Діяльність Комітету

Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми VIII скликання 6 сесія

16 червня 2017, 11:44

Стенограма засідання Комітету від 07 червня 2017 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки і освіти

07 червня 2017 року

Веде засідання перший заступник голови Комітету   СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …що комусь так подобається, ми його переносимо. Ну, наприклад, на Мальті тринадцятирічка. Ну, давайте зробимо як на Мальті, немає проблем. Але, хто зробить такий рівень життя як на Мальті? Рицарі… Да. То рицарі вже не приїдуть до нас відбудовувати Україну.

Шановні колеги, ще одне оголошення хочу зробити перед тим як розпочнемо роботу. Я дуже сподіваюсь, що ми будемо конструктивно працювати і за час… за годину закінчимо.

Я хочу оголосити, що відповідно до плану роботи комітету 14-15 червня поточного року відбудеться засідання комітету до Івано-Франківської області з порядком денним: "Гірська загальноосвітня школа: стан, проблеми, перспективи розвитку". Шановні колеги, я дуже запрошую всіх своїх колег народних депутатів, які є вільні 14 числа, вот. І в рамках виїзного засідання ми плануємо не тільки зустріч з керівництвом області, але відвідування двох гірських шкіл, зустріч з педагогічними працівниками Косівського району. І наскільки мені сказали навіть ми зробимо візит в школу гірську, яка знаходиться найвище в Україні. Тобто це, я думаю, буде дуже цікаво, щоб побачити, що дійсно, що таке є гірська школа, які є проблеми, яка є відповідна інфраструктура навколо, як населення сприймає і так далі. тОму Олексій Олексійович, Ірина Мирославівна, Тарас Дмитрович, Володимир Михайлович, Іван Григорович, всіх вас запрошую до роботи в виїзному засіданні. Ну, а там ви як вирішите, у нас начальників немає. Тобто кожен вирішить для себе.

Ітак, шановні колеги, розпочинаємо наше засідання. Перше питання про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо діяльності вищих навчальних закладів на території Донецької та Луганської областей) (реєстраційний номер 6548) від 06.06.2017.

Шановні колеги, перший автор є Геращенко Ірина Володимирівна, автор законопроекту. І темалогія питання дуже проста, вона з офіційним відвідуванням була в Маріуполі, зустрічалась відповідно з керівництвом вишів і в тому числі з ректором маріупольського університету, є проблеми. Ті проблеми, про які я кажу, ну, є інше бачення. По-іншому бачить модель вступу Міністерство освіти і науки України. Це пов'язано з широким конкурсом.

Але ви знаєте, що є відповідні преференції для тих вишів, які знаходяться на межі зіткнення, і там є проблема того, що якщо ми застосовуємо широкий конкурс, там можуть бути проблеми взагалі з державним замовленням.

Тому для таких вишів застосовуються норми, пов'язані із фіксованим державним замовленням. Це дає змогу, таким чином, ну, наприклад, у Маріуполі, в якому, фактично  (скільки там? 30-40 кілометрів до межі зіткнення), мати можливість відбудовувати відповідну освітню інфраструктуру.

Тому є пропозиція внести зміни, які пов'язані якраз з  вишами, які знаходяться в Донецькій-Луганській областях для того, щоб них залишити преференції, пов'язані із фіксованим державним замовленням.

Наскільки мені пані Ірина сказала, вона мала розмову з міністром освіти і науки України, з Лілією Михайлівною Гриневич. Міністр погодилася з такою пропозицією. Тому вам, як то кажуть, вирішувати це питання. Але, бачите, ми не можемо передбачити всі кейси, які відбуваються в нашому житті. І тому є така пропозиція, відповідно, залишити для…

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Станіслав Миколайович, ну, я хочу сказати, і моя така ж позиція. Я особисто… Ну, я знаю, після цього  у соцмережах напишуть, що Співаковський знову… ну, я так далі.

Але я хочу сказати, що в умовах тих проблем, які сьогодні має Україна, якраз…  широкий вступ якраз породжує великі проблеми того, що молодь просто від'їжджає з небезпечних територій, які вона сприймає як небезпечні, це стосується і Запоріжжя, це стосується і Херсонської області, це стосується Миколаївської і Одеської, від’їжджає і створює великі проблеми.

Але, шановні колеги, ми зараз розглядаємо проект Закону … проекту, який внесений пані Геращенко, першим заступником Голови Верховної Ради  України. Я також є співавтором цього закону. Я прошу його підтримати, розуміючи, що сьогодні в міністерства вже нема, як то кажуть, можливості. І якщо ми сьогодні його не проголосуємо, то завтра можемо винести під купол і дати можливість вишам, які знаходяться в особливо небезпечній зоні, дати можливість отримати фіксоване державне замовлення. Позиція міністерства.

Будь ласка, Віталій.

 

СТРІХА М.В. Вельмишановний Олександр Володимирович, законопроект з'явився в порядку денному швидко, через те я можу сказати свою особисту позицію. Бо, безумовно, виші, які перебувають на контрольованих частинах Донецької і Луганської областей, мають особливу долю. Навіть, якщо їх нікуди не переносили, і маріупольські виші, і краматорські виші, і Слов'янський педуніверситет пройшли період окупації, пройшли втрату частини матеріально-технічної бази. Відповідно змінилася категорія абітурієнтів, які можуть туди вступати, це накладено відбитки. Себто безумовно формально, формально вони справді не переміщені, реально це виші, які мають особливі потреби і потребують такого ж самого особливого ставлення, як і переміщені наші виші і наукові установи.

Через те я можу сказати, що особисто як людина, яка багато разів там була в усіх цих вишах, безумовно, я підтримую такий законопроект і безумовно, це ж саме такого законопроекту палко, палко вітатимуть і ті люди, які там працюють, і в Краматорську, і в Слов'янську…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Максим Віталійович, за вашу позицію…

 

СТРІХА М.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …за позицію Міністерства освіти.

Хто з народних депутатів хоче сказати? Я думаю, що да, тут нема. Олексій Олексійович? Да. Я думаю, це особлива ситуація, ну, от особлива вона.

Голосуємо. Хто – за? Проти? Утримався? Рішення прийнято.

І є пропозиція, щоб це і за основу, і… там невеличкий, там просто невеличкий запис до зміни в Закон про вищу освіту. Тому, я думаю, що якщо завтра проголосуємо, в міністерства буде можливість далі вирішити.

 

_______________. Олександр Володимирович…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Будь ласка. Станіслав Миколайович, якщо можна, представляйтесь. Це просто для стенограми.

 

НІКОЛАЄНКО С.М. Да. Ніколаєнко Станіслав Миколайович, голова Асоціації агробіологічних університетів. Я хочу сказати… Ректор Національного університету біоресурсів.

Я хочу сказати таке. У нас було виїзне засідання комітету, багато було і представників з університетів, з усієї України. Там пролунала ще одна пропозиція. Те, що діється сьогодні, скажімо, в Житомирі, Хмельницькому, інших областях – це просто кінець. Коли поляки забирають документи прямо в школах і тут же ці дипломи безкоштовно, вірніше атестати, і тут же везуть у Польщу, забирають студентів, дітей і так далі, так далі. І нада вносити зміни паралельно в закон у зв'язку цієї ситуацією, що ЗНО (я один із тих, хто його лобіював), ЗНО в цих умовах, коли у нас демографічна криза і пряма анексія наших сусідів на наших студентів, ЗНО відміняти для комерційних студентів, як заочників, так і стаціонару, інакше ми закриємо в цьому році половину університетів.

Разом з тим, от сьогодні поляки, дивіться, відкрийте Інтернет, набирають в державні університети по конкурсу атестатів, навіть не проводять співбесід. А ми давайте ЗНО. Ми викинемо сьогодні 120 тисяч людей, десь приблизно 100 тисяч і вони туди вже всі поїдуть. Вони відмовляються вже від ЗНО, а їдуть напряму. Тому у мене пропозиція, давайте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіславе Миколайовичу, в мене є пропозиція: зараз ми тут проголосуємо, у нас друге питання якраз по засіданню, тоді це ми розглянемо.

Ітак, хто за пропозицію, яку я зробив? А, проголосували. Все. Зафіксували, все.

Йдемо до другого питання. Про затвердження рішення виїзного комітету на тему: "Законодавче врегулювання діяльності аграрних навчальних закладів". Це те, що відбулося на базі Національного університету біоресурсів. Дякуємо Станіславу Миколайовичу за можливість проведення. Дякуємо всім ректорам аграрних університетів, технікумів, коледжів відповідного спрямування, тому що ми мали таку можливість.

Я хочу сказати також, що прийняв участь в роботі цього комітету виїзного перший заступник голови аграрного комітету Олександр Бакуменко. І це означає, що також дуже цікавлять якраз аграрний сектор, аграрний бізнес ці речі.

Я хочу сказати, що тут, тут в рішенні все відповідно є, всі позиції визначені. Я тому не буду просто повторюватись, але хочу сказати від себе. Ми після цього мали… я як завжди після роботи  комітету я ставлю обов'язково пост, в якому висвітлюю: хто був, які питання  обговорювалися, до яких результатів  прийшли.  Тобто я вважаю, що  процедура  відкритості вона повинна не просто  декларуватись, а  всі люди повинні знати,  що робить  і так далі.

Кожен з нас має  свою точку зору. Але ще раз хочу повторити, критика від тих, хто, скажімо  так,  має інше розуміння, інше бачення і так далі, повинно бути толерантною. Це є дуже важливим. Україна проти маргіналізму. Тому сприйняття того, що існує система… так. є проблеми. Система в багатьох випадках неефективна.  І таким, наприклад, прикладом є Херсонський державний аграрний університет. Це мій рідний, ну тобто з Херсону, але ми просто бачимо, як він  вмирає, тому що, наприклад, в 2016 році він взагалі отримав 81 державне місце.  Це при тому, що впало за останні 5 років воно в чотири рази. Тобто ми бачимо проблеми. І проблеми бачимо… я їх вбачаю, і  тому у мене також ідуть дискусії з ректорами, у тому числі зі Станіславом Миколайович, що я вважаю, що архаїчна система  управління університетами там, де слабкі ректори, призводить якраз до  таких наслідків. А там, де ректори потужні, там, де вони пасіонарні, там де вони є лідерами… тому ми повинні змінювати систему управління університетами для того,  щоб вони ефективно  працювали. Тобто це інша точка  зору. Але її не можна сприймати так, що все, якщо хтось має іншу точку, його  ми  повинні таврувати.  Це абсолютно неправильно.

Тому, шановні колеги, якщо нема зауважень, якщо є… і Станіслав Миколайович фактично вже виступив щодо… і були обговорення питань ЗНО, тому що, на мій погляд, ситуація, яку  ми  сьогодні маємо  в умовах фактично неоголошеної війни, в умовах гібридної війни, ми розуміємо, що це гарна ідея, коли державне місце іде за гарним студентом в гарний університет. Але давайте ж  подивимось на два-три кроки вперед. Добре, ми запустили таку модель, і ми бачимо, як молодь від'їжджає  спочатку в центральні виші, в західні виші, оголюючи взагалі території, які мають спільний кордон з тимчасово окупованим Кримом, з луганською, донецькою частинами, де їх окупували. Ми створюємо умови для того, щоб вони виїжджали. А далі вони виїжджають дальше в Польщу.

Ірина Мирославівна, у вас не така ситуація? Така. Олексій Олексійович, не така ситуація? Така ситуація. Тобто ми, замість того, подумати що робити, об у нас була національна політика управління людським капіталом збалансована по регіонам. Той же Ізраїль, наприклад, він створює преференції, щоб будували, да, все будували прямо на кордоні для того, щоб сказати, це наша територія.

Так, от, якщо ми не будемо будувати людський кордон на кордоні з агресором, то ми ніколи не будемо мати перемоги. Тому я погоджуюсь з багатьма позиціями, про які сказав Станіслав Миколайович, для чого.  Для того, щоб ви, враховуючи ситуацію, реальну ситуацію, не в Канаді і не у Франції, а в Україні. Хоча, якщо подивитись на ту ж Францію сьогодні, то ми бачимо проблеми.

От вам поява публічних школ, де для всіх. А там, де батьки мають пошти, це приватні кошти. Сьогодні ми маємо розгул тероризму. Тому освітні системи, до них ми повинні відноситись дуже-дуже обережно. Бо це через 12-15 років всі можуть відчути на собі зниження, наприклад, освітнього рівня.

У мене взагалі є пропозиція прийняти ці позиції. Але, хто хоче, будь ласка,  з народних депутатів виступити, зробити зауваження, будь ласка. Тарас Дмитрович Кремінь, народний депутат України.

 

КРЕМІНЬ Т.В. Хочу подякувати і вам в першу чергу, і членам нашого комітету, і керівникам аграрних навчальних закладів за те, що ми в принципі змогли повернути увагу суспільства до проблематики аграрної освіти. І те виїзне засідання комітету, яке відбулось в НУБіПі, –  свідчення тому, що ми стоїмо на правильному шляху.

На превеликий жаль, впродовж багатьох років аграрна освіта була у величезному занепаді. І матеріально-технічне забезпечення, кадровий склад і рівень престижності окремих спеціальностей в аграрних закладах, вони, звичайно, давно вже потребували і перегляду, з боку держави відповідної підтримки.

Зрозуміло, що ця ініціатива вона підтримується і на місцях. Ви згадали про Херсонський аграрний. Я можу навести приклад Миколаївського національного аграрного університету, який два тижні тому утворив безпрецедентний привід для наслідування, створення освітнього науково-виробничого консорціуму, де об'єднано понад 30 аграрних підприємств Миколаївської, Херсонської областей, які у тісній співпраці з національним університетом і кількома іншими національними закладами Півдня України готові  активно впроваджувати свої знання, досвід на практиці.

Тому безпосередньо я готовий і надалі продовжувати цю прекрасну тенденцію. Дякую Станіславу Ніколаєнку за ініціативу і за прийом. З поважний причин не зміг бути присутнім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

От я хочу сказати і…, да, наприклад, Шибанін – це ректор Миколаївського аграрного, чудовий університет, в розквіті, да, і Херсонський. Це я для того, що ми повинні зробити інструменти національні, які забезпечать, що, якщо є  університети, якщо  він входить у відповідну інфраструктуру, то він повинен працювати.  І тому несприйняття деяким колам  ректорів кризисного менеджменту. Станіслав Миколайович, вас не буде стосуватися кризисний менеджмент, бо у вас успіхів багато, а там, де університет іде до дна…

 

НІКОЛАЄНКО С.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

НІКОЛАЄНКО С.М.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Нормально. Оце нормально.

 

НІКОЛАЄНКО С.М.  Закон, вибачте,  був нормальний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Який?

 

НІКОЛАЄНКО С.М. … взяли прийняли Закон про оцю освіту, тепер приїжджають люди до тебе в університет, 20 чоловік кинули документи, я не хочу зі Львова їхати в Київ, піду на контракт туди.  То це нормально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ненормально, ну, ми ж боремося, Станіслав Миколайович, з цим.  Ми не ображаємося на вас.

Так, слово народному депутату Івану Григоровичу Кириленку. Будь ласка, Іван Григорович.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я хочу подякувати Станіславу Миколайовичу, він зробив подвиг в університеті, який мог, ще пару років його б не було, він міг би зникнути, флагман, флагман багато десятиліть. Але останні роки він втратив ці позиції. Станіслав Миколайович підхопив його вже, як кажуть, на іздиханії.

Зробив, дійсно, подвиг для того, щоб цей флагман залишився і був маяком. Я б, єдине, що до рекомендацій розгорнутих, які тут підготовлені… загальносвітовий тренд він перекинеться і на національний тренд. Зараз у світі залишилось 2,5 мільярди земель  в обробітку. Ще на пам'яті нашого покоління було 3 мільярди. Планета  в здатності прогодувати ще мільярд-півтора, не більше. Не більше.  Це буде через 10 років.

Що відбувається в світі?  Обробляють ці 2,5 мільярди 590 мільйонів  фермерських господарств. Із них 90 відсотків сімейні.  Поділіть 2,5 мільярди на 500, ви отримаєте 5 гектар на брата. На 5 гектарах монокультурою ніхто не займається. Це "чудо" в лапках пережили країни аграрні, які повинні бути флагманами, а вони дали країни…………голоду. Бразилія, Аргентина, Мексика.  Там були……… Всі пам'ятають …………., це ж класика.   Зараз там і на нюх не сприймають  крупні землеволодіння. Вони теж пішли на викуп, на розформування цих крупних землеволодінь, які займались монокультурою і знищили землі. Аргентина займалась  ще 10 років тому, перше місце в світі по соняшнику, в Аргентині соняшнику нема. Аргентина зараз вирощує стейк, вирощує велику рогату худобу спеціального спрямування. Це абсолютно інша додаткова вартість, це інше ставлення до ґрунтів, це органіка в ґрунтах і так далі, і так далі.

У нас  поки що превалює агро……… Але і……………………….., укрупнюються громади. Громадам будуть передані землі навколо населених пунктів.  І громада буде розуміти, що джерело надходження – це чим більше господарств, тим краще. Агрохолдин сплачує податок Києву, він тут за юридичною адресою знаходиться.  Вони це розуміють, тому, передаючи їм права, передаючи джерела і саме головне джерело від оренди землі, вони, однозначно, будуть  іти на створення сімейних фермерських господарств.

Тваринництва в Україні немає.  Холдинги тваринництвом займатися не будуть апріорі. Їм це не вигідно, це марудно, це затратно, це люди, це пішло, пішло, поїхало. Тому нам треба готувати, готуватися до цього і  готувати спеціалістів, які будуть  займатися не крупним виробництвом,  займатися  персоніфікованим сімейним фермерським господарством.  В  Україні тільки в цьому може бути порятунок. В Польщі 2,6 ……… фермерське господарство на  площі, яка втричі менша за українську, втричі. Ягоди, фрукти, тваринництво, – завалили всю Європу. Українське яблуко потри, воно пахне польським. Західні області зараз обезлюднили, не тільки дітей немає. Ягоди поспіли в Польщі, – на заробітках там. Ми що, в себе не можемо це робити? Польська сімейна ферма не платить податків, поки прибуток не буде перевищувати 300 тисяч євро. Вдумайтесь в те, що я сказав. До 300 тисяч євро ні бухгалтерії, нічого, ніякого обліку не ведуть. Які преференції дані людям для того, щоб…

І ще ж один смисл: самозайнятість і зайнятість. У нас, ви розумієте, 30 тисяч фермерське господарство на бумазі, бо їх знищують, знищують, і їх кругом обкладають, обкладають, обкладають. Тому я звертаюся до Станіслава Миколайовича. Він сьогодні лідер не тільки як ВУЗа, а як лідер серед свого, як кажуть, своєї сім'ї ректорської. Треба започаткувати вже підготовку спеціалістів для самостійної роботи на землі – сімейна ферма. Клас, оце було б, як кажуть. У нас поки що такого немає навіть в переліку, але треба це робити. Треба, бо це загальносвітовий тренд, і ми на це підемо.

Була зайнятість в сільському господарстві, на нашій пам'яті з Володимиром Михайловичем і на вашій, 6 мільйонів, зараз залишилося 500 тисяч. Де робочі місця ми створимо? Тігіпко колись вийшов на трибуну, сказав: "41 тисяча доларів, щоб створити робоче місце високотехнологічне". Друзі, не з нашим щастям, а в селі безкоштовно створюється робоче місце. Проснувся, ось твоє робоче місце. Де твої 5 гектарів? – Та в тебе пай 5 гектарів. У нас середній пай 4,2 гектара.

Тому це треба враховувати. Ми можемо мати зайнятість в сільському господарстві мінімум 4 мільйонів, бо це зараз домогосподарства. Одним словом, тут єсть, як кажуть, те, що ми називаємо десь собака зарита. І треба, мабуть, уже готувати людей до цього. Бо, вибачте, отой сусіда північний проросте Сибирью, а ми будемо проростати тільки селом. Органічно чистою продукцією, яка в Європі котирується дуже високо, дуже високо котирується. У нас по бєдності ґрунти чисті, ми можемо їх завалити органічно чистою продукцією, те, що поляки роблять. Агрохолдинг органічно чистої продукції ніколи не дасть, він же вносить 200 кілограм діючої речовини на гектар, хімію вносить. Це не органічно чиста продукція. А в себе в господарстві можна це зробити, бо і органіка, і все інше, інше.

Тобто десь тут майбутнє України можна прощупати, але спеціалістів готувати треба сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви підтримуєте?

 

КИРИЛЕНКО І.Г. …де треба, може було б десь відмітити і цю річ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Вибачаюся, що….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Хто ще з народних депутатів хоче сказати? Володимир Михайлович? Олексій Олексійович? Олексій Олексійович Скрипник народний депутат України, будь ласка.

 

СКРИПНИК О.О. Я, користуючись толерантністю нашого комітету…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Критика.

 

СКРИПНИК О.О. … хочу зауважити, що у нас великі …………., наскільки я пам'ятаю, займають біля 20 відсотків всього, так, а в середньому це середні господарства от попри те… І, якщо говорити про ……………. тваринництво і інші речі, тут головна проблема не є з фінансуванням, тобто з дорогими кредитами, тому що там окупність менше 5 років. Тому тут є питання не тільки до того, тут є вони набагато більш складні питання. От. Але ті рішення, які я прочитав, тому що я не був, в принципі, трошки не є спеціалістом, вони мені виглядають, вибачте, занадто соціалістичними. Тому я при голосуванні буду утримуватись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Дякуємо, Олексій Олексійович.

Ірина Мирославівна? Ні. Я попрошу Станіслава Миколайовича, якщо хоче, декілька слів. Будь ласка. Хочу нагадати також, що Станіслав Миколайович бувший міністр освіти і науки України.

 

НІКОЛАЄНКО С.М. Дякую. Ну, по-перше, я хотів подякувати комітету, особисто голові і працівникам Апарату за те, що надзвичайно толерантно, глибоко готовилося засідання. Ми під час засідання провели кілька засідань робочих груп і взяли всю практику, яка існує сьогодні, скажімо, у нашій Європі. І всі ці пропозиції до законодавства, вони практично дублюють сьогодні законодавство Франції, Німеччини, Польщі і так далі, і так далі. Якщо, скажімо, в нас є таке питання як не тільки ми займаємося, скажімо, навчанням, а ще в нас практично складова, яка пов'язана з виробництвом реальних продуктів, то ми конкуруємо при цьому так же само і з фермерами, і з холдингами, і так далі, і так далі. І, коли, скажімо, Олексій Олексійович каже соціалістичними, то, ну, має право і я маю право. Але сьогодні, дивіться, по соціалістичному це, коли ПДВ відшкодовували всім товаровиробникам, крім навчально-досвідних господарств, скажімо, в університеті, в технікумі, в профтехучилищі? Зараз 5 мільярдів дотацій у всіх, крім нас.

Друге. Скажімо, кредити взяти всі можуть, крім нас.

Третє. Скажімо, сьогодні тендер. Хто проведе, сьогодні тендер на посівну компанію, ну, там можна по крупному провести? А якщо вимерзло?  От ми в цьому році 120 гектар кукурудзи пересіяли. Що, мені опять 45 днів тендер проводити? Коли у нас пропозиція, наприклад, по скоренню тендерних процедур для навчально-дослідних, скажімо, прирівняти нас до товаровиробників, як всіх, які займаються виробництвом, не гірше. Тому просто ми попросили це те, що сьогодні лежить на поверхні.

І я приїхав буквально із Гановера, де я був у школі Дойла і зараз ми з ними хочемо працювати на створені крупного, потужного, практичного центру навчання наших і студентів, і будемо готувати для крупних холдингів і фермерські господарства, і так далі по дуальній системі підготовки. Я два дні був у фермера одного, другого, третього, з ним разом ми на тракторі працював і  так далі. Ми готові до цього.

І, Іван Григорович, коли прийшли, було 500 студентів, лідерів аграрної освіти з усієї України, ……університету перше питання, яке вони задали Прем'єру, знаєте яке?  Вони не знали, що ви будете так говорити. Сказали: "Шановний Прем'єр-міністр, коли ми зможемо отримувати кредити на організацію фермерських господарств? Я –  агроном там чи бухгалтер, він і жена, ми хочемо взяти 500 тисяч, дайте нам на п'ять років там по кілька процентів?". Німець сказав: "Я зараз узяв під 3 проценти, зараз  повертаю 1,3". Ну, два роки він повертав  1,7, по-моєму, зараз 1,3 повертає.

Дайте нам кредит, ми будемо на свиноматки три там робити господарства, кущі садити, виноград, там що завгодно, дерева, квіти будемо вирощувати. А ми таких 100, 200, 300 проектів на, ну, такі невеликі господарства, як ви сказали, ми підготовимо. Вони є, вони розроблені, ми дамо ці проекти, ми вчимо цих дітей.

Але я ще задаю на завершення. От як сьогодні можна, скажімо,  підготувати того ж самого агронома, якщо він поля не бачив. У нас сьогодні землі на навчально-дослідних господарствах приблизно 30-40 процентів від потреби. Чому сьогодні в Румунії, в центрі Бухареста, знаходиться університет, їм виділили 12 тисяч гектар ріллі? А у нас сьогодні починається день мій з утра: отдайте цю землю, отдайте цю землю, отдайте цю землю. Кожного дня все земельні питання. Ніде нічого не можна оформити. Всі старі акти, на нові ніхто не переоформлює. Бо кожен раз при переоформленні одріж половину і так далі. І кожного дня з цього це все починається.

Тому оцей документ, він не є там, скажімо, моя забаганка особиста. Я вдячний сьогодні народним депутатам за розуміння. Це якраз документ той, що буде сприяти підвищенню якості підготовки і наших фахівців. Ми зможемо хоч трішечки тих дітей на тому полі вчити. Придбати якусь техніку елементарну, хоч він хоч регулюванням технологічним займався і так далі.

Тому я вдячний, якщо буде підтримано. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я в зв'язку з цим просто хочу сказати. От, Олексій Олексійович, ви ж айтішник і я айтішник. Інша зовсім специфіка роботи. От, просто, як кажуть, ми не прив'язані з вами до землі, ми з вами прив'язані до освіти, до людей. Це ключовий наш ресурс.

Я просто рекомендую. От, якщо ще раз комітет захоче, просто приїхати і вживу подивитись. Знаєте, якщо б ми з вами і в першу чергу Міністерство освіти і науки уміло б вимірювати роботу університетів, не так, як зараз. Присилають форми, заполняют, а там в формах навіть враховують корвети, ямахи, ДВК і так далі, ні, так не потрібно вимірювати.

Так от, якщо б ми мали сучасні інструменти вимірювання роботи університетів, технікумів, коледжів, шкіл і так далі, ми б мали, правильно, Максим Віталійович, реальну б картинку. І тоді було б зрозуміло, які ректори повинні працювати і далі і розвивати це, а які ні. І тоді було б зрозуміло, що це не соціалізм, а це дуже важлива можливість розвитку.

Бо дуальна освіта, не можна, я вам чесно скажу, я з Польщею пов'язаний так чи інакше, я хочу сказати, що, дійсно, там не просто. От, Іван Григорович не додав ще, та ще й дають безкоштовні кредити, гранти на те, щоб освоювати землю. І якщо він виконує відповідні алгоритми, то йому 50 відсотків цього ще повертається.

І це вже не соціалізм. Це розуміння того, де є національна політика для того, щоб добавити, додати, підставити плече. Тому що це буде виводити в цілому економіку і збалансувати те, що відбувається в країні. Да.

 

НІКОЛАЄНКО С.М.  Я не сказав, КУН прислав листа. І ми зараз маємо з КУНом величенну спільну лабораторію. Вони нам дали на 10 мільйонів техніки, передали в користування, і на 600 тисяч ремонт провели там деяких лабораторій. От вони зараз ставлять питання, щоб ми виділили разом з ними в обробіток 600 гектар землі, де вони дадуть техніки, всі наші студенти на тій техніці будуть працювати. Вони дають техніку безкоштовно. Чого?  Хочуть, щоб купували у них. За ними заходить Південна Корея зараз, просять через Верховну Раду Південна Корея центр робить по вирощуванню овочів, дайте 300 гектар землі і ми разом будемо готувати фахівців по закритому ґрунту. З другого боку заходить ………. разом із ……….., давайте робити центр і так далі. Але ж коли починаєш казати, що я не можу з вами створити, це я не можу того підписати, у мене тендери, я не можу купити два літри солярки, бо тендер у мене на 45 днів і так далі, ну вони дивляться на це сміються, кажуть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я у зв'язку з цим ще раз запрошую всіх членів комітету подивитися вживу, як це все відбувається. Я це до того, Олексію Олексійовичу, може вдасться до голосування вашу точку змінити.

Ітак, голосуємо за проект рішення. Хто – за, прошу проголосувати. Проти? Утримався? Добре.

Ну, нічого, ми поїдемо, подивимось, Олексій Олексійович, ви побачите, що…

 

СКРИПНИК О.О. Що айтішники розбираються в ……….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, розбираються, розбираються айтішники, айтішники розбираються. От якраз айтішники розбираються.

Добре. Шановні колеги, третє питання. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру (реєстраційний номер 2887 від 18.05.2015, Кабінет Міністрів України) (друге читання).

Будь ласка, представник уряду є? Будь ласка, Максим Віталійович Стріха, заступник міністра освіти і науки України.

 

СТРІХА М.В. Вельмишановний Олександре Володимировичу, суть законопроекту в першому читанні доповідалось, зрозуміло, що він має дерегулятивний характер. В другому читанні міністерство підтримує всі правки, надані народними депутатами, п'ять з них – в цілому, одна з них – в редакції комітету, і йдеться поро правку номер 2, всі вони поглиблюють. Тобто міністерство повністю підтримує те, що зараз внесено в правій колонці цього документу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто те, що комітет… Все. Дякую. Іван Григорович Кириленко заступник…

А, третє питання?  У мене стоїть Іван Григорович…

 

 _______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  2887. Не знято. 2887.

2887. Секретаріат?

 

 _______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  2887 у мене  написано, ви співдоповідач.

 

 _______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Секретаріат, хто готовий? Так, нічого, нічого.

(Загальна дискусія)

 Вимагаємо, ми від вас вимагаємо. Давайте коротко.

 

 КИРИЛЕНКО І.Г. Я читаю те, що мені принесли 7 червня  о 15.00.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Поясніть, будь ласка, в чому…

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Нічого, нічого, ну, що стоїть, те стоїть.

 

 _______________. У папці у всіх однакові порядки денні.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.   Друзі, мені ж приносять окремо, не папку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну там документ є? Іван Григорович, я перепрошую. Але тоді прохання, для секретаріату підписи, будь ласка, під документами, які ви роздаєте народним депутатам,  будь ласка, ставте підпис того, хто готував цей документ. Добре? Домовились?  Щоб далі не було таких проблем.

Іван Григорович, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Друзі, документ, який вже давно у Верховній Раді, документ, який дуже зачіпає трепетну тему генетично модифікованих організмів, і в результаті генетично модифікованої продукції. Питання дуже суперечливе навіть  цивілізаційно дуже суперечливе у світі. Але ми говоримо в цьому законопроекті за науку, бо так, як колись президент ……..……,  був такий, заперечував генетику як науку взагалі  і переконав Хрущова, що у нас генетики немає і її не буде, і це відкинуло свого часу  нашу науку на 20 років. Генетика є, і генетика – це ключова наука для  розвитку біологічної і сільськогосподарської науки.  Те ж саме сьогодні і генна інженерія. Нікуди не подінемося,  дослідження треба продовжувати, дослідження на цю тему треба продовжувати, є суперечливі результати. Темі, цій темі   публічній, з 1989 року, непублічно цією темою займаються вже давно, вважається, це один із механізмів  боротьби з голодом і  ефективного або збереження потенціалу виробництва продуктів харчування, або навіть  і нарощування. Ефективність полягає в тому, що, звичайно,  генетично модифікована продукція, яка  вирощується, можна вирощувати без застосування хімікатів. І в світі йде колосальна боротьба між  тими, хто виробляє хімічні  засоби захисту рослин, це сотні мільярдів доларів дають і  навіть може  і більше. І тими, хто пропонує інші механізми саме генетично модифіковані рослини, перш за все рослини і, звичайно, тварини, які  стійкі проти цих речей і застосовувати нетреба. Ми вже знаємо  про генетично модифіковану картоплю, сою і це вже,  що б ми не говорили, але поширення по всьому світу йде.

 В  Україні заборонено використання, у нас жорсткі начебто  заборонні норми, але сьогодні як організований контроль за цим усім, які в нас лабораторії в зв'язку з цим є, то, звичайно, так, на  папері це все воно є. ми продовжуємо цю тему розвивати, цей закон присвячений тому, що з науковою метою ми дозволяємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дозволяємо.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. І продовжувати…

Поправки в цей закон пішли за моїм авторством, будемо дивитися, яка реакція залу, зал на такі питання дивиться заполітизовано, бо в суспільстві точно так як і в інших країнах  є багато різних  точок зору і з них діаметральні найбільш знакові, діаметральні точки зору, середини немає, на жаль.

Європейський Союз взагалі останнім часом пішов на заборону  взагалі розповсюдження і використання, наукові дослідження, звичайно, йдуть. Це так, я просто до слова. Пропоную підтримати, вносити в зал, бо просто ховати голову в пісок не варто, треба продовжувати удосконалювати законодавство в цій темі. І давати простір науці для експериментів, для дослідження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Олексій Олексійович, Володимир Михайлович, Тарас Дмитрович.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я скажу так, я знаю, і в нашій політичній силі там також є різні точки зору. Вони пов'язані з тим, що ми повинні, як страус, витягнути шию і подивитися на цю проблему так. Бо в нас нема ГМО, хоча всі знають, що воно є.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Тваринницька продукція сьогодні не вирощується без сої. Соя генетична модифікована. Ми завозимо сьогодні що соєве – ……

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та навіть воздух генетично модифікований.

Є пропозиція голосувати?

 

СТРІХА М.В.  Одне слово, якщо можна, для аргументації, бо я спеціально уникав, оскільки це було під час першого читання. Я хочу нагадати, яка головна тут суть.

Фактично ми ухвалюємо акт дерегулятивного характеру. Раніше був потрібний дозвіл центрального органу виконавчої влади, який, як показав аналіз, за всі роки дії попереднього закону, за сім років ніхто ніколи не звертався. Цей закон виключно має науковий характер, себто це не йдеться про якісь речі, пов'язані з виробництвом, це виключно про наукові дослідження, які здійснюють всі у світі. І це спроба підвести ці дослідження під цивілізовані рамки, які, до речі, в Європі прийняті, от європейське законодавство було в основі цього. Це, до речі, єдина з європейських новел, які має привести у відповідність до законодавства Міністерство освіти і науки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За годину не закінчимо.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  В залі, на превеликий жаль, будуть дивитися, що ГМО, тому на зміст будуть в останню чергу звертати увагу, будуть звертати увагу на те, що на цьому можна капітально, як кажуть, заробити якийсь… Бо життя є життя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Григорович, я думаю, що ми зробимо нормальні акценти і акценти, пов'язані з простими речами. Якщо ми хочемо зупинити наукові дослідження, то ми цього не робимо, якщо ми хочемо, щоб ми цим займалися офіційно, легально і ми фактично легалізуємо ту ситуацію, яка є і так. Але складно пояснювати, на чому ви проводите дослідження, якщо ви фактично нічого не завезли? О, так.

 

ЛИТВИН В.М.  …що ми повинні свідомі, що ми через цей закон легалізуємо ГМО. Бо ви прекрасно розумієте там, де наукові досліди будуть проводити,  наприклад, аграрні вузи, воно вже зразу  піде його ніхто не зупинить. Тому тут можна по різному подавати, але ми просто легалізуємо …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Михайлович, то ви знаєте, на жаль, в нашій країні проблема виконання законів – це якраз те, що у нас взагалі незаконне, тобто практично ніхто  не вважає за необхідне виконувати закони. Розпочинаючи з перетину дороги на червоний світлофор і так далі. Це, на жаль, оце потрібно виправляти. Є пропозиція голосувати, хто – за? Хто – проти? Хто – утримався? Демократичний комітет.

Йдемо далі. Дякую, шановні колеги, четверте. Проект Постанови про введення мораторію на ліквідацію та реорганізацію дошкільних навчальних закладів (реєстраційний номер 5122) від 15.09.2016 народний депутат Хомутиннік. Є? Листів ніяких немає? Знімаємо це питання.

П'яте. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звітування дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів. Реєстраційний  5530 від 12.12.2016 народний депутат Бублик. Є народний депутат Бублик? Немає? Що?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, або повинен бути помічник, представник і так далі. Якщо нікому представляти законопроект, ми ж з вами домовились. Йдемо далі: шосте – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" щодо безоплатного відвідування дендрологічних парків. Реєстраційний 2498 від 31.03.2015, народний   депутата Яценко. Іван Григорович, так.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги! Шановний Олександр Володимирович, у нас згідно Регламенту ми будемо весь час ставити порядок денний, весь час ставити, ставити, депутати не будуть з'являтися, а є законопроекти або втратили актуальність, або регулюються зовсім іншими актами. Тому нам бажано особливо там, де у нас йде  пропозиція комітету на відхилення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так давайте.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. … або на доопрацювання, тому, щоб ми весь час не завантажували свій порядок денний. Тричі ми можемо запрошувати народних депутатів, якщо йому не цікаво за  три рази прийти, у нас на відхилення  є проект рішення. Оцей проект  рішення, проект – на відхилення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На відхилення.  Голосуємо , все. Голосуємо. Хто – за? Проти? Все, рішення прийнято.

Йдемо далі сьоме питання. Проект Закону про  внесення змін до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" щодо пенсійного забезпечення  та соціального захисту наукових працівників (реєстраційний номер 3250) від 07.10.2015, народний депутат Вілкул і Колєсніков.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Аналогічна  ситуація…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вілкула немає.  Є пропозиція  відхилити. Хто – за?  Голосуємо. Голосуємо. Хто за те, щоб відхилити. Проти? Рішення  прийнято.

Восьме. Проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо приведення у відповідність національне законодавство з питань охорони прав на винаходи та корисні моделі  до міжнародних стандартів (реєстраційний 1765)  від 15.01.2015, народний депутат Петьовка є. Є  народний депутат Петьовка? Немає.

Є пропозиція  тоді розглянути у вересні. Переносимо аж… Тут на доопрацювання. Тобто на повернення?

Давайте тоді  резолюцію на повернення. Хто  за те, щоб  повернути? Проти?  Утримався? Рішення прийнято. Добре.

Дев'яте. Проект  Закону про внесення змін до  деяких законодавчих актів України  щодо прав інтелектуальної власності на службові твори (реєстраційний номер  1812) від  22.01.2015, народний депутат Алексєєв. Є народний депутат Алексєєв. Немає.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Пропозиція повернути  на доопрацювання суб'єкту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Голосуємо. Хто - за? Проти? Рішення прийнято.

Десяте. Проект Закону про внесення змін  до деяких законодавчих актів України  щодо службових творів,  творів, створених на замовлення. Семенуха, є його лист. Я для протоколу. Створених за  замовленням та при виконанні робіт (реєстраційний 1811-1), народний депутат Семенуха, Данченко, Сисоєнко. Оскільки народний депутат попросив сам зняти це питання, ми його знімаємо. Ну, він просто попросив зняти, є відповідний лист.

Хто – за? Проти? Утримався? Рішення прийнято.

Одинадцяте. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про охорону прав на знаки товарів і послуг" (щодо впровадження механізму разового грошового стягнення для ефективного захисту права власників товарних знаків) (реєстраційний  2157а), народний депутат Фельдман.

Є Олександр Борисович? Нема.

Тоді за основу… Ні, ну, ми таки знімаємо це питання і тоді на вересень переносимо.

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Рішення прийнято.

Дванадцяте. Проект Закону про внесення змін до Закону  України "Про охорону прав на промислові знаки" (щодо зміни процедури отримання  патентів на промислові зразки), народний депутат Рибалка. Є Сергій Вікторович? Немає.

Тоді тут є проект рішення – повернути.

Хто за такий проект рішення, прошу проголосувати.  Рішення прийнято.

Тринадцяте. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів  України щодо відновлення прав працюючих пенсіонерів на отримання пенсій (реєстраційний  5671 від 19.01.2017). Народний депутат Королевська і Солод.

Наталії Юріївни нема. (Шум у залі) Що вони просять?

Шановні колеги, от дивіться, яка ситуація. Ми чому прийняли рішення без автора або без уповноваженого автором не розглядати? Будь яке рішення після цього не має сенсу. Наприклад, ми відхиляємо, але думку автора ми не врахували. Тому я пропоную не розглядати, як ми і домовилися. Не розглядаємо це питання. Да!

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  …з цього приводу висловитися. …розгляду у першому читанні і прийняти за основу. Ну, таких законопроектів у нас уже  немало зареєстровано, це – пенсії працюючим пенсіонерам, і уряд  уже, я так зрозумів, прислухався, і він на осінь планує касувати  цю норму.

Але справа не в тому. Справа в тому, що, дійсно, пропонується у першому читанні прийняти за основу. Но бажано було б, щоб тут автори прийшли, звичайно, бажано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, так а помічники? Помічник, помічниці і так далі. Ми ж не проти навіть, якщо представник є народного депутата, ну той, хто…

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Запросіть на наступний комітет, щоб ми все-таки прийняли рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Домовились. Зараз не розглядаємо, на наступному. Хто за таке  рішення, прошу проголосувати.

Йдемо далі. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей для здобуття професійної технічної та вищої освіти (реєстраційний 6298) від 06.04.2017, народний депутат Третьяков та інші.

Є лист від Олександра Юрійовича Третьякова. Помічник його  представляє цей проект. Є? Ви – помічниця, да, народного депутата Третьякова?  Будь ласка.

 

______________.  Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Законопроект 6298  він був розроблений народними депутатами членами Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО та людей з інвалідністю за ініціативи Мінсоцполітики, а також з урахуванням звернень  громадських організацій учасників бойовий дій на території інших держав.

Законопроект спрямований на усунення  соціальної несправедливості, яка на сьогодні існує  між різними категоріями учасників бойових дій стосовно питання надання державної  цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах. На сьогодні діє норма, відповідно до якої така державна цільова  підтримка надається виключно  учасникам бойових дій з числа учасників АТО, які передбачені пунктом 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту" і, відповідно, їхнім дітям.  Усі інші категорії учасників бойових дій та  їхні діти не мають такого права.

Відповідно цей… цим законопроектом пропонується надати право на державну цільову підтримку усім категоріям  учасників  бойових дій, незалежно від  підстав  набуття такого статусу і їхнім дітям. І з цією метою вносяться зміни до чотирьох профільних законів, які регулюють це питання.

Наш комітет розглянув цей законопроект на своєму засіданні 17 травня і рекомендує прийняти його в цілому як закон з урахуванням техніко-юридичних правок, які пов'язані з тим, що на сьогодні діюча норма визначає вікове обмеження 23 роки як для дітей, так і для самих учасників бойових дій. Члени комітету вважають, що до учасників бойових дій застосування такого обмеження є нелогічним і фактично позбавляє їх права на цю державну підтримку.

В робочому проекті, в робочому режимі наш комітет узгодив ці техніко-юридичні правки із Міністерством освіти і науки України і просить підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую вам.

Шановні колеги, хто хоче висловитись? Тарас Дмитрович. Володимир Михайлович. Кажіть, кажіть, що думаєте.

 

ЛИТВИН В.М. …інакше будемо не в тренді, хоча я повинен сказати, що ми знову (не чути) Я розумію, що сім'ям треба надати матеріальну допомогу, забезпечити в соціальному плані. Але коли ми просто будемо так вчитись, то ми таку будемо мати і освіту. Але я підтримую у зв'язку з тим, що зараз треба все підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ЛИТВИН В.М. Але ми знову, про що ми говорили коли розглядали Закон "Про вищу освіту", що всі ці преференції призведуть до того, що в нас не буде вищої освіти. Я так думаю, що там повинен бути критерій один – знання. Я ще розумію, для учасника АТО в силу різних обставин і змін, а дітям, якщо немає годувальника, треба дати відповідні соціальні забезпечення. Разом з тим, я просто так як думки вголос висловив, що зараз не є дуже модним… Буду підтримувати. Коли ми приймаємо рішення, уже ми наприймали рішень, які не працюють, а потім при прийнятті бюджету Кабінет Міністрів пише, що відповідно до тих можливостей, що є в Кабінеті Міністрів. От скажіть, будь ласка,  по учасникам АТО скільки ми наприймали рішень, вони що працюють? Вони не працюють, а ми штампуємо закони, які потім не можна отоварити ніяк.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Володимир Михайлович.

Олексій Олексійович Скрипник, народний депутат України.

 

СКРИПНИК О. О. Я проти, категорично проти, тому що вважаю, що подібними речами ми тільки робимо тим дітям гірше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Іван Григорович. Шановні колеги! Дивіться, питання таке, я тут звертаюсь якраз і до вас, використовуючи можливість, дивіться, давайте розмежовувати доступ до освіти вищої і доступ до відповідних ресурсів, які можуть забезпечити навчання. На мій погляд це різні речі. На жаль, Олексій Олексійович, ми маємо сьогодні модель, як це буде українською искаженное? Викривлено, викривлено, так. Ми маємо викривлену модель, де у нас переплутані преференції доступу до освіти і доступу до фінансових ресурсів, на жаль. В результаті ніхто нічого не може зрозуміти. Хто поступає, як поступає, зараз це накладається на загальний, широкий конкурс. Далі це накладається на відповідну ситуацію по регіонах, сьогодні ми ж перший закон, який приймали? Що там залишаємо фіксований обсяг. В результаті ми маємо… дійсно, ми не маємо, точніше, ми не маємо такої цільової… системного бачення того як і яким чином люди повинні мати відповідний доступ до вищої освіти. Оце, на мій погляд, є дуже великою проблемою.

Більш того, коли ми ще зазначаємо, що у нас ЗНО визначає фактично це єдиний інструмент визначення куди йде дитина. І ЗНО визначає поріг відсікання, ми взагалі, на мій погляд, спотворюємо цю ситуацію. Тому все-таки ми звертаємося, хочеться звернутися до Міністерства освіти і науки України подивитись на це не просто з точки зору доступу до системи вищої освіти, а з точки зору розвитку людського капіталу. Що країна хоче? І що вона хоче, наприклад, мати модель так, що залишити, наприклад, тільки вищу освіту, наприклад, Київ, Львів, декілька міст, о'кей. Тоді потрібно сказати, ми бачимо от так це. Якщо ми хочемо мати розподілену інфраструктуру освітню, то тоді от вона повинна бути така і вона далі повинна забезпечуватися відповідним і законами, і постановами.

Я з Володимиром Михайловичем повністю погоджуюся. Чому? Ми зараз робимо крок за кроком, коли ми добавляємо, добавляємо і добавляємо категорії, які будуть входити до системи преференції доступу до вищої освіти. І дійсно, і Олексій Олексійович абсолютно прав, що коли дитина знає, що вона знаходься в категорії, зрозуміло, коли людина прийшла з фронту, абсолютно чітко ми розуміємо, вона фізична, в не рівному положенні з тими, хто закінчив школу чи якось там і вона має мати преференцію. А для дитини це не так і це спотворює ситуацію, бо дитина знає, що папа воював і вона має доступ, відповідно, до вищої освіти і фактично що, і готуватися тоді нема необхідності, ще щось і так далі. Тобто ми створюємо штучні умови для того, щоб дитина якраз не мала гарного результату. Я, наскільки пам'ятаю, Білл Гейтс взагалі дітей залишив без спадку. Для чого? Для того, щоб вони були успішними.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, не мільярдів, не мільярдів. Добре, о'кей. Але ми повинні зрозуміти, тому що ми просто не зробили цим медвежу послугу цим дітям. Тому є пропозиція, як компроміс, от як просто компроміс, розуміючи, що є відповідний комітет і колеги, і так далі, прийняти за основу і все-таки там доопрацювати відповідним чином. Я вам чесно скажу, що от практика показує, що якщо ти для своєї дитини створюєш штучні умови, в результаті вона від цього страждає більше ніж навпаки. А от для воїнів АТО, для людей, які воювали, так працює і в Сполучених штатах, їх забирають без усяких, тому що розуміють, що він вже воював, що він служив і так далі. Тобто там зрозуміло, він фізично не зміг мати такого доступу.

 

 _______________. Дозволите?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, будь ласка.

 

 _______________. Справа в тому, крім того, що цей законопроект, да, був ініційований також в Мінсоцполітики, у нас в комітеті була, скажемо так,  така ситуація з приводу надання пільг, але членам сімей загиблих. Коли пільги для членів сімей АТО надавались без урахування доходу сім'ї, а для  сімей загиблих афганців з урахуванням доходу, і люди не розуміли, чому їх ділять на різні категорії, чому одним дають, а іншим ні, невже їх сім'ї не втратили такого самого годувальника. Так само і ця норма зараз, да, розділяє учасників  бойових дій на території інших країн, наприклад, ну, вони також виконували своє там бойове завдання, обов'язок, і вважають, що їх діти також мають право на такі пільги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте не плутати… Я перепрошую, що перебиваю вас.  Давайте не плутати доступ до вищої освіти. Що таке? Ти повинен мати відповідний сенс, щоб далі продовжувати навчання. Якщо тебе… Це не доступ до коштів. Доступ до коштів немає значення. Ти закінчив просто середню школу, або ти закінчив ПТУ і так далі. Доступ до вищої освіти і доступ до коштів – це різні речі.

Тому вам  і казав і Володимир Михайлович і Олексій Олексійович, про що, про те, що ми це повинні вирішувати через доступ до відповідних коштів, а за рахунок цих коштів він якраз, оскільки його батько або мати загинули, може навчитись там, наприклад, да, взяти якісь додаткові речі, які дозволять йому вийти на відповідний рівень, який дозволить здати ЗНО і вступити таким чином. Бо доступ до освіти і доступ до коштів – це різні речі.  От про що йшла мова.

Володимир Михайлович, я так зрозумів вас?

 

ЛИТВИН В.М. Справа в тім, що тут також є логіка. Пропозиція в цьому законопроекті привести до одного  знаменника. Правильно я сказав?

 

 _______________. Так.

 

ЛИТВИН В.М. Що всі категорії відповідним чином мали…

 

 _______________. Мали право на однакові пільги.

 

ЛИТВИН В.М.  …такі преференції. Ми говоримо про принцип.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да.

 

ЛИТВИН В.М. Зараз треба прийняти за основу, і потім подивитися, провести ревізію, які рішення з цього приводу поприймали, і вийти на якийсь єдиний уніфікований підхід. Бо ми зараз всі, особливо там люди, які присвоїли собі право бути демократами, критикуємо Сталіна, це сталінський підхід. Я можу вам нагадати як людина старша за віком, що у повоєнний період за навчання сплачували, але  звільнялись від сплати за навчання діти офіцерів, військовослужбовців і особливо генералів. Оце десь ми приблизно тільки дещо в іншому вимірі пропонуємо вводити зараз.  Тому така пропозиція, ми давайте його підтримаємо, оскільки ми тут не профільний комітет, так я розумію, в цьому плані, комітет Третьякова вже розглянув це питання, вже відповідне заключення читав з цього приводу, роздали, прийняти його за основу і в цілому. Запропонуємо прийняти його за основу, потім подивитися яка у нас загальна картина і вийти потім на остаточне прийняття рішення після проведення відповідних консультацій, в тому числі і з…

 

_______________. Можна одне зауваження? Справа в тому, що тут мова йде не про поза конкурсний який вступ – це державна цільова підтримка вона може надаватись у вигляді, пільгового кредиту, соціальної стипендії, там є перелік певний.

 

ЛИТВИН В.М. Так соціальні стипендії і так видають, якщо … Кабінету Міністрів  приймати рішення в … тоді закон не буде діяти. (Не чути)

людина має право отримувати кредити на освіту на такий-то відсоток… Тоді, коли брали кредит на освіту, тоді розуміли, що треба буде його віддавати і … ставлення … (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Абсолютно, мотивація інша.

 

ЛИТВИН В.М.  … маніфест буде, а не закон. (Не чути)

 …які ж можливості буде надавати цей закон? Якщо буде соціальна стипендія, то якого вона повинна бути рівня? Для не працездатної особи, думаю одна, для  … інша. В цьому плані.. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тетяна Володимирівна, ми це робимо для чого? Для того, щоб там, під куполом, проголосували. Бо я вам зразу скажу деякі політичні сили чітко відслідковують, щоб не було дискримінації відповідної, і вони просто не проголосують. Тому ми повинні так врегулювати, щоб у нас була система аргументації відповідна.

Олексій Олексійович, будь ласка.

 

СКРИПНИК О.О. Я в себе в компанії, похвалюся, вже дозволю собі нагло, вже три рази запускав навчання для бувших атошників ІТ, тобто щоб отримати їм нову спеціальність, англійська, психологія теж. Притому всім говорив їм одні дуже прості речі, що не привикайте до риби, шукайте, щоб була можливість мати вудку, і не шукайте, щоб вам буде легше, навпаки, шукайте, щоб вам було тяжче, що ви чогось навчилися. Тільки це вам дасть можливість щось здобути і отримати, і навчитися, тоді ви будете цінними. А от всі ці законопроекти, вони направлені в абсолютно протилежну сторону. Розумієте, ми насправді тим дітям робимо не просто ведмежу послугу, я викладав у Львівській політехніці і пам'ятаю, що все, що стосувалося пільг, це  завжди закінчувалося дуже сумно і дуже небезпечно. Трішки поправилася, набагато сильніше поправили ситуацію, коли ввели ЗНО, бо, вибачте, на четвертому курсі студенти технічних спеціальностей не могли скласти в голові 1,2 плюс 1,3, це катастрофа була. І ми знову хочемо повернутися до цієї соціалістичної катастрофи, зробити, у нас пільги вже, кому ми тільки не надаємо ті пільги.

 

_______________. (Не чути)

 

СКРИПНИК О.О. Да, склали, молодець, справилися, можете йти на технічний вуз.

 

_______________. Дякую.

 

СКРИПНИК О.О. Проблема в тому, що ми робимо дітям катастрофу. Вони, зараз ні один роботодавець і вже як роботодавець ніколи не дає роботу тільки за те, що людина закінчила щось, отримала диплом, дає за знання, а ми знову підважуємо дітей. Тобто нічого гіршого ніж це ми зробити їм не можемо. Хочемо дати, дійсно, загинув хтось з батьків, дайте стипендію, тільки "за". Але не робіть закони, які потім будуть ……… таким чином, давайте відмінимо ЗНО, давайте відмінимо це, не будуть вчитися, нічого гіршого ми їм, ніж можливість схалявати, не робимо, от де є катастрофа і ви цього не розумієте. Є ті, ті і ті, ви тільки кажете, що несправедливість, несправедливість – це є глупство. Несправедливість в тому, що ви їм пробуєте дати преференції, які зроблять їх неконкурентно здатними в цьому тяжкому світі, от де є несправедливість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович.

Іван Григорович Кириленко.

 

КИРИЛЕНКО В.Г.  Друзі,  пропозиція, яка записана тут, комітетом підтримати, не ми базовий комітет,  звичайно, в залі буде підтриманий законопроект. Я, зважаючи на колектив авторів, видатних людей.

Але в чому правий Олексій Олексійович. Друзі, нам, давайте глибше подивимося в суть. Мотивація людей, які захищають Батьківщину. То давайте мотивувати їх, їх,  їх підтримувати по максимуму, тих, хто зараз  проливає кров. Ми вже добираємося до дітей. А дітей   повністю ставимо на позицію ……..…,  що мені за це буде. Нічого з цієї дитини нормального не буде в більшості, нічого нормального. То, якщо ми в смисл закону, щоб підтримати захисників Вітчизни, то давайте за них подумаємо, а діти повинні  пробивати собі дорогу  в життя  самостійно. Це смисл вашого виступу, і він абсолютно правильний. Ммаксимально підтримати захисника Вітчизни, туди дати все, що тільки можна для того,  щоб у людей була  і мотивація,  дійсно, і матеріальна, і моральна, і так далі.

Але цей законопроект в залі  пройде, 280 голосів буде тому пропозиція комітету підтримати, бо. Дійсно, це моральний скоріше акт, морально-етичний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Абсолютно. Хоча…

 

КИРИЛЕНКО І.Г. По великому рахунку, ви праві, Олексій Олексійович, хоч ви як кажуть, це жорстко, це трошки не гуманно, але правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І чесно.

 

СКРИПНИК О.О. Якраз я гуманно, розумієте?  В тому вся й біда, що якраз я  поступаю гуманно.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Цинізм полягає в гуманності, от просто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Володимирівно, я  хочу, щоб ви  зрозуміли нашу позицію,  бо ми як, ви знаєте, люди які займаються педагогічною практикою і так далі, ми просто розуміємо. Я в своїй історії бачив одну просту річ, от там, де я, вибачаюсь, колотив студента, в гарному сенсі,  я йому не давав просто застити – це успішна людина. Як тільки ти  "ну, та ладно, ну то так, то так", в результаті  нічого не може досягти ця людина. От в цьому сенсі і є те, що ми робимо, а від нас з вами залежить  як буде далі йти  це молоде покоління, якщо по спрощеному шляху, то sorry як то кажуть, їх чекає дуже погана доля, якщо складний шлях, якщо він повинен все добиватись і так далі, через… Ну, добре, але голосуємо. Голосуємо як голосуємо, як ми це розуміємо, як ми це бачимо.

Хто за такий проект рішення, прошу проголосувати. В першому читанні, абсолютно, перше читання. Хто – проти? Один проти. Ну, таке рішення як є. У нас, бачите, в комітеті абсолютно… Але кожний бачить по-своєму.

Шановні колеги, п'ятндацяте, "Різне". Але тут є дуже важливі питання, тому прошу послухати. Перше, це про затвердження внесення до порівняльної таблиці проекту Закону України про освіту, реєстраційний – 3491, який вже 21-го буде на комітеті розглядатися. Додаткові пропозиції народних депутатів України Співаковського та Креміня. Шановні колеги, ми просто використовуємо регламентну норму. Це потрібно вносити, бо я вам чесно скажу, якщо ми цього не робимо, якщо ми не доопрацьовуємо це, далі ми під куполом просто не зберемо необхідну кількість голосів.

Тому є пропозиція підтримати і Тараса Дмитровича, і мене, щоб ми внесли ці речі. А там далі будемо голосувати, і як ми і домовились, да, тобто сценарно. Олена Іванівна, ще раз хочу наголосити, система буде працювати дуже просто. От зараз робочі групи провели, поставили крапку, все, всі послухали. Далі дуже прошу, в понеділок роздайте народним депутатам і головам фракцій. Вже через народних депутатів все – повну табличку, от як там пройшло. Але там в тих місцях, де маргінальні погляди є, ви можете один сценарій, інших і третій.

Тобто, наприклад, сценарій пані Ніцой, я наприклад кажу, сценарій там такий-то, сценарій такий-то. Далі ми прямо на… 21-го на комітеті проголосуємо різні сценарні речі, і там буде зрозуміло: така норма через комітет пройшла, така – ні. Для чого? Для того, щоб під куполом у нас залишилось, наприклад, там 15 максимум правок, які будуть ставити на підтвердження. Якщо будуть ставити тисячу триста правок на підтвердження, ми ніколи законопроект цей не проведемо, технічно не проведемо. Ми це бачили, як Князевич, да, стояв і доповідав.

Тому, якщо ми хочемо це зробити, тому зауваження, що я переніс з 7-го на 21-е, ще раз хочу пояснити.  Моя є особиста, персональна відповідальність за те, щоб наш комітет не перетворився в шоу і щоб наш комітет відпрацював чітко. Але, Олена Іванівна, ще раз звертаюсь до вас як до секретаря  робочої групи. Будь ласка,  всі народні депутати повинні мати різні сценарії, щоб було зрозуміло, голосуємо варіант перший, проголосували: п'ять – один. О'кей. По цьому питанню, сценарій пройшов другий, по цьому – пройшов такий-то сценарій. Це буде там шість, сім, вісім контраверсійних питань. Але ми проголосуємо, як проголосуємо, і так воно піде під купол. Іншого не буде. Умовляти різні погляди, які ніколи не хочуть знайти спільну мову, це неможливо.

Сьогодні ми на робочій нараді між народними депутатами так і домовились, так Григорій Іванович, Олексій Олексійович, Тарас Дмитрович? Ірина Мирославівна також. Жаль, Володимира Михайловича не було, але я думаю Володимир Михайлович не проти того, щоб піти таким шляхом. Всі сценарії Олена Іванівна кожному народному депутату передасть, через помічників або іншим шляхом.

Тому проголосуємо 15-1.  Хто – за? Проти? Рішення  прийнято.

Наступне 15-2. Про затвердження складу робочої групи з доопрацювання проекту Закону, те, що ми попередній раз говорили, про Національне  агентство з забезпечення якості вищої освіти. Для того, щоб у нас там не було питань ми підготували… у вас він є, відповідний склад. Ми включили всіх авторів проекту, включили всіх народних депутатів або їх помічників, які увійшли. І пропонуємо затвердити цей склад.

Я чесно вам скажу, я мінімально… Тарас Дмитрович, я просто, як то кажуть, обганяючи, ми спеціально пішли, як ми домовились на комітеті і проголосували, що це народні депутати або автори проекту. Якщо ми розпочнемо включати в робочу групу просто людей з Національного агенства,  це просто призведе до того, що вони… Я їх розумію, вони будуть захищати свої інтереси і так далі. Ми повинні обговорювати, як ми підтримали філософію, нову філософію Національного агенства от і все.

Тарас Дмитрович, будь ласка. Тоді голосуємо. Хто за такий склад? Проти? Рішення прийнято. Дякую за розуміння.

І наступне дуже важливе  питання. У нас сьогодні ректор Національного університету  фізичної культури і спорту пан Імас. От він тут. Ми обговорювали дуже цікаве питання, і я хочу сказати, що тут ініціатива двох комітетів  є сьогодні – це комітету Артура Палатного і нашого комітету – щодо проведення Всесвітньої спортивної студентської універсіади в 2021, 2023 році. Ну використовуючи зв'язки, які має пан ректор, я думаю, що це потрібно  робити, тим більше, що це новий поштовх. Чому наш ще комітет? Це універсіада. Це означає, що для нас  це поштовх для розвитку університетської фізкультури, спорту, для розвитку відповідної інфраструктури, для популяризації української освіти, університетів у світі. І тому я хочу  надати слово, інформацію   ректора національного  університету. Будь ласка.

 

ІМАС Є.В.  (Не чути)

…престижністю спортивний форум світового рівня – Літню всесвітню універсіаду. Міжнародні змагання  серед студентів від 18 до  28 років.  Такі змагання проводяться у кожні два непарні роки. Наступна ХХІХ літня універсіада відбудеться з 19 до 30 серпня цього року у Тайбеї (Тайвані). У літніх універсіадах беруть участь від 12 до 15 тисяч студентів-спортсменів та супроводжуючих осіб 150-170 держав світу. Змагання висвітлюються  більш, ніж 100  телевізійними каналами і за ними спостерігає понад 1 мільярд глядачів.

Проведення вказаного заходу в Україні дозволить:

Перше. Репрезентувати на високому міжнародному рівні вітчизняні культурні, спортивні  та туристичні ресурси.

Друге. Засвідчити світові значні потенційні можливості нашої держави в утвердженні гуманістичних цінностей людства, пропаганди ідеалів цивілізованого суперництва у спорті. 

Третє. Сприяти інтегруванню студентської молоді на засадах миру, сталого розвитку та глобалізації.

Четверте. Підвищити патріотичне почуття співвітчизників. Україна має реальний шанс в загальнокомандному заліку увійти до трійки кращих країн світу.

Спортивною студентською спілкою України досягнуто попередньою домовленістю з керівництвом Міжнародної федерації університетського спорту (ФІСУ) про можливість підтримки нашої держави на право проведення Літньої універсіади у  2021 чи 23-му році. Місто Київ як столиця нашої держави має досвід організації значних Міжнародних спортивних змагань, а також частково необхідну спортивну базу, транспортну інфраструктуру, готельну мережу.

У зв'язку з цим доцільним видається ініціювати питання про проведення у Києві Літньої всесвітньої універсіади у вказані роки. Протягом наступного періоду необхідно буде вирішити питання про створення олімпійського селища для учасників та тренерів. За досвідом інших країн збудоване житло може бути проданим або переданим для малозабезпечених громадян та учасникам АТО, а також монтажу за сучасними технологіями спортивних споруд, яких не вистачає, та придбання необхідного обладнання і устаткування, низку інших організаційних питань. Розширена довідка про доцільність проведення в Україні Літньої універсіади та попередні фінансові розрахунки додається.

28 серпня поточного року ФІСУ має прийняти остаточне рішення про місце проведення Літньої універсіади в 21-му та 23-му роках. До середини липня нам треба подати досьє на отримання права проведення таких змагань. Серед переліку необхідних документів передбачена і наявність відповідних гарантій від уряду України.

З огляду на викладене, прошу підтримати нашу ініціативу, а також звернутися до Кабінету Міністрів з проханням вжити необхідних заходів для подання нами досьє до ФІСУ на право проведення в Києві Літньої всесвітньої універсіади. Таке рішення щойно було прийнято на засіданні парламентського Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Окрім цього, беручи до уваги соціальну напруженість, викликану станом фізкультурно-оздоровчих та спортивних занять студентської молоді, вказаний комітет рекомендував Верховній Раді України провести у вересні-жовтні фактично 2017 року парламентські слухання на вказану тему. Просимо підтримати їх рішення.

Зазначене питання архіважливе, адже йдеться про ключовий аспект гуманітарної безпеки держави. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Євгеній Вікторович.

Дійсно, комітет пройшов, вони як профільний комітет ми йдемо разом. Але вони як профільний комітет рекомендували у вересні провести відповідні парламентські слухання для того, щоб розголос був відповідний: або підтримка, або ні.

Іван Григорович Кириленко, народний депутат України.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. До Євгена Вікторовича одне питання. Верховна Рада тут, правда, не має… Ми, який би зал як би до нього не відносилися, але ми ж прекрасно розуміємо, що це імідж держави. І це зайвий раз, як кажуть, привернути увагу до проблеми, яка, дійсно, в державі є. Зараз буде медична реформа, всі рахують скільки коштів треба витрачати на лікування, та на профілактику треба витрачати кошти. Профілактика – це зайняття фізичною культурою і спортом, з молодих як кажуть, ногтей. Питання супер, Євгеній Вікторович, але Верховна Рада залюбки проголосує без проблем, міська влада на яку ляже левова частка відповідальності, місто Київ – раз, як вони до цього віднесуться? Міністерство, відповідне, ви поруч з ним знаходитесь, як воно віднесеться, бо так як воно віднеслось до Чемпіонату світу по хокею, ми читали це, бачили, не цікаво це міністерству, це буде потім… яке це буде мученіє для організаторів.

І, третє, звичайно Кабінет Міністрів, бо це витратна частина бюджету. Дохідну частину ніхто рахувати не буде, ви розумієте, що це все можна так уявно, скільки  приїде, скільки залишить тут на покупку сувенірів – це вже деталі, глядачі, що принесуть реально видаткова частина державного бюджету і місцевого. Чи ці три структури на яких ляже відповідальність проведення, по великому рахунку, чи вони горять так само як ви, чи ні?

 

ІМАС Є.В.  Дякую за запитання. Вы знаете, всегда  инициаторы, понятно, горят больше. И когда идет о затратной частине, то мы понимаем, что конечно будут проблемы, но здесь можно подойти таким комплексным способом и рассмотреть, так называемую, гибридную модель.

У нас очень много осталось после соревнований и "Евро-2012", и других соревнований, и центральный стадион, и Дворец спорта, и выставочный зал, где было "Євробачення". Сегодня новый стадион есть у университета Шевченка. Сегодня построен новый бассейн 50-метровый, с понедельника начинается Чемпионат мира по прыжкам в воду. И дальше я могу говорить.

У нас огромная проблема, это будет в олимпийском селищи.  Потому это можно было бы разделить на две составляющие: инвесторов, которым бы город Киев выделил землю, где они могли бы построить соответствующую деревню, и так делали все страны. В январе в Казахстане была зимняя универсиада, и они потом по льготному тарифу уходят для социальных нужд, в данном случае у нас есть и АТО, на которое тоже могло бы уходить. И часть конечно на себя должен взять и город Киев, вы абсолютно правы, и бюджет. Но в связи с тем, что на это есть 4-6 лет, то это реально рассчитываемая сумма. Я думаю, что Олимпийские игры, которые являются номер один соревнований в мире, в ближайшие 20-30 лет нам никто не предоставит. Универсиада – это реальное мероприятие, которое могло бы, все-таки это 150-170 стран, и от миллиарда до двух просмотров сто телеканалов показывают это. Это огромное мероприятие для имиджа страны.

Понятно, всегда будет тяжело и еще многие годы. Но если подойти к этому в комплексе, то можно было б рассмотреть.

 

_______________. …вопрос, в Кабинете Министров знают об этой инициативе?

 

ІМАС Є.В.  Знают, у Премьера документы лежат.

 

_______________. А какая сумма?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сколько, какая ориентировочно?

 

ІМАС Є.В.  Из того, что мы посчитали за оцінками експертів, витрати на вказані цілі становить від 175 до 250 мільйонів доларів США.

(Загальна дискусія)

 

ЛИТВИН В.М. На год подготовки?

 

ІМАС Є.В.  Нет, на все затраты.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  200 мільйонів доларів?

 

ІМАС Є.В.  Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щось мало.

 

ІМАС Є.В.  Но у нас очень много, действительно, есть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто  є інфраструктура.

 

ІМАС Є.В.  Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То так  ми і кажемо…

 

ІМАС Є.В. Чем принципиально, я объясню, чем принципиально отличаются  Олимпийские  игры от универсиады. Универсиаде дается для проведения только один город. Зимнюю универсиаду мы бы не потянули, очень большая инфраструктура. А Летнюю универсиаду в городе Киеве мы можем, потому что очень много  спортивных сооружений сегодня работают. Самая большая проблема – олимпийская деревня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

ІМАС Є.В. Вот, кстати, есть еще один вариант. Рассмотреть Национальный  университет Шевченко, их систему общежитий. Если там сделать  капитальные ремонты и потом им   оставить,  то этого тоже будет достаточно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  На літній період? Так робили, до речі, під час олімпіади  в Москві.

Добре, Євгеній Вікторович.

Так, Тарас Дмитрович, ваша точка зору. Володимир Михайлович.

 

ЛИТВИН В.М.  Я ідею підтримую гаряче, але думаю, що цю ініціативу на корені зарубають, і скажуть,  що немає грошей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зробимо.

 

ЛИТВИН В.М. Тим більше,  що в бюджеті на 2017 рік, як ви пам’ятаєте,  шановні колеги, там є  рядочок: Євро-2012. Я думаю, що і на 2018 рік там цей рядок буде збережений. А так, я ідею підтримую гаряче.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимире Михайловичу, дякуємо.  

Я скажу так, що якщо  ідею ми підтримуємо, у мене є відчуття і прогнози, що це відбудеться.

Олексій Олексійович.

 

СКРИПНИК О.О. Ми не можемо знайти  300 мільйонів доларів на зв'язок для ВСУ тому я за те, щоби студенти, які хочуть військово-спортивні ігри, поки не закінчиться війна, я категорично проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

Шановні колеги, і так є різні точки зору. Є точка зору підтримати цю ідею,  є точка зору поки  АТО є, не підтримувати точку зору.

Я хочу казати свою точку зору.  Я скажу таку річ, якщо людей дуже довго тримати в мовах негативних новин, то обов’язково це буде мати і відповідні наслідки негативні для нації. Тому, на мій погляд, проведення таких серйозних   змагань  тим більше, які дають, на  мій погляд, розвиток  університетській спільноті, а це є дуже  важливим. Якщо  ми не хочемо, щоб молодь від'їжджала, ми повинні  створювати умови, от розумієте. Якщо  немає умов молодь їде. Молодь їде – село зникає. З міста виїжджає молодь –   зникають університети. Зникають університети – місто  перетворюється в село. Це  логіка абсолютно чітка, нормальна і так далі.

Тому, більш того, коли ми  обговорювали попередньо це питання, я все-таки там,  як  то кажуть,  хочу, щоб не  тільки ця універсіада пройшла  на базі Києва. Ні, ми повинні так зробити, у нас є потужні  бази спортивні і в Одесі, і в  Миколаєві, і в Херсоні, і в Дніпропетровську і так далі. І, якщо  знайти нормальну модель, Володимире Михайловичу, я думаю, можна це зробити, і  це дасть дуже важливий  поштовх. Не просто  давати кошти університетам, а давати такі кошти цільові, які будуть розвивати цю  інфраструктуру. І ці речі дають поштовх.

Тому я буду дякувати кожному  народному…

 

ЛИТВИН В.М.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Михайловичу, це  те, що повертається. Спортивна інфраструктура повертається через здоров'я. Ну ви ж правильно сказали: здоров'я нації воно будується на спорті.

 

ЛИТВИН В.М. Я згодний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому…

 

ЛИТВИН В.М.  … не знають, кому прилаштувати стадіон.  …… тільки утримувати, а не знають кому. Я думаю, що така проблема  існує  у Львові…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У Львові зараз вже краща ситуація. Львів дуже близько до  кордону, тому я там, думаю,  інша ситуація.

Шановні колеги, але з іншого боку, наприклад, по Херсону я хочу сказати от вкладення капітальних  коштів в розвиток інфраструктури, наприклад, аеропорт дає дуже великий поштовх для  розвитку бізнесу і так далі. Тобто це речі, які пов'язані один з одним.

 

ЛИТВИН В.М. Голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Хто – за? Хто –   проти? Хто – утримався? У нас самий демократичний комітет зі всіх.

Шановні колеги, я всім дякую за роботу спільну. І дуже  прошу до 21-го, Олена Іванівна, народні депутати, прошу вас взяти матеріали, попрацювати,  щоб ви були готові на комітеті. Добре?