Діяльність Комітету

Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми VIII скликання 6 сесія

13 квітня 2017, 14:16

Стенограма засідання Комітету від 05 квітня 2017 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки і освіти

05 квітня 2017 року

Веде засідання перший заступник голови Комітету СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доброго дня! Дякую за те, що ви знайшли час, прийшли для того, щоб попрацювати  у відповідному комітеті, в нашому комітеті.

Я хочу почати з хорошої, з гарної новини: Кабінет Міністрів України фактично легалізував створення Науково-методичної ради, і це означає, Науково-технічної ради, я перепрошую, і це означає, що фактично розпочинається вже реальна імплементація Закону про наукову і науково-технічну діяльність. Це дуже важливо. Далі вже буде формуватись відповідний персональний склад. Але для чого це важливо? Якщо просто це  відбудеться, це означає, що далі буде відповідно затверджений…

Будь ласка, я прошу всіх сідати. Добре?

Далі, це означає, що буде сформований персональний склад. Після цього  фактично відбудеться затвердження уставу про відповідний фонд, і це означає, що з наступного року розпочинається грантове фінансування наукової діяльності України, тобто це дуже гарна новина.

Володимир Віталійович, я не помиляюсь?

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Абсолютно, і це закінчується "хождение по мукам" з цим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як то кажуть, слава Богу, не пройшло і півтора роки, але як то кажуть, краще… чим ніколи. Да, це дуже важливо. 

Шановні колеги, сьогодні у нас по порядку денному є деякі питання, які будуть зняті. Я ті зніму

Так,  будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. …починати з приємного, починати з… Нашому колезі і керівнику комітету 28 березня виповнилася  перша чоловіча дата, яку вже дехто із ….… тут уже відчув трохи, ті, хто перейшов 60-річний ювілей.

Олександру Володимировичу було 60 років. Його привітали друзі, знайомі, привітали колеги.   І ми користуємося нагодою, передаємо вітання вам, вас Голова Верховної Ради  особисто вітав. ………………..  Точно таке …….. колеги по роботі, які поруч з вами, підписів не вистачило на чотирьох сторінках, тому ви це теж уважно прочитаємо, щоб не забирати час. Ваші заслуги перед Вітчизною відзначені, відзначені галузевими нагородами. Я так тихенько можу для іронії сказати, що ………… на Президента  нагородити вас високою державною нагородою. ……………. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да ладно, ладно. Такого не буде, ні, ні.  У нас герої України тільки ті, хто дійсно захищає батьківщину в АТО…

 

КИРИЛЕНКО І.Г. А ви захищаєте теж батьківщину в особі освіти і науки.

(Загальна дискусія)

 

_______________.  Давайте привітаємо і побажаємо всіляких гараздів.

(Оплески)

 

_______________. Можу добавити, просто сказати. Велике здивування…………. якесь щось програмою, щось поміняли. Щоб воно далі так не виглядало. Щоб були здорові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Багато писав комп'ютерних програм, тому так воно і відбувається.

Шановні колеги, у нас участь приймає пан Шухевич, народний депутат України.

 

ШУХЕВИЧ Ю.Р. Шановні пані і панове, я вас попрошу, якщо…  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо.

 

ШУХЕВИЧ Ю.Р.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає проблем. Зараз ми… Я просто по порядку денному просто, добре, я декілька слів скажу по порядку денному.

Є пропозиція, шановні колеги, зняти третє питання, народний депутат Петьовка не може сьогодні бути, але там питання на стільки контраверсійне, що автор повинен бути. Я вам чесно скажу, не потрібно перекладати на комітет контраверсійні питання. Якщо хоче народний депутат захищати в комітеті відповідну свою позицію, відповідне бачення, він повинен бути тут, на мій погляд, або інакше, це зрозумілл.

Далі. Також є пропозиція від народного  депутата Вілкула щодо зняття поки питання четвертого, це проект Закону про розвиток галузевої науки. Також є відповідні заяви, тобто під стенограму це кажу.  Також є питання  по сьомому. Але у мене пропозиція, якщо народні депутати, колеги, не будуть заперечувати, у мене є прохання до секретаріату не ходити під час засідання, будь ласка. Це  технічне питання, підписи поставлять народні депутати.

У мене прохання по сьомому питанню. Оскільки  у нас воно не готове, то ми можемо так поступити, Іван  Григорович, якщо ви не проти, Алексей Алексеевич, Ірина Костянтинівна, Тарас Дмитрович. Ми можемо послухати послухати представника уряду, але питання ви скажете, да. 

Да, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, неодноразово вже вноситься в порядок денний, і я як виконуючий обов'язки секретаря комітету весь час пропоную не розглядати. Це проект Закону про внесення  змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення права користування земельними ділянками підприємств, установ та організацій, що перебувають у  віданні Національної академії наук України або Національної галузевої академії. Це  урядовий законопроект  від травня  2016 року.

Ну, по-перше, живого місця не залишили ні науково-експертне управління, ні всі споріднені структури, які причетні до теми. Ну,  це не комплімент уряду, це значить не підготовлений документ.

А по-друге, ви читали меморандум з МВФ, сьогодні він опублікований, для нас це ж не дивина, ми це все знали. В травні місяці повинен бути прийнятий вже закон, всеохоплюючий, комплексний закон, який врегульовує проблему земельних відносин України. Він буде називатися про обіг земель чи як, я не можу сказати, але уряд його готується внести.

Тому, звичайно, він буде  поглинутий цей законопроект,  поглинутий цим комплексним законом, який викличе дискусію в залі прийняттям відповідного рішення.

 І саме головне, реформа Верховної Ради, законотворчої діяльності, те, що нам Європейський Союз, Європарламент, місія Кокса-Кваснєвського, чорним по білому першим записали великими буквами: фрагментарність українського законодавства. "Ущипнули" там десь, там "ущипнули", там поправки, там те – і руйнуємо законодавче поле.

Податковий кодекс. Вони привели приклад. Не встигли прийняти Податковий кодекс, вже 100 змін в ньому. Кодекс передбачає хоча би за стабілізацію хоча б на 5 років того, що повинно бути системою. Тому фрагментарні законопроекти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто пропозиція зняти поки з порядку денного?

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Да. І повернути уряду, повернути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, тоді ми будемо його розглядати, Іван Григорович.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Чому? Я поясняю. Повернути через механізм відкликання. Пропонуємо уряду відкликати законопроект і в комплексному законі, який готує уряд, передбачте, будь ласка, і ці речі, які ви хотіли передбачити. Це все. Це вся пропозиція.

Але подивіться перед цим на зауваження. Не просто зауваження, а дуже серйозні претензії, які Науково-експертне управління висловило і висловили всі зацікавлені інституції, які причетні до цієї державної теми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Григорович. І так, шановні колеги народні депутати! Поступила пропозиція не ставити, зняти з порядку денного. Це інше. Ми не розглядаємо питання. Ми просто кажемо про те, що ми знімаємо це питання.

Після цього ми проведемо консультації з представниками уряду. І якщо вони будуть наполягати, то тоді, Іван Григоровичу, на наступному тижні ми повинні це розглянути.

Будь ласка, Володимир Віталійович.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Коротенько позиція уряду. В пояснювальній записці записано, що з 2008 року внаслідок дії таких норм академії наук втратили 53 тисячі гектарів землі, понад 11 відсотків.

І єдина норма нова, яка вводиться цим законопроектом, передбачає, що остаточне рішення приймає не президія Академії наук, а приймає Кабінет Міністрів. Насправді відбулось розбазарювання земель, які передані в користування Академії наук. І пропозиція тільки одна. Поставити перешкоду, яка розбазарювала ці землі.

Тому, я розумію, Іван Григорович, що добре було б вирішити всі питання, якби справді сталось в травні, ми були б щасливі. Але зараз цей законопроект є актуальним. Дякую.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Викликає дуже велику дивину, що тут немає представника Держкомзему, урядової структури, яка опікується земельними ресурсами і земельними відносинами.

Ви розбираєтесь в цьому питанні? Я в цій сфері 40 років, я в ній не розбираюсь до кінця! Ви розбираєтесь? Ви зможете презентувати? Наука буде виступати з цього приводу. Де компетентний представник уряду, який може дуже кваліфіковано пояснити? І давайте тоді Міністерство внутрішніх справ, давайте Генеральну прокуратуру. Розбазарення земель – це кримінальний злочин. З 2008 року хто сидить? У нас зараз правоохоронних органів, які займаються боротьбою з цими речами, більше, ніж науковців вже. Я вже не говорю про заробітну плату їхню. Так це ми так помстимося науці цим законом чи як?

Я питаю у першого зама міністра. Я хотів би…

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Я Івану Григоровичу сказав все. Я розумію мотиви, чому цей законопроект буде блокуватися. Вони абсолютно очевидні. І комітет має повне право запросити представників і Мінекономрозвитку, і Держкомресурсів, і інших представників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Віталійович, Іван Григорович, дякую.

Тоді є пропозиція наступна, шановні народні депутати, така компромісна. Ми на наступне засідання, це на наступному тижні, запрошуємо Держкомзем, запрошуємо зацікавлені сторони цього процесу для того, щоб, якщо ми приймали рішення, воно повинно бути. Для того, щоб ніхто не казав, що щось хтось вкрав, а не сидить, щось хтось не так бачить, не сидить, той не компетентний і так далі.

Доручення, Борис Григорович, секретаріату запросити абсолютно всі зацікавлені сторони для того, щоб ми розглядали це питання прозоро і компетентно. Шановні народні депутати, підтримуєте таку ідею? Тарас Дмитрович? Олексій Олексійович?

Голосуємо. От бачите, все-таки по порядку денному голосуємо. Хто – за? Все.

Тоді, шановні колеги, якщо ви не заперечуєте, пан Шухевич просив розглянути питання його першим. Не проти?

 

_______________. Потім в мене…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зразу… Ми до 4 годин, я вам обіцяю. Оскільки це питання зняте, одне з контраверсійних, тобто два контраверсійних питання ми знімаємо, переносимо на наступну середу, тоді ми розглянемо. Будь ласка.

 

ШУХЕВИЧ Ю.Р. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, нужно.

 

ШУХЕВИЧ Ю.Р. Шановні члени, шановний пане голово, шановні члени комітету! Цей законопроект, то є просто, як би так сказати, знову-таки точковий… Як би ви сказали? Що нам дорікають, що несистемний… Власне, він є і не системно… системний. Бо чому,  коли був подібний законопроект, який дозволив всіх  тих людям, які виходять на пенсію, подавати свій заробіток за 60 місяців до липня 2001 року. …... були позбавлені цього і ту, знаєте, при нарахуванні дуже люди втратили багато.  Потім це було виправлено нашим законопроектом. А тепер… Але ми якось так вийшло, ті, знаєте, скільки було  пенсійних міліція мала свій пенсійний закон, прокуратура – свій, суди – свій. І тут науковці  вилетіли. І коли ми побачили це, і ми   цим законопроектом… вже давно лежить, ми вносимо,  власне, ту прогалину заповнили, поправку до статті 37  Закону про наукову і науково-технічну діяльність. І надаємо право працівникам науки і науковцям подавати також свій  заробіток за 60 місяців до липня  2000 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

У  мене  одне тільки питання. Ви з паном Пинзеником Віктором Михайловичем обговорювали це питання? Ви ж знаєте, як він  відноситься…

 

ШУХЕВИЧ Ю.Р.  Знаю, як він до кожної копійки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це ж означає, що…

 

ШУХЕВИЧ Ю.Р.  Але поскільки  слухайте,  пане голово, тут  така річ, що закон по суті прийнятий.  Просто науковці, оце слово як би вилетіло. Розумієте? Всім іншим дозволили, а науковцям – ні. Ну то я вважаю, що цю прогалину треба заповнити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Дякую.

 

ШУХЕВИЧ Ю.Р.  І хоч пан Рева каже, буде новий пенсійний закон і… Ну але як то буде і що то буде – не знаємо. А поки що люди виходять, і вже деякі вийшли, можуть добиватися тоді перерахування пенсій відповідно з тим законом. От про що йде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. У мене конфлікт інтересів,  до речі, по цьому закону, що я за нього. Бо, наприклад, моя дружина якраз знаходиться в стадії  перерахування і не може перерахувати якраз завдяки тому, що якраз ми  не прийняли вашу поправку. Тобто у мене конфлікт  інтересів тут є.

 

ШУХЕВИЧ Ю.Р. Ну то тепер прийдете і скажете….   І не тільки пенсійна, але і родинна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, добре, дякую.

Іван Григорович, будь ласка.  

 

ШУХЕВИЧ Ю.Р. Можна йти, чи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А давайте проголосуємо, я думаю, там все зрозуміло і…

Іван Григорович, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги! Це, відверто кажучи, соціальний закон, він просто скажемо так робить маяк про те, що ми все-таки науку підтримуємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Абсолютно.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Підтримуємо людей, які працюють в науці.

Те зауваження, що це не обраховано і це якісь додаткові видатки, ну давайте так: нараховано наукову пенсію в 2015 році 8-ми особам, в 2016 – не більше 10-ти особам, тобто, мова йде за копійки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про одиниці.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. За копійки.

Науково-експертний підтримує і це для нас головний "маяк", це значить вони подивилися, що тут нема ніяких "підводних течій"…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Лобізму і так далі.               

Є пропозиція без обговорення підтримати і проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, голосуємо. Хто - за? Проти? Все.

Пане Юрію, ми вас поздоровляємо і дякуємо за цей, я вам особисто дякую за цей законопроект.

 

СКРИПНИК О.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому?

 

СКРИПНИК О.О.  Конфлікт інтересів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А ти  в будь-якому випадку як громадянин…

 

СКРИПНИК О.О. Під запис навіть, я за Закон про військовий реєстр не голосував, щоб не було конфлікту інтересів. Потім до вас прийдуть і скажуть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто? Ні! Під час здійснення повноважень народного депутата… Все нормально, це голосування, це ж комітет голосує. Добре.

Але я і не можу, і не проголосувати за це для того, щоб це ж не викликало інших.

Шановні колеги, продовжуємо. Є пропозиція народного депутата Олексія Олексійовича Скрипника розглянути друге питання першим, тепер воно і друге, і буде другим. Нема заперечень? Прошу

 

СКРИПНИК О.О. Колеги, просто в мене є засідання групи Парламентської Асамблеї НАТО і  я тому змушений просто, просто такий конфлікт інтересів, що одночасно маю бути в трьох місцях, навіть не в двох. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

СКРИПНИК О.О. Питання по Закону про внесення змін до розділу ІХ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про вищу освіту" щодо захисту дисертацій аспірантів і здобувачів у діяльності спеціалізованих вчених рад та видачі дипломів  доктора філософії. Дуже просте з моєї точки зору питання, ми його вже раз розглядали на Верховній Раді, підтримано не було тому що не вистачило просто-на-просто голосів. Тим не менше, колізія у нас залишається. У нас до 16-го року ще приймалися аспіранти, а не тільки доктора філософії. Люди знаходяться в підвищеному стані, їм треба довчитися якимось чином і отримати степінь. Це  перше.

І друге. Ми   ввели в принципі достатньо неправильну норму в минулому законі, урівнявши в правах аспірантів і докторів філософії. Різниця полягає в тому, що по освітній програмі  по докторах філософії у них є певна кількість годин, які ……….. Це в принципі дві різні категорії і які, з точки зору нашого, особливо бачення на Заході, не є сенс змішувати. Тому закон є дуже простий – встановити можливість захистити дисертації до 2020 року, дати 4 роки: 3 роки, які стосуються дисертації, і рік на запас, який є актуальним для дуже  багатьох  аспірантів,   реалістично які є. І не змішувати аспірантів і докторів філософії. Власне, це спроба знову ж таки виправити прикру помилку, яка сталася. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович. 

Також є питання. А от чи обговорювалось це питання з одним з експертів, які  якраз займаються цими питаннями і які якраз прописали деякі норми в Закон про вищу освіту, з паном Вінницьким? Просто питання.

 

СКРИПНИК О.О.  Да, ми обговорювали. Це ж, в принципі, те саме продовження тих речей. Ми знову ж таки акуратно зробили, щоб не підважувати питання, особливо по докторам філософії і по цьому… І зберегти… тобто зберегти ті напрацювання і ті вузи, які вже перейшли, щоб це продовжувати. Просто є визначена кількість людей, для яких це питання актуально. Це просто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто вони зафіксовані, і ми фактично…

 

СКРИПНИК О.О. Просто це  виправлення  тих помилок, які ми наробили і мусимо акуратно їх просто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А де наробили помилки?

 

СКРИПНИК О.О.  Ну… в законотворчості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну добре.  це ще раз показує, як ми обережно повинні відноситися до прийняття законів для того, щоб після цього не виникало  таких  питань.

Позиція Міністерства освіти. Володимир Віталійович, будь ласка, 

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Дякую.  ми просимо прийняти  цей закон в першому читанні. У нас є поправки до другого читання, зокрема ми не зовсім розуміємо, чому  не можна видавати, оскільки диплом кандидата прирівнюється до диплому кандидата доктора філософії, чому не можна видавати одночасно диплом доктора філософії неаргументовано.

Але є інші речі.  Справа в тому, що якийсь час паралельно мають працювати Національне агентство забезпечення якості освіти, акредитує спецради, і вони  приймають остаточні рішення. А до того працюють спецради, створенні МОНом, які приймають рішення і які затверджуються атестаційною колегією МОНу, колегією МОНу. І ці процеси, на превеликий жаль, вони в паралельному режимі будуть залишатися певний час. Тому треба  деякі деталі уточнити, а так ми просимо прийняти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді є пропозиція. Я думаю, тут зрозуміла позиція. Прийняти за основу, так і я, да, після цього доопрацювати ці позиції для того,  щоб з ГНЕУ це було синхронізовано, і вийти на кінцеве рішення.

Шановні народні депутати, як, будемо  голосувати? Голосуємо тоді. За основу. Рішення  прийнято одноголосно.

Йдемо далі. Тепер те питання моє. Я дуже коротко, я хочу сказати, що у вас матеріали є, у нас було виїзне засідання  2 березня 2017 року на базі Харківського національного університету імені Каразіна. І я хочу сказати, що прийняли більше 100 осіб. Я дякую всім, хто прийняв участь. Я дякую секретаріату за дуже гарну роботу. Відпрацювали дуже гарно, секретаріат комітету. І в цьому засіданні  приймали участь народний депутат Кремінь Тарас Дмитрович, голова Харківської обласної державної адміністрації Світлична Юлія Олександрівна, заступник міністра України Греба Роман Володимирович, віце-президент Національної академії педнаук України Гуржій Андрій Миколайович і також посли. Посли Республіки Індія, Азербайджанська Республіка, Королівство Марокко, Туркменістану і так далі. Тобто ті представники країн, які фактично наповнюють нам і створюють нам контингент. Сьогодні у нас контингент – 63 тисячі осіб, приблизно, закордонних студентів. Я думаю, що для України  з таким величезним потенціалом це дуже мало. Але ми розуміємо і об'єктивні причини, це мається на увазі все-таки  ситуація, яка є фактично війною з Росією. Ми також розуміємо, що ми маємо також і застарілу базу. Але є і проблеми міграційні, є проблеми і візові і так далі. Ці проблеми якраз там обговорювались. Ми мали конструктивні рішення. Вони, вони, ці рішення відображені у відповідному рішення.

Єдине, я просто от звертаюсь до своїх колег народних депутатів, мені дуже було би приємно, якщо б більша кількість народних депутатів вчених профільного комітету приймало участь в виїзних засіданнях. Нам необхідно все-таки бачити, зустрічатись з людьми. Вони реагують на виїзні засідання дуже, дуже гарно, тому що вони бачать, що народні депутати не тільки на київських пагорбах здійснюють свою роботу, але й працюють в регіонах. Це просто важливо.

І у нас плануються ще виїзні засідання, тому я прошу, ще раз звертаюсь до вас. Якщо буде ваша ласка, можливість і так далі, ми вас запрошуємо до цієї роботи. Все інше там є у відповідному рішенні.

Я звертаюсь, Володимир Віталійович, до вас. У вас є зауваження по рішенню?

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Прекрасне рішення. На жаль, я не зміг взяти участь. І просив би дописати ще: Верховній Раді внести зміни до Закону "Про вищу освіту" і передбачити можливість акредитації освітніх програм агенціями, які включені до європейського реєстру. Наше агентство зможе стати членом, увійти в той реєстр тільки через 3 роки, треба 3 роки досвіду. Коли ми робили закон, цю норму не ризикнули записати, бо це дорого коштує і, мовляв, наші ВНЗ не мають грошей. Деякі мають фінансові ресурси. І міжнародна акредитація відразу на ринку освітніх послуг піднімає рейтинг такого університету. Ми готові дуже швидко це написати і провести.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, я підтримую. Це дуже гарна ідея.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Це технічне питання, я розумію. Ми без рішення комітету можемо зробити, але ж…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, от-от цікаво. Пропонуєте, щоб ми дали рішення, а після цього кажете: "Можемо і без вас це зробити", ну… Можете. Ні, я особисто буду підтримувати цю позицію. Я вважаю, що чим скоріш ми залучимо іноземні агенції незалежні на ринок освітніх послуг України, тим буде краще для наших українських вишів. Ми повинні звикати до відповідних стандартів. Ми повинні входити у відповідне поле якраз за рахунок долучення. Але ці агенції, це повинні бути не якісь фейкові, які, до речі, зараз створюються. Я вам навів приклад сьогодні, ви отримали матеріали, коли просто створюється юридична особа як науково-дослідна, а після цього під неї робиться без контингента, наприклад, докторська спецрада, то є питання. Як же ми так працюємо, що  такі речі виникають?

Тому абсолютно підтримаю. У міністерства повинні бути інструменти для прийняття рішення. Чи можна тут таке робити, чи ні? А такими інструментами повинні бути відповідні висновки агенції, які мають  відповідний рейтинг. Дякую.

Ще, будь ласка. Чи будемо голосувати за це? Тарас Дмитрович, будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Олександр Володимирович, дорогі колеги. Хотілося б зробити декілька своїх зауважень, що стосується, власне, нашого виїзного засідання комітету і тих проблем, які викладені в тому числі в проекті рішення нашого  комітету.

Ну, по-перше, ми не можемо не помічати, що  в Україні зараз перебуває 64 тисячі іноземних студентів, кожен з яких перебуває на платній формі навчання, по суті допомагаючи системі вищої освіти в Україні утримувати свої міжнародні позиції, мати можливість  формувати спецфонди, проводити поліпшення матеріально-технічного забезпечення, утверджуючи авторитет системи вищої освіти в Європі. Це перше.

По-друге, не треба забувати про те, що  кожен іноземний студент є послом України в своїй державі. І, звичайно, без їхньої підтримки,  без формування позитивного іміджу у стінах кожного із вищих  навчальних закладів України нам дуже важко буде формувати міжнародну позицію, особливо  в нинішніх умовах.

І, по-третє, розуміючи ту величезну кількість проблем і  своєрідну невпорядкованість ринку  надання освітніх послуг, ми повинні розуміти, що в цьому бурхливому морі ми повинні надати максимум підтримки відповідним органам державної влади, підтримувати ініціативу міністерства, зокрема тісно співпрацювати з керівництвом вищих навчальних закладів в частині залучення більшої кількості студентів іноземних. Ну, і звичайно, працювати над тим, щоб українські студенти все-таки навчалися в українських університетах в тому числі.

Тому від себе особисто я хотів би висловити свою оцінку організації цього заходу з боку Харківської облдержадміністрації. Ми були свідками високого рівня проведення виїзного засідання комітету і за рівнем представницьким, і за тією кількістю керівників вищих навчальних закладів з усієї України, які поділилися своїм позитивним досвідом. Приємно вражений Харківщиною, яка сьогодні має найбільшу кількість іноземних студентів, це понад 8 тисяч і це є своєрідний український рекорд.

По-друге, хочу подякувати керівнику Українського державного центру міжнародної освіти Олені Шаповаловій, яка за короткий час перебування на керівній посаді змінила формат і ставлення до іноземної освіти в Україні.

По-третє, хочу сказати, що ті пропозиції, які у нас є стосовно внесення змін до трьох законів і внесення змін до постанов Верховної Ради України, і наказів Міністерства освіти і науки, треба якомога швидше прийняти. Чому? Фактично зараз ми вже готуємося до нового навчального року і тому необхідно подати важливий сигнал іноземним студентам, подати інформацію позитивну послам багатьох країн, які зацікавлені у тому, щоб уже найближчим часом це все зробити.

Не можу не сказати і про те, що недавно, декілька тижнів тому відбулася Міжнародна освітня виставка, яка зібрала понад 900 навчальних закладів України. І зрозуміло, що цей і багато інших сигналів, це висока оцінка нашої освіти і, звичайно, величезний сигнал для наших міжнародних партнерів.

Разом із тим хочу підкреслити такою червоною лінією ще одну із тих проблем, яка у нас є. Це, звичайно, прискорення прийняття законопроектів, які направлені на підтримку майбутніх студентів першокурсників з окупованих територій. Я вважаю, що ми повинні бути максимально консолідованим в цьому рішенні, ми повинні забирати дітей з окупованих Донецької і Луганської, і з Криму територій, ми повинні підставити плече професорсько-викладацькому складу, який в силу різних причин там перебуває, повернути їх до України і максимально ефективно проводити нашу освітню політику, яка однозначно є рівнем державної безпеки і входить до сфери безпеки і оборони нашої держави.

В цілому проект рішення підтримую. Тому прошу проголосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Дмитрович.

У зв'язку з цим ще раз, Володимир Віталійович, я розмовляв з міністром, я розмовляв з вами по 6116, прикривається тим, що міністерство проти. Розумієте, якщо ми на наступному тижні 6116 не проголосуємо, все, фактично сигналу до кримських дітей не буде. Це меседж дуже потужний. Більш того, це меседж, який повинен врегулювати ту ситуацію, що більшість дітей від'їжджають в Запоріжжя з Херсона, з Миколаєва, з Одеси, це статистика. Вони їдуть далі, Київ, Луцьк, Львів, це нормально. А далі з Львова і так далі, у Польщу. Тому ми повинні використовуючи цей момент, коли є відповідні потужності, забирати дітей з Крима. І ми дали, ну, такий сигнал.

Володимир Віталійович, дуже велике прохання.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Шановний Олександр Володимирович, шановні народні депутати! Міністерство не заперечує проти цього законопроекту.

Єдине, що ми можемо тільки побажати знайти цих тисячу студентів з Криму. Будемо просто щасливі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А от дивіться. Отут дуже важливий момент. Коли ми даємо прямий сигнал це сигнал для цих університетів, працюйте, будь ласка, для вас відкрили ворота, працюйте. Розумієте? Це є дуже важливим. Це не просто… Я читав в мережах позицію Жданової. Окей, це дуже гарно, що є відповідна така структура. Але, коли Верховна Рада дає такий потужний сигнал, будь ласка, приїжджайте і ми будемо окремо працювати, пряма є норма закона, то це є дуже важливим.

У мене велике тоді прохання. Будь ласка, сьогодні, там завтра, зробіть лист на Андрія Володимировича Парубія, прямий, що міністерство повністю підтримує, і тоді ми домовимося. Через Погоджувальну раду, я обіцяю, в понеділок ми додавимо це питання.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Ну, я не впевнений… Чесно кажучи, не бачив, чи зайшов офіційно цей законопроект до міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зайшов, точно.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Добре. Добре. Я не можу всього пам'ятати, тому, якщо є, то є. Немає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я не можу називати прізвище людини, яка показувала два мінуси: мінус –  від МОН і мінус – від Мінфіна по цьому питанню.

Я ж на Погоджувальній…

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Хто?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, людина з Кабміну, яка відповідає за відносини з Верховною Радою України.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. За ці питання я відповідаю. Я мінус не ставив. Хто поставив мінус, я не знаю...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Віталійович. Все. Добре. Все. Тут ми розуміємо один одного і розуміємо, що так повинно бути. До речі, міністр освіти сама сказала, що вона повністю за цей законопроект. Все. Тоді є пропозиція проголосувати. Хто – за? Проти? Все, рішення прийнято.

Йдемо далі. П'яте питання – проект постанови про зміну порядку обчислення на території України, скасування запровадження на території України дії літнього часу. Оскільки народного депутата Бублика Юрія Васильовича немає, так? Давайте, Іван Григорович, будь ласка. Давайте.

От зараз Іван Григорович нам розповість.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Питання, яке періодично виникає то під приводом здоров'я дітей і людей похилого віку, то під іншим приводом – скасування запровадження на території України дії літнього часу. Мається на увазі те, що ми переводимо двічі годинник 31 березня і, знаєте, восени.

Уже було таке намагання зробити. Потім дуже швидко це питання виправили, все-таки ми працюємо по європейським стандартам. Всі висновки, яку тут є, науково-експертного і експертів Академії наук, все-таки залишити той принцип, який зараз працює.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А от, якраз, будь ласка.

Давайте тоді з автора розпочнемо, щоб позицію послухати. Будь ласка.

 

БУБЛИК Ю.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки вам потрібно часу?

 

БУБЛИК Ю.В. Та хвилинку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БУБЛИК Ю.В. Доброго дня, колеги! Будучи обраним на посаду народного депутата неодноразово отримував звернення від своїх виборців з Полтавщини, наболіле питання літнього часу і перехід на нього у зв'язку із погіршенням стану здоров'я, особливо це люди похилого віку. Мій виборчий округ – це сільськогосподарський, такий аграрний виборчий округ. Знову ж час бігти на роботу, час поратися біля скота і так далі, і так далі. І тому просили підняти питання і зареєструвати постанову про заборону переходу на літній час.

От коротенько, все зрозуміло. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Іван Григорович Кириленко, співдоповідач від комітету по цьому питанню.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Теж і аграрії, і з аграрного середовища, і так по великому рахунку аграрії живуть за своїм біологічним годинником, ми це теж добре знаємо. Бо сонечко встає, і селяни теж повинні вставати, хто рано встає, як кажуть в народі. Але вже практика, яка склалася в країні, плюс пов'язано із транспортним сполученням з країнами Європейського Союзу, а там всі країни Європейського Союзу…

 

______________. Не всі.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Абсолютна більшість країн Європейського Союзу теж працює по цьому режиму. Ми прийняли низку зобов'язань перед європейським співтовариством гармонізувати своє законодавство і  свої регламенти. Перехід на той чи інший час,  це теж пов'язано з енергетичною системою, з Енергетичною хартією, яку ми підписали, багато речей, вони перераховані у  зауваженнях і науково-експертного управління, і всіх установ, до яких ми звернулися. То я, узагальнюючи висновок… Я вас підтримую, як селянин я вас підтримую повністю. Але я від комітету не як депутат, а як… Узагальнюючий висновок повинен оголосити від комітету. Ми пропонуємо вам повернути цей законопроект, повернути, бо в залі він не знайде підтримку. Бо один раз Верховна Рада була змушена повернутися до цього питання, теж за наполяганням депутатів, проголосували, а потім через два тижні змушені були під тиском знову ж таки іншої половини суспільства, змушені були скасовувати це рішення. Воно виглядало вже трошки смішно для Верховної Ради. Може  бути така історія питання і тут, може питання просто не пройти, може не пройти.

Колеги, будь ласка, давайте обговоримо. Я як селянин селянина розумію. Селяни живуть по біологічному годининку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Дякуємо, Іван Григорович.  

Олексій Олексійович Скрипник, народний депутат України.

 

СКРИПНИК О.О.  Я – людина темна і тому просто хочу уточнити. Ми зараз по якому часу живемо? От зараз, ото що зараз є?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз літній.

 

______________. (Не чути)

 

СКРИПНИК О.О.  Літній. Тобто ми його хочемо відмінити і зараз буде яка година?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Назад. Година назад.

(Загальна дискусія)

 

СКРИПНИК О.О. Ні. Наскільки… Почекайте. Але ж це ми зсунемо зимовий час, ми просто будемо, у нас вже час почнеться, у нас буде вставати…  Ну, наскільки я чув про те, що говорив Макс Нефьодов, що збираються відмінити зимовий час. Тобто цей час, який є зараз, то що літній ми називаємо, він відповідає тому часу, по якому Україна жила раніше. То чого ми збираємося відміняти то, по чому ми жили раніше? Але я кажу я –  людина темна, мені здавалося, що треба відміняти зимовий час, тому що він був нав'язаний. Але я кажу ми академій не закінчували, тому просто можемо щось просто не знаєм. І тому просто поправте мене…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Як же ви впевнені, якщо ви знаєте навіть по якому часу ми жили?

 

СКРИПНИК О.О. Я би відмінив би зимовий час, але літній би залишив, от з цієї точки зору. Але щось мені воно просто мені не вкладається, і це видно  складніше за Біном Ньютона, як сказано одним літературним персонажем. Тому я просто хотів, щоб  просто мені хтось  більш світлий роз'яснили ситуацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Позиція Міністерства освіти. Володимир Віталійович.

 

 КОВТУНЕЦЬ В.В.  Ми погоджуємося з вченими з цього питання. Є ж висновок академії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  О'кей.

Да, будь ласка. Тільки представляйтеся, будь ласка, для стенограми.

 

ЯЦКІВ Я.С. Я, директор головної  астрономічної обсерваторії Національної академії наук України, член президії Національної академії наук України, а, головне, я більше 10 років був головою державної комісії єдиного часу і еталонних частот України. Поки цю комісію Президент Янукович не ліквідував і державну службу теж, і це проблема інша, часу, вона не стосується цієї соціальної категорії. Час – це теж велика фізична категорія, і нам для багатьох справ потрібно мати високотехнологічну службу часу, но я про це зараз не кажу.

Відповідаю на питання пана депутата. Так сталося, що  в світі з 1886 року земля поділена на пояси, 24 пояси. Час відраховується, так званий всесвітній час, від меридіана Грінвіча. Україна майже  вся входить в другий годинний пояс.

 

 _______________. 90 відсотків.

 

ЯЦКІВ Я.С.  Да.  Значить, час Грінвіча плюс два. Але, на жаль, є схід, і є  Закарпаття, яке входить в інші пояси, і це виникає проблему. Але за цей час єдине вирішення питання, ми живемо за київським часом, тобто часом другого годинного поясу, фактично Київ, меридіан Києва проходить по  центру до другого часового поясу, а влаштовуємо своє життя так, як казав Іван Григорович, як моя бабуся, вона не дивилася на московський час плюс 2 години, який діяв так певний час, а казала, ось, дивись, синочку, вже сонце в зениті, я іду доїти корову. Хоча була друга година за годинником. Тобто сільське господарство і аграрне буде жити за своїми законами. Ось влада, на жаль, не живе за тими законами, які потрібно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оце так.  …що нас критикують журналісти…

 

ЯЦКІВ Я.С.  Ні-ні, я не критикую вас, ви поки що, ви для мене колега, а не влада.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

ЯЦКІВ Я.С. Чому я так кажу. Всі попередні закони про час приймались за моєю участю і участю Держстандарту. Президент Кучма був прийняв рішення про регіональні графіки роботи, дуже правильне рішення. Але там було записано: "Органам центральної влади по всій Україні розпочинати роботу о 8-й годині ранку" –  так, як живе Європа. Хто в Європі ходить на роботу о 9-й годині? Ви ж буваєте в Німеччині, в Австрії, всюди. Але через два тижні великі люди прийшли до Президента Кучми і сказали: "Хай собі там наука, що хоче каже, ми і так працюємо пізно, до 12-ї ночі". І тут же з'явилася зміна до того указу Президента, і там ця зміна є, що органи центральної влади повинні починати роботу о 9-й годині. Це неправильно, в Україні потрібно жити за часом другого годинного поясу і встановити регіональні графіки роботи. На сході треба починати роботу о 7-й годині, о 7-й годині 30 хвилин, в Києві треба починати центральним органам влади о 8-й годині, на Закарпатті можна починати о 9-й годині.

Для чого це робиться? І у всьому світі, як в Європі, називається оцей літній час? Він не називається літній і не називається зимовий час. Немає зимового часу, це просто народний такий термін. Є звичайний час поясний, про який я кажу…

 

_______________. (Не чути)

 

ЯЦКІВ Я.С.  Ні-ні, це є літній час, це є перехід на літній час. Але діє закон відміна літнього часу. Немає такого поняття в науці, як зимовий час. Є введення "літнього часу" і скасування "літнього часу". А в Європі це називається навіть не "літній час", а Daylight Saving Time, тобто збереження світлої частини доби. Чому це робиться? Не для економії електроенергії, що нам колись казали, це робиться для того, щоб людина після роботи 3-4 години могла активно відпочити, використовуючи світлу частину доби.

Коли я став головою цієї комісії, яку я вам кажу, ми провели детальне дослідження і по здоров'ю, і по економії електроенергії. Відповідаю відповідально: ніякої серйозної економії електроенергії введення літнього часу не дає. 0,1-0,3 відсотки було.

Що стосується здоров'я. Так, люди з погіршеним станом здоров'я 2-3 дні відчувають дискомфорт. Це факт, який, я згідний з висновками тут, що я вже встиг познайомитися вашого комітету, що це вимагає додаткового дослідження з точки зору медицини. Люди, які, будемо так казати, більш-менш з нормальним станом здоров'я, за один-два дні повністю адаптуються до переходу на літній час і не мають ніяких проблем. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ваша пропозиція тоді?

 

ЯЦКІВ Я.С. Пропозиція. Я погоджуюсь з тим, що записано, перестати розмовляти про які-небудь зміни зараз в порядку обчислення часу на території України. Слугуватися часом другого годинного поясу, дотримуватись порядку переходу на літній час, поки цей порядок діє у більшості країн Європейського Союзу.

Я є член Міжнародного бюро часу, яке є в Парижі, воно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, все.

 

ЯЦКІВ Я.С. Зараз я закінчу. Воно повинно було п цьому році підготувати до Ради Європи свої пропозиції. Воно цього поки що не зробило…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вас почули, ми вас почули, ми вам дякуємо за дуже професійну, дуже компетентну промову. Дійсно, ми почули позицію, і я так розумію, це потрібно для синхронізації нашого життя з Європейським Союзом, в першу чергу. А чи є у народних депутатів якісь, є відповідний проект рішення?

 

КИРИЛЕНКО І.Г. В залі я буду голосувати "за" законопроект як селянин за селянина.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто всі виграли, так? Зрозуміло. За виграшну позицію для всіх прошу проголосувати. Хто – за? Шановні колеги, рішення прийнято. Бачите, і ми отримали роз'яснення, да. 

Шановні колеги, ще раз, сьоме питання. Іван Григорович! Таки на середу все-таки поведемо, так, на наступну?

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні друзі, прошу звернути одну увагу. Знову я повертаюся до земельного питання, яке ми перенесли одним голосуванням на наступний тиждень. Але ми щойно звернули увагу на наступне.

Комітет не наш базовий, хоча наука, все, але не наш базовий комітет, а комітет аграрних відносин. Я попросив секретаріат вияснити. Коли є базовий комітет, інші комітети – це так, це як дорадчий орган. Ми можемо давати, можемо не давати, базовий комітет визначився і все.

Базовий, ваша інформація, навіть не приступав до розгляду. Мабуть, ті самі причини, за які я теж говорю. Мабуть, ті самі причини. Лобізм, це хто торпедує, але ви розумієте, Верховна Рада – це Верховна Рада. Три хвилини проходить – 270 голосів, ще три хвилини – немає навіть 150 голосів. Не тому, що це настрої, а тому що кожна фракція дивиться, а що це, а для чого це, а з чим це пов'язано. І кожна приймає політичне рішення.

Тому хтось блокує, не блокує, тоді є можливість, ми можемо сьогодні розглянути… і дамо висновок аграрному комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович, давайте… Іван Григорович, у мене все-таки пропозиція наступна. Якщо ми вже прийняли рішення і будемо запрошувати, давайте розглянемо це питання.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Справа в тому, що ми, для нас… наше рішення не буде головним. Головним буде рішення аграрного комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ми можемо, дійсно, спровокувати те, щоб далі це розглядалося. Я просто боюся чого, Іван Григорович, ви ж знаєте, як у нас, якщо у нас, да, що ми фактично, наш комітет як би блокують ці речі. На мій погляд, це буде неконструктивна позиція. От ми з вами голосуємо так, як ми вважаємо за необхідне, це наша позиція. Але просто не розглядати це питання чи розглядати без фахівців тут, ну, на мій погляд це буде неправильно. Ви правильно сказали, от є профільне Міністерство освіти і науки України, але ж там повинні за цим стояти і Міністерство економіки, і так далі, і так далі.

Іван Григорович, давайте все-таки в наступну середу розглянемо.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте на наступну середу. Все. На наступну… Але запросіть, щоб зняти всі питання.

 

_______________.  (Не чути) ...законопроект, який ви сьогодні розглядаєте, він знаходиться уже на розгляді в Верховної Ради з 13-го року. Його перший раз вніс Азаров. Другий раз його вніс

 

______________. Яценюк.

 

______________.  Третій раз його вніс Гройсман. Але, в принципі це і все. ……….. Чомусь ініціює це питання, …….., не Держкомзем, не Міністерство аграрної політики, а Міністерство економіки і торгівлі. Цього ніхто не може пояснити. І прийде сьогодні представник ………. чи …………… Тому що, коли в перший раз ми розглядали на комітеті в 14-му році, тоді був …………. висновок Міністерства аграрної політики і Держкомзему, він так називався, по цьому питанню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можна… Я просто прокоментую виступ. Володимир Віталійович, хвилиночку. Просто, от, дивіться, якщо ми все-таки не займемо деякої позиції, це буде вирішено як завжди в вересні чи там в жовтні, буде вирішено питання через там, як-то кажуть, закон про щастя, коли деякими законами це вирішується напряму. Тому… Да, да, так званого щастя. Тому ми повинні тут, я чому за те, щоб тут були різні точки зору, щоб ми так їх збалансували, щоб далі або була можливість, або абсолютно не було можливості щодо сказати, що немає експертних висновків і так далі.

Тому я все-таки пропоную на середу збалансовано за участі всіх зацікавлених осіб розглянути це питання.

Да, будь ласка.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Я прошу вибачення, Іван Григорович, він мою фразу сприйняв в свою адресу. Я розумію… Вибачте, це зовсім не так. Я розумію, що тут перетинаються інтереси дуже багатьох, як кажуть, стейкхолдерів. Тому, на мій погляд, зауваження юридичні є суттєві. Поправки в другому читанні можуть бути зроблені. Тому пропозиція його відхилити, на доопрацювання для мене виглядає поганою метою. Я ці зауваження читав вздовж і впоперек і, чесно кажучи, не до кінця розумію, чому він є неприйнятним. Саме з цих позиція я висловлював свою…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей. Володимир Віталійович, дякуємо.

Все-таки як ми проголосували, розглянемо в наступну середу. Підготуємося, як повинно бути, секретаріат запросить відповідні… Все, йдемо тоді швидко до восьмого питання – про затвердження внесення до порівняльної таблиці проекту Закону України "Про освіту" (реєстраційний 3491д) додаткових пропозицій народного депутата України Олексія Олексійовича Скрипника. Доповідає Констанкевич Ірина Мирославівна, член Комітет з питань науки і освіти. Будь ласка.

 

КОНСТАНКЕВИЧ І.М.  Шановний Олександре Володимировичу, шановні присутні! Я хочу вас проінформувати, що на розгляд Комітету з питань науки і освіти надійшли додаткові пропозиції до Закону про освіту нашого шанованого колеги пана Олександра Скрипника. Олексія, Олексія Скрипника. І це пропозиції, які стосуються розділу ХІІ "Прикінцевих" та "Перехідних положень". Оскільки зараз працює група робоча над Законом про освіту, я пропоную підтримати комітету про те, що включити дані пропозиції до переліку тих питань, які розглядаються на засіданні робочої групи, і розглянути їх відповідно до процедури.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірино Мирославівно.

Позиція міністерства.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Підтримуємо. Чим більше пропозицій, тим більша конкуренція, тим краще результат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І не тільки я хочу, щоб… Якщо ми прийняли закон, то хоча б наступні 5 років ми не вносили туди поправок, змін і так далі. Бо, коли розпочинаються зміни, поправки і так далі, на мій погляд, до цього закону просто немає довіри. От на мій погляд, це незаангажована точка зору, я сам пропрацював 38 років в університеті. Я знаю одне, що стільки речей, які не враховані або враховані не так, вони нічого не змінили, на жаль, в цій системі. Тому голосуємо.

Хто за пропозицію Ірини Мирославівни? Все, рішення прийнято одноголосно.

І ще одне питання. Звернувся до комітету Поплавський Михайло Михайлович, член нашого комітету, який запропонував внести, звернутися до Міністерства освіти і науки України. Шановні колеги, це дуже важливо. Звернутися до міністерства для того, щоб внести відповідні зміни, невеличкі, але зміни.

Добре, домовилися. НАТО – святе. Так і передайте від комітету.

Зміни. Отам, де подача заяв і реєстрація тільки через систему відповідну електронну, також і, якщо можна записати, і також і особисто, тобто з відповідними матеріалами. Оце його була суть пропозиція. Звернутися до міністерства, бо комітет не має права вирішувати це питання, тільки через внесення змін в закон і так далі.

Володимир Віталійович, що ви скажете, будь ласка.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Дякую. Ми вчора говорили з Михайлом Михайловичем, і сьогодні я порадився з фахівцями. Можна і треба підтримати. Це пропозиція, яка давно обговорювалася, щоб вступник міг прийти із письмовою заявою до найближчої приймальної комісії, з допомогою члена приймальної комісії в електронну систему вніс, крім оцієї письмової заяви, вніс всі інші заяви. Але треба мати на увазі, що інколи приймальні комісії подібну норму використовують в своїх інтересах не дуже коректно. Тобто вони заявляють, що ми вас допустимо до творчого конкурсу тільки тоді, коли буде письмова заява.

Я думаю, що блокування такої діяльності в умовах прийому ми теж поставимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Тоді є пропозиція така. Врахувати пропозицію Михайла Михайловича Поплавського підготувати відповідно через рішення комітету звернення до міністра освіти, а вже міністр освіти дасть відповідні доручення, я думаю, підготує, і ми це швидко зробимо. Так домовилися? Так підходить таке рішення?

Шановні колеги, є пропозиція проголосувати. Хто – за? Проти? Рішення прийнято одноголосно.

Шановні колеги, порядок денний у нас вичерпаний. Я хочу всім подякувати. Я перепрошую, може той, хто прийшов і…

Да, будь ласка, шановні колеги, ще не закінчили. Включіть, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я так розумію, що на питання по землі запрошені були президія Академії наук. Володимир Віталійович, давайте залишимося і, дійсно, на наступну середу, щоб в нас була нормальна зважена дискусія, давайте порадимося, а кого треба спросити. Бо це буде алогічно, якщо Міністерство освіти буде в глибину земельних питань і переконувати, що треба оце робити, яке повинно захищати. Хай приходять ті, хто написав цей законопроект, хай вони прийдуть і обґрунтують те, що написано, бо ви ж бачите, скільки зауважень і скільки підозр. Давайте залишимося і обговоримо коротенько і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович, пропозиція. Володимир Віталійович, Іван Григорович…

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  І Академія наук, які тут. Академія наук, які тут, вони ж запрошені на це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Бо це земельне питання Академії наук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді без стенограми ми домовляємося…

(Аудіозапис закінчується)