СТЕНОГРАМА

комітетських слухань у Комітеті з питань освіти, науки та інновацій

на тему: "Перший рік грантового фінансування Національним фондом досліджень України: проблеми і перспективи"

24 червня 2021 року

Веде засідання Голова комітету БАБАК С.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги і гості! Я радий вас вітати на комітетських слуханнях. Наші слухання за темою "Перший рік грантового фінансування Національним фондом досліджень України: проблеми і перспективи" відбуваються на підставі рішення комітету від 12 травня 2021 року, прийнятого за наслідками розгляду в комітеті контрольного питання про діяльність Національного фонду досліджень України.

Метою наших слухань є широке громадське обговорення ключових проблем грантового фінансування науки в Україні, діяльності Національного фонду досліджень України та напрацювання відповідних рекомендацій, і зрештою законодавчих пропозицій, визначення ключових завдань для центральних органів виконавчої влади України, Національного фонду досліджень України тощо.

Для участі в комітетських слуханнях були запрошені та беруть участь очно чи онлайн: народні депутати України, керівники центральних органів виконавчої влади України, Національного фонду досліджень, Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, професійних наукових спілок, закладів вищої освіти, рад молодих вчених та інших громадських організацій, наукових установ, закладів вищої освіти, а також науковці, експерти та представники засобів масової інформації.

Тематика комітетських слухань є досить актуальною, оскільки сьогодні перед Україною стоїть низка викликів, пов'язаних як із зовнішніми, так і внутрішніми чинниками. І у її швидкому та ефективному вирішенні вагому роль має відігравати наука як така та наукова спільнота України загалом. Від цього залежить рівень розвитку країни, її обороноздатності, економічного зростання держави. З іншого боку, гостроту питання ми відчули також через велику кількість звернень, насамперед наукових колективів, рад молодих вчених та науковців, які представили своє бачення та відношення до порушеного питання.

Слід відмітити, що Національний фонд досліджень був створений відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" у 2018 році на базі Державного фонду фундаментальних досліджень України і розпочав свою практичну роботу в 2020 році. Перші кроки Національного фонду досліджень України – це грантова підтримка фундаментальних досліджень, але не менш важливою та більш значущою для держави у найближчій перспективі є грантова підтримка прикладних досліджень. Саме в цьому є головна відмінність Національного фонду досліджень від колишнього Державного фонду фундаментальних досліджень, і тому потрібні особливі умови для його діяльності.

Наразі Національний фонд досліджень України провів в 2020 році два конкурси. Перший - за напрямом "Наука для безпеки людини та суспільства", обсяг фінансування майже 137 мільйонів гривень на 2020 рік. А другий – "Підтримка досліджень провідних та молодих вчених" з фінансуванням 118,4 мільйона гривень на 2020 рік.

Загалом на грантову підтримку було передбачено в державному бюджеті України 2020 року 274,8 мільйона гривень. У Законі України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" видатки для Міністерства освіти і науки за бюджетною програмою "Забезпечення діяльності Національного фонду досліджень" затверджено в обсязі 732,8 мільйона гривень, з них на грантову підтримку - 694,7 мільйона гривень, що перевищує відповідний обсяг видатків 2020 року в два з половиною рази. Чи достатньо цього, колеги? Звичайно, ні. Адже цих коштів не вистачило, щоб почати нові програми в 2021 році, не говорячи про інші речі, які має виконувати Національний фонд досліджень України відповідно до своїх повноважень і завдань.

Проте для збільшення видатків Державного бюджету України потрібно зробити висновки щодо успішності роботи фонду в 2020 році та виправити ті недоліки чи прогалини, які заважатимуть фонду розвиватися.

Ми маємо за мету визначити особливі умови діяльності Національного фонду досліджень України, надати йому реальний статус головного розпорядника бюджетних коштів, створити ефективні умови для функціонування установи, як організаційні, зокрема приміщення, технічні засоби і кількісний склад працівників, так і практичні: проведення конкурсів за чіткими, прозорими правилами та міждержавному рівні із залученням міжнародних грантових коштів, бізнес-структур та меценатів.

Ми свідомі того, що це питання комплексне і вимагає системних кроків для його вирішення на рівні фонду, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів, інших зацікавлених міністерств і відомств, установ, академій наук, а також Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України.

Учасникам слухання розданий проект рекомендацій комітетських слухань, підготовлений робочою групою та секретаріатом комітету на базі отриманих матеріалів. Ми очікуємо на комітетських слуханнях на змістовне, конструктивне критичне обговорення порушеного питання та напрацювання пропозицій до рекомендацій комітетських слухань.

Щодо регламенту нашої роботи. Слово від комітету матиме народний депутат України Роман Грищук. Далі пропонується для доповіді від Національного фонду досліджень України надати до 10 хвилин. Для співдоповідей від Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук України, Спілки ректорів вищих навчальних закладів України, Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій – по 10 хвилин.

Потім згідно із списком промовців по 3-5 хвилин матимуть для виступів в обговоренні учасники комітетських слухань, яких представили наукові установи та організації, заклади вищої освіти, центральні органи виконавчої влади, ради молодих вчених та інші структури.

Запитання від учасників, які присутні очно, пропонується подавати в письмовій формі, щоб наприкінці нашої роботи можна було відповісти на них протягом 15-20 хвилин. Наприкінці слухань пропонується надати слово народним депутатам України та до 5 хвилин – для заключного слова і підбиття підсумків.

Тож прошу всіх дотримуватися такого регламенту, щоб ми змогли заслухати максимальну кількість виступів за відведені нам 3 години роботи. Плідної нам всім роботи, колеги, сьогодні на комітетських слуханнях. І маю честь передати слово народному депутату, члену комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради Грищуку Роману Павловичу. Пане Романе, будь ласка.

ГРИЩУК Р.П. Доброго дня! Вітаю всіх на комітетських слуханнях "Перший рік діяльності Національного фонду досліджень".

По-перше, хочу подякувати всім, хто прийшов, хто зібрався тут офлайн, хто підключений до нас в онлайні. Вітаємо! Ми вас також бачимо. Хочу подякувати окремо всім, хто протягом останнього місяця надсилав свої ідеї, пропозиції, зауваження для наших комітетських слухань, це дуже цінно і потрібно.

Окремо я хотів би подякувати і підкреслити, що ідея цих комітетських слухань належить нашому голові комітету. Сергій Віталійович, вам дякую за те, що вирішили організувати і дати можливість поспілкуватися, поговорити, можливо, провести якусь бурну дискусію з приводу першого року діяльності, це надважливо, це потрібно.

Вперше в історії в Україні в нас в державі створили незалежний інструмент фінансування науки, який незалежний від Міністерства освіти і науки, від інших центральних органів виконавчої влади, від Академії наук. Національний фонд досліджень України створений науковцями і керується науковцями. В цьому, в принципі, і краса Національного фонду досліджень. Саме його незалежність є запорукою того, що проходить об'єктивне рецензування наукових робіт, що прозорий розподіл коштів, що знижуються корупційні ризики. Незалежність і збереження цієї незалежності Національного фонду досліджень України – це основна задача.

Друге, на що я хотів би звернути увагу, – це стабільність і сталість. Пройшло тільки два конкурси, пройшов тільки один рік. Знаєте, це як маленька дитина, вона ще намагається стати на ноги. Це важко. І для того, щоб пішов ріст, для того, щоб людина стала на ноги, почала ходити, почала бігати, повинна бути стабільність і сталість, перш за все у фінансуванні. Ми бачимо, що є проблематика в прогнозуванні цієї сталості. Нехай це буде менше, але це буде зрозуміло, для того щоб ми могли планувати. Це якісь основні законодавчі рамки, вони мають бути сталими. Якщо це забезпечиться, сталість, то за декілька років ми будемо бачити величезні результати.

І третє, на що я хотів би звернути увагу, – це якість, тому що проведення конкурсів за схемою bottom up, яка доволі розповсюджена в зарубіжних аналогах, куди першочергово йде якість проекту, а не те, що він нам тематично потрібен чи не потрібен, це пріоритетний напрямок або ні – це також надважливо.

Тепер про проблеми. Ми знаємо і від керівників проектів, які отримували гранти, що є певні питання, ще більше питань у тих, хто не виграв гранти, завжди виникають. Деякі – об'єктивні, деякі – ні. Якби не було питань, в принципі, нам не потрібно було б проводити ці комітетські слухання.

Проте ми маємо розуміти, що ніщо не буває ідеально з першого разу, це розуміємо і ми, депутати, які там приймали законодавство, і виконавчі органи влади, які пропрацьовували нормативно-правові акти, і науковці, які стикнулися з першими двома конкурсами. Проте я хочу, щоб сьогодні основним позитивним результатом цих слухань – це щоб ми разом з вами напрацювали хірургічні рішення, які удосконалять діяльність Національного фонду досліджень, щоб ми після слухань не намагалися ремонтувати мікроскоп молотком. Проговорили – напрацювали рішення.

Я бачу декілька таких важливих моментів, на які ми маємо звернути увагу. Це, по-перше, етап рецензування і залучення міжнародних експертів, залучення більшої кількості міжнародних експертів. Наприклад, у Грузії аналогічний фонд взагалі знаходить можливість залучати до ста відсотків міжнародних експертів. Я вважаю, що це підвищить якість рецензування робіт.

По-друге, це на етапі виконання проектів на законодавчому рівні надати більше повноважень та незалежності саме керівникам проектів. Згідно найкращих європейських практик впровадити особливий незалежний статус керівника проекту як власника гранту.

І третє, на щоб я хотів звернути увагу, це дозволити організаціям грантоотримувачів вільніше використовувати непрямі витрати, для того щоб у дирекції організації були можливості для створення комфортних умов для виконання цих проектів.

І ще одне я скажу, як, можливо, чи не єдиний не науковець у цьому залі, і це і до Національного фонду досліджень, і, в принципі, до Академії наук України. Ми маємо доносити широким верстам населення, про що наші дослідження, маємо говорити з людьми простою мовою, пояснювати, як не для науковців. І, мені здається, це найважче, це найважче пояснити простими словами, щоб навіть людина, яка не було дотична до науки, розуміла, а на що ми витрачаємо кошти платників податків, а що саме цей грант принесе державі Україна, світу чи цій галузі знань.

Це важке завдання, але потрібно доносити, потрібно розказувати, про що гранти, щоб люди залучалися до науки, щоб люди розуміли, що наука в Україні є і щоб люди гордилися тими результатами вашої праці, які ви показуєте. Тож, друзі, бажаю всім нам гарної, плідної дискусії і напрацювання тих рішень, які покращать діяльність Національного фонду досліджень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Павловичу.

Слово для доповіді надається Яценку Леоніду Петровичу, голові Національного фонду досліджень України. Будь ласка.

 

ЯЦЕНКО Л.П. Доброго дня, шановні колеги! Пробачаюся, я сподівався, що буде і на цьому екрані. Дякую.

Перш за все я хотів би подякувати науковому Комітету по освіті, науці, інноваціям і науці за цю можливість донести до наших шановних депутатів, шановних гостей слухань про діяльність Національного фонду досліджень України протягом першого року його діяльності. Будь ласка, перший. Далі.

Я в своїй доповіді не буду зупинятися на деталях нашої роботи в минулому році, про це вже було у вступних словах сказано Сергієм Віталійовичем.

Тому я тільки кілька слів про те, що Національний фонд досліджень – це є державна бюджетна установа, наголошую на цьому. На жаль, це не є наукова установа, а державна бюджетна установа, і це викликає деякі питання.

Будь ласка, далі. Мета діяльності. Це вже говорилось.

Будь ласка, далі. Основні завдання фонду зводяться до грантової підтримки науки в Україні. І перше – це фундаментальні наукові дослідження у галузі природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук, друге – прикладних наукових досліджень і науково-технічних розробок за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.

Будь ласка, далі. За перший рік, як уже говорилося, було проведено два конкурси. Загальний бюджет цих конкурсів складає  1 мільярд 373 мільйони.

Далі, будь ласка. Для відбору проектів була створена власна база експертів майже з 5 тисячами зареєстрованими експертами.

Будь ласка, далі. Тут приводяться цифри по розподілу, деякі дані по конкурсам, я також не буду на них зупинятися. Розподіл між галузями науки приблизно однаковий для першого конкурсу.

Будь ласка, далі. Тут ми бачимо кількість і розподіл по країнам світу іноземних експертів, які були залучені до експертизи по першому конкурсу. Досить широке представництво, але поки що не дуже велике в процентному відношенні, тому що проблема заключається в неврегульованості залучення іноземних експертів і неможливості оплати їх праці. Розподіл переможців між інституціями України приблизно рівномірний, між Національною академією наук України, приблизно половина, і закладами вищої освіти, і 10 процентів на галузеві академії наук.

Будь ласка, далі. Це розподіл по пріоритетних напрямах, я не буду зупинятися на них. По всіх напрямах у нас є проекти, які виконуються в пріоритетних напрямах, які діють на сьогодні.

Далі, будь ласка. Конкурс підтримки досліджень провідних та молодих вчених. Тут трохи більше у нас проектів виграли із природничих, технічних наук і математики. Це все-таки відображення того, що в Україні ці галузі все-таки перебувають на більш високому, близькому до світового рівня, близькі до світового рівня науки. Також тут у нас були іноземні експерти з таким приблизно розподілом, як і в попередньому конкурсі. І розподіл між національною академією, закладами вищої освіти - також 50 на 50 приблизно.

Також тут у нас більше, звичайно, по пріоритетним напрямам – це фундаментальні дослідження, але також і по всіх інших, наприклад, нові речовини і матеріали – 43 проекти. І виграні проекти отримали грантову підтримку в 20-му році 255 мільйонів. Станом на 24 червня 21-го року у нас заключені договори на виконання проектів в цьому році на суму 653 мільйони гривень. Тобто ми уклалися в гроші, які у нас виділені в цьому році, але тільки дякуючи тому, що при затвердженні бюджетного фінансування в минулому році завдяки комітету ми отримали в останній момент 150 мільйонів, які дали змогу нам профінансувати наші проекти, але тільки ці проекти. Фонд займається також міжнародним науковим технічним співробітництвом. Тут також є серйозні проблеми, які потребують законодавчого врегулювання.

І далі я зупинюсь на питаннях і пропозиціях, які виникли в результаті нашої діяльності. Ну, перш за все, це проблеми, зв'язані з необхідністю удосконалення законодавчих документів.

Перше, що ми просимо, – це все-таки виконати вимогу Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність" щодо визначення фонду головним розпорядником бюджетних коштів. Також друге ключове питання – це визначення накінець, що таке особливий статус Національного фонду досліджень України, який передбачено в законі в перехідних його положеннях. Також внести прохання зміни до закону України, з тим щоб фонд мав можливість заключати міжнародні наукові договори, тому що, якщо ми є державна бюджетна установа, ми не є науковою установою, якій це дозволено законом.

І далі, будь ласка. Необхідно налагодити законодавчі положення про норми оплати праці членів комісій і також оплати праці в питаннях щодо…  законності іноземними експертами. Дуже важливо, принциповий момент, що в законі в нас передбачено, що фонд може займатися 10 напрямами грантової підтримки. Але якщо виконувати цей закон, то ми можемо виконувати тільки один – це проведення конкурсів про науково-технічні розробки. Всі інші, і та ж популяризація – все це законом передбачено, але можливості, оскільки не передбачені порядки проведення всіх цих конкурсів, цього немає. І це ключове питання для розблокування діяльності фонду на всіх цих інших напрямках.

В цьому сенсі, якщо ми тільки збільшимо напрями діяльності фонду, то необхідно все-таки збільшувати граничну чисельність працівників дирекції Національного фонду досліджень, тому що зараз вони можуть тільки один напрям забезпечити, і то з дуже великими зусиллями.

І далі питань ще багато, які виступить, я сподіваюся, Ольга Олександрівна Полоцька, і вона продовжить наші пропозиції в своєму виступі.

І я зупинюся тільки в кінці про фонд у 21-му році. Я вже говорив, що зараз укладено 207 договорів на загальну суму 653 мільйони гривень. Ми допрацювали Порядок розгляду та експертизи проектів, він уже затверджений науковою радою. Зараз погоджує його наша наглядова рада. Тут ми спробували врахувати всі, майже всі зауваження, проблеми, які ми мали при проведенні експертизи в минулому році. І після погодження з науковим комітетом, я сподіваюся, ми його опублікуємо разом з оголошенням нового конкурсу, який планується... завтра проведення наукової ради, затвердження умов цього конкурсу. Це перший конкурс цього року під назвою: "Наука для безпеки і сталого розвитку України". І цей конкурс планується оголосити з 1 липня. Але фінансування, оскільки в нас повністю бюджетне фінансування, в цьому році вичерпано, планується фінансування розпочинати з наступного, 22-го року. І також ще планується два, можливо, конкурси гуманітарні і конкурси, зв'язані з підтримкою провідних вчених України.

І, крім того, відбувається модернізація автоматизованої системи нашої, яка також визвала в минулому році трохи нарікань у зв'язку з технічними більш-менш проблемами, які в цьому році вже ліквідовані. Сподіваюся, проблем з реєстрацією вже в нас не буде.

На цьому я дякую слухачам за можливість донести до них дуже коротко інформацію про діяльність  фонду в минулому році.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леонід Петрович.

Слово для доповіді надається Кизиму Миколі Олександровичу, першому заступнику міністра освіти і науки України. Микола Олександрович з нами онлайн. Будь ласка, включіть його. Пане Миколо, вам слово.

 

КИЗИМ М.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Олександровичу.

Слово для доповіді надається Сергію Івановичу Пирожкову, віце-президенту Національної академії наук України, академіку НАН України. Будь ласка.

 

ПИРОЖКОВ С.І. Шановна президія, шановні учасники комітетських слухань, я хотів би довести до вас позицію Академії наук щодо першого року роботи фонду і висловити деякі пропозиції і побажання.

Треба відзначити, що минулорічний початок роботи національного фонду став одним з стратегічно важливих етапів реалізації розпочатих кілька років тому всеохоплюючих реформ наукової сфери. І Національна академія наук України всіляко сприяла початку роботу фонду, наголошуючи на важливості цієї інституції для підтримки фундаментальних досліджень, розширення конкурсних засад в організації і фінансуванні науково-дослідних робіт, забезпечення гідної оплати праці наукових працівників, оновлення парку застарілого обладнання і поліпшення матеріально-технічної бази. При цьому дуже важливо, щоб фонд був незалежною організацією, незалежною від будь-якого відомчого впливу. Без такої незалежності він не може повноцінно виконувати завдання, які покладені на нього Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Інтерес з боку наукової спільноти до перших двох конкурсів, які фонд провів у минулому році, був надзвичайно великим. За першим конкурсом на одне місце претендували сім проектів, за другим – майже три проекти. Науковці Національної академії наук взяли активну участь в обох конкурсах. Досить сказати, що в першому конкурсі з 77 проектів-переможців 35 було, а це 45 відсотків від загальної кількості, були подані науковцями 22 установ академії. У другому конкурсі з 141 проектів-переможців 74, або 52 відсотки від загальної кількостіЮ подані науковцями 40 уже установ Національної академії наук.

Варто зазначити, що передбачені у 2020 році державним бюджетом кошти, а це понад 300 мільйонів гривень, дали можливість фонду підтримати наукові дослідження з важливих і актуальних напрямів. Але вже перші етапи грантового фінансування фонду висвітили також і низку проблем та недоліків в його роботі. Серед них можна виділити наступні. Перше – ускладнена процедура укладання договорів наукової частини. При написані проекту неможливо передбачити зі стопроцентною ймовірністю навіть проміжний результат. Отже, подальші етапи досліджень дуже часто є невизначеними і потрібна більш  гнучка політика цього питання. Друге – відсутність накладних витрат у кошторисі проектів. Співробітники, виконавці проектів користуються інфраструктурою своїх установ, споживають комунальні послуги та потребують допомоги не тільки наукових працівників своїх установ, а й бухгалтерів, працівників допоміжних служб тощо. Третє – є складнощі також при укладанні договорів у фінансовій частині. Фонд вимагає детально розписувати витрати по статтях, деякі з яких зазвичай важко передбачити. Зокрема, це стосується закупівлі витратних матеріалів, до того ж не завжди можна чітко передбачити витрати на оплату публікацій у високорейтингових виданнях та виданнях Open Science. Будь-які, навіть незначні, зміни у кошторисах вимагають проведення низки погоджень з дирекцією фонду і мають проходити через його наглядову раду. Існують жорсткі обмеження або взагалі неможливо перенести кошти між статтями, незважаючи на форс-мажорні обставини, наприклад скасування проведення конференцій, удорожчання приладів, матеріалів тощо.

Четверте. Неможливо проводити гнучку кадрову політику всередині групи. Кожна зміна виконавця проекту вимагає складних узгоджень. Потрібно надати керівнику проекту та установі-грантоотримувачу більшої гнучкості при зміні виконавців у разі такої необхідності.

П'яте. Неможливо сплачувати конкурентну заробітну плату без укладання договорів цивільно-правового характеру. Потребують уточнення в нормативних документах Кабінету Міністрів України шляхи реалізації абзацу третього частини другої статті 36 Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність", а саме: оплата праці наукових працівників, які виконують науково-дослідні роботи за контрактом за рахунок коштів вітчизняних та іноземних замовників робіт та грантів, визначається за угодою сторін у межах коштів на оплату праці, визначених замовником або надавачем гранту.

Шосте. Великі нарікання викликала якість роботи експертів. Є численні звернення наукових установ з цього питання. Фонду також необхідно активно працювати над формуванням сталої бази експертів. У нормативній документації фонду не визначені наслідки для учасника конкурсу, проект якого розглядався експертами і що був відсторонений від залучення до експертного розгляду, у випадку виявлення конфлікту інтересів, про який не було заявлено, тобто повторна експертиза, перегляд рішення комісії тощо.

Далі. Великі проблеми спричинювали надмірне ущільнення строків подання заявок виконання робіт та звітування, зрив планових строків фінансування. Навіть у цьому році фінансування розпочалося лише з травня місяця.

І ще одне зауваження. На належному рівні має бути організована робота дирекції фонду. Надходили непоодинокі скарги від наукових установ щодо подальшої забюрократизованості стосунків фонду з грантоотримувачами в процесі подання заявки експертизи, підписання договорів, організації, фінансування обліку та звітності.

Шановні колеги, певним кроком у реалізації державної наукової політики, її конституційних засад є підготовлений Міністерством освіти і науки проект Закону про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" щодо Національного фонду досліджень. Цим проектом, зокрема, передбачено, що до складу наглядової ради фонду пропорційно увійдуть члени Наукового та Адміністративного комітетів Національної ради з питань розвитку науки і технологій.

На думку Національної академії наук, від Адміністративного комітету до складу наглядової ради фонду доцільно включити, зокрема, представників національної та національних галузевих академій наук, Міністерства освіти і науки, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, Міністерства фінансів. І на завершення хотів би висловити ще кілька побажань щодо подальшої роботи фонду. Необхідно щорічно збільшувати обсяги коштів, які надаватимуться фонду для фінансування переможців. Я думаю, ті директивні показники 21-го року вже наочно підтверджують цю тенденцію. При цьому бажано віднаходити інші джерела фінансування фонду, а не тільки з державного бюджету України.

Наукові установи та заклади вищої освіти на сьогодні мають потребу в поновленні матеріально-технічної бази новими дослідницькими приладами та обладнанням. Тому необхідно оголошувати конкурс на проведення наукових досліджень, принаймні в галузі природничих і технічних наук, які б передбачали обов'язкову закупівлю вартісного наукового обладнання, або ж цільові конкурси, спрямовані на модернізацію центрів колективного користування науковими приладами, які були створені останніми роками в наукових установах Національної академії наук України та в закладах вищої освіти.

Безумовно, дуже важливим є те, щоб фонд почав працювати. І зважаючи на велику кількість поданих заявок, можна констатувати, що наукова спільнота давно чекала на появу такого інструменту фінансування. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Івановичу.

Слово для доповіді надається Кулікову Петру Мусійовичу, президенту Спілки ректорів вищих навчальних закладів України, ректору Київського національного університету будівництва і архітектури.

Петре Мусійовичу, будь ласочка.

КУЛІКОВ П.М. Шановні народні депутати, шановні учасники слухань, у своїй діяльності Національний фонд досліджень України має вирішувати цілу низку задач наукової та науково-технічної сфери.

В перший рік діяльності Національного фонду наукова спільнота, в тому числі і науковці закладів вищої освіти, очікували суттєвого розширення можливостей розвивати наукову діяльність. Мабуть, найбільші очікування мали саме заклади вищої освіти, оскільки фінансова підтримка їх наукової діяльності на даний час порівняно з державним фінансуванням науки в академічному секторі є досить незначною. Разом з тим, приймаючи тему необхідності досягнення розумної збалансованості в державному фінансуванні освітянського, та академічного, наукового секторів необхідно згадати і важливість раціонального розподілу бюджетних коштів між фундаментальною та прикладною наукою.

Так, за результатами першого року роботи Національного фонду можна відмітити певні негативні тенденції, які викликають песимізм. Так, у 20-му році Національним фондом надано грантову підтримку у розмірі 255,3 мільйона гривень 216 переможцям двох конкурсів, з них 91 проект, або 42 відсотки – це проекти за пріоритетним напрямком "розвиток науки і техніки" - відносять до фундаментальних наукових досліджень. Отже, чи не половина бюджетного фінансування науки була спрямована фондом на фундаментальні дослідження.

В той же час, беручи до уваги те, що з державного бюджету щороку близько 64 відсотки коштів від загального обсягу фінансування досліджень за пріоритетними напрямками розвитку науки і техніки спрямовуються на фінансування фундаментальних досліджень. Було б доцільніше, щоб Національний фонд досліджень при реалізації державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності переважно орієнтувався на підтримку тих прикладних науково-дослідницьких проектів та розробок, які допоможуть вирішити найактуальніші проблеми держави. При цьому спрямування бюджетних коштів має відбуватися, власне, на ті проекти, які найближчим часом можуть бути впроваджені і дозволять цю проблему вирішити.

Раніше було, попередні роки, коли формувався бюджет наукової частини, враховувалося, скільки принесе з кожної гривні прикладна наука в державу. Тому це хороша практика була, використовувалась Міністерством фінансів.

Наступна, і надзвичайно гостра, серед проблем – це вкрай повільна робота дирекції фонду, пов'язана із укладанням грантових договорів. Договори у минулому році були укладені із затримкою один-два місяці в умовах, коли на реалізацію проектів було відведено всього один, останній квартал 20-го року. У поточному ж році затримки в укладанні договорів та початку фінансування повторилися і вже становили не один-два місяці, а майже півроку, що є абсолютно неприпустимим з огляду на те, що неможливо виконувати наукові роботи із запланованою тривалістю 12 місяців у двічі менший термін.

Отже, через вищезгаданий недолік у роботі дирекції фонду вся наукова спільнота, яка була залучена до конкурсів в минулому році, вимушена була або ж працювати в авральному режимі, причиняючи в жертву якісь наукові роботи, або ж взагалі відмовлялися від подальшого виконання наукових проектів, що характерно для наукових установ, які відповідально ставляться до своїх зобов'язань. Тут можна подивитися прийняті в державному бюджеті якісь перехідні кошти, які б могли науковці використовувати в наступному бюджетному році.

Чергове проблемне питання, про яке хотілось би сказати, - це незадовільна комунікація дирекції фонду з науковими установами, які стали переможцями конкурсу, як впродовж періоду укладання грантових договорів, так і під час звітної кампанії. Непоодинокими були випадки, коли відповіді на звернення щодо надання роз'яснень з приводу оформлення тих чи інших документів або вирішення тих чи інших питань фондом не надавалися або ж відповіді надавалися формально, з відсилкою до інших державних органів.

Подібна практика є неприйнятною, адже задекларованою метою створення фонду було створення установи, що в першу чергу має працювати на науковців та для науковців, в тому числі забезпечувати відповідною методичною документацією чи тим чи іншим роз'ясненням.

 Потребує уваги і питання щодо уточнення ролі та місця органу в управлінні фонду, зокрема наглядової ради фонду та наукової ради фонду і його діяльності. Я не буду повторюватися, про це казав перший заступник у своєму виступі. І приємно те, що, я подивився, в пропозиціях до проекту рішення передбачаються деякі провести зміни в законодавстві і в нормативно-правових актах.

Тому останнім важливим питанням, до якого хотілося б звернути увагу, є питання дотримання задекларованого принципу фонду щодо прозорості проведення конкурсів та безпосередньо пов'язаного з ним питання щодо ефективного використання коштів державного бюджету. В цьому зв'язку саме такою виглядає інформація про те, що окремі наукові проекти були обрані переможцями конкурсу в умовах конфлікту інтересів. Експерти і члени конкурсних комісій були одні і ті ж особи. Переможцями визнавалися проекти на підставі висновків експертів, з якими не були укладені договори щодо проведення науково-технічної експертизи. Це означає, що експерт не несе відповідальності за завідомо недостовірний висновок. Договори на гарантоване фінансування підписувалися главою фонду, який не є учасником бюджетного процесу, і виконує функції на громадських засадах. Тобто не треба  перетворювати науковий фонд в науковий фан-клуб.

До речі, є уже фонд культури, він уже пройшов певний шлях, і на сьогоднішній день вони працюють уже в правовому полі, і доволі успішно.

Таким чином, шановні колеги, не применшуючи всіх позитивних досягнень і зрушень в фінансуванні вітчизняної науки, пов'язаних із започаткуванням діяльності фонду, слід відверто констатувати, що ми маємо відчутні проблеми в роботі фонду, які необхідно вирішувати. Виходячи із сказаного, пропоную включити до підсумкового документу сьогоднішніх слухань ряд питань, які я передам керівництву комітету Верховної Ради. І ми готові співпрацювати, допомагати фонду. У нас створена спілка проректорів з наукової роботи, вона почала активно співпрацювати. Ми провели два засідання, і ці зауваження були надані цими науковцями освітянам, які просили мене озвучити.

Я вдячний комітету, що своєчасно розпочали цю дискусію, обговорення. Єдине що, можна висказати і свою особисту думку щодо збільшення чисельності. Ну, спочатку треба використати ті кошти, показати ефективність роботи фонду.

І стосовно іноземних експертів, то це не повинна бути панацея, не треба принижувати наших вітчизняних науковців. І якщо десь комусь цікаво, можна провести і громадську експертизу, я думаю, до цього ми повернемося, всю діяльність, яка є в наших, будемо так казати, в науковому співтоваристві.

Дякую за увагу. Бажаю всім здоров'я! Бережіть себе!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Мусійовичу.

Слово для доповіді надається Олексію Костянтиновичу Колежуку, голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.

 

КОЛЕЖУК О.К. Дякую.

Шановні народні депутати, шановні учасники, я хочу зупинитися на проблемах законодавчого забезпечення діяльності фонду. В принципі, ми як орган, який з самого початку був залучений до запуску, вже з 2017 року, коли ми почали працювати, бачили, що запуск фонду відбувається в умовах, скажімо так, суттєвої недосконалості багатьох законодавчих положень, які визначають його функціонування, і вже буквально в 2017/18 році почали готуватися проекти змін законодавчих, які мали ці питання врегулювати.

Я зупинюся трошки більш детально на законопроекті, який підготовлений Міністерством освіти і науки, і який, в принципі, розроблявся, починаючи з 18-го року, багато етапів, і який, власне, мав на меті врегулювати більшу частину цих проблем, але не всі, на жаль.

Значить, почну з позитивного. В цьому законопроекті, який зараз вже пройшов стадію громадського обговорення, є низка позитивних новацій, які, власне, закладалися в нього з самого початку. Це розблокування низки напрямів грантової підтримки фонду. Як ви знаєте, зараз діє фактично тільки один з дев'яти визначених в законі напрямків завдяки певним недосконалостям закону. Це розмежування повноважень виконавчого директора і голови фонду. Це посилення ролі Кабінету Міністрів в управлінні фонду, тобто це, зокрема, затвердження стратегії роботи фонду, деякі інші положення. І низка корекцій інших багатьох неузгоджених положень, які ми виявили в законодавстві на етапі написання положення про Національний фонд досліджень.

Разом з тим, в цьому проекті, на жаль, на останній стадії його формування в нього попала низка абсолютно неприйнятних, на нашу думку, новацій, я на них зараз зупинюся окремо. Це неприйнятні новації: перше – це звуження допустимої тематики проектів, які може фінансувати фонд. Пропонується звузити це до пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки, в тому числі для фундаментальних досліджень.

Я хочу зразу маленьку ремарку. Зараз просто фундаментальні дослідження є одним із пріоритетних напрямків, але прямо зараз ведеться робота тим же Міністерством освіти і науки, коли це так уже не буде, тобто буде визначений звужений перелік напрямів пріоритетних в рамках фундаментальних теж. Приведе це до, значить, низки… ну, я детальніше зараз зупинюся на наслідках. Це і ліквідації незалежності наглядової ради фонду, яка там пропонується, і повне усунення науковців фактично від впливу на її склад. Це ліквідація важелів впливу наукової і наглядової ради на дирекцію фонду, і нарешті невиправдане звуження змісту поняття "особливий статус фонду".

Дозвольте детальніше... Наступний слайд, будь ласка.

Звуження допустимої тематики. Значить, до чого приведе прийняття такої норми в купі з визначенням більш вузьких позицій в рамках фундаментальних досліджень? Це приведе до неможливості проведення фондом конкурсів, так званих ініціативних, або bottom-up, як вони називаються. У нас зараз ситуація така, що ми багато в чому не все знаємо, що відбувається у нас в країні в науці. І ось такі "ініціативні" конкурси, типу bottom-up, вони чудово якраз дозволяють це проявити, коли подаються проекти науковим групами без прив'язки до якогось обмеженого переліку тематик. І далі ви за один-два роки маєте вже чесну статистику, так би мовити, чесну картину того, що відбувається.

Як це вилікувати, грубо кажучи? Ми пропонували б залишити зараз чинну редакцію, коли під пріоритетні напрями попадають тільки прикладні дослідження, які фінансуються фондом.

Що я маю на увазі, коли говорю про ліквідацію незалежності наглядової ради і повне усунення науковців від впливу на її склад? Я зараз говорю тільки про те, що міститься саме в законопроекті. Ми почули від першого заступника низку інших тез сьогодні. Я, якщо буду мати час, зупинюся.

Значить, що є зараз? Зараз наглядовою радою є, власне, Науковий комітет, який складається з науковців.

Що пропонує МОН в проекті? Це наглядова рада має складатися з 12 членів Адмінкомітету, це високопосадовці на рівні заступника міністра і плюс 12 членів Наукового комітету, але всіх їх – увага! – пропонує Адміністративний комітет, який очолює за посадою міністр науки і освіти.

Наслідки: наглядова рада буде повністю контролюватися МОН, буде забезпечено адміністративний вплив зацікавлених відомств. І, як кажуть, як "вишенька на торті", буде проблемна дієздатність цієї наглядової ради, бо при тій волатильності складу Адміністративного комітету, яку ми зараз маємо, і зокрема із-за цього були проблеми з затвердженням складу наукової ради фонду і початком укладання договорів відповідно, ці всі проблеми ми перетягнемо туди.

Як це вилікувати, з нашої точки зору? Я підкреслю, що ми не заперечуємо проти того, що Кабінет Міністрів повинен мати представництво в наглядовій раді фонду. Ми заперечуємо проти оцього способу конкретного. Чорт сидить в деталях, як завжди, який фактично дає повністю контроль Міністерству освіти і науки. Ми би пропонували ту тезу, яка вже прозвучала у виступі представника НАН, коли Кабінет Міністрів призначав би представників наперед визначених відомств до наглядової ради, тоді це не була би прив'язка до складу Адмінкомітету і будь-які зміни в складі Адмінкомітету, вони не впливали б на… І мені здається, що це краща схема, конструкція. Тут я хочу окремо зупинитися, оскільки багато питань викликала саме ось ця модель роботи фонду, структура його органів управління, от я хотів би нагадати, звідки це виникло все, коли проводилася наукова реформа, пов'язана з прийняттям закону в 16-му році.

Всім вам відомо, що однією з проблем української наукової системи є така собі відомча корпоративність, коли йде така, скажімо так, не зовсім здорова конкуренція між університетською наукою і, скажімо, академічною, протиставлення певне і так далі. І цією реформою були започатковані фактично перші незалежні структури, повністю незалежні від відомств. Це той же Ідентифікаційний  комітет з питань науки, куди входять видатні вчені і більшість іноземців. Я був дуже здивований почути сьогодні слова пана Кизима про низький науковий рівень людей, які… деякі з них трошки промахнулися Нобелівської премії. І далі Ідентифікаційний комітет як незалежна структура обирав Науковий комітет.

Наразі у нас інших незалежних структур немає, тому є певна недосконалість всіх конструкцій наукової реформи 16-го року, яка пов'язана з тим, що фактично не існує зараз, не створено інших повністю незалежних від відомств структур. Тому науковий комітет, він має багато різних функцій, що викликає незадоволення. Це, зокрема, дорадча функція Кабінету Міністрів у науковій сфері, це обрання наукової ради фонду. І, підкреслюю, ми є наглядовою радою фонду, але наші повноваження стосовно управління фондом є дуже обмеженими. Це абсолютний нонсенс, те, що зараз прозвучало, що ми розподіляємо якісь кошти. Я здивований, що пан перший заступник міністра настільки не володіє матеріалом. Наші можливості впливу на фонд зводяться до погодження певних ключових нормативних актів фонду і погодження кандидатури виконавчого директора. Ми не маємо жодного впливу на формування конкурсів, на їхній перебіг, на розподіл фінансування, на експертизу і так далі.

І я хотів би наголосити, що саме незалежність оцих структур фонду, наукового комітету і наукової ради і є тим фактором, який запобігає встановленню контролю над фондом з боку окремих гравців, при всій до них повазі. І я хочу сказати, що ті цифри, які ми побачили в звіті фонду, вони показують, що цей фактор працює. Тобто, подивіться, розподіл переможців і коштів між, скажімо, університетами і академічними інститутами, він 50 на 50. Якщо ви подивитесь по першому конкурсу розподіл між природничими, технічними, між біомедом і соціально-гуманітарними, він теж майже однаковий. Тобто ці фактори працюють, і тому не треба, не ламайте те, що працює.

Наступна негативна новація – це ліквідація важелів впливу, власне, колегіальних органів управління фонду на дирекцію, при тому, що передбачається суттєве розширення повноважень, власне, директора фонду. Зараз наукова рада щорічно підтверджує довіру виконавчому директору, а наглядова рада може ініціювати аудиторську перевірку фонду. В проекті МОН обидва ці положення виключені з незрозумілих причин.

Ну і, нарешті, це звуження змісту поняття особливого статусу фонду, яке пропонується звести до права розміщувати власні надходження на банківських, поточних рахунках в державних банківських установах. Це, звичайно, абсолютно недостатньо, ця розмова у нас ведеться з міністерством уже 4 роки з перемінним успіхом. І ми хотіли би, щоб, врешті-решт, була нормальна робота і щоб був розроблений законопроект щодо особливого статусу, який би врахував багато пропозицій, які за цей час уже прозвучали і продовжують надходити. Я тут перелічив тільки деякі з них.

І нарешті, крім Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність", хотів сказати, що є недоліки в багатьох інших нормативно-правових актах, причому вони, хоча це рівень уже постанов Кабміну, але вони дуже боляче вдаряють саме по науковцям. І, зокрема, велика частина тих нарікань, які стосуються бюрократизму дирекції фонду, пов'язані з тим, що у неї сковані руки.

Дивіться, в чому справа. Ми ввели нове поняття "договір грантової підтримки" реформою 16-го року, і це мало бути набагато краще, ніж звичайний договір на виконання НДР. По факту воно гірше, бо він не прописаний в законі нормально. І виходить наступне: ви подали заявку на три роки, ця заявка після її експертування і після того, як ви стали переможцем, стає "біблією", і від неї неможливо відійти вліво-вправо. І дирекція нічого з цим не може зробити, поки це не буде вирішено на рівні законодавства.

Тобто необхідно внести... Це можна зробити по-різному, є така Постанова КМУ "Порядок надання грантової підтримки". Найкраще було би для всіх науковців, бо в нас не єдиний буде інструмент грантової підтримки - фонд, вже є фонд Президента, є інші фонди. Мав би грантонадавач право коригувати кошториси і ТЗ за обґрунтованим поданням виконавця - грантоотримувача.

Далі, проблема субвиконавців, яка приводить до дуже складних фінансових конструкцій, і далі виконавці основні попадають в пастку неможливості авансування і так далі. Це в світі вже розв'язано давно в договорах грантової підтримки. Є консорціуми, є співвиконавці замість субвиконавців. Це розв'язало би купу проблем. І нарешті той, вибачте, ідіотизм, що ми оплату праці виконавців робимо через ЦПХ, через премії, цього не має бути. Є теж 36 стаття закону, яка не виконується, яка встановлює рівень зарплати, який має бути у наукового працівника. Давайте хоча би в межах того, що ця стаття дозволяє, якщо є додаткові кошти з грантів, щоб можна було просто спокійно встановити відповідну норму оплати на час, коли ці кошти є.

І нарешті звітування, яке йде за всіма нашими старими, на жаль, канонами звітування по договорам НДР, ще в умовах того, коли ми жили по тримісячному авансуванню, звичайно, доводило науковців, вибачте, до нестями.

І друге питання, дуже важливе – це те, що всім дуже болить, – це непрямі витрати. Їх треба дебюрократизувати. Ми, власне, з самого початку, коли розробляли ці документи - порядок використання коштів, - ми пропонували фіксований у відсотках оверхед …(Не чути) виплату, яку отримує установа і якою вона розпоряджається на свій розсуд без... і несе відповідальність, звичайно, але без деталізації, без прив'язки, без цього… Це стимул установам, які мають переможців: чим більше переможців, тим більше відповідно отримує установа. Вона отримує можливості додаткові для розвитку. І це було б дуже добре, якби ми це реалізували. Я хотів би зупинитися на тезах, які прозвучали у виступі Миколи Олександровича Кизима, який мене дуже здивували… ну, щось не здивувало. Що я почув? Я почув інтерпретацію певну з боку Міністерства освіти і науки, яка говорить від імені всієї наукової спільноти і... але, ну, на жаль, та велика кількість навіть фактичних помилок, які прозвучали, вона навіть не дозволяє мені, як кажуть, почати з якогось місця.

Тобто я вже казав, що науковий комітет, наглядова рада не розподіляє фінанси жодним чином. Неправда також, що нема обмеження участі у конкурсах для членів наглядової ради. Є, більше того, і для членів наглядової ради, ще і для членів їхніх сімей і близьких осіб. Це все є, і це одна із наших великих проблем, бо, вибачте, люди не хочуть йти, ми вже це побачили, в оці органи, які працюють на громадських засадах, де людям доводиться сидіти в період укладання або договорів, або прийняття звітів, по 5 засідань на тиждень робити по 3 години, все це на громадських засадах, без якоїсь оплати, і ще й ти, як кажуть, поражен в правах, ти не маєш права і близько підійти до тих конкурсів.

Ну, претензії до ідентифікаційного комітету про їхній низький науковій рівень, ну, я думаю, тут кожен може просто взяти для себе, зайти на сайт, подивитися список членів ідентифікаційного комітету, подивитися їх наукові показники і зробити висновки.

Щодо дворівневої системи управління фондом. Дійсно, трирівнева система, яка існує у нас, вона певною мірою унікальна, хоча комбінацій дуже багато існує у світі. Я хочу підкреслити, що ця трирівнева система виникла із-за необхідності, якщо ми сюди ще і Ідентифікаційний комітет допишемо, буде навіть чотирирівнева, саме з-за тої необхідності, що в нас не було незалежних структур.

У світі уже набагато більш усталена система, яка функціонує на репутаційних чинниках, і там оце питання відомчої чи адміністративної приналежності: чи ти з університету, чи ти з Макса Планка, чи ти з Фраунгофера, - воно набагато меншу роль грає, оскільки всі вони вже ніби в одній команді. У нас, на жаль, ці всі речі, вони продовжують мати значення, і тому оця трирівнева система, вона виникла як відповідь на отаку нашу відомчість, так би мовити, і клановість, я би сказав.

Певні тези, які прозвучали у виступі Петра Мусійовича, я хотів би пояснити. Там, де йшлося про те, що експертами були члени конкурсних комісій, дійсно, це було, це законом не заборонено, це виникло не від хорошого життя, це коли була ситуація з цейтнотом наприкінці конкурсу, то як виняток це робилося. Ми вже, як кажуть, пожаліли, що це робилося, і в проекті нового порядку розгляду експертизи це прямо заборонено, хоча, я наголошую, зараз це не забороняється жодним нормативно-правовим актом.

Коли говорилося про експертизу без підписання договорів, це якраз проблема іноземців, це якраз проблема іноземних експертів, яким ми не маємо жодної можливості сплачувати кошти за експертизу, якщо тільки цей іноземець випадково не має рахунок у ПриватБанку і не оформлений як ФОП. Тобто це теж проблема, яка потребує вирішення на законодавчому рівні. Зараз є проект змін до Закону про експертизу, я сподіваюся, що коли він буде прийнятий, то частину цих проблем буде розв'язано.

І затримка укладання договорів. Якщо в 20-му році це пов'язано, власне, з цейтнотом при проведенні конкурсу, тут я повністю згоден, що це вина фонду, але все робилося перший раз і все робилося в умовах, коли ніхто в Україні нічого подібного просто не робив до цього за такими схемами, скажімо, на західні лекала, то затримка цього року, вона пов'язана з прозаїчною причиною: на три місяці у нас затрималось затвердження наукової ради фонду, оскільки не була вчасно проведена національна рада. Чому вона не була вчасно проведена, я думаю, це питання можна адресувати міністерству. Відповідно далі все зсунулося на ці три місяці. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Костянтинович.

Шановні колеги, переходимо до виступів. І поки готується до виступу Алла Іванівна Ємець, член Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, хочу єдине що сказати, обережніше, будь ласка, з законопроектами, які хочуть змінити наглядову раду фонду. Бо  поки ми дивилися, якою вона зараз є і якою її пропонує, наприклад, Міністерство освіти і науки, то тут у депутатів зараз виникла ідея: а, може, сформувати наглядову раду фонду з членів комітету Верховної Ради. Я думаю, що тут буде одностайна підтримка в комітеті. Тому, колеги, давайте будемо з цим обережними, тому що, повірте, зал може підтримати трішки іншу модель.

Отже, слово надається Аллі Іванівні Ємець. Будь ласка.

 

ЄМЕЦЬ А.І. Шановний Сергію Віталійович, шановні народні депутати і шановні колеги, дозвольте мені теж як члену Наукового комітету і члену наглядової ради цього ж фонду, Національного фонду досліджень, також озвучити сьогодні основні тези щодо оцінки діяльності нацфонду і забезпечення перспектив його подальшої роботи.

Я особисто, як і більшість моїх колег, бачила цей фонд у склі і металі, на кшталт того, як виглядають подібні фонди в інших розвинутих країнах, і, зокрема, NSF в Сполучених Штатах, DFG в Німеччині чи Австрійський науковий фонд. Саме для цього ми організовували свого часу візити представників цих трьох фондів України, я також до цього процесу була залучена, щоб вони поділилися з нами своїм досвідом роботи.

Оскільки необхідно забезпечувати періодичну перевірку результатів діяльності будь-якої установи в державі, то і Національний фонд, як зазначається в заключному звіті незалежного європейського аудиту національної системи досліджень та інновацій України, не має бути винятком.

В цьому звіті, заключному, також зазначається, що, застосовуючи такі процедури, тобто періодичну перевірку, можна послати потужний сигнал українському та міжнародним дослідницьким співтовариствам про те, що Нацфонд працює прозоро і професійно, що підвищувало би і рівень довіри до нього. Це особливо важливо (цитую, як написано в звіті) "в середовищі, яке, на жаль, залишається не в повному обсязі вільним від звинувачень у непрозорості і кумівстві".

Тому вважаю дуже вчасним, і дуже дякую Сергію Віталійовичу, що саме зараз організовані ці комітетські слухання для широкого обговорення ключових проблем діяльності Національного фонду досліджень. Звісно, проблеми є, їх усувати потрібно обов'язково, починаючи з внесення змін до відповідних статей Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність". І хоча такі зміни, які стосуються діяльності фонду, були підготовлені 3 роки тому, як зазначив голова наукового комітету, відразу після підготовки положення про фонд, однак саме після першого року роботи їх однозначно необхідно ще раз переглянути, оскільки на практиці виявилося ще більше проблемних моментів, які не дозволяють фонду повноцінно реалізувати покладені на нього задачі.

Однак основне, що я хочу зазначити: перше – фонд створено, він запрацював, і однозначно фонду бути як новій структурі. Я особисто була і залишаюся прихильницею того, що в рамках реформування науки наявність такої грантової агенції є вкрай необхідною.

Друге. Наразі до нашої робочої групи, до якої я також вхожу, надійшло багато листів, в яких висловлено чимало різних, навіть полярних, думок, від вкрай негативних до повністю позитивних. Для мене це теж важливо як члена наглядової ради цього фонду, знати ці думки. Але хочу зазначити, майже всі вони містять зауваження і пропозиції щодо покращення діяльності фонду. З цього приводу особливо сьогодні хотілося б мені відзначити, що ми живемо в демократичній державі, а це означає, що кожна людина має право висловлювати свою точку зору. Будь-яку конструктивну критику, яка лунає, зокрема, і на адресу діяльності фонду, необхідно приймати спокійно і виважено, враховувати її, робити висновки, а не намагатися навішувати ярлики на науковців, як в радянські часи закликати "розібратися" з такими колегами, розганяючи в соціальних мережах відповідні хвилі. Мова в більшості листів йде не про руйнування, а про виправлення помилок і вдосконалення структури фонду.

Фонд створювався саме для науковців. Тому необхідно в першу чергу їх слухати, а головне – почути, що вони говорять. Робити це треба спокійно, гідно, без зайвих, я вважаю, емоцій, напрацьовуючи правильні рішення. Я хотіла би сьогодні на цьому особливо наголосити.

Третє. Вкрай необхідно вирішити питання, зокрема, і на рівні внесення змін до Закону щодо дебюрократизації процедур в роботі фонду, сьогодні майже кожен доповідач про це говорив. Необхідно перекласти більшу частину відповідальності і роботи на працівників дирекції фонду, щоб розвантажити діяльність членів наукової ради фонду, які працюють виключно на громадських засадах і повинні вирішувати стратегічні питання діяльності фонду, формуючи його політику і так далі. Я завжди про це говорила і сьогодні наголошую.

Також необхідно вирішити проблеми забюрократизованості  стосунків НФД з грантоутримувачами, кожен сьогодні теж про це говорив, запровадити більш гнучкий механізм при реалізації проектів, покращити процедуру експертизи заявок, однозначно.

Четверте. Щодо взаємодії органів управління фонду, тут дійсно є суперечливі моменти, які були закладені ще в законі. І це питання потребує також якнайшвидшого вирішення, щоб уникнути конфлікту інтересів і можливих, підкреслюю, корупційних ризиків в роботі фонду.

У підготовленому Міністерством освіти і науки законопроекті, який вже пройшов громадське обговорення, є слушні пропозиції щодо формування складу його наглядової ради. Крім представників наукового комітету, пропонується ввести членів адміністративного комітету, які представляють ключові наукові структури та міністерства. Вважаю, що це сприяло би підняттю статусу Національного фонду і пришвидшило би вирішення питань, пов'язаних з підготовкою і затвердженням нормативно-правових актів. Наразі у нас ступор з нормативно-правовими актами. Через те залучення членів адміністративного комітету саме до складу наглядової ради, я думаю, і підняло би статус, і пришвидшило саме ці всі моменти з НПА для роботи фонду. Тим більше, сьогодні і лунав виступ від Національної академії наук, і я теж підтримую, і прошу взяти за основу ці підготовлені зміни Міністерством освіти і науки.

Щодо надання фонду статусу головного розпорядника бюджетних коштів. Підкреслюю, я завжди була і залишаюсь при думці, що фонд мав би бути незалежною структурою, як це прописано в законі. Багато дискутувалось з цього приводу Науковим комітетом. Однак мушу зазначити, що одностайної думки до певного часу не було. Принаймні голова Наукового комітету завжди посилався на заключний звіт європейського аудиту, як і раніше на ці рекомендації посилались в міністерстві, однак останнім часом змінив свою думку. Але хочу вам сказати, що в заключному звіті, зокрема, зазначається, що панель експертів, яка писала це і готувала звіт, пропонує керівнику Міністерства освіти і науки взяти на себе обов'язки інстанції, що буде формувати та затверджувати бюджет Національного фонду досліджень. Тому вважаю, що дане питання в компетенції уряду: чи може в такій конфігурації, в якій наразі є фонд, де основні органи управління виконують свої обов'язки на громадських засадах і розподіляють майже мільярд коштів платників податків, бути головним розпорядником бюджетних коштів?

І наостанок лише додам, процитувавши рядки з цього ж заключного звіту, що лідери незалежного, якщо це буде незалежний Національний фонд досліджень, повинні нести відповідальність за формування його політик, враховуючи рекомендації національної ради та стратегічні міркування та цілі уряду України. Ці політики повинні забезпечувати вирішення таких важливих проблем та питань: баланс конкурсного фінансування, що виділяється на пріоритетні напрямки, та фінансування для широкої і тематично відкритої наукової бази. Останній має виділятися, зокрема, на гуманітарні, суспільні, природничі, медико-біологічні, а також електронні науки.

Згідно з ідеєю про необхідність планування достатньо довгострокових фундаментальних досліджень та достатньо короткострокових прикладних досліджень кошти Національного фонду досліджень слід виділяти на бюджету лінію для фінансування відкритих, за можливості постійних заходів, без визначення тем досліджень, та на бюджетну лінію для фінансування цільових пріоритетних проектів, що мають на меті вирішення конкретних проблем для держави. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Алла Іванівна. 

Слово надається Полоцькій Ользі Олександрівні, виконавчому директору Національного фонду досліджень України.

 

ПОЛОЦЬКА О.О. Добрий день! Шановний Сергій Віталійович, шановні учасники комітетських слухань, я в першу чергу хочу подякувати Комітету з питань освіти, науки та інновацій не тільки за можливість бути почутими, але і за можливість почути думки, пропозиції і навіть критику інших учасників дискусії.

Дозвольте мені звернути вашу увагу на абсолютно очевидний факт. До слухань у тому чи іншому вигляді виявили зацікавленість та долучились до обговорення багато людей, зокрема, і в основному представники наукової і політичної спільнот. Це свідчить про неабиякий інтерес до фонду як принципово нового механізму фінансування науки в Україні та дає нам надію на можливість швидкого врегулювання не врегульованих аспектів діяльності фонду, про який сьогодні вже було багато сказано. Оскільки за регламентом мій виступ дуже короткий, дозвольте мені зупинитися саме на тих неврегульованих моментах, які і не могли бути врегульовані на момент створення нормативно-правової бази фонду, та проявились в ході нашої вже активної операційної діяльності із надання грантової підтримки протягом року.

Перший момент, на який я би хотіла звернути увагу, він сьогодні вже згадувався у деяких виступах, зокрема, що відбулося із затримкою фінансування проектів у 2021 році. Думаю, що якщо можна було би доповнити статтю 54 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" реченням на кшталт "попередній персональний склад наукової ради фонду здійснює свої повноваження до моменту затвердження оновленого персонального складу наукової ради фонду Кабінетом Міністрів України", цієї б затримки вже цього року не було.

Наступний момент. Не врегульовано питання методичних засад, підходів, принципів, формування кошторисів витрат за рахунок грантової підтримки Національним фондом досліджень України, зокрема щодо норм оплати праці, виконавців проектів, інших статей витрат, складу та розміру непрямих витрат тощо. Саме стосовно непрямих витрат ми отримували дуже велику кількість звернень і, в принципі, і велику кількість критики. Тільки справа в тому, що це не врегульоване наразі фінансове питання, яке самостійно фонд вирішити не може.

Тому ми пропонуємо прийняти відповідний нормативно-правовий акт щодо формування кошторисів витрат за рахунок грантової підтримки НФДУ, в якому передбачити, зокрема, гнучкі та прозорі механізми встановлення норм оплати праці виконавців проектів, додаткової оплати праці, інших статей витрат, а також склад та розмір непрямих витрат. Наступний пункт. Законодавством на дирекцію НФДУ покладено обов'язок здійснювати технічну та організаційну підтримку проведення, організації конкурсів та діяльності наукових рад секцій. Відтак виникає потреба у забезпеченні комісій конкурсів та наукових рад секцій приміщеннями для проведення їхніх засідань.

Станом на сьогодні орендовані Національним фондом досліджень України площі не містять таких приміщень, це по-перше. Разом з цим, питання забезпечення захисту інформації та контролю доступу до захищеного периметру інформаційно-телекомунікаційної системи Національного фонду досліджень України, а ви знаєте, що ми працюємо в основному в автоматизованій системі, яка називається "Конкурси НФДУ", залишається в категорії гострих, оскільки штат дирекції НФДУ розміщується в орендованих приміщеннях в двох місцях.

Тому ми пропонуємо з метою забезпечення захисту інформації та контролю доступу до інформаційної та телекомунікаційної системи НФДУ, а також більш ефективного управління Національним фондом досліджень України, забезпечення організаційної, технічної підтримки засідань комісії,  конкурсів та наукових рад секцій розглянути питання щодо виділення окремого приміщення для розміщення на постійній основі НФДУ в центральній частині міста Києва.

Наступний момент – це витрати на оплату послуг, пов'язаних з організацією та проведенням наукової і науково-технічної експертизи. Вони передбачені у відповідному порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів. В той час, паспортом бюджетної програми за КПКВК 2201300 зазначені витрати, передбачені за напрямом грантової підтримки фундаментальних наукових досліджень у галузі природничих, технічних, суспільних, гуманітарних наук та прикладних наукових досліджень, науково-технічних експериментальних розробок за пріоритетними напрямами розвитку науки. Іншими словами, в цій програмі є і грантова підтримка, і сплата послуг експертам. Тому ми пропонуємо внести зміни до цього порядку формування та використання коштів НФДУ і доповнити пункт 4 новим підпунктом щодо спрямування бюджетних коштів на організацію та проведення наукової і науково-технічної експертизи та проведення конкурсного відбору проектів, поданих для участі у конкурсному відборі.

І останній пункт, на якому я хотіла зупинитися. Порядком конкурсного відбору на фінансування Національним фондом досліджень України проектів з виконання наукових досліджень і розробок, затвердженого постановою Кабміну номер 1170, встановлені строки проведення окремих процедур конкурсного відбору проектів з виконання наукових досліджень і розробок.

Я дозволю собі навести приклад. Ну, сьогодні чули критику стосовно там затягування певних процесів. Я просто вам приведу приклад. Для того, щоб провести попередній розгляд заявок щодо відповідності критеріям, у цьому документів виділяється членам комісії конкурсу за організаційно-технічної підтримки дирекції 5 робочих днів. Коли ми отримуємо близько 500 заявок, а цього року ми прогнозуємо навіть більше, я думаю, що за будь-якими підрахунками робочого часу, зрозуміло, що цього зробити просто неможливо, і таким чином зриваються строки.

Тому ми пропонуємо внести зміни до порядку конкурсного відбору та фінансування НФДУ проектів з виконання наукових досліджень і розробок (номер 1170) щодо збільшення строків проведення деяких процедур конкурсного відбору, а також інших доповнень і уточнень, зокрема щодо уточнення переліку підстав для відхилення заявки на одержання грантової підтримки за формальними ознаками тощо. Ми, в принципі, маємо дуже багато стосовно цього пропозицій, які вже ми отримали саме через свою практичну діяльність.

Дуже дякую вам за увагу. Науки вистачить на всіх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Олександрівна.

Слово надається Луговому Володимиру Іларіоновичу, першому віце-президенту Національної академії педагогічних наук, академіку НАПН України.

 

ЛУГОВИЙ В.І. Шановний Сергій Віталійович, учасники слухань, як показують дискусії, п'ятирічна практика застосування, Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність" потребує коректив, зокрема в частині діяльності Національного фонду досліджень. НАПН України надала відповідні пропозиції комітету.

НАПН також в цілому підтримує наміри і підготовлені пропозиції Міністерства освіти і науки щодо змін і доповнень до закону, вони сприятимуть більш збалансованому розвитку наукової сфери. Звичайно, частина з них потребує обговорення на відповідній робочій групі, як тут зазначалося, і знаходження консенсусу. Водночас зупинюсь на законодавчому виправленні і запобіганні диспропорцій у ставленні і відповідній підтримці соціально-гуманітарних наук на рівні управління та фінансування. Тут у залі чимало тих, хто готував свого часу закон, але не все пішло так, як задумувалось тоді, зокрема мова йде про необхідність законодавчого впровадження противаг суб'єктивізму, який проявився в прийнятті рішень, шляхом використання такого об'єктивного запобіжника, як квотний принцип у формуванні керівних органів, та розподілі фінансування. Поясню на конкретній ситуації, її вже зачіпали.

Сформований без квотування Ідентифікаційний комітет включає тільки вчених природничих наук і складається, як зазначалося, із семи фізиків, одного біолога і одного математика. У мене немає жодних сумнівів, що ці люди можуть претендувати на Нобелівську премію, або премію Філдса у разі математики, але їх кваліфікація недостатньо значить для соціогуманітарних наук.

Такий Ідентифікаційний комітет, зрозуміло, в свою чергу формуючи Науковий комітет, надав явну перевагу представникам природничо-технічних наук. У свою чергу Науковий комітет сформував наукову раду нацфонду так, що в ній представники соціогуманітарних наук у явній меншості. За результатами проведеного в 20-му році нацфондом конкурсу із усіх проектів-переможців проекти із соціальних і гуманітарних наук склали лише 6 відсотків.

Що пропонується? Ввести квотування вищезгаданих формуючих і керівних органів, а саме: третину складу Ідентифікаційного комітету і Наукового комітету, і наукової ради мають гарантовано представляти вчені соціогуманітарних наук. Так само в розподілі фінансування на грантові проекти третину коштів необхідно спрямовувати на підтримку соціально-гуманітарних наук, які, як відомо, відповідальні за розвиток головного чинника: прогресу людини, людського потенціалу, встановлення ефективних суспільних відносин, від яких ми часто потерпаємо. У світовій практиці є досвід створення взагалі окремого фонду соціогуманітарних досліджень. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Іларіонович.

Слово надається Троньку Миколі Дмитровичу, віце-президенту Національної академії медичних наук України, академіку НАМН України. Дистанційно він з нами, онлайн. Будь ласка, вам слово.

 

ТРОНЬКО М.Д. Шановні учасники слухання… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Дмитрович.

Слово надається Кресіну Олексію Веніаміновичу, завідувачу Центру порівняльного правознавства Інституту держави і права імені Корецького, член-кореспонденту Міжнародної академії порівняльного права. Будь ласка.

 

КРЕСІН О.В. Дякую, шановні колеги. Дуже приємно мати можливість бути вислуханим в нашому профільному комітеті. Буду говорити коротко. Необхідність координації зусиль основних центрів наукової діяльності в Україні, необхідність програмно-цільових механізмів здійснення державної політики і грантової підтримки наукових досліджень не викликає жодних сумнівів, але до 2015 року ці функції успішно здійснювалися Міжвідомчою радою з координації фундаментальних досліджень і Державним фондом фундаментальних досліджень, які координувалися НАН, за участі галузевих академій наук і об'єднань університетів під загальним керівництвом МОН. Проте особисті амбіції окремих діячів і низка маніпуляцій привели до зміни цього механізму.

Діяльність новоствореного Національного фонду досліджень, тим не менше, вона надзвичайно важлива для розвитку науки в Україні. Крім того, на цей фонд покладається відповідальність за розпорядження значними бюджетними коштами. Саме тому визначення стратегії і механізмів його діяльності, складу його керівних органів є принциповими питаннями.

Важливо, щоб за ці питання, за ці функції відповідали структури, які насправді представляють суспільство в особі держави і наукове співтовариство, і це надасть легітимності і авторитетності їх рішенням. Нині склад керівних органів та орієнтири діяльності Національного фонду досліджень визначає відомий Науковий комітет Національної ради з питань науки і техніки. Це квазідержавний і квазігромадський орган, який за механізмами свого формування, і формально, і за тими, як вони були здійснені, жодним чином не може вважатися представницьким. Він не несе жодної відповідальності за свої дії, і він відображає інтереси окремих зацікавлених груп. Його діяльність одіозна, вона сповнена протиправними ініціативами і скандальними діями на протязі всіх останніх років. Про це можна прочитати курс лекцій, і якщо би була можливість, я би обов'язково це зробив. Рішення такого органу кидають тінь на всю діяльність Національного фонду досліджень, вони породжують нерівномірне представництво, необґрунтовані вимоги, непрофесійність, клановість і породжують значні ризики корупції, хоча я не звинувачую нікого конкретно, але породжують.

Безумовно, Науковий комітет має бути позбавлено важелів впливу на Національний фонд досліджень шляхом внесення змін до Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність". Але ті зміни, що запропоновані в тому законопроекті, який сьогодні ми обговорюємо разом з речницею фонду, вони є не лише половинчастими, - вони призведуть до паралічу діяльності фонду. До речі, в цьому я частково згодний з головою Наукового комітету, адже вся Національна рада з питань науки і техніки за чотири роки існування продемонструвала свою нежиттєздатність і непотрібність. Вона складається не тільки з Наукового комітету, а, як всі бачили, з адміністративного, який не збирається, і замість спільних рішень, зрештою, Науковий комітет ухвалює рішення сам, порушуючи законодавство. Цей експеримент не вдався з національною радою і з таким принципом його формування і функціонування. І наслідки непродуманих рішень 2015 року, вони загалом цілком очевидні. І ці рішення мають надзвичайно негативний вплив на розвиток наукової сфери, вони породжують ерозію державної і наукової політики і фрустрацію вчених.

Тому в доопрацьованому законопроекті має йтися не лише про позбавлення повноважень Наукового комітету щодо формування і щодо нагляду за діяльністю Національного фонду досліджень, а і про підпорядкування фонду або відновленій Міжвідомчій раді з координації фундаментальних досліджень, або іншому органу, який, безумовно, має представляти наукове співтовариство. Не окремих хороших вчених з високим рівнем Хірша, а представляти, тобто бути обраним. Наприклад, Верховна Рада представляє народ України, а троє людей під Верховною Радою, які чудові люди, не представляють весь народ України. В цьому є різниця.

Тому або підпорядкувати відновленій Міжвідомчій раді з координації фундаментальних досліджень, що складатиметься на квотних засадах з представників НАН, галузевих академій, МОН, університетів і функціонуватиме на базі Національної академії наук, тому що Національна академія наук, як сказано в законодавстві, і як є насправді, є головною науковою організацією України. І це єдина організація, яка здатна виконувати роль координатора усіх центрів наукової діяльності в державі.

Хочу ще два слова. Сьогодні багато разів звучало слово "незалежний". В незалежній Україні, ми скоро будемо святкувати тридцятиріччя незалежності, це слово сакральне, так само як в нашій сфері сакральним слово стало "реформи", от реформи, створення незалежного органу. Але знову-таки, я повертаюсь до того, що це має бути представницький орган. Науковий комітет від початку і всі стадії його формування, він не є представницьким органом, він не представляє наукову громадськість України, а тільки окремих хороших вчених. А слово "незалежність", воно теж має свої межі, тому що, якщо ми стаємо незалежними від здорового глузду, то ми ставимо себе поза суспільством і нам місце в певних місцях, де таких людей лікують. Дякую.

 

_______________. Дякую за висловлену позицію, Олексій Веніамінович.

Слово має Волков Олександр Євгенович, голова ради молодих вчених Національної академії наук України. Прошу.

 

ВОЛКОВ О.Є. Дуже дякую за можливість прийняти участь у такому засіданні. Дуже приємно, що наразі до таких обговорень вже почали запрошувати ще й Раду молодих вчених Національної академії наук України і думкою наукової молоді вже цікавляться. це дуже приємно, це дуже гарні позиції і тенденції.

Я б хотів зауважити, що думка Ради молодих вчених Національної академії наук України, вона вже стала доволі відомою завдяки декільком останнім дням її популяризації у соціальних мережах. Наш лист був направлений в комітет 14 червня цього року, і там надані наші міркування, певні думки, можливо, пропозиції з покращення діяльності Національного фонду досліджень.

На жаль, деякими політичними, науковими, громадськими діячами, а інколи навіть тими, хто поєднує всі ці три сфери, наша позиція була сприйнята як заклик до революційних дій. Це не так, і перш за все я хочу зауважити, що Рада молодих вчених Національної академії наук України повністю підтримує діяльність Національного фонду досліджень України. І я вважаю, і це моя думка особиста, що створення Національного фонду досліджень України – це є перемога за 30 років дійсно у реформуванні наукової сфери України.

Мені було дуже неприємно спостерігати протягом останніх днів, як дійсно деякі відомі вчені, громадські і політичні діячі опустилися до непередбачуваного рівня цькувань наукової молоді, її утисків, її залякувань, а іноді навіть образ. Це є дуже неприємним.

І хочу зауважити, Рада молодих вчених України вам дуже вдячна за ці декілька днів, оскільки ви зробили нас сильнішими, відвертішими та здатними на набагато більше задля реформування національної наукової сфери України.

Першочергово я хотів побудувати свою доповідь з урахуванням наших думок, викладених у листі, а також з урахуванням навіть власного досвіду керування багатьма науковими проектами, як національними, так і зарубіжними, з урахуванням досвіду свого реформування наукових підрозділів в Національній академії наук України. Але трошки хочу зробити свою доповідь більш відвертою, враховуючи саме ту інформаційну кампанію, яка відбулася протягом декількох останніх днів проти Ради молодих вчених України Національної академії наук України, особливо з урахуванням тих закликів, які були направлені на те, що раду необхідно ліквідувати, що вона непотрібна, що ми є комсомольцями і так далі, і тому подібне.

По-перше, ми сильні, ми незалежні, ми – Рада молодих вчених, яку можна брати за взірець того, якою має бути сучасна дорадча громадська організація. Ми незалежні від президії Національної академії наук України, від Міністерства освіти і науки України, від будь-яких політичних організацій і від Національного фонду досліджень. Наша думка є виважена і вона є самостійна.

Друге. Національний фонд досліджень України – це дійсно досягнення вітчизняного реформування науки. Це те, що я вже казав на національному форумі "Україна 30. Освіта і наука", що в нас існує національна державна проблема з залученням молоді до науки. Це відчувають всі: і вищі навчальні заклади, і заклади наукових установ, і галузевих, і Національної академії наук України. І Національний фонд досліджень - це шлях до вирішення цієї глобальної національної проблеми, оскільки саме грантова підтримка, а також дійсно, скажімо так, перспективна заробітна плата зможуть допомогти вирішити це питання і зможуть заохотити молодь йти до наукової сфери.

В нашому листі ми висловили свою позицію щодо певних недоліків у діяльності фонду. Сьогодні про це було сказано багато. Є певні аспекти щодо його бюрократизації, але, можливо, це питання до Кабінету Міністрів України. Є певні питання щодо проведення експертиз, є певні питання щодо непроведення апеляційних засідань по розгляду проектів, багато тут виникає певних питань. Є певні зауваження до логіки управління цим фондом, оскільки вона певним чином дуже розгалужена і не зрозуміло, хто в ній вже за що відповідає. Тому проект закону Міністерства освіти і науки України, направлений на внесення змін до Закону "Про наукову і науково-науково-технічну діяльність", ми, звісно, сприйняли схвально з позиції того, що діяльність Національного фонду досліджень України буде покращуватись, вона буде змінюватись.

Ми в жодному разі не вважаємо, що цей проект закону Міністерства освіти і науки є правильним і готовим до прийняття. Він потребує ще довгого  обговорення і довгих, і багатьох змін. І ми сподіваємося, що до цього процесу також буде залучатися перш за все молодь з Національної академії наук України, молодь Міністерства освіти і науки України, представники вищих навчальних закладів.

Ми позитивно оцінюємо діяльність Національного фонду досліджень України за перший рік, оскільки це дійсно 216 проектів з великим грантовим фінансуванням, і в цих проектах… і, до речі, окремо варто відзначити і подякувати фонду за проведення конкурсу саме з підтримки провідних і молодих науковців нашої держави.

Ми сподіваємося, що Національний фонд досліджень України віднесеться з поважною критикою і поважним відношенням до тих думок, які ми висловили в своєму листі, а ми зможемо з вами провести спільні консультації і вирішити багато інших питань.

Ми просимо, щоб Міністерство освіти і науки України, а також Національний фонд досліджень України, а також Національна академія наук України, не тягнули один на себе покривало, а об'єдналися задля того, щоб реформувати національну наукову сферу нашої держави. Ми відкриті до дискусій, ми є незалежні і ми повністю готові до будь-якої співпраці з усіма.

Я хочу зауважити наостанок. Рада молодих вчених готова спільно співпрацювати будь-коли будь з ким. Ми всіх почуємо, ми гнучкі, але ми незламні. Ми просимо, будь ласка, це врахувати. Дякую за увагу.

 

_______________. Дякую. Слово має директор Інституту фізіології імені Богомольця Національної академії наук, академік Національної академії наук України Кришталь Олег Олександрович. Прошу.

КРИШТАЛЬ О.О. Мене чутно, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Нажміть кнопку.

 

КРИШТАЛЬ О.О. Дякую. Я вже другий тиждень не директор Інституту фізіології, а радник при дирекції за терміном. Я з великою цікавістю тут сиджу, будучи представником, ні в якому разі, хоч і був директором більше десяти років, але ні в якому разі не вважаю себе адміністратором, а вважаю себе перш за все вченим. То я як вчений був щасливий, що в Україні почалось грантове фінансування. Це для мене була велика радість, особливо тому, що, власне кажучи, все своє життя, принаймні з того рівня, коли я став таким більш-менш відомим у світі вченим, то я приймав участь в роботі грантової системи так, як вона була організована в різних країнах і різними організаціями, і знав, як це добре, як це конструктивно, і, власне кажучи, спостерігав те, що, власне, левова частина всієї світової науки робить це за допомогою грантового фінансування. Так що я був щасливий привітати початок цього процесу в Україні. Процес почався тільки, і зрозуміло, що початок завжди складний. Але все-таки я хочу зараз дати вам пару прикладів того, що можливо. Я хочу показати приклади, пару прикладів, таких міжнародних, глобальних навіть, де грантова система, власне кажучи, уже була вивірена і доведена, як кажуть, до найкращої форми.

Які приклади. Перше. Це мені довелося працювати на протязі трьох років в панелі, бути панелістом у такій установі, яка називається Wellcome Trust. Це одне з найбільших джерел біомедичної науки на світовому рівні. Вони діють, хоч базуються у Великобританії, в Лондоні, але діють на глобальному рівні. То, дивіться, панель Wellcome Trust, ця панель покривала біомедичні дослідження на кількох континентах: Азія, Африка, Австралія і Полінезія. І, власне кажучи, нас було в панелі 12 чоловік і ми розподіляли півтора мільярди фунтів стерлінгів на рік – 12 чоловік.

Питання про менеджмент. Скільки, власне кажучи, чиновників забезпечували роботу? Це означає, що чотири рази на рік відбувався конкурс, і загалом біля тисячі проектів на рік з бюджетом від мільйона до півтора мільйонів фунтів стерлінгів адмініструвалися. Скільки було чиновників? Доповідаю: двоє. Два чиновники і два клерки. Дивіться на апарат.

Інший приклад. Howard Hughes Medical Institute. Я співпрацював з цією організацією 10 років. Був, власне кажучи, тим, що зветься Howard  Hughes foreign investigator. Вони розподіляли на рік приблизно меншу кількість, це менша організація, безумовно, ніж Wellcome Trust, хоч теж працювала і працює на глобальному рівні, але вони розподіляли приблизно 150-200 проектів з бюджетом до мільйона доларів кожний. Як ви думаєте, скільки чиновників адміністрували ці проекти? Один. Інший приклад.

Так що, власне кажучи, при цьому про такі речі, як корупція, мова не йшла абсолютно. В панелі, де я працював, це слово навіть не вживалося, тому що не було ніяких підстав для того, щоб згадувати, що є таке явище на світі. І тому, безумовно, маючи такий досвід за плечами, і це не все, що я міг би розказати, не хочу переобтяжувати вас інформацією, але мені було, безумовно, і дивно, і сумно побачити на рівні свого інституту навіть, що перший конкурс, який відбувся, грантовий, в Україні, він одразу ж продемонстрував елементи і корупції, і взаємозалежності різних ланок адміністрування цієї грантової системи в Україні. Тобто працювати ще і працювати.

Я слухав виступи сьогодні, і, як мені здається, я, як кожна окрема людина, маю свої обмеження в уяві. Але все, що сьогодні було сказано, воно, власне кажучи, вичерпало всі мої уяви про те, що треба зробити. І єдине, на що я рекомендував би звернути більшу увагу, це на знищення корупційних засад і такої, знаєте, притаманної нашим людям, притаманної нашому суспільству схильності до хуторянства. Бо тут хоч і говорилося, що між, скажімо, науковим комітетом і науковою радою… Знаєте, для мене ця неоднозначність структури того, як все це організовано, і видима взаємозалежність цих різних ланок, видима, хоча іноді їх керівники і кажуть, що взаємозалежності немає, але я запевняю вас, що є. Я бачу навіть корупційну взаємозалежність між Науковим комітетом і науковою радою, є приклади для цього. Ми їх маємо, ці приклади, це не те, що комусь здалось, а це те, про що я чую від співробітників і що реально існує. То з цим треба буде боротися, і боротися дуже серйозно. Але я певен, що ми на вірному шляху і в кінцевому рахунку переможемо. Дякую.

 

_______________. Коротко я хотів би трішки прокоментувати. Я не розумію, хто переможе, якщо ми всі маємо перемогти з правильним рішенням.

І, колеги, неодноразово вже звучала тут історія про корупційні штуки. Давайте, якщо є факти корупції, ми подаємо в НАБУ, подаємо в САП, у нас є вся інформація. Тому що, якщо у вас є факти і ви їх приховуєте, ви, значить, в цій корупції також приймаєте участь.

І знову ж таки по корупціях. І в академіях наук деяких, і в деяких інститутах ми можемо окремо провести засідання комітету, де все проговорювати, і корупційні ризики, які також можуть виникати, в тому числі з майном і з усім іншим. Тому давайте, якщо є корупція, ми звертаємося до правоохоронних органів. Якщо є корупційні ризики, ми всі разом намагаємося прибрати ці ризики із законодавства. І таким чином дефініції, таким чином пояснювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, слово надається Михайлу Арсентійовичу Тукалу, директору Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, академіку. Будь ласка.

 

ТУКАЛО М.А. Дякую, Сергій Віталійович.

Я в своєму короткому виступі тільки три питання підніму. Ну, перше питання – це в продовження, це в нас зрада чи перемога. Створення наукового фонду і те, що він запрацював, – це великий прорив для нашої науки.  Те, що ми маємо низку недоліків – це да, але якщо ви, мабуть, певно пам'ятаєте, як це створювалося. От за мною сидить пані Алла Ємець, яка героїчними зусиллями створила реєстрацію цього фонду. Ну це, якщо чесно, не віриться, що це можливо було створити. І зараз те, що деякі люди кажуть, що тут ціла низка юридичних недоліків – да, ми їх будемо усувати, ці недоліки.

Але саме важливіше в цьому фонді – це слово "незалежність", сакраментальне слово для конкурентної наукової спільноти. Тому що незалежність від інших виконавчих органів надзвичайно важлива, тому що вони можуть впливати на прийняття рішень при відборі проектів. Але оця незалежність, хоч вона не стопроцентна була, і декілька тут... тому що дійсно могли бути якісь впливи, але вони у всіх країнах є, ці впливи. Це тільки питання: як їх потім ліквідувати? І тут була ціла низка пропозицій, які я впевнений, будуть прийняті. Але саме головне – незалежність цього фонду треба зберегти. Тому що він вирішує корінне питання – спроможність конкурентоспособного відбору грантів. Те, що пропонує, наприклад, МОН, то він знову нас хоче повернути в ті часи, коли був фонд, Державний фонд фундаментальних досліджень, де гранти отримували тільки директори, проректори, а рядові співробітники дуже рідко їх отримували, я вже не кажу про молодь. Тому дуже приємно, що все критичне ми обговорили. Хотілося би, щоб це було враховано, особливо, звичайно, співробітники хотіли, щоб вивести з тендерних закупівель всі ті речі, які можна купити. Дай Боже, щоб це ми зробили хоча б частково. Зовсім вивести, мені здається, це неможливо, але якісь спрощені процедури треба зробити.

Інше питання, яке я хотів трішки поговорити, – це про молодь. Да, у фонді ДФФД молоді співробітники грантів не могли отримати сто відсотків,  якісь були виключення. А в цьому фонді дуже приємно, що був такий спеціальний конкурс підтримки досліджень провідних та молодих вчених. Оце була дуже-дуже приємна і правильна ідея. Наш інститут, наприклад, отримав дев'ять таких проектів, із цих проектів виявилося, що всі співробітники молоді нашого інституту, 40, задіяні у виконанні цих проектів. Тільки ті, хто за кордоном, вони, звичайно, ні. Я рахую, що це дуже велика перемога, тому що ці співробітники тепер з серйозними вченими працюють на серйозних проектах, в них є серйозні плани. Як приклад, я вам скажу, ви, мабуть, всі вчора чули, що інститут наш знайшов в моніторингу "Дельту" вірусу, коронавірусу, а в квітні ми знайшли ще більшість коронавірусів в Івано-Франківській і в Києві - це британський вірус. Оцю роботу виконали молоді вчені, які працюють над цими грантами. Це серйозна робота, тому я дуже радий, що такі гранти будуть на майбутнє підтримки молодих і провідних вчених і це дасть можливість молодим вченим працювати, так сказати, пліч-о-пліч з видатними вченими.

І окремо я хочу торкнутися відносно пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, про які тут говорили МОН: треба звузити і так дальше. Я нагадаю вам часи Радянського Союзу, коли в Бюро президії академії СРСР два з половиною дні вирішувалося питання про пріоритетні напрями. Тому що ви розумієте, не кожна країна, та, мабуть, не одна з країн, ні Китай,  ні Сполучені Штати Америки не можуть підтримати всі напрями науки. Тому треба їх пріоритезувати.

Після цих двох з половиною днів, а ви знаєте, що академія наук наша була дуже залежна від оборонного комплексу, було вирішено, що пріоритетними рахувати ті напрями науки, де наука робиться на світовому рівні. Оце, між іншим, ми і робимо, оцих підтримка bottom-up – це є виявлення тих проектів, які робляться на світовому рівні.

Друга сторона (одну хвилинку, півхвилини) цієї медалі – це, звичайно, уряд повинен враховувати національну безпеку, розвиток економіки і так дальше. В уряді повинна бути рада, яка повинна вирішити, які пріоритетні напрями розвитку країни їй потрібні і, так сказати, паралельно розвиток наукових напрямів. Якщо це буде зроблено, то це буде враховано. А поки bottom-up дає можливість нам відібрати на конкурентній основі кращих вчених і підтримувати ці напрями.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Семенову Андрію Олександровичу, провідному науковому співробітнику Інституту теоретичної фізики НАН України.

 

СЕМЕНОВ А.О. Дякую. Вельмишановний Сергію Віталійовичу, шановні народні депутати, шановні присутні, перш за все  я хочу подякувати за надану мені можливість донести нашу точку зору. Я представляю керівників та виконавців шести проектів, що фінансуються НФДУ. Більшість з нас має значний досвід за аналогічними проектами у багатьох розвинених країнах світу, тому я сподіваюсь, що наш досвід буде для вас дещо корисним.

Саме завдяки проектам НФДУ наша робота стала хоч якось бути схожою на те, що є в інших країнах. На наше глибоке переконання, це відбулося саме через незалежність фонду від наукової та політичної інфраструктури, що не є його недоліком, а є його суттєвою перевагою. Квотні принципи з минулого призводять до того, що гроші платників податків на науку, вибачте за вислів, розмазуються між науковцями та тими, хто себе такими чомусь вважає. Ефективність цих практик нульова. Саме тому ми категорично виступаємо за збереження незалежного Наукового комітету та за збереження незалежності керування фонду.

Окремо хочу додати, пояснити колезі з академії педагогічних наук, що коли ми кажемо про квоти, ми кажемо не про розподіл між фізиками та ліриками в Ідентифікаційному комітеті – це можна і, можливо, потрібно обговорювати, - ми кажемо про адміністративні квоти в керуванні. Це різні речі.

Фонд є лише частиною наукової інфраструктури нашої країни. Одна нога цієї інфраструктури стоїть на трухлявій радянській конструкції, вибачте, а іншою ми намагаємося щось намацати у нашому європейському майбутньому. І це замість того, щоб перевести принципи організації науки на рейки європейського досвіду. При цьому не треба винаходити велосипед, основні принципи є більш-менш однаковими у всіх розвинених країнах. У нашому листі є розділ "Загальний коментар", де ці практики висвітлено.

Які першочергові, такі тектонічні зміни, на нашу думку, потрібні, щоб наблизити роботу фонду і, в принципі, всієї української науки до світових стандартів? Перше – упорядкувати оплату конкурентоспроможної, я підкреслюю, конкурентоспроможної оплати праці, в тому числі по проекту НФДУ.  Для цього потрібно негайно ввести в дію абзац перший частини другої статті 36 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і прибрати з неї слова про 1 січня 2020 року. Це взагалі нонсенс. У випадку, якщо наукова установа не може виплачувати таку заробітну плату, то певні працівники працюють неповний робочий тиждень. Така практика за фактом існує сьогодні, і не треба  вдаватися, що її немає. Так працює зараз більшість інститутів. Тобто додаткові гроші, я хочу підкреслити, для цього не потрібні. Це посилить конкуренцію між науковими установами за кращих науковців і, як наслідок, призведе до покращення якості досліджень, в тому числі за проектами НФДУ.

Друге. Дозволити приймати на роботу іноземців та спростити процедуру отримання ними дозволів на роботу. Так-так, я вважаю і ми вважаємо, тобто ми це обговорювали, що замість перманентного скиглення про витікання мізків пора вже самим ставати їхнім акумулятором. Це також принципова позиція.

Третє. Можливість переносити кошти між етапами та між роками. Це не примхи, а необхідність, оскільки далеко не всі витрати в наукових дослідженнях об'єктивно можна чітко спланувати в часі.

Четверте. Придивіться до практики німецького фонду Deutsche Forschungsgemeinschaft (DFG). Ця організація, як правило, не оголошує конкурси. Коли в науковця є ідея, вона (або він) пише проект без прив'язки до конкурсів, фонд розглядає заявку і, в разі позитивного рішення, фінансує її.

І тут деякі технічні зауваження хочу надати, які в нас ще виникли. Перше – дозволити накладні витрати (про це вже багато говорили), в тому числі витрати на допоміжний персонал, та не вимагати їхнього детального розписування в проектах по статтях. Така практика паушальних витрат існує сьогодні в багатьох країнах. Друге – спростити процедуру укладання договорів як у фінансовій, так і у наукових частинах. Науку важко передбачити на кілька років наперед, тому календарні плани,  стратегічні завдання, а також необхідна кількість олівців, вибачаюсь, часто є дуже умовними категоріями.

Непоганою ідеєю була б практика укладання рамкових угод між фондом та потенційними грантонабувачами, а потім підтвердження листом прийняття конкретного гранту. Це значно б спростило всю ситуацію і не треба було б кожного разу такий стос документів готувати.

Третє – дозволити участь у проекті рівноправних організацій виконавців, які отримують фінансування безпосередньо НФДУ. Про це вже сьогодні казалося, але я хочу наголосити, що є ще така Постанова Кабінету Міністрів України номер 641 від 22 липня 2020 року, і в ній стаття 15.1, і вона дуже зараз сильно ускладнила нам роботу із субвиконавцями. Будь ласка, зробіть з цим щось.

Четверте – спростіть нам звітність, цінуйте час науковців, будь ласка. Зробіть короткий кумулятивний звіт, на дві-три сторінки, у формі, доступній  як можна більш широкому загалу, з вимогою приєднання статей та препринтів. Користі з таких звітів буде значно більше. Ми вже один раз написали наші наукові роботи і статті, навіщо ми маємо це 30 разів переписувати для різних організацій: для фонду, для академії наук, для УкрІНТЕІ і хто ще зна для кого.

П'яте. Зробіть етапи протягом одного, необов'язково календарного, року. Дуже важко звітувати кожен квартал, це є час та ресурси. Між етапами, будь ласка, не припиняйте фінансування щонайменше оплати праці та відряджень, ну, це нонсенс. А якщо в мене працює, наприклад, постдок з іншої країни (можливо, колись таке буде), і що, він буде місяць або півмісяця сидіти без зарплати? Або в цей час є конференція якась, можливо. Будь ласка, зверніть увагу, що всі наші зауваження не будуть мати жодного значення, якщо буде знищена незалежність наукового комітету та керівних органів фонду, а українська наука у цьому випадку буде приречена на подальше зубожіння та точне зникнення. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Олександрович, за ваш емоційний виступ.  В ньому, менше з тим, дуже багато раціонального.

Слово надається Співаку Миколі Яковичу, завідувачу відділу Інституту мікробіології, вірусології імені Заболотного НАН України, академіку Національної академії наук України. Будь ласка.

 

СПІВАК М.Я. Я представляю Інститут мікробіології, вірусології імені академіка Заболотного, який находиться на краю Києва. Але цей інститут має 14 державних премій і продав 15 ліцензій в далеке зарубіжжя. Тобто інститут працює, не дивлячись ні на які незгоди.

Напевно, дуже символічно те, що у нас сьогодні проходить це засідання. Я вчора отримав запрошення прийняти участь European resources innovation ideas, що проходить в Бельгії, які пріоритетні напрямки зараз розглядає Європа, щоб винести в 21-му році на горизонт. І, ви знаєте, ми сьогодні дуже багато почули критики в адрес нашого цього фонду наукових досліджень. Тільки початок роботи, не помиляється тільки той, хто нічого не робить.

Да, багато критики, да, ми на собі відчули нездатність і незрозумілість оцих експертів, яких залучали до оцінки наших робіт. 1 217 експертів були з біології. Хто їх рекомендував, як їх підбирали – не зрозуміло. В цьому є велика-велика помилка фонду. Це буде враховано, і вони виправлять все це. Але нас безпосередньо це стосувалося, тому що ми подавали такий грант, отримали дві оцінки: 98 і 90, а третя була вдвічі менша. Безперечно, нас, як-то кажуть, бортанули. Подавати апеляцію не було вже ніякого сенсу, оскільки наукова рада прийняла, проголосувала. Що ж, будеш подавати апеляцію проти ради? Треба чітко оцінити тих експертів, які зробили це. Чи це було навмисно зроблено, чи це було за недолугістю, не зрозуміло. Це на майбутнє треба виправити, це виправиться.

Тепер я хотів би на чому зупинитися, я хотів би зупинитися на тих пріоритетних задачах, які стоять перед нами. Ми щось забули, що у нас надворі є пандемія, є COVID-19, який викликає… Ви знаєте, це початок тільки, ця пандемія закінчиться не знати коли і які будуть наслідки. Ми на собі, наша країна Україна на собі відчула всі "переваги" Чорнобильської катастрофи, ніхто не знає, куди ділася… радіація нікуди не ділася.

Пріоритетним напрямком цієї роботи повинно бути якраз створення, як написано в законі, "ключових лабораторій", які могли би уже наперед щось робити, і саме головне – це щоб прогнозувати, які будуть наслідки від поєднаної і вакцинації, яку ми проводимо, і тієї радіації, яка у нас сьогодні є на тих територіях, і на тих пацієнтів і хворих, які перенесли цю інфекцію. І, крім того, як вакцина може впливати на лімфопроліферативні процеси як в легенях, так і в кишковику, там, де знаходяться ентероцити с АСЕ2 ферментами. Це дуже-дуже важливо, і я вважаю, що медико-біологічні науки повинні бути зараз в пріоритеті в діяльності комітету… не комітету, а наукового фонду. Туди треба звернути увагу і створити ключові лабораторії.

І тоді я звертаюся до народних депутатів: дайте законодавчу базу під ці ключові лабораторії. Ключові лабораторії об'єднають фахівців, які зацікавлені в тому, щоб вивчити ці процеси.

Я скажу тільки одне: ми просили гроші під діагностику. Тому що все, що робиться: починається діагностика, профілактика, лікування. Для діагностики ми не отримали гроші, тоді ми взяли кредит в банку, і за ці гроші ми створили вісім діагностичних тест-систем. Нас випередив колектив Інституту молекулярної біології, вони створили ПЛР-системи. Чудово, все.

Ми робили імуноферментні тест-системи, отримали на них СЕ маркировку, тобто ВООЗ дав свідчення про їх якість. Ми вийшли з ними уже за кордон, поставляємо туди і забезпечуємо національну безпеку країни в цих тест-системах, які відповідають і за рівень імунної системи, і за перебіг інфекції, і так далі. Тобто не все так погано в нашому домі, тільки треба абсолютно підключитися, підключитися законодавчій гілці, народним депутатам, їх тут сидить, напевно, чимало, з тим щоб якраз зробити так, щоб фонд наповнювався не лише з бюджету, але і були ще позабюджетні кошти.

Включаєш телевізор – стоять люди, які мають гроші, б'ють себе руками в груди і кажуть, що люблять неньку Україну до глибини серця. Я би запропонував, щоб вони любили її до глибини своєї кишені. Це було би більш справедливо. І щоб наука могла би відповісти все, а як казав... колись ми зробили одну роботу, то на цій роботі, на препараті ми написали, що було зроблено за рахунок таких-то, таких-то вкладень, фінансової допомоги того чи іншого чоловіка. Якщо люди бажають, щоб їх прізвища прозвучали, що вони являлися меценатами, ми це можемо зробити. Головне, щоб ми досягли самої головної мети – це національна безпека країни, це забезпечення її якраз і діагностичними препаратами, і профілактичними, і лікувальними.

Дякую вам за увагу. І сподіваюся, що ця нарада, яку ви провели, вона підніме якраз можливості, бажання наших науковців все-таки відповісти на звернення і уряду, і національного комітету, і саме головне, що і Комітету з питань науки і освіти. Дякую вам за увагу. І ще раз вітаю вас з тим, що таке обговорення у нас відбулося.

Я так коротко сказав про це, тому що ми вже сидимо більше двох годин, а з фізіології репродуктивної системи для чоловіків дві години – це вже край. Треба вставати, розім'ятися, щоб кров не...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Яковичу. От ви бачите, я навіть встав через дві години і пішов прогулятися на пару хвилин. Бачите, якось відчуваю, що треба.

Шановні колеги, у нас чотири виступаючих залишилося. Я би просив все ж таки дотримуватися регламенту, щоб ми встигли впоратися за три години з нашим засіданням.

Зараз слово надається Борисову Вячеславу Івановичу, він з нами онлайн, радник при дирекції НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка Сташиса Академії правових наук України, академік. Будь ласка.

Вячеславе Івановичу, вам слово.  Будь ласка.

 

БОРИСОВ В.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вячеславе Івановичу.

Слово надається Сімаховій Анастасії  Олексіївні, заступниці голови Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України, доцент кафедри міжнародної економіки Національного авіаційного університету. Будь ласка, Анастасія.

 

СІМАХОВА А.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анастасія Олексіївна. Слово надається Драгану Григорію Сильвестровичу, директору Науково-дослідного інституту фізики Одеського національного університету імені Мечникова.

 

ДРАГАН Г.О. Шановні колеги, я хотів подякувати президії і голові за запрошення прийняти участь в такому поважному засіданні. І хочу озвучити нашу роботу і співробітництво безпосередньо з Національним фондом досліджень.

Безумовно, неможливо переоцінити важливість роботи Фонду національних досліджень та його роль у створенні наукових основ, новітніх технологій, перспективних матеріалів майбутнього, пізнання Всесвіту та забезпечення людства якісними умовами життя, адже сама суть створення таких проектів направлена на унікальність досліджень та розробок талановитих молодих та досвідчених вчених.

Молоді співробітники інституту в минулому році з ентузіазмом підключилися до оформлення проектів молодих вчених згідно до об'яви Фонду досліджень та разом з освіченими вченими направили на конкурс проект фундаментального дослідження "Екстрадренальні властивості світлових полів у неоднорідних та наноструктурованих середовищах". Напрям очолив доктор фізмат наук Бекшаєв, який з групою вчених у грудні 20-го року отримав державну премію саме за розробки в цій галузі. Ну, тут же доречно сказати, що цей же доктор фізико-математичних наук... 30-го була підписана премія, грудня, а з 1 січня він був звільнений, так як тема закінчилася, на якій він працював, завершилася. І це є недоліки відсутності базового фінансування науки. Тобто вчений отримав державну премію, а через день його звільнили без ніяких… І до цих пір він безробітний. Та яке розчарування нас достигло після ознайомлення з результатами експертизи. Два експерти поставили оцінки більше 90 балів, а третій оцінив проект на 61 бал. На перший погляд, нічого дивного, більш прискіпливий експерт поставив низьку оцінку. Але в результаті ознайомлення з оцінкою проекту цього експерту виникає дуже багато запитань. На наше переконання, такий результат є наслідком упередженості, а, можливо, і невідповідної кваліфікації третього експерта. Деякі зауваження недоречні, наприклад, щодо недостатньої кількості публікацій. Слід відзначити, що в доробку авторів є публікації, такі як: Nation Physics, Physics Review X, Physics Review Letter, New Journal of Physics та інші. Тобто це провідні журнали першого квартелю. Але це помішало цьому експерту поставити оцінку "нуль". Перші два експерти оцінили це, високий бал поставили, а третій оцінив на нуль. Ну, цей експерт відзначив, він написав англійською мовою експертизу, але в перекладі на українську мову він відзначив, що не розглядаються реальні ризики, а отже, не плануються дії щодо пом'якшення наслідків. Хотілося би запитати: про які ризики та які наслідки говорить експерт, аналізуючи проект теоретичного дослідження? Але розглянемо, які наслідки має така експертиза. В результаті керівник групи молодих вчених вже працює в Чехії, а інші члени молодіжної команди пішли працювати і шукати свою долю в бізнесі. Чи повернуться вони в науку, це вже невідомо.

Тому ми вважаємо за перше і головне – це треба внести відповідальність експертів за їх роботу. І якщо експерт поставив таку різницю в балах і його оцінка так відрізняється, як в попередній доповіді колега доповідав, то таких експертів треба лишати можливості в подальшому приймати участь в цій роботі. Ми вважаємо, що це перше.

А друге. Цей експерт, можливо, якраз із закордонних фахівців, але не зрозуміло, ми зараз всі говоримо, що закордонні фахівці - це високого рівня, і тим самим як би принижуючи наших спеціалістів. Я вважаю, що наші науковці відповідають світовому рівню. І тому ми вважаємо, що необов'язково запрошувати іноземців для цієї оцінки. Потім ще невідомо буде, яку платню будемо ми їм платити за цю експертизу, зважаючи на те, що наші експерти всі роботи виконують безкоштовно. Тому ми пропонуємо:

Перше. Авторам роботи надати право в критичних випадках захищати свій проект. І коли така кричуща різниця в оцінки балах, то автор має відповісти на всі запитання такого експерта, і такі оцінки треба просто анулювати. Тому що, ви знаєте, виводиться середній бал, а в середньому бал це вже неконкурентоспроможний.

По-друге, експерт, який упереджено, без обґрунтування, занизив оцінку, не має права в подальшому приймати участь в експертизі.

Далі, третє. Необхідно позбавитись ілюзій щодо запрошення закордонних фахівців для проведення експертизи, я повторююсь, в Україні достатньо висококваліфікованих фахівців.

І хотілося би відзначити, що аналогічна проблема виникла також при проведенні скандального конкурсу наукових робіт Міністерства освіти і науки, і це підкреслює необхідність суттєвих змін в оцінюванні конкурсів наукових робіт, тому що ми вже, мабуть, спізнилися. В процесі останнього конкурсу МОН, який проходив на протязі майже півроку, ніяк не могли визначити переможців, а коли визначили, то виникло ще більше питань. І тому хотілось би, щоб наше міністерство все-таки звернуло увагу на наших фахівців і не шукало долі за кордоном, бо наша доля тут. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Папакіну Георгію Володимировичу, директору Інституту української археографії та джерелознавства імені Грушевського Національної академії наук України.

 

ПАПАКІН Г.В. Дякую. Перш за все, я хотів би подякувати організаторам цього заходу, цих комітетських слухань, бо аудиторія, яка зібралася, дуже така фахова, і обговорення проблем, які винесені, йдуть на дуже високому рівні. Але конкретно, переходячи до теми свого виступу, я хотів би сказати, що наш інститут мав досвід співпраці із Державним фондом фундаментальних досліджень до його ліквідації в 17-му році, і подався на конкурс, який був оголошений в 2020 році новоствореним Національним фондом досліджень України. Ми подавали два проекти, отримав підтримку один. Але, на жаль, цього року так склалась ситуація, що його фінансування було припинено буквально позавчора за суто формальним приводом. Але я хочу не про це сказати, а хочу сказати саме про те, що говорив попередній доповідач: саме процедура призначення, отримання і визначення експертів потребує досконалої організації. На мій погляд, там є багато випадкових моментів, які просто потім негативно впливають на весь процес проходження проекту. Тому проблема формування компетентної і незалежної бази експертів Національного фонду досліджень залишається гостро актуальною.

Певні зауваження є і до термінів оголошення конкурсу. Я розумію, що це визначається питаннями державного бюджету. Але, скажімо, для науковців, я думаю, було б зручніше, якщо б це все відбувалося навесні, десь березень-квітень, щоб збільшити час на виконання цих проектів. Тому що, коли затверджують проект і він має починатися саме поточного року, то до кінця року залишається дуже небагато часу. Крім того, необхідно переглянути, на мій погляд, на наш погляд, вірніше, умови, що їх висунуто до керівників проектів, щоб конкурси не перетворювалися з наукових змагань на змагання керівників, хто має більше наукових досягнень, медалей і так далі.

Ще один момент, який я хотів би підкреслити, це прозвучало, але саме в цій аудиторії, в комітеті Верховної Ради я хотів би, щоб це було ще раз артикульовано: на необхідності конкурентного рівня заробітної плати науковця. Це нібито не має відношення до теми, яка обговорюється, але давайте подивимося на те, щоб грант, який отримують науковці, мав би стати науковим стимулом, а не засобом виживання, як іноді буває зараз. Тому це обов'язково треба брати до уваги. В діяльності Національного фонду досліджень виявилися системні збої і гальма, пов'язані в першу чергу з недосконалою схемою зв'язків між ним та Науковим комітетом Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Ситуація з повним підпорядкуванням НДФ Науковому комітету нацради є загрозою для розвитку науки України.

Науковий комітет був сформований виключно за наукометричними критеріями, які є показником успішності науковців далеко не у всіх галузях знань і наукових напрямів, а це призвело до перекосу у складі Наукового комітету, де з 24 членів було лише двоє гуманітаріїв. Хочу підкреслити, що в Ідентифікаційному комітеті з питань науки, який, власне, формував Науковий комітет, взагалі немає представників, жодних представників соціогуманітарних наук. Законопроект, який висунутий, розроблений МОН, частково усуває монопольну владу Наукового комітету над фондом, яка утворилася внаслідок хибних засад, закладених в Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність", але не до кінця. З Наукового комітету знімаються повноваження наглядової ради Національного фонду досліджень, але при цьому не визначено процедуру формування Ідентифікаційного комітету, і відповідно не зрозуміло, хто буде формувати наукову раду фонду. Сама ж процедура формування органів фонду залишається складною.

Структура наглядової ради, куди згідно з проектом входить 12 членів Наукового комітету і 12 членів Адміністративного комітету, не є бездоганною. Адміністративний комітет є зібранням людей, що представляють різні органи влади, університети, академії та підприємства. Члени Наукового комітету як корпоративний орган за таких умов можуть відстоювати вузькокорпоративні інтереси, а не діяти в інтересах науки в цілому, що, власне, і було продемонстровано впродовж року діяльності Наукового комітету.

Тому, очевидно, необхідно змінити принципи формування наглядової ради фонду, до якої мають увійти представники інститутів НАН України, провідних університетів, наукової громадськості. Доцільність існування самого наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій викликає певні сумніви, про це вже говорилося.

Ну, і наприкінці хочу сказати, що, не дивлячись на всі зауваження, які сьогодні прозвучали, які я висловлював в тому числі, звичайна діяльність Національного фонду досліджень України впродовж року є дуже позитивним фактором. І я сподіваюсь, що всі критичні зауваження, які були висловлені, вони будуть сприяти лише поліпшенню діяльності фонду. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Дякую, всім, хто сьогодні виступав з доповідями, хто виступав з місця.

Так вже сталося, що на нашу каденцію у Верховній Раді припав запуск двох, повноцінний запуск двох дуже важливих установ, які були заплановані ще відповідно в 2014 і в 2015 роках. Мова йде про Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти і про Національний фонд досліджень.

Запуск їх готувався довго, по-різному, з різними проблемами, з різними перепонами, але так вже сталося, що всі вони запустилися, коли ми вже сюди пішли в парламент. Це для нас велика відповідальність як народних депутатів, як членів комітету. Ми проводили декілька місяців тому комітетські слухання по першому року роботи Національного  агентства із забезпечення якості вищої освіти. Вони також почали акредитацію освітніх програм як незалежна структура і повністю змінили по суті своїй ландшафт вищої освіти, підходи до оцінки якості освітніх програм. Я думаю, що це дуже серйозно вплине, позитивно вплине на підвищення якості вищої освіти в Україні. Це саме стосується Національного фонду досліджень, який, в принципі, повинен зробити або започаткувати фундаментальний зсув в системі фінансування української науки.

Я сьогодні слухав багатьох виступаючих, точніше, я всіх послухав виступаючих, навіть коли я виходив, все одно слухав. Були дуже слушні пропозиції, були і дивні пропозиції, з усіма ними комітет попрацює.

Зараз у вас у всіх на руках є Рекомендації комітетських слухань, які ми сьогодні – це вже така наша усталена практика проведення комітетських слухань, - не затверджуємо на самих комітетських слуханнях, а беремо паузу на два тижні, для того щоб зібрати від всіх вас, якщо будуть додаткові пропозиції до рекомендацій письмово в комітет. Секретаріат комітету опрацює всі зауваження і пропозиції, які були висловлені сьогодні під час обговорення. Але на деяких з них я хотів би зупинитися.

Що стосується однієї з ідей – про фінансування лише пріоритетних напрямків науки і техніки, - колеги, на мою особисту думку, я думаю, що члени комітету також зі мною погодяться, ми ще будемо мати обговорення результатів комітетських слухань, досить довге і плідне, я сподіваюся. Це сильно звужує взагалі напрямки фінансування і ті проекти, які будуть профінансовані Це перше.

По-друге, слід зазначити, що пріоритетних напрямків науки і техніки в Україні по факту зараз немає. Тому що ми на рік продовжили формально дію тих, які діяли до цього, були заплановані там на 9 років, здається, ми ще рік продовжили тільки через те, що Кабінет Міністрів досі не розробив проект нових напрямків розвитку науки і техніки. Ми чекаємо від Кабінету Міністрів, ми знаємо, що створена робоча група, поки що не бачили її результатів, але ми чекаємо на запропоновані напрямки і в комітеті, і взагалі в залі Верховної Ради, нам ще потрібно їх затвердити на найближчі 10 років. Але, менше з тим, звужуватися до цього рівня, на мою особисту думку, не варто, це не є функцією Національного фонду досліджень.

Так само і багато з колег, які сьогодні виступали, я їх чудово розумію, і повірте, на їх місці, на вашому місці, тих, хто виступав, робив би, напевно, те ж саме – захищав би свою галузь. Це абсолютно нормально, в цьому немає нічого поганого. Коли я працював в Національній академії наук, я займався тим самим, і теж наполягав на актуальності, на важливості для країни, для обороноздатності наших проектів. Це абсолютно нормально. Але давайте пам'ятати, що місія Національного фонду досліджень трішки в іншому. Я тут чув навіть про фінансування, потенційне фінансування комунальних витрат з грантових коштів. Шановні колеги, ну давайте ми все ж таки будемо розділяти базове фінансування і грантове фінансування, це дві різні речі. Для фінансування заробітних плат, для фінансування комунальних витрат і поточної роботи є базове фінансування наукових установ і закладів вищої освіти. Давайте не плутати одне з одним. На жаль, на науку при цьому припадає дуже невелика кількість коштів, яка виділяється державою. Тому дуже часто, повірте мені, Роман Павлович був присутній на бюджетному комітеті, на якому вночі, за ніч до голосування, як правило, вносяться фінальні правки до бюджету по тих чи інших сферах, і, повірте мені, відстоювати шалені обсяги фінансування порівняно з іншими програмами бюджетними, я не кажу - порівняно зі світовими якимись там межами, а порівняно з іншими бюджетними програмами в країні, стає дедалі важче. Тому що, при всій повазі до наших колег з бюджетного комітету, вони фінансисти, вони аж ніяк не науковці, і пояснити їм, що Україна отримала за 5 чи 6 мільярдів, які виділяються на систему національних академій наук, повірте, буває дуже складно.

В нас така сама ситуація з Національним фондом досліджень. Під час останнього бюджетного процесу якраз ми з Романом Павловичем відстоювали збільшення видатків на Національний фонд досліджень, принаймні хоча б до того розміру, який дозволить фінансування тих проектів, які були розпочаті рік тому, бо проекти запроваджуються не на один рік, а, звісно, на два-три роки, тому їх потрібно дофінансовувати для того, щоб отримувати результат.

Я недарма згадав Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, тому що і НАЗЯВО, і НФД – це, ми вважаємо, що це певним чином ми як комітет, як хрещені батьки цих двох дітей, і нам потрібно не просто покритикувати роботу, так, ми, звісно, повірте, ми й самі критикуємо на комітеті, коли ми заслуховуємо і одних, і інших, інших стейхолдерів, ми і їх критикуємо, і є за що, і це справедлива критика, яку ми разом потім намагаємося якимось чином виправити. Але для початку цих дітей треба підняти, виростити, подивитися на їх успіхи, а потім приймати якісь більш кардинальні рішення, якщо в цьому буде потреба, а не змінювати повністю систему управління фондом через рік, коли він запрацював, і ще результатів немає.

Я розумію, що декому хочеться посилити контроль зі свого боку, всім стейкхолдерам цього хочеться, це теж природньо. І, напевно, і депутатам захочеться. Тому, якщо будуть подібні зміни до законодавства, повірте мені, буде альтернативний проект від депутатів, або правки від депутатів, який контроль над фондом заберуть в Кабінету Міністрів і передадуть його Верховній Раді України, зокрема комітету. Я не знаю, чи це добре, чи погано, бо через два роки наша каденція завершиться і прийдуть зовсім інші люди. Але принаймні сталість процесу контролю і його тяглість буде очевидна, тому що Верховна Рада, слава Богу, змінюється трішки рідше, ніж Кабінет Міністрів України.

Тому, власне, ми неодноразово сьогодні чули багато тез, вся критика сприймається абсолютно спокійно, це нормально. Не може не бути критики у структури, яка створена і запрацювала рік тому, це очевидно. І є речі, які сьогодні пролунали досить справедливо, і що стосується потенційного конфлікту інтересів, який потрібно врегульовувати, і у відсутності, скажімо, повноцінної системи антикорупційної в фонді. Це теж потрібно виправляти, вочевидь. Ці всі речі ми розуміємо, фонд розуміє, і я сподіваюсь, що ми спільно в рекомендаціях напрацюємо шляхи вирішення цих проблем.

Ми за результатами комітетських слухань, вочевидь, приймемо рішення комітетом створити робочу групу, яка сяде і буде займатися підготовкою змін до законодавства, що стосується Національного фонду досліджень. За результатами проведених комітетських слухань з НАЗЯВО у нас підготовлений повністю законопроект, він на фінальній стадії узгодження з міністерством. Ми завтра,  я думаю, що отримаємо фінальну версію, і до кінця цієї сесії ми його зареєструємо і почнемо вже готувати його в комітеті до зали. Це якраз той законопроект, який по результатах комітетських слухань через всю критику пройшов через комітет, комітет дуже уважно ознайомився з усіма зауваженнями і розробив законопроект, який унормує діяльність національного агентства і підчистить те, що виникло по ходу. Ми зрозуміли, що деякі норми не запрацюють, деякі норми не запрацюють ніколи, тому що так сталося, деякі норми вже недієздатні, а деякі просто треба додати, для того щоб працювало ефективніше. І я сподіваюся, що так само ми побудуємо роботу і по Національному фонду досліджень, і всі зауваження і пропозиції, які є, ми спробуємо комплексно врегулювати на законодавчому рівні.

Дуже велика частина з того, що сьогодні пролунало, на жаль, стосується не законодавців, а більше роботи Кабінету Міністрів, особливо зауваження практичні, які були вже від виконавців конкретних проектів. Вони стосуються дуже часто постанов Кабінету Міністрів. Ми їх включимо в рекомендації як рекомендацію Кабінету Міністрів зробити свою справу після нас, і сподіваємося, що вони будуть також вирішені.

Шановні колеги, я наприкінці хочу сказати маленьку і важливу річ. Оці дві структури, про які я говорив, взагалі мають шанс щось зробити корисне і щось змінити тільки завдяки тому, що вони є незалежними. І, при всьому бажанні, давайте ми окремі проблеми національних академій наук, національних галузевих академій наук, закладів вищої освіти, наукової складової їх діяльності будемо вирішувати окремими бюджетними програмами. Якщо ми говоримо, наприклад, про ключові лабораторії або інші лабораторії спільного користування, давайте ми зробимо, і це ми неодноразово пропонували Кабінету Міністрів. Працюйте, будь ласка, зі своїм керівництвом, з Міністерством освіти і науки, з Кабінетом Міністрів, тому що ми комітетом пропонували дві окремі бюджетні програми в бюджеті 21-го року: окремо по підтримці, фінансовій підтримці наукових об'єктів, що становлять національне надбання; а друге – про окреме фінансування ключових лабораторій. Це дуже важливі елементи, які нам одні потрібно зберегти  і знову їх відновити, тому що наступного разу я не впевнений, що наша держава колись їх зможе побудувати, або це буде коштувати неможливих грошей; а друге - для того щоб ми отримали все ж таки якісні такі центри досконалості наукової, якими зможуть користуватися всі науковці незалежно від їх відомчої приналежності, будь-то Міністерство оборони, або Міністерство освіти і науки і так далі.

Тому давайте, колеги, будемо інші проблеми вирішувати трішки по-іншому, тому що я сьогодні почув, і якщо ми все це зберемо в одну купу, всі пропозиції, я думаю, що бюджету Національного фонду досліджень ніколи не вистачить і він просто сягне десятків мільярдів, для того щоб ми все ж таки всім змогли допомогти в їх безпосередній роботі.

Отже, колеги, я вам щиро дякую за ваші виступи, за ваші доповіді, за ваші зауваження і пропозиції на комітетських слуханнях. Я сподіваюся, що ми спільно доопрацюємо. Ми чекаємо від вас все ж таки протягом двох тижнів додаткових пропозицій до рекомендацій комітетських слухань. Я сподіваюсь, що ми спільно зробили сьогодні дуже грану справу, доробимо її рекомендаціями і всі спільно будемо працювати для того, щоб наша українська наука знову посіла своє чільне місце в світовій науці.

Дякую вам щиро, колеги, за приділений час. Гарного всім дня!