Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки і освіти

від 4 лютого 2015 року

Веде засідання Голова Комітету ГРИНЕВИЧ Л.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, щиро вітаю вас на засіданні Комітету з питань науки і освіти. Ми маємо зараз кворум, присутні народні депутати.

Спочатку я б хотіла привернути увагу до порядку денного, шановні колеги. З запропонованого порядку денного (в ньому ми сьогодні маємо 12 питань)  вилучено сьоме питання, а саме: проект Закону про особливості вступу до вищих навчальних закладів у 2015 році (реєстраційний номер 1876). Вилучений з причини того, що автори законопроекту  відкликали цей законопроект. Наш колега Олександр Володимирович Співаковський відкликав цей законопроект. Тому предмету розгляду цього питання  у нас сьогодні в комітеті немає.

Ви хочете, можливо, щось додати, Олександре Володимировичу? Будь ласка.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую, шановна Лілія Михайлівна.

Я хочу сказати про те, що оскільки відбулася дискусія і в соціальних мережах, і в засобах масової інформації, і при розмовах з моїми колегами, сьогодні ми цей законопроект відкликали. Але сьогодні з урахуванням зауважень, які були зроблені,  цей законопроект в іншій редакції буде поданий. Я думаю, що на наступне засідання комітету  він має шанс вже попасти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ми переходимо до порядку денного, шановні колеги. Першим питанням слухаємо проект Закону про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України (реєстраційний номер 1850).

Я хотіла б зробити узагальнення.  Зараз будемо розглядати декілька питань, які стосуються  бюджету 2015 року. У нас наступного тижня одна з головних подій – коригування бюджету 2015 року. Відповідно ми будемо вносити зміни до Бюджетного кодексу, до Податкового кодексу та до самого бюджету. І зараз ми будемо розглядати  три законопроекти, що стосуються змін до Податкового і Бюджетного кодексів. З них перші два є альтернативні, 1850 і 1852. Спочатку розглядаємо той, який був поданий перший, а саме за номером 1850, авторства Томенка, Співаковського, Хлань, Гордєєва і Продан. Як один із співавторів законопроекту Олександр Володимирович Співаковський має слово.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую, Лілія Михайлівна. Шановні колеги, присутні! Хочу сказати про те, що  ми знаємо, яким чином приймались рішення щодо Податкового, Бюджетного кодексу і бюджету. Тому деякі позиції, які фактично є нонсенсом, ми просимо змінити для того, щоб забезпечити преференції для заповідників, в тому числі для історико-культурних, національних природних парків, заказників, крім мисливських, там, де відбувається комерційна діяльність, парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні, зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам'ятки і таке інше. В тому числі і та ж Асканія-Нова, яка є в Херсонській області. Тому ми пропонуємо вилучити питання щодо уплати земельного податку з переліченого списку. Ну, я думаю, що наступний законопроект буде стосуватись вишів, але я прошу підтримати це рішення, тому що воно фактично не потребує додаткових коштів, але дійсно воно зменшить податкову базу, яка буде поступати до Державного бюджету України. Але ми повинні зрозуміти, що це наше національне надбання, і тому ми повинні залишити  це так, які і було до 2015 року. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в мене пропозиція, оскільки це два альтернативні законопроекти, давайте ми їх доповімо обидва і приймемо по них рішення. Тому що інший законопроект, а саме за номером 1850 (авторами цього законопроекту є Гриневич і Фролов)  також  стосується  внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення норм, які передбачають звільнення від сплати земельного податку. Ми пішли трохи іншим шляхом і врахували тут не тільки  проблемні питання  парків, а  й бюджетних установ, таких як заклади  освіти і культури.  Це стосується також наукових установ, які  фінансуються з бюджету. Я приведу зараз один з прикладів, який я вже приводила на Погоджувальній раді: Національний ботанічний сад імені Гришка повинен буде сплатити  за землю, яка йому належить, у 2015 році 42 мільйони гривень, при цьому загальний річний бюджет цього ботанічного саду у 2014 році становив 20 мільйонів гривень. Треба також врахувати, що у бюджеті 2015 року не закладені земельні податки ні для освітніх, ні для наукових інституцій, ні для закладів культури  і так само  для заповідників і ландшафтних парків, про які щойно ми говорили.

Тому наша пропозиція у цьому законопроекті така: повернути ті норми, які були раніше у  Податковому законодавстві,  а саме: 282.1.4 -  це стосується  заповідників,  і ця норма щойно прозвучала у попередньому законопроекті. Але окрім неї: 282.1.5 "Дослідні  господарства науково-дослідних установ і  навчальних  закладів сільськогосподарського  профілю та  професійно-технічних  училищ". Тому що ми вже маємо  від них листи, і це справді для  їхніх бюджетів космічні цифри, які не закладені до бюджету. Зазначені навчальні заклади і наукові установи не мають де вишукати ці кошти, щоб сплатити податок, тобто,  ми одразу йдемо на те, що земельний податок ними сплачений не буде.  А також: "Дошкільні та  загальноосвітні навчальні заклади  незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони  здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які" - увага, -   "повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.". 

Таки   чином, ми нічого нового не видумуємо, не змінюємо ці норми, а повертаємо норми, які працювали до цього часу у Податковому кодексі. Вважаємо, що ця пропозиція цілком обґрунтована, і ми змушені на неї  піти  у   2015 році.

Слово від комітету для оголошення пропозицій рішення я надаю заступнику голови Комітету з питань науки і освіти Івану Григоровичу Кириленку. Будь ласка, Іване Григоровичу.

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, сама назва нашого Комітету з питань науки і освіти просто зобов'язує нас дивитися якомога ширше на проблему, яка розглядається. І незважаючи на ту ситуацію,  яка сьогодні складається в державі, розуміємо, що нереальні норми  записані і в Бюджетному кодексі, і при прийнятті бюджету  закладені нереальні джерела надходження. І якщо подивитися на два законопроекти,  на жаль, регламент визначає, що якщо вносяться два подібних  законопроекти,  то один з них альтернативний. Однак нема альтернативи в другому законопроекті,  є розширення  переліку тих закладів, тих сфер,  про які  ми зобов'язані професійно піклуватися і які зобов'язані захищати не популістськи, а так, як ми по - державницькому на це дивимося.

То я пропоную, шановні колеги, взяти за основу і підтримати законопроект той, який вважається альтернативним, на жаль, хоча він просто розширює перелік і   сфери впливу, а саме 1850 /1. Пропоную членів комітету підтримати цю пропозицію. Доповідатимуться обидва, але я просив би авторів першого законопроекту сказати щось з цього приводу.

______________. (Не чути)

КИРИЛЕНКО І.Г. Ні, ми не пропонуємо відкликати. Доповідатися будуть обидва законопроекти, але члени комітету, які є співавторами, розуміють, що другий законопроект  дивиться на проблему ширше і глибше. Ні в  якому разі не йдеться про компетенцію авторів першого законопроекту. Все-таки пропонується підтримати і спрямувати в відповідний комітет наш висновок про те, що  комітет підтримає саме другий законопроект (дріб / один).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Григоровичу за представлену позицію.

Зараз ми приступаємо до її обговорення. Я  надам спочатку слово представникам виконавчої влади, а після  того  народні депутати візьмуть участь в обговоренні.

Чи ви хотіли, як співавтор, щось додати? Будь ласка.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Я хочу пояснити, чому це питання у нас обговорювалося і на фракції,  і чому так питання  ставилося, тільки відносно цих парків.

Я хочу, щоб всі зрозуміли, що у нас при розгляді Бюджетного кодексу, при розгляді Податкового кодексу і бюджету були дуже серйозні зауваження до роботи аграрних університетів і Національної аграрної академії наук України. Я хочу на це звернути увагу. Бо при перевірці роботи Держфінінспекцією всіх закладів було встановлено факти,  скажімо так,  незаконного використання земель, фактично безгосподарської діяльності, продажу сільськогосподарської продукції, яка вирощувалася на цих площах і яка продавалась за явно заниженими цінами.

Тому я хочу сказати, що у нас була позиція, що це необхідно доробити в тій частині, де земля використовується для академічних аспектів. Це абсолютно чітко, - вона повинна бути без земельного податку.

Але та земля, на якій  вирощуються врожай, який після цього продається і з цього є зиск деякий, то тут повинні бути інші підходи. От я просто пояснюю цю позицію, це не моя позиція, але це позиція членів фракції.

_______________. Будь ласка, Іване Григоровичу!

КИРИЛЕНКО І.Г.  Так, абсолютно слушне зауваження, і я знаю за цю позицію не тільки в вашій фракції, це звучало і в коаліційній угоді. До речі, це теж питання, коли приймалося, теж жваво обговорювалося.

Дійсно в академії наук, - Національній Академії аграрних наук, було на початку незалежності близько мільйона гектарів землі, потім до прийняття Земельного кодексу залишилось 700 тисяч, зараз залишилось 330 тисяч гектарів землі.

На превеликий жаль, дуже багато розбазарено не з вини академії. Ви розумієте, за що мова йде, які «хотєлки» працювали. Це вже робота правоохоронних органів,  і те, що Ви сказали, – це теж робота правоохоронних органів і відповідних структур, але зверніть увагу, мова  йде про дослідні господарства науково-дослідних установ.

Інститути агропромислового виробництва, які є в кожній області, передбачають і господарську, в тому числі, діяльність, але тут чітко прописано: дослідні господарства, тобто ті, які займаються дослідженням. Тобто, які займаються виведенням сортів, гібридів і так дальше. У цьому випадку це бюджетне фінансування. Тому тут вичленені саме ті  господарства, де немає господарської діяльності, яка отримує прибуток. Я вважаю, що тут дуже коректно виписано, і просив би колег підтримати.

_______________.  (Не чути)

КИРИЛЕНКО І.Г. …з практики роботи Верховної Ради. Коли розглядаються два законопроекти, які визначені як альтернативні, хоча альтернативи немає, є просто розширення бази, ми запрошуємо у співавтори  в той закон, який поглинає перший закон.  І це може зробити головуючий. І при доповіді  авторів двох законопроектів з цим можна погодитися, і зал проголосує понад 300 голосів. Ви залишаєтеся співавтором того закону, який голосується, який набирає більшість голосів. Бо вони не альтернативні, вони не протилежні. Вони не заперечують один одного. Я би вважав, що  це є  найбільш доцільно. І Ви праві, і автори законопроекту, який пізніше був поданий, праві теж. Але вони розширяють базу захисту.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Я просто застереження сказав. І воно зовсім зрозуміле. Наприклад, у попередню п'ятницю Херсонська обласна рада приймала бюджет Херсонської області. Було дуже велике зауваження щодо роботи науково-дослідного інституту, який є у нас, що 80 відсотків зерна, яке сіється, це з-за кордону. Це не селекція від наших науковців. Тому я просто…

КИРИЛЕНКО І.Г. Я просто прокоментую. От дивіться, Херсонський університет, поруч – Дніпропетровський аграрний. І в нього є учгосп самарський – 5 тисяч гектарів землі. Там і насінництво, і бізнесова діяльність, і товарне виробництво. Учгоспів тут немає. Це господарська діяльність.  Вони будуть платити земельний податок на загальних підставах. А от науково-дослідні  господарства все-таки ми повинні зберегти, ті, що в нас є.

Якщо ви звернули увагу, коли ми розглядали питання підтримки науки, щоб повернути хоча би  мінімальну підтримку, то  у нас із п'яти академій наук, які є, на аграрну приходиться більше половини результативних дослідних і науково-дослідних робіт. Це,  якщо подивитися з цієї точки зору.

_______________.  Я не буду. Я не проти, я не проти.

КИРИЛЕНКО І.Г. Будемо просто намагатися захищати так як треба, для  того ми і професіонали в цьому комітеті.

Дякую, колеги!

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Шановні колеги! От я роздала спеціально Вам ще лист Станіслава  Ніколаєнка з приводу Національного університету біоресурсів і природокористування. 5 мільйонів гривень знайти зараз, вишукати в бюджеті університету, який фінансується  з державної кишені, очевидно,  дуже складно, практично неможливо. Тому  погоджуватись на звуження сфери дії законопроекту ( тільки  щодо ландшафтних парків),  я вважаю, для нашого комітету є неправильним. І давайте все-таки обговоримо це рішення, можливо все-таки   позиція про те, що ми пропонуємо об'єднати ці законопроекти, знайде порозуміння.

 _______________. Я згоден.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … вона має справді  перспективу. Ми  маємо ще одну небезпеку. Якщо ми з залу  починаємо пропонувати два законопроекти,  і один з них звужує можливість забрати пільги, то, очевидно, що позиція Уряду і Міністерства фінансів буде такою: давайте  той, що вужчий за сферою впливу. І тут теж є ризики.

 Будь ласка, народні депутати хочуть висловитись? Прошу.  

 _______________. Я пропоную підтримати позицію Івана Григоровича  об'єднати ці проекти. Мені здається, що це є правильне, виважене рішення і пропоную голосувати. Мені здається, що у нас є абсолютно нормальне бачення.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Міністерство освіти і науки представляє  директор  юридичного департаменту Ольга Олександрівна Кравченко. Міністерство фінансів представляє директор департаменту  фінансів  освіти, науки, культури та засобів  масової інформації  Міністерства фінансів   України Галина Володимирівна Вашека. Сьогодні також присутній і бере участь   у засіданні Комітету директор Українського центру  оцінювання якості освіти Ігор Леонідович Лікарчук.

Борисе Григоровичу, чи  є у нас ще хтось запрошений,  кого я не назвала?

 ЧИЖЕВСЬКИЙ Б.Г. Галина Стефанівна  Сазоненко.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це директор Українського гуманітарного  ліцею Галина Стефанівна Сазоненко. Є ще хтось з представників виконавчої влади?

Добре. Дякую, Олеже Андрійовичу. Мені не відмітили, що Ви є присутні, тому я Вас не назвала. Гаразд.

Отже, я так розумію, що позицію МОНу буде представляти Ольга Олександрівна. Так? Прошу.

______________. ……….. , але свої пропозиції міністерство…

______________. (Не чути)

КРАВЧЕНКО О.О. На жаль, перший заступник відсутній. Вчора нас позбавили заступника керівника Апарату. Максим Віталійович Стріха також відсутній, відлітає о другій годині, який планував бути сьогодні. Тому, на жаль, склалася така ситуація, тимчасова, і ми просимо вибачення за те, що заступники міністрів не змогли бути у зв'язку з конкретними обставинами.

Міністерство розглянуло обидва законопроекти і дійсно зазначає про те, що законопроект 1851 значно ширший  і у зв'язку з цим пропоную підтримати законопроект 1851.  Тому що ті переліки і види навчальних, навчально-дослідних, інших структурних підрозділів навчальних закладів, а також установ,  більш конкретизують це питання і нададуть змогу нашим також структурним підрозділам вищих навчальних закладів не сплачувати цей податок.

Єдине, що у нас є правки технічного, редакційного характеру, ми би просили врахувати. І там, де «заклади», добавити слово "установи". І також можливо змінити, уточнити норму в частині державної і комунальної форми власності, оскільки коли ми кажемо про фінансування з різних джерел, то краще, звичайно,  уточнити, що це навчальні заклади, установи, які належать до державної або комунальної форми власності.

Наші пропозиції є, ми просимо врахувати їх, вони тільки уточнюють норму.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Але де ці пропозиції? Вони письмово нам надіслані?

______________. Так. Вони надіслані…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, наскільки вони критичні, Ольго Олександрівно?

______________. Абсолютно не критичні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що нам простіше сказати, що ми відновлюємо норми попереднього Податкового кодексу,  і це зрозуміло і для всіх управлінь, і для Уряду.  Якщо  ми  починаємо вносити  якісь зміни – це вже потребує окремої дискусії.

КРАВЧЕНКО О.О. Вони не критичні, але це можуть бути  такі технічні правки, які залежать від форми реєстрації фактичної юридичної  особи. Якщо це навчально-дослідний інститут, він може бути зареєстрований як навчальний заклад  і як установа, оскільки  різні форми  були    свого  часу  у   реєстратора. Тому  це уточнююча правка.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто, Ви стверджуєте, що якщо не додамо слово "установа", то  вони не будуть звільнені від земельного податку?

  КРАВЧЕНКО О.О. З юридичної точки зору - так, вони є…

ГОЛОВУЮЧИЙ.   А сьогодні  вони звільнені від земельного податку?   Тобто, коли  діяв  старий Податковий  кодекс, наукові установи були звільнені від земельного податку? 

  КРАВЧЕНКО О.О.  Коли діяв старий Податковий кодекс, наукові установи були звільнені від земельного податку.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, тоді я думаю, що це  не є насправді критично. Дякую!

 _______________. Є процедура другого читання, і у всякому разі можна ці  технічні правки  внести…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Скажіть,   будь ласка, чи Міністерство фінансів хоче з цього приводу  висловитись? Прошу включити мікрофон.

 ВАШЕКА Г.В.  Шановні народні депутати! Наш податковий департамент у принципі  заперечує проти цього  законопроекту, стверджуючи, що  право визначати ставку   податку належить  органам місцевого самоуправління, і вони самі можуть встановити  ставку "нуль".

Разом з тим,  було б доцільно  пункт 282.1.4 і  1.5 доповнити, що це дійсно заклади і установи державної і комунальної форми власності, тому що тоді будуть втрати  бюджету, і від приватних, наприклад,  парків, які   в старому діючому Податковому кодексі такий податок  сплачували. А щодо п. 282.1.6, то, напевно,  необхідно   його доповнити закладами  оздоровлення, тому що у нас є   окремий Закон про оздоровлення  і відпочинок дітей, і ці заклади  відокремлені і від освіти, і від фізичної культури і спорту.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Давайте ми докладніше на цьому зупинимось, тому що Ви, мені здається, дуже серйозні  речі сказали. У нас ці норми повністю  повторюють старий Податковий кодекс, я правильно розумію?

Працівники секретаріату, прошу мені підтвердити це. Це  норми старого  Податкового кодексу?

 _______________. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Абсолютно.

Тоді я хочу зрозуміти, чому ми кажемо, що ми хочемо приватні парки  звільнити від податку?

_______________. Чому приватний парк повинен бути звільнений від податку?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Де тут таке написано, що приватні парки мають бути звільнені від податку?

ВАШЕКА Г.В.  Тут  написано  «заповідники». Тут не написано державної і комунальної форми власності, тут просто написано «заповідники».

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ж ми повернули стару норму. Тут написано: парки державної та комунальної власності.

 ВАШЕКА Г.В. . В середині, а до цього - "заповідник".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але тут чітко сказано…«заказники», крім мисливських. Вони можуть під це підпадати. Бо отримати статус історико-культурних або національних приватні парки не мають ніякого шансу.

Дивіться, от знову ж таки, Галино Володимирівно, я хочу порадитися, тому що ми зараз знову втручаємося в норму закону, і треба буде це якимось чином пояснювати. Ну якщо до цього часу приватні парки платили земельний податок  при  старому Податковому кодексі, то ми ж нічого не змінюємо.

ВАШЕКА Г.В. Необхідно уточнити ці редакції.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, а ще що Ви назвали?

ВАШЕКА Г.В.  Заклади оздоровлення і відпочинку дітей. У нас є окремий закон про оздоровлення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вважаєте, що їх потрібно сюди додати? Так?

ВАШЕКА Г.В.   Так, в 1.6.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А вони  до цього часу сплачували податок на землю?

ВАШЕКА Г.В.   Ні. Я ж говорю, але от практика така показує, що заклад оздоровлення, він не трактує себе як заклад освіти. Вони керуються законом про оздоровлення.

_______________. (Не чути)

_______________. Доповнити.

_______________. ……випала ця.

_______________. Ну, так.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я доповім це… Я відверто кажучи, налаштована на те, щоб ми пропонували все-таки голосувати цей законопроект за основу і в цілому. Якщо ми почнемо це відкладати до другого читання, може бути пізно, бо в нас бюджет  буде розглядатися на наступному пленарному тижні.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу включати мікрофон, пане…….

_______________. Є така загальна процедура, коли ви на Погоджувальній раді будете ставити це питання до порядку денного, а Вас я, думаю, підтримають, бо це соціально-резонансні питання, то ви можете сказати, що єдина норма, яку просто забули вписати, ну так сталося,  дозвольте члени коаліції з голосу…

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ми це з голосу назвемо.

_______________.  …і все, і народ підтримає Вас …..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але в мене пропозиція все-таки голосувати і в цілому.

_______________. В цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. …не просто за основу, а за основу і в цілому…

_______________. В цілому…

_______________. …тому що в нас немає часу тягнути до прийняття бюджету.

КИРИЛЕНКО І.Г. Тим паче, що Мінфін слушну пропозицію вніс, навпаки, він би вилучав, а так додав, але справедливо додав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякуємо.

Будь ласка.

_______________.  (Не чути)

 Якщо можна, врахувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут є заклади охорони здоров'я?

_______________.  Заклади оздоровлення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заклади оздоровлення. Яка повна правильна назва? Заклади оздоровлення та відпочинку дітей? Прошу занести це до протоколу. І я про це оголошу відповідно в парламенті. Так, саме заклади оздоровлення та відпочинку дітей. Гаразд, добре. Дякую.

Хто хоче ще виступити в обговоренні з присутніх? Немає.

Тому, шановні колеги, прошу голосувати за рішення об'єднати ці два законопроекти. Це перша позиція. Друга позиція. Прийняти за основу і в цілому законопроект за номером 1851 (авторства Гриневич, Фролов). Хто за таке рішення, прошу голосувати. З доповненням, яке я оголошу з голосу. Про заклади оздоровлення та відпочинку дітей.

_______________.  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно, так. Прошу голосувати за об'єднання цих законопроектів. Дякую, одноголосно.

Наступне питання за номером 3 – проект Закону про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України щодо фінансування загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності (реєстраційний номер 1867) (автори: Гриневич, Кремінь, Співаковський). Цей законопроект теж стосується бюджетного процесу.

Так склалося, що коли ми готували бюджет 2015 року, на превеликий жаль,  до остаточної редакції Бюджетного кодексу не була включена норма щодо фінансування загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності, у яких навчаються діти з усієї України і які, відповідно, завжди фінансувалися з бюджету на центральному рівні. Для того, щоб  повернути їм фінансування за рахунок держбюджету, нам потрібно внести зміни до статті 87-і Бюджетного кодексу, що ми і робимо цим законопроектом, а окрім того, вилучити їх з додатку 10-го Закону "Про бюджет".  Вилучення з додатку 10-го не відбувається шляхом внесення законопроектів. Ми відповідного листа вже підготували  і надіслали до Комітету з питань бюджету, прошу це занотувати і перевірити виконання. І я дуже прошу Міністерство фінансів  перевірити цього листа, чи все ми там правильно врахували, щоб в нас потім не виникло ніяких несподіванок. Я візьму участь особисто в засіданні Комітету з питань бюджету, щоб привернути їхню увагу до цієї проблеми.  Що стосується даного законопроекту, а саме  статті 87-ї, то прошу звернути увагу, що ми додаємо до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, загальноосвітні навчальні заклади державної форми власності згідно з переліком,  визначеним Кабінетом Міністрів України. І тепер, без сумніву, це справа Міністерства освіти і науки і Міністерства фінансів  - разом цей перелік в Кабінеті Міністрів затвердити. У пояснювальній записці ми надали перелік  закладів, про який ішла мова: Український фізико-математичний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Державний загальноосвітній навчальний заклад гімназія-інтернат “Дитяча інженерна академія” (м. Київ), загальноосвітній навчальний заклад “Міжнародна українська школа”, Республіканське вище училище фізичної культури (м. Київ) та інші.

Ці всеукраїнські загальноосвітні навчальні заклади протягом багатьох років успішно виконують загальнодержавну соціальну функцію щодо відбору і розвитку талановитої учнівської молоді для університетської фізико-математичної, природничої та технічної освіти нашої країни, підготовки кадрів для олімпійського резерву, підтримки співвітчизників закордоном, які бажають отримати українську освіту, зберегти мову, традиції та культуру народу України. Зміна порядку їх фінансування та переведення на фінансування з місцевих бюджетів призведе до їх занепаду та ліквідації.

Якщо цей перелік потрібно доповнити, ви маєте можливість це зробити. Лише узгодьте з  нашим листом, який ми подаємо до бюджетного комітету.

По пропозиціях по рішенню я надаю слово Івану Григоровичу Кириленку.

КИРИЛЕНКО І. Г. Шановні колеги…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми надамо Вам слово. Хвилинку. Зараз висловляться народні депутати.  

КИРИЛЕНКО І. Г. Шановні колеги, одним із надзвичайно важливих елементів відродження держави є  так звані точки зростання. Коли ми говоримо за реформи, за радикальні реформи в усіх сферах і галузях, дивимося, де ці точки зростання. Хтось називає цією точкою зростання, в тому числі я, сільське господарство, органічне землеробство, альтернативні джерела енергії, відновлюваної енергії. Хтось називає точкою зростання точне машинобудування, нанотехнології. Ви знаєте, за великим рахунком, точками зростання є люди, обдаровані, талановиті люди. Особливо та молодь, про яку ми повинні подбати, яка ще залишилася в країні і яка навчається в цих специфічних закладах, які завжди були  отією крупинкою, навколо якої потім, як ядро конденсації,  накопичувався потенціал. Я вважаю, що це не просто помилка, це була жахлива помилка, що ці заклади  перестали фінансуватись з державного бюджету після голосування 29 грудня. Це жахлива помилка, її треба негайно виправити.

Я пропоную законопроект, який підготовлений нашими колегами на чолі з Гриневич Лілією Михайлівною, підтримати за основу і в цілому, і причому в залі виступити представникам усіх фракцій. Друзі, точка зростання – це інтелект нації. Тільки звідти починається і сільське господарство, і ІТ-технології, все. Будуть люди – будуть точки зростання. Будуть талановиті люди – будуть реальні точки зростання. Не буде цього – будемо сировинним придатком. Прошу підтримати, колеги, і щоб від кожної фракції були виступаючі, які будуть просто вимагати від своїх колег по фракції проголосувати в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Григоровичу.

Будь ласка, Міністерство освіти.

КРАВЧЕНКО О.О. Абсолютно повністю підтримуємо законопроект. На сьогоднішній момент якихось доповнень до переліку у нас немає, ми просимо проголосувати і схвалити його.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

________________. Це те, що негайно нам потрібно зробити, оскільки ці школи, які раніше фінансувалися з державного бюджету, зараз просто не знають, як діяти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство фінансів.

ВАШЕКА Г.В. По-перше, в мене є запитання. Так всі чи ці 4, які зазначені у пояснювальній записці?

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Ні. Цей законопроект не визначає перелік. Перелік має визначати Кабінет Міністрів України,  і це чітко написано у тексті законопроекту: "згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів". Бюджетний кодекс тільки допускає до фінансування загальноосвітні навчальні заклади, а вже Кабінет Міністрів відповідно до реалій, які створюються, визначає цей перелік.

ВАШЕКА Г.В. І ще одне. У нас виникне тоді розрив, тобто, ліцей, наприклад, зможе фінансуватися з державного бюджету  з дня опублікування, як написано в законі, а в той же час Кабміну доручено протягом місяця подати зміни до Закону про бюджет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте подивимося. Де доручено?

ВАШЕКА Г.В. Другий пункт, "Кабміну протягом місяця подати …

Ось останній абзац : " до цього Закону на розгляд Верховної Ради України  проект Закону про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік”

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, у нас є ще додаток 10.

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У додатку 10  потрібно вилучити ці заклади, а це робить Кабмін, а не ми.

Адже Кабмін може це зробити буквально в той же перший день, необов'язково чекати місяць.

______________. (Не чути) зараз у нас у Верховній Раді визначені деякі речі, по яких  з 1 січня ми вже працюємо ……………………….. це технічні речі ……………….. це не проблема. Головне суть, сутність полягає в тому, що навчальні заклади, де вчиться обдарована молодь ………………………….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто хоче висловитися з присутніх?

Галино Степанівно, ви хотіли висловитися?

______________. (Не чути)

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. А треба включати мікрофон, Галино Стефанівно, бо ведеться стенограма.

______________. Скажіть, скільки  маємо переможців у Міжнародних олімпіадах?

САЗОНЕНКО Г. С.Український фізико-математичний ліцей?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

САЗОНЕНКО Г. С. Близько 70.

_______________.   І в світі, в тому числі. Цього року є переможець з математики - золота медаль.

КИРИЛЕНКО І.Г. А по всьому світі скільки таких ліцеїв?

_______________.  Я вам скажу, китайці під номером 1. І зараз стрибок того східного тигра нас випереджає до такої міри, що освіті треба надавати архі яке важливе значення. Тому що ми, на жаль, за 22 роки незалежної України спромоглися в двох міжнародних дослідженнях взяти участь.

КИРИЛЕНКО І.Г. Я доповню ще чимось. Я займався цим питанням…

_______________.  Так, перед Замбією знаходимося.

КИРИЛЕНКО І.Г. За останні п'ять років публікацій  китайських науковців, не буду говорити, вчених, науковців, бо ми розуміємо, за що мову ведемо, у міжнародних виданнях більше, ніж сукупно всіх публікацій, включаючи Сполучені Штати Америки, Європейський Союз і так далі. Оце стрибок тигра, інтелектуальний стрибок, друзі. Починається стрибок з інтелекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.

Я, знаєте, про що хочу вас попросити, шановні народні депутати. Я думаю, що в цьому колі, в якому ми знаходимося, немає кого переконувати у важливості цього законопроекту. А от коли ми будемо в залі, важливо записатися на позитивний виступ на користь цього законопроекту, щоб не викликало жодних питань у наших колег з інших комітетів, які далекі від питань освіти.

… Добре, будь ласка, в нас ще є великий перелік.

КРЕМІНЬ Т. Д.  Я, будь ласка, зовсім таку коротку репліку. Напевно, було некоректно говорити про те, що тільки ті заклади, які фінансуються з державного бюджету, готують переможців. Бо Миколаївський муніципальний колегіум в цей список з державним фінансуванням не скоро потрапить, але він готує не меншу кількість переможців.

З іншого боку, я прекрасно розумію, що цей список мав би в нас значно розширюватися, але в той же час ми скоро просто можемо дійти до абсурду, що доведеться фінансувати все, і грошей все одно не буде вистачати. Треба змінювати підходи і принципи. Бо обсяги фінансування  не завжди впливають на якість здобутої освіти. І тому той досвід, про який нагадав Іван Григорович, підходів до фінансування  освіти  нам треба взяти за основу. Бо, зрештою, є ще інша статистика, що середній європейський навчальний заклад готує   значно більшу кількість публікацій, ніж уся Академія  наук України,  але кошти, які виділяються,  теж  абсолютно в іншій  мірі. Я вважаю,  що цей законопроект абсолютно важливий і  потрібний. На превеликий жаль, ми не змогли  його захистити зовсім недавно, і треба голосувати. 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні,   це неправда,  що ми не змогли його захистити, це дезінформація. Це була технічна помилка, яка була зроблена органами виконавчої влади, які не  врахували цих  загальноосвітніх закладів.  Ми зараз  цю технічну помилку виправляємо власним законопроектом.

Тепер,  шановні колеги,  я хотіла б довести до вашого відома, що дуже багато навчальних закладів в Україні мають високі показники у роботі. Я думаю, що Галина Стефанівна могла  б розповісти  про свій гуманітарний ліцей,  який готує теж величезну  кількість переможців олімпіад і дітей, які мають  найвищі бали зовнішнього незалежного оцінювання. 

Але я хочу,  щоб ми всі усвідомлювали, що ми говоримо  зараз про ті заклади, які  мають особливий статус, які працюють на всю Україну  і де навчаються і проживають  під час навчання діти з усієї  України.  І це є дуже  важлива річ. Так само, як міжнародна українська школа навчає дітей  громадян  України, які сьогодні  проживають за кордоном. Тому специфіка  цих закладів саме в цьому полягає, а не в тому, яка результативність їхньої роботи. Про цей критерій треба пам'ятати, щоб ми розуміли, чому  цей список складається саме з такої кількості закладів, а не з більшої, які готують також переможців  олімпіад.

Дозвольте мені поставити цей законопроект вже на голосування. У нас сьогодні дуже широкий спектр питань.

 Будь ласка.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Я все-таки хочу підтримати Тараса Дмитровича в цьому аспекті,   повністю підтримуючи цей законопроект. Підкреслюючи   і погоджуючись, Ліліє    Михайлівно, з Вами  щодо того, що дійсно ці заклади мають особливий статус, туди  дійсно діти приїжджають  зі всієї  України. Але хочу звернути увагу на те, що дійсно  нам необхідно, враховуючи всі аспекти, які зараз існують, і все-таки продумати механізм щодо мотивації тих закладів, в тому числі регіональних, які мають такі великі досягнення. Тому що я, наприклад, хочу сказати, я не так пов'язаний з цим закладом, але є, наприклад, Херсонський фізико-технічний ліцей, який, наприклад, в попередньому році дав два переможці олімпіади з фізики у світі.

Тож розумієте? Ми ж повинні думати таким чином, що необхідно запроваджувати механізми, які підтримують, в тому числі і регіональні заклади, які мають особливі заслуги, які дуже просто, як то кажуть, порахувати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що це є предметом  нового законопроекту, і тут у нас є широке поле для діяльності.

Я пропоную поставити на голосування підтримати за основу і в цілому даний законопроект за номером 1867.  Прошу голосувати.

Хто за таке рішення? Дякую, одноголосно.

Наступне четверте питання: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо встановлення надбавки до заробітної плати педагогічних працівників (реєстраційний номер 1301), автори Головко, Іллєнко, Бублик, Марченко, Осуховський, Левченко.

На жаль, ніхто з авторів цього законопроекту не прийшов на засідання комітету, але я вважаю, що законопроект має високе суспільне значення, і у зв'язку з цим ми його будемо розглядати навіть у відсутність авторів законопроекту.

Якщо ви не заперечуєте, колеги, тоді ми перейдемо до розгляду, і я надаю слово Тараса Дмитровичу Кременю, голові підкомітету з питань освіти.

КРЕМІНЬ Т.Д. Дякую, Ліліє Михайлівно. Дякую вам.

Якщо сказати коротко, то норма надзвичайно важлива і потрібна. І, звичайно, в умовах нинішньої економічної ситуації, в умовах того, якою низькою  є оплата  педагогічних працівників, зрозуміло, що ця доплата буде визначена на рівні 20 відсотків, як того пропонують автори законопроекту.

Звичайно, ми могли  би з ними не погодитися. Бо, на превеликий жаль, цих 20-ти відсотків все одно не вистачатиме і ,звичайно, хотілося, щоб ці відсотки були значно більшими.

У  той же час я прекрасно розумію, що подібна ініціатива, напевно, мала б все-таки відходити від нашого комітету. І для престижу, і для нашого авторитету, і, очевидно, що ми могли б подати значно якісніші пропозиції, чітко регламентуючи і класифікуючи науково-педагогічних працівників. І, знову ж таки, повернутися до питання тарифікації, про яке оголошувала Лілія Михайлівна у попередньому скликанні Верховної Ради України.

Пропозиція наступна. Підтримати таку ініціативу народних депутатів, але все-таки вважаю, на майбутнє  максимально приділити увагу тим проблемам, які стосуються заробітної плати науково-педагогічних працівників з тим, щоб ми все-таки задавали тон в питаннях, які стосуються освіти і науки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, які у вас є уточнення і більш якісні формулювання до цього законопроекту?

КРЕМІНЬ Т.Д. Розмова йшла про те, що 20 відсотків  не вирішують сьогодні проблеми оплати науково-педагогічних працівників. Тому, звичайно, ми просто повертаємося до попередньої норми, не більше. Тому розмова якраз про те і йде, що, з одного боку, ми повинні подякувати нашим колегам за підготовку законопроекту. З іншого боку, я вважаю, що на перспективу нам треба подбати, щоб питання достойної оплати праці все-таки було розглянуто більш уважно. Тобто, 20 відсотків питання не вирішують насправді. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приступимо до обговорення. Будь ласка, Міністерство освіти.

КРАВЧЕНКО О.О. Так, Міністерство освіти підтримує  зміни, запропоновані до статті 57-ї, але просить звернути увагу, що  формулювання, які  застосовуються,  не відповідають Закону про вищу освіту. І ми просимо, в зв'язку з цим, уточнити  позицію в частині  фінансування закладів   І-ІІ рівня акредитації, оскільки  Закон про вищу освіту не містить уже акредитації як такої. І разом з тим, поширити норму щодо  встановлення надбавки у розмірі 20 відсотків  посадового окладу на педагогічних та  науково-педагогічних правників у вищих навчальних закладах незалежно від їх типів.

Просимо уточнити нашу позицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую! Ваша позиція   зрозуміла.

Міністерство фінансів.

 ВАШЕКА Г.В. Міністерство фінансів законопроект не підтримувало, оскільки норму  оплати праці відповідно до Закону  про оплату праці має визначати Кабінет  Міністрів. А щодо  пропозиції Міністерства освіти, то зараз науково-педагогічні працівники  отакої 20-відсоткової надбавки не мають.  Тобто, як тільки буде  з тексту закону вилучено "І-ІІ рівень акредитації", це  призведе  до необхідності вишукання 20 відсотків для всіх науково-педагогічних працівників.

          Я не пам'ятаю,  у нас десь  близько 120 тисяч науково-педагогічних працівників, тобто, це, скажемо, буде значний обсяг коштів  із бюджету додатково.  Крім того,  у перехідних положеннях Закону «Про вищу освіту» рекомендовано засновникам вищих навчальних закладів протягом 2-х років  привести тип і статути навчальних закладів у відповідність до  цього закону. І там є інша норма, що   умови оплати праці  до внесення змін до законодавства залишаються окремими:

   для для університетів, академій, інститутів - на рівні вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації;

для коледжів (включаючи коледжі як структурні підрозділи університетів, академій, інститутів) - на рівні вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Галино Володимирівно, можна уточнення? А якщо ми, наприклад,  запишемо в дужках  (коледжів),  тобто, дамо  назви  за новою  редакцією Закону про вищу освіту?

 ВАШЕКА Г.В. Але ж якщо цей заклад  ще не став коледжем, то ми його позбавимо  права на надбавку.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні,  поки  що запишемо «заклади І-ІІ рівня акредитації», нову назву  дамо в дужках… Гаразд – це правка технічного характеру. А мене цікавить інше питання. Якщо ми робимо цю правку, в цілому ви готові  підтримати цю норму?

ВАШЕКА Г.В.   Ні, ми не  підтримуємо, оскільки  умови оплати праці має визначати Кабмін, у нас є  постанова…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але  у нас законодавством визначено дуже багато умов оплати праці. Мене цікавить скоріше ціна питання. Якою є ціна цього питання? Прошу Міністерство освіти і науки.

КРАВЧЕНКО О.О. Підрахунків ми не робили,  але приблизно більше 300 мільйонів, так за нашими підрахунками, якщо в тій редакції, яку подавав народний депутат. Якщо в нашій редакції, то це більше, ніж 400 мільйонів.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Дякую за інформацію. Приступаємо до обговорення. Будь ласка, Іван Григорович.

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, єсть іще один закон – про регламент і 114 стаття, яка передбачає, що після першого читання можна тільки вилучати, додавати нічого не можна. А це значить, що закон має перспективу не пройти в залі, не пройти, бо в ньому є принципові зауваження, які не врегульовуються другим читанням. Що це означає? Це означає, Ліліє Михайлівно, що треба дати доручення секретаріату допомогти народним депутатам і членам комітету разом з міністерством написати закон, який пройде в залі, який враховує ті пропозиції, які щойно були озвучені, бо вони, на жаль, в другому читанні врегульовані можуть не бути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми їх можемо озвучити. Щоб в дужках написати нове слово "коледжам" - це не є проблема озвучити під час презентації цього закону.

КИРИЛЕНКО І.Г. Я трошки надсилаюсь на свого колегу, який правильно сказав, що це не зовсім добре, що нас випереджають представники інших комітетів. Я нічого проти не маю, але ми можемо дати дійсно більш досконалий документ,  який врегулює всі питання більш коректно. Ми не можемо авторам запропонувати відкликати і написати новий проект закону. Ми не можемо навіть технічно в лапках  поставити "коледж", бо це принципово міняє позицію. Автор буде присутній на засіданні Верховної Ради, де вирішуються ці питання. Він зразу скаже, що це нова категорія,  що це плюс 100 мільйонів додає. Це принципово міняє позицію. Тому в залі, ви розумієте, які можуть бути настрої. Нам треба писати альтернативний законопроект. Він уже не може бути зареєстрований як альтернативний, бо термін уже пройшов, але ми повинні бути свідомі того, що це дуже резонансне питання в суспільстві, надзвичайно резонансне, і його врегульовувати треба. Колеги, які написали ( їм, звичайно, хтось допоміг), не зовсім глибоко знають тему. Не так глибоко, як знає  наш секретаріат, наш комітет і наші члени комітету. Я б так тихенько готував уже  наступний законопроект з цього приводу, бо я не відчуваю перспективу, що він в залі пройде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви пропонуєте дати доручення секретаріату ……………………

КИРИЛЕНКО І.Г. Так. Щоб вони разом з депутатами підготували законопроект, який буде більш коректний,  буде більш глибоко відображати потребу вирішення цієї проблеми.

______________. (Не чути)

______________. Так.

СКРИПНИК О.О. Це дуже чутливе питання. І зрозуміло, що у нас завжди вчителі  були недофінансовані,  це навіть не обговорюється. Але в мене є одне принципове питання: у нас, взагалі, є гроші на те, щоб виплатити ці доплати?

______________. (Не чути)

СКРИПНИК О.О. Є можливість? Тому, що це є в рамках того бюджету, який ми маємо в цьому році, з війною, з кризою, зі всім. Чи є у нас гроші, тих 300 мільйонів? От я би хотів почути, звідки збираєтеся ті гроші брати? Яким чином? Чи ми просто будемо робити ілюзію, що у нас ці гроші є?

Взагалі, бюджет у нас такий, м'яко кажучи,  віртуальний, але це окреме питання,  не до нашого комітету. Над ним треба буде серйозно попрацювати…  Але от я не знаю де їх взяти …

Ні, ми можемо собі багато чого понаписувати і з точки зору піару, і з точки зору такої реклами, що ми такі хороші, от як ми дбаємо про самі незахищені версти і так далі, і тому подібне. Це класно, але питання в тому: де взяти на це гроші? От у мене дуже цікаве питання, в першу чергу навіть не до міністрів, не до Міністерства фінансів, а до Міністерства освіти. Звідки, яким чином ви збираєтесь це робити? Тобто, підтримувати, а як?

КИРИЛЕНКО І.Г.  Шановні колеги. Ті зміни до бюджету, які готуються, на превеликий жаль,  виходять з реалій, про які  ви щойно сказали, колего. Ми розуміємо, що економіка продовжує стагнацію, і надходжень більш високих не буде.  Якщо не буде міжнародної допомоги ………………, ми це добре знаємо, то у нас проблеми будуть дуже значні, і тоді доведеться секвеструвати все підряд. Але ви знаєте, мені здається, що останнім, що може бути обрізаним і останнє, що не може бути не підтриманим, - це, звичайно, освіта.

Якщо ви звернули увагу, ну, найбільш боляче  голосування 29 грудня ударило саме по цій сфері. І ви пам'ятаєте  те засідання нашого комітету. Слава Богу, реакція була більш-менш позитивна, але не в повній мірі, не в повній. Найнижча заробітна плата – в сфері освіти.  Все-таки ми готуємо майбутнє покоління. Будемо сподіватися, що не все життя ми будемо воювати, колись же почнемо і відроджуватись, і будувати щось. І, звичайно, починати треба з інтелекту нації, з освіти. Тому нам треба освіту в першу чергу підтримати. На першому місці – освіта, освіта і освіта.  І людей, які цю освіту сьогодні бережуть на своїх плечах, давайте позахищаємо все-таки, скільки можемо. Я думаю, що і уряд свідомий того, що ми розуміємо, про що говоримо. Цифри, які виділяються на цю сферу, не співставні з цифрами, які сьогодні блукають, відверто буду говорити, в комунальній сфері – 400 мільярдів, в енергетичній сфері, де треба чистити авгієві конюшні, там сотні мільярдів теж. Є де,  є де ще пошукати так, щоб почистити добряче, і з корупцією, і з іншими-іншими речами, і з державними закупівлями - там, де крутяться набагато більші кошти, ніж ті, за які ми зараз говоримо. Я пропоную підтримати цей законопроект, але паралельно вже тихенько готуватися до того, щоб готувати новий законопроект, який більш врегулює ці проблеми. Якщо він не пройде в залі у зв'язку з тим, що буде обговорення і будуть ставити ці питання, що , мовляв, оце не врахували  і  оце,  ми не зможемо вже тут в друге читання нічого вставити, не зможемо. Бо 114 стаття і юридичне управління нам кажуть, що це неможливо зробити. Ну, так ми написали Регламент, що зробиш.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Галина Стефанівна Сазоненко,  будь ласка. 

САЗОНЕНКО Г.С. Шановні… Ви правильно говорите, усвідомлюючи роль учителя сьогодні у становленні державності і той резонанс, який викликали зняття цих 20 відсотків. Повірте, для молодого учителя це 240 гривень, це не дуже великі гроші. Я була ініціатором, коли була Рада при Кабінеті Міністрів( Кабінет Міністрів  очолювала Юлія Володимирівна Тимошенко), ось цих 20 відсотків. І вони за престижність, було написано, вчительської праці. Ми знаємо, сьогодні учителя скоро в Києві буде не знайти. Тому що той, хто продає огірки, отримує заробітну платню в чотири рази більше, і там стоять з вищою освітою. Але бути поряд з дитиною, поряд з інтелектом – це дуже складні речі. І сьогодні цю норму, я думаю, дуже важливо було би зберегти всіма абсолютно депутатами Верховної Ради.

У кожного з вас був свій достойний учитель, тільки тому ви стали  державними діячами, я думаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую.

От зараз складається ситуація, що, наприклад, Івану Григоровичу треба буде відійти раніше. Тому, шановні колеги,  там,  де є очевидні питання, давайте  не будемо їх дуже довго обговорювати. У нас є  дуже складна ситуація з надбавкою за престижність праці. Є постанова Кабінету Міністрів, яка говорить, що ця надбавка може встановлюватися на рівні до 20 відсотків. У зв'язку з цим органи місцевого самоврядування  дозволяють  собі її зараз опускати до 5-ти відсотків. І фактично цей закон нам допомагає на законодавчому рівні закріпити 20-ти відсоткову надбавку, яка, починаючи з 2008 року,  завжди виплачувалася нашим педагогічним працівникам.

Тому мені здається, що тут не має особливих застережень, і ми можемо взяти законопроект за основу.

Будь ласка.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Лілія Михайлівна, ну… я перепрошую. Я так скажу, якщо у нас нема часу на обговорення,  навіщо тоді приходити на комітет?

Я хочу задати питання Міністерству освіти і науки України. Якщо ми публічно кажемо про те, що у нас забагато вчителів, то буде питання, в тому числі на нашій фракції. Є публічна позиція Міністерства освіти щодо того, що у нас забагато вчителів. Навіщо їм тоді давати ці 20-ть відсотків?

Я хочу зрозуміти… Нема протиріччя тут чи є? Дякую.

Якщо  існує думка у Міністерства освіти щодо того, що у нас забагато вчителів, то тоді у мене питання, як у депутата ( я повинен буду озвучувати свою позицію на фракції "Блока Петра Порошенка"). Скажіть, будь ласка, навіщо давати вчителям ще 20 відсотків, якщо  їх забагато? Дякую.

_______________.  (Не чути)

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Будь ласка, є Інтернет-видання "РБК". У ньому чітко сказано першим заступником міністра, що у нас забагато вчителів в Україні. Будь ласка, зайдіть і подивіться, там все це є.

Шановні колеги,  якщо ми про ці питання такі болючі говоримо, то ми повинні розуміти відповідальність за те, що ми в соціальних мережах і в публікаціях дамо. Я повністю за цей закон. В нас, дійсно, вчитель не доотримує тих коштів, виживає. Але ж ми повинні розуміти, що якщо є їх перевиробництво, як то кажуть, то навіщо їм ще щось давати.

КРАВЧЕНКО О.О.  На жаль, я не уповноважена відповідати на питання, тим більше, я точно знаю, що це слова не мої, що забагато. Я можу сказати тільки, що, можливо, мова йшла про якийсь конкретний напрям чи галузь, і тому треба уточнити все-таки. Тому що ніколи такої позиції не було, що забагато. Ми розуміємо проблему невистачання вчителів і в Києві, і взагалі  в сільській місцевості. І питання, напевно, і якості, і кількості. Але в тому числі, що кошти,  які забезпечують рівень проживання, наприклад, в місті Києві і заробітна плата вчителя – це речі, які не можна співставити. І тому хотілося б все-таки підтримки комітет в частині того, що не тільки педагогічні, а і науково-педагогічні працівники зараз перебувають фактично на межі бідності. Враховуючи ціни, які зараз є у нас в магазинах.

Тому я не можу відповідати за позицію, висловлену на "РБК", але прошу підтримати законопроект. Дякую.

СКРИПНИК О.О.  Я єдине, що хотів би зауважити, що з точки зору формальної логіки кількість працівників і їх оплата - це є абсолютно незалежні питання. І тому давайте ми тут все-таки будемо акуратними в тому, щоб такі речі не змішувати. Тому що це приводить до незалежного, скажемо так, підвищення градусу при обговоренні. Поважаючи всіх колег, давайте  будемо акуратними в таких от  речах.

І формально скажу, що ясно, що треба підтримувати. Єдине, що мене в даному випадку тривожить питання, ще раз кажу, що ми погано ці речі обговорюємо, точніше, Міністерство освіти і Міністерство фінансів повинні такі речі обговорювати наперед. Тому, що бачачи обличчя представника Міністерства фінансів, мені просто шкода… Такі речі все ж таки ви повинні між собою обговорювати для того, щоби бачити, чи  є взагалі у нас можливість такі речі робити. Ми зараз то приймемо, а потім от питання – де знайти. Це є надзвичайно важлива річ, яку треба обговорювати. Так, є величезна проблема в енергетиці, погоджуюся з вами ….. але ми мусимо при  підготовці особливо чутливих до бюджету питань бачити, яким чином ми будемо знаходити ті кошти. Тому що я думаю, що це не останній подібний проект, який у нас з'явиться. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Олексійовичу.

Я підтримую позицію про те, що кількість вчителів і якість їхнього викладання, і оплата праці – це є питання, які потрібно розглядати кожне зокрема. І коли ми говоримо про велику кількість вчителів, то наслідком такої кількості може бути тільки те, що вони не мають повного навантаження, що ще більше зменшує їхній рівень оплати праці в цілому. І у зв'язку з цим, мені здається, що  справді не зв'язані питання кількості і оплати праці.

Зараз, шановні колеги, я б хотіла ще поставити уточнююче питання Галині Володимирівні.

Галино Володимирівно, ви сказали, що ці кошти мають бути у субвенції. Ми знаємо, що є Постанова Кабінету Міністрів  про надбавку за престижність, яка становить до 20 відсотків. Дайте відповідь на запитання: чи у субвенції  ці 20 відсотків закладені?

ВАШЕКА Г.В. ... немає. Наскільки я знаю, протягом минулого року зменшували розмір надбавки Київська область…………

ГОЛОВУЮЧИЙ. І тому їм в субвенцію вже не закладали 20 відсотків?

ВАШЕКА Г.В. Субвенція закладена в нас, так, за єдиними доходами закладена……………..

ГОЛОВУЮЧИЙ. І тому, в принципі, сказати про те, чи є там 20 відсотків чи ні, не можна?

ВАШЕКА Г.В. Кожний місцевий орган  при затвердженні бюджету буде визначати, на що …        

 (Не чути)

_______________. Лілія Михайлівна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

_______________. Я хочу…

_______________. …..по скільки дали……

_______________. Лілія Михайлівна, я хочу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Олександр Володимирович, будь ласка.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги,  я скажу так, що я не знаю, як на інших фракціях, але у нас перед голосуванням є обговорення на фракції. Фракція "Блоку Петра Порошенка" – найбільша фракція. І від мене,  як експерта, який відповідає за ці питання,  залежить,  як, яким чином я доведу своїм колегам чи голосувати за це чи ні.

Тому, задаючи питання, я чітко знаю, що ці питання пов'язані. Якщо в нас є «пєрєпроізводство», то виникає питання, що ці питання пов’язані.

Шановні колеги, будь ласка, в мене дуже велике прохання до всіх,  ми ж поважаємо друг друга, і якщо я зараз голосую тут так, то на фракції я буду доводити, щоб 120 депутатів від "Блоку партії Порошенка" голосували "за".

Тому я хочу, щоб ви звернули на це також увагу, що я після роботи комітету буду це доводити на фракції. А там відношення різне до таких речей, бо, якщо послухати представника Міністерства фінансів, то це 24 тисячі ставок буде, ну фактично, якщо 20-ть відсотків. Помножте на 2 тисячі гривень, ну з податками – це 48 мільйонів в місяць та помножте на 12, - це 600 мільйонів гривень. І буде питання до мене: а ви врахували, що є такі публікації? І я повинен буду на це відповідати. А я так не можу відповідати своїм колегам, що ці питання не пов'язані, бо у мене внутрішньо ці питання пов'язані. Тому я хочу також отримати відповідь, щоб зрозуміти, як я буду на  своїй фракції доводити своїм колегам, що вони повинні проголосувати за цей закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Хто ще бажає висловитись?

САЗОНЕНКО Г.С. Я скажу, яким чином рахують, що їх багато. До вчительського столу з педуніверситетів, наприклад, столичного доходить 7, максимум 10 відсотків випускників – все. От тому перевиробництво, а в школах їх немає. Тому ті, хто  перевиробництво,  вони ж  до школи не доходять,  і про 20 їхніх відсотків мова не йде. Сьогодні їх справді багато, бо педуніверситети перетворились в інші університети сьогодні і, ясна річ, якість  учителя  сьогодні,  вибачте,  бажає стати кращою.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую!

Будь ласка, Іван Григорович.

КИРИЛЕНКО І.Г. Маленька  репліка. Друзі,  відхилити цей законопроект може бюджетний комітет, може відхилити цей законопроект податковий, може комітет державного будівництва і самоврядування, там  де зараз вирішуються   питання  адміністративно-територіальної реформи, об'єднання і так далі. Тільки не наш комітет – це буде нонсенс, якщо наш комітет  відхилить.  Ми можемо наводити десятки аргументів,  десятки на захист цього  законопроекту, десятки, включаючи останній аргумент, який прозвучав: випускники ВУЗів педагогічних сьогодні на базарах.  А  на базарі вони  вимушено,  це  не питання престижності,  це питання виживання, значить, на базарі сьогодні шансів  вижити більше, ніж  в школі. Це нація, яка приречена, знаєте, на "одичаніє", вибачте за русизм "одичать".  Ну, не можна, наш комітет не може стояти у витоків "одичанія".  

Підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

Я ще тільки, якщо дозволите, спробую відповісти все-таки на запитання Олександра Володимировича,   як потім доводити це на фракції. Сьогодні такий загальний  висновок робиться у зв'язку з співвідношенням: кількість  учнів на одного вчителя.   І у нас це  співвідношення  в  Україні нижче, ніж в середньому у Європі, але це пов'язано не з рівнем оплати праці,  а це пов'язано з низькою наповнюваністю  у малих школах. І саме  сільські малі школи тягнуть це середнє значення, співвідношення:  учень – вчитель. Але це в жоден спосіб не торкається  більшості   учителів, які працюють  у школах і  мають низький  рівень оплати праці. І я розумію цей законопроект як відновлення  попереднього рівня оплати праці, коли надбавка, встановлена постановою Кабінету Міністрів, - 20 відсотків, виплачувалася в повному обсязі. Тобто,  фактично ми повертаємося до старих норм оплати праці. Можливо, це будуть аргументи, які вам потрібні.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Ні, Лілія Михайлівна, я до того, що офіційні чиновники повинні бути дуже обережними щодо публікацій в засобах масової інформації. Я повністю "за". Тут немає питань, і я знаю, як це доводити. Але навіщо нам створювати проблеми на засіданнях фракцій, якщо є публікації такого сорту? Ось про що йшла мова.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

_______________.  Шановні колеги, я хотів би зробити невелике зауваження. Іншими словами, у нас сьогодні  відбувається репетиція того, що може бути в сесійній залі. У нас немає морального права це не підтримати, але дуже часто буває так, що не підтримує зал. Але відповідати нам, представникам комітету. І побажання, напевно, до наших міністерств. Наша розмова була б результативною, якби був представницький рівень від Міносвіти, Міністерства фінансів. Бо надзвичайно складно зараз говорити про такі речі. Ми "за", але ми не знаємо, що буде на Погоджувальній раді, і тим паче, ми не впевнені в тому, що буде в сесійній залі. Якщо це не буде проголосовано, буде мітинг. Нас знову звинуватять, що  ми не підтримуємо. І освітяни України скажуть своє слово, як вони це вміють робити. Це абсолютно нормально. Тому в залежності від того, наскільки ефективно ми працюємо на нашому засіданні комітету, настільки і ефективними є результати.

 З іншого боку, мені, звичайно, образливо, що преса у нас буває одну хвилину на початку для малюнку, а на інших комітетах буває від початку до кінця. І повернення іміджу освіти і науки напряму залежить, наскільки гостро і влучно ми ретранслюємо свою позицію, в тому числі через засоби масової інформації.

Я абсолютно підтримую кожного із доповідачів. Це абсолютно нормально. Але ми повинні чітко знати, що слово буде за більшістю. Чи зможемо ми її набрати у залі, якщо ми не дійшли згоди тут. Тому моя пропозиція, звичайно, підтримати, взяти за основу і, звичайно, пустити на самоплив. А що буде далі – не готовий я вам сказати.

Образливо це.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я лише хотіла б довести до відома членів комітету, що за столом  знаходиться головний редактор "Освіти України". Це видання, яке потрапляє у кожний освітній заклад… Хто? (Загальна дискусія) Ось же сидить головний редактор "Освіти України".  Дякуємо, що ви берете участь у засіданні комітету від початку і до кінця.

Добре. Отже, було запропоноване  рішення підтримати цей законопроект за основу. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую, одноголосно.

Наступна, 5-а позиція.  Так, дякуємо Іване Григоровичу. У нас залишається кворум, хоча Іван Григорович змушений відійти. 

Проект  Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо пільгових умов вступу до вищих навчальних закладів, оздоровлення та відпочинку окремих категорій дітей (реєстраційний номер 1411) (за авторством Павленка, Королевської, Бахтеєвої).

На превеликий жаль, ніхто з авторів законопроекту не прийшов на засідання комітету. Чи вони робили якісь застереження не розглядати в їхню відсутність? В такому випадку прошу…

________________. Помічник був…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу включати і говорити під стенограму.

________________. На початку засідання, коли  ще не було народних депутатів, прийшов помічник Павленка і сказав, що Павленко не може бути як автор і доповідати,  просив  розглядати без його присутності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за цю інформацію.

Таким чином,  ми переходимо до розгляду цього законопроекту  і для його представлення надаю слово першому заступнику голови комітету Олександру Володимировичу Співаковському.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую, Лілія Михайлівна. Шановні колеги, присутні, я хочу сказати, що ми маємо експертизу щодо цього закону. Ну, я скажу чесно, і цей закон, і наступний закон 1183  пов'язані фактично. Я хочу сказати, що ми маємо  негативну експертизу від Міністерства освіти і науки України, і я особисто підтримую в даному випадку цю позицію, тому що взагалі  пільговий  принцип доступу до вищої освіти – це не той шлях, який повинен бути застосований в Україні. Дійсно, необхідно думати про те, як, яким чином можуть бути підтримані окремі категорії в залежності від економічної ситуації, від військової ситуації і таке інше. Але щодо пільгового доступу до вищої освіти, це, дійсно, не є нормальним, бо є інші категорії, які також можуть мати  якісь інші обставини щодо доступу до вищої освіти, але це ставить різні категорії людей в нерівні умови. Тому і моя пропозиція, Лілія Михайлівна, якщо ви дозволите, і по 1141 і ..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, вони не альтернативні, тому їх не можна разом розглядати. Окремо.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Ну, добре, по 1141 все-таки направити на доопрацювання. Більш того, ще хочу зауважити окремо. Якщо дуже уважно почитати 1141, то ми тут можемо побачити аспект, який пов'язаний з тим, що пільговий доступ фактично до вищої освіти України можуть мати ті, хто бере участь в АТО. Але з іншого боку,  це і ті, хто проти соборності і незалежності України, ті, хто не підтримує державності України. Таким чином, я вважаю, що в такій редакції це не може бути прийняте, треба підтримати експертизу  Міністерства освіти і науки України  і повернути до суб'єкта права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Це моя пропозиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, на доопрацювання. Не відхилити, так?

_______________. Ні, не відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На доопрацювання?

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. На доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Зрозуміло. Тепер представники органів виконавчої влади. Міністерство освіти і науки, будь ласка. Прошу включати мікрофон.

КРАВЧЕНКО О.О.  Позиція Міністерства освіти  в цілому ґрунтується на статті 53-ій  Конституції  України, де чітко зазначено, що вступ  до вищих навчальних закладів здійснюється на  підставі конкурсних засад. Ми розуміємо, що держава повинна розглянути якісь,  можливо, інші шляхи підтримки  цих дітей, але вступати вони повинні все-таки  на конкурсних  засадах,  здавати іспити  або на підставі ЗНО, тобто, будь-яким шляхом. Але мова йде про те, що на сьогодні Закон про вищу  освіту містить 5 відсотків отих пільгових категорій,   які ми фактично  далі можемо якимось чином простимулювати.

Тому  Міністерство освіти не підтримує зазначений законопроект і вважає, що всі діти повинні вступати до вищих навчальних закладів   на конкурсних засадах. А далі, в межах Закону  України "Про вищу освіту" можна вирішувати це  питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Дякуємо за позицію.

Хто ще хоче  висловитися?  Будь ласка, Ігор Леонідович Лікарчук.

ЛІКАРЧУК І.Л.  Шановні колеги! Я назву  кілька цифр: до вищих навчальних закладів  І-ІУ рівня акредитації  за результатами вступної кампанії 2014 року на бюджет державний і місцевий було зараховано  202 тисячі 300 абітурієнтів (я можу помилитися у кількох тисячах), із них  35 тисяч -  це пільговики. Тобто, 16 відсотків зарахованих – це пільговики. Я більше нічого не хочу   казати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Все? Дякуємо!

Будь ласка, хто ще хоче висловитись?  Прошу.

Отже,   шановні колеги, є пропозиція повернути цей законопроект на доопрацювання. Хто за таке рішення?  Прошу голосувати.  Одноголосно.  Дякую!

Наступний  законопроект. Проект Закону про внесення змін до Закону  України  "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального  статусу" (щодо встановлення додаткових гарантій  для учасників Антитерористичної  операції та їх дітей на отримання вищої освіти).  (Реєстраційний номер 1183).

Автор Фаєрмарк. На жаль,  він не присутній і дозволив розглядати в його відсутність  законопроект.

Тому  надаю слово Олександру Володимировичу для представлення  законопроекту.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую, Лілія Михайлівна. Шановні колеги, присутні, я хочу сказати, що фактично ми маємо аналогічну ситуацію, і ми також маємо експертизу Міністерства освіти, а також Головного юридично - експертного управління Верховної Ради . І фактично така ж сама ситуація щодо доступу до вищої освіти, тому ми також пропонуємо не розширювати список преференцій і повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання цей законопроект. Ну, це дуже коротко, я можу просто зачитати там, де всі ці речі… Я думаю, тут…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Міністерство освіти і науки.

________________. Аналогічна позиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ще  хтось хоче висловитися?

Отже, є пропозиція повернути цей законопроект на доопрацювання. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

Одноголосно, дякую.

Я лише хотіла б сказати про позицію, яку я вважаю за доцільне висловити в залі пленарних засідань. І для мене цікаво, чи ви її поділяєте.  Зрозуміло, що вступ до вищих навчальних закладів на пільгових умовах - це не конституційно, але в Україні є пільгові категорії. І коли зараз Міністерство освіти посилається тільки на Конституцію, то воно повинно усвідомлювати, що сьогодні ця Конституція порушується, і є ціла низка пільгових категорій. Тому це не достатній аргумент, коли ми говоримо, наприклад, про дітей учасників АТО, або коли ми говоримо про учасників антитерористичної операції, які могли під час бойових дій втратити, наприклад, руки чи ноги,  і їм потрібно змінити освіту. Тому принципово я вважаю правильним підтримати такі категорії. Інша річ, що в нашій країні ми повинні перейти від системи пільг до цільової адресної підтримки. І в такому разі  говорити суб'єкту законодавчої ініціативи про те, що ми можемо приєднатися  до нього в цій  частині, щоб передбачити, наприклад, державне фінансування здобуття  другої освіти  при необхідності  зміни професії для учасників АТО або для дітей, наприклад, загиблих учасників антитерористичної операції - здобуття платної освіти, якщо вони не вступили на бюджет. Це вже буде мати зовсім інший ґрунт, це справжня адресна допомога. І  це не виключає і в жодному разі не ставить під сумнів необхідність державної, суспільної підтримки як родин учасників антитерористичної операції,  так і самих учасників антитерористичної операції.

І мені здається, що це те, що обов'язково повинно прозвучати з трибуни Верховної Ради. І нашої відповіддю на це мав би стати законопроект, який ми відповідно внесемо до Верховної Ради.

Якщо ви підтримуєте цю позицію, я готова її озвучити з трибуни. Дякую.

______________. Тобто, не за рахунок когось  (Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Про проект постанови про рекомендації парламентських слухань на тему "Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави".

Шановні колеги, ці слухання відбулися ще 2 липня минулого року. Як вам відомо, ми вже виносили проект рекомендацій цих слухань  на засідання комітету. На засіданні комітету я вам доповідала основні позиції цих рекомендацій.

Проте, оскільки був оновлений склад комітету, новий склад парламенту, ми дали час членам комітету надати свої пропозиції до рекомендацій. Такі пропозиції ми отримали тільки від Олексія Олексійовича, і ці пропозиції враховані у проекті цих рекомендацій. Будь ласка, висловіться з цього приводу, що ви думаєте про ці рекомендації парламентських слухань і чи можемо ми їх виносити в такій редакції до зали.

Я хочу також для загального поінформування сказати, що у нас зараз оновлена група розробників закону про наукову  і науково-технічну діяльність, ведеться дискусія навіть про зміни в цілому до законодавства і певні точкові закони, які змінять систему управління, фінансування наукової сфери, торкнуться питань створення національного фонду досліджень, національної наукової ради, реєстрів наукових розробок і реєстрів досліджень, які фінансуються за кошти бюджету. І це повинно внести нові механізми прозорості щодо розподілу фінансування у сфері науки.

Тому ця робота ведеться, робоча група працює, і я хочу вас поінформувати, що в нас відбудеться наступне її засідання у понеділок о другій годині.

Будь ласка, якщо ще у вас є якісь застереження чи ви хочете подискутувати з приводу  тексту самої постанови, запрошую до слова.

Так. Ніхто не хоче більше висловлюватися. Міністерство освіти, прошу. Будь ласка, включіть мікрофон.

_______________. Так. З вашого дозволу, шановні депутати, шановна Ліліє Михайлівно. В мене, як у представника виконавчої влади,  відповідно до Коаліційної угоди є завдання, точніше,  у  міністерства, забезпечити у першому півріччі подання в Кабінет Міністрів законопроекту про внесення змін до Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Для того, щоб це зробити,  враховуючи… Тобто,  у нас всього 5 місяців. В мене є така пропозиція – це моя особиста позиція. Я пропоную пункт 3 рекомендацій, 3.1 точніше, який звучить так : "внести до Верховної Ради України за поданням народних депутатів України, членів комітету нову редакцію Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", в якому передбачити…", замінити такою редакцією "забезпечити…", тобто "Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти забезпечити утворення комунікаційного майданчика між народними депутатами, представниками центральних органів виконавчої влади та громадськості для опрацювання нової редакції Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", в якому передбачити…"

Чому? Тому що в мене особисто і в багатьох тих людей, які залучені так чи інакше до розроблення нової редакції або змін до Закону про наукову і науково-технічну діяльність, виникає запитання. А чому зараз ставиться питання про розроблення двох законопроектів? Один, який робить комітет, і один, який доручено уже виконавчій владі. Пропозиція: зробити у вас комунікативний або комунікаційний майданчик, щоб об'єднати  ті напрацювання, які роблять центральні органи виконавчої влади, і які пропонують депутати. Ну, я основну свою пропозицію доповів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Олег Андрійович, ви скажіть, ви щойно доповіли позицію міністерства чи свою власну?

_______________. Я доповів свою власну позицію. Вчора я її обговорював з Максимом Віталійовичем. Він, скажемо так, не рекомендував мені це робити тут.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я здивована. Я вперше,  як голова комітету, чую, що розробляється два законопроекти.

_______________. Ні, чекайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Один – в комітеті, а інший розробляється у виконавчій владі. В нас є єдина робоча група, в яку входять представники Міністерства освіти і науки, які беруть участь у розробці законопроекту, більше того, Максим Віталійович Стріха очолює цю робочу групу. І для мене сьогодні  з ваших слів абсолютна новина, що розробляються два паралельні законопроекти.

_______________. Дозвольте. Я сам би трактував цю ситуацію саме так, тому що у нас, наприклад, вже треба через місяць подати… Ми теж створюємо нашу робочу групу, на рівні міністерства, яка має розробити пропозиції до цієї редакції. Ми не можемо в цю робочу групу, наприклад, залучати тих людей, яких можете залучати ви. Просто по своєму статусу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є позиція – спільні робочі групи між Міністерством освіти і науки і Комітетом з питань освіти і науки. Співголовами цих груп є міністр освіти і голова комітету. Відповідні листи я надіслала міністру освіти. Ми не отримували ще від вас відповіді по уточненню складу осіб до цієї робочої групи. Але є принципове погодження з міністром про спільні робочі групи, у нас  відбулася розмова з цього приводу. Тому я відверто вам скажу, що я не зовсім розумію те повідомлення, яке ви зараз висловлюєте на засіданні комітету.

_______________. Дякую. У мене контроль 9 числа подати пропозиції до складу цієї робочої групи. У мене тоді запитання. Скажіть, чи буде, скажемо, через місяць приблизно редакція закону, яку можна буде направити на погодження до заінтересованих органів?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це питання, до речі, і до вашого міністра. І так само до вас, як до тих людей, які уповноважені це робити. Ми тут у комітеті зобов'язані зібрати всі зацікавлені групи, які є у науковій спільноті, які є  серед споживачів результатів науки, інноваційних компаній, для того, щоб вони могли висловити свої пропозиції до закону. А представники виконавчої влади тут є для того,  щоб вони ці пропозиції почули та інтегрували обов'язково у законопроект.

_______________. Дозвольте запитання, хто буде суб'єктом внесення цього законопроекту – народні депутати чи Кабінет Міністрів?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народні депутати готові виступити суб'єктом внесення законопроекту для того,  щоб  це було простіше зробити. Але якщо це буде Кабінет Міністрів, ми не заперечуємо, будь ласка, нехай Кабінет  Міністрів вносить цей законопроект. Але розуміючи, що ми всі обмежені в часі,  розуміючи, що коли Кабмін вносить, це потребує значно більшої низки погоджень, народні депутати  готові на себе взяти цей законопроект.

 _______________. Але завдання  Кабміну в першому півріччі це зробити.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Звичайно, так.

 _______________. Програма  діяльності  Уряду.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ви розробляєте редакцію. Але я хочу підтвердити зараз під стенограму,  що ми налаштовані співпрацювати з виконавчою владою,  а не робити паралельні проекти. І для нас дуже важливо, щоб ми спільно з виконавчою владою напрацювали спільну позицію. Я вбачаю  місією Комітету з питань освіти  і науки зробити так, щоб виконавча влада прислухалася до всіх провідних  середовищ,  які мають сьогодні  чіткі  прогресивні пропозиції щодо розвитку наукової сфери.  Треба, щоб ці пропозиції не випали з поля зору виконавчої влади.

 _______________.  Дякую! Особисто я отримав вичерпну позицію  комітету і вашу особисто, і тепер розумію, що буде  один законопроект.   Дякую!

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, дякую!

Давайте ми, можливо, в  оцей пункт 3.1 внесемо корективи, давши можливість справді  зробити  суб'єктом законодавчої ініціативи  так само  Уряд, хоча ми розуміємо, що  рекомендації слухань  носять  тільки рекомендаційний характер,  – це не є документ  до прямого виконання. Але якщо  ми вилучимо, за поданням народних депутатів України і членів комітету, – це розширює палітру  можливостей  щодо суб'єктів подання цього законопроекту. 

Ви погоджуєтесь з таким?

 _______________. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую!

І так, хто за те, щоб ми внесли на розгляд  Верховної Ради ці  рекомендації за  основу і в цілому, з врахуванням  зауваження, яке я щойно озвучила під  стенограму. Прошу  голосувати. Дякую! Одноголосно.

Наступне питання:  Проект Закону про зміну системи регулювання економіки №1060, за авторством Продан, Бєлькової і Юринець. На жаль, нікого із суб'єктів законодавчої ініціативи немає на засіданні комітету. І Івана Григоровича так само немає. Тому що ми мали дуже продуктивне, але довге обговорення з інших питань,  він не встиг доповісти цей законопроект. Давайте перенесемо його на наступну середу. Оскільки наступний тиждень пленарний, у нас буде можливість розглядати ті законопроекти, які, на жаль, ми не змогли розглянути сьогодні.

Отже, 10 позиція: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони на обмеження або припинення постачання електричної та теплової енергії (реєстраційний номер 1673) (автори Батенко, Добродомов, Мусій). Нікого з авторів немає на засіданні комітету. Наш комітет в цьому законопроекті не є головним, і я вважаю, що навіть у їх відсутність нам варто надати свою думку щодо цього законопроекту.

Доповідає Тарас Дмитрович Кремінь, прошу.

КРЕМІНЬ Т.Д.  Дякую, Лілія Михайлівна. Відповідно до проекту Закону про внесення змін за номером 1673 наші колеги пропонують внести зміни до таких законів України, як "Про електроенергетику" і "Про  теплопостачання". Мається на увазі: заборонити обмежувати або припиняти електропостачання або теплопостачання тим підприємствам, які виконують державне замовлення оборонного характеру на час проведення антитерористичної операції або під час оголошення воєнного стану. Я вважаю, що тут мова має йти і про заклади охорони здоров'я, а також навчальні заклади.

 Я вважаю, що ці пропозиції є абсолютно нормальними і прийнятними. Ми не можемо тут обмежувати права тих суб'єктів, тих підприємств, тих установ, які сьогодні виконують оборонне замовлення і, в той же час, фінансування яких залежить від  прийнятих наших рішень. Я пропоную взяти цей законопроект за основу і підтримати шановних колег. Звичайно, могло бути зауваження,  це вже як на перспективу, бо з іншого боку у нас також є водопостачання, газопостачання, водовідведення. Очевидно, є інший закон, який так само це все регламентує, я спробую це уточнити. Але, що стосується електроенергії і теплоенергії, -  я вважаю, що це абсолютно нормальні зауваження. Дякую .

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Виконавча влада хоче висловитись з цього приводу.

(Не чути)

_______________.  Ми просто можемо передати копію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аргументуйте. Чому …

_______________. Це не наш законопроект. Є, значить, 25-та стаття Закону "Про теплопостачання", там уже всі питання врегульовані. Аналогічна норма передбачена типовим договором про постачання електроенергії …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, іде мова про, що це вже є в чинному законодавстві, правильно? Про це іде мова.

_______________. Так,  … залишити можливо. Додатково доопрацюєте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто,  питання не ідеологічне, не фінансове, а те, що це вже врегульовано.

_______________. Так, от можемо, ми передамо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Шановні колеги! Оскільки  цей законопроект стосується саме ситуації, яка сьогодні є в Україні, яка має певну специфіку, я вважаю за доцільне його прийняти за основу, а вже далі нехай профільний комітет вивчає питання – є воно в законодавстві, нема його, що потрібно додати. Будь ласка, Олексіє Олексійовичу.

СКРИПНИК О.О. В мене є питання. Може, ви поясните. Я чесно не розумію. Тобто, я розумію, що цей закон у принципі правильний, його суть у  тому, щоб не припинялася, коли ми виробляємо оборонну продукцію, подача електроенергії. Але до чого тут добавили установи охорони здоров'я і навчальні заклади?  Як воно тут з'явилося? Я би просто хотів… Я не розумію, воно якось  тут виглядає недоречним, тому що все інше … Тобто, чому воно з'явилося, звідки ця добавка,  яким чином ми пробуємо це вирішити? Тому що з точки зору ситуації в енергетиці, скажу, як людина, яка 14 років в енергетиці пропрацювала, воно є трошки дивне. Я не хочу, щоб тратити на обговорення багато часу. Тому просто хотілося б зрозуміти, звідки воно взялося, як воно сюди попало, оце доповнення,  яке стосується, власне, учбових закладів?

______________.  Ми завжди були споживачами першої категорії, завжди університети, інститути ще за радянських часів,  були першою категорією. Що це таке перша категорія? Це означає, що ніхто нас не може відключати без особливого погодження з органами місцевого самоврядування. Оця була норма завжди. Тому, я думаю, що вона просто повернулася в такій редакції.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу. До вас було питання ………………..

______________. Так. Я хотів би відповісти на цю репліку. Все таки вважаю, що зауваження представників Міністерства фінансів частково є слушними, бо цей законопроект частково співпадає із уже прийнятими і діючими законами. Звичайно, узгодити їх мали б профільні міністерства. Мені особисто важко дати тут чітке пояснення. Я теж погоджуюся із тим, що установи першої категорії - це дещо інше, ніж оборонні підприємства. І їхня присутність тут  вмотивована.  Але наскільки я знаю, то оці заклади  не вимикаються від тепла і енергопостачання за будь-якого випадку. Тому, звичайно, я хотів би почути професійну відповідь профільного міністерства. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо дозволите. Це дійсно проблема, бо  немає представників профільного міністерства.

Але дозвольте доповісти вам, що є частина закладів охорони здоров'я і закладів освіти, які мають працювати в екстремальних ситуаціях. Наприклад, інтернати, де проживають діти, або лікарні, де знаходяться хворі на стаціонарному лікуванні, Їх відключати не можна на відміну від звичайної поліклініки чи звичайної школи, куди діти з сім'ї можуть не прийти.

У зв'язку з цим  ми говоримо тільки про голосування за основу, а далі в процесі треба доробляти цей законопроект, і це є очевидним.

Прошу голосувати.

______________. Хвилиночку, Лілія Михайлівна. Дозвольте ясність одну внести.

Справа в тім, що в оцих законопроектах є дві позиції:  що стосується оборонного сектору, – забороняється, що стосується навчальних закладів,-  дозволяється лише за погодженням з місцевими органами влади, тобто не забороняється  відключати,   але  не свавільно відключати, а тільки після погодження  з місцевими органами влади. І завжди оця норма підтримувалась у комітеті нашому, бо це на користь установам освіти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще хтось щось хоче додати? Все. Дякую.

Отже, голосуємо. Пропонуємо взяти його за основу. Хто за таке рішення? Дякую. Одноголосно.

Так. Тепер наступне наше питання про затвердження складу позаштатних консультантів Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти 8-го скликання.

Шановні колеги, дозвольте вам доповісти перш за все, що це таке статус позаштатного консультанта.

Як відомо, всі депутати мають право мати власних помічників, які їм допомагають  у розробці законопроектів. Натомість комітету Верховної Ради України для експертизи законопроектів, підготовки висновків потрібні консультанти. Це ті фахівці, з якими ми співпрацюємо за певними питаннями.

Норматив по кількості консультантів, на жаль, є обмежений. Це не може бути більше, ніж 20 осіб.

Отже, за час роботи комітету, секретаріату комітету, який бачив різні комітети, склалася ціла низка людей, які співпрацюють і реально допомагають  на повсякдень у роботі при підготовці рішень комітету і надають експертні висновки та необхідну інформацію.

Є тут частина осіб, які з'явилися, і  минулого скликання,  з якими ми плідно співпрацювали у минулому  скликанні, і зараз плідно співпрацюємо у роботі комітету.

Тому зараз ми маємо 19-ть осіб, тобто, можемо ще додати 20-ту особу, - це перше.

Друге. Якщо у вас є якісь застереження до тих осіб, які є в переліку, ви можете їх зараз висловити і можете поставити запитання з приводу їхньої роботи.

Будь ласка, шановні колеги, народні депутати. Прошу.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. В мене є питання до Ігоря Леонідовича.

Ігор Леонідович, чи ви залишаєте свою позицію щодо того, що 40 відсотків дітей після 9-го класу не потребують повної середньої освіти?  Ця позиція була опублікована  в засобах масової інформації. Чи підтверджуєте ви, чи ні, що це  так  повинно  звучати?

 ЛІКАРЧУК І.Л. Шановний  народний  депутате!      Ну,  по-перше, не потрібно перекручувати. По-перше,  якщо я  висловлював свою позицію,  то я її висловлював  в такому плані, що  необов'язково здобувати загальну  середню освіту до 18 років.  Конституція гарантує здобуття  загальної середньої освіти  в будь-якому віці.

Друге. Стосовно того, що я десь щось висловлював, писав і так далі, я маю на це право,  яке мені також гарантовано Конституцією. І буду висловлюватись, і писати незалежно від того,  подобається це комусь з народних депутатів, чи не подобається.   

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановний Ігор Леонідович,  по-перше, я думаю, що негарно в стінах парламенту говорити про те, що народний депутат перекручує. Я дав цитування, а цитування  -  це означає, що зайдіть,  будь ласка, на РБК і там  в заголовку стоїть (в лапках)… Тому я і задав питання: чи спростовуєте ви  це чи ні? Тому у мене велике прохання: все-таки відкликати слова про те, що  я щось перекручую, – це перше. По-друге, я ніколи  нікому не забороняв щось коментувати, виступати, я просто задаю  питання перед голосуванням:  ви дійсно  таке  сказали  чи, може, журналісти  перекрутили ваші слова?  Це було конкретне питання.

Ви    фактично прокоментували те, що вам говорить народний депутат в стінах комітету. І на мій погляд, це просто… Ну, не буду  коментувати.

ЛІКАРЧУК І.Л.   Я можу відповісти? У цій залі  я вже від одного народного депутата позаминулого скликання пана Табачника  чув подібні  слова, мені їх чути не вперше.  Я повторю  ще раз: я вважаю, що не обов'язково всім здобувати освіту до 18 років, чи це - 40, чи - 45, чи - 50 відсотків. Почуйте! Я про це сказав і в перший раз.

І друге, Лілія Михайлівна. Я прошу викреслити моє прізвище зі складу консультантів комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ваше рішення, зумовлене цією перепалкою?

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, насправді, я хочу повідомити всіх членів комітету, що у нас плідна співпраця з Ігорем Леонідовичем Лікарчуком, який надзвичайно багато зусиль витратив в попередній каденції парламенту саме як консультант комітету, надавши нам допомогу як в підготовці законопроектів, експертних висновків, зокрема, Закону про вищу освіту, в частині, яка пов'язана з доступом до вищої освіти. І тому я не вважаю, що ось такі дискусії можуть бути причиною прийняття серйозних рішень,  Ігоре Леонідовичу.

ЛІКАРЧУК І.Л. Лілія Михайлівна, я  буду співпрацювати з комітетом, але не в штаті консультантів,  не в якості консультанта.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Лілія Михайлівна, це не нормально, це було запитання, це  навіть не був коментар. Ігор Леонідович, будь ласка, це було запитання. Подивіться стенограму, я просто задав вам питання. І все, більш нічого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексію Олексійовичу, рятуйте ситуацію.

СКРИПНИК О.О.  Давайте,  я спробую врятувати. Ігор Леонідович, я до вас хочу звернутися. Ви знаєте, я в своєму попередньому житті, коли я працював  у великій кампанії,  я завжди казав, що опертися можна тільки на тих, хто супротивиться.  На жаль, дуже мало людей, які мають свою власну позицію. Я скажу відверто, - я її не розділяю, але ще раз повторюю: важливими завжди є люди, які мають свою точку зору. Люди, які не мають своєї точки зору і пливуть за течією, – це є найгірше, що може бути. Почувши  вас тут декілька разів, я думаю, що ви є дуже  важлива людина, яка, власне, і має стержень в середині, і позицію, і думку, і вміє мислити. Тому я думаю, що ви є дуже важлива людина,  особливо враховуючи те, чим ви займаєтесь. Це от моя точка зору, яку я маю, побачивши вас всього декілька разів. Тому я вважаю, що тут треба просто-напросто, можливо, вам десь потиснути один одному руки і сказати, що це є абсолютно дискусійне питання, яке є важливе. Так, є дискусії. І розумію позицію так само пана Олександра, розумію, чому він  задав питання. Але якщо говорити про користь і взагалі про площадку, де можна розвивати і освіту, і науку, мені здається, що комітет поступово власне стає тим місцем, де іде абсолютно нормальна дискусія, де є діалог, де є розвиток і хоч якісь перспективи. А якщо ви,  знаєте, для порівняння, просто сходіть в Комітет з оборони  хоча би на 5 хвилин – вийдете, прийдете, попроситеся назад і скажете, пустіть мене назад, у вас тут дуже класно, серйозно, на повному серйозі.

І ще зразу скористаюсь:  скажіть, а Шульга Наталя, вона сюди не попала чи вона просто не працює, я щось просто  її не бачу…? Що?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Її немає як консультанта комітету, але вона в нас плідно працює саме в групі з розробки наукового законодавства.

________________. Ага, тобто, то просто вона окремо, а це окремо?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

________________. Тому я так, просто…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  коли я дивлюся уважно на цей список, з яких питань ми маємо експертів, а з яких питань  не маємо, то, бачу,  що у нас зовсім тут випала загальноосвітня середня школа. У нас немає тут людей, які можуть бути експертами з питань загальної середньої освіти.  І я думаю, що дуже правильно, що у нас сьогодні тут присутня Сазоненко Галина Стефанівна, яка могла би  бути експертом, якщо погодиться, звичайно, тому що це додаткове навантаження.  Галино Стефанівно, це означає, що ми будемо вас тривожити експертизою наших законопроектів. Тому моя пропозиція оцю 20 вакансію заповнити за участі Галини Стефанівни Сазоненко, якщо вона погодиться.

САЗОНЕНКО Г.С. Не боюсь вживати слова "служу освіті" і "служу дитині",  для мене це під номером 1, 2 і 3.  І тому все, що стосується освіти, – це моє життя. Тому я не буду заперечувати від енного громадського  навантаження.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, дякуємо, Галино  Стефанівно.

 _______________. Вона там дуже в кінці мудро посміхається, то її обов'язково треба обрати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую!

Отже,  шановні колеги, маємо список…

Будь ласка, Михайло  Михайлович.

 ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Ви знаєте, мені  скучно на комітеті. До речі, я перший раз, але мені скучнувато.  Ну, можливо, я ще не адаптувався добре до комітету, але ми дуже  його затягуємо, "хороводи водимо". Ну, слухайте,  ми повинні швидше це проводити, і за 3 дні, щоб були  для  членів комітету матеріали,   щоб  ми підготувалися:  так, ні  і пішли далі. Ну, це моя точка зору. Я Лікарчука дуже добре знаю, у нас точки зору  теж по багатьох питаннях розходяться. Але я  люблю людей, у яких інші точки зору і де ми знаходимо  якийсь компроміс.  А якщо ми всі будемо "йти строєм", то ви, знаєте, ми ні до чого не дійдемо. Я його дуже люблю і поважаю, і він достойний експерт, і давайте його залишимо А вони, от  ви подивитесь, стануть найкращими друзями, тому що вони будуть дискутувати між собою  і знаходити якусь точку опори.  І  сьогодні наступив  час професіоналів, і  такі, як Лікарчук, повинні  бути серед експертів.

Ну це я … …, ти ж знаєш, у нас з тобою розходяться деякі думки  по питаннях, по освіті, по вищій,  по всіх  цих питаннях… Але я поважаю, що  завжди в тебе є своя  точка  зору і ти її висловлюєш незалежно ні від кого. Так що в мене є така пропозиція і я думаю, що було б цікавіше, щоб таких, як Лікарчук, було більше експертів, які б могли дискутувати.

 ЛІКАРЧУК І.Л. Дякую! Дякую, Михайле  Михайловичу, Олексію Олексійовичу! Я не думав, що я нарвусь на такі  компліменти і почервонів уже 10 разів, відверто кажучи. І мова не йде про  те, що ми маємо там потиснути руку, чи не потиснути руку,  врешті  -  це не вирішує  сутності  справи абсолютно.

Мова йде про інше, мова йде про те, що  є позиція і уточнювати цю позицію в надії на те, що я її зміню  чи  я її буду підтверджувати, -  не розумію постановки питання.

Я її висловив, значить, вона є. Підтверджувати її в присутності когось і для чогось, вибачте, - це образливо. Тому я залишаюся на своєму проханні, що я прошу не включати мене до складу позаштатних консультантів.

_______________. …та ми ж вже включили. Ми вже включили, ми проголосуємо, а  то вже дальше ви будете… Є пропозиція…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олександр Володимирович, ви щось хотіли сказати? Кажіть.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Ігор Леонідович, Ігор Леонідович, Ігор Леонідович,  спеціально для вас. От є така  філософська сентенція від мене: "только в болоте…" Я по-русски это скажу: " только в болоте понимаешь, что можно опираться только на тех, кто сопротивляется". Так  ось, Ігор Леонідович, я просто хочу, щоб ви зрозуміли, що радикалізм він тільки хороший тоді, коли на трибуні Верховної Ради вискакують люди, яким  потрібно пропіаритись. Радикалізм, в нашому суспільстві, це річ…

ЛІКАРЧУК І.Л. Це ви про себе?

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Ну, давайте, я ж не перебивав вас. Радикалізм  в нашому суспільстві - це речі, які повинні піти. От і все. Тому, коли я задав вам питання, то, по-перше, я маю право на те, щоб задавати таке питання. Це абсолютно нормальне питання. Таке ж нормальне питання, як ви можете задати і мені щодо тих позицій, які я займаю. По-друге, ви, на мій погляд, могли просто відповісти, що, наприклад, журналісти перекрутили це чи я дійсно підтверджую, що 40 відсотків дітей після 9-го класу не потребують повної середньої освіти.  От і все. Ви повинні зрозуміти, що народний депутат - мажоритарник  відповідає за дуже багато слів перед своїми виборцями. Тому я і сказав, коли ми тиждень назад зустрічались з нашими освітянами, що я запитаю у Ігоря Леонідовича, чи правильно я його зрозумів. Не розумію, чому ви ображаєтесь на такі запитання, я ж не задав запитання: "хто з ким зустрічається?" Я задав питання професійне, те, яке опубліковано на РБК. Це абсолютно нормальне запитання, я просто не розумію, чого у вас це викликає такий спротив.

ЛІКАРЧУК І.Л. Ну, знаєте, ну, вибачте мені. Тут в присутності дуже поважних людей, яких я поважаю і ціную, мене беруться повчати, розказувати, як я повинен відповідати, що  я повинен робити, як я повинен себе вести, користуючись тим, що це народний депутат. Шановний пане Співаковський, для мене народний депутат – це слуга народу, а не ментор, який мене повинен повчати, як жити. Розумієте? І повторюю іще раз, щоб ви почули,  я маю свою точку зору і вважаю, що 40 відсотків тих, хто навчається у 9-му класі може  здобути освіту не обов'язково до 18-ти років, а тоді, коли він зрозуміє, що вона йому потрібна. І я цю точку зору відстоюю на засіданні робочої групи, яка готує проект Закону про освіту. І більша половина тих людей, які сидять тут, це постійно чують. І якщо ви мене хочете спровокувати на те, щоб я сказав, що я відмовляюсь чи мене не так зрозуміли, чи журналісти не так написали - я цього не скажу, бо це є моя точка зору. Але статус народного депутата не дає підстави повчати жити. Врешті, я такий же, маю таке ж саме звання і науковий ступінь, як і ви, і займаюсь такою ж самою викладацькою роботою,  і займаю посаду, яка адекватна чи, може, більша  за ту посаду, яку ви раніше займали.  І, вибачте мене, в мене за плечима стоїть реалізація величезного суспільно важливого проекту, який сьогодні підтримує 66 відсотків населення України, 66 відсотків населення України. Скажіть мені, будь ласка, який іще проект в галузі освіти, культури, охорони здоров'я, економіки,  медицини  має такий  рівень суспільної підтримки? Жоден. За 20 років незалежності. Його почала Лілія Михайлівна, ми його зараз продовжуємо. Не кажу "я", ми його продовжуємо. В умовах, які, скажімо, коли розповідаєш колегам з Грузії, з Польщі, з Індії, з інших країн світу, вони жахаються – як ви можете з такими грошима робити таку роботу? А коли їм розказуєш, які нам палки в колеса ставлять,  то люди взагалі дивуються і беруться за голови, не розуміючи, як можна приходити  через 8 років з документами про те, що колись ти мав знання з математики, і претендувати на участь в такому ж конкурсі, як ті, хто зараз складає вступний іспит з математики чи зовнішнє оцінювання з математики. Не хочу продовжувати, мені ця розмова неприємна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дозвольте мені на правах головуючої перейти до наступного питання, тому що ми зараз почали вже торкатися змістовних питань – чи-то питання обов'язковості загальної середньої освіти, чи-то питання, пов'язане з використанням минулорічних сертифікатів. На щастя, цей законопроект був відкликаний,  і я сподіваюся, що ця історія не буде мати продовження. А якщо буде мати, то в нас буде окрема дискусія на іншому засіданні комітету. Бо зараз розпочинати цю дискусію без наявного предмету, я думаю, недоцільно.

Отже, давайте, шановні народні депутати, в нас є рішення: ухвалити  склад позаштатних консультантів комітету. Ви маєте перед собою редакцію. Я внесла пропозицію доповнити цей список Галиною Стефанівною Сазоненко, директором Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тобто, ми маємо зараз пропозицію, прошу за неї голосувати. Якщо хтось з позаштатних консультантів з тих чи інших причин буде наполягати на самовідведенні, це можна буде зробити. Нам зараз з вами треба прийняти рішення. Будь ласка, хто за таке рішення, прошу голосувати.

Дякую, одноголосно.

Наступне питання. Про затвердження складу конкурсної комісії з призначення премій Верховної Ради України та присудження іменних стипендій Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим.

Перш за все, шановні колеги, я хочу   у вас запитати, чи  був у вас час докладно вивчити список складу конкурсної комісії, Михайле Михайловичу?

_______________. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас був. Тому що ми надсилаємо документи за два дні до засідання комітету. Ми в понеділок завжди готуємо документи, тому це для нас дуже важливо. Чому я ставлю це запитання? Бо від цього залежить,  чи ми будемо сьогодні голосувати, чи перенесемо це питання на наступну середу. Якщо ви ознайомилися, і вас влаштовує цей склад, то можна голосувати. Так, влаштовує всіх? Олексію Олексійовичу, чи дати час ознайомитися зі складом до наступного тижня?

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чудово. Хто за такий склад конкурсної комісії з призначення премій Верховної Ради України та присудження іменних стипендій Верховної Ради України найталановитішим молодим вченим? Одразу хотіла б зауважити, що відповідно до положення конкурсна комісія розглядає роботи і кандидатури тільки тих, кого нам подасть Міністерство освіти і науки. Тому це будуть , так чи інакше, колегіально визначені люди. Ви хочете щось додати, Галино Стефанівно. Включіть, будь ласка, мікрофон. У нас громадськість хоче знати, що відбувається на засіданні комітету, і ми повинні оприлюднювати стенограми. Прошу.

САЗОНЕНКО Г.С. Я є членом робочої групи з питань нагородження державними нагородами в освітянській галузі. І мене часто шокують прізвища. Я вивчу всі сайти, передивлюся всі публікації. І шокує, коли ми голосуємо про одне, а читаю Указ Президента - прізвище таке не розглядалося. От, про що я говорю. Оце нас шокує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що вас шокує в цьому списку?

САЗОНЕНКО Г.С.  Ні-ні. В цьому нічого, я просто…

ГОЛОВУЮЧИЙ. В цьому все гаразд. Добре. Хто за такий склад конкурсної комісії, прошу голосувати. "За" одноголосно. Дякую за роботу.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Лілія Михайлівна, якщо ви як голова комітету будете дозволяти таким чином себе вести, я просто не буду з'являтись на комітет,  я хочу попередити. Такого принизливого ставлення цієї людини… Так неможливо. Ну, так неможливо, Лілія Михайлівна, я попереджую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що ви мені пропонуєте зробити?

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Більш того, я зроблю заяву окрему на фракції БПП і ви побачите, що після цього буде відбуватись. Це ненормально. Людина прийшла, я її не повчав, тут всі свідки. Вона себе веде без поваги до народного депутата, і це ненормально. Оце, Лілія Михайлівна, ненормально.

ГОЛОВУЮЧИЙ. …….., поясніть, що ви очікували від мене?

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Я хочу сказати, що ви ведете засідання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не повинна давати слово?

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Ні, повинні. Але ви повинні так, як це робить Гройсман, все-таки говорити про те,  що не може людина так себе вести. Яке вона має право щодо того, що  говорить народний депутат тут в комітеті?  Ну, це ненормально. Це абсолютно ненормально. Такої просто, ну, зухвалої поведінки і неповаги… Бо це неповага до тих людей, які голосували за мене. Ну, це неповага просто.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати - члени комітету! Я прошу вас звернути увагу. Тарасе Дмитровичу, ви б могли відволіктися ще на одну хвилинку?  Шановні колеги, дивіться, наш колега хоче запровадити відповідно інші правила…

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Ні, не хочу, не хочу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, ми повинні обмежувати в дискусії тих, хто…

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Реакція повинна бути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В якому плані, обмежити розмову?

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Ні, ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що саме?

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Ну, не може так людина виступати. Ну, не може так. Ну, є культура поведінки. Я вперше з таким зустрічаюсь, ну, це ж ненормально. Ну, повністю прокоментували, розказали про те, яка людина хороша, що він доктор педагогічних наук, професор. До чого все це? Навіщо ця дискусія? Я задав нормальне питання. Чи я не маю права задавати питання?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви маєте право і…

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Ну, я задав просте питання. Після цього я отримав отаку репліку. Ігор Леонідович, ну це ж ненормально. Ну це ненормально.

ЛІКАРЧУК І.Л. Ненормально те, що ви вважаєте, що народному депутату не можна сказати те, що про нього думаєш.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігорю Леонідовичу! Але не було такої думки!

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Ну, це зовсім…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не було такої думки.

ЛІКАРЧУК І.Л. Лілія Михайлівна, Лілія Михайлівна, згадайте засідання комітету кілька тижнів тому назад. Аналогічна ситуація була з Інною Романівною Совсун. Зараз ця ситуація є зі мною. Ситуація навколо одного, навколо одного. Не хочу характеризувати, скажімо, якимись словами поведінку народного депутата, але повторюю ще раз. Будь ласка, ви можете ставити питання, де завгодно, це немає ніякого значення. Я маю право, як громадянин України, висловити свою думку про роботу будь-кого – Президента, Прем'єра, народного депутата. Маю право. І я ним  користуюся.

_______________. (Не чути)

_______________. Я вам відповів, я вам відповів і не хочу вступати з вами в перепалку. Не хочу.

_______________. Ви сказали про те, що я щось перекручую.

_______________. Чотири рази відповів я вам на це питання, чотири рази.