КОМІТЕТ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ

До протоколу № 67

від 12 липня 2017 року

 Гірська загальноосвітня школа: стан, проблеми, перспективи розвитку

(на прикладі Івано-Франківської області)

Заслухавши та обговоривши інформацію Першого заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Співаковського О.В., директора Департаменту освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації Кімаковича В.Є., директора Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Кононенка Ю.Г. про стан, проблеми, перспективи розвитку гірської загальноосвітньої школи Комітет Верховної ради України з питань науки і освіти відзначає, що органи виконавчої влади та місцевого самоврядування Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської, Львівської областей проводять відповідну роботу щодо дотримання законодавства України про освіту в частині забезпечення функціонування загальноосвітніх навчальних закладів, які функціонують в гірських населених пунктах.

Гірські загальноосвітні школи функціонують на території 27 районів чотирьох областей України: Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Черновецької. Статус гірських мають близько 600 загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчається понад 120 тисяч учнів. Зокрема, тільки в Івано-Франківській області третина загальноосвітніх навчальних закладів (245 навчальних закладів) розташована в гірській місцевості. У Закарпатській області зі 667 загальноосвітніх навчальних закладів, 105 розташовані на висоті 400 метрів і вище на рівнем моря. В гірській місцевості зазначених областей функціонує 7 гімназій, 3 ліцеї та 209 дошкільних навчальних заклади. Варто зазначити, що протягом останніх п’яти років в основному збережена мережа гірських загальноосвітніх навчальних закладів, завдяки затвердженим обласним програмам розвитку освітньої галузі в регіоні здійснюється підтримка гірських загальноосвітніх навчальних закладів за рахунок бюджетів усіх рівнів.

Разом з тим, крім труднощів, які переживає освіта в Україні, навчальні заклади, розташовані в гірській місцевості мають ще й свої специфічні проблеми. Проживання в умовах рідкорозселеності, значної віддаленості окремих ділянок та осель від школи, специфічні особливості господарювання, ландшафтно-природні особливості гір та ризики, що викликаються такими катаклізмами, як повені, снігові замети, вітровії, бездоріжжя тощо, формують не лише особливий характер і світосприймання горян, але й неминуче відбиваються на роботі гірської школи. Гальмівними чинниками в розвитку освітніх закладів гірської місцевості є також економічна слабкість регіонів, демографічні впливи, недостатнє кадрове забезпечення, віддаленість від культурних центрів та інше.

Не зважаючи на складність економічної ситуації на державному рівні вкрай важливо забезпечити фінансування гірських шкіл в повному обсязі відповідно до чинного законодавства, включаючи всі складники навчального плану, в тому числі і його варіативний (складник); вдосконалення формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, зокрема, в частині збільшення розрахункових коефіцієнтів утримання навчальних закладів, пришкільних шкіл-інтернатів тощо; поліпшення технології формування місцевих бюджетів в частині збільшення видатків та утримання навчальних закладів розташованих у населених пунктах з малою чисельністю; підвищення соціальних гарантій педагогічних працівників, зокрема тих, які працюють в сільській місцевості та в гірських населених пунктах, тощо.

Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в :

1. Інформацію директора Департаменту освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації Кімаковича В.Є. про стан, проблеми, перспективи розвитку гірської загальноосвітньої школи взяти до відома.

2. Комітету Верховній Раді України з питань науки і освіти:

2.1. Звернутися до Кабінету Міністрів України з клопотанням про виділення коштів з державного фонду регіонального розвитку для фінансової підтримки пілотного регіонального проекту “Розбудова нової української школи в гірській місцевості Українських Карпат”.

2.2. Внести на обговорення Робочої групи з підготовки до другого читання проекту базового Закону України “Про освіту” (реєстр. № 3491-д) уточнюючі пропозиції до статті 13 “Територіальна доступність повної загальної середньої освіти” в частині функціонування пришкільних інтернатів (гуртожитків) при закладах системи загальної середньої освіти, які розташовані в гірській місцевості.

2.3. Під час розгляду на засіданні Комітету проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення прав працюючих громадян” (реєстр. № 6038) підтримати пропозиції щодо відновлення попередніх редакцій статей 95, 96 Кодексу законів про працю України, а також статей 3, 6, 7 Закону України “Про оплату праці” в частині встановлення основних принципів формування системи оплати праці працівників бюджетної сфери.

2.4. Під час розгляду проекту на засіданні Комітету проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірських населених пунктів” (реєстр. № 6439) підтримати пропозиції щодо збільшення тарифних ставок, пенсійного забезпечення для працівників медичних, освітніх закладів, закладів культури та інших бюджетних установ, які розташовані на території високогірних населених пунктів.

3. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

3.1. Всебічно сприяти збереженню та розвитку мережі навчально-виховних комплексів та інших закладів, що здійснюють дошкільну підготовку дітей та надають освітні послуги на подальших щаблях навчання, в тому числі й профільну освіту, охоплюючи дітей з найвіддаленіших гірських поселень.

3.2. Розробити Концепцію сільської загальноосвітньої школи, в якій визначити місію та роль гірської школи як важливої ланки регіональної освіти, як осередку збереження своєрідних традицій, що розвиваються в нових умовах, які покликані збалансувати природньо-етнічні, інноваційні впливи засобами інформаційних технологій.

3.3. Вивчити доцільність впровадження пільгового оподаткування для новостворених підприємницьких структур на території гірських районів, які у процесі виробничої діяльності надаватимуть допомогу у розвитку соціально-освітніх послуг або здійснення інфраструктурного забезпечення цих територій.

3.4. Розробити довгострокову програму розвитку гірських територій, яка визначить їх статус (як об’єкта регулювання), створить правові засади для їх розвитку, забезпечить формування освітнього середовища для школярів зазначених територій.

3.5. Реалізувати міжвідомчі програми, спрямовані на повернення до гірського села випускників вищих навчальних закладів і фахівців соціальної сфери, яких потребують такі населені пункти (лікарів, учителів, працівників культури), шляхом надання першого робочого місця, можливості отримати житло тощо.

3.6. Вивчити питання щодо доцільність створення Всеукраїнського фонду підтримки розвитку гірських територій, акумулювавши кошти (від відрахувань господарюючих суб’єктів усіх форм власності в розмірі 1,5 % їхніх доходів) для цільового використання в сфері освіти та стимулювання роботи молодих педагогічних кадрів.

3.7. Розглянути питання щодо внесення змін до чинного законодавства в частині виключення з розміру заробітної плати доплат, зокрема доплат за класне керівництво, перевірку зошитів та інших доплат за виконання додаткової педагогічної роботи, надбавок за вислугу років та за престижність педагогічної праці та інших виплат тим працівникам, заробітна плата яких менша від розміру заробітної плати 3200 гривень.

3.8. Щорічно під час підготовки проекту Закону України “Про Державний бюджет України” передбачати асигнування на капітальні ремонти автошляхів до навчальних закладів, а також придбання шкільних автобусів, в тому числі підвищеної прохідності для навчальних закладів, розташованих у сільській місцевості.

4. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України:

4.1. Спільно з Міністерством фінансів України розглянути питання щодо унормування відповідно до умов і потреб гірських регіонів кількісних показників функціонування класів, шкіл, освітніх округів, що не можуть бути тотожними з кількісними показниками, встановленими для традиційних чи рівнинних освітніх закладів, (наповнюваність класів, кількість учнів в опорній школі, вимоги до формування освітнього округу, зокрема, дозволивши в гірській місцевості функціонування освітнього округу на базі однієї школи).

4.2. Забезпечити безумовне фінансування в повному обсязі варіативного компонента навчального плану, ширше використовувати його для поглиблення знань учнів про рідний край, соціально-економічні особливості життя і господарювання в горах, на підготовку до вибору майбутньої професії (а почасти і її здобуття) в системі профільного навчання.

4.3. Розглянути ініціативу громадськості Івано-Франківської області питання запровадження пілотного проекту “Розбудова Нової української школи в гірській місцевості”.

4.4. Вивчити питання щодо доцільності внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України № 944 від 05.08.2016 року щодо надання можливості створення, окрім філій опорних навчальних закладів, класів-комплектів у малочисельних школах І ступеня гірських районів.

5. Рекомендувати Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Чернівецькій обласним державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування:

5.1. Проаналізувати стан виконання цільових регіональних програм розвитку освіти. У разі необхідності розробити регіональні стратегії і програми розвитку гірських районів на основі наявного ресурсного потенціалу та існуючих потреб у наданні освітніх послуг конкретних гірських територій.

5.2. Забезпечити отримання учнями загальноосвітніх навчальних закладів, розташованих у гірській місцевості, якісних освітніх послуг, організуючи навчання дітей початкових класів максимально наближено до місця проживання.

5.3. Налагодити опіку над гірськими школами з боку вищих навчальних закладів, закладів професійно-технічної освіти, виробничих організацій та структур, які зацікавлені в підготовці випускників як майбутніх спеціалістів відповідної галузі.

5.4. Вивчити питання щодо доцільності створення на рівні областей, у яких функціонують гірські школи спеціального освітянського телевізійного каналу, який спільно з Інтернет-мережею дозволяв би ефективно обмінюватися інформацією та досвідом використання сучасних технологій, в тому числі й дистанційного навчання, в гірських школах, а також вестиме різноманітні навчально-пізнавальні програми, телепередачі тощо.

5.5. Врахувати особливості гірської місцевості в формуванні мережі загальноосвітніх навчальних закладів І –ІІІ ступенів, максимально зберегти такі заклади для здобуття повної загальної середньої освіти, при цьому передбачити індивідуальні форми навчання для повноцінної реалізації профільного навчання, включаючи очно-заочні, інформальні, дуальні, (дистанційні, екстернатні) форми. В умовах розвитку процесів децентралізації, посилення відповідальності місцевої влади за розвиток освіти, практикувати створення громадських об’єднань, асоціацій, що об’єднують представників влади, вчителів, що працюють в закладах гірської місцевості.

5.6. Забезпечити реалізацію відповідних державних програм, проектів, надаючи пріоритет гірській школі в оснащенні комп’ютерною технікою, зміцненні її матеріально-технічної бази та стовідсотковому підключенню до Інтернету.

5.7. Забезпечувати умови для поступового відновлення діяльності раніше закритих закладів освітньо-культурного призначення та відкриття нових у гірських сільських населених пунктах, забезпечити відповідне фінансування їх органами місцевої влади.

5.8. У процесі шкільного навчання забезпечити розвиток практичних умінь, навичок, компетентностей учнів, необхідних для залучення до продуктивної праці та оволодіння певною професією шляхом відкриття спеціальних груп, класів професійних курсів, факультативів на базі опорних шкіл, що фінансуються в повному обсязі.

5.9. Максимально зберегти та сприяти розвитку мережі вечірньо-змінних шкіл заочної форми навчання та сприяти функціонуванню навчально-консультативних пунктів.

5.10. У віддалених населених пунктах, що входять до однієї об’єднаної територіальної громади, окрім опорної школи, зберегти загальноосвітні навчальні заклади І-ІІІ ступенів з іншими профілями навчання.

5.11. Під час підготовки та ухвалення рішень про бюджет області передбачати асигнування на закупівлю для гірських шкіл автотранспортних засобів (шкільних автобусів) підвищеної прохідності.

6. Рекомендувати Національній академії педагогічних наук України:

6.1. Узагальнити досвід науково-дослідної лабораторії Національної академії наук України “Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство” з метою подальшого розповсюдження досвіду, використання регіонального ентографічного компонента як важливого засобу національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

6.2. Для успішної реалізації навчальних програм в загальноосвітніх школах гірської місцевості розробити науково-методичний супровід індивідуальних форм навчання в класах з малою чисельністю учнів.

6.3. Розробити методики та технології організації навчання в з’єднаних класах (класах-комплектах) початкової школи.

7. Контроль за виконанням рішення покласти на Першого заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Співаковського О.В.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про внесення змін до Умов прийому на навчання

до вищих навчальних закладів України

Чемпіони і призери Олімпійських і Паралімпійських ігор відповідно до частини тринадцятої статті 44 Закону України “Про вищу освіту” мали право на зарахування поза конкурсом за спеціальностями в галузі фізичної культури та спорту. Однак Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 911-VIII від 24.12.2015 частину тринадцяту статті 44 Закону України “Про вищу освіту” було виключено, а відповідно ця категорія абітурієнтів позбавлена зарахування поза конкурсом.

Водночас Умовами прийому на навчання до вищих навчальних закладів у 2017 році передбачено, що особам, які є членами збірних команд України, які брали участь у міжнародних олімпіадах, перелік яких визначений Міністерством освіти і науки України, чемпіонам і призерам Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських ігор зараховуються оцінки по 200 балів з двох вступних випробувань за вибором вступника.

Заслухавши інформацію заступника Голови Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, народного депутата України Силантьєва Д.О. щодо необхідності відновлення пільгових умов вступу до державних і комунальних вищих навчальних закладів фізкультурно-спортивного спрямування для спортсменів, які є чемпіонами або призерами Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських ігор, Чемпіонатів світу та Європи, Всесвітніх ігор з неолімпійських видів спорту, а також переможців Чемпіонатів України з олімпійських видів спорту, та враховуючи виступи інших учасників засідання, Комітет в и р і ш и в:

1. Інформацію заступника Голови Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, народного депутата України Силантьєва Д.О. взяти до відома.

2. Кабінету Міністрів України:

2.1. Підготувати проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” (щодо вдосконалення прийому на навчання до вищих навчальних закладів України) та внести його на розгляд Верховної Ради України.

3. Міністерству освіти і науки України:

3.1. При підготовці Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України у 2018 році врахувати пропозиції народних депутатів України, висловлені під цього засідання.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на народного депутата України, Першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського О.В.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про проект Постанови про відзначення 100-ліття від часу заснування Національної академії наук України (реєстр. № 6471 від 18.05.2017), поданий народними депутатами України Кременем Т.Д., Співаковським О.В., Княжицьким М.Л., Бриченком І.В., Кириленком І.Г. та ін.).

Комітет розглянув проект Постанови Верховної Ради України про відзначення 100-ліття від часу заснування Національної академії наук України (реєстр. № 6471 від 18.05.2017), поданий народними депутатами України Кременем Т.Д., Співаковським О.В., Княжицьким М.Л., Бриченком І.В., Кириленком І.Г. та ін.) та відзначає, що Національна академія наук України є вищою державною науковою самоврядною організацією України, яка організовує і здійснює фундаментальні і прикладні наукові дослідження, а також координує проведення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях України, має широке визнання і авторитет у світовому науковому середовищі.

27 листопада 2018 року виповниться 100 років від часу заснування Національної академії наук України.

З метою відзначення цього ювілею на державному рівні та відповідно до звернення Загальних зборів Національної академії наук України від 13 квітня 2017 року народними депутатами України було розроблено проект Постанови Верховної Ради України про відзначення 100-ліття від часу заснування Національної академії наук України реєстр. № 6471 від 18.05.2017.

Міністерство освіти і науки України погодило вказаний проект постанови без зауважень та пропозицій. Разом з тим Міністерство фінансів України та Національна академія наук України вказали на прийняття Указу Президента України від 18.05.2017 № 136/2017 “Про відзначення 100-річчя Національної академії наук України”. Оскільки окремі положення вказаного Указу Президента України та проекту Постанови Верховної Ради України про відзначення 100-ліття від часу заснування Національної академії наук України перекликаються, то варто їх узгодити.

З урахуванням проведеного обговорення Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до частини третьої статті 138 Закону України “Про Регламент Верховної Ради України” проект Постанови Верховної Ради України про відзначення 100-ліття від часу заснування Національної академії наук України (реєстр. № 6471 від 18.05.2017), поданий народними депутатами України Кременем Т.Д., Співаковським О.В., Княжицьким М.Л., Бриченком І.В., Кириленком І.Г. та іншими, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу.

2. Направити це рішення до головного комітету, а саме Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про проект Постанови Верховної Ради України “Про присудження Премії Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок за 2016 рік”

Заслухавши інформацію Першого заступника Голови Комітету Співаковського О.В. та розглянувши подання Конкурсної комісії з присудження іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених і призначення Премії Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок робіт на присудження вказаної Премії Верховної Ради України, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Підтримати подання Конкурсної комісії з присудження іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених і призначення Премії Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок та проект Постанови Верховної Ради України “Про присудження Премії Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок за 2016 рік” та внести його на розгляд Верховної Ради України.

2. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до частини третьої статті 138 Закону України “Про Регламент Верховної Ради України” проект Постанови Верховної Ради України “Про присудження Премії Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок за 2016 рік” за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу та у цілому.

3. Доповідачем та співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України із зазначеного питання визначити Першого заступника Голови Комітету О.В. Співаковського.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на Голову підкомітету з питань науки, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності І.Г. Кириленка.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про проект Постанови Верховної Ради України “Про призначення у 2017 році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених”

Заслухавши інформацію Першого заступника Голови Комітету Співаковського О.В. та розглянувши подання Конкурсної комісії з присудження іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених і призначення Премії Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок робіт на присудження у 2017 році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Підтримати подання Конкурсної комісії з присудження іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених і призначення Премії Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок, а також проект Постанови Верховної Ради України “Про призначення у 2017 році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених” та внести його на розгляд Верховної Ради України.

2. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до частини третьої статті 138 Закону України “Про Регламент Верховної Ради України” проект Постанови Верховної Ради України “Про призначення у 2017 році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених” за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу та у цілому.

3. Доповідачем та співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України із зазначеного питання визначити Першого заступника Голови Комітету О.В. Співаковського.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на Голову підкомітету з питань науки, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності І.Г. Кириленка.

Перший заступник

Голови Комітету                                         О.В. Співаковський

Про проект Постанови Верховної Ради України

“Про внесення змін до постанов Верховної Ради України

“Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених” та “Про Премію Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок”

Заслухавши інформацію Першого заступника Голови Комітету Співаковського О.В. про проект Постанови Верховної Ради України “Про внесення змін до постанов Верховної Ради України “Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених” та “Про Премію Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок”, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти з метою приведення вказаних постанов Верховної Ради України у відповідність із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність” та державним стандартом України, а також задля підвищення престижності іменних стипендій та Премії Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених в и р і ш и в:

1. Підтримати проект Постанови Верховної Ради України “Про внесення змін до постанов Верховної Ради України “Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених” та “Про Премію Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок” та внести його на розгляд Верховної Ради України.

2. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до частини третьої статті 138 Закону України “Про Регламент Верховної Ради України” проект Постанови Верховної Ради України “Про внесення змін до постанов Верховної Ради України “Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених” та “Про Премію Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок” за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу та у цілому.

3. Доповідачем та співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України із зазначеного питання визначити Першого заступника Голови Комітету О.В. Співаковського.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на Голову підкомітету з питань науки, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності І.Г. Кириленка.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо відновлення прав працюючих пенсіонерів

на отримання пенсії (реєстр. № 5671 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Комітет розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення прав працюючих пенсіонерів на отримання пенсії (реєстр. № 5671 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. і зазначає таке.

Кабінет Міністрів України направив висновок Міністерства соціальної політики України, яке не підтримало законопроект і у своєму висновку зазначило про існування у міжнародному законодавстві положення про те, що виплата пенсії може бути припинена зовсім або частково особам, які перебувають на державному забезпеченні, а встановлені обмеження в Україні є тимчасовими для поліпшення фінансового стану Пенсійного фонду. Для реалізації законопроекту визначено необхідність вишукання додаткових коштів у обсязі 2,5 млрд. грн. на 2017 рік., а у Пояснювальній записці до законопроекту не наведено економічних обрахунків щодо фінансового забезпечення аналізованого законопроекту. За цих підстав Міністерство фінансів теж не підтримує зазначений законопроект, так само і фахівці Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України вказують на необхідність удосконалення системи пенсійного забезпечення.

Міністерство освіти і науки України в межах компетенції розглянуло та не має зауважень до законопроекту, що розглядається.

Профспілка працівників освіти і науки України виступає за відновлення прав працюючих пенсіонерів на отримання пенсій у повному розмірі, що були порушенні з прийняттям Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

За висновком Національної академії правових наук України, законопроект реєстраційний № 5671 від 19.01.2017 потрібно підтримати, оскільки відповідно до статей 1, 3 Конституції України держава не може довільно відмовлятися від узятих на себе фінансових зобов’язань, передбачених законами. Кожен, хто працює і сплачує єдиний соціальний внесок, є учасником солідарної пенсійної системи. Особа, що за законом набула права на пенсію, виконала свої зобов'язання щодо участі в цій системі, а значить може претендувати на відповідні пенсійні виплати. Працюючі пенсіонери продовжують сплачувати єдиний соціальний внесок із своєї заробітної плати. Тому позбавляти їх пенсії або зменшувати розмір пенсії є абсолютно незаконним.

Враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з метою забезпечення соціальної справедливості щодо пенсійного забезпечення працюючих пенсіонерів, Національна академія правових наук України вважає за необхідне підтримати внесений народними депутатами України Н.Ю. Королевською та Ю.В. Солодом проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення прав працюючих пенсіонерів на отримання пенсії (реєстр № 5671 від 19.01.2017).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України підтримує прийняття вказаного проекту за основу у першому читанні і вважає, що він забезпечить дотримання принципів загальнообов’язкового державного пенсійного страхування щодо рівноправності застрахованих осіб при отриманні пенсійних виплат та виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також дотримання конституційних прав громадян щодо рівності їх перед законом.

Головний комітет, а саме Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, підтримує запропоновані законопроектом зміни, спрямовані на відновлення соціальної справедливості стосовно працюючих пенсіонерів і рекомендує Верховній Раді України за наслідками розгляду в першому читанні прийняти його за основу.

З урахуванням проведеного обговорення Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення прав працюючих пенсіонерів на отримання пенсії (реєстр. № 5671 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. за результатами його розгляду в першому читанні прийняти за основу.

2. Направити це рішення до головного комітету, а саме Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Перший заступник

Голови Комітету                                         О.В. Співаковський

Про проект Закону України про внесення змін до Закону України

“Про Державний бюджет України на 2017 рік” щодо фінансового забезпечення бюджетної програми підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів (реєстр. № 6136 від 24.02.2017), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Дубініним О.І., Батенком Т.І., Шевченком В.Л., Купрієм В.М., Дідичем В.В.

Проектом Закону пропонується внести зміни до Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік”, а саме до Додатку 3 “Розподіл видатків Державного бюджету України на 2017 рік”, запровадивши нову бюджетну програму КПКВК 2201260 “Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів”, що надасть можливість створити більш сприятливі умови для підготовки кадрів, здатних забезпечити інноваційний розвиток держави та підвищення якості організації навчального процесу, що в свою чергу допоможе провести ефективне реформування вищої освіти України та її входження в європейський простір вищої освіти. Великі сподівання на заклади післядипломної освіти покладаються і у перепідготовці педагогів для нової української школи.

Запропоновані зміни є доцільними в контексті норм Закону України “Про вищу освіту” та схваленого Комітетом до другого читання проекту Закону України “Про освіту”.

Збільшення видатків за зазначеною бюджетною програмою автори законодавчої ініціативи пропонують здійснити за рахунок відповідного зменшення видатків за бюджетною програмою КПКВК 0111010 “Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України”, які планувалося спрямувати на збільшення заробітної плати народних депутатів України та працівників Апарату Верховної Ради України.

До Комітету надійшли експертні висновки Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Національної академії правових наук України, Інституту законодавства Верховної Ради України, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України.

Міністерство освіти і науки України підтримує законопроект, пропонуючи при цьому уточнити назву бюджетної програми та викласти її в такій редакції: “КПКВК 2201260 “Підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів”.

Міністерство фінансів України також підтримує проект Закону за умови врахування його пропозицій. Зокрема, Міністерство пропонує передбачити збільшення видатків за існуючою у Державному бюджеті України на 2017 рік бюджетною програмою КПКВК 2201250 “Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, керівних працівників і спеціалістів харчової, переробної промисловості та агропромислового комплексу, медичних та фармацевтичних кадрів”.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України, погоджуючись в цілому з суб’єктом права законодавчої ініціативи щодо необхідності забезпечення належної якості навчально-наукового процесу у вищій школі, висловило свої зауваження і пропозиції до проекту Закону та звертає увагу на те, що 22 червня цього року Верховною Радою України у першому читанні прийнято урядовий проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” (реєстр. № 6600 від 21.06.2017). Тому Головне науково-експертне управління вважає за доцільне розглядати пропозиції законопроекту № 6136 при підготовці законопроекту реєстр. № 6600 до другого читання.

Виходячи з викладеного, Комітет в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” щодо фінансового забезпечення бюджетної програми підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів (реєстр. № 6136 від 24.02.2017), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Дубініним О.І., Батенком Т.І., Шевченком В.Л., Купрієм В.М., Дідичем В.В., за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу.

2. Надіслати рішення до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про проект Закону України про внесення змін до Закону України

“Про дошкільну освіту” щодо розширення можливостей для створення

та діяльності дошкільних навчальних закладів різних форм власності

(реєстр. № 6164 від 07.03.2017), поданий Кабінетом Міністрів України

Проектом Закону України шляхом внесення змін до чинного Закону України “Про дошкільну освіту” пропонується: 1) з метою розширення мережі дошкільних навчальних закладів внести зміни до порядку утворення, реорганізації та ліквідації дошкільного навчального закладу корпоративних (на засадах державно-приватного партнерства) та інших форм власності; 2) визначити джерела фінансування корпоративних дошкільних навчальних закладів; 3) врегулювати функціонування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах; 3) уточнити (деталізувати) вікову періодизацію дітей дошкільного віку; 4) доповнити перелік учасників навчально-виховного процесу; 5) уточнити порядок призначення керівників дошкільних навчальних закладів, а також визначити інші положення пов’язані із функціонуванням дошкільних навчальних закладів.

Як зазначено у Пояснювальній записці до законопроекту його метою є створення можливостей для забезпечення дошкільною освітою дітей відповідно до потреб шляхом розширення мережі дошкільних навчальних закладів за рахунок створення дитячих садків різних форм власності.

Проект акту погоджено без зауважень Міністерством соціальної політики України, Міністерством охорони здоров’я України; погоджено із зауваженнями Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Зокрема, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку наголошує на тому, що реалізація норм та положень законопроекту має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює низку пропозицій та зауважень до змісту законопроекту. Так Головне науково-експертне управління звертає увагу на неузгодженість деяких норм проекту з чинними законами “Про освіту” і “Про загальну середню освіту”, зокрема щодо вікової періодизації дітей дошкільного віку; із Законом “Про ліцензування видів господарської діяльності” в частині ліцензування господарської діяльності з надання освітніх послуг; некоректність застосування поняття “корпоративний” щодо дошкільного навчального закладу відповідно до норм та положень Господарського кодексу України, Закону України “Про державно-приватне партнерство”, тощо.

Національна академія педагогічних наук України, Українська асоціація районних і обласних рад, в цілому, позитивно оцінюючи зміст та структуру законопроекту, висловлює низку слушних зауважень, які потрібно врахувати під час остаточного ухвалення акту.

Асоціація міст України, ЦК Профспілки працівників освіти і науки України погоджує законопроект без зауважень.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету звертає увагу на те, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості місцевих бюджетів.

Враховуючи викладене, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про дошкільну освіту” щодо розширення можливостей для створення та діяльності дошкільних навчальних закладів різних форм власності (реєстр. № 6164 від 07.03.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

2. Доручити Першому заступнику Голови Комітету Співаковському О.В. представити висновки Комітету на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Перший заступник

Голови Комітету                                         О.В. Співаковський

Про проект Закону України про внесення змін до Закону України

“Про вищу освіту” щодо статусу керівника вищого навчального закладу

(реєстр. № 1151 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Петьовкою В.В.

Метою прийняття законопроекту є необхідність уніфікації назв посад керівників у вищих навчальних закладах та унеможливлення ситуації, коли фактичне керівництво вищим навчальним закладом здійснюється іншою особою (президентом, почесним президентом, почесним ректором тощо).

Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни до Закону України “Про вищу освіту”, зокрема:

1) передбачити єдине найменування посади для керівника вищого навчального закладу – ректор; 

2) встановити, що ректор є вищою посадовою особою вищого навчального закладу;

3) визначити, що статут вищого навчального закладу не може передбачати утворення посад почесних керівників (президентів, ректорів тощо) та інших посад, на які покладається виконання повноважень керівника вищого навчального закладу.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, розглянувши законопроект, висловило до нього низку зауважень. Зокрема, передбачена у проекті Закону термінологічна уніфікація назви посади керівника вищого навчального закладу не узгоджується з ч. 1 ст. 20 Закону України “Про освіту”, яка до керівника навчального закладу відносить директора, ректора, президента тощо, що зумовлено функціонуванням різних типів вищих навчальних закладів (університет, академія, інститут, коледж) визначених у ст. 28 Закону України “Про вищу освіту”.

В абзаці другому частини першої статті 34 проекту Закону пропонується визначити, що ректор є вищою посадовою особою вищого навчального закладу, що, на думку Головного науково-експертного управління, виглядає недостатньо обґрунтованим і таким, що не має юридичного навантаження, адже іншої вищої посадової особи у вищому навчальному закладі немає.

Зайвим також є припис, який забороняє покладання на почесних керівників виконання повноважень керівника вищого навчального закладу, адже така заборона фактично встановлена частиною першою статті 34 Закону України “Про вищу освіту”, згідно з якою безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Виглядає сумнівною і пропозиція проекту Закону, згідно з якою статут вищого навчального закладу не може передбачати утворення посад почесних керівників (президентів, ректорів тощо), адже вона не узгоджується з проголошеним у Законі України “Про вищу освіту” принципом автономії вищих навчальних закладів. Окрім того, зважаючи на те, що у законопроекті зміни вносяться до однієї статті 34 Закону, відповідно до вимог законодавчої техніки це слід було б відобразити у назві законопроекту.

Міністерство освіти і науки України у листі від 24.02.2015 р.№ 1/10-643 також висловило низку зауважень до законопроекту і вважає, що його прийняття суперечить основній засаді Закону України “Про вищу освіту” - автономії вищих навчальних закладів і не вирішить проблеми двовладдя, яка реально існує у деяких вищих навчальних закладах.

Розглянувши проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо статусу керівника вищого навчального закладу (реєстр. № 1151 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Петьовкою В.В., і враховуючи зауваження і пропозиції Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України, Комітет в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини третьої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо статусу керівника вищого навчального закладу ( реєстр. № 1151 від 02.12.2014),  поданий народним депутатом України Петьовкою В.В., повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

2. Доручити виступити від Комітету при розгляді цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народному депутату України, Першому заступнику Голови Комітету з питань науки і освіти  О.Співаковському.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про дошкільну освіту” (щодо можливості задоволення потреб переселенців та комплектування груп дошкільного навчального закладу) (реєстр. № 1182 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фаєрмарком С.О.

Проектом Закону України шляхом внесення змін до частини другої статті 14 України “Про дошкільну освіту” встановити рекомендаційний характер вимог до граничної наповнюваності груп у дошкільних навчальних закладах і за умови виконання основних завдань дошкільної освіти та вимог Базового компоненту дошкільної освіти передбачити можливість засновникам (власникам) таких закладів встановлювати іншу наповнюваність груп залежно від демографічної ситуації.

На даний час відповідно до Закону України “Про дошкільну освіту” наповнюваність груп у дошкільних навчальних закладах становить: для дітей віком до одного року – до 10 осіб; для дітей віком від одного до трьох років – до 15 осіб; для дітей віком від трьох до шести (семи) років – до 20 осіб; різновікові – до 15 осіб; з короткотривалим і цілодобовим перебуванням дітей – до 10 осіб; у оздоровчий період – до 15 осіб.

Отже законопроектом пропонується надати право засновнику (власнику) дошкільних навчальних закладів самостійно встановлювати іншу наповнюваність груп дітьми.

Головне науково-експерте управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку наголошує, що назва законопроекту дещо не відповідає змісту законодавчої ініціативи, адже виходячи із його назви можна робити висновок про те, що в ньому йдеться про можливість задоволення потреб переселенців, проте у ньому фактично пропонується лише змінити кількісні вимоги до наповнюваності груп у дошкільних навчальних закладах для всіх категорій громадян.

Міністерство освіти і науки України не підтримує проект закону, оскільки зміна нормативу наповнюваності груп у дошкільних навчальних закладах може спровокувати збільшення чисельності дітей в групах, що суперечить Санітарним нормам та правилам “облаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей” та призведе до зниження якості дошкільної освіти, створення загроз до захворюваності дітей, навантаження на педагогічних працівників тощо.

Варто погодитися також і з таким загальним висновком Головного науково-експертного управління: “порушені в законопроекті проблем доцільно вирішувати шляхом збільшення мережі дошкільних навчальних закладів, а не шляхом зміни нормативів наповнюваності груп у закладах дошкільної освіти у бік їх збільшення без визначення кількісних параметрів”.

Виходячи з викладеного, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про дошкільну освіту” (щодо можливості задоволення потреб переселенців та комплектування груп дошкільного навчального закладу) (реєстр. № 1182 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фаєрмарком С.О., відхилити.

2. Доручити Першому заступнику Голови Комітету Співаковському О.В. представити висновки Комітету на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Перший заступник

Голови Комітету                                          О.В. Співаковський

Про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи самоврядування у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах і наближення її до європейських стандартів (реєстр. № 2410а від 17.07.2015), поданий народним депутатом України Сташуком В.Ф.

Проектом Закону України пропонується шляхом внесення відповідних змін до законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту” та “Про позашкільну освіту” визначити порядок формування, організаційно-правові засади діяльності та повноваження ради батьків учнів, вихованців, слухачів, а також внести відповідні зміни щодо порядку призначення керівників відповідних закладів освіти, зокрема встановити процедуру попереднього узгодження їх кандидатур з відповідними радами батьків.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, метою законопроекту є законодавче врегулювання питань у сфері діяльності батьківських об’єднань у навчальних закладах дошкільної, загальної середньої освіти  розроблений з метою законодавчого врегулювання питань у сфері діяльності батьківських об’єднань у навчальних закладах дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, адже, на думку суб’єкта законодавчої ініціативи, відсутність законодавчо визначених засад функціонування батьківських формувань створює ризики зловживань у цій сфері.

Насамперед, потрібно відзначити таке. Розглядаючи законопроект ми повинні брати до уваги ту обставину, що Комітетом підготовлено до другого читання проект базового Закону України “Про освіту”, в якому комплексно поставлені питання функціонування системи освіти, в тому числі питання управління нею.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, розглянувши законопроект вважає “за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно відхилити”. ГНЕУ висловлює низку слушних зауважень, зокрема такі: 

1. У законопроекті пропонується нормативно врегулювати діяльність ради батьків учнів, вихованців, слухачів, зокрема внутрішні питання організації та діяльності ради батьків, а також надмірно деталізувати процедуру та порядок її роботи, що має регулюватися у відповідних статутах (чи положеннях), а не законом.

2. У новій редакції ст. 26 Закону України «Про загальну середню освіту» пропонується здійснювати призначення на посаду керівника державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням висновку ради батьків учнів цього закладу. Крім того, положеннями ст. 26 Закону передбачається, що “у випадку надання радою батьків негативного висновку стосовно запропонованої кандидатури на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу, власник (для державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладів – відповідний орган управління освітою) зобов’язаний на протязі чотирнадцяти календарних днів з дня одержання висновку, внести на розгляд ради батьків учнів загальноосвітнього навчального закладу іншу кандидатуру”.

Така пропозиція законопроекту не узгоджується з приписами чинного законодавства, адже, згідно зі ст. 20 Закону України “Про освіту”, ст. 26 Закону України “Про загальну середню освіту” та п. 3 Порядку призначення на посаду керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 13.10.2015р., призначення керівників відповідних навчальних закладів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, іншими центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать навчальні заклади і здійснюється за результатами конкурсного відбору, що проводиться відповідно до вищезгаданого Порядку, шляхом укладення контракту.

3. У законопроекті передбачається надання права ради батьків учнів, вихованців у разі незадовільної роботи працівника, педагогічного або адміністративного працівника загальноосвітнього, дошкільного навчального закладу вносити керівнику цього закладу та/або органу управління освітою, засновнику вмотивоване подання про його звільнення, або вносити пропозиції “щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності” (ст. 11-1 Закону України “Про позашкільну освіту”).

Але не враховуються приписи Кодексом законів про працю. Відповідно до нього саме він регулює трудові відносини в усіх сферах, зокрема, визначає порядок та особливості розірвання трудового договору та застосування дисциплінарних стягнень.

Тому виходячи з вищезазначеного, вбачається сумнівною доцільність надати право раді батьків учнів розглядати робочі навчальні плани, що є прямою складовою освітньої системи і належить до компетенції фахівців освітньої галузі, зокрема педагогів.

Міністерство освіти і науки України не підтримує законопроект, наголошуючи, що законопроектом на практиці передбачається “створення нового керівного органу громадського самоврядування у складі навчального закладу – ради батьків, яка при цьому за своїм статусом має бути “добровільно, прибутковою організацією”, пропонується встанови ти імперативну вимогу до осіб, діти вихованці) яких навчаються у відповідному навчальному закладі, створити громадське об’єднання, що суперечить вимогам частини першої статті 36 Конституції України та статті 3 Закону “Про громадські об’єднання” згідно з якими гарантується право особи на свободу об’єднання”.

Виходячи з вищевикладеного Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи самоврядування у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів і наближення її до європейських стандартів (реєстр. № 2410а від 17.07.2015), поданий народним депутатом України Сташуком В.Ф., відхилити.

2. Доручити Першому заступнику Голови Комітету Співаковському О.В. представити висновки Комітету на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про проект Закону України про розвиток галузевої науки

(реєстр. № 4237 від 16.03.2016), поданий народними депутатами України

Вілкулом О.Ю., Д. Колєсніковим Д.В., Шпеновим Д.Ю., Павловим К.Ю., Гальченком А.В.

Комітет розглянув проект Закону України про розвиток галузевої науки (реєстр. № 4237 від 16.03.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Шпеновим Д.Ю., Павловим К.Ю., Гальченком А.В., та з урахуванням проведеного обговорення, а також беручи до уваги висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, Комітету з питань запобігання і протидії корупції, Комітету з питань європейської інтеграції, Міністерства освіти і науки України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства юстиції України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства культури України, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук України, Профспілки працівників освіти і науки України, в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту другого частини першої статті 114 Закону України “Про Регламент Верховної Ради України” проект Закону України про розвиток галузевої науки (реєстр. № 4237 від 16.03.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Шпеновим Д.Ю., Павловим К.Ю., Гальченком А.В., за наслідками розгляду у першому читанні, відхилити.

2. Доповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України з цього питання визначити Першого заступника Голови Комітету Співаковського О.В.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про проект Закону України про внесення змін до статті 28 Закону України “Про загальну середню освіту” щодо обов’язків педагогічних працівників системи загальної середньої освіти (реєстр. № 4539 від 28.04.2016), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О., Кременем Т.Д., Бриченком І.В., Підберезняком В.І., Дирівим А.Б., Котвіцьким І.О., Княжицьким М.Л., Дейдейєм Є.С.

Законопроектом пропонується доповнити частиною другою статтю 28 Закону України “Про загальну середню освіту”, якою визначити конкретний перелік прав та обов’язків педагогічних працівників системи загальної середньої освіти.

Метою законопроекту відповідно до Пояснювальної записки є “законодавче встановлення обов’язків педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів та усунення суспільної напруги, яка виникла завдяки загальності такої норми в Законі України “Про загальну середню освіту”.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зазначено, що у чинному законодавстві про освіту визначено обов’язки педагогічних працівників системи освіти, зокрема й загальної середньої освіти. Так у статті 56 чинного базового Закону України “Про освіту” визначено обов’язки педагогічних та науково-педагогічних працівників, а приписом чинної редакції статті 28 спеціального Закону України “Про загальну середню освіту” передбачено, що права та обов’язки педагогічних працівників системи загальної середньої освіти визначаються Конституцією України, Законом України “Про освіту”, Кодексом законів про працю України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Більшість положень проекту нової редакції статті 28 Закону дублює повністю або частково вже закріплені законодавчі приписи. Означене повною мірою стосується, абз. 3 ч. 2 ст. 28 проекту Закону, який повторює положення абз. 4 ч. 1 ст. 56 Закону України “Про освіту”, абз. 4 ч. 2 ст. 28 проекту Закону – абз. 5 ч. 1 ст. 56 Закону України “Про освіту”, абз. 6 ч. 2 ст. 28 проекту Закону – абз. 6 ч. 1 ст. 56 Закону України “Про освіту”, абз. 1 ч. 2 ст. 28 проекту Закону відтворює припис абз. 5 п. 86 Положення про загальноосвітній навчальний заклад.

Крім того, обов’язки педагогічних працівників системи загальної середньої освіти детально визначаються в Положенні про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778, яким в п. 86 унормовано розширений перелік таких обов’язків. У п. 72 зазначеного Положення передбачено, що права та обов’язки учасників навчально-виховного процесу визначаються, окрім вищезгаданих законодавчих актів та цього Положення, ще й статутом та правилами внутрішнього розпорядку відповідного навчального закладу.

Головне науково-експертне управління справедливо зауважує, що запровадження норми про встановлення обов’язку педагогічних працівників “при настанні нещасних випадків, травмування учнів негайно вжити заходів щодо надання першої долікарської допомоги” (абз. 5 ч. 2 ст. 28 Закону), не узгоджується з частинами 2 та 4 ст. 22 Закону України “Про загальну середню освіту”, згідно з якими контроль за охороною здоров’я та якістю харчування учнів (вихованців) покладається на органи охорони здоров’я; а учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності забезпечуються медичним обслуговуванням, що здійснюється медичними працівниками, які входять до штату цих закладів або відповідних закладів охорони здоров'я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Отже, надання першої медичної допомоги у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється кваліфікованими медичними працівникам, а не педагогічними працівниками.

Сумнівною є й запропонована норма щодо покладання обов’язків на учителів здійснювати щотижневе інформування батьків учнів (або осіб, які їх замінюють) про досягнення учнів протягом навчального року. Така норма може спрацьовувати у малокомплектних школах. У навчальних закладах з великою чисельністю такі обов’язки призведе до надмірного перевантаження вчителів, адже в середньому учні загальноосвітніх навчальних закладів вивчають 15 предметів. Виходячи з запропонованого, кожний вчитель-предметник, класний керівник чи адміністратор щотижнево повинен поінформувати батька про те, якими є успіхи учня на поточному тижні. І це сотні осіб. Окрім того, законопроектом не передбачено форму такого інформування (усно, письмово: у форматі електронному, письмовому, телефонному чи іншому форматі тощо). Про це переконливо відзначено у експертному висновку Асоціації міст України.

Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України звертають увагу й на те, що до другого читання готується базовий Закон України “Про освіту” (реєстр. № 3491-д), в якому є відповідна стаття “Права і обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників” (стаття 54). Норми та положення статті 54 проекту базового Закону “Про освіту” практично повторюють запропоновані доповнення. До того ж, запропоновані у законопроекті доповнення стосуються лише обов’язків педагогічних працівників, хоча стаття 28 Закону України “Про загальну середню освіту” має назву “Права і обов’язки педагогічних працівників системи загальної середньої освіти”. Тому, логічно було б разом з обов’язками сформулювати також і права педагогічних працівників, а не обмежуватись лише посиланням на чинну норму (п.1 статті 28) Закону України “Про загальну середню освіту”.

Враховуючи викладене, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проект Закону України про внесення змін до статті 28 Закону України “Про загальну середню освіту” щодо обов’язків педагогічних працівників системи загальної середньої освіти (реєстр. № 4539 від 28.04.2016), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О., Кременем Т.Д., Бриченком І.В., Підберезняком В.І., Дирівим А.Б.,  Котвіцьким І.О., Княжицьким М.Л., Дейдейєм Є.С., повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

2. Доручити Першому заступнику Голови Комітету Співаковському О.В. представити висновки Комітету на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” (щодо упорядкування питання виготовлення документів про вищу освіту) (реєстр. № 4938 від 11.07.2016),

поданий народним депутатом України Остапчуком В.М.

Законопроект подано народним депутатом України Остапчуком В.М. У зазначеному акті пропонується шляхом внесення відповідних змін до Закону України “Про вищу освіту” уточнити порядок виготовлення документів про вищу освіту, зокрема, порядок видачі спільних дипломів; передбачити, що інформаційно-технічним адміністратором Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі – ЄДЕБО) може бути юридична особа, яка зареєстрована та провадить діяльність в Україні, послуги якої є предметом закупівлі; підключення вищих навчальних закладів до ЄДЕБО, зберігання даних та користування інформацією здійснюється безкоштовно. Крім того, проектом пропонується виключити із повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки можливість затверджувати форми документів про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка, а також скасувати граничну вартість документів про вищу освіту державного зразка.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило до зазначеного законопроекту низку суттєвих зауважень. Зокрема, на думку фахівців управління, запропонована в законопроекті норма щодо виключення затвердження форми документів про вищу освіту державного зразка із повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки та закріплення цієї функції за Кабінетом Міністрів України вбачається сумнівною, оскільки вона не узгоджується з природою Кабінету Міністрів України як органу загальної компетенції та не відповідає  пункту 1 частини першої статті 7 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”, згідно з яким забезпечення нормативно-правового регулювання відноситься до основних завдань міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах.

Юридично некоректною вбачається і пропозиція законопроекту стосовно спільного подання вчених рад вищих навчальних закладів безпосередньо до Кабінету Міністрів України щодо зразків спільних дипломів.

Міністерство освіти і науки України також не підтримує зазначений законопроект, оскільки запропоновані зміни не враховують норму автономії вищих навчальних закладів, визначену статтями 1, 3, 32, 46, 67 Закону України “Про вищу освіту”.

Окрім того, ЄДЕБО є, зокрема, базою персональних даних. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України “Про захист персональних даних” розпорядником персональних даних, володільцем яких є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, крім цих органів, може бути підприємство державної чи комунальної форми власності, що належить до сфери управління цього органу. Зважаючи на це, визначення надавача послуг з інформаційно-технічного адміністрування ЄДЕБО за результатами процедур закупівель суперечитиме нормам Закону України “Про захист персональних даних”.

Також відповідно до висновку Комітету з питань бюджету від 28.09.2016 року № 04-13/8-2315 (227938) зазначений законопроект матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного бюджету). У разі прийняття його до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року.

Розглянувши проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” (щодо упорядкування питання виготовлення документів про вищу освіту)” (реєстр. № 4938 від 11.07.2016), поданий народним депутатом України Остапчуком В.М., та враховуючи зауваження і пропозиції Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та Міністерства освіти і науки України, Комітет в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини третьої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” (щодо упорядкування питання виготовлення документів про вищу освіту)” (реєстр. № 4938 від 11.07.2016), поданий народним депутатом України Остапчуком В.М., повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

2. Доручити виступити від Комітету при розгляді цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народному депутату України, Першому заступнику Голови Комітету з питань науки і освіти О.В. Співаковському.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про проект Закону України про внесення змін до статті 62 Закону України “Про вищу освіту” (щодо стимулювання академічної успішності та наукової діяльності студентів) (реєстр. № 5147 від 20.09.2016),

поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Законопроект поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В. Зазначеним актом пропонується надати можливість фізичним та юридичним особам запроваджувати стипендіальні програми для здобувачів, які отримують вищу освіту незалежно від форми навчання, а також внести відповідні зміни до порядку призначення і виплати стипендій.

Головне науково-експертне управління, розглянувши цю законодавчу ініціативу, висловило щодо її змісту низку зауважень.

Зокрема, у абзаці першому частини третьої статті 62 Закону України “Про вищу освіту” вже передбачено, що особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені фізичними (юридичними) особами. Тобто, чинні положення цього Закону вже передбачають диспозитивну норму щодо права фізичних і юридичних осіб запроваджувати стипендії.

Визначальним критерієм для надання таких стипендій мають бути успіхи у навчанні, відповідні освітньо-наукові досягнення, перспективні напрями досліджень, а не “територіальний принцип” розташування навчального закладу або окремо взятий заклад освіти, як це передбачено проектом Закону. Окрім того, законопроект не містить достатніх критеріїв або підстав, за яких особи можуть бути включені в “загальнонаціональні чи локальні стипендіальні програми” та не розкриває змісту таких програм, що не узгоджується з принципом правової визначеності.

Також вбачається зайвою пропозиція пункту 2 проекту щодо доповнення чинної статті 62 Закону України “Про вищу освіту”. На думку фахівців Головного науково-експертного управління, зазначене питання відноситься до підзаконного рівня нормативного регулювання суспільних відносин.

Міністерство освіти і науки України також не підтримує прийняття зазначеного законопроекту, оскільки запропоноване законопроектом доповнення до статті 62 Закону України “Про вищу освіту” частиною восьмою щодо широкого громадського обговорення призначення і виплати стипендій уже регламентовано іншими нормативно-правовими актами.

Розглянувши проект Закону України “Про внесення змін до статті 62 Закону України “Про вищу освіту” (щодо стимулювання академічної успішності та наукової діяльності студентів)” (реєстр. № 5147 від 20.09.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., і враховуючи зауваження і пропозиції Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України, Комітет в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” (щодо стимулювання академічної успішності та наукової діяльності студентів)” (реєстр. № 5147 від 20.09.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., відхилити.

2. Доручити виступити від Комітету при розгляді цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народному депутату України, Першому заступнику Голови Комітету з питань науки і освіти О.В. Співаковському.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо призначення, заохочення, притягнення до

дисциплінарної відповідальності та звітування керівників дошкільних,

загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів (реєстр. № 5530 від 12.12.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України “Про місцеве самоврядування в Україні” та “Про освіту” і встановити, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання надання згоди на призначення керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, заслуховуються звіти цих керівників про використання коштів місцевих бюджетів, а також ініціюються питання про заохочення та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Як зазначено у Пояснювальній записці метою і завданнями прийняття цього законопроекту є необхідність уточнення законодавчого регулювання питань призначення, заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звітування керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів у зв’язку з нечіткістю положень багатьох законодавчих актів у сфері освіти в цих питаннях, що є наслідком їх неузгодженості з конституційними вимогами щодо порядку управління об’єктами комунальної власності.

Головне науково-експертне управління, розглянувши поданий законопроект висловив зауваження і пропозиції, які стосуються:

1) неузгодженостей проекту з ідеологією Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, який не наділяє повноваженнями відповідні ради надавати згоду на призначення будь-яких керівників (ст. 26).

Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. З цих міркувань відповідна законодавча пропозиція виглядає дещо нелогічно.

Законопроект не враховує того факту, що навчальні заклади можуть знаходитися в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ та міст, управління якими здійснюють сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, та у спільній власності територіальних громад, управління якими здійснюють районні та обласні ради, які делегують відповідні повноваження районним та обласним державним адміністраціям;

2) запропоновані зміни до частини першої статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування” в частині надання повноважень виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад щодо ініціювання питання про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, а також заслуховувати звіти керівників зазначених закладів, на думку ГНЕУ, не узгоджуються з природою представницьких органів місцевого самоврядування;

3) законопроектом не враховано, що діюче законодавство вже містить норму, яка передбачає звітування керівників, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності відповідних територіальних громад за свою роботу перед виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (п.3, підпункт “а”, ч. 1 статті 29 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Виходячи з викладеного, головне науково-експертне управління пропонує: за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно відхилити.

З цих та інших мотивів законопроект не підтримується Міністерством освіти і науки України, Асоціацією міст України, суттєві зауваження до нього висловило Міністерство юстиції України.

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України справедливо зауважує, що зміни до законодавства про освіту в частині призначення, заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності потрібно розглядати комплексно під час підготовки до другого читання проекту Закону України “Про освіту” (реєстр. № 3491-д), а також розробки та прийняття спеціальних законах у відповідних підгалузях освіти.

Виходячи з викладеного, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення, заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звітування керівників дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів (реєстр. № 5530 від 12.12.2016), поданий народним депутатом України  Бубликом Ю.В., відхилити.

2. Доручити Першому заступнику Голови Комітету Співаковському О.В. представити висновки Комітету на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський

Про затвердження плану роботи Комітету

на період сьомої сесії восьмого скликання

Заслухавши інформацію Першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського О.В. про план роботи Комітету на період сьомої сесії, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

1. Інформацію Першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського О.В. про затвердження плану роботи Комітету з питань науки і освіти на період сьомої сесії восьмого скликання взяти до відома.

2. Затвердити план роботи Комітету з питань науки і освіти на період сьомої сесії восьмого скликання з врахуванням висловлених народними депутатами України пропозицій.

3. Контроль за виконанням рішення покласти на Першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського О.В.

Перший заступник

Голови Комітету                                                 О.В. Співаковський