Діяльність Комітету

Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми VIII скликання 1 сесія

23 лютого 2015, 11:29

Стенограма засідання Комітету від 14.01.2015 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки і освіти

від 14 січня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету Л.М.ГРИНЕВИЧ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Порядок денний засідання комітету був анонсований раніше. Ми маємо одне питання, яке вилучаємо (пункт 2),   мова  йде  про законопроект номер 1411. Тому що, на жаль, ми сьогодні не отримали ще позиції різних міністерств, які повинні були висловитися з цього питання, а без позицій всіх міністерств ми не можемо його виносити на обговорення.

Натомість я пропоную внести до порядку денного пункт про врахування пропозицій комітету до Державного бюджету на 2015 рік. Як ви пригадуєте, у нас було розширене засідання Комітету з питань  науки і освіти, де ми говорили про бюджет, про всі документи, пов'язані з Бюджетним кодексом і Податковим кодексом, і самим проектом бюджету, і тоді виробили цілу низку пропозицій. Оскільки зараз важливо всім знати, які з цих пропозицій є враховані,  а які не враховані,- дозвольте я вас проінформую.

Я також доручила секретаріату комітету зробити аналіз самих видатків державного бюджету в частині освіти, щоб ви могли побачити  порівняльну таблицю, що саме ми просили і  що  отримали. Отже, якщо ви погоджуєтесь з такими змінами в порядку денному, ми можемо приступати. Так? За це не треба голосувати, я лише хочу почути вашу згоду. Немає заперечень? Немає.

Отже, доповідаю з цього першого питання, тобто, з приводу врахування пропозицій комітету. Мабуть, почну з Податкового кодексу. Ми мали загрозу, що заклади освіти будуть обкладатися податком на додану вартість. Нам вдалося відвоювати цю позицію і зберегти пільги по оподаткуванню для закладів освіти, що було надзвичайно важливо, щоб не збільшувалася вартість освітніх послуг. Проте, у поправці, яку я надавала, окрім цієї пільги на ПДВ, йшла мова про пільгу на земельний податок. На жаль, ця поправка не була врахована, і сьогодні ми маємо ситуацію, що заклади освіти будуть обкладатися земельним податком.

Місцеві ради мають право звільняти їх від цього оподаткування. Отже, тепер це все буде віддаватися на відкуп місцевим радам, і ми розуміємо, що перекладаються державні гроші з однієї кишені в іншу. Тому що, якщо це є державні чи комунальні навчальні заклади, їм складно знайти кошти на  земельний податок, і  будемо сподіватись, що місцеві ради підуть нам все-таки назустріч.

З приводу Бюджетного кодексу.  Ми уже аналізували законопроект 1557, хочу звернути вашу увагу і  доповісти про наступне. По-перше, у бюджеті України враховано центральне фінансування вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації. Це був дуже важливий момент, тому що їх є 373. З  них 221 є структурними підрозділами вищих навчальних закладів. І перенесення їх на місцеве самоврядування загрожувало надзвичайному скороченню мережі цих вищих навчальних закладів. Отже, цю позицію ми відвоювали, кошти у державному бюджеті, тобто, центральне фінансування для них передбачено.

Наступне.  Так само позашкільні навчальні заклади національного рівня враховані на фінансування з центрального бюджету. Враховані також мистецькі заклади. Ми маємо проблеми з фінансуванням  чотирьох шкіл національного значення, зокрема  Українського фізико-математичного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка. На превеликий жаль, до цих 4 закладів не була привернена увага. І зараз  я хочу вас поінформувати, що коли буде слухання знову цих документів до 15 лютого, ми  повторно  будемо ставити це питання і внесемо цю поправку.

З приводу самого бюджету. Прошу глянути в таблицю, у нас були найбільш  серйозні застереження, пов'язані з критичним недофінансуванням науки і наукових досліджень, в тому числі в університетах. Як бачите, додано 102 мільйони на  наукові дослідження. І це, я вважаю, серйозна наша перемога.  

Так само у фінансуванні  галузевих академій наук ми зменшили дефіцит цього фінансування до 25 відсотків. Тобто, на 25 відсотків у них зменшено фінансування, але це все-таки не 60 відсотків. І це означає, що це не буде супроводжуватися драматичними скороченнями  людей і відповідно згортанням великої кількості досліджень. Так само на виконання зобов'язань України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва додані кошти, про які ми просили. На дослідження Київського національного університету імені Шевченка також додані  кошти.

Де я бачу проблему? Це, зокрема, питання пільгового проїзду студентів і учнів,  які віддані на рівень місцевих бюджетів. Тобто, ці кошти  зараз не закладені у центральному бюджеті, і це вже буде рішення місцевих бюджетів.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте. Так, 38 мільйонів. Але не  та додаткова кількість коштів, про яку ми говорили.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, ідея зараз, якщо ви пам'ятаєте, на раді коаліції вона обговорювалась,  така, що ці пільги залишаються лише до червня, а в червні місяці уряд буде переглядати взагалі систему пільг по проїзду. Тому в нас сьогодні ця сума є недостатньою з такої причини.

Так само  дещо збільшено фінансування Національної академії України не в такому обсязі, в якому ми просили, але додатково додано 71 мільйон. Національна академія педагогічних наук України отримала додаткові кошти, як і  Національна академія аграрних наук - там де було, власне, драматичне скорочення коштів. Де ми отримали повний мінус, тобто не прислухалися до наших пропозицій -це стосується обсягів фінансування державних премій, стипендій та грантів. Тобто,  ми просили 8 – отримали 4, в 2 рази менше, але все ж таки мотивація якась залишається.

Серйозною зміною стає те, що підручники для більшості категорій населення будуть платними, лише для малозабезпечених  вони будуть безкоштовними. А також для представників національних меншин передбачено відшкодування вартості підручника від середньої вартості по країні, тому що у зв'язку з малими тиражами у них дуже висока вартість.

Отже, ось те, що стосується взагалі пропозицій бюджету.

Тепер найголовніше питання. Це питання заробітних плат, надбавок і доплат, які були  зафіксовані у законах. Нам вдалося зберегти все це у законах. Тобто,  немає вилучення цих норм, гарантій доплат для педагогічних працівників і для науково-педагогічних працівників, наприклад, в частині доплат за наукові ступені і вчені звання. Проте  у самому Законі України "Про  Державний бюджет на 2015 рік" ми маємо позицію, що всі норми по оплаті праці в межах наданого фінансування регулюються Кабінетом Міністрів України.

Я хочу вас поінформувати, що ми вже дали до уряду запит, щоб  на годині уряду в п'ятницю нас поінформували, як це може відбитися на оплаті праці педагогічних та науково-педагогічних працівників, і ми будемо чекати, щоб уряд дав відповідь.

Отже, ось такий короткий огляд.

 Також, як пригадуєте, у нас була така пропозиція, не комітету, але від Міністерства фінансів взагалі вилучити статтю про забезпечення фінансування методичних кабінетів і вилучити їх як таких із закону. Ми наполягли на тому, щоб зберегти методичні кабінети. Але їх фінансування буде зменшене і це призведе до певної оптимізації в їх мережі і в їхній діяльності. Але як інституції у системі освіти, які допомагають   підвищувати професійний рівень вчителя, вони залишаються. Можливо, у вас є якісь уточнюючі запитання? Це була коротка інформація.

Будь ласка, Іван Григорович. Прошу, комітет…

 

КИРИЛЕНКО І.Г. І на засіданні комітету, і той  аналіз, який був підготовлений, і та робота, яка була проведена, дозволила врятувати ситуацію, яка була патова, це правда. І до вас дійшли ходаки, і до нас, до кожного із депутатів, дійшли ходаки по своїх сферах і  напрямках. Але давайте ще раз звернемо увагу на те, що у мене зараз перед очима історичний факт, який, як кажуть, можливо, хтось знає, можливо, не знає. Заблокований Ленінград, Всесоюзний інститут рослинництва Вавілова, знаєте такого вченого всі. Збережено, в неймовірних умовах збережено унікальне надбання світове – насіння усіх культур, які людство вивело за весь свій час існування, збережено до зернини. В неймовірних умовах наука жила. Тільки завдяки цьому потім з'явилися найкращі всі ці сорти безостої пшениці і так дальше.

Ми сьогодні, ну ми ж не можемо одичать так, до такого рівня одичать! Урізаємо саме головне, заради  чого ми живемо – заради майбутнього. Ну , ми на узбіччі точно залишимося світової цивілізації. Мова йде не за десятки мільярдів, мова іде за 10-20 мільйонів. Я прошу членів комітету, вас особисто прошу: 15 лютого було заявлено, що…  Звичайно, треба було перед міжнародними фінансовими інституціями сказати, що бюджет в України є, що вже можна приїжджати на переговори, сідати за стіл і надавати Україні відповідну фінансову допомогу, бо без затвердженого бюджету цього не буде. Ясно, що затверджувалось щось ефемерне, бо його ніхто в руках не тримав. Відповідно і публікація відбулася пізно. Потім, коли розкрили ………, багато дечого не співпало, те, що йшло по стенограмі і так далі.

Було чітко сказано, що до 15 лютого буде підготовлений серйозний документ, де всі будуть речі враховані, і майбутнє держави в тому числі. Тому я просто прошу, щоб ми комітетом знову так, як ми зробили це тоді на засіданні, дуже аргументовано, зважено і, як кажуть, переконливо подали уряду пропозиції. Ми не можемо зменшувати фінансування нашого майбутнього, не можемо, мова не за десятки мільярдів.

Вчора прийнятий знаковий закон, ви ж всі свідки, як цей знаковий закон приймався. Ви розумієте, де лежать мільярди? На поверхні лежать, вже треба совість мати, скільки за ці роки, коли держава безсила і не могла нічого зробити там, де в статутному капіталі її частка була менше 60 відсотків, бізнес поставив менеджерів і просто косив гроші, а в бюджет нічого не надходило. Вчора, можливо, історична справедливість почалася відновлюватися.

За ці роки з держави викачано сотні мільярдів. В кінці кінців, тут вже треба, да,  дійсно, поділитися, вже досить. З ким поділитися? З тими, хто ще не може і хто вже не може. Як я говорив ще на попередньому засіданні бюджету, для тих, хто ще не може,- це ті, кого ми повинні навчати, наше майбутнє, і тих, кого вже повинні вилікувати, бо своє віддали. Це ті дві речі, які, як священні корови, не чіпати, бо це копійки. Тому відновити фінансування хоча б рівня 2014 року і науки, і освіти.

Я просив би членів комітету, щоб ми всі підписалися під цими поправками, і дали зараз уряду з такими обґрунтуванням, що просто ми не можемо рубати наше майбутнє, не може "одичать" європейська країна і прийти до  такого  рівня. Я ж не буду зараз аналізувати заробітну плату і інші речі, ми ж це все добре знаємо. Тому продовжити боротьбу за нашу сферу, якою ми опікуємось. Спасибі. Вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, будь ласка.

 

ЛИТВИН В.М. Шановна Лілія Михайлівна, шановні колеги, я думаю це дуже добре, що зусилля комітету частково були враховані, навіть не частково, а значною мірою.

Я думаю як, …….. ще галузь не отримала такої підтримки і, слава Богу, що розуміння було, мабуть, і в уряді, і в Комітеті з питань бюджету. Але в розвиток того, що сказав Іван Григорович, я пропоную, щоб ми подивилися на те, що не було враховано. Зокрема, сьогодні я розмовляв з ректором університету Шевченка, фізико-математична школа, зараз вона називається фізико-математичний ліцей.  Це штучно дітей з усієї України збирають, ніхто немає багато бажаючих математикою займатись, природничими науками. Вони їх готують – це майбутнє, справді, країни. Там невелика сума потрібна грошей. Який бюджет візьме місцевий, що Голосіївський район візьме? Гуртожиток, це ж діти живуть там…

 

_______________. Обдаровані.

 

ЛИТВИН В.М.  Так.

 

_______________. Які виграють олімпіади.

 

ЛИТВИН В.М.  І нам потрібно було б запропонувати оперативно зробити зміни до Закону  про державний бюджет і наполягати, пояснювати, для того, щоб депутати  проголосували. Я думаю, що в загальній сукупності 50 мільйонів на ці проблеми, я тут дивлюся на інші, республіканське вище фізичне училище і таке інше, просто косимо їх. Нам не просто звернення до уряду зробити і запит до уряду, це нічого не дасть, а потрібно проголосувати, власне, зміни, доповнення, уточнення до державного бюджету. І зробити було б дуже добре це на цьому…

Навіть питання не в мажоритарниках, а в тому, що це унікальні заклади. І я думаю,  що далеко не всі знають у Мінфіні і у Кабінеті Міністрів про унікальність цих закладів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я хочу уточнити для інформації,  що це технічна помилка, тому що Міністерство фінансів само з великою стурбованістю виявило, що в Бюджетному кодексі немає цих саме чотирьох шкіл, тому що всі решта передбачені. І це така технічна помилка, яку , ми домовились, що до 15 лютого бюджетний комітет має обов'язково врахувати в Бюджетному кодексі.

 

ЛИТВИН В.М.  Якщо дозволите.  Жодного закону про внесення змін до Державного бюджету до 15 лютого не буде, повірте мені. Я думаю, що тут всі це підтвердять і ви в першу чергу. Нам треба не врахування, підготувати проект закону, секретаріат, щоб його підготував, і ми його підписали всі члени комітету, і попросили Верховну Раду підтримати. І все. Інакше тоді ми не дочекаємося. Зараз виникає питання, що з ним робить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я лише хочу сказати, що позиція уряду у цьому питанні, яку, принаймні, мені транслювало Міністерство фінансів, є абсолютно позитивною, вони погоджуються з цим.

 

ЛИТВИН В.М.   Питання в тім, що викладачі, вчені відбирають цих діток, проводять з ними олімпіади, потім читають лекції там, це зав'язаний процес. Ну, вони кажуть, якщо хочете, хай забирає Голосіївська районна влада міста Києва і їх фінансує, ну це ж нереально.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Якщо випало з закону, то тільки законом можна врегулювати, тільки законом.

 

ЛИТВИН В.М.   Те ж саме очевидно стосується і…

(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Отже, за результатами  нашого обговорення ми можемо також записати підготувати такий законопроект, і я пропоную всім членам комітету його підписати. Ми не готували проекту рішення, тому що в порядку інформації я хотіла поінформувати всіх депутатів, що саме було враховано із наших пропозицій, а що ні.

Ми можемо далі рухатись по порядку денному чи ще хтось хоче з попереднього питання висловитися? Будь ласка.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Я хочу підтримати своїх колег щодо цього. Але хочу сказати про те, що, дійсно, ну, от ситуація, яка виникла зараз, вона показує, що відношення є деяке таке, негативне відношення до Академії наук України,  бо я приймав участь, ну, наприклад, в роботі фракції "Блоку Петра Порошенка" і бачив, як деякі депутати, які займають такі посади у Бюджетному комітеті, в Податковому комітеті відносяться до цього. Тому я думаю, що нам необхідно взяти це все-таки під пильний контроль. Я, як ще там працював першим проректором в Херсонському державному університеті, знаю, що крім того, що коштів не достатньо, деякі кошти витрачаються, скажімо так, неефективно. І це є проблема потім відношення суспільства до університетів. Я думаю – мої колеги можуть це підтвердити. Тому ми вже зараз за підписом Лілії Михайлівни зробимо запити до університетів, зберемо дуже цікаву інформацію щодо балансу між спеціальним і загальним фондом, між контингентом студентів, які навчаються за кошти держбюджету, і студентів, які навчаються за кошти фізичних та юридичних осіб, і побачимо. Також цікаву зберемо інформацію щодо премій, які були виплачені в 2014 році, побачимо об'єми, про які іде мова. І це одна сторона справи.

 І хочу сказати, що також, якби ми домовилися з академією, в першу чергу з віце-президентом Національної академії наук України, то підключимо до розмови "Укроборонпром" для того, щоб Національна академія наук України використовувала ті кошти, які є сьогодні у Міністерства оборони України, для виконання таких робіт. Це доповнить суттєво спеціальний фонд Національної академії наук України, бо там є кадри, які можуть залишитись в рамках цього. Тому я думаю, що тут необхідно, щоб сторони йшли «на встречу друг к другу» для того, щоб забезпечити створення такої ефективної системи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще хтось хоче висловитися з цього приводу, з питань бюджету?

Тоді, шановні колеги, ми готуємо законопроект. Крім того, я думаю, що на наступному засіданні, ближче вже до ухвалення оновленої версії бюджету, у нас буде знову розширене засідання, як Іван Григорович запропонував, і ми знову проаналізуємо бюджет з приводу фінансування освіти і науки.

Зараз рухаємося по порядку денному. Питання перше. Проект Закону про посилення уваги до використання державних символів у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах (реєстраційний номер 1192). На превеликий жаль, поки що немає жодного з народних депутатів, чиї законопроекти ми сьогодні будемо слухати. Всі вони були повідомлені. Це колективні законопроекти і я думаю, що нема причини їх відкладати, тому що нам треба все одно рухатись. Тому  я пропоную розглянути законопроекти у відсутність авторів цих законопроектів. Доповідати буде голова підкомітету з питань освіти Тарас Дмитрович Кремінь. Будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановна Лілія Михайлівна, дорогі колеги! По-перше, я хотів би все-таки зауважити, що на порядку денному у нас сьогодні стоїть надзвичайно велика кількість питань, що стосуються вирішення їх у галузі освіти і науки, але, тим не менш,  є категорії, про які заявили шановні народні депутати: використання державних символів у закладах освіти. Питання  так само є доволі є актуальним і важливим.

Ми знаємо різні принципи інтерпретації тих або інших явищ, я вже не кажу за українську історію. Але що стосується безпосередньо самого законопроекту, який поданий до вашої уваги, хочу нагадати, що подібний законопроект, але з іншим номером, 2 роки тому вже подавався на розгляд Верховної Ради України, але не був розглянутий. Які основні тези і речі, передбачені цим законопроектом, -я думаю, всі з цим знайомі. Але мова іде про те, щоб дати тлумачення і запропонувати навчальним закладам шкільним, позашкільним  і дошкільним використовувати державні символи з метою внесення ідейної суті, духу і так далі. І, звичайно, для того, щоб ми жили в нормальній правовій патріотичній українській незалежній державі. Але разом з тим, все-таки є велика кількість зауважень, які, я думаю, кожен із вас міг би помітити в тому, що, ну, по-перше, я не знаю, коли останній раз шановні депутати були в навчальних закладах. Але, наскільки мені відомо, символіка використовується з моменту її затвердження. І, наскільки мені відомо, в усіх навчальних закладах і лінійки проводяться, і є куточки державних символів, і вони є невід'ємним атрибутом і елементом усіх віталень, і, звичайно, на державні свята вони використовуються в повному обсязі, а, може, навіть і частіше. Тому говорити про те, що сьогодні недостатньо багато державних символів в закладах освіти, вказаних колегами, я думаю, що це буде некоректно.

По-друге, якщо говорити про всі навчальні заклади, то тоді треба говорити і про вищу школу, і треба говорити і про Академію наук, є інші установи, про які треба так само говорити.

Але, з іншого боку, виникає ще одне питання, як на мене дуже принципове, дуже важливе, що народні депутати оперують такими поняттями і необхідністю використання Державного прапора, Державного гімну, але не говорять про Державний герб, що, я вважаю неправильно і некоректно, бо ці три символи є основними, і вони в рівній мірі повинні бути використані у всіх закладах  усіх форм власності, які знаходяться на території України.

Крім  іншого, звичайно, тут є недоліки технічного і юридичного характеру, на яких, я думаю, нема смислу зупинятися. Зрештою такі поняття, як розділи і частини, і пункти некоректно плутати між собою, бо все-таки це законопроект. Тому, я думаю, колеги підтримають таку спільну пропозицію, що цей законопроект безпосередньо  має вагоме значення, в тому числі виховне, але сьогодні, я думаю, буде достатньо того, що, на мою думку, запропонувати цей законопроект відхилити у першому читанні. А, з іншого боку, очевидно нагадати Міністерству освіти і науки про свої нормативні документи, якими передбачено використання державних символів в закладах освіти і науки з тим, щоб не було додаткових законодавчих ініціатив з боку Верховної Ради в таких поняттях, які вже давно є загальноприйнятими і загальновідомими. Вважаю, що така і повинна бути позиція нашого комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, ви пропонуєте ухвалити у першому читанні. Я правильно почула?

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, взагалі відхилити.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.  Відхилити у  зв'язку з тим, що велика кількість помилок і некоректних тлумачень, вони все-таки не повинні бути в таких речах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Сьогодні Міністерство освіти і науки представляє заступник міністра Павло Броніславович Полянський. Міністр зараз знаходиться на лікуванні. Будь ласка, яка позиція Міністерства освіти з приводу цього законопроекту?

 

ПОЛЯНСЬКИЙ П.Б.  Шановна  пані голово, шановні народні депутати України! Міністерство освіти і науки так само підтримує ідею посилення цієї роботи, і ми не можемо підтримати законопроект у поданій редакції, я на цьому наголошую, ідею ми підтримуємо. На нашу думку, тоді варто  в цілому системно взяти  не лише державні заклади, а всі державні установи і громадські місця країни для, скажімо так , роботи у цьому форматі.

Крім того, хочу сказати, що, власне, у навчальних закладах, який народний депутат Кремінь тільки що зауважив, у нас ці питання врегульовані. І за збігом обставин в той період, коли то приходиш, то йдеш, я брав безпосередню участь і у створенні відповідного наказу 2000 року про використання державних символів України. І цьогоріч Міністерство освіти і науки видало два накази, які стосуються безпосередньо використання державних символів у контексті посилення національно-патріотичного виховання з огляду на події на Сході країни і в Криму. На нашу думку, ця ідея потребує розширення і внесення в такому разі, якщо законодавець виявить таку волю системного документу. Тому що частина шоста, статті 20 Конституції України, вона чітко вказує, в який спосіб, власне, приймаються зміни до законодавства щодо опису та порядку використання державних символів і, до речі, це потребує конституційної більшості при ухваленні двох третин голосів.

І ми не можемо відкинути так само цю ідею, готові до неї повернутися у більш такому розширеному форматі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я хочу привернути вашу увагу, що і в доповіді Тараса Дмитровича, і Павло Броніславович сказано, що ми ідею підтримуємо. В такій ситуації ми мали б розглядати ще одне рішення: повернути цей законопроект на доопрацювання, а не лише його відхилити. Тому моя пропозиція поставити на голосування також повернення на доопрацювання.

Будь ласка, хтось хоче ще з цього приводу висловитися? Прошу.

 

СКРИПНИК О.О. Одне питання. Павло Броніславовичу, можете мені по суті пояснити, що доповнює цей законопроект? Чи це є просто, вибачте, суто піар-акція для того, щоб сказати, що ми так любимо прапор і українські символи? Чи це є… що по суті, що добавляється по суті? Є якась суть чого, що…

 

ПОЛЯНСЬКИЙ П.Б.  (Не чути)

  

СКРИПНИК О.О. Воно так є, повністю.

 

ПОЛЯНСЬКИЙ П.Б. (Не чути)

 

СКРИПНИК О.О. Це є. Може, вони в школу давно не ходили, може, їх просто відправити…

 

ПОЛЯНСЬКИЙ П.Б. (Не чути)

 

СКРИПНИК О.О. Все це є. Тобто…  Це все є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В законах цього немає.

Дозвольте уточнити. В законах цього немає. І фактично зобов'язань в закладах освіти з приводу от саме цих положень, про які ви сказали, справді немає. Вони зобов'язані мати куточок символіки, і це листами міністерства врегульовано.

У зв'язку з цим… моя позиція така. Я ще раз хотіла б її озвучити: в тій ситуації, яка є сьогодні в країні, і як це не прикро заявляти, але мені здається, що якраз недбале пояснення і наших символів держави , зокрема,  на східних теренах нашої країни, недбале ставлення педагогів до цього і їхня позиція призвели частково і до того конфлікту, який там сьогодні є.

 

СКРИПНИК О.О. Можна я запитаю? У нас є Закон про день прапора в Україні, так як є в дуже багатьох країнах?

 

_______________. (Не чути)

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Є Указ. Тому що, якщо  взяти особливо Прибалтику, то фактично прапор є невід'ємною частиною всіх містечок - і це не є в закладах освіти, а є елементом життя кожного нормального громадянина.

Мені здається, що ті зміни зараз, які відбулися в країні, власне, до того, що дуже багато громадян роблять це свідомо, просто можна було б підтримувати самою ідеєю днів прапора, коли прапор людьми  вивішується як символ української держави. А от з точки зору тих доповнень, ну, я не знаю, я тут в даному випадку більше на стороні пана Тараса Дмитровича. Ми, чи не забагато …ми от таких -от, ну, менше з тим.

(Не чути)

 

ЛИТВИН В.М.  Пропозицію. Справа в тім, що я вчора останній раз був по обіді в сільській школі, перед цим був в дитячому садочку, 29-го. Я можу сказати, що у нас символіки там навіть надмір, що діти маленькі, які повинні розвиватись і жити, вони заполітизовані вже, навіть  в дитячому садочку. Я не був 50 років в дитячому садочку і надмір.

Справа в тім, що з таким же успіхом ми можемо прийняти закон, щоб над кожною оселею вивішували прапор. Але зараз в кожному населеному пункті, я думаю, як мінімум 10 помешкань, да, на 11 мають прапор. Я беру Житомирську область, я думаю, в  інших регіонах більше.

Очевидно, з точки розу здорового глузду, нам приймати таке рішення не варто було б. Це повинен бути природній стан людини, а не вимагати від неї. Разом з тим, враховуючи атмосферу, те, що ви говорили, нам можна було б прийняти рішення, в якому зазначити, що ініціатива вкрай важлива, вона потрібна, але разом з тим, очевидно,  це має бути єдиний такий комплексний документ, який унормував би взагалі використання символіки, стандарти, щоб були чіткі. Щоб, розумієте, було дотримане все: і колір, і стандарт виконання Гімну. Візьміть увагу, одні частину виконують, інші сповна. Це повинно бути еталон, еталонне виконання його має бути. Я розумію, коли люди просто там збираються громадою, вони можуть як завгодно…, але коли ми на офіційних заходах, має бути еталон рішень. І запропонувати Кабінету Міністрів підготувати розгорнуте рішення з цього приводу або авторам запропонувати доопрацювати, повернувши його, да, на доопрацювання.

Тому інколи це може викликати, в тому числі в сесійній залі, певне таке протистояння. Хоча по суті я з вами абсолютно згоден. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, маємо два проекти рішень. Спочатку було висловлено рішення про відхилення цього законопроекту.

Хто за те, щоб відхилити цей законопроект, прошу голосувати. Двоє.

Хто за те, щоб повернути законопроект на доопрацювання суб'єктам законодавчої ініціативи, будь ласка. Четверо. Дякую.

Наступне питання, друге у порядку денному. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних гарантій педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють у сільській місцевості (реєстраційний номер 1273). Доповідає Тарас Дмитрович Кремінь. Будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги, безперечно… (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка,  Міністерство освіти і науки, ваша позиція.

 

ПОЛЯНСЬКИЙ П.Б.   Дякую. Шановні народні депутати України, ми розуміємо, що за великим рахунком достатньо було б коротку імперативну норму про застосування статті 57 в повному обсязі, яка врегулювала б всі питання.

Щодо цього законопроекту, тут є певні, скажемо, проблемні аспекти нормо-проектувальної техніки, зокрема у частині, до прикладу того, що законопроект передбачає, що зміни вносяться до частини першої, статті 57. Проте, в порівняльній таблиці автор пропонує ці зміни внести до частини четвертої. Так само і щодо придбання житла, щодо  передплати видань. В Україні достатньо багато всіляких видань - хоч би тоді дві-три назви.

Більш важливе, на нашу думку, є, скажімо, і це було б добре, норма про надання педагогам безвідсоткового кредиту на придбання автомобільного транспорту і житла. Проте, ми знаємо, що реалії України такі, що більшість банків є комерційними і практично реального механізму, як забезпечити ці безкоштовні кредити, не існує не лише для освітян, а і, власне, для будь-якого громадина, так само і користування опаленням і інше. Власне, відповідно до норм, встановлених Законом України про бюджет на 2015 рік, ми знаємо, що норми положень статті 57 застосовуються, як було вже сказано, в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з огляду на конкретну фінансово-економічну ситуацію.

Тому як резюме, на думку Міністерства освіти і науки України, це важливий законопроект може бути імплементований вже після поліпшення соціально-економічної ситуації в державі, зокрема, ми не бачимо реальної можливості за всього нашого щирого бажання втілити його у 2015 році.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги, я підтримую, що цей документ необхідно доопрацьовувати. Читаємо, перше: педагогічні працівники, які працюють у сільській місцевості, в селищах міського типу мають право на, далі йде пільгове забезпечення житлом за рахунок держави, тут зрозуміло. Далі читаємо: одержання безвідсотково довгострокового кредиту для придбання або будівництва індивідуального житла. Звідкіля це буде…? Тобто, інструменту тут немає. Якщо тут немає інструменту, все це просто, ну, піар-акція і більше нічого. Повинно бути зрозуміло, за рахунок чого: чи це держава буде оплачувати ці відсотки, хто буде гарантувати повернення цих коштів у випадку, наприклад, да, того, що людина не зможе це віддати? Тобто, ну, таким чином просто, ну, на мій погляд, просто це не можна писати, бо це…

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я так розумію, що в нашому комітеті зібралися представники, які добре знають, що таке сільська місцевість. І ми прекрасно розуміємо те, що робота педагогічного працівника, особливо у віддалених сільських населених пунктах, з яких більшість сьогодні депресивних, мабуть, не здорово приваблює.

У мене просять адміністративно-територіальну реформу, укрупнення сільських громад. Ті дані, які у нас на руках, вони приголомшливі: із 11 тисяч сільських рад залишиться 400. І ви ж розумієте, що сьогодні, чого піднявся бунт, фінансування іде до районів, все, далі фінансування повністю обрізане. Це значить, район – це вже громада. Оце вже одне село, сільський райцентр – це вже оце тобі одна громада. Ну, це, звичайно, перебільшення: так не буде, бо хвиля страшна зараз піднялася. Я думаю, хто мажоритарники, то це добре розуміють і знають уже це все. Це закриття шкіл. Укрупнення сільських громад – це закриття шкіл миттю, закриття оцих всіх медичних закладів, за які теж …… тут прописані.  Чи буде так з ходу чи ні?

Мабуть, дуже буде непроста дискусія в суспільстві. Те, що оптимізація назріла – це теж  зрозуміло. Але не рятує це все ситуацію з точки зору сільського вчителя і педагогічного працівника чи медичного в місті. Заслуговує на схвалення те, що душа болить у нашого колеги, але повернути на доопрацювання і шукати інші можливості підтримати і педагогічного, і медичного працівника в сільській місцевості. Можливо, коефіцієнт заробітної плати якийсь повинен бути, якийсь коефіцієнт. Саме так, як колись були навіть північні коефіцієнти і так дальше. Ну щось повинно бути.  Хай це буде невеличкий крок, це будуть невеликі видатки, бо тут закладені величезні видатки.           

Кожному захочеться мати житло, безвідсотково взяти кредит, відсотки повинна погасити держава, звичайно Державний бюджет, ніхто ж інший не може погасити і так дальше, і так дальше. Це великі затрати, звичайно. А от коефіцієнт заробітної плати, щоб уже була якась мотивація, можна про це подумати. Тобто,  повернути суб'єкту на доопрацювання і підтримати цю пропозицію, яка записана.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Схваливши його просто те, що він…

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Але, наскільки я пам'ятаю, там була така норма, яка працювала, що 5 окладів отримує студент, який закінчив педагогічний, да, підйомні, і ця норма була, і вона застосовувалася, я пам'ятаю - наші університети виплачували ці 5 окладів до заробітної плати, коли люди ішли до школи сільської.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, шановні колеги, якщо ми завершили обговорення з цього питання, я лише хотіла б сказати, що автори цього законопроекту пропонують цілу низку додаткових норм, порівняно зі статтею 57 і з тими нормами, які були, і це треба визнати. От. І не заперечуючи ідею, що необхідно підтримувати сільського вчителя, є зрозумілим, що цей законопроект треба повернути на доопрацювання.

Я пропоную це рішення проголосувати. Хто за таке рішення, будь ласка, голосуйте. Дякую, одноголосно.

Рухаємося далі. Третє питання. Проект Постанови про відзначення  95-річчя з дня заснування Полтавської державної аграрної академії (реєстраційний номер 1650).  Це має бути 1 вересня 2015 року. І для доповіді надаю слово першому заступнику голови Олександру Володимировичу Співаковському.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую.

Шановна Лілія Михайлівна, шановні колеги, присутні! Я хочу сказати про те, що після вивчення цього питання, хочу нагадати, що у нас є Указ Президента за номером 1116/95 від 2 грудня 1995 року, де чітко сказано, що пам'ятні дати історичних подій, ювілеїв підприємств, установ, організацій, вперше відзначаються  у 50-річницю, ювілеї та вшанування пам'яті видатних людей і таке інше. Тобто, шановні колеги, ну, на мій погляд, 95 років - це не є привід для того, щоб  робити на рівні держави це святкування. Для цього є 50, 75, 100, 125 і таке інше.

Тим більше, що вже сформований бюджет України, а в пропозиції народного депутата Бублика є позиції, що стосуються фінансування цих заходів. Тому я все-таки пропоную відхилити цей проект і через 5 років запропонувати подати до комітету відзначення 100-річчя цієї поважної академічної установи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто ще бажає висловитись? Прошу, Іван Григорович.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Тут яка особливість? Яка особливість саме Полтавської аграрної академії, Полтавщини як однієї з аграрних столиць України. Я чому говорю однієї з аграрних, тому що і Кіровоградщина претендує, самий центр Європи вважається, і Вінниччина. Я йду по Дніпру вище, вище.

Шановні друзі, саме на Полтавщині зароджувався той знаменитий руський "чорнозем" Докучаєвський, Вернадського, перші дослідження ґрунтознавства і науки, як ґрунтознавства, виникли на Полтавщині 135 років тому. По суті, 135 років тому виникла наука "землеробство", виникла на українських теренах ……… Я сказав  Докучаєв тут починав працювати, Вернадський тут з ним - це перші були досліди, які там пройшли. Тому природно, що там є аграрний університет, зараз 95 років відзначає один з найстаріших вузів. Я розумію автора, який дуже переживає, що під час його каденції це було відзначено. Я знаю багатьох викладачів, людей, які там працювали, в тому числі і ……… і Моргуна Федора Трохимовича, який по суті врятував Казахстан свого часу, Моргун, ніхто інший, ……… система землеробства - це Моргун. Не було б в цій системі землеробства, пилові бурі б тут Україну вже накрили таким шаром з казахських степів. Тому я з великим розумінням відношусь, дійсно, в нас дати вшановуються круглі…

Тому підтримати законодавчу ініціативу, але запропонувати 100-річчя  відзначити. Дай Бог, щоб ми дожили в добрі і злагоді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще є якісь пропозиції? Немає.

Шановні колеги, отже, вони можуть звернутися до місцевої ради, обласної державної адміністрації і зробити це 95-річчя на такому гарному регіональному рівні. Я думаю, що ми  все-таки ставимо  на голосування рішення про те, щоб відхилити цю постанову, так я розумію? Інших пропозицій від депутатів не звучало. Натомість в рекомендаціях комітету треба вказати про те, що ми вважаємо, що ця річниця   не входить до переліку ювілейних дат національного рівня і рекомендуємо її відзначити на регіональному рівні.

Хто за рішення про те, щоб відхилити цю постанову, прошу голосувати. Одностайно. Дякую.

Шановні колеги, з приводу законопроектів, ми вичерпали порядок денний. Але у нас є ще низка запитань, вірніше ініціатив, які починають розгортатися на майданчику нашого комітету. Про затвердження складу робочої групи з розробки нової моделі фінансування вищої освіти буде доповідати Олександр Володимирович Співаковський.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.   Дякую, Лілія Михайлівна.

Шановні колеги! Присутні! Я дуже коротко, тому що я робив необхідну презентацію цього і тому було рішення комітету щодо створення робочої групи. Ми отримали всі пропозиції від Міністерства освіти і півгодини тому і від Міністерства охорони здоров'я, від Олександра Квіташвілі. Тобто, ми маємо повний перелік людей, які можуть приймати участь в роботі цієї групи. Є необхідність зачитати їх? 17 осіб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі мають список. Якщо у вас запитання є у когось…

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.   Але тут є фінансисти, тобто, всі люди,

 які нам необхідні для того, щоб ми розпочали цю роботу, вони є. Я думаю, що це дозволить нам в умовах отої скрутної ситуації фінансової, яка є, запропонувати зовсім іншу модель, яка, на мій погляд, збереже освіту і дасть їй поштовх для розвитку. Ну, це дуже коротко.

Тому прошу затвердити цей список робочої групи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, приймаємо рішення про цю робочу групу при комітеті, і ми також маємо на увазі, що її склад може бути динамічний і може доповнюватись. Будь ласка, хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую.

Наступне питання про ініціативу створення комісії майбутнього при Верховній Раді України. Доповідає Олексій Олексійович Скрипник, заступник голови комітету.

 

СКРИПНИК О.О. Шановні колеги, це є типова річ, яка по-англійськи називається great minds think alike. Тобто, коли виникає якась ідея, а виявляється, ця ідея вона вже не тільки є в твоїй голові, а вже були мудрі люди, які її висували, причому висували не один раз. Є матеріали минулої сесії Верховної Ради, коли Лілія Михайлівна висувала ідею про створення комісії майбутнього,  і вона була відхилення. Але  я прочитав протокол,і є розуміння, що тій Верховній Раді було не до того.

А яка є ідея? Я є дуже молодий депутат, але з того, що бачу, як працює Верховна Рада, ми все, що робимо, робимо в стані авралу, коли нас заставляють приймати рішення поспіхом і, на жаль, дуже мало хто думає, до яких наслідків можуть привести ті чи інші рішення. Це перше.

Друге. На жаль, ніхто не думає про трохи більшу перспективу і взагалі якісь ті речі світоглядні, які мали би рухати країну. Питання: яке місце Україна  могла би зайняти в світовому розподілі праці, де наше місце; які майбутні речі ми мали би робити і чим мала би Україна займатися з точки зору розвитку науки, техніки, виробництва і інше. І ці теми  потрібні не тільки Верховній Раді, вони, в першу чергу, потрібні суспільству. Верховна Рада повинна ставати центром кристалізації, коли ми сіємо той кристалик, навколо якого ідеї розповсюджуються і приходять в суспільство і стають такими, що суспільство розуміє їх потребу.

Приведу один приклад – це є приклад електронного врядування. Для спеціалістів, для мене було розуміння необхідності цієї ідеї ще 10-12 років тому. Тому, що це фактично ідея відкритого транспарентного суспільства, коли речі відомі для суспільства, і суспільство розуміє, що електронне врядування дає можливість знищити корупцію у великій мірі, розвивати суспільство і таке інше.

Що ми бачимо зараз? Зараз ми бачимо, що як тільки ідея прозвучала з вуст Прем'єр-міністра, з'явилося дуже багато людей, які ту ідею підтримують. Тобто, стався ефект оберненої реакції, коли суспільство через реакцію вищих посадових чинів зрозуміло необхідність тої чи іншої ідеї і таким чином поселило цю ідею в суспільство, дало можливість цю ідею розвивати. Власне, тому це був один поштовх, а другий поштовх, власне, у Фінляндії є комітет майбутнього, є книжки, які він випускає. І, якщо подивитися, особливо,  що стосується нашого комітету по науці і освіті, то, фактично, Фінляндія зараз займає одне з ведучих місць у світі, особливо, що стосується середньої освіти.

І я думаю, що всі ці речі дуже глибоко пов'язані, тобто це є суспільство, яке дуже сильно думає про своє майбутнє. Власне, тому виникла ідея відновити це вже в третій  раз, тому що перша ідея була в академіка Юхновського.  Варто відновити ідею і створити комісію, краще було б в кінцевому випадку комітет, але ми розуміємо, що в рамках нинішньої Верховної Ради це скоріше всього поки що неможливо. Створити комітет майбутнього при Верховній Раді України. Об'єднати туди людей з різних комітетів, тому що є люди, які цікавляться цими питаннями і в Комітеті по культурі, є багато питань, що стосується  ІТ,  є по цифровій Україні. Є дуже багато людей, які, власне, хотіли би і могли стати членами подібної комісії майбутнього.

От, якщо коротко, по суті  цієї ідеї.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович.

Прошу, шановні депутати, хто хоче висловитись?

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я підтримую цю ідею. І я хочу сказати, що дійсно, на мій погляд, ну, я розумію, які  будуть там опоненти казати слова про те, що у нас дуже багато комісій і все інше.

Але хочу сказати, що, може, Україна і має такі проблеми, і такі наслідки і по Криму, і по Донбасу, тому що прогнозування, але прогнозування, яке іде на базі дійсно наукового аналізу людей пасіонарних  в першу чергу, а не чиновників, це є дуже важливим. Тому  створення фактично експертної комісії, яка може допомогти у вирішенні питань стратегічного розвитку України,  я підтримую і думаю, що це є цілком природнім, і це дасть дуже такий потужний поштовх для розвитку і парламенту нашого. І, може, дійсно  після цього буде і комітет створений, якщо комісія буде працювати таким чином, що вона дійсно забезпечить якісь позитивні наслідки цієї роботи. Ну, це на мій погляд. Дійсно, є  мотивація для того, щоб депутати з різних комітетів приймали участь у виробленні і в експертизі стратегічних рішень, які приймаються в Україні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Іван Григорович.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Ви знаєте, якось приходить на ум "Горе от ума" або… Я до чого веду, мізків багато в країні, всі вони в броунівському русі.

І ще одну сентенцію скажу таку. Мені декілька разів, хоч і не мій профіль, але потрапляв в руки лист Патона, яким він звертався до Верховної Ради кілька разів і просив. Національна академія наук розробила єдину систему моніторингу – витрати енергетичних ресурсів. Цю систему 2 роки тому перехопила Росія, ну, це ж відкрита інформація, запровадила. Економія…економія шалена. У нас запровадження тільки цієї системи моніторингу використання енергетичних ресурсів щороку дає щонайменше 40 мільярдів економії бюджетних коштів. А якщо реальну цифру назвати, чому він проситься, запроваджуйте, єдина країна в Європі, яка не запровадила систему моніторингу.

Уявіть собі, ось ми вважаємо,  межа, рубіж. Пішов енергоносій звідси. Його ціна складає… складає 300 мільярдів. Ось споживач. Переплачуємо 140 мільярдів. 140! Цифри умовні називаємо, але можна в листі це подивитись. Тобто,  на оцьому шляху ми шукаємо десь…

 

______________. (Не чути)

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Да. Дивіться, ми шукаємо на якому шляху, де в нас корупція чи там, чи там. Друзі, житлово-комунальна сфера, 140 мільярдів переплачує споживач. Тарифи ще ніхто толком не розкрив, за що платимо. Друзі, і криком кричать, треба збільшувати ціну, збільшувати тарифи, збільшувати оплату, бо збиткові. Друзі! Комусь ця збитковість в мутній воді дуже вигідна. 140 мільярдів переплати, це Патон пише.  Колосальна економія державних коштів, колосальна економія коштів для кожного з нас, споживача –  тільки запровадження системи моніторингу. Тобто рахувати на кожному, на кожній ланочці рахуємо, рахуємо. Підожди, вийшло стільки? Де втратилось? Слухайте, до чиїх рук прилипло, ці руки нічого не брали, до чиїхось щось же прилипло.

Тобто, елементарні речі. Ми ще на рівні середньовіччя. Але ж я говорю, хто почув Патона? Ніхто не почув. До сих пір нічого не прийняли. Знову переноситься законопроект, вже третє скликання переноситься законопроект депутатами, навіть в порядок дня не ставиться.

Друзі, до чого веду? Веду до того, з чого почали. Мозгов много, но все в броуновском движении. Ми не чуємо один одного. Ми сидимо, лицо к лицу, лица не видать. Давайте створювати. Тільки за рахунок одних депутатів, складу депутатського, можливо, малувато. Можливо, сюди і Патон…  Вибачте, коли буде в цій комісії сидіти Патон, він  скаже, друзі, а чого я сюди прийшов, я п'ять раз до вас звертаюсь, а ви це не робите. Ми «слишком» багаті, щоб розтранжирювати такі кошти. Це тільки один лист Академії наук, а скільки таких пропозицій від  науки!

Багато з вас є членами вчених рад. Приймаємо участь у захистах. Яке іде молоде покоління науковців? Ми їх чуємо? В дисертаціях чудові дослідження проведені…   Ми їх чуємо чи ні? Вони бачать, вони засихають, вони бачать, що вони «невостребовані». І поїхали за бугор. А там – іди сюди.

Друзі! Підтримую повністю ідею, тільки розширити до рівня, дійсно, щоб оця експертна група майбутнього була при Верховній Раді, де кожного дня, як на вістрі, тільки з'явилась проблема, а ми вже законопроект несли. Ну, хай вона називається креативна комісія з питань майбутнього, хай буде так, але розширити за рахунок тих людей, які сьогодні  б'ються, стукають, а ми не чуємо.

 

СКРИПНИК О.О. Я, насправді, ну, як перший етап, взагалі бачив проводити раз у місяць підготовлені якісь ґрунтовні слухання, безумовно, із залученням фахівців з тої чи іншої сфери. І, як би була можливість, яку б дозволяло нам законодавство, безумовно, я б в цю комісію майбутнього ввів би спеціалістів з Академії наук, з ведучих організацій. Тому що їх дуже багато асоціативних організацій, які, наприклад, займаються розвитком майбутнього, і так… Так, так, дуже багато.

Все питання полягає в тому, власне, чому я не хотів зараз вносити це вже як проект рішення, дослідити, тому що мої помічники кажуть, що це є, власне, проблема включити в комісію людей не з депутатського складу. Тобто, нам треба продумати варіант рішення, коли би ми могли  запрошувати – це зрозуміло. Але я  не підтримую вашу ідею, тому що ми не є самі розумні люди в цій країні і, безумовно, що з точки зору розвитку країни, нам треба думати про залучення власне тої еліти країни, яка дозволяла би нам по багатьох речах думати і приймати рішення стосовно того, куди дальше рухати країну. Тому що от є навіть прийнята Програма по розвитку, яку прийняв зараз Президент, 2020. І там є цифри, які, чесно кажучи, от вони викликають велике питання: яким чином за ту кількість років ми збираємося підняти рівень…

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. До 16 тысяч долларов на душу населения.

 

СКРИПНИК О.О. Да, да, до 16 тисяч. Тобто, це є, в принципі, ті речі, які вимагали би суттєвого, ґрунтовного… Тобто, ну, в даному…, просто як конкретний випадок, я розумію, що просто Президенту ніхто реалістично не показав, не… І фактично люди підставили Президента. Так, колеги, які готували. Він все не може проконтролювати, це зрозуміло. Тому власне іде мова про акуратність і наукову достовірність тих речей, які ми робимо.

 І ще останнє. Я просто приведу як приклад тих речей, які я декілька років пробував робити.  Просто приведу вам приклад для мене самий разючий. 5 років назад в Польщі в Лодзі проводилася одна з перших біотехнологічних конференцій, на якій було всього-на-всього 3 біотехнологічних компанії. Як ви думаєте, через 3 роки скільки було біотехнологічних польських компаній на цій конференції? Все рівно не вгадаєте - 1700 компаній. Це, власне, тренд,  це є те, що вам хочуть показати, а не те, що є насправді. Насправді сьогодні, от коли ми говоримо про айтішників, ми тут з колегою є айтішники,  весь світ  розвиває біотехнології. Тобто, є ще речі, які ми мусимо посилити в суспільстві, тобто, пояснити суспільству, що є речі, які ми повинні розвивати попри відсутність навіть цих ідей у суспільстві. Тому, власне, ми без академії наук не зможемо нічого зробити.  Це питання в тому, от я не знаю, я би дуже хотів вас, колеги,просити, щоб ви допомогли, яким чином це зробити на рівні законодавства, щоб ми цю комісію зробили дієвою. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я можу доповісти з цього приводу. Але, будь ласка, спочатку Іван Григорович. Прошу.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Дякую.

Почув слово "біотехнології" і все, мене, це, як кажуть,…фішка наша. Єдина країна в світі, єдина (є повна аналітика, я цим займаюсь питанням багато вже років, а скільки вчених займається ще більш глибоко), єдина країна в світі, яка має унікальні можливості не мати енергетичну залежність абсолютно.  Ну, немає такого поняття "абсолютно", а  тут абсолютно. Друзі, 6 мільйонів гектарів земель на виробництво біоресурсів для отримання біопального. Сьогодні вже літаки літають на біокеросині. Тобто, немає ніякого страху, що технічно це не можливо, щоб біотанол чи біодизель виробляти, там щось з двигунами буде. Да, це трошки інша технологія виробництва, трошки інша технологія використання, але для того ж і мозги. 6 мільйонів гектарів з 40 мільйонів обробітку для того, щоб ми себе забезпечили повністю і біодизельним пальним, і біотанолом. Бразилія вже 20 відсотків транспорту їздить на цьому. Чого так ціни на цукор піднялись в світі? Тростина цукрова в Бразилії іде на виробництво біотанолу – заміни бензину. Екологія – раз, внутрішнє споживання і внутрішня незалежність енергетична – два, екологія, робочі місця і так дальше, нова мотивація в сільському господарстві, унікальні речі. А?

 

_______________. Скільки…

 

КИРИЛЕНКО І.Г. 11 мільярдів, 11 мільярдів, мінімум.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так думаю, у нас уже почалося засідання комісії…

Шановні колеги, отже, дозвольте доповісти, бо я докладно вивчала це питання в минулому скликанні. Я думаю, що нам не варто ( і тут секретаріат комітету теж дуже докладно  все знає, бо вони допомагали мені готувати текст цієї постанови) заходити у формат формальних тимчасових комісій Верховної Ради. Ми маємо створити дорадчо-консультативний орган при Верховній Раді. І хочу вам сказати, що ми не мали таких жорстких заперечень з боку Науково-експертного управління, тобто Верховна  Рада сама собі може прийняти такий дорадчий орган. І як бачите, якщо ви дивилися стенограму, не проголосована була ця постанова зовсім з інших причин. Не тому, що  форма, яку ми запропонували, інша: комісія майбутнього при Верховній Раді України, до складу якої  входять за згодою, окрім народних депутатів, і представники національних академій,  і представники різних інституцій, відомі вчені, тобто, у нас є  навіть такий пункт в цій  постанові. Ми можемо взяти той формат, тому що цей формат, в який ми хочемо себе загнати, коли пишемо про тимчасову комісію, ми, по-перше, вказуємо на її тимчасовість  чи спеціальну комісію. Тому моя пропозиція зробити це у форматі, який ми апробували в постанові минулого скликання. Я не знаю, члени секретаріату комітету хочуть хтось висловитись з цього приводу?

 

_______________. Правильна ідея…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Володимирович, я маю на увазі  формат комісії. Пригадуєте, ми тоді вивчали докладно це питання, як ви підтримуєте мою позицію?

(Не чути)

 

СЕМЕНЮК С.В.  Верховної Ради при комітеті, коли …(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми фактично будували  її на… Тобто, це прецедент, на якому ми будували і цю комісію, і її формат. Дякую.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки включіть мікрофон, будь ласка, бо ми вас не чуємо.

 

СЕМЕНЮК С.В.  Я відразу ще по складу і забезпеченню роботи в тому числі. От там, що написано в положенні, звичайно,  прописували і норми по щомісячному засіданні і так далі. Якщо серйозно має працювати така комісія майбутнього, то має бути секретаріат цієї комісії, а не секретаріат комітету. Розумієте, про що я кажу? Щомісяця проводити слухання в рамках комісії, запрошувати людей, оформлювати це документально на Голову Верховної Ради, аж до внесення законодавчих ініціатив, це не є робота секретаріату. Тобто, ми просто зашиємось тут…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …секретаріату комісії. І хто буде оплачувати роботу цього секретаріату? Це потребує тоді відповідних видатків з бюджету Верховної Ради.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І це було за кошти Верховної Ради?

 

СЕМЕНЮК С.В. Це було тоді за кошти Верховної Ради. Так. Це треба суттєво мати на увазі, тому що ми просто  самі собі породимо проблему, яку не будемо знати як вирішувати. Або це мають брати тоді на себе якісь помічники на першому етапі, але чітко відпрацьовувати саме цей напрямок. Тому що в секретаріаті фактично, ви ж знаєте, в кожного є величезний обсяг своєї роботи, і ми просто цього можемо не потягнути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, Іван Григорович.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. …якщо це на рівні хоббі, це ………………..  Якщо говорити по великому рахунку ……. то це треба зайти до Голови Верховної Ради, з Зайчуком порадитись. Те, що креативна ідея, правильна ідея,- це 100-відсотково. Подивіться на порядок дня на цей тиждень, скажіть, які є  життєво необхідні для країни законопроекти, що там, крім вчорашньої судової реформи, що далі? Подивіться на четвер. Сьогодні тільки від Голови Верховної Ради  зайшли керівники фракцій. Що робити з четвергом? 80 законопроектів, з них лише два, які сьогодні рятують країну, ну, десь так з «намьоком».  А всі інші поправки, кома, десь те переставити, десь те, заборона експорту ………………, потім каже ні, ще щось ратифікувати.

Друзі, ми трішки повинні хоч якось систематизувати роботу. На що Голова Верховної Ради сказав, що я проведу завтра спеціальну нараду, щоб наступна сесія була більш конструктивною, бо ми системно вийшли, країна у війні, ми виносимо, суспільство дивиться, там люди гинуть, а ми тут ……… чи ще щось.

 

_______________. (Не чути)

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Про це мова йде. Тому зайти до Голови Верховної Ради. І, дійсно, ситуація сьогодні складна, але не думати за майбутнє системно не можна.  Скільки ідей упливає з країни, разом з мозгами, хіба що вони не востребовані. І от порадитися, дійсно, якщо створювати таку комісію майбутнього, треба щоб секретаріат був, щоб це було по серйозному, ……… дійсно, нехай це буде ……… склад і депутати нехай увійдуть, да. Дійсно, придати цьому дуже таку серйозну платформу. Я думаю, що трьох людей в секретаріат за рахунок вакансій, тут є за рахунок ……… завжди можна знайти десь два-три кабінети, десь виділяти для роботи, але це треба.

От я уявляю, нарада як буде проводитися у Голови Верховної Ради, а з чим виходити через два тижні на нову сесію, з чим виходити? Подивіться, що ми зареєстрували з вами, тисячу законопроектів, подивіться, що там є? Можна ………  свого округу, 95 років Академії аграрній, людина ж на окрузі, депутат, йому ж теж перед виборцями треба звітуватися. Ми півгодинки потратимо, бо йому треба доповісти, потім обговорення, півгодини піде для того, щоб потім відхилити, дорогоцінний час, а там люди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Григоровичу, зрозуміло.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Це треба з Головою Верховної Ради порадитися, із Зайчуком, якщо така можливість є, і тоді дійсно підійти до цього не на рівні ………, а по-серйозному.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я лише хотіла б додати одну річ.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Тобто, синтетичний варіант того, що ви говорили, і те, що було раніше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, спочатку організаційне рішення, ми ідею приймаємо, і всі її підтримуємо.

Друге. Ми просимо секретаріат підготувати проект тексту Постанови Верховної Ради з врахуванням сьогоднішніх зауважень, які прозвучали. Після цього ми беремо цей проект, йдемо разом до пана Гройсмана, до Голови Верховної Ради. Я гадаю, що під цим проектом, всі хто обговорювали цю ідею і  підтримали, можуть підписатися. Ми йдемо і переконуємо його з приводу того, що нам необхідно створити таку комісію, і що в неї має бути свій секретаріат, наприклад, зі штатом в три особи. І після того вже реєструємо цю постанову, ось такий алгоритм дій.

Тепер, що я ще хочу сказати… так, залишити за нашим комітетом. Коли ми відстоювали кошти для Національної академії наук і взагалі на науку -  це було одне з  питань, яке мало найменшу підтримку суспільства. Тому що суспільство і влада не відчувають діяльність академії, вони недослухаються до її порад, вони не знайомі з результатами  наукових досліджень. Я дуже сподіваюсь, що ця комісія виконає ще одну функцію, коли ми  надамо їй майданчик,  достукатися до влади і сказати про ці результати. І щоб ці результати мали, якийсь насправді вплив на життя суспільства і країни.

Хто за рішення з приводу підтримки ідеї такого алгоритму дій, прошу голосувати. Дякую, одноголосно.

Так, шановні колеги,  у нас ще є питання затвердження плану роботи комітету і потім ще одне внутрішнє питання у "різному". Отже, план роботи комітету. Ми вже з ним знайомимося не перше засідання, і його весь час удосконалюємо.  Ми мусимо нарешті зупинитися в  цьому, і я прошу, щоб от зараз ваші пропозиції по плану роботи були остаточними, і ми могли план проголосувати.

Я також прошу звернути увагу Міністерства освіти і науки на наш план, тому що ви будете безпосередньо задіяні до його реалізації. Якісь корективи так, але базові, основні заходи ми повинні вирішити, щоб Міністерство освіти науки і секретаріат могли планувати свою діяльність.

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пропозиції…

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. 26 січня, треба уже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 26 січня – остаточна дата для плану. Отже, план складається з І розділу підготовки проектів законодавчих актів на розгляд. І зараз у нас є таких 9 законопроектів. Але кількість їх, зрозуміло, буде збільшуватись, коли будуть вносити їх народні депутати.

Я би звернула вашу увагу, бо тут усе зрозуміло, де законопроекти, де ми маємо внести пропозиції, тобто, це те, що реєструється, і нам віддають на опрацювання. Але зверніть увагу  на розділ ІІІ, питання, які передбачається розглянути на виїзних спільних засіданнях комітету, тобто, це те, що ми з вами ініціюємо для того, щоб спілкуватися і доносити свою позицію, або вивчати якісь питання.

По-перше, нас чекає величезний виклик – це новий закон про освіту, закон, який охопить все: від дошкілля до освіти дорослих. І для того, щоб ми могли далі рухатися нормально з робочою групою, яка створена і працює над розробкою цього законопроекту, нам потрібно обговорити проект концепції цього закону. Там в концепції мають бути ухвалені магістральні напрямки реформування освіти. Тому я запропонувала це на лютий і сподіваюсь, що ми дозріємо до того, щоб вже цю концепцію повідомити суспільству. Бо ви розумієте, якщо писати закон, а потім починати вносити якісь радикальні зміни в такий галузевий закон, який буде досить об'ємний і зачіпати інтереси мільйонів людей,- ми до цього допустити не можемо.

Далі: зверніть увагу, що пропонується виїзне засідання комітету з приводу кластерної моделі взаємодії університетів та ІТ-компаній. Це ініціатива Олександра Володимировича, ми йому вдячні,  і ми це пропонуємо на лютий. У квітні виїзне засідання, яке практикує робити комітет на місцях. На цей раз ми маємо намір поїхати у Хмельницьку область і подивитися на стан освіти і виконання освітнього законодавства. Дуже важливим є засідання, яке ми пропонуємо провести на березень. А що це? Будь ласка, ви ще зможете прокоментувати, коли я завершу.

У мене з приводу цих питань є ще одна пропозиція, тому що нам треба не забувати, що  на цю сесію відповідно до нашої з вами Коаліційної угоди і задекларованих планів є не тільки внесення Закону "Про освіту", є також внесення нового законодавства про наукову сферу. І тому ми повинні тут обов'язково провести розширене засідання комітету з приводу обговорення концептуальних засад законодавства про наукову сферу. Чи ми це робимо новою редакцією Закону про наукову і науково-технічну діяльність чи, як пропонує частина співтовариства наукового, робити окремі закони, наприклад, Закон про фінансування науки, Закон про Національний науковий фонд і так далі? Це ми обов'язково теж мусимо затвердити і обговорити на засіданні комітету. Тому це моя пропозиція, яку я вношу зараз з голосу, тому що через весь план не звучить взагалі законодавство про науку, яке уже задеклароване і вписане в Коаліційну угоду.

Розділ четвертий, питання, які розглядаються комітетом в порядку контролю за виконанням законів і постанов. Ми пропонуємо проконтролювати, звичайно, впровадження Закону про вищу освіту. Це дуже важливо, це є реформа, яка зараз на слуху. Павле  Броніславовичу, ми хочемо  поставити це на березень. Тому що значна частина заходів, які є у дорученні прем'єр-міністра по впровадженню закону, вони якраз мають бути до березня виконані, і там вже буде предмет контролю.

У нас було в минулій сесії виїзне засідання до Житомирської області, і от тепер ми маємо проконтролювати рішення, яке було прийнято після цього засідання. Далі - дотримання вимог статті 14 Закону України « Про освіту» в частині здійснення повноважень.

Уточніть.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, а чому тут є цей Тернопіль? А хто це писав, Борисе Григоровичу, поясніть нам, звідки Тернопільська область тут появилась?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну,  що тут має бути написано?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виїзне в Хмельницький, то це…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чому ви пропонуєте питання про стан викладання українознавства в навчальних закладах? Чим це питання таке пріоритетне?

 

______________. Тернопільська обласна державна адміністрація…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Розумієте, нам все-таки… подивіться, що відбувається в країні. Я би зараз, може, говорила про питання допризовної підготовки юнацтва, як у нас з питаннями захисту і оборони населення у навчальних закладах.  У нас зараз країна воює. Тому я пропоную змінити оцю тему на допризовну підготовку юнацтва і громадянську оборону, як ми  маємо їх удосконалити в навчальних закладах. Це те що нам зараз реально дуже потрібно. 

Розділ 5- те, що ми мали б розглядати на парламентських слуханнях. Шановні колеги, ми вирішили парламентські слухання на цю сесію до літа не пропонувати, а зробити комітетські слухання про стан професійної освіти на травень. Чому така пропозиція? Тому, що після внесення Закону про освіту ми маємо внести Закон про професійну освіту. І от коли буде Закон про освіту якраз в травні, ми зможемо обговорювати проект Закону про професійну освіту на таких слуханнях.

Якщо у вас є пропозиції до парламентських слухань, то, будь ласка, обґрунтуйте, але парламентські слухання,  як правило, потребують зусиль різних комітетів, і вони  мають предмет, який є у віданні багатьох комітетів. Я думаю, що от, наприклад, інноваційна діяльність, яку ми зараз розпочинаємо розгортати,   може бути предметом парламентських слухань, тому що  багато комітетів до цього причетних.  Але ми повернемось до них, як тільки  напрацюємо певні законодавчі ініціативи, однак це, мабуть, буде не на цю сесію, а вже на наступну  восени.  Ми зараз зможемо підготуватися до таких слухань.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. А тоді внести постанову про такі парламентські слухання на наступну сесію.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Якщо можна, короткий коментар. Це було б дуже добре навіть нам зробити, спробувати схрестити вужа і трепетную лань, попробувати зробити  інноваторів, які  айтішників з'єднають з Академією наук, щоб вони друг на друга подивилися з точки зору, як одні вміють заробляти гроші,  і як іншим треба навчитися, і навпаки. Тут треба робити ще якісь такі речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, що ще можна зробити? Це можна зробити спочатку на майданчику комітетських слухань, не парламентських. А тоді, коли за результатами комітетських слухань ми будемо мати якісь напрацювання, виносити це вже на парламент в наступній сесії. Треба говорити з секретаріатом, колеги, два комітетських слухання  на цю сесію - це буде забагато, тим більше, що в нас опрацьовується Закон "Про освіту" і Закон про наукову і науково-технічну діяльність. Два виїзних засідання, одне з них тут, в Києві.

Давайте, колеги, можемо питання  професійної освіти замінити на інновації, як вважаєте? Як ви вирішите. Тому що, в принципі, по професійній освіті у нас є візія, розумієте, ми багато дуже працювали, у нас було засідання виїзне, а натомість по інноваціях у нас реально пустота, "неоране поле", і в державі пустота. Ну, а звідки, якщо не звідси має піти ініціатива?

 

_______________. Безумовно, підтримати. ………

 

_______________. Комітетські слухання з питань інновацій, з питань інноваційного розвитку.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ми могли б провести такі  комітетські слухання, а тоді ми все одно вийдемо на ті зв'язки, де нам потрібно залучати інші комітети. І тоді ми перенесемо це на майданчик парламенту в наступній сесії. Приймається, шановні колеги з секретаріату?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Очевидно, ми їх запросимо, без сумніву.

 

_______________. Ми не зможемо без ……… людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Але це дуже складна тема, і її тому треба пропілотувати у нас, а тоді вивести на парламент. На парламент їх треба виносити з пакетом законопроектів, до  ухвалення  якого переконувати наших дорогих депутатів.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. …це за ініціативою нашого губернатора, він був ще народним депутатом. Це  про те, що ви говорили, про енергоресурси. Що зробили в школах, в лікарнях –  просто поставили котли, закупили і поставили котли на сіні. Все. Солома. Ну, солома. І все. І забули питання, що таке отоплювати школу. І залежності просто ні від кого немає, все. Фактично це безкоштовно. Це, наприклад. Я просто про моніторинг, який там іде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, шановні колеги.

Отже, висловлюйтеся,  що ще ви хочете доповнити. Прошу.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Ще можна, дуже короткий просто коментар. Я це роздав, це просто коментар до того, що ми там будемо робити. Дуже коротко. Ми з Олексієм Олексійовичем, як то кажуть, айтішники, але я ще практикуючий завідувач кафедри був і перший проректор університету, який відповідав за інформаційно-комунікаційні технології з імплементацією їх у ……, в 18 років, зробив там шість проектів по темпусу. Тому я з цим обізнаний.

Пропонується законодавчо дозволити вищим навчальним  закладам створювати на своїх майданчиках підприємства, які передаватимуть практичні знання учням, навчаючи студентів сучасним виробничим методам, бажаючим надалі або працевлаштовувати їх у себе, або навчити їх своїм продуктам, або ж вести спільні дослідницькі роботи. Практично ми впровадимо зворотний трансфер знань і забезпечимо циркуляцію знань між освітою і прикладною наукою.  Така співпраця дозволить всім учасникам отримати додаткову синергетичну вигоду, яка проявляється в тому, що виші отримують до сучасної технологічної та прикладної бази підприємств  можливість спілкування зі студентами та найбільш обдарованою та вмотивованою молоддю, а держава – отримання додаткової вартості від підвищення учасників кластера, в першу чергу це студенти.

Тобто, зараз ця модель не працює. Чому не працює? Фактично, компанія не може перейти до вишу і організувати там площадку і так далі. Тобто,   це дуже короткий комент. Ми просто покажемо приклад, конкретні приклади, яким чином ми побудували цю кластерну модель, і як вона працює, які результати від неї і у держави, і у вишу, і у студентів, які закінчують цей виш. А після цього будемо говорити про…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розробляйте проект закону.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Так у нас ………., які працюють не тільки в Києві, а в Херсоні, у Львові і так далі.

 

______________. (Не чути)

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Да, технопарки, они просто через них начали отмывать деньги, ну, мы ж понимаем.

 

______________.  (Не чути)

 

______________.  Ну, ми покажемо це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, без сумніву, треба законопроект, і його треба підписувати.

Прошу.

 

СКРИПНИК О.О. Я би хотів  просто доповнити…

 

______________. Я вибачаюсь. Готуємо студентів, які виходять в життя і не знають, що роботи…

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Так вот, востребованы.

 

СКРИПНИК О.О. Дивіться. Я би доповнив такими речами. Якщо подивитися на досвід наших колег ……….. , що особливо стосується ІТ, які можуть стати локомотивом розвитку економіки в Україні. Ми на сьогодні маємо десь 2 мільярди приходу валютної виручки, доларів в рік, тільки прихід ззовні, з цієї  точки зору. Але, що зробили наші коллеги? Вони зробили…  Робота на базі практики- це не є можливість, а це обов'язковість, тобто, це є частина…   Причому по всіх інженерних спеціальностях, так зараз роблять німці, роблять канадці, тобто, ті, хто думає про те, щоб  з'єднувать виробництво з такими речами. Грубо кажучи…

 

______________. (Не чути)

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Так забирают со второго курса на ………., с третьего-четвертого на …………… забирают, проблемы индивидуальных планов возникает и так далее. То есть, это целый комплекс вопросов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! У мене є терзання, терзання такого плану. Я теж готова підписати такий законопроект. У мене терзання інше зараз, по плану. Повертаючись до нашого предмету розмови.

Міністерство освіти і науки, я вас хочу запитати. Я знаю, що питання Закону про професійну освіту, є дуже  серйозним. Ви зацікавлені в комітетських слуханнях про професійну освіту? Я думаю, що так.

 

______________. (Не чути) Перепрошую. В Міжрегіонбуді там така була багатосекторна дискусія, ми презентували якісь начерки ……проекту, бачення…  Якщо будуть такі слухання, я думаю, що вони підуть на користь. Можливо, і привернуть увагу депутатської зали до цієї, не надто розпареної, зазвичай, складової освіти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це слухання комітетські, вони не будуть стосуватися всіх депутатів. Мене більше цікавить, щоб вони вплинули на якість самого Закону про професійну освіту.

 

_______________. Приватно скажу, що, напевно, на якість подібного формату заходи мало взагалі впливають,тобто, на якість законопроекту. Можливо вже після представлення законопроекту?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно, так про це і йдеться, щоб люди висловились. Перед тим, як його вносити, дати його спочатку обговорити на таких слуханнях, от про що…

А от чим більше ми говоримо про цю інноваційну діяльність, я розумію, що її можна робити тільки на майданчику парламенту, коли всі комітети будуть долучені.  Давайте ми зробимо це виїзне засідання, на ньому докладно обговоримо можливості законодавчих ініціатив і виведемо це все-таки на парламентські слухання на наступну сесію.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А залишимо все-таки професійну освіту.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви розумієте, що я дуже хвилююся, колеги, і мене непокоїть Закон "Про освіту". Це буде серйозно, ми маємо внести в парламент Закон "Про освіту" галузевий, розробляємо ми його на майданчику комітету, ухвалимо  концепцію. Але навіть, якщо закон буде підготовлено,  потрібно буде зробити розширене засідання і  його обговорення, а це все у плані не передбачено. До речі, Закон про освіту  має бути внесений в травні місяці, це  на період цієї сесії.

 Ми розробляємо його спільно з міністерством. Представники МОНУ працюють з нами в робочій групі, але насправді в основному розробка відбувається на майданчику комітету.

 

_______________. (Не чути)

 …для дискусій, для обговорення окремих розділів, положень.

 

_______________.  Але в програмі дій Уряду заплановано Закон про освіту і Закон про наукову і науково-технічну діяльність. Там відповідальність на міністерстві.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Інакше комітет сім чоловік і п'ять чоловік з секретаріату це  не витягнуть, міністерство має зовсім інший штат…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, от як я зробила. Ми створили робочу групу з експертів, звернулися за допомогою до різних організацій. І в принципі, люди зараз сидять і пишуть. І вже ви побачите перші результати, коли ми завершимо працювати над концепцією. Ми міністерству допомагаємо, але міністерство, дійсно, не повинно з себе знімати відповідальність за цей закон.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Лілія Михайлівна, це ключовий буде закон, це ………….  уряд. І це пройшло схвалення на уряді, тому до цього  закону матиме відношення не тільки Міністерство освіти, я так собі уявляю, освіта є в сільській місцевості, освіта є і в містах, тому там будуть причетні інші міністерства, відомства. Повинен уряд пройти ……… уряду.

 

_______________. Это же не только будет идти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Григоровичу, якщо б Закон про вищу освіту вносився урядом, то ми б до сьогоднішнього дня не мали Закону про вищу освіту.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Я знаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому, якщо ми зараз приймемо таке рішення, то це означає, що ми ховаємо взагалі можливість нового Закону про освіту.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  У нас стоїть на травень місяць законопроект, на травень місяць він буде стояти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я маю на увазі, що Закон про вищу освіту ніколи б не був внесений в такій редакції, якщо б це був закон від уряду.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Друзі, уявіть собі, той орган, який буде цим всім потім ……… все своє життя і не його дитя, це повинно бути його дитя, тоді воно буде … швидше в життя йти. Ми будемо допомагати по повній програмі.

 

_______________. (Не чути)

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Якщо міністерству нав'яжемо  закон, який ……… не розробляв, отак він буде застосовуватися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ми можемо надати рекомендації Міністерству освіти за результатами засідання комітету, що депутати наполягають, щоб розроблявся закон саме Міністерством освіти і науки, але…

 

КИРИЛЕНКО І.Г. В лютому місяці ми заслуховуємо перший етап. У березні –  другий етап, і в квітні ми вносимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  То тоді, Іване Григоровичу, чи правильно я зрозуміла, що ви до плану роботи комітету хотіли б внести, зокрема, поінформування щодо розробки закону про освіту від Міністерства освіти і науки?

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Безумовно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наприклад, скажімо, на березень місяць «Про стан розробки Закону про освіту»

 

КИРИЛЕНКО І.Г. В березні місяці… вже ми повинні мати розділи, концепцію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, концепцію ми затверджуємо, бо ми її розробляємо.  Чи доручити МОНУ розробити концепцію?

 

КИРИЛЕНКО І.Г. На виході в зал відповідає, звичайно, комітет. Ми несли відповідальність за те, що ми напрацювали разом. Але розробляти повинно міністерство, разом зі своїми підрозділами на місцях. Це величезний пласт роботи, не врахувати навіть позицію районо, де працюють люди по 30, по 40 років, які мають кожен день дотикатися і дотикаються до того, що  робиться. Не врахувати цього неможливо. Міністерство розробляє всі чинники цього закону, всі. Ми заслуховуємо етапи, етап концепції, етап стратегії, етап розділів, кожен місяць, з тим, щоб в травні вийти з таким документом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, необхідно підготувати звернення на  міністерство з цього приводу, в якому ми просимо  надати комітету концепцію законопроекту про  освіту. У нас це стоїть на лютий місяць, але оскільки зараз ми передаємо це все у міністерство, то в такому випадку далі все одно тягнути не можна. На кінець лютого давайте.

 

_______________. Можна маленький коментар?

 

_______________. Хоч при цьому маю зізнатися, Іван Григорович, що темпи якісного творення будь-чого визначаються зовсім не етапами контролю над роботою, а інтелектуальним наповненням та іншими ресурсами.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Просто, щоб в травні винести, можна винести сировину, яка потім буде повернута. І потім ляпаса отримав і комітет, і міністерство. Не бажано цього робити. Реформаторський уряд, в комітеті зібрався, як кажуть, весь інтелектуальний потенціал… і секретаріат, ви дивіться,  скільки люди працюють. Ми разом все рівно будемо працювати. Але, я ж говорю, є якісь етапи роботи, ми не можемо в травні розглянути. 5 травня розглянути, а 10 травня вносити в зал.

 

_______________. Це ж не бюджет, правильно.

У мене є…

 

КИРИЛЕНКО І.Г. А чому б не заслухати поетапно, як йде напрацювання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу врахувати це в плані…

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я перепрошую, у мене дуже важливе зауваження. Я хочу сказати про те, що коли я працюю зі своїми закордонними колегами, партнерами, три роки тому я спеціально проходив стажування двомісячне в Сполучених Штатах. Я хочу сказати, що природнім є розпочинати будь-який проект з чого? Опитування. Ну, розумієте, для того, щоб ми створили те, що буде задовольняти потреби суспільства, ми повинні зрозуміти ці потреби з професіональної точки зору.

Тобто, все розпочинається з того, що необхідно розробити анкети, виявити цільові групи, опросити це, зібрати цю інформацію, провести аналітику і після цього розпочинати розробляти все це з огляду на те, що нам необхідно управляти фінансовими ресурсами, людськими ресурсами, матеріальними, нематеріальними, ресурсами відношень, ІТ-ресурсами, тобто, ми повинні це пропустити таким чином. Якщо ми цього не зробимо, то як суспільство, як спільнота освітянська, буде відчувати свій вплив? Фактично зараз, що відбувається? Відбувається так, ми приходимо вже фактично з готовим якимсь документом, вони ( ну, я ж з того  боку теж був) послухали, хто смелее, той встав і щось сказав, а хто ні, то промовчав. Після цього….  Да, формально якось ми заслухали друг друга, але ж фактично всі відчувають, що їх вплив на формування цього документа нульовий. А коли всі знають, що були анкети, в яких їх голос був заслуханий, через формування цільових груп ( це адміністратори, ну, наприклад, це директори шкіл, завучі, вчителі і такі , і такі)-то інша справа. Якщо ми маємо такий масив даних, після цього дійсно закон буде якісний, після цього легше доводити цей закон в парламенті. Сказати, шановні, але ми опросили 200 тисяч осіб, ми зібрали таку інформацію і нагромадження цієї інформації привело до того, що ми сформували концепцію, програму в часі, в ресурсах і от наш закон.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки, якщо ваша ласка, мікрофон включайте, тоді воно буде ще й записано.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Якщо є запит в суспільстві на реформу освіти чи немає? Просто риторичне запитання: є запит в суспільстві? Назрілі ці питання чи ні? Відповідь дає оте, що говорив колега. Це назріло, перезріло, це не на часі.

Чому у нас така ситуація в країні? Чому в Бельгії два роки тому не було півтора роки уряду? Ніхто не знав, що уряду немає, не знали навіть. В п'ятірку найбільш розвинутих країн світу входить Бельгія. Чому? Закони працюють, а у нас застосовуються.

Бо подивіться порядок дня, який ми проголосували, тисяча законопроектів. Що в них? Три четверті лобізму або округа, або сфери, або так, як учора вийшли на трибуну, сказали  давайте вже правду говорити. Доколе же это будет? Чули вчора мітинг в залі. Ото перший реформаторський закон, який був прийнятий. Країна ніщая, на 100 тисяч населення – більше мільярдерів, ніж в Сполучених Штатах Америки. Скажіть… Держіть мене, бо з ума зійти можна.

Запит в суспільстві є, запит. Тоді ми почуємо вчителя, який 40 років викладає. І коли почитав, що йому після цього робити, за голову взявся. Боже, хто це таке написав? Це тоді, коли зверху пишеться. А треба писати з низу. Без міністерства ми не напишем, міністерство до низів іде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство.  

 

ПОЛЯНСЬКИЙ П.Б. Шановні колеги, ситуація  ось яка. Починаючи з 2010 року, ми працюємо над цим рамковим законопроектом. І очолювала тоді роботу  і натхненником  його була якраз Лілія Михайлівна  в період опозиції. Ми не з нуля розпочинаємо. Чотири роки, є концепція цього закону.  

Можна я скажу, як би я сказав у колі своїх колег, а не в колі шановних народних депутатів України.  Якщо ми зараз почнемо анкетувати директорів… А що ми хочемо почути?

 

______________. (Не чути)

 

ПОЛЯНСЬКИЙ П.Б.  Так, це вже ми робили.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Можна перебити. Одну хвилиночку.

 

ПОЛЯНСЬКИЙ П.Б. Зачекайте, Іване Григоровичу. Це важлива обставина. От коли ми оприлюднили інколи випадково, інколи зумисно в деяких речах провокативний варіант концепції, ми сподівалися бурхливого обговорення. Наївні в черговий раз були. Не буде бурхливого обговорення, як нам здається, і маси конструктивних пропозицій, як нам зробити освіту кращою. Ми вже проколювалися на цих варіантах. Завжди експертне навіть середовище ……обговорять, бодай драфт чогось. І ми над цим працюємо.

Тому, я кажу відверто, я не підтримую таку пропозицію, що зараз проводить анкетування вчителів чи заврайво, які 40 років працюють у районних відділах освіти, опитати вчителів і так дальше. Формування освітньої політики, в тому числі передбачає пропозиції цих освітніх політик. Ми так ніколи не розробимо  новий закон, не розробимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Григоровичу, я перепрошую, я не можу не відреагувати. Я ще надам слово, обговорення триває. Справа в тому, що це дуже важливе питання – Закон про освіту. Мій досвід і, мабуть, і ваш досвід свідчать про те, що не завжди ті зміни, які необхідні,  зручні і вигідні людям. І якщо ми хочемо відповісти новим Законом про освіту тільки на потреби, наприклад, вчителя, який працює 40 років, або потреби учня, який не хотів би вчитися на рік довше, як вчаться в усіх європейських країнах – 12 років, то ми не отримаємо знизу цього.

Коли ми запроваджували ЗНО і хабарі були несамовиті у вищих навчальних закладах, якби ми провели анкетування ректорів про те, чи треба нам запроваджувати ЗНО, ми б отримали 100 відсотків, ну, може, був би  виняток кількох ректорів, що не потрібно впроваджувати зовнішні екзамени.

Тому є речі і реформи, які потрібно пояснювати суспільству, пояснювати, які їхні цілі, що вони отримають в результаті через два, три, п'ять років. Але з чим я погоджуюся, то з тим, що вони повинні відчувати, що їх чують взагалі. І з цієї точки зору таке опитування, які ваші очікування від реформи освіти,  потрібне, воно нам не дасть відповіді на реформу в цілому, але воно нам покаже пласт очікувань, щоб ви зрозуміли, як відповідати на них. Але там не буде багатьох ключових речей, які нам зараз потрібно зробити. Бо ви ставите запитання, Іван Григорович, просто в корінь: чи потрібна сьогодні реформа освіти?

Освіта добра та, яка відповідає на запит економіки і суспільства. У нас сьогодні пройшли величезні трансформації в суспільстві, в економіці. Ми маємо зараз євроінтеграційний курс, і наша освіта сьогодні зовсім не відповідає на ці потреби, які ставляться перед нами, і у нас є нові суспільні виклики. Тому реформа потрібна, тільки ми не можемо очікувати, що ці люди зсередини системи нам дадуть  всі відповіді на цю реформу.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Можна?

Я прошу прощения, это очень важный момент. Я подарю вам свою книжечку, которую написал за эти два месяца как раз в США. Объясняю: как раз любое, любое движение в университете, любое изменение начинается с анкетирования. Правильно, Лилия Михайловна? Абсолютно верно: никто не ставит задачи, что тот, кто внутри находится  системы, захочет изменений; это как раз и есть конфликт, у них целые книги пишут в США по поводу конфликтов, которые возникают. А вместе с тем колесо должно крутиться, потому что система работы, система изменения формального перехода не формальной модели. Важный момент: мы собираем информацию, проводим свод анализа и понимаем все узкие места.

Мы понимаем все сильные стороны и того, что мы имеем в нашей системе, например, мы понимаем те риски, которые существуют, возможности, угрозы и слабости этой системы. И вот мы с вами тогда понимаем: вот здесь мы, действительно, всех поведем их за собой, потому что они в этом отношении просто не вытягивают. Вот эти вещи они  поддержат, эти вещи нужно разъяснять, и правильно сказано, что самое главное: все они почувствуют, что они приняли участие, и их голос был услышан при принятии этого решения – это ключевые моменты. Без анкетирования, я вам серьезно говорю, посмотрите  в Европе и в Штатах любые изменения начинаются обязательно с опросов. Я понимаю это сложная вещь, но у вас есть все ресурсы в министерстве, как провести нормальное анкетирование, собрать информацию и … доцильнисть? Должна быть сопричастность, люди…

 

_______________. (Не чути)

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Вот при всем глубоком уважении к министерству я хочу сказать, если я ощущаю, что мой голос не услышан, я буду пассивным участником этих изменений, а мы должны сделать так, чтобы у нас была критическая масса людей, которые почувствовали синергетику и пытаются что-то изменить в этой системе. А вы хотите как ее изменить – что-то написали и сказали: вперед. Вот как Болонская система, извините, что Болонская система? Она не выполнила ни одного из трех своих пунктов. Мобильности студентам мы не обеспечили, реального включения студентов в научную деятельность мы не обеспечили.

В результате что мы сегодня имеем? Мы поменяли часы на кредит под ECTS (European Credit Transfer System), и все назвали это. Увеличили количество экзаменов, больше взяток начали брать, потому что теперь еще и за модули студентам надо платить. Вот чего мы добились на самом деле. Это что, Болонская система? Ну, послушайте, я говорю как практикующий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Я как раз, я это просто вижу, как эта работает система. Это не Болонская система, извините меня. Да, формальні ознаки Болонської системи є. Але фактично сьогодні Болонської системи в українських вишах сьогодні ми не маємо. І рівень корупції в наших вишах дуже великий. І це ми маємо і від наших виборців. Тому ми повинні пропонувати такі реформи, критическая масса людей должна их поддерживать изнутри, критическая масса. Вот, чего мы добиваемся анкетированием.

 

СКРИПНИК О.О.  Я тут спробую примирити дві сторони. Тому що в мене є враження, що все ж таки, і приведу такий асоціативний приклад… Я зараз трошки зайнятий воєнною доктриною і стикнувся з колегами з Америки, з Європи, які пропонують там достатньо велику кількість змін. І бачу, що основна проблема полягає в тому, що практично ніхто з наших генералів не те, що не хочуть, вони навіть бояться це слухати. Чому? Тому, що в них весь час ворог був з тої сторони, хто тепер вважається як би другом. І в мізках за стільки років  ті стереотипи, які фактично своїм консерватизмом так би… Дайте мені докрасти, я вже стільки допрацювався, докрався, не рухайте мене.

І десь подібну ситуацію я бачу трошки і в освіті. Тобто, за що я переживаю? Я переживаю за те, що фактично ми деколи, коли ми змінюємо, ми пробуємо давати деякі речі змінювати тим людям, які вже самі не поміняються.

І тому, з моєї точки зору, я бачу завжди такий правильний підхід, він полягає в тому, що все ж таки потрібна інтелектуальна група, яка, по-перше, знає, по-друге, може, по-третє, бачила, як це працює, і по-четверте, хоче. І, на жаль, та група  повинна в кінцевому випадку бути достатньо ззовні система, для того щоб не боятися привносити зміни. Безперечно, якщо ми хочемо робити зміни.

Але є ще друга сторона. Тут ви абсолютно праві, коли ви кажете, що потім треба ті речі донести до суспільства. Дуже важливий момент – це потім створення в суспільстві великої маси, критичної маси сторонників того, які би підтримали, зрозуміли, чому ті чи інші зміни будуть впроваджені. Тільки так, інакше варіанти не працюють. Тобто, надзвичайно важливо поєднання тих двох речей. Дякую.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я хочу звернутися до Павла Броніславовича, який каже, дайте в своєму колі скажу, не в колі народних депутатів. А народні депутати – вчора ваші подчиненные. Це вчора, вони вчора тільки обралися. Ви ж заступником міністра вже скільки працюєте?

Тому я до чого веду? Павло Броніславович, як досвідчений вже апаратчик,  я розумію, що якщо Лілія Михайлівна  за щось береться, то вона доводить до ума, і в залі 305 голосів. Коаліція нараховує 304, а буде голосувати 305. Навіть опозиція буде голосувати. Не перекладайте на эти хрупкие плечи те, що ви зможете зробити самі.

Тому концепція має напрацювання з 2010 року, а з 2010 року, з 2007р. Ви заступник міністра. Ото давайте сюди те, що душа болить, несіть сюди. Я чому так виступаю? Я до освіти маю не таке дотичне відношення, як ви всі, трошки до науки більше. Але перед очима розворот в "Зеркале недели", один із останніх номерів, присвячений цим речам. І третина цього розвороту – хронометраж роботи вчителя. І вчитель сам пише: чим я займаюся. Там тільки кому поставити, і український фольклор. Читали? Друзі, тому чому так, як кажуть, і болісно виступаю? А ми його почули чи ні? Ви кажете, що ви уже його почули, що ви вже анкетування провели, і він вже сказав своє слово. Ну, тоді перекладаємо на мову закону. Раз уже концепція є, тоді на мову закону. Тоді не в травні вносимо, а в березні. Відповідальний – Павло Броніславович.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  В добавление хочу сказать. Почему мы не можем привлекать к работе классных айтишников в качестве преподавателей? Они говорят, уберите только, чтобы мы документацией не занимались, мы готовы идти, рассказывать им, учить их работать в команде, учить писать программы и так далее. Говорят, но у нас 80 процентов времени нас заставляют писать бумаги. И это нормативы министерства. Сори.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, якщо ви не заперечуєте, можна я підіб'ю підсумки?

Отже, я хочу зараз для стенограми і для секретаріату комітету наголосити, що ми вносимо такі зміни до цього плану, який є.

Перше. Ми додаємо  концепцію законодавства, нового законодавства у сфері науки. Ми додаємо планомірно на цю сесію хоча б два-три послідовні етапні звіти про підготовку Закону про освіту і завершуємо його обговоренням на розширеному засіданні комітету. Ми залишаємо комітетські слухання з професійної освіти.

І яка в нас ще була зміна?

 

_______________.  Контрольне питання про допризовну підготовку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання про допризовну підготовку і Закон про освіту – це контрольні питання для Міністерства освіти і науки.

Тобто, ми переходимо… Не про вищу освіту. Про освіту, про стан підготовки Закону про освіту.

Я правильно все узагальнила, колеги?

Прошу.

 

_______________.  30 секунд. Якщо дійшли згоди, що все ж таки у травні місяці буде обговорення широке базового Закону про освіту, то, мабуть…

 

_______________.  (Не чути)

 

_______________.  Якщо у квітні, то тоді в травні можна залишати комітетські про професійну. А так, щоб вони в один…

 

_______________.  (Не чути)

 

_______________.  Якщо в квітні, то тоді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам скажу відверто, я би ці комітетські слухання робила взагалі  про новий Закон про освіту.

 

_______________. От, про що я кажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не про професійну, а про освіту. І тоді б в травні перед тим, як його внести, провести закон через комітетські слухання.

 

_______________. От, про що я говорю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, нарешті, ми прийшли до того, до чого треба. Замість Закону про професійну освіту на травень винести комітетські слухання про  Закон про освіту. Так як ми свого часу Закон про вищу освіту провели через комітетські слухання.

Так, Міністерство освіти.

Шановні колеги, хто за такий план з усіма уточненнями, прошу голосувати. Дякую.

У нас є ще одне формальне питання внутрішньої роботи комітету. Ми повинні домовитися, відповідно до статті Регламенту з приводу доповідей на засіданнях Верховної Ради наших законопроектів, які ми тут ухвалюємо для роботи у Верховній Раді. Тому що це віддано на рішення комітету. От як комітет це робить. Наприклад, у попередньому скликанні у нас була практика така, що доповідає голова комітету, за її відсутності – заступники. А якщо це питання ( у нас були такі ситуації у минулому скликанні, оскільки не було такої визначеної більшості), рішення по яких я як голова комітету категорично не підтримувала, доповідь на себе брала та людина, яка представляла позицію всього комітету. Інколи депутат може наполягати, що він дуже хоче, для нього важливо презентувати цей законопроект, бо він може стосуватися, наприклад, його округу або ще чогось.

Тому ми можемо прийняти відповідні рішення, якщо вас влаштовує це, можемо зробити інші підходи. Наприклад, може бути підхід, що депутати між собою ділять доповіді у Верховній Раді по різних законопроектах. Так може бути теж. Тому давайте, будь ласка, висловлюйтеся з цього приводу.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я думаю, що задовольнимо усіх. Я думаю, що це творче.

Після розгляду кожного законопроекту комітет визначає, хто буде доповідати від комітету. Як правило, давайте погодимо таке рішення, що буде доповідати голова комітету. Як правило. Але виключення можуть бути, будь-якої миті ми прийняли рішення, що буде від комітету доповідати той чи інший заступник, чи навіть народний депутат, чи голова  підкомітету. Але, як правило. Давайте делегуємо ці повноваження голові комітету. Це така пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чому я піднімаю це питання, тому що я знаю, що для депутатів дуже важливо отримати трибуну в залі. І я знаю, як важко цю трибуну насправді отримати. І дехто хоче мати нагоду вийти на трибуну і доповісти. Тому ви можете брати слово, висловлювати своє бажання і йти доповідати.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Чому я говорю, як правило, тому що ми обговорюємо в залі законопроекти. В темі законопроекту члени комітету. Ми навіть при скороченій процедурі маємо право на виступ, кожна фракція. Два "за", два "проти", хто не попав, але одну хвилину фракція має право на виступ.

Тому ми матимемо ще один виступ. І не один. Один від фракції, а у нас п'ять фракцій коаліції, які теж можуть мати п'ять виступів щонайменше. Голова комітету доповів, а ми виступили вже, як кажуть, від фракції, позиція фракції. Вона може трошки відрізнятися, тому що голосуватимуть в першому читанні всі за основу, там, де комітет буде підтримувати, але ж якісь особливості будуть у кожного. Тому пропозиція, як правило, доповідає голова комітету, а у нас буде можливість на виступ. Але на засіданні комітету після розгляду кожного виникне ситуація, що колега абсолютно і розробляв, і в темі, і  ми погодимося, і ви запропонуєте, щоб він був від комітету доповідачем. Наприклад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, гаразд.

Ви звернули увагу, що в сьогоднішніх рішеннях ми запропонували, щоб доповідали законопроекти ті люди, які представляли їх на засіданні. Тобто, Тарас Дмитрович, у вас там є доповідь. Ви можете доповідати, можете не доповідати, можете прийняти рішення,  як вважаєте за потрібне. Але нам треба узгодити якусь схему. Будь ласка.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я повністю підтримую. Ідеологія повинна така бути: за правило голова комітету доповідає, бо вона за своїми функціональними обов'язками і несе відповідальність все-таки… Це перше.

По-друге. Дійсно, якщо є якісь індивідуальні потреби, тобто, це автоматично вставляється голова комітету як на доповідь, але на комітеті можна узгодити питання, наприклад, дійсно, ну, я є автором цієї ідеї, ну, це наприклад… Ну, я прошу, будь ласка, надайте мені можливість сказати, я думаю, що всі підтримають. І все, цим буду я займатись, не нужны якісь избирательные аспекты того, кому будут предоставляться слова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все, домовились.

Дякую за роботу, шановні колеги. До побачення.

(Загальна дискусія)