Сьогодні якість управління інноваційними процесами та їх державне стимулювання є визначальними факторами конкурентоспроможності економіки країни.
В цьому напрямку активно працює Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти. За останні роки Комітет зініціював проведення ряду засідань, круглих столів, слухань, присвячених обговоренню проблем інноваційного розвитку країни та пошуку їх вирішення. Зокрема, 17 червня цього року відбулись парламентські слуханні «Стратегія інноваційного розвитку України 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів», резонансна подія, яка сколихнула всю наукову спільноту не лише України, але й інших країн. Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко у вітальному слові до учасників слухань висловила переконання, що зазначені слухання стали важливою подією для всього суспільства, а прийняті за результатами слухань рішення допоможуть мінімізувати вплив світової фінансової кризи на інноваційну систему України, забезпечити технологічне переоснащення національної економіки, підвищити рівень життя громадян.
Наприкінці серпня за ініціативою Комітету Парламентське видавництво видало книгу «Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів». Видання містить усі матеріали та повну стенограму парламентських слухань, проект стратегії інноваційного розвитку України 2010-2020 роки в умовах глобалізацій них викликів, інформаційно-аналітичні матеріали, які висвітлюють стан, проблеми і стратегічні перспективи науково-технологічного та інноваційного розвитку України. Також, у книзі показано досвід інноваційної політики зарубіжних країн, їх концепції, стратегії та пріоритети. Цінність книги полягає в тому що вона є своєрідною «дорожньою картою» інноваційного розвитку України.
В передмові підкреслюється, що сьогодні спостерігаються тенденції України до технологічного відставання від розвинених країн світу, що становить загрозу національній безпеці України, перетворивши її на ресурсний придаток країн-лідерів. Зниження рівня фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт призвело до відтоку цінних кваліфікованих наукових та технічних кадрів з України, занепаду багатьох наукових шкіл.
Як показує досвід розвинених країн світу, вплив інноваційного фактора на економіку має відбуватись шляхом узгодження інноваційної політики з науково-технічною, бюджетно-фінансовою, грошово-кредитною, промисловою та зовнішньо-торговельною політикою й за умови досягнення єдності інтересів і встановлення злагоджених стосунків між суспільством, державою, владою, бізнесом ті іншими громадськими та науковими інституціями. Тому, нагально важливим є формування єдиної виваженої та довготривалої державної науково-технічної і інноваційної політики.
До редакційної колегії книги увійшли Голова Комітету з питань науки і освіти Полохало В.І., Президент НАН України Патон Б.Є., Голова Комітету у закордонних справах Білорус О.Г., Міністр освіти і науки України Вакарчук І.О., Міністр економіки України Данилишин Б.М., народні депутати України, ректори ключових вищих навчальних закладів, керівники наукових установ.