Також у засіданні Комітету взяли участь Міністр освіти і науки України Гриневич Л.М., Заступник Міністра освіти і науки України Рашкевич Ю.М., заступник Міністра освіти і науки України Стріха М.В., заступник Міністра охорони здоров’я Лінчевський О.В., генеральний директор Директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Шаров О.І., директор Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України, генерал-майор Садовський М.С., начальник Управління правового забезпечення Служби безпеки України Єрмаков О.І., начальник відділу фінансів освіти Міністерства фінансів України Бондаренко А.В., заступник директора Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України Кобко В.А., Президент Національної академії педагогічних наук України Кремень В.Г., Перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України Луговий В.І., ректор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Чебикін А.В., Президент Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» Таланчук П.М., ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України Ніколаєнко С.М., ректор Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Згуровський М.З., директор Брацлавського агроекономічного коледжу Вінницького національного аграрного університету Рижмань Д.І., Академік-секретар Відділення вищої освіти Національної академії педагогічних наук України Саух П.Ю., професор кафедри системного аналізу та обчислюваної математики Запорізького національного технічного університету Бахрушин В.Є., відповідальний секретар Спілки ректорів вищих навчальних закладів України Болюбаш Я.Я., журналіст газети «Освіта України» Шулікін Д.А., керівник відділу аналізу освітньої політики Аналітичного центру CEDOS Стадний Є., працівники секретаріату Комітету з питань науки і освіти, ректори, проректори вищих навчальних закладів України, освітянської та наукової спільноти, експертів та громадських організацій. Усього були присутні понад 100 учасників.
Під час засідання Комітету з питань науки і освіти було розглянуто такі питання:
1. Проект Закону про внесення змін до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» щодо уточнення деяких положень (реєстр. № 8046 від 15.02.2018, Кабінет Міністрів України).
Мету розробки та основні положення зазначеного законопроекту представила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Зокрема, пані Міністр зазначила, що проект цього Закону спрямований на уточнення деяких положень розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту», а саме:
1. Передбачити, що до затвердження нового складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки надається право самостійно приймати акти, готувати і подавати на затвердження Кабінету Міністрів України проекти відповідних актів, які відповідно до Закону «Про вищу освіту» потребують погодження (подання) Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;
2. З метою виконання рекомендацій Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії) (в абзаці 5 пункту 126 Висновку щодо положень Закону «Про освіту» від 5 вересня 2017 року стосовно використання державної мови та мов меншин, а також інших мов в освіті) подовжити на три роки перехідний період запровадження дії статті 7 Закону України «Про освіту» для осіб, які належать до корінних народів, національних меншин України, надавши їм можливість до 1 вересня 2023 року (замість 1 вересня 2020 р.) продовжувати здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим Законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.
З метою розблокування можливості прийняття Міністерством освіти і науки України і Кабінетом Міністрів України низки нових нормативно-правових актів, зокрема – затвердження вже розроблених стандартів вищої освіти, які відповідно до Закону України «Про вищу освіту» потребують погодження (подання) Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, було запропоновано членам Комітету доповнити зміст цієї частини законопроекту наступним важливим уточненням – чітко зафіксувати, що термін протягом якого Міністерство освіти і науки України буде мати відповідні повноваження щодо самостійного прийняття, а також підготовки та подання на затвердження Кабінету Міністрів України проектів відповідних нормативно-правових актів, актів, які відповідно до Закону «Про вищу освіту» потребують погодження (подання) Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти закінчується 1 грудня 2018 року. Саме до цього часу Міністерство освіти і науки України повинно забезпечити проведення всіх необхідних процедур щодо обрання нових членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та передати йому відповідні повноваження.
Ця пропозиція була підтримана більшістю голосів членів Комітету.
Також, за результатами дискусії, Комітетом було погоджено підтримати і пункт запропонованих змін до законопроекту щодо подовження на три роки (до 2023 р. замість 2020 р.) перехідного періоду запровадження дії статті 7 Закону України «Про освіту» для осіб, які належать до корінних народів, національних меншин України, надавши їм можливість до 1 вересня 2023 року (замість 1 вересня 2020 р.) продовжувати здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим Законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.
Крім того, з метою забезпечення належного соціального захисту наших педагогів та уніфікації змісту норм щодо визначення показника розміру посадового окладу педагогічних працівників найнижчої кваліфікаційної категорії, визначеного в статті 61 Закону «Про освіту» (три мінімальні заробітні плати) та визначеного у Прикінцевих та перехідних положеннях до цього ж Закону України (чотири прожиткові мінімуми для працездатних осіб), Комітет більшістю голосів підтримав пропозицію щодо обов’язкового голосування законопроекту реєстр. № 8046 виключно у пакеті з іншим законопроектом – з проектом Закону реєстр. № 7153 від 02.10.2017 р. «Про внесення змін до Розділу ХII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» щодо усунення розбіжностей в законодавстві стосовно розміру посадового окладу педагогічних працівників найнижчої кваліфікаційної категорії», нормами якого визначено, що розмір посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
На черговій Погоджувальній раді Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти О. Співаковського озвуче рішення Комітету щодо включення законопроектів реєстр. № 8046 та реєстр. № 7153 до порядку та голосування за них виключно одним пакетом.
2. Про стан впровадження Закону України «Про вищу освіту».
Доповідачем виступала Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Лілія Михайлівна повідомила про стан реалізації Закону України «Про вищу освіту», зосередившись на основних результатах роботи та складнощах з якими стикається Міністерство при практичній реалізації положень цього закону.
Основною метою розгляду зазначеного питання на розширеному засіданні Комітету, було проведення аналізу реального стану впровадження норм Закону України «Про вищу освіту» та розроблення програми подальших спільних дій.
Кардинальних змін потребує також система фінансування вищої освіти, яка нині здійснюється поза розбудовою системи забезпечення якості вищої освіти, є непрозорою і неефективною, не відповідає викликам сучасності та засадам формування єдиного європейського освітнього простору. Держава продовжує розглядати витрати на вищу освіту як елемент соціальної політики, а не як інвестиції в людський капітал, що створює умови для зростання і розвитку країни у майбутньому. Назріла необхідність розроблення нової ефективної моделі фінансування вищої освіти, спрямованої на забезпечення якості вищої освіти.
Найбільш слабкою та вразливою складовою реформи вищої освіти залишається фінансова автономія, оскільки наразі створено лише механізм відкриття закладами освіти рахунків у банках. Однак, де-факто заклади вищої освіти не можуть самостійно розпоряджатись коштами, встановлювати параметри оплати праці тощо. Тобто, фінансова автономія залишається заручником Бюджетного кодексу.
Окрім того, нині у зоні ризику перебуває функціонування закладів фахової передвищої освіти. Статтею 24 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» змінений механізм фінансування закладів фахової передвищої освіти (державних вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації). Заклади освіти, які мають статус юридичної особи, передані на фінансування з місцевих бюджетів, а їх майно має бути передано у комунальну власність. Ті заклади, які не мають статусу окремої юридичної особи і знаходяться у структурі університетів, фінансуватимуться за рахунок останніх. Водночас технікуми і коледжі, які знаходяться в структурі університетів, не можуть отримати достатнього фінансування через те, що, встановивши їх фінансування за рахунок та в межах коштів, передбачених у кошторисах закладів вищої освіти (вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації) державної власності, держава додатково не забезпечила необхідний обсяг фінансування. Така ситуація є загрозливою і може спричинити до знищення значної кількості коледжів і технікумів - структурних підрозділів університетів і академій.
Неоднозначна ситуація виникає і при фінансуванні коледжів і технікумів з місцевих бюджетів. Їх обсяги фінансування залежать від спроможності місцевих бюджетів і в більшості випадків потребують додаткової підтримки з Державного бюджету.
Таким чином, традиційно виникла низка проблем через непідготовленість запроваджених урядових рішень і відсутність аналізу наслідків і ризиків, що виникають в результаті зміни механізму фінансування.
Отже, впровадження Закону України «Про вищу освіту» не дало змогу вирішити низку нагальних проблем, які існують у вищій освіті. З кожним роком посилюється стагнація вищої освіти, стрімке падіння її якості, перетворення окремих університетів на «фабрики зі штампування дипломів» та колосальна міграція молоді за кордон.
З огляду на вищезазначене, зараз найкращий час для внесення відповідних змін до Закону «Про вищу освіту», які мають узгодити його з новим базовим законом, а також вдосконалити ті норми, які на практиці показали свою непрацездатність.
Саме ці обставини зумовили необхідність розробки комплексного законопроекту про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту», у якій беруть участь всі представники освітньої сфери, експертного середовища, роботодавців та громадськості.
Передбачені зміни стосуються трьох основних блоків:
- перехід від командно-адміністративної моделі до моделі корпоративного управління закладами вищої освіти (управління);
- перехід від фінансування будівель та споруд до фінансування освітніх послуг для студентів у сфері вищої освіти (фінансування);
- перехід від системи зовнішнього незалежного оцінювання до комплексної системи освітніх вимірювань як головного інструменту оцінки якості вищої освіти (вимірювання).
Варто зазначити, що проект Закону «Про внесення змін до Закону «Про вищу освіту» є стратегічно важливим документом. Цей закон має нарешті закласти підвалини для розвитку вищої освіти, для інвестицій у неї, для підвищення її якості, для конструктивної зміни мотивації та поведінки всіх учасників освітнього простору.
За результатами гострого обговорення народними депутатами – членами Комітету було прийняте одноголосне рішення спільно з Міністерством освіти і науки України та закладами вищої освіти доопрацювати проект цього Рішення та вийти на наступне засідання Комітету з узгодженою позицією.
3. Про досвід Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» щодо моделі нового типу взаємодії освіти, науки і бізнесу для розвитку інноваційного виробництва та створення конкурентоспроможної економіки України.
Перший заступник Голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський від імені Комітету подякував Михайлу Захаровичу Згуровському за надзвичайно якісні та ґрунтовні матеріали, які можуть лягти в основу моделі розвитку інноваційної, наукової та освітньої сфери, яка пропонуватиметься Уряду в якості базового проекту.
Слід відзначити, що Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (КПІ) визнаний у світі своїми науковими та інженерними школами та інноваційними розробками.
Протягом своєї 120-річної історії КПІ є інноваційним за характером своєї діяльності і орієнтованим на створення складної техніки цивільного і військового призначення.
У своїй доповіді, ректор Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Михайло Згуровський зазначив, що у сучасних умовах КПІ успішно втілює стратегію інтеграції освіти, науки та інновацій, зібравши на своєму майданчику провідні інженерні школи країни, сформувавши інноваційне середовище “Sikorsky Challenge”, до складу якого входять Науковий парк “Київська політехніка”, 110 високотехнологічних компаній зі США, ЄС, Китаю, Японії, Австралії та 10 венчурних фондів. У 2015 році до інноваційного середовища КПІ в рамках Об’єднання “Київська політехніка” долучились ще сім вітчизняних провідних високотехнологічних підприємств м. Києва, виробничі потужності яких задіяні для практичного втілення розробок, що створюються університетом, у тому числі за рахунок значних інвестицій приватних венчурних фондів і компаній.
Протягом 2016-2017 років інноваційне середовище “Sikorsky Challenge” відкрило свої відділення в містах Маріуполь, Вінниця, Дніпро. У 2018 році планується відкрити ще сім відділень в інших наукових і промислових центрах України.
За цією моделлю представники бізнесу та високотехнологічного виробництва спільно з ученими, аспірантами і студентами КПІ започатковують та виводять на національні та зарубіжні ринки сучасні стартапи. За 11 років функціонування такої моделі створено понад 100 високотехнологічних продуктів і технологій із значним соціальним та економічним ефектом. Серед прикладів впроваджених розробок – завод з очищення шахтних вод у місті Алчевську, два перші українські університетські наносупутники “PolyІTAN-1” і “PolyІTAN-2” виведені на космічну орбіту в 2014 і 2017 роках, відповідно, безпілотні літальні апарати “Spec-tator” для здійснення моніторингу наземних об’єктів, програмно-апаратні комплекси кіберзахисту для державних органів управління і багато інших систем світового рівня.
Окреме місце серед розробок університету відводиться проектам у сфері національної безпеки та оборони. Так, за останній час на замовлення Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, Укроборонпрому, Укрспецекспорту, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України здійснюється понад 40 розробок (у тому числі затребувана державою система супутникового дистанційного зондування Землі), шість з яких поставлені на озброєння протягом останніх років.
КПІ розпочав діяльність зі створення на території університету інноваційного багатофункціонального науково-виробничого комплексу “Polyteco Science City” як середовища для розвитку наукомістких технологій за допомогою об'єднання наукових і виробничих потужностей університету та вітчизняних і зарубіжних високотехнологічних компаній та інвесторів. Метою проекту є отримання синергетичного ефекту від об’єднання зусиль лідерів високотехнологічного світового та вітчизняного ринків, інвесторів з людським капіталом провідного технічного університету України (тисячі і десятки тисяч високоосвічених молодих людей у сфері фундаментальних природничих наук, математики та інженерії) для створення національного, високотехнологічного бізнес-середовища.
У цій моделі надзвичайно важливу роль має відігравати держава, створюючи привабливі умови для розвитку високотехнологічного, інноваційного бізнесу, здійснюючи стратегічне планування такого розвитку, вдосконалюючи нормативно-правову базу, інвестуючи необхідний капітал у стратегічно важливі для України проекти, з якими вона може успішно виходити на зовнішні і внутрішні ринки.
Учасники засідання відзначають актуальність та важливість досвіду Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” щодо створення інноваційного середовища “Sikorsky Challenge” для розвитку інноваційного виробництва та побудови конкурентоспроможної економіки України, який заслуговує на популяризацію та підтримку на рівні держави.
Члени Комітету обговоривши ґрунтовну доповідь ректора Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Михайла Згуровського, вирішили прийняти проект Рішення за основу та спільно з Міністерством освіти і науки України, Київським політехнічним інститутом, іншими закладами вищої технічної освіти доопрацювати його до наступного засідання Комітету.
Питання
4. Про затвердження складу робочої групи з підготовки та проведення 21 березня 2018 року парламентських слухань на тему: «Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку» та
5. Про розгляд кандидатури доктора політичних наук, професора, завідувача відділу правових проблем політології Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України Кресіної Ірини Олексіївни для обрання членом-кореспондентом Національної академії наук України за спеціальністю “Політологія» через брак часу (засідання закінчилось на початку 20 години), Комітет не зміг розглянути та було прийнято рішення перенести їх розгляд на наступне засідання Комітету.