Стратегія інноваційного розвитку України може стати тим стратегічним планом реформ, який, як показує досвід провідних країн світу, перетворить Україну в сильну, впливову, економічно розвинену державу.
Обговоренню Стратегії інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів були присвячені парламентські слухання, організовані Комітетом з питань науки і освіти 17 червня 2009 року. У заході взяли участь народні депутати України, представники міністерств, Національної академії наук України, галузевих академій, ректори вищих навчальних закладів, представники виробництва і бізнесу, провідні вчені та фахівці. Крім того, відбулось пряме включення представників наукової громадськості міст Харкова та Дніпропетровська. Слухання транслювались на кількох телеканалах та вперше відбулась трансляція в Інтернет мережі на офіційному веб-сайті Верховної Ради України. Обговорення проблеми слухали близько 2 млн. чоловік.
Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко привітала учасників парламентських слухань. У своєму вітальному слові вона висловила переконання, що «проведення парламентських слухань «Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізацій них викликів», ініційованих Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти, сприятиме консолідації зусиль Уряду, законодавців, наукових і бізнесових кіл задля оптимального розв’язання стратегічних і тактичних проблем інноваційної сфери з огляду на виклики, що постали перед країною. Без сумніву ці парламентські слухання є важливою подією для всього суспільства».
Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко, відкриваючи парламентські слухання підкреслив, що «наука, освіта та інновації стають все більш помітними і визначальними сферами у розвитку суспільства і держави. А особливо переконливим, за його словами, є той факт, що 2009 рік проголошений Євросоюзом Роком креативності та інновацій.»
У своїй доповіді член фракції БЮТ, Голова Комітету Володимир Полохало наголосив, що «світова криза вимагає переосмислити теорію і практику розвитку країни. Країни і корпорації, що вважалися 
прикладом успішної інноваційної діяльності, сьогодні критикуються, світ активно шукає нові рішення щодо соціально-економічного розвитку». Він додав, що «сьогодні як ніколи актуалізуються питання про формування єдиної державної науково-технічної і інноваційної політики.»
Голова Комітету зазначив, що «за 18 років пострадянського розвитку в Україні відбулася деградація структури економіки в напрямку від високотехнологічної індустріальної в бік сировинної, впав її науково-технічний рівень». Також, за його словами, й досі «переважають неефективні інститути, зокрема, у вигляді існування нерівних умов конкуренції та пригнічення попиту на інноваційні фактори виробництва».
Володимир Полохало поінформував, що Уряд і парламент не залишають поза увагою питання інноваційної політики, які червоною стрічкою проходять через всі стратегічні документи, зокрема-програму діяльності Уряду.
Ціллю зазначених слухань, як сказав народний депутат України, стало отримання принципово нового бачення інноваційного розвитку України, надання науково обґрунтованих, прагматичних рекомендацій щодо «дорожньої карти» просування по цьому шляху. Він підкреслив, що «важливо сформувати своєрідний «суспільний договір» між інституціями громадянського суспільства, реального і фінансового бізнесу, наукою і владою». За його словами, попередня формула договору, ґрунтованого на економічному зростанні за рахунок ресурсно-затратних виробництв при ігноруванні інновацій, відкинули Україну на принизливі місця в світових рейтингах конкурентоспроможності.