Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки і освіти  

16 березня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ГРИНЕВИЧ Л.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги, шановні народні депутати, шановні запрошені, всі, хто бере участь в засіданні Комітету з питань освіти і науки! Ми маємо сьогодні цілу низку дуже важливих питань. Крім розгляду законопроекту, ми будемо розглядати також питання, пов'язані з підготовкою Закону про освіту, також інформацію міністра освіти і науки з певних питань. Тому я хочу запитати народних депутатів, чи у вас є якісь застереження до порядку денного? Якщо немає, то ми розпочинаємо.

Я лише бачу, що є народний депутат Наталія Юріївна Королевська, у неї п'яте питання. У мене пропозиція підняти це п'яте питання після двох, на які прийшло стільки запрошених, і розглянути ваш законопроект одним із перших, щоб вам не довелося чекати весь цей час. Але у нас найбільше є запрошених саме з першого і другого питання, тому ми їх розглянемо в першу чергу.

Будь ласка,   тільки включіть…

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я для оголошення, оскільки є дуже багато запитань до законопроекту 3312, хочу сказати, що як ми домовились, завтра буде ще раз робоча група засідати. Це питання пов'язане з розподілом випускників медичних вишів. Завтра робоча група відпрацює, і на наступному засіданні це питання буде розглянуто повторно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Його тут і немає..

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я знаю, але в першому варіанті…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми його зняли через те, що його треба трошки доопрацювати, ми його доопрацюємо, і воно піде, це про випускників медичних закладів і їх працевлаштування.

Шановні колеги, отже, зараз хочу поінформувати наших народних депутатів і всіх присутніх про те, що в комітеті впродовж цих трьох тижнів відбувалася дуже напружена праця, пов'язана з доопрацюванням Закону про освіту у повторному першому читанні. Ми на наступному засіданні комітету 30 березня будемо його розглядати на відкритому розширеному засіданні. І в процесі цієї роботи виникли кілька важливих політичних питань, які ми вважаємо необхідно обговорити до винесення всього тексту законопроекту 30 числа. Тому що 30 числа буде весь текст обговорюватися, а найбільш дражливим політичним питанням, з якого б я хотіла з вами порадитися і щоб ми прийняли сьогодні все-таки рішення колегіально на комітеті, як ми маємо писати в Законі про освіту в цьому проекті з приводу закладів І-ІІ рівня акредитації.

Отже, ви знаєте, що це неймовірно дражливе питання, в нас вже було дуже багато круглих столів, зустрічей. Чому така склалася ситуація? Тому що свого часу технікуми та коледжі, як відомо, перенесли до структури вищої освіти. Зрозуміло, коли ми приймали Закон про вищу освіту, це не є вищою освітою, а саме молодший спеціаліст, в тому вимірі, в якому він був і закономірно цей молодший спеціаліст був віднесений до професійної освіти. Зараз іде мова про статус цих закладів. Адже ці заклади мають достатньо великий потенціал кадровий, вони є дуже важливими для підготовки фахівців на ринку праці і нам потрібно знайти як найкраще їхнє позиціонування у Законі про освіту, абсолютно нове позиціонування, яке б влаштовувало саму концептуально реформу освіти. А ми знаємо, що нам потрібно зараз з професійною освітою навести лад, у відповідності до потреб ринку праці, у відповідності до потреб наших дітей, тому що величезна кількість соціально незахищених категорій є в системі професійної освіти і професійно-технічної, і так само в закладах І-ІІ рівня акредитації. Тобто зараз є у нас проблема з професійно-технічною освітою з приводу її фінансування. До речі, зараз відбувається бюджетного комітету, де повторно розглядається це питання, це раз. І друге, яку нішу в системі освіти будуть займати заклади І і ІІ рівня акредитації.

Прошу вас зараз прослідкувати порівняльну таблицю, яку ми підготували для членів комітету і всіх присутніх, на які рішення ми виходимо і що ми пропонуємо по закладах І-ІІ рівнів акредитації. В результаті цих багатьох обговорень у нас є такі пропозиції.

Перше. Тут є три колонки, як бачите. Перша колонка. Це те, що пропонували, почекайте, де є порівняльна таблиця? Будь ласка, ось рішення, отак воно виглядає і отут ця таблиця. Є три колонки. Запропонований проект в редакції Кабінету Міністрів, той, який ми доопрацьовуємо. Далі пропозиції робочої групи, представників технікумів і коледжів, тобто те, що просять технікуми і коледжі. І наша пропозиція, Комітету з питань науки та освіти, розширеної робочої групи, яка, ми вважаємо, може стати консенсусною пропозицією.

Дозвольте прокоментувати. Отже, в першій позиції, там стаття перша. Це те, що ми хочемо обов'язково закласти Закон про освіту дорослих, тому що це у нас біла пляма з освітою дорослих. Це не так дуже стосується закладів І-ІІ рівнів акредитації. Але ми це вписали. Тому що робоча група представників технікумів та коледжів говорять про те, що вони хотіли б бачити опис функціонування своєї сфери в окремому законі.

Проблема в тому, по-перше, що цей рівень і цю систему І і ІІ рівня акредитації пропонують назвати вища професійна освіта. Це запропонувало також і Міністерство освіти і науки. Вища професійна освіта. Коли на це дивляться юристи і зокрема в управління Верховної Ради, вони кажуть, а вища освіта в Україні не є професійною, вона не надає професію, і далі по тексту. Коли ми подивимося кабмінівський законопроект, це збиває, ну, дуже часто робить непорозуміння. Тобто ця конфігурація: вища професійна освіта, - неприйнятна. Це є перший камінь такий розбіжностей.

І другий – те, що вищі навчальні заклади І – ІІ рівня акредитації, які готують молодшого спеціаліста і вливаються в професійну освіту – а ідея реформи професійної освіти полягає в тому, щоб ми зробили багато ступеневі заклади, які будуть здійснювати таку багатоступеневу підготовку, - і коледжі, і технікуми можуть стати основою такої багатоступеневої підготовки і великих регіональних професійних центрів. Це означає, що вони мають бути в єдиній системі професійної освіти. І в цьому є друга розбіжність: що ми вважаємо, що не має бути окремого закону про ці заклади.

Тому наша пропозиція. Прошу глянути на статтю 8. Ми пропонуємо назвати ці ланки професійної освіти: професійну технічну освіту – професійною освітою базового рівня (в третій колонці), а І – ІІ рівні акредитації – професійна освіта вищого рівня. Таким чином, стає зрозуміло, що не йде мова про саме вищу освіту, а що це професійна освіта, але вищого рівня. Тобто ось така пропозиція назви.

Далі, рухаємося далі по цьому тексту. Йде мова про те, на яких рівнях національної рамки кваліфікацій здобувається ця професійна освіта. Як бачите, є перший, початковий рівень професійної освіти, який відповідає ІІ – ІІІ рівню національної рамки кваліфікацій, і це, як правило, ПТНЗ; є другий, базовий рівень професійної освіти, який відповідає ІІІ-IV рівню національної рамки кваліфікацій; і є ІІІ-й, вищий рівень професійної освіти, який відповідає V рівню національної рамки кваліфікації. Тобто наші домовленості про те,  що це вищий рівень професійної освіти і що він відповідає п'ятому рівню національної рамки кваліфікації, ми зберігаємо в цій редакції.  

Отже, ми пропонуємо скрізь по тексту  замінити слова "професійна освіта" словами "професійна освіта базового рівня" (це стосується  професійно-технічної освіти чинної) і "професійна освіта вищого рівня" (теж це стосується тих закладів, технікумів і коледжів, які перестануть здійснювати підготовку бакалаврів, а залишаться тільки на молодшому спеціалісті).

Далі,  стаття 11 "Про профільну  середню освіту". Адже вимогою наших технікумів  і коледжів стала   вимога  готувати  на базі  9 класу, вони хочуть готувати на базі 9-го класу. І ми тут фіксуємо для них цю вимогу. Написано, що за професійними напрямками можуть здобувати повну загальну середню освіту одночасно з професійною підготовкою за спеціальностями у закладах професійної освіти вищого рівня.

Наступне, стаття 13. У статті 13, ми вважаємо,  її треба доповнити додатковими    частинами для того,  щоб показати різницю і розмежувати: що відбувається саме в системі професійної освіти базового рівня і що відбувається  в системі професійної освіти вищого рівня.  Тому тут написано, який саме рівень  професійної освіти здобувається там і там. В системі професійної освіти вищого рівня ми написали, що можна здобувати профільну середню освіту, перший початковий рівень, другий  базовий рівень професійної  освіти та  третій – вищий рівень професійної освіти, тобто, вони мають право працювати на всіх рівнях.

Крім того, ми записали важливу тезу (повторили), про п'ятий рівень національної рамки кваліфікації. А також про те, що особа, яка здобула професійну освіту, може продовжити навчання на наступних рівнях освіти, в тому числі за скорченою програмою підготовки у випадках та порядку, визначених законодавством. Це була принципова позиція технікумів і коледжів про  те, щоб вони могли здійснювати підготовку, і потім діти їх продовжували навчання за спорідненими спеціальностями у вищих навчальних закладах за короткими термінами навчання. Треба визнати, що в деяких країнах це категорично заборонено, наприклад, в Німеччині. Але вони робили це раніше, ми домовилися про це і ми цю компромісну норму включаємо в закон, тому що вважаємо, що це розширює доступ до вищої освіти.

Наступна позиція. Стаття 25 "Громадське самоврядування". Вимагають коледжі та технікуми, щоб у їхніх закладах не було передбачено батьківського самоврядування. Посилаючись на те, що вони в тих самим умовах, що вища освіта, де діти вже навчаються повнолітні. Ми задовольняємо цю позицію і написали про те, що крім закладів вищої освіти та закладів професійної освіти вищого рівня.

Наступне. Ми обговорили цю позицію. Про що?

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, тільки вищого рівня, тобто технікумів і коледжів.

52 стаття, яка стосується надбавок. 52 стаття, яка стосується надбавок, коледжі і технікуми наполягають про те, щоб умови надання матеріальної допомоги визначалися установчими документами закладів освіти або колективним договором. Це визначено законодавством у сфері праці, а саме Трудовим кодексом, що має бути колективний договір, і в ньому ви визначаєте засади надання матеріальної допомоги. Тому це є зайва позиція в нашому законі. Натомість, у статті 8  і це теж підлягає загальній дискусії, тут вони пропонують, щоб надбавка за наукові ступені і вчені звання здійснювалася тільки у закладах вищої професійної, тобто їхньої, ми її зараз написали як професійної вищого рівня, так, і вищої освіти. Я, шановні колеги, прошу вас розважити над такою проблемою. Ми зараз стоїмо на порозі широкомасштабної шкільної реформи, де нам потрібно буде туди кращі сили, у школу, залучати.

І якщо ми виділяємо, що надбавку за науковий ступінь отримують тільки в системі вищої освіти або в системі професійної освіти вищого рівня, ми таким чином відштовхуємо від всіх інших складових освіти людей з науковим ступенем.

Скажіть, будь ласка, якщо цей вчитель захистив дисертацію з методики викладання фізики. Він не має права через те, що він працює в школі, отримувати надбавку за свій ступінь? Я вважаю, що це дискримінаційна норма. І пропоную її вписати як таку норму, що така надбавка встановлюється за наукові ступені та вчені звання відповідно до законів України.

Тепер наступне. Науково-методичне забезпечення. У Законі Кабміну науково-методичне забезпечення здійснюють тільки заклади вищої та післядипломної освіти. А наші колеги з коледжів і технікумів дописали тут ще себе. Ми натомість наполягаємо, що кожен заклад освіти має можливість здійснювати науково-методичне забезпечення. Ми ж зараз хочемо побудувати державні стандарти, базовані на результатах навчання. І це дасть простір педагогічної свободи створювати свої навчальні програми. А ми хочемо обмежити це тільки вищою післядипломною освітою і вищою професійною. Чи професійною вищого рівня. Тобто ми наполягаємо, що тут мають бути всі заклади освіти. І в цьому суть нашої пропозиції.

Тепер стаття 67 "Фінансування системи освіти". Тут для нас, колеги, в світлі сьогоднішніх подій було кардинально важливо зафіксувати всі субвенції на професійну освіту. Там, де іде здобуття загальної середньої освіти, там субвенція на загальну середню освіту. А також написано, що фінансування професійної освіти будь-якої, в тому числі здійснюється шляхом надання субвенції на підтримку здобуття професійної освіти місцевих бюджетів та інших джерел незаборонених законодавством.

Що є для нас дуже важливо. Так. Останній абзац… Тут, на жаль, не пронумеровані сторінки. Останній… остання частина 7 пункту якраз вперше вводить це поняття в освітнє законодавство України, що здобуття загальної середньої освіти у закладах системи професійної освіти базового рівня та у закладах системи професійної освіти вищого рівня здійснюється за рахунок субвенції на здобуття повної загальної середньої освіти з державного бюджету.

Так, "Прикінцеві та перехідні положення". Тут ми… Тут фактично ми повторили те, що просять вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації. Тобто йде мова про те, що діє на даний момент фінансування, що діє на момент прийняття цього закону. Натомість, яка частина була дуже важливою, що пропонують технікуми і коледжі. Вони пропонують відкласти прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста до 2020 року. Зараз цей прийом здійснюється до 2016, так? Тобто цього року включно.

Після обговорень в робочій групі можемо сказати таке, що до 2020 роки, ми вважаємо, це недоцільним. Але, зважаючи на те, що досить повільно йде напрацювання і можливості ліцензування бакалавра для цих закладів. Тобто вони мають дуже обмежений час для того, щоб визначитися проліцензувати програми бакалавра і залишитись вищими навчальними закладами, з одного боку.

З іншого боку, щойно йде напрацювання стандартів нових. І у зв'язку з цим пропозиція була: перенести це компромісно до 2018 року, тобто дати їм ще 2 роки. Тобто це той компроміс, на який ми можемо піти.

Шановні представники коледжів і технікумів, я вам доповідаю, що цей компроміс, який ми зараз пропонуємо, ми ще зараз почуємо, звичайно, думку Міністерства освіти і науки, бо воно ще не бачило цього тексту.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, добре. Але міністр, наприклад, цифру 2018, так, я не знаю, чи бачив перед тим, я почую зараз реакцію Сергія Мироновича Квіта. Але я вам хочу сказати, що це є найбільш виважений, найбільш консенсусний варіант, якого можна досягти.

І я б хотіла, шановні члени Комітету, народні депутати, щоб ми зараз визначилися політично з цією позицією, бо вона потребує від нас чітко визначеної візії, з якою ми вже прийдемо на 30 березня на відкрите засідання комітету.

Дозвольте… Я готова, по-перше, відповісти на всі запитання уточнюючі, які є, якщо такі запитання є, а тоді передам слово міністру. Чи є уточнюючі запитання? Немає поки що запитань.

Будь ласка, слово Сергію Мироновичу Квіту.

КВІТ С.М. Дякую, Лілія Михайлівна.

Шановні колеги, я також підготував такий аргументований виступ, але, послухавши Лілію Михайлівну і порадившись з нашими колегами, які є експертами, які співпрацюють тісно із комітетом, я в усьому підтримую практично Лілію Михайлівну, окрім одної речі. І я хочу звернути увагу на дві позиції.

Перша – це сама назва. Я сам як філолог, я вважаю, що це не є юридична проблема, це філологічна проблема із назвою. Тому що ми також пропонуємо "вища професійна освіта". У нас дуже такий досвід  спілкування тривалий вже  з шановними представниками вищих навчальних  закладів І і ІІ  рівня акредитації. І це  з самого початку, коли ми  колись відвідали цілою делегацією архітектурно-будівельний (я можу помилятися) коледж, да,  архітектурного будівництва,  який є дуже солідним навчальним закладом. Там це прозвучало  як біль такий, що  нас ніхто не питав,  що нас втягнули в цю вищу освіту, ми все перебудували, у нас міжнародні зв'язки. І оця статусність   насправді, як сказати, вона сприймається ними як захищеність. Тому з самого початку ми тоді, якось  в розмові     цей термін виник "вища професійна освіта". 

Я вважаю,  що ми можемо, якщо у нас є проблеми з юристами, а не можна питати  наперед юристів. Якщо ви хочете мати більше проблем, ви спитайте юристів, і вони    вам скажуть, скільки є проблем. До юристів  треба звертатися в останній  момент і коли ми  їх повинні попросити, як нам вийти з ситуації, а не…

Тому, на мій погляд, ми можемо вийти із ситуації в такий спосіб: ми можемо  це визначення просто додати в наш глосарій  і пояснити, що ми маємо  на увазі. Зверніть увагу, що в англійській мові так само вони ухилилися,  вони не вживають термін  "professional education", вони кажуть "vocation education". Так само, щоб не звучало слово "професійна", яке в різних  формах, воно побутує в контексті, наприклад, вищої освіти, це зрозуміло.

Тому ми можемо запропонувати, скажімо, в глосарії, що тут маємо на увазі,  саме тут, під "вищою професійною освітою"  і чітко виписати з тим,  щоб це лишилося. Тому що, коли, скажімо, наші колеги  працюють, чи вони проводять набір в Україні, чи вони мають якісь міжнародні стосунки скажімо і переговори ведуть з міжнародними партнерами, бо часто до нас приїжджають, до них  приїжджають якісь іноземні студенти. Їм важливо, щоб це звучало і прямо перекладалося "вища професійна освіта", і щоб   вони не пояснювали, що це мається на увазі, а це "вища професійна освіта".            Тобто і ми з самого початку з ними домовилися, і тут є консенсус, що Закон  про вищу освіту, а це ми мали на увазі те, що і ви кажете… Що?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я хочу сказати, Сергій Миронович.  Ви можете перейти до другої позиції?

КВІТ С.М. Так.  Добре. 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бо я вас підтримую.

КВІТ С.М. Так-так.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Більше  того, присутні тут знають, що цей термін я запропонувала на одному з круглих столів. Я тільки хочу сказати одне: що ми це тоді повинні затвердити членами комітету, щоб потім, коли в залі нам будуть робити зауваження по цьому терміну, а нам будуть їх робити, всі члени комітету могли відстоювати цей термін.

Будь ласка, яка друга позиція?

КВІТ С.М. Дякую. Тобто вища професійна освіта. Закон "Про вищу освіту" – це мався на увазі, очевидно, Закон про університетську освіту, і ми тут не маємо ніяких суперечностей.

І друга позиція, на яку я хотів звернути увагу і звернутися до наших колег із вищих навчальних закладів І – ІІ рівня акредитації, це дуже велике прохання не наполягати на окремому законі. Чому? Я це хочу обов'язково сказати, кілька слів. Тому що Лілія Михайлівна згадала, що ми хочемо створювати оці багатопрофільні центри професійної освіти. І це не тільки різні рівні, але також різні профілі, тобто різні професії. І на базі, скажімо, якогось хорошого технікуму чи коледжу може створюватися такий багатопрофільний центр. І в чому тут виграш для нас? Що ми повинні мати на увазі, що ми зараз… у нас є різна статистика, вона не збігається: яку статистику маємо ми, яку Держстат нам дає. Але ми маємо понад тисячу навчальних закладів – те, що ми відносимо до професійної освіти. Це і колишні ПТУ, і технікуми-коледжі. І оцих юридичних осіб може бути в рази і рази менше, юридичних осіб. Учнів не повинно бути менше. І ставлення до самих професій, тобто в яких професіях ми готуємо, також має бути більш гнучким.

Тому, використовуючи досвід передусім європейський, передусім німецький, голландський, ми хочемо створювати багатопрофільні центри. В такому багатопрофільному центрі не обмежується кількість учнів. Ми бачимо з вами, Лілія Михайлівна, там, де по 10 тисяч учнів в такому центрі. Так само там виникає ідея міждисциплінарності. І якщо ми готуємо – я утрую, звичайно, - ми готуємо учнів, які участься класти цеглу, і ми готуємо прораба, ми можемо готувати їх разом, і вони десь можуть мати спільні курси, і кожен з них може мати так, як ми в Голландії бачили, скажімо, курси те, що створює "креатів маінд", тобто креативне мислення і таке інше. Там, де елементи дизайну починаються і таке інше. Тому це є дуже перспективно.

Тому ми те, що я хочу підкреслити, те, що я підтримую зі слів Лілії Михайлівни, що ми ніде не перериваємо, ми кажемо, що у нас учні приходять в професійну освіту, немає бар'єру ніякого між колишньою професійно-технічною і середньо-спеціальною, як раніше називалося, і немає ніяких бар'єрів далі між вищою, тому що далі ми кажемо про скорочені програми і таке інше. Тобто тут має у нас бути повна гнучкість. Тому ми б дуже просили, щоб, від імені Міністерства освіти і науки, щоб наші колеги не наполягали на окремому законі. А всі інші питання, як на мене, ну, вони можуть бути вирішені. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Колеги, отже, відштовхуючись від цієї таблиці, яку я вам озвучила, беручи до уваги пропозицію міністра все-таки зупинитись на формулювання "базова професійна" і "вища професійна освіта" і тоді І-ІІ рівень акредитації - це вища професійна освіта, якщо колеги депутати підтримують, я готова з цим йти, головне, щоб ми це відстояли в залі. І зараз приступаємо до обговорення. Регламент до 3 хвилин, тому що у нас багато учасників, багато питань. Будь ласка, я запрошую від технікумів і коледжів висловити їхню позицію щодо запропонованого варіанту розв'язку проблеми Валерія Андрійовича Булгакова директора Київського коледжу будівництва, архітектури та дизайну. Там треба включити мікрофон і, щоб вас було чути. От Олександр Олександрович вам поможе. Ні. Да. У нас ведеться запис і це дуже важливо.

БУЛГАКОВ В.А. Шановні депутати, шановні присутні, багато говорити не буду, я хочу тільки єдине сказати, подякувати Лілії Михайлівні, вона сьогодні стала ще молодшою і, так дивлюся, красивою нашою жінкою, яка дійсно пішла нам зустріч і зробила те, що ми даже я і не думав сьогодні. Сергій Миронович в моїх очах виріс ще лучше. І от сьогодні як стояло питання, хто міністр буде, я б сказав: "Хай би був Сергій Миронович". Чому? Бо він зрозумів, він як державотворець підійшов до цієї позиції і вирішив це питання позитивно. Я дуже вдячний депутатам, Співаковському, і Литвину, і Кременю. Я дуже вдячний нашій інспекції, бо ми дуже тісно працювали. Особливо я вдячний депутату Марченку, який натхненно працював.

І ще я хотів би сказати. От, дивіться, на петиції 26 тисяч. Потім ми зібрали Всеукраїнську нараду представників, керівників і профсоюзных представників навчальних закладів. Почти 320 тисяч підписів! І результат нашої роботи є. Я дуже вам вдячний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тобто ви таблицю підтримуєте за умови назви "Вища професійна освіта"?

БУЛГАКОВ В.А. Да. Ми могли, ми просили окремий закон. Но бачимо, що на сьогоднішній день це вже питання не будемо ставити. Тому що воно не буде вирішено позитивно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

БУЛГАКОВ В.А. Ще хотів би сказати Олександру Володимировичу Сич, чому міністр так сказав. Це є, дійсно, людина, яка працювала з нами протягом чотирьох місяців, кожен день! Кретович Світлана Сергіївна. Це ті люди, які піклувались і робили так, щоб, дійсно, не знищити систему середньої ланки І і ІІ рівня акредитації. Даже наша Академія педагогічних наук, Луговий, і то він сьогодні нам не забиває голову.

_______________. Може ще заб'є?

БУЛГАКОВ В.А. Та я не думаю. Що все-таки Луговий підтримає. Все-таки вона є, ця освіта. І вона є в Європі. І ми хочемо зробити так, щоб ділився академічний магістр на професійний. І ділився професійний бакалавр на академічний і професійний. Бо наша середня ланка зараз потрібна виробництву. І ви подивитесь, що на сьогоднішній день ви правильно робите те, що залишаєте цю систему і робите ще краще.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Анатолій Костянтинович Похресник просить слова.

ПОХРЕСНИК А.К. Шановні депутати, шановна Лілія Михайлівна! Тут Валерій Андрійович трошки розхвилювався і він, може, не зовсім висловив ті думки, які хотів сказати. Все-таки ми просили б, Сергію Мироновичу, і вас просили б виділити ланку технікумів коледжу в окрему ланку освіти, окремим законом. Так, як це було у зверненні, так, як це підтримали ці 300 тисяч підписів, так, як це підтримали 26 тисяч у зверненні до Президента петицію.

Що нас найбільше хвилює, чесно кажучи? Якщо ми будемо в одному законі із професійною освітою, в одному законі, нас автоматично, з нами буде те, що зараз з ПТУ. При розгляданні бюджету на слідуючий рік нас не будуть виділяти вищий рівень це професійної освіти чи нижчий. Буде рішення професійна освіта на місцевий бюджет. Це перше нас хвилює.

Друге нас хвилює, що при об'єднанні в одну систему ПТУ і технікумів, коледжів виникне такий монстр, який буде важко керованим. Зараз стільки різних видів професійно-технічних навчальних закладів, що там не можна… зараз не можуть розібратися в цій ланці своїй. Якщо туди ще і нас добавити, то це буде такий великий, не керований монстр.

Тому звичайно, що ми просили б, ще раз переглянути, Сергій Миронович, вас і таблиця тут є, які відмінності, от ви подивіться, шановні народні депутати, які відмінності між коледжами, технікумами, ПТУ і тут ще третя колонка є, це слідуюча таблиця, між бакалаврами. Ми зовсім інша система навчання, зовсім інша форма оцінювання знань, зовсім інший вступ, навіть, на екзаменах,  там просто по співбесіді. Пільги, там … там не платять, у нас платять, тобто ціла маса таких відмінностей, будь ласка,  подивіться табличку вони написані. Тому ми просили б звичайно і Сергія Мироновича, і народних депутатів, Лілія Михайлівна, вас, наче ми вже  раніше погоджувались, що це буде окрема ланка освіти, що це буде окремим законом, просили б все-таки зважено підійти до цього питання, тому що це надзвичайно важливе, яке турбує оці півмільйона, чи 300 тисяч людей, які підписали ці звернення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

Давайте ми обговоримо, а тоді я вже буду відповідати, щоб зараз не забирати час. Від академії… Національної академії педагогічних наук Нелля Григорівна Ничкало.

НИЧКАЛО Н.Г. Шановна Лілія Михайлівна! Шановні народні депутати! Шановний пане міністре! Позиція Національної академії педагогічних наук і особисто Василя Григоровича Кременя висловлювалася і на загальних зборах академії минулих, і на розширеному засіданні комітету, і в засобах масової інформації.

Робота з підготовки цього документу, я маю на увазі той варіант проекту Закону про освіту… про професійну освіту тривала роками спільно з Міністерством освіти і науки, спільно з Департаментом професійно-технічної освіти, багато разів ми збиралися, працювали.

І тому, власне, сказати, по-чесному, принципових позицій і принципових розходжень у нас у підходах немає.

Пропоную продивитися в такому контексті. Таблиця, якщо взяти всі основні функції цих навчальних закладів, не ПТУ, мова йде професійно-технічні навчальні заклади різного типу, то функції професійно-технічних навчальних закладів сучасних, технікумів і коледжів збігаються по усіх основних позиціях: організаційно-педагогічна діяльність, не буду зачитувати ці позиції; позиції, котрі пов'язані з управлінням навчальним закладом; керівник; призначення; колегіальний орган і інше, плюс, плюс, плюс. Тобто збігаються функції цих навчальних закладів і їх завдання. Це перше, що хочу сказати.

Друге. Вік. Це одна вікова категорія учнівської молоді, скажімо так, це ті ж діти одного віку. Відповідно і мета, і завдання.

Тепер я поділяю думку шановного Сергія Мироновича щодо зарубіжного досвіду, зокрема, голландський досвід, якщо візьмемо законодавство країн Європейського Союзу, Лілія Михайлівна шановна згадувала. Німеччина, єдиний закон про професійну освіту, останній прийнятий у 2015 році. Але кожна із 16 земель приймає своє законодавство з урахуванням федерального закону.

Польща, єдиний закон – устава о школьництве заводовим. І в цьому школьництве заводовим професійні освіті поєднані, починаючи від професійної школи, огульно профільовальний ліцей, тут же і технікум і тут же в цій вертикалі структура підвищення кваліфікації працівників для цієї вертикалі.

Наприклад, Фінляндія,  єдиний Закон про професійну освіту та навчання, який охоплює відповідно усі типи навчальних закладів. Тобто досвіду європейського і не європейського, коли приймався закон під конкретний один, два типи навчальних закладів такого в європейському досвіді немає. Тому ми і пропонуємо, ми перед засіданням встигли уважно подивитися і вважаємо, що третя колонка таблиці узгодження, про яку говорила шановна Лілія Михайлівна, пропозиція Комітету з питань науки і освіти заслуговує на підтримку, оця третя колонка. Виходячи з цього, на нашу думку, на окремому законі не варто наполягати. Це в Європі це називається професійна освіта і навчання і так називаються закони багатьох європейських країн. На нашу думку окремого закону не варто.

Щодо окремих пунктів можна редакційно уточнювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

НИЧКАЛО Н.Г.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, дякую.

Я лише прошу все-таки намагатись до трьох хвилин, тому що буде дуже просторе обговорення. Дякую, Неля Григорівна.

Будь ласка,  Володимир Іларіонович Луговий, віце-президент Національної академії…

ЛУГОВИЙ В.І. Шановні колеги! Наука не завжди популярні речі каже, тому я хотів би висловити два застереження.

Перше – філологічне застереження. У нас буде трудність, тому що англійські слова "vocational and professional" у нас перекладаються одним словом "професійний".

Друге застереження. Термін "higher professional education" – вища професійна освіта, він зайнятий. Він застосовується у вищій освіті. Оце такі два застереження.

Тому, мені здавалось, оті пропозиції комітету, які зараз винесені в формулюваннях, вот, в проекті рішення комітету, вони більш коректні з точки зору, ну, логіки і світової практики.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка… Я зараз буду всім, хто бажає. Але спочатку ще від органів… регіональних органів виконавчої влади хочу запросити до слова Валерія Григоровича Бачинського, заступника директора Департаменту Вінницької обласної державної адміністрації. Прошу.

БАЧИНСЬКИЙ В.Г. Я буквально декілька слів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це… Прошу в мікрофон. Прошу включити мікрофон, дати можливість говорити в мікрофон.

БАЧИНСЬКИЙ В.Г. Я постараюся даже менше чим 3 хвилини сказати, бо я уважно вислухав вас, уважно подивився таблицю і хочу сказати, що ми бачимо вже доопрацьований закон і підтримую Нелю Григорівну повністю в тому, що вона сказала, і мені особливо це, що стосується фінансування. Тут отрадно було побачити це те, що все ж таки передбачена освітня субвенція як і для професійно-технічних навчальних закладів, так і для вищих навчальних закладів. Тобто це вже дає можливість залишити ці навчальні заклади в системі освіти і, перш за все, це зберегти навчальні заклади через те, що, коли ми отримаємо освітню субвенцію, ми знаємо, що тоді місцеві органи не зможуть вплинути на існування чи на неіснування тих чи інших навчальних закладів.

Ну, і другий момент, на якому хотілося б зупинитися, це все ж таки прискорити прийняття Закону про професійну освіту, де би могли би чітко визначитися з позиціями тих чи інших позицій і продовжити співпрацювати в подальшому по підготовці робітничих кадрів і по підготовці промежуточного звена між  інженерно-технічним персоналом і  висококваліфікованим і кваліфікованим робітником.

І не забути тут про вище професійно-технічне училище і центри  професійно-технічної освіти.  Наприклад, на Вінниччині, ми їх маємо 18, це 12 ВПУ і 6 ЦПТО, які теж мають право на підготовку молодшого спеціаліста. Але ми не всім даємо таке право, ми залишаємо право на підготовку  висококваліфікованого робітника. Але  четверо, чотири наших ВПУ, які  готують молодших спеціалістів, і претензій до підготовки до яких в принципі немає. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, все. 

Будь ласка,  я тепер відкриваю для бажаючих. Хто хоче висловитися, коротко свої позиції. Будь ласка, прошу.

КАЛУШКА В.П.  Дякую, Ліліє Михайлівно.

Тернопіль. Голова ради  директорів вищих навчальних закладів І і ІІ рівня акредитації (ще по-старинці).

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Павлович Калушка.

КАЛУШКА В.П. Шановна Ліліє  Михайлівно! Правда, питання місця  коледжів в освіті вже обговорюється, мабуть, другий рік. Перші зустрічі у нас  з Сергієм Мироновичем в тому ж самому Коледжі архітектури і дизайну, з вами зустрічі, з заступниками  міністрів, щоби  в першу чергу ми, десь на сьогоднішній день, вже правда розділили. Я вам ще й таке скажу, що є навчальний заклад, який об'єднує і професійно-технічну освіту кваліфікованого робітника підготовку, і підготовку молодшого спеціаліста, і ще й бакалавра, і ці траєкторії – це різні траєкторії.

З повагою до Неллі Григорівни,  скажу: я просто заперечу, що є дуже багато     спільного між кваліфікованим робітником і молодшим спеціалістом – це є різні речі і їх треба так і тримати. Вони мають  право на об'єднання, бо вони одні для технологічних процесів, для виробничих, для…, і все, але це   різні речі. І, що вже переконалися, на рівні наших колег заступників   міністрів, починаючи… І Полянського ми переконували, і  Сергія Мироновича, що це є різні. Тому,  десь, всі  дуже раді, що на сьогоднішній день, на цю мить, ми вже згідні, що є вища  професійна освіта, ну по крайній мірі в першому читанні, чи в проекті комітету може буде і розглядатися, і хочемо, щоб так і  розглянулося. І є базова професійна освіта. Але це різні речі і їх не варто об'єднувати.

Я дуже би хотів сказати, що, ну, щоб воно так і залишилося. Вища професійна освіта чи професійна освіта, базова освіта. Дуже хотів би, розглянули, щоб воно залишилося окремими законами. Я, може, ще й революційну таку заяву скажу, що базова професійна освіта, швидше можна об'єднувати в законі десь середню освіту, бо вона тільки дає цю середню освіту. Де, скажімо, в Чехії так же само, скажімо, є вища професійна освіта, а базова професійна розглядається із середньою, початковою і цим.

Можливо, то не будемо дивити… Ну, я вже навіть взяв для прикладу Закон про вищу освіту в Чехії, Закон про професійну освіту, вищу професійну освіту в Чехії. Ми десь колись розглядали, вища професійна освіта в коледжах як професійний бакалавр. Але це вже хай вже відходить, хай вже залишається вища професійна освіта і окремою ланкою.

Бо що ще то дасть? Ще дасть елемент фінансування. Не знати, як воно буде зараз фінансування професійно-технічних навчальних закладів. Ми бачимо, що то, ну, на такий держава наступила, ну, на такі граблі, що не знати, як його розрулити, ту пропозицію. То, якщо би вища професійна освіта була окремою ланкою, елемент фінансування з державного бюджету і гарантований десь якийсь елемент фінансування, ну, мабуть, було би дало, що якщо вищі навчальні заклади з вищою професійною об'єднуються з професійно-технічними, то вони би мали декілька напрямів фінансування. Місцевий бюджет, державний бюджет. Один гарантований, один, скажімо, уже і додатковий.

Тому десь це однозначно, що дуже би хотіли, щоб ви підтримали. І велике спасибі, як кажуть, Сергію Мироновичу про особливо вища професійна освіта. Бо ці рівні, це, це трошки воно загадкове, воно навіть не звучить. Що базова І рівня і перший, і другий рівень професійна освіта. Вища професійна освіта і базова, це вже нормально сприймається. І хотіли би, щоб воно так було.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, завершуйте. Ми почули вас.

КАЛУШКА В.П. Варто подумати, щоб це був окремий закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Будь ласка, Головінов Василь Петрович.

ГОЛОВІНОВ В.П. Дуже коротко. Президія Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти, яку я тут представляю, підтримує позицію, яку на сьогоднішній день висловила голова комітету Лілія Михайлівна, і те, що пропонує сьогодні комітет. Дійсно, це на сьогоднішній день   найбільш компромісний варіант,  і з пропозицією Сергія   Мироновича  Квіта щодо  вищої професійної освіти він ще посилюється. Хоча, можливо, будуть, дійсно, з цим проблеми і не  треба  забувати тоді і про професійну освіту вищого рівня. Тобто ми підтримуємо цю праву колонку повністю,  про   що сказала Лілія Михайлівна.

Другий момент. Ми не вважаємо, що є необхідність розробляти окремий закон, думаємо, що це тільки створить  додаткове напруження і додаткові труднощі. І в кінці-кінців в результаті такого  закону, мабуть, і не буде. 

І  третій момент, це невелике застереження, про яке хотілося б сказати, щодо професійної освіти базового рівня. На сьогоднішні день в системі  профтехосвіти нинішньої є 200 десь 60 навчальних закладів ІІІ атестаційного рівня, тобто ВПУ і ЦПТО. Яким  за цим от законом не дозволяється, я так бачу, бути вже тим, що вони  готують молодших спеціалістів і  виникне ситуація. Якщо в законопроекті передбачити, що вони будуть мати можливість, якщо така  буде можливість: кадри, база і все інше – перейти в статус закладу професійної освіти  вищої, то тоді це зніме напругу.   А так може статися,  що ці заклади опиняться перед величезною проблемою. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще два виступи, і ми звершуємо з обговоренням.  Будь ласка, так, коротко, до 3 хвилин. 

Будь ласка, включіть  мікрофон.

ДОВГАНЬ Д.Ю. Доброго дня, Лілія Михайлівна! Доброго дня,  шановні депутати! Доброго дня, Сергію Мироновичу!  Ну, і всі присутні.

Я представляю Вінницький технічний коледж, заступник директора з навчальної роботи Довгань Діана Юріївна.

Перше, я хочу приєднатися до, скажімо так, однієї з груп вже виступаючих осіб, що все-таки ми підтримуємо окрему ланку. Чому? Я не буду повторюватися, тому що вже сьогодні звучали на це питання.

От буквально попередній виступаючий говорив про молодшого спеціаліста, якого готує професійно-технічна освіта. Напевно це рішення, яке було прийнято у 2004 році, коли були внесені зміни в Закон про професійно-технічну освіту, і дозволили професійно-технічним навчальним закладам готувати молодшого спеціаліста, а зараз тягне ці проблеми. Тому що в процесі нашої, скажемо так, пошуку свого місця, ми перевірили, подивилися багато документів.

І, наприклад, ось такі цікаві речі для мене особисто. На сайті Міністерства освіти є накази про обсяги державного замовлення і виявляється, що професійно-технічні навчальні заклади, де ліцензійний обсяг подивитися, ми так і не знайшли, а от обсяги держзамовлення там дуже цікаві цифри. Між 8-9 відсотків обсягів державного замовлення на 2015 рік від того молодшого спеціаліста, якого готують технікуми і коледжі. Але проблема в тому, що коли ми зараз перебуваємо в системі вищої освіти, то в нас є відповідно вступна кампанія. Ми є в системі ЄДЕБО і в системі "Конкурс", а в системі "Конкурс" жодного професійно-технічного училища ми не знайшли з підготовкою молодшого спеціаліста. Тому виникає питання: по-перше, подивитися ці плани цього молодшого спеціаліста, це різний молодший спеціаліст, той, якого готують технікуми і коледжі, і той, якого готують професійно-технічні навчальні заклади.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте так. Вислухаємо, я вам дам слово, спокійно, прошу. Завершуйте, будь ласка.

ДОВГАНЬ Д.Ю. Ми не боїмося. От я чую просто коментарі, і я себе теж стримувала, коли виступали попередні доповідачі. Але питання стоїть в тому, що якщо ми видаємо диплом державного зразка молодшого спеціаліста, то вимоги до всіх мають бути однакові. А вимоги до молодшого спеціаліста – трохи неоднакові.

Звучала в попередніх розмовах думка про те, що професійно-технічним навчальним закладам дозволили готувати молодшого спеціаліста на високотехнологічні спеціальності. Це дуже легко подивитися перелік тих високотехнологічних спеціальностей, наприклад, по Чернігівській області по наказу. Це комерційна діяльність, це бухгалтерський облік, це, ну, перелік дуже цікавий, тому що я не можу назвати "комерційну діяльність" і "фінанси і кредит" високотехнологічною спеціальністю. Це те, що стосується цього питання.

Тому, напевно, проблема в тому, що технікуми, коледжі – це професійна освіта саме в плані об'єднання з професійно-технічними навчальними закладами. Оце є одна з причини.

Наступне. Сьогодні там звучало питання, що коледжі вимагають, щоб в нас надбавка була, а в інших – не була. Напевно, просто ту позицію чи не так прочитали, чи її не так подали. Питання, коли ми працювали над тим, як ми себе бачимо: в коледжах на даний момент в штаті знаходиться понад 2 тисячі 200 науковців, які виросли, наших, які поступали в аспірантуру, які були здобувачами, які захищалися, які зараз навчаються в аспірантурі. От на прикладі мого навчального закладу: у мене є в штаті 6 кандидатів із 93-х педагогічних працівників, 7 навчаються в аспірантурі і 4 погодинника.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, ви розумієте, що в нас обмежений час, да?

ДОВГАНЬ Д.Ю. Да, безумовно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз кожен може розповісти про свій заклад. Ви проти нашої пропозиції, щоб для всіх закладів освіти?

ДОВГАНЬ Д.Ю. Ні, за ту пропозицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, тоді не треба про це говорити. Ви маєте зараз загострювати увагу тільки на тому, що треба змінити в цьому, а не те, що не треба змінювати. Все. Тобто ми почули: ви проти того, щоб професійно-технічні навчальні заклади готували молодшого спеціаліста, бо ви вважаєте, що вони їх готують гірше, ніж готуєте ви. Правильно ваша думка?

ДОВГАНЬ Д.Ю. Ми їх не побачили в системі "Конкурс".  Чого тоді їх немає в системі "Конкурс"?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому немає в системі…

(Загальна дискусія)

ДОВГАНЬ Д.Ю. Тому що там всі є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, я даю вам слово, тільки 3 хвилини. Будь ласка.

_______________. Дякую.

Шановні колеги, мені здається, мені здається, головна причина всіх оцих дебатів наших в тому, що ми не визначили, а для чого взагалі ми приймаємо всі ці закони? Чи ми приймаємо закони освіти заради самої освіти, чи ми приймаємо закони про освіту заради інтересів держави, заради економіки і розвитку держави, заради розвитку наших дітей?

І от, якщо ми подивимося з цієї точки зору, а не з вузько відомчих інтересів, то я скажу, що той проект, який підготував комітет Верховної Ради, нас, систему закладів профтехосвіти, влаштовує повністю за однієї умови. Якщо ми говоримо про професійну освіту вищого рівня, то це має бути абсолютно прозора система. І право здійснювати навчання на цьому рівні мають ті навчальні заклади, які акредитовані відповідним чином і які на це мають відповідний дозвіл держави.

Якщо цю акредитацію пройшли коледжі, прекрасно, - вони вищого рівня. Якщо цю акредитацію пройшли заклади профтехосвіти, а повірте, що у нас таких закладів велика кількість, вони теж мають абсолютно таке право. Чому має бути така дискримінація? Якщо людина отримала найвищу робітничу кваліфікацію? А я закінчую. Просто одну деталь.

Чим відрізняється молодший спеціаліст закладу профтехосвіти і коледжу чи технікуму? У нас молодшого спеціаліста можна отримати лише за умови отримання найвищого робітничого розряду. Спочатку дитина має отримати п'ятий розряд робітничої професії, потім на конкурсній основі продовжити навчання і отримати "молодшого спеціаліста". Робочі навчальні плани "молодшого спеціаліста" затверджуються точно таким чином, як і в коледжі. Через той самий інститут модернізації змісту освіту, тим же самим Міністерством освіти. І оце єдина відмінність.

Там даються "молодшого спеціаліста" більш наукової точки зору. Але нема прикладної бази. А у нас дається вищий рівень робітничої кваліфікації і на підставі цього приблизно 7 відсотків, 5-7 відсотків дітей потрапляє і отримають молодшого спеціаліста. Ми не даємо всім, бо ми розуміємо, що не всі на це здатні. Оце така наша позиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги! Ми зараз тоді будемо обговорювати з народними депутатами, членами комітету, щоб виходити вже на якесь рішення. Я лише хочу відповісти на деякі питання, які тут звучали, дуже такі, проблемні, проблемні.

Перше. Тут звучала теза про те, що можуть перекласти на місцеві бюджети вищі навчальні заклади, тобто технікуми і коледжі, які перестануть бути вищими навчальними закладами, як і перекинули профтехосвіту. Я хочу вам з абсолютно впевненістю сказати, що окремий закон не є запобіжником для того, що вас можуть не перекинути на місцеві бюджети. І тому, що для нас зараз важливо, - це забезпечити іншу позицію: позиція, яка стосується того, що якщо хтось є на місцевих бюджетах, то разом з повноваженнями мають делегуватися гроші. І саме тому ми в закон закладаємо освітню субвенцію на здобуття загальної середньої освіти і субвенцію на здобуття професійної освіти. Це перше. Бо оце вже є запобіжником.

Чи перекладуть заклади, які втратять статус вищих навчальних закладів, бо не будуть готувати бакалавра? Адже ви знаєте, що ви зараз маєте час, і ми хочемо цим законом його продовжити до 2018 року, акредитувати бакалавра - і стати вищим навчальним закладом. І тоді, коли ви є вищим навчальним закладом, ви гарантовано залишаєтесь на державному бюджеті. Хоча це теж, ну, в світлі сьогоднішніх подій неможливо гарантувати. Але цілком можливо, що це може бути, супроводжуватися, коли ви втрачаєте статус вищого навчального закладу, перенесення на обласний рівень. Ми зараз у Раді маємо чітке розуміння того - і з цього приводу в Президента лежить закон, - що професійна освіта може регулюватися виключно з регіонального обласного рівня, і не нижче. І будемо наполягати на цій позиції. Але я просто хочу, щоб ви не жили ілюзіями, що якщо буде такий закон, то тоді вас можуть не передати на місцевий рівень.

Друге питання: чому немає ПТНЗ в системі "Конкурс"? Та тому що вони не мають статусу вищих навчальних закладів. Але вони акредитували  освітню програму "Молодший спеціаліст". І це питання до Міністерства освіти, воно, мабуть, має аргументи по такій акредитації. І ви, звичайно, я вам дам слово, і ви зможете відповісти  на це питання. Тому це  природно, що їх не має в системі "Конкурс". 

І зараз буде чітка  ситуація. Ми, власне, виправимо… З чого це  все пішло. Що  Україна – це єдина країна в рамках Болонського процесу, і тих, хто прагнуть інтегруватись в європейський освітній простір, де вищу освіту  здобували на базі     9 класу, а не на базі повної і загальної  середньої освіти. І все це потягнуло таку ситуацію, яку ми маємо сьогодні, і маємо  її структурувати.

Шановні колеги, я запрошую  вас до слова, народні депутати,  члени комітету. Я пропонувала, а ви не піднімали руку. Добре, поки народні депутати мовчать, тут є народний депутат Олександр Олександрович Марченко. Будь ласка.

МАРЧЕНКО О.О. Доброго дня, шановне товариство, Ліліє Михайлівно, Сергій Миронович! Я підтримую пропозицію по вищій освіті.

В цілому хотілося б сьогодні,  щоб професійно-технічні училища і професійно-технічна освіта, така, яка  є, Сергій Миронович, в Конституції, увійшло  і в законопроект,  який був, філологічно викладався, Закон про професійно технічну освіту. Бо це буде відповідність, Ліліє Михайлівно, Конституції. Це якщо дивитись по тій порівняльній таблиці, яка є.

Але сьогодні, товариство,  напевно наше зібрання,  і, Сергій   Миронович, ви були в залі, коли декларували за законопроект сьогодні про  діток з окупованих тимчасово територій. Ми з вами, народні депутати і адміністрати від освіти, повинні швидко,  дуже швидко  і  мобільно усунути прикрі  помилки, які сьогодні, Ліліє Михайлівно, тільки на Західній  Україні  заставляють батьків учнів 9-х класів йти до нотаріусів і оформляти дозволи на виїзд на навчання в Польщу, в Чехію і в Угорщину, Сергій Миронович. Уже порядка, коли ми приймаємо наші законопроекти і немає… Немає представників Мінфіну? Я не знаю, хто їм буде дякувати в майбутньому, але вони зробили серйозну диверсію проти держави. І в інтересах чиєї держави? Що наші дітки побігли уже на захід вчитись. В першу чергу, пані, я вам, з професійно-технічних училищ, я дякую, що ви так говорите, що в цілому збереження освіти – це майбутнє.

І, Лілія Михайлівна, ми будемо підтримувати цей законопроект при філософії вищої технічної освіти.

_______________. Професійної…

МАРЧЕНКО О.О. Професійної освіти. Обов'язково треба фінансування 67 статтю закріпити на тих позиціях, на яких ви сьогодні її викликали. І, ну, у мене ще не повністю чітка позиція, але от термін кінцевих положень 2020, 2018 рік, треба подивитися як він буде краще буде реагувати на ті обставини, які нам дасть прийняття цього законопроекту.

А так в цілому. Сергій Миронович, дякую за те, що ви відгукнулись на пропозиції ініціативної групи. Лілія Михайлівна, треба йти на зустрічі сьогодні освіті швидко, мобільно і не дивлячись на те, що пані Яресько чинить такий скажений опір. Те, що сьогодні зробила, то є диверсія уже в завтрашній день, я не говорю про майбутнє. Це серйозна диверсія проти українського майбутнього. Дякую за увагу.

Лілія Михайлівна, я… Сергій Миронович, от в нас у вівторок роздавали ці книжечки про українську мову, да, яку знищували. І от сьогодні, я дивлюся, от і міністерство, і народні депутати, і Комітет освіти треба, щоб дивились з чого починалось знищення української держави після козацтва.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ще 3 хвилини, Ольга Іванівна Щербак і все.

ЩЕРБАК О.І. Шановна Лілія Михайлівна! Шановні присутні, депутати! Я хочу звернутися зараз до Закону про вищу освіту, коли обговорювали ми тут в комітеті Закон про вищу освіту, де було два рівня, ну, три рівня: бакалавр і далі магістр.

І сьогодні я згодна з Сергієм Мироновичем, що дійсно закон у нас про академічну вищу… університетську вищу освіту. І тоді виступили представники педагогічних навчальних закладів, музичних, медичних, де прописано, що повинен бути фахівець з вищою освітою.

Так сьогодні оця вища професійна освіта нам відкриває двері для того, щоб ми зробили професійного бакалавра може, який тимчасовий, молодший бакалавр ввели як тимчасовий, якщо подивитись Закон про вищу освіту, що можливо тільки готувати на проміжний цей період, а потім ліцензувати і акредитувати бакалавра, якого акредитують університети. Ми не претендуємо на того бакалавра, якого готують університети, ми претендуємо на професійного бакалавра, який виходить на ринок праці. І оце може бути цей в вищий професійній освіті той професійний бакалавр, внести зміни може до вищої освіти, перенесений у вищу професійну освіту. Це отака пропозиція, над якою можна подумати. І тоді у нас буде академічна вища освіта, і вища професійна освіта, де професійний бакалавр вийде на ринок праці. І буде прийом здійснювати…  залишити на базі 9 класів прийом, бо це профорієнтація йде, буде начальна профорієнтація і модернізація для продовження вищої освіти університетської. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр Володимирович Співаковський.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги, у нас сьогодні історичне засідання, коли у нас на засіданні комітету і міністр, і 2 заступника міністра. Це означає, що все-таки розгортається, да, в сторону освіти наша влада.

Шановні колеги, перше з чого хочу почати, перший момент і дуже є важливий – це те, що в Конституції, а це база, да, це найвищий рівень нашої методології, є чітко записана професійно-технічна освіта, чітко в Конституції записана.

Це означає, що варіант, який запропонований Лілією Михайлівною, тобто варіант комітету, є абсолютно правильний з ідеологічної точки зору. Чому? Бо від базового рівня йде базова. Але тут моє зауваження, все-таки повинна йти професійно-технічна освіта. Бо ми всі знаємо як у нас в країні робиться, ми запишемо професійна освіта, не змінимо Конституцію і після цього Мінфін нам буде розповідати, що ви не наші. Тому ми повинні йти по ланочці професійно технічна освіта, а від того, Лілія Михайлівна, я повністю погоджуюсь, повинна йти професійно-технічна освіта базового рівня і професійно-технічна освіта вищого рівня.

Більш того, я хочу звернутись до всіх вас, шановні коелги, є локальний егоїзм. Це нормально. Але хочу звернути, якщо ми будуємо освітній простір для людини, ми його максимально не повинні розривати. Тому це абсолютно нормально, коли, і тут колега казала, що можна підготувати, наприклад, фахівця, там, 5-го рівня і після цього ця людина йде далі в нерозривному цьому освітньому просторі, це ми створюємо екосистему, в якій буде всім дуже комфортно і людині, і вам в цілому.

Наступний момент щодо скорочувального терміну. Це дійсно дуже потужний інструмент. Як людина, яка працювала весь час у вищій освіті, я хочу сказати, що це дуже потужний інструмент, який робить освітню траєкторію для людини дуже комфортною. Наприклад, да, людина, там, Бериславський педагогічний коледж, після цього вона поступає на початкову освіту і їй не потрібно, наприклад, все це проходити. Але там дуже важливо, Лілія Михайлівна, я би все-таки  це записав, при умові погодження навчальних планів. Бо, якщо не закласти оцей інструмент, то ми можемо просто мати оті проблеми неякісної освіти.

Наступне, дуже важливо. Всі ці наші розмови і весь цей закон це дуже гарно, але, якщо у нас фінансування не буде і фінансування не буде забезпечене, все це просто буде також як Закон про наукову і науково-технічну діяльність, тобто декларації будуть, так як Закон про професійно-технічну освіту, ну, точніше, він називався в проекті професійної освіти, коли ми казали про те, що все повинно йти з держбюджету, а після того 24 грудня голосуємо, що скидаємо їх на місцевий бюджет, я все-таки хочу повернутись до тієї ідеї, яку  якраз от ми, в понеділок Інна Романівна була, і я там був, і там були експерти, обговорювали щодо питання. Все-таки для того, щоб  ніхто нікого ніколи не кидав, все-таки базове фінансування, воно повинно бути гарантоване державою. Бо професійна освіта і професійно-освіта, і все, що йде далі – це державний рівень, це рівень  державного  управління. Тому базове фінансування повинно бути забезпечене через закони. А це, в першу чергу, якщо держава є власником всього цього, то вона повинна  гарантовано віддавати амортизацію, а це, скажімо, від 2, там, до 4-5 відсотків, і вона повинна обов'язково давати кошти. І це може встановлюватись окремими  постановами Кабміну кожного року - давати  обов'язково гроші на розвиток.

Шановні колеги,  бо якщо ми визнаємо, що це вища освіта,  то ми повинні розуміти,    що вища освіта як мінімум повинна оновлюватись хоча би один раз на 10 років, хоча технології  оновлюються 3-4 роки, а знання оновлюються  там 2-3 роки. Тому ми повинні закладати на законодавчому рівні,  що 7,8,9 відсотків повинні йти на розвиток і тоді ми створимо цю базу.

А далі вже, ми можемо працювати, але тут будуть  протиріччя з Бюджетним кодексом.   Бо гібридне  фінансування, ну ви знаєте як, якщо це наприклад  університет,  то йому практично неможливо взяти кошти від мерії міста, чи з обласного  бюджету і так далі.  Тобто, ми повинні, якщо ми пишемо  закон, так  ми ж повинні так написати закон, щоб він  же  ж був працюючим, щоб там були закладені  ті інструменти, які якраз забезпечать, щоб  освіта була не тільки якісною, а головне – ефективною.

Оце моє зауваження  тут до цього, але в цілому це можна  приймати.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую.

Будь ласка, запрошую членів комітету висловити свої думки. Іван  Григорович?   Зрозуміло.

Будь ласка, Володимир Михайлович.

ЛИТВИН В.М.  Шановні колеги!  Мені так бачиться, що   коли обговорюємо цю проблему, слід в центр ставити завдання, щоб нам максимально зберегти отой рівень, який у нас був інтелектуальний. Я думаю, що ви всі погодитесь зі мною: якщо в населеному  пункті невеликому є технікум чи навіть гарне профтехучилище, відчувається                                                                     рівень значно вищий ніж в інших населених пунктах, це перше.

І друге, цілком очевидно, що є елемент, я б не сказав би, конфлікту, а можливо змагальності між тими, хто представляє профтехосвіту, да, я вживаю той старий термін, і хто представляє середню. Ніхто не хоче у комусь бачити, що є намагання розчинити. Хоча мені думається, що тут є, закладається елемент змагальності, що можна з нижчого піднятися вище, в залежності від того, як ти організуєш роботу, з'являється ліфт на тільки для молоді, а очевидно для навчальних закладів. Бо я думаю, погодитесь, що є професійно-технічні училища, я можу назвати, скажімо, Новгород-Волинський вище технічне училище, яке може дати фору деяким технікумам за рівнем оснащеності, за рівнем підготовки дітей і за рівнем того, як вони дивляться на перспективу, які вони спеціальності пропонують.

Наступний момент. Щодо термінології, яка закладена в Конституції, професійно-технічна освіта. Я б, Олександре ………, не зациклювався б на цьому, бо якщо ми будемо все прив'язувати до Конституції, то Конституція якби працювала, у нас не було б проблем з освітою. Тоді можна ставити питання, а що, в нас не фінансується з державного бюджету систему освіти?

Я вам скажу так, особливо кабмінівський і юристи Верховної Ради, що скаже начальство. Да, те вони скажуть, вони все обґрунтують. Тому цілком очевидно, що ми прийдемо, професійна освіта, частину терміну випаде, але в подальшому це з'ясується.

В мене тут викликає, я зачепився, професійна базова освіта базового рівня і професійна освіта вищого рівня. Ми відсікаємо вже зараз цією термінологією деякі професійні училища, які можуть сміливо претендувати на базовий рівень. Як їм бути, ті, які навіть називаються вищі технічні училища? Що, назвати технічне училище базового рівня? В них не тільки назва, а й зміст відповідає. Я думаю, що можна було б продискутувати пропозицію, яка прозвучала, академічна вища освіта для того, щоб, дійсно, це була вища освіта. І далі часткові зауваження.

Мені здається, що ми, коли відсилаємо у порядку визначених законодавством, це означає, що ці  норми будуть мертві, вони діяти не будуть. Особа, яка здобула професійну освіту, може продовжити навчання на наступних рівнях у порядку, визначеному законом, коли цей буде закон. Нам треба тут або прописати одразу в законі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

ЛИТВИН В.М. Тоді нам не треба і писати.

Далі: про заохочення. Науково-педагогічним, науковим та педагогічним працівникам встановлюються надбавки за науковий ступінь і вчене звання відповідно до Законів України. А звання, особливо у професійній освіті, там заслужені працівники, це буде зараховуватись їм?

_______________. (Не чути)

ЛИТВИН В.М.  Це ж не вчений, це почесні звання. Це ж не вчені звання. Очевидно нам треба подумати, нам треба подумати, а якщо бути заслуженим, я умовно кажу…

_______________. (Не чути)

Це доплачують всім…

ЛИТВИН В.М. Так тоді треба прописати нам. Це ж почесні звання, або державні, які… слухайте… я читаю в законі, який ми тут даємо. І знову відносно фінансування: нам очевидно  треба було чітко розділити, що буде фінансуватись з державного бюджету, якщо базова середня освіта, то треба це чітко, щоб прописано скрізь, або, яка доля буде місцевого бюджету співвідношення, бо коли у нас написано все через кому, з державного бюджету, кома, місцевих бюджетів та інших джерел не заборонених законодавством. Я думаю, що все в умовах так званої децентралізації будуть перекидати на місцевий бюджет, бо ми всі свідомі того, що без належного фінансування і визначення функцій держави, … … місцевих органів влади  ці закони всі працювати не будуть, чому, ми переконались.

І наостанок. Я наступного тижня проведу зустрічі із активом технічних, професійно-технічних училищ, коледжів і технікумів, для того, щоб почути їхню думку, можливо там є моменти, які варто було б врахувати. Оскільки ця проблема дуже всіх бентежить і я проводив ці зустрічі. Вони турбуються за і своє майбутнє і за майбутнє країни.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Володимире Михайловичу.

Я лише хочу зауважити, привернути вашу увагу, що тут в статті про фінансування ми застерегли, вперше в нашому законодавстві для професійної освіти, освітню субвенцію на здобуття загальної і середньої освіти обов'язкову і субвенцію на підтримку підготовки, на підтримку здобуття професійної освіти. Тобто вперше тут дві субвенції є, які мають бути гарантовані з держаного бюджету.

Дякую, колеги.

Будь ласка, хто ще хоче висловитися?

Будь ласка, Тарас Дмитрович Кремінь.

КРЕМІНЬ Т.Д.  Шановна Лілія Михайлівна, я напевно хотів би додати таку одну зовсім просту річ. Насправді, яким би не був закон і які б не були зміни до чинного законодавства, але питання номер один, яке бентежить усіх, це питання і обсяги фінансування. Тому, коли я, коли ми попереднього разу розглядали фінансування профтехосвіти і говорили про можливу спроможність місцевих бюджетів допомогти державному, то очевидно ми ще не розуміли тих наслідків, які можуть за собою піти. Ми кожного разу, коли я зустрічаю формулювання місцевий бюджет я очевидно переживаю, що не всі керівники органів місцевого самоврядування, голови обласних рад, міські голови сьогодні готові потягнути і взяти на себе таку відповідальність, яка тягне за собою в тому числі соціальні протиріччя і протистояння. Я знаю точно, що крім освітньої субвенції величезна нестача сьогодні і коштів по медичній субвенції, зокрема, по Миколаївській області. І я думаю, що цей факт однозначно є аналогічним в багатьох інших областях, я вже не говорю за Донецьку, Луганську області, це тема окремого питання.

Тому я все-таки зважав би на ту критику, яка сьогодні лунала, що нам не те що сумно без Міністерства фінансів, нам в принципі дивно чому Міністерство фінансів не реагує на виклики суспільства. Чому ми поступово перетворюємося на орган, який дослухається до них, а вони нас не бачать і не помічають.

Тому моя ідея полягає в наступному. Коли ми будемо розглядати такі досить суттєві не тільки соціального плану, але перспективного плану розвитку української держави питання, щоб як мінімум перший заступник міністра фінансів з рештою з'явився на наше засідання, зважаючи на їхні урядові амбіції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, у мене є така пропозиція, я так розумію, що всі вже висловились. Олексій Олексійович, ви не маєте бажання?

З того, що я почула. Є багато зауважень, але ці зауваження є такого характеру, що ми можемо їх корегувати між першим і другим читанням. Я хочу пояснити, що, оскільки ми взяли Закон про освіту на повторне перше читання в комітет, у нас збігає термін 30 днів, ми маємо максимум 30 днів на доопрацювання закону. Цей термін збігає наступного тижня, і це означає, що в середу 30 березня ми повинні розглянути вже на комітеті цю редакцію. У мене є пропозиція, прийняти за основу те, що ми зараз показали, третю колонку з врахуванням вимоги представників коледжів, в корекції формулювання "вища професійна освіта"  і "базова професійна освіта". Далі: були також суттєві пропозиції народних депутатів, які ми тут почули, але це є пропозиції, які можна нанизувати на цей  текст. Вони не ідеологічно не суперечить, їх можна буде у вигляді поправок між першим і другим читанням, вписати, подати – це не є проблема. Зараз йде мова про ідеологію, але тут немає двох законів – це треба усвідомити. Тобто у нас лінія розлому ще є по тому, чи потрібен спеціальний закон, чи не потрібен спеціальний закон. І наша пропозиція полягає в тому, що спеціальний закон не потрібен. І я не почула, щоб ті народні депутати, які висловлювалися говорили про те, що потрібен, я маю на увазі, члени комітету, потрібен спеціальний закон.

І скажу вам, що я переконана, що ці різниці про які ви говорили, можна відбити дуже детально в Законі про професійну освіту. І ми постаралися ці певні різниці навіть вказати вже в цьому базовому законі. Тому, колеги це така пропозиція, якщо у вас є ще якась пропозиція, яку я маю поставити на голосування, будь ласка,  озвучуйте. Інших пропозицій немає?

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Все-таки я думаю це буде принципове питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але знову ж таки скорегувати і виправити слово "професійна" на "професійно-технічну" можна вже на етапі доопрацювання законопроекту.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Давайте, я погоджуюся.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми подискутуємо ще наскільки можна застосовувати цей принцип, тому що це питання дефініцій. Ми завжди можемо в дужках написати, що це була професійно-технічна. Тому, будь ласка, це рішення взяти за основу третю колонку у даній таблиці до пропозицій законопроекту про освіту.

Прошу, хто за таке рішення? Хто утримався? Хто проти? А, ви просто не підняли руку. Отже, одноголосно. Добре. Зрозуміло.

Дякую, шановні колеги, які брали участь в обговоренні цього питання. Дякую вам за участь в роботі, на все добре.

Ми зараз переходимо до  наступного питання, а саме до комітету звернувся міністр освіти і науки Сергій Миронович Квіт з пропозицією, проінформувати комітет про діяльність державного підприємства "Інфоресурс" і забезпечення доступу до єдиної державної електронної бази з питань освіти, виготовлення і вартість документів про освіту та студентські квитки. Ми задовольнили прохання міністра і для надання цієї інформації надаємо йому слово. Також у вас є інформаційні матеріали у ваших матеріалах. Будь ласка.

КВІТ С.М. Дякую, Лілія Михайлівна.

Я хочу подякувати як Лілії Михайлівні так взагалі Комітету нашому рідному з питань науки і освіти за те, що поставили сьогодні в порядок денний це питання, тому що воно є надзвичайно важливим. Питання виготовлення документів про освіту обліку, всього ланцюжка виробничого, питання збереження і поповнення інформаційних баз . Це страшенно  важливі питання, які без перебільшення, є питання державної безпеки, національної  безпеки.

Тому в цій проблеми закладено насправді дві головних  проблеми. Одна проблема: чому ми підвищили ціну за використання з розрахунку на студента, і це можна легше пояснити, тому що у нас є статистика, ми можемо надати ці пояснення.  І друга  проблема, вона складніша. І я би дуже не хотів, щоби ми поширювали  лобіювання приватних інтересів за рахунок    держави і за рахунок  тих наших сімей, які мають у себе  учнів, або студентів.

Це надзвичайно  важливі питання і тому я з готовністю проводжу прес-конференції, я мав спеціальну презентацію  на уряді.   Сьогодні, на жаль,  я не готував презентацію  тому що приміщення не дуже відповідає, де ми зараз знаходимося і це було б незручно виступати з презентацією. Тому ми підготували матеріали, ми підготували статистику і  я думаю, що питання сенситивне і шановні колеги мали можливість з ним ознайомитися.

І тому я зупинюся на головному. Отже, головне починається з того, що в 1996 році  (і це Додаток 1) з  1996 року постало  питання про те, що документи  про освіту треба захищати, вони мають бути захищені. Абсолютно справедливе питання і тому, зрештою, це призвело і тут ви бачте  в Додатку 1 перелік різних рішень уряду, в основному наказів міністерства. І це призвело до того, що 2000 році були організовані  дві цікавих дуже структури, це товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний  інститут прикладних інформаційних технологій ( в тексті  це НДІ "ПІТ"). І в тому ж році  був організований державний центр прикладних інформаційних технологій, а далі  це ДП,  тобто Державне підприємство "ДЦ ПІТ". "ПІТ", "ПІТ" і там звучить, і це, звичайно, невипадково.

Що було зроблено? Оце Державне підприємство "ПІТ" було створено як певна прокладка для того, щоб легітимізувати використання всіх інформаційних баз і надання, фактично, монопольних прав приватній структурі, тобто вся інформація і всі права, тобто і, з рештою, всі надприбутки були передані в приватні руки – це трапилося у 2000 році.

 І таким чином, що ми одержали? Протягом багатьох років ви знаєте, що в Україні одержували учні, випускники шкіл атестати, і випускники професіонально-технічних закладів, закладів проф-техосвіти і вищих навчальних  закладів дипломи одержували пластикові. І нам говорили про те, що оцей захист про який почала мова бути, у 1996 році, що пластик – це є захід. Пластик, якась марочка приклеювалась, якась металева смужечка, ламінувалося і так далі, що це захист, що ніхто його розгризе, я не знаю від чого це захист? Насправді, колеги, захист – це коли номер і серію диплому можна знайти он-лайн в відкритій базі – це є захист. Будь-хто може перевірити був виданий такий диплом, чи не був виданий такий диплом? Це перша теза.

Друга теза: стосовно самої інформаційної бази, що далі відбулося? У 2011 році здається, чи 2012, я дуже перепрошую, було створене державне підприємство "Інфоресурс" в 2011 році. І це державне підприємство "Інфоресурс" з'їло Державне підприємство "ДЦ ПІТ". Я думаю, ми можемо висловлювати припущення, я не маю на це належних доказів, але можливо новий міністр на той момент, Дмитро Володимирович Табачник, можливо він просто захотів перехопити цю монополію і тому роль прокладки такої між державою і приватним підприємство "ДЦ ПІТ" мало відбуватися через новостворене підприємство державне "Інфоресурс". Можливо, так воно і було. Можливо. Тобто є всі підстави так припускати.

І таким чином, схема ця продовжувалася, тобто монополія продовжувала існувати. І ви можете дивитися, тут різні є інформації, наприклад, на сторінці 4 за нашою нумерацією, можливо, вона зберіглася, там, де ви бачите інформацію стосовно виготовлення документів про освіту на основі фото-комп'ютерних технологій за 2009-2015 роки. Ви бачите внизу там, де, ну, тут колір не видно, там, де темна смужечка це державні кошти, там, де світла смужечка це кошти навчальних закладів, так звані. В переважній більшості кошти навчальних закладів, це кошти самих дітей чи їхніх сімей, які платили за документи, це не тільки документи про освіту, це також учнівські і студентські квитки. І коли ми розмовляли з представниками цієї приватної фірми, чому у вас саме така, а не інакша ціна? Ну, тому що такі умови ринку, що саме таку ціну ми можемо… А умови ринку такі, що тільки одне підприємство знаходиться на ринку. От вам і всі… Хіба це ринок?

І тому ми, коли прийшли працювати в 2014 році, ми почали розбиратися, це не так просто було розібратися, тому що тут є дві головні проблеми, це проблеми, яка у нас є, база підзаконних актів, законів, тобто різна нормативна база. І друга проблема, які є технології, тобто яким чином можна децентралізувати, тобто знищити цю монополію приватну на виготовлення. Тут дуже важливий момент. Якщо ви подивитеся ці матеріали, то можна порівняти скажімо…

А! І, що далі відбувалося із державним підприємством "Інфоресурс". Воно опікувалося тим, що зараз ми називаємо ЄДЕБО, єдина інформаційна база освітянська. ЄДЕБО зараз знаходиться, воно закріплено законом нашим про вищу освіту, тобто воно фігурує в законі і через ЄДЕБО через "Інфоресурс" держава взяла на себе певні обов'язки перед суспільством за те, що держава веде облік, вона веде рух, що дуже важливо, відслідковує рух учнів, абітурієнтів, студентів, випускників. Тобто через ЄДЕБО не може одержувати диплом, наприклад, про вищу освіту людина, яка раніше не фігурувала в цій базі, вона не може виникнути просто. Вона повинна фігурувати, що вона закінчила школу, одержала атестат, потім вона стала абітурієнтом, потім вона стала студентом, вона рухається з курсу на курс, і зрештою вона одержує цей диплом. Тобто ніяка випадкова людина там не з'являється. Якщо ми візьмемо цю базу, якою досі послуговується приватна фірма НДІ "ПІТ", то вона формувалася на основі запитів навчальних закладів. Наприклад, кожного року університет звертався до них і каже, ось наша інформація про випускників, будь ласка, занесіть їх в базу і дайте нам номери, і видайте дипломи. Тобто в такий спосіб вільно чи не вільно, але помилки хоча б могли бути. Тому що по факту кого нам дали, тому ми видаємо дипломи, розумієте. Там потім можна розбиратися чи це була провина університету, наприклад, чи хтось помилився, коли це переносив чи це був умисел. Тому працюють ці системи дуже відмінно.

У 2014 році, як сказав, ми звернули на це увагу і наша діяльність була спрямована на те, щоб знищити цю монополію приватну, метою якої було одержання надприбутків за рахунок держави і за рахунок тих сімей, де навчалися діти в різних навчальних закладах різних рівнів. І далі ми почали працювали, і я можу навести такий приклад по Київському національному університету імені Тараса Шевченка. Що ми зробили в минулому році? Ми децентралізували, нам вдалося децентралізувати дипломи про вищу освіту і дипломи про професійно-технічну освіту. Як тепер це відбувається? Як в усьому світі, кожен університет друкує такі дипломи, які хоче, тобто він може друкувати на папері, може друкувати на пергаменті, може друкувати на золоті, на чому завгодно, на чому хоче. В переважній більшості випадків, університети друкують, наприклад, на своїх друкарнях або вони замовляють один в одного там, де хороша друкарня. Тобто дизайн це справа самого університету, але в них є обов'язок, щоб певна інформація обов'язково була зазначена в дипломі. І ДП "Інфоресурс" видає їм номер, і серію, і будь-хто може через цей номер, серію перевірити був цей диплом наданий, дійсно виданий, чи не був.

І по університету Тараса Шевченка в минулому році економія, тобто ціна на дипломи знизилася у 2,65 рази. Економія склала в одному вищому навчальному закладі 467 тисяч гривень, в одному навчальному закладі. І відповідно тут є   статистика, яким чином, скажімо, зменшувались ці ціни. І всього за минулий рік економія склалася, тобто НДІ "ПІТ", приватна фірма "ПІТ", втратила 43 мільйони гривень, це тільки на вищій освіті і на професійній освіті.

В цьому році ми стараємося децентралізувати атестати про середню освіту і також студентські. Стосовно студентських, для порівняння, якщо на вересень 2015 року вартість виготовлення, тобто початок виготовлення студентського квитка з відтворенням на звичайній пластиковій картці становила 72 гривні, а на банківські понад 100 гривень, то вартість виготовлення найдорожчої банківської картки, найдорожчої за інформацією банківської системи, рідко перевищує 34 гривні. Тобто різниця між банківською, самою крутою карткою – це 34 гривні, а студентський квиток там, де просто шматок пластика коштує студентові 72 гривні.

Тому в цьому році ми сподіваємося, що нам вдасться це зробити, тому що ми працюємо відповідно. Ті затримки, які були в минулому році з наданням інформації, або з виготовленням документів, вони дуже часто провокувалися НДІ "ПІТ", тому що вони звертались до Антимонопольного комітету, вони робили різні… вони просто затримували інформацію без пояснень, тобто вони боролися за свої гроші.

Я хочу звернути вашу увагу на п'яту сторінку – це я переходжу до того, чому були підвищені ціни за використання, за одного студента, за  ЄДЕБО, оплата за ЄДЕБО. На п'ятій сторінці ви можете побачити таку діаграму, яка показує схему в який спосіб… тобто, що нам коштує ЄДЕБО і ДП "Інфоресурс"? Всього це коштує 6 мільйонів і  87 тисячних мільйони гривень на рік. Із цієї суми ми заплатили 1 мільйон 107 тисяч гривень – це те, що називається "Роелті". Тому, що Табачник побудував таким чином цю систему,  що вона належить державі, але програмне забезпечення  належить приватній фірмі. І ми маємо ліцензійну  угоду з приватною фірмою. І це роялті, 1 мільйон 107 тисяч гривень на рік, але це роялті фактично покриває  і все обслуговування системи.  Тобто окремо ми  не платимо за обслуговування. Можна сказати, це роялті, а можна сказати,  що ми платимо цій приватній фірмі за обслуговування. І 260 тисяч – це криптозахист. Решта, це 4 мільйони 7210 тисяч гривень – це витрати самого  Державного підприємства "Інфоресурс". 

Тому що відбулося? Коли ми… Як формувався бюджет Державного підприємства "Інфоресурс"?  Він відбувався, тобто всі ці величезні кошти, які ви бачили, тобто які звучать, що це великі дуже гроші ідуть на "Інфоресурс".  Ці кошти фактично транзитом ішли на НДІ "ПІТ". Так будувалася  ця   система.  Але з кожного документа про освіту якісь кошти лишалися на ДП "Інфоресурс", і таким чином формувався оцей бюджет, який загально трошки більше як  6 мільйонів. Коли ми зменшили ціну  для навчальних закладів і вони платять менше за виготовлення  дипломів, то відповідно, оці грошові  потоки через "Інфоресурс" транзитом до НДІ "ПІТ2 зменшилися, і "Інфоресурсу" лишається менше коштів.  Наша мета підняття цін була  втримати оцей  бюджет в цих же рамках, в 6 мільйонів гривень,  це була мета. 

І що ми маємо на   сьогоднішній день? На сьогоднішній день, збільшуючи на 87 копійок вартість підтримки на одного студента  в квартал,    ми надаємо можливість заощадити біля 100 гривень при отриманні документів про освіту. І відповідно гарантуємо, сто відсотків,  а це контроль всієї  інформації, прозорість всієї інформації, достовірність інформації, коли особа рухається від абітурієнта до студента і до випускника. Тобто 87 копійок ми збільшили, але здешевили на 100 гривень вартість відповідно для навчальних закладів. І дуже часто, в більшості випадків – це не для навчальних закладів, а для самих    студентів, учнів ці документи.

І наостанок   поки що, можливо будуть питання. У нас тут є також Вадим Анатолійович Карандій,  який є, він зараз очолює ….…, він очолював також ДП "Інфоресурс", він у нас  великий дуже фахівець і експерт також. Якісь по нюансах можуть бути питання, я буду його просити, щоб він відповів.

І останні три сторінки, подивіться, будь ласка, шоста, сьома і восьма. Це витрати навчальних закладів, пов'язаних з підтриманням доступу до ЄДЕБО, виготовлення та отримання документів про освіту, студентських квитків для бакалаврів, наступна таблиця – для магістрів і наступна таблиця –  для учнів професійно-технічних навчальних закладів. Ви бачите, витрати, які несуть ці заклади, тобто з чого формується структура витрат. Бачите, ліва колонка, 2014-2016 роки. 2014-2015 роки це було 0,63, тобто 63 копійки, зараз це 1 гривня 50. Там десь стояли, великі витрати стоять нулі, тому що вже за це не треба платити. І ви бачите діаграму, 2014-2016 роки відповідно ці навчальні заклади платять менше. Якщо вони платять менше, менше лишається в "Інфоресурсі", а нам треба, щоб ця структура нашого бюджету 6 мільйонів на рік, щоб вона зберігалася, тому була піднята ця ціна.

І тому, шановні колеги, я намагався дати відповідь на два питання. Тобто перше питання це історія монополії приватної за рахунок держави і за рахунок всіх українських сімей фактично, тобто це більш політичне питання. І друге питання це конкретно чому ми підняли ціну, і причому не на рік, я хочу звернути увагу, не на рік, а тільки на перше півріччя, на перші два квартали. Чому? Тому що влітку у нас випливає термін ліцензійної угоди і тому ми зараз повинні прийняти рішення, а ми приймаємо рішення, працюємо з різними фахівцями, це має бути найкраще для держави рішення. Або ми викуповуємо це програмне забезпечення і для цього кошти є, можливості є, або ми створюємо, замовляємо нове програмне забезпечення. І той шлях, і той, він має свої позитиви і негативи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз ми будемо ставити питання. Дозвольте я розпочну і прошу готувати ваші запитання.

Сергій Миронович, насправді турбує мене дві позиції. Перша, що до цього часу не має рішення, яким чином ми цю інформацію з ЄДЕБО заберемо з приватних рук? Тому що насправді я вважаю, що це питання національної безпеки. Інформація належить державі, але якщо є приватна фірма, від якої залежить обслуговування цієї бази, вона, по-перше, має повний доступ до всіх даних, які є в базі, це перше, тому що ми не можемо гарантувати, з яким зв'язана ця фірма, тим більше розуміючи її генезу і хто її будував. Тому потрібен конкретний план. Я просто дивлюсь на рішення Рахункової палати, яке було. І Рахункова палата підкреслює про недопустимість того, що інформація, яка є в ЄДЕБ, сьогодні до неї мають повний доступ приватні особи. Це перше. Тобто, який є конкретно план? Бо ви кажете про те, що зараз, ну, розглядаються опції про те, як викупити. Чи є якась конкретизація?

І друге моє питання – це, що стосується документі про освіту для відповідно наших випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Тому що зрозуміло, що вчасне отримання документів – це є серйозний показник роботи влади. І затримання документів завжди викликає різноманітні організаційні питання.

Крім того, якщо для нас цілком зрозуміло, що вищі навчальні заклади можуть видрукувати на всякому, всілякому папері, так, отримавши цей номер з бази, свій диплом, то як буде організована ця робота з приводу професійно-технічних навчальних закладів? От зараз можна буде показати, як мінявся той документ, який їм видають, бо вони не мають права надрукувати його, як хочуть. Вони отримують листочок, який, ну, відверто кажучи, такого, дійсно, плану, як документ, як про освіту. Або ми їм даємо можливість, щоб вони могли це зробити в кращому вигляді, або все-таки думаємо, як це буде виглядати. І треба зрозуміти, яким зараз буде атестат про загальну середню освіту у цій конфігурації. От ці два питання до вас, будь ласка.

КВІТ С.М. Дякую, Лілія Михайлівна.

Коли я сказав про дві опції, які існують в цьому році, вони абсолютно реалістичні. Тобто це не так, що ми повинні починати якусь розмову. Ми провели велику підготовчу роботу, провели переговори. І тому абсолютно реалістично або викупити, або замовити нову. Ми замовляли, так-так, є кошти. Ну, значить, кошти є. Я боюся, щоб я не сказав, а потім сказали, що я там, бо це я можу помилитися. Кошти на це є і ми замовляли незалежну оцінку, як компанія називалася? Ми замовляли в великій ІТ-компанії з хорошою репутацією незалежну оцінку. І вони сказали, що або, ну, тобто ми бачимо, або замовити нове забезпечення, або викупити старе. Приблизно це ті самі ціни. Це приблизно те саме.

 І тому, тобто обидва шляхи, вони реалістичні і треба прийняти це рішення. Тобто в чому тут проблема? З одного боку, якщо ми викуповуємо те, що є, воно працює добре. Але воно було створено не нами, так? Не нами, не державою це було створене. В цьому питання. Тобто воно лишається. Хоча воно апробовано і тут позитив. Якщо ми створюємо щось нове, воно створюється нами, воно не апробовано і воно ще має апробуватися. І завжди на цьому етапі, ну, тобто це займає якийсь час.

Але в принципі і то, і то реалістично. І цілком, тобто обидва шляхи, скажімо так, прийнятні. Ми будемо радитися з фахівцями. Тому що тут має бути просто раціональне рішення, просто раціональне рішення. Це перше.

Друге. Стосовно того, що ви спитали про документи про освіту. Мається на увазі про атестати. Я думаю, що для нас абсолютно реалістично, що в цьому році ми децентралізуємо студентські квитки. А стосовно атестатів я також сподіваюся, що ми це зробимо. Якщо Павло Кузьмович може додати, тому що це також його компетенція, то будь ласка.

ХОБЗЕЙ П.К. Добрий день! Шановна Лілія Михайлівна, шановні народні депутати, запрошені! Відносно атестатів і свідоцтв по завершенню 9 класу є два варіанти. Перше. Що ми переходимо, це також на електронний атестат. Тобто буде база даних. Ми будемо бачити чи є, чи не є і весь цей реєстр у нас буде, і це ми зробимо.

Відносно вигляду, на жаль, ми сьогодні сказати не можемо, розглядається два варіанти. Або ми замовляємо бланки, або те, як ви казали, буде просто сформований друк в pdf. І тоді чи відділи освіти, чи якщо вони доручать там школам, які можуть це зробити, вони це роздрукують. Є два варіанти: це може бути на бланках, може бути на їхньому папері, ми впродовж цього тижня з'ясуємо. Але воно є як електронний документ, є електронний документ, все переходимо на цифрове.

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

КВІТ С.М. Дивіться, тут в чому справа? Що вищі навчальні заклади можуть надрукувати так як вони хочуть, вони мають часто потужності і це так як робиться в усьому світі. Заклади професійної освіти в даному випадку вони, як сказати, цей бланк уніфікований, він може бути інакшим. Він може бути інакшим цей бланк, але він є уніфікований. У нас часто є проблеми, так як в минулому році ми працювали, проблеми із проведенням тендерів. Тому що у наших умовах можна заблокувати будь-який тендер, звернувшись до Антимонопольного комітету чи в інший якийсь спосіб.

Блокування тендеру – це зразу відбивається на тому, що ми вчасно не можемо щось видати і ті затримки, які були в минулому році, це результати умислу. Це результати свідомого блокування нашої діяльності. Тому в принципі, так як виглядає диплом про професійну освіту він може виглядати в сто  разів краще, розумієте? Тобто дивлячись у кого які смаки – це може бути книжечка, може бути… тут питання в тендері, тому що це дуже великі кошти, якщо це йдеться про Україну.

Я думаю, на сьогоднішній день, тобто в наших пріоритетах відмовитись від монополії і якщо ми кажемо, що зараз дійсно у нас є проблема, що у нас приватна фірма має доступ до цієї бази. Але, коли цієї бази не було, коли вона не була створена, то приватна фірма сама будувала цю базу і причому, не варифікуючи належним чином рух студентів. Розумієте? Тобто це були величезні загрози. І тому, ми крок за кроком  виходимо з тої ситуації, в яку ми зайшли починаючи з 2000 року, колеги. Це неможливо зробити одномоментно, і ми б хотіли зразу все зробити, це не можна. В минулому році одне, в цьому році друге, тобто ми виходимо з цієї ситуації. І питання того, як виглядатимуть, скажімо, там документи про професійну освіту, це питання дизайну і це питання, яким чином ми звільнимося від якихось зобов'язань, які держава штучно на себе взяла перед приватною фірмою. Ви зрозумійте це. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, колеги, в кого є запитання? Прошу.

Олександр Володимирович.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Сергій Миронович, перше запитання таке. От я просто зачитаю один абзац з листа Українського державного центру міжнародної освіти. Оскільки усунення… Просимо вибачення за нерозлучності, які є наслідками збою в програмному забезпеченні, що виникли у результаті синхронізації даних з ЄДЕБО. Оскільки усунення програмних помилок потребує часу, а строки обробки узагальнює звітні інформації критичними, нами було прийнято рішення щодо надання в ….. інформацію в форматі Еxcel. Співробітники центру просять вас вивантажити інформацію шляхом експорту даних із системи електронного журналу розділу "персон". Ну і далі по тексту.

Скажіть, будь ласка, чи розуміють посадові особи міністерства і державного підприємства, що будь-який не санкціонований експорт даних с ЄДЕБО це кримінальне порушення?

КВІТ С.М.  Я не знаю просто, що ви цитуєте. Я не зовсім це розумію. 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Це лист, який розісланий всім університетам України, в якому, за підписом директора Шаповалової, цей лист.

Просто питання. Як ви особисто відноситесь до цього, що університети, які підкоряються міністерству і відповідним державним установам, повинні вивантажити дані з ЄДЕБО в Еxcel. Як ви просто до цього відноситесь? Без емоцій.

КВІТ С.М. Я можу так сказати. Що кожний університет розпоряджається своїми даними до яких він має доступ. Він сам розпоряджається, тому що він сам друкує дипломи. Він сам ними розпоряджається бо вони мають законний доступ. Як вони розпоряджаються це звичайно питання їхньої відповідальності як вони ними розпоряджаються. Це моє ставлення.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Ну ви підтримуєте лист директора державного підприємства щодо університетів?

КВІТ С.М. Я не бачив цей лист, я не можу коментувати.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.   Добре.

Наступне таке питання. Ви ж знайомі з рішенням Рахункової палати? Правильно.

КВІТ С.М.  Так.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.   Ну яке було в серпні.

КВІТ С.М.  Так.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Скажіть, будь ласка, чи є якийсь наказ в якому чітко виписано, хто, що, в які терміни повинен вирішити щодо зауважень, які зроблені Рахунковою палатою України? У вас є такий документ? В якому чітко визначено, хто, коли і в які терміни вирішить питання, які є зауваження Рахункової палати України.

КВІТ С.М.  Дякую.

Колеги, я можу, щоб відповісти на це питання, це непросте дуже питання. Тому що коли Рахункова палата перевіряє, вона бере в нас пояснення, що відбувається і ми даємо ці пояснення. І Рахункова палата щось бере до уваги, щось вона не бере до уваги. Тому я хочу прокоментувати, от ми якраз сиділи з Максимом Віталійовичем, щоб розуміти, як ставить питання Рахункова палата, щоб це було більш наочно.  У 2008 році Рахункова палата перевіряла Національну академію наук і виставила претензію, що, на жаль, Національна академія наук в частині фундаментальних досліджень 30 відсотків цих досліджень не дали комерційного ефекту. Значить, по-перше, цікаво, що 30 відсотків не дали і це дорікання, але значить 70 відсотків дали, комерційний ефект, фундаментальні дослідження. І, на жаль, на такому рівні дуже часто ми спілкуємось з Рахунковою палатою. Тому що для тих колег, що не знають, фундаментальні дослідження не повинні давати комерційного ефекту. Та сама ситуація у нас, на жаль, відбувається зараз.

Ми бачимо нашу ситуацію так, що ми працюємо над тим, щоб держава взяла на себе повний обсяг відповідальності за підтримання бази, за достовірність бази, за захищеність бази інформаційної і також за друк документів. Тобто по закону ми повинні взяти на себе всю відповідальність за це і держава на сьогоднішній день ще не має можливості мати всю відповідальність. Тому що ця відповідальність з комерційною метою свого часу була делегована комерційній фірмі. І тому моя мета чому я прийшов до вас сьогодні, і наша мета спілкування з Рахунковою палатою довести це, що якщо у нас є огріхи на сьогоднішній день об'єктивного характеру, то ми не можемо вирішити їх одномоментно, є питання технологічні, є питання захищеності, тобто відповідних підзаконних актів, законів і таке інше, тобто нормативної бази. І ми ідемо від простого до складного, ми долаємо ці перешкоди. Ми сподіваємось, при хорошому розкладі, що в цьому році держава візьме на себе всю відповідальність.

Оце моя відповідь.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Сергій Миронович!

КВІТ С.М.  Так.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я просто до чого: рішення Рахункової палати іде від  11 серпня 2015 року. Якщо б, наприклад, як завжди робиться: після всіх зауважень створюються (так і по університетах робиться)  створюється   наказ,  згідно якого іде усунення тих недоліків.

Тут,  до речі, голова інспекції  знаходиться, він знає, що, наприклад, є зауваження, ви створюєте наказ і після цього  розписали. Якщо би це було створено, я думаю, що зараз би питання щодо ЄДЕБО просто б не було.

І третє питання. Я зрозумів. І третє, просто таке питання. Ви розумієте, і я думаю, всі розуміють, що ДП "Інфоресурс"… Я вас повністю підтримую і знаю, що пан Табачник зробив це для того, щоб заробляти і так далі,  тут у мене питань нема. У мене просто питання таке. Ви розумієте, що всі університети підпорядковані  МОНу. Ви розумієте, що ДП "Інфоресурс"  є монополіст стовідсотковий, більше ні  в кого нема прав на ЄДЕБО. Тому змінення ціни за адміністрування доступу  до ЄДЕБО, як мінімум, повинно було  б погоджено з Антимонопольним  комітетом. Бо  не можна, ну  на мій погляд,  як ви вважаєте, це нормально, що,  наприклад, ваша структура не погодила це питання з Антимонопольним  комітетом? Дякую.

КВІТ С.М. От дивіться, колеги, якщо мова йде  про те,  тобто мої пояснення  в цій частині,  це сторінка п'ята , тут, де у нас є малюнок структури витрат,  тобто бюджету "Інфоресурсу",  що ми захищаємо той бюджет, який дозволяє втримувати  "Інфоресурс" від розпаду. 

Тобто іншими словами, якщо хтось із вас керує якимось підприємством, і бюджет  цього підприємства є, наприклад , там 100  тисяч гривень, я не знаю, 100 мільйонів гривень. І трапляються якісь речі, якісь на ринку, тобто якісь турбулентні речі, які 100  мільйонів гривень зменшують вам до  10 мільйонів гривень,  то ваше підприємство не може існувати. Тому в даному випаду, ми дивимося на роботу "Інфоресурсу" (ДП "Інфоресурс") як на захист інтересів всіх навчальних закладів і всіх  сімей, де є студенти і учні. Тому що внаслідок діяльності  ДП "Інфоресурс" і нашого  міністерства всі вони одержали можливість не платити величезні кошти, і на ці 87 копійок, які ми піднімаємо, ми добилися для них усіх зменшення на сто гривень, а в середньому те, що вони платили раніше. Тобто ми захищаємо громадський інтерес, для того, щоб громадський інтерес ми могли захищати через діяльність ДП "Інфоресурс" ЄДЕБО, яке у нас прописано в Законі про вищу освіту, то на сьогоднішній день ДП "Інфоресурс" повинно мати бюджет трошки більше 6 мільйонів. Якщо менше 6 мільйонів, то це підприємство не працює і державний і суспільний інтерес ми не захищаємо, в цьому проблема.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Павло Кузьмович, скажіть, будь ласка,  от ви сказали, що і учні середніх шкіл також будуть підключені до цієї системи. Так я розумію? Створюєте. Скільки для них буде коштувати … скільки для них буде коштувати доступ до цієї бази даних? І клієнтські  міста будуть в школах. чи в управліннях?

ХОБЗЕЙ П.К. Ні, вони будуть на рівні районних відділів, тобто засновників рівні районних відділів міст.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. І скільки це буде коштувати в розрахунку на одного учня?

ХОБЗЕЙ П.К.  Так одноразове підключення, 300 гривень… (Не чути)

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  А хто буде платити?

ХОБЗЕЙ П.К.  Це місцеві бюджети.

СПІАКОВСЬКИЙ О.В.  А, якщо вони не включили це в свій розрахунок бюджет, то як вони будуть платити?

ХОБЗЕЙ П.К.  (Не чути)

Для бюджету району, повірте мені, керівникові яке керівникові колишньому чи мініста300 гривен, це не є …

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. З одного району?

ХОБЗЕЙ П.К.  Да, з одного району.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. І за учнів вони не платять за всіх?

ХОБЗЕЙ П.К.  Ні, ні.

КВІТ С.М.  Я перепрошую, кошти за учнів передбачені в бюджеті, передбачені, в місцевих бюджетах ці кошти передбачені.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Так, Сергій Миронович, а у нас же ж освіта на бюджетних студентів безкоштовна, наскільки я розумію, а платять в ДП "Інфоресурс" всі студенти, включаючи і студентів, які навчаються на державній формі. Тоді чому за них платить університет? Тобто фактично вони платять. Тоді поясніть, як тут бути? Контрактні студенти – зрозуміло, це в плату буде включено, а для державних студентів тоді як? Це ми порушуємо Конституцію України щодо безкоштовного навчання?

КВІТ С.М.  Конституцію України ми порушували можливо тоді, коли люди платили величезні гроші в приватні руки. В даному випадку, я хочу повторити, що ми захищаємо інтереси українських сімей, інтереси держави і приватна компанія не має можливості одержувати надприбутки. І те, що ми збільшуємо оплату, це винятково для підтримання життєдіяльності, досить не великий бюджет, це понад 6 мільйонів державного підприємства, щоб це державне підприємства далі захищало інтереси всіх українських сімей і інтереси держави, і не перекладало в приватні руки ні інформацію, ні можливості робити оці схеми з надзвичайно дорогими пластиковими дипломами, що ніде в світі такого ніде не було. Ця схема, наскільки мені відомо, придумана була тільки в Україні.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Сергій Миронович, те, що ви зробили для дипломів і для студентських квитків, я не беру зараз в розрахунок. Іде мова окремо тільки про адміністрування доступу до ЄДЕБО. По наших розрахунках, ви правильно сказали, 6 мільйонів, зараз, це було з розрахунку 0,63 копійки, зараз кожен студент буде платити 1 гривня 80 копійок в квартал. Це означає, що буде платити фактично в три рази більше, тобто 17-18 мільйонів, от і все. Я тому і кажу про те…

КВІТ С.М.  Вони будуть платити, тільки це не бюджет на рік, не треба розраховувати на рік. Цю ціну ми підняли, тобто на перше півріччя, тому що в нас закінчується наша ліцензійна угода і далі ми будемо, в будь-якому разі, держава буде мати програмне забезпечення власне і, наприклад, відпаде потреба платити оце роялті, бо це все буде наше власне. Мова йде про підняття тільки на перше півріччя цього року.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Ну, в угодах з університетами такого нема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,Олексій Олексійович.

СКРИПНИК О.О. Я дозволю собі…

КВІТ С.М.  Угоди укладені тільки, перепрошую, що перебиваю, тільки на перше півріччя з університетами, не на рік.

СКРИПНИК О.О. Прокоментувати, як в минулому до депутатського життя програміст і людина, яка трішки розуміє, як влаштований паровоз всередині і знаючи про цю систему трішки більше, тому що ми дивилися і дивилися на неї з точки зору наскільки чи вона потребує замінити, хотів би зазначити наступне.

Перше. Сама система написана досить і досить грамотно. Це не є подделка, вона зроблена правильно. І я не беру ті частини, які стосуються дипломів і тому подібне. Я оцінюю тільки в даному випадку програмну частину, яка була зроблена, в тому числі з використанням необхідних українських законів по захисту інформації, по передачі інформації в центр… і тому подібне.

Друге. Наявність системи в державному управлінні, подібних систем, в тому числі, на жаль, і в Міністерстві освіти, абсолютно не гарантує, що системи, які існують в державній власності, написані грамотно і функціонують грамотно. І це стосується – Сергій Миронович знає, про що я говорю, - просто у нас є, на жаль, випадки і інші, коли державні системи, власне, мали величезні проблеми там, де мало б бути зроблено нормальний захист, тобто це нічого не гарантує.

Третє. Більшість інформації, яка там знаходиться – тут я вже висловлюю свою приватну точку зору, - мала би бути… і те, що буде… от як сказав Сергій Миронович, основний захист, те, що диплом буде доступний на веб-сайті, - це найкращий захист. І єдине, тут питання доступу до оцінок, щоб ми бачили, що деякі міністри або деякі, що називається, трієчники, ну, це вже от питання, чи являється це персональною інформацією. Я би взагалі вважав, що більшість тої інформації, яка йде про ЄДЕБО, була повністю відкрита, бо там нема, що скривати, я не бачу там взагалі питання секретності, приватності і тому подібне. Якщо доступний диплом, то що ми збираємося ще скривати, якщо можна зайти і подивитися диплом?

Четверте. Написати подібну систему – і тут я підтверджую те, що сказав Сергій Миронович, - в принципі, сума співмірна, але це на перший погляд. Я оцінюю, що реалістично… Я завжди в таких випадках, коли кажуть "рівно", множу на три, тобто реалістично все ж таки це буде коштувати дорожче, і у вас буде ще величезна проблема – це два-три роки, поки ви її відлагодите, для того щоб зробити, щоб вона функціонувала на такому самому рівні, як і ця.

Останнє. Дійсно, подібні системи досить складні і потребують підтримки. Тобто я не знаю, наскільки адекватна сума 6 мільйонів, чи там інша сума, але просто знаю, що сервери і тому подібні речі, і супровід – це є реальні речі, від яких ти нікуди не дінешся. Сказати, що при переводі з приватного в державне  це буде дешевше, я не можу, просто тут… буде з іншої кишені. Знаєте, у нас, як завжди, державне може коштувати суттєво дорожче за рахунок подорожчання ресурсів. Тому я би дуже хотів, щоб ми тут не спекулювали, тому що занадто багато це є технічне, досить складне технічне питання, на якому би було дуже добре, якби ми не спекулювали. Тому що, коли… і тут, насправді рішення має бути прийнято фахівцями, бажано ІТ-шниками, які би, подивившись всереду, подивившись серйозно чи оцінили і сказали, чи є сенс розробляти? За те, щоб… і останнє, за те, щоб розробляти дійсно є сенс, технології змінились за останні пару років змінилися. Є як я знаю в університеті в побажання, в добавлення, я знаю, що і наш Львівський університет Франка і "Політехніка" говорить, що система не повністю їх  задовольняє з точки зору функціоналу і наявності речей. Це в принципі за те, щоб поміняти систему і зробити її більш і потужною, і яка би охоплювала більшу кількість питань, які необхідні в університети. За мінус, те, що система в принципі зроблена грамотно, працює добре, є сенс її викупити, але знову ж таки врахувати ті фактори, які з'являються при експлуатації подібних, дуже складних систем в державних органах. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олексію Олексійовичу, я лише хотіла б зауважити, що на справді предметом занепокоєння, не спекуляцій, а занепокоєння є те, що приватний власник, який сьогодні обслуговує систему і має доступ абсолютно до всіх даних цієї системи, а там я хочу зауважити є персональні дані, які стосується не тільки диплому, які стосуються місця проживання і так далі. Так от ці персональні дані можуть, гіпотетично, бути доступними для людей, які сьогодні в силу історичних обставин, про які ви знаєте, не давніх подій, опинились на території інших країн і, зокрема, Російської Федерації. І у зв'язку з тим є серйозне питання, що ми якнайшвидше повинні прийняти і не йде мова про те, що тут є претензії до  форми власності, яка обслуговує базу. Тут є претензії просто до генези   цього власника, і як може бути використана ця інформація.

СКРИПНИК О.О. Я забираю слово "спекуляція", заміняю його  на "занепокоєння",  це перше.

І  друге.  Хотів би зауважити,  що, на жаль,  на жаль, от  ситуація, власне,  по… базам в  Міністерстві освіти не гарантує наявність інформації в державі, не гарантує, на жаль, в злому і це, на жаль ситуація, на жаль,      дуже сумна і  вона така нерядова. Тому я не маю на увазі, чи тут приватно, чи не приватно, а  я   просто до того, що в мене головне питання, це є,  власне, дуже професійне питання, яке мали би досліджувати фахівці, а вже в другу чергу –політики. А в нас виходить трошки як би, отут у мене є занепокоєння. Дякую.

_______________. Я додам, що ми і з спецслужбами також працюємо, тому ми  намагаємося мати іще такий запас міцності з цього боку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Михайлович.

ЛИТВИН В.М. Я думаю, що варто вітати  відхід він уніфікованого бланку, бо це нівелює  ВУЗи. І, я думаю,  тепер кожен ВУЗ повинен демонструвати, що в нього не просто свій диплом свого зразка, а і своя є особливість. І давно за   це виступали, і  Слава Богу, що ми   цього дійшли.

Другий момент – це, звичайно, треба щоб бездоганно  діяв єдиний реєстр. Для того, щоб можна було бачити насправді має ця людина диплом, чи не має. Я думаю, що ця проблема почалася з політичних моментів, потім під це підігнали  економічні розрахунки, але цілком очевидно,  що безоплатно  реєстри функціонувати не можуть.

Тому коли заразу нас реєстри  нерухомості, то нашу  програму забезпечення  розробляє держава? Ні. Ці більш  вагомі і відповідальні моменти розробляють приватні структури. І якщо  вони розробляють, вони мають абсолютні доступи і я не бачу тут великої  проблеми. І цілком очевидно, а я довіряю  от нашому колезі спеціалісту,  якщо ця  система розроблена, вона працює, то можна паралельно розробляти, тим більше, що можливості є в системі наших вузів. І коли буде зроблено програмне забезпечення, тоді можна поступово здійснити перехід. Я не думаю, що треба нам політизувати цю проблему, наскільки я розумію, вона політизована була і пред'явили звинувачення міністерству в цьому плані, що вони продовжують забезпечити існування різного роду структур, які наживаються на державі.

І останнє. Я прочитав рішення Рахункової палати, я розумію, що там є великі фахівці, які розуміють на всіх цих проблемах, які існують. Це ті проблеми, які ми тут постійно обговорюємо на засіданні комітету, який, думаю, що обговорює міністерство і який тут вирішити саме міністерство не може, але, наприклад, вивчати потребу у фахівцях це завдання не лише для Кабінету Міністрів. Тому мені бачиться, що ми повинні спокійно підійти до цього питання, без такого чергового політичного надриву. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ще хтось хоче виступити в обговоренні?  Ми інформацію міністра послухали. Хтось ще бере слово?

Будь ласка, Олександр.

СКРИПНИК О.В. Володимир Михайлович, я просто хочу сказати, ну, от послухайте. Просто мова йде про що? Або ми закон ми виконуємо в цій країні, або не виконуємо його, а маніпулювання цим в цьому випадку я виконую, не виконую. Для мене питання є важливим, я сам працював проректором і я знаю, коли прийшли від нас, від Табачника і сказали, ви повинні платити 20 тисяч гривень на рік університет за адміністрування. То коли тільки підняли шум, після цього пан Сулімов наїхав так і це питання було знято. Я наскільки пам'ятаю, два роки тому, після Революції гідності, було сказано, що схеми Табачника будуть поламані, це було сказано і пройшло два роки.

Шановні колеги, якщо ми якраз маніпулюємо цим, то нема проблем, то давайте тоді так, якщо нам це вигідно, давайте так його вирішувати, а якщо ні, от так. Я хочу сказати, ви ж захищаєте, да, вчителів і так далі. То скажіть, будь ласка, чого студент повинен по схемі Табачника зараз платити ці кошти. От зараз, наприклад, мій університет вже буде платити не 20 тисяч, а 50 тисяч. То це не політичне питання, це питання або закон виконується або він не виконується.

Шановні колеги, я повністю тут підтримую Лілію Михайлівну. То є питання. Бо ми знаємо, що це російського походження ця система. І це означає, що дехто має доступ в Москві до тих даних, які там знаходяться, до нашої молоді, хочу сказати, до тих людей, з якими можна працювати.

КВІТ С.М.  Я хочу спитати. Я хочу уточнити…

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я перепрошую. Я вас не перебивав, Сергій Миронович.

КВІТ С.М.  Ви весь час перебивали. Добре. 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Перебивайте. Дякую. Перебивайте.

КВІТ С.М. Я хочу у вас уточнити. Які саме схеми Табачника продовжує прикривати наше міністерство? Уточніть, будь ласка.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Я не сказав прикривати. Я сказав про те, що схема Табачника щодо адміністрування доступу до ЄДЕБО залишилася такою ж.

Дійсно, я вас тут повністю підтримую, що ви вирішили питання дипломів, абсолютно. Тут питань нема.

Інше питання було, що літом університети не мали доступу до даних для того, щоб заповнювати ці дипломи, це була проблема. І в результаті там багато, хто мав проблеми з переходом з бакалавра на магістра і так далі. Тут є… Ніяких проблем.

Я також вас підтримую повністю щодо того, що неможливо, щоб студентський квиток коштував 72 гривні. І те, що з цим боритеся я це повністю підтримую.

Але… Тобто по дипломах і по студентських квитках я на вашому боці. Але я не на вашому боці, коли ми залишаємо схему по ЄДЕБО, отут ні. Бо я знаю, я такий же айтішнік як і Олексій Олексійович. Я працюю і працював з дуже великими компаніями айтішними, я знаю, що, чого коштує, як це працює. Просто на мій погляд, на мій погляд, як народного депутата, я так зрозумів, коли ви прийшли ви могли би зразу вирішити це питання, дати завдання. У нас є дуже потужні університети, у нас є Національна академія наук, можна було б розробити альтернативне програмне забезпечення на новій платформі. Правильно Олексій Олексійович каже, технологію оновлюєця. Після цього це було б державною власністю і після цього вирішувалися всі питання, закладувалися в бюджет ці кошти для того, щоб, наприклад, бюджетні студенти це не платили. І це вирішено в питаннях Рахункової палати.

До речі, я хочу сказати, ніхто цього не проходив окрім мене. Коли до мене зайшли три сбушніка, коли ця система була запущена, то зайшли і почали перевіряти. Я можу показати цей акт на 11 сторінок по порушення Закону "про персональні дані". Тому це дуже серйозна річ. І якщо хтось думає, що можна отак вирішувати або так, то це не так.

Тому я прошу все-таки ще раз зачитати те, що я хочу, щоб було в нас в рішенні: "Усунути всі недоліки функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, зазначені у звіті рішенням Рахункової палати України від 11 серпня".

Наступне: "В найкоротший термін вирішити питання розроблення програмного забезпечення з обслуговування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, юридичні права якого б належали державі".

Наступне: "Вирішити питання передачі Єдиної державної електронної бази з питань освіти до державної власності".

Наступне: "Переглянути розмір оплати вищими навчальними закладами за підтримку доступу до Єдиної державної електронної бази з питань, повернувшись до розцінок станом на 01 січня". Достатньо, поки там 2 з половиною мільйона клієнтів, цього буде достатньо, для того щоб бюджет тут був закритий.

Наступне: "Розглянути можливість упровадження альтернативних баз даних, доступніших і більш практичних в застосуванні".

Наступне: "Вижити заходів для недопущення затримки друку і видачі документів про освіту. Забезпечити належний контроль за діяльністю ДП "Інфоресурс", позбавивши його невластивих контрольних і дозвільних функцій держави". Бо ДП "Інфоресурс" каже: "Оце так, оце не так", - і так далі.

І також пропоную останнє, також вважаю за необхідне в порядку здійснення контрольних функцій розглянути стан виконання Міністерством освіти і науки України рекомендацій, викладених у пункті 2 рішення на найближчому засіданні комітету". Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Олексійович.

СКРИПНИК О.О.  Я просто змушений прокоментувати свого колегу айтішника, тому що диявол – він завжди в дрібничках. І тут є пару дрібничок, на яких я хотів би зауважити.

Дрібничка перша. Реальна розробка такої системи буде коштувати в районі 1 мільйона доларів. Якщо будуть це робити державні структури, треба помножити це ще на 3 – на 4. Це перше.

Друге. Тобто, якщо ми помножимо по нинішньому курсу, ми отримаємо десь біля 30 мільйонів гривень. А, наскільки я розумію, нам в рік ДП "Інфоресурс" коштувало скільки: 9, 10 мільйонів, так?

_______________. (Не чути)

СКРИПНИК О.О.  6 мільйонів? Тобто, грубо кажучи, розробка системи – це є функціонування тої системи ДП "Інфоресурс" на протязі 5 років. На скільки я розумію, основна причина чому не було прийнято це в минулому році по передачі в державну власність – це  є, власне, питання коштів і питання економії бюджету, де тільки можна, і як тільки можна. Тому що, по крайній мірі Міністерство освіти таким чином формувало це питання в минулому році і я, якщо питання, а питання грошей в даному випадку є дуже суттєвим, я вважав, що це є абсолютно нормально підтримати. В цьому році, на скільки я розумію, це останній рік ліцензій, можна викупити за набагато менші гроші і тому це просто економічно вигідно.

Ще дуже важливе зауваження, в принципі всі нормальні системи, які робляться в світі, так само питання персональних даних стоїть, те, що пан Володимир Литвин питав, дуже сильно. Це робиться дуже просто, фактично зараз існують засоби, які не дозволяють розробнику або автору системи, чи це приватна структура, чи це державна структура, розробляючи одночасно систему мати доступ до даних цієї системи. Це є нормальна практика і я думаю, що Міністерство освіти так само  буде це використовувати, або зміни, або далі по цій базі даних.

І ще важливо, я не маю ніяких зв'язків, і так само ненавиджу систему, яка була запропонована паном Табачником в даному питанні. Дякую.

КВІТ С.М.  Прошу уточнити, тому що колега мені підказує, бо я сам не є ІТ-шник, от Володимир Анатолійович підказує, що розробник програмного забезпечення не має доступу до інформації, не має. Тобто теоретично він може взломати, але він не має доступу до і інформації, інформація належить нам. І тому, такі пункти як передачі ЄДЕБО до держави, вона  належить державі, це система ЄДЕБО. Розробник програмного забезпечення приватний, в якого термін спливає і в цьому році обов'язково це програмне забезпечення буде належати державі. Чи воно буде викуплено, чи воно буде розроблене нове, тобто це абсолютно однозначно.

І тому, я дуже прошу комітет підтримати нас в усіх наших намірах. Коли ми прийшли працювати в 2014 році, ми повинні були проводити регулярне слідство. Нам ніхто не сказав, як це все працює, розумієте? Навпаки, було велике лобіювання в кожному університеті від НДІ "ПІТ", ну, я можу помилятися, але люди були на ставці. І тому ми, ми крок за кроком розкручували цей клубок.

І в цьому році ми плануємо уже вийти на, на фінальні наші результати для того, щоб забезпечити, щоб ми могли забезпечувати суспільний інтерес. Тому я дуже прошу комітет підтримати нас в цьому, а не висувати абсолютно необґрунтованих і нелогічних вимог, які просто не можна виконати, ці вимоги. Тобто ми не можемо створювати альтернативні бази даних. Це абсурд! Хто буде володіти цими базами даний? Тільки держава, я вважаю, має володіти.

Я по своїй природі ліберал. І я вважаю, чим більше у нас різних, скажімо, гравців приватних на нашому полі, це тільки збільшує конкуренцію. А є речі, які, держава має нести відповідальність. І тому в цьому році ми плануємо всю відповідальність взяти в свої руки. Нам дорікати тим, що ми не мали цієї всієї відповідальності два роки тому, в минулому році і в цьому році до кінця не маємо… не можна.  Тому що ми крок за кроком до цього йшли. Я прошу нас зрозуміти, колеги. Дякую. Вибачте будь ласка.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Можна, репліка?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна вже…

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Ні, ну, репліка, ну, я ж не можу, ну, якщо мене коментують, я просто хочу сказати. Сергій Миронович, це робиться дуже просто. Оголосіть конкурс, оголосіть тендер. Університети приймуть участь. Є дуже потужні університети, які розроблять. Я розумію Олексія Олексійовича. Я сам працюю в аутсорсинговій компанії.

Да, ціна мільйон доларів –  це абсолютно правильно. Можна і за 700 тисяч зробити. Бо там, як то кажуть, ………. поштою дуже, від 30 доларів за годину. Але, шановні колеги, я хочу сказати. Університети, які зараз, у яких середня заробітна плата сьогодні 3-4 тисячі, розроблять гарну потужну систему. Сергій Миронович, оголосіть. І оце є внутрішнє інвестування системи освіти. Нормально зроблять. Є НАНУ, є університети потужні. Оголосіть конкурс, вони все це зроблять і все це буде під контролем Міністерства освіти і науки України. Це абсолютно нормально.

А бюджет профінансує той університет або ту структуру НАНУ, яка виграє цей тендер. І все. Шановні колеги, про що ми ведемо мову?

ГОЛОВУЮЧИЙ. При всій повазі, у нас ще великий порядок, і в мене зараз є така пропозиція. У нас є проект рішення, взяти інформацію міністра до відома, і в нас є пропозиції Олександра Володимировича з приводу рекомендацій, які все-таки мають певні уточнення з боку Олексія Олексійовича. У нас так точно виділяються два куратори ЄДЕБО в нашому комітеті, це Олександр Володимирович Співаковський і Олексій Олексійович Скрипник. У мене є пропозиція, щоб ви обоє, шановні колеги народні депутати, виробили рекомендації для нашого міністерства спільні з приводу того, як далі нам розвивати цю тему, і тим самим підтримати міністерство в правильній позиції щодо роботи з "Інфоресурсом", ЄДЕБО.

Отже, хто за таку пропозицію, прошу голосувати, якщо інших нема. Так, будь ласка. Дякую, дякую.

Колеги, ми переходимо далі по порядку денному до наступного питання.

_______________. Дуже дякую, колеги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. От будете окремо.

Проект Закону про внесення змін до Закону України про авторське право і суміжні права щодо використання об'єктів авторського права в пародіях, попурі та карикатурах (реєстраційний номер 3586). Мав доповідати Микола Леонідович Княжицький, автор законопроекту, але він написав нам листа, щоб ми розглядали в його відсутність, оскільки він, як голова комітету, зараз веде засідання відповідного профільного комітету.

Я запрошую до слова Івана Григоровича Кириленка.

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, проектом закону пропонується визначити термінологію пародій, карикатури та попурі, закріпити норми щодо вільного використання твору із зазначенням імені автора без його згоди в жанрах пародій, карикатури та попурі. Запропоновані автором зміни знімають перешкоди для розвитку творчості такого характеру. Головне науково-експертне управління і ряд комітетів, які причетні до теми, дали позитивні висновки. Є технічні зауваження, колеги, які пропонуються автору зняти в процесі або доповіді, або в процесі другого читання. Пропонується підтримати в першому читанні цей важливий законопроект. 

Все. Доповідь закінчено.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Іване Григоровичу.

Шановні колеги! Нам дали дуже чіткі пропозиції до цього законопроекту Науково-експертне управління, а також ті інституції, до яких ми давали запит. І в принципі, можливо, вони не такі об'ємні і зачитати їх під час виступу, як сказав Іван Григорович, і тоді  ми можемо  в принципі проголосувати за нього, за основу і в цілому, з  зауваженнями комітету. Ми в протокол впишемо ці зауваження, які мають  бути зачитані  під час виступу.

Отже, хто за таке рішення, можливо в когось і питання. А якщо питань нема, ну…

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  А що таке "попурі"?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  "Попурі" можна  прочитати, тут є написано…

КИРИЛЕНКО І.Г "Попурі – це музичний, або інший твір, який є творчим підбором і розташуванням уривків інших правомірно оприлюднених творів, або який імітує творчий стиль інших авторів, чи виконавців,  або інших історичних епох".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вичерпно!   

(Загальна дискусія)

Так, хто за таке рішення? Прошу голосувати за основу і в цілому   з врахуванням  зауважень комітету. Дякую.

Наступний проект Закону про внесення  змін до  Закону  України "Про вищу освіту" (щодо обрання керівника вищого навчального закладу), (реєстраційний номер 2603).

Народний депутат Мельничук Іван Іванович відсутній. Що він сказав з приводу його відсутності? Щоб розглядати  в його відсутність?

_______________. Без нього?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Без нього?

Тоді я надаю  слово Олександру Володимировичу Співаковському.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Шановні колеги! Я хочу сказати, що ця норма,  яка існувала до 2004 року і до речі, ця норма існує  в багатьох країнах. Наприклад в Польщі вона існує до 67 років, в Сполучених Штатах,  наскільки я там пам'ятаю,   до       68 років і так далі.  Тобто, ця  норма існує для того, щоб якраз дати можливість окрім двох термінів, які записані в Законі про  вищу освіту, все-таки обмежити віком,  бо є фізіологія людини. І я хочу, якщо провести аналогію, то, наприклад,  вікові обмеження існують для державних людей, і це як то кажуть, не порушує Конституцію. Тобто, на мій погляд, це є абсолютно нормальна норма. І я думаю, що тільки в 65 років все-таки мало, я би зробив 67 років, це було б нормально, бо пенсійні, як то кажуть, можливості людини у зв'язку з досягненнями медицини і кращі, але автор тут поставив 65 років. Тому, я все-таки, рекомендую прийняти за основу, а після цього все-таки попрацювати з автором і ці питання якось вирішити.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Зверніть увагу, що рішення, яке підготовлене секретаріатом комітету, є іншим, ніж те, яке озвучене Олександром Володимировичем, а саме відхилити, тобто ми вже маємо два проекти рішення. І базувалося це рішення відхилити на конкретних зауваженнях Головного науково-експертного управління та інших інституцій, в які ми надсилали для відгуку цей законопроект.

Будь ласка,  Міністерство освіти і науки, яка ваша позиція?

СТРІХА М.В.  Вельмишановна Лілія Михайлівна! Я мушу насамперед сказати, про свою особисту позицію як громадянина, що я очевидно підтримав би цей законопроект, хоч можливо в редакції народного депутата Співаковського з дещо підвищеною цією  віковою межею. Як чиновник, на жаль, я мушу зважати на те, що існує рішення Конституційного Суду України щодо аналогічної редакції, яка містилася в нормі Закону України "Про вищу освіту" від 17 січня 2002 року, коли за конституційним поданням 56 народних депутатів України Конституційний Суд вирішив, що така норма була б дискримінацією за віковою ознакою. І, якщо юристи знайдуть змогу це обійти, можливо це було б поки що проривом, але міністерство і я особисто не бачимо як цю норму можна зараз  обійти – це рішення Конституційного Суду. Дякую.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Так і Конституційний Суд і по Януковичу вирішив питання, що у нас президентська форма правління. Після цього, зробили знову парламентська…

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, ще хтось може…? Прошу, Володимир Іларіонович Луговий.

ЛУГОВИЙ В.І. Мені здається, нам би не варто було конфліктувати з рішенням Конституційного Суду, хоч би як ми до нього не ставилися. Мені здається, коли ми уже в двох законах, і наступних законах, запроваджуємо норму змінності через два строки, то це поступово відбракує всіх тих нікчемних керівників, які поступово зійдуть в нікуди. А ті, хто, можливо, і по віку можуть бути, одиниці, то хай вони будуть. Я думаю, що не треба обмежувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поки ще будуть якісь коментарі, я хочу висловити власну позицію.

Я вважаю, що керівники вищих навчальних закладів – це є виборна посада. І все, що стосується виборів, ми не можемо якимось чином обмежувати. Подивіться: Хілларі Клінтон, 1947 року народження. Ця жінка зараз балотується в президенти Сполучених Штатів Америки і має величезні шанси стати президентом. І це воля народу. Це щодо того, коли ми апелюємо, що на Заході є такі обмеження. Це виборна посада, і люди, ті, які обирають, мають вирішувати: чи ця людина, скільки би років вона не мала, задовольняє їхні інтереси чи ні. Тому я підтримую рішення комітету: відхилити.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  А як же…  досвід, Лілія Михайлівна? От ви зараз…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікові обмеження для президента?

СПІВАКОВСЬКИЙ. О.В. Вікові обмеження – 67 років. Ні, президент – це інше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там виборна посада ректора?

СПІВАКОВСЬКИЙ. О.В.  Виборна, от зараз у них пройшли вибори, там Збігнєв Осадовський став новим ректором Поморської академії. Сьогодні 73 – "за", 51 – за іншу кандидатуру. Але Роман Дрозд, на жаль для нас всіх, закінчив, да, свою каденцію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що він відбув дві каденції – і закінчив.

СПІВАКОВСЬКИЙ. О.В. А в 67 років пан Януш Бердовський вже пішов, він не зміг приймати участь у виборах, бо 67 років в Польщі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, може, це несправедливо…

СПІВАКОВСЬКИЙ. О.В. Ага, зрозуміло.

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Ви знаєте, що от Співаковський має привичку…

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Звичку.

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М.  Ну… Привичку. Да, якраз не звичку. Він десь до тієї вищої освіти вже 18 поправок, ну так не можна, люди сміються, кажуть, хто у вас такий Співаковський, дайте коментарі. Я не можу дати, бо якось колега.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  (Не чути)

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Почекай. Я ж не перебивав тебе, бо я тобі не міністр, я ж такий чоловік, що я ж…

Я вважаю, це виборна посада. Науково-експертне управління, Лілія Михайлівна, що воно сказало? Воно проти цього, це порушення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. На основі рішення…

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Є виборні  зами. Я вважаю, що якщо Поплавському буде 90, якщо захоче колектив його вибрати, він нехай вибирає. Але  до цього часу мені цього не треба, в принципі. Я вважаю, що це право трудового колективу згідно Закону про вищу освіту. Якщо, можливо, такий варіант, коли нові вибори йдуть після 67, то вже можна тоді не вибирати, в принципі, а це вже право колективу. Дивіться, Патон, скільки йому?

СПІВАКОВСЬКИЙ. О.В.  98.

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Ну людина ж працює.

СПІВАКОВСЬКИЙ. О.В.  Нормально все, і Європа до нас гарно відноситься.

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. І авторитетна фігура, розкручене прізвище і так далі.

Я вважаю, що відхилити і в конфлікт не входити з ректорами так, як Співаковський. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.О. Це той випадок, коли я повністю підтримую пана Співаковського. Тому що, власне, Радянський Союз загинув із-за проблеми геронтології, тому Комуністична партія Китаю має обмеження на голову Комуністичної партії Китаю до 60 років. Далі дає йому гарне вихідне пособіє, і це є важливий елемент. Я думаю, що проблема нашої академії, нехай не ображається академік Патон, і так само пов'язані частково з тим, що нема "свіжої крові", нема свіжих думок і можна було зробити його ……… ректором, ще як робить в нас, наприклад, в Католицькій церкві, ще щось придумати. Але ми змушені і повинні оновлювати кадри, мають приходити молоді, наявні, але із своїм баченням воно може бути частково неправильно але тільки таким чином робиться прогрес. Якщо ми цього не робимо це означає, що ми ідемо по тому шляху по якому пішли японські корпорації і коли президент корпорації стає в 78 років. І тому отримують те, що вони зараз отримують, кризу на протязі останніх 20 років. Тому… Стогнація. Тому давайте все ж таки шукати варіанти яким чином взяти і обмежити, ввести обмеження яке би дозволяло приходити більш молодим кадрам на посади, які фактично визначають діяльність вищих учбових закладів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, шановні колеги, ще, хто хоче виловитись?

Будь ласка, Тарас Дмитрович.

КРЕМІНЬ Т.Д.  Напевно, від імені молоді.

Ну, я, напевно, би підтримав це, прекрасно розуміючи, що державний вищий навчальний заклад повинен був би відповідати не тільки середньо тривалості життя чоловіка в Україні, який сьогодні значно менше 65 років, ну і, напевно, тим тенденціям, які сьогодні складаються у нас. Неодноразово у нас лунало про те, що ми мали б підтримати авторитетних керівників вищих навчальних закладів. Але в принципі я вважаю, що це один із тих комплексних варіантів, які ми могли б на якусь перспективу розглянути. Бо тут питання не тільки вікових категорій, тут і питання тривалості самих каденцій, якості і так далі. Мені б не дуже хотілося б, щоб, скажімо так, шлях молодих перспективних керівників вищих навчальних закладів був би в Україні закритий. Якщо не буде його відкрито в Україні вони будуть однозначно відкриті за кордоном. І в принципі цим шляхом величезна кількість українців поступається.

З іншого боку, я прекрасно розумію, що ми повинні в якійсь мірі зробити певний меседж для нашого українського суспільства. Бо за прецедентним правом в такий же спосіб могли піти і інші документи, що стосуються обрання на посаду керівників державних установ, наприклад, в системі концерну "Укроборонпром", ну, наприклад, в системі командування Міністерства оборони України і так далі. Це якраз ті речі про які ми повинні говорити, які повинні розбавляти, нехай не ображаються на мене керівники інших ОНЗ, все-таки молоду кров. Треба знайти цей шлях. Але я думаю, компроміс можна знаходити в інший спосіб тощо. Дякую.

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М.  Да, да, я дуже перепрошую. Тоді потрібно, якщо ви ідете врозріз з Конституційним Судом, в залі ви можете підтримку не отримати, це перше питання.

Друге. Якщо ми обмежуємо, то це вже, коли нові вибори ідуть ректора. Розумієте? …….. Я вже не ректор. Якщо закінчується каденція, я буду йти. Значить, я можу не йти. Але я маю в виду, коли вже вибрали, він іде, коли закінчується його каденція. А якщо ректор вибраний і працює, ми не можемо.

_______________. Він може обиратись, а старші ні ще.

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М.  Старші ні. Щоб це ж було.

СПІВАКОВСЬКИЙ. О.В.  Правильно, так і йде. Він не може обиратись після 65 років. От йому даже 2 дня залишилось, він може обиратись. Але не може…

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М.  От, якраз тобі 2 дні і залишиться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги! Отже, обговорення відбулось. Я лише хочу нагадати вам, що у нас Законом про вищу освіту і Законом про наукову і науково-технічну діяльність вперше запроваджена ротація кадрів дуже жорстка. Кожні 2 каденції обмежено. І я вважаю, що це найбільш дієвий механізм. Тому що це механізм, коли іде оновлення все-таки.

І наполягаю, що я вважаю, що це дискримінація людей за віком. І мені довелося на моєму шляху бачити дуже багато людей старшого віку, які значно молодші, енергійніші і можуть зробити більше, ніж абсолютно "випалені" люди середнього віку. Тобто є дуже різні. Це не залежить, не залежить від вікового цензу.

Але кожен приймає рішення сам. У нас сьогодні є два рішення. Перше рішення озвучив Олександр Володимирович. Прийняти це за основу, а потім поправляти цей законопроект. І були різні пропозиції. Збільшити віковий ценз, написати, що не має права обиратися після, тобто інша конструкція.

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Ну, я спочатку ваше рішення, бо ви перші озвучили. Тому я його і ставлю на голосування.  Три особи, добре.

Є друге рішення: відхилити цей законопроект. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Три особи. Що в таких випадках робиться?

_______________. Нічия.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте ми  відкладемо і ще раз його розглянемо, так? Добре,  будемо ще раз розглядати.

(Загальна дискусія)

Добре. Колеги, будемо його  розглядати ще раз, можливо за участю, нарешті, автора і тоді в нас буде ще більше аргументів.

П’ята позиція. Пані  Наталія Королевська не змогла бути довше на комітеті, тому вона просила перенести і в її присутності розглядати цей законопроект.

Шостий.   Проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону  України "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо проходження студентами вищих медичних, фармацевтичних навчальних  закладів військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби в обов'язковому порядку) (реєстраційний номер 2210а). Автори: Богомолець, Гриневич, Корчинська, Ляшко, Пашинський.

На жаль, пані Ольга Богомолець, яка є першим ініціатором цього законопроекту, не змогла  бути в нас на засіданні. І я маю доручення доповісти  про цей законопроект.

Шановні колеги, в чому полягає цей законопроект. Що  у 2010 році, у нас масово були згорнуті військові кафедри і залишилися поодиноко, в кількох університетах медичних, фактично  в  трьох  університетах  України, крім того, навчання на цих кафедрах було платним. Ви розумієте,  що в контексті всього як нас готували до анексування території,  до збройного нападу – це виглядає частиною так би мовити  ідеологічного плану.

Сьогодні для нас дуже важлива підготовка медиків, які є військовозобов'язаним. І тому цей   законопроект спрямований на відновлення цих  військових кафедр у відповідних вищих навчальних закладах. Науково-експертне управління ставить питання про те, що цей законопроект буде потребувати додаткового фінансування. І це фінансування не пораховане в обґрунтуванні, в пояснювальній записці до цього законопроекту і це основне базове зауваження, все решту приймається. Тому пропозиція є підтримати цей законопроект за основу, а далі нехай автори доопрацьовують, будемо приймати відповідні поправки, доопрацювання і розглядати його ще раз.

Хто за таке рішення, якщо нема питань, то прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

Сьома позиція. Проект Закону про внесення змін до Закону України про культуру щодо просвітництва (реєстраційний номер 2857), Юрій Романович Мірошниченко –  автор законопроекту, дозволив розглядати в його відсутність. Добре, розглядаємо.

Будь ласка, Олександр Володимирович.

СПІВАКОВСЬКИЙ. О.В.  Шановна Лілія Михайлівна, шановні колеги, я дуже коротко. В принципі, цей законопроект про термінологічне визначення суспільної діяльності у нормі просвітництва, а також доповнення духовним спрямуванням напрямків суспільного пізнання у галузі культури. Але ми маємо, тобто це вирішується за рахунок відповідних дефініцій. Але Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України дає наступні зауваження відносно цих питань, вони у вас тут є. І тому пропонується повернути суб'єкту права на доопрацювання це питання. Ну, я так дуже коротко, якщо необхідно, я можу зачитати просто висновок ГНЕУ, з яким погоджується комітет попередній і висновок секретаря до комітету є підтримати позицію Головного науково-експертного управління та рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні повернути законопроект суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є якісь запитання, позиції? Хто за таке рішення? Дякую. Добре.

Колеги, і тепер, незважаючи, що це є одне з таких прикінцевих пунктів нашого порядку денного. Але дуже важлива інформація щодо внесення змін до Закону України про науково і науково-технічну діяльність. Тому що так склалося, що в процесі доопрацювання цього закону на рівні редагування закону Редакційного управління Верховної Ради у нас є певні неточності. І нам потрібно їх виправити внесенням відповідного законопроекту від комітету.

І представить це Іван Григорович Кириленко. Будь ласка.

КИРИЛЕНКО  І.Г. Шановні колеги, як би досконально не працювали над законами, а над цим законом дійсно була величезна робота, величезна, але все рівно ми не уникли помилок. І плюс практика реалізації цього закону протягом двох місяців. Бо, як ви пам'ятаєте, він був прийнятий 26 листопада, вступив у дію 16 січня. Уже двохмісячна практика реалізації показала, що нам треба вносити до нього зміни.

Дивіться. Питання терміну докторант, це не науковий працівник, а вчений. Строк повноважень керівника наукової установи, це я до свого колеги Співаковського, в одній і тій же статті, в 10 в одному абзаці термін перебування на посаді в одному місці 5 років, в другому абзаці 7 років.

В законі помилково визначено, що вибори дійсних членів до складу Національної академії наук, як вони це пропустили, навіть не знаю, проводиться не закритим, а відкритим голосуванням. Ну, вже багаторічна практика закрите голосування. Тут відкрите. І питання актуальне. Бо якраз міняється статут …….. академії наук… Колеги, подивіться, у вас в табличках роздані ці всі пропозиції єсть.

Друге питання. Закон України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суттєво оновлений. Має нові терміни і положення, які надають кращі пенсійні гарантії, ніж ми передбачили в своєму законі. Наприклад, розмір пенсії у разі втрати годувальника і інші.

Наголошується також на встановленні державних гарантій в оплаті праці для молодших наукових працівників в мінімальних заробітних платах, але на рівні, не нижчому подвійної середньої зарплати в промисловості, стаття 36. Уже нема такого поняття "середня зарплата в промисловості", єсть інші терміни, які і вигідніші, і коректніші, якщо вже говорити за практику застосування.

Колеги, таких зауважень, подивіться, набирається добрий десяток. Це вже не технічні зауваження, вони принципово впливають потім на долю людей, на долю установ, на долю сфери, якою наука і науково-технічна діяльність. Пропонується, підкомітету нашому відповідному і секретаріату, негайно, невідкладно, бо нам статути, ви ж пам'ятаєте, коли терміни, статути, коли повинні бути затверджені? Невідкладно, опрацювати ці зауваження і винести як окремий законопроект, який називається "про внесення змін і доповнень" уже в діючий закон, який ми досконально опрацювали. Підпишемо, хто бажає із членів комітету, негайно в зал  і поправити те, що пропустили, що зробиш.

_______________. Приймається.

КИРИЛЕНКО І.Г. Приймається.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, отже, ми чекаємо готового законопроекту і працюємо вже…

(Загальна дискусія)

СКРИПНИК О.О.  Я, безумовно, підтримую, я єдине, що хотів би, щоб міністерство все-таки, там же у нас є деякі терміни, що би ми мали зробити по цьому закону. І, власне, хотілось би почути, чи ми встигаємо по термінах, чи ми встигаємо по тому, що ми мали там деякі речі зробити в "Перехідних положеннях"? Тобто дуже важливо, щоб закон не просто ми поміняли, а побачили на скільки він діє. Дякую.

СТРІХА М.В.  Дякую дуже. Спочатку я хотів би відповісти на це запитання. Міністерством розроблений відповідний план імплементації закону. Зараз триває робота підготовча зі створення ідентифікаційного комітету. Оголошення про це зроблене з певним  навіть випередженням графіку, термін подання кандидатур завершується 18 числа. Можна прогнозувати велике число кандидатур, але не менше 40. Робоча група далі проведе остаточну підготовку до засідання спеціальної конкурсної комісії, тут присутні члени цієї робочої групи, зокрема, Анатолій Глібович, який представляє Національну академію наук. Тобто в цьому сенсі робота триває, хоча звичайно, вона дуже велика за обсягом, це 54 постанови і це складно. Але ми робимо все, щоб не порушити термінів.

Щодо цього проекту міністерства, безумовно, його підтримує, ми б хотіли просити внести так само ще одну норму необхідність якої зараз підказує життя. Річ у тому, що особливістю фінансування університетів, де немає, на жаль, ще зараз базового фінансування, є наявність певного розриву між  завершенням однієї теми і відкриттям іншої наукової теми, що призводить відповідно до необхідності звільнення наукових працівників НДЧ і після того оголошення нового конкурсу, але у зв'язку з цим може існувати проміжок 2-3 місяці, коли люди не отримують зарплатні. Через те є пропозиції частини шостої доповнити нормою, яка повністю списана з Закону "Про вищу освіту", тільки там слова "наукові" і "науково-педагогічні" змінено на "наукові", яка б звучатиме так: "В окремих випадках у разі неможливості забезпечення наукового процесу наявними штатними працівниками вакантні посади наукових працівників державної наукової установи можуть заміщуватись за трудовим договором до проведення конкурсного заміщення цих посад у поточному бюджетному році", це б то, щоб людей можна було б зразу брати на роботу і вони могли б працювати. Відомий випадок зараз, коли 700 працівників НДЧ Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ну, фактично 3 місяці пробули без роботи.

При доопрацюванні закону я так само прошу врахувати ті моменти, які ми обговорили сьогодні з вельмишановним Миколою Миколайовичем. Ми вважаємо за доцільне, здається з цим погодились уже ініціатори, все-таки лишити норму по 240 годин, бо вона справді… Аргументація тих, хто пропонував вилучити цю норму була та, що, що це і так є в чинному законодавстві. Воно то є, але цим законодавством є наказ про Міністерство праці, який може бути скасований в будь-який момент, цей момент мусить бути зафіксований в законі.

Нарешті, дуже важливий момет, який стосується статті 57 або прикінцевих положень. Тут по різному можна зробити, але при доопрацюванні треба врахувати, що на цей момент, от є така колізія, у нас закінчилися в 15-му році інноваційні пріоритети. За законом ми можемо оці інноваційні пріоритети затвердити тільки за рішенням Національної наукової ради, яку поки не створено. Стаття 57 визначає те, що при фінансуванні технологічних розробок на державне замовлення вони мають відповідати інноваційним пріоритетам. Якщо ми охайно не випишемо ці місця зараз або надамо право Кабміну визначати ці пріоритети до створення Національної наукової ради або відмовимося від відповідного запису в статті 57, це може призвести до того, що фінансування цих розробок, які є дуже важливі і фінансування є  великою кількістю оборонної тематики, може бути заблоковано, просто тут просто треба… Це не є політичним питанням, його треба охайно пройти, щоб ми не нашкодили цього року в рамках підготовки закону.

Ну, і нарешті є безумовно одне питання, яке може викликати питання далі при підписанні цього закону Президентом, пропонується замінити норму подвійної середньої заробітної плати, яка, пам'ятаєте, була відтермінована на те, що оклад науковим працівникам мусить виходити з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника, який не може бути меншим семи розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом. В сьогоднішніх умовах, ви розумієте, яка це цифра, ви знаєте бюджетні проблеми. Себто, можливо цю норму варто було б внести якось окремо через те, що вона реально може бути підставою для ветування цього, безумовно, потрібного закону. Дякую дуже Лілія Михайлівна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Будь ласка, Володимир Іларіонович.

ЛУГОВИЙ В.І.  Я хотів сказати, що в законі випала категорія вищих навчальних закладів, коледжей, там є кафедри, науково-педагогічні працівники і за законом вони приводять прикладні наукові дослідження, коледжів немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Дякую, Лілія Михайлівна. Дуже короткий коментар. Дійсно, Національна академія наук пропонувала  вилучити ту норму, де йдеться про 240 годин цього навантаження педагогічного. І ми погоджуємось з аргументацією міністерства, але просили б  іншу редакцію дати, тому що так, як там запропоновано, воно передбачає використання гнучкого графіку там, де насправді він не потрібен. Тобто згідно вже чинного закону до 240 годин можна працювати без використання гнучкого графіку роботи, щоб писанини цієї не було. Тому ми пропонуємо тут іншу редакцію, здійснення освітньої діяльності науковими працівниками не за основним місцем роботи в обсязі не більше  як на 240 годин на рік,  не є  сумісництвом і допускається в робочий час без утримання заробітної плати.  Це по суті  воно дублює, але чітко уточнює, що  це не підпадає  під оформлення гнучкого графіку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Анатолію Глібовичу. Дякую.

ЗАГОРОДНІЙ А.Г.  Дякую.  

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так,  шановні колеги,  я хочу зараз зрозуміти одне: хто в нас пише цей законопроект? Хто його пише? 

_______________.  Народні депутати.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні. Хто готує текст цього законопроекту?  А народні депутати будуть його опрацьовувати. Мене цікавить, хто саме готує проект цього тексту.

_______________. Цим питанням займаюсь я. Але в принципі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, в Миколи  Миколайовича сходяться всі пропозиції?

_______________. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  З цього обговорення, яке щойно відбулося, для мене є чітко зрозуміло, що ми  не уникнемо ще одного обговорення, бо в нас є різні позиції. У зв'язку з тим, прошу для протоколу внести, що ми маємо розглянути на найближчому засіданні комітету, після 30 березня, бо  30 березня – Закон про освіту. Я думаю, що до наступного  засідання, після 30 березня, має бути готовий текст закону…

_______________. …10-го розширене  засідання  по біобезпеці і якраз… (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Значить, ми   зробимо  окреме ще засідання  комітету в якійсь обідній перерві  пленарній, ну інколи треба  два засідання комітету  в тиждень, а не одне…

_______________. Ліліє Михайлівно.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз, хвилиночку,  я завершу, а ви тоді скажете, які у вас пропозиції інші.  І хотілося б  бачити цей текст, і  все-таки, щоб ми його  розглянули,  отримали офіційну позицію Міністерства осовіти, Національної академії наук, Національної   академії педагогічних наук, врахували ці зауваження, які щойно пролунали і лише після цього, ми будемо підписувати цей законопроект. Щоб потім, ми його зразу могли  ухвалювати за основу і в цілому, а не домальовувати  і вносити, бо мені вже, чесно кажучи…

_______________. Лілія Михайлівна, єдине, що, можливо, ми можемо за погодженням врегулювати ці питання і винести вже погоджений варіант, не те, щоб обговорювати, а вже погоджений.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Найкраще, щоб він був погоджений, але ми тоді приймемо на засіданні комітету, що ось це ми підписуємо –і все. Гаразд.

Колеги, в нас ще таке питання, яке ми внесли буквально зараз, але воно термінове, тому що йдеться про звернення комітету до Кабінету Міністрів України Дніпропетровської обласної державної адміністрації: щодо забезпечення подальшого функціонування комунального закладу освіти "Дніпропетровський обласний медичний ліцей-інтернат "Дніпро". Доповідає Тарас Дмитрович Кремінь.

КРЕМІНЬ Т.Д. Дорогі колеги, спочатку офіційна позиція, а потім неофіційна.

Є комунальний заклад Дніпропетровської обласної ради, який називається "Дніпропетровський обласний медичний ліцей-інтернат "Дніпро", який протягом останніх років на правах оренди займає приміщення Національної академії медичних наук.

У зв'язку з тим, що сплив термін оренди цих приміщень у 2015 році, Академія медичних наук запропонувала звільнити приміщення. Відповідно до цього був офіційний лист, відповідно до цього є претензія-вимога номер 1 щодо звільнення незаконно займаних приміщень. Відповідно до цього є звернення до Господарського суду Дніпропетровської області: позовна заява про звільнення приміщень. Є позиція Департаменту освіти і науки відповідно Дніпропетровської облдержадміністрації стосовно того, що шукається альтернативний варіант іншого приміщення для цього навчального закладу обласної власності.

Тому я вважаю, що підтримати колег треба, очевидно. Тому я… Да, у нас таке рішення: звернутися до Кабміну, Дніпропетровської ОДА, Дніпропетровської обласної ради, Фонду держмайна з проханням невідкладного розгляду зазначеного питання та ухвалення відповідних рішень, спрямованих на збереження навчального закладу. Це підтримується.

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)