я знаю, практика така: Кабінет Міністрів вносить Президенту пропозиції щодо ставлення до того чи іншого закону.
І третє питання. На скільки місцеві бюджети виконують у процентному співвідношенні покладені на них функції в системі освіти останніми рішеннями Верховної Ради України при прийнятті державного бюджету? От принаймні 3 питання, будь ласка.
СОВСУН І.Р. Так, що стосується відсотку задоволення. Я не знаю, тут є представник Міністерства фінансів, може, в нього є детальніша статистика. Якщо необхідно, ми можемо надати наші запити, що ми просили, і що нам надали, тому що у мене, на жаль, немає цих цифр. Максим Віталійович підказує, що по науці, до прикладу, порівняно з запитами було задоволено 67 відсотків, порівняно з тим, що ми просили, те, що було виділено.
Що стосується закону… По іншим там різна ситуація є. По, наприклад, по шкільній субвенції там трохи вище відсоток надали порівняно з тим, що просили, по науці – нижчий. І ми пам'ятаємо цю дискусію конкретно по науці, яка була, тому що початково він ще нижче був. Тому по-різному, по різним бюджетним програмам ми можемо до завтра до ранку надіслати детальнішу аналітику з цього приводу.
Що стосується Закону про профтехосвіту. Позиція Міністерства освіти і науки, яка була надіслана в Кабінет Міністрів, підтримати закон. Позиція Міністерства фінансів, пан Андрій Бондаренко може озвучити цю позицію. Тому мені трохи складно сказати яким буде кінцеве рішення, але свою позицію Міністерство освіти і науки висловило офіційно і публічно.
Що стосується місцевих бюджетів. Знову ж таки у Мінфіна має бути краща статистика по виконанню цих бюджетів.
БОНДАРЕНКО А.В. Доброго дня, шановна Лілія Михайлівна! Шановні народні депутати! Присутні!
Стосовно місцевих бюджетів. Зараз по 16-му року сказати складно, тому що ті видатки, які здійснюються місцевими бюджетами за рахунок власних джерел вони будуть відомі, оскільки бюджети затвердили на 16-й рік тільки десь приблизно в кінці цього місяця, тобто перший звіт офіційний казначейський. Тобто зараз бюджети приймаються і казначейством вони будуть у вигляді звіту дані тільки за перший місяць тільки десь в кінці місяця.
Я можу по розрахункових даних сказати цифри, ті, що розраховувались Міністерством фінансів. Це буде така загальна довідка. Видатки зведеного бюджету на освіту на 16-й рік заплановані по загальному та спеціальному фондах в обсязі 117,4 мільярди гривень. Ще більше затверджених видатків на 2015 рік на 2,1 мільярди гривень або на 2,5 відсотки. Це при тому, що значно був зменшений фонд оплати праці в частині нарахувань, ЄСВ.
Видатки освітньої субвенції на 16-й рік затверджені в обсязі 44,8 мільярда гривень. Крім того, місцеві бюджети мають змогу використовувати освітньої субвенції 2015 року. Це їх приблизно 2,2 мільярди гривень, вони залишились на рахунках місцевих бюджетів, і в тому числі там є цільові залишки: це 200 мільйонів – на оснащення опорних закладів сучасною матеріально-технічною базою, 100 мільйонів – на оснащення шкіл кабінетами і 600 мільйонів – на придбання шкільних автобусів. Це те, що було дано з держбюджету.
Відповідно до прикінцевих положень Закону про Держбюджет Мінфіном зараз опрацьовуються пропозиції і народних депутатів стосовно внесення змін в Держбюджет. І до 1 березня Кабмін має подати відповідні пропозиції Верховній Раді, тобто на даний час опрацьовуються пропозиції, і всі пропозиції будуть подані керівництву з відповідними висновками і обґрунтуваннями стосовно проблеми і ЗНО як озвучила Інна Романівна, і підручників безкоштовних для учнів 8-х класів у цьому році. Ну от коротенько так все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
КИРИЛЕНКО І.Г. (Не чути)
Я хочу, щоб ми трошки підняли планку розмови по цьому питанню, а саме… Я скажу чому планку розмови підняти. Дивіться, два провідних міністерства. Розглядаємо питання жахливого стану….
…формулювання в проекті рішення комітету. Я не згоден з ним. Я вважаю, що стан критичний і катастрофічний, а не такий, що не відповідає…….
У мене запитання до Мінфіну. Ви, коли пишете бюджет, ви якось із галузевими міністерствами хоч якось працюєте чи ні? З Верховною Радою ви не працюєте, це зрозуміло, ви приносите в останній день. Кинули – голосуй, бо програєш. В 4 часа ночі проголосували. Що проголосували? Наступного дня люди на вулицях. Ну це зрозуміло.
Але з міністерствами, фахівців ви хоч слухаєте чи ні? Фахову думку. Цифри. Видатки Державного бюджету на 2016 рік на 14,2 відсотки заплановані більшими, ніж в 2015 році. Разом з тим видатки загального бюджету, що спрямовується Міністерству освіти і науки України збільшено всього на 3,4 відсотки, тобто в 5 разів менше ніж зростання видатків по іншим напрямкам. Видатки, що спрямовуються Національній академії наук та національним галузевим академіям наук скорочено на 19 відсотків. Частка коштів загального фонду державного бюджету, що була спрямована Міністерству освіти і науки та НАН України в 2014 році, складала 4,2 відсотки та 0,67, а в 16-му 2,27 на 0,31, скорочення майже в два рази. Обсяги цих коштів не покривають виплати на заробітну плату.
Друзі, невже не зрозуміло людям, які тут присутні, що це вирок країні, вирок, в якої немає майбутнього, немає.
Лілія Михайлівна, скільки ви особисто витратили зусиль на прийняття законів, які дійсно є проривними? Останній Закон про науку і науково-технічні діяльність. Скільки збирались круглих столів, скільки списів ламалось, скільки людей заслухали, збиралися в одному приміщенні півтисячі, до коми. Стріха поклав життя для того, щоб цей закон був прийнятий. На другий день Яресько приносить бюджет, де науки немає. Скажіть, будь ласка, ну це було б смішно, якби не було гірко.
ЛИТВИН В.М. І міністерство нічого не знає.
КИРИЛЕНКО І.Г. Люди добрі!
(Загальна дискусія)
КИРИЛЕНКО І.Г. Лілія Михайлівна, я закінчу думку. Вона полягає в наступному. На наступне засідання я не прийду, якщо не буде міністра фінансів. Я не прийду, коли не буде міністра фінансів. В кінці-кінців ми державу будуємо українську чи що? Чи ми її руйнуємо своїми руками? Для чого ми збираємо… Дивіться яке, світила збираються кожний раз на комітет приходять, світила приходять, науки, освіти. На останньому засіданні, що було вчора. Так? Прийшли президенти академій, прийшли видатні люди. Міністра фінансів, прошу. Треба послухати людину. Що ми робимо? Може ми помиляємося всі разом?
Лілія Михайлівна, так не можна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
Що не можна?
КИРИЛЕНКО І.Г. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович!
КИРИЛЕНКО І.Г. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
КИРИЛЕНКО І.Г. І близько нема нічого живого. Зараз… …поясняє ситуацію, просто поясняю.…… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Григоровичу, я перепрошую, що я втручаюся. З великим шануванням до вас особисто, але ми ще не почали обговорення. Ви сказали, що ви хочете поставити питання директору департаменту Міністерства фінансів.
Насправді, ви прочитали частину нашої довідки і мого виступу, тому що я є співдоповідачем по цьому питанню, і підняли зовсім інше питання – питання до мене, що так не можна приймати закони, а потім Міністерство фінансів їх не виконує.
Ну колеги, ми тут є в вузькому колі, ми ж не на парламентській трибуні, давайте виробляти якісь робочі варіанти. Я абсолютно погоджуюся, і, до речі, ми ж цю довідку якраз і готували разом, це є цифри, які є зараз на столі в кожного депутата. І на ваше зауваження, що наше рішення є м'яким, ми чітко пишемо про руйнівні процеси в освіті і науці. З тим станом фінансування, яке є. І я хотіла б сказати, що зараз, на жаль, з доповіді міністерства ми не почули тих цифр, які особливо критичні, які стосуються фінансування академій. Тому що там пішло драматичне… драматичне скорочення фінансування, яке призвело вже до звільнення сотень людей, це люди високої кваліфікації, які зараз втратили місце роботи і які змушені взагалі десь знайти місце в цьому світі, в Україні. Люди, які мають наукові ступені, наукові звання. Тому насправді ми розуміємо цю ситуацію і маємо виробити якісь працюючі рішення.
Я рада була б, щоб міністр фінансів прийшла на наш комітет. Більше того, ми надали їй офіційного листа з запрошенням прийти на наш комітет. І вона делегувала заступника міністра профільного, який займається питаннями освіти і науки пана Качура. Але пан Качур, я так розумію, з якихось причин не зміг прийти, тому що він делегував директора департаменту. Тому що… тому, з свого боку, ми від Комітету з питань освіти і науки, Іване Григоровичу, виконуємо всі свої зобов'язання. І така апеляція замість питання, ну вона, дійсно, для мене справді дивне.
Давайте… Я пропоную зараз, щоб все-таки я виступили як співдоповідач, а тоді всі зможуть присутні мати можливість висловитися в обговорені, внести корективи в це в цей проект рішення, який є, тому що ви бачите, що він зараз складається з двох частин, в основному той підготовлений заздалегідь проект рішення був сфокусований на науку. По освіті ми отримали тільки тепер інформацію, і це на другій половині документів, які ми вам надали буквально сьогодні, бо тільки сьогодні нам Міністерство освіти їх надало.
Шановні колеги! Я як співдоповідач хочу доповісти кілька речей вузлових, на які ми маємо зосередитися. По-перше, ми прекрасно розуміємо, що уряд в цій ситуації він зможе зробити якісь корективи, але він не зможе зробити корективи збільшивши бюджет в два рази. Так? І це я говорю, це буде непопулярно знову сприйнятися присутніми, але це я говорю для того, що коли ми обґрунтовуємо цифру, то це має бути цифра, яка дійсно нам абсолютно необхідна для того, щоб ми могли прожити цей рік. Це раз.
Друге. Мусять бути визначені пріоритети. Я вважаю, що питання підручників ми маємо закрити. І шкода, що Міністерство фінансів зараз немає відповіді. Ми готові навіть піти на перекидки в бюджеті з якихось інших джерел.
По підручниках. Нам потрібно по підручникам 254 мільйони. Я правильно кажу, Міністерство освіти? Це правильна цифра – 254 мільйони. Міністерство фінансів нам повинно чітко дати відповідь. У вас є ці гроші, ви маєте їх звідки взяти чи ні?
______________. Стосовно підручників. Зараз це питання… Ну, конкретно я зараз вам відповіді не маю, не дам, є у нас ці гроші чи немає. Якщо Міністерством освіти не буде запропоновано якісь перекидки з якихось програм то тоді буде вирішуватись…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Звідки може Міністерство освіти перекинути з своїх програм, якщо їм зараз не вистачає коштів?
______________. Значить тоді будемо ставити питання про виділення додаткового ресурсу перед керівництвом у цих пропозиціях, які ми маємо надати Верховній Раді до 1 березня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на ваш розсуд дуже робочий варіант питання. У нас зараз будуть… як ви бачите, є цифри по галузевих академіях драматичні, які я підтримую гаряче, і ми повинні сьогодні їх підтримати, це ми будемо зараз розглядати. Це дуже детально в довідці описано, наскільки пішло скорочення фінансування академій. Ми так можемо поховати нашу науку взагалі в цілому. Але іде мова про те, що на підручники і гроші на академії прийдеться шукати Кабінету Міністрів з якихось інших джерел. А от на підручники у мене дуже проста робоча пропозиція. Давайте ми візьмемо ці гроші з фінансування політичних партій.
Скільки ми заклали грошей на фінансування політичних партій? Скільки? (Не чути) 500 мільйонів. І вони, ці 500 мільйонів, на фінансування політичний партій розраховані на цілий рік. А фінансувати ми реально будемо півроку.
ЛИТВИН В.М. ….неправильно. Треба нам було спочатку принциповість продемонструвати, не голосувати за цю, вибачте мені, дурість. Уряд більшою мірою думає що в Європі про нього скажуть, а не що український нарід.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я звертаюся до секретаріату з таким завданням, і Міністерства фінансів. Прошу нам допомогти проаналізувати Закон "Про фінансування політичний партій": яке там закладено фінансування і скільки реально треба буде цього фінансування на цей календарний рік.
Якщо там, справді, закладено річне фінансування, а нам. Як почне закон працювати, воно потрібно на півроку, то цілком можливо, щоб це не була якась економія невідомо в що і в куди, а ми можемо використати ці кошти на підручники. Це як доручення.
Тепер наступне. Наступне питання. професійно-технічна освіта. Ми знаємо, що Мінфін виступив з жорсткою позицією до Адміністрації Президента про те, щоб не ухвалювати цей закон. А ви добре знаєте, що ми з вами спілкувалися і дій шли до такого компромісу. Оскільки Кабінет Міністрів видів вже 500 мільйонів на професійно-технічну освіту, ми готові, щоб ці 500 мільйонів були зняті в порівняльній таблиці з 1,8 мільярда з великих міст, там є доход… де є доходи до бюджетів. Замість піти на цю домовленість, про яку… яку ми узгодили раніше, ви виступаєте з жорсткою позицією ветувати закон. Я хочу, щоб ви пояснили цю позицію.
______________. Лілія Михайлівна, не я особисто виступаю…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну ви зараз представляєте Міністерство фінансів, вас сюди прислали від інституції.
______________. Звичайно. Так, звичайно.
Політика Міністерства фінансів наступна. Ми передали ПТУ на місцеві бюджети на фінансування і готові їх підтримувати точено там, де є проблема. Тобто закони дають фінансування всім. Ну якщо так вирішили, то в принципі Мінфін буде тільки виконувати, іншого просто виходу нема.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу що підкреслити? Через те, що Мінфін в особі тих людей, які займаються питаннями освіти і науки, не йде на співпрацю з нами, у нас не виходять конструктивні рішення. ми розробили досить конструктивне вирішення питання по професійно-технічній освіті. Ми навіть були готові поступитися, щоб оці кошти, які вже виділив Кабмін, можна було внести в поправки в Порівняльну таблицю. Замість з нами співпрацювати Мінфін впадає в іншу крайність і говорить категорично "ні" і все.
От якщо у нас далі не буде діалогу, а буде ось така позиція, то ми знову будемо змушені… ну як? Ламати через коліно кожен раз.
______________. Лілія Михайлівно!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу категорично передати вашому керівництву нашу позицію, що нам не вистачає нормального конструктивного діалогу і співпраці з Міністерством фінансів.
______________. Добре. Я обов'язково передам. Я хочу просто ну невелику репліку.
Коли на етапі вже оформлення законів, ну в момент оформлення законів стосовно підтримки ПТУ ми зв'язувалися і з комітетом, секретаріатом вашим, вашого комітету і секретаріатом комітету по бюджету. І запитували, чи буде коректування цих цифр на ці 500 мільйонів. Нам сказали: "Ні, не буде". От і все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Це не відповідає дійсності. Ви зв'язувалися, але ви запропонували скоректувати цю таблицю до 500 мільйонів, а не зменшити 1,8 на 500 мільйонів. Зрозуміло, що ніхто з нас не міг погодитися на те, щоб з 1,8 мільярда, які ми дуже жорстко порахували, спустити цифру до 500 мільйонів. У нас була домовленість інша: мінус 500 мільйонів, які надані постановою Кабміну.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Ваша мова йшла про те, щоб зменшити цифру до 500 мільйонів, чому ми й відмовилися. Шановні колеги, мусить бути чесний діалог, тому що потім ми входимо ось в такі серйозні проблеми, коли ціла галузь може,.. ціла освітня, освітній сектор може впасти і буде знищений через непродумані кроки.
Щодо наступних питань, які є надзвичайно критичними і важливими у сфері загальної середньої освіти, – це, без сумніву, ЗНО. Ми підтримуємо це, і ми обов'язково впишемо, тому що це є критичні речі. Нас також хвилюють питання своєчасності, в залежності з цим фінансуванням підручників. Хвилюють питання своєчасності надання підручників, щоб вони були надані своєчасно. І, зважаючи на те, що сьогодні вже закладено 32 мільйони на підручники, тендер на підручники треба практично оголошувати вже зараз. Тому що потім можна буде це фінансування збільшити. Але коли ви провели навіть на ці 32 мільйони тендер, у вас вже є принаймні якісь рішення для початку. Якщо чекати так, як це було минулого року, поки будуть всі гроші, потім знову немає часу для того, щоб вчасно провести тендер і отримати підручники.
І ще одне. Підтримка вразливих категорій, Закон 4258 від 14 травня 2015 року. Чи ви вже подивилися, яке фінансове забезпечення потрібне для цього закону?
СОВСУН І.Р. Так, подивилася. Це цифра, коли ми порахували все-все, що передбачається, то це сума 440 мільйонів на виконання цього закону. Це та пропозиція, яку ми розраховували, коли подавали на погодження відповідно постанову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, 440 мільйонів гривень. І там передбачено різне фінансування для різних категорій.
СОВСУН І.Р. Так-так. Різне фінансування, так-так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. З різними підходами. Добре.
СОВСУН І.Р. Це там з харчуванням, з проживанням в гуртожитках, зі всім іншим. Ну, і з оплатою навчання для тих категорій, які отримують право навчатись безкоштовно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд, добре.
Шановні колеги, я, щоб не забирати час для, і можливості для виступів всім присутнім, я з приводу фінансування Національної академії наук, а також інших академій, надам окремо слово очільникам цих академій. І ще раз хочу зауважити, що всі цифри, які ми сьогодні опрацюємо, мають бути, мають бути дуже обґрунтованими в сенсі аргументацій в нашому листі до Кабінету Міністрів. Тобто, якщо ми, наприклад, маємо цифру, що нам потрібно такі-то, таку-то кількість коштів для Національної академії наук, то там має бути написано, скільки з цих коштів стосується, наприклад, оплати праці. Так само нам потрібно в обґрунтуванні дати, яку оптимізацію вже змушена була провести академія на даний момент. Тобто, що ми вже зробили кроки. Наприклад, я знаю, що в Національній академії педагогічних наук скорочено 400 – 400 працівників. Так? 400…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Тобто ми повинні це як аргументацію написати перед тим, як просити оті кошти, які нам сьогодні потрібні. Щоб було зрозуміла аргументація цієї справді реально кризової ситуації.
Гаразд. Добре, дякую за увагу. Ми приступаємо зараз до обговорення. І я запрошую до слова всіх присутніх в тому порядку, як ви вважаєте. Піднімайте руки, я буду надавати слово тим, хто готовий виступити. І так само народні депутати, якщо хочуть ставити додаткові запитання до присутніх або висловлювати свої думки. Будь ласка, Василь Григорович Кремінь.
КРЕМЕНЬ В.Г. Дякую, Лілія Михайлівна, шановні народні депутати, колеги. Я буду коротко. Дійсно за 2 роки на 36 з чимось відсотків зменшилось фінансування. Не зважаючи на те, що підвищення заробітної плати було, ми скоротили 800 чоловік, в тому числі, 408 в цьому році. Це привело до того, що ми закрили цілий ряд тем, не відкрили багато тем із тих, що потрібно було відкривати. Що ми зменшили набір в докторантуру на 96 відсотків, ми беремо одного докторанта, це академія. В аспірантуру ми зменшили на 71 відсоток, беремо по одному аспіранту в інститут, щоб хоч був такий, назва "аспірант".
Середньомісячна заробітна плата працівників установ академії в 2015 році, не зважаючи на те, що була підвищена на 7,2 відсотки, то вона зменшилась, і більше ніж вдвічі менша, ніж по місту Києву в середньому. По Києву – 6706, а у нас – 3 тисячі, не зважаючи на підвищення, яке нібито повинно було бути. Доплата за науковий ступінь і звання ніде практично не здійснюється, а в кращому випадку – від 1 до 10 відсотків, від 1 до 10 відсотків. За два роки ми найбільше втратили фінансування - 36 відсотків.
Друк. Ліліє Михайлівно, було у нас там 2-3 мільйони на друк підручників експериментальних. Ми друкували по 200 підручників з тим, щоб апробувати їх для школи, а потім подавати в Міністерство осовіти і науки не "з коліс" і там щоб видавали 200 тисяч зразу, чи 300 тисяч, а щоб апробувати, виправити, а потім дати на конкурс, щоб вони більш фахові були. Уже другий рік як ми ні копійки не маємо на статтю "Друк".
Капітальні вкладення. Говорила перший заступник міністра: останній раз у нас капітальні вкладення були в 2008 році, а ми ні одного комп'ютера за цей час не купили, жодного, жодного приладу. Я вже не кажу там про якісь психологічні серйозні експерименти, які треба проводити.
Прохання у нас сформульовані у коротенькій, на півсторінки, тексті, на комітет і ми просимо 24 мільйони. Я буду закруглятись. Це зарплата. Ми просимо 2,6 мільйона – це теж зарплата і хоча би там 200, чи 300 тисяч просто аварійний дах будинку, неможна його. І те ж саме, на півмільйона ще по підвищенню кваліфікації керівних кадрів і спеціалістів, тому що пожежна безпека наскільки у поганому стані, що ми не можемо функціонувати там. Я вже не кажу, що ми змушені були скоротити підвищення кваліфікації, раніше 6 тисяч в рік підвищували за замовлення міністерства, а зараз тільки можемо 5 тисяч, а зараз великі зміни здійснюються і будуть здійснюватися в освіті, і безумовно потрібно людей, що працюють в освіті, і педагогів готувати до цих змін.
Одним словом, Лілія Михайлівна, я не знаю, як тільки приходить бюджетний процес, це абсолютно стреси, абсолютно стреси. Ви ж бачили, ми з Президентом ……… ночуємо вже у різних комітетах тут, результат такий же самий, потрібно щось робити. Іван Григорович говорив, збільшення бюджету відбулося, ну хоча б не було падіння такого, як є по відношенню до національних академій. І взагалі освятили в Законі про науку, науково-технічну діяльність, що будуть академії, то давайте вже підтримувати, давайте послідовними будемо. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Григорович.
Анатолій Глібович Загородній, будь ласка.
ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Дякую.
Вельмишановна Лілія Михайлівна, вельмишановні народні депутати, шановні колеги, всі згодні з тим, що стан фінансового забезпечення в науці у 2016 році є вкрай незадовільний. Але я хотів би доповісти вам про ті обставини, які підкреслюють і висвітлюють особливий трагізм ситуації, в якому виявилися Національні академії наук.
Отже, скорочення обсягів фінансування в порівнянні з 2015 роком на тлі збільшення комунальних платежів на 73 відсотки, з одночасним підвищенням заробітної плати на 28 відсотків поставили наші академії на грань виживання. Зокрема Національна академія наук України недофінансована майже на третину, це призводить до того, що інститути, академії, а це десятки тисяч співробітників, працюють лише три-чотири дні або навіть і два дні на тиждень. Особливо критичний такий режим роботи і для молодих науковців, оскільки для них навіть та мізерна заробітна плата, яку вони мають, є єдиним джерелом існування. Ми намагаємось зробити все для того, щоб талановита молодь мала повний режим зайнятості, але не в усіх інститутів це виходить.
Ми не маємо часу на апробацію нової методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ, оскільки майже всі установи знаходяться в стані реорганізації і скорочення. Менше з тим, ми готуємо пілотний проект запровадження нової методики, так само як здійснюємо невідкладні заходи щодо оптимізації діяльності академії з тим, щоб виконати вимоги 28 стаття Закону України "Про державний бюджет України", якою така оптимізація передбачена.
Президія нашої академії прийняла і вже розпочала реалізацію відповідної постанови, яка передбачає реорганізацію, об'єднання та ліквідацію не ефективних установ, так само як і скорочення працівників. Але як писали класики, навіть прекрасне повинно мати межі, виконання вимог згаданої статті в повному обсязі невідворотно приведе до суттєвого послаблення наукового потенціалу академії, руйнації наукових шкіл, відтоку наукової молоді, як вказує практика такі зміни будуть незворотними.
Мінфін закликає нас, мовляв скорочуйте чисельність працівників до доведеного вам рівня фінансування, але нагадаю, що чисельність дослідників в Україні на душу населення вже втричі менша ніж в Євросоюзі і є найнижчою в Європі. І це в країні, де більше половини електроенергії виробляється на атомних електростанція, де ще збереглися такі наукомісткі галузі як авіаракетобудування та турбобудування, оборонна промисловість. Я візьму на себе сміливість сказати, що позбавлення цих галузей наукового супроводу, в тому числі з боку нашої академії ставить під загрозу національну безпеку держави.
Тому ми просимо комітет Верховної Ради порушити питання про збільшення нашого фінансування на 725 мільйонів гривень, як це і передбачено в проекті рішення. І хочу зауважити, особливо підкреслити, що ці кошти потрібні нам не для проїдання, тобто простого забезпечення заробітної плати. Як я вже сказав ми скорочуємося і реорганізуємося, частина установ буде ліквідована, багато працівників буде звільнено, але ці кошти нам потрібно для виконання в повному обсязі вкрай важливих для держави академічних цільових програм. Зокрема, програми, які спрямовані на продовження ресурсу і забезпечення безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин. А також для робіт з продовження термінів експлуатації енергоблоків атомних електростанцій, це планується зробити для 6 з 15 діючих енергоблоків, що дозволить на 20 років відкласти створення нових потужностей, вартість будівництва яких оцінюється щонайменше в 600 мільярдів гривень.
Ці кошти нам потрібні для того, щоб забезпечити об'єднання енергетичної системи України з енергетичними системами Європейського Союзу розвитку мінерально-сировинної бази, підвищення обороноздатності і безпеки держави, створення молекулярних та клітинних біотехнологій для потреб медицини, промисловості та сільського господарства. Це все академічні програми, це не в повітрі, це не просто на збільшення зарплати. І без збільшення фінансування значну частину цих робіт просто доведеться згорнути.
Крім того, ми маємо зберігати і забезпечувати функціональність об'єктів, що становлять національне надбання. Ми маємо підтримувати наукову інфраструктуру, зокрема от …… інфраструктура є така, за допомогою якої, власне, наші науковці долучені до співпраці з …… І ми пишаємося цим. Так от ця інфраструктура потребує суттєвого оновлення, хоча би мінімального.
Забезпечення доступу до основних зарубіжних баз наукової інформації. Без цього наука неможлива.
Забезпечення роботи центрів колективного користування. Нарешті… от ми пишаємося всі, і комітет заслужено пишається тим, і міністерство, що прийнято нову редакцію Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність". Це дуже потрібний закон поза всякими сумнівами. І користуючись нагодою, я хотів би ввід імені академії висловити щиру вдячність вельмишановній Лілії Михайлівні за принципове відстоювання інтересів наукової спільноти при розгляді згаданого закону, а також підтримку академії при розгляді законопроекту "Про Державний бюджет 2016 року". Але за відсутності мінімально необхідного фінансування значну частину норм нового закону просто неможливо втілити в життя. Наявний же рівень фінансування по суті дискредитує ті позитивні норми, які в ньому зазначені. Як приклад, як глум звучить "забезпечити збереження національного надбання" за відсутності коштів: підвищити престиж наукової праці в суспільстві, створити умови для роботи молодих вчених, інші соціальні питання науковців.
Шановні колеги, окрім дефіциту фінансування залишається невирішеним також цілий ряд питань щодо фінансування науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні. За браком часу я не буду на них зупинятися, скажу лише, що академія вже направила вашому комітету свої пропозиції з цього приводу, вони є в цьому пакеті документів.
І останнє. Попри тривалі розмови, а я би сказав, балаканину досі не вирішено питання про забезпечення житлом молодих вчених, як це передбачено законом. Враховуючи обмежені можливості Державного бюджету, наша академія пропонує вирішувати зазначене питання, в тому числі шляхом залучення інвестиційних коштів для будівництва житла на вільних земельних ділянках, які знаходяться в користуванні установ академій. У зв'язку з цим ми теж направили вам пакет пропозицій щодо внесення змін до законодавчих і нормативних актів, реалізація яких сприятиме вирішенню питань забезпечення наукових працівників житлом.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)
Будь ласка, профспілка Національної академії наук.
ШИРОКОВ А.І. Спасибі, Лілія Михайлівна.
Шановні колеги, я хочу додати лише дещо про соціальні аспекти.
На сьогоднішній день НАН України практично не залишили жодної бюджетної наукової установи, яка працювала в режимі повної занятості. Мова іде лише проте, на скільки довго людей змушують іти у відпустки безоплатні або на який час вводити режим неповного робочого часу.
Скорочення як такого в академії не було, але ми вже маємо статистику за 15-й рік. Академія зменшилась за 15-й рік на 2 тисячі 830 чоловік, це мінус 9,2 відсотка, у тому числі 1057 наукових працівників, з них 96 докторів наук і 511 кандидатів наук, і це пішли, повірте, не гірші люди. З кожним підвищенням зарплати у бюджетній сфері, посадового окладу, у нас збільшується розрив в тому, що зарплата повинна збільшуватися на папері, а фонд оплати праці зменшується. І, повірте, наші люди, колектив академії, коли чує від видатних наших реформаторів, питають, що ми збільшили на декілька відсотків, люди не знають за що вже хапатися і куди бігти.
Ми повністю підтримуємо пропозиції президії академії відносно конкретних цифр, але хочу сказати, що за ними стоїть 725 мільйонів гривень.
Лілія Михайлівна, ви правильно кажете, ми повинні показати що це за кошти, із них 622 мільйона із 725, це необхідно на фонд оплати праці з нарахуваннями, тому що пробуй по фонду зарплати 30 відсотків і так ми ішли до цього з року в рік, ми багато разів на комітетах.
Але хочу також проінформувати шановних народних депутатів, що радикалізація уже зачепила і наш директорський академічний корпус. Перший прийшов лист від колективу, загальна вимога колективу працівників Інституту народознавства, який …… академік Павлюк і голова профкому, потім весь західний науковий центр таке ж рішення прийняв, потім уже київські інститути, уже академіки звертаються до профспілки з… Так доколє – питання одне, скільки ж ми будемо чекати, доки знищать сучасні герострати науковий храм в нашій державі? Лілія Михайлівна, ми надзвичайно цінуємо ваші зусилля прихистити якось, захистити, збільшити бюджет на освіту і науку. Але, мабуть, ваших зусиль виявляється недостатньо. Так що я не знаю, до яких заходів… Коли ми дочекаємось третього Майдану. Він буде безумовно. І, можливо, не ми будемо його ініціатором, але ми будемо самими його активними учасниками. Хочу вам передати і наше звернення, і те, що шлють нам колективи наших наукових установ. Дякую за…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Президент Національної аграрної академії Гадзало Ярослав Михайлович.
ГАДЗАЛО Я.М. Дякую, шановна Лілія Михайлівна, шановні народні депутати. Дійсно, що ситуація з фінансуванням аграрної академії так, як практично в усіх галузевих академіях, є катастрофічною. У нас за останні 2 роки практично фінансування скоротилося майже на 40 відсотків. Воно сьогодні складає практично 48 відсотків від потреб і 56 відсотків від рівня 12-14 років. Ми дуже мало ….. 23 мільйони. Ми за 5 років, за 5 років, з 10 по 16 рік скоротилися на 42 відсотки – персонал науковців. І ми скоротили 40 наукових установ. І на сьогоднішній день фінансування на фундаментальні дослідження вистачає 47 відсотків, зарплати – 63 відсотки, оплати комунальних послуг – 15 відсотків. Тобто практично така ситуація, як розказував віце-президент Національної академії і Василь Григорович. Ми пропозиції подавали. Тут питання стояло, чи подавали академії пропозиції. Ми подавали Мінфіну пропозиції. У вересні місяці прийшов лист за підписом Качура. Нам подали цифру 430 мільйонів. Це 30 мільйонів, це 35, вірніше, більше до рівня 15 року, на 16 рік. Але в результаті ми отримали замість 37 9 – 297,5 мільйона на цей рік. Це скорочення практично ще майже на 70 мільйонів, і в минулому році майже на 100. Получається 40 відсотків скорочення. І люди самі біжать, люди не залишаються працювати.
Тому ця цифра, яка в нас там закладена, яку ми подавали листа, і вона закладена в проекті рішення, 90, 89 вірніше і 3 десятих мільйона, ця цифра до рівня, щоб довести фінансування до рівня минулого року. Мова не йде про доплати по збільшенню зарплати, по іншим там різним компенсаціям, які передбачені законом, тому що зарплата науковця в аграрній академії за 2015 рік склала 2888 гривень, а сьогодні складає 2456 гривень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Ярославе Михайловичу!
ГАДЗАЛО Я.М. Тому прохання врахувати наші пропозиції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. От народні депутати члени комітету, вони можуть підтвердити, що коли ми в залі обговорюємо питання фінансування, то є в нас такі ініціатори, які розказують про те, що аграрна академія може себе утримувати з оренди землі, яка у неї в її користуванні є. Будь ласка, дайте відповідь на це. І більше того, було б добре, щоб в тому листі, в рішенні комітету, який ми пошлем на Кабмін, ми зразу превентивно написали з приводу цього джерела надходжень до академій. Тому що існує міф про те, що академія може повністю себе утримати всі її дослідження за рахунок оренди її землі.
ГАДЗАЛО Я.М. Дякую, Лілія Михайлівна.
Ну, міфи ламати тяжко, але ми потрохи їх ламаємо, тому що з приходом нової президії ми повернули назад власність академії 26 дослідних господарств так званих ДПД, державні підприємства, з кількістю 111 тисяч гектар землі, які незаконною постановою попередньої влади, маю на увазі постановою Кабінету Міністрів, були передані бізнесменам, які сьогодні в Верховній Раді. Тому і такий ажіотаж. Землі залишилося 364 тисячі гектарів релі до 725, які були в 90-му році. І ми сьогодні виконуємо дослідження і забезпечуємо аграрний сектор практично селекцію в насінництві зернових культур майже на 90-95 відсотків, в тваринництві майже тоже на 85-90 відсотків. А по окремих культурах як пшениця, ячмінь, просо, гречка, рис, який залишився вже тільки у нас бо половина 50 відсотків площ залишилося в Криму на сьогоднішній день, і ми сьогодні проводимо тільки селекційним матеріалом забезпечені тільки наші наукові установи. Тобто та земля вже… Це той мінімум, який був залишений колись і недозволено було продовжити подальше розпаювання тих земель. Та земля працює. У нас утримується на сьогоднішній день племенне стадо великої рогатої худоби, наших молочних українських порід, 12 тисяч голів. У нас 22 тисячі племенних свиней і 95 відсотків виробництва свинини сьогодні це наші вітчизняні породи в Україні і вони утримуються у нас, і отримується 12 тисяч племінного поголів'я овець. Частина земель, вона дійсно не задіяні в науковій сфері, але для виробництва кормів, для утримання саме племінного поголів'я. І сьогодні казати, що земля не потрібна, такого казати не можна, тому що, звичайно, що хочуть розпаювати і забрати цю землю бізнесмени.
Сьогодні, якщо говорити про ефективність використання землі, то коли треба довести урожайність на наших 32 майже мільйонах гектарах до рівня, урожайності, яка є, наприклад, у Франції, чи в любій іншій європейській державі, ми збільшимо вдвічі валове виробництво сільськогосподарської продукції. Хіба це величезна кількість серед 33 мільйонів 364 тисячі гектарів землі? У свій час в академії було до мільйону гектарів землі, а сьогодні 11 мільйонів державних земель в Україні, державних земель. І якщо брати по прикладу приватизації, так для прикладу, якщо можна, ще дві секунди займу. Так в 1949 році в Німеччині було створено агентство, в 1949 році, після війни по приватизації земель сільськогосподарського, водного і лісового призначення, за 70 років до кінця 2014 року, було приватизовано 2 мільйони гектарів землі… 2 мільйони гектарів землі! Ми хочемо в один день приватизувати 32 мільйони гектарів землі? Хто з селян сьогодні купить сьогодні землю, ці люди, які найкраще сьогодні можуть працювати на землі і давати відповідну найбільшу додану вартість.
Тому тут питання не в тому, що неефективно працюємо, до речі, наші практично всі господарства, крім ті, які на банкрутстві були таким шляхом заведені, ще до приходу сьогоднішньої президії, два роки назад, десять, п'ять, шість, вісім років назад, крім тих підприємств, решта підприємств працює ефективно і за півроку ми мали 84 мільйони прибутку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я запрошую до слова Віталія Івановича Цимбалюка, президента Національної академії медичних наук України.
ЦИМБАЛЮК В.І. Дякую. Вельмишановна Лілія Михайлівна і вельмишановні народні депутати, вельмишановні колеги! Я знаю, що найкращий виступ, той який найкоротший, тому постараюсь найкоротше дати ситуацію. Ми в такій точно ситуації, як всі інші академії. На сьогоднішній день ми маємо тільки 55 відсотків на фінансування наукової тематики, я зовсім не кажу за лікарів, в нас великі проблеми з ними, але вони виживуть, а от 55 відсотків на науку це є велика біда. І якщо ми зараз маємо скоротити ще на 20 відсотків, то із 5 тисяч 500 наукових співробітників цього року ми маємо скоротити тисячу співробітників. Це дійсно катастрофа буде для медичної науки.
Тому на сьогоднішній день наші люди працюють на 0,25, на 0,5 ставки і то не повні робочі дні, ніхто вже багато років не згадує про ті доплати, які повинні бути, за те, що він професор чи доктор, чи кандидат наук, чи інші, вже давним-давно за це забули. І виникає питання, тому як вирішувати такі проблеми, які на сьогоднішній день, серцево-судинна патологія, найбільша смертність, ви знаєте, рідко другий чоловік переживає 62,5 роки, онкологія виросла різко, особливо виросла онкологічна патологія молочної залози у жінок, страшні цифри, чорнобильська тематика, 30 років цього року буде Чорнобилю. Я вже не кажу про те, що великі проблеми, які пов'язані з військово-медичним забезпеченням, ми дуже багато працюємо. Не дивлячись на таке мізерне фінансування, академія за півтора року надала допомогу пораненим в зоні АТО, 1 тисяча 600 поранених в зоні АТО, ми найтяжчих пацієнтів забираємо до себе. І от виникає питання, що робити? Тому ми не просимо багато, 81 мільйон тільки на наші наукові дослідження. Лікарі і медичну проблему закриємо, дайте можливість дійсно завершити ці фундаментальні дослідження по серцево-судинній патології, по онкології, по чорнобильській тематиці, особливо по військово-медичній проблемі і ми вижимо. Тому я щиро дякую вам, я хочу сказати, що ви врятували наші академії реально, ще в грудні місяці ніхто не міг навіть і подумати про те, що ми ще будемо. І зараз просимо вас допомогти нам вижити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я запрошую до слова першого віце-президента Національної академії правових наук Олександра Віталійовича Петришина.
ПЕТРИШИН О.В. Дякую.
Дякую, вельмишановна Ліліє Михайлівно, вельмишановні депутати. Аргументація і мотивація всіх цих доводів, про які сьогодні йдеться, вона абсолютно співпадає зі всіма національними академіями, в першу чергу з галузевими академіями. І тому я звернусь тільки до цифр. За 2 роки, починаючи з 2014 року, фінансування Академії правових наук скорочено на 30 відсотків. Це призвело до того, що середня заробітна плата за цей період зменшилася теж приблизно на 30 відсотків. На сьогоднішній день середня заробітна плата науковців, які працюють в наукових установах Академії правових наук , складає 2477 тисячі гривень – 2,5 тисячі гривень. Переважно це доктори наук, кандидати наук, люди з вченими званнями і вченими ступенями.
За цей час ми вимушені були скоротити науковців, які працюють в наших установах, приблизно на 15 відсотків. Кошти на публікації – на нуль. Кошти на аспірантуру і докторантуру – нуль. В аспірантуру ми вже давно не приймаємо на бюджетній основі нікого, беремо тільки на таких розрахунках , на гос… комерційних, в основному на комерційній основі беремо.
Що стосується цифр. Просимо ми всього-на-всього 5 мільйонів 800 тисяч. Ця цифра була озвучена і обговорена у вересні місяці от на тих зустрічах з заступником міністра фінансів Качуром. Тоді ми виходили з мінімальних потреб, ми ці потреби всі обґрунтували, і на той час заступник міністра фінансів погодився з цією цифрою, виходячи з того, що ми нічого додаткового не просили. Навіть 100 тисяч додатково не просили, а просили повернути хоча би мінімальні фінансування, виходячи з наших потреб.
Тому ми просимо підтримати наші пропозиції і потрібно підтримати оцю цифру. А що стосується внеску академії, скажемо, то при тих же обсягах фінансування, а тим більше тих обсягах, які кожного року скорочуються, чомусь робота наша зростає, чомусь видавнича наша діяльність зростає. Видаємо літературу, видаємо енциклопедії, видаємо коментарі, видаємо багато-багато речей, при чому без додаткових фінансувань. Все ми робимо за свій рахунок, у нас є свої видавництво, право на комерційних засадах, воно у нас працює, і ми працюємо на повну потугу і в повній мірі.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я до слова запрошую начальника науково-організаційного відділу Національної академії мистецтв України Валерія Анатолійовича Бітаєва.
БІТАЄВ В.А. Дякую Лілія Михайлівна, шановні депутати.
Я також не буду зараз перераховувати всі ті проблеми, з якими столкнулась наша академія. Єдине, що я хотів би проакцентувати, що наша академія, вона найменша з усіх, ви знаєте, і для нас ті скорочення, які зараз ми змушені робити, вони є катастрофічними. Якщо у нас загалом працює трохи більше 50 науковців сьогодні, то, скажемо за те, якими темами скорочення на 30 процентів, це як у поганій шкільній задачі, знаєте, одна четверта землекопа, треба якось його врізати, що залишиться. Тобто немає навіть можливості фізично зробити деякі скорочення, тому на сьогодні графік, за яким працює академія, її 2 інститути, він фактично той самий, про який казав ось шановний Василь Григорович, це 2-3 робочі дні на тиждень. Ми вже маємо заяви від людей, які готові піти з роботи, і тоді взагалі ситуація буде для нас непоправимою.
Я вже не кажу про те, що нас змушують, ось чергова перевірка Рахункової палати і знову вказують: "Ви четвертий рік не проводите вибори до академії", а як їх проводити, якщо немає можливості їх провести, нам заборонено це…
_______________. Шостий рік.
БІТАЄВ В.А. Шостий рік, да. І нам вказують це як на грубе порушення статутне, ми між двома, як то кажуть, жерновами, що робити з цього…
Так само ми цифру, яку означили, а це всього 3 мільйони 666 тисяч, це той мінімум, скажімо, який дасть, чи той максимум, який дасть можливість нам ще існувати на сьогоднішній день.
Тому дуже велике прохання підтримати нашу академію. І оце сума яку я зазначив вона об'єктивна прорахована, якщо треба ми ще дамо додатково наші розрахунки з цього приводу.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще прошу до слова заступника голови Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України Віктора Олексійовича Павленка.
ПАВЛЕНКО В.О. Вже було озвучено, Інна Романівна вже казала про проведення спортивно-масових заходів на цей рік. І календарем передбачено 8 мільйонів, взагалі, це 12 мільйонів на все, це проведення наших змагань, багатоступеневі змагання учнівської та студентської молоді. І це не скорочення 12 мільйонів, це зовсім, жодної копійки, бо ці змагання закладені у календар спортивно-масових заходів. І змагання проводяться серед учнівської молоді починаючи зі школярів і закінчуючи студентами. Це комплексні заходи. Вже розпочалися, до речі сьогодні вже ідуть змагання спартакіади школярів, це 31 захід. Далі, охоплюємо ми і коледжі і студентів. Проводяться змагання і всеукраїнської спартакіади серед студентів. До речі, в цьому році і європейські ігрові серед студентів наша команда України буде приймати у цьому заході. І тут ми в нашому листі виклали наше прохання підтримати, не великі кошти, але вони потрібні для проведення цих змагань.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, прошу, хто ще хоче висловитись?
Будь ласка, Інна Романівна.
СОВСУН І.Р. По тим цифрам, які запитували представники комітету, з приводу того, що ми просили, детальніше і що нам дали. Наприклад, у по освітній субвенції наш запит був на 50,7 мільярдів, в результаті отримали 44,7. По ПТУ просили 6,9, отримали те, що отримали. По системі міністерства, це загальні видатки, які загальнодержавні міністерські, ми просили 20 мільярдів, отримали 17 мільярдів. Це для порівняння бюджетних запитів, які ми формували, і те, що в результаті потрапляє в бюджет…
ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна запитати. От 55,7 – це освітні субвенції,…
СОВСУН І.Р. 50,7. 50,7.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 50 цілих 7 десятих мільярда, отримали – 44. Питання полягає, як ви розраховували освітню субвенцію?
СОВСУН І.Р. Так. Ну, з регіонів по кількості учнів відповідно до формули. Тобто єдино що, ці цифри не зважені на ці зміни по оподаткуванню. Тому що ми подавали цю пропозицію…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто це за рахунок, це вже до представника Міністерства фінансів. Це за рахунок зменшення ЄСВ така пішла цифра?
СОВСУН І.Р. Ну, частково, але не все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. От її на науку треба було віддати. (Шум у залі)
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, шановні колеги народні депутати, запрошую вас до обговорення. І обговорення рішення, тут вже Іван Григорович вказував на те, що у рішенні, можливо, треба включити більш якісь вагомі положення. Прошу пропонувати, які саме.
Будь ласка, Тарас Дмитрович.
КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні панове академіки, я цілком поділяю той проект рішення нашого комітету, який, окрім занепокоєння, міг би додати туди велику кількість акцентів негативного спрямування. Бо, зрештою, перетворювати діяльність нашого комітету з комітету освіти на комітет реанімації освіти нікому не хочеться. Особливо у світлі останніх подій, які і були у Верховній Раді, і в світлі того, скільки академіків, представників академічних установ сьогодні готові вийти на мітинги проти знищення академічної науки. Я абсолютно підтримую інститут літератури, який я закінчив. І для мене це надзвичайно болісно.
Але я хотів би сказати про інші речі, які мене непокоять. Зрештою сьогодні говорилося про те, що на засіданнях нашого комітету жодного разу не було міністра фінансів. Я прекрасно розумію і турботи, і завдання, але я думаю, що ми для себе так само можемо визначати, коли ми могли б заслухати її, коли першого заступника, коли директора департаменту, а коли присутність когось з представників Міністерства фінансів не є важливим. Але власне сьогодні, коли ми обговорюємо питання фінансування академії наук, я думаю, що Міністерство фінансів мало б відреагувати трішки по-іншому, звичайно це стосується і присутності перших осіб Міністерства освіти. І тому, коли пролунала пропозиція стосовно того скільки було проведено спільних засідань міністерств освіти, фінансів, нашого комітету стосовно і звичайно представників академічних установ, стосовно перспектив прийняття бюджету 2016 року, я думаю, тут надзвичайно важливе раціональне зерно. Бо ми йдемо хибною практикою, коли ми приймаємо рішення за відсутності представників, компетентних представників Міністерства фінансів, а потім намагаємось стрибнути в останній вагон, так вийшло у нас з професійною освітою і так далі. Тому я вважаю, що ми, в першу чергу, для того, щоб знайти спільний вихід з тих проблем, які в нас створюються з негативною практикою, тому я повторюю ще раз, ми готові працювати, тільки ж треба, скажемо так, проявити ініціативу зі свого боку.
На попередніх засіданнях ми говорили про такі речі, як внутрішній моніторинг діяльності академії наук, звичайно варто уваги і питання прогнозування розвитку самих академій. Але тут дуже важливий аспект, як на мою думку, ми завжди порівнюємо фінансування з минулим роком. Але, як була колись традиція порівнювати економіку Радянського союзу, економіку Російської імперії 14-го року. Я думаю, що 14-й рік тут треба брати до уваги, особливо в тому аспекті, скільки було втрачено можливостей, потужностей, людей в тому числі, академічних установ, закладів на сході країни і в Криму. І тому питання перерозподілу коштів і можливо не реальних відновлень потужностей і ресурсів, вони теж повинні бути значимими для нас.
І ще одна така важлива річ, парламент захопила ідея створення фондів. Зараз лунає критика через відсутність голосів на підтримку дорожнього фонду, це теж важливо. Зараз обговорюється питання створення гуманітарного фонду. Це теж важливо. В той же час у нас є розмова про створення екологічних фондів і фондизація, чи як би це правильно назвати. Вона, можливо, ні до чого корисного не доведе, якщо у нас не буде нормальний збалансований бюджет.
Тому, якщо ми підемо цим шляхом, я тоді готовий виступити з ініціативою створити або підготувати проект Закону про створення академічного фонду, нехай її критика буде продовжуватись, але ми як комітет не повинні бути постійною стінкою між Міністерством фінансів і людьми, які виходять на вулиці. Вони виходять, в першу чергу, не через те, що вони не розуміють ситуацію, вони не можуть зрозуміти перспективу. Куди ми ведемо академічну науку? Що ми хочемо зрештою від академічної спільноти? І з якою динамікою буде продовжуватись скорочення наших науковців? Було правильно сказано про те, що тільки за 2015 рік скільки сотень кандидатів і докторів наук пішло, мені дуже прикро, що докторантура оголошена на одне місце, тобто фактично я думаю, що сотні молодих науковців більше ніколи не підуть в докторантуру і, можливо, ніколи більше не будуть працювати в науці, але ми повинні знайти шлях.
Тому я вважаю, що це питання ми обов'язково повинні повторно ще обговорити, обов'язково за участі міністра фінансів. У нас складається дуже хибна практика, яка на превеликий жаль, не дозволяє нам знайти вихід із ситуації. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Прошу до слова, будь ласка, Володимир Михайлович Литвин.
ЛИТВИН В.М. Шановні колеги! У нас складається така абсолютно логічна ситуація, здавалося б ми маємо новаторські закони, в принципі закони системного характеру. Взагалі Верховна Рада, зверніть увагу, дуже рідко приймає такі рішення і водночас ми маємо незворотні процеси в системі освітній і науковій. Тому так, м'яко кажучи, м'яко виступали керівники академій як люди виховані і делікатні, які завжди поважають владу, за винятком, звичайно, керівника профспілок. У нас же гинуть наукові школи і колективи. І просто шляхом механічного їх скорочення ми ж потім ніколи їх не відтворимо. Оце головна проблема.
Друге, це те, що формується стійка недовіра до тих рішень, які приймає Верховна Рада України. Рішення приймаються, а потім дія їх зупиняється, це добре видно на прикладі законів, які були прийняті і які ми вважали, що вони є проривні. І, до речі, вчора Прем'єр-міністр розказував, що дуже багато зроблено в цій сфері. Багато зроблено, а результат тільки нуль, я б навіть сказав, що він від'ємний результат.
Наступний момент. Мені бачиться, що наше міністерство профільне, де апріорі зосереджені інтелектуальні і інтелігентні люди, вони просто не можуть виривати те, що потрібно вирвати. Вони дані, вони подали обґрунтування, їм сказали, що немає, і на цьому все закінчилось.
Я ніде не бачив, щоб відстоювали, скажімо, необхідність виконання Закону про наукову і науково-технічну діяльність. Я не бачив обурення тоді, коли відкриттям стало для Міністерства науки і освіти той факт, що міністр фінансів, бо більше нікому, вирішила долю наукової сфери України.
Я заступника міністра питав: за два тижні, чи не буде процесу ліквідації Академії наук. І я отримав відповідь, що не треба користуватися чутками, а виходити з того, що такого не буде, бо такого бути не може, і це сталося. І я роблю висновок, що Міністерство освіти і науки взагалі про цю новацію не чуло, бо я не думаю, щоб так приховували б те, що планується робити. І жодного разу не було виступу і заяви, що ми незгодні з такою постановкою, з апеляцією до науково-освітянської громади. А її всі перед виборами люблять і в травні місяці, я думаю, що в черговий раз всі полюблять.
Відносно того, де брати гроші. Я підтримую це рішення тільки за однієї умови, щоб ми там більш імперативно записали: не "прохати", а просто "рекомендувати". Бо ми звертаємося до Президента і він повинен розглянути і протягом 15 днів підписати, чи не підписати закон. У нас зараз така впровадилась практика, що півроку можуть не підписувати. Гроші є, два джерела, я вам кажу.
Перше. Кабінет Міністрів не розподілив субвенцію на соціально-економічний розвиток територій, це майже 2 мільярда. А чому не розділив? Бо було сказано, депутати, які проголосують за державний бюджет, вони отримують відповідні кошти на свої виборчі округи. Питання це вирішили на половину, тобто не вирішили його, зараз вже в сесійній залі вносяться, складають списки тих депутатів, які вчора не проголосували за резолюцію і недовіру уряду, які отримують відповідні кошти. Давайте зафіксуємо і звернемось, академічна громадськість нехай підтримає, направимо на освітянську наукову сферу і ми закриємо ці проблеми, і суспільство, я думаю, підтримає такий підхід.
Наступне, де взяти кошти? Я просив би, щоб ми оформили можливо запит від комітету, скільки за останні два роки було створено додаткових структур, скільки було створено додаткових структур і апарату, і на які кошти витрачається, на її фінансування? Ви зверніть увагу, скільки інституцій у нас бореться з корупцією. Голова комітету Лілія Михайлівна говорила про кошти на фінансування політичних партій. Та це ж не тільки фінансування, а це ще ціла структура створюється, агенція, яка буде ці кошти розподіляти і буде слідкувати за цими коштами. Тому якщо не створювати далі ці структури, у нас коштів вистачать, у нас росте бюрократичний апарат, я більше того, беру на себе сміливість стверджувати, що ми створюємо поліцейсько-демократичну державу. Ви подивіться, яке фінансування йде у нас на силовий блок, я армію не беру, порівняно з ними, армія отримує набагато менше коштів. Ми що збираємось воювати з власним народом? І нам очевидно, і вам очевидно треба про це говорити, де взяти ці кошти? Кошти є, їх просто треба дати. А я думаю, що сьогодні діє той принцип, який проголосив в одному з інтерв'ю один видатний діяч, "виживуть ті, що виживуть". Не виживуть, так туди їм і дорога.
І останнє. Для академії музичної, вибачте, мистецтв. Не переживайте за Рахункову палату, вона Рахункова палата вже п'ять років не легітимна. Тому що там один керівник, а у всіх інших терміни закінчилися мінімум три роки тому назад. І при тому, вони з бюджету отримують нормальні гроші і здійснюють перевірку, результати якої…
На завершення, у нас кошти є, у нас просто не хочуть займатися тими, які покірно зникають, а академії наук, я можу судити, можливо дещо упереджено, почалися не оборотні процеси. Якщо через півроку-рік дадуть кошти, вони нікому не будуть потрібні.
Пропозиція: рішення прийняти, можливо там дещо імперативно записати, що Кабінету Міністрів при поданні бюджету, який зобов'язаний його подати за наслідками першого кварталу, так? Чи до першого? Передбачити, тому що цей папір буде тоді лежати і не врахований буде. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, запрошую до слова, хто бажає? Іван Григорович?
Будь ласка.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги! Дякую за можливість виступити. Я тут виступаю не тільки як народний депутат і перший заступник голови комітету, я просто хочу звернути увагу нашого міністерства, на те, що є ще і регіони. Інна Романівна, я до вас звертаюсь, почитайте, будь ласка, що відбувається в регіонах. Якщо ви думаєте, що ви сидите на Перемозі, 10 і все, то не забувайте, є регіони. Якщо регіони прийдуть до вас, то буде більша біда ніж те, що ви робили, коли Табачника знімали. Бо, коли я на сесію Херсонської ради приходжу без охорони, то я думаю, вийду я після цього чи ні. А тут ПТУ: казнить нельзя, помиловать. Училища, в кавычках, повернули державі. Інна Романівна, посміхатись не потрібно, ми зайняли дуже принципову позицію, що наше міністерство не фахове, не компетентне і не може захищати головне, те, що і казали мої колеги, не може захищати нашу галузь, не може, не дієздатне, немає аргументів.
Я Сергію Мироновичу казав на розширеному засіданні комітету, ще те було 2 місяці: "Ви член Кабінету Міністрів, ви не підкоряєтесь Прем'єр-міністру, ви захищаєте свою галузь. Підійміть руки і скажіть: "Я проти категорично".
А тепер щодо системних проблем. Чого це все відбувається? Вчора наш лідер фракції, Юрій Віталійович Луценко, чітко сказав, тільки по одній таможні тут київської по мільярду гривень в місяць, є шпаринка така невеличка. Тобто кошти є на те, щоб і дітям дати харчування, і та не, щоб профтехосвіта фінансувалась, і на те, щоб академії не знищувались нашої науки, щоб не знищувались традиції, в першу чергу.
От я просто хочу звернути увагу на такі речі. Перше. Ми, дійсно, біжимо за потягом. Я ж задав, Інна Романівна, до чого питання? Бо якщо б ви мали досвід, як працювати, то ви були б повинні зрозуміти: відпрацьовуєте, моделюєте ситуацію по регіонам, по профілям, по вишам, по технікумам, по коледжам, по профтехосвіті. Змоделювали ситуацію. Маєте аргументи до Мінфіну, що тут потрібно оце, ту оце. Далі ви кажете, а от тут по реформам ми хочемо тут зміни, ту хочемо об'єднати, тут хочемо інтегрувати, тут хочемо перепрофілювати, тут ми вирішили питання гібридного фінансування. Тобто у вас є модель.
Більш того, тепер я звертаюсь, Лілія Михайлівна, і до вас також, бо якщо б нам дали таблицю того, що ви просили, в лапках я кажу, ви не повинні просити, ви захищаєте свою галузь. Написали: "Ми от це хочемо", і після чого комітет з народними депутатами включається і лобіюють, як в будь-якій країні це відбувається, лобіюють з вересня місяця інтереси галузі. Але ж ми нічого цього не мали, ми не мали аргументів. І тому, і, до речі, звертаюсь і до президента аграрної академії наук, от я вам чесно скажу, я ж, в середовищі депутатів до вас дуже велика кількість питань, і це не тому, що там Співаковський поганий чи Розенблат, чи хтось інший, питання, тому що просто, я от до вас тут зараз питання. 364 тисячі гектарів, той же один з депутатів аграрників каже: ну так ми знаємо, що, наприклад, якщо здати один гектар за тисячу гривень, наприклад, да, ну я ж знаю, наприклад, ціни, які є в Херсоні і так далі, то це 364 мільйони гривень. Ми повинні також мати….ю Ні, ні, ні, я не хочу дискусії, я не хочу… (Шум у залі)
Я знаю це! А вони кажуть… Тобто повинні бути аргументи, які і ми б змогли захищати краще інтереси галузі, якщо б ми мали достовірну інформацію.
Наступне. Це правовий нігілізм. Я вам чесно скажу, це ну для мене просто фантастично цей правовий нігілізм, який у нас відбувається. От скажіть, навіщо нас заставляли тут працювати, наших помічників, включали людей. Після цього 6-го, наприклад, грудня ми проголосували закон… Максим Віталійович, ви ж пам'ятаєте, да, нашу розмову? Ви з Сергієм Мироновичем сиділи в урядовій ложі. Помните? Я кажу, добре, проголосували. 24 грудня ми узнаємо, що Кабмін подає і не 1,7 відсотка від ВВП, які ми повинні профінансувати згідно закону. Чітко. Який тільки прийняли. І що? І що Міністерство освіти не має аргументів довести і каже: "Ладно, хай там буде 0,3 відсотки".
Так, шановні колеги, як ми можемо просити бути науку ефективною, якщо ми не даємо їй тих коштів, які повинні дати згідно закону? Не може бути система ефективною, якщо нема от цього financial cover. Не може такого бути.
Йдемо далі. І правовий нігілізм працює і в інших речах, які зараз ми маємо. І від цього кожний працює так, як він працює.
Наступне. Шановні колеги, ну треба мати компетентність. Прийняття рішень – це компетентність. А компетентність – коли ми маємо чіткі інструменти вимірювання. Вимірювання. І тоді не буде ручного управління і тих конфліктів по університетах, які зараз має. У вас є топ-10 університетів? Топ-50? Топ-100? І тоді ми могли б, наприклад, вести мову про те: отут топ-10 тільки докторські ради можуть відкриватися, а для топ-30 – кандидатські ради. А от тут базове фінансування таке, а тут не таке. Ні, все в ручному режимі. Тому я зразу, Інна Романівна, скажу. Ви без нас обговорюєте питання концепції фінансування вищої освіти через базове фінансування. Це корупція, бо ви хочете в ручному режимі вирішувати ці питання. Лілія Михайлівна, тут заявляю, – це просто не пройде, будемо займати дуже жорстку позицію. Будь ласка, дайте нам концепцію, ми її заслухаємо на комітеті, і після цього будемо вирішувати ці питання. А так там, де біда, будь ласка, комітет повинен підключатись, а там, де, як кажуть, ділити, отам вирішується питання без нас.
Далі. тут Володимир Михайлович дуже чітко сказав: хибна стратегія. Кто не может, – ну, я просто журнали беру, з обложки журналу і мовою оригінала, руською мовою, – кто не может, будет закрываться. Це хибна стратегія для системи освіти. В умовах переходу від централізованої системи до децентралізації не можна… Цими процесами ми повинні керувати. Не можна сказати, що якщо це слабкий технікум, чи коледж, чи виш, то не виживає, – хай подихає. Інна Романівна, зметуть, я вам кажу, зметуть і нас, і всіх!
Правильно сказав Папієв, якось виходячи: "Розстріляють усіх". І Опоблок розстріляють, і "Батьківщину", і всіх розстріляють. Не хочеться мати таку перспективу. Інна Романівна, пам'ятайте: Україна – це не тільки Київ, це і регіони, це Херсон, Миколаїв, Бердянськ, Одеса, це… Україна – це регіони. Ота політика недолуга, яка була, привела до того, що і Крим забрали, що кримчани сказали: "Ми чужі для Києва". Забрали Донбас, тому що чужі. Так не можна, хибна стратегія приводить до дуже поганих результатів.
І ще раз хочу сказати. Будь ласка, відсутність моделювання і прогнозування. 2015 рік у вас був повний, ви могли б відпрацювати з регіонами, з мерами, з місцевими депутатами і запропонувати модель реформи. Тоді було б зрозуміло, як ми з точки А переходимо до точки Бе і так далі, і так далі, і так далі. І все це би не доводило до того, що ми зараз в пожежному порядку будемо приймати це рішення. Конєшно, надо його приймати. Тут даже питань нема. Але, шановні колеги, наприклад, ПТУ… Я все-таки це питання, для мене дуже важливо. От, якщо є концепція, наприклад, у мене є концепція єдиного освітнього простору після середньої освіти. Єдиного – що це означає? Що, якщо в мене є така позиція, то це означає, що профтехосвіта в зоні державного управління повинна бути, в зоні державного керування. Бо не можна, якщо ПТУ готує, наприклад, тих же як то кажуть залізничників, то воно ж для всієї України готує. Чи воно для Вінниці тільки готує? І так багато чого.
Так якщо ми зрозуміємо і маємо стратегію, то після цього фінансування йде за стратегією, за стратегічним баченням, а у нас все навпаки відбувається. Ми кажемо: коштів нема. Дійсно, і коштів ніхто не буде давати, і Мінфін не буде давати, якщо нема стратегічного бачення у профільного міністерства.
Тому, Ліліє Михайлівно, я ще раз хочу, я хочу, що тут внести, які доповнення.
Перше: "Припинення передачі з державної власності" - дописати сюди, окрім того, що там написано.
А ще дуже важливо. Дуже відомий вчитель фізики, чи зараз інформатики, Юрій Пасіхов з Вінниці звернувся.
Шановні колеги, ну треба ж дописати про олімпіади. Ми ж скорочуємо фінансування третього і четвертого етапів фінансування на олімпіади. Так оце там еліта, Іване Григоровичу, те, що ви завжди. Там еліта – майбутня еліта української науки, освіти, культури і так далі, і так далі. А ми скоротили. Ви розумієте, що ми робимо? Ми взагалі відсікаємо талановиту молодь. Більш того, МФТІ Вже чекає і МГУ вже чекає.
І така політика, до речі, я отримав такі непозитивні наслідки прямого ефіри з кримчанами. Коли на херсонському телебаченні, можете побачити ефір. Коли вона сказала: "А як ви відповідаєте на те, що 15 тисяч місць Путін дав для кримських школьников". Просто без ЕГ, без всього, забирають і все, просто квотою забирають. А що ви у відповідь? А у відповідь, ми можемо забрати 200-300 тільки дівчат та хлопців з Криму. У нас нема політики захисту України через освітній фронт.
Тому, у мене пропозиція: по олімпіадам записати, щоб поновити.
Ліліє Михайлівно, це потреба дуже важлива і там десь 7 мільйонів потрібно додати.
Інно Романівно, якщо я не помиляюсь, 7 мільйонів треба додати і 3-й і 4-й етап, ми повинні фінансувати: інформатика, математика, філологія, хімія і так далі.
Далі. Припинення передачі у державну власність, у комунальну власність відповідних установ, закладів та організацій професійно-технічної освіти. Далі, повернення видатків на фінансування підготовки робітничих кадрів професійно-технічних та інших навчальних закладів з державного бюджету. Це моя принципова річ, як колеги проголосують, тут в нас, як то кажуть, freedom. Далі, рекомендувати Міністерству освіти та науки України, та Кабінету Міністрів України внести зміни до проекту Закону України про внесення змін до Закону України про державний бюджет і от тут ці питання записати.
І ще раз хочу звернутися, Лілія Михайлівна і я пропоную це поставити на голосування, визнати у зв'язку з тим, що я сказав, визнати незадовільною діяльність Міністерство освіти і науки України та Міністерство фінансів України щодо фінансового забезпечення науки і освіти у 2016 році. І хочу нагадати таку філософську річ, чому Ігор Уманський звільнився з Міністерства фінансів? Я думаю, тому що він дуже умна людина. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто ще хоче висловитися з народних депутатів? Я лише хотіла довести до відома колег і відреагувати на зауваження Олександра Володимировича про те, що комітет не займався бюджетом до ухвалення бюджету. Насправді, ви сказали, що ви в останній момент. Ми отримали, але дуже пізно отримали, ясно, не з вересня місяця.
Але я хочу вам нагадати, що 17 грудня в нас відбулося засідання комітету, на якому ми розглядали весь пакет бюджетних законів. І саме наші пропозиції, і відстоювання їх в бюджетну ніч на бюджетному комітеті я заохочую всіх членів комітету, коли є засідання бюджетного комітету, йти туди також, не тільки щоб я одна там була, а всі члени комітету, це великий інтелектуальний потенціал, політична вага, різні політичні сили. Будь ласка, приходьте разом зі мною на бюджетний комітет і відстоюйте ці питання. Але в нас були прийняті рішення по кожному законопроекту, в тому числі і по бюджету, і ми орієнтувалися на ті цифри, які просить Міністерство освіти і науки, і на цю дельту, яку власне їм не додали. Але не все вдалося вирвати, без сумніву, і ми розуміємо, що країна є в особливій скрутній ситуації, це також треба визнати і дивитися правді в обличчя, що і Міністерство освіти, і Міністерство фінансів працює в такій ситуації, в якій ще ніколи за час незалежності України за час незалежності України не працював уряд, в ситуації, коли війна, коли треба збільшувати обороноздатність.
Але поряд з цим я хочу підтримати головну думку, що на сьогоднішній день є зрозуміло, що Міністерство фінансів як та інституція, яка насправді потоками фінансування формує політику, абсолютно недооцінює роль освіти і науки як стратегічного ресурсу національної безпеки, тому що це теж частина національної безпеки. Я розумію, що зараз це говорити немає ніякого сенсу, тому що немає очільників Міністерства фінансів і Міністерству освіти, без сумніву складно самостійно відстояти позицію по фінансуванню, якщо немає загального стратегічного розуміння ролі освіти і науки.
Я закликаю вас колеги, давайте всі разом будемо над цим далі працювати, разом спільно з науковцями і з освітянами. Будь ласка.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. По-перше, хочу сказати, що дійсно ці цифри були отримані мною і передані Андрію Анатолійовичу Гордєєву, який представляє якраз херсонську фракцію у бюджетному комітеті. І через Андрія Гордєєва ми пролобіювали, Лілія Михайлівна, ви ж можете це підтвердити…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно…
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Пролобіювали абсолютно всі речі. Перед тим, я зустрічався і з Павелком… Зрозуміло… І з Павелком, і так далі. Я про інше просто казав, про те, що ми повинні були моделювати і розбирати ситуацію, де яка нам потрібна цифра, починаючи з вересня. У Міністерства освіти є всі дані, вони пропонують, вони за це відповідають, бо вони розуміють, у них є апарат, який повинен показати як ми йдемо по цим реформам, яке фінансове забезпечення цих реформ повинно бути. А ми включаємося в цю роботу даже без Міністерства фінансів, бо ми повинні бути локомотивом, а не йти за тим, що нам дає Міністерство фінансів, от головна думка, яку я хочу провести.
Бо, якщо ми активні, я хочу просто нагадати часи Ніколаєнка, Станіслава Миколайовича, от він працював так. Він так задавав, що Пинзеник, сказав, отстань, на отримай ці цифри. Чи я не так кажу, Василь Григорович, ви також були міністром? І завжди ви вперше локомотив були, а Мінфін вже повинен був йти за вами і підтримувати ті цифри, бо у вас була аргументація. А, дійсно, за 10 днів чи за 7 днів до прийняття бюджету що ми можемо аргументувати для того, щоб довести наші позиції. Я оце мав на увазі.
______________. (Не чути)
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. А, я поняв.
______________. Мене Азаров колись виганяв з роботи за те, що я на уряді без узгодження з ним вимагав ще 300 мільйонів, тоді це були великі гроші. І він каже: "Ну що ж ти не зайшов до мене не сказав? Я б тобі дав". Кажу,чорта б з два дали, а на уряді… то ви дали.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я погоджуюся в одному, колеги, що, ну, складно розмовляти на бюджетному комітеті, коли я показую всі цифри, вимагаю, ну, тут, можливо, хтось був в той час на бюджетному комітеті, а мені заступник міністра фінансів говорить: "Що ви тут виступаєте, Міністерство освіти і науки з усім погодилось". Я не знаю, сказав він правду чи він сказав неправду. Це стосувалося професійно-технічної освіти і передачі повністю на бюджет. От, але насправді нам, дійсно, потрібно більше узгоджених позицій. І я щиро раджу виконавчій владі, Міністерству освіти і науки, якщо іде вирішення долі бюджету в бюджетному комітеті, поряд з головою комітету, членами комітету, має бути хтось від Міністерства освіти і науки, який може спростувати, наприклад, позицію Міністерства фінансів, який може надати зразу додаткову актуальну інформацію і аргументи.
Так. Колеги, ще хтось хоче висловитись по цьому питанню?
Пропозиція є така: взяти за основу це рішення і в це рішення вставити ті позиції і пункти, які були висловлені Іваном Григоровичем, які були висловлені Володимиром Михайловичем, Тарасом Дмитровичем і Олександром Володимировичем. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую.
Ми переходимо далі до наступного питання. У мене є лише пропозиція поміняти місцями 2 і 3, в зв'язку з тим, що питання про ратифікацію протоколу… Тому що далі ми працюємо вже з Інною Романівною, щоб Максим Віталійович міг долучитися до питання українського науково-технологічного центру.
Отже, проект Закону про ратифікацію Протоколу про внесення поправок до Угоди про створення Українського науково технологічного центру за номером 0084, внесений Президентом України Петром Порошенком.
Доповідає. Хто буде доповідати від міністерства? Максим Віталійович Стріха. Будь ласка, Максим Віталійович.
СТРІХА М.В. Вельмишановна Ліліє Михайлівно, вельмишановні народні депутати України! Ідеться про питання, вартість якого для української науки становить 10 мільйонів доларів приблизно річно зараз. Себто, в порівнянні з університетським нашим бюджетом науковим в 446 мільйонів на всі університети України – це більше, ніж половина. Український науково-технологічний центр діяв в Україні на підставі угоди про створення УНТЦ від 1993 року, яка була укладена між Україною, Канадою, США і тоді Швецією. Угода набула чинності для України, згідно з Указом Президента України, тоді ще Леоніда Макаровича Кравчука, 4 травня 1994 року.
Первісна ідея угоди полягала в тому, щоб Західні країни надавали допомогу так званим конверсійним українським вченим, себто таким, які були зайняті в оборонних розробках. З тим, щоб вони, умовно кажучи, не їхали до Каддафі, до Ірану і не робили там ядерну бомбу. За понад 20 років існування УНТЦ, він виявився найбільшим донором української науки за всю історію. Сумарано УНТЦ профінансував українську науку, за цей час, на суму в понад 230 мільйонів доларів США, себто він тут попереду і з великим відривом.
І я хотів би наголосити, що попри зміну реально ситуації, бо вже і конверсійних учених лишилося небагато, і Каддафі немає. УНТЦ суттєво змінив акценти за теперішньої ситуації, себто підтримка надається соціально-значущим проектам, які існують, які стосуються без пекової сфери. І що дуже важливо, цього року вже існують масштабні проекти, скажімо, поновлення конкурсів на фінансування, патентування українських розробок за кордоном, ініціативи щодо, окремо про це просто я за браком регламенту я не можу казати, але дуже суттєвої допомоги для Національної академії наук і університетської науки в рамках так званих цільових ініціатив. Але водночас в статусі УНТЦ, на жаль, існує цвях, забитий Верховною Радою ще 15 років тому під час ратифікації Угоди про УНТЦ. На жаль, з голосу тоді було проголосовано вкрай невдалий законопроект, який проголошує, перше, що Верховна Рада ратифікує цю угоду. Другим пунктом сказано, що цей закон набуває чинності з моменту проведення статуту УНТЦ у відповідність до законодавства про інтелектуальну власність. І третім пунктом дається доручення Кабінету Міністрів внести на ратифікацію протокол на додатковий до угоди від 1997 року, яким вноситься одна суттєва зміна. В числі первісних засновників УНТЦ Швеція замінюється на все європейське співтовариство, зараз Європейський Союз. На жаль, цей закон так і не набув чинності, бо, хоча статут УНТЦ приведено у відповідність до законодавство України про інтелектуальну власність, і на це у паперах є висновки відповідні Міністерства юстиції України, як вищого органу виконавчої влади, який може тлумачити закони. Але, як пояснюють ті ж самі наші юристи, варіанту ухвалення, скажімо, закону, як міністерство намагалося це зробити, що у зв'язку з приведенням закон від 2001 року набуває чинності, немає.
Відтак за пропозицією Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ з метою розплутати цю юридичну ситуацію, було розроблено проект закону, який Президент вніс до Верховної Ради зараз про ратифікацію протоколу від 1997 року, основним моментом якого є заміна в сторонах УНТЦ Швеція на європейське співтовариство. Оскільки УНТЦ зараз досі лишається найбільшим донором української науки, яка дає значно більше коштів від горизонту. Оскільки УНТЦ справді має велику сферу діяльності, в тому числі сприяє інноваційно-скерованим дослідженням, що дуже важливо і для Національної науки і для університетів. Оскільки нарешті УНТЦ є єдиною міжнародною організацією, де Україна має унікальний статус, ми є партнерами, рівноправними і Сполучених Штатів і Європейського Союзу. На жаль, Канада в 2013 році залишила УНТЦ, оскільки попередній уряд під тиском Москви здійснював політику просто ліквідації діяльності УНТЦ в Україні.
Оскільки, нарешті, УНТЦ є ще інструментом…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
СТРІХА М.В. …інструментом співпраці з країнами, які у нас називалися країнами ГУАМ, вони також учасники УНТЦ хоча не мають повноправного статусу в ініціативній раді.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максиме Віталійович, вибачте…
СТРІХА М.В. Прошу комітет підтримати таку ратифікацію. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Віталійович, якщо ми просимо вас зупинитись, значить ми все зрозуміли, а у нас ще є сьогодні питання і обмежений час.
СТРІХА М.В. Прошу вибачення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я запрошую Івана Григоровича Кириленка на співдоповідь.
КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, суть питання полягає в тому, що в цьому протоколі треба замінити Швецію на Європейський Союз, оце і все. Партнери вже 22 роки не звертаються уваги, чи у нас закон, чи діє, чи не діє, фінансують. Тому, друзі, заплющимо на це очі, ми ж не будемо закон 1993 року приймати в 2016? Ратифікуємо протокол і нехай продовжиться фінансування української науки, хоча би цим джерелом. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще хтось, хто хоче виступити з цього приводу? Немає. Будь ласка, отже ми тут не основний комітет, наше рішення, рекомендувати ратифікувати і надіслати його до Комітету у закордонних справах. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую. Дякую.
Наступна позиція, яку ми розглядаємо, це проект Закону про внесення змін до статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (щодо забезпечення права на здобуття освіти) (реєстраційний номер 3832). Це є законопроект Кабінету Міністрів. Доповідає Совсун Інна Романівна.
СОВСУН І.Р. Дякую, Лілія Михайлівна.
Законопроект вносить зміни до Закону "Про тимчасово окуповані території України" в контексті забезпечення права на освіту громадян чи осіб без громадянства, котрі проживають в Криму. 2 основні зміни, це 2 останніх абзаци, якщо ви подивитесь на 2 сторінці в тій редакції статті, яка пропонується. 2 основні зміни стосуються такого.
Перший момент. У нас є проблема з визнанням документів з Кримом, тому що ми не можемо здійснювати визнання ніяких документів, на яких зверху написано "Республика Крым, Российская Федерация", да, це очевидно. Але разом з тим є люди, котрі з вимушених обставин опинилися в тій ситуації. Вони вочевидь, особливо, якщо ми говоримо про школярів, котрі не могли виїхати, тому що батьки їхні не виїздили, до прикладу. Або студенти, котрі з тих чи інших причин не могли виїхати, але зараз у них на руках є документи, які не визнаються ані в Україні, ані будь-де в світі. Пропонується механізм заміни їхніх документів про освіту після проходження атестації. Да, йдеться про атестацію для визнання здобутих кваліфікацій. Це те, чого у нас зараз немає. Це насправді дуже потрібно, тому що є громадяни, які приїздять з цими документами, просять їх замінити, а легального механізму це зробити немає. Тому ми пропонуємо таку додаткову атестацію для визнання здобутої кваліфікації, за результатом якої буде надаватися відповідний легальний документ про освіту.
І 2 пункт, який стосується кримчан, знову ж таки забезпечення права на здобуття вищої та професійної освіти. Пропонується встановлення квот, конкретних квот для кримчан, щоби вони бачили, що ці квоти є. І на основі,.. і в межах цих квот вони можуть вступати. Це друга така важлива зміна, яка пропонується цим законопроектом.
Ми в розробці законопроекту тривалий час консультувалися з організаціями правозахисними кримськими, які займаються цими питаннями. І в принципі, те рішення, котре напрацьовано, воно погоджено з громадськими організаціями, які відповідними питаннями опікуються і знаходить розуміння з їхнього боку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тарас Дмитрович Кремінь.
КРЕМІНЬ Т.Д. Якщо коротко, то рекомендація, або, точніше, рішення нашого комітету, проект рішення полягає в тому, щоб взяти за основу цей законопроект.
Він себе хотів би додати, що, звичайно, треба розуміти які ці будуть квоти, треба знати яка кількість випускників на новий навчальний рік планує вступати до наших вищих навчальних закладів, які кошти, зрештою, ми повинні будимо передбачити в нашому бюджеті, щоб задовольнити їхню освіті потреби, і які витрати ми будемо вимушені понести у зв'язку з іншими, можливо, непередбаченими витратами. Бо ми не знаємо розгортання самих подій, які можуть бути в Криму, я вже не кажу за схід країні, і вважаю, що і схід країни не треба обходити увагою. Бо, як ми колись і говорили, у нас повинен бути нарешті пакет законів, які будуть стосуватися всіх без виключення у вирішенні проблем і абітурієнтів, старшокласників, людей з обмеженими можливостями, і освітян, і науковців, тощо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, прошу питання.
СОВСУН І.Р. Ні, я просто прокоментую.
Ми коли працювали над цим питанням, ми в тому числі, коли збирали робочі групи і представників громадськості, ми так само, звичайно, піднімали питання по Донбасу, але по Криму є закон спеціальний який регулює цю проблематику, по Донбасу дійсно немає навіть базового закону, в який би вносити зміни. Тому, мабуть, дійсно, я не знаю, чи є в Верховній Раді якісь напрацювання з того приводу, щоб туди освітню компоненту конкретну включити по Донбасу, тому по Криму було простіше, бо є закон по Криму конкретний, де можна це регулювати, але питання по Донбасу так само потребує врегулювання, але, вочевидь, це не може бути суто закон, який стосуватиметься тільки питання освіти по Донбасу, вочевидь, це має бути ширший, тоді треба уже до нього долучати освітню частину, ми до цього готові долучитися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є питання, пропозиції?
ЛИТВИН В.М. Чи не виникне така ситуація, коли ми визначаємо квоти для жителів Криму і навчання, чи не визнаємо ми не прямо опосередковано, що це представники іншої країни? Бо якщо вони, ми вважаємо, що це громадяни України. Вони, очевидно, користуються тими ж правами, як на материковій Україні. Це перше застереження.
І друге. Коли ми пропонуємо таким людям пройти атестацію, вони ж просто приїжджають, очевидно прагнуть відчути спорідненість з Україною. А у нас ще такі умови, що вони цю атестацію… не пройде. Ця людина повертається ображена туди назад. Із союзника вона перетворюється, у кращому випадку, на нейтральну людину. Можливо, треба якісь умови такі передбачити, якщо вона принесла диплом, ми просто його по суті визнаєм цей документ. Чи немає тут таких от підводних моментів, про які я щойно сказав? Можливо, це перебільшення, але розвійте сумнів.
СОВСУН І.Р. Да. З приводу того, щоби просто замінювати диплом. В 2014 році ми так і робили. Дипломи, які видавалися в 2014… і атестати так само, дипломи і атестати, які видавалися в 2014 році, замінювалися автоматично. Так, тому що ми могли звірити по базам, і ми бачили, що ця людина навчалася і, відповідно, вона може підтвердити факт навчання, і тому ми могли їй видати диплом. Люди, які вже зараз будуть випускатися, от до прикладу магістри, вони вступали вже в 2014 році на магістратуру, уже в Криму російському, окупованому Росією. Ми навіть не знаємо, чи взагалі вони навчалися, чи ні. А підтвердити той документ, який вони видають, ми не можемо ніяк. Ми не можемо знати, чи він справжній, чи ні. Чи вони його десь купили. Ну а якщо це людина приносить диплом лікаря, то вочевидь для того, щоб… ну має бути якісь мінімальні гарантії, тобто ну на жаль… Ну в Росії ми не можемо запитувати справжність тих документів так, як це є звична процедура, тобто просто через запит до іншої країни запитати. Тут вони не надають таку інформацію, на жаль. Тобто ну от приходить хтось з дипломом, а ми не знаємо: він справжній чи не справжній. От в чому проблема. (Шум у залі)
ЛИТВИН В.М. …частина депутатів з купленими дипломами ходять і для всіх це очевидно, да, і проблеми тут не існує. Це по-перше.
А по-друге, якщо так вести мову, що ми не довіряємо, що він може купив цей диплом, він з таким же успіхом може купити український диплом. Ми всі прекрасно розуміємо, що жодної проблеми в цьому плані не існує. Тому…
СОВСУН І.Р. Ні. Проблема по українським це дуже-дуже складно зараз, фактично неможливо, тому що є єдина база даних від першого курсу і до випуску. Якщо тебе немає від першого курсу, а потім в тебе раптом з'являється диплом, то це…
ЛИТВИН В.М. Я з вами згодний. Але скажіть, будь ласка. Сьогодні є непоодинокі приклади, коли люди з депутатськими значками, найвищими, в Верховній Раді, і достеменно повідомлено, що вони цей вуз не закінчували, жодної реакції з цього приводу не було. Якщо ми вже говоримо про такі принципові речі, я не бачу тут…
______________. (Не чути)
ЛИТВИН В.М. Так вони дають відповідь, що ні, а потім ніяких рішень нема з цього приводу.
СОВСУН І.Р. Но ми не можемо позбавити людину диплома, який ми не видавали. Якщо ми його не видавали, ми можемо це тільки підтвердити чи не підтвердити. Тут вже правоохоронні органи вочевидь мають діяти.
ЛИТВИН В.М. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Зрозуміла позиція Володимира Михайловича.
Дозвольте мені привернути вашу увагу до висновку Науково-експертного управління. І в зв'язку з цим поставити декілька питань і декілька пропозицій до цього закону.
Перше. Ви пропонуєте їх приймати в межах квот. Значить це треба узгоджувати з Законом "Про вищу освіту". В прикінцевих положеннях повинно бути написано, що це потребує змін до Закону "Про вищу освіту".
Далі. Якщо вони в межах квот то можливо краще зробити таким чином, щоб дати їм можливість або складати ЗНО, якщо вони хочуть це або в межах квот на конкурсній основі. Що означає в межах квот? Якщо ви видасте квоту там 5 відсотків додаткову, а їх приїде більше. Як ви будете вирішувати це питання? І тоді ви ламаєте питання конкурсного вступу. Ви знаєте, що ми зробили абсолютно невинну правку, яка фактично в Законі "Про вищу освіту", коли був скасований позаконкурсний вступ, ми зрівноважили це для вразливих категорій, які завжди мали поза конкурсний вступ, в межах квоти, є конкурсний і скільки це наробило різного шуму. Тобто ця норма, якщо ми її зараз приймемо в такому вигляді, вона зразу порушує ідею конкурсного вступу, вона не дає відповіді, якою буде квота і чи будуть вони забезпечені, і чи вони при цьому будуть, принаймні, здавати вступні іспити. Тобто ми повинні внести змін в Закон про вищу освіту – раз. І написати тут, що при цьому вони складають вступні іспити.
З іншого боку, я підтримую Володимира Михайловича про те, що ми по-іншому маємо підійти до визнання їхніх документів. Сьогодні вони в межах російської школи, яка там в них є, вони все-таки вивчають математику, фізику, хімію, біологію. У них немає українознавчого компоненту, неможна їх кидати на повноцінну державну підсумкову атестацію. Бо або вона має бути дуже проведена крізь очі, або ми чітко кажемо, що ми будемо вимагати: історію України, українську мову і українську літературу. Все. І для нас є ще один виклик, є ще один виклик з цієї точки зору, і от до цього закону ми повинні написати, як вони можуть здобути цю історію України, українську мову і літературу.
Ми повинні закласти в цей закон, на мою думку, обов'язковість дистанційної платформи навчання для дітей на окупованих територіях де розробити ці курси. Якщо в законі буде ця дистанційна платформа, то тоді вона має шанс отримати державне бюджетне фінансування, а якщо її не буде в законі, то її ніколи не буде.
Далі. У нас зараз є єдиний виш, який фактично евакуйований з Криму, це Таврійський університет. І мені здається, що якраз на базі такого університету, правильно було б і побудувати таку можливість дистанційної платформи, і координації цих рухів дітей, і задоволення їх певних освітніх потреб. Я маю на увазі, в частині здобуття загальної і середньої освіти, щоб потім їх атестати були визнані.
І ще одне дуже важливе. В останній позиції там, де ті, хто завершили здобуття вищої освіти, і їх мають, і мають визнаватись їхні кваліфікації. Не тільки вищої, а професійно-технічної. А якщо людина закінчила інших навчальний заклад, який не належить до системи вищої освіти, і отримала певні кваліфікації, і вона теж має право їх визнати.
І ще одне питання. Повертаючись до загальної середньої освіти і самого вступу. Моя пропозиція, колеги, приймати це… Ми з голосу стільки не зможемо внести правок. Прийняти за основу, просити скорочений термін підготовки і вносити це поправками. Якщо Міністерство освіти погодиться, ми би від вас чекали, щоб ви оте, про що ми сьогодні говорили, правильно сформулювали. І ми готові швидко дати такі поправки, щоб у скороченому темпі… Бо ми розуміємо, наскільки це актуальний закон, бо він закладає для нас деякі речі, пов'язані з умовами прийому, які б мали діяти вже на цей рік. От це, це мої пропозиції.
Будь ласка, хтось ще хоче висловитися? Прошу.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Лілія Михайлівна, ну, так відбулося. Я ж з Херсона, да, і у нас, просто ми маємо співпрацю з рядом громадських організацій з Криму. І більш того, я хочу просто сказати про проблеми, які там є, і чому я все-таки буду… Лілія Михайлівна, просто є пропозиція від, і в тому числі експертів, які представляють цей напрямок. І хочу сказати, що ми не тільки розмовляємо, а ще ведемо роботу. Тобто там же є неузгодженість дуже велика, що там потрібно, щоб ці кримчани підтверджували атестат за базову середню освіту. Тобто вони повинні перевчати ще в 9 класі, щоб отримати атестат, що відрізає дуже велику кількість дітей, які хочуть навчатися. До речі, для росіян такого нема. Тобто росіянин може приїхати, і він не повинен цтого робити, а кримчани повинні це робити. Більш того…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, уточніть. Я, наприклад, не зрозуміла. Що це означає?
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Там… Ну, в нас частина дітей в 6-й школі просто на волонтерських началах з Криму приїхали і навчаються, щоб отримати атестат за середню освіту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто вони закінчили там школу повноцінно 11-річну, а в нас пішли в 9-й клас?
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. В 9-й клас, щоб підтвердити отримання атестату. Я можу показати, у мене офіційні є…
СОВСУН І.Р. Це реальна ситуація, до нас теж звернулися, тому що це не було якби нормою будь-де.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Тобто це так, да?
СОВСУН І.Р. Деякі школи почали це вимагати, ми зараз намагаємося зрозуміти на підставі чого, це не було якби нашим регулюванням якимось.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У зв'язку з тим ми маємо дуже чітко написати в цьому законі тільки про українознавчий компонент, що ми механічно визнаємо результати навчання з інших предметів, а от цей компонент вони повинні…
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Це не все, Лілія Михайлівна.
Окрім цього, я ж просто називаю зараз проблеми, які якраз відсікають дітей від України і ми фактично залишаємо їх, щоб вони йшли в російські виші.
Далі, момент наступний. Є механізми, Інна Романівна, щодо оплати вчителів, які розробляють, супроводжують, використовують, і так далі, дистанційні форми навчання? От є? бо, наприклад, мені вчителі і директор 6-ї школи, вони просто на волонтерських началах це роблять. Але є механізми, інструкції, за яких можна платити. Якщо вчителям не платити цих коштів, це, ще раз хочу, це не мій документ, це документ підписаний Олегом Охредько, експертом-аналітиком Центру громадської освіти "Альменда", яка якраз працює і хоче діти, якомога більше дітей з Криму приїжджало до України в Херсон. От це момент дуже важливий. Якщо немає механізмів, це буде просто на рівні волонтерських відносин і все.
Ну тут є, от у мене є зауваження, тому, Лілія Михайлівна, і вони мене просили так, цей закон якнайшвидше прийняти, але давайте його доробимо, щоб ми врахували всі ці нюанси, бо ми його приймемо, щось пропустимо і після цього залишиться та ситуація, яка зараз була, там дуже багато нюансів, і щодо оплати вчителів, і так далі, і так діла, і так далі. І, до речі, ви правильно сказали, ця платформа програмна, вона ж повинна бути сертифікована, там навчальні плани повинні бути затверджені і так далі, і так далі. Тобто там много питань, які… (Шум у залі) І оплата праці цих людей.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому її треба в закон писати. (Шум у залі) Вона мусить бути ця платформа тут, в законі, що держава зобов'язана. Так.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. А це дасть нам можливість доробити? Робочу групу нада створювати… Я серйозно скажу, там нада включити людей, які просто працюють і знають всі нюанси. От як ми пропустити нюанс, наприклад, з тим же атестатом по 9-му класу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Колеги, отже пропонується рішення: прийняти за основу, просити Міністерство освіти в плані наших оцих побажань доопрацювати цей текст. Ми можемо зробити теж засідання робочої групи тут. Ну якщо хочете спільно. (Шум у залі)
Ви запросите своїх людей…
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Да, да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Як Міністерство освіти буде мати вже от доопрацьований текст з поправками…
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Абсолютно. Оце я і пропоную…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви робите порівняльну таблицю до тексту, який ми узгоджуємо в першому читанні, і який він має бути в другому. І запрошуємо тих людей, яких…
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Все, приймається.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Про яких в кажете і, відповідно, узгоджуємо з ними текст.
Хто за таке рішення, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.
Будь ласка, зараз ми переходимо до наступного питання. Про проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Професійно-технічна освіта як складова розвитку трудового потенціалу країни: проблеми та шляхи вирішення" 1 червня 2016 року.
Шановні колеги, ви бачите, що у нас просто клубок проблем з професійно-технічною освітою. Але є ще клубок проблем, який назріває з закладами І, ІІ рівня акредитації, які перетворюються у професійні коледжі і технікуми. І нам потрібно розібратися взагалі про роль оцього трудового… цей трудовий потенціал. Мені взагалі ця ідея проведення цих слухань вона виникла як результат нашого засідання по професійно-технічній освіті. Пригадуєте?
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Да, да. Абсолютно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І це дуже слушна ідея, і нам потрібно випередити оці всі проблеми, пов'язані із 2017 роком також. Тому пропоную тільки назвати це "професійна освіта", щоб там була не тільки професійно-технічна, а були оці заклади І, ІІ рівня акредитації. І зверніть увагу, що ми все-таки це розглядаємо в контексті забезпечення трудового потенціалу країни. Я би забрала слово "розвитку" і дала би жорсткіше слово "забезпечення". Тому що нам скоро вже розвивати не буде що.
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ви знаєте, якщо відверто, то ми тут більше якраз не на мистецькі заклади і не на спортивні орієнтувалися, а реально ті, які дають кваліфікації, робітничі, молодшого спеціаліста, ті, які потребують різні сфери економії.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Давайте добавимо "та духовного потенціалу", "трудового та духовного потенціалу".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться. От, якщо чесно, на практичний результат. От Олександр Володимирович, в чому я абсолютно з ним погоджуюсь, говорить про те, що повинно бути стратегічне бачення, так, під яке буде вся ця оптимізація іти, навіть, якщо вона потрібна, вона дійсно де ні де потрібна. І мають бути вироблені рекомендації, щоб регіони розуміли, якщо вони, наприклад, працюють над своєю освітньою картою професійно-технічної і середньої освіти. Які критерії оцінки ситуації? Наприклад, кількість дубльованих спеціальностей в різних професійно-технічних навчальних закладах. Якщо вони дублюються кількома, в межах одного міста кількома професійно-технічними навчальними закладами, ну, тоді це неправильно, тому що ми не зосереджуємо все навчально-матеріальне забезпечення в одному місці, так, а розпорошуємо. Тобто мають бути конкретні принципи через які ми маємо стратегічно подивитись як формується наша освітня карта країни. Оце є прагматична ціль цих слухань, щоб ми надали такі рекомендації для регіонів.
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте кваліфікованого кадрового потенціалу країни.
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кваліфікованого кадрового потенціалу країни – підходить? Добре.
Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую.
Може, ви щось хотіли сказати, міністерство? Володимир Іларіонович, ви стільки часу з нами провели сьогодні. Може, ви щось хочете сказати? Добре, дякую.
Колеги, і тепер ще. П'яте питання дуже важливе: про внесення доповнень… Я зараз з голосу його внесу. Про внесення доповнень до повноважень підкомітету з питань освіти питань щодо реалізації права на освіту переміщених осіб, створення умов для діяльності навчальних закладів та наукових установ в зоні проведення антитерористичної операції. Це пропозиція Тараса Дмитровича Креміня, якій я дуже рада, цій пропозиції. Бо я хочу довести до вашого відома, що ми в четвер в обідню перерву о 14.30 тут в комітеті проводимо спільну міжвідомчу нараду за участю кількох міністерств, яка пов'язана з можливістю доступу до вищої освіти випускників з зони АТО, і так само кримчан. Але в основному це буде стосуватися зони АТО, тому там буде і служба безпеки, і інші інституції, які пов'язані з тим, як дітям виїхати, яким чином спростити їхній доступ до складання зовнішнього незалежного оцінювання.
Отже, будь ласка, Тарасе Дмитровичу, надаю вам слово.
КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги, я усвідомлюю, що ми звичайно втратили колосальний час. Час, а це значить і людські можливості, і відповідно свій потенціал. Але я думаю, що ми стоїмо на правильному шляху, бо я так думаю, що слідом за цими пропозиціями, які ми вносимо, очевидно нас підтримують профільне міністерство, інші міністерства, які услід за євроінтеграційними процесами повинні приділити особливу увагу і тим проблем, які є в нашій державі. Тому я вважаю, що ми повинні бути в цьому розумінні флагманом, бо за освітою і наукою все-таки велике майбутнє, не зважаючи до ставлення у частині фінансового забезпечення. Ми зараз повинні показати приклад у тому, що змінюються підходи, змінюється ставлення до вирішення проблем. І розраховую на вашу підтримку, колеги. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже які наслідки цього нашого рішення? перше. Перше рішення. До повноважень підкомітету з питань освіти, тобто Тарас Дмитрович… З питань середньої освіти, так? Так. Тобто підкомітет… ми вносимо в наші документи комітетські, так, цю позицію. Це перше.
Друге. Я мушу сказати, що ми як комітет приділяємо, насправді, цьому увагу, тому що ці останні виїзні засідання, які у нас були комітету, вони були саме на Донбас в Луганську і Донецьку область. Я запрошую ще раз всіх, Тарасе Дмитровичу, і вас в першу чергу, коли це питання повноваження в четвер на цю нараду і… чи могли б ми, Тарасе Дмитровичу, також просити вас підготувати поправки до нашого плану роботи комітету в цілому, які можливо необхідні для того, щоб більше уваги приділити цій проблемі.
КРЕМІНЬ Т.Д. Я абсолютно погоджуюся. Разом із тим я визнаю, що ми мали б їх зробити з урахуванням тих проблем, які у нас є із мешканцями Криму. Які будуть планувати виїхати на материкову територію. Тобто виїзд до Херсонської області, я вважаю, теж буде абсолютно нормальним і… (Шум у залі) У травні, у травні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)
Добре. Шановні колеги, отже ми прийняли це рішення. Так, нам треба за нього голосувати? Так. Отже, голосуємо про зміну повноважень, внесення відповідних змін до плану. Дякую.
Дякую. Запрошую вас на нараду в четвер. О 14.30 тут, у комітеті.
Дякую за участь в роботі комітету.