11 листопада 2026 року під головуванням Голови Комітету Сергія Бабака відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, під час якого народні депутати України – члени Комітету розглянули низку законопроєктів, проєктів постанов Верховної Ради України та питань, що належать до предметів відання Комітету.
Щодо проєкту Закону України «Про внесення зміни до статті 26 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо утворення та функціонування спеціалізованих спортивних класів» (реєстр. № 15527)
Комітет розглянув поданий Кабінетом Міністрів України законопроєкт, спрямований на врегулювання порядку утворення та функціонування спеціалізованих спортивних класів у закладах загальної середньої освіти. Його метою є створення умов для підготовки спортивного резерву та залучення дітей до систематичних занять спортом без відриву від освітнього процесу.
Під час розгляду Комітет звернув увагу, що аналогічний за змістом законопроєкт (реєстр. № 14264) уже розглядався 11 лютого 2026 року. За його результатами Комітет надав відповідні зауваження та пропозиції. У зв’язку з припиненням повноважень Кабінету Міністрів України 14 липня 2026 року зазначений законопроєкт було відкликано та знято з розгляду. Новий законопроєкт № 15527 повністю відтворює попередню редакцію, тому Комітет повторно розглянув питання з урахуванням раніше висловлених зауважень.
Зокрема, члени Комітету наголосили, що можливість функціонування спортивних класів із продовженим днем навчання вже передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 993, яка регулює взаємодію закладів загальної середньої освіти та дитячо-юнацьких спортивних шкіл.
Комітет не заперечує доцільності створення спеціалізованих спортивних класів, однак вважає, що відповідні положення доцільніше закріпити в законодавстві про освіту, зокрема шляхом внесення змін до статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Йдеться про визначення можливості утворення таких класів у закладах, що забезпечують здобуття початкової та базової середньої освіти, а також у спортивних і військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеях.
Крім того, Комітет запропонував комплексно вивчити питання створення спеціалізованих класів різних напрямів у закладах загальної середньої освіти, зокрема спортивного, мистецького, наукового та військового спрямування.
За результатами розгляду Комітет рекомендував Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні повернути законопроєкт № 15527 суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Щодо присудження Премії Верховної Ради України імені Василя Сухомлинського у 2026 році
Комітет розглянув проєкт Постанови Верховної Ради України «Про присудження Премії Верховної Ради України імені Василя Сухомлинського у 2026 році» та рекомендував парламенту прийняти його за основу та в цілому.
Премія Верховної Ради України імені Василя Сухомлинського є щорічною відзнакою, спрямованою на підвищення ролі й авторитету педагогічних працівників у суспільстві, заохочення їх до творчої, інноваційної та результативної професійної діяльності. Її присуджують педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної та фахової передвищої освіти.
Відповідно до Положення про Премію щороку передбачено присудження 54 премій. Розмір кожної становить 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законом про Державний бюджет України на 1 січня року присудження.
У 2026 році до Комітету надійшли клопотання від 20 обласних рад. Водночас клопотання не надійшли від Луганської, Сумської, Тернопільської та Чернігівської обласних рад, а також Київської міської ради. У зв’язку з цим підготовлений проєкт Постанови передбачає присудження у 2026 році 36 премій із 54 передбачених Положенням.
Голова Комітету Сергій Бабак звернув увагу на те, що серед номінацій у 2026 році значну частину мали становити працівники дошкільної освіти, для яких така грошова відзнака є особливо вагомою. Він наголосив, що кошти на виплату премій передбачаються не з місцевих бюджетів, а з бюджету Верховної Ради України, тому відсутність подань від окремих обласних рад фактично позбавляє педагогічних працівників можливості отримати цю відзнаку.
«Додає неприємних відчуттів те, що половина педагогів мали бути відзначені у сфері дошкільної освіти. Для працівників дошкілля сума майже у 200 тисяч гривень співставна з річним заробітком. І обласні ради не змогли подати таких працівників для отримання премії. При тому, що гроші виділяються не з місцевих бюджетів, а з бюджету Верховної Ради України», – зауважив Голова Комітету Сергій Бабак.
За результатами розгляду Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти проєкт Постанови «Про присудження Премії Верховної Ради України імені Василя Сухомлинського у 2026 році» за основу та в цілому.
Щодо погодження наукових звітів стипендіатів Верховної Ради України імені Бориса Патона за 2025 рік та вручення відповідних дипломів
Комітет розглянув результати виконання наукових робіт молодими вченими – докторами наук, яким у 2025 році було призначено іменні стипендії Верховної Ради України імені Бориса Патона.
Під час розгляду заступник голови об’єднаної Конкурсної комісії Валерій Колюх поінформував членів Комітету про результати опрацювання наукових звітів стипендіатів.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 21 серпня 2025 року № 4583-IX строки звітування стипендіатів та розгляду поданих матеріалів було продовжено на шість місяців. У встановлені терміни Комітет отримав звіти від усіх установ, які рекомендували кандидатури на призначення стипендій.
Загалом у 2025 році було призначено 47 іменних стипендій. Із них 34 кандидатури подали заклади, що перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України, чотири – Національна академія наук України. По дві кандидатури надійшли від Міністерства оборони України, Міністерства охорони здоров’я України та приватних закладів вищої освіти. Ще по одному стипендіату представили Національна академія Служби безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України та Київська міська державна адміністрація.
За результатами розгляду Комітет узяв до відома інформацію Валерія Колюха та погодив наукові звіти про результати виконання стипендіальних робіт за 2025 рік.
Також Комітет рекомендував Голові Верховної Ради України видати відповідне Розпорядження про вручення 47 дипломів стипендіатам Верховної Ради України імені Бориса Патона за 2025 рік.
Щодо законопроєктів про запровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (реєстр. № 15386, № 15386-1, № 15386-2)
Комітет одночасно розглянув три законодавчі ініціативи щодо запровадження та функціонування національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів:
· проєкт Закону України «Про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів» (реєстр. № 15386 від 07.07.2026), поданий народним депутатом України Андрієм Мотовиловцем та іншими народними депутатами України;
· проєкт Закону України «Про засади функціонування національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів» (реєстр. № 15386-1 від 21.07.2026), поданий народною депутаткою України Ольгою Криворучкіною та іншими народними депутатами України;
· проєкт Закону України «Про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів» (реєстр. № 15386-2 від 23.07.2026), поданий народним депутатом України Олександром Бондаренком.
Законопроєкти спрямовані на виконання міжнародних зобов’язань України в межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та з урахуванням статусу України як держави-кандидата на вступ до ЄС.
У межах предметів свого відання Комітет проаналізував положення законопроєктів, які стосуються наукової діяльності, досліджень та інновацій.
Зокрема, основний законопроєкт № 15386 передбачає віднесення до принципів регулювання національної системи торгівлі викидами створення умов для розвитку та впровадження інновацій, спрямованих на скорочення викидів парникових газів, а також стимулювання застосування інновацій у відповідних галузях. Водночас його положення не поширюються на установки або частини установок, що використовуються для досліджень, розробки та випробувань нових продуктів і процесів.
Альтернативний законопроєкт № 15386-1, порівняно з основним, додатково передбачає:
· здійснення наукового консультування у сфері національної системи торгівлі викидами Науково-експертною радою з питань зміни клімату та збереження озонового шару при Кабінеті Міністрів України;
· фінансування заходів зі скорочення викидів парникових газів, адаптації до зміни клімату, підтримки наукових досліджень, розробок і демонстраційних проєктів у сфері декарбонізації та кліматичної стійкості;
· фінансування наукових досліджень та інновацій у сфері енергоефективності й чистих технологій у секторах, охоплених системою торгівлі квотами;
· врахування найновіших наукових знань щодо авіаційного впливу, не пов’язаного з викидами двоокису вуглецю, під час визначення вимог до моніторингу та звітності.
Законопроєкт № 15386-2 також передбачає, що установки або частини установок, які використовуються для досліджень, розробки та випробувань нових продуктів і процесів, не підпадають під дію Закону.
За результатами розгляду Комітет рекомендував головному Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування самостійно визначитися щодо зазначених законопроєктів.
Щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо працевлаштування іноземців та осіб без громадянства» (реєстр. № 16073)
Комітет розглянув поданий Кабінетом Міністрів України законопроєкт, метою якого є оптимізація процедур видачі посвідок на тимчасове проживання та дозволів на працевлаштування іноземців і осіб без громадянства відповідно до acquis Європейського Союзу.
Законопроєктом пропонується запровадити єдиний дозвіл на тимчасове проживання та працевлаштування в Україні, який підтверджуватиме відповідне право іноземця або особи без громадянства. Проєкт акта також спрямований на імплементацію положень Директиви (ЄС) 2024/1233 Європейського Парламенту та Ради від 24 квітня 2024 року щодо єдиної процедури отримання дозволу на проживання та працевлаштування громадян третіх країн.
У межах предметів свого відання Комітет звернув увагу на положення законопроєкту, які стосуються залучення іноземних викладачів і науковців до роботи в закладах фахової передвищої та вищої освіти, працевлаштування іноземних здобувачів освіти, а також можливості перебування іноземців в Україні протягом трьох місяців після завершення навчання.
За результатами розгляду Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти законопроєкт № 16073 за основу в першому читанні.
Щодо проєкту Закону України «Про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій» (реєстр. № 16028)
Комітет розглянув поданий Кабінетом Міністрів України законопроєкт, спрямований на створення системи регулярних внутрішніх (адміністративних) і зовнішніх пенітенціарних інспекцій для забезпечення контролю за додержанням прав і свобод людей, які перебувають у місцях несвободи, а також законних прав та інтересів персоналу таких установ.
У межах предметів свого відання Комітет звернув увагу на запропоновані зміни до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Зокрема, законопроєктом передбачається розширення переліку місць, які можуть відвідуватися Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини в межах реалізації функцій національного превентивного механізму. До такого переліку пропонується включити заклади загальної середньої освіти та навчальні центри соціальної реабілітації, а також уточнити перелік дитячих закладів.
Крім того, новою редакцією статті 19-1 зазначеного Закону передбачається можливість залучення до реалізації функцій національного превентивного механізму науковців, експертів та фахівців, гарантії збереження за ними місця роботи (посади) і середнього заробітку за основним місцем роботи. Окремо визначається можливість участі педагога або психолога у конфіденційному спілкуванні з неповнолітньою особою.
За результатами розгляду Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти законопроєкт № 16028 за основу в першому читанні.
З прийнятими рішеннями Комітету можна ознайомитися тут .
Переглянути запис засідання, яке транслювалось у прямому ефірі, у соціальних мережах, можна за покликанням: Youtube, Facebook.
