ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ: ЗАКОНОПРОЕКТ, ЩО ВІДКРИВАЄ ПЕРЕД УКРАЇНСЬКОЮ НАУКОЮ НОВІ ГОРИЗОНТИ РОЗВИТКУ
На цьому під час засідання Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України «Про проект закону України про наукову і науково-технічну діяльність – підготовка до другого читання» наголосила Голова Комітету 20 листопада 2015 року.
У своєму зверненні до присутніх Лілія Гриневич нагадала, що 10 листопада, у Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку, Верховна Рада України прийняла проект Закону «Про наукову та науково-технічну діяльність» №2244а у першому читанні. «Законопроект закладає базу та надає механізми для реальних змін. Ми прийняли законопроект, який відкриває перед українською наукою нові горизонти розвитку», – сказала Голова Комітету. Вона також зазначила, що до другого читання були підготовані правки, розроблені представницькою робочою групою при Комітеті з питань науки і освіти у вигляді порівняльної таблиці до проекту Закону.
До складу групи увійшли представники Міністерства освіти і науки України, альтернативних законопроектів, громадських організацій.
На базі урядового законопроекту за результатами обговорень і узгоджень всіх принципових позицій з альтернативних законопроектів, було використано найкращі пропозиції до законопроекту (всього було розглянуто 132 поправки, внесені народними депутатами) та сформовано порівняльну таблицю у редакції Комітету. Навколо обговорення таблиці і тривало засідання.
Особливу увагу присутніх привернули питання встановлення критеріїв до керівників наукових установ та визначення терміну для процедури ухвалення і реєстрації в Міністерстві юстиції України нового Статуту Національної академії наук України.
Відео засідання доступне для перегляду за посиланням: http://pedpresa.ua/143121-vebinar-45.html
Довідка. Законопроект створює правове поле для налагодження зв’язків між українською наукою та Європейським дослідницьким простором (ERA) (через преференцію (зокрема у видатках) реалізації міжнародно-технічних програм і проектів державних наукових установ та закладів).
У ньому чітко виписано структуру, функції та роль Національної ради України з питань розвитку науки і технологій у забезпеченні ефективної взаємодії представників наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки у формуванні та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності. Також закладено прозорий, базовий інструмент для розподілу грантового фінансування. Передбачено ротацію керівництва державних наукових установ з встановленим максимумом перебування на посаді.