24 вересня 2009 року члени Комітету та працівники секретаріату взяли участь у розширеному засіданні Президії Академії педагогічних наук України з порядком денним: “Про виконання рішення Комітету Верховної ради України з питань науки і освіти від 11 червня 2008 року щодо науково-методичного забезпечення професійно-технічної освіти”.
В минулому році Комітет детально проаналізував ситуацію в системі професійно-технічної освіти і розглянув її на своєму засіданні.
Було прийнято відповідне рішення та надіслане до Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, обласних державних адміністрацій, а також до Академії педагогічних наук України.
В грудні поточного року, реалізуючи контрольну функцію, Комітет планує розглянути як виконується це рішення центральними і регіональними органами влади. Зокрема, передбачається послухати та обговорити звіти Міносвіти та Академії педнаук.
В рамках підготовки питання до розгляду та з метою більш глибокого його вивчення організовано попереднє слухання в Академії педагогічних наук України із залученням науковців різних дослідницьких установ, працівників Міністерства освіти і науки України, керівників навчальних закладів, представників громадських організацій.
На підставі наданого аналітичного матеріалу, інформації, що прозвучала в доповіді і виступах, Комітет відмічає, що Академія педагогічних наук України, Відділення професійної освіти і освіти дорослих АПН, Інститут професійно-технічної освіти АПН посилили увагу до розв’язання актуальних питань профтехосвіти, започаткували нові напрями наукових досліджень, створили лабораторії, які покликані дати адекватні відповіді новим викликам.
За рік, що минув, фактично змінено курс в роботі Інституту професійно-технічної освіти АПН України, точніше, нарешті визначено курс і розпочалась системна робота цієї наукової установи.
Комітет підтримує заходи, які послідовно в складних умовах здійснюють центральні і регіональні органи виконавчої влади, наукові установи, навчальні заклади на виконання прийнятого у червні 2008 року рішення і вдячний всім за конструктивну працю.
У той же час Комітет з питань науки і освіти констатує, що ситуація на сьогодні ще більше загострилась в складних умовах, пов’язаних з викликами світової та вітчизняної фінансово-економічної кризи.
З огляду на це Комітет послідовно орієнтує Уряд і наполягає на необхідності термінового розв’язання проблем, які значною мірою стримують, а в ряді випадків унеможливлюють розвиток професійно-технічної освіти України та можуть призвести до руйнації системи підготовки кваліфікованих робітників в державі.
Розуміючи надзвичайну важливість питання, Комітет у грудні 2008 року надіслав Кабінету Міністрів України Рекомендації “Про виклики для вітчизняної науки та освіти в контексті світової та економічної кризи”, в яких із 48 пунктів 17 присвячені професійно-технічній освіті.
А нещодавно Комітет ще раз повернувся до пошуку оптимальних шляхів модернізації профтехосвіти, підготував та надіслав Уряду ґрунтовні, максимально конкретизовані “Пропозиції щодо першочергових заходів, спрямованих на удосконалення функціонування системи професійно-технічної освіти України в умовах фінансово-економічної кризи”.
Комітет наголошує на тому, що проблеми профтехосвіти потребують постійної уваги. Для їх розв’язання необхідні значні інтелектуальні і матеріальні ресурси. І ми закликаємо до цієї роботи всіх науковців, у тому числі і Академії педагогічних наук України.
На сьогодні Академії необхідно активізувати наукові розвідки і скерувати інтелектуальні зусилля на підготовку основоположних документів, які б визначали стратегію розвитку профтехосвіти в ринкових умовах.
По-перше, це прискорення наукового опрацювання, оновлення та затвердження в установленому порядку в новій редакції Концепції розвитку професійно-технічної освіти та внесення після цього відповідних змін до Закону України “Про професійно-технічну освіту”.
Неможливо успішно рухатись вперед за нормативно-правовими актами, більшість диспозицій яких зорієнтовані на вчорашній день. За таких умов навчальні заклади профтехосвіти не зможуть інтегруватися в нові ринкові відносини та механізми і приречені на “вимирання”.
По друге, невідкладним є формування нової Програми розвитку ПТО, а також визначення та наукове обґрунтування напрямів її реалізації на кризовий період та найближчі 5-10 років.
Підміна формування цілісної державної політики в професійно-технічній освіті разовими заходами, як це відбувається зараз в Україні, ніколи не приведе до бажаних результатів.
Сьогоднішній стан навчальної матеріально-технічної бази закладів професійно-технічної освіти є украй незадовільним. В останні 18 років майже не здійснювався, крім комп’ютеризації, процес відтворення основних фондів за рахунок коштів державного бюджету. Припинилось будівництво об’єктів профтехосвіти. Обладнання та навчальна техніка на 95-96 відсотків морально і фізично застаріли або взагалі вийшли з ладу.
Зрозуміло, що у випускниках ПТНЗ, професійна підготовка яких здійснюється на обладнанні і техніці позавчорашнього дня, не зацікавлені роботодавці, і перспективи у молодих людей щодо працевлаштування за професією мізерні.
По-третє, надзвичайно важливим представляється запровадження науково обґрунтованого прогнозування розвитку ринку праці в Україні з урахуванням реального стану та тенденцій розвитку економіки. А відтак, і створення чіткого механізму взаємодії центральних та регіональних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів при формуванні державного замовлення на підготовку робітничих кадрів. Це в подальшому гарантовано спрацює на недопущення необґрунтованих витрат на підготовку незатребуваних робітників та збільшення кількості безробітних на ринку праці.
По-четверте, абсолютно невиправдано і украй повільно здійснюються дослідження з визначення концептуальних засад розбудови нової економіки самої професійно-технічної освіти та запровадження сучасної методики розрахунку вартості підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах. При цьому головними складовими для розрахунків мають стати складність, наукоємність та матеріалоємність професій. Про це мова йде вже кілька років, є певні напрацювання, але немає кінцевого наукового продукту.
По-п’яте, потребує докорінної зміни робота щодо забезпечення підручниками навчальних закладів системи профтехосвіти. Більш ганебного стану немає в жодній освітянській галузі.
Протягом 2000-2009 років планувалось видати 432 найменування підручників, проте видано лише 131 найменування, або 30 відсотків від запланованого. Це при тому, що забезпеченість підручниками в ПТНЗ становить на сьогодні в середньому 65 відсотків.
Безумовно, питання незадовільного фінансування видання підручників для профтехосвіти слід віднести на адресу Міністерства освіти і науки України. Але разом з дефіцитом ресурсів існує проблема якості та актуальності підручників, що створюються науковцями і практиками.
Комітет сподівається, що Академія педагогічних наук України успішно реалізує все, що передбачено запропонованим проектом рішення, зокрема і створення при Інституті професійно-технічної освіти видавничого Центру “Професійна освіта” з метою запровадження сучасних дидактичних підходів до створення навчальної літератури для системи профтехосвіти.