Діяльність Комітету

Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми VIII скликання 1 сесія

19 січня 2015, 09:50

Стенограма засідання Комітету 24.12.2014 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки і освіти

від 24 грудня 2014 року

Веде засідання Голова комітету ГРИНЕВИЧ Л.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доброго дня, шановні колеги!

Сьогодні відбувається засідання Комітету з питань науки та освіти. Я хочу поінформувати, що ми маємо на даний момент кворум депутатів, членів комітету. І сьогодні присутні Співаковський Олександр Володимирович – перший заступник голови комітету, Литвин Володимир Михайлович; також присутній Іван Григорович Кириленко. Я – голова комітету, Гриневич Лілія Михайлівна. Тобто ми маємо зараз кворум. І Тарас Дмитрович Кремінь. Вибачте, Тарасе Дмитровичу. Ми маємо кворум. Немає ще двох членів комітету, але ми можемо розпочинати.

Зважаючи на важливість питання, хочу вам сказати, що ми сьогодні працювали в дуже складному режимі і надзвичайно напружено вчора  і сьогодні, розбираючи всі документи, які стосуються бюджету на 2015 рік. І комітет підготував проекти рішень по тих законопроектах, які ми будемо розглядати, які, власне, стосуються бюджетного процесу.

Сьогодні відкрите засідання, з рештою у нас всі засідання комітету відкриті, але ми намагалися повідомити всіх і анонсувати це засідання, щоб всі, хто хочуть прибути на засідання, могли взяти в ньому участь. Саме тому ми обрали цю залу, щоб засоби масової інформації також могли бути присутніми під час цього засідання.

До нас доєднується Олексій Олексійович Скрипник, ще один член комітету. Прошу займати ваше місце.

Сьогодні порядок денний такий. В першу чергу ми будемо розглядати чотири законопроекти, які стосуються бюджетного процесу. Це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу, проект Закону про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України, проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу і проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік". От в такому порядку ми будемо їх розглядати.

Сьогодні від виконавчої влади присутні заступник міністра фінансів – Матвійчук Володимир Макарович; також присутня Вашека Галина Володимирівна – директор департаменту фінансів освіти, науки, культури та засобів масової інформації Міністерства фінансів.  Від Міністерства освіти  і науки маємо трьох заступників міністра, тому що міністр зараз знаходиться на засіданні уряду. До нас доєдналася Інна Романівна Совсун – перший заступник міністра. Також присутні Олексій Сергійович Дніпров – заступник міністра, керівник апарату, і Стріха Максим Віталійович – заступник міністра з питань науки. Ми маємо також очільників, керівництво академії наук.

В процесі надання слова я також прошу всіх представлятися, хто будуть брати слово, щоб ми зараз не витрачали час на  представлення кожного. Але ми запрошуємо на обговорення питань всіх присутніх на засіданні комітету.

 Отже, якщо ви не заперечуєте проти порядку денного, якщо у вас є ще якісь зауваження до нього, будь ласка, зараз висловіть.

Прошу, Володимир Макарович.

 

МАТВІЙЧУК В.М.  Шановні народні депутати, ми не бачили порядку денного, який виноситься на засідання комітету. У нас тут є питання по податках і по міжбюджетних стосунках. Ми зараз запросимо людей із Міністерства фінансів, які, бо це не до мого блоку відноситься, зараз ми запросимо їх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В такому разі, ми зараз змінимо порядок розгляду, Володимире Макаровичу, щоб ми почекали їх. Так? І ми розпочнемо, в такому разі, з того законопроекту… Я так розумію, що ми можемо розпочати з пункту другого – проект Закону про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України за номером 1577. І почнемо з нього розгляд. 

Так,  дозвольте,  колеги, доповісти мені це питання. Проекти рішення по цьому питанню у вас є, у членів комітету, а також у представників виконавчої влади є проекти рішень. Я просила проекти рішень надати засобам масової інформації  також, чи всі засоби масової інформації їх мають. І  також керівникам різних підрозділів, які тут є і  профспілці – це дуже важливо, щоб ми обговорювали  з вами цей документ предметно.

Отже, ознайомившись  з проектом  Закону про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність  деяких законодавчих актів  України, поданий Кабінетом Міністрів, наш базовий висновок: повернути  суб'єкту  законодавчої ініціативи  цей законопроект на доопрацювання. Зараз я цей висновок   буду обґрунтовувати,  хочу зауважити також, що  Комітет з питань науки та освіти визначений головним, який має взагалі  узагальнювати висновки і пропозиції всіх інших  комітетів. Зараз на цьому засіданні комітету, ми будемо аналізувати  цей законопроект тільки з точки зору освіти та науки, виключно, тому що ми ще не маємо висновків інших комітетів. Тому  ми зосередимося тільки на тій частині, яка стосується освіти та науки.   

Отже,  шановні колеги, аналізуючи  законопроекти, ми виходили з двох таких головних позицій. Перша головна позиція, що освіта – це конституційний обов'язок  держави. Забезпечення  доступу до освіти -  це функція держави. І не зважаючи на будь-яку  ситуацію в країні, ми зобов'язані цю функцію  виконати. Другий принцип на якому ми стояли, ми розуміємо,  що країна  знаходиться в стані  фінансово-економічної кризи та  війни і розуміємо, що необхідно заощаджувати,  і ми готові  поступитися певними позиціями у цій ситуації. Тобто виходячи  двох принципів, ми аналізували всі  запропоновані документи.

Тому в даному законопроекті  є значна кількість норм, які пов'язані з певними обмеженнями  для освіти. Але, на нашу думку,   вносячи зміни до законів, а не призупиняючи ці позиції, наприклад, на 2015 рік, ми таким чином ці зміни закладаємо на наступні роки. Тому наша пропозиція, там, де можливо не вносити зміни в закони, а тільки віднести їх до сфери, наприклад, регулювання Кабінету Міністрів на 2015 рік або призупинити їхню дію. Краще піти таким шляхом ніж вносити зміну в закон, яку потім дуже складно буде виправляти. Ми вносимо зміну в час глибокої кризи, а в результаті зупиняємо розвиток на наступні роки.

Тепер предметно по кожній позиції. Перше. Дозвольте доповісти з приводу оплати праці працівників. Я хочу всім присутнім нагадати, що у коаліційній угоді, яку підписали всі члени коаліції, у нас є базова позиція, що навіть в умовах заощадження бюджетних коштів, ми не повинні допустити до зменшення рівня оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників. Тому якщо ця позиція не буде задоволена у бюджеті, члени коаліції не можуть за нього голосувати. І у зв'язку з тим, оскільки даний законопроект пропонує надбавки за виконану додаткову педагогічну роботу. Я ще раз хочу сказати, що це не є насправді надбавками, а це оплата за додаткову педагогічну роботу. Хоча в законі вона називається, як додаткова оплата у відсотках доставки. Саме за класне керівництво, перевірку зошитів, завідування навчальними кабінетами, майстернями тощо. Пропонується вилучити ці норми з Закону "Про загально-середню освіту" і віддати ці норми, як такі, що регулюються Кабінетом Міністрів.

Ми розуміємо, що в умовах обмеженого фінансування, ми будемо мати подібну ситуацію як з постановою про престижність праці. І тоді в нас суттєво, орієнтовно, за нашими підрахунками, для кожного викладача  може на 25-40 відсотків зменшитися оплата праці. Ми не можемо допустити до цього, і це позиція цілковито принципова. Точнісінько така позиція виписана в рішенні, яка стосується оплати праці науково-педагогічних працівників. Якщо ми сьогодні визначені законом надбавки, а також поступове їх впровадження, зверніть увагу, що в Перехідних положеннях Закону про вищу освіту є поступове запровадження цих надбавок, заберемо надбавки за наукові ступені і вченні звання, ми не тільки рубаємо під корінь мотиваційну частину для здійснення наукових досліджень, ми суттєво понижуємо статус соціальний науково-педагогічних працівників. Тому це є принципова позиція. І ми дуже просимо уряд прислухатися до цієї позиції.

Наступне. Питання довезення учнів навчальних закладів у сільській місцевості транспортом до місця навчання і додому. Сьогодні воно виключено в цьому законопроекті. З іншого боку, всі тенденції, які сьогодні є щодо децентралізації, демографічного спаду, призводять до оптимізації мережі. Оптимізація мережі – це як наслідок довезення учнів до місця навчання. Якщо ми зараз позицію забезпечення довезення учнів до місця навчання знімаємо, ми суперечимо самі собі у реформі оптимізації мережі навчальних закладів. Таким чином ми не можемо знімати цю позицію. Можемо розглядати якісь певні обмеження на 2015 рік, але вилучати її з закону не маємо права.

Тепер наступне. Це були наші зауваження до Закону про загальну середню освіту. Закон про позашкільну освіту. Так само, як і у випадку зменшення рівня оплати праці працівників системи загальної середньої освіти, ми не можемо допустити зменшення рівня оплати праці працівників системи позашкільної освіти. Колеги, це стосується всіх секторів освіти, тому що на фоні сьогоднішньої інфляції, на фоні того, що ми маємо замороження мінімальної заробітної плати до грудня 2015 року, це означає, що ніяких підвищень не буде. Іти на свідоме, через оці доплати за виконану роботу, зниження оплати праці, ми не маємо права.

Наступне. Іде мова про знову ж обмеження прав педагогічних працівників сільської місцевості. З приводу безоплатного житла з опаленням і освітленням.

Ця пільга діє вже багато десятиліть. І вона є, насправді, стимулююча для того, щоб ми привели людей, педагогічних працівників у сільську місцевість. Надзвичайно ризиковано сьогодні цю пільгу відміняти. І ми добре повинні зважити, яку, насправді, ми отримаємо кількість коштів для бюджету при відміні цієї пільги. На скільки вона значна і рішуча, щоб ми від неї відмовлялися?

І третє до цього закону з приводу встановлення плати за навчання в дитячо-юнацьких спортивних школах. Ми сьогодні й так маємо занепад мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл і звуження доступу до цієї мережі, тому що вона, з боку держави, дуже мало фінансується.

Дитячо-юнацькі спортивні школи вже сьогодні надають платні послуги якоюсь частиною. Якщо ми знімемо з них мізерне державне фінансування, які вони ще зараз мають, це призведе повністю до руйнації мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл.  Тому нам потрібно зважувати зараз не тільки на ту кількість коштів, яку ми зекономимо, а до яких наслідків це може привести в масштабі країни.

Закон про дошкільну освіту. Збільшення на 10 відсотків у місті і у селі плати за харчування дітей в державних та комунальних навчальних закладах.

Ми розуміємо, що зараз відбувається загальне зубожіння населення. З іншого боку, ми розуміємо,  наскільки важливо є забезпечити дітям доступ до дошкільної освіти. І весь закордонних досвід, вітчизняний, і наукові дослідження свідчать, що кожен рік у дошкіллі для дитини покращує її шанси для успішності в подальшому навчанні. Скільки ми зекономимо при цьому коштів, і як ми звузимо доступ до дошкільної освіти. Особливо на селі. Тому я просила б все-таки разом з урядом разом продискутувати також цю норму, наскільки вона є доцільна, і чи є в нас компроміси для цієї норми.

Закон про освіту. Тут іде мова знову про забезпечення учнів загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості до місці навчання і додому. Це та норма, яка дублюється в Законі про загальну середню освіту. По ній позицію я вже нашу озвучила.

У Законі про освіту, зверніть увагу, на сторінці третій пункт 2, запропонована Мінфіном редакція частини п'ятої статті 41 щодо забезпечення стипендії харчуванням учнів професійно-технічних навчальних закладів. Нам потрібно усвідомлювати, що ця норма, знову ж таки, ми маємо її зважити. Яка кількість у нас там є малозабезпечених  учнів, яким ми зможемо, який саме відсоток ми зможемо забезпечити цим харчуванням, якщо підемо тільки шляхом харчування малозабезпечених. Тому що ви знаєте, що по нашій статистиці освітянській у професійно-технічній освіті навчаються діти, які, як правило, всі харчуються не за можливостями, а за фактом. Їм це харчування потрібно. Як правило, це діти соціально не забезпечених родин. Тому ми маємо ризик погіршання цієї категорії дітей.

І, нарешті, 57 стаття, ми хочемо далі обмежувати 57 статтю. Зрозуміло, що 57 стаття призупинена по цілій низці положень вже впродовж багато років. І я думаю, що навіть вчительство, профспілки, звичайно, сьогодні можуть висловитися. І  вчора на своїх виступах вони говорили про те, що вони готові потерпіти у 2015 році і розуміють, що не можуть вимагати виконання всіх положень 57 статті. Але, на чому ми будемо стояти абсолютно жорстко, ми не маємо права зараз зменшувати чинний рівень їхньої оплати праці.

Закон про професійну технічну освіту, це дублюється харчування.

Про вищу освіту. Закон про вищу освіту. Ви знаєте, що це був один з небагатьох проривних, важливих законів, прийнятих році, який завершується. Пропозиція Міністерства фінансів – зупинити взагалі цей закон повністю і вилучити з нього норми. Тобто коли ми приймали цей закон, шановні колеги, ми розуміли, що на 2015 рік нам прийдеться призупинити всі його положення, що потребують фінансування, ми це записали в "Перехідних положеннях". Ми були свідомі цього. Але ж ми не маємо зараз права вилучати прогресивні положення цього закону і вихолощувати його зміст. Тому ми наполягаємо на тому, що ми можемо дискутувати при призупинення певних положень закону, але ми, перше, не маємо права зменшувати рівень оплати праці працівників вищої школи. І друге, ми не маємо права сьогодні вилучати норми закону, які стосуються статусу дослідницьких і  національних університетів. Розуміючи, що сьогодні вони не будуть мати цього, гарантованого законом, фінансування на дослідження.

Закон України "Про наукову та науково-технічну діяльність". Шановні колеги, питання пенсійного забезпечення. Свого часу це питання  стояло як одне з пріоритетних і було одним з небагатьох стимулів для науковців, а саме – їхній рівень пенсії. Звичайно, що зараз відбудеться дискусія на комітеті і ми пропонуємо вас залучитись до неї, наскільки ми можемо тут піти на компроміс. Тому що тенденція до рівного пенсійного забезпечення сьогодні існує  в країні, в тому числі для державних службовців. Ми повертаємося до того  забезпечення пенсійного, як для всіх громадян цієї країни. Тому ми висловлюємо своє застереження, йдучи назустріч науковій спільності. Але просимо, щоб ми зараз обговорили, чи є в нас тут простір все-таки для компромісу з урядом в цій ситуації, яка в країні склалася.

Що абсолютно для нас неприйнятне? Це відміна доплат за вчені звання і наукові ступені. Тому що це призведе до зменшення оплати праці науково-педагогічних працівників. І мотивації очевидно.

Тепер, шановні колеги, я не можу зрозуміти, чому уряд пропонує вилучити і скасувати як таку постанову Верховної Ради  про схвалення Рекомендацій парламентських слухань на тему "Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення". Адже вона не визначає жодних фінансових зобов'язань.

Ця постанова визначає стратегічні напрямки розвитку освіти в країні. І сьогодні цю постанову, яка народжувалася, до речі, у величезній боротьбі з попереднім режимом Януковича, раптом скасовувати, я вважаю, відступом і кроком назад взагалі в дискурсі про майбутнє освіти в цій країні. Тому просимо також не йти на скасування цієї постанови. Тим більше, що вона не несе за собою відповідних зобов'язань.

В цьому проекті рішення випущений, на мою думку, ще один дуже важливий пункт. І я прошу його занести зараз відповідно з мого голосу і до стенограми. А саме: скасування як інституцій методичних кабінетів. Тому що сьогодні нам потрібна розвинена методична служба в країні. Ми можемо ставити питання про скорочення її фінансування. Тому що це кризовий рік. Так багатьом інституціям, про які ми сьогодні будемо говорити, необхідно оптимізуватися і міняти спосіб управління фінансами в своїх інституціях.

І це стосується Академії наук, про яку ми сьогодні також будемо розмовляти, і це стосується методичних служб. Ми можемо зараз розглядати скорочення бюджету видатків на методичні служби наприклад на 30 відсотків, тому що це все дозволяє  нам їх інституційно зберегти. Але розгалужені методичні служби є ознакою  всіх розвинених систем освіти  в інших країнах і сьогодні взагалі  викинути таке поняття з закону є просто однією з ознак  руйнації системи методичного супроводу. Тим більше, що ми плануємо реформу загальної і середньої освіти.

 Шановні колеги, я доповідь свою завершила і запрошую зараз вас до обговорення, щоб ми могли це рішення  доопрацювати, розуміючи що     ми готові піти на певні компроміси. І прошу висловлюватися  в захист своїх власних позицій. Спочатку дозвольте надати слово виконавчій  владі.

Я запрошую  до слова заступника міністра  фінансів Матвійчука Володимира  Макаровича.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати! Безумовно, після такого  виступу  мені наче і коментувати немає чого, але я хотів      лише зазначити  наступне. 

Ми можемо не міняти законів, можемо  далі так жити. Доповідаю, що з 1991 року, з першого дня  незалежності  України приймалися законодавчі акти, які не були забезпечені  фінансуванням, ми обманюємо народ  України.  На сьогоднішній день таких законів в  Україні є на суму 436 мільярдів гривень при 618-ти мільярдах  зведеного бюджету. Давайте приймати рішення. На щастя, ми не приймаємо рішення, значить безумовно, рішення дуже  тяжкі. Давайте згадаємо ту статтю 57 Закону  про освіту, скільки ми будемо ще обманювати  наших вчителів, науково-педагогічних педагогічних  працівників. Скільки?   Давайте визначимося.

Ніякого   зменшення заробітної плати, як було зазначено по статті 57, якщо ми її не відміняємо, немає, бо вона не виконується.

І, мабуть, треба було б вже, щоб вчителі в суди подавали, в усі суди всього світу, значить, якщо ми їх будем дальше обманювати.

Дальше. Що стосується, наприклад, такої системної позиції, як умови оплати праці. На жаль, необхідно констатувати, що з першого дня незалежності України у нас приймають в одному законі одне написано, в другому законі інше. Стаття 8 Закону про оплату праці говорить, що умови оплати праці працівників бюджетної сфери визначаються Кабінетом Міністрів України. На жаль, потім в масі законів появилися норми з оплати праці.

Які закони виконувати? Основний базовий? Чи ті, які були протягнуті на різних хвилях? Я не буду називати їх одним словом. Треба порядок в цьому навести? Чи не треба навести?

Ще раз наголошую. Ні одне рішення уряду не призведе до зменшення оплати праці. Ні одне. І не планується. І навіть те, що от називалися ті постанови, які прийняті, які встановили доплати до граничного рівня, це не їх результат зменшення виплат.

Скажіть, будь ласка, скільки в минулому році людей подало заяви за свій рахунок і пішли у відпустки в зв'язку з нестачею фонду заробітної плати? Скільки в цьому році людей було заставлено піти у відпустки без збереження заробітної плати? Оце результат діянь. І треба щось у цьому плані, щось треба робити.

Наступне. От було згадано. Для чого відміняти постанову Верховної Ради в якій не має фінансових питань?

Шановні народні депутати, у цій постанові є мораторій на закриття установ. Що робити, як треба закривати установи? Ми вообще унікальна держава в світі, у нас даже в Конституції написано, що не можна закрити заклад охорони здоров'я, наприклад. Село зникло, люди виїхали, а фельдшерсько-акушерський пункт повинен там функціонувати, тому що є така норма. Отак понаприймали різних рішень, не дивлячись на фінансові можливості.

Наступне. Ніде, ні в одному законі немає відміни доплат за вчене звання. Немає. Це право повинно визначатися відповідно до Закону про оплату праці за рішенням Кабінету Міністрів, який сформований Верховною Радою України. Було також зазначено, що призупиняється дія Закону про вищу освіту. Уряд не подавав таких законопроектів про призупинення дії Закону про вищу освіту, ні в одному законодавчому акті цього немає. Можливо, мається на увазі про те, що у Бюджетному кодексі є норма, де записано, що порядок і розміри виплат по таких-то законах, там цілка низка таких законів є, визначається урядом. Це є сьогодні і в Прикінцевих положеннях сьогоднішнього закону, і було всі останні роки оскільки не можна забезпечити фінансування, но призупинення закону немає.

Наступне. Можна ще коментувати, можливо… От, наприклад, проїзд, відміна проїзду. Не передбачена відміна проїзду. Ці питання передані в зв'язку з розширенням прав органів місцевого самоврядування. І так далі. Було цілий ряд ще там норми якихось не згадані, я думаю, що ми можемо в процесі обговорення відповісти на будь-які питання.

Я розумію вас, шановні народні депутати, що це дуже тяжко. Повірте, я сам себе відчуваю уголовніком із-за того, що мною особисто підготовлені такі пропозиції. Але треба щось, наводити лад у державі. Іначе ми станемо просто банкрутами. І Україна щезне як самостійна  держава. Дякую.

Ми готові відповісти на будь-які питання, які виникнуть. Що стосується там методичних кабінетів, ми не можемо прокоментувати, оскільки це не наша була пропозиція, і інших там норм, ми не можемо цього коментувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний Володимире Макаровичу.

Шановні колеги, я лише хотіла б доповнити, що мова про мораторій, постанова Верховної Ради про мораторій на закриття навчальних закладів, як ви бачите, не згадана в рішенні комітету. Тобто про цю постанову ми погоджуємося, але ми не погоджуємося про рішення парламентських слухань, це зовсім інша річ.

Отже, я зараз запрошую до слова Міністерство освіти  і науки. Хто буде із заступників міністра виступати.

Будь ласка, пан Дніпров.

 

ДНІПРОВО.С.  Дякую.

Шановна Лілія Михайлівна, шановні члени комітету! Міністерство освіти і науки перед розглядом законопроекту на засіданні уряду проаналізувало його зміст і висловило ряд зауважень. Фактично ці зауваження збігаються з озвученими головою комітету. І ми фактично їх підтримуємо.

Хочемо сказати, що дійсно, на наш погляд, законопроект, в разі його прийняття, призведе до суттєвого погіршення стану умов оплати парці педагогічних працівників, викличе соціальну напругу в суспільстві. І на наш погляд, звичайно, він потребує ґрунтовного доопрацювання перед його розглядом на пленарному засіданні Верховної Ради України. Фактично, Лілія Михайлівна, ви озвучили ці зауваження, я не буду їх повторювати, фактично вони збігаються з нашими. Головним чином ми категорично заперечуємо проти скасування якихось конкретних норм, які вказують, закріплюють певні надбавки, доплати і регулюють умови оплати парці інші, оскільки вважаємо, що вони мають залишитися в законах і мають бути закріплені на законодавчому рівні.

Дійсно, деякі норми з них не фінансувалися, не були підкріплені. Ви згадували в своєму виступі, наприклад, харчування в професійно-технічних навчальних закладах. Треба визнати, що дійсно за ці роки практично ніколи не було передбачено фінансування для забезпечення цього харчування. Фактично у нас харчуються лише  діти-сироти, які навчаються в професійно-технічних навчальних закладах. Але ж наявність цієї норми дозволяє тим же керівникам навчальних закладів вишукувати інші можливості і все-таки забезпечувати це харчування. Тому ми вважаємо, що ця норма має залишитися.

Тому ми підтримуємо ці зауваження і вважаємо, що законопроект потребує ґрунтовного доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ЛИТВИН В.М. В мене питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ЛИТВИН В.М. Олексій Сергійович, і до всіх керівників шановних, з якими тривалий час співпрацювали, скажіть, будь ласка, яка участь була міністерств і відомств Академії наук у підготовці проекту Державного бюджету? Чи це просто результат тетанічної діяльності Міністерства фінансів, розуміючи всю складність ситуації.

Бо я лише одну скажу ремарку, Володимир Макарович, у розвиток нашої дальшої дискусії, що ви сказали правильно, що соромно. У всякому разі після прийняття такого бюджету депутатам, як мінімум, мажоритарникам, треба скласти депутатські мандати і не з'являтися на окрузі, оскільки там розірвуть, оскільки там жевріють і підтримують от імпульс життєвий країни медичні установи, школи, заклади освіти, все інше мертве. І я думаю, що я тільки тепер починаю розуміти чому нам потрібен був міністр фінансів із-за меж України. Треба спочатку було поїхати і подивитись, хоч як буде лягати ця норма закону та чи інша на сільську школу, на ФАП  і на лікарні, яких там, до речі, немає, які давно позакривали.

Я перепрошую за емоцію, просто питання. Чи просто поставили перед фактом, що таким має бути бюджет?

 

ДНІПРОВ О.С. Шановний Володимире Михайловичу,  якщо говорити про підготовку бюджету, то, звичайно, на деяких етапах відповідно до бюджетного процесу Міністерство освіти залучалося до підготовки бюджету, направлялись відповідні бюджетні запити. Якщо говорити конкретно по цьому проекту закону, то, звичайно, що ми його не брали участь у його підготовці, брали участь вже після його підготовки на етапі обговорення і під час розгляду його на засіданні уряду. Таким чином.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Володимир Макарович.

 

МАТВІЙЧУК В.М.  Шановні народні депутати! Було по суті задано два питання –  з точки зору скорочення і участі  міністра фінансів у цій справі. І друге, от наприклад, по науці. Я так розумію, що ви подивилися значне скорочення  видатків на науку і задали це питання.

Значить, що стосується першого питання. Шановні народні депутати, я не думаю, що потрібно на міністра фінансів звертати всю оцю проблему, оскільки міністр фінансів працює буквально декілька днів, і проект бюджету складався до нього. Тому   це все належить до моєї діяльності, не до міністра фінансів. Я прошу тоді, якщо треба буде відповідати перед народом України, то це моя відповідальність.

Що стосується науки, то я би просив, значить, от Міністерство освіти чітко відповісти, значить, на це запитання. А не так  відповідати, як була дана відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Володимире Макаровичу,  ми ще про науку не говорили. У нас зараз буде державний бюджет, окремо  Закон про Державний бюджет, де будуть видатки, і там все є, що, як буде з наукою. Це буде  зараз окреме питання. І я тоді надам слово, Максиме Віталійовичу, вам для доповіді.

Гаразд, зараз  ми обговорюємо, шановні колеги, тільки оцей проект, який я оголосила – 1577. Працюємо тільки з ним. 

Прошу, хто хоче висловитися в обговоренні. ЦК профспілки, будь ласка.

 

РОМАНЮК С.М. Добрий день, шановні колеги! Сергій Романюк, заступник голови профспілки представників освіти і науки України.

Хотів би розпочати свій виступ, знаєте, як написано в Біблії: "Давайте Богу – боже, а кесарю – кесареве".

Стаття 92 Конституції України говорить про те, що виключно законами України регулюються засади регулювання праці. Не Кабінетом Міністрів, а виключно законами України.

І, Володимире Макаровичу, не про освіту Закон був протягнутий чи там про вищу освіту, а саме Закон про  Кабінет Міністрів був протягнутий у Верховній Раді,  де  ви записали свою 8 статтю, що бюджетна сфера, регулюється оплата праці Кабінетом Міністрів. Але ви забуваєте про 4 статтю свого ж закону, вірніше з 1 по 4, де написано, що Кабінет Міністрів діє в межах законів України. І  якщо законами України   визначити якісь регулювання… норми регулювання оплати праці, то Кабінет Міністрів здійснює подальше регулювання в межах тих законів, які вже визначені.

Тому ми підтримуємо позицію комітету. Ми підтримуємо позицію нашого Міністерства освіти і науки України і наполягаємо на тому, що всі норми, які стосуються наших п'яти освітянських законів (це про дошкільну освіту, позашкільну освіту, середню освіту, професійно-технічну і вищу) з цього законопроекту 1577 були вилучені як такі, що протирічать Конституції України, в першу чергу, в частині оплати праці. Не може Кабінет Міністрів встановлювати, як має здійснювати оплата праці. Це прерогатива Верховної Ради. Бо тоді, дійсно, буде пропозиція наступна –  скоротити депутатів вже не до 150, а до 50, якщо у вас заберуть, депутати шановні, всі повноваження.

Ну, от це коротко. Можна говорити багато, але це основна така теза. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Володимире Макаровичу, ви хочете відповісти? Будь ласка.

 

МАТВІЙЧУК В.М.  Шановні народні депутати! Безумовно, ми на жаль, не взяли з собою Конституції, але в Конституції не записано норми, що виключно законами Верховної Ради визначаються умови оплати праці працівників бюджетної сфери.

Ще раз нагадую шановному пану, стаття 8 Закону про оплату праці говорить, що умови оплати праці бюджетної сфери визначаються Кабінетом Міністрів. У цьому ж законі є також норми, хто регулює оплату праці у виробничій сфері. Хай шановний пан прочитає.

 

РОМАНЮК С.М.  …стаття 92 частина шість. Володимире Макаровичу, якщо…

 

МАТВІЙЧУК В.М. Зачитайте, будь ласка, в присутності всіх.

 

РОМАНЮК С.М.  Зачитаю. Стаття 92…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон, бо в нас ведеться стенограма…

 

РОМАНЮК С.  …виключно законами України визначається, частина шоста, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, засади регулювання праці, зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства, виховання, освіти, культури, охорони здоров'я.

 

МАТВІЙЧУК В.М.  Тобто шановному пану треба тільки  роз'яснити, що таке означають засади і основний напрямок…

 

РОМАНЮК С.М.  Володимир Макарович, я розумію, що означає засади, не потрібно прирікатися. Я вас не перебивав, коли ви виступали. Тому що це вже переходить на трошки не зовсім зручні амбіції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Дивіться, колеги, ми всі на великому напруженні.

І всі багато працювали: і уряд, і Верховна Рада. І зрозуміло, що зараз вирішуються дуже важливі питання. Але я прошу зберігати виважений і спокійний тон дискусії.

І так, я продовжую обговорення. Хто хоче висловитися в обговоренні?

Будь ласка.

 

ШУЛЬГА Н.І. Наталія Шульга, директор Українського наукового клубу і також депутат Київської міської ради, Комісія з питань освіти і науки, інноваційної діяльності.

У мене питання  до Міністерства фінансів. Якщо робляться якісь такі драстичні пропозиції, то бажано для людей України мати пояснення, чи є якісь альтернативні пропозиції, які будуть захищати права вчителів. Якщо знімаються надбавки, то, напевно, треба переглядати тарифну сітку або спосіб нарахування зарплати, або погодинний, або повна ставка на рік, а не в залежності 10 годин чи 15 годин і так далі. Такі пропозиції повинні йти. Тоді люди розуміють, що це є реформа, і що це є упорядкування системи оплати в освітній сфері. А не просто давайте знімемо те, що можна легко зняти, залишимо людей на невідомо яких зарплатах, і при інфляції понад 20 відсотків хай люди виживають як хочуть.

Тому і це буде викликати такі протести і у депутатів, які представляють цей народ, і у пересічних людей, тому що це не пояснено, не роз'яснено. Не можна просто щось забирати без пояснення альтернативи і компенсації. Дякую. Це до вас питання. Чи ви намагалися взагалі щось пропонувати альтернативою, чи просто скасовувати і все?

 

МАТВІЙЧУК В.М.  Можна відповідати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати і присутні! Проектами законів, які підготовлені, не передбачено знімання надбавок. Не передбачено.

Там проти всіх норм, які є в законі, написано, що умови оплати праці працівників бюджетної сфери визначає Кабінет Міністрів України. Не передбачено. І ніякого зняття надбавок не буде за рішеннями уряду. Це приведення у відповідність до статті 8 Закону про оплату праці

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу.

 

ЯЦУНЬ О.М. Доброго дня, шановна Лілія Михайлівна! Доброго дня, шановні колеги! Профспілка освітян Києва, Олександр Яцунь.

У мене питання уточнюючі до  Володимира Макаровича. Ми з вами ведемо, скажімо так, системний діалог, але таке враження, що зіткнення цивілізації на різних планетах.

Справа в тому, що надбавки мають бути згідно чинного законодавства  у  фіксованому розмірі. Ви пропонуєте в  граничному з  прийменником "до". Це неприпустимо, тому що при бюджеті, який  має дефіцит, прийменник "до" може намагатися йти до нуля. Тому ми категорично проти таких ініціатив уряду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще хтось по  цьому закону ще хоче висловитися? Будь ласка.

 

КАРАБУТОВА В.В. Доброго дня,  шановні депутати! Доброго дня, присутні! Представник Асоціації міст України, Карабутова Вікторія.

Я би хотіла висловити позицію щодо тих норм, які,  звичайно, зараз викликають неоднозначне ставлення, але їх ухвалення  необхідне для здійснення і  реформування  місцевого самоврядування, проведення децентралізації влади і по направленню тих дій, про які заявляв уряд, що переформатування влади, надання більше повноважень органам місцевого самоврядування, в тому числі передання їм відповідних фінансових ресурсів, має забезпечити  надання тих мінімальних послуг, які відповідають, як зараз говорять, нормативам європейських стандартів.

Я би просила народних депутатів підтримати норму щодо надання органам місцевого  самоврядування права самостійно приймати рішення про реорганізацію і ліквідацію закладів освіти, які належать до комунальної власності.  А також про скасування  мораторію, який забороняє здійснювати, приймати такі рішення.

Також прошу підтримати норму щодо надання права пільгового проїзду, прийняття рішення органами місцевого самоврядування щодо надання пільгового проїзду дітям. Ці дві норми є взаємопов'язані, тому що якщо на території сільської, селищної, міської ради буде прийнято рішення про оптимізацію мережі, тобто, якщо одна малокомплектна школа, яка потребує значного фінансування припинить своє існування і діти будуть ходити в інший навчальний заклад чи, це стосується дитячого садочка, то тоді органи місцевого самоврядування мають право і в них будуть ті повноваження і відповідні фінансові ресурси для забезпечення безкоштовного проїзду дітей педагогічних працівників до місця їхнього навчання і роботи.

Ще прошу також підтримати норми щодо забезпечення харчування. Зрозуміло, що ті норми по харчуванню, які існують зараз, вони не забезпечуються фінансово. І збільшення частки плати батьків в цій частині хоча б на 10 відсотків воно, можливо, покращить цю ситуацію у фінансуванні. І підтримаємо норму щодо надання пільгового харчування лише тим категоріям дітей, які дійсно цього потребують, тому що, ну, всім відомо, що не всі діти хочуть їсти в школах те, що їм дають, а ці діти, які малозабезпечені, то за рахунок збільшення плати і надання їм пільгового харчування їхню якість харчування буде збільшено.

І на рахунок оплати праці. Ми підтримуємо позицію Міністерства фінансів щодо того, що будь-які норми щодо оплати праці, які мають бути конкретизовані, різні надбавки, доплати мають ці регулюватися постановами Кабінету Міністрів. А в законах має бути визначені основні принципи, засади і визначення повноважень тих органів, які мають визначати ці частки по оплаті праці. Так що… Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хто хоче ще виступити в обговоренні? Якщо немає бажаючих, я запрошую зараз народних депутатів висловитися з приводу пропозицій до цього рішення. Будь ласка.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я дякую, Лілія Михайлівна.

Шановні колеги, я хочу, Володимире Макаровичу, повністю підтримати вашу тезу, що ми обманюємо народ,  з цього почати. Ми, дійсно, його обманюємо, тому що Євро-2012, коли було викрадено 10 мільярдів доларів, інші проекти "Укрзалізниці", кількість офшорів, кількість олігархів. Далі. За 4 роки зменшення золотовалютних запасів України з 35 мільярдів до 15 мільярдів. Оце є обманювання народу. Але ми не повинні вирішувати питання за рахунок соціальних програм.

Я хочу сказати як народний депутат, є така у нас преференція, сказати, що ми, Володимире Макаровичу, наймали уряд, ми. Верховна Рада наймала уряд, який нам обіцяв в Програмі уряду вирішувати ті питання, які записані в Коаліційній угоді. Все, що написано в законі, ну, в проекті Закону 1577, це є повне порушення Коаліційної угоди, тому що воно порушує головні принципи. Я з Володимиром Михайловичем повністю солідарний, я –  мажоритарщик.

Я був на попередньому тижні в Херсоні. Хочу сказати, що я зустрічався з профсоюзами місцевими освітянськими і зустрічався з колективами університетів, шкіл  і таке інше. Більше ніж 300 людей, отак, очі в очі ці були зустрічі. Я хочу сказати, що у мене є проблема повернення до мого рідного міста. Тому,  я думаю, що Мінфін, ми категорично, я вам зразу хочу сказати, що ми маємо вплив. Я належу до фракції "Блоку Петра Порошенка" і хочу сказати, що ми обговорювали це питання і ми будемо блокувати, якщо в такому вигляді це буде зроблене. І я буду особисто на фракцій просити всіх підтримати цю позицію. Абсолютно це неприйнятно… Мінфін хай вирішує питання де знайти на це кошти. Але в такому вигляді це неможливо.

Далі. Я хочу сказати про те, що, підтримати тут Лілію Михайлівну повністю, що не можна знищувати методичні кабінети. Ми маємо зараз існуючу… Ні, ні, ну, там це записано в одній із норм, що виключити норму щодо… Да. Я просто хочу сказати про те, що ми маємо зараз існуючу модель освітню. Там є різні суб'єкти, які мають різні функції виконання. Якщо ми хоч одну, один елемент цієї системи будемо витаскувати, просто ця система буде в цілому руйнуватися. Це також стосується, це далі, але я хочу сказати, це стосується і академій наук і таке інше.

Якщо ми маємо розмову про те, щоб трансформувати систему, щоб вона була більш ефективною, це вже інший аспект. Але що стосується дошкільної освіти, початкової, середньої, вищої освіти, ні в якому разі ми не можемо підтримувати законопроект 1577, бо він зруйнує систему, і тоді ми з  вами будемо не тут сидіти, а думаю, будемо шукати місця за кордоном. Дякую.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, декілька тез. Враження  від того, що отримали вчора  народні депутати вранці. Я хочу Володимиру Макаровичу сказати, який має величезний досвід роботи  в багатьох урядах, были времена, то таких циничных еще не было. Вбачте за класику на  російській мові, було-було, але такого ще не було. І праві, коли заключне слово говорили, що вам теж і соромно самому стає. Ми з вами теж працювали в чотирьох урядах, і були дуже тяжкі часи, але щоб так.

Я розумію, що до цих пухлих документів, над якими ви  денно й ночно працювали, не вистачає однієї сторінки. За умови цієї сторінки в залі було б 400 голосів однозначно. На цій сторінці написати: "В країні війна. Оголошується воєнний стан. Це особливий режим роботи економіки, особливий режим роботи всього народногосподарського комплексу, соціальної сфери і так далі. Лозунг: "Все для фронту, все для победы". Тоді все зрозуміло. Тоді все зрозуміло. Тоді:  вставай, страна огромная.

Але ж читаємо другий документ, в якому чорним по білому: все нормально. Зростання доходів державного  бюджету на 93 мільярдів проти 2014 року –  на 93. Скільки на оборону йде  в цьому зв'язку? 86. А на 93 зростають доходи в 2015 році.

Так, падіння ВВП очікується відповідно, зрозуміло. Зрозуміло, що будуть шукатися інші джерела, розширюються можливості збирання податків, податкова база і так далі, я трошки нижче за це скажу. Але ж в цих умовах, коли в усьому світі, ви правильно надсилаєтеся на досвід цього світу, для чого бюджет у всьому  світі в цивілізованих країнах пишуться? Це коли ті, хто працюють, діляться з тими, хто ще не може або вже  може. Це левова частка видатків. Тих, хто не може,   це те покоління, яке ми повинні навчити, це наше наступне, і тим, хто вже своє відхекав, відпрацював, їх треба якось захистити. Оце дві левові частини видатків бюджету в будь-якій цивілізованій країні.

Ми беремо, душимо власне майбутнє. Воно майже півзадушене. Ну, хай ми проспиртовані ще тримаємося, старше покоління, а що з дітей. А що з них? Що з них ми очікуємо?

Третє питання. Друзі, секрету не буду відкривати, бо чотири каденції в уряді відпрацював, я знаю. Мінфіну була поставлена задача: під шумок, а раптом пройде так, як влітку, під шумок поздирайте все, що можна,  а раптом, під загальним лозунгом, дійсно, "Все для фронта, все для победы". Поздирали все, що могли, але ж в резерві мільярдів 20 то єсть. Ну, це завжди так робиться. А раптом не пройде, то потихеньку ж будемо відщипувати, потихеньку, тому, тому, тому.

Володимир Макарович,  знаємо секрети трошки, трошки знаємо. Бо чорним же ж по білому написано. Так куди тоді видатки йдуть? Куди тоді йдуть плюс 98, якщо на оборону 80? Куди тоді вони йдуть? Якщо скорочується освіта і наука, ви бачите, на які пропорції, не хочу цифри називати, вони ж у вас всіх в руках єсть. Куди тоді йдуть? Значить, мільярдиків 20 в резерві єсть.

Володимир Макарович, розкошелюйтесь на науку і на освіту – це найкращі інвестиції в майбутнє, це інвестиції в людський капітал. Ні в що інше не дають інвестиції такої віддачі, як в людський капітал – це освіта і наука. Володимире Макаровичу, протягнете закон, він в залі пройде, голосів для цього достатньо, ініціатори в залі сидять. Протягнете адміністративно-територіальну реформу, я в цьому не сумніваюсь. Із 11 тисяч сільських рад залишиться 400, 400. Сільських районів в 20 разів скоротиться. Автоматично це за собою потягне рівно ж на стільки скорочення всієї інфраструктури в селах, які будуть об'єднуватися примусово, за 2 роки. Бо план поставлений: за 2 роки об'єднати всіх.

Трошки в бюджеті там поставили, для того, щоб трошки пряником поманить об'єднані громади. Але ж закриються школи, амбулаторії, дитячі дошкільні заклади. Автоматично все позакривається. І ви в цей час пишете чорним по білому: ніякого підвозу дітей не буде. Що це? Володимир Макарович, та приберіть хоч абсурди ці! Ну, не лякайте ж весь світ! Одна школа залишиться на 50 кілометрів в окрузі, і ви не збираєтесь підвозити дітей. Ну, що це таке? Ну, що цце? Ну, хто цей абсурд написав? Хто його написав?

І останнє. Володимир Макарович, ви завжди будете говорити: дамо, знайдіть джерела. Володимир Макарович, говорю вам джерела.  "Дзеркало недели"  читайте. Ваші ж спеціалісти написали в минулому номері, ваші спеціалісти. Бо без ваших спеціалістів навряд чи хто б дав такі  матеріали, таке видання. 300 мільярдів на поверхні лежать. 300 мільярдів лежать на поверхні. Офшорні зони вчора клялися  всі, Кіпр, тільки прикриємо Кіпр. Та Кіпр уже давно не офшорна зона.

Володимир Макарович, 49 відсотків експорту йде через офшорні зони. В якій країні цивілізованій, ви тут зсилаєтесь весь час на цивілізовані країни, в яких країнах ще таке є? 49 відсотків експорту. Володимире Макаровичу, навіть за наших умов  це 80 мільярдів чистоганом надходження до бюджету, 80.

Володимире Макаровичу,  скільки ж буде в цій країні, в одних руках шахти, в одних руках гірничодобувна промисловість, в цих же руках коксохіми, в цих руках обленерго, в цих руках металургійні заводи? На  виході платить металургійний завод цьому холдингу. І той  експортує в офшорну зону для того, щоб нічого не платити. Скільки оце буде ця оптимізація? Немає ж у проектах, які ви надіслали, немає цього всього:  прибирання оцих податкових ям, оцієї штучної оптимізації, де ніхто не  платить в рамках цього холдингу?

Володимире Макаровичу, за корисні копалини за надра ми платимо в 2-7 разів менше ніж платить Європа. Навіть платимо менше ніж у Польщі, де теж м'яким варіантом, ліберальним  виходили з цієї ситуації. Ми по-прежнему залишаємо олігархам: так як жили, так  і живуть.  І в попередньому проекту, що  ви надіслали, взагалі навіть те, що влітку було прийнято, хоч трошки з них поскубти, прибрати й це.

Володимире Макаровичу, це  ваші фахівці дали видання, яке опублікувало, 300 мільярдів без напруги можна зібрати в бюджет сьогодні в тяжкій економічній ситуації. То 300 мільярдів, ми розуміємо, що ми живемо не в Німеччині, не в Бельгії, ми живемо в України, швидко це не вдасться зробити, бо  олігархи привели теж немало депутатів сюди. Це важкувато буде зробити. Але мільярдів 150  можна було б позбирати, дійсно, для фронту і для побєди.

Володимире Макаровичу, не чіпайте ту сферу, до  якої ви сьогодні прийшли. Спасибі, що ви прийшли, найбільший фахівець, який там залишився в уряді. Не чіпайте, не чіпайте майбутнє. В залі це не пройде.   

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Григоровичу.

Будь ласка, Володимир Макарович.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати, в законопроектах, які подані, нема відміни проїзду дітей, немає.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Ну, ось же порівняльна таблиця, Володимир Макарович. Ось порівняльна таблиця.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Там написано… Там написано. Взагалі зберігаються за рішенням органу місцевого самоврядування.

Друге. Я з вами абсолютно згоден за 150 мільярдів гривень по офшорних зонах і так далі, абсолютно. Давайте приймати рішення. Беремо джерелом фінансування всіх державних органів, включаючи Верховну Раду, за рахунок надходжень оцих додаткових від офшорних зон. А гроші, які є сьогодні передбачені на ці органи, віддаємо на освіту. Я думаю, що це буде нормально.

І останнє…

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Маленька, дуже малесенька-малесенька правка. Володимир Макарович, скільки ми просимо, ви записали ще при Азарові, ви записали, що це може вносити, скасування міждержавних угод, тільки уряд, не можуть депутати вносити. Депутатських ініціатив 22 було за цей період, після того, як ми підняли проблему Кіпру. Причому вносили всі: і одні, і другі, і треті. В зал не можна вносити по Регламенту, бо тільки уряд міждержавні угоди може скасовувати. Ну, внесіть тоді! Ну внесіть же ж!

 

МАТВІЙЧУК  В.М.  Добре. Я не працював при Азарові, значить, от і  не займаюся податками. Я передам нашим з цього приводу. Але я цю підтримую ідею – фінансування всіх державних органів за рахунок додаткових надходжень від офшорних зон.

Значить, і наступне. Що стосується, от ви сказали, додаткові доходи. Шановні народні депутати, значить от, збільшення видатків на оборону і на обслуговування боргу, я  просто наведу борг по пам'яті, 83 мільярди,  треба віддати, які були натюкані в минулих роках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте, я пропоную рухатись далі, бо в нас ще попереду три законопроекти.

Ще з цього приводу, так, 1557? Будь ласка.

 

ЛИТВИН В.М. Ви знаєте, шановні колеги, в нас виходить, що ми намагаємося відбити м'яч на сторону Міністерства фінансів, в даному разі –   Володимира Макаровича. І він розуміє ситуацію, і ми розуміємо ситуацію. Давайте подивимося, а яка ж у нас далі перспектива. Якщо XIX сторіччя  це була боротьба за території, і це був показник успіху держави, то ХХ сторіччя це була боротьба за енергоносії, ХХІ сторіччя – це боротьба за мізки,  боротьба за людину. Є в нас ця боротьба за людину? Ні, немає.

Наступний момент. Я думаю, що у нас дуже багато політиків зацікавлені в тому, щоб отака ситуація ні війни, ні миру в країні продовжувалась. Бо тоді діє мобілізаційний принцип: якщо ти не хочеш порушувати Конституцію і голосувати за абсолютно дурне рішення, зразу тебе притискають до стінки, що ти не хочеш підвищити боєздатність країни. Конституція… Знаєте, це вже стала, вибачте мені, такою, за викликом, треба –  поклялися, треба – її знівелювали…

Весь час ми говоримо про злочинну владу. Да, злочинна влада була, але вона була відкрито злочинною, да, і цинічною і говорила: ми такі, ви нас бійтеся. А сьогодні не менш цинічна дія, але прикрита демократичною фразеологією.  От Іван Григорович правильно сказав, сьогодні всі прекрасно знають відкати, кришування і таке інше.

Я простий приклад, Володимир Макарович, назву вам – Закон про спадщину, про оцінку майна. Що держава від цього щось отримує, і скільки потрібно було зусиль? Спочатку одні стояли на чолі, потім помінялась ситуація, вони підповзли під інших і в сільській місцевості з людини витягують все, якщо вона хоче переписати у спадок свій будинок своїм дітям чи онукам. Оцінка майна – 4, 10 тисяч. Люди таких грошей в селі не бачили. Це так просто для того, щоб ми розуміли, що відбувається на селі.

Зрозуміло, що ситуація складна. Зрозуміло, що треба стискуватись. Але і зрозуміло й те, що очевидно треба провести дискусію і Кабінет Міністрів разом з Верховною Радою… Я  не зобов'язаний цією угодою коаліційною, я розумію, що бюджет приймуть. От всі ми поверещимо, покричимо, один раз натиснуть, перед канікулами, під ялинку, і цей бюджет незмінний буде проголосований. Побачите. Але давайте тоді скажемо, провести треба серйозну було б дискусію, щоб люди розуміли про те, що це бюджет виживання, але разом треба дати відповідь, як повинні вижити вчителі, освітяни, науковці. Як вони будуть виживати?

Давайте тоді порахуємо, Володимир Макарович, комунальні платежі і ту заробітну плату, яку ви пропонуєте. І не будемо говорити про те, що ми обманювали людей. Да, ми всі обманювали перед виборами і перед останніми виборами всі обманювали. Але тоді давайте скажемо людям, що ресурс, резерв для виживання на мінімумі у вас є. Його немає.

І тому треба визначити було б пріоритет, зробити пріоритетом охорону здоров'я і освіту, крім оборони,  все інше має потерпіти. Давайте не демонструйте гонитву у створенні різного роду структур і органів, які додатково створюються. У нас чим більше демократії, тим більше структур, які один одного контролюють. І тоді, очевидно, треба прийняти бюджет було б у січні місяці, не посилатись на те, що місцеві бюджети не приймуть. Але, щоб люди зрозуміли, що вони мають, який ресурс, який резерв для виживання і де межа компромісу.  Зрозуміло, що є резерв в Кабінеті Міністрів, і він буде, цей резерв, розподілятися, я кажу для своїх колег, і ви це знаєте не гірше мене, для того, щоб знайти необхідні голоси. От пролобіюють ці групи, які є у Верховній Раді, які стоять за тим чи іншим бізнесом, вони будуть задоволені, і вони голоснуть за бюджет.

Я не бачу в сфері освіти і науки з урахуванням цих законів, як може вижити вчитель, як може вижити науковець. Я не кажу про те, що треба було б на цей рік при такому підході сказати, що ми беремо всі канікули: і науковці, і освітяни –  і діти не будуть навчатися. А після того почнемо робити.

І ще один момент, Володимир Макарович. Якщо так важко, то давайте знайдемо компроміс і запишемо, але рішенням Верховної Ради, не Кабінету Міністрів, що все віддається на відкуп Кабінету Міністрів, що ці обмеження будуть існувати протягом 2015 року. Тоді очевидно, яка залишиться надія. Чи першу половину року. Давайте якось знайдемо компроміс в цьому плані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще одне питання. Отже, ми зараз стоїмо перед питанням: де є компроміс взагалі? От в цьому, саме в цьому законопроекті, давайте от конкретно про нього говорити, щоб прийняти рішення.

Володимир Макарович кілька раз підкреслив, що, наприклад, безкоштовний проїзд чи харчування воно не скасовується, а покладається на органи місцевого самоврядування. Ми хочемо зрозуміти, чи органи місцевого самоврядування можливість це зробити, чи ті додаткові податки, які там будуть в них залишатися, створять їм можливість на себе брати такі додаткові функції, коли ми з центрального бюджету не плануємо їм кошти на перевезення і на харчування таких категорій дітей. Якщо ваша ласка, дайте відповідь на це питання.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Ми вважаємо, що органи місцевого самоврядування будуть мати таку можливість, оскільки і в 2014 році за рахунок кошика номер два вони збільшували видатки на освіту, і інші галузі.

Що стосується от пропозиції. Я, дійсно, згоден з тим, що, можливо, ми доповімо своєму керівництву, навіть із політичної точки зору, хоча я знаю, що протягом 10 років ще наступних ми не зможемо добавити видатки на 500 мільярдів, значить, які не забезпечені фінансово. Але, можливо, з точки зору. ну, от збереження спокійної ситуації, можливо, треба було встановити ці обмеження тільки на 2015 рік. Я доповім це керівництву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже… Будь ласка. Ви ще хочете щось запитати?

 

КАРАБУТОВА В.В.  Да, я можу доповнити. Асоціація міст України. Ми проводили дослідження і опитування міст щодо пропонованих змін до Бюджетного кодексу.

Там відбувається переформатування зміни надходжень до місцевих податків і відповідні відрахування. Так ось, за нашими підрахунками, місцеві бюджети отримають додатковий ресурс в розмірі близько 39 мільярдів гривень. І, звичайно, ці всі кошти не будуть витрачені виключно на одну галузь. Але це дає той резерв, ту можливість і ту спроможність органам місцевого самоврядування, дійсно, забезпечити і пільговий проїзд, і належне харчування дітей у навчальних закладах, у школах, у садочках. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре. Дякую, шановні колеги.

Я пропоную зараз повернутися до нашого рішення. Врахувати позиції з приводу того, що ми категорично  наполягаємо на тому, що не можна скасовувати фіксовані доплати працівників системи освіти і науково-педагогічних працівників. Це категоричне наполягання.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Ми не скасовуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви не скасовуєте, ми зараз говоримо про те, що ми проти вилучення цих норм з закону. Ви пропонуєте вилучити ці  норми і віддати їх під регулювання Кабінету Міністрів, ми категорично проти цього. Оце є наша позиція.

Далі, інші позиції, які стосуються перекладення на органи місцевого самоврядування проїзду, безкоштовного харчування, вони є дискусійними. Ми сьогодні почули різні думки з цього приводу. У своєму рішенні ми можемо це також вказати, але безкомпромісна позиція полягає у рівні оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників. Шановні колеги, ви підтримуєте таке рішення? Тобто ми беремо, приймаємо це рішення за основу, вносимо також ті поправки, які сьогодні звучали, по методичних кабінетах, щоб їх не вилучати і робимо акцент на важливості збереження рівня оплати парці.

Хто за таке рішення, шановні депутати, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

Друге, наступне питання порядку денного, воно є в порядку денному за номером 3. Проект… За номером 4: про проект Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" (реєстраційний номер 1000). І це дуже важливий так само проект, який ми маємо серйозно опрацювати, тому що вже мова буде іти також і про конкретні цифри.

Дозвольте, я доповім по цьому законопроекту позицію комітету. Ви маєте рішення перед собою. Щоб я не змушена була його читати, я доповім тільки основні позиції.

Перше. Ясно, що в цьому законопроекті, в бюджеті, відобразилися ці норми відміни, які ми щойно обговорювали, і це стосується загальних цифр бюджету. Але, що, в першу чергу, кидається в очі при знайомстві із законопроектом? Це різке обмеження фінансування наукових досліджень в країні. Сьогодні ми маємо вже впродовж років весь час поступове зменшення державного фінансування науки і доведено воно зараз до 0,23 відсотка ВВП. Очевидно, що це мізерне фінансування допомагає поки що втримати тільки функціонування і збереження інституцій. Ми підняли категорично питання про критерії результативності наукових досліджень і зараз готується Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність", який повинен змінити механізми фінансування, запровадити конкурентний спосіб отримання такого фінансування і це призведе до нормування інфраструктури науки, і має підняти результативність наукових досліджень. Але в жодному разі не може сприяти результативності наукових досліджень неймовірне скорочення фінансування, яке заплановане в цьому бюджеті.

Сьогодні ми маємо ситуацію, коли, наприклад, зменшення фінансування Національної академії наук іде і на національним галузевим академіям наук зменшено на 28 відсотків разом. При цьому деякі академії поставлені під загрозу взагалі знищення. Наприклад, Національна академія педагогічних наук має зменшити фінансування понад 60 відсотків. Отже, зрозуміло, що при цьому інституційно втримати цю академію взагалі не вдасться. Ми погоджуємось, я ще раз хочу засвідчити уряду, що ми погоджуємось, що нам потрібно оптимізувати інфраструктуру науки і результативність наукових досліджень. Але це не робиться шляхом знищення взагалі цієї інфраструктури і такого драматичного скорочення фінансування.

Так  само Національна академії аграрних наук України забезпечується лише на 50 відсотків. Вірніше скорочуються її видатки на  50 відсотків, в половину.

Драматично, так само, скорочені видатки на фінансування університетської науки і це знайшло відображення в нашому рішенні. Я хочу звернути увагу вже безпосередньо на пункти  рішення, збільшити, перше, щодо збільшення обсягів видатків Міністерство освіти і науки України. Дозвольте мені прокоментувати запропоновані цифри, щоб ми могли предметно про них дискутувати.

І так, по 40 коду 70 мільйонів гривень – це якраз ці дослідження, кошти на науку, які потраплять в державний фонд фундаментальних досліджень. Це те, що живить всю університетську науку. Ми не маємо права сьогодні так скорочувати ці кошти і наша пропозиція додати ці 70 мільйонів.

Сьогодні брак мотивації для молодих вчених займатися в Україні наукою, невеличкі, сконцентровані програми різноманітних державних премій, стипендій і грантів – це поки що єдиний сегмент, де ця мотивація є. На конкурсних засадах, яка нам допомагає стимулювати і показувати молодих вчених. Ми хочемо скоротити це також, наша пропозиція збільшити тут фінансування на 8 мільйонів.

Завершуючи, все-таки, з наукою хотілося б також привернути спочатку увагу до коду 90, де у Національному університеті Шевченка також були забрані всі кошти на науку. І ми пропонуємо їм додати 20 мільйонів гривень. І дуже для нас важливим є код 80 – це 6 мільйонів гривень на зобов'язання України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва тому що це те, що нам сьогодні відкриватиме, взагалі, можливість долучення до Європейських програм. Якщо ми за це не заплатим ми не будемо мати можливості на вихід дуже великих ресурсів, які сьогодні нам може запропонувати Європейський Союз.

Звертаю увагу, оскільки ми зараз говоримо про науку. На 5 пункт щодо збільшення обсягів видатків Національної академії наук. Тут є загальна цифра 654 мільйони 800 тисяч гривень. Зрозуміло цифра велика, але вона розбивається на першочергові потреби і ті потреби, які є пропозицією Національної академії наук. Я думаю, що тут присутній Віце-президент і він озвучить конкретику розбивки цих цифр. Бо зрозуміло, що пріоритетом є видатки обов'язкові пов'язані з заробітною платою і сьогодні є загроза, що ми знову ж таки не втримаємо заробітну плату працівників академії, а є також пропозиції пов'язані з забезпеченням обороноздатності країни.

Дуже важливим 6 пункт збільшити обсяги видатків Національної академії педагогічних наук. Шановні колеги, ми плануємо прийняття Закону про освіту нам потрібен науковий супровід реформи освіти там є дуже важлива частина, яка стосується змісту освіти. Хто буде напрацьовувати цей зміст освіти? 30 осіб Інституту змісту освіти Міністерства освіти. Хто буде це все робити? Тобто нам важливо зараз зрозуміти, як Національна академія педагогічних наук переструктурується під реформу освіти. Як буде на неї працювати. Але ми немає право її зараз знекровити таким фінансуванням на наступний рік.

Так само 7 пункт стосується Національної академії аграрних наук. Складається враження по багатьох показниках, що цю академію хочуть знищити. Знищити заради земель які сьогодні має академія.

Так само у нас є пропозиції по Національній академії медичних наук і Національній академії правових наук. Ще раз повторюю. Ми можемо дискутувати обсяги, які ми там написали в пропозиціях, але якщо ви зменшуєте   фінансування чогось більше, ніж на 30 відсотків, це означає, що закладається руйнація цієї академії.

Тепер, повертаючись до першого пункту, тому що це вже стосується освіти. Шановні колеги, 70 код, 333 мільйони 200 тисяч гривень, я хочу розшифрувати цю велику цифру, щоб ми поговорили про пріоритети у цій цифрі. Що це є? Ми побачили, що у нас закладені підручники тільки для дітей-інвалідів і малозабезпечених, але  в нас є підручники для національних меншин. Ці підручники дуже дорогі у зв'язку з тим, що вони виходять маленькими тиражами. І ми не можемо віддати оплату цих підручників для батьків. Тому що такий підручник інколи може коштувати 150 гривень, через низький тираж. Тому держава забезпечуючи право національних меншин здобувати загальну середню освіту рідною мовою, мусить ці підручники взяти на себе. Я не говорю про таку меншину, як російськомовна меншина, вони будуть мати, їхні тиражі підручників будуть мати практично ту саму ціну, що україномовних підручників. Але ті, які польською, угорською мовою, ці меншини, румунською, вони будуть дуже дорогими. І тому в  нас є закладені кошти на ці меншини… Світлана Василівна, це…? 70 мільйонів.

Тепер, друге, що сидить в цій цифри 333 мільйони. Судячи  усіх тенденцій, ми плануємо оптимізацію мережі. Із цим згодні всі. Ви бачите, ми тут також скасовуємо мораторій на закриття навчальних закладів. в нашому рішенні ми не підтримуємо збереження цієї постанови. Але це означає, що нам буде потрібна програма "Шкільний автобус". Звідки органи місцевого самоврядування візьмуть кошти на таку кількість шкільних автобусів, якщо їм ще взагалі треба заплатити за бензин і взагалі за доїзд цих дітей. Тому програма "Шкільний автобус" абсолютно необхідна в напрямку цих реформ. І ми запланували під цю програму тут 160 мільйонів гривень, 163,2 мільйона.  В нас ці всі розбивки є.

І, нарешті, коли ми сьогодні говоримо про обладнання шкіл, зрозуміло – це є позиція, яку можна дискутувати, але тут сидить те, чим ми можемо поступитися на 2015 рік – це забезпечення кабінетів природничих напрямків наук. Цим ми можемо поступитися, але підручники меншин, автобуси – це те, що абсолютно життєво необхідно закласти до державного бюджету.

Ще наступна дуже важлива позиція, ми бачимо в проекті бюджету перенесення фінансування частини навчальних закладів на місцевий рівень. І хотіли б тут виокремити дві групи навчальних закладів щодо яких ми маємо дуже вагому аргументацію аби їх не переносити на місцевий рівень. Перша група – це ті заклади національного рівня, які займаються освітою і вихованням дітей з усієї країни. І мають відповідно таке значення, що ми не можемо їх фінансувати з якогось місцевого бюджету, тому що місцеві бюджети цього просто не зможуть потягнути. А саме, ми виокремили, подивіться, будь ласка,  в третьому пункту  такі загальноосвітні навчальні заклади, наприклад: Фізмат-ліцей, Дитяча інженерна академія, Міжнародна українська школа, колеги, це ж Міжнародна українська школа забезпечує дистанційне навчання дітей в різних країнах світу. Дітей українських громадян, а ми її хочемо віддати на місцевий бюджет.

Так само, Республіканське вище училище фізичної культури, Державний ліцей інтернат кадетський корпус, Державна гімназія-інтернат з посиленою військової, фізичною підготовкою, кадетський корпус в місті Харків.

Є дуже важливі позашкільні установи, які сьогодні мають національне значення, виконують серйозну і важливу діяльність з дітьми, а саме – це Національне еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, Національний центр мала академія наук, Український державний центр позашкільної освіти, Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді. Як бичите, колеги, це невелика кількість установ, але вона сьогодні визначає профіль навчання наших обдарованих дітей з усієї України. Це не можна знищити.

І нарешті другий напрямок до якого я хочу привернути увагу уряду це коледжі які є структурними підрозділами вищих навчальних закладів. Шановні колеги, ці коледжі сьогодні в величезній своїй кількості не є юридичними особами вони є підрозділами без права юридичної особи. І сьогодні, щоб їх фінансувати з місцевого бюджету тобто з іншого бюджету їм треба отримати статус юридичної особи і це теж буде потребувати видатків. Тому, ми наполягаємо на тому, щоб коледжі які є структурними підрозділами вищих навчальних закладів тобто не всі, а саме структурні підрозділи, ми залишили на центральному бюджеті і виокремили їх субвенції ці кошти тобто ми тут написали, що це є кошти… 

Зверніть увагу на пункт 2. Поновити наступні бюджетні програми, це не є якісь додаткові кошти яких ми хочемо це є просто ті кошти, які зараз мають бути віднесені до місцевих бюджетів. Ми їх пропонуємо повернути на центральний рівень, а саме це підготовка кадрів вищими навчальними закладами  1, 2 рівня акредитації і їх баз практики, саме це для цих коледжів.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви це написали 3 мільярди для всіх коледжів?

 

______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ну, тут треба нам шукати межу компромісу, шановні колеги. Давайте працювати конструктивно. Тобто ми повинні шукати межу компромісу.

Я цілком розумію, що нам потрібно поставитись по особливому до структурних підрозділів університетів, вони не є юридичними особами. Але якщо ми вже починаємо говорити про всі коледжі це вже зовсім інша справа. Тобто давайте ми тут зараз будемо шукати компроміс.  Далі Мала академія наук, яка є надзвичайно важливою і здійснює серйозну діяльність по Україні, а також міжнародну. Позашкільна освіта, шановні колеги, ця проблема існує багато років, коли ми позашкільну освіту віддаємо на місцеві бюджети і вона там потрохи гине. Зрозуміло питання чи кризовий 2015 рік може потягнути зараз позашкільну освіту саме під час кризи віддати на центральний бюджет? Це теж мусить бути межею наших компромісів, давайте обговоримо по цьому пункту, тому що я не переконана, що ми маємо права на ньому наполягати в 2015 році. Але це не означає, і ми будемо ще говорити про Бюджетний кодекс, що цю норму треба вилучати в Бюджетному кодексі.

І, нарешті, надання загальної та поглибленої освіти з фізики і математики – це стосується якраз цих закладів, які ми повертаємо з місцевих  бюджетів на центральний бюджет.

Зараз, шановні колеги, я закликаю вас  до дискусії, до конструктивного обговорення проекту рішення. Я хочу підкреслити одну дуже важливу річ. Ми сьогодні до 12 години повинні віддати до бюджетного комітету з питань бюджету наші пропозиції. І чим детальніше, чим конструктивніше, обдуманіше і виваженіше будуть ці пропозиції прописані в нашому рішенні тим більше шансів, що бюджетний комітет їх врахує. Ми не можемо вимагати неможливо, ми не можемо вимагати того, що не фінансувалося ще і в минулих роках для кризового 2015 року. Але там, де ми повинні наполягти ми сьогодні маємо засвідчити на чому ми наполягаємо.

Дякую за увагу. Я доповіла по питанню і зараз пропоную висловитись колег. Спочатку представники виконавчої влади, будь ласка,  Міністерство фінансів Володимире Макаровичу вам слово.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати, ми безумовно готові розглянути любі питання, які будуть поставлені.

От що стосується другого питання, почну з нього, поновити наступні бюджетні програми. Тут треба тільки сформулювати, Міністерство освіти тут неправильно мабуть трішки сформулювало, оскільки вони включені в цільову субвенцію і це теж видатки державного бюджету. То треба якось буде більш на доступній мові сказати, про що йде. І ми просимо Міністерство освіти пункт 2 дати розрахунки під ці суми, які вони запропонували тут в пункті 2, і ми розглянемо, я доповім керівництву і так далі.

Що стосується пункту 4, ми будемо проти категорично, оскільки треба попросити Міністерство освіти сказати, скільки додатково коштує на реалізацію цих законів і передбачити їх в бюджеті. Якщо говорити, тут є, по-моєму, стаття 57 Закону "Про освіту", якщо тільки по цій статті, давайте передбачимо 20 мільярдів додатково, як мінімум, і так далі. Нехай Міністерство освіти якось запропонувало цей пункт, порахує скільки коштує і тоді ми будемо включати в доход бюджету, нема питань. Збільшувати дефіцит бюджету і прийдемо до банкрутства, оскільки міжнародні фінансові організації нас просто відправлять в одне місце.

 

_______________. 61-а 88 мільярдів.

 

МАТВІЙЧУК В.М. 61-а це що таке?

 

 _______________. Это 10 процентов ВВП.

 

МАТВІЙЧУК В.М.  І тут є 10 відсотків ВВП на освіту і на науку, то це буде мабуть там більше 100 мільярдів гривень. Будь ласка, розрахунки Міносвіти, ми доповімо керівництву уряду і так далі.

Що стосується 5 пункту це по науці. Я, на превеликий жаль, не можу коментувати, я просив би, щоб зараз прокоментували представники Міністерства освіти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Володимире Макаровичу, я хочу теж відповісти щодо 4 пункту. Подивіться, ми абсолютно свідомі, що багато з цих статей, які тут написані, не фінансувалися і минулого, і позаминулого року. І іде мова зараз ось про що. Я хочу дуже правильно сформулювати. МИ вважаємо недоцільним робити зміни до законів. Ми вважаємо правильнішим написати призупинення на цей кризовий рік певних норм закону. А якщо є пропозиція їх вилучити, то ми проти цього, розумієте. Ми не хочемо наперед на багато років погіршувати освітнє законодавство. От в чому полягає наша позиція.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Я зрозумів. Шановні народні депутати, у "Прикінцевих положеннях" проекту Закону про Державний бюджет на 2015 рік не передбачено призупинення цих законів. Я прошу Міністерство освіти прочитати статтю, там чітко написано перелік законів і написано, що застосовуються ці закони у 2015 році у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України. Це значить, що не буде реалізація статті 57. Це значить, що не буде 10 відсотків ВВП  і так дальше. Нема призупинення цих законів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Володимире Макаровичу, все, ваша позиція зрозуміла. Що мені зрозуміло і доручаю секретаріату, ми тут повинні виписати тільки ці норми, де на Кабмін віддається наші доплати по різних видах оплати праці. От це ми не… Так, але тут є значно більше, тут є іще про 10 відсотків ВВП і про всі решту. Отже ми маємо зараз, наша позиція, яка сформульована в попередньому питанні, нагадую вам, колеги. Безкомпромісність полягає в тому, що ми не віддаємо Кабміну регулювати доплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам. Тому от з цього треба це вилучити. Все решту зайве вилучити. А залишити тільки ці позиції. Чи зрозумів секретаріат? Так.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Дозвольте? 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати, про те, що ви не сприймаєте норми про передачу, ну, на рішення уряду умов плати праці працівників бюджетної сфери, ви вже проголосували. Це не стосується "Прикінцевих положень" Закону про державний бюджет, це стосується отого пакету   щастя, про яке ви вже розглянули.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, добре.

Тепер я надаю слово Міністерству освіти, будь ласка,  представте вашу позицію.

 

ДНІПРОВ О.С. Шановна Лілія Михайлівна, шановні члени комітету! Якщо дозволите, почати з останнього питання, Прикінцевих положень. Те, формулювання, яке зараз записано в Прикінцевих положеннях, що ці норми застосовуються в розмірах встановлених Кабміном, абсолютно незрозуміло як воно буде реалізовуватись. Я не розумію, яке рішення може прийняти Кабінет Міністрів, наприклад, по ВВП? Абсолютно, чесно кажучи це фантастично щось. Тому, є пропозиція така, щоб замінити це формулювання, що ці  норми і положення зазначених законів діють в межах видатків, які передбачені в цьому ж державному бюджеті, або місцевих бюджетах – це зрозуміло, якщо вони не передбачені в цьому бюджеті, то звичайно вони нічим і не забезпечені, це хоч якось зрозуміло. Але представте, що вони діють в розмірах встановлених Кабміном, мені здається це зовсім не логічно.

Тому я би вніс пропозицію, все-таки, змінити формулювання і залишити, що ці норми діють в межах передбачених відповідними бюджетами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

ЛИТВИН В.М.  Лілія Михайлівна, ще одна пропозиція з цього приводу. Це покращення, але просто для того, щоб заспокоїти себе. Давайте тоді  нехай Кабінет Міністрів напише які він межі бачить, в чому ці межа ні 30 відсотків, на 50 відсотків – це буде, принаймні, по-чесному  і люди тоді зможуть розрахувати в тому числі Міністерство освіти, депутати будуть мати можливість казати людям, що вони реально будуть отримувати. А ви прекрасно розумієте, що цих меж не буде. Це рівнозначно  тому, що дія цих законів зупинена, то може краще тоді буде написати зупинена, буде дія і щоб у людей не було ілюзій. А, якщо йти по такому шляху, то треба в державному бюджеті написати, що державний бюджет на цей рік формує Кабінет Міністрів України і крапка і все. І не мучитися.

Я розумію, що це складно, я розумію, що тут треба вести розмову, але так красиво записали, в межах … До речі це суперечить рішенню Конституційно Суду, якщо так пішло..

 

МАТВІЙЧУК В.М. Я розумію, що заступнику міністра освіти дуже тяжко зрозуміти цю статтю, я тільки не знаю як виконується ця стаття по інших законах у 2014році? Що стосується обсягу видатків і 10 відсотків це визначено статтею 95 Конституції, там сказано, що ці обсяги визначаються Законом "Про бюджет". Тому ніяких рішень з приводу десяти ми не будемо приймати. Але в цьому законі є інші норми, які будуть регулюватися урядом. Ми напишемо роз'яснення Міністерству освіти з цього питання і все стане на своє місце, і вони зрозуміють.

 

ДНІПРОВ О.С. Дозвольте по іншому рішенню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ДНІПРОВ О.С. Шановний Володимир Макарович, шановні члени комітету, ми підтримуємо запропонований проект рішення і з деякими зауваженнями щодо пункту 1 і бюджетної програми 220-240 дослідження науково-дослідної роботи. Ми просимо збільшити суму фінансування програми не на 70 мільйонів, а на 100 мільйонів. Оскільки фактично сума у 70 мільйонів не буде забезпечувати у повному обсязі ті заплановані роботи, на які вже оформлені договори і, зокрема, це йде мова про оборонне замовлення. Тому ми просимо збільшити цю суму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви, будь ласка, розпишіть і виокреміть скільки там оборонне замовлення, розумієте, ми мусимо розкрити перед Комітетом з питань бюджету цю цифру.

 

ДНІПРОВ О.С. Ми це розпишемо.

Щодо пункту 2, ми підтримуємо пропозицію щодо поновлення бюджетних програм щодо програми підготовки кадрів у вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, ми окремо з цієї суми виокремимо кошти, які необхідні на забезпечення структурних підрозділів університетів, це їх 250 одиниць по Україні, ми виокремимо і не 3 мільярди, а відповідні кошти.

Щодо пункту 3, щодо вилучення з додатку десять певних установ, які ми пропонуємо залишити на державному бюджеті. До цього переліку, з яким ми погоджуємось повністю, я б хотів запропонувати додати ще три установи, це Державний музей авіації, який є структурним підрозділом Національного авіаційного університету, це унікальний, по суті, музей в місті Києві, створений, до речі, університетом, другий Державний політехнічний музей при Національному технічному університеті КПІ, це унікальний теж технічний музей і державний музей іграшки який, до речі, знаходиться в одному приміщенні з центром позашкільної освіти з Українською міжнародною школою, це теж унікальний музей де зберігаються дуже великий обсяг …

І музей природи Харківського університету Каразіна це теж унікальний структурний підрозділ, унікальний музей.

І відповідно, було в бюджетній програмі, ми хочемо поновити цю програму або змінити назву однією з діючих додати напрям утримання музеїв.  Тому що дійсно якщо ми їх переведемо на місцевий рівень, ну, це буде означати їх закриття, ми зрозуміємо, що ніхто утримувати їх не буде.

Щодо пропозицій по позашкільним навчальним закладам, так само ми їх повністю підтримуємо.

По збільшенню фінансування по іншим програмам, які ви озвучували, ми так само підтримуємо ці пропозиції, зокрема, щодо збільшення розмірів фінансування державних премій для молодих вчених і для міжнародного співробітництва.

А також збільшення 20 мільйонів за програмою наукові дослідження Київським університетом імені Шевченка, бо дійсно там їм невистачить на цей рік.

І щодо програми 1170, це "здійснення методичного забезпечення". Дійсно, підручники для національних меншин є високовартісними, звичайно якщо, ну, було б доцільно передбачити ці кошти у сумі, ну, мінімальна потреба це 70 мільйонів гривень. Дякую.

 

(Загальна дискусія)

 

ДНІПРОВ О.С. Ну, я можу сказати, що в принципі ми підтримуємо запропоновані рішення комітету щодо збільшення видатків на …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви ще хочете щось додати від Міністерства освіти і науки… ?

 

СТРІХА М.В. Шановні колеги! Я хочу, справді, звернути увагу на те, що вся наука в державі сьогодні коштує близько 5 мільярдів гривень. В переводі на сьогоднішній курс це складає суму, яка менша, ніж половина бюджету одного пристойного західного університету. В цій ситуації мені здається, що наука є останньою з тих галузей, які ми взагалі мусили б думати про скорочення, бо вона забезпечує майбутнє і вона, здається, забезпечує обороноспроможність. Якщо ідеться про справді ту от військову ситуацію, про яку говорив шановний народний депутат, то якісь, можливо, після ретельного скорочення, можуть резерви в так звані галузевій науці, де можна поставити, скажімо, питання наскільки ефективною є одна, скажімо, установа одного шановного міністерства, яке там 25 мільйонів на себе бере при порівняно невеликому штаті працівників. Але в кожному разі, це мусить бути зроблено на підставі ретельного аналізу. В усьому іншому позиція міністерства була висловлена заступником міністра. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу, Олексію Олексійовичу запитання.

 

СКРИПНИК О.О. В мене напевно коментар……….. мікрофон. Ви знаєте, слухаю і от є там питання унікального Музею іграшки, і одна думка в мене голові, яку висловив вже покійний  Каха Бендукідзе, який казав, що ви така унікальна, я просто причепився до слова, така унікальна країна, яка настільки себе любить, що скоро її просто-напросто не стане. Ми за своїм регіональним егоїзмом, по тому, як іде зниження валютних запасів країни, за півроку нашої країни, якщо комусь це незрозуміло. Так, подивіться, будь ласка, на графік, я думаю, тут багато вчених і спеціалістів, намалюйте, це дуже простий графік. А потім наступає дефолт, так. І крім дефолту є ще війна. Тобто у нас є зразу декілька факторів, які є, нас гублять. І те, що я чую, є достатньо величезний егоїзм, який приводить… Давайте все, ми все розуміємо, тільки, будь ласка, нам збільшить. Ми все розуміємо, тільки давайте нам отут ще добавте.

Я хочу запитати. От, наприклад, дуже просте питання. Ви кажете, оборонний комплекс – 300 мільйонів гривень. Скажіть, а, ну, з точки зору науки і з точки зору нормальних підходів, наскільки я розумію, цих    300 мільйонів гривень вам має заплатити оборонне Міністерство оборони. Воно мало б сказати, у нас потрібні такі дослідження, давайте нам за них заплатіть і тоді логічно це попадає в бюджет Міністерства оборони, яке вам оплачує оборонні дослідження. Бо інакше це виглядає як? Ми щось робимо, нам здається, що воно потрібне, тільки ми не знаємо чи воно нам потрібне, чи воно потрібно Міністерству оборони чи не потрібне. Тобто якщо вже говорити про такі речі, вони мають йти трішки з іншої сторони. Це не тому, що не потрібні оборонні дослідження, просто потрібно йти до нормальної практики світової, якщо ви говорити про університети, коли дослідження оплачується тими, хто хоче, кому потрібно, а не державою, тому що інакше незрозуміло чи це є речі, які потрібні, чи вони просто так віртуальні, які ми вважаємо, що вони потрібні.

Стосовно коледжів, стосовно от я хотів би по тих 3 мільярдах. Скажіть, будь ласка, це просте питання, я не сильно розбираюся, наскільки я знаю, в нас у Львові більше з цих коледжів вони є такими майже приватними, тобто фактично батьки оплачують, дуже багато там є оплати по тих речах, наскільки є  адекватне це збільшення на ті речі? Чи ми себе два рази не обманюємо, платять батьки і платить держава? Просто я не розбираюсь, це питання – це не "наїзд", бо попередньо був "наїзд", але це питання. Дякую.

 

ДНІПРОВ О.С. Дякую за запитання. Я відповім по технікумам і коледжам, мова йде, ми не просимо збільшити, це була пропозиція, в разі, якщо ми не передаємо на місцеві бюджети ці технікуми, коледжі, повернути цю бюджетну програму. Тобто тут немає мови про збільшення. Ми просимо єдине, залишити на державному бюджеті технікуми і коледжі, які вже є структурними підрозділами вищих навчальних закладів Ш-IV рівня акредитації і не мають права юридичної особи, вони вже фактично знаходяться в структурі університетів. Тобто ні про які збільшення ми абсолютно не говоримо.

Щодо того, що є певні моменти по оплаті за навчання. Звичайно, є платні послуги, які надаються вузами, кожен окремий випадок треба розбирати окремо, напевно, тому що можливо десь є порушення законодавства. Але, мені здається, що треба кожний окремий випадок розбирати окремо.

Щодо оборонного замовлення, будь ласка, я хотів би ………

 

СТРІХА В.М. Щодо оборонних досліджень, я хотів відповісти вельмишановному народному депутату. По-перше, щодо світової практики то, безумовно, платить той, хто замовляє, але для прикладних досліджень, бо є велика сфера фундаментальних досліджень, які в усіх країнах, є відповідальність або держави або університетів, нехай приватних, але це саме їхня, бо фундаментальний результат є фундаментальний результат.

Що до оборонних досліджень. То в рамках Міністерства освіти і науки цього річного конкурсу після розгляду на наукових секціях 23, і дуже ретельного розгляду і голосування за кожний проект окремо, частина їх була відсіяна частина лишилася. Для остаточного розгляду це, щоб ми не помилилися, було надіслано в Раду національної безпеки і оборони під їхнє остаточне слово, щоб, справді, це було підтверджено, що це, безумовно, є потрібно …

 

СКРИПНИК О.О. А можна отримати ці документи для того, щоб ознайомитись?

 

СТРІХА В.М. Звичайно.

 

СКРИПНИК О.О. Дякую. Я тоді чекаю.

 

МАТВІЙЧУК В.М. В мене запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Я так і не зрозумів, яка позиція Міністерства освіти по науці, до була і зараз? З приводу обсягів видатків.

 

ДНІПРОВ О.С.  Ми підтримуємо проект рішення комітету, яке запропоновано сьогодні.

 

МАТВІЙЧУК В.М. А яка була позиція до цього?

 

ДНІПРОВ О.С.  До цього ми не висловлювали позицію …..

 

МАТВІЙЧУК В.М. Оце тобі на.

А, хто вніс пропозицію по скороченню видатків?

 

ДНІПРОВ О.С. Зараз в нашому бюджетному запиті, яке було підготовлено до міністра фінансів, не містилось пропозицій щодо скорочення.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Тобто Мінфін сам скоротив видатки по Національних академіях наук і по міністерствах на науку? Так?

Хто це сказав?

 

______________.   (Не чути)

 

МАТВІЙЧУК В.М. А оцей документ це чий?

 

ДНІПРОВ О.С. Пробачте, я не бачив цього документа. Там є вхідний-вихідний номер? Там є чийсь підпис? Добре. Ми тоді доповімо керівництву.

 

СТРІХА М.В. Я хочу засвідчить, що жодного документа який би офіційно вийшов з Міністерства освіти і науки, пропозиції по скороченню видатків на науку, тим більше на науку самого міністерства, що було б абсурдно звичайно з Міністерства освіти і науки не виходив.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Ви не відмовитесь від цих слів, якщо це буде ще раз розглянуто ………, я так розумію.

 

ДНІПРОВ О.С. Міністр освіти і науки, сподіваюсь, висловив вже вчора Міністерству фінансів своє ставлення до того, що з'явилося в бюджеті і що для нього було цілковитою несподіванкою.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народний депутати, я не хочу коментувати цю справу, я стверджую, Міністерство фінансів не вносило пропозицію по скороченню видатків на науку.

 

ДНІПРОВ О.С. Значить, Міністерство фінансів звичайно може стверджувати  що завгодно, але дуже добре було, якби Міністерство фінансів водночас показало б офіційні документи, де ці пропозиції вносилися. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги, я щодо коледжів, це і відповідь на питання Олексія Олексійовича. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, говоріть.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги, щодо коледжів, якщо це питання не вирішити, там буде дуже велика кількість протиріч, наприклад, як зараз по Луганську. Наприклад, там 8 коледжів в структурі Луганського національного університету, якщо ці питання просто не вирішити, то це буде проблема чи це оренда, спільне використання майна, обладнання і таке інше. Тобто це питання, Володимир Макарович, необхідно просто вирішити, бо буде дуже велика кількість проблем і просто вони повинні бути закритися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ДНІПРОВ О.С. Хотів би ще пропозицію таку, якщо можна, до Міністерства фінансів і може це як питання. Перше. Проект Закону "Про бюджет" містить додаток 10, де перераховані всі заклади, які передаються на місцевому рівні, чи взагалі доцільно це робити, затверджувати з законом цей перелік? Перше, невідповідність назв, по-друге, що це є предмет взагалі Закону "Про бюджет", ми ще не аналізували, тут ці коледжі, тут є структурні і не структурні. Тобто чи доцільно взагалі, може це вилучити додаток, потім регулювати відповідно до законодавства, є норми, які передбачають, як передаються ті чи інші об'єкти, це все врегульовано вже?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Я не можу коментувати, зараз ми уточнимо, хто нам дав цей перелік і потім дамо відповідь керівникам і Міністерству освіти.

 

ДНІПРОВ О.С. Тут є, наприклад, Державне хореографічне училище, яке зараз Міністерство культури планується передати на місцевий рівень, на наш погляд теж недоцільно було це робити з огляду на його значимість…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Зрозуміла ваша позиція, зрозуміла в будь-якому випадку, оскільки нам до бюджетного комітету залишилося всього 1 година, нехай хтось із вас готує цей перелік цих коледжів, які є структурними підрозділами університетів, бо потім у нас не буде на це часу. 

Будь ласка,  Володимир Михайлович.

 

ЛИТВИН В.М.  Лілія Михайлівна! Шановні колеги! Я пропонував би таким чином, я думаю, що і голова комітету буде пропонувати, нашу позицію ми виклали, її треба  прийняти. Якщо це все підтримується з задоволенням буду голосувати.

Відносно науки, колега правильно поставив питання, але проблема в тому, що Академія наук з початком цієї агресії  і компанії дала своє бачення того, що вона може зробити, що у неї є для того, щоб підсилити обороноздатність країни. Я можу сказати, розробки є абсолютно унікальні, я вам один приклад, до речі, я думаю на державну премію отримала в цьому році по закритій тематиці. Пілот, який сидить і він тільки повернув очі, ракети повернулися одразу за ним. І це пришвидшує можливість, точність удару і швидкість удару, багато країн в тому числі розвинених мають наші технології, в українських Збройних Силах немає. Ми даємо колосальні кошти на Міністерство оборони, їм вигідніше заключати контракти, купити, бо, ви розумієте, що це дає. Тому, якщо ми можемо зафіксувати в тому числі, щоб обов'язково були впроваджені, або Міністерство оборони обов'язково купило відповідні розробки і взяла їх на озброєння.

Тому пропозиція як висновок, нам підтримати те, що запропонував комітет, і я так розумію, що підтримують представники академічних установ, підтримують міністерства. І просити і уряд, і Комітет з питань бюджету врахувати, я розумію, що там десь є вже, мабуть,  половина тієї суми, яку назвав Іван Григорович, але очевидно  тут треба врахувати частину нашої пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! У мене є перед тим як візьме слово Іван  Григорович, велике прохання до вас, у нас попереду ще два закони. Я знаю, що зараз тут є керівництво галузевих академій, Національної академії наук, які також хочуть висловитися. Я прошу давайте встановимо регламент до 3-х хвилин тому що ми повинні до 12-ї години надати пропозиції бюджетному комітету. І тому у нас лімітоване засідання оцим часом. Будь ласка, Іван Григоровичу.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я коротко. Я хочу звернутися до членів комітету, до всіх присутніх і до Володимира Макаровича. Друзі, тричі заступник міністра, якого  я дуже поважаю, який профі в цих справах, тричі сказав Міністерство фінансів не вносило пропозиції про скорочення видатків на науку. Пишемо 1 пунктом взяти до відома заяву Міністерства фінансів яке чітко відмежувалося від того, що такі пропозиції Міністерство фінансів не вносило. Друзі, Міністерство фінансів працює над бюджетом згідно закону коли він попадає у Верховну Раду, не уряд, Міністерство фінансів.

Тому ми маємо сьогодні саму головну людину, яка чітко сказала, значить видатки на науку зменшуватися не будуть, раз.

Володимир Макарович, я чув вас, я дуже уважно вас слухав…

 

МАТВІЙЧУК В.М. Я прошу вибачення, вибачте мене, будь ласка, я не вихована людина. Ми не вносили пропозиції але підтримали пропозицію про скорочення. Но, ми її не вносили но підтримали і наполягаємо на скороченні.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  А я хочу Володимиру Макаровичу, звернутися до вас, як до людини, яка до науки має безпосереднє відношення. Ви завжди, до вас приходили президенти академії наук, завжди коли писався бюджет ви завжди їх підтримували. І цього разу до вас приходили президенти академії наук і цього разу ви їх підтримали, я знаю це все. Я знаю, бо президенти наук вчора були  всі тут в урядовій ложі і говорили, що вони з вами домовились. Звідки з'явилася така позиція, яка вбиває? Я знаю звідки. Правду вам скажу отаким скороченням зганяють всіх вибачте до однієї ями, для того, щоб знищити галузеві академії наук. В Росії пройшли цей етап. Чим закінчилось? Чим закінчилось всі добре знають. Еле-еле, зараз виживають. Повертатися назад вже пізно. Розграбували все, що можна було розграбувати за два роки. Володимир Макарович, вашими руками не душіть наука яка жевріє,  не душіть своїми руками, зжальтеся. Вашою рукою залежить скільки там буде, це гроші порівняно з тими видатками, порівняно з тими откатами, які будуть. Збережіть науку, я вас просто закликаю.

Ви хорошу заяву зробили, заяву як ви сказали, ви не вносили пропозицію…

 

МАТВІЙЧУК В.М. Але підтримую скорочення.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Володимир Макарович, ми першу частину почули, другу частину ми чуємо. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу, Іване Григоровичу! Шановні колеги! давайте ми будемо тепер дуже швидко, конкретно формулювати позиції. Я надаю слово віце-президенту Національної академії наук Анатолію Глібовичу Загородньому.

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Вельмишановна Лілія Михайлівна! Вельмишановні народні депутати, шановні колеги! Проектом державного бюджету на 2015 рік передбачено скорочення по відношенню до 2014 року фінансування Національної академії наук України на 263,5 мільйони гривень, що становить 10,5 відсотки. Але прошу зауважити, що ще в 2014 році ми мали проблеми з виплатою заробітної плати нам бракувало десь порядку 100 мільйонів гривень. Тому ми і просимо 300 мільйонів, 350 мільйонів гривень на 54, на заробітну плату, на правду це не тільки заробітна плата, це підтримка дуже важливих програм, зокрема, програми наукових проектів між академією і вищими навчальними закладами, університетами. Це підтримка наукових програм по розвитку молоді, по залученню молоді талановитої і є ще дуже багато програм цільових комплексних дуже важливих для нашої держави, скажімо таких як програма "Ресурс", яка просто забезпечує фактично підтримку експлуатації дуже важливих інженерних споруд, зокрема, енергетичних блоків атомних електростанцій, продовження експлуатації їх терміну , що дає дуже велику економію.

Тому ми просимо 345 мільйони на заробітну плату і підтримку програм найважливіших. І щодо оборонного замовлення, хочу проінформувати вас, що ми вже передали 129 готових до впровадження розробок Міністерства оборони і Міноборопрому, тобто ми передали, тобто вони вже готові до впровадження, тепер справа уже за Мінукроборонпромом.

Окрім того, ми запропонували і направили Президенту України, і Міністерству оборони, і Укроборонпрому пропозиції про започаткування нової програми цінової і комплексної, де вже є перелік з 248 прикладних розробок в інтересах оборонного комплексу. Стосовно, от на це ми просимо 300 мільйонів, можливо скажете багато, але хочу сказати, що ці 129, яким ми передали, вони були зроблені виключно за академічні гроші. Від Міністерства оборони за попередні роки ми не отримали ні копійки. Тому звичайно ідея добра, щоб Міністерство оборони замовляло нам ці роботи і заплатило. Але за останні 10-15 років ми не отримали ні копійки і я боюсь, що оскільки наука і в Міністерстві оборони буде фінансуватися за залишковим принципом, то ми будемо мати той самий результат.

Тому на вашу розгляд, ми вважаємо, що це було б дуже корисно. Тим більше, як сказав Максим Віталійович, є фундаментальна складова, яку обов'язково треба підтримувати. Недалі як вчора, я мав розмову з генеральним конструктором КБ "Арсенал". Це КБ "Арсенал" дуже успішна установа, виготовляють унікальні лазерні гіроскопи, унікальні головки для самонаведення крилатих ракет, снарядів ПЗРК і так далі. Вони всім цим жваво торгують, бо Україна цього сама не виготовляє. Зараз потрапили…, мають великі проблеми, але з його слів вони дуже зацікавлені, є конкурентність на цьому ринку, на ринку цих послуг, закордонна наука не відстає, тому вони дуже зацікавлені в тому, щоб академія вела спеціальні дослідження в цьому напрямі і ми готові це робити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую до слова президента Національної академії педагогічних наук Василя Григоровича Кременя.

 

КРЕМЕНЬ В.Г. Шановна Лілія Михайлівна, шановні народні депутати, колеги, зрозумілий час, зрозумілий стан економіки в Україні. Абсолютно підтримую тезу, висловлену депутатом про необхідність реструктуризації наукових установ, в тому числі і нашої академії. Але те, що пропонується, це просто не якісь передумови для модернізації, а просто знищення академії. Тільки дві цифри чи три, узгоджено було з Міністерством фінансів 146 мільйонів на наступний рік, що трохи менше ніж в цьому році. Ми погодились, але в бюджеті отримаємо тут зараз, 62 мільйони. Це скорочення на 60 відсотків, уявіть собі, шановні друзі, у нас в академії тисячу 426 наукових і науково-педагогічних працівників. Із них 200 з чимось докторів і 500 з чимось кандидатів наук, мені треба скоротити більше тисячі наукових співробітників  водночас із тисячі 500 чоловік, більше тисячі чоловік. Я повинен знищити інститут педагогіки, який існує з 1926 року і всі ці, майже століття готує програми, підручники, готує проекти наукові, сьогодні більше 50 відсотків підручників для середньої школи створюється ученими цими цього інституту.   Я повинен ліквідувати інститут спеціальної педагогіки, єдиний в країні, який займається проблемами навчання освіти дітей не зрячих, глухих, німих, створює програми, підручники для них. Я повинен ліквідувати єдиний в країні, немає в Національній академії наук, інститут психології. Шановні друзі, як можна такі показники записувати і представляти сюди? Я розумію час, я навіть не прошу повернути 146 мільйонів, ми готові ще піти на те, щоб 25 відсотків знайти можливість і скоротити витрати, але я би хотів просити, щоб не на 60 відсотків зрізали нам бюджет, а на 25 відсотків. Залишити хоча б 75 відсотків, таким чином добавити до нинішньої цифри добавити 42 мільйони 987 тисяч.

Тут в шостій позиції розписані для чого це зроблено, в противному випадку я не кажу про те, що ми не зможемо закінчити ті теми, які заплановані і які робляться, і цим самим велика шкода державі. І ми просто знищимо структуру, я вже не знаю, яким соціальним і політичним аспектом повернеться звернення тисячі чоловік науковців, науковців! Із тисячі 425 чоловік.

Шановний Володимир Макарович, зрізайте, але 25 відсотків.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Ми підтримуємо скорочення, яке було внесене.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте продовжувати обговорення. Я надаю слово віце-президенту Національної академії правових наук Володимиру Павловичу Тихонову.

 

ТИХОНОВ В.П. Дякую вам. Шановна Ліля Михайлівна, шановні народні депутати, відповідно до Конституції України, держава України є правовою. І, як грім серед білого неба, ясного неба, проект бюджету скоротив фінансування Академії правових наук на 80 процентів.

Шановні, це фактично зруйнування Академії правових наук, її науково-дослідницьких інститутів, у нас саме менше фінансування. Тому аргументація, тут Василь Григорович говорив, така, щоб не затримувати вас, така ж сама аргументація. Тому просимо дати мінімально необхідне фінансування, яке передбачено в проекті вашого рішення. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова Михайла Івановича Бащенка, віце-президента Української академії аграрних наук.

 

ПАЩЕНКО М.І. Шановна Лілія Михайлівна, шановні народні депутати, у 2015 році, я хотів би на основних моментах зупинитися, не буде завершено, якщо буде скорочення, виконання 44 стратегічних програм наукових досліджень, які профінансовані за чотири роки в обсязі 1,8 мільярда гривень. Якщо ця цифра забирається, значить це питання буде недофінансоване.

Я хотів би сказати лише один момент. В кожному році і в цьому також система Академії наук виробила 100 тисяч тон якісного насіння, щороку засівається більше 10 мільйонів гектарів цим насінням, яке потім розмножується і засівається вся країна. Хіба можна проводити таке скорочення? Ми хотіли просити врахувати наші побажання, ми їх видали письмово, вони у вас є, і все ж таки реально підійти. Якщо ми зменшимо на 169,7 мільйона гривень фінансування нашої академії це повністю практично академія завершить свою роботу, завершить по всім напрямкам, а ми отримаємо, на превеликий жаль, тільки на фундаментальні і прикладні дослідження, по інфраструктура ми практично самі себе фінансуємо. Але враховуючи цей тяжкий стан який склався в нашій державі, ми врахували скорочення все ж таки на 25 відсотків ми проводимо, а просимо підтримати в тих межах, які висловлені в нашому листі до вас.

Але є деякі питання, які ми не можемо теж погодитися. Національна академія аграрних наук не може погодитися з пунктом 7 прикінцевих положень  Закону України про що сьогодні говорилося. Я хотів би нагади, що середня заробітна плата в нашій системі науковців  складає 2,9 тисячі гривень на сьогодні, це в край мізерна зарплата.

Також, Національна академія аграрних наук заперечує щодо пункту 9 прикінцевих положень проекту Закону України про Державний бюджет України на 2015 рік в частині передачі в оренду Академії земельних ділянок державної власності, оскільки зазначене суперечить чинному законодавству і має здійснюватися за згодою Академії наук. Згідно програми розвитку академія має відпрацювати механізми і в розрізі коаліційної угоди потім висловити своє бачення і в цих межах діяти в правовому полі. Дякую. Дякую за розуміння.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Ви хотіли висловитися, будь ласка.

 

СИМОНОВА М.В. Дякую, шановна пані Лілія Михайлівна.

Симонова Марія, представник асоціації студентського самоврядування.

Наразі ви вирішуєте питання нашого майбутнього отже майбутнього нашої держави. 3-и хвилини, я вкладуся.

Перше. Освіта і наука завжди були соціальним ліфтом. І якщо дитина народилась в сім'ї з дуже низьким статком освіта, наука, університет, технікуми, це було те що давало їй надію на майбутнє життя. Наразі ми говоримо про те, що фінансування освіти і науки ніколи в Україні не було пріоритетним. А отже якщо Міністерство фінансів не планує скасування такої держави як Україна через п'ять років то, будь ласка, дослухайтеся до пропозицій наших науковців.

 Щодо студентства. Якщо за 40 хвилин ми маємо дати конкретні пропозиції до бюджетного комітету, хотілося б зазначити нашу принципову точку зору щодо того, що не можна скасовувати надбавки на стипендії.    

Ще питання національних університетів. Якщо ми говоримо, що Національні університети є колискою і місцем навчання студентів зі всієї України. В Києві навчається студенти з усіх міст і не тільки України. Ми не можемо скасовувати ці пільги на транспорт по всій Україні про який говорить наше шановне міністерство.

3 хвилини, навіть менше.

Якщо сьогодні ми з економимо 9 або, як ми рахували, мільярдів гривень, порахуйте, будь ласка, скільки потрібно буде вкласти в це через 10 років якщо ми захочемо поновити сферу науки і освіти. Якщо сьогодні ми з економимо декілька мільярдів доларів то скільки мільярдів ми повинні вкласти в це через 10 років. Це дуже велике питання. І зробити ми ймовірно це не зможемо.

Що до студентства. Рік тому ми стояли на майдані не за те, щоб нам казали, що освіта і наука припиняє своє існування. Два місяці канікул нам буде достатньо для того, щоб висловити свою принципову думку. Отож, будь ласка, дослухайтесь до неї зараз, а не потім коли буде пізно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

У мене питання є питання до Міністерства фінансів. Чи могли б ви нам зараз чітко сформулювати яка є ситуація з стипендіями? Тобто з бюджету ми розуміємо, що стипендії збережені на рівні минулого року. Чи це дійсно так? Будь ласка, підтвердить для того, щоб студенти також чітко розуміли  позицію по стипендіальному забезпеченню.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Що стосується розміру стипендій, то вони збережені на тому рівні на якому передбачені на даний час. Виникає тільки питання, із 1 грудня 2015 року коли будуть підвищені соціальні стандарти то тоді можна буде приймати якісь рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тобто ви … 

Це запитання чи коментарі?

 

КУЧЕР Б.Г. Кучер Богдан, асоціація студентського самоврядування.

Друге питання задане моєю колегою стосовно скасування пільгового проїзду в залізничному транспорті для студентів? Дякую.

 

МАТВІЙЧУК В.М. В проекті закону, який передбачає   внесення змін до низки законодавчих актів, там передбачена відміна пільгового проїзду для всіх категорій крім дітей.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз, одну хвилиночку. Так склалось, що весь час піднімали руку. Я думала, що буде мова про науку, а пішла мова про студентів. Не хвилюйтеся я зараз дам вам слово.

Отже, я хочу завершити лише тему зі студентами, щоб було зрозуміло. Тобто ви почули відповідь, що зараз цей пільговий проїзд в залізничному транспорті скасований. Правильно? Для всіх категорій окрім дітей. Дітей до якого віку?

 

______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

КУЧЕР Б.Г. Це не питання це вже звернення до шановного Комітету з питань освіти і науки. Ми закликаємо вас блокувати питання скасування пільгового проїзду для студентів оскільки одною із криз легітимності, яка відбувається зараз в Українській державі є проблема того, що більше 50 відсотків громадян не виїжджають за межі своєї області. І основою для того, щоб Україна ставала цілісною і соборною державою де громадяни знали точно про своїх сусідів з іншої області, їм би не можна було нав'язувати міфи про те, що в одній області живуть "оголтелые бендеровцы", а в іншій частині країни живуть москалі і так далі. Це питання стосується, власне, студентства, яке є основою, яке навчається, наприклад, студент з Криму може навчатися в Києві і це завдяки, власне, цим пільговим на проїзд в залізничному транспорті.

Другий нюанс. Це те, що студенти, які навчаються в інших регіонах України мають можливість збільшувати своє знання про цю територію і таким чином їхні батьки, родичі дізнаються про різні регіони нашої єдиної держави і це власне зміцнює нашу державу в плані ідентичночності, як єдиної, ну, для цілого народу нашого. Дякую.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати!  я прошу звернути увагу, що відповідно до чинного законодавства для пільгових категорій на проїзд всіх громадян нам треба 17 мільярдів гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А для студентів скільки?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Для студентів 38, там десь до 40 мільйонів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 чого?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Мільйонів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 мільйонів гривень.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Можна я завершу тоді.

У бюджеті є 1,6, якщо ми скасовуємо для всіх пільговий проїзд крім учасників АТО там дітей передаємо на місця. Скажіть, будь ласка,  кого залишаємо? Інвалідів війни, скасовуємо, воїнів-афганців скасовуємо, чорнобильців скасовуємо і так далі. Треба прийняти тоді рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А якщо ми поставимо питання про студентів з малозабезпечених родин принаймні.

А як ми визначимо, довідками визначимо як соціальні стипендії визначають…

 

МАТВІЙЧУК В.М. Визначати не тяжко, оскільки, якщо сім'я отримує допомогу як малозабезпечена, це є в органах соціального захисту і можна ні документів не давати, нічого, можна це врегулювати питання як воно робиться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Принаймні для тих студентів, яким важко, щоб їм родина допомогла з проїздом. Хоча б виокремити ті соціально незахищені верстви студентів. Включіть мікрофон.

 

КУЧЕР Б.Г. 30 секунд, буквально. Студент отримує близько 800 гривень стипендії, 40 відсотків з них кожного місяці він сплачує за проживання в гуртожитку і там для того, щоб поїхати додому йому треба зараз квиток в одну сторону близько 100 гривень у відношенні до 700 кілометрів в середньому. Як може студент навчатися в іншому місті як він може навчатись в столиці, якщо у нього немає можливості просто банально приїхати туди?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

СКРИПНИК О.О. Можна я все-таки зреагую. Ви це через півроку скажете, коли не буде держави Україна. Розумієте, ваш егоїзм, всіх нас егоїзм приводить тільки до того, що ми коли залишаємо той бюджет, який ми залишаємо приведе до того, що вам не буде куди їздити, вибачте. Не буде університету, буде введене тимчасове правління і тому подібне. Не треба піднімати руки, я прекрасно, я був студентом і сам прекрасно заробляв і знав, яким чином, що куди треба проїхати. Немає у нас іншого виходу ніж величезне скорочення бюджету, немає. 52 проценти йде на  утримання держави в бюджеті, там є дірки, там є питання особливо по нафтогазу, там ще інші питання, з якими треба боротися. Але  всі повинні зрозуміти, що якщо ми не скоротимо,  виходу не  буде, не буде. І ваш  егоїзм студентський він зрозумілий. І зрозуміло, ваші ті речі, які ви зараз проговорите і про те, що треба  проїхати, але якщо ми зараз не продумаємо варіанту того, що можна скоротити, держави не буде. Це повинні ви зрозуміти дуже одну просту елементарну річ, тоді буде інший Майдан зрозумійте, тоді буде такий Майдан, який нам просто знищить країну.

 

 

КУЧЕР Б.Г. Проаналізуйте досвід інших країн: шокова терапія в Польщі, подивіться економічну трансформацію в Грузії. Хто урізав науку і освіту? Так є де урізати, шановний народний депутат звертав увагу про 300 мільярдів з офшорних зон – митниця і інші ключові галузі. Де освіта й наука, де охорона здоров'я, де армія, хто скорочує видатки на ці галузі?

 

СКРИПНИК О.О. Я аналізував ті речі, я працював донедавна, до того як був депутатом, викладачем у Львівській  політехніці, прекрасно орієнтуюся про низькі зарплати, і орієнтуюся про ту ситуацію, яка є у вищих  учбових закладах. Повірте, у мене оклад був – річний  оклад 6 тисяч гривень, на четверть ставки, я прекрасно розумію, що на це прожити майже неможливо. Я розумію    наскільки є тяжка  ситуація, повірте, і мав двох старших синів студентів, прекрасно розумію, наскільки не легка ситуація. Але у нас є об'єм тих дотацій,  яких ми по вузах і тому подібне, суттєво перевищує більшість країн за виключенням  можливо таких країн, як: Німеччина і ще декілька, які собі можуть дозволити дійсно повністю державну освіту. Ми зараз, от є власне проблема виживання  держави, ви повинні оце одну просту річ зрозуміти. Що  зрозуміє, а офшорні зони ті всі речі, повірте, буде інша розмова і буде інша розмова. Наприклад,  … 80 мільярдів на НАК Нафтогаз, там є за що боротися. Але є інші питання, які  повинні  зрозуміти, що треба шукати речі, де ми можемо зменшити – немає іншого виходу, на жаль. Якщо ви думаєте, що я з великим задоволенням хочу щось скорочувати по освіті й по науці. Ні. Я би зробив все, щоб зберегти, але який вихід?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хочу підтвердити, що нам треба шукати компроміс. І треба зрозуміти так, що всій країні буде дуже складно в цьому 2015 році. І всі  мусять іти на поступки, і знижується життєвий рівень. Але при цьому нам треба захистити малозабезпечені категорії громадян, які можуть опинитися на порозі виживання. І тому в усіх таких ситуаціях треба принаймні, я звертаюся зараз до Міністерства фінансів, застерегти державну допомогу і пільги для малозабезпечених категорій громадян. Тому що в нас може статися так, що, наприклад, частина студентства будуть, дійсно, абсолютно обездолені люди, які не можуть навчатися через те, що не можуть забезпечити своє виживання.

Шановні колеги, дозвольте повернутися до теми науки, тому що так сталося, що почали говорити ті, хто виступав, про науку, а завершили студентськими проблемами І я хочу ще надати слово першому віце-президенту Академії медичних наук Юрію Іллічу Кундієву.

 

КУНДІЄВ Ю.І. Дякую, шановна Лілія Михайлівна!

Шановні народні депутати, колеги! В академії медичних наук і в науково-дослідних інститутах відбулася певна зміна  наукової тематики і зараз вона спрямована переважно на забезпечення медичного забезпечення наших Збройних Сил. Треба дбати також трудового потенціалу держави.

Майже всі інститути мають сьогодні в своїх планах теми, які спрямовані саме на цю мету. Я хочу сказати, що і сьогодні відбудеться в нас спільне засідання президії Національної академії наук, де буде розглядатися питання болюче для нашої держави – створення нових ліків. Треба відверто сказати, що сьогодні 70 відсотків смертей солдат від того, що втрачається перша золота година, коли надається первинна  медична допомога. Немає солдатської аптечки певною мірою ефективної і належним чином обладнаної. Тому завдань надзвичайно багато і серед них новітні розробки спільно з Інститутом Глушкова, Інститутом кібернетики розробляється ціла система дистанційної діагностики стану бійця. Ми можемо на відстані кардіограмою його записувати, аналізувати і таке інше. Тобто ми сьогодні не обольщаемся, отримати якусь підтримку від Міністерства оброни нереально, уже такі спроби були і мова йде тільки про те, щоб державний бюджет використати.

У нас прохання до комітету одне: ми маємо скорочення на 130 майже мільйонів по видаткам, які спрямовані на клініку. Триста тридцять – це загалом, не тільки на медикаменти, а й на харчування, на все. Клініка – це для інституту клінічного, це його лабораторія. Це дослідницька лабораторія і тому яким чином лікувати з таким, власне кажучи, мізерним обмеженням фінансування на ліки і харчування бійця АТО, а сьогодні в клініках вони вже не аби  який відсоток складають, відповіти дуже важко. Ми просили би відновити на рівні минулого року забезпечення ліками і харчуванням клінік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Ми почули виступ.

Шановні колеги,  ми працюємо дві з половиною години, в нас ще два законопроекти. О 12 я повинна віддати в бюджетний комітет пропозиції. Поставтесь до цього серйозно. Лише через те, що ми хочемо довго висловлюватися  ми ставимо під загрозу вчасне  надання рекомендацій. Я прошу завершувати обговорення. Анатолій Іванович наполягає Широков. Будь ласка, Анатолій Іванович.

 

ШИРОКОВ А.І. Дякую, Лілія Михайлівна. Анатолій Широков, голова профспілки працівників НАН України.

Я хочу уточнити те, що сказав віце-президент нашої академії. В бюджеті академії цього року в нас був пробій по фонду зарплати приблизно 100 мільйонів гривень. Результатом було: 25 відсотків наукових установ академії працювали в режимі неповного робочого часу. І зменшення мінус 266 мільйонів – це теж та ж заробітна плата. Тобто 354 мільйони – це фактично те, що необхідно на те, щоб ми нормально працювали.

І друге. Щиро вдячний комітету за підтримку і розуміння, але оскільки, мабуть, такого розуміння немає в цілому у парламенту і уряду, то завтра наша профспілка влаштовує акцію протесту. До неї приєднується і Національна академія педагогічних наук. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, я пропоную зараз провести голосування з приводу підтримки проекту рішення, яке ми щойно обговорили. Також до цього проекту рішення врахувати уточнення і деталізацію цифр. І ми просимо Міністерство освіти і науки і Національну академію наук, всіх, хто зацікавлені, залишитися після засідання, щоб ми всі ці цифри уточнили і аргументували. І пояснили бюджетному комітету, чим ми можемо поступитися, а чим ми не можемо поступитися, бо це дуже важливо.

Тому прошу з цими уточненнями прийняти це рішення. Прошу голосувати. Це ви проголосували, хто "за".

Хто проти? Хто утримався? Один утримався. Дякую.

Шановні колеги, ми переходимо зараз до наступного питання: про проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин (реєстраційний номер 1557). Для економії часу дуже прошу вас подивитися це рішення. Я його доповім лише в головних його положеннях, без деталізації.

Перш за все, як ви пригадуєте, предметом широкого обговорення було виконання одного з положень Закону про вищу освіту, а саме: відкриття рахунків у державних банках для вищих навчальних закладів і наукових установ для розміщення коштів від основної діяльності власних надходжень та грантів. Ми  дякуємо Міністерству фінансів, що у Бюджетному кодексі було  враховано це положення, але воно було враховано чомусь тільки для вищих навчальних закладів. А в Законі "Про вищу освіту" воно враховано також для наукових установ. Тому ми додаємо тут наукові установи.

Крім того, додано  до  статті 13 Бюджетного кодексу такий пункт: "У разі розміщення вищим навчальним закладом науковою установою власних надходжень на поточних або депозитних рахунках в установах державних банків, вищий навчальний заклад "наукова установа" не втрачає статусу бюджетної установи у випадку відкриття зазначених рахунків в одному і тому ж банку". Тобто є це обмеження, щоб ці кошти були повністю під контролем.

Також, шановні колеги, ми додаємо, що все, що зв'язано з депозитами, також є під контролем Кабінету Міністрів.

І прошу звернути увагу Міністерство фінансів, у нас викликає величезну стурбованість питання невизначеності механізмів фінансування коледжів. Тому що, з одного боку, коледжі переносяться на місцеві бюджети. З другого боку, ми їх не знайшли в освітній субвенції. В освітній субвенції вказуються ПТНЗ, вказуються відповідно заклади дошкільної освіти, загальної середньої освіти, але ми не бачимо там коледжів. І тому коледжі у нас провисають, їх нема в центральному бюджеті і немає в освітній субвенції, тому ми  просимо роз'яснити цю ситуацію і передбачити в Бюджетному кодексі чітку норму щодо фінансування вищих навчальних закладів І, ІІ рівня акредитації. Так… і знову ж таки в Бюджетному кодексі  перекликаються всі ці питання,  пов'язані з попередніми  з  різноманітними статтями освітнього законодавства, які ми хочемо, як тепер вже ми домовилися таким чином говорити, фінансувати в обсягах, визначених Кабінетом Міністрів, правильно? Тобто зверніть увагу. Це було у першому питання в 15.57. І тут в Бюджетному кодексі це перекликається. Для нас принципово важливо, так, з цього вибрати основне. Це ці доплати за виконану роботу в педагогічних, науково-педагогічних працівників, а також за звання і наукові ступені. Оце ми хочемо зберегти в законі, і не будемо поступатися, щоб це визначалося Кабінетом Міністрів. Все решту, ми розуміємо, що в цій ситуації так прийдеться з цим змиритися.

І другий пункт, про який йде мова, це знову ж таки перекликається з нашою позицією про переведення на центральний бюджет установ, які мають національне значення. І вони тут знову ж перераховуються.

Будь ласка, які є позиції виконавчої влади по цьому проекту рішення? Прошу Міністерство фінансів.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати, що стосується вищих навчальних закладів І, ІІ рівня акредитації, то вони передбачені для фінансування за рахунок власних надходжень місцевих бюджетів. З 2015-го року змінюється вже взаємостосунки державного і місцевого бюджетів. Коли раніше було це при розрахунках Державного бюджету враховувалися доходи і видатки, а потім місцевим бюджетом надавалася дотація чи вилучення, то в наступному році за ними збільшується закріплення відповідних доходів, і є відповідні видатки. Тому вони не включені в цільову субвенцію. Цільова субвенція включає тільки загальноосвітні школи там і так далі, і тому подібне. Тому там немає проблем із І, ІІ рівнем акредитації.

Що стосується переліку цих законів, ще раз про те, що порядку розгляду Кабміном, то ми просимо вас погодитися з нашою пропозицією, щоб це залишилося.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Міністерство освіти.

 

ДНІПРОВ О.С. Дякую, Лілія Михайлівна.

Щодо рішення комітету, ми його підтримаємо, щодо включення наукових установ до розміщення власних коштів державних установ в банку. Єдине, що є пропозиція до статті 43 пункту 6, де зазначено…, пункту 8, вірніше,  зазначається, що видатки спеціальних фондів державних вищих навчальних закладів і так далі, здійснюється у порядку затвердженому Кабінетом Міністрів. Я не знаю позицію міністерства фінансів, чи варто цей порядок приймати, тобто фактично іде мова про що, що кошти спеціального фонду, на що вони будуть витрачатися, будуть затверджуватися виключно Кабінетом Міністрів. Тобто додатковий такий інструмент з'являється. В принципі, зараз і так врегульовано куди навчальний заклад може їх витрачати, чи доцільно ще одне рішення уряду нам народжувати. І…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви пропонуєте вилучити слова "у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів".

 

ДНІПРОВ О.С. І щодо фінансування вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації… Як раз статті 87 – це видатки, що здійснюються з державного бюджету, - вилучається згадка про те, що з державного бюджету можуть фінансуватися вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації. Логіка зрозуміла, тому що вони переносяться на місцевий бюджет. Але, якщо ми все-таки, як раз говорили про структурні підрозділи, що ми хочемо залишити певну частину, можливо, в цю статтю додати категорію "вищі навчальні заклади І-ІІ  рівнів акредитації, які є структурними підрозділами університетів", – це перше.

І друге. Якщо ми говорили про повернення позашкільних центрів, які виконують загальнодержавні функції, пропоную додати теж категорію "позашкільні навчальні заклади, які виконують загальнодержавні функції", можливо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І їх перелік?

 

ДНІПРОВ О.С. І їх перелік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Ви хочете відреагувати, Володимире Миколайовичу?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Що стосується порядку використання коштів, коли кошти спецфондів будуть зараховуватися, ну знаходитися на рахунках у державних банках, то необхідно, навєрно, буде…, це ж загальна така формуліровка. Є порядок казначейського обслуговування цих коштів, там і так далі, то навєрно, треба буде якісь зміни в порядки вносити. Це може бути тут записано, може не записано. Ми все рівно внесемо зміни, що вони не обслуговуються казначейством.

 

Тут просто ще крім цієї статті ще є   стаття, ще є стаття яка теж регулює, стаття якщо можна подивіться 13, де написано, що розміщені на поточних рахунках у банках державного сектору власних надходжень державних комунальних вищих навчальних закладів здійснюється у порядку, встановленим Кабміном. Тобто повинно бути рішення уряду про порядок розміщення, потім рішення Уряду про процедуру видатків тобто ми одне на одне, ну, рішення на рішення, породжуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Наталя, ви хотіли щось сказати?

 

ШУЛЬГА Н.І. Да я хотіла прокоментувати, що це якраз один з тих революційних моментів які закладені в Законі про вищу освіту, який забезпечує автономію діяльності університетів. Тому що там де розпоряджається казначейство це якраз і стримувало особливо в дослідницькій частині прийняття рішення університетом коли і як використовувати ті кошти, які і так вони мають, розумієте. І це принципова річь і тут не можна знову це передавати на казначейство. Я розумію, що казначейство треба буде скоротити частину працівників які обслуговували цю частину університетських фінансів, але це дає можливість якраз університетам розвиватися згідно тої реформи яку ми закладаємо. І я би хотіла ще додати до бюджетного комітету, якщо можна, тому що не надали слово при обговорені по науці…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кому не надали слово?

 

ШУЛЬГА Н.І. Ну, я просила слово, но ви закінчили обговорення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, будь ласка, я не бачила вашої руки. Коли ви піднімали руку, я завжди вам надавала слово. Ви маєте можливість, будь ласка, зараз висловлюйтесь. У вас є зауваження до проекту рішення по попередньому законопроекту?

 

ШУЛЬГА Н.І. Да, про науку… У мене було питання навіть до Міністерства фінансів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Поясність до якого пункту.

 

ШУЛЬГА Н.І. Тому що, ми говоримо про те, що цей Кабінет Міністрів повинен бути кабінетом реформ і реформа освіти і науки в принципі вона почалася з першим кроком з прийняттям Закону про вищу освіту. Зараз буде готуватись закон про науково, науково-технічну діяльність і коли пропонується вилучити з закону 1,7 процентів ВВП на дослідження то не пропонується нічого альтернативного. Якраз зараз в новій редакції буде пропонуватися альтернатива. І я би хотіла підняти питання, що на цей перехідний період на 2015 рік звичайно не можна вимагати якихось величезних коштів, ну повинен бути хоча б бюджет оцей перехідний на реформу наукової сфери, яка б дозволила підготувати документи всі необхідні   підзаконні акти для того, щоб з 2016 року це сталося, і оце питання ніде абсолютно не висвітлено ні Міністерством фінансів, ні загальним бюджетом. Чи є закладені які кошти як раз на здійснення реформи в цій галузі?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Скільки треба добавити?

 

ШУЛЬГА Н.І. Ви все забираєте. Так, що добавити треба, знаєте, - це філософське питання для вас. Да? Ви ж забираєте. А ви хочете добавити. Це питання не добавки. Розумієте? Коли йдеться реформа, наприклад, ми пропонувати будемо створення Національного фонду досліджень. Для того, щоб його створити, треба буде витратити певні кошти, для того, щоб розробити всі ці документації і зрозуміти скільки це буде коштувати в наступних роках. І це навіть не обговорюється.

 

_______________. (Не чути) 

 

ШУЛЬГА Н.І. 2015 рік приходить, значить, буде знову 16-ий, 17-ий, 18-ий і це не буде реформа, розумієте, для створення… І не буде, якщо ми не будемо закладати на це фонди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановна пані Наталю. Ми вас почули. Хороша перспективна пропозиція, тільки в кризовому бюджеті 2015 року ми не можемо зараз закладати для розробки документів на наступні роки якісь кошти.

До речі, повідомляю всіх, що всі закони, які ми розробляємо тут у Верховні Раді, ми розробляємо без грошей і без додаткової оплати. Тому з цим потрібно змиритись тим більше в кризовий рік. Будь ласка.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Я останній раз хочу звернути увагу. Скажіть, будь ласка, коли Міністерство фінансів формує бюджет воно повинно дотримуватися чинного законодавства чи ні? Повинно.

Якщо у законі написано 10 відсотків на освіту там, відсотки на науку і так далі. Ми повинні їх передбачити чи ні? Чи я повинен порушувати чинне законодавство? Повинно? То я тоді вам доповідаю, що дефіцит бюджету буде 500 мільярдів гривень.  Тоді зрекомендуйте, що робити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Шановні колеги, у кого є ще конкретні пропозиції до цього рішення. Не має. Я звертаюсь до членів комітету. Будь ласка, є пропозиція проголосувати це рішення з тими уточненнями, які висловило Міністерство освіти.

Міністерство освіти має зараз сформулювати з працівниками комітету ці уточнення.

Хто за таке рішення, прошу.

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, я підсумовую ці уточнення, про що йшла мова. Бо, йшла мова з боку Міністерства освіти по проекту внесення змін до Бюджетного кодексу, що у 9 пункті, де є кілька разів написано "у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів", тільки один раз написати "у порядку встановленому Кабінетом Міністрів".

 

ДНІПРОВ О.С. Да. Я може конкретно озвучу? У проекті Бюджетного кодексу статті 13, пункт 9 вилучити про те, що порядок розміщення відкриття цих рахунків здійснюється в банках державного сектору у порядку встановленого Кабміном, слова "у порядку встановленого Кабміном" вилучити. Тобто зрозуміло як відкриваються рахунки.

Також пропозиція: пункт 6, статті 43, пункту 8 слова "здійснюються  у порядку, затверджений Кабінетом Міністрів" теж вилучити.

І до статті 87: видатки, що здійснюються з державного бюджету, додатки категорію позашкільних навчальних закладів, які виконують загальнодержавні функції, а також вищого навчального закладу I-II рівня акредитації, що є структурними підрозділами вищих навчальних закладів Ш-IV рівня акредитації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, це ми обговорили і це сюди треба.

 

ДНІПРОВ О.С. Да, в статтю 87.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Хто за таке рішення, прошу проголосувати, шановні колеги. Одноголосно. Дякую.

І нарешті ще один законопроект, що стосується бюджетного процесу, а саме про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи (реєстраційний номер 1558).

Отже, перед вами є цей проект рішення. Дозвольте доповісти.

Отже, до цього часу у статті 197 "операції звільнені від оподаткування", ми мали постачання послуг, здобуття вищої, середньої професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами. Тому що це, без сумніву, збільшує доступність населення до послуг.

Якщо зараз ми погодимося з вилученням цієї статті, а саме пункту  197.1.2, то в цьому випадку ми будемо мати подорожчання всіх освітніх послуг для населення щонайменше на  20 відсотків. Таким чином, наприклад, навчання у вищих навчальних закладах зросте оплата на 20 відсотків. Таким чином, ті освітні послуги, які надають інші навчальні заклади, також зростуть щонайменше на 20 відсотків.

Ми наполягаємо в цьому нашому рішенні залишити в старій редакції, тобто ми не додаємо нічого нового. Ми просимо не вилучати ці пункти, а саме 197.1.2 і статтю 282, де виписані пільги щодо сплати податку для юридичних осіб, і там є 282.1.2, дослідні господарства науково-дослідних установ, навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ, ми не маємо права їх не підтримати, їх не така значна кількість, і це вони сьогодні виживають і сплачують комунальні послуги за  рахунок надання ось цих послуг, а так само дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, незалежно від форм власності і джерел фінансування. Тому що якщо сьогодні ми не можемо в дошкільній освіті забезпечити відповідну мережу, і держава не має коштів на створення нових груп і нових дитячих садочків, то принаймні приватним дошкільним закладам ми маємо залишити оцю невеличку пільгу. Інакше оплата для населення зростає все більше і більше, і стає менш доступною система цих закладів для громадян. Ось така наша позиція.

Будь ласка, спочатку слухаємо виконавчу владу, тоді прошу висловлюватися всіх присутніх. Прошу, Володимир Макарович.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Я прошу вибачення, я не є великим фахівцем по податкам, на рівні … податків.

Мені зрозуміла ця позиція, ми доповімо керівництву про цю позицію, і вже в нас працює робоча група разом з народними депутатами, і, наверно, ще там тоже буде розглянута і буде розглянуто і буде прийнято остаточне рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Міністерство освіти.

 

ДНІПРОВ О.С. Шановна Лілія Михайлівна, шановні  члени комітету, ми повністю підтримуємо рішення комітету і вважаємо, що має залишитися чинна редакція статті 197, яка звільняла від оподаткування послуги, освітні послуги всіх... навчальних закладів всіх форм  власності. Ми цю пропозицію висловлювали на етапі теж обговорення цього Податкового кодексу. На жаль, не була врахована, аргументацію, на жаль, я, чесно кажучи, теж не можу озвучити, але ми попросимо підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Хто з присутніх хоче висловитися на цю тему, прошу. Будь ласка, Олег Шаров, будь ласка.

 

ШАРОВ О. Олег Шаров, університет "Крок".

Дозвольте повністю підтримати пропозиції винесені в проекті рішення комітету. Вважаємо, що якщо ідея щодо ПДВ на освітні послуги буде зреалізована, то це буде найгірший зразок секвестру із всього, що тільки може бути. Тому що навіть в кризові 1997, 1998, 1996 роки, коли ПДВ було, ПДВА на освітні послуги не було ніколи. І якщо його запровадити за тим принципом, що записано в проекті закону, це  буде практично не податок на додану вартість, а, вибачте, податок на доданий інтелект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги, тут треба це підтримати, тому що ми будемо  мати ще велике протиріччя, оскільки у нас всі угоди університети мають на чотири роки. Якщо ми ведемо мову про бакалавріат і тому буде проблема з того, що людина вже заключила цю угоду, а  повинна в зв'язку із цим законом фактично що – переглядати угоду, це неможливо. Тому я пропоную це зняти, бо це ні до чого хорошого не доведе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є ще якісь зауваження? Прошу.

 

ШУЛЬГА Н.І. Я так само хочу сказати, що це дуже важлива пропозиція, тому що в усьому світі, де є наука і освіта в пріоритетах, не так як в Україні, освітні заклади в незалежності від форми власності є, по суті, неприбутковими організаціями, там немає одного власника, там операції не... процес іде, наглядові ради, ради директорів і так далі, які не отримують зарплати за це. Тому це дає можливість використовувати всі кошти, які надходять на дослідження оптимально в максимальній можливості. І це підсилюючий процес залучення коштів для досліджень, тому це дуже важливе рішення, яке треба підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Я розумію, що обговорення цього питання вичерпано. І прошу поставити на голосування проект рішення комітету, щоб ми його затвердили в цілому.

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

Шановні колеги, ми дякуємо вам за участь в цьому засіданні. Ще є бажання висловитися. так? Будь ласка, Міністерство фінансів.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Шановна Лілія Михайлівна, шановні народні депутати! Я хотів би сказати наступне.

Перше. Я прошу вибачення, може, десь з моєї сторони щось було не так нагло зроблено і так далі.

Друге. Я прошу вибачення за представників уряду, як ви правильно казали. Я вважаю, що представники уряду повинні з'ясовувати проблеми з тих чи інших питань не в комітетах Верховної Ради, а на засіданні уряду. У нас получається зовсім інша ситуація: приходить два міністерства, одне про друге, друге про друге… І це, по суті, звалюється проблема на народних депутатів. Так не повинно бути. Я прошу вибачення, що ми так себе ведемо, представники уряду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я сподіваюся, що головне, щоб всі наші дискусії привели до корисних змін бюджету для освіти, науки і країни в цілому.

Шановні колеги, у нас в Комітеті з питань освіти і науки ще на порядку денному є кілька організаційних питань, які стосуються внутрішньої роботи комітету. Тому вам щиро дякуємо. Зараз я оголошую перерву на дві хвилини буквально, щоб всі могли визначитися, де вони залишаються. А членів комітету прошу залишитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … стенограми, допишіть "університет біоресурсів", в якого згорів головний корпус, і їм необхідно для того, щоб продовжувати діяльність університету, зробити капітальний ремонт, на що вони просять додатково 47 мільйонів гривень. Шановні члени комітету, включаємо це в пропозиції бюджетні?

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Так, включаємо. Він же був міністром.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. Хто за таке рішення? Дякую.

Розподілити повноваження між заступниками. Окрім того, ми маємо вирішити питання, що ми робимо з секретарем комітету. Я зверталась до Регламентного комітету з тим питанням. Вони мені дали 2 поради. Перша порада – знайти додаткового члена комітету з іншої політичної сили, і щоб він був секретарем. Друга порада… , це неможливо, тому що ніхто не хоче йти в Комітет з питань освіти і науки.

Друга порада полягає в тому, щоб ми зараз принаймні між собою домовилися, яким чином ми розподіляємо ці посади.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. А хто в нас секретар комітету?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас секретар комітету Михайло Михайлович Поплавський, якого Верховного Рада позбавила можливості бути секретарем комітету як людину, яка голосувала за закони… 16-го січня. Але за рішенням Верховної Ради.

Так що, будь ласка, я прошу вас висловитися спочатку з цього організаційного питання, бо воно є дуже важливе. Це є питання того, хто буде підписувати рішення комітету.

Борисе Григоровичу, мене цікавить, яка є позиція взагалі в апарату Верховної Ради з цього приводу?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Чудово. Добре. Отже, зараз прошу глянути на рішення комітету про розподіл повноважень. Ми маємо сьогодні трьох заступників. Є перший заступник голови комітету пан Співаковський, є два заступники голови комітету, а саме, - пан Скрипник Олексій Олексійович і пан Кириленко Іван Григорович.

Перед вами є предмети відання комітету. Ми їх маємо між собою розподілити. Оскільки в попередніх засіданнях комітету ви не брали участі, Іване Григоровичу, ми не могли в вашу відсутність це робити.

Тому.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, в нас попередня пропозиція була такою, що освіта і наука, в частині взаємодії з вищими навчальними закладами, нею має опікуватися Олександр Володимирович Співаковський. Далі інноваційна діяльність і розвиток високих технологій має опікуватися Скрипник Олексій Олексійович. Правильно? І пропозиція до вас була, Іване Григоровичу, - це засади здійснення наукових і науково-технічних експертиз та інтелектуальна власність.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. …..будемо вивчати матчасть. Без заперечень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви погоджуєтесь з цим?

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Без заперечень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, шановні колеги, голосуємо за це рішення.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. А може ми зразу й секретаря призначимо пану………

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я підтримую цю пропозицію.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Як, як?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб ви підписували замість секретаря рішення комітету. Берете на себе цю додаткову… додатковий тягар?

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Без заперечень. ……..самий молодший.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Хто голосує за ці пропозиції?

 

ЛИТВИН В.М. Ні самий впорядкований.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Який?

 

ЛИТВИН В.М. Самий впорядкований.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. Одноголосно. Дякую дуже. Дякую.

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У нас також є пропозиція яку ми не могли затвердити відповідно теж на минулих засіданнях, відсутність Володимира Михайловича. Отже, наша позиція така, ми маємо ще двох членів комітету, які можуть взяти на себе тягар бути головою підкомітету. І таким чином ми в структурі пропонуємо створити два підкомітети.

 

ЛИТВИН В.М.  Я буду зразу, Лілія Михайлівна, рядовим, тут я думаю можна зробити таким чином, заступник голови комітету тире голова підкомітету, бо у нас і так уже вистачать буде начальників, треба, щоб пару рядових було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чому нам не зробити абсолютно природо-відповідний розподіл: освіта і наука, два підкомітети.

 

ЛИТВИН В.М.  Я прошу вас, дайте я буду рядовим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Гаразд.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Я про рядового Литвина в комітеті, проти категорично. Це не правильно.

 

ЛИТВИН В.М.  Можете виключити мене з комітету, я нічому не здивуюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, шановні колеги, ми можемо піти таким шляхом, що ми взагалі будемо не робити підкомітетів в нашій структурі. Але я вважаю, що він не зовсім продуктивний, бо є багато  там  зустрічей, які концентруються саме на певних питаннях і треба корувати, це ж також доповідь законопроектів на засіданні комітету, і підготовка законопроектів, які у нас будуть йти. Я бачу ці законопроекти, от наш досвід, він свідчить, що у нас законопроекти є можливо таких чотирьох категорій. Давайте ми на це подивимось.  

Перше – це законопроекти зі сфери освіти і соціального статусу педагогічних працівників. До речі, питання соціального статусу на кого ми це покладаємо? Шановні колеги, от ми проголосували з вами, а не звернули увагу, правовий статус та соціальний захист наукових і науково-педагогічних працівників і освітян, чому тут немає освітян?

(Загальна дискусія)

 

_______________. На того хто відповідає за освіту, однозначно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто, соціальний захист освітян на того, хто відповідає за освіту, тобто із заступників – це перший заступник Олександр Володимирович, а соціальний захист науковців і науково-педагогічних працівників на кого? Чи на пана Скрипника, чи на пана Кириленка?

 

_______________. На пана Кириленка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  На пана Кириленка, добре.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Ви питаєте, чи кажете?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви і так будете захищати статус, я  знаю це природа вашого …

Так, тепер по підкомітетах. Пропозиція. Все таки голова підкомітету з питань освіти Тарас Дмитрович Кремінь і він вже з цим погодився і ми вже за це проголосували. Але відповідно нам потрібен тоді ще підкомітет з питань науки. Тому ми можемо комусь з голів дати, з заступників голови, тобто заступник голови – голова підкомітету. Знову ж таки, хто на себе  це візьме? З питань науки та інноваційної діяльності?

 

СКРИПНИК О.О. З інноваційної діяльності для мене зрозуміло. По науці, чесно скажу, в мене дуже критичне ставлення до того, що робиться в українській науці. Тому …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так це дуже добре. У вас буде тоді там …

 

СКРИПНИК О.О. Якщо ви хочете щоб я її розігнав …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  То ви ж будете збалансовані рішення приймати.

 

ЛИТВИН В.М. Вже починали розганяти, ті люди  які розганяли їх давно вже немає, а наука так животіє, умирає собі потихеньку.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Ну, це погано, що вона вмирає. Розумієте, нам треба робити Центр фундаментальних досліджень, а все інше, прикладну науку переводити на фінансування тих хто її замовляє. Тому що якщо у нас є Академія сільсько-господарських наук і є приватна кількість сільських господарств, практично скільки… 100 процентів приватне чи 90 процентів приватне і воно в них нічого не замовляє то для чого нам тоді академія. От де є питання.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я трошки можу з вами, Володимира Михайловича підтримати. В чому? В уряді міняється … швидкістю. Вони не встигають перелякатись куди вони попали, тому наука десь з боку щось намагається щось сказати, це викликає тільки роздратування.

Друзі, я хотів привести приклад, Володимиру Михайловичу розказував. Декілька років тому, в літку, випадково, включив телевізор показують очільника Росії Медведєва, приїхав в силіконову долину в США, не з Обамою зустрічатися, а полетів на протилежну ви знаєте …………… Зайшов в аудиторію 2 тисячі людей, молоді сидить, перекладач, бо вони німецьку вчили з Путіним,  починає говорити, все з діловим видом, в залі шум, а потім хохот такий стоїть, він не може, в чому справа щось не те говорить, щось не те перекладає, славяні в залі сидять 2 тисячі чоловік. Наступного дня репортаж, 500 чоловік українців, тисячу 200 росіян. Силіконова долина. Дичаємо, товариші, дичяємо, уважаемые, дичаємо. Тобто, якщо держава так відноситься. Ну, я ж розумію, з об'єктивних причин, кожного місяця уряд міняється. Та він не знає як телефон пока той міністр ухопити, а тут приходить президент Академії наук. Та ще цей пришов, де він взявся. ……….26 мільйонів із 40. 26 мільйонів із 40. А 14 мільйонів землі державної власності. Це так, ви розумієте. Наука була майже мільйон гектарів на перші роки незалежності. Майже мільйон гектарів науки було в аграрному…. Залишилось 300 тисяч. Вже обканали все, що можна було обканати.

 

ЛИТВИН В.М.  Ну, справа в тім, шановні колеги, що зверніть увагу по комітетах. Всі намагаються піти в комітети, які займаються сировинними питаннями. Найбільше в цьому році, де було, конкурс був? 120, якщо я не помиляюсь, людей казали написали заяви. А в науку і освіту ніхто не хоче іти, бо віддачі немає. Розумієте? Це процес настільки тривалий, його не помітиш зразу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович, у зв'язку з цим можна третій раз попросити вас бути головою підкомітету з питань науки.

 

ЛИТВИН В.М. Я буду шалено, плідно працювати, ну, не мучте мене. Я ж прийшов відпочити у вас, а ви мені роботу. Я жартую, Лілія Михайлівна. Я думаю, що у нас …

 

……….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … Я ставлю зараз на голосування питання затвердження такого дорадчого органу з питань інтелектуальної власності у запропонованому складі.

Хто за таке рішення, прошу голосувати.

Дякую, шановні колеги. Дякую вам за плідну роботу.

Я вам пропоную, якщо ви хочете перевірити чи всі ваші пропозиції увійшли  в пропозиції до бюджетного комітету. Ми хочемо це теж відкласти на наступне засідання. Ми хочемо відкласти це на наступне засідання поки ми не отримаємо прізвища. Тобто ми підписуємо листи на міністерства, щоб міністерства подали кандидатури і тоді ми затвердимо. Щоб порожню табличку не затверджувати.

Дякую. Є ще якісь питання в різному? Немає.

Тоді дякую за плідну роботу. Борису Григоровичу, будь ласка зверніть…