Сільська школа має стати “кузнею освіти”
Ще в середині ХІХ століття письменник, культурний діяч і педагог
О. Духнович писав, що «школа в селі має стати «кузнею освіти», школою моральності, центром культурного життя населення, а отже, джерелом світлого майбутнього всього народу». Це залишається вкрай актуальним і сьогодні. У сільській місцевості функціонують 8,8 тисячі дошкільних навчальних закладів (понад 60 % ДНЗ держави) та 13,3 тисячі шкіл (66,0 % ЗОШ України).
Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в останні десятиріччя суттєво загострили освітні проблеми села, зумовили значні зміни в діяльності закладів. До нерозв`язаних проблем, зокрема, варто віднести:
– не завжди вмотивоване скорочення мережі;
– відсутність вчасного і повного забезпечення навчальних закладів програмами, підручниками, навчальним обладнанням;
– відсутність відповідних освітніх середовищ для організації профільного навчання, розвитку обдарованих дітей;
– неповна кадрова забезпеченість викладачами низки предметів;
– дефіцит ДНЗ;
– відсутність позашкільних закладів, центрів культури;
– обмежені можливості самоосвіти вчителя;
– недостатнє методичне та наукове забезпечення навчально-виховного процесу;
– відсутність чітких орієнтирів у випускників щодо застосування здобутої освіти в майбутньому тощо.
Однієї з найболючіших проблем є скорочення чисельності учнів.
За даними Державного комітету статистики за останні 20 років кількість шкіл скоротилася на 1600 одиниць (див. табл.).
Загальноосвітні навчальні заклади
(на початок навчального року; тис.)
| Кількість закладів | Кількість учнів у загальноосвітніх навчальних закладах | Кількість учнів у загальноосвітніх навчальних закладах | Випуск учнів загальноосвітніми навчальними закладами | Кількість вчителів | ||
денних | вечірніх (змінних), включаючи тих, хто навчався заочно | закінчили школу II ступеня (одержали свідоцтво про базову загальну середню освіту) | закінчили школу III ступеня (одержали атестат про повну загальну середню освіту) | ||||
1991/92 | 21,9 | 7102 | 6918 | 184 | 699 | 409 | 543 |
1992/93 | 22,0 | 7088 | 6918 | 170 | 683 | 393 | 565 |
1993/94 | 22,1 | 7096 | 6937 | 159 | 674 | 375 | 579 |
1994/95 | 22,3 | 7125 | 6972 | 153 | 654 | 355 | 576 |
1995/96 | 22,3 | 7143 | 7007 | 136 | 639 | 361 | 596 |
1996/97 | 22,2 | 7134 | 7016 | 118 | 657 | 374 | 585 |
1997/98 | 22,1 | 7078 | 6970 | 108 | 670 | 378 | 571 |
1998/99 | 22,1 | 6987 | 6876 | 111 | 724 | 408 | 573 |
1999/00 | 22,2 | 6857 | 6743 | 114 | 737 | 434 | 576 |
2000/01 | 22,2 | 6764 | 6647 | 117 | 720 | 475 | 577 |
2001/02 | 22,2 | 6601 | 6486 | 115 | 738 | 505 | 568 |
2002/03 | 22,1 | 6350 | 6237 | 113 | 724 | 508 | 561 |
2003/04 | 21,9 | 6044 | 5936 | 108 | 720 | 526 | 551 |
2004/05 | 21,7 | 5731 | 5626 | 105 | 675 | 519 | 547 |
2005/06 | 21,6 | 5399 | 5301 | 98 | 649 | 515 | 543 |
2006/07 | 21,4 | 5120 | 5026 | 94 | 595 | 485 | 537 |
2007/08 | 21,2 | 4857 | 4768 | 89 | 561 | 467 | 531 |
2008/09 | 21,0 | 4617 | 4533 | 84 | 546 | 427 | 524 |
2009/10 | 20,6 | 4495 | 4421 | 74 | 317 | 391 | 522 |
2010/11 | 20,3 | 4299 | 4228 | 71 | 566 | 364 | 515 |
Безперечно, зменшення кількості дітей впливає на мережу навчальних закладів, призводить до зменшення середньої наповнюваності класів та шкіл, збільшення кількості загальноосвітніх навчальних закладів з малою чисельністю учнів.
Як повідомляє Міністерство освіти і науки, молоді та спорту на кінець 2009/2010 навчального року 1461 школа І-ІІ ступенів (27,6 % їх загальної кількості) мали наповнюваність менше 40 учнів. З них 1434 школи (29,9 % від загальної кількості шкіл із малою чисельністю) розташовані в сільській місцевості. 605 шкіл І ступеня (30 % їх загальної кількості) мають наповнюваність до 10 учнів. Майже кожна третя сільська ЗОШ має наповнюваність менше 100 учнів.
Прикро, але останнім часом термін «оптимізація освітньої мережі» асоціюється з поняттями «скорочення», «закриття», «ліквідація» шкіл. Адже на практиці процес оптимізації не завжди відповідає головній меті – створенню умов для забезпечення доступності учнів молоді до якісної освіти, урізноманітнення послуг, забезпечення комфортних умов навчання і виховання.
Украй важливо, щоб у процесі оптимізації місцеві органи державної виконавчої влади, представники територіальної громади дотримувались чинного законодавства.
Сільська школа в нинішніх умовах потребує спеціальної програми державної підтримки, яка б забезпечувала реалізацію таких завдань:
– удосконалення мережі у відповідності до потреб населення;
– впровадження варіативних моделей розвитку сільських шкіл, побудованих на принципах інтеграції та кооперації; запровадження опорних шкіл, які мають стати центрами освітніх округів та організація на базі опорних шкіл міжшкільних профільних груп; створення міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, що реалізуватимуть програми допрофесійної та початкової професійно-кваліфікаційної підготовки учнів;
– оновлення навчально-матеріальної бази; реалізація державної програми комп’ютеризації, забезпечення доступу до мережі Інтернет, широкого використання мультимедійних засобів навчання та дистанційного навчання.
– реалізації програми «Шкільний автобус» (у сільській місцевості транспортом забезпечені лише 67,4 % від потреби);
– удосконалення законодавчої та іншої нормативно-правової бази, зокрема, внесення змін до чинного законодавства щодо зменшення наповнюваності класів з п’яти до трьох учнів; щодо реорганізації або ліквідації навчальних закладів комунальної власності виключно за згодою територіальної громади, призначення пенсії педагогічним працівникам в розмірі 80 % їхньої заробітної плати; запровадження пільгового оподаткування підприємств, установ, організацій, що надають фінансову допомогу школі.
Євген КРАСНЯКОВ,
головний консультант секретаріату Комітету ВРУ з питань науки і освіти, народний депутат України ІІ-ІІІ скликань.
Голос України,
№ 96 (5096), субота, 28 травня 2011 року.