СТЕНОГРАМА

розширеного засідання Комітету з питань науки і освіти

 

07 вересня 2016 року

 

Веде засідання Перший заступник Голови Комітету

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, вітаю всіх вас тут. З нами сьогодні знаходиться міністр освіти і науки України Лілія Михайлівна Гриневич. Я дякую міністру за можливість прийняти участь, тому що сьогодні  у нас  є дуже важливими два питання.

Перше питання – це  фактично проект Постанови "Про основні напрями бюджетної політики на 2017 рік" (реєстраційний номер 4971) та проектні показники  фінансування освіти і науки з  Державного бюджету України. Зразу  хочу сказати, що від вашої позиції, від спільної позиції Міністерства освіти і науки України  і профільного комітету залежить,  чи все-таки ми повернемося до  виконання прямої норми Закону щодо фінансування  7 відсотків, чи ні. Від  цього дуже є важливим і від цього залежить рішення питання по  базовому Закону "Про освіту".  Бо тільки 7 відсотків, дійсно, можуть забезпечити повне, у повній мірі  виконання цього закону.

Наступне   питання, це буде  про стан  і проблеми вступної  кампанії 2016 року до вищих і професійно-технічних навчальних закладів України. Зразу хочу  зробити ремарку це просто тут так написано, але ми домовились, що оскільки ще продовжується вступ до  професіонально-технічних навчальних закладів України, на прохання Міністерства освіти   і заступника  міністра  Павла  Кузьмовича Хобзея,  ми розглядаємо  тільки першу частину цього питання. Але там   є відповідні звернення в тому  числі, але  інформація буде. Добре. (Шум у залі) Добре, добре, добре. Тим більше міністр каже, що інформація відповідна буде. 

Третє. Про стан забезпечення підручники  загальноосвітніх навчальних закладів України.

Четверте. Про проблеми функціонування   комунального закладу освіти "Дніпропетровський обласний медичний  ліцей-інтернат "Дніпро" (в рамках виконання  відповідних рішень  комітету,  це ще з часів, коли Лілія Михайлівна очолювала комітеті і фактично три звернення  і рішення до цих пір немає, і там потрібно шукати  системне рішення.  Я думаю, ми його також знайдемо.

П'яте. Про  узгоджений план роботи   комітету на період  п'ятої  сесії  восьмого скликання.

І шосте – "Різне".  Там клопотання про відповідні  нагородження.

Шановні  колеги члени комітету, чи є зауваження,  доповнення. Немає, да?

Все, тоді домовились і розпочинаємо нашу роботу.

Я хотів би надати слово по першому питанню міністру освіти і науки України Лілії Михайлівні Гриневич. Будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Доброго дня, шановні народні депутати, доброго дня шановні учасники цього засідання комітету.

Справді питання надзвичайно важливі і дражливі, тому я дуже розраховую, що якраз ми розглядаємо Комітет освіти і науки і майданчик Верховної Ради, як того помічника, який допомагає нам лобіювати інтереси освіти і науки.

Справа в тому, що питання бюджету 2017 року у нас в уряді зараз дуже актуально обговорюється, тому що іде обговорення проекту внесеного бюджету на 2017 рік, тобто вже ніхто не говорить про основні напрями бюджетної політики, ми їх вже затвердили. І хочу вам сказати, що в нас були переговори по основних напрямках бюджетної політики і Міністерство освіти і науки декілька раз надсилало свої пропозиції по цьому документу. Якщо ви на нього подивитеся, він не особливо відрізняється від минулорічного, я маю на увазі за структурою. Ми хотіли в нього додати більше конкретики по освіті і науці – наприклад: про обсяг ВВП чи інші позиції. Але жанр цього документу, принаймні так, як нам пояснили, є ось такий по загальних напрямках і мушу також позитивно сказати, що частину позицій нам вдалося врегулювати. Які позиції нам не вдалося врегулювати, але зараз я можу по деяких з них вже сказати, що ми вирішили ці питання проектуючи державний бюджет.

Ясно поки я не бачу проекту бюджету, я не можу стверджувати, але в переговорах з Міністерством фінансів і на урядових нарадах я зараз доповім вам в якому це стані.

По-перше, ми надсилали свої матеріали до комітету Верховної Ради, щоб ви бачили наші листи і зауваження. І для нас було принципово врахування в освітній субвенції коштів на здобуття загальної середньої освіти учнями професійно-технічних навчальних закладів та професійної підготовки за спеціальностями загальнодержавного значення. І це повинно відповідати рішенню по професійно-технічній освіті, яка має бути тільки на обласному рівні, як ми домовилися, як є в проекті про професійну освіту, який зараз, закону, який узгоджується ще в Кабміні. І так само ми домовились, що мусить бути ця субвенція, яка йде відповідно за дітьми до професійно-технічних навчальних закладів.

На жаль, не доповнили розділ цим, немає в нас цього доповнення в напрямках. Проте зараз при розмові і обговоренні бюджету, ми вже практично узгодили врахування освітньої субвенції на здобуття загальної середньої освіти, яка буде направлятись в професійно-технічні заклади. Це є вже узгоджений факт.

Чого ми ще не узгодили, це ми подали до Кабінету Міністрів постанову про професії загальнодержавного значення. І наша пропозиція – врахувати 800 мільйонів на цю професійну підготовку. Ця пропозиція поки що не підтримана. Ну, принаймні, ще ми не бачили, щоб це була узгоджена позиція, тому що ми всі знаходимося в певному ліміті коштів, дохідної частини бюджету. Я повинна, шановні колеги, також доповісти, щоб всі ми були свідомі одної речі: з 1 січня по 1 липня 2016 року на місцевий рівень надійшло на 23 мільярди гривень більше, ніж в поточний аналогічний період минулого року. 23 мільярди гривень. Це означає, що ці 23 мільярди гривень не потрапили до державного бюджету, і за ними мусять іти певні повноваження.

Нас як Міністерство освіти дуже турбує, і в нас сьогодні була знову чергова нарада з Міністерством регіонального розвитку і Міністерством фінансів, де ми обговорюємо нерівномірність розподілу цих 23 мільярдів. Тому що це отримують міста, які є великі, які мають інфраструктуру, які мають велику кількість платників податків. А інші не можуть справитися з своїми повноваженнями. І йшла мова якраз про механізми вирівнювання для того, щоб могти справлятися з цими повноваженнями.

Ми також виступили проти норми щодо процесу реформування вищих навчальних закладів І-го, ІІ-го рівня акредитації в  2017 році, покладаючись на Закон про  вищу освіту. Хоча в Законі  про державний бюджет, і я хочу привернути увагу депутатів колег, написано про  2016 рік. І тому це потрібно теж буде обговорювати і вносити як депутатську ініціативу.

На даний  момент наші переговори  з  Міністерством фінансів і з  урядом в цілому, бо ми  підняли це питання на уряді, є такими, що нам дозволяють говорити про те, що все-таки вищі навчальні заклади І-го,ІІ-го рівня  акредитації будуть централізовано фінансуватися з державного рівня. Принаймні 2017 рік, ми… Але все одно нам треба виробити певну лінію, систему, з приводу цих закладів, бо дехто з них  входить в структуру вищих навчальних закладів, деякі не входять і треба  зрозуміти, як ми рухаємося з ними далі.

Ми прочитали позицію Комітету з питань науки та освіти, щоб не забирати багато часу, бо  її  буде зараз доповідати Олександр Володимирович. Ми підтримуємо позицію комітету. Ми,  єдине, що можемо сказати, що, беручи участь  в усіх засіданнях, які обговорюють бюджет на 2017 рік, маємо  розуміти, що ми маємо, ну, окреслені ліміти бюджету і маємо  враховувати тенденцію до децентралізації. І ті  процеси, які зараз відбуваються, говорять про те, що фінансова децентралізація, тобто передача коштів на місця, буде тільки  поглиблюватися.

 Я можу відповісти на окремі запитання, але  мене попередили, Олександр Володимирович, що сьогодні обмежені в у часі, тому я говорю про головне. Міністерство освіти  і науки підтримує  позицію Комітету з питань освіти і науки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Лілія Михайлівна. Шановні колеги, ще раз дякую міністерству, за позицію міністра за  підтримання  позиції комітету. Але зразу хочу сказати, ця ж позиція комітету базувалася на тих даних, які ми отримали  від  Кабміну, від вас. Тому це абсолютно нормально.

Чого сьогодні лімітовано? Чесно скажу, я як просто увійшов в експертну групу "Блока Петра Порошенка", і сьогодні ми повинні розглядати там питання щодо базового Закону про освіту, і чесно скажу, що, ну, моя особиста присутність там є дуже важливою для вирішення таких питань.

Шановні колеги! Дякую. Я також дуже коротко спробую пройтись щодо цього. Тому що ми ведемо окрім цього ще певні переговори через міністра Кабінету Міністрів. І пробуємо впливати на відповідні рішення. Бо ви розумієте, що позиція Прем'єр-міністра, особиста позиція відносно освіти і науки є дуже важливою.

І це ми бачили. Що, коли і Міністерство освіти, і комітет профільний зробили все для того, щоб по стипендіях, по магістратурі і так далі, Прем'єр-міністр, а після цього і Президент особисто, все, сказали, що цього не може просто бути. Тому це гарний приклад того, коли ми спільно розпочинаємо діяти, у нас є важелі впливу на прийняття відповідних рішень.

Хочу також сказати ще раз. Я не коментуючи, але просто це є дуже важливим. Тут Лілія Михайлівна, будемо просити вас як члена Кабінету Міністрів. Я це називаю синдромом війни бюджетів, який відбувся. Просто ніколи Україна ну не мала такого експіріенсу щодо цієї війни, коли децентралізація дала можливість місцевим бюджетам отримати додаткові кошти, з одного боку, а, з іншого боку, локальний егоїзм місцевої влади фактично не дозволив вирішити це питання. І ми це відчули і на підручниках 4-7 класу.

Тобто, розумієте, ну, зрозуміло, місцевих депутатів, коли вони як отримували кошти, так їх і отримали. Їх стало більше. Але вони нікому нічого не повинні. І вони вирішили за рахунок цього вирішувати інші проблеми. Тому просто будемо просити, що в Бюджетному кодексі обов'язково повинні бути запобіжники, з-за яких вони не можуть використовувати, наприклад, кошти при таких-то умовах не на вирішення освітніх проблем.

Тоді буде зрозуміло, що в цьому точковому місці буде здійснена гучна пропозиція додаткових коштів. Бо, дійсно, наприклад, це місто маленьке, нема відповідної монетарної  бази, податкової бази, для вирішення питань. І це буде абсолютно нормально. Але шаблони рішення повинні бути. І тут я хочу сказати, що наші позиція з Міністерством освіти і науки на 99 процентів абсолютно погоджені, крім, ну, на мій погляд, одні речі є, дуже важливої. Я все-таки виходжу з того, я особисто, я не знаю, як мої колеги народні депутати, але ми і працюємо на округах, це проблема профтехосвіти. Я все-таки, як то кажуть, за те, що все-таки це – зона національної державної політики. І ми повинні, якщо ми йдемо до моделі, наприклад, передачі вже на місцевий рівень, то це повинно відбуватися так, щоби ми змогли там за 3, за 4 роки не втратити ту потужну систему професійної освіти, яку ми маємо. За рахунок  того, що ми  прийняли несистемні рішення, а після цього несистемні рішення привели до того, що в ручному режимі почали все це вирішувати.

Тому, Лілія Михайлівна, якщо це можливо, ми повинні все-таки запобігти тому, і, скажімо, повинні  бути якісь пропорції, наприклад, що 60 відсотків в таких-то роках, це все-таки повинно йти за рахунок Державного бюджету.

Я от завтра… я сьогодні зачитаю, там є звернення заступника Луганської обласної державної адміністрації, вона тільки що телефонувала, і у нас ситуація по профтехосвіті, по державному замовленню… тобто нема на місцях механізму, як це робити. Люди цьому не навчені, і там є дуже великі проблеми. В результаті ми отримаємо те, що ми отримали, що сьогодні політичний майданчик був, на якому, фактично, сказали, що ми там убиваємо профтехосвіту. Тому ми повинні тут, і від Міністерства тут, я скажу, головна буде роль, і комітет це підтримає, і ми будемо, обіцяємо лобіювати ці питання. але все-таки, я думаю, до доки поки ми не провели відповідні трансформації, структурні зміни в системи профтехосвіти, не можна зразу отак от віддати даже на обласний рівень. Все-таки це повинна бути зона державної політики.

І коли ми говорили з Володимиром Борисовичем Гройсманом, то давайте подивимося тоді розподіл коштів. Тоді не все там повинно йти на місцевий рівень. Це що стосується війни бюджетів.

Наступне, от дуже важливе, я хочу це під стенограму сказати. От дивіться, проектом основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік, прогнозний номінальний валовий внутрішній продукт визначений на рівні 2 трильйони 584,9  мільярда гривень. У порівнянні з ВВП 2016 року, він збільшився  на 14,2 відсотки. 

Шановні колеги, а коли ми подивились  на структуру, які даються до системи освіти, то там у нас  зменшення на  16, на 28 і 1 десяту  відсотка.  Шановні колеги,  ну так точно не може бути. Якщо ВВП  йде вгору,  то і відповідно, хоча б як мінімум, збільшення повинно відбутись по системі освіти на ті ж   14,2 відсотки, бо це розбалансування системи, так не може система працювати.

Тим більше, в посланні Президента  України і я тут звертаюсь до Мінфіну, хочу сказати, Президент чітко сказав,  що на наступний рік 3 відсотки, вже не  5 відсотків піде на армію, бо головні проблеми все-таки для армії вирішили, на 75 відсотків армія наша контрактна.

А у нас  освіта –  це другий фронт. Бо, розумієте, ми програли, в першу чергу, війну  в Криму за рахунок вчителів, ми програли  війну  от в тих зонах, де є, де йде АТО, за рахунок  того, що фактично  були люди зомбовані і так далі.   Освіта – це наш другий фронт. І тому як мінімум, ще раз  хочу підкреслити,  як мінімум, якщо   збільшується ВВП на 14,2 відсотка, відповідно  і витрати на освіту повинні збільшитись на цю суму, на цей процент.

В останньому,  шановні колеги, всі, в останньому всі ці пропозиції є, вони між нами погоджені і я думаю, ми  знайдемо спільний знаменник по профтехосвіті.

Так, Лілія  Михайлівна?

І я думаю, що наша спільна позиція заставить  Мінфін   винести той бюджет, який буде захищати нашу освіту.

Шановні колеги, є пропозиція перейти до…

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Можна, я відповім?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так,  будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я перепрошую, бо ви поставили кілька слушних запитань і зауваг, і я хочу на них відреагувати.

Шановні колеги! По професійно-технічній  освіті, якщо забирати    на рівень держави, звичайно, нам би це найбільш, це мені б  дуже насправді подобалося, але тоді нам треба  перерозподіляти ті доходи, які ми вже кинули на місця і це зіткнеться з величезним спротивом.

Тому, якщо в парламенті буде проведена така робота, що можна перерозподілити і назад забрати в державний бюджет. Але принаймні переговори з рівня уряду, з Асоціацією міст, з іншими дуже складні. І не може йтися про те, щоб піднімати якісь податки знов назад, наверх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто назад вже не можливо.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. От в чому проблема. Тому ми просимо, і це наше прохання, щоб у вашій позиції, яку ви будете голосувати, зафіксувати, що для забезпечення належного фінансування в умовах децентралізації передбачити в Бюджетному кодексі та Законі "Про Держбюджет…" обов'язки місцевого самоврядування щодо фінансування освіти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей, так.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Бо не може бути таке, що мер тримає на депозитах, на депозитних рахунках сотні мільйонів гривень і не виплачує заробітну плату і стипендію в професійно-технічній освіті. Ми будемо публічно з цим воювати, але він при цьому має і порушувати закон, щоб нести свою відповідальність.

І по регіональному замовленню на рівні областей. У нас є в Законі "Про … бюджет" 2016 року недоопрацювання, є помилка. Там, де міста обласного значення, написано: "Регіональне державне замовлення", а там, де області упустили слово "регіональне замовлення".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, от.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. І деякі області все одно зарезервували регіональне замовлення. А ті області, які мають доскіпливе фінуправління, а таких є 3, вони не зарезервували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, і Луганськ також.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Так, я знаю, бо я якраз була в Попасній, в Луганській області перед початком нового навчального року, і знаю добре цю ситуацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми 27-го там будемо.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Тому в мене прохання знову до комітету, до народних депутатів внести цю поправочку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Борис Григорович, будь ласка, давайте все в стенограму, окремо, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оце слово внести, внести… Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Але запобіжники дійсно повинні бути, і чітко виписані для того, щоб місцева влада тільки через порушення закону, да, могла не виплачувати заробітну плату. Оце є дуже важливим. Але і запобіжник такий, що, коли, наприклад, місцева влада дійсно не має коштів, Лілія Михайлівна, це також повинно бути…

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …то резервний фонд повинен відпрацювати миттєво, да, ці речі. Щоб люди, студенти і так далі не страждали від того, що вони своєчасно не отримують…

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. У нас зараз ідуть переговори, от якраз з теперішньої наради можу поінформувати про стабілізаційну дотацію. Ми зараз не можемо говорити ні про її обсяг, ніщо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Але ми вважаємо, що мусять бути механізми вирівнювання. Якими вони будуть, але вони будуть передбачені обов'язково в бюджеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю спільну позицію знайшли.

Тепер, шановні колеги, є пропозиція. Максимум, 10 виступаючих, по дві хвилини. По суті, по суті того, що запропонував в рішенні комітет. Це буде зрозумілим, ми просто будемо вносити необхідні зміни і все. Тому потім не ображайтесь, коли я буду, ну, заперечувати проти продовження.

І перше слово, будь ласка, Ковтунець Володимир… Я правильно, так, Володимир Віталійович? Чи у нас…

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. До речі, дозвольте мені, все-таки мені представити першого заступника міністра Володимира Віталійовича Ковтунця, який буде також відповідати за взаємозв'язки з Верховною Радою, тобто всі документи, все, що потрібно, будь ласка, він контактна особа. Народний депутат України другого скликання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Володимир Віталійович Ковтунець, перший заступник міністра освіти і науки України. Будь ласка.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Дякую.

Шановні народні депутати! Шановні колеги! Насправді підготовка бюджету почалася дещо раніше ніж парламент прийняв бюджетну резолюцію і дав доручення уряду щодо того як приймати, яким має бути бюджет. Тим не менше, деякі важливі питання вони знайшли відгук в суспільстві і врешті-решт знаходять якесь вирішення.

Безумовно, ми хотіли б мати фінансування освіти на рівні 7 відсотків від ВВП, на тому рівні, який ми мали у кращі роки, починаючи з 2009 року, і норма, яка записана у проекті Закону про освіту. Хоча в такому вигляді цю норму важко виконувати, але це має бути індикативний показник, на який Україна має орієнтуватися, плануючи видатки державного і місцевих бюджетів.

Зараз ми маємо орієнтовно 5,34 відсотка. Те, що заплановано, планується з державного бюджету включно і субвенцію, виходить десь біля половини цієї суми, тобто насправді ще біля 3 відсотків на освіту має бути виділено з місцевих бюджетів. Тому дуже принципова позиція про те, що у Законі про державний бюджет, ще краще у Податковому, пробачте, Бюджетному кодексі має бути норма про те, що органи місцевого самоврядування, яким делегуються відповідні повноваження у сфері освіти, а це державні за Конституцією повноваження, органи місцевого самоврядування повинні певну частку своїх доходів витрачати саме на освіту. На сьогодні частка цих видатків складає 30-40 відсотків від загального фонду видатків місцевого бюджету, не враховуючи субвенції. Тобто виглядає так, що 40 відсотків, це та критична межа, де місцевий бюджет може потребувати певної додаткової підтримки і обговорюються два варіанти – один із них, це дотація певна з бюджету, а другий варіант, можливо, все-таки вписувати в формулу розподілу субвенції певну суму, яка має надаватися тим органам місцевого самоврядування, які витратили відповідну частку своїх коштів на освіту, за попередніми підрахунками 40 відсотків, дехто вважає, що треба ставити відсоток вищій – 60 відсотків, це питання дискусійне, але той орган місцевого самоврядування, який значну частку своїх доходів втрачає на освіту і їх, цих доходів бракує, виникають проблеми, а вони можуть виникнути саме з комунальним господарством, з комунальними послугами, вони повинні отримати цю додаткову підтримку із державного бюджету.

Наступне питання вищої освіти доволі складне, якраз воно збурило суспільство і приємно сказати зараз, що основне питання, яке найбільш обговорювалось, це питання виплати стипендій академічних, воно буде вирішено, стипендії будуть, це вже …… гарантія Президента. В якому вигляді виплачувати стипендії, сьогодні суспільство готове до певної дискусії, значна частина погоджується з тим, що стипендія 800-900 гривень не є належною, що стипендію треба збільшувати, але збільшити загальний фонд, добре було б збільшити цей загальний фонд стипендіальний і вивести до рівня прожиткового мінімуму навряд чи ми зможемо, тобто насправді ми повинні запропонувати розумну формулу виплати стипендії, яка б не була дискримінаційною.

І що дуже важливо, враховуючи проблеми із прийомом, ми будемо обговорювати вступну кампанію. Дуже складні проблеми з набором студентів на технічні, природничі, математичні спеціальності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Педагогічні.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Педагогічні, вчительські.

Є пропозиція саме  студентам цих  спеціальностей суттєво підняти стипендію. Суттєво підняти стипендію для того, щоб стимулювати саме навчання за цими спеціальностями.  Ось в таких параметрах ми зараз…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Володимир Віталійович.

Шановні колеги! Шановні колеги, суспільство повинно  от чути одну дуже важливу руч., що  держава не  скорочує видатки на стипендії. Оце є дуже… Ні, не скорочує! Так, вона хоче їх зробити так, щоб найбільш ефективно ці кошти витрачались, але коли суспільство чує, що хоче скоротити (це до Міністерства фінансів),  то студенти відповідають тортиками. Це спочатку.

Тому ми повинні якраз знайти мессидж для студентів за рахунок якого вони зрозуміють, що це буде мотивувати і це буде, дійсно, давати відповідне рішення.

Я запрошую до  слова Бондаренка Андрія Володимировича, начальника Відділу освіти Міністерства фінансів України. Тишина!

 

БОНДАРЕНКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати і шановні присутні! Я можу коротко поінформувати стосовно формування показників на освіту, оскільки  процес іде активно формування бюджету, але все ж таки деякі цифри можу назвати.

Видатки Державного бюджету на  освіту плануються, ріст планується десь орієнтовно на 7 відсотків, це так приблизно, тому що кінцевих цифр ще немає.  На 7 відсотків збільшити.  Але це ж державний бюджет, тобто місцеві ми не формуємо і не знаємо скільки буде, тому і відсоток ….ВВП зараз назвати важко.

Але в видатках на 17-й рік враховано фінансування з Державного бюджету вищих навчальних закладів державних І, ІІ рівня акредитації. Далі. Також враховано видатки на  здобуття загальної середньої освіти у професійно-технічних навчальних закладах 1.4 мільярди гривень. Також враховано  видатки на видання підручників десь орієнтовно 0,4 мільярди гривень. І також враховано забезпечення, повна потреба  щодо функціонування Національного агентства  з питань якості вищої освіти відповідно до запиту  Міністерства освіти і науки.

Стосовно освітньої субвенції передбачаються нові підходи на 17-й рік, а саме: зокрема передбачається, що  за рахунок субвенції буде виплачуватись тільки зарплата педагогічним працівникам загальноосвітніх навчальних закладів, які   буде піднята десь орієнтовно  на 2 тарифних розряди, ну крім росту  соцстандартів загальних ще на  2 тарифних розряди. Все інше:  утримання і зарплата обслуговуючого  господарського персоналу іде на місцеві бюджети, за рахунок  доходів місцевих бюджетів.

Це основні новації, скажімо так. Приблизно десь так. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Шановні колеги,   тут, оскільки у нас особливий виступаючий, чи є якісь запитання.  Лілія Михайлівна, будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М.  Так, ми спілкуємося з  Мінфіном кожен день, у нас  зараз іде спілкування,  і кожен  день є поступ, рух якийсь  на зустріч. В почули, вже є, певні здобутки у нас є. Але, наприклад,  у нас  от сьогодні  була  нарада. Для нас  дуже важливо, що коли ми віддаємо…

Ви зрозуміли, принцип такий, що освітня  субвенція  забезпечує педагогічний процес, а органи  місцевого самоврядування  з їхніми доходами забезпечують утримання закладів. Моя проблема і значить переконання полягає у тому, що  ці доходи значно різняться по Україні. І ми повинні знайти інструменти вирівнювання, якщо  якимось  органам місцевого самоврядування  не буде вистачати  оплатити комунальні послуги, утримання  цих закладів. І от я зможу сказати, що ми досягли, прогрес полягає у тому, що ми реально  хочемо підняти педагогічним працівникам  заробітну плату, а  вони зараз дуже низько в єдиній тарифній сітці. Але це ми повинні пам'ятати, що у нас є інструменти вирівнювання для тих районів депресивних, в яких немає  розвиненої інфраструктури, платників податків достатньо, і вони мають  належні  доходи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Станіслав Миколайович.

 

_______________. У мене коротке питання. Дякую, Олександр Володимирович, за можливість  задати запитання. Коротке питання до представника Мінфіну.

Перше: вже тут звучало, що ВВП виросте  на 14, а витрати на освіту державні – 7. Чому?

І друге питання, якщо за  останні два роки, чуть більше, витрати на електроенергію виросли в 10 разів, тепло, вода, світло – 4,7, газ – 8, все тут колосально полетіло вгору. То як перекрити оцима 7 відсотками витрати на комунальні послуги, я вже не кажу про заробітну плату? Якщо ми пропорційно не збільшимо, хоча би на рівень інфляції, то нам буде просто кінець, ми не справимося з комунальними послугами. Дякую, вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

БОНДАРЕНКО А.В. Можу відповісти, що в освіти ріст на комунальні послуги закладено в цілому як і по інших сферах, десь орієнтовно на 11 відсотків, ріст. Тобто загальними підходами, окремих підходів не може бути до закладів освіти чи до закладів охорони здоров'я.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А по першому питанню? Дійсно, ми маємо 14,2 відсотка?

 

БОНДАРЕНКО А.В.  Ні, я думаю, що це помилково, якісь розрахунки. Десь ВВП буде рости відсотка на півтора, тобто на 14 відсотків – навряд чи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто, цифри… тоді цифри…

(Загальна дискусія)

Давайте так, тоді ви хочете сказати, що ні. Тобто  ті цифри, які зараз ми маємо, вони не відповідають дійсності?

 

БОНДАРЕНКО А.В. Я не знаю, яка у вас інформація. Десь приблизно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голова секретаріату, тільки швидко, все.

 

ЧИЖЕВСЬКИЙ Б.Г.  Так, коротко. Я перепрошую, ви сказали, що ви не впливаєте на формування місцевих бюджетів, те, що відбувається зараз в Україні, на превеликий жаль, кошмар!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Борис Григорович, будь ласка,  питання.

 

ЧИЖЕВСЬКИЙ Б.Г. Питання, так. Територіальні об'єднання приймають рішення формування бюджету, сплатити за 25 сотих 15 тисяч в рік податку, за 50 сотих, 30 тисяч. Грошей у людей немає!

Друге питання. 70 відсотків учнів, які перейшли в територіальні об'єднання відрізані від будинків творчості, музичної школи, художньої школи, районної  лікарні. Вчителям обов'язково треба пройти медичний огляд, працівникам їдалень отримати санітарні книжки. Хто буде забезпечувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Борис Григорович, давайте так… Шановні колеги, давайте домовимося, ми зараз обговорюємо макроекономічні  показники. Це є  для нас дуже важливим. Тобто … зараз, якщо ми підемо в деталі, це буде неконструктивно.

Моя пропозиція ще раз: нам подали дані, в тому числі, від Кабміну, я читаю ці дані: 2 трильйони 584,9. Ми маємо показники попереднього року, тобто ми маємо ці показники.

Якщо ці показники, які ми отримали від вас, вони не відповідають дійсності і ви їх ще не прорахували, то ще раз я просто зазначаю, що тоді необхідно якось відпрацьовувати. Тоді необхідно якось відпрацьовувати. Тоді ми будемо ставити питання, коли ви будете вносити, ми в парламенті просто зразу скажемо, тоді ми не будемо це розглядати, оскільки ми точно не впевнені в ті цифри. Ми ж збираємо людей, ми обговорюємо ці питання, ми хочемо, щоб просто зрозуміли, що якщо ВВП росте, то відповідно, як мінімум, на такий же відсоток повинна рости освіта. Більше того, ми повинні повернутися до семи відсотків. Ви це повинні зрозуміти, бо якщо цього не буде, не  буде конкурентної переваги України. Оце є дуже важливим, зрозумійте. Тому ми всі разом повинні відстоювати сім відсотків, це абсолютно нормально.

Шановні колеги, йдемо далі. Я запрошую до слова Загороднього Анатолія Глібовича, віце-президента Національної академії наук України.

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Дякую, Олександр Володимирович.

Вельмишановна Лілія Михайлівна, вельмишановний Олександр Володимирович! Національна академія Наук повністю підтримує проект рішення сьогоднішнього засідання  комітету, і ми дуже вдячні за те, що тут враховані всі наші потреби, які нам потрібно, дійсно, для того, щоб ми могли мінімально розвиватися, тому що ті граничні обсяги, вони не дозволяють нам навіть просто виживати. Нам потрібно ще, як мінімум 600 мільйонів для того, щоби просто вижити.

 

_______________.  Це цей рік.

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Ні, це на 2017 рік ми говоримо, а на цей рік уже проїхали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви пропозиції хочете щоб добавили, так?

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Ні! Ні-ні! Це те, що тут записано, все чудово! Спасибі велике!

 

_______________.  Цей рік фінансується нормально?

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г.Ні, не нормально. Цей рік фінансує…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, ви самі чуєте, ми на Погоджувальній раді кожен раз піднімаємо це питання. Також Володимир Михайлович піднімає питання і по профтехосвіті разом. Ну, разом, думаю, ну, це обіцянка і Лілії Михайлівни, і моя  обіцянка, і обіцянка Павелка, який є співавтором цього закону, і обіцянка Голови Верховної Ради, ну, я не знаю, це є наша відповідальність. Ми внесли, підготували, внесли відповідний закон, будемо  дивитися далі.

 

_______________. Коротко відповідь на запитання Івана Григоровича, що фінансування в цьому році. Ну, жалюгідне, і просто ми з острахом чекаємо грудня місяця, коли відбудеться чергове підвищення заробітної плати, на яке, власне, коштів не передбачено. По суті, академія працює в середньому чотири дні на тиждень, тобто режим неповної зайнятості в нас представлений повною мірою.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Перерозподіл коштів державного бюджету за результатами...

 

_______________. Я ще раз дякую комітет за той проект рішення...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми так і будемо робити.

Да, будь ласка.  Леонід Васильович Губерський.

 

ГУБЕРСЬКИЙ Л.В. Дякую, шановний Олександре Володимировичу.

Раз ви згадали за цей рік, я бачу Анатолій Глібович сказав. До речі, хочу задати питання представнику Мінфіну. А чи передбачені кошти компенсувати нам зараз витрати цього року в зв'язку із підвищенням заробітної плати, двічі підвищувалася і стипендія на 11 відсотків, за комуналку взагалі не говорю.

Чому я задаю це питання? Надіслали кілька листів до Мінфіну вже напряму: дайте, нам не вистачає коштів на  зарплату, на стипендії до кінця року. Відповідь була така відомого заступника міністра: ви перегляньте систему оплати праці у вас. А комуналка взагалі не згадується. Що це за відповідь і що це за позиція? Хотілося б почути думку Міністерства фінансів. І це по... не тільки по нашому університету, це скрізь, по КПІ та ж сама ситуація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ж є затверджені поза штатні розписи, кошториси і так далі.

Будь ласка.

 

_______________. Ну, скажімо так, по університету Шевченка – це окреме питання. Тому що у них, ну, єдиний ВУЗ, який... окремий рядок – так, і  єдиний ВУЗ, який платить заробітну плату подвійну, відповідно до Указу Президента всім працівникам. Ні один інший ВУЗ не платить національний всім працівникам подвійну  заробітну плату.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не відповідь, слухайте, ну, статус є відповідний законам...

 

_______________. Я розумію, але є і відповідні видатки бюджету, і є відповідна процедура збільшення видатків бюджету після відповідних висновків Рахункової палати про перевиконання доходів в бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо Кабмін прийме рішення підвищити зарплату, то ви повинні додавати ці кошти.

 

 _______________. Звичайно, я ж кажу, що якщо будуть офіційні висновки, будуть зміни до бюджету, і це  питання буде опрацьоване.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, ну, це, скажімо, не відповідь, це відговорка.

Будь ласка.

 

 _______________. Шановні колеги, профспілка працівників НАН України цілком підтримує проекти  рішення  з цього приводу. Але я хочу сказати ось про що. Шановні друзі, якщо  справи підуть так і далі, то Національна академія наук, заснована відповідно до указу Гетьмана Скоропадського, не більшовиками, а Гетьмана Скоропадського, славетним ученим  Вернадським, має всі шанси  не дожити до свого  100-річного ювілею через два роки.

У нас відбуваються драматичні події. Просто про науку говорити не буде чого, коли щезне головний суб'єкт – науковець.  Минулого року з академії пішло понад 2 тисячі чоловік, і лише за сім місяців цього року академію полишило 4 тисячі 685 чоловік. Ось до чого зводиться реформа під гаслами оптимізації, реформування, і, мабуть, мається на увазі ліквідації. Ну, посудіть самі, середня зарплати в академії – 3 тисячі 857 гривень, при середній по економіці – 5,374. Нижче цієї планки ми ніколи вжитті не опускалися, ми рівнялися на  промисловість. Що ми записали в законі –  чудові дві статті 36 і 48. І там сказано, що з  1 січня 20-го року посадовий оклад ……. повинен вийти на  подвійну по промисловості. Сьогодні подвійна –  12 тисяч по  промисловості, верхня вилка ……. –   3,742. Якщо ми  не почнемо робити з  1 січня 17-го року, а для  цього треба, щоб був відповідний фонд зарплати, а для цього треба, щоб  було фінансування, все, можна забути про закон і про науку в Україні.

До речі, Гюнтер Шток, президент Європейської федерації Академії природничих і гуманітарних наук звернувся 15 грудня до Президента, до Арсенія Петровича, на той час, і Гройсмана, із культурним нагадуванням, шановні, схаменіться. Одне драматичне скорочення – і про науку в Україні,  зокрема,  в особі НАН України, можна  забути. От ми йдемо до того, що за нинішніх очільників в державі Україна залишиться без науки.

Ми  щиро вдячні від  імені профспілки, я хочу подякувати, комітету, його керівнику нинішньому Олександру Володимировичу. Я думаю, що без  третього походу народно-визвольної армії Китаю у нас не обійдеться справа, і лозунги вже  будуть такі. А ви знаєте, вибачте за відвертість, "Банду геть!". Тому що як було, так і залишається. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Ще раз звертаємось до вас.  Будь ласка, це питання дуже важливе. Якщо ми створюємо "сервісну націю" для когось, то це от те, що ми зараз робимо. Дякую.

Я хочу надати слово Губерському Леоніду Васильовичу, президенту спілки ректорів вищих навчальних закладів. Все, добре, просто тут іде, я повинен, може то було   тільки питання.

Я запрошую до слова Якименка Юрія Івановича, першого проректора… Дякуємо.

Тобто, ви  підтримуєте? Для  нас зараз,  шановні колеги,  ще раз,  для нас дуже важливо, а для комітету головне,  якщо ви це підтримуєте, то це для нас  з Лілією Михайлівною база. Для   народних депутатів,  комітету це база для того, щоб  ми сказали: "Все, ми це проговорили, це для нас  фундамент для того,  щоб ми відстоювали ці цифри". Все. І якщо  ми будемо розуміти, що десь там   потрібно виступати, то   повинні розуміти де, що і як, і яким чином.

Я запрошую до слова… Є Кремень Василь Григорович?   Будь ласка, Перший віце-президент, підтримуєте чи ні?    

 

КРЕМЕНЬ В.Г.  Так, я хочу подякувати і  голові комітету, вам. Олександр Володимирович, і міністрові, і присутнім тут за доволі зважене рішення,  і воно вселяє оптимізм. Академія педнаук підтримує це рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Я запрошую до слова Гадзала Ярослава Михайловича, президента Національної  академії аграрних наук  України.

 

ГАДЗАЛО Я.М.  Дякую.

Шановний Олександр Володимирович! Шановна Ліліє Михайлівно! Народні депутати! Шановні друзі! Я, перш за все, також хотів би сказати велике спасибі комітету за те, що врахували цифру, яку ми подавали від Академії в 623 з половиною мільйони гривень, хоча, це 60 відсотків, трошки більше як 60 відсотків від потреби фінансування.

В 2012 році у нас було 523 мільйони. За два останні роки, ви пам’ятаєте,  скільки ми раз збиралися і наоборот, якраз приймалися рішення і Мінфіном, і бюджетним комітетом Верховної Ради, у нас скоротили фінансування  більше як на 40 відсотків. Тому я думаю, що треба, напевно, нам подумати сьогодні як попрацювати з Мінфіном, з урядом і з  бюджетним комітетом, і з  Верховною Радою, бо два роки підряд  ми рішення то приймали, але на 40 відсотків, раз  на 100 мільйонів, а другий раз на 80 зменшилося фінансування. Ми практично за останні 5 років скоротили кількість наукових установ на 40 відсотків і більше як на 50 відсотків (з 12,7 до 5,7 тисячі) працівників-науковців. І якщо ми уважно вчора слухали виступ Президента України, то він якраз зробив наголос на те, що бюджетоутворююча галузь сьогодні – аграрний сектор України, і наповнююча валютна галузь – це також із реалізації продукції сільського господарства. При такому підході у нас сьогодні середня зарплата, якщо в Національній академії 3 тисячі з чимось, то у нас 2 664.

Сьогодні проходять вибори керівників наукових установ відповідно до нового Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність". По великих наукових установах у нас одна кандидатура – це попередній директор, бо більше ніхто не подає документи. Двічі оголошую по місяцю конкурс. Оце інтерес на сьогоднішній день при такому фінансуванні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Михайлович, ви підтримуєте?

 

ГАДЗАЛО  Я.М. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я просто для справки хочу сказати. Вчора в комітеті відбулася зустріч за участю Тараса Дмитровича Кременя з представниками Європейського Союзу. Це експерти, які приїхали проводити аудит в Національній академії і в галузевих академіях себто. І одне з головних висновків, що… Лілія Михайлівна, і вам хочу сказати: один з головних висновків – це повинен виконуватись Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність" щодо фінансування. Бо влада і суспільство може вимагати від Академії наук, від наукової і академічної спільноти тільки тоді ефективності, коли вона фінансує. А якщо ви не фінансуєте, якщо ви спортсмена перед стометровкой не накормили, то як ви можете від нього вимагати ці речі? Тому один з головних аспектів, я звертаюсь ще раз до Мінфіну: ви отримаєте на 37 сторінках англійською мовою висновки ці. Там є речі, по яких можна дискутувати. Але один з головних моментів – це ви повинні виконувати Закон України  "Про наукову і науково-технічну діяльність". Дякую.

Я хочу надати слово… Ви виступали ж уже, да? Андрющенко Андрій Миколайович, директор Тальнівського будівельно-економічного коледжу. І якщо ви не наполягаєте, ми підводимо риску: я надаю слово після цього своїм колегам народним депутатам. Будь ласка.

 

АНДРЮЩЕНКО А.М. Добрий день, шановна пані міністр. Добрий   день, шановні депутати, присутні.

Одне із тих питань, які ми б хотіли підняти як від вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, ми сьогодні вже почули, що н 17-й рік ми залишаємося на загальному державному бюджеті. Але вся біда полягає в тому, що кожен рік, осінь ці питання знову починають підніматися.

І-ІІ рівень акредитації навчальні заклади, вони виконують не лише функцію навчальну, це ще і виховна, це ще і збереження культурного спадку, особливо це стосується невеликих містечок, особливо це стосується провінції. Якщо ви перестанете фінансувати, якщо ви будете кожен рік піднімати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Миколайович, я перепрошую. Ми ж сказали і міністр чітко сказав, і Мінфін, що все, ви залишаєтесь. Ми розуміємо вашу роль, ви ж бачите, по всіх публікаціях ми боремось за те і міністерство, і комітет, і народні депутати за те, щоб… Ви погоджуєтесь з пропозиціями комітету?

 

АНДРЮЩЕНКО А.М.  Так. Якщо на цей рік… Іде мова про майбутнє, іде мова про майбутнє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми розуміємо.

 

АНДРЮЩЕНКО А.М.  Шановні, справа в тому, тут ще ми повинні розглядати питання. До нас звертаються весь час місцева влада, від області, району, ми повинні відповідати і до нас весь час заклики: "Ви повинні відповідати ринку праці, ви повинні відповідати роботодавцям", ми два роки не можемо відкрити жодної спеціальності. Воно заборонено Законом "Про вищу освіту". Сьогодні в коледжі, немає жодного слова про коледжі в Законі "Про вищу освіту". Ми знаємо, що є проект і що нам дозволили, зробили пролонгацію такого, знаєте, "вмирайте повільно". До 18-го року нам дозволили набирати студентів, а далі що?

До 18-го, ну це в проекті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ми вас почули, міністр почув.

 

АНДРЮЩЕНКО А.М.  Добре, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть відповідні пропозиції.

Шановні колеги, я ще хочу надати слово Віктору Олександровичу Огнев'юку. Будь ласка.

 

ОГНЕВ'ЮК В.О. Шановний Олександр Володимирович, шановна Лілія Михайлівна, шановні колеги.

В нас склалася ситуація така, що ми кожного року маємо велику проблему з підручниками і це не залежить від того, хто міністр і міністерство, тому що бюджет побудований таким чином, що в 2016 році видруковуються підручники, де забезпечення учнів у 2016 році.

Цю залежність треба колись розірвати. Потрібно передбачити, мені видається, на наступний рік не 393 мільйони, а подвоїти цю цифру, щоб видати в наступному році підручники для 9 і 10 класів, щоб в наступному році вже цю суму зменшити вдвічі і видавати для тих учнів, які підуть в 2018 році. Тому не буде, розумієте, цієї проблеми постійного недовезення, бо не можна видавати підручник в один рік. Технологічний процес цього не дозволяє, вони не проходять належної апробації і так далі. Я думаю, що це треба питання дуже гостро ставити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні колеги, все, риска підведена. Риска підведена. Переходимо до обговорення.

Тарас Дмитрович Кремінь, народний депутат України.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.  Дорогий Олександр Володимирович! Дорогі колеги! Я буду максимально лаконічним.

Ви знаєте, коли близько місяця тому міністр фінансів запропонував скасувати стипендії це було надзвичайно реакційно для системи освіти і для України в цілому. І реакція була цілком очевидною, ви її почули вчора з вуст Президента. Я думаю, що нам не треба чекати реакції Президента на проект бюджету на наступний рік і показники державного бюджету 2017 року в умовах незадовільного фінансування. Я думаю, що жарти і стипендію це попередження Міністерству фінансів.

Друге. Я вважаю, що 1-2 пункт нашого проекту рішення комітету це вже жовта картка міністерству фінансів. Я все-таки наполягаю і звертаюся до Олександра Володимировича із тим, щоб жодного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Дмитрович, я перепрошую.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.   Щоб жодного нашого засідання наступного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу співробітників секретаріату…

 

КРЕМІНЬ Т.Д.   Присутність…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …ну, не заважайте, будь ласка. У нас представник Міністерства фінансів. Хай він все це почує.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.   Присутність від Міністерства фінансів була не нижче заступника міністра. Я розумію, що заступник міністра з тортом на голові –  це краще ніж усе інше, але це я вважаю не припустимим.

Ми презентували концепцію нової школи. Ми стоїмо на порозі прийняття Закону України "Про освіту". Ми поки що ховаємо очі від представників профтехосвіти. Ми досі дискутуємо стосовно підручників якими забезпечуємо,  скажемо так, у  минулому часі. У нас викликів значно більше. От мені надійшла інформація, наприклад, про те, що  департамент освіти Миколаївської облдержадміністрації перейшов на тригодинний режим роботи у зв'язку з відсутністю коштів.  Я  вважаю,  це  сигнал для Міністерства фінансів, я не кажу за органи місцевого самоврядування. Тому я цілком  підтримую  проект рішення нашого комітету. 

Я  вимагаю від міністра фінансів  прибути на наступне засідання нашого комітету і дати відповіді на  запитання народних депутатів. І не завадило б нам  все-таки до прийняття бюджету  2017 року провести  спільне засідання  нашого комітету і Комітету з питань фінансів.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.  Ну,  ми принципово домовлялись. Я думаю, що, Борис Григорович, переговори є.

Олексій Олексійович Скрипник, народний депутат України.

 

СКРИПНИК О.О. Шановна Лілія Михайлівна, шановні колеги! Я хотів би тільки декілька зауважень. Я вважаю, що все-таки нам треба шукати баланс, і я погоджуюся  з  більшістю тих, що виступали. Єдине, все-таки я  пропонував нам не   забувати, що війна не закінчилась, нікуди ми від цього не ділися. Я  б не хотів би, щоб ми  занадто вважали, щоб все стало добре, і у тому числі  з Міністерством фінансів шукали баланс. Тому що   плюс 7  процентів – це є  рівень  інфляції наступного року, тобто ми залишимось фактично в тих самих грошах, які  є сьогодні. Це з одної сторони. З другої сторони,  видатки на армію у нас   приблизно в  50 разів менше ніж видатки  у нашого  сусіда. Тому  хочемо ми  цього чи не  хочемо, а ми  обов'язково  маємо враховувати цей фактор і пробувати знаходити все-таки  варіанти, яким  чином вижити. І  немає іншого варіанту. Тому варіант запрошення – це дуже добре, але  я думаю, що нам так само  треба зреагувати і на ті фрази, які були  на  зустрічі із заступником міністра фінансів, які, з моєї точки зору, є абсолютно неприпустимими. І як би не самостійність вузів… Ну скажемо так,  як би я був на місці ректорів тих  студентів, які сказали про війну  і про це, я би,  перше, що зробив би, просто попросив би їх написати заяви про звільнення, тому що я вважаю, що це є абсолютно неприпустимо, – стипендії замість війни і так далі і тому подібне. Явно провокація, явно це… Тому в любому випадку я би не хотів, щоб в нас відбувалося протистояння з Міністерством фінансів. А ми пробували в цей тяжкий час не забувати, де ми знаходимося, і шукати варіанти виходу з цієї ситуації, в якій ми є. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олексій Олексійович.

Запрошу до слова Івана Григоровича Кириленка, народного депутата України.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, в нас на засіданні комітету звучать завжди слова підтримки, як кажуть, обоюдні з обох боків: ми підтримуємо вас, ви підтримуєте нас. А коли доходить до залу, виходить і приймати закони і рамкові, і фундаментальні закони. А коли до справи доходить, до голосування за бюджет, не зовсім виходить.

Я при всіх, у нас іде пряма трансляція, при всіх заявляю від імені своєї фракції: я попрацюю з фракцією так, я попрацюю з фракцією так, щоб або це було імплементовано рішення в бюджет на 2017 рік, або ми за нього голосувати не будемо. Я заявляю відповідально! На присутніх тут авторитетних членів комітету приходиться 312 голосів у залі. Покляніться, друзі, перед усім товариством, що ми або через свої фракції проведемо це рішення, або ми не будемо голосувати за такий бюджет, який кидає країну не в прірву, а в незворотні процеси, що країни не буде.

Я не можу без емоцій говорити. 40 років тому, коли Китай,.. уже все розвалювалось, країни не було, оголосили 4 модернізації, ви пам'ятаєте, всі ж досвідчені люди, на першому місці ……….. модернізації стояла наука і освіта. За 40 років ВВП Китаю зріс у 78 разів, і вони завдячують виключно першій модернізації, бо наступне – сільське господарство, промисловість – це зрозуміло, ви бачите все на очах. Бо все інше похідне від науки і освіти, похідне.

Подивіться, відкривайте Інтернет, по публікаціям китайських вчених у світових виданнях на першому місці. Китай уже на першому місці, вже позаду Європейський Союз об'єднаний і Сполучені Штати Америки. Вибачте, з усього світу набрали, своїх не вистачило, з усього світу набрали! Китай – вже перша економіка світу завдяки науці і освіті! "Азійські тигри" – Корея. Війна, не встигла закінчитись війна в Кореї, Південна Корея оголосила модернізацію, на перше місце поставила науку. З усього світу стягли все! Де Південна Корея?

Ми починали незалежність по індексу життя в двадцятці найрозвиненіших країн світу! Україні заздрили всі, що цю країну не втримають, що її понесе-понесе-понесе! Понесло… В двадцятці, тільки в другій сотні. Друге місце в світі ззаду по смертності. Лесото останнє, де 38 років – тривалість життя.

І саме печальне те, що сьогодні проголосували за стипендії і за премії Верховної Ради молодим науковцям, перспективним людям. Заявок поступило менше, ніж премій! А по оцінці по бальній соромно говорити, соромно говорити. Кращі вже поїхали з країни! Незворотні процеси вже пішли, незворотні, друзі!

Тому ще раз, ще раз говорю. Може, ще не пізно, може, ще не пізно. Ви краще знаєте, пізно чи ні. Ми не будемо голосувати за такий бюджет. Або "прогризти" треба все, це не величезні кошти, це  не величезні. Зрозуміло, оборони, з цим все зрозуміло. Але ж ніхто не говорить, що дотації в самій корумпованій структурі НАК "Нафтогаз" в бюджеті вже немає. І уряд  звітує, зекономили на цьому понад 100 мільярдів гривень! Наступний звіт. НАК "Нафтогаз", це "РосУкрЕнерго", НАК "Нафтогаз" отримав 38 мільярдів прибутку! Оце наші перекоси бюджеті.

За рахунок чого такі доходи, коли дотацій немає? За рахунок оцих отут присутніх, тут присутніх. Ну, вибачте, бог із вами, раз зібрали вже такі кошти, раз "содрали", то дайте ж дітям і дайте тим, хто завтра країну може витягнути з пучини цієї. Без науки і освіти ніхто не робив такі прориви, ніхто! Ми на рівень 1990 року до цих пір не вийшли, одна з країн у світі! По рівню інвестиційного голоду і істощєнія, вибачте, виснаження, в п'ятірку найсамих-самих-самих отам… Не хочу країни інші називати, щоб не рекламувати… "мумбу-юмбу". Ну, який… Уже весь світ знає, що найкращі інвестиції – це в мозги. Всі це розуміють, крім тих, хто вносить бюджет в зал Верховної Ради.

Я сказав, друзі, від імені своєї фракції. Колеги, у вас в руках величезний інструментарій. Ви – авторитетні люди в своїх фракціях, не за десятки мільярдів мова йде, не за сотні мільярдів, не за великі кошти. Ви ж чули, що академії говорять, ви ж чули, що за освітню субвенцію говорять. Кістьми  лягли. Або такий бюджет не пройде "під ёлочку", або вирішити питання! Крапка!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Іван Григорович, за емоційний виступ.

Я хочу сказати від себе. Я н фракції БПП також буду  повністю підтримувати цю ідеологію. Ще раз звертаюся до Мінфіну. Вона чітка абсолютно. Ще раз бюджет піднімається – піднімаються витрати на освіту і науку.

Далі, є експертні висновки вже не наших вчених, це – закордонні вчені, 0,5  відсотки на науку віддайте в цьому році, в наступному і так далі, і ми повинні за чотири роки вийти на 1,7.

Шановні колеги, все це повернеться. Робіть бюджет так, щоб  це воно працювало.

Хочу надати слово Володимиру Михайловичу Литвину, народному депутату України.

 

ЛИТВИН В.М. Шановні колеги, я поділяю, в принципі, тут стурбованість, яка звучить. Я тепер розумію, що мені як депутату, який "безприв'язний", простіше приймати рішення, я маю на увазі, незалежне там від  волі вождів фракції.

Разом з тим, мушу сказати, що ця постанова, яку ми з вами одноголосно підтримуємо, вона не буде виконана, оскільки внесуть той бюджет, який внесуть, який буде узгоджений з Міжнародним валютним фондом, і за той бюджет проголосують. А Міжнародний валютний фонд не цікавить наша наука і наша освіта, і все разом взяте. Я думаю, що ми тут повинні бути  реалістами.

Відносно того, що в нас війна, я думаю, що багато хто хоче, щоб у нас війна продовжувалася до безкінечності. Бо як тільки вона закінчиться, тоді спитають, а чому ж нічого не робиться.

І ще один момент в цьому плані, ви  знаєте, є міжнародно визнані стандарти, що таке поліцейська держава. Якщо силовий блок перевищує Збройні Сили України, то це за всіма ознаками – поліцейська держава. У нас в два рази поліцейська держава і ви подивиться, які тратяться кошти і які останнім часом створюються структури і які зарплати там отримують. І до того, щоб в деяких структурах уже засекречують дані про зарплати, хоча від державних чиновників вимагають повною публічності. Я структури не називаю, думаю, що всі здогадуються. Давайте будемо відверто сказати, ми в міністерстві... в системі освіти створили також структури, на яких потрібні величезні кошти. І представник міністерства, він сказав... Міністерства фінансів, що повністю буде фінансування, буде всім, тільки не буде учню тому і бідному вчителю.

Кажуть, у нас не вистачає коштів, 400 мільйонів знайшли на фінансування політичних партій, знайшли і розподілили вже кошти. А чого Мінфін такий, в першу чергу, не сказав, що не вистачає коштів і не виплачують сьогодні по іншим статтям. Я стверджую, повірте, я знаю, що говорю, кошти є, тільки не туди направляються.

Давайте хоча б раз порахували по всім тим законам, які прийняли, який повинен бути бюджет. І показали б країні, і сказали, що нам треба ще три бюджети, щоб виконати ці закони, а потім визначали б пріоритети. Але коли потрібно, то ви прекрасно розумієте, приймають закон, щоби законом, папірцем затулити оці негативні настрої людей      .

От, мені бачиться, що невипадково прозвучала інформація від міністра, як він поправить ситуацію... міністра фінансів, я маю на увазі, ситуацію в  системі освіти і в охороні здоров'я: мінус стипендії, мінус комунальні послуги, да. І що там ще? Мінус профтехосвіту. Після того поправили міністра. Якщо це діє одна державна система, або міністр також безприв'язний, так, вибачте мені за це грубе слово, або це передвиборчий хід, щоб, можливо, мовляв, будуть вибори, і ми тут продемонстрували, як ми любимо найбільшу  галузь. Іншого пояснення я тут абсолютно не знаходжу. Але це дуже небезпечна гра.

Відносно того, що ми приймаємо постанови і у тому числі й сьогодні, я хотів би нагадати всім людям, хто ставить підписи, що постанови Верховної Ради України  різнозначні з законом. При нинішній Конституції.

От  хтось, мабуть, випадково чи що  поклав Закон про державного службовця, що він повинен робити. Якщо  він не згоджується,  він повинен вимагати письмового доручення, потім він не буде відповідати за невиконання тих чи інших законів. Ситуація змінюється. Тому я думаю, що ми тут  повинні всі виходити з того, що є закон. У тому числі Закон "Про вищу освіту", у тому числі є і Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність", які абсолютно не виконуються.

Відносно того, що багато    на місцях заробляють. Повірте, я належу до числа тих депутатів, як і всі тут присутні, який працює постійно на окрузі. І я знаю краще, ніж знає Мінфін, яка ситуація з фінансами на місцевому рівні. Да, сьогодні є зайві кошти у тих місцях, де зосереджені військові. Наприклад, місто Новоград-Волинський Житомирської області. ……….місто. Зарплата велика, ПДФО впало. Мер міста говорить: "Нема кому освоювати кошти". Бо нема кому робити. Всі у кого руки нормально налаштовані,  виїхали за кордон, нема кому здійснювати ремонти в системі освіти. А кошти виділені великі  для міста, я вам скажу, 60 мільйонів. Додатково.

А що взяти в Ємільчине, ураженим Чорнобилем? Один лісгосп. І які у них кошти. Я вам скажу…

Другий приклад наведу. Прийняли Закон  "Про державну службу". Згідно цього закону прийнята Постанова  Кабінету Міністрів  України "Про підвищення зарплати  державних службовців". Ви знаєте за рахунок кого?  За рахунок місцевих бюджетів. І сьогодні в районі виділяють від 700 тисяч, якщо невеликий район, до мільйона на утримання державних службовців, на підвищену заробітну плату. І мені керівники  районних рад говорять: "Ми не знаєм куди очі дівати. У лікарні, де провели велику реформу – дозволили доступ в реанімації. Та нехай би вони спочатку поїхали  і подивились, що  ця реанімація не закривається,  бо там нічого не має крім лікарів, які на руках тримають людей. 

Вони зробили велику реформу для країни! Я так емоційно це кажу, бо витримати неможливо, коли до тебе приходить жінка і говорить: "От    мені 65 тисяч на заміну клапана". Я телефоную директору, або в першу чергу президенту Академії медичних наук  і прошу, на коліна готовий стати,  їй  треба, або вмерти, або зробити. Ну щось будемо робити.

А тепер їм кажуть, що?    Міністр фінансів виступає і говорить: "Вони  заробляють, ми їх фінансувати не будемо". Вони, в принципі, не вмруть інститути, але людина туди не зайде, в цей інститут, бо вони  скажуть: "Принеси гроші".  Ну треба таке додуматись сказати на всю країну! Тому я  свій цей крик емоційний звершую.

Нам треба розібратись, що в цих 23-х мільярдах лежить? Все скинули на місцеві бюджети. Я згоден, що  треба тоді виписати, що місцеві органи влади повинні в першу чергу освіту і охорону здоров'я, тоді  буде, в принципі, правильно,  у них не будуть вимагати, щоб вони давали гроші державних службовців. Давайте, ми це рішення  проведемо, але інші сфери аж кричать тому нам треба і Академію медичних наук підтримати.

Я розумію, що президент Академії наук вже махнув  рукою. Ще не махнув, так? Але ті кошти ж потрібно – це ж високоспеціалізована   медична допомога.  І сьогодні, ви розумієте, що із 100 відсотків звернень, 99 – це проблема рак, сьогодні хіміопрепаратів немає, це серце, це катаракта, це суглоби і таке інше.

Тому нам треба в повній мірі  і відстоювати прийняття цієї постанови. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Володимир Михайлович.

Я хочу надати ще слово Лілії Михайлівні Гриневич, яка може відповісти  на ті питання, які тут виникли.  Будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М.  Я, мабуть, не зможу відповісти на всі питання, які  виникли, тому що  я сама поділяю  цю велику тривогу. Але ті питання, які піднімались, на які я можу відреагувати, які в нашій компетенції Міністерства освіти і науки, –  це підручники  і вищі навчальні закладі І-ІІ ступеня  акредитації.

Справа  у тому, що питання того, що молодший спеціаліст  не є  вища освіта, це питання, яке вже обговорювалось  на стадії  прийняття Закону  "Про вищу освіту". І його зараз  ревізувати як такого неможливо. Можливо лише… Я реагую на вашу тезу "нас кинули помирати повільно", тобто  2017 рік  продовжили центральне фінансування. А що, яка альтернатива, повернути, зараз знову  сказати, що це вища освіта?  Отже, нам потрібно, я власне привертаю увагу і комітету, і  розумію, що це завдання для Міністерства освіти, щоб ми спільно з вами все-таки виробили поетапний план  розуміння того, хто залишається у вищій освіті, залишається у складі вищих навчальних  закладів, а хто стає частиною  професійної освіти і стає вищою професійною освітою, тобто в кожного є закладу своя специфіка, свій потенціал.   Ми вітаємо можливість  забезпечення наступності у складі  вищих навчальних закладів і не будемо створювати  тут бар'єри, навпаки будемо сприяти. Але все одно треба  вже нарешті прийняти рішення і зробити план, тому що весь час оцією облудною надією, що давайте відмінимо взагалі цю норму, ну нічого не відбувається. Тому, можливо,  варто навіть окремий пункт рішення з приводу такого спільного плану, який ми  зробимо разом з вами. Не ми вам його насунемо зверху, а разом з вами.

Відносно  підручників.  Я погоджуюся з Віктором Олександровичем, який прекрасно знає всю логістику створення підручників, і це, справді, велика проблема. Я єдине хочу доповісти, на фоні всього поганого, що, звичайно, є в наших реаліях, вперше за багато останніх років ми надрукували  8 клас вчасно. І діти  починають з новими підручниками 8 класу новий навчальний  рік. Це було для нас просто  завдання дуже важливе і ми  його виконали. А 4-й, 7-й клас, у нас буде зараз це питання, і ми будемо опрацьовувати. Звичайно, що робити на рік уперед друк підручників, це була б нормальна логіка, але дуже важко в умовах такого проблемного бюджету вирвати додаткові кошти ще на ітерацію підручників на наступний рік.

Будемо пробувати, я готова ще раз і ще раз звертатися, але я розумію також ті обмеження по бюджету, які також будуть доповідати і, зокрема, депутатам Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лілія Михайлівна.

Я просто хочу сказати, що план такий – приймаємо базовий закон, тут же приймаємо, переходимо до базової професійно-технічної освіти і вищої професійно-технічної освіти і це унормує якраз всі ті речі, про які зараз іде мова, але до 1 січня ми повинні ці речі прийняти. Я на скільки знаю, у вас ці два законопроекти про професійне…

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Про професійну згоджується в Кабміні, а про вищу професійну ми не можемо навіть зараз починати це питання без прийняття Закону "Про освіту" де вказано це в "Перехідних положеннях".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, домовились.

Шановні колеги, є пропозиція голосувати.

Хто за пропозиції комітету, які у вас роздані, прошу проголосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Шановні колеги, ми переходимо до другого питання, яке також стосується абсолютно всіх, бо фактично так чи інакше в рамках старої моделі, яка сьогодні є і яка є головним інструментом формування державного замовлення, ми можемо критикувати, ні, але є законодавча база і ми її повинні виконувати. Тому сьогодні наше завдання розглянути друге питання про стан проблеми вступної кампанії 2016 року до вищих професійно, так, знімаю до вищих навчальних закладів України. Єдине прохання, при обговоренні… Дякую вам. Вас… А про аграрним університетам хочу сказати, по аграрній освіті також є дуже великі проблеми і по медичних. Тому якщо є можливість залишитись – залишайтесь, ні – будь ласка.

Шановні колеги, я просто звертаю увагу, у мене дуже велике прохання. Зараз забути про всі емоції і просто переговорити навколо того, де ми опинились, що ми зараз робимо і що ми будемо робити на наступний рік. Це є важливим для України.  Якщо ми державні діячі, ми повинні мати можливість прорахувати наслідки прийнятих рішень на багато років вперед. Оце є головним. Бо нас будуть оцінювати через 7, 10, 15 років.

Я хочу надати слово міністру освіти і науки України Лілії Михайлівні Гриневич. Будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Отже, вступна кампанія розпочалася зовнішнім незалежним оцінюванням. І хочу сказати, що зовнішнє незалежне оцінювання пройшло фактично без жодних збоїв. І насправді це для нас був ще один дуже серйозний виклик після всього, що сталося, тому що у нас була порушена логістика підготовки почасу через, ви знаєте, відомий скандал навколо фальсифікації результатів оцінювання. Ми пізніше розпочали підготовку це було перше.

Друге. Ми прямо на марші робили систему захисту даних, тому що нам треба було запобігти, щоб нічого подібного такого не можна було далі робити. Ми з цим справилися і це добре.

Тепер з приводу самої вступної кампанії. Вона мала низку новацій, і ці новації в першу чергу були націлені на забезпечення виконання повноцінного виконання Закону про вищу освіту нового, яке передбачало адресність державного замовлення за вибором вступників з вищими балами зовнішнього незалежного оцінювання. І це означає, що від доведеного базового рівня держзамовлення вищий навчальний заклад міг би збільшувати його на 25 відсотків, якщо туди заходять вступники з вищими балами зовнішнього незалежного оцінювання. Це не стосувалося педагогічних спеціальностей, це не стосувалося медичних спеціальностей, там було фіксовані обсяги державного замовлення. Позитив, який ми отримали в результаті такого підходу, тому що оцей підхід має і недоліки, але позитив ми відчули в тому, що вперше за останні 5 років було виконано повністю державне замовлення на природничі і технічні спеціальності. І це насправді для нас є дуже важливим.

З приводу ще одного позитиву. Ви знаєте, що завжди розподілялося вручну державне замовлення. Фактично, сідала комісія у Міністерстві освіти і науки і за  пропозиціями вищих навчальних закладах доведений і ухвалений  урядом з  подачі Міністерства економіки обсяг держзамовлення розподіляли між університетами. На цей раз, фактично, через власне новий підхід адресності  держзамовлення більшу кількість держзамовлення отримали ті вищі навчальні заклади, які на думку абітурієнтів надають кращу якість освіти, і абітурієнти прагнуть туди потрапити. І вийшла ситуація, що більша кількість ресурсів потрапила у вищі навчальні заклади, які дають вищу  якість освіти. Тому що ті  заклади, які отримали збільшення держзамовлення, фактично співпадають, от їхній рейтинг дуже  близький до самого рейтингу вищих навчальних закладів. І це є позитивно, тому що ми розуміємо, що ми мусимо  концентрувати  державні ресурси, яких не так  багато, як би хотілося.

Хоча мушу сказати, що цього року обсяг державного замовлення був такий, що він був… Краще дам макропоказники. Кількість абітурієнтів скорочувалася на 8 відсотків, а обсяг держав, порівняно з минулим роком, а обсяг державного замовлення на 3.  Тобто ми де-факто отримали розширення доступу до вищої освіти.

Але  разом з тим, що прикро, що нам зараз повертають держзамовлення. Вищі навчальні заклади брали держзамовлення, наприклад, на молодшого спеціаліста і магістра, а молодший спеціаліст і магістр – це інші правила, це зовсім не, власне, не широкий конкурс. Тим не менше не виконали цього державного замовлення. І це ще раз свідчить про те, що в нас є проблеми по як і по формуванню державного замовленню, так і по розподілу державного замовлення. І я поділяю цей пункт рішення комітету. Тільки прошу внести, що питання формування державного  замовлення є питанням Міністерства економіки. Тому що воно  є якраз суб'єктом внесення постанови Кабінетом Міністрів, а не Міністерство освіти і науки. Натомість ми  відповідальні за розподіл державного замовлення разом з іншими розпорядниками коштів, в підпорядкуванні яких є вищі навчальні заклади. І я гадаю, що їх теж треба згадати у цьому рішенні.

Натомість яка ще оголилася проблема? Абітурієнти… ви знаєте, що в нас економічні і юридичні факультеті є мало не в кожному університеті. Не тільки в класичних університетах, не тільки в профільних університетах, які цими спеціальностями якраз займаються, а в кожному університеті. І що сталося при широкому конкурсі? Діти пішли на такі спеціальності в профільні і класичні університети. І зрозуміло, що ті університети, які не профільна або не класичні, отримали недобір по цих спеціальностях, що їх, без сумніву, вразило і створило їм проблеми. Тому що відповідно в них залишаються викладачі без годин, ми це розуміємо.

Тепер наступне. Наші є прорахунки, які ми бачимо зараз прорахунки і з чим ми погоджуємося, що є тут. По-перше, електронний вступ. Наша технічна база була не готовою до такого електронного вступу. Це можна було відрегулювати як логістикою подачі, коли ми могли внормувати, хто подає в які дні; так і можна було б підсилити, і ми це потім зробили, ми встановили додатковий сервер. Ми над цим будемо працювати, щоб зняти цю проблему наступного року.

У нас були проблеми по мистецьких закладах. Тут у рішенні комітету написано, що не були враховані спеціалізації, але це стосувалося в даному випадку, от неврахування спеціалізації, тільки мистецьких закладів. І ми виправили ці помилки на марші людей задовольнили. Яким чином? Щоб вони отримали місця державного замовлення. Тобто це ми врахуємо.

Були проблеми, які пов'язані з недосконалим переліком спеціальностей. І, шановні колеги, ви знаєте мою позицію як голови комітету з приводу переліку. Ми вже внесли постанову Кабміну зі змінами до цього переліку. Але знову ж таки це не може бути безрозмірна зміна, яка повертає нас до старого переліку. Але ми багато чого врахували, і особливо те, що це оголила вступна кампанія, де це обов'язково потрібно зробити. І в нас це… але воно було передбачено змінами до постанови Кабінету Міністрів, яка узгоджується зараз всіма ЦОВВами.

Разом з тим, Міністерству освіти і науки було  дуже непросто, як ви кажете на марші, Олександре Володимировичу, вносити зміни, і ми змушені були  вносити зміни у   умови прийому в зв’язку з прийнятими законодавчими актами у Верховній Раді.  Але ми всі розуміли, що ці законодавчі акти стосуються дітей, які знаходяться  в складних умовах, це випускники Криму і Донбасу. І те, що ми зробили в останній момент, освітні центри Криму і Донбасу, через які пройшли  тисячі абітурієнтів, і таким  чином залучили молодь з непідконтрольної території і окупованої території у вищі навчальні заклади   України, це дуже важливий крок назустріч реінтеграції цих територій, потім, в  Україну. Тому це  був клопіт, але ми це зробили, і я вважаю, що воно має державницьке  значення.

Ми розглядали на раді  ректорів, зовсім недавно, прорахунки  і досягнення вступної кампанії.  Нам дуже важливо зараз, спільно, виробити  пропозиції до  умов прийому 2017 року і ми домовилися, що спілка ректорів  України, яка є  під головуванням ректора пана Губерського, нам  подасть кандидатури до робочої групи. Ми отримаємо збалансовану робочу  групу,   яка буде представляти різні інтереси тому що навіть в Спілці ректорів, ми це відчули на засіданні, ми побачили, що є різні бачення умов прийому.

Тому нам потрібна збалансована робоча група, яка  врахує інтереси і дійде до певного консенсусу,  що ми зберігаємо з цієї кампанії. Нам би  дуже хотілося зберегти все-таки принцип щодо того, щоб діти отримували якісну вищу освіту. Неможна, просто на догоду всім    університетам, роздавати їм державне замовлення, щоб потім це позначалось на  нижчій  якості   освіти дітей.  Давайте, можливо, використаємо цю вступну кампанію як тривожний  сигнал  для тих регіональних університетів, які  мусять об’єднуватися і робити потужні центри вищої освіти в регіонах, куди може прийти державне замовлення.       Бо ми  пересвідчилися,  що серед тих університетів, які отримали збільшення державного замовлення багато регіональних університетів. Якщо ці університети мають багато міжнародних програм, якщо ці університети демонструють програми подвійних дипломів, якщо ці університети котуються на ринках праці роботодавцями, туди пішло збільшення державного замовлення.

Тому ми готові співпрацювати і шукати найкращу формулу, яка забезпечить право доступу до якісної освіти і забезпечить розвиток системи вищої освіти в Україні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Лілія Михайлівна. Дякуємо за цей аналіз, який є.

Я хочу також як співдоповідач по цьому питанню, я хочу також зауважити наступні речі, які хочеться тут обговорити для того, щоб дійсно ми прийшли до спільного рішення, бо для нас дуже важливо перед суспільством, перед державою, перед владою, перед людьми мати спільну позицію щодо того, як це буде далі відбуватися.

Тому я хочу на деяких аспектах зупинитися, ще раз прошу сприймати це не як критику, а для того, щоб ми дійсно знайшли ту модель, Лілія Михайлівна, яка дійсно задовольнить не тільки інтереси абітурієнтів з найкращими балами, а може врахувати оте, що ми називаємо стабільністю, балансом між інтересами нації України і між інтересами людей. Це на мій погляд, абсолютно сьогодні є дуже, дуже важливим. Я абсолютно погоджуюсь із тезою, що за рахунок старої моделі, яка дійсно закладала підвалини пониження якості, коли, скажімо, університет був впевнений, що йому і так дадуть, що йому і так, як то кажуть, вирішать питання щодо державного замовлення, буде вирішувати питання.

Але ми повинні врахувати дуже багато аспектів. От я про це і хочу зараз сказати. Тому що, наприклад, от я, просто, реагуючи на останнє речення, хочу сказати про міграційні процеси. Лілія Михайлівна, якщо, наприклад... Я ще є мажоритарник від Херсона, який знаходиться сто кілометрів від Армянська, тобто для пана Путіна сьогодні 60 хвилин і його танки знаходяться в Херсоні. До чого це я кажу? Що раніше у нас дуже багато було студентів із Західної України, дуже багато було –   і в Одесі, і в Миколаєві, і в Херсоні. Шановні, ми всі ж батьки, і хто сьогодні,  і ми побачили, що все, міграції   оттуда до півдня України немає, а з півдня  України, як була  міграція, так вона і є. Тобто, якщо  не враховувати, тобто ми  ж повинні враховувати абсолютно всі контексти, аспекти того, де ми знаходимось.

Тому я просто хочу, щоб  ви мене правильно зрозуміли,  не так як іноді розуміють, а він  захищає там інтереси таких-то неякісних, неефективних   університетів і так далі. Ні, ми з вами  державні  діячі, ми повинні  з вами прорахувати таку модель, щоб вона збалансувала  ….. інтереси людей, з іншого,  інтереси держави, з іншого боку, підвищувала якість навчання.

Тому, перше, Лілія  Михайлівна про це сказала,  хочу  сказати, об'єктивно, свідомо чи ні, але і за рахунок прийнятих рішень і Верховної Ради була деяка нестабільність  умов прийому до вищих навчальних закладів, тому що приймались відповідні  закони, які надали можливість кримчанам, а також  переміщеним вишам мати  деяку іншу ситуацію. Але це було об'єктивно.

Друге. Правила прийому в цьому році були надзвичайно складними і заплутаними не тільки  для дітей, а і для  дуже-дуже багатьох людей.  Щодо комунікацій, тут не тільки  проблеми,  Лілія Михайлівна, серверу, і не тільки  проблеми того, що були  от проблеми і  збої ці. Я хочу сказати, що просто дуже багато сіл, в яких  3G нема, і практично нема, я це відповідально скажу, і немає нормального Інтернету. А вот эта літерка "І" англійською, яка пишеться, вона  фактично не давала можливості мобільним чином мати відповідні комунікації  і доступ до серверу і так далі.  Це ми повинні враховувати, що  різні райони.  Тому коли діти  приїжджали, і тут   я хочу подякувати також і приймальним комісіям вищих навчальних закладів. які фактично  вночі давали можливість вводити дані   для того, щоб діти це робили. Я просто на це звертаю увагу.

Тому протягом усієї вступної кампанії були проблеми і система електронного вступу працювала  з технічними збоями,  розуміючи при тому, що міністерство все зробило для того, щоб цього не було. Я про це там далі скажу.

Четверта. Система розподілу бюджетних місць, на мій погляд, була недосконалою, не до кінця продуманою. Алгоритм розподілу не міг врахувати всіх унікальних ситуацій, які треба було врахувати. Ну, були унікальні ситуації. Ну, шановні колеги, всі, я думаю, мають ці приклади. Все було по закону. Але врахування ситуації не було.

Далі. Серйозним недоліком нинішньої вступної кампанії стала відсутність розподілу між спеціалізаціями, ви про це сказали. І це воно є.

Дальше. Варто окремо проаналізувати, це на майбутнє, роботу Автоматизованої системи розподілу бюджетних місць, яка направляє на бюджетні місця львів'ян у Харків, а одеситів у Тернопіль. Шановні колеги! Це соціальна проблема, хочу звернути увагу. Дуже багато дітей, ну, от, приклад. Наприклад, дитина нашого завідувача кафедри, восьмий пріоритет запропонували їй у Клименка в Миколаєві, в той час, коли 186 балів по "Історії" вона мала, їй по першому пріоритету не дали місце в Херсонському державному університеті. Фамилия – Нагрібельна. Ну, я просто кажу, щоб було зрозуміло.

Тобто вона відмовляється відповідно від Миколаєва. От вам дріб "офф". І бере контрактне місце у рідному університетів в Херсоні. Тобто не всі люди мають.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Яка проблема? Чому вона до нас не звернулась?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А от, Лілія Михайлівна, а оце вже проблема ментальності українських людей! Бо я їй сказав, так от, я їй про це сказав. Вона каже, не надо, не надо, це ще буде гірше. Слухайте, дуже багато людей, ну, буду йти далі. Шановні колеги!

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Перепрошую, вибачте, будь ласка. Я в кінці про… Вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре-добре, добре. Як наслідок багато абітурієнтів втратили можливість бути зарахованими на місця державного бюджету. І ви про це сказали. На сьогодні відомо про шість тисяч абітурієнтів, які відмовились від бюджетних місць, які їм запропонувала Система автоматичного розподілу. Далі.

Важливим проблемним моментом стало те, що не були дотримані рівні умови вступу абітурієнтів у різні ВНЗ. Через різні вагові коефіцієнти та різні сертифікати на одну і ту ж спеціальність абітурієнти з нижчими ЗНО могли отримати. І ми мали ці відповідні приклади, коли люди на одну і ту ж спеціальність з різними, з-за різних вагових коефіцієнтів 0,95, 0,99 мали відповідно різні бали для того, щоб той чи інший виш отримав додаткові бюджетні місця.

Окрема проблема, я хочу на неї звернути увагу, виникла для абітурієнтів, які, крім ЗНО, також складали творчі іспити. Багато з них також постали перед  загрозою втрати бюджетного місця. Я сподіваюся, якщо ви вирішили це питання, це дуже добре. Зрештою, перша заступниця міністра Інна Романівна Совсун всупереч встановленим умовам прийому окремим листом дозволила корегування списків, рекомендованих до зарахування  вступників у одному з університетів – Київському університеті театру, кіно і телебачення.

Шановні колеги, хочу, щоб на майбутнє ніхто не мав права  змінювати ті правила, які були прийняті, і листами заступника міністра вирішувати так це питання.  Ще раз хочу сказати, це лист відповідний є.

Окремим недоліком нинішньої вступної кампанії стало неврахування специфіки переміщених вищих навчальних закладів під час реалізації алгоритму автоматичного розподілу бюджетних місць. За інформацією голови Луганської обласної державної адміністрації обсяг державного замовлення  в університетах Луганської області скоротився на 50 відсотків. Тут є також проблема.

Далі. Тепер системні речі, на які я просто хочу звернути  увагу.  Завдяки цій вступній кампанії виразно проявилась тенденція до концентрації найбільш підготовлених абітурієнтів та, відповідно, місць державного замовлення в столиці та на Заході України, що потенційно, на мій погляд, несе загрозу розвитку інших регіонів. Найбільші втрати понесли вищі навчальні заклади Півдня України: Одеської, Запорізької, Миколаївської та Херсонських областей – до мінус 30 відсотків. Дніпропетровська – мінус 15.

Беручи до уваги прикордонних статус цих областей та настрої населення, така ситуація суттєво погіршує соціально-політичне становище в цих регіонах.  Ми повинні при формуванні моделі врахувати аспекти… Володимир Віталійович, я і до вас тут звертаюся, аспекти  збалансованого рівномірного розподілу і формування людського капіталу в цілому по Україні.

Я хочу сказати, що в Ізраїлі дають гроші для того, щоб ізраїльтяни будували на кордоні з Палестиною домівки, а ми зробили таку модель, при якій проходить відток молоді з півдня України, який ітак є, на наш погляд, дуже проблемним.  Показовий приклад  - Одеський регіон.  За два роки,   з 2014 по 2016, кількість   зарахованих  на програми підготовки бакалаврів за денною формою  навчання на базі повної  загальної  і середньої освіти  в 14  ВНЗ Одеського  регіону  зменшились на 2769 осіб - мінус 44,1 відсотка.  У 2016 році, внаслідок зміни умов прийому,  у частині заповнень місць, на які абітурієнтам не було подано  оригіналів документів, лише   з 14 ВНЗ Одеського регіону  було повернуто до МОН  України як незаповнені,  понад 700 місць,  що фінансуються з держбюджету.

В той же час,  привабливими для абітурієнтів цього року стали області Західної  України. Найкращі показники:  в  Чернівцях - плюс  8 відсотків, Острог  -  плюс 8, Волинська    область - плюс 22,  Вінницька - плюс 16, Львів – плюс 6. Очевидно,  що це великою мірою пояснюється  віддаленістю від зони АТО та більш сталим соціально-економічним  становищем в регіонах.

Стосовно розподілу абітурієнтів по спеціальності. Тут у нас викликають, в  першу чергу,  питання щодо математичних  і інженерних спеціальностей, і це питання   не тільки вищих навчальних закладів, а це  питання, я ще раз хочу на це нагадати - повернення математики в обсязі 5-6 годин в навчальні плани середньої школи. Якщо ми хочемо будувати інноваційну  Україну, математика, фізика, хімія і біологія повинні стати фундаментальною основою для розвитку наших дітей.

Якщо реалізований в 20016 році алгоритм зарахування на місця держзамовлення  не буде змінений,  я сподіваюсь дуже   на роботу  робочої групи.  І Леонід Васильович, якщо ви запросите когось з комітету, з народних депутатів, ми з задоволенням приймемо участь в цій роботі. Припустити, що           через 5-6 років це призведе до катастрофічного дисбалансу розвитку людського капіталу в межах всієї країни. Поступово студенти сконцентруються у спокійніших  і відносно дешевих для проживання містах, а місця держзамовлення будуть сконцентровані у найбільш престижних навчальних  закладах і на найбільш престижних спеціальностях, що повністю викривить,  на наш погляд, ситуацію  з трудовими ресурсами в економіці країни.

Дехто стверджує, що така система розподілу бюджетних місць  стимулює конкуренцію між закладами вищої освіти, але така конкуренція, насправді, має, на наш погляд, штучний, неринковий характер. Освіта – це не тільки економіка.  Освіта виконує ще дуже великий асоціальний буфер. Але така конкуренція, вона на наш погляд не може бути чесною, тому що в процесі соціальної інженерії не беруться до уваги об'єктивні існуючі економічні чинники не дозволяють вирівняти ситуацію.

Що би ми запропонували. Ну, по-перше, я хочу все-таки повернутись до того, що все-таки проводити зразу такі, все-таки проводити такі експерименти на національному рівні не проводячи, не маючи пілотних майданчиків і так далі, на мій погляд це не є правильно і у разі збереження такої системи вступу можна очікувати розбалансування всієї освітньої системи в нашій державі.

Хочу просто звернути увагу, просто як приклад, мене можна звинувачувати чи ні, нема проблем, але хочу сказати за 99 років історії Херсонського державного університету, ще Ленін зрозумів і декретом 17-го листопада 17-го року підписав декрет про відкриття учительського, і там перші спеціальності були математика, фізика, єврейська мова, українська мова, російська мова.

І що хочу сказати. В цьому році… Ну, модель так спрацювала, одне бюджетне місце на учителя фізики, це на 500 шкіл Херсонського регіону. Якщо це нормально модель спрацювала… Я не знімаю вини з роботи університету. Але я подивився карту профорієнтаційної роботи, абсолютно всі школи пройдені, абсолютно з усіма учнями були організовані зустрічі.

Що стосується інформатиків. Абсолютно даже на всіх ІТ-компаніях побували, показали яка буде заробітня плата, які умови і так далі. Я особисто приймав участь в профорієнтаційній роботі. Але, що ми маємо, 6 інформатиків? 7 програмної інженерії і так далі?

І, шановні колеги, я хочу сказати, це не просто була не доопрацювання роботи університету, це об'єктивна ситуація яку ми маємо також на півдні України. Я просто хочу це, щоб було враховано для того, щоб ми, Лілія Михайлівна, могли збалансувати цю систему.

Тому є відповідні пропозиції для того, щоб ми, вони є, я їх подаю, я зараз зачитувати не буду. Але дуже хочу, щоб ці речі були враховані для того, щоб на наступний рік ми могли все-таки і вирішити питання підготовки педагогічних кадрів. Більш того, ви самі  особисто сказали, що у нас в цьому році, на жаль, на педагогічні спеціальності прийшли абітурієнти з найгіршими балами ЗНО. Що це означає?  Що через  4-5 років ми будемо  ж мати відповідну  проблему в школах, після цього буде відповідна проблема підготовки дітей і так далі. Тобто ми  запускаємо коло, яке може повернутись дуже поганим чином.

Шановні колеги,  я просто закликаю, да,  врахувати  всі   ці недоліки, врахувати  це, абсолютно нормально  Лілія Михайлівна  запропонувала створення робочої комісії, вона  це відпрацює. Я дуже радий, що міністерство повертається до думки  Спілки ректорів України, це є дуже важливим. Я думаю, що експертна думка від різних сторін, від різних експертів, у тому числі закордонних якраз нам дозволить  побудувати збалансовану систему щодо вступної кампанії 2017 року. Дякую.

Лілія Михайлівна, будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М.  Дякую.

Кілька ремарок. Я  хочу обов'язково про це сказати.   Шановні колеги, ми отримали мінімальну кількість  скарг на цю кампанію. Завжди скарги на кампанію  і їхня  чисельність  є певним індикатором проблемності кампанії.  Тобто у нас є  проблема в університетах, це  я розумію, хоча по вчителях фізики, це питання… По педагогах було  фіксоване замовлення. І це у нас  проблема взагалі з вчителями  фізики, особливо якщо був поставлений  високий   прохідний бал, або проблема є  у виборі випускників. І тому для нас так важливо взагалі підняти вчительську заробітну плату, тому що   ми вже взагалі скоро втратимо  можливість готувати вчителів математики і  фізики. Це не залежить від цього  цільового конкурсу, це залежить від того, що  сьогодні  соціальний статус вчителя  абсолютно низький А для того, щоб стати вчителем фізики, треба пройти складний процес навчання. І тому    нам потрібно думати, яким чином  взагалі стимулювати дітей в цю  професію. І ми розглядаємо зараз кілька можливостей мотиваторів, щоб їх привести.

Але були ще інші проблеми, на які я хочу відреагувати.

Перше. Що значить міністерству повернули 700 місць? Під ці місця у нас є сотні, сотні заявок пільгових категорій. Тому щоці пільгові категорії повиникали деякі додаткові взагалі в процесі вже вступної кампанії. І чим ми займаємося? Ми зараз ці пільгові категорії отримують місця державного замовлення і ви, тобто університети отримують цих студентів разом із місцями державного замовлення, зокрема,  збільшиться і чисельність в Луганській області, тому що там теж будуть пільгові категорії з місцями державного замовлення.

Далі, діти, які не мали вдома Інтернету, всі приймальні кампанії... комісії, перепрошую, зобов'язані були вносити їхні дані. Були проблеми перші п'ять днів, коли не працювала сама система, бо всі заходили в неї одночасно і не було потужності, то це інша проблема. Але кожна дитина могла, коли вона носить папери, коли дитина носила папери, вона все одно мусила приїхати в університет, ще й в той університет, в який вступала. А зараз всі вступні... всі прийомні комісії знали, що яка б дитина не прийшла, куди б вона не вступала, вони  зобов'язані їй допомогти ввести дані. Тому зрозуміло, що це можна і ми це обов'язково виправимо.

А тепер я хочу спростувати публічно, оскільки тут іде Інтернет-трансляція, думку про те, що діти з найгіршими балами зайшли в педагогічну професію. І йшла зовсім мова не про те, ішла мова про те, що деякі педагогічні університети поставили найнижчий прохідний бал і рекорд в нас був в одному з педагогічних університетів – це 101,5 прохідний бал. І от до цього ми і  привертали увагу. Натомість ще, на щастя, в педагогічну професію ідуть і діти з хорошими балами. І для нас важливо їх підтримати і розвивати, і от зараз тому ми шукаємо ці мотиватори.

Дякую за увагу. Ну, я можу відповідати, тут великий спектр питань, але...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я просто  хочу сказати, просто ремарка також. Коли були цільові міста на вчительські спеціальності, всі ці питання  вирішувалися. І я хочу сказати, що коли не було такої моделі, то ми відпрацьовували і набирали по 15 вчителів фізики. Ця модель спровокувала  фактично те, що ми сьогодні мали.

Шановні колеги, все. Я переходжу до дискусії. Є пропозиція, Володимир Віталійович, перший заступник міністра.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Дякую Олександр Володимирович. Два зауваження.

По-перше, я б не говорив про територіальні відмінності. Маємо два технічних вузи –  Рівне і Луцьк. Луцьк має плюс, Рівне –  мінус, в однакових абсолютно умовах. Маємо  кілька національних  університетів в Харкові. Одні в плюсах, інші дуже  не добрали, дуже серйозно не добрали. Так само. Проблема в Одеській області, як і Закарпаття. За всіма дослідженнями середній бал результатів ЗНО в цих областях нижчий середнього українського. І тому природно, що вони в загально українському змаганні програють. Тому фіксовано держзамовлення на вчителів, лікарів, це буде той вихід, який дозволяв  зберегти певний ресурс.

І  оскільки зараз зайшла мова про той алгоритм, можливо, недосконалий, бо в умовах закону реалізувати алгоритм було б дуже складно.  Я хотів би нагадати, тут присутні члени робочої групи, які працювали, очолюваній Згуровським Михайлом Захаровичем, коли робився Закон про освіту, в тому ж числі, готувався до  другого читання. В статі 44 чітко  було прописано два  етапи конкурсу: широкий, загальнонаціональний, на право навчатися на спеціальності за кошти  держбюджету; вузький – на освітні програмі, те що  відбувалося і раніше.  Для нас залишається незрозумілим, чому через два  заходи, дві спроби Верховна Рада двічі змінила цю 44 статтю, і вона  стала такою, як є. Зараз міністерство просто виконало  те, що записувало.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А коли вони змінили?

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Було 27 квітня чи 23 квітня і 27 грудня 2015 року, дві зміни. Наскільки я знаю, ініціатором було  міністерство, але чому ці зміни  Верховна Рада погодила…

(Загальна дискусія)

Вибачте, але тут треба розділити відповідальність. Бо якби було розділено: широкий, вузький конкурс – не було б жодного питання, всі б розуміли, що відбувається. З точки зору того, що відбулося в міністерстві, я скажу, інформаційне забезпечення було недостатнім, і було одне дуже, дуже, грубе недопрацювання в інфоресурсі, яке довго пояснювати, нефахівця. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Далі продовжуємо. Хто? Будь ласка,  тільки представляйтесь.

 

П'ЯТНИЦЬКИЙ Ю.С. Шановний Олександр Володимирович!  Міністерство охорони здоров'я України.

Дозвольте короткий такий момент.  21 тисяча у нас вакантних лікарських посад.  Обсяг державного замовлення, який ми довели, на сьогодні становили 5 тисяч…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  представтесь.

 

П'ЯТНИЦЬКИЙ Ю.С. П'ятницький Юрій Сергійович,  Міністерство охорони здоров'я України, виконуючий обов'язки начальника Відділу освіти та науки.

Тобто  5 тисяч 175 лікарів – це  державне замовлення, яке ми розподілили відповідно до Постанови Кабінету Міністрів. Завдяки тому фіксованому  конкурсу, коли був встановлений фіксований бал прохідний і не було можливостей, як було в тому році, робити додаткові хвилі зарахування призвело до того, що наші навчальні заклади не виконали план державного  замовлення, це 600 лікарів. 600 лікарів це… якщо відділення це 4 лікаря, то в майбутньому ми закриваємо ну так, якщо говорити предметно, от навіть ця цифра мінус 600, це мінус  150 клінічних відділень через шість років. Тобто вузи мали у нас вакантні місця  державного замовлення, зайві, вакантні. І ми не мали можливості на ці місця перевести дітей, які мали нижчі конкурсні бали, і не мали навіть можливості перевезти туди  пільгові категорії позаконкурсних осіб за рахунок того фіксованого балу, який був поставний таким чином. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам.  Хто ще хоче? Будь ласка.

 

______________.   Шановні колеги! У мене в цьому році внук вступав в вищу школу і  тому я деякі особливості… так би, можливо, не звернув увагу, але довелося, так би мовити,  бути в тонусі і в темі.

Я думаю, що в інтересах не тільки студентів отримати вищу освіту високої якості, а і це національний інтерес. Ну от кілька таких сюжетів.

От наприклад, якщо зайти в систему "Конкурс", то  по місту Києву в цьому році вели прийом 98 інститутів, академій і університетів, це більше, ніж в всій Канаді, не рахуючи  позабазових підрозділів. Якщо, наприклад,  взять Кіровоградську область, там всього  студентів 9,6 тисячі на всю область. Але вели прийом вісім університетів, інститутів. Це трошки  більше тисячі студентів на…

І цікава ще одна річ, наприклад, медичні... на спеціальність медицина, ну, багато університетів виставляли або хімію, або еквівалент математику, або історію України. Тобто, ну,  здається, зовсім не еквівалентні критерії  добору студентів – аби набрати.

І, до речі, я це підвожу до того, що цю систему, в принципі, треба зберегти як дуже важливу систему, яка стимулює... стимулює до того, що треба щось в загальнонаціональному масштабі робити і з точки зору мережі вищих навчальних закладів з тим, щоб була висока якість освіти. Я не знаю прикладів у країні, коли, наприклад, ну, скажімо, взяти Мелітополь, два університети, в одному дві тисячі і в другому – там 2-3 тисячі, щоб вони зібралися, ректори, ну, в тій же Кіровоградській області і домовились, що давайте и щось робити, може, об'єднаємося, може, заради того все.

Я знаю, що це  робиться в Лондоні, в Хельсінки, Токіо, Парижі, але я не знаю, щоб бодай в нашому одному місці при такій ситуації, при такій подрібненості, при такій ситуації,ю крім того, що давайте ми захищати всіх  і вся, бо хтось не може добрати. Можливо, це і правильно, це  буде спонукати до. Як кажуть, активізації думки на те, як все-таки зробити нашу вищу школу більш якісною.

Ну, і пару конкретних пропозицій, мені здається, що треба дозволити, щоб не виникало таких ситуацій, про які Олександр Володимирович говорив, щоб дозволити  право виставляти пріоритет і по контракту. Ну, наприклад, ну, мій онук – киянин, ясно, що якби він не проходив на держзамовлення, він би готовий піти  був на контракт, а у нього було дуже вузька... це уже добре, рідко зустрічається, що він зорієнтувався на дуже конкретну медичну спеціальність. Він готовий був іти на контракт, але він не міг заявити цей пріоритет, як другий, наприклад, перший – держзамовлення, а другий – контракт, то я пропоную, щоб контракт був теж серед пріоритетів, міг замовлять.

Третє. Мені здається, що треба позбавити абітурієнтів оцього сканування  і все, якщо воно є в електронних  базах, по атестатам брати звідти автоматично. От такі речі. 

А звичайно інженерні, природничі  і педагогічні спеціальності вони потребують якогось захисту, над яким треба подумати з тим, щоб далі забезпечувалась їх комплектація. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам.

Будь ласка.

 

САДОВИЙ М.І. Садовий Микола Ілліч, Кіровоградський педуніверситет, народний депутат  четвертого-п'ятого скликань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми про вас тільки  казали.

 

САДОВИЙ М.І.  Да, тільки  що говорили, але   у Кіровограді взагалі-то два  вузи і одна філія,  є там і комерційних ряд університетів, але державних  така кількість, як я сказав.

У мене буде декілька пропозицій, чисто пропозицій, я не буду   їх коментувати особливо. Якщо потрібно, можна буде прокоментувати.

Перше.  Є така пропозиція,  щоб була узгодженість систем, які є  у різних міністерствах щодо вступу. От, наприклад, у мене був такий студент, який  подав  документи  у три  вузи у Кіровоград, у Білу Церкву і у Вінницю, при чому – педагогічний, сільськогосподарський  і  медичний, дуже споріднені, образно  кажучи, спеціальності.  Тепер він обирає білоцерківський, у мене підведена риска під  25. Я  йому телефоную і кажу: ти ж  зарахований до нас, рекомендований до нас. Відкриваю систему, а він  рекомендований у всіх  трьох вузах. Тому  у даному випадку є прохання  оцю систему удосконалити, щоб не було   того, що маємо. Тепер я втрачаю одне місце, це я  тільки по одній спеціальності   сказав. А таких спеціальностей є і більше.

Наступне. Друге, що  стосується ЗНО.  Ми неодноразово вже говорили, що стосується ЗНО. ЗНО у тій формі, яка  є, воно все більше і більше втрачає свою актуальність. І якщо ЗНО не будемо удосконалювати,  то ми втрачаємо такий елемент, як мислення, як творчість. Тому  я не  говорю про те, що  його треба    відмінити, а я говорю про те, що його треба удосконалювати таким чином, щоб  можна було не втрачати абітурієнта.

Згуровський на  одному із засідань  якраз приводив приклади про те, що абітурієнти, які вступили  і мали високий бал, він проводив моніторинг, вони на 60 відсотків не підтверджують, після першого курсу, свої знання.  На це треба звернути увагу  і просто-на-просто,  удосконалювати  ЗНО у цьому напрямку.

Наступне. Є у нас ряд спеціальностей де немає ЗНО, відповідно Міністерство освіти правильно робить про те, що вводить творчі   конкурси. Але ні з того, ні з цього, наприклад,   знято творчий конкурс із трудового навчання і технологій, і нема  ЗНО, що там потрібно здавати. Тому є  таке прохання все ж таки дотримуватися єдиного  принципу, що стосується отаких спеціальностей, які  незахищені відповідними ЗНО і потрібно, щоб вони все   ж таки були у нормальному статусі.

Наступне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А регламент?

 

САДОВИЙ М.І. Я завершую, одне.

Що стосується змін спеціальностей. Непотрібно змінювати і особливо тоді, коли   от вступ, а ми поміняли  спеціальності. І нерідко абітурієнти, та не те, що нерідко, а у великій мірі, абітурієнти просто путалися  у цьому.

І прохання таке, щоб Департамент   вищої освіти був  набагато ближче до практичних працівників, бо там щось  і не чують, і не слухають. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  дякую.

Давайте, ви кожен будете представлятися. Добре?

 

ЧЕБИКІН О.Я.  Я, ректор Південноукраїнського  національного педагогічного університету, Чебикін  Олексій Якович.

Я приєднуюся до  тих конструктивних пропозицій, які сьогодні висловилися. І дозволю   в такому стислому вигляді дати деякі  позиції, які торкаються удосконалення  всього цього процесу.

По-перше, пропозиції про удосконалення принципів відбору до обсягу державного замовлення передбачити на майбутнє для вищих навчальних закладів державне замовлення не менше як 10 місць на одну спеціальність. Тому що це дуже складно потім вирішити цю проблему. Урахувати, що при розподілі обсягу держаного замовлення, регіональні потреби та демографічну ситуацію, кількість населення проживання. Не може бути так, що вищі навчальні заклади в містах численністю 30 тисяч, 70 тисяч осіб на педагогічні спеціальності отримують обсяг більший, ніж державні заклади, де 1 мільйон проживає більше. Тобто тут є перекоси певні.

Профільні вищі навчальні заклади повинні мати пріоритет при отриманні місць державного замовлення на відповідні спеціальності. Якщо немає в профільному вищому закладі, тоді можна перекидувати цю спеціальність на інший заклад, державного замовлення. Не допускати змін програмного забезпечення обсягу прийому студентів та випуску фахівців вищого навчального, першого-четвертого рівня, після внесення відповідної інформації. Прийшли зміни ми не знаємо про це і починаємо, вибачте, вносити далі.

Пропозиції щодо вдосконалення умов прийому на навчання. Необхідно максимально спростити умови прийому на навчання, які були б стислі, зрозуміли для випускників перш за все, вступників, які вступають. Не допускати внесення змін до умов прийому перед самим початком і під час його проведення.

Далі. Не передбачати в умовах прийому визначення різних коефіцієнтів, сертифікатів на одну і ту саму спеціальність у різних ВНЗ, оскільки це створює нерівні умови для випускників.

Надати випускникам змогу подавати заяви для участі в конкурсі у відборі не лише в електронній, а і паперовій формі.

Вилучити з умов прийому врахування пріоритетності, оскільки ця пропозиція не стала визначальною при вступі до ВНЗ, але лише дезорієнтувала випускників. Це наше бачення.

Надати можливість вищим навчальним закладам, відповідно до рейтингових списків, зараховувати вступників на незаповнені місця державного замовлення тим особам, які з різних причин не подали заяву, то есть за рейтингом  вони піднімаються, а не забирати ці місця.

Враховуючи фактичну відсутність ……. ВНЗ при зарахуванні вступників передбачити вступ на навчання за кошти фізичних осіб, юридичних або за сертифікатом ЗНО або за результатами тестування ВНЗ.

Безперечно це треба вносити нам сьогодні в закон, доповнення до Закону про вищу школу. Чому? Тому що ми губимо цих випускників, вони їдуть  в інші країни. І таким чином ми… І я вам ще хоче сказати, що, дійсно, це тестування  не є таким визначальним. Ми вже проводили  експерименти і показали, що є проблеми в цьому процесі. Треба дати можливість контрактникам вступати за тестуванням університетів.

Пропозиції щодо вдосконалення системи ЗНО. Чинну систему потрібно модернізувати, враховуючи позитивний досвід американських та азіатських країн, де основний акцент зроблений на виявленні здібностей до навчання, а не дидактичне тестування знань.

Пропозиція до національного ЄДЕБО. Передбачити проведення тренінгів вступників до початку подання заяв на вступ, а також дати їм змогу перед вступною кампанією виконати попередні дії для надання електронних заяв, створити кабінет, завантаження і таке інше. Це вже   перед самим закладом  мало проблеми для них, напругу.

Спростити процедуру ведення технічних... секретарями приймальних комісій інформації до ЄДЕБО, особливо для пільговиків категорій. Обов'язково передбачити можливість оперативного виправлення помилок, які виникають з технічних проблем і людського фактору, враховуючи, що з кожною помилкою є доля людини.

Ну, перед тим, як вводити серйозні такі зміни, треба проводити апробацію.

Ну, це такі переважно пропозиції, які ми пропонуємо для того, щоб в рахувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Це для робочої групи. Я  думаю, Леонід Васильович…

 

ЧЕБИКІН О.Я.  Я передам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Так, будь ласка.

 

_______________. Тальянківський агротехнічний коледж Уманського національного університету садівництва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, ще один виступаючий, і закінчимо, підводимо риску.

 

_______________.  Маючи честь  представляти технікуми і коледжі   Черкаської  області, хотів би виразити вдячність, по-перше, Міністерству освіти за організоване налагодження вступної кампанії, виділені державні місця іменно для агротехнічних спеціальностей, тому що аналізуючи навіть вступну кампанію навіть по нашому коледжу, ми бачимо, що вступили, дійсно, діти з незаможних сімей і мають можливість навчатися, і дай Бог, будуть навчатися.

Але, дійсно, хотілось би зупинитись на двох акцентах, за які тут уже говорили. Перше, це, дійсно, ускорити прийом або змін до Закону "Про вищу освіту", І-ІІ рівень акредитації, щоб надали можливість 2017-2018 рік, перехідний період. Те, що Лілія Михайлівна говорила.

І друге, те, що прийнято вже на слуханнях Верховної Ради  1 червня, ми готові   надсилати людей у ці робочі групи, щоб прискорити прийняття тих законів.

І користуючись нагодою, хотілось би теж дякувати  і Івану Кириловичу, і Володимиру Михайловичу за підтримку. І чекаємо підтримки від усіх народних депутатів по фінансуванню наших навчальних закладів.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка.

 

КРАВЕЦЬ В.П. Тернопіль, педуніверситет, Кравець Володимир.

Я хотів би, Лілія Михайлівна, і комітету, і міністерству зробити одне застереження. Якщо ЄДЕБО буде в такій системі, як сьогодні,  це буде кінець всім реформам  в освіті і у тому числі вступних. Там треба негайно робити  революцію.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М.  Будемо. Я це вам обіцяю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, будь ласка, повторіть, де революція буде? 

 

КРАВЕЦЬ В.П. ЄДЕБО  треба міняти роботи.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М.   Будемо міняти.

 

КРАВЕЦЬ В.П.От оце мене ……… бо ЄДЕБО…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це як  інструмент.

 

КРАВЕЦЬ В.П. ЄДЕБО  б'є  по автономії вузів –  раз. Воно працює неякісно –  два. І воно  загробить всі  реформи –  три.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Лілія Михайлівна,  до вас було звернення. ЄДЕБО   це   у ваших  руках.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М.  Я ж кажу, що  у нас  є  запланована низка заходів по зміні системи, по тому, щоб вона  краще працювала.

 

КРАВЕЦЬ В.П. (Не чути)

 

ГРИНЕВИЧ Л.М.  Ми над цим працюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Тільки представляйтесь. Добре? І все, підводимо риску і народні  депутати.

 

МОЛОДИЧЕНКО В.В.  Ректор  Мелітопольського державного педагогічного університету, про кого вже була річ сьогодні, да,  Володимира Івановича,  Молодиченко Валентин Вікторович, професор.

Шановні колеги,  тут дуже багато і дуже яскраво  було сказано, але сьогодні  ми зіткнулися з питанням, коли ми не можемо  навіть наших бакалаврів чи магістрів направити в школу, вони не розподілені в школі. Тому, можливо, треба перейти все ж таки і відновити трьохсторонню угоду  для того, щоб ми підтримали ті школи, які зараз знаходяться без кадрів. Тому що, маючи зараз  можливість і подвійного диплому, і коли наші виходять,  майбутні абітурієни уходять  в кращі навчальні заклади, і потім  вони не повертаються в наш регіон, де є села, де є малокомплектні школи і так далі, і так далі. Тому тут можливо треба все ж таки думати, про які закріплення тих випускників, які вже навчалися на  державній формі навчання, були бюджетниками.  Дякую.

 

 _______________. Олександр Володимировичу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

 _______________. Я перепрошую, 30 секунд. Звертаю вагу на  проблему профтехосвіти, проблеми кричущі. Приводили два приклади. Березанський професійний аграрний ліцей з державної власності передали на область, область передало на місто. Директор стояв за те, щоб зберегти майно. Поставили умову: або уходиш з роботи, або ми ліцей не фінансуємо. Директор написав заяву, пішов з роботи. Об'єктивної інформації по професійних ліцеях фактично професійно-технічних навчальних закладах ніхто не дає. Я розумію, що реалізується програма київська, з 54 професійно-технічних ліцеїв в Києві залишилося 21. Нам потрібна реальна конкретна ситуація і аналіз, і збереження системи  професійно-технічної освіти. 

І другий приклад.  Броварський ліцей,  тричі зверталися до Кабінету Міністрів. На  директора наклали штраф за те,  що він не виплачує заробітну плату. Замість вирішення питання  директор департаменту  профтехосвіти потребував пояснювальну записку. Не розумію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Якщо є такі конкретні питання, я думаю, що ми звернемося до міністра освіти, і  буде відповідна…

 

ГРИНЕВИЧ Л.М.  Це все одно треба буде працювати з відповідними органами місцевого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, абсолютно.

 

 _______________. Олександре Володимировичу, а можна в продовження два слова професійно-технічної освіти. Дніпродзержинська вища професійна освіта

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, давайте, одна хвилинка, добре.

 

 _______________.  Я в 30 секунд вкладуся. Розумієте, ми щиро вдячні за продовження терміну прийому, лічно вам, Лілія Михайлівно. Це, дійсно, те, що ми можемо зараз зробити і зробити якісно. Бо, дійсно, є  випускники середньої школи, котрі не поступили у вищі з різних причин. 

Чому склалася  така система в професійно-технічній освіті з невиконанням замовлення з прийому. Їх багато, їх декілька. Ну, перше – це не зрозуміле питання, хто, як буде доводити це регіональне замовлення. Кожна область, кожен регіон пішов своїм шляхом. Хтось, як, наприклад, Полтавщина, через рішення сесій міських рад; на Тернопільщині через рішення виконавчих комітетів; на Дніпропетровщині через рішення стейкхолдерів, котрі потім доведено нам листом. Всі різні, але можна вирішити це питання шляхом внесення змін до статті 9 Закон України "Про професійно-технічну освіту", дописавши, що це повинні робити регіональні органи управління через… Ми подавали ці пропозиції, і все це буде вирішено, і будуть збережені терміни, буде відповідальність за доведення цього замовлення.

І друге питання. Ми сьогодні внесли різнобій: то державне, то регіональне замовлення. Ми просимо внести зміни, ми подавали, винести на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оʹкей, все, ми домовились. Оце просто ситуація по ПТУ…

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я прошу комітет зробити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, це ми зробимо. Зараз під стенограму запишемо – і ми, комітет, зробимо. Я просто хочу сказати ще раз, звертаючись тут до представника Мінфіну Андрія Володимировича, я просто хочу сказати. От коли ідеологія і стратегія, стратегічне бачення йде за коштами, то ми маємо цю ситуацію. А ми повинні змінити це: спочатку стратегічне бачення, ідеологія, а тільки після цього кошти під рішення цих питань.

Шановні колеги, всім дякуємо за дискусію. Будь ласка, народні депутати України. Тарас Дмитрович Кремінь. Олексій Олексійович Скрипник, будь ласка.

 

СКРИПНИК О.О. Шановні колеги, ну, мені здається, що нам треба… Я дуже радий. що у нас пройшла така дискусія, яка говорить про те, що ми вдосконалюємося, хочемо зробити ситуацію краще. Мені здається, що зараз треба зробити нормально працюючу групу, в якій мати нормальних людей, які можуть оцінити і продумати наступний рік. Тому що питання не йде про те, щоб просто покритикувати, або сказати, що щось було погано, а як зробити краще. Результати, скажу так, неочікувані з точки зору тої нової  системи,  які відбулися. Тобто я все-таки очікував, що буде більше  це проблема воронки для регіональних вузів. вона не така кричуща, як мені спершу здавалось. Але питання оті, що  поставили колеги і стосовно  педагогічних спеціальностей, і  стосовно того, що  нам в деяких речах треба закріпити об'єм того, що ми хочемо, тому що це стратегічно важливо, особливо  враховуючи  і в районах, які стосуються, прифронтових  районах і так дальше, тобто є багато таких речей, їх треба  дуже акуратно продумати і продумати наслідки, і  продумати зразу, можливо, промоделювати, а що би було, як би   ми цього року зробили  би от такий  варіант. Попробувати, тому що   нікуди  ми  без цього не дінемося.

Але результат класний, систему треба удосконалювати і треба зробити  все, щоб наступний рік пройшов  ще краще. І, безперечно, тут ще  важливо, треба просто пояснювати дітям, що і як треба робити. Тому що дуже багато проблем і те, що  там  для мене  шокова інформація, що дитина в аграрний вуз, в медичний і куди там ще на фізику чи що там записано. Я все-таки думаю, що тут було б дуже добре, щоб ми разом  з вдосконаленням системи проводили інформаційну кампанію, коли би пояснювали дітям, як їм треба поступати для того, щоб отримати найкращу освіту з того, що потребує і країна, і те, що   може бути цікаво  і їм. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олексій Олексійович.

Іван Григорович Кириленко.  Тарас   Дмитрович Кремінь, будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.  Шановні колеги,  ну мені здається, основні тези були висловлені. Але  хотів би повернутися все-таки  до тих  важливих речей, які були враховані цьогоріч під час вступної кампанії, дякуючи в тому числі вашій підтримці, дякуючи реалізації законодавчих ініціатив, які були реалізовані  в окремих законах, які можна  було б назвати революційними, консолідуючими і вкрай важливими.

По-перше,  ми створили можливості для вступу дітей з тимчасово окупованих територій. Це принципово важливо було,  бо  ми змогли вихопити обдарованих дітей, тих людей, які, по суті, покладають величезні надії на всіх  нас, а, значить, і члени їхніх родин, це ж стосується і дітей із Криму.

По-друге, це питання  іноземних студентів, бо відтік все-таки нашого інтелекту, він продовжується, не зважаючи на, здавалося б величезну дискусію стосовно правил прийому, вступної кампанії, тощо, але я думаю, коли почнуть до нас масово приїздити іноземні студенти, в тому числі студенти – наші співгромадяни із Західної України, а не туди, куди поближче – до Польщі, Румунії, Чехії, тощо, то це буде величезний результат. По-третє, треба однозначно силами цієї робочої групи опрацювати методику прогнозованої діяльності, яка буде покладена в основу показників Міністерства економічно розвитку і торгівлі. Бо зрештою на основі їх статистичних даних формується показник державного замовлення на наступний рік.

І, звичайно, інформаційна кампанія, яка не повинна стосуватися виключно алгоритму вступу, алгоритму проходження ЄДБО, інформаційна  кампанія цілий рік стосовно привабливості українських навчальних закладів, української системи освіти, ремонтів в українських університетах і перспектив працевлаштування, тощо. Я думаю, що це  комплекс і позитив у тому, що в порівнянні з минулим роком, не можу сказати за роки інші, ми думаємо про вступну кампанію за рік до того, не в останній момент, а за рік до того. Тому я думаю, у нас прогнози і шанси оптимістичні. І за підтримки Міністерства фінансів і всіх інших профільних міністерств ми зможемо досягти результату.

А Лілії Михайлівні дякую за те, що фактично і в умовах збою систем, в умовах, скажімо так, великого градусу, який був на місцях, величезних черг, які були серед абітурієнтів до вищих навчальних закладів все-таки ситуація була контрольованою і, слава Богу, вона розв'язалася. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Дмитрович.

Шановні колеги, хочу сказати ще раз, от, головний висновок, я думаю, що  зараз, коли запрацює ця група, це ще раз підкреслює те, що будуть прийматися збалансовані рішення, а не так, як це було в попередні роки, коли прислуховувалися тільки до однієї експертної думки і результати ми зараз мали.

Я все розумію, але хочу сказати,  що якщо ми тільки будемо зважувати бажання абітурієнтів з найкращими  балами, то це не національна політика. У нас є ще преференції, які відповідно є  до територіального устрою України, у нас є національні інтереси щодо  спеціальностей, які повинні  ми підтримувати, бо це завдає вектор технологічного розвитку України. Ми повинні враховувати  такі аспекти як освіченість регіонів, і це є абсолютно  дуже  важливим. Бо ми розуміємо, що якщо ця частина має   дуже низький рівень  освіченості, то це дуже  гарне підґрунтя для зомбування людей і для формування сепаратизму. Тобто  я дуже сподіваюсь, що якраз  ця робоча група, яка буде збалансована по представниками, зможе  сформувати таку модель, в якій якраз будуть всі ті чинники, про які ми говорили,  і  враховувати також і аспект, пов'язаний з інтересами абітурієнтів,  а також впливати  на якість  цієї освіти, яка буде надаватись. Я  думаю, можна  зробити це, запропонувати  цю модель і після  цього ми вже не будемо мати таких непрогнозованих  наслідків, які ми сьогодні  обговорювали.

Шановні колеги,  є пропозиція проголосувати підготовлене рішення комітету. Хто – "за"? Проти? Рішення прийняте одноголосно.

Я дякую за це обговорення. Я думаю, що воно повинно стимулювати все-таки розуміння того, що у нас  Україна одна, соборна, і це не тільки  Київ.

Шановні колеги,  наступне  питання дуже важливе про стан  забезпечення  підручниками загальноосвітніх навчальних   закладів України. Хто від уряду  буде доповідати? Будь ласка.

 

_______________. Шановний  Олександре Васильовичу, шановні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимирович.

 

_______________. Володимировичу, вибачаюся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ох, нада  маму попитати.

 

_______________. …народні депутати, шановні колеги! Хочу розпочати з наболілої…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую усім, хто уходить, дякую за роботу. Хто хоче, залишається, і працюємо далі.

 

_______________. Хочу розпочати з наболілої проблеми, вирішення якої розпочалося ще  у 15-му році, – це  друк підручників  4-7 класів.  Аналіз проведених  заходів, чому саме так сталося, що учні не були забезпечені підручниками у навчальному році? Для того, щоб вирішити державне… любе державне замовлення, потрібно дві проблеми – це гроші, кошти, які надходять і вчасне надходження коштів. На жаль, в минулому році, ми всі знаємо цю ситуацію, що кошти на видрук підручників для 4-7 класу дуже довго не надходили. І дяка народним депутатам, що вони за рахунок своєї заробітної плати, зекономленої заробітної плати, 180 мільйонів гривень були перерозподілено державним бюджетом і в серпні місяці ці кошти надійшли до Міністерства освіти. Але це, запам'ятайте, серпень місяць вже розпочинався навчальний рік, підручників у навчальних закладах не було.

І тому міністерство зробило все можливе і не можливе для того, щоб до кінця року підручники для 4-7 класів були у навчальних закладах. Ви самі прекрасно розумієте, що …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Коли дедлайн буде по підручниках 4-7 клас?

 

_______________. Що стосується Міністерства освіти, то своє зобов'язання міністерство виконало, всі ті кошти, які були дані ми надрукували і доставили. Зекономлені кошти за рахунок того, що ми зменшили рентабельність з 15 відсотків до 5 відсотків – це було зекономлено 80 мільйонів, які офіційно були перерозподілені…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

А як міністерство відпрацьовує з регіонами, щоб регіони виконали свою частину?

 

_______________. Дякую. Велика робота ведеться з департаментами освіти і з обласними адміністраціями, на жаль, обласні ради не прислухалися до відповідних листів, нарад, які ми проводили і сесії обласних рад з запізненням почали проводити сесію обласних рад, наприклад, Київська та Сумська тільки в червні місяці обласні ради виділили кошти на підручники. Разом з тим це виділення підручників співпало з видруком підручників для 8 класу і тому видавництво, які отримали державне замовлення 8 класу, в першу чергу почали друкувати підручники 8 класу. Тому що поліграфічні можливості у нас також не дуже великі, українського паперу теж недостатньо було і в першу чергу друкували підручники для 8 класу.

Тільки після  того…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А є інструменти впливу? Давайте подумаємо, давайте разом вирішимо, діти ж не винні? Батьки там покупили. Як вирішити проблему? Ми просто знаємо по регіонам, ми, мажоритарники, ми знаємо по регіонам, просто в школах немає підручників 4-7 класу. І ми це питання поставили з грудня попереднього року, коли на парламентських слуханнях я виступив, після цього Сергій Миронович написав, що народний депутат вводить в оману, що 4-7 клас всі питання закриті. Давайте алгоритм, що потрібно зробити, які інструменти впливу від Верховної Ради на те, щоб регіони виконали зобов'язання перед своїми дітьми? Пропозиції, будь ласка, конкретні?

 

_______________. Так. Все, що потрібно міністерство уже зробило, тепер залишається за обласними адміністраціями і обласними радами. Є області, Вінницька, Волинська область і так далі, провели вже 100-відсоткову забезпеченість підручниками. Зараз останнім часом вже майже за тиждень на 4 відсотки вже процес пішов, і зараз робота йде, я думаю, що на вересень-жовтень місяць підручниками будуть забезпечені. Зараз видавництва почали заключати договори і друкувати підручники якраз для цих шкіл. На сьогодні 71 відсоток підручників же є у школах 4-7 класів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  До 1 листопада отримають?

 

_______________. Я думаю отримають, до кінця жовтня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

_______________. Сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас Дмитрович Кремінь, будь ласка.

 

КРЕМЕНЬ Т.Д. Шановні колеги! Я думаю, всі мали можливість ознайомитися з проектом рішень нашого комітету, який стосується безпосередньої реакції по відношенню до Кабінету Міністрів України, в тому числі Міносвіти України тощо.

Але я хотів би  повернутися до пропозиції, яку висловила Лілія Михайлівна Гриневич, і до інших колег, до Віктора Олександровича Огнев'юка, що треба все-таки превентивним способом подбати про забезпечення підручниками наші школи, зрештою, сьогодні вже подбати про забезпечення учнів 9 класів на наступний рік тощо.

Погоджуюся із фабулою нашого проекту рішення, єдине, що можу додати деякі приклади з життя Миколаївщини. Судячи з наявної у мене інформації станом на 25 серпня 2016 року тільки декілька районів забезпечили свої школи, відповідно до пропорції 50 на 50 підручниками. Переважна більшість видавництв нічого не обіцяє, хтось не надав своєї угоди, хтось пояснює тим, що друкуватимуть підручники тільки від кількості 10 тисяч екземплярів, хтось не дає жодних гарантій, не зважаючи на проплату казначейством тощо. Цю інформацію я передав до Міністерства освіти. Я розраховую все-таки на відповідну реакцію.

Але хочу сказати, що це не проблема облдержадміністрацій. Це навіть не проблема обласних рад. Це проблема місцевих рад, районних рад, міських рад, які зокрема тільки на Миколаївщині прийняли рішення по забезпеченню підручниками у другій половині серпня. Я можу про це казати про Миколаївську міську раду з величезною кількістю населення.

Тому говорити про заходи, спрямовані на посилення відповідальності органів державної влади або місцевого самоврядування, це, напевно, буде зайве, зайва метушня. І я все-таки пропоную, що з одного боку превентивний спосіб для забезпечення підручниками на наступний рік, з одного боку. З іншого боку, це посилення співпраці міністерства з видавництвами, переважна більшість з них знаходиться в Києві. І ми точно знаємо їхніх директорів.

А з районними відділами освіти, я думаю, у нас є свої засоби реагування і впливу на них. Тому прошу підтримати проект рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Тарас Дмитрович, дякуємо. А взагалі я хочу сказати, от, ще раз, от, приклад по чотири сім. Що він показує? Що, коли приймається рішення, от, непродумано, неспрогнозовано, ми маємо оці наслідки. Послухайте, ну, звикли ще. Є децентралізація. Але ж це не децентралізація, це анархізація України, розумієте? Ну, так просто не можна. Дитина страждає від того. Ну, добре, є батьки, які купували. І ми знаємо дуже багато шкіл, де просто купували підручники і все. Але ж, слухайте, є діти, батьки яких цих коштів не мають? Просто на майбутнє. Ну, не можна робити такі національні інструменти.

Іван Григорович Кириленко, народний депутат України.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні друзі! Я повертаюсь в "святці". Колосальний непрофесіоналізм. Це те, що сьогодні характерно для системи управління в країні. Дуже далеко вже зайшли, дуже далеко, дуже. Тому в кожного міністерства як кафедра. Друзі, ну, більше професіоналів, ніж міністерство, Академія наук, інші підрозділи, які займаються, піклуються освітою, ну, піднімати це питання треба. Слухайте, передали місцевим радам, місцевим радам. Мій рідний район сільський, він що, так як друкує районну газету на туалетному папері , повинен підручники друкувати? Що це за вихолощення, вибачте, перетворення на похабщину децентралізацію? Під лозунгом децентралізації "Все вместе, но на месте!". Все рівно ж підручники будуть, коли? По-народному сказати? В той свинячий голос? Що це таке? Не професіоналізм в одному тягне за собою. Подивишся на цю цепочку, одічаніє – в підсумку.

Друзі, піднімайте голос, піднімайте! Формується бюджет, розписується спочатку Бюджетна резолюція, політика бюджету, слухайте – це елементарні речі, яка децентралізація? Ну, яка децентралізації? Це як в перші роки незалежності… перші місяці  незалежності кожен район об'являв воздушне пространство незавісімим над своєю територією! До абсурду не доводьте! Не доводьте до абсурду!

Підручник – єдина державна ідеологія, єдина державна політика, єдиний зміст її, єдине наповнення, єдиний заклад, який друкує, кінці-кінців, в єдиному місці друкується, єдина поліграфія, єдине… Це зрозуміло.

Друзі, кожному району, кожній Каціпєтовці друкувати своє? Хто повинен про це говорити? Металурги, хіміки, у них своїх забот полный рот! Піднімайте професіоналів, ви ще там залишились, піднімайте! Не може все бути децентралізовано до такого рівня. Суверенітет окремо взятого району будемо оголошувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Іван Григорович.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Якщо дозволите…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка,  Лілія Михайлівна, будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. …Доповідало міністерство вже по підручниках?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, все доповідало.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я хочу сказати, Іван Григорович, оця проблема по децентралізації 4-7 класи вона тягнеться з 15-го року. Пам'ятаєте як ми тоді виділяли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, так ми не до вас претензії, Лілія Михайлівна…

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я розумію, я хочу сказати, які наші рішення зараз по цьому. І фактично тоді віддали освітню субвенцію ще і на райони, а не на області, на підручники, ті гроші, які залишилися. Ми тоді за кошти наші надрукували частину, а другу частину віддали і райони ще мали додати і свою частину додрукувати. Насправді вони мають друкувати тільки ті підручники, які мають гриф, вони знають, що вони мають друкувати. Але ми виявили абсолютну неспроможність органів місцевої влади, вірніше, різну спроможність в укладанні цього.  Це показує хибність схеми. І тому для 8-х класів у нас абсолютно централізована схема і буде далі централізована поки ми не навчимо органи місцевого самоврядування або не обговоримо питання, що підручники, проблему закупівлі віддаєм на обласний рівень і не нижче, обласний і не нижче. Зараз міністерство, ми взяли, ми підтягнули, Івану Григоровичу, все це в свої руки. І взяли на себе відповідальність і надрукували вчасно.

По 4-7 класах у нас є така ситуація. Наприклад, Вінницька область всі райони 100-відсотково, всі мають закуплено. Вчасно зробили. Є інші області, де 63 відсотки… От ми вам додали таблицю, щоб показати, яка реальна ситуація.

Тому це дуже гіркий урок.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Оце правильне слово "гіркий урок". Якщо вже так пішло, якщо вже, да, співфінансування. Ну, зрозуміло, що я трошки може десь, як кажуть і перегнув, але ж дивіться на турнірну таблицю. Одні в передовиках, а учні то кругом однакові, українські учні, вони повинні 1 вересня прийти і все це отримати. Ну, тоді шкуру драти треба за такі речі.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Так, правильно.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Яким чином? Якими механізмами? Яка допомога вам потрібна через наші законодавчі речі? Ну, не може Вінницька область бути першою, а Дніпропетровська бути останньою.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Ні, Дніпропетровська якраз не остання.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я умовно говорю, що не може такого бути. 1 вересня всі діти однакові в Україні –  це українські учні.

Ну, друзі, давайте будемо відверто говорити. Раніше так було? Та  в кошмарному сні таке не снилось. От і все. Це значить десь схема дала збой. Схему хтось придумав. Професіонал придумав?   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Ще раз. Це просто йде мова про одне, про одне, що коли приймається рішення то воно буде просто продумане, спрогнозовано, прораховано. Ну, не можна так приймати рішення після цього розгрібати ситуацію.

Є пропозиція голосувати. Хто – "за"? Прошу проголосувати. Проти? Утримався?

Я перепрошую, якщо я просто не попаду на експертну раду фракції, я, чесно скажу, я просто свої обіцянки просто не буду виконувати. Ну...

 

ГРИНЕВИЧ Л.М.  Закон про освіту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закон про освіту, я повинен піти і доповісти...

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  ... фракція якраз, від неї рішення всі залежать. Ми то можемо....

 

_______________. А там у нас є... ні, я вам скажу таку річ, є, , ну, щоб було зрозуміло, є супротив від деяких депутатів, які кажуть, що ми не будемо голосувати. Лілія Михайлівна знає про що іде мова. І тому ми повинні впевнитися, переговорити, з урахуванням наших бюджетних контекстів і так далі.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Між першим і другим читанням будуть доопрацьовувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Абсолютно.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Нема питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, про це. Добре.

Шановні колеги, четверте питання – дуже важливе, це про проблеми функціонування комунального закладу освіти у Дніпропетровській обласній медичний ліцей-інтернат "Дніпро" в рамках виконання відповідних рішень комітету. Шановні колеги, перш, ніж я...

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна, Лілія Михайлівна, ні, ні, от тут уже...

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я знаю це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, просто нам потрібна була... Оце, це просто приклад. У нас, наприклад, в Херсоні така ж ситуація. Херсонський державний університет і академічний ліцей і так далі, і так далі, і так далі. Нам нужно просто буде знайти відповідне системне рішення на рішенні закону, що, наприклад, якщо один учбовий заклад на базі іншого учбового закладу. Але комунальний, або державний, або навпаки, то за рішенням відповідних вчених рад або педрад можна вирішити питання без оренди. Бо це кластерна модель взаємодіє. Якщо просто міністерство буде це підтримувати, ми зараз розробляємо відповідний законопроект.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М.  Ми підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб цей конкретний випадок, да, став для нас  основою для формування законопроекту. Все. Дякую.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. ... неможливо вирішити цю проблему.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Лілія Михайлівна, за участь в роботі комітету.

Я надаю слово народному депутату України Тарасу Дмитровичу Креміню. Будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги, ми вкотре повертаємося до дискусії довкола ліцею, Дніпропетровський обласний медичний ліцей-інтернат "Дніпро", створений 1993 року, стосовно його проблем, стосовно стосунків між відповідно облдержадміністрацією, обласною радою, фондом держмайна, Міністерством освіти і науки, Міністерством охорони здоров'я. наслідком цього були десятки, можливо, навіть сотні листів, які призвели до такого своєрідного клінчу, внаслідок якого Міністерство охорони здоров'я  вніс з найостанніших рішень, все-таки підтримало ідею про те, щоб цей ліцей звільнив приміщення відповідної Дніпропетровської медичної академії. Тому проект рішення приблизно аналогічний до того, який ми приймали часом раніше: звернути увагу профільних міністерств на невиконання рішення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти від 16 березня і відповідних доручень Кабміну. А також ми пропонуємо повторно звернутися до Кабміну з проханням невідкладного вирішення питання подальшого функціонування Дніпровського обласного медичного центру ……….. "Дніпро" з урахуванням тих побажань, які були висловлені, і, очевидно, тих потреб, які сьогодні є. Як сказали мої колеги, є потреба формування кластерної моделі існування, співіснування навчальних закладів. З одного боку, ми готові підготувати відповідні законодавчі ініціативи. Але на сьогодні ми повинні запустити нормальний процес навчального року, ми повинні вийти з цього клінчу, не перекладати проблеми місцевого рівня на проблеми Кабміну. Тому я все-таки розраховую на те, що нас на цей раз почують - і виконають наше доручення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Дмитрович. Дякую.

Слово для виступу першому заступнику міністра Володимиру Віталійовичу Ковтунцю.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Дякую.

Шановні народні депутати, насправді ситуація доволі дивна. Обласний Департамент освіти і науки Дніпропетровської обладміністрації готовий був проплатити вартість оренди цього приміщення. Медична академія відмовляється. І дати цьому якесь пояснення зараз неможливо. Я думав би, що тут варто звернутися до засновника Медакадемії – Міністерства охорони здоров'я, попросити адміністративним шляхом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Тому звернути увагу на виконавчу дисципліну. Там є якісь особисті моменти. Але з цього року я би подумав над тим, як законодавчо подібні речі врегульовувати. В Законі "Про вищу освіту" у нас є норма, яка дозволяє закладу вищої освіти засновувати заклади середньої і професійно-технічної освіти. І це, в принципі, нормальна модель. Університет Шевченка має в своєму підпорядкуванні фізико-математичний ліцей, по суті є засновником. Це добрий механізм вирішення таких… створення таких кластерів. Не робити їх підрозділами, бо ПТУ як підрозділ університету – це  нонсенс, а ПТУ, яке засноване університетом, і перекладені на університет  право засновника –  це добра схема взаємодії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бюджетний кодекс.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Але треба прописати в законі далі відповідальність засновника в таких випадках і норми  відповідного Бюджетного кодексу, щоб ……. фінансування. Бо Бюджетний кодекс, зараз там інша проблема. Хоча не заборонено фінансування з бюджетів різних рівнів, але коли ПТУ як підрозділ університету фінансується з місцевого бюджету, а університет фінансується з  державного бюджету, то принаймні в бухгалтерії головного болю від цього додається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. І державний  аудит має підстави частіше туди заглядати. Тому врегулювати оці стосунки треба, але я думаю, що треба подумати разом над змінами до Закону про вищу освіту, таким чином, щоб  університет не міг кидати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Віталійович, це ми повинні зробити найскоріше. Чому? Тому що  таких випадків у нас дуже  багато.

По-перше, наприклад, Херсонська морська академія. Це приклад. Більш того, якщо ми йдемо до кластеризацій і до  інтеграції, да, освітнього простору, то ми повинні додати інструменти, а ми не даємо інструментів, навпаки, приходить держфінінспекція і каже: оце  не можна, отут не можна, оце чому тут стул стоїть з  інвентарним номером від  муніципальної, а він  стоїть на державній власності і так далі. Тобто, будь ласка, ми готові, готові підтримати народні депутати, але давайте відповідний законопроект вносимо в  Закон про вищу освіту і вирішимо це питання найскоріше. Воно просто повинно  бути врегульовано.

 

 _______________.  Добре. Приймається, будемо працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте так, зацікавлені сторони –  одна, інша, і після цього будемо.

Будь ласка, хто? Тільки представтесь. Конфліктне питання, тому ми повинні розуміти, хто, про що каже.

 

САТАНОВСЬКА М.  Марія Сатановська, завідувач сектору  майнових відносин  діяльності державних підприємств Міністерства охорони здоров'я.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати та учасники комітету! Дякую, в першу чергу міністерство дякує за те, що комітет звернув увагу  на досить проблемне питання, яке продовжується, вирішення якого продовжується  впродовж 2013-2016 років. І саме це питання  іде загострюється перед початком навчального року.  Вирішення остаточного на сьогодні немає. Тому просимо комітет, щоб сьогодні, можливо, було остаточне рішення і поставити на цьому крапку.

З 2008 року по 2013 рік, я скажу два слова про історію перебування ліцею в приміщеннях Дніпропетровської медичної академії. З 2008 року по 2013 рік був договір про спільну діяльність, за яким ліцей на безоплатній основі знаходився в приміщеннях академії. В 2013 році за перевіркою Державної фінансової інспекції, а також регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області виявлено порушення, що такий договір про спільну діяльність, по-перше, закінчив свою дію, по-друге, він був укладений не відповідно до законодавства. У зв'язку з тим, що спільна діяльність між ліцеєм та академією відсутня, немає взаємовигідної співпраці, а також відповідно до статті 141 Господарського кодексу за якою вклади державних органів … вклади державних установ, що є основними фондами не можуть бути у спільній діяльності. Також стаття 1130 Цивільного кодексу визначає, порядок укладання договору про спільну діяльність, яким визначено, що має бути рівноцінна взаємовигідна співпраця, якої на сьогодні між академією та ліцеєм немає.

Міністерство також зацікавлене, неодноразово ми писали листи, ми підтримуємо функціонування, звичайно, ліцею, вбачаємо його розвиток, його створила академія, вона вклала в нього всі свої сили, можливо сприяла його процвітанню. На сьогодні в 2015 році Постанова Кабінету Міністрів  за номером 143 прийнята постанова про розміщення… про військову підготовку в медичних закладах, на виконання якої медична академія зобов'язана створити у себе кафедру військової підготовки. Відповідно… враховуючи обмеженість площ в академії вони розраховують на цю площу, які незаконно зайняті ліцеєм.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

САТАНОВСЬКА М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  представляйтесь для стенограми.

 

_______________. ……. Тетяна Олексіївна, директор Дніпропетровського медичного ліцею. І маю подякувати за те, що винесено на такий рівень це проблемне рішення. Дійсно, зараз у нас склалась дуже складна ситуація.

Ліцей не може працювати в певному обсязі. Тому що заблоковано доступ до гуртожитку. Не даються рахунки на оплату комунальних послуг. Не дають завершити ремонтні роботи в гуртожитку. Тобто заведені судові справи в господарських судах. Без рішення суду не може в тому числі представники Міністерства охорони здоров'я застосовувати слова, що незаконно займає приміщення.

Уточнюю. Перша позиція, якою, ну, скажімо, виглядає як маніпуляція, щоб відійти від отієї проблеми, це необхідність розташування на площах ліцею медичної кафедри. Я сама доцент цієї Медичної академії. Я привселюдно при цьому поважному зібранні кажу, що відкриття таких ліцеїв як шкіл нового типу при вищих навчальних закладах у 1990-1993 році, це та реформа, яка дала дуже потужний результат.

В кожному місті, я думаю, є такі ліцеї при вищих навчальних закладах. І вони за своїм спрямуванням дають найвищі результати. Вони співпрацюють з вищим навчальним закладом. Тому що навіть тому, що випускники цього ліцею і забезпечують найкращі результати абітурієнтам цього закладу. Так, припустимо, ліцей дніпропетровський і в цьому році, як і в попередні роки, займав перше місце в області з біології, з хімії, з української мови. Четверо від сотні з хімії з п'ятьох в області. І вони йдуть переважно до Медичної академії, займаючи перші рейтинги вступників до вищого навчального закладу.

Коли кажуть про якість освіти, то переважно хто забезпечує якість освіти? Отака взаємодія, яку зараз руйнують свідомо, не допускають і обмежують співпрацю ліцею з колективом співробітників, а саме таким чином – із статуту з 15-го року виключено з довузівської підготовки медичний ліцей. Друге, науково-педагогічним працівникам не рекомендовано співпрацювати з ліцеєм і тим самим зараз звучить, що немає такої співпраці. З дітьми всі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми дякуємо, все, позиція абсолютно…

 

_______________. Одну хвилиночку, будь ласка, одну.

Стосовно військової кафедри, це теж наразі за часом. Військова кафедра з 1985 року працювала в іншому корпусі і вона працює зараз, поновлена її робота, там приміщення цієї кафедри, там тир, там плац і розширення можна робити не затрагуючи ліцей, тому що 47 договорів оренди і приміщення є. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вам дякуємо. Все зрозуміло.    Дякуємо.

Шановні колеги, хто представляє академію? Міністерство охорони здоров'я ми послухати. Хто представляє саму медицинську академію?

 

_______________. Мабуть, ніхто, але зі слів, ми були на перевірці, ректор Дзяк Георгій Вікторович цього питання не на перевірці, а на вивченні і ректор Дзяк особисто наголошував про відсутність співпраці академії у зв'язку з чим, лише 4-5 процентів випускників ліцею вступають до академії, це був головний його меседж досвідченого ректора.

І тому щодо цієї співпраці 5 процентів я озвучив думку академії…

 

_______________. Я прошу прощения…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, ні. Дискусія… Дякую.

Я хочу почути думку першого заступника міністра. Будь ласка.

 

_______________. Я би запитав, а хто є засновником офіційно цього ліцею? Є університет, а є академія чи міська рада, міська громада.

 

_______________. Можна відповісти мені?

 

_______________. Дозвольте я відповім.

 

_______________. З 93-го року за ініціативи медичної академії відкрито ліцей і це свідчення 3 роки. Будь ласка, блочок в одну хвилинку. Стосовно того, що говорить Георгій Вікторович Дзяк три роки тому. І Людмила Василівна Новицька-Усенко, член-кореспондент на той час на відкритті цього ліцею.

(Перегляд відеозапису)

Ректор. Георгій Вікторович…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Владимир Витальевич, так это… Ні! Давайте так, я закрию питання. Якщо... так, все, закінчили. Давайте домовимося: є регламент роботи, добре, да?

У мене питання, Володимир Віталійович, давайте віддамо це і перейдемо до правильного рішення. Володимир Віталійович, ви вивчали роботу ліцею, от міністерство, щоб результати, щоб ви побачили. От є такі результати, тобто діти… це МАН, це там переможці олімпіад і так далі? Далі, наступне, чи вивчали питання, є ж ЄДЕБО? Побачити, дійсно лі підтверджуються слова, що, наприклад, да, діти після закінчення ліцею і скільки, да, там скільки відсотків іде дійсно до цієї академії. Для того, щоб зрозуміти, які є зв'язки між ними. Дякую.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Стосовно якості освітнього процесу претензій до ліцею жодних немає. Ліцей виконує законодавство, якість освіти висока. Сказати, скільки, яка частка вступає саме до академії, зараз не можу. Мені ці… 3-4 відсотки, 3-4 випускники, я-я не знаю. Можливо, Олег Вікторович знає.

 

_______________. Сказали 4 відсотки, прозвучало.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це головна претензія.

 

КОВТУНЕЦЬ  В.В. Але-але я думаю, що проблема не в тому. Якщо засновник відмовляється від закладу середньої освіти – а це заклад середньої освіти, - він не може його просто так… він зобов'язаний забезпечити продовження освітнього процесу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно. Діти не повинні страждати.

 

КОВТУНЕЦЬ  В.В. Діти повинні навчатися. Навіть коли ліквідується приватний вищий навчальний заклад, кожного разу приймається рішення про забезпечення продовження навчання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, дякуємо. Але дуже велике прохання, Олег Ігорович, якщо є можливість оперативно отримати дані, скільки дітей з ліцею переходить до академії, це було б дуже цікаво. Якщо можна.

Все, шановні колеги, переходимо до обговорення питань. Тарас Дмитрович Кремінь, будь ласка, народний депутат України. Ну, ваша позиція… Все, уже все обговорили. Якщо все, що ви сказали…

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги, є проект рішення, я абсолютно його підтримую. З досвіду, як екс-голова обласної ради, я вважаю, що це проблема місцевого рівня, її можна вирішити. Тому втретє комітет коли ставить в порядок денний ці питання замість системи фінансування освіти тощо, ну, це, як мінімум, некоректно. Тому просив би колег на місцевому рівні, відповідні профільні міністерства все-таки бути максимально конструктивними в своїй співпраці, зберігати освіту треба на конкретних прикладах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Олексій Олексійович. Добре, підтримуєте.

Два слова. Існує освітній тренд. Освітній тренд дуже простий – це інтеграція, це створення кластерних взаємовідносин. Це абсолютно нормальний процес. Більш того, коли за амбіціями стоять долі дітей, які фактично будуть знищені, тому що переводити нікуди, коли існує така вертикаль, і зараз вирішувати питання вигнання профільного ліцею зі стін Медичної академії, ну, на мій погляд, оце ненормально. Ми ж розуміємо дуже чудово, тут всі дорослі люди: за цим стоять просто амбіції.

Шановні колеги, я звертаюся до Міністерства охорони здоров'я. Ви йдете просто проти тренду. (Загальна дискусія)

 Шановні колеги, у нас є регламент робити. Щодо цього, ви ж знаєте, ми не заангажовані люди, ну, ви ж розумієте, інтересів ніяких, крім інтересів України, крім інтересів системи освіти і наших дітей. Я просто хочу сказати, що взагалі ми якраз йдемо шляхом, я просто на власному прикладі. Наприклад, ми, взагалі, просимо зараз Міністерство освіти звернулось два трудових колектива Херсонський державний університет і Береславське педагогічне училище, для того, щоб воно ввійшло у структуру Херсонського державного університету. Розумієте? Це тренд на об'єднання, на створення освітніх холдингів. А ми будемо руйнувати цей простір. На мій погляд це ненормально. Якщо, наприклад, тільки 5 відсотків, є проблема. Обговорюйте, створюйте спільну комісію, на вчених радах обговоріть це питання. Але ж ми повинні розуміти, що навіть кафедра і ліцей, який працює з 93-го року, ну, просто порівняйте на терезах, що це є. Ну, це буде просто ненормально. Це мій висновок. Я буду голосувати за те рішення яке там підготовлене. Іван Григорович також.  Я думаю, що всі народні депутати мали можливість вислухати одну сторону, іншу сторону, вислухати позицію Міністерства освіти і науки. Я просто прошу дописати в це рішення. І пропоную проголосувати, що Міністерство освіти і науки, як профільному міністерству, зайняти більш активну позицію щодо вирішення цього питання. Не можна так залишати. Більш того, замилювати це питання через те, що три рази є відповідні рішення.

Більше того, ми будемо звертатись відповідно до Прем'єр-міністра провести службове розслідування щодо невиконання відповідних рішень і так далі. Оце ми повинні записати. І це ми повинні дати урок всім, що не можна не виконувати відповідних рішень. Шановні колеги, так не можна. А, коли я почув, що попередній міністр здоров'я охорони Квіташвілі сказав мільйон гривень заплатіть за оренду. Ну, шановні колеги, такі міністри нам не потрібні. От скажу так.

Шановні колеги, прошу голосувати. Хто за проект рішення? Хто – "за"? Проти? Рішення прийняте.

Непотрібно ображатись, вирішуйте ситуацію. Це ситуація для України це не ситуація для комітету Верховної Ради. Відповідні рішення ми будемо відсилати.

Більш того…  Борисович, мене послухайте. Більш того, якщо потрібно ми сходимо депутатами окремо к Прем'єр-міністру для того, щоб було проведене службове розслідування. Інструменти впливу у нас є на це. Дякую.

Шановні колеги, п'яте питання: "Про узгоджений план роботи комітету на період п'ятої сесії". Він розданий вам. Якщо там є зауваження… У мене одне тільки зауваження: я пропоную, в Делі щоб полетів Тарас Дмитрович, а не я. От і все, більше там у мене зауважень немає. Добре? Якщо Гопко дасть на це дозвіл.

Прошу голосувати. Хто - "за"? Проти? Рішення прийнято.

І шосте, "Різне": "Про клопотання Президії Національної академії медичних наук України щодо нагородження Почесною грамотою Верховної Ради України директора державної установи "Інститут гастроентерології" Національної академії медичних наук України Степанова". І друге питання: "Про клопотання ДВНЗ "Київський коледж будівництва, архітектури, дизайну" Міністерства освіти і науки нагородження Грамотою Верховної Ради завідуючого будівельного відділення Панаська В.Е.".

Шановні колеги, я просто хочу сказати, що ми завели таку традицію, що, наприклад, чи голова комітету, чи виконуючий обов'язки не мав можливості сам це підписувати, розглядати ці питання на комітеті, для того щоб воно мало публічне…

І ще хочу просто зауважити ще одне дуже важливе, я просто і до колег звертаюся. До нас звертаються також іноді з пропозиціями підписати документи щодо впровадження деяких ідей, деяких дисертацій і так далі в роботу комітету. То тут ми повинні таким шляхом йти: якщо це є, давайте ми розглянемо на комітеті, дійсно, є наші помічники, є народні депутати, які, може, використовували ці речі, але щоб це проходило публічно, для того щоб після цього ті чи інші групи людей не мали можливості сказати, що "ні, цього не було, рішення не було, протоколу не було, стенограми не було".

Шановні колеги, а тепер я повертаюся до… Отже, у нас є дві кандидатури: Степанов – це за погодженням Національної академії медичних наук України. Є зауваження, може, заперечення якісь?

Голосуємо. Хто - "за"? Проти?

І по… це у зв'язку з 70-річчям Панаська В.Е. Тетяна Юріївна, да, мабуть? Соррі, Ювеналіївна. Тоді давайте проголосуємо, якщо немає заперечень.

Хто - "за"? Проти?

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Є побажання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні друзі, величезний потенціал все-таки морального заохочення людей я на своєму життєвому досвіді це переконався. Наскільки це значимо, причому люди, які двічі герої,  мені довелося вручати грамоту Верховної Ради, людина двічі герой. І весь колектив зібрали …….., 700 чоловік, сльози на очах, грамота Верховної Ради трудовому колективу.

Я звертаюся до секретаріату до нашого. Друзі, ми опікуємося сферою де працюють дуже скромні люди, дуже скромні. У нас в першу чергу, ви знаєте, кого нагороджують державними нагородами, все це…

 

 _______________.   (Не чути)

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  В тому числі і нас любимих. Але ми опікуємося сферою, де  скільки людей, разумное, доброе, вечное, и те, кто нас выводит в мастера. Це ж слова з пісні, їх не викинеш, хай навіть і на чужій мові.

Я дуже вас прошу,  ініціюйте, щоб  ми частіше такі питання розглядали. А потім голова комітету, заступник голови, приїхати додому, в колектив вручити. Це все те, що… Раз не можемо вирішити питання заробітних плат нормальних, давайте хоча би морально людей підтримувати. Я не прийду на наступний комітет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую.

 

 _______________. …якщо можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилиночку. Іван Григорович, дякую вам. Це дійсно слушна пропозиція.  Я просто казав про що, щоб такі рішення приймалися публічно.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. (Не чути)

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це давайте вносити, будь ласка, і так далі. Я хочу ще раз  раз звернути увагу. Використовуючи, що тут  у нас перший заступник міністра освіти і науки і Світлана Василівна Даниленко тут. Я ще раз хочу звернути увагу. Від нашої позиції зараз, от від  нашої позиції залежить, Міністерство фінансів вже пішло, але залежить, чи ми захистимо. Я  скажу так, віддайте освіті і науці те, що потрібно, а  ми все зробимо, щоб  ми були ефективні.  Оце ми повинні зрозуміти. Все, віддайте.

Але якщо ректор ворує, є проблеми. Якщо такий-то працівник  ворує, є  проблеми, є для того прокуратура. Але  казати, що отам   типу ректори погані, тому ми  не дамо коштів,  це ненормально. Більш того, пішла і академія наук, ми прийняли відповідний закон.  Все. Вже проведений міжнародний аудит.  Шановні колеги, система стає відкритою. Тобто якщо система стає відкритою, обраний ідентифікаційний комітет, буде створений національний фонд відповідний і так далі.

Тобто зараз, якщо б два роки тому було б нам складно апелювати до цього, то сьогодні ми вже маємо інструменти впливу, аргументи щодо того, що віддайте нам те, що є згідно Закону України. Я просто прошу, от я просто знаю, як це було при Квіті, що система не захищалась на рівні Кабміну. Я думаю, що якщо Володимир Віталійович, Світлана Василівна допоможуть нашому міністру, то міністр зможе аргументовано… А ми, ми обіцяємо, от обіцяємо, що ми будемо впливати і такими, і такими, і такими інструментами, щоб Володимир Борисович прийняв відповідні рішення разом з Кабміном щодо фінансування освіти. Освіта чекає від нас конкретних рішень. От, на мій погляд, це є дуже важливим.

Тому будемо боротися. Якщо потрібно ще виставки проводити, будемо проводити, але вже насильно будемо профільні міністерства привозити на цю виставку. Отак просто привозити і конкретно тримати для того, щоб вони побачили, що ви зробили. У вас була дуже потужна доповідь на святковому засіданні національної академії, галузевих академій наук. Люди повинні бачити, що роблять академії. Чим більше вони закриті, тим менше довіри, тим менше фінансування. Тому ми самі також повинні робити трансформації, які якраз нададуть нам ці можливості. Добре, домовились, шановні.

 

_______________. …півсекунди, півсекунди…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, слухайте, ну. Бачте, от дивіться, як це виглядає. Закінчили всі народні депутати, закінчив виконуючий обов'язки голови. Ну, ви будете завершувати це засідання комітету?

Давайте, оголошення. Будь ласка, ………

 

_______________. У мене просто прохання: до 2000 року комітет мав право подавати на представлення, на підпис голові на Почесну грамоту Верховної Ради. Внесені зміни до постанови Верховної Ради, комітет зараз може тільки підтримувати. Якщо ви не заперечуєте, ми підготуємо проект постанови про внесення змін, щоб комітет мав право вносити на Верховну Раду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж про це сказав.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я можу сказати маленьку одну корекцію, невеличку. Через комітет все буде проходити, а ми тут визначимося, хто з керівників фракції підпише подання. Це технічне питання. Головне – подавайте людей, подавайте. І щоб ми кожне засідання щось,.. люди, ми людям дякуємо, ми людей підтримуємо, особливо рядових людей освіти, рядових науки. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Особливо напередодні Дня вчителя. До речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О, напередодні Дня вчителя – так, тим паче. Спасибі.