26 вересня 2022 року відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. Головував Голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Бабак С.В. На засіданні були присутні народні депутати України – члени Комітету: Лукашев О.А., Колебошин С.В., Піпа Н.Р., Воронов В.А., Гришина Ю.М., Грищук Р.П., Кириленко І.Г., Коваль О.В., Колюх В.В., Лис О.Г., Павленко Р.М.

Також у засіданні брали участь заступник Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Шкуратов Олексій Іванович, заступник Міністра освіти і науки України Даниленко Світлана Василівна, заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Роман Володимирович, представники освітянської та наукової спільноти, експерти.

Переглянути запис засідання, яке транслювалось у прямому ефірі, в соціальних мережах, можна за посиланням: https://www.facebook.com/kom.osvita.nauka.

Під час засідання Комітету з питань освіти, науки та інновацій були розглянуті питання:

1. Про проект Закону про Державний бюджет України на 2023 рік (реєстр. № 8000 від 14.09.2022, КМУ).

Заслухавши інформацію представників Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України щодо прогнозних показників фінансового забезпечення сфери освіти і науки у 2023 році, Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій відзначає таке.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” (реєстр. № 8000 від 14.09.2022) “війна змінила традиційні форми та підходи до процесу аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку країни. Відсутність повної поточної статистичної інформації та додаткові джерела невизначеності – тривалість та наслідки бойових дій – фактично унеможливили процес прогнозування у традиційній до війни формі та розрізі показників.

Тому процес прогнозування здійснюється в режимі реального часу в умовах невизначеності та непередбачуваності у сфері національної та регіональної безпеки через зміну ситуації на фронті, інтенсивності та географії бойових дій та їх наслідків”.

При розрахунках показників проекту Державного бюджету України на 2023 рік використовувались основні прогнозні макропоказники та окремі припущення Міністерства економіки України.

За підсумком 2022 року, очікується падіння ВВП на рівні 33,2 відсотка порівняно з 2021 роком, рівень інфляції – 30,1 відсоток (у розрахунку грудень до грудня попереднього року).

При формуванні Державного бюджету України на 2023 Кабінет Міністрів України використав консервативний прогноз, передбачаючи зростання економіки у 2023-му році на 4,6% (після падіння цього року на 33,2%).

Згідно з макроекономічним прогнозом на 2023 рік ВВП України планується в обсязі 6 399,0 млрд гривень, у 2022 за очікуваннями Мінекономіки (станом на 31.08.2022) цей показник становитиме 4 680,2 млрд гривень.

Доходи проекту Державного бюджету на 2023 рік зменшено на 3,4% (з 1 323 923 761,5 тис гривень до 1 279 172 682,9 тис гривень), а видатки Державного бюджету на 2023 рік збільшено на 67,65% (з 1 499 469 883,7 тис гривень до 2 513 872 741,6 тис гривень) у порівнянні з Державним бюджетом України на 2022 рік.

Проект Державного бюджету України на 2023 рік складено з урахуванням сценарію розвитку економіки, яким передбачається складний період для країни: замороження мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, проектом не заплановано жодних інвестицій.

Бюджет буде дефіцитним та буде залежати від зовнішніх запозичень, левову частку яких пропонується направити на оборону країни.

Проектом Державного бюджету на 2023 рік передбачено урізання видатків для всіх, крім силовиків, МЗС та Мінфіну. Міністерство оборони додатково отримає 233 млрд грн (загальний бюджет становитиме 857,9 млрд грн, що на 37% більше), планується збільшення близько 2-5% бюджетів СБУ, МЗС, МВС.

На 3% збільшено бюджет Міністерства фінансів України.

Статтею 30 проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено створення у 2023 році фонду ліквідації наслідків збройної агресії у складі спеціального фонду Державного бюджету України з метою подолання наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Відповідно Міністерству фінансів України передбачені видатки в обсязі 19 361 000,0 тис гривень за бюджетною програмою 3511430 «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії».

Згідно з проектом Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” рішення про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Щодо фінансового забезпечення сфери освіти і науки України

В цілому у порівнянні з 2022 роком видатки на забезпечення діяльності МОН України зменшено на 23,4%, а загальнодержавні видатки та кредитування зменшено на 20%. Видатки на забезпечення діяльності НАН України зменшено на 25,6 %, НАПН України - зменшено на 19,1%, НАМН України - збільшено на 3,8%, НАМ України - зменшено на 19%, НАПрН України - зменшено на 5%, НААН України - зменшено на 19,47%.

Повний аналіз видатків та додаткових потреб МОН України, НАН України та національних галузевих академій наук України наведений у Порівняльній таблиці видатків державних бюджетів на 2022-2023 роки (Додаток 1 до проекту висновку).

Зважаючи на вкрай складну фінансову ситуацію в Україні у зв’язку зі збройною агресією, Комітет з питань освіти, науки та інновацій вважає за необхідне звернути увагу на найбільш критичні фінансові потреби сфери освіти і науки:

1) збільшення обсягу освітньої субвенції;

Відповідно до проекту Державного бюджету України на 2023 рік загальний обсяг освітньої субвенції становить 87,5 млрд грн, що майже на 10% менше уточненої суми освітньої субвенції, передбаченої на 2022 рік. Зменшення загального обсягу субвенції з великою долею імовірності приведе до скорочення обсягу цього трансферту для деяких обласних бюджетів, і це при тому, що рівень оплати праці у наступному році збільшиться на 0,8%.

На неприпустимості зменшення обсягу освітньої субвенції у проекті Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» звертають увагу ЦК Профспілки працівників освіти і науки України, Українська асоціація районних та обласних рад, вважаючи, що обсяг субвенції, запланований на 2023 рік, не задовольняє у повному обсязі потреб територіальних громад. Тому підвищується ризик того, що у наступному році освітні заклади не зможуть забезпечити своєчасну та у повному обсязі оплату праці.

2) видатки з Державного бюджету на здобуття/продовження здобуття професійної (професійно-технічної) освіти для внутрішньо переміщених осіб;

На сьогодні професійна (професійно-технічна) освіта на умовах регіонального замовлення фінансується з місцевих бюджетів.

Через це є нагальним і на сьогодні залишається невирішеним питання надання можливості здобувати або продовжувати здобуття професійної (професійно-технічної) освіти внутрішньо переміщеними особами. Вирішення питання гальмується через відсутність коштів як у державному так і в місцевих бюджетах, а також – чіткого механізму фінансування професійної освіти внутрішньо переміщених осіб.

Насправді в освітніх законах відсутнє обмеження доступу до професійної (професійно-технічної) освіти особам за принципом території проживання, але практичний досвід свідчить про інше.

Децентралізація влади в Україні передбачає, зокрема, фінансову автономію щодо витрачання коштів місцевими громадами, а отже, при обмежених ресурсах місцеві громади не бажають витрачати кошти на освіту мешканців інших громад, які через певний час повернуться на територію постійного місця проживання, працевлаштуються і будуть платити податки в інший бюджет. Тому, умовами формування регіонального замовлення (фінансується за рахунок видатків місцевих громад), які висувають органи місцевого самоврядування є прийом мешканців місцевих громад, працевлаштування випускників на підприємствах регіону, що платять податки в місцевий бюджет тощо.

Разом з тим, поданий проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» не передбачає можливості фінансування здобуття або продовження здобуття професійної (професійно-технічної) освіти внутрішньо переміщеними особами.

Ця проблема може бути вирішена шляхом запровадженням нової бюджетної програми “Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здобуття/продовження здобуття професійної (професійно-технічної) освіти внутрішньо переміщеними особами” з мінімальним обсягом фінансового забезпечення, що розраховане фахівцями згідно з прогнозами у сумі 315 000,0 тис гривень.

Для вирішення вищезазначеного питання потрібно також збільшення державного фінансування за програмою “Забезпечення здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за професіями загальнодержавного значення” (код 2201030) на 220 000,0 тис гривень.

3) збільшення видатків на виготовлення підручників;

За інформацією Державної наукової установи “Інститут модернізації змісту освіти”, загальна потреба в підручниках і посібниках, які передбачено видати у 2023 році, становить орієнтовно 35 925 891 примірник на загальну суму 4 518 247 909,20 грн (з урахуванням доставки).

Проектом Державного бюджету України на 2023 рік передбачені видатки у розмірі 717 638 542,23 грн для видання підручників для закладів загальної середньої освіти, яких вистачить лише для 73,6 % необхідної кількості підручників для 6 класу (орієнтовний наклад 5 650 697 примірників).

4) виділення додаткового фінансування на відновлення пошкодженої інфраструктури закладів освіти та наукових установ академій наук України;

За інформацією НАН України, внаслідок бойових дій пошкоджено значну кількість будівель і споруд, об’єктів дослідницької інфраструктури та природно-заповідного фонду.

Станом на початок вересня 2022 року внаслідок бойових дій було пошкоджено або зруйновано майно 29 установ та організацій НАН України, на відновлення якого необхідно щонайменше 315,4 млн гривень.

Зокрема, значних матеріальних збитків зазнали наукові установи НАН України, які розташовані у м. Харкові, де сконцентрована велика кількість інститутів відділень фізики і астрономії, фізико-технічних проблем матеріалознавства та енергетики, ядерної фізики та енергетики тощо. Необхідність найшвидшого відновлення цих установ зумовлена їх унікальністю (ННЦ “Харківський фізико-технічний інститут” з Ядерною підкритичною установкою “Джерело нейтронів”, НТК “Інститут монокристалів” тощо) та важливістю для забезпечення національної безпеки та оборони, зокрема, ядерної безпеки держави. У них виконуються роботи на замовлення Міністерства оборони України та Міністерства охорони здоров’я України, а також їхніх підприємств у галузі виробництва матеріалів та приладів спеціального призначення, випуску вітчизняних фармацевтичних препаратів. На замовлення НАК “Енергоатом” проводяться розробки систем забезпечення радіаційної безпеки на АЕС, завершується створення поглинальних стрижнів, які є складовою системи управління та захисту реакторів для організації їх виробництва в Україні, а також здійснюється супровід роботи реакторних установок.

За рахунок граничних показників проекту Державного бюджету України на 2023 рік НАН України не в змозі розпочати у 2023 році відновлення своєї зруйнованої та пошкодженої інфраструктури.

5) збільшення фінансового забезпечення Національної академії медичних наук України, заклади якої надають клінічну і профілактичну допомогу, висококваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу населенню України та постраждалим від наслідків збройного конфлікту.

Щодо збільшення видатків на сферу освіти і науки

До Комітету з питань освіти, науки та інновацій надійшли пропозиції від Національної академії наук України, національних галузевих академій наук України, Спілки ректорів закладів вищої освіти, Спілки проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти, ЦК профспілки працівників освіти і науки України, Української асоціації районних та обласних рад.

Відповідно до цих пропозицій пропонується збільшити видаткову частину Державного бюджету України на 2023 рік:

1. Міністерству освіти і науки України - на 8 232 897,77 тис. гривень.

2. Національній академії наук України - на 463 900,0 тис. гривень.

3. Національній академії педагогічних наук України - на 51 289,2 тис. гривень.

4. Національній академії медичних наук України - на 2 039 783,9 тис. гривень.

Додатково - в межах ресурсної можливості державного бюджету НАМН України просить розглянути можливість збільшення видатків за програмою КПКВК 6561160 - на 1 558 611,6 тис. гривень (видатки споживання).

5. Національній академії аграрних наук України - на 745 005,1 тис. гривень.

6. Національній академії правових наук України - на 45 000 тис гривень.

У таблиці наведені дані щодо видатків з загального фонду державного бюджету на освітню та наукову діяльність у 2022-2023 роках та додаткові потреби на 2023 рік.

Таблиця (у тис. гривень)

Враховуючи інформацію Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук України, пропозиції з розрахунками потреб до Державного бюджету України на 2022 рік та обговоривши даний проект Закону, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій одностайно ухвалили висновок:

1. Інформацію щодо фінансового забезпечення сфери науки і освіти у 2023 році взяти до відома.

2. Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету при доопрацюванні проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” врахувати критично необхідні пропозиції щодо реалізації державної освітньої та науково-технічної політики.

3. Надіслати цей висновок до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України та Міністерства освіти і науки України.

Висновок Комітету Верховної Ради України з питань освіти науки та інновацій до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (реєстр. № 8000 від 14.09.2022, КМУ): https://kno.rada.gov.ua/uploads/documents/38400.pdf.

2. Про проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень (реєстр. № 8035 від 14.09.2022, КМУ).

У пояснювальній записці до законопроекту визначено, що його розроблено з метою «врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», та актуалізації деяких положень Бюджетного кодексу України».

Прийняття законопроекту зумовлено необхідністю приведення норм Кодексу у відповідність із нормами інших законодавчих актів України, уточненням повноважень учасників бюджетного процесу і удосконаленням бюджетних процедур в умовах воєнного стану та актуалізацією деяких положень Кодексу.

Зокрема, зі статті 90 Бюджетного кодексу з огляду на нелогічність та невідповідність реальній ситуації щодо фінансування фахової передвищої освіти вилучено положення про спрямування видатків на фінансування державного замовлення на фахову передвищу освіту з місцевих бюджетів.

Заслухавши інформацію голови підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти О. Коваль щодо необхідності внесення змін до Бюджетного Кодексу України в частині фінансування з загального фонду Державного бюджету України на 2023 та наступні роки видатків на здобуття/продовження здобуття професійної (професійно-технічної освіти) для внутрішньо переміщених осіб, які у зв’язку з бойовими діями залишили місце постійного проживання/перебування, Комітет пропонує внести такі зміни до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України:

«Розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 50-51, ст. 572)  доповнити пунктом 22-7 такого змісту:

«22-7. Установити, що у період дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення або скасування запровадити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здобуття/продовження здобуття професійної (професійно-технічної освіти) для внутрішньо переміщених осіб».

Заслухавши інформацію представників Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України та обговоривши даний законопроект, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій одностайно ухвалили висновок рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень (реєстр. № 8035 від 14.09.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, за результатами його розгляду в першому читанні прийняти за основу з урахуванням пропозиції Комітету та направити цей висновок до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.