08 листопада 2019 року під головуванням голови підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Юлії Гришиної відбулося засідання круглого столу на тему: «Щодо застосування основних критеріїв оцінки науково-педагогічної або наукової діяльності здобувачів вчених звань».

На засіданні були присутні народні депутати України – члени Комітету: Лукашев О.А., Коваль О.В., Грищук Р.П., Совсун І.Р., Колюх В.В.

Також у засіданні взяли участь представники центральних органів виконавчої влади, наукових установ, закладів вищої освіти, наукових громадських організацій, експерти, представники секретаріату Комітету, засоби масової інформації. Загальна кількість учасників – понад 50 осіб.

З доповідями виступили завідувачка відділу правових проблем політології Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України Кресіна І.О. і старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України Тихонкова І.О.

В обговоренні зазначеного питання взяли участь перший заступник Міністра освіти і науки України Полюхович Ю.Ю., заступник Міністра освіти і науки України Стадний Є.А., голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Колежук О.К., експерт напрямку «Освіта» Українського інституту майбутнього (UIF) Скиба М.В., голова Ради молодих вчених Відділення літератури, мови та мистецтвознавства Національної академії наук України, науковий співробітник відділу діалектології Інституту української мови Національної академії наук України Ткачук М.М., заступник директора Інституту модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України Сафонов Ю.М., вчений секретар Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Мельниченко А.А., експерт аналітичної агенції «Освітні тренди» Ніколаєв Є.Б., член Національної команди експертів з реформування вищої освіти, головний експерт з питань освіти Реанімаційного пакету реформ Бахрушин В.Є., професор кафедри трудового права та права соціального забезпечення Київського національного університету імені Тараса Шевченка Вавженчук С.Я., ректор Національної академії Служби безпеки України Кудінов С.С., голова Ради молодих вчених Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України, старший науковий співробітник відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України Малишев О.О., голова Ради молодих вчених відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології Національної академії наук України Болдирєв О.І.

Учасники круглого столу відзначили, що система критеріїв оцінки науково-педагогічної і наукової роботи здобувачів вчених звань потребує суттєвого перегляду із врахуванням динамічного розвитку системи вищої освіти України.

Варто зазначити, що в країнах Західної Європи та Сполучених Штатах Америки немає прямого аналога вченим званням професора і доцента. Звання «професор конкретного університету» або «почесний професор», що надають заклади вищої освіти на Заході, є елементом вшанування осіб, які мають певні заслуги перед цим закладом або науковим товариством в цілому. Порядок присвоєння даних звань регламентується внутрішніми положеннями установ, і розмір матеріального заохочення для власника цього звання – прерогатива тільки конкретного закладу вищої освіти, а не держави. У Західній Європі на відміну від України держава не несе ніяких фінансових чи соціальних зобов’язань за вчені звання перед їх власниками.

У 2016 році в Україні затверджено новий Порядок присвоєння вчених звань, який визначив жорсткі критерії оцінки науково-педагогічної або наукової діяльності здобувачів вчених звань, пов’язані з наявністю міжнародних публікацій, сертифіката з англійської мови, проходженням закордонного стажування. Звернення науковців до судових інстанцій, гострі дискусії в засобах масової інформації з цього приводу, листи на адресу Комітету з питань освіти, науки та інновацій і народних депутатів України свідчать про необхідність реформування системи вчених звань, яке має бути спрямоване на зменшення державного регулювання у цій сфері і поступового наближення до кращого світового досвіду.

Головними проблемами нових вимог до здобувачів вчених звань є:

недосконала нормативно-правова база з цього питання;

суттєві грошові витрати, пов'язані з виконанням зазначених вимог,

невідповідність сучасному міжнародному досвіду:

одинакові вимоги до представників різних наук.

Варто зазначити, що після прийняття нового Порядку присвоєння вчених звань кількість професорів та доцентів суттєво зменшилась. Якщо у 2015 році звання професора присвоєно 1119 особам, а звання доцента - 4589 особам, то у 2018 році звання професора отримали лише 440 осіб, а звання доцента присвоєно 1220 особам.

На сьогодні в Україні склалася ситуація, за якої присудження наукового ступеня та присвоєння вченого звання, залежить від публікації у закордонних виданнях, проіндексованих у базах даних Scopus та/або Web of Science. У науковій спільноті переважає думка щодо нерівності галузевого представлення у цих виданнях, оскільки наукометричні бази даних Scopus та/або Web of Science орієнтовані головним чином на природничі та технічні науки, що пов’язано з міжнародним характером знань у цих сферах.

Критерій щодо наявності сертифіката «відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) знецінює попередньо здобуті знання з іноземних мов, зокрема, під час навчання в аспірантурі. Окрім того, виглядає дискримінаційною вимога щодо зарахування замість кваліфікаційного документа про знання іноземної мови 10 праць у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science і написаних лише англійською мовою.

Неоднозначно сприймається науковою спільнотою також вимога щодо обов'язковості стажування в країнах ОЕСР або ЄС, оскільки її надто легко обійти за рахунок фірм, які пропонують так званий «науковий туризм». Тому Науковий комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій вважає, що таке стажування може бути бонусом, а не обов’язковою вимогою.

Обговорення питання переросло у жваву дискусію.

Висловлені учасниками заходу зауваження і пропозиції будуть включені до Рекомендацій круглого столу і розглянуті на черговому засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій та направлені органам державної влади для їх втілення у життя.