Під час слухань Комітету з питань освіти, науки та інновацій було розглянуто питання: «Реформування спеціальних закладів освіти України та стан впровадження інклюзивної освіти: проблеми і шляхи вирішення».
Зі вступним словом виступив голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Віталійович Бабак.
Головувала голова підкомітету з питань вищої освіти Гришина Юлія Миколаївна. На засіданні були присутні народні депутати України – члени Комітету: Бабак С.В., Колебошин С.В., Кириленко І.Г., Лис О.Г., Коваль О.В., Колюх В.В., Грищук Р.П., Павленко Р.М.
З доповідями виступили: голова підкомітету з питань вищої освіти Гришина Ю.М., заступник Міністра соціальної політики України Коваль О.П., народний депутат України Сушко П.М., заступник Міністра освіти і науки України Мандзій Л.С., заступник Міністра охорони здоров’я України Коваль Д.М.
В обговоренні взяли участь: Уповноважений Президента України з прав дитини Кулеба М.М., Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Сушкевич В.М., освітній омбудсмен Горбачов С.І., Уповноваженого з дотримання прав дитини та сім’ї секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Філіпішина А.А., голова Всеукраїнської Благодійної організації «Благодійний Фонд Порошенка» Порошенко М.А., президент Національної академії педагогічних наук України Кремень В.Г., заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Стригун Д.Г., заступник директора Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації – начальник управління освіти і науки Ігнатьєв В.В., директор Інклюзивно-ресурсного центру N10 Шевченківського району міста Києва Костюк І.К., начальник відділу нормативно-правового та юридичного забезпечення діяльності Національної Асамблеї людей з інвалідністю України Байда Л.Ю., директор школи І-ІІІ ступенів № 275 імені Кравчука Володимира Деснянського району міста Києва Антощак О.В., директор комунального закладу Львівської обласної ради «НРЦ «Левеня» (для дітей з порушенням зору та складними порушеннями) Ремажевська В.М., представник Національної ради дітей та молоді при уповноваженому при Президенті України з прав дитини, посол «One Young World» Невдоха К.С., випускниця спеціальної школи, громадська активістка Дешвар Л.М., директор комунального закладу Сумської обласної ради Конотопська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів Аптерман О.Й., заступник голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Колебошин С.В.
Також на засіданні були присутні представники центральних органів виконавчої влади, закладів освіти, наукових установ, освітянських і наукових громадських організацій, профспілок, експерти, представники секретаріату Комітету, засоби масової організації. Загальна кількість учасників понад 70 осіб.
Учасники слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій відзначають актуальність питання реформування спеціальних закладів освіти України та стан впровадження інклюзивної освіти: проблеми і шляхи вирішення.
Метою комітетських слухань є обговорення шляхів реформування спеціальних закладів освіти інтернатного типу з метою формування їх оптимальної мережі для забезпечення права дітей з важкими формами інвалідності на доступ до освіти, тих дітей, яким необхідні учителі-реабілітологи, учителі-дефектологи (за нозологіями), сучасна корекційно-розвиткова та лікувально-відновлювальна база для здійснення комплексної корекції вад фізичного та інтелектуального розвитку дитини, а також організація освітнього процесу з використанням спеціальних методик.
Одночасно темою для обговорення став аналіз стану інклюзивної освіти, у широкому впровадженні та розвитку якої є гостра необхідність, та визначення проблемних питань і шляхів їх вирішення.
За інформацією Міністерства освіти і науки України станом на початок 2019/2020 н.р., кількість здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, що навчаються інклюзивно в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, склала 25 338 осіб.
Таким чином в Україні в умовах інклюзивної та спеціальної освіти навчаються загалом 142 988 здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, що складає 2,6 % від загальної кількості дітей. Для порівняння, відсоток учнів з ООП, що здобували освіту, у Великій Британії у 2017 р. складав 14,4% , у 2018 р. у США - 14% та 8,1% учнів з особливими освітніми потребами у початкових класах отримували спеціальну підтримку під час навчання у Фінляндії.
Водночас викликом для України залишається відсутність умов, в яких кожна особа має доступ до якісної освіти з урахуванням її потреб без відриву від сім’ї та громади.
Разом з тим, Національна стратегія реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки однозначно трактує реформування закладів інституційного догляду та виховання дітей шляхом їх ліквідації, реорганізації у заклади денного перебування дітей, а критерієм очікуваних результатів реалізації цієї Стратегії є певний відсоток щорічного скорочення таких закладів.
Учасники комітетських слухань вважають, що такий підхід до багатогранної проблеми освіти і реабілітації дітей, зокрема з інвалідністю, є помилковим. Завжди будуть діти з особливими освітніми потребами, які не вписуються в стандартну схему.
Особливо активну дискусію викликало питання щодо перспективи ліквідації спеціальних шкіл та навчально-реабілітаційних центрів.
Громадськість, освітяни, батьки дітей з важкими формами інвалідності стурбовані ситуацією, коли з метою демонстрації позитивних результатів з виконання Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки окремі місцеві органи виконавчої влади без вивчення реальних потреб кожної дитини просто припиняють прийом дітей до спеціальних шкіл.
Крім того, якщо раніше в спеціальні школи могли зараховувати дітей з інших областей, а така необхідність виникає тому, що види спеціальних шкіл за відповідними нозологіями є не в кожному регіоні, то тепер такої можливості немає. Обласна рада може дати замовлення на влаштування дітей з іншої області до школи тільки у випадку, коли інша обласна рада звернеться із запитом щодо зарахування дитини, та зазначить про те, що можливості навчатися інклюзивно в їхньому регіоні дитина не має. Жодна обласна рада такого визнати не хоче, навіть при реальній відсутності умов для інклюзії. Тому питання про те, де мають навчатися діти з областей, в яких немає відповідного виду спеціальної школи (для дітей з порушеннями слуху, для дітей з порушеннями зору, для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, для дітей з тяжкими порушеннями мовлення) залишається відкритим.
Крім того, у багатьох учасників обговорення даної проблеми виникало питання і сумніви стосовно подальшого використання земельних ділянок, комплексів будівель, майна після ліквідації таких закладів та чи не відіграють вирішальну роль при прийнятті рішення про закриття відповідного закладу корисливі інтереси окремих посадовців. У цьому сенсі варто звернути також на реформування санаторних шкіл-інтернатів.
На слуханнях здійснено детально аналіз питання щодо реформування спеціальних закладів освіти України та стану впровадження інклюзивної освіти і озвучено пропозиції.
Рекомендації слухань Комітету з питань освіти, науки та інновацій будуть доопрацьовані з урахуванням пропозицій, висловлених під час засідання та затверджені рішенням Комітету.
http://kno.rada.gov.ua/uploads/documents/37295.pdf
