Комітет з питань науки і освіти 5 жовтня 2009 року провів виїзні комітетські слухання в м. Дніпропетровську на тему: «Промислова власність в інноваційній економіці України: ефективність застосування законодавства та державного регулювання». Це перші в практиці діяльності Комітетів Верховної Ради України виїзні слухання.
В роботі слухань взяли участь народні депутати України, керівники центральних органів виконавчої влади, винахідники та раціоналізатори, представники наукових установ, вищих навчальних та професійно-технічних навчальних закладів, проектно-конструкторських організацій, промислових підприємств, судових та правоохоронних органів Дніпропетровської, Донецької, Запорізької та Харківської областей, які володіють потужним науково-технічним та інноваційним потенціалом.
Під час слухань підкреслювалось, що конкурентоспроможність та стабільне зростання країни визначаються виваженою державною політикою у сфері інноваційної діяльності та охорони промислової власності. Об’єкти промислової власності у розвинених країнах ціняться вище ніж природні багатства, інновації вище ніж інвестиції коли мова йде про фактори економічного зростання.
Голова Комітету Володимир Полохало поінформував учасників заходу, що профільний Комітет протягом останніх років приділяв порушеним на слуханнях питанням багато уваги. Так, відбулись парламентські слухання “Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування” (21 березня 2007 р.), комітетські слухання “Ефективність застосування законодавства Україниу у сфері авторського права і суміжних прав”(3 вересня 2008 року та 3 червня 2009 року), а також парламентські слухання „Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів”(17 червня 2009р.).
Зазначалось, що Кабінетом Міністрів України в останні півтора року здійснено ряд важливих заходів щодо розвитку інноваційної діяльності, підвищення рівня охорони та захисту прав промислової власності та частково виконано рекомендації Комітету. Однак, одноголосно підкреслювали учасники слухань, залишається багато проблемних питань, які не розв’язувалися протягом 15 років і які потребують термінового й системного вирішення. Наслідки світової економічної кризи для України, як наголошували виступаючі, саме тому такі значні, що олігархічний бізнес не запроваджував нові технології та інновації, не впроваджував інтелектуальний продукт вчених і винахідників у виробництво, а через це вітчизняна продукція виявилась не конкурентоспроможною на світових ринках.
Тож, в проекті рекомендацій учасники слухань наголосили на необхідності створення єдиного центрального органу виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності (Комітету чи Агентства) задля систематизації державних управлінських функцій, ефективного використання бюджетних коштів для реалізації інноваційних проектів і програм, ефективного функціонування системи охорони промислової власності, підвищення відповідальності за реалізацію державної політики у цій сфері.
Крім того, в проекті рекомендацій учасники обговорення наголосили на невідкладному введенні в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, яке було ухвалене ще в листопаді 2008 року, „Про право і захист інтелектуальної власності та посилення її ролі у формуванні національного багатства" і яке з незрозумілих причин і всупереч Конституції України та Закону України про РНБО, до цього часу не введене в дію.
Також, відповідним міністерствам і відомствам рекомендується розробити відповідні законопроекти з метою стимулювання інноваційної діяльності, методичні рекомендації щодо виплати винагороди авторам об’єктів промислової власності, методики оцінки рівня піратства щодо використання різних об’єктів права інтелектуальної власності, програму розвитку державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні.
Генеральній Прокуратурі України, Службі безпеки України, Міністерству внутрішніх справ України та іншим правоохоронним органам України учасники слухань рекомендують істотно посилити контроль за ефективним застосуванням законодавства у сфері права промислової власності, недопущення фактів незаконного використання об’єктів промислової власності.