12 лютого 2020 року відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. Головував Голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Бабак С.В. На засіданні були присутні народні депутати України – члени Комітету: Лукашев О.А., Колебошин С.В., Кириленко І.Г., Коваль О.В., Колюх В.В., Воронов В.А., Лис О.Г., Грищук Р.П., Павленко Р.М., Гришина Ю.М., Совсун І.Р., народний депутат України Констанкевич І.М.
Також на засіданні були присутні Перший заступник Міністра освіти і науки України Полюхович Ю.Ю., заступник Міністра освіти і науки України Стадний Є.А., Генеральний директор Директорату науки Міністерства освіти і науки України Чеберкус Д.В., директор Департаменту багатосторонніх та двосторонніх торговельних угод Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Жемойда О.В., заступник директора Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери Міністерства фінансів України Оверчук О.В., державний експерт експертної групи з питань координації політики Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Стецишин Р.В., член президії Міжнародної ради музеїв України Піоро В.І., директор Державного політехнічного музею при НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Писаревська Н.В.
Під час засідання Комітету з питань освіти, науки та інновацій було розглянуто такі питання:
1. Про розгляд додаткових змін до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (реєстр. № 0898 від 29.08.2019) (друге читання).
Розглянувши та обговоривши інформацію Міністерства фінансів України та Міністерства освіти і науки України щодо забезпечення належного рівня заробітку науковців відповідно до чинних норм Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” та норм законопроекту реєстр. № 0898 від 29.08.2019 Комітет з питань з питань освіти, науки та інновацій зазначає таке.
Відповідно до розрахунків Міністерства фінансів України потреба у додаткових коштах для забезпечення у поточному році повноцінної дії норми частини другої ст. 36 чинного Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” у частині встановлення ставок (окладів) науковим працівникам державних наукових установ (вищих навчальних закладів), виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника на рівні не нижче подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні становить приблизно 19,199 млрд. грн.
За розрахунками Міністерства освіти і науки України ця цифра орієнтовно складає на 10 місяців поточного року 14,762 млрд. грн.
Згідно з розрахунками Міністерства фінансів України потреба у додаткових коштах для забезпечення у поточному році рекомендованої законопроектом реєстр. № 0898 норми зазначеної частини ст.36, яка передбачає встановлення ставок (окладів) науковим працівникам державних наукових установ (закладів вищої освіти), виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника на рівні не нижче одинадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 1 січня календарного року становить приблизно 19,066 млрд. грн.
За розрахунками Міністерства освіти і науки України ця сума орієнтовно складає на 10 місяців поточного року 14,189 млрд. грн.
Розбіжності в розрахунках міністерств серед іншого пов’язані також із тим, що наразі в чинному Законі не визначено за який період потрібно рахувати середню заробітну плату в промисловості в цілому по Україні. Тому Міністерство фінансів України рахувало середній показник за 11 місяців 2019 року, а Міністерство освіти і науки України лише за листопад 2019 року (останні статистичні дані, які мало Міністерство під час розрахунку), що вказує на необхідність вдосконалення цієї законодавчої норми.
Слід зазначити те, що такий великий розрив між чинною з 2020 року норми Закону і плановими показниками бюджетного фінансування на 2020 рік виник через невиконання Урядом із 2017 по 2020 роки норми абзацу першого пункту 2 розділу VI “ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, яким визначено, що абзац перший частини другої статті 36 цього Закону набирає чинності з 1 січня 2020 року шляхом збільшення з 1 січня 2017 року цієї величини.
У зв’язку з викладеним і з метою чіткого визначення та наближення реального заробітку науковців до норм Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” за результатами обговорення цього питання народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій одностайно прийняли рішення:
1. Рекомендувати Верховній Раді України під час розгляду у другому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (реєстр. № 0898 від 29.08.2019) врахувати уточнену поправку № 25 щодо абзацу першого частини другої статті 36 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” у такій редакції Комітету:
“в абзаці першому частини другої слова “подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні” замінити словами і цифрами “одинадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 1 січня 2020 року”.
2. В установленому порядку внести зміни до порівняльної таблиці до другого читання проекту Закону про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (реєстр. № 0898 від 29.08.2019).
2. Про проект Закону України про медіа (реєстр. № 2693 від 27.12.2019, н.д.О.Ткаченко, М.Потураєв, Є.Кравчук та інші) та альтернативний проект Закону України про медіа в Україні (реєстр. № 2693-1 від 15.01.2020, н.д.М. Княжицький, В. В’ятрович, С.Федина та інші).
У пояснювальних записках до законопроектів № 2693 та № 2693-1 визначено, що їх розроблено з метою створення єдиної системи правових норм, спрямованих на регулювання правовідносин у сфері медіа, виконання Україною зобов’язань перед європейськими партнерами та імплементація норм європейського законодавства у національне законодавство України. Вказано, що прийняття законопроекту має створити необхідні сучасні європейські умови для задоволення інформаційних потреб громадян України, ефективного розвитку сфери надання аудіовізуальних медіа сервісів з використанням нових технологій.
Законопроектами пропонується, зокрема, уніфікація чинного законодавства України у сфері телебачення та радіомовлення, друкованих засобів масової інформації відповідно до змін суспільних відносин. Здійснена систематизація та оновлення законодавства з урахуванням технологічного розвитку та появи нових видів медіа.
З прийняттям основного закону про медіа одночасно пропонується визнати такими, що втратили чинність, закони України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про інформаційні агентства”, “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”, “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” та внести низку змін у чинні кодекси та закони України, зокрема у зв’язку із заміною терміну “засоби масової інформації” терміном “медіа”.
Проектами Закону визначаються нові повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, як незалежного, постійно діючого колегіального державного органу, який здійснюватиме державне регулювання, нагляд і контроль у сфері медіа.
Заслухавши інформацію заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Колебошина С.В., враховуючи висновки Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, Науково-дослідного інституту інформатики і права Національної академії правових наук України, Міністерства освіти і науки України та обговоривши це питання, народні депутати України – члени Комітету з питань освіти, науки та інновацій одностайно прийняли рішення:
1. Суттєвих зауважень у частині відання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій до проекту Закону про медіа, реєстр. № 2693 від 27.12.08.2019, внесеного народними депутатами України О.В. Ткаченком, М.Р. Потураєвим, Є.М. Кравчук та іншими, та до альтернативного до нього законопроекту про медіа в Україні, реєстр. № 2693-1, від 15.01.2020, внесеного народними депутатами України М.Л. Княжицьким, В.М. В'ятровичем, С.Р. Фединою та іншими, немає.
2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної політики, визначеного головним з підготовки даних законопроектів, визначитися з тим, який законопроект буде взято за основу, або відповідно до частини другої статті 111 Регламенту Верховної Ради України внести пропозицію про попереднє визначення Верховною Радою основних положень, принципів, критеріїв та структурних частин законопроекту, на яких має ґрунтуватися відповідний законопроект з урахуванням пропозицій Міністерства освіти і науки України та Науково-дослідного інституту інформатики і права НАПрН України, викладених у цьому Рішенні.
3. Направити це Рішення Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної політики, визначеного головним з підготовки даного законопроекту.
3. Проект Закону про Митний тариф України (реєстр. № 2482 від 21.11.2019, КМУ).
У пояснювальній записці до законопроекту визначено, що його розроблено на виконання міжнародних зобов’язань України в рамках Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, до якої Україна приєдналася згідно з Указом Президента від 17.05.2002 № 466/2002. Запропоновані Кабінетом Міністрів України зміни відповідають розділу четвертому Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони та зобов’язанням України щодо норм Світової організації торгівлі.
В основу редакції Митного тарифу України законопроектом покладено нову версію Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, побудовану на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2017 року та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, що відповідає зобов’язанням в рамках СОТ.
Проект має технічний характер і не передбачає зміни ставок ввізного мита на товари.
Заслухавши інформацію Першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій О.А. Лукашева, директора Департаменту багатосторонніх та двосторонніх торговельних угод Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України О.В. Жемойди, враховуючи висновки Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Міністерства фінансів України, провівши обговорення цього питання, народні депутати України – члени Комітету з питань освіти, науки та інновацій одностайно прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України даний проект Закону за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу; направити це Рішення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, визначеного головним з підготовки даного законопроекту.
4. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності музеїв закладів вищої освіти (реєстр. № 2588 від 12.12.2019, н.д.І.Констанкевич, Є.Кравчук, Т.Батенко, І.Гузь та інші).
Комітет з питань освіти, науки та інновацій розглянув проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності музеїв закладів вищої освіти (реєстр. № 2558 від 12.12.2019), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Кравчук Є.М., Батенком Т.І. та іншими, і зазначає таке.
Відповідно до п.2 Пояснювальної записки метою прийняття законопроекту є закріплення статусу музеїв закладів вищої освіти, захист прав їхніх працівників та створення умов для належного захисту музейних колекцій і розвитку музейної справи, а також уніфікація термінології у Законах України “Про вищу освіту” та “Про музеї та музейну справу”. В Україні, за неофіційними даними, у закладах вищої освіти нараховується понад 160 музеїв.
Для досягнення зазначеної мети законопроектом пропонується, зокрема:
включити музеї до переліку структурних підрозділів закладів вищої освіти;
додати до переліку основних посад науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти посади “директор музею” та “науковий працівник музею”;
замінити застарілий термін “вищий навчальний заклад” на термін “заклад вищої освіти”.
Заслухавши інформацію народного депутата України І.М. Констанкевич, голови підкомітету з питань вищої освіти Гришиної Ю.М., беручи до уваги зауваження і пропозиції Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, Міністерства фінансів України, Міністерства освіти і науки України, Українського комітету Міжнародної Ради Музеїв, провівши широке обговорення зазначеного питання, народні депутати України – члени Комітету з питань освіти, науки та інновацій прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України даний проект Закону прийняти за основу; направити цей висновок Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
