Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету  з питань науки і освіти

від 17 червня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету Л.М.ГРИНЕВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітету з питань науки та освіти, та усіх запрошених, вітаю народних депутатів, які прийшли захищати свої законопроекти, всі, хто долучився до обговорення на сьогоднішньому засіданні.

І ми розпочинаємо нашу роботу, оскільки маємо кворум.

Присутні усі члени комітету, за винятком Михайла Михайловича Поплавського, але ми можемо розпочинати роботу.

Отже, чи є якісь застереження до порядку денного, колеги?

Немає.

Тоді перше питання. Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення вимоги попереднього погодження, повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими засобами масової інформації (реєстраційний номер 2047), автори Лещенко, Ар'єв. Луценко, Добродомов, Сюмар, Войціцька, Медуниця, Найєм, Соболєв, Заліщук.

Сьогодні присутній Сергій Анатолійович Лещенко у нас на засіданні. Який, як автор законопроекту, буде його представляти. І я надаю вам слово, Сергій Анатолійович.

ЛЕЩЕНКО С.А. Доброго дня, шановні колеги, запрошені. І велика подяка, що ви мій законопроект першим поставили в порядок денний, тому що у нас зараз теж буде комітет і це дасть мені можливість не дуже сильно на нього запізнитися.

Законопроект стосується норми, яка з'явилася в українському законодавстві років 10 тому, якої раніше не було, але потім вона з'явилася, про те, що інтерв'ю, які дають будь-які громадяни, в тому числі посадові особи, після того. як вони були записані журналістом, мають ще погоджуватися у тієї особи, яка це інтерв'ю давала.

На моє переконання, переконання співавторів закону, це є обмеженням прав журналістів, таким чином відбувається фактично цензурування вже того, що було сказано під диктофон, під відеозапис, під інші засоби фіксації особою, яка погодилась на це інтерв'ю. Фактично відбулася певна підміна понять, тому що коли людина погоджуються на інтерв'ю, вона вже автоматично дає згоду на те, щоб сказане нею було оприлюднено, а повторна вже цензура того, що було сказано, воно може призвести, наприклад, до видалення суспільно-важливої інформації, до, знаєте, політичних певних маніпуляцій, тому що, ну знаєте, буває людина каже те, що вона вважає за потрібне, потім починає з огляду на якусь політичну кон'юнктуру від своїх слів відмовлятися. Я це можу сказати з власного досвіду, сам особисто  з таким  зіштовхувався неодноразово, коли політики дають інтерв'ю, розповідають все, що вони вважають за потрібне, а потім  починають  виправляти сказане, казати, що я  тут не  хочу це публікувати, тому що  це  може містити для   мене якісь втрати політичного рейтингу і так далі.

Власне кажучи, цей законопроект  був поданий цим авторським колективом. Потім Комітет з питань свободи слова зробив його попередній розгляд, відбулась там дискусія. І вони запропонували подати законопроект  на заміну, зробивши додаткові правки.

І таким чином пропонується прибрати  із Закону  "Про авторське право  та суміжне право" пункт  3 статті 13, яка  вимагає опублікування запису інтерв'ю лише  за згоди особи, яка його давала.  Також було додано нові норми до  цього законопроекту. І було додатково окреслено, що згода посадової особи органу влади державної або місцевого самоврядування,  організації, які фінансуються коштами бюджету, згода на таке інтерв'ю є підставою для публікації через ЗМІ отриманих протягом цього інтерв'ю матеріалів та повідомлень без попереднього погодження.

Так само  законопроектом додатково ще фіксується право   на відповідь. Тобто особа, яка вважає, що її права були порушені в ході інтерв'ю або, наприклад, була   дезінформація, або зроблені якісь політично некоректні висловлювання,  вона, ця особа має право на відповідь. Ця відповідь дається протягом, має бути протягом двох тижнів подана заява на те, щоб ця відповідь була опублікована  або наданий ефір відповідний.

Власне кажучи,  цей законопроект  невеликий, я всі основні положення  його  виклав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги,…

ЛЕЩЕНКО  С.А.  І вибачте, я перепрошую зразу,  законопроект був підтриманий  Комітетом з питань свободи слова. А в числі співавторів  є якраз  журналісти, які  стали народними депутатами, а також керівник фракції "БПП"  Юрій Луценко,  який теж колись  був журналістом газети "Грані плюс". Все. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я хочу привернути  увагу, що ми отримали і подання комітету відповідне і так само отримали відгуки різних організацій. Все це є у ваших  матеріалах, шановні члени комітету. І зараз ми приступаємо до обговорення. В обговоренні будуть брати участь: від Міністерства освіти і науки – заступник міністра Максим Віталійович Стріха і так само голова Державної служби інтелектуальної власності України Алла Георгіївна Жарінова.

Всі, хто присутні, також можуть долучитися до обговорення. Але спочатку до представлення проекту рішення комітету дозвольте надати слово заступнику голови комітету Івану Григоровичу Кириленку.

КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую.

Шановна Лілія Михайлівна, шановні колеги, шановні автори! Зважаючи на те, що в нас зацікавлені думки будуть висловлені із доволі звуженого числа осіб, я зачитаю, які до нас надійшли до комітету висновки на цей законопроект.

Комітет з питань  запобігання та протидії корупції Верховної Ради  України вважає, що проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, Державна служба інтелектуальної власності та Національна академія наук зазначає, що виключення із співавторства права особи, яка дала інтерв'ю, може призвести до звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод та вважають прийняття проекту Закону недоцільним.

Національна академія правових наук України висловила зауваження до положень законопроекту, надала пропозиції та вважає окремі положення потребують належного доопрацювання.

Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності надав ґрунтовний аналіз законопроекту та вважає його прийняття недоцільним.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради  надало низку зауважень та пропозицій до законопроекту і вважає, що скасовувати авторське право на інтерв’ю, як це пропонується проектом, недоцільно, оскільки у більшості випадків інтерв'ю може розглядатися як літературний твір, який  є результатом творчої праці співавторів – особи, яка дала інтерв'ю та особи, яка його взяла. Адже інтерв'ю дають не тільки посадові особи, але й інші особи, які відомі та цікаві суспільству.

Пропонує визначити Головне науково-експертне, які саме інтерв'ю не є об'єктами авторського права шляхом доповнення частини 3 статті 13 Закону України "Про авторське право і суміжні права", новим  абзацом такого змісту: "Інтерв'ю, яке містить публічну інформацію відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" не є об'єктом авторського права. Його опублікування не вимагає згоди особи, яка дала інтерв'ю.

Крім того, науково-експертне управління застерігає, що запровадження новели щодо публікації матеріалів, отриманих за результатами інтерв'ю згаданих осіб без їх попереднього погодження, створює передумови для спотворення відповідної інформації, що в свою чергу створить сприятливі умови  для поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації. Тому ГНЕУ вважає за доцільне повернути законопроект суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Підтримує законопроект Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики Верховної Ради України, який пропонує за наслідками розгляду в першому читанні прийняти його за основу та в цілому та Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення підтримує проект закону в запропонованій редакції.

Шановні колеги, ну, від себе можу сказати, бо я хочу витупити не від імені комітету, а від себе і сказати наступне. У нас єсть в законах зобов'язуюче право мені давати інтерв'ю? Журналіст в мене хоче взяти інтерв'ю, я делікатно відмовляюся, зобов'язуюче право єсть? Немає. Якщо в цьому законопроекті буде норма, бо правовий нігілізм величезний, що кореспондент, журналіст, інтерв'юер, який бере інтерв'ю, застерігає свого візаві, що все, що буде сказано до коми, до апострофа, до букви, до слова буде опубліковано, людина хай тоді визначається. І тоді, як казав класик: дабы дурь каждого на його була видна. Я, в принципі, підтримую цей законопроект, хоча експертний наш орган, який готував, пропонує, щоб комітет відправив суб'єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання. Я свою позицію висловив, це не позиція комітету, але моя позиція. Я підтримав би цей законопроект. Мене ніхто не зобов'язує, не примушує давати інтерв'ю, не примушує, примусу немає. І якщо мене попередять, що кожна буква, кожне слово те, що ви скажете, буде опубліковано, кожна, не контекст якийсь, з контексту щось вирване, а кожне, щоб суцільний було зрозуміло  текст, що я хотів сказати, друзі, в чому проблема? Хай так буде. Це ознака демократії, ознака свободи, свободи моєї особистості – я знаю, що я говорю. Правда, до нинішнього часу я особисто ті інтерв'ю, які даю, я потім, звичайно, сідаю із журналістом, разом опрацьовую. Інколи дурь на яву така, що думаю, як я міг таке сказати? Суть, дух я не міняю, але слова, звичайно, доводиться інколи врегульовувати, щоб воно ж було, як кажуть, читаємо і потребляємо.  То сьогодні – да, якщо цей законопроект пройде в залі, а це  ознака того, що ми розвиваємося як демократичне суспільство. Я не вважаю, що може бути дискримінація однієї зі сторін інтерв'ю – інтерв'юера, не вважаю. Дякую. Я буду в залі підтримувати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу все-таки представити проект рішення комітету, що Іван Григорович щойно…

КИРИЛЕНКО І.Г. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, проект рішення в нас не співпадає з пропозицією науково-експертного управління, бо науково-експертне управління пропонує відправити на доопрацювання, а в проекті рішення комітету, якщо ви звернете увагу, ми пропонуємо за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу. І потім для можливості, можливо, за скороченою процедурою, врахування певних зауважень, які є в науково-експертного управління і в інших відгуках, які нам надіслали, які стосуються саме питань інтелектуальної власності. Тому я зараз ще надам для обговорення слово – і ми зрозуміємо, наскільки нам потрібне ще друге читання, для того щоб удосконалити текст цього важливого закону. Тобто ми наполягаємо як комітет, що справді тут потрібне врегулювання, і ми маємо йти по демократичному шляху. І тому положення про те, що в першому читанні прийняти за основу – воно є у проекті рішення комітету.

Тепер я запрошую до обговорення. Будь ласка, позиція виконавчої влади – Міністерства освіти і науки з цього приводу.

СТРІХА М.В. Вельмишановна Лілія Михайлівна, вельмишановні народні депутати, оскільки інтелектуальна власність, як відомо, з 2013 року віднесена до компетенції іншого міністерства, ми висловлювати свої позиції тут не можемо. Я можу висловити лишень свою особисту позицію як людини, колись причетної так само до журналістики. Я можу сказати, що, безумовно, це двосічна річ. З одного боку, ми маємо справді дбати про інформацію, корисну для суспільства; з іншого боку, очевидно, якщо ми не даємо права людині, яка дала інтерв'ю, потім якось втручатися в текст, то, очевидно, релевантна мусить бути і ситуація щодо журналіста. Бо коли нічого не говориться про, власне, те, а що може, чого не може робити потім журналіст, очевидно, є певний дисбаланс. Бо, зрозуміло, шляхом препарування інтерв'ю, вирізання з нього певних фрагментів може потім вийти, що завгодно. І це, що завгодно може не компенсуватися ніякими потім зауваженнями, спростуваннями через 2 тижні.

Отже, я підкреслюю, це моя приватна позиція, як Максима Стріхи, людини, яка теж мала відношення до журналістики. Якщо вводиться така норма, то, очевидно, мусить це йтися про подання тексту чи запису без жодних редакційних надалі втручань як з боку особи, яка дала це інтерв'ю, так і з боку особи, яка це інтерв'ю брала. Тоді слухач отримає адекватну ситуацію і зможе судити. Якщо будуть якісь все ж таки редакційні втручання в цей текст з боку журналіста, то, очевидно, на мою думку, це потребувало б дальше погоджень. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла ваша позиція. Отже, Міністерство економіки делегувало до нас голову Державної служби інтелектуальної власності Україну Аллу Георгіївну Жаріну. І я запрошую Аллу Георгіївну до слова.

ЖАРІНОВА А.Г. Вельмишановна Лілія Михайлівна, вельмишановні народні депутати, Державна служба інтелектуальної власності вважає за необхідне доопрацювання цього законопроекту. Я підтримую думку Стріхи Максима Віталійовича, тому що дійсно там виникають багато проблем і ще виникає проблема майнових прав. Тобто людина, яка дала інтерв'ю, вона фактично втрачає майнові права на це інтерв'ю. І це позбавляє, ограничивает її діяльність.

Тому Державна служба інтелектуальної власності вважає прийняття законопроекту в такій редакції недоцільним і вважає направити на опрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Шановні колеги, зараз ми тоді будемо обговорювати. Я прошу вас представлятися і одразу ,і бути дуже лаконічними, бо в нас великий порядок денний сьогодні. Прошу. Прошу.

КОСТИЦЬКИЙ В.В. Дякую. Костицький Василь Васильович президент Асоціації українських правників, третій сектор, скажемо.

Шановна Лілія Михайлівна, шановні учасники засідання, я хочу звернути увагу на те, що з ухваленням цього проекту може виникнути протиріччя у рамках самої статті 13, яка визначає, що співавторами є особи спільною працею створених, яких створений твір. Адже праця  не тільки в тому, щоб записати твір і його  передати, але в тому, щоб висловити думки – перше.

Друге, за статтею 22 Конституції звуження  існуючих прав і свобод при ухваленні нових законів не допускається.

Третя теза, підтримуючи ідею про те, що не можна таким напівцензурним обмеженням на погодження  інформації обмежувати можливість  журналістських розслідувань і  оприлюднення інформації, яка містить повідомлення  про злочини посадовців, про корупцію і… поставимо три крапки, всім зрозуміло, саму ідею треба підтримати.

Наступне я думаю, що має рацію представник міністерства  економіки, представниця, коли  звертаю увагу на  майнові права. Адже можуть бути не тільки політичні інтерв'ю, можуть бути наукові інтерв'ю, можуть бути повідомлення про  винаходи і відкриття, як тоді тут бути?

І якщо такі  інтерв'ю не погоджені, то можуть бути проблеми з тим, що  інформація піде і людина втратить авторство шляхом через те, що буде  плагіат. І щоб  не бути надмірно багатослівним, я ще зверну увагу на одну обставину, мені видається, що  фіксація такого права, як право на відповідь вона не суперечить  Конституції бо конституційні права і свободи на містять вичерпного переліку в Конституції. Але обмежувати  його 14 днями мені здається це зовсім добре – людина  може лежати в лікарні, перебувати в Антарктичній поїздці і так далі. Тому його просто не  треба обмежувати, я б цю частину на місці авторів, взагалі, зняв би.

Тому я хотів би сказати, що приєднуюся до того проекту, який  вносить Комітет з питань освіти й науки. Він на мою думку є абсолютно збалансованим  і дає можливість  доопрацювавши зробити такий законопроект у режимі підготовки  до другого читання, який врахує з одного  боку позицію юридичної громадськості і вчених. А з другого боку продемонструє, що  ми  прагнучи  демократизувати суспільне життя не будемо створювати  ситуацію, коли регулярно порушуємо вимоги Конституції України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тільки дуже коротко пане Андрощук, будь ласка.

АНДРОЩУК Г.О. Позаштатний  консультант Комітету з  питань науки і освіти, якраз ця норма народилась в нашому комітеті більше десяти років тому назад, депутат Глухівський, я її виписували і вона спрямована на захист перш за все і вас, народних депутатів, від того, щоб не спотворювалось. Не перекручувалось не було купюр і так далі. Тобто треба розрізняти цензуру і журналістську етику, тобто порядний журналіст, відповідно до Кодексу професійної етики журналіста, повинен погодити цю норму, адже ти говориш коли усно і коло воно письмово викладено, можливо якась норма неправильна або цифра, або інше, тобто це загальна етична норма і це аж ніяк не цензура. Особливо випадків дуже багато і під час роботи, і схвально тоді академік Юхновський, академік Толочко, інші науковці депутати, які могли багато прикладів безліч навести, коли спотворювались, перекручувались, неправильно або давалося після того, якісь інші слова, які абсолютно перекручувались з ніг на голову. Це журналістська етика, а вона чомусь деяким журналістам, власникам каналів почала не подобатись, більше десяти років нормально. І те, що пропонується, воно не є консенсусом. Якщо це не є об'єктом авторського права публічна інформація, будь ласка, давай вижимку, давай цитату, давай посилання, а не як інтерв'ю, тобто воно також не вирішує питання ця норма, яка пропонується.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша позиція зрозуміла, я лише хотіла б підкреслити , що ми тут приймаємо рішення не на захист депутатів народних, це не наша мета. Наша мета, як новим законодавством сприяти донесенню правдивої інформації, яка має публічний характер. От що дуже важливо, щоб в жодному разі ми зараз не ставили питання про захист якоїсь окремої групи в суспільстві.

АНДРОЩУК. Захист будь-якої особи, яка давала інтерв'ю, від спотворення, перекручення і так далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, от це інше формулювання.

Будь ласка, шановні колеги народні депутати. я вас запрошую до слова для обговорення.

Олексій Олексійович Скрипник.

СКРИПНИК О.О. Я категорично проти прийняття цього закону.

Дуже багато разів, даючи інтерв'ю, я бачив, що без нормальної вичитки, особливо коли ти даєш інтерв'ю голосом, а потім читаєш письмово, то інтерв'ю голосом і письмово відрізняється дуже сильно, тому що фраза, яка вголос і потів на письмі, вони можуть, треба їх робити різними.

Мені здається, що такий закон буде, першу чергу, непрофесійним. Маючи сумний досвід, коли інтерв'ю було спотворене, я ще не був ні депутатом і потім мав ще дуже велику кількість проблем. Я розумію, що без вичитки, без нормального обговорення це неможливо, плюс всі ті аргументи, які сказав колега переді мною. Тому що ми багато цифр можемо не пам'ятати, тебе запитують якесь конкретне питання, ти можеш просто не орієнтуватися. Так, скажіть мені зараз хтось, яка відстань між Землею і Сонцем? Так, в нас зараз такі поширені питання у Верховній Раді, дуже багато.

_______________. В Google  зайду...

СКРИПНИК О.О. Так, в Google ви зайдете, а от, якщо ви не маєте можливості зайти в Google? От, є дуже багато такий  речей, які з моєї точки зору, це просто перші признаки спотворення, непрофесійності, вибачте, суспільства нашого, коли ми до взаємної праці журналіста і того, в кого береться інтерв'ю, ставимося, вибачте, непрофесійно.

Тому я категорично проти, вважаю, що це тільки  погіршить ситуацію із свободою слова, нічого доброго ми тим не добавимо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запрошую до слова. Хто хоче висловитися? Прошу, Кремінь Тарас Дмитрович.

КРЕМІНЬ Т.Д.  Да, якщо коротко, то я підтримую проект рішення нашого комітету. Якщо розлогіше, то зрозуміло, наша дискусія може зайти сьогодні в глухий кут в зв'язку з тим, що, напевно, такого з поміж нас,  хто не вставав, принаймні як мінімум, жертвою непрофесійного інтерв'ю. Але в той же час я хотів би, щоб всі звернули увагу все-таки на ті правки, які вносять. От, зокрема, стаття 2: згода посадової особи автоматично є підставою для опублікування матеріалу без попереднього погодження. Я все-таки вважаю, що державний службовець, кожен із чиновників, який отримує кошти із бюджету, він автоматично повинен відповідати і за свою діяльність, звичайно, слідкувати за тими відомостями, які він надає.

З іншого боку, мені абсолютно імпонує ще така позиція: право на відповідь. У своїй професійній діяльності я зустрічався із тим, коли на мою вимогу чи як чиновника або як народного депутата розмістити спростування про ту або іншу інформацію отримував абсолютно протилежну відповідь.

Я все-таки вважаю, що все-таки від того, що ми  обмежуємо права засобів масової інформації і журналістів на отримання інформації, наше суспільство від того нічого не отримає. В зв'язку з тим, наскільки стрімко розвиваються інформаційні технології, в зв'язку із тим, як кардинально змінюється ситуація в нашій державі. Зрозуміло, що висока відповідальність сьогодні повинна полягати не тільки на тих, хто дає інтерв'ю, але і на самих журналістів. Ну, такі поняття як кодекс журналістської етики, я думаю, що не всі журналісти з ними знайомі, про права репортера, абсолютно інша мережа репортерських зобов'язань. Вони так само повинні проговорюватися в сьогоднішніх засобах масової інформації.

Крім того, я думаю, що окрема сторінка цієї дискусії, про яку ми говоримо, це, звичайно, і ті публікації державних осіб, в тому числі в недрукованих ЗМІ. Це можуть бути і соцмережі, це можуть бути і повідомлення, записи, там, десь у кулуарах, коли з плеча фотографують або роблять черговий піар. Але є ще одна така дуже важлива річ. Від того, що ми відмовляємося від попереднього погодження інформації у випадку неякісної подачі інформації ми все одно переходимо в поле взаємного конфлікту між об'єктом інтерв'юером, але протягом 14 днів. Тому, я думаю, що поруч із тим, що ми все-таки повинні прийняти за основу цей законопроект, разом із тим, ми повинні вимагати, в тому числі і від журналістів того, щоб інформація, яку вони будуть передавати. Вона ніколи не могла піти на шкоду органам державної влади, вона не межувалась такими поняттями як "державна таємниця", як "таємниця слідства" і так далі. Я все-таки за демократизацію суспільства, за відкритість інформації і за професійне використання її в ЗМІ. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу Олександр Володимирович Співаковський.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую. Ну, по-перше, відстань від Землі до Сонця 149,6 мільйона кілометрів. Це, по-перше.

Ну, а якщо серйозно. Я хочу сказати, я особисто давав безліч інтерв'ю і ніколи в житті я не читав те, що необхідно погоджувати. Ну, але це особиста позиція, а це закон.

Я просто хочу сказати про те, що те, що відбувається в останні часи, як-то кажуть, правовим беспределом назвати просто не можна. Тому, на мій просто погляд, коли ми беремо окремі закони, да, і приймаємо їх не в системі, ми порушуємо права. І, на мій погляд, от наприклад, взяли інтерв'ю, інтерпретували його. Ну, наприклад, "фашизм гарний", Співаковський сказав "фашизм гарний". А там він сказав у  контексті, що тільки хвора людина може сказати, що фашизм гарний. Ви бачите? Все ж нормально, да?  Я таки сказав, фашизм гарний.

Тому я просто, Сергій, про що хочу сказати. Ви знаєте мене особисто і ми з вами з однієї політичної сили, я просто за те, щоб збалансувати інтереси і однієї сторони, і іншої сторони. Бо в мене також є право на те, щоб  подавалась об'єктивна, чесна інформація. І не за "ніком". Бо що зараз відбувається? Тролізм повний. Тобто дається інформація, інтерпретується будь-яким чином, мої слова, мої дії, і після цього ця особа ще ховається за своїм анонімом. Це не є нормальним.

Тому т у мене пропозиція, як у Співаковського Олександра Володимировича: напишіть гарний закон, який буде захищати права усіх сторін на чесну, об'єктивну, правдиву інформацію.

Тому я, дійсно, погоджуюсь з формулюванням, яке йде від нашого комітету. Але я хочу сказати, це дорога конфліктів. Якщо ви не розробите і не запропонуєте збалансований закон, який буде захищати всі сторони, ви будете підтримувати "жовту" неправдиву, нечесну пресу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто ще хоче висловитися, колеги? Будь ласка, Володимир Михайлович Литвин.

ЛИТВИН В.М. Шановні колеги, мені думається, що я розумію і ми всі розуміємо обставини, які спонукали до внесення такої законодавчої ініціативи. Бо часто-густо, коли людина виголошує інтерв'ю, тобто відповіді на запитання у процесі ознайомлення з розшифрованим текстом, вона лякається власної сміливості, і починає … або починає думати, що скажуть  у вищестоящих владних штабах і починає себе цензорувати. І  зрозуміло, що втрачається ця гострість, контраверсійність положень. І зрозуміло, що журналістський азарт, він полягає у тому, щоб мати первісну інформацію, яку вже  не причепурили разом з тим тут виникає безліч проблем.

Я вважаю, що в першому читанні можна  підтримати. Але до другого читання треба зафіксувати, що  такий текст має бути опублікований повністю.

Я думаю, що кожний з нас давав інтерв'ю і в залежності від того, до якої політичної сили або хто є власником того чи іншого видання. Вони зміщують акценти  і роблять тебе союзником того чи іншого власника, тої чи іншої політичної сили, це має бути опублікований повністю текст. І вразі, коли людина вимагає, щоб її точка  зору була висловлена після публікації інтерв'ю, це має бути  фіксовано, що обов'язково вона приймається до відома. Я тут  погоджуюсь, що  треба зняти термін або  розумний термін  визначити не 14 днів, бо може це інтерв'ю вийти, людина про нього не знає була вона у  відрядженні і потім вона не зможе  відреагувати.

З другого боку це я думаю буде дисциплінувати людей, які дають інтерв'ю, які будуть не в інтерв'ю виголошувати, а надиктовувати як диктант.

І я думаю, вони будуть себе  так цензурувати, що буде гірше, ніж було до цього. Можна було б подумати таким варіантом, що якщо  інтерв'ю буде по суті  справи переписане, то журналіст має право опублікувати два варіанти і показати, де ця людина  була відкрита максимально, і де вона себе підкорегувала.

Тобто  я думаю…

Тут є поле для діяльності подивитись…

Але кожний з нас стикався, коли акценти зміщувались і потім отримувати  не заслужені звинувачення.

Висновок, у першому читанні  пропонувати можна, ми не профільний  комітет. Так я розумію.

_______________. Профільний.

_______________. Ми профільний.

ЛИТВИН В.М. Профільний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Профільний комітет бо це  питання інтелектуальної власності….

_______________. Інтелектуальної власності виявляється не свободи слова, а інтелектуальної власності.

ЛИТВИН В.М. Тоді рекомендувати Верховній Раді так, як це в проекті рішення прийняти його за основу і потім подивитися всі  ці експертні заключення і знайти правильне, оптимальне  рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так всі члени комітету висловились, за що  я вам дуже вдячна, даю ще слово Сергію на реакцію.

ЛЕЩЕНКО С.А. Дякую, шановні колеги, за змістовне обговорення. На моє переконання  відбувається трошки у нас  і дискусія з підміною понять несвідомо, тому що всі живуть в інформаційному просторі, в когось є образи, в когось є, ну, справді, тролі, мені, можливо, дістається теж великою мірою це. Але закон не стосується ні тролізму, ні інформаційних атак, він стосується лише інтерв'ю. Тобто розмова журналіста і співрозмовника журналіста, це може бути будь-хто і політик, і культурний діяч, і публічна особа. Тобто це не є, скажемо, часто тим, на що ви ображені, я б так хотів сказати.

По-друге. В принципі, ніхто не забороняє і далі погоджувати текст інтерв'ю, якщо є така домовленість з журналістом. Тобто це є предметом ваших цивільних відносин, ви просто домовляєтесь, що я готовий дати інтерв'ю "Дзеркалу тижня", але я би просив вас, пані Мостова, дайте мені текст на вичитку, бо ви будете говорити зі мною про податкову реформу, я не пам'ятаю деякі коефіцієнти, можливо, або. Можливо, вони зміняться на цей момент. І ми просто це погодимо тільки тому, що дещо може змінитися. І це є нормально. Я, знаєте, не хочу приводити, там, приклад, але дуже часто цією нормою зловживають якраз політики, які виправляють свої речення, свої тези тільки тому, що вони потім усвідомлюють, що вони сказали, а коли спілкуються, вони вважають, що вони кажуть все правильно. В мене, на щастя, з Володимиром Михайловичем не було такого кардинальних змін настроїв після інтерв'ю і під час інтерв'ю, а от, наприклад, з Юлію Володимирівною, в неї був, був такий випадок, я вже перейду в байки напевно, але вона одного разу виправила дуже сильно характеристику на адресу Павла Івановича Лазаренка, коли був Леонід Данилович Кучма Президентом, то в інтерв'ю в 2001 році Юлія Володимирівна сказала, що Павло Іванович був геніальний менеджер, який піклувався українським майбутнім. А після вичитки з'явилися зовсім інші фрази, про що, те. що Лазаренко був дуже жадібний, його провина в тому, що він кинув виклик Президенту Кучмі. Звичайно, це виглядає весело нам з вами, але мені, як журналісту, уявляєте моє розчарування, яке я в цей момент спіткав, тому що, звичайно, в мене була і розмова записана на диктофон, і все таке інше. Але, я вважаю, що це, справді, була цензура.

Більше того, трапляються випадки, коли люди, які вичитують інтерв'ю потім ще виправляють запитання або дописують запитання в розмову для того, щоб зв'язати ті правки, які вони зробили і часто текст просто втрачає логічні виклади. Для того, щоб зв'язати цей текст воєдино, то треба пригадувати ще нові запитання для цього.

Тому все-таки мені здається, що   треба усвідомити, що інтерв'ю – це є добровільна справді дія, ніхто не примушує вас давати це інтерв'ю. Я часто відмовляю  наприклад в тому, щоб давати інтерв'ю, якщо я  не знаю хто цей журналіст або якщо він  представляє, наприклад там канал "112", власник якого досі не відомий. Це, знаєте трапляється з усіма  вжитті, і кожний може робити висновок давати чи ні просто маючи відповідний досвід спілкування, будучи готовим чи не готовим до розмови на цю тему. А зрештою домовитись про вичітку ніхто не заважає вам перед розмовою. Але коли ви розмовляєте, ви будьте свідомо.

І головне, я закінчую, насправді, це  норма законодавства, яка зобов'язує мене вичитувати. Вона не передбачає покарання за те, що я не вичитую. Розумієте, вона зрештою, я можу в порушення  закону оприлюднити те, що  в мене є тільки тому, що я вважаю, що це суспільно-значиме. Але ці вагання знаєте вони багатьох журналістів можуть  зупиняти. І тоді суспільно-значима інформація під тиском цієї законодавчої норми, яка зараз існує, вона не буде оприлюднена.

І я вважаю, що в інтересах суспільства, а не депутатів якраз, щоб  інформація була  максимально поширена. Якщо ви ображені у вас завжди є право піти в суд і вимагати право на  відповіді і так далі.

І, звичайно, якщо ваші слова  спотворені і немає аудіо-запису, то тоді відповідним чином буде рішення  суду, яке  визнає ці твердження  неправдивими.

Я закінчую і дякую ще раз  характеристики.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, шановні колеги, я  хочу ще свою позицію висловити, бо я поки що   тільки модерувала дискусію, я переконана, що  нам справді треба  рухатися вперед в цьому плані. Але з іншого боку сам текст законопроекту треба виписати більш працезійно. І ми чули різні застереження, і з точки зору, і майнових прав, і інші застереження  і в термінах застереження.

Тобто я гадаю, що тут от надто швидко, це не той момент з чим можна  вчинити надто швидко. У нас  зараз є позиція, яка є в рішенні комітету, прошу  глянути за основу   з  урахуванням певних правок запропонованих Науково-експертним управління. Але я хочу вам нагадати процедуру,  що якщо ми  проголосуємо це за основу в залі  потім депутати можуть надавати свої поправки, і ми будемо  в комітеті готувати цей законопроект  до другого читання. 

І в нас є можливості внести в нього корективи. Але головна… при цьому має бути збережена головна базова ідея – надавати суспільству таку значиму публічну інформацію, яку отримують журналісти, щоби при цьому узгодження інтерв'ю не ставало бар'єром для поширення такої інформації. Тому є це рішення.

Прозвучали також ще дві пропозиції. Іван Григорович Кириленко озвучив пропозицію "за основу і в цілому", і Олексій Олексійович Скрипник озвучив пропозицію "на доопрацювання". Так само з … Олександр Володимирович підтримав це, на доопрацювання, так?

Тому ми маємо три… (Шум у залі) Добре! Отже, ми маємо дві пропозиції, за які ми зараз будемо голосувати. У порядку внесення цих пропозицій, я їх зараз озвучу, і прошу депутатів визначитися.

Отже, перша пропозиція, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і готувати до другого читання із внесенням відповідних поправок.

Будь ласка, хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

Четверо народних депутатів.

Інша пропозиція: відправити  авторам на доопрацювання. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

Двоє народних депутатів. Дякую, рішення прийняте. Переходимо до …

ЛЕЩЕНКО С.А.  Дякую, колеги.

І дозвольте залишити засідання комітету. До побачення.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо за участь у засіданні.

Ми переходимо до другого питання, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні та використанні генетично модифікованих організмів щодо запровадження спрощеної процедури реєстрації на території України ГМО та продукції, виробленої з їх застосуванням, зареєстрованих в Європейському Союзі. Реєстраційний номер 1844. І народний депутат пан Вадатурський сьогодні присутній в нас на засіданні комітету. Автор цього законопроекту. І я надаю для представлення цього законопроекту слово його автору Андрію Олексійовичу Вадатурському. Прошу.

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Спасибо.

Уважаемые коллеги, после вопроса об обсуждении интеллектуальной собственности я предлагаю теперь обсудить теперь  вопросы, связанные с ГМО.

Я хотел бы разделить свое выступление на  две составляющие или на три составляющие. Первое – это то, что у нас происходит сегодня в Украине, второе, я бы хотел немножко рассказать историю и что происходит на самом  деле в Европе. И что я конкретно предлагаю сегодня решение этим законопроектом.

Ну, первое, я бы хотел сказать, что этот законопроект ни в коем случае не подразумевает свободного доступа к ГМО-продукции в Украину, а наоборот, разработан для того, чтобы просто упорядочить этот рынок, обезопасить украинского потребителя и запретить ввоз в Украину незарегистрированных ГМО. 

Вообще-то эта тема не нова, и мы постоянно слышим разного рода дискуссии. Я бы хотел напомнить, что на самом деле, уже законопроект  принят, и принят в 2007 году. Но он сегодня не работает. Почему? Потому что этим законопроектом предусмотрена система государственной регистрации, и она не работает  из-за отсутствия соответствующих подзаконных актов. В Украине реестры ГМО и ГМО-продукции не наполнены. То есть юридически нам разрешено выращивать генетически модифицированную продукцию, согласно реестру, в котором не указан ни один сорт. Поэтому де-факто запрещено.

Но на самом ли деле так происходит или нет? Я хочу просто сказать, что на самом деле существует страшная цифра. Вот на примере только сои, которой выращивают порядка 3 миллионов тонн в Украине, я хочу сказать со всей ответственностью, что до 90 процентов сои у нас выращивается генетически модифицированной.

Но проблема заключается в том, что у нас сегодня не существует даже  статистики. Какая может быть статистика на ту культуру, которую запрещено выращивать? Поэтому, честно говоря, это такой "черный рынок", да?

Следующая проблема, у нас даже нет препаратов или реактивов для того, чтобы проверить на генетически модифицированные сорта. Зачем покупать дорогостоящие реактивы, если на самом  деле  выращивание и использование запрещено. Так же можно легко проверить, если мы нашли достаточно быстро информацию о расстоянии от Земли и до Солнца, я думаю, можно  зайти и спокойно в Интернете купить семена генетически модифицированной сои уже сегодня, да? Поэтому этот рынок есть, и я просто не хочу закрывать глаза на это. Нужно принять это как факт и просто попробовать урегулировать его.

Что я предлагаю? В Европейском Союзе существует очень жесткая система регистрации ГМО и ГМО-продукции, результаты которой я предлагаю внедрить в Украине. Разработка такой системы "с нуля" требуем мощных научных, технических, финансовых, временных ресурсов, которые, к сожалению, Украина не в состоянии сегодня обеспечить. Согласно проекту, в Украине будет внедрена процедура регистрации ГМО, которые внесены решением европейской комиссии в общий реестр ЕС. То есть это общедоступная информация.

По такому же принципу недавно был принят Закон "Об упрощенной  регистрации лекарств в Украине", который позволяет применение упрощенной процедуры регистрации медикаментов, если они до этого были зарегистрированы в ЕС. Смысл  какой? Если Европа использует эти лекарства, зачем нам проходить эти коррупционные институты, тратить время, деньги на исследования? В итоге это все заканчивается взяткам и простым лоббизмом.

Я задам один вопрос. Я думаю, что люди здесь находятся те, которые как минимум раз, были в Европе. Возникал ли у кого-то страх, когда они употребляли пищу в Европе? Я думаю, что нет.

Я также думаю, что также здесь находятся люди, которые путешествовали в Америку, и я уверен, что у них также этого страха не было, хотя в Америке в десятки раз эти нормы превышают европейские.

Я просто немножко расскажу об истории и что я хочу. Я просто хочу этим законом импортировать то ноу-хау, которое было разработано на протяжении, ну, с 1985 года Европейский Союз определился, что делать с  ГМО продукцией?

Сегодня официальный реестр ГМО продуктов питания кормов в ЕС содержит 54 культуры,  которые разрешены в  использование в Европе.

Евросоюз очень осторожно относится к  использованию ГМО. Публикует с  1985 года отчеты о безопасности, базирующие на данных более  400 независимых экспертных групп.

До 2004 года в ЕС действовал неофициальный мораторий на утверждение новых ГМО.

В 2004  году только ЕС заменил мораторий на обновленную, регуляторную систему охватывающие вопросы безопасности маркировки отслеживания  ГМО, создав самую консервативную систему регулирования ГМО в мире.

Исследования испытания одной ГМ культуры в  Европе длится от 5 до 8 лет, и лишь после этого пройдя всевозможные  проверки регистрируется. Кстати, это стоит десятки миллионов долларов – для  того, чтобы утвердить, как минимум один сорт. Да, Украина, яка вы видите, отстала  в развитии в этом направлении на десятки  лет.

Этот законопроект позволит сэкономить время и деньги наших налогоплательщиков, и позволит импортировать достижение, наиболее консервативно, еще раз употребляя это слово "потребителя", которым является Европейский Союз.

Что я предлагаю? Во-первых, я ни в коем случае не агитирую, не употреблять  генетически модифицированную продукцию и не выращивать генетически модифицированную продукцию.

Знаете,  у нас как-то так традиционно сложилось, что у нас в стране одним запретом  решить какие-то вопросы нельзя.

Поэтому я предлагаю, нам самим определится и создать рынок. Что это даст? Этот законопроект не  запрещает выращивание, он позволит разделить продукцию на ГМО чисто и ГМО. Да, то есть  не на генетически модифицированную продукцию таким самым производитель не ГМО продукции сможет получить выше цену.

Потому что у него  урожайность ниже, что будет  стимулировать, по большому счету, производство в целом  в Украине, а также и потребитель также будет иметь выбор: заплатить более высокую цену за не ГМО-товары, или купить более дешевый, но генетически модифицированный товар, который идет в употреблении в Европе.

Принятие законопроекта послужит толчком также для развития лабораторного бизнеса, что позволит контролировать качество продукции, которую мы выращиваем и потребляем, потому что на самом деле сегодня вот я не верю, работая просто в компании "Нибулон" и имея одну из самых современных лабораторий, можно сказать, в Европе, я для себя открыл очень интересные вещи. Поэтому мы определяли уже вот те продукты питания, которые мы покупали в магазинах, на состав ГМО. И я вам хочу с полной ответственностью сказать, что лейбла не генетически модифицированного товара, ну, к сожалению, ничего не значит в наших условиях.

Поэтому после регистрации этого законопроекта я получил письма в его поддержку от Министерства аграрной политики и продовольствия Украины, Министерства здравоохранения Украины, Европейской бизнес-ассоциации, Государственной инспекции Украины по вопросам защиты прав потребителей, Государственной ветеринарной и фитослужбы Украины, Украинского клуба аграрного бизнеса.

Прошу поддержать законопроект, который будет способствовать установлению контроля, я еще раз подчеркиваю, ГМО. Нам хватит быть популистами. С 2007 года у нас ничего не происходило. Прошу поддержать. Спасибо вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію Олексійовичу, за ґрунтовне представлення законопроекту. Я лише закликаю, шановні колеги, в обговоренні дотримуйтесь регламенту, бо в нас тут немає оцих обмежувачів мікрофону. Дуже багато питань, тому прошу коротко висловити свою позицію.

У нас в обговоренні цього законопроекту буде знову ж приймати Міністерство освіти і науки участь. І до нас доєдналася перший заступник міністра Інна Романівна Совсун. В обговоренні візьме участь директор Інституту харчових біотехнологій та геноміки НАН України академік Національної академії наук України Ярослав Борисович Блюм. Також начальник Відділу президії Національної академії аграрних наук України  Олег Євгенович Гузеватий. Але перед тим, як перейти до обговорення, я хочу надати слово Івану Григоровичу Кириленку для представлення проекту рішення комітету.

КИРИЛЕНКО І.Г . Шановні колеги,  якщо говорити за проект рішення комітету, то пропонується відправити суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Але перед голосуванням, після дискусії я хотів би, маючи дотичність до цієї теми і маючи відношення до закону, який прийнятий в 2007 році, сказати декілька слів.

Тема – надзвичайно тяжка, тяжка в цивілізаційному вимірі. Іде шалена боротьба у світі між двома крупними течіями. Перша течія – це хімізація сільського господарства, боротьба із шкідниками, хворобами, бур'янами хімічними засобами і вона щорічно удосконалюється, бо пристосування іде, адаптація... Да, адаптація весь час зростає, тому хімізація посилюється, діюча речовина – теж, це одної сторони. З другої сторони, наука, винахід науки останніх часів – це генна інженерія, вмонтування, примусове вмонтування генів, які сприяють тому, що ні бур'яни, ні хвороби, ні шкідники не паразитують в цих посівах, ну, якщо так, образно говорити. Сотні мільярдів – на одній стороні, сотні мільярдів – на другій стороні і одне, і інше.

ГМО-проблема полягає в тому, що дослідження на братьях наших менших показали, що третє, четверте покоління використання продукції ГМО призводить до безпліддя. На людини експерименти з 1989 року: використання ГМО-продукції. На пам'яті одного покоління ще нічого такого не зафіксовано, щоб можна було сказати, що це шкідливо. Абсолютно прав колега, я дуже добре знаю його батька – знаного аграрія, він дуже в тему зайшов, дуже в тему зайшов і він розуміє, що в країні бедлам в цьому відношенні.

Закон є, але він не діє ні інструменти, ні механізми цього закону не діють. І він намагається хоча би якось ситуацію цю врегулювати, тобто дозволити завозити в Україну те, що вже пройшло апробацію в Європейському Союзі, не створювати штучні перепони, бо все рівно воно єсть в Україні, але єсть неорганізоване. Він прав абсолютно, соя генетично модифікована, кукурудза генетично модифікована в значній мірі, бо сорти гібридів ми завозимо теж із закордону в більшості, а не свої, і так далі і так далі.

Завозимо шроти, жмихи якого вони походження? Хто його перевіряв і ми ж використовуємо це потім на годівлю птиці і так далі. Потім – споживаємо це м'ясо. Це намагання відповісти хоч якось.

Єдине, що  він не досказав, у нас не вистачає  тут ще Федерації органічного землеробства, можна було б запросити президента федерації Мілованова. Він кожного номера публікує, яка  країна Європейського Союзу, взагалі, заборонила ГМО,  тільки для  наукових досліджень. Остання заборонила Польща,   одна за одною країни Європейського Союзу виходять, виходять, тільки для наукових досліджень.  Але там теж, які б  не були жорсткі вимоги, які б не були жорсткі норми все рівно теж це є.

Сполучені Штати Америки, Бразилія, взагалі, новий  світ весь на цьому повністю, там ГМО повним ходом йде, повним ходом.

З одного боку наука, яка бореться за те, що  продовольча криза  у світі постійно є. Я колись говорив на засіданні комітету, перша відповідь на продовольчу кризу, початку сто років тому, це була селекція випадково, як кажуть, збіг. Потім – генетика, а зараз генна інженерія.

Тому рішення комітету, рішення комітету відправити на  доопрацювання.

Академія наук мабуть найбільш краще пропонує – провести  спеціальне засідання комітету на якому заслухати стан реалізації Закону про державну систему і біо-безпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та  використуванні генетично-модифікованих організмів. Із урахуванням законодавчої пропозиції, які зареєстровані у  Верховній Раді підготувати узгоджені зміни до  закону, якому вже майже 10 років. Можливо, ми  щось добавимо таке  дієве, щоб в Україні теж не був полігон.

Від себе особисто скажу, що  законодавча ініціатива похвальна. Дійсно, те, що в Європейському Союзі, але згадаймо і ще одну річ, яку не сказав автор, кожна країна Європейського Союзу має абсолютне право – не виключне, а абсолютне право застосовувати чи не застосовувати?

Тобто єдина аграрна політика не передбачає, що  якщо Європейський Союз прийняв рішення, що завозити, то це стосується всіх 29 країни. Ні,  абсолютно  ні, кожна країна має своє право, Польща одна  з останніх, яка відмовилась від ГМО від використання, тільки для наукових досліджень.

Мені важко свою точку зору сказати, рішення комітету, пропозиція – відправити на доопрацювання. А, взагалі, то  похвальна ініціатива автора, який глибоко в темі за те, щоб хоч якось врегулювати те, що в  Україні неуправляєме.  

Пропозицію комітету я сказав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Григоровичу.

Отже, прошу до обговорення. Я просила би, наскільки можливо, лаконічніше свою думку формулювати. Запрошую до слова Ярослава Борисовича Блюма.

БЛЮМ Я.Б. Спасибі.

Вельмишановна Лілія Михайлівна! Ви попросили коротко, але ми не так часто збираємося. Якщо дозволите, декілька слів я скажу по темі. Тому що я в цій темі з 1994 року, коли вперше в Україні була створена Комісія з генетичної безпеки при Інституті клітинної біології, генетичної інженерії Юрій Юрійовичем …………., і коли в нас ще не було генетично модифікованих рослин, і коли компанія "Монсанта" створила перший продукт, який вийшов на ринок, ми це передбачали. І з тих пір ми знаходимося в такому стані, коли живемо, дійсно, в світі ілюзій – обману самих себе і неврегульованості системи. Чому?

Перше. Треба розділяти дві речі, я говорю: вирощування ГМО і споживання ГМО. Європа, ситуація в Євросоюзі з вирощуванням ГМО неоднозначна, тому що на рівні Єврокомісії приймаються рішення про дозволи вирощування, але перенесено, це конфлікт інтересів між різними державами, перенесено на національний рівень питання про доцільність вирощування, вирощувати чи ні. Через те, допустимо, Португалія чи Іспанія вирощують, а Австрія і Італія ніколи не вирощують, чи Греція, і так далі, і так далі. Це складне питання.

Разом з тим, для вирощування в Європі дозволено декілька генетично модифікованих культур, в тому числі генетично модифіковану кукурудзу, яку вирощують, ту ж саму сою і декілька ще рослин європейського походження створених, генетично модифікованих.

Зовсім друге – це споживання, споживання як продуктів харчування і споживання як кормів. От тут звучала фраза про 54 генетично модифіковані події, вони всі зареєстровані в Європі. Європа споживає, від Австрії до Німеччини, від Португалії до Польщі, споживає генетично модифіковані продукти і годує тварин. Тут немає ніяких розбіжностей, тому що це дві різні речі. Одне – інтерес агропромисловий і вирощування, друге – це споживання. І науковими дослідженнями, які були, немає доказів того, що воно шкідливо, і ті дійсно потужні сили, які задіяні з точки зору охорони здоров'я, оцінки різних властивостей споживацьких, і як продуктів харчування і кормів, вони не довели ніякої шкоди від цього. Єдиний хто доводить, це ті, хто не сприймають реалії життя, а воно такими є, як доктор Єрмакова. Всім відома, коли мені довелося з нею зустрітися, то я просто відійшов в сторону, тому що вчені тоже бувають різної думки, яка сказала, що: "Я знаю, да, это вот американцы забросили, мои родители живут в спецдеревне под Москвой и на них эти продукты из спецмагазинов специально испытывают, чтобы проверить их воздействие", от такий спектр подій. Але я підкреслюю, вирощування і споживання.

Друге, два інші поняття, це цей законопроект, інший законопроекти, біобезпека, безпечність вирощування  і тут виникають питання від культури до культури. А друге, це контроль за тим, що є на ринку, це право споживачів на інформацію. І тут у нас багато зроблено, і в закон про біобезпеку такі зміни внесені, і створені систему контрольних лабораторій, правда, які не працюють із-за того, що в державі другий рік на це кошти не виділяються. Зрозуміло економічний стан, проблеми держави, але ці речі потрібно вирішувати, але все говориться, говориться, уряд кошти ніякі не виділяє.

Що стосується суті питання в Україні? В Україні ситуація із-за цього трагічна, тому що 10 років майже чи 8 сприйняття моменту прийняття закону, який не працює, а він не працює, тому що був прийнятий в один день, без врахування позицій комітету, обговорення і так далі. це була, і я його називаю "день ВТО" чи СОТу, коли вступали в СОТ, відкрили один законопроект, який був прийнятий в першому читанні, зняли, а другий законопроект внесли і через 5 хвилин прийняли, і він не працює, тому що там є статті. Які взаємовиключають одна одну. Потім в нього внесено стільки змін з різними непрофільними комітетами і враховуючи елементи такої боротьби постійної, що це виглядається як мозаїка, мозаїчне полотно, яке ніколи не буде працювати.

Через те дійсно по ходу те, що вже було сказано, мабуть, потрібно робити комітетські слухання і цьому контексті вирішувати всі інші питання.

Щодо законопроекту, який зараз обговорюється. В Україні ситуація катастрофічна от із-за того, що я намагався описати в декількох штрихах. Не знаю, 90 відсотків сої чи ні, але з 1,5 мільйона  гектарів сої принаймні третина - це генетично модифікована соя. Офіційно ніхто не може стверджувати, потому что я думаю, що і не було, не міг оцінити, і в нас немає навіть інструменту, згідно навіть закону, який повинен працювати, щоб офіційно ці речі оцінити, система не працює.

З іншого боку, дійсно в нас є генетично модифікована кукурудза, ріпак, не знаю, як допустим, можна купити генетично модифіковану кукурудзу чи сою, но ріпак можна купити не генетично модифікований, але стійкий до цих же гербіцидів. Подивіться в Інтернеті: від Одеси до Києва, Київської області  можна купити спокійно, це все продається. Ситуація неврегульована, ми говоримо, що нічого немає, на самом ділі, ми все маємо, не тільки споживаємо, але й не контролюємо. І це виглядає так, як страус сховав голову в пісок і нічого немає, нічого не відбувається.

Що для цього потрібно зробити? Цей законопроект не стосується вирощування, стосується продуктів із використанням ГМО і це дійсно спроба впорядкувати ситуацію. Національна академія наук свого часу, коли він був поданий, підтримала доцільність такого закону, але наша позиція заключалася в тому, я представляю академію наук Національну, що потрібно його прийняти в комплексі із іншими змінами і доповненнями до закону для того, щоб норми цього законопроекту, який стосується спрощеної процедури, в цьому нічого поганого немає, потому що споживання регулюється в ньому, запропоновано, щоб регулювалося так, як регулюється в Євросоюзі, але щоб це було взаємозв'язане з іншими розглядами заявок на генетично модифіковані організми, їх використання як кормів чи продуктів харчування, потому что процедура повинна бути прописана в законі, інакше це не буде працювати.

Через те рішення комітету про доопрацювання мабуть воно є доцільним, тому що потрібно більш чітко прописати ці механізми і прийняти, можливо, в комплексі з іншими змінами, доповненнями після того, як будуть розглянуті всі інші пропозиції. Тому що...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла ваша позиція. Дякую.

БЛЮМ Я.Б.  ... законопроекти ідуть кожен день.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярославе Борисовичу.

Олег Євгенович Гузеватий. Будь ласка, дуже лаконічно, що, як ви вважаєте, на доопрацювання цей законопроект?

ГУЗЕВАТИЙ О.Є. Да. Шановна Лілія Михайлівна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи …

ГУЗЕВАТИЙ О.Є. … шановні члени комітету! Я з метою економії часу тоді скажу, що да, у нас позиція сходна з позицією Національної академії наук України, і також вважаємо, що цей закон треба доопрацювати.

Тобто закон у нас є, закон, в принципі, не поганий, але механізм державної реєстрації генетично модифікованих організмів на сьогодні заблокований самим законом. Тому потрібно доопрацювати.

Дякую.

КРЕМІНЬ Т.Д.  В мене альтернативна пропозиція. Все-таки хотів би звернути увагу на тему… не на тему, а на назву самого законопроекту. Ведеться мова щодо запровадження спрощеної процедури реєстрації ГМО, які вже зареєстровані в Європейському Союзі. На моє переконання, дублювати те, що вже перевірено і сертифіковано, виходячи з наших стандартів, які абсолютно не імплементовані до європейської системи цінносте, ну, напевно, я думаю, як мінімум не коректно, зважаючи на те, що Україна взяла зобов'язання імплементувати законодавство до Європейського Союзу.

Ну, моя позиція така, що треба підтримати у першому читанні з урахуванням побажань, які були висловлені відповідними академічними установами, в тому числі, науково-експертним управлінням, доопрацювати і використати їх на належному рівні.

Хотів би додати, що все-таки позитивних відгуків на ці зміни до закону, з одного боку, більше, з іншого боку, наскільки мені відомо, то є позитивний відгук профільного комітету аграрної політики і продовольства. (Шум у залі) Я маю на увазі, комітету аграрного, який так само має відношення до цього закону.

Все-таки  я думаю, треба довіряти професіоналам. Я довіряю Андрію Олексійовичу. Я підтримую …

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміла позиція, дякую.

Якщо дозволите, я пропустила Міністерство освіти і науки, і ми далі будемо. Виконавча влада має право на висловлення думки. Будь ласка.

СТРІХА М.В.  Вельмишановні народні депутати, безумовно, проблема є дуже складною, і, безумовно, законопроект потребує доопрацювання.

Але з огляду на те, що, а) все ж таки за оцінкою наших експертів він є істотним кроком вперед порівняно з тією ситуацією, яку маємо сьогодні; він є, безумовно, ну не може нашкодити тому, що йдеться про те, що  зареєстровано вже в Євросоюзі. Нам   здається, що це доопрацювання могло б бути  здійснене під час підготовки законопроекту до другого  читання. Отож,   ми  пропонували  б все ж таки прийняти  його за основу і доопрацьовувати уже в контексті з напрацюванням  інших законопроектів під час підготовки до другого читання.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую  за коротке представлення позиції  і  заохочую до такого ж короткого представлення всіх в обговоренні.

Будь ласка.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Дякую. Шановні колеги,  хочу сказати, що все життя в Україні потребує доопрацювання, а це  абсолютно нормальний закон, законопроект, який  дає нам крок  назустріч стандартам, які працюють в Європейському Союзі. Це абсолютно нормально, зрозуміло.  Якщо там є зауваження, їх дійсно можна  відпрацювати між першим і другим читанням. Тому є пропозиція прийняти за основу і далі відпрацьовувати  в рамках підготовки до другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вас дуже прошу, коротко, бо  у нас… Ви вже визначилися всі.

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Спасибо большое за комментарий. Я просто  хочу сказать следующее.  Смотрите, что  я предлагаю. Если этот законопроект  пройдет, то будет  создана рабочая группа при Кабинете Министров     Украины, которая должна  проработать все эти вещи.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Всі інші аспекти, які були…

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О.  И это при том  здесь ни одно министерство должно  участвовать, то есть  это будет толчком. Мы уже оговариваем эти вопросы с 2007 года. Нам нужно перестать закрывать глаза и двигаться вперед.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,   Андрію Олексійовичу, ми   зрозуміли позицію. Повірте, ми  вже всі визначилися. Ви  наполягаєте на виступі?  Добре.  Отже, у нас є… (Шум у залі) Дякую вам,  Олексій Олексійович.  У нас, справа  в тому, що  перший заступник міністра, яка має доповідати  два питання,   о 4 годині  має  виходити на іншу нараду. Тому ми так намагаємося пришвидшити процес.

Я бачу, що всі депутати вже  визначилися.  У нас є два проекти рішення: один  проект – відправити на доопрацювання, інший проект – рекомендувати Раді схвалити  в першому читанні.  І будемо доопрацьовувати до другого читання.

КИРИЛЕНКО І.Г. Мені здається, що в першому читанні може комітет весь одноголосно  проголосувати, але  з дорученням в   профільне міністерство негайно підготувати зміни до базового закону, бо  це ж аспект один регулюється, а базовий  закон заблокований.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми напишемо, це з дорученням Кабінет Міністрів опрацювати зміни до закону і створити робочу групу.  Можемо це все записати  в рішення комітету супутні.

Отже, шановні колеги, я повинна діяти по регламенту.  І так у нас була  перша пропозиція відправити на доопрацювання. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Немає голосів.

Хто за те, щоб схвалити в першому читанні із  зауваженнями котрі були висловлені, прошу голосувати.

КИРИЛЕНКО І.Г. Із дорученням  уряду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, одноголосно. Дякую. Дякую.

Прошу Андрій Олексійович.

До побачення, дякуємо за  участь у роботі  комітету.

І зараз на прохання Міністерства освіти й науки невеличка коректива до порядку денного, колеги  там, де має бути  присутній перший заступник міністра   п'яте  та шосте питання чи сьому? Ні, мабуть, шосте.

П'яте та  шосте питання, отже ми розглянемо і будемо продовжувати далі рухатися  по порядку денному.

Отже, п'яте питання   проект Закону про  внесення змін до Бюджетного кодексу України  (щодо освітньої субвенції), (реєстраційний номер 2582). Автори народні депутати: Пастух, Скрипник, Сисоєнко.

Я надаю слово для презентації цього законопроекту одному з співавторів і заступнику голові комітету Олексію Олексійовичу Скрипнику.

Вибачте, Олексій Олексійович, так що це так склалося швидко, так подивіться  на свої матеріали.

СКРИПНИК О.О. Колеги, дуже просте  питання, яке мені здається, треба  просто врегулювати – зміни Бюджетного кодексу по  неврегульованості  роботи бухгалтерії. Ми зробивши і змінивши речі, які  стосуються змін до  Бюджетного кодексу освітньої субвенції забули просто  про централізовані бухгалтерії.

Це треба просто виправити і зробити так, щоб  вони працювали. Тому що  централізовані бухгалтерії – це суттєве зменшення затрат шкіл і учбових закладів на... Тобто вони зменшують суттєво наші затрати. Тому це просто правки, які не були враховані. Все. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство освіти і науки.

СОВСУН І.Р. Міністерство освіти і науки довго вивчало це питання, але після .... консультацій з Міністерством фінансів сильно не підтримати цей законопроект з кількох причин. Ну, по-перше, централізовані бухгалтерії при районних управліннях освіти є частиною місцевих адміністрацій і нелогічно фінансувати частину місцевої адміністрації з державного бюджету.

По-друге, якщо цю норму запроваджувати – фінансувати централізовані бухгалтерії при районних управліннях освіти з видатків освітньої субвенції, зараз це не фінансується. Це означає, що нам треба буде забирати частину грошей з шкіл і передавати їх на утримання бухгалтерій. Ці гроші не передбачені, ми знаємо, що є випадки, коли і тієї субвенції, яка є зараз, не вистачає для того, щоб школи фінансувати, натомість пропонувати ще додатково забрати частину фінансування на утримання централізованих бухгалтерій –  виглядає абсолютно недоречним.

З іншого  боку, спілкувалися з розробниками  законопроекту і є позиція по деяким районам, де проблемо дійсно дофінансовувати центральні бухгалтерії, вони говорять, що в такому випадку окремі райони не готові до прийняття рішення про те, щоби закрити централізовані бухгалтерії і змусити школи відкрити бухгалтерії в кожній конкретній школі, в такому випадку це буде ще дорожче. Але, ну, по-перше, це не є масовим і в більшості випадків, це статистика, котру вже неодноразово озвучувало Міністерство фінансів, районні бюджети отримали значно більше доходів, ніж отримували минулі роки. І при цьому видатки на освіту шкільну з них зняті, тобто вони не повинні витрачати на шкільну освіту, принаймні ті обсяги, як було раніше, тому що більшість фінансування шкільного зараз іде через освітню субвенцію напряму з державного бюджету.

Разом з тим, якщо є райони, в яких катастрофічно не вистачає тих грошей, то, знову ж таки, після спілкування Міністерством фінансів стало зрозуміло, що замість того, щоб вносити системну зміну і давати можливість всі бухгалтерії фінансувати, навіть в тих районах, де є достатньо коштів для того, щоб профінансувати централізовані бухгалтерії, але окремі райони, де є проблеми з наповненням місцевого бюджету, можуть звернутися за дотацію до Міністерства фінансів і отримати її, так. Але просто міняти весь  підхід, який зафіксований, який збалансований на рівні всієї держави подається абсолютно недоречним, тим більше, що в більшості випадків в районі бюджету таки отримали додаткове фінансування і вони мають змогу фінансувати централізовані бухгалтерії. Додаткове фінансування в освітню субвенцію не передбачається, якщо ми зараз просто скажемо, що на рівні всієї країни централізовані бухгалтерії будуть фінансуватися з освітньою субвенцією, це означає, що ці кошти ми повинні будемо забирати зі шкіл. І саме тому цю позицію міністерство не підтримує. Натомість рекомендує окремим районам, в яких є ці проблеми, спілкуватися напряму з Міністерством фінансів для отримання додаткової дотації на покриття  видатків централізованим бухгалтерії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто в цьому питанні ще хоче виступити в обговоренні? Колеги.

Прошу, Олександр Володимирович.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Як то кажуть, при всій повазі до Міністерства освіти і науки України, я хочу сказати, що є етимологія питання, чому були, я не є автором цього проекту, але просто я знаю, я працював і в школі, і в інтернаті, і я просто знаю, що ці централізовані бухгалтерії були створені заради чого, щоб були невеличкі школи і просто райони немає можливості утримувати бухгалтерів в різних школах, тому вони були створені. Це заощаджує кошти, але просто технічним чином це було просто в законі пропущено, я так розумію, ну по тексту я читаю. Тому це абсолютно нормально, коли райони будуть приймати в рамках децентралізації рішення, чи мати бухгалтерії по школах, чи мати централізовану бухгалтерію. Але якщо просто в законі випущена норма щодо централізованої бухгалтерії, то це не є законно, тому і автори проекту це внесли.

Я думаю, що необхідно підтримати, бо це технічна річ, яка дозволить районним департаментам залишити централізовані бухгалтерії як системи, яка оптимізує затрати на бухгалтерію для обслуговування шкіл.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дозвольте уточнююче запитання.

Олексій Олексійовичу, на скільки є масовим це явище, що не можуть фінансувати централізовані бухгалтерії?

СКРИПНИК О.О. Ну ви бачите, там автором, головним автором є Тарас Пастух, який з Тернопільської області, він депутат по, і коли він підходив, власне, з цим проектом, він казав, що в бідних районах вони просто навіть з урахуванням, що вроде бы збільшилися податки. Просто їх сприймають як останні речі, які треба платити і це просто збільшує рівень, вибачте за таке слово, вже і бардака, особливо в сільських бідних районах. Там просто зникає, пропадає, потім школа возиться і от спілкування з деякими директорами Вінницької області так само по школах, бачу, що ще є у людей боязнь, тобто у них воно пропало та бухгалтерія або ще щось і вони навіть, от те, що ви кажете, зверніться туди, зверніться сюди, знаючи, що просто є ще проблема забитості, вибачте, я таке слово вжию, то люди кажуть. Ну, пропало, а що пропало, а ми не знаємо. І то так, от воно… Тому, власне, звідси і виник цей закон, тому що є ідея про. З чого освіта отримує фінансування. І, з моєї точки зору, абсолютно логічно, що ті, хто рахують бухгалтерію мають, ну, фактично затрати на освіту і мали би фінансуватися з того, хто, з тієї самої ж статті.  Ну, тому що інакше ми створюємо, інакше ми створюємо ще і виникає проблема того, що фактично для, для одних закладів ми створюємо різні абсолютно джерела фінансування. От, власне, тут… Тому виникла така ідея.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Справа в тому, що тут можуть бути 2 підходи, шановні колеги. Це є наслідок того, що в нас не виписано, що покриває освітня субвенція, насправді.

СКРИПНИК О.О. Але в формулі це ж прописано і там немає в формулі розрахунку видатків на утримання централізованої бухгалтерії, в формулі немає. Тому якби це не технічно, що воно випало, так, а воно на практиці, в тому числі в формулі, яка записана в Бюджетному кодексі не прораховані ці кошти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Формульний підхід, який є, він все одно не визначає статті видатків. Тобто в нас формульного, те, що нараховується за формулою покриває заробітну плату і нарахування, і частину комунальних послуг. Тобто немає такого, наприклад, поділу як в більшості країн Європейського Союзу, де чітко зрозуміло, центральна влада фінансує все, що стосується навчального процесу, тобто фінансує зарплати вчителів, підручники і методичні якісь там видання, те, що стосується процесу, а місцева влада фінансує все, що стосується адміністрування і організації середовища навчального процесу. Тому з такого підходу ясно, що бухгалтерію має фінансувати місцева влада, а з нашого підходу не ясно до кінця, тому що може бути трактування, що це штатна одиниця, яка забезпечує процес, і тоді вона має бути в освітній субвенції. От звідки і породило це такі неузгодженості.

Складна ситуація, тому що ми повинні свідомі бути, дорогі друзі. Що, як тільки ми приймемо цей закон, там, де місцева влада сьогодні отримує це з своїх коштів і своїх податків, вона перекине це на освітню субвенцію і забере гроші з освітньої субвенції, які ідуть виключно на освіту, на навчальний процес. Тобто ми цим зараз будемо сприяти такому великому… Чому я питаю про масовість його явища. Вирішуючи проблеми кількох бідних районів Тернопільської області, ми можемо запустити маховик, коли з освітньої субвенції будуть забиратися гроші на бухгалтерії.

Будь ласка, запрошую.

_______________. Абсолютно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний учитель України.

САЗОНЕНКО Г.С. Права і перший заступник міністра з огляду на те, що централізовані бухгалтерії фінансуються структурним підрозділом будь-якої місцевої влади, тобто там Державної адміністрації. Якщо ми тільки введемо це законом, ми поставимо хрест: А – на варіанті того, що децентралізації не буде, це буде все знову централізовано там, з освіти заберуть гроші, зі школи заберуть гроші, тому що тих бухгалтерів, які приходять на 3 години н роботу, як у нас в районі, наприклад, на 3 години вони приходять, у них повна заробітна платня, немає що розраховувати. Це абсолютно правильно і вносити його як закон не можливо сьогодні, тому що йдеться про децентралізацію і освітня субвенція, вона включає освітній процес, а не обслуговування, це допоміжний, це уже зовсім ми маємо говорити про інші, про центри інші, сервісні центри з обслуговування, які будуть при органах місцевої влади. Це майбутній крок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галино Стефанівно.

Шановні колеги, я хочу поставити питання Інні Романівні. Інно Романівно, якщо ми, наприклад, зараз не схвалюємо цей законопроект, скажіть, будь ласка, чи можете ви взяти на себе зобов'язання допомогти цим бідним районам отримати цю дотацію від Міністерства фінансів на централізовану бухгалтерію, що обслуговує школи?

СОВСУН І.Р. Я спілкувалася сьогодні півдня з Міністерством фінансів з цього приводу, і вони готові до перемовин, і ми готові допомогти спілкуванню з Міністерством фінансів. Тобто це не питання, я напряму це спитала в заступника міністра, який за це відповідальний, і він мені підтвердив, що нехай приїздять ці райони, в яких дійсно є проблеми. Вони перевірять, чи дійсно є проблеми…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А вони можуть без них, без їхнього приїзду спочатку перевірити?

СОВСУН І.Р. Ну, так, вони можуть перевірити. Просто, як виявилось, за дві години це неможливо зробити, це на практиці перевірено сьогодні. Але так, вони можуть це перевірити, вони можуть подивитися, тому що можливі ситуації, коли адміністрація собі новий будинок будує, а при цьому казатиме, що їй не вистачатиме грошей на централізовану бухгалтерію. Тут, вочевидь, що треба перевірити статті видатків, перевірити надходження реальні по кожному конкретному району – і тоді вести перемовини про дотацію. Міністерство освіти і науки готове надати сприяння, з тим щоб в тих районах, де є ці проблеми, де дійсно немає можливості фінансувати централізовані бухгалтерії, щоб отримати дотації на це від Міністерства фінансів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексію Олексійовичу, якщо ми конкретно для цих районів зробимо таку підтримку по отриманню дотації на ці централізовані бухгалтерії, як ви на це дивитеся?

СКРИПНИК О.О. Я дивлюся дуже добре. Є просто, знаєте, як би теорія, а є практика. І практика для мене зараз… Є таке село Кармелюкове в Вінницькій області, звідки Устим Кармелюк, хтось пам'ятає, і в них була молнія – згоріла школа, і грошей на школу немає. І куди звертатися, вони не знають, яким чином… І збираються єдине вони, згадуючи свого предка, збираються перекривати дорогу і збираються… Бо їм місцева влада каже, що… от місцева влада цей будинок утримує, кажуть: "А в нас грошей немає, і школи не буде".

І от, це є просто, знаєте, є  теорія, а є жива практика існування от подібних таких речей. Школа  згоріла, а ми йдемо  воювати, згадаємо старого Устима Кармелюка, як мінімум перекриємо дорогу. От я… Тому звідси кажу є просто переживання  того, що в таких от    випадках сільські школи  просто  залишаться без зарплати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви розумієте, що відбувається, вони візьмуть власне з зарплат вчителів ці гроші на бухгалтерію . Я  хочу якраз пояснити, до чого ми призведемо прийняттям такого закону. Навіть ті адміністрації, які сьогодні  самостійно    фінансують свої централізовані бухгалтерії і в містах так само, і це великі централізовані бухгалтерії, вони зрозуміють, що  ці гроші вони мають брати з освітньої субвенції, бо це випише закон.

САЗОНЕНКО Г.С. Добре, а  якщо  бухгалтер в школі є. Питання: з яких коштів фінансується бухгалтер?  

СОВСУН І.Р. Немає бухгалтерів  в школі, тільки  в  приватних закладах. В школах немає бухгалтерів, є всі в централізованій…  Як тільки в Оболонському районі …………  бухгалтерів  в централізованій бухгалтерії, ви уявіть собі, яка купа грошей буде забрана  з освітнього процесу,   з фінансування школи. Не можна цього робити у вигляді закону.  Може тільки  взаємодія Міністерства освіти, Міністерства фінансів розв'язати локальне питання. А масово робити у вигляді закону, ну  це просто, на мою думку,  неможливо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, Іван Григорович.

КИРИЛЕНКО І.Г.  Я хочу задати питання. Ну, дійсно, ви приїхали з практичного середовища. Ви сказали дві знакові речі: на один район  90 бухгалтерів і приходять на   3 години  на роботу, на  2  години. Якщо це буде перекинуте на місцевий бюджет, оптимізація відбудеться негайно –  там буде не 90, там буде  10 і будуть працювати повний  день. Чи так, чи ні? Я правильно  вас зрозумів, чи ні?  (Шум у залі)

_______________.  (Не чути)

КИРИЛЕНКО  І.Г.  Я говорю,  що якщо  90 і дальше, якщо іще отримується…. з центрального бюджету, то  90 і буде.  А якщо на місцеву владу, як зараз, то зараз подивляться люди, що таке приходити на  3 години   на роботу і буду  дві  години. І 90 чоловік,  90 чоловік на один район в централізованій  бухгалтерії?

_______________. (Не чути)

КИРИЛЕНКО  І.Г.  Та я розумію, але ж не 90, які приходять на роботу, ви сказали, на 3 години, на 2 години. І люди це знають, так? Бо, якщо ми не внесемо ці зміни, ці 100 мільйонів ………….  вчитель.

_______________. Це зрозуміло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно слушно. Абсолютно слушно. Якщо це субвенції, додаткові видатки, ми маємо їх порахувати і додати до освітньої субвенції в бюджеті. Значить, ми їх маємо забрати з місцевих бюджетів і зробити перекидку з місцевого бюджету, оскільки вони утримують сьогодні централізовані бухгалтерії по всій Україні і передати в централізований бюджет. В цьому сенсі цей закон якраз ще потребує доопрацювання, якщо навіть йти на ідеологію цього закону.

_______________. Я пропоную…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович, в мене є пропозиція…

_______________. Можна я, я пропоную зараз все дуже просто.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, у вас є пропозиція. Будь ласка.

СКРИПНИК О.О. Давайте ми зараз зробимо дуже просто. Зараз нормально проголосуйте, є ………. пропозиція, я проголосую проти, вистачить голосів для того, щоб закрити це питання і дійсно направимо на доопрацювання.

_______________. Правильно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція на доопрацювання, якщо в процесі виявиться, що ми це локальне питання можемо вирішити з Міністерством освіти і Міністерством фінансів, буквально ми просимо це зробити на наступному тижні, тому що в них там є проблема з заборгованістю по зарплаті цим бухгалтерам, і в цьому випадку ви потім відкличете цей законопроект. А якщо не вирішимо, будемо в інший спосіб тоді. Хто за таке рішення, прошу голосувати.

Одноголосно. Дякую. А! Хто, хто проти такого рішення? Один.

Перепрошую, попередньо було не одноголосно, а 5 – за, 1 – проти. Дякую.

Так. Шановні колеги, шосте питання про затвердження рекомендацій комітетських слухань на тему: "Про підготовку проекту Закону України "Про освіту". Концептуальні засади". Слухання відбулися 20 травня 2015 року. Ми до цього часу не можемо затвердити їх рекомендації, тому що під час  слухань, наприкінці слухань залишилось тільки двоє народних депутатів і у нас не було кворуму для того, щоб прямо там проголосувати за проект рекомендацій. І зараз ми працюємо над тим, що ми все удосконалюємо і удосконалюємо цей проект рекомендацій, а я хочу вас ввести в курс справи, що за цей час, поки ми його удосконалюємо, Міністерство освіти і науки вже внесло розроблений ними законопроект, ми працювали з ними над удосконаленням структури цього законопроекту, яка покривала усі фрагменти, які створюють разом реформу, щоб потім можна було це доопрацьовувати між першим і другим читанням. І зараз в університеті, в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбувається велика конференція, яка присвячена обговоренню Закону "Про освіту". Тому, якщо хтось з вас ще схоче чи зможе долучитися, то вона ще буде тривати завтра і в першій половині дня у п'ятницю.

Що у нас з цими рекомендаціями, які все-таки пора затвердити, найвища пора.

Як відомо, Олександр Володимирович Співаковський на цих слуханнях запропонував свої доповнення до рекомендацій. Але ці доповнення, вони в деякій частині ступають в ідеологічний конфлікт з тим, що є в пропозиціях, в рекомендаціях, і тут потрібно по цих позиціях визначатися.

У зв'язку з цим комітет підготував вам порівняльну таблицю, в якій жирним кольором визначено, виокремлено ті позиції, по яких у нас є неузгодженості. Ми маємо зараз швиденько це пройти, якщо нам вдасться швиденько, і визначитися що ми приймаємо, що ми не приймаємо.

Який у нас взагалі шлях? Ми зараз там, де у нас будуть суперечки і конфлікти, будемо голосувати по окремих позиціях,  атам де немає цих суперечок, де в нас буде певне рішення, ми зробимо так. Якщо це рішення буде не співпадати з думкою Олександра Володимировича, ми все одно ми про це домовилися, додамо цю виокремлену думку, як окрему думку народного депутата, і поставимо до відома Кабінет Міністрів, щоб він  міг також поряд з нашими рекомендаціями розглядати цю окрему думку. От це в результаті довгих перемовин, щоб заощадити зараз час на  ці перемовини ми прийшли до  такого формату.

Отже, давайте ми пройдемо, я оскільки доповідаю, пройдемо оці всі  позиції і побачимо, де у нас тут перші розходження.

Зверніть увагу, на сторінці п'ять є пропозиція з боку Олександра Володимировича щодо визначення категорії вищого концептуального  рівня задоволення освітніх потреб людини, яка проживає  на законних підставах в країні впродовж всього життя.

Але, на жаль, тут не сказано до чого саме ця категорія стосується, чи до словника чи до мети?

_______________. До мети.

ГОЛОВУЮЧИЙ. … Тобто це треба  викласти в якійсь редакції, яка може бути у форматі  рекомендацій.

Тому що  поки, що вони є в такій редакції, що ми  не можемо його якби застосувати.

Візьміть, будь ласка, порівняльну таблицю, це все тут є порівняно. Яким чином ми це маємо зафіксувати?

_______________. Як мета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так само другий рівень  категорій концептуального  бачення  право  на освіту, що це мається на увазі? Це принципи. До якої статті це?

_______________. Мова йде, давайте я тоді скажу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу-прошу прокоментуйте от саме це місце.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Значить, що я пропоную? Абсолютно конкретно те, що повинно там бути результативна частина проекту рекомендації пропонується доповнити новими пунктами 1.2, якими  уточнюється зміст загальний. Я проти того, щоб  людина виступала, як об'єкт над яким з реалізований  процес його формування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не можемо…

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  … освітніх потреб людини, яка  проживає на законних підставах в Україні впродовж усього життя. Тобто  мета повинна бути таким чином сформульована, щоб людина була  суб'єктом, а не об'єктом над яким, як при комунізмі побудова людини, яка  повинна бути там мати моральний кодекс і все таке інше. Це зовсім інший погляд на те, що  на система повинна задовольняти освітні потреби людини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як ми маємо це записати в рекомендаціях? Ми ж не можемо в рекомендаціях написати:  я проти того, що…

_______________. Ні. Я…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сформулюйте, будь ласка.

_______________. Просто за те, щоб метою, метою, метою реформи була…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це мета освіти?

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Да, мета освіти – задоволення освітніх потреб людини, яка проживає…

ГОЛОВУЮЧИЙ. І все? Чи це доповнення до мети?

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Ні. Там же ж зовсім інше, по-іншому формулюється мета. Що формування людини і дальше по тексту йде. Таким чином, так як написано в рекомендаціях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас все є, всі матеріали вам видані.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Праворуч, в колонці праворуч.

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Ну, не можемо ми тут сидіти і Співаковський, в нього ж вечно трошки якісь такі, трошки якісь незрозумілі деякі думки.

_______________. Ну, це ж нормально.

_______________. Дуже творчо підходить до цих тем. Є питання виокремити окремо і потім окремою думкою його подати, а це затвердити в повному обсязі.

_______________. Ні.

_______________. Вот і все. Ну, це моя позиція.

_______________. Так, там принципиально, Михаил Михайлович. Там э принципиально. Ви за те, щоб… Ну, давайте…

_______________. Та, ні, я не буду зараз…

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Ні. Ну, давайте так. Також пропонується відійти… Ні, так, якщо ми будемо голосувати, послухайте, дуже важливі речі. Давайте тоді я пройдусь. Також пропонується… Ні, шановні колеги, ви після того всього, що буде відбуватися, я ж буду захищати свою позицію, я кажу як це є, на фракції БПП. І мені достатньо набрати 25-30 мажоритарщиків для того, щоб це заблокувати, ми робимо єдину справу для України, шановні колеги. Якщо не хочемо обговорювати, будь ласка, давайте не будемо обговорювати. Але я скажу, що я буду захищати чітко свою позицію, бо я не допущу того, щоб як було з Законом про вищу освіту, що прийняли закон, а зараз затикаємо дірки в ньому. Шановні колеги, давайте, так не можна працювати. Послухайте далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Володимировичу.

_______________. Ні, я хочу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна Івану Григоровичу пропозицію сказати?

_______________. Ну, та я почав…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я розумію, ви ж хочете представляти…

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я можу піти з комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, чому зразу піти з комітету.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. А тому. Ну, я розпочав говорити, дайте мені закінчити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Григоровичу, почекайте тоді.

КИРИЛЕНКО І.Г. Я допоможу вам. Я допоможу. Можна …… Колеги, зважаючи на те, що я, до речі, чому я був до самого кінця слухань хоч не зовсім, як кажуть, я вникаю в тему. Але я дуже уважно вивчив його пропозиції. Це концептуально різні речі.

_______________. Абсолютно.

КИРИЛЕНКО І.Г. Це дуже різні речі. Я хотів би, щоб ми провели окреме засідання комітету, окреме засідання комітету…

_______________. Дякую.

КИРИЛЕНКО І.Г. Вислухали один одного, вислухали, одне питання винести і ретельно, ретельно до цього прислухатись і провести фазову дискусію, для того щоб потім фахово прийняти рішення. Просто зараз порівняльна таблиця і …

_______________. Та вона відображає!

КИРИЛЕНКО І.Г. Ми можемо викинути з водою дитя, виплеснути. Я пропоную окреме засідання комітету, окремо провести фахову дискусію.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Приймається.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я погоджуюся, це дуже правильна пропозиція.

_______________. Я перепрошую за емоційність, але я повністю погоджуюся.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд, добре.

Я хочу теж нагадати, шановні колеги народні депутати, по Закону "Про освіту", оскільки це, мабуть, найбільш… найважливіший закон нашої каденції, цього комітету.

КИРИЛЕНКО І.Г. І, по суті, перший реформаторський закон…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, це реально найважливіший закон. Що коли він буде внесений до кінця червня, якщо він буде внесений до кінця червня, ми будемо з ним довго і багато працювати.

КИРИЛЕНКО І.Г. Я сказав за вищу освіту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А я зараз кажу про Закону "Про освіту". І якщо, наприклад, я хочу, щоб ви розуміли, що ці рекомендації – це є просто рекомендації, вони не мають такої ваги. Це є рекомендації для різних органів влади з приводу розвитку освіти і погляду на цей закон, що там повинно бути основне. Як бачите, вони не містять конкретних статей. Наприклад, мета освіти, яка сформульована в законі Міністерства освіти і науки, я вважаю, що вона є достатньо зредукована, ваша мета – вона ще більше зредукована, хоча має акцент на людині і має право бути інтегрована в загальну мету.

_______________. Абсолютно, давайте шукати разом…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно, але не можна сказати, що мета має бути саме так сформульована, як щойно було сказано, розумієте?

_______________. Це ідеологічний погляд на те, що людина є суб'єкт.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, до чого я веду? Ми зможемо мету і так само тексти статей доопрацьовувати в комітеті, і на це ми виділимо стільки часу, скільки треба. Тому що це є той закон, при якому не можна спішити.

_______________. Тоді приймається повністю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І я би тому не блокувала так сильно ці рекомендації. Тому що подивіться, в чому сміх ситуації. Ми даємо рекомендації щойно до концептуальних засад, які обговорювалися ще 20 травня, а вже внесений закон. Тобто оцим штучним стримуванням, перетягуванням по… все одно у нас буде ця ідеологічна дискусія в процесі доопрацювання закону між першим і другим читанням.

Отже, в нас зараз я зрозуміла одна, що ми цю дискусію у будь-якому випадку по рекомендаціях переносимо на окреме засідання комітету.

_______________.  …………(Не чути) абсолютно логічно, ніяких інших питань…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Та ні… (Шум у залі) Я  перепрошую, як ми можемо рекомендації до концептуальних засад розглядати разом із законом про освіту?

_______________.  Він вже внесений?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Він буде внесений, він зараз погоджується у виконавчій владі. (Шум у залі)

Це треба зробити, це вже, ви розумієте, це вже минуле. Ці концептуальні засади – це минуле. Ми повинні рухатися і йти в ногу.

Будь ласка, ………….…………

СКРИПНИК О.О.  Шановні колеги, я підтримуючи те, що сказав Іван Григорович, переживаю  за одну річ, яка стосується того, що це  метод трошки як би будемо міняти паровоз і вагони. Тому що це є рекомендації. Тобто логічно, вони комусь рекомендації. Тобто це би мали бути рекомендації, в першу чергу, Міністерству освіти  і науки для підготовки закону.

Якщо у нас зараз станеться ситуація, коли вже винесений буде закон, а рекомендації будуть пізніше, це … ми будемо виглядати трошки, я скажу так акуратно, смішно. Так? Тому що будуть …, вийдуть вони пізніше. Нам же трошки… Тобто логічно було б, щоб все-таки ми встигли їх подати до того, як буде поданий закон. Ну, мені здається, така логіка мала б бути.

Тому що я пропоную, якщо не заперечуєте. Тому що я пропоную подати два види рекомендацій. Тому що… І подати рекомендації, які  були заслухані, і доповнити їх рекомендаціями від шановного пана Співаковського. Просто як окрема точка зору. Тому що от змога аналізу, тут є багато і позитивного, є і речі, які викликають у мене, наприклад… І подати дві… (Шум у залі)  і подати їх просто як додаткові рекомендації так само для врахування…

Тоді ми і встигнемо, тому що будуть подані дві рекомендації вчасно, і… А потім обов'язково те, що скаже Іван Григорович, те, що підтримує пан Співаковський, зробити просто кремі слухання стосовно гармонізації всіх же речей, і вже  напевно з врахуванням того закону, який буде опублікований.  Щоб ми просто встигли, тому що  рекомендації  "після"  це буде трошки помилково.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.О. Давайте  я відкоментую це. Шановні колеги,  що таке, коли   депутат голосує, в тому числі   в комітеті? Це означає, що депутат висказав свою думку. Я просто хочу звернути увагу всіх, у нас тут різні можуть бути погляди. Але якщо ми проголосуємо, наприклад, в редакції в такій,  як є, то, наприклад,  ми рекомендуємо, що ЗНО є  єдиний інструмент  щодо  вступу людини після  школи до вищого  навчального закладу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не єдиний, а визначальний.  Тобто там застосовуються інші критерії, але  визначальним  є ЗНО.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Абсолютно, абсолютно. Це перше, наприклад,

По-друге,  це означає, що  кожен депутат тоді згоден з такою позицією.

Наступне.  Те, що  я пропоную, це  зміна  існуючої системи  фінансування. Я просто  хочу сказати: я не вірю,  я  36 років працюю в абсолютно конкретній системі освіти України. Я хочу   сказати, якщо ми не  знайдемо  модель залучення додаткових фінансових ресурсів на ринок освітніх послуг, ми  можемо казати і писати будь-які гарні закони, але ці гарні  закони ніколи виконуватись не будуть. Я буду проти того, я не хочу, щоб  моє прізвище  стояло під законом, який працювати не буде і вже буде приречений на те, щоб він не працював.  Тому я  це… І тут йде мова про те, щоб тут  така річ була.

Наступне. Це  інструменти.  Закон   без інструментів працювати не буде. Тому, наприклад, жаль, що Інна Романівна   пішла,  але справедлива ротація, бо це ідеї до   контексту того, як ми обирали ………… і результати  ………, запровадження справедливої ротації. Тобто тут є речі, без яких оце все працювати не буде. Буде  гарна книга написана – Закон освіти, після   цього ми  через півроку почнемо вносити туди якісь  доповнення. Побачимо, тут  не працює, там не працює, там протиріччя.

Ну наприклад, я просто  як  приклад приведу протиріччя.  З одного боку,  ми кажемо, що ми гарантуємо  навчання впродовж всього життя, і наприклад  людина  в  35 або в 37 років – все, ну  закінчила, технології  ж змінюються, закінчила  все.  І їй потрібно придбати ще одну  вищу освіту, а у нас є право першої ночі, ну тобто, що перший раз ми оплачуємо це навчання, інший раз не оплачуємо. Ну це протиріччя чи ні? З одного боку гарантуємо так, а з іншого боку не надаємо для цього інструментів.

Шановні колеги, на мій погляд, ми повинні так це написати, щоб 20 років нам казали: "Дякуємо тим депутатам, які разом з Міністерством освіти і науки подали нам такий закон, який дійсно працює і без всяких збоїв.

Оце моя така думка.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я згодна, Олександру Володимировичу, і теж хочу такий написати разом з вами закон, і ви зможете подавати поправки свої до тексту закону, а це тільки рекомендації до концептуальних засад, давайте їх не блокувати. Наприклад, деякі з ваших рекомендацій є очевидними, їх обов'язково потрібно застосувати і ми можемо. Моя ідея полягала в тому, що ми зараз пройдемося по цій таблиці, чітко визначимося це в нас взагалі немає суперечностей і ми це приймаємо і все. а там, де в нас є суперечності або ми не можемо інтегрувати це в тіло закону, бо це треба якось, не закону, а рекомендацій бо це треба переформулювати, це взяти як окрема думка.

_______________. Окей.

Тоді пропозиція така, редакційна чисто. Що ми приймаємо так, але вказуємо, що невід'ємною частиною цих рекомендацій є окрема думка народного депутата Співаковського, яка формулюється і буде відпрацьована таким-то чином, все.

(Загальна дискусія)

 _______________. Ну напишіть думку Поплавського, я ж не проти, Михайло Михайлович, та ну.

_______________. ….. зрозуміло всім, що потрібно швидше проводити засідання комітету….

_______________. Послухайте, ми тут про ГМО, про що завгодно, тільки не про освіту і науку.

_______________. Окрема думка Співаковського геніальна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Шановні колеги, отже, я вважаю, що тут є речі, які можна абсолютно сприйняти. Наприклад, скажімо, подивіться на сторінці 16, забезпечити збереження у максимальному обсязі положень статті 57 і написано що до чого, щодо гарантій. Чому? Це можна додати безпроблемно. Додаємо це.

Далі. Я бачу про антиплагіат. Норми про систему антиплагіату обов'язково треба додати, єдине, що тут сказано, на якій базі треба це робити, тут ми якби звужуємо можливість вибору. Можуть бути різні бази, важливо сконцентруватись, що мають бути антиплагіатні програми.

Далі. Надання навчальним закладам права започатковувати освітні програми з іноземною мовою викладання. Що тут поганого? Це абсолютно проєвропейські. Плюс також, це ми можемо прийняти. Тобто є норми, які можна прийняти. Але, наприклад, коли ми говоримо про те, що результати зовнішнього оцінювання будуть складати 25 відсотків питомої ваги результату, а 25 відсотків буде складати середній бал, а 25 відсотків вступна співбесіда і двадцять, так, і 25 відсотків призові місця…

_______________. Особисті досягнення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. …….. і особисті досягнення отут ідеологічні жорсткі протиріччя, і оце піде в окрему думку.

_______________. Окей. Окей. А про фінансову модель?

ГОЛОВУЮЧИЙ. А про фінансову модель… Де тут є фінансова модель?

_______________. Сторінка 19.

_______________. Бо в мене це просто виділено окремо. Там, де право на освіту, розділяємо, право на освіту і право на доступу до фінансових ресурсів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На сторінці 19, на сторінці 19 є при розробці закону…

_______________. Олег Леонович, где? У меня просто выделено здесь….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Тут, на сторінці 19 є про опитування цільових груп, а не про фінансову модель.

_______________. Про опитування, то само собою, а тут…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про фінансову модель не можу сказати, де…

_______________. 7 сторінка, пункт має…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, то це не фінансова модель, а оце ці права. Я тому і запитувала…

_______________. Да. Да. Да. Права. Добре. Добре. Ну, я просто…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це треба якось переформулювати, розумієте? Тобто нічого, я вважаю, що це дуже корисно про сплату відсотків за користування кредитом за рахунок державного бюджету. Тобто залучення, тут є показані шляхи залучення інших позабюджетних коштів…

_______________. Да. Абсолютно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До системи освіти. І це є важливо, щоб ці шляхи знайшли своє відображення в законі.

_______________. В рекомендаціях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно. Але тоді його треба звідси з цього права написати як шляхи залучення позабюджетних коштів і тоді вписати в рекомендації.

Шановні колеги. у мене пропозиція, не відкладаючи, схвалити ці рекомендації. Ми впишемо все, що лягає в рекомендації, по чому в нас ,в принципі, є консенсус. Лише оці жорсткі питання, там, з відсотками результатів зовнішнього оцінювання, з опитування, Міністерство освіти має провести соціологічне опитування, на яке не передбачено кошти, але... Ми зараз впродовж цих півтора року обговорення реформи, ми ж працюємо з різними групами суспільними. Давайте звернемося до якихось соціологічних компаній і попросимо їх зробити таке опитування.

_______________. (Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, потрібно. І це можна дати як окреме доручення і побажання до різних інституцій, щоб вони розробили такий опитувальник.

_______________. (Не чути).

...якщо загал не сприймає це - воно працювати не буде. Тому моя пропозиція – дуже проста. Коли я навчався в Сполучених Штатах, вони кажуть: ми нічого не запускаємо, перш ніж не проведемо опитування, нема опитування – не будемо запускати  це. Бо це дві речі: перше, ми розуміємо, що люди будуть сприймати, і  по-друге, люди після цього відчувають, що їх голос є в тому законі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, вписуємо в рекомендації рекомендацію провести такі опитування, розробити перелік питань Міністерство освіти відповідно до основних напрямків реформи, а також звернутися до соціологічних служб в допомозі проведення такого опитування.

Шановні колеги, хто за те, щоб прийняти наші рекомендації слухань з окремою думкою Олександра Співаковського, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую. Дякую. Ми це пройшли.

Повертаємося до порядку денного.

_______________. (Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. В нас дуже цікавий комітет, це правда.

_______________. (Не чути).

_______________. Це погано?

_______________. Це прекрасно.

_______________. (Не чути).

_______________. Окрема думка Михайла Михайловича.

_______________. (Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Шановні колеги, будь ласка, ми тепер рухаємося по порядку денному. І третя позиція – проект Закону про внесення змін до деяких законів України, які регулюють відносини пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру (реєстраційний номер 2887), це урядовий законопроект. І доповідати його буде заступник міністра освіти і науки Максим  Віталійович Стріха. Запрошую до слова.

СТІХА М.В. Вельмишановні народні депутати України, вельмишановні запрошені, законопроект виник в результаті  дерегуляційних ініціатив уряду, доручення Прем'єр-міністра і відповідної урядової постанови, і стосується зміни дозвільного порядку на повідомлювальний щодо двох процедур.

Перш за все, це стосується скасування дозволу на проведення робіт з експериментальними тваринами, хоча водночас посилюється відповідальність за належне дотримання норм Закону України про захист тварин від жорстокого поводження науковою установою або вищим навчальним закладом, у якому проводять такі роботи, і при цьому встановлюються чіткі критерії щодо того, де такі роботи можуть проводитися. Це наявність  вольєра або відповідного віварія, або угода про використання вольєра чи віварія іншою установою, або відповідні плани робіт, плюс відповідні  плани наукових робіт  з використання таких тварин і скасування дозволу на ввезення продукції, отриманої з використанням генетично модифікованих організмів для науково-дослідних цілей та введення нової норми, відповідно до якої ввезення незареєстрованої ГМО та  продукції, отриманої з використанням ГМО, призначених, я підкреслюю, виключно для науково-дослідних цілей у замкнутих та відкритих системах або проведення державних апробацій супроводжується повідомленням, яке подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти і науки, в якому, зокрема, зазначаються результати попередньої оцінки ризиків такого введення Комісії з біологічної та генетичної безпеки, оскільки такий порядок встановлює частина 4 статті 12 Закону України "Про державну систему біобезпеки" при створенні випробування, транспортування і використання генетично модифікованих організмів.

При цьому, відповідно, вносяться повноваження органів виконавчої влади, оскільки тепер уже скасовуються дозволи і вводиться лишень функція підтримання відповідних електронних реєстрів. І я б зразу хотів би від рефлексувати на коментарі Головного науково-експертного  управління  Верховної Ради  України. Їх три пропозиції. Перша з них пропонувала вносити водночас зміни до законодавства про адміністративні порушення з конкретними штрафами для  порушників порядку використання, проведення експериментів на  тваринах.

Міністерство звертає увагу на те, що  статтею 35 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" запроваджено норму відповідно до якої порушення вимог закону винні  особи несуть кримінальну, адміністративну та цивільну  правову відповідальність. А стаття 34 визначає, що громадські  організації у  сфері захисту тварин від жорстокого поводження, зокрема подають до  суду позови на відшкодування  шкоди заподіяної власникам порушення законодавства.

На жаль, практики правозастосування у цій сфері поки що  дуже мало. Відтак вводити на пряму  пропозиції щодо норм якихось покарань за  умови, коли немає відповідної практики було б дуже ризиковано. Через це  міністерство цю  пропозицію не погоджує, але цілком погоджується з другою і третьою пропозицією Головного Науково-експертного управління про державну систему. Вперше, стосується в запровадженні міжнародних стандартів "GLP" і "GLM".

І в частині третій статті 16 пропонуємо терміни: "страна імпорту" та "страна експорту" замінити на: "імпортер"  і "експортер" це термінологічно.

Щодо зауважень Інституту харчової біотехнології та  геноміки, я з одного боку абсолютно погоджуюся, що положення частини третьої щодо Кардогенського протоколу можуть бути доопрацьовані. Але абсолютно не можу погодитись з твердженням, що  запропоновані зміни ускладнюють процедуру отримання необхідних дозвільних  документів. Оскільки цей закон якраз скасовує дозволи як такі.

Відтак про дозвільні документи. Є лишень питання про висновок комісії, де це  встановлюється  іншим законом, це  корелюється із зауваженням Національної Академії наук України ми не заперечуємо проти того, що це може бути  врегульовано у другому читанні. Хоча водночас хочу сказати, що  під час підготовки проходження цього в уряді цих пропозицій Національна Академія наук не надавала. Цебто логічно було б, щоб це було      надано під час уряду. Відтак  під час  внесення  ще в уряді, де  відповідні  є візи посадових осіб Національної академії наук.  Відтак я просив би народних депутатів з врахуванням цього все-таки проголосувати непропонований проект рішення відправити на доопрацювання, а погодитись з тим, щоб прийняти цей  законопроект   за основу. І всі зазначені зміни  як ті, що було названо Головним експертним управлінням, так і ті, що порушені у висновку Національної академії наук, міністерство проти цього принципово не заперечує, зробити під час підготовки закону до другого читання.

Дуже дякую. Тим більше це підтримано низкою комітетів і під час  цього засідання зараз, скажімо, це  підтримав Комітет з інформатизації, який  є профільним  саме з дерегуляційної діяльності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Максиме Віталійовичу.

Будь ласка,   Іван Григорович Кириленко.

КИРИЛЕНКО І.Г.   Шановні колеги, не зважаючи на  те, що у вас на руках документи, які свідчать про те, що  дуже багато зауважень, особливо експертного середовища і наукового середовища, і все-таки я пропоную  з врахуванням  того, що ми щойно підтримали  законопроект, який набагато складніший, Вадатурського, ми підтримали,   хоча теж  була пропозиція відправити  на  доопрацювання. Це більш, скажімо так, простий  закон, більш простий. Це теж  дерегуляція. Я пропоную всупереч пропозиції, яка тут написана –  відправити на доопрацювання, підтримати в першому читанні, але  з побажанням, міністерству з побажанням. З експертним середовищем, а тут експертне середовище – наука,  до другого читання врахувати їхні  зауваження і пропозиції  з тим, щоб ми отримали досконалий документ.  Прошу підтримати пропозицію у першому читанні.   

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  була згадана Національна академія наук. Ярославе Борисовичу.

БЛЮМ Я.Б. Дякую, Лілія Михайлівна. Наша  думка Академії наук і  нашої установи, що, звичайно, ці зміни  вони покликані часом і давно їх потрібно було зробити. Це беззаперечно.

Що стосується офіційної відповіді, яка базувалася на  експертній оцінці нашої установи, і Академія наук готувала таку  оцінку. Позиція, яка заключається в тому, що потрібно  доопрацювати,  базується саме на тих моментах, які  стосуються процедури регуляції чи  не регуляції, а  процедури розгляду заявок прописані в законі, тому що, коли це буде подаватися в Комісію з біологічної і генетичної безпеки це ніколи не буде працювати. Я тільки повернувся з Болгарії, де дуже хороший закон про ГМО і там все вмерло вперше за все - наука. І вони кажуть, ми цим не займаємось, тому що в законі прописана процедура і не можна. І от у нас тут, просто, щоб не займати час, процедура в законі діючому прописана так, що заявку чи повідомлення не буде куди подати хоть буде записана Комісія з біологічної безпеки, тому що передбачається спочатку санітарно-гігієнічна експертиза, екологічна експертиза і так далі. А мова йтиме не про живі модифіковані організми, як це в ………….., з чим Максим Віталійович погоджується і міністерство, а мова йде навіть про генетичні конструкції, які не представляють небезпеки а ті, які потрібні для виконання біологічних експериментів чи стандартного матеріалу отриманого з ГМО. Пояснюю. Це, допустимо, …………………. те, що вже подрібнено і потрібно привести сюди як стандарти для того, щоб знайти ті ж самі ГМО на полях. А тут підпадає під цю процедуру. Через те, просто пояснюючи експертну оцінку, ми можемо погодитися з цим, може бути і прийнято в першому читанні дійсно. Але нам би варто було попрацювати. Чому? Тому що не було документ відправлено міністерством на узгодження з Національною академією наук і ми його отримали лише з комітету перед тим як це виносилося на комітет. Перепрошую, якщо щось не те.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Ярославе Борисовичу.

Шановні колеги, у нас таке прохання в комітету. Попрацювати разом Міністерство освіти і науки, Національна академія наук, тому що нам треба це все буде, ці доповнення оформити у вигляді поправок комітету, щоб ми мали від вас узгоджену позицію і потім не розбиралися вже на засіданні, на підготовці до другого читання в цих протилежних поглядах. Згода? Зможете домовитися?

_______________. Звичайно. Немає …..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Гаразд. Хтось має ще щось невисказане з цього приводу? Тоді давайте голосувати. Ставлю на голосування запропоноване Іваном Григоровичем рішення з приводу прийняття законопроекту за основу. Хто за таке рішення, прошу голосувати.

Дякую. Одноголосно.

Четверта позиція нашого порядку денного проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення існуючих раніше  прав і свобод, реєстраційний номер 2523, автори – Королевська, Солод, Дунаєв. Ніхто з авторів не з'явився на розгляд у комітеті.

Чому не з'явилися? Дозволити розглядати без них? Дозволити розглядати без них. Тому я надаю одразу слово щодо цього законопроекту Олександру Володимировичу Співаковському.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Дякую, Лілія Михайлівна.

Шановні колеги, для того, щоб це було коротко, просто хочу сказати, що тоді, коли йде мова просто про преференції, необхідно підходити таким чином, щоб визначення умов соціальної підтримки окремих категорій громадян необхідно здійснювати в рамках єдиного  порядку  і встановлення загальних критеріїв її надання, а не за окремими категоріями осіб без з'ясування їх  реальних потреб. Це перше зауваження дуже суттєве.

І друге питання, без вишукання фінансових ресурсів  та одночасно внесення змін до Бюджетного кодексу ця законодавча пропозиція просто працювати не буде. Тому так як і домовлялися, в рамках бюджетного процесу було домовлено, що всі преференції, які тут йдуть у цьому законопроекті, вони у нас, фактично, заморожені до 1 січня 2016 року. І тому є пропозиція така від комітету, що рекомендувати Верховній Раді  відповідно до пункту і т.д і т.д., поданий  народному… суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання з урахуванням пропозицій, зауважень Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради  України.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Нагадую, що ми не профільний комітет тут, і маємо направити цей висновок  Комітету з питань  соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Будь ласка, в у когось є думки з цього приводу? Голосувати.

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Одноголосно, дякую.

_______________.  ………………. (не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Наступне питання сьоме порядку денного, про затвердження рекомендацій комітетських слухань. Немає, на жаль, доповідача поки що. Зараз з'ясують з приводу доповідачів, а ми тоді будемо рухатися далі.

Шановні колеги, восьме питання, про пропозиції конкурсної комісії щодо призначення у 2015 році іменних стипендій Верховної Ради  України для найталановитіших молодих учених.

Вам надані матеріали про пропозиції конкурсної комісії. Ви мали можливість працювати в цій конкурсній комісії, дивитися на її роботу, подивитися на самі роботи.

Зараз за результати роботи цієї комісії... Я хочу вам нагадати, що ці іменні стипендії становлять, розмір стипендії – дві тисячі гривень щомісяця. Щорічно встановлюється 30 іменних стипендій. Представлено на конкурс 30 робіт. На призначення стипендій висунуті претенденти: від Національної академії наук – 4 особи, Міністерством  освіти і науки України – 25 осіб, Національною академією аграрних наук – 1 претендент. Найбільша кількість претендентів: технічні науки – 9, економічні науки – 7, фізико-математичні – 4, політичні та історичні науки – по 2. Серед претендентів – половина жінки. Претенденти представляють 13 регіонів.

Конкурсна комісія працювала довго, ви можете, звичайно, подивитися,  зараз поставити свої запитання. Де Микола Миколайович? Він як раз тут повинен бути, тому що він протоколював роботу всієї комісії.

_______________. ... обережно.

_______________. Лілія Михайлівна, в мене є пропозиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотіла б... Це є у всіх депутатів, оцей листок.?

_______________. Ні, ні, ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так депутати мають тільки перелік робіт?

_______________. Тільки  перелік.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, тоді я буду читати далі.

Що ще? Значить, що тут важливо? Комісія визначала кандидатури на призначення стипендій, а другим питанням комісії було визначення претендентів на перемогу в конкурсі на призначення премії Верховної Ради найталановитішим молодим ученим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок на 2014 рік.

Склад комісії був затверджений нашим комітетом 4 лютого 21015 року. Четвертого липня відбулося підсумкове засідання конкурсної комісії, де був  визначений оцей … не знаю у моїй довідці написано, 4 липня.

Тому зрозуміло,  4 липня ще немає, 4 червня, гаразд. Добре.

Ваші питання, прошу.

КИРИЛЕНКО І.Г.  Ми з колегою разом з Кременем проводили цю комісію. Мали честь.

Я повинен сказати, що  у повному представництві була  комісія, всі мали можливість висловитися.

І я повинен сказати, що надзвичайно продуктивно працювала ця комісія, продуктивно. У нас були мінімальні зауваження, але вони були такі  зауваження. В результаті  дискусії ми  прийшли до такого консенсусу до  такого рішення, що рекомендувати комітету, а потім рекомендувати Верховній Раді затвердити саме такий перелік саме цих кандидатур.

Тому я, як свідок, ми разом  з колегою вели…

_______________. А як багато….

КИРИЛЕНКО І.Г. А щойно було  сказано, щойно було сказано, 30 і 30 визначено.

Тобто відбір був  такий на начальних стадіях, що  30 саме подали, як кажуть, на  комісії вибору не було, але ж до того критерій такий, що от  подали якраз те, що могло пройти. І от комісія прийшла до, цілком, як кажуть, одностайного рішення, що так – роботи достойні.

Тому Ліля Михайлівна, я дуже коротко…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо дозволите, я додаткову інформацію додам.

Шановні колеги, отже, коли з'ясовували хто саме ці люди? Кого  представили?

З'ясувалося, що  двоє з них працюють у вузах, які залишилися на окупованих територіях і підпорядковуються зараз ДНР і ЛНР.

Тобто один доцент Донецького Національного університету економіки  і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського – та частина, яка  залишилась  у підпорядкуванні ДНР. Інший також претендент – професор  державного закладу Луганський Національний університет імені Тараса Шевченка, але  та сама його частина викладачів, які залишилися у підпорядкуванні ЛНР.

Ми звернулися офіційно до  Міністерства освіти й науки  і вони надали інформацію, що ці науковці справді працюють на окупованих територіях. Тому нам потрібно прийняти рішення. І рішення  є два, на мою думку, насправді одне.  Що ми не маємо зараз надавати  їм Премії  Верховної Ради України, а ці дві премії для них визначити нових претендентів.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це, ми зараз говоримо  про рішення комітету.  (Шум у залі)

 А це стипендії. Ну добре, ну  це не принципово. Зараз   ми ж оголошували, що це  про стипендії іде мова. Іде мова, що робити з цими грошима.  Якщо  ви  не маєте  інших  запитань, то тоді  я пропоную цей перелік підтримати за виключенням  цих двох претендентів, а також обговорити, яким чином  ми будемо обирати нових двох претендентів.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А чому  ми  не можемо ще когось  заохотити?

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому я вважаю, що… Давайте виступимо  взагалі з такою пропозицією, щоб робіт завжди було все-таки більше, щоб комісія була не статистом, а  мала можливість також  відбирати роботи.

Будь ласка,  Микола Миколайович.

ШЕВЧЕНКО М.М. Питання у тому, що у нас………………. У нас не вистачало, потім ми дотягували, потім  прийшов ………….. 3, 4, 5 і більше, а  тепер знову  падіння. Тобто питання не в тому, немає відповідних людей… На стипендії представляють роботи, по-перше,  це доктори або ті, які  вже майже підготували докторську. Ну  у нас з підготовкою кадрів, докторів, кандидатів наук до 35 років надзвичайно ситуація така. Саме тому в була ця премія започаткована серед ……….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Олександр  Володимирович.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Шановні колеги, от тут є приклад. Встаньте, будь ласка. Юрій Кирилов - Перший проректор Херсонського державного аграрного університету, який так і не зрозумів, наприклад, чому він не попав, хоча заявку ви ж робили, так?

Тобто з одного боку ми кажемо, що у нас дефіцит, з іншого боку, є люди, які не поінформовані, як, яким чином проходить ця процедура і чому, наприклад, він не попав туди.

Я ще раз хочу підкреслити, я не лобіюю якусь кандидатуру, але хочемо зрозуміти, як це відбувається.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Абсолютно добре, правильно.

Міністерство освіти і науки, як ви це прокоментуєте? Ви відправляли роботу до нас у комітет?

_______________.  Ви коли  подавали роботу, у якому році?

_______________.  До Міністерства освіти і науки я направив роботу… (Загальна дискусія)

_______________.  … скажіть.

КРЕМІНЬ Т.Д.  Хотів би просто передати загальні настої, які були під час засідання конкурсного комітету… да, комісії. Ми на тому зосередили свою увагу.

По-перше, не всі в академії представили свої роботи. Звичайно, для нас, напевно, для нашої всієї спільноти це запитання, чому Національна академія наук не рекомендувала жодної з таких робіт?

Друге запитання, яке лунало, це все-таки є те, чи   приймати   до відома ті роботи, які мають або споріднені, або дублюючі  результати наукових досліджень в уже опублікованих  роботах  і тих, що  відзначалися іншими нагородами або преміями.  Зрештою ми прийшли до тієї думки, що  подані роботи  цього року треба  брати до уваги, але на майбутнє треба все-таки визначити для себе якусь відповідну стратегію.

По-третє,  ми звичайно прийняли рішення по відношенню  тих  науковців, які зараз  залишилися на тимчасово окупованих територіях. Але моя пропозиція така, що кожна із цих  позицій повинна  бути врахована у  Положенні про цю  премію. І я думаю, що було б  коректно внести  туди  зміни з тим, щоб на майбутнє не виникало можливих таких колізій. 

Крім всього іншого,   звичайно, я наприклад не мав перед собою  таких робіт, мені було б цікаво з деякими із них попрацювати, бо  наш  комітет, слава Богу,   члени нашого комітету мають і ступені, і звання. Звичайно, у мене виникали певні сумніви стосовно оригінальності і доцільності визначення переможцями тих або інших робіт. Але я думаю, що це перспектива, наша перспектива, яка повинна бути реалізована безпосередньо у зміні самого Положення про цю премію і у, скажемо так, можливо ширшій інформаційній роботі.  Бо дуже часто ми нарікаємо на те, що немає грошей на підтримку освіти, на підтримку наукових проектів. З іншого боку, ми маємо гроші  і тепер шукаємо  із ліхтарем претендентів. Ну це  просто абсурд.  Я вважаю, що це абсурд. Думаю, що в цьому розумінні окремі зацікавлені сторони просто могли б спрацювати значно краще.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарасе Дмитровичу,  я прошу зафіксувати вашу слушну пропозицію з приводу змін до  Положення про премії. Ясно, що тут стипендія, але    я розумію, що  ви говорите і про премії. Тому що, в принципі, це є питання одного порядку одна  конкурсна комісія їх затверджувала. І я пропоную навіть голосувати  за них разом.  Тому що  ви бачите, що тут   є друге питання – це  присудження премій, перше –  стипендій, а друге – премій. І розмір  премії  20 тисяч гривень кожна. Так само є представлені різні напрямки. І мабуть проблеми там, в принципі, такі самі, які щойно були озвучені, пов'язані із стипендіями. Тому, будь ласка, я прошу секретаріат з досвіду роботи і з цих настроїв, проблем, з якими ми зіткнулися цьогоріч, запропонувати, які зміни треба внести до цього положення і передбачити там такі перехідні положення або взагалі речення, щоб ми цим не зірвали процес премій на наступний рік. Тому що кандидати, відповідно до старих положень, вже надсилають свої роботи, бо це теж є одна небезпека, якою ми можемо загальмувати цей процес.

Добре. Хто за те, щоб схвалити рішення комісії і з врахуванням цих наших пропозицій? Одноголосно. Дякую. Це ми проголосували і про стипендіях, і про премії.

І зараз ще питання. Питання за номером 7 про затвердження рекомендацій комітетських слухань на тему: "Інтелектуальна власність в Україні, стан та концептуальні засади розвитку". Я запрошую до представлення цих рекомендацій до слова Івана Григоровича Кириленка.

КИРИЛЕНКО І.Г.  Шановні колеги, на руках у вас рекомендації. Я думаю, ви могли  б... мали .... ознайомитися, детально викладені аргументи, аналіз стану справ, ситуація майже плачевна, ви це розумієте прекрасно, на жаль, вона не покращиться. Тому слухання, які відбулися, напрацювали  рекомендації – що робити в цьому зв'язку.

В мене пропозиція, так, як і написано в проекті рішення: затвердити рекомендації і надіслати для виконання і врахування в роботі відповідним органам і про результати поінформувати до 1 жовтня та до 31 грудня 2015 року.

Я думаю, ви уважно ознайомилися, хороший аналітичний матеріал, в  констатуючій частині бачимо, де ми, на якому місці, на якому небі ми знаходимося, на жаль, не на небі – є величезні проблеми. Зважаючи на ситуацію, яка єсть, ці проблеми, на жаль, будуть поглиблюватися, але все рівно працювати треба, без цих речей майбутнього України не буде. Пропоную підтримати і взяти на контроль так, аби дійсно ми отримали не формально інформацію 1 вересня, 31 жовтня  мали, вірніше,  до  15… до 1 жовтня  та  31 грудня 2015 року дуже-дуже  мати, ретельно відстежувати ті  дії, які будуть  мінятися на цьому напрямку.  Пропозиція – підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую до  слова  з приводу рекомендацій Аллу Георгіївну Жарінову, голову Державної служби інтелектуальної власності України.

ЖАРІНОВА А.Г.  Дякую  за надане слово. Я хочу сказати, що дійсно всі зауваження слушні, ми підтримуємо рекомендації. Єдине, хочу зазначити, що питання  є, проблеми є. І в цілому особливо виходить у нас  зараз складна робота, тому що ті законопроекти, про які тут говориться,  ми уже підготували, це були і в березні місяці, і направили до Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Але до  цього  часу ніякого зворотного зв'язку   від міністерства немає і    не зрозуміло, що  робиться з цими законопроектами. Це  стосується і законопроектів, і постанов.

Крім того, хочу зазначити, що ми почали роботу і ще раніше були комітетські слухання, рекомендації, фактично, починаючи із січня року, ми почали їх виконувати. Так, наприклад, у нас на сьогоднішній час в он-лайні  оприлюднені фактично всі реєстри. Зараз ми оголошуємо тендер  ще на один реєстр по авторському  праву,  тому що це  єдиний реєстр, який був не розроблений. Крім того, я  хочу сказати, що  завжди стояла серйозна проблема, яка піднімалася по оприлюдненню рішень Апеляційної палати, це вже зроблено. На сьогоднішній час рішення  Апеляційної палати оприлюднююся, які з 1 січня.  Після фактично… на майбутнє ми плануємо підняти ретроспективу.  Тобто  державна служба на сьогоднішній намагається забезпечити прозорість своєї діяльності. Реєстри всі є у вільному доступі з пошуковими системами. На сьогоднішній час ці питання вирішені. Крім того,  до   Дня незалежності  ми плануємо в он-лайні розмістити заявки на знаки для товарів і послуг.  Також  ми відпрацювали комплексний закон, який стосується   промислової власності. На наступному тижні подамо  до  Міністерства економічного розвитку і торгівлі. І знов-таки  виникає питання , що далі з ним буде. Тому я просила би, наприклад, комітети Верховної Ради, якщо це можливо, для того, щоб ми передали вам ці законопроекти для обговорення, можливо, це якимось чином прискорить, ну, роботу Міністерства економічної, якщо це можливо, звичайно, тому що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо це включити в рекомендації.

ЖАРІНОВА А.Г.  Якщо можна, так. Тому, я думаю, це було б досить слушним, ми б могли вам просто паралельно надавати всі законопроекти. Чому? Тому що, ви знаєте, є план виконання Угоди про імплементацію з Європейський Союз, значить, план ми в липні місяці фактично повинні всі законопроекти вже подати до Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Але на сьогоднішній час ми на перше подали, потім вони нам повинні по Регламенту відповідно повернути і ми повинні зробити оприлюднення цих законопроектів і, ну, якщо сьогодні ми беремо 17 число, то вже бачимо, що на оприлюднення місяць і знов-таки на повторне подання цих законопроектів після зроблення порівняльної таблиці у нас вже немає часу. І це питання нас досить серйозно хвилює, тому що є, буде стояти питання перед державною службою, що вона просто не виконає цей план імплементації. І тому я б хотіла, щоб це питання, ну, якимось чином було, можливо, комітетом Верховної Ради мати можливість допомогти.

Я хочу сказати, що свого часу ми керувалися через міністра освіти і науки і от, наприклад, наше направлення керував шановний Максим Віталійович, то фактично у нас таких зривів строків ніколи не було. Тобто до цього питання, ну, ставилися достатньо серйозно. Ну, а зараз от таке питання. І, ну, державна служба розуміє відповідальність за цю сферу. І сьогодні розуміє, що є у нас деякі нерозуміння в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі саме щодо цієї сфери, що вона собою представляє і нерозуміння, що це міжвідомча структура. Тобто, ну. всі знають, що інтелектуальна власність є у різних сферах діяльності, життєдіяльності людини, в різних міністерствах, в різних структурах. І тому, ну, ми підтримуємо такі рекомендації. Дякую за увагу.

СТРІХА М.В. Вельмишановна Ліля Михайлівна! Вельмишановні народні депутати! Міністерство підтримує цю рекомендацію і звертає увагу лишень на одну формальну певну неузгодженість пункту 2.2 з раніше ухваленим рішенням за результатами парламентських слухань: "Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та  науково-технічної сфери держави", які були  схвалені постановою Верховної Ради України від  11 лютого номер 182.

Я нагадую, що там  було напряму рекомендовано  підпорядкувати Державну службу інтелектуальної власності України Міністерству освіти  й науки. Зараз пропонується інше  рішення депутати, звичайно, можуть ухвалити будь-яке  рішення.

Я просто можу сказати свою думку, по-перше, ця реформа, як результати якої маємо зараз вона, очевидно, виявилася невдалою бо за своєю специфікою  Міністерство економічного  розвитку найменше цікавиться якраз тією частиною служби діяльності служби інтелектуальної власності, яка найбільш важлива для науково-технічного поступу держави. Цебто всім тим, що  є прямим виходом наших інновацій, винахідництва, трансферу-технологій  тощо.

Якоюсь мірою їх цікавлять питання географічних зазначень. Але  це фактично єдине, що вкладається в концепцію їхньої діяльності.

Щодо міністерства, звичайно, ми будемо радо співпрацювати з службою в будь-якому її форматі, але  мушу сказати, що  справді ми працювали значно ефективніше, коли ми були разом. Бо я переконаний, що, справді, є   неперервний ланцюжок від лабораторії дослідника до   інноваційного  виробництва і до  охорони результатів інтелектуальної власності. Це комплекс питань, які можна вирішувати разом. Дякую дуже.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович.

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, пропоную  ще раз підтримати рекомендації. Пункт 2.2 це реорганізація державної служби, про що щойно сказав заступник міністра – питання підпорядкованості,  питання спільної роботи.

Я хочу  зосередити увагу на тому, що  було сказано у попередньому  виступі, якщо у вас зараз провал в законотворчій роботі, в підготовці. І ви відчуваєте, що торможеніє "на нєбєсах", запускайте законопроекти через депутатів, не стримуйте. Запускайте через депутатів, не стримуйте ситуацію, не стримуйте!

Прошу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Олексій Олексійович.

СКРИПНИК О.О.  В якості просто інформації там на захист, хочу сказати, що ця задача в Міністерстві економічного  розвитку була поставлена під першого зама пана Боровика, а після того, як його звільнили, там є напрацювання. Я передам те, що він зробив, там є якась презентація. Просто воно там стало зараз нікому не потрібно, тому що нема просто людини, яка тими питаннями займалась. Але там є достатньо серйозне бачення і необхідність повністю реорганізації згідно міжнародних стандартів. Тому що, з однієї сторони, ми говоримо про інновації і говоримо про авторські права і  про якісь речі, але там є дуже велика кількість питань, де ми серйозно відстали від світового рівня що стосується авторських прав, інтелектуальної власності тим більше.

Тому тут я би просив би просто колег, щоб коли там звинувачувати Міністерство економічного розвитку, трошки були б ми все-таки як би акуратніші.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Шановні колеги, хочу підтримати повністю ці рекомендації. Особливо підтримати пункт 2.2. Більш того, якщо була б така можливість, і підтримати позицію щодо створення після цього в державній службі України з питань інтелектуальної власності департаменту по боротьбі з тим, що у нас зараз відбувається в Україні з правами на інтелектуальну власність.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тільки коротко відреагуйте.

ЖАРІНОВА А.Г. Я дуже коротко.

Я можу відповісти, тому що  те, що відбувається, ви знаєте, з 301-го списку нас виключили, з …….. номер один, я маю на увазі. І головне, я хочу сказати, що саме той закон, який іде імплементація всіх директив, і знаходяться в Мінекономіки з березня місяця. Тобто  перший закон був поданий ще 12 грудня, на який ніякої реакції не надійшло, це стосується захисту авторських прав в мережі Інтернет. Після цього проводили громадське обговорення, і на платформі Міністерства економічного розвитку і торгівлі проводили це громадське обговорення. Після цього громадське обговорення група провайдерів, правовласників відпрацювала новий варіант проекту Закону захисту авторських прав в мережі Інтернет. І його в березні місяці також подали до Міністерства економічного розвитку і торгівлі. І тому, ну, в цілому от...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Георгіївна, ми чекаємо від вас формулювання цього пункту до рекомендацій, які саме законопроекти зараз є в міністерстві...

_______________. Добре, ми зробимо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. ... необхідно пришвидшити їх внесення до парламенту.

_______________. Добре. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд.

Голосуємо, голосуємо за ці рекомендації. Хто за них, прошу голосувати. Дякую, одноголосно.

Шановні колеги, ми переходимо до "різного". Тут в нас є одне –  неважливе і два важливих питання. Насправді, я жартую, без сумніву, всі питання важливі, але до нас надійшов лист з Національного агентства України з питань державної служби, де вони нас повідомляють, що, відповідно до постанови Кабміну, створена міжвідомча робоча група з питань оптимізації системи центральних органів виконавчої влади. І від комітету запрошують в цю міжвідомчу групу одного представника, одного народного депутата, який буде в цій групі відстоювати інтереси освіти і науки і інтелектуальної власності, тобто всіх тих, питань, якими відає комітет.

Ще раз зачитую: "Про утворення міжвідомчої робочої групи з питань оптимізації системи центральних органів виконавчої влади". Хто з вас має бажання представляти комітет у цій міжвідомчій групі?

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, так я навпаки – даю вам можливість взяти участь.

_______________. (Не чути).

_______________. І більше скажу, це, в принципі, неможливо, тому ви – єдина людина, яка дійсно професійно в тому розбираєтеся. Все інше – це буде невігластво. Тому давайте поступати правильно...

_______________. ... секторально, це нормально абсолютно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за довіру. Хоча я думала, що хтось з вас візьме це на свої плечі.

_______________. (Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тепер я хочу перейти до дуже важливих питань і серйозних питань.

До нас доєднався Василь Петрович Головінов. Я хотіла б нагадати вам, колеги, що Василь Петрович Головінов прослужив на державній службі 35 років свого життя, із них 11 років у цьому Комітеті з питань науки і освіти. Це людина, роботу якої можна охарактеризувати, власне, цим ключовим словом – "служіння". Навіть за ці дві каденції парламенту, коли я працюю в комітеті, я бачила, як працює Василь Петрович, наскільки це віддано, професійно. І це справді приклад.

І Василь Петрович пішов на відпочинок, пішов на пенсію, і нам його, справді, не вистачає. Василь Петрович, це я вам можу констатувати з повною відповідальністю. Але ми шануємо ваше право. І хотіла б зараз разом з усіма своїми колегами щиро подякувати вам за працю у Комітеті з питань освіти і науки, і взагалі за велику вашу працю, за ваше служіння, і вручити вам нагороду Верховної Ради – грамота "За заслуги перед українським народом". (Оплески)

"Нагороджується головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Головінов Василь Петрович". Щиро дякую! (Оплески)

ГОЛОВІНОВ В.П. І дякую всім і за нагороду, і за надану можливість багато років працювати з усіма вами. І всім удачі!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Не відмовляйте нам в консультаціях, якщо вони нам будуть потрібні. І запрошуємо вас, коли у вас є час і можливість, брати участь у нашій роботі.

ГОЛОВІНОВ В.П. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. (Оплески)

Хвилиночку, шановні колеги, тому що тепер ми повинні ще виконати одну важливу роботу: нам необхідно сьогодні ще раз поговорити (я знаю, що ви вже обговорювали це питання) про призначення Алли Володимирівни Луцької на вакантну посаду, саме на цей напрямок, яким опікувався Василь Петрович, - це напрямок професійної освіти. Я знаю, що ви всі мали співбесіду з Аллою Володимирівною. Тому я прошу вас проголосувати. Хто - "за"? Одноголосно.

Все. Дякую. Алло Володимирівно, ми вам бажаємо багато натхнення, сил і успіху. Я думаю, що ви вже відчули, ви зараз на двох фронтах, але ви вже відчули на скільки комітету інколи динамічно потрібна інформація і дякую, тому що та інформація, яку ви надіслали, буда надзвичайно ґрунтовною, зважаючи на те, що в цей час ви працювали ще над документами в Міністерстві освіти і науки. Я хочу вам окремо подякувати, щоб ви це надзусилля зробили, коли нам вона була потрібна.

Дякую.

Дякую, всім за участь в роботі комітету.