УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД НА КОЛІНА НЕ ПОСТАВЛЯТЬ І НЕ ЗНИЩАТЬ!

Основою проголошення Акту про незалежність України 24 серпня 1991 року є Декларація «Про державний суверенітет України» (16 липня 1990 року N 55-XII), якою юридично зафіксовано - виражаючи волю народу України, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України.

Україна є самостійною у вирішенні загальнодержавних завдань, формуванні державної політики, у тому числі у вирішенні питань науки, освіти, інтелектуальної власності, культурного розвитку, а також гарантує всім національностям, що проживають на території держави, право їх вільного національно-культурного розвитку. Україна забезпечує національно-культурне, духовне відродження українського народу, його ідентичності, історичної свідомості і традицій, національно-етнографічних особливостей, функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя.

Україна виявляє піклування про задоволення національно-культурних, духовних і мовних потреб українців, що проживають за межами України.

Національні, культурні та історичні цінності на території України є виключно власністю народу.

Тобто науку і освіту України розглядаємо в широкому розумінні цього слова. Науковець, учитель це не тільки батько, мати, педагог, духовний наставник і захисник, а також і журналіст, телевізійний коментатор у класі якого не тільки вся Україна, а й весь світ. І від сказаного слова журналіста, коментаторі досить часто залежить авторитет і імідж українського народу, України.

Українці – це народ, історію якого не раз переписували іноземні консультанти, експерти, але яка відбулася, розвивалася і сформувалася з часів трипільської культури, отримавши від арійських предків високу духовність, культуру, мудрість, демократичний уклад суспільства. Нам треба пам’ятати, що ми сини і дочки великого, гордого, стійкого українського народу.

Вважаємо, що ми маємо взяти за правило, що збереження, розвиток і удосконалення духовності, науки, освіти мають продовжувати традиції наших предків: трипільської культури, аріїв, Святої Княгині Ольги (Мудрої), святого Князя Володимира Святославовича – «Ясне Сонечко» (за даними Музею історії України українській нації 5,5 тисяч років, в окремих регіонах України можна побачити підтвердження літочислення вже 11 тисяч років).

Україні сьогодні вручили нове літочисленні – 25 років незалежності та державного суверенітету. Всі намагаються їй «допомогти», «проконсультувати», «навчити», «повчати», а реально підставити ногу. Нам доречно пам’ятати старовинний принцип: «Боже позбав мене «друзів», а з ворогами я сам розберуся».

За роки незалежності України змінилося 10 Міністрів освіти і науки України та 16 Прем’єр-міністрів України. Український народ, який має свою власну достовірну і перевірену тисячолітню історію розвитку науки, освіти, державотворення. Україна є співзасновником Організації Об’єднаних Націй, членом Ради Європи, вирішується питання щодо асоційованого членства України в Європейському Союзі.

Нам необхідно перейти до зовсім іншої філософії: філософії розвитку, відродження, та захисту наукових, інженерних, професійних, педагогічних, робітничих шкіл, створення та побудови системи науки, освіти з урахуванням реальних українських потреб, пропозицій обласних державних адміністрацій, педагогічних колективів, профспілкових організацій, асоціацій, роботодавців. Забезпечення покрокового вирішення проблем фінансування та розвитку наукової та освітньої сфер.

Українці мають бути міцними, непохитними, збагачуватися творячи і захищаючи добро, працюючи. Стійте у волі,  та не піддавайтеся знову в ярмо рабства, резервацій, концтаборів.

У праці, у слові правди, у чистоті, у розумі, у добротності наша сила. Пильнуйте, реалізуйте принцип «ВІРА-ВІТЧИНА-НАРОД», будьте мужні, будьте віддані українському народу.

Український народ, на рівні з іншими народами світу став епіцентром боротьби добра, мудрості зі злом, лукавством які об’єдналося з підлістю та вседозволеністю. Основним осередком цієї боротьби є наука, освіта, науково-інженерні, науково-педагогічні працівники, діти, учні, студенти. Україна відома в усьому світі науковими, освітніми, педагогічними, професійними школами Г.С. Сковороди, Т.Г. Шевченка, В.І. Вернадського, М.С. Грушевського, І.І. Огієнка, І.П. Пулюя, А.Ф. Йоффе, А.П. Александрова, Є.О. Патона, Б.Є. Патона, М.К. Янгеля, В.М. Глушкова, О.К. Антонова, С.П. Корольова, М. М. Амосова, К.Д. Ушинського, М.І. Пирогова, А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського, родини Драгоманових та інших.

В час проголошення Акту про незалежність України в основі були закладені тисячолітня наука, освіта, культура, медицина, економіка, сільське господарство, транспортна інфраструктура які за станом свого розвитку входили в десятку розвинених країн світ. Українці мали можливість навіть полетіти літаком з районного до обласного центру. Столиця України м. КИЇВ сприймалася іноземцями, туристами, як одна з найкращих, озеленених столиць світу. Ми пишалися тим, що були одним з найосвітченіших народів світу. У кожному населеному пункту були навчальні заклади, будинки культури, бібліотеки, панувала інтелектуальна творча атмосфера.

Український народ, слов’яни вважали, що весь світ буде радіти їхній незалежності, суверенітету, розвивав свою державу, науку, освіту, демократію на піднесенні. Адже свою волю, право він підтвердив позитивними, беззаперечними результатами Всеукраїнського референдуму.

Але на території України розпочалась боротьба за Панування Добра, Серце людини, за Серце дитини. Український філософ Г.С. Сковорода і педагог, ветеран Великої Вітчизняної війни В. О. Сухомлинський ввійшли у світову науку, педагогіку, культуру своїми гуманістичними ідеями, у тому числі реалізувавши формулу людського буття українського народу «Май БОГА в Серці – філософія Серця – Серце віддаю дітям».

Українцям ніхто не зможе нав’язати стереотипи бездуховності, неосвіченості, некомпетентності, непрофесіоналізму і обмежити політичними  стереотипами та штампами мислення – таких типів мислення в природі не існує. Є наука добра і наука зла, наукове і ненаукове мислення. Хто який рівень наукового мислення досяг і які орієнтири вибирає то його власний вибір.

Наука добра – це світ добра, гармонії, краси і світла. Науку добра доцільно вивчати, пізнавати, застосовувати на рівні поєднання духовного, природного, юридичного права. Українська тисячолітня науково-освітня школа – це також школа високої духовності, мудрості та  ментальності. Доцільно враховувати, що український народ притримується стійкої позиції – створювати, розвивати, захищати добро.

Наука добра зобов’язана бути духовною і моральною. Наука добра може знайти велике навіть в пошуках малого.

Науці добра не притаманні політичні штампи і ярлики. Наука і наукове мислення добра є найважливішим фундаментом та умовою стабільного розвитку економіки і суспільства. Нам необхідно враховувати, що сучасна наука досягла такого ступеню розвитку коли непродумані кроки можуть призвести до трагедій та катастроф планетарного масштабу. Не одну із них ми вже пережили за останні 25 років.

Український народ навчився вирішувати проблеми в площині «коли один недалекоглядний придумає, сто мудреців будуть вирішувати проблему». У сучасних умовах нам необхідно вирішувати проблеми «які придумують, дають чіткі інструкції одному недалекоглядному заокеанські інститути, генії зла». Науковці, освітяни готові до вирішення зазначених проблем.

Доцільно враховувати, що для блокування зла потрібний спеціальний духовний дозвіл і знання; система захисту та відшліфовані до майстерності навички і вміння. Український народ притримується стійкої тисячолітньої традиції – займатися чорними технологіями заборонено, важкий гріх. В площині зла український народ працювати не буде, він духовно і морально захищений. Однією із ступенів захисту українського народу є броньований, живий, космічний шов Б.Є. Патона, який об’єднує український народ, правий і лівий береги Дніпра, забезпечує зв’язок українського народу  з космосом, з всесвітом.

В наукове використання намагаються ввести терміни з подачі публіцистів, журналістів, гумористів, агентів впливу. Дивним є намагання запровадити терміни, які за постійного їх вживання призводять до нестійкої енергетичної, психічної рівноваги, формування енергетичних загроз, психологічно вливають у свідомість людей стан меншовартості та фатальної приреченості. І як не парадоксально зазначені терміни після їх озвучення вже на другий день знаходять своє відображення в окремих центральних засобах інформації. Тут діє нав’язується дія закону пізнання – повторення мати навчання. Дорого обходяться українському народу недалекоглядність політиків та державних діячів. 

Український народ пережив час коли політики їх водили на політичні дебати, дискусії на телевізійну арену «за грати». В площину чорного дзеркала український народ, науковці, освітяни не підуть, дорога туди заказана, категорично заборонена. З дитинства мала дитина будь якого народу знає, що гратися дзеркалами, тим паче чорними, небезпечно.

У свій час, український народ, без всяких підстав з подачі сил зла, був пов’язаний  проблемами Іраку. Парламент Великобританії, після тривалого вивчення проблеми, прийняв рішення про те, що вторгнення в Ірак було безпідставним та незаконним. Президент Іраку страчений, тисячолітні святині міжнародного значення зруйновані, кладовища сплюндровані, іракський народ в стані війни, доведений до злиденності. Чому не чути голосів Гаазького та Міжнародного трибуналів? Українці також чекають вибачення та повернення політичних, фінансових, економічних втрат.

Актуальною є проблема подальшого блокування, руйнування вчинків, дій, задумів зла.

Серед окремих політиків панує хибна точка зору про те, що їм все дозволено, вони мають право на будь яке політичне рішення. Але вони приймали клятву  народного депутата України, державного службовця, а дехто і ту і другу. Помилковою є також точка зору, озвучена в черговий раз М.С. Горбачовим, що не передбачено, не заборонено юридичними законами, то можна. Юридичними законами не заборонено вбивати.

Але крім юридичних законів панівними є духовні та природні закони. За їх порушення, невиконання природа нещадно мстить. І це доцільно враховувати всім. Українцям такі негативні приклади відомі.

Загальнодержавного вирішення потребують системні питання: формування та розвиток філософії науки і освіти України; збереження, розвиток та удосконалення системи науки і освіти України; забезпечення наукового змісту навчальних програм, підручників, посібників, дидактичних матеріалів, формування наукових, міжпредметних, міждисциплінарних зв’язків; реалізація науково-обгрунтованих, у тому числі інноваційних технологій організації навчально-виховного процесу; демократизація управління сферою науки і освіти та забезпечення їх стабільного розвитку;  забезпечення соціальної, фінансової захищеності науковців, науково-педагогічних, педагогічних працівників, майстрів, учасників навчально-виховного процесу; матеріально-технічне та фінансове забезпечення, оснащення наукових установ, навчальних закладів; забезпечення взаємозв’язку наукових установ, навчальних закладів напрацювань з виробництвом, ринком праці, роботодавцями; відродження економіки та виробництва в науковій та освітній сфері; представлення досягнень науки і освіти на загальнодержавному, європейському та міжнародному рівнях.

Доцільно врахувати, що Національна академія наук України, національні галузеві академії наук України не один раз представляли на розгляд Уряду України концепції свого розвитку. З’їздами освітян України прийняті та указами президентів України затверджені національні програма, доктрина, стратегія розвитку освіти. Жодної копійки з Державного бюджету України на їх реалізацію не виділено.

На порядку денному стоять питання, чи буде український народ духовно захищеним, освіченим, мати власні науку, технології і економіку та робочі місця. З ініціативи громадських активістів порушено питання чи мають діти початкової школи виразно і в відповідному темпі читати. Проти очевидної відповіді використано дзеркало права. До уваги позиція батьків та учителів початкової школи не береться. «Ідею» консультують «іноземні експерти», фінансують «міжнародні фонди».

Відповідь очевидна. Для успішного, якісного навчання в п’ятому класі необхідно володіти навичками читання певного рівня випробуваного тисячолітньою історією українського народу. Необхідно вміти рахувати, виконувати арифметичні дії, знати табличку множення. Весь перелік знань, практичних умінь і навичок учня-випускника четвертого класу не перерахуєш, для цього є відповідні навчальні програми, стандарти, підручники, посібники.

В черговий раз виникає питання коли необхідно починати вчити дитину?.

На запитання батьків трьохмісячної дитини: «Коли необхідно починати вчити та виховувати дитину?», А.С. Макаренку відповів: «Ви запізнилися рівно на три місяці».

На запитання чому вчити? Відповів В.О. Сухомлинський: «Дітей від самого народження необхідно вчити науці». Дозвольте додати, дітей треба вчити духовності, науці добра. Пам’ятаю принцип діяльності однієї із кращих учителів початкової школи Лисогор Катерини Іванівни: «Навчати дітей науці, створювати вмотивовані умови для їхньої старанності та забезпечувати успішність і якісну освіту». Її учні до цього часу пам’ятають, шанують і поважають Катерину Іванівну.

Враховуючи системні напрацювання української науки та освіти за останні сто років доцільно взяти на озброєння духовні основи тисячолітньої історії українського народу, менталітет, рівень наукового мислення своїх дідів і прадідів. Не другорядним є питання, які книги необхідно читати жінкам під час вагітності? Вагітним жінкам необхідно читати такі духовні, класичні книги, які забезпечуватимуть їх духовну та психолого-фізіологічну рівновагу та слухати класичну музику. Європейські класики радять – введіть всій духовний арсенал 100 письменників, поетів і пізнайте, усвідомлюйте, перечитуйте їх все життя. Кожен українець звичайно повинен прочитати такі книги, як Котигорошко, Три богатирі, Захар Беркут, Тарас Бульба, Довбуш, Кармелюк, Кобзар, перелік можна продовжити.

Духовність, розум, інтелект, наукове мислення дитини засвоюється з материнською кров’ю, з материнським молоком.

Ще одна проблема – відродження, формування та розвиток інтелектуального середовища для дітей, учнів, студентів в навчальних закладах, наукових установах. За 25 років системних перешкод, фільтрів, удавок зроблено більш ніж достатньо. Приведу один тільки приклад – «зовнішнє незалежне оцінювання». Те, що воно далеко не ідеальне і має корупційну складову показали результати перевірки силовими структурами. Неодноразово керівники загальноосвітніх навчальних закладів, науково-педагогічні працівники наголошували і наголошують на тому, що знищена наступність у навчанні в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах, система профорієнтаційної роботи. В цьому навчальному році випускники м. Києва фактично вчилися два місяці, потім карантин, новорічні, різдвяні свята, підготовка до тестування. Про яку якість освіти, інтелектуальний розвиток учнів, валідність тестів можна говорити. Те, що учням сільської місцевості до центрів тестування треба добиратися по бездоріжжю не менше години, ідеологи тестування не вважають за доцільне про це говорити.

До введення зовнішнього незалежного оцінювання кожен учень систематизував свої знання за заздалегідь підготовленими програмами, у кожній школі учителі з основ наук готували екзаменаційні квитки, проводили консультації, екзамени. Для прикладу приведу систему узагальнення знань з української мови та літератури: екзамени загальнодержавного рівня за однаковими критеріями – диктант, переказ, твір, усний екзамен з української мови та літератури. Аналогічні підходи були з вивчення математики, алгебри, геометрії. Включались в систему інтелектуального розвитку різні види розумової діяльності. У вищих навчальних закладах для старшокласників функціонували 2-3 річні підготовчі курси, кафедри готували вступні білети, проводили консультації для абітурієнтів. Науково-педагогічні, педагогічні працівники вищих навчальних закладів приїзджали в найвіддаленіші населені. Журнал «Квант» і його український аналог «Країна знань» для старшокласників України фактично недоступні. І це була корупція.

У даному випадку блоковано реалізація основного закону пізнання: «Повторення – мати навчання».

А те, що тестові завдання для випускників загальноосвітніх навчальних закладів України подається від імені 13 осіб – не корупція? Кожний рік учні загальноосвітніх навчальних закладів поставлені в екстремальну ситуацію через те, що підготовлені «не вивірені» завдання то з англійської мови, то української мови, то алгебри та геометрії??? Вони орієнтуються на естонського «контролера-експерта»

Потребує проведення неупередженої науково-експертної оцінки реалізація заокеанських програм з питань корупції, плагіату, академічної доброчесності. На початку 90-років в Україні з’явився переклад з американського діалекту англійської мови художньої книги про корупційні схеми у вищих навчальних закладах США. Результат - вся наука, освіта, наукові, науково-педагогічні, педагогічні працівники України, український народ облиті брудом. Лев постарався за всіма правилами чорних технологій.

Наведемо приклад, за участю працівника Посольства США в Україні іде представлення в Комітеті з питань науки і освіти проекту з проблем академічної доброчесності. Один із аргументів працівника цього Посольства – американці списують в українців! Випускник Національного університету «Києво-Могилянська академія» модератор-координатор проекту наводить приклад: «Одна і та сама магістерська робота з економіки захищена різними студентами в двох провідних вищих навчальних закладах столиці України». Знаємо, що це в принципі це неможливо. Просимо назвати прізвища студентів та тему магістерської роботи. Адже на загальнодержавному рівні представлена проблема, яка потребує системного вирішення. Відповідь модератора проекту: «Я просто так сказав». Просто так, в присутності представника іноземної держави громадянин України облив брудом  провідні вищі навчальні заклади м. Києва. З практики роботи знаю, неодноразово читав документи в якій площині подаються проекти для того, щоб їх профінансували іноземні структури, скільки негативу там виливається і як гіперболізують представники іноземних посольств ту чи іншу проблему, щоб показати свою роботу та значимість.

І ще один нюанс. Один із учасників та ідеологів проекту народний депутат України (як відомо колишніх народних депутатів України не буває – приймав клятву на вірність українському народу), заступник директора академічного інституту, учасник проектів Американської Ради під час переговорів зайняв протокольну позицію: «Я сідаю з американською стороною переговорів, а не з українською». То чиї інтереси він представляє і чиї інтереси він захищає і збирається захищати на території України?

У Комітеті з питань науки і освіти тільки у 2015 більше 5 100 звернень обласних державних адміністрацій, обласних рад, районних рад, професійних спілок, роботодавців, студентських організацій, наукових установ,  навчальних закладів, освітян, батьків з проблем науки і освіти України. Із зазначених системних загальнодержавних проблем у сфері науки і освіти  поінформовані Президент України, Прем’єр міністр України. За ініціативою профспілкових організацій проведені неодноразові страйки науковців, педагогічних працівників, у тому числі працівників професійно-технічної освіти, парламентські слухання з проблем професійної освіти, виставка розробок Національної академії наук України та галузевих академій наук України, організовані зустрічі з Головою Верховної Ради України, головою Комітету з питань бюджету, першим заступником Голови Комітету з питань науки і освіти. Підготовлені та внесені на розгляд Верховної Ради України відповідні законопроекти щодо фінансування науки і освіти.

Ніколи не забудемо прохання, звернення до політиків наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, майстрів, які пів року фактично не отримують заробітну плату: «Дайте команду не виганяти нас з роботи, не залишайте майбутнього український дітей, учнів, студентів, молодь».

Враховуємо коментарі народних депутатів України які в кулуарах Верховної Ради України на каналі «Рада» виступали  категорично проти фінансування науки і освіти України, консультації які проводять представники Комітету з питань бюджету з консультантами Міжнародного валютного фонду і Міжнародного валютного банку, зауваження одного із науковців, який ратував за свободу: «Ми Вас ще дустом не посипали». Не люблять вони українців.

Виникає елементарне запитання: «Хто захистить український народ, науку і освіту України, українських дітей?» Коментарям і інтерв’ю тих, хто рве на собі сорочку, розмахує руками і в той же час, вивозив протягом останніх 25 років валюту вагонами, золото десятками кілограм  за межі України український народ не вірить. Науковці, науково-педагогічні, педагогічні працівники займають оборону, формують систему захисту. Починають діяти принцип «Мій Дім моя фортеця», «Моя ШКОЛА, мій Дім!».

Запаковані помічники, консультанти, помічники старостів  списками претендентів орендаторів на оренду української землі у сфері науки і освіти, сільських об’єднаннях і спільнотах не пройдуть. Український народ, науковці, освітяни займають кругову оборону.

Український народ, науковці, освітяни України будуть надавати перевагу тим політикам, голосувати на виборах за тих народних депутатів України – з мажоритарних округів, делегувати в органи державної виконавчої влади науковців, освітян, фахівців-професіоналів які представляють вітчизняні наукові, освітні, професійні школи, знають, захищають і будуть розвивати духовність, науку, освіту, економіку українського народу, суверенної, соборної, унітарної, демократичної держави Україна.

Сфера науки, освіти України потребує фінансування, відродження, розвитку та реального визнання стратегічним пріоритетом на  законодавчому та політичному рівнях.

За поданням Комітету з питань науки і освіти надіслано до Міністерства фінансів України та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету наступні пропозиції до  проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік (проект Постанови Верховної Ради України реєстр.№ 4971 від 13.07.2016).

Підтримуючи підвищення адресності надання фінансової допомоги дітям, учням та студентам навчальних закладів з урахуванням соціального та матеріального стану Комітет пропонує вирішити під час складання проекту закону про Державний бюджет України на 2017 рік такі проблеми:

“забезпечення фінансування освітньої діяльності згідно Закону України «Про освіту» в обсязі 7% ВВП;

вжиття заходів щодо збереження та фінансового забезпечення з Державного бюджету України професійно-технічних навчальних закладів;

вжиття заходів щодо забезпечення належного фінансування дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх навчальних закладів;

забезпечення належного фінансування програми «Шкільний автобус» з Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

забезпечення належного фінансування з Державного бюджету України та місцевих бюджетів безкоштовного харчування:

-   учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів,

-   учнів 5-11 класів, які постраждали від Чорнобильської катастрофи й мають право на пільгове харчування, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в спеціальних і інклюзивних класах, а також дітей з малозабезпечених сімей,

-  учнів професійно-технічних навчальних закладів – дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей;

забезпечення належного фінансування з Державного бюджету України вищих навчальних закладів І-II рівня акредитації;

відновлення фінансування з Державного бюджету України загальноосвітніх навчальних закладів з чисельністю до 25 учнів (поза правовим полем опинилося більше 10 000 дітей України, їхні конституційні права на освіту порушені. В черговий раз відроджена формула «Дрова рубят – щепки летят», у даному випадку «щепки» – це дитячі, учнівські долі, які потребують негайного Конституційного захисту);

відновлення фінансування з Державного бюджету України санаторіїв- профілакторіїв для студентів вищих навчальних закладів та для курсантів, слухачів інститутів післядипломної освіти;

залучення грантів, коштів роботодавців, інвестицій (у тому числі недержавних) на розвиток інфраструктури та матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів та наукових установ,

запровадження механізмів співфінансування з органами місцевого самоврядування,

забезпечення згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» поетапне збільшення фінансування науки, визначення фінансування науково-технічної сфери у 2017 році в обсязі 0,5% ВВП;

забезпечення концентрації бюджетних видатків (базового та конкурсного фінансування) та науково-технічного потенціалу на здійсненні фундаментальних та прикладних наукових досліджень, прикладних науково- технічних (експериментальних) розробок та інноваційних проектів з найважливіших проблем;

визначення головним розпорядникам бюджетних коштів (Міністерству освіти і науки України, національній та галузевім академіям наук) видатків для забезпечення базового фінансування основної діяльності наукових установ з урахуванням результатів їх державної атестації та показників їх ефективної діяльності;

визначення обсягів конкурсного фінансування для реалізації окремих наукових і науково-технічних програм та проектів, спрямованих на створення та виробництво конкурентоспроможної продукції, розробку інноваційних технологій та надання відповідних послуг, надання грантів, у тому числі через Державний фонд фундаментальних досліджень з фінансуванням не нижче 0,1% ВВП;

затвердження обсягів фінансування державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково- технічну продукцію”.

ЧИЖЕВСЬКИЙ Борис Григорович –

завідуючий секретаріатом Комітету з питань науки і освіти,

кандидат педагогічних наук, Заслужений працівник освіти України

(т. 050 – 200 – 55 – 60)