Сільська школа має стати “кузнею освіти”

Ще в середині ХІХ століття  письменник, культурний діяч і педагог

О.  Духнович писав, що «школа в селі має стати «кузнею освіти», школою моральності, центром культурного життя населення, а отже, джерелом світлого майбутнього всього народу». Це залишається вкрай актуальним і сьогодні. У сільській місцевості функціонують 8,8 тисячі дошкільних навчальних закладів (понад 60 % ДНЗ держави) та 13,3 тисячі шкіл (66,0 % ЗОШ України).

Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в останні десятиріччя суттєво загострили освітні проблеми села, зумовили значні зміни в діяльності закладів. До нерозв`язаних проблем, зокрема, варто віднести:

– не завжди вмотивоване скорочення мережі;

– відсутність вчасного і повного забезпечення навчальних закладів програмами, підручниками, навчальним обладнанням;

– відсутність відповідних освітніх середовищ для організації профільного навчання, розвитку обдарованих дітей;

– неповна кадрова забезпеченість викладачами низки предметів;

– дефіцит ДНЗ;

– відсутність позашкільних закладів, центрів культури;

– обмежені можливості самоосвіти вчителя;

– недостатнє методичне та наукове забезпечення навчально-виховного процесу;

 – відсутність чітких орієнтирів у випускників щодо застосування здобутої освіти в майбутньому тощо.

Однієї з найболючіших проблем є скорочення чисельності учнів.

За даними Державного комітету статистики за останні 20 років кількість шкіл скоротилася на 1600 одиниць (див. табл.).

Загальноосвітні навчальні заклади

(на початок навчального року; тис.)

Безперечно, зменшення кількості дітей впливає на мережу  навчальних закладів, призводить до зменшення середньої наповнюваності класів та шкіл, збільшення кількості загальноосвітніх навчальних закладів з малою чисельністю учнів.

Як повідомляє Міністерство освіти і науки, молоді та спорту на кінець 2009/2010 навчального року 1461 школа І-ІІ ступенів (27,6 % їх загальної кількості) мали наповнюваність менше 40 учнів. З них 1434 школи (29,9 % від загальної кількості шкіл із малою чисельністю) розташовані в сільській місцевості. 605 шкіл І ступеня (30 % їх загальної кількості) мають наповнюваність до 10 учнів. Майже кожна третя сільська ЗОШ має наповнюваність менше 100 учнів.

  Прикро, але останнім часом термін «оптимізація освітньої мережі» асоціюється з поняттями «скорочення», «закриття», «ліквідація» шкіл. Адже на практиці процес оптимізації не завжди відповідає головній меті –  створенню умов для забезпечення доступності учнів молоді до якісної освіти, урізноманітнення послуг, забезпечення комфортних умов навчання і виховання.

Украй важливо, щоб у процесі оптимізації місцеві органи державної виконавчої влади, представники територіальної громади дотримувались чинного законодавства.

 Сільська школа в нинішніх умовах потребує спеціальної програми державної підтримки, яка б забезпечувала реалізацію таких завдань:

– удосконалення мережі  у відповідності до потреб населення;

– впровадження варіативних моделей розвитку сільських шкіл, побудованих на принципах інтеграції та кооперації; запровадження опорних шкіл, які мають стати центрами освітніх округів та організація на базі опорних шкіл міжшкільних профільних груп; створення міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, що реалізуватимуть програми допрофесійної та початкової професійно-кваліфікаційної підготовки учнів; 

– оновлення навчально-матеріальної бази; реалізація державної програми комп’ютеризації, забезпечення доступу до мережі Інтернет, широкого використання мультимедійних засобів навчання  та дистанційного навчання.

– реалізації програми «Шкільний автобус» (у сільській місцевості  транспортом забезпечені лише 67,4 % від потреби);

– удосконалення законодавчої та іншої нормативно-правової бази, зокрема, внесення змін до чинного законодавства щодо зменшення наповнюваності класів з п’яти до трьох учнів; щодо реорганізації або ліквідації навчальних закладів комунальної власності виключно за згодою територіальної громади, призначення пенсії педагогічним працівникам в розмірі 80 % їхньої заробітної плати; запровадження пільгового оподаткування підприємств, установ, організацій, що надають фінансову допомогу школі.

Євген КРАСНЯКОВ,

головний консультант секретаріату Комітету ВРУ з питань науки і освіти, народний депутат України ІІ-ІІІ скликань.

Голос України,

№ 96 (5096), субота, 28 травня 2011 року.