СТЕНОГРАМА

розширеного засідання Комітету з питань науки і освіти

21 вересня 2016 року

Веде засідання Перший заступник голови Комітету

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запрошую… Лілія Михайлівна, шановні колеги, запрошую. На жаль, у нас  цей форум буде працювати тільки до 17 години, бо після цього тут буде працювати Голова Верховної Ради України. Тому у нас регламент буде такий, що ми повинні закінчити о 17 годині.  Добре?

Шановні колеги,  у нас  сьогодні на засіданні присутня міністра освіти і науки пані Лілія Михайлівна Гриневич. А також сьогодні завдяки особистим зусиллям Прем'єр-міністра України і  міністра фінансів України у нас також запрошений Марченко Сергій Миколайович, заступник міністра фінансів  України, який якраз відповідає за зону фінансування гуманітарної сфери. Тому сьогодні ми мали виступ Прем'єр-міністра, який запропонував фактично бюджет України за довгі роки існування України, це фактично перший випадок, коли  Кабінет Міністрів  України, Прем'єр-міністр, міністри внесли своєчасно проект Держбюджету, і це означає, що у нас є фактично майданчик, час для того, щоб  ми відпрацювали всі питання, бо  їх дуже багато.

Тому, якщо ви не проти, у нас сьогодні три питання. Третє питання взагалі воно має технічний характер, бо ми повинні затвердити просто речі, пов'язані  із  проведення парламентських слухань  щодо фінансування освіти. А от перше питання буде, я сподіваюсь, ми за 10-15 хвилин  його розглянемо. І друге основне питання – це про стан і проблеми навчальних закладів України  до 2016-2017 навчального року. Я думаю, тут  одна година буде так, щоб ми закінчили  без   п'яти п'ять нашу роботу.

І якщо ви не заперечуєте, шановні колеги, я розпочну з першого питання. І там я, Сергій Миколайович, і вам надам слово, Лілія Михайлівна, і вам надам слово. Я просто, на що  хочу звернути, чому ми от включили в порядок денний перше питання, от необхідність  розгляду   Комітету з питань науки і освіти цього питання. На жаль, вже протягом тривалого часу парламентом не приділяється належна увага  законодавчому врегулюванню існуючих проблем в освітній і науковій сферах. До речі, сьогодні ми це бачили, коли ми тільки розглянули постанови. Після цього фактично за 10 хвилин до закінчення регламенту ми закрили засідання парламенту і не розглянули дуже важливий законопроект, який би врегулював питання функціонування аспірантури і в тій редакції, яку ми погодили з Міністерством освіти, на мій погляд це блокує ці речі. Тому у нас є домовленість, усна домовленість із Головою Верховної Ради України про те, щоби зробити тематичний день і розглянути  всі 11 законопроектів, які є у нас, і в першу чергу це проект Закону про освіту (реєстраційний номер 3491д), який як раз вирішив би питання першого читання і ми би прийняли закон, базовий Закон про освіту. Це б  розблокувало нам би можливість розгляду двох спеціальних дуже важливих законів про базову професійну чи професійно-технічну освіту і про вищу, і професійно-технічну освіту, що в свій час би вирішило би питання того, де знаходяться в нас перший, другий рівень акредитації.

Тому, якщо ви не заперечуєте, по першому питанню, воно роздане у нас є Закон про освіту – базовий, головний, далі, про пропозиції Президента України щодо фінансування професійно-технічної освіти, там, де стосується вето, подолання вето. Я там не впевнений, чи буде воно подолане, чи ні, але  хочу просто зауважити, хай люди дивляться, хто і як з депутатів буде голосувати по цьому закону.

Далі. Закон 4477 дуже важливий, по якому і  Голова Верховної Ради, і міністр освіти, і  голова бюджетного комітету, і я, ми всі особисто обіцяли проголосувати науковцям для виділення додаткових грошей щодо функціонування національної і галузевих академій в цьому році.

Далі, законопроекти, які тут перелічені, я думаю, що якщо ми їх, ви не заперечуєте, від комітету ми підпишемо відповідний лист на Голову Верховної Ради, то, може, у вівторок або в четвер ми пакетом будемо розглядати ці законопроекти.

Шановні колеги, є тут заперечення? Чи, може...

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуєте? Підтримуєте? Тоді давайте по першому питанню так і проголосуємо.

Хто – "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Тепер, шановні колеги, я хочу запросити до слова… Лілія Михайлівна, як краще, ви перша, після цього заступник міністра фінансів або…

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Навпаки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви. Ні, заступник. Я тоже так думаю.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Міністр фінансів, а потім…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Михайлівна, ви міністр, тому я повинен вас запитати, щоб…

Будь ласка, Сергій Миколайович Марченко. Ми дякуємо Кабінету Міністрів, який, на наш погляд, прийняв дуже важливі речі. Але є дуже великі питання до цифрах і тому ми вам надаємо слово, будь ласка.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Олександр Володимирович, дякуємо і  запрошені , і присутні. Велика честь виступати на Комітеті з питань освіти.

Хочу сказати, як і було зазначено Прем'єр-міністром, сфера освіти є основним пріоритетом на сьогоднішній день і це дійсно так, тому що ви можете побачити в цьому бюджеті реальне зростання основних показників, які щодо фінансування в сфері освіти, і це стосується як заробітних плат педагогічних працівників, які зростають на два тарифних розряди, так і основних інших показників.

Що стосується, у загальних цифрах я можу тільки підтвердити, що в цілому на освіту у зведеному бюджеті передбачено більше 145 мільярдів гривень, з них з державного – 37, з місцевих – 108 мільярдів гривень. Тобто це досить значна сума коштів, які виділяються на освіту.

Передбачається також збільшення фінансування науки на 8 мільйонів гривень, мільярдів гривень і інші заходи, які дозволять в принципі сказати, що освіта є одним з пріоритетів уряду і це реальний пріоритет.

Також щодо можливих питань щодо децентралізації утримання закладів освіти, Міністерство фінансів передбачає, що ми провели в 14-му році часткову децентралізацію і в 16-му році ми можемо підтримати цю децентралізацію реальним переданням повноважень на органи місцевого самоврядування. Упереджуючи можливі закиди щодо того, що можуть бути проблеми в частин фінансування деяких районів. Ми хочемо зазначити, що в бюджеті передбачено близько  15 мільярдів з дотацією додатковою, яка буде йти на фінансування тих районів, які не можуть самостійно за рахунок податків профінансувати у тому числі сферу освіти – це утримання шкіл.

Що стосується стипендіальної політики. Як ви знаєте, це була досить така тривала дискусія. Ми збільшили стипендіальний фонд в загальному на  0,5 мільярдів гривень, 500 мільйонів гривень дали, але разом з тим ми наполягаємо на тому, що підходи в стипендіальній політиці мають бути змінені. Ми розділили стипендіальний фонд на дві частини: академічну  виділили і соціальну стипендію. Також з 1 вересня ми передбачаємо передачу соціальної стипендії на  адміністрування  Міністерства соціальної політики.

Щодо можливих  запитань, яким чином ми змінюємо підходи? Це  питання нинішньої дискусії. З Міністерством освіти і науки у нас дуже плідна  співпраця. Я хочу сказати, що будь-які проблемні питання, які можна вирішити,  я думаю, ми можемо вирішити у процесі дискусії.  Тобто   щодо  критеріїв, щодо, як, яким чином будуть спеціальні фонди розподілятися, можна дискутувати, у нас є досить багато  часу для того, щоб вийти на виважені рішення з  1 січня, щоб не було якихось  шоків, не було проблем  з виплатою стипендій студентам.

Це основні моменти, які я хотів  зазначити. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Сергію Миколайовичу.

Тепер питання. У мене просто є питання, які вже виникають. Будь ласка, тоді Лілія Михайлівна, а після цього будуть питання тоді  і до вас, і до  Сергія Миколайовича. Будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Доброго дня, шановні колеги. Я хочу доповнити виступ заступника міністра фінансів. Ми, справді,  дуже багато працювали з Міністерством фінансів. І оскільки  я вже  працює не вперше з освітнім бюджетом, ще  у Верховній  Раді впродовж двох скликань, я думаю, що  це  приклад  однієї з  найплідніших  співпраць  між Міністерством освіти і Міністерством фінансів. Проте залишилися деякі  питання, які ми не змогли  врегулювати між собою, і я розраховую, що в цьому нам допоможе парламент. І я хотіла б зараз наголосити  саме на цих питаннях, тому що є очевидні позитиви цього бюджету для сфери освіти, я не буду  їх повторювати, але серед проблематичних питань є ситуація з професійно-технічною освітою. І я зараз хочу висловити також думку, яку ми маємо від наших колег з органів місцевого самоврядування, від Асоціації міст, від директорів департаментів обласних управлінь освіти і це стосується проекту Бюджетного кодексу. Тобто ми витримали і Міністерство фінансів заклало саме систему, що є обласний рівень фінансування і міста – обласні центри. Проте в містах – обласних центрах є багато тих закладів, які готують для всієї області і саме ці заклади будуть не в полі уваги міста. Тому наша  пропозиція як Міністерства освіти полягає в тому, щоб ми зробили до бюджету додаток, в якому розподілили оці міста, які є на території... оці профтехосвітні заклади, які є на території міст – обласних центрів, які будуть саме у містах, а які будуть фінансуватися з рівня області. Так само, як міста дуже просять змінити позицію в Бюджетному кодексі, щоби їм напряму ішла освітня субвенція на здобуття загально-середньої освіти, а не через рівень області, коли їм тоді потрібно вести полеміку, тобто це є дуже важливе, важлива зміна, яка нам потрібна.

В цілому для Міністерства освіти ми просили б розглянути  по різних наших потребах обсяг два, понад два мільярди гривень, які ми можемо розписати і обґрунтувати причини, чому нам потрібне це дофінансування. Але що нас найбільше тут хвилює, ми знаємо, що іде збільшення заробітної плати для педагогічних працівників і підвищення на два тарифних розряди, але ми бачимо проблему з виплатою цієї заробітної плати у вищих навчальних закладах першого, другого рівня акредитації, там у нас є педагогічні працівники і це потребує теж додаткового фінансування.

Ще одна фундаментальна розбіжність, на якій ми наполягаємо, щоб це було обговорено і дуже сподіваємося, що це можна в парламенті доопрацювати, це співвідношення між соціальними і академічними стипендіями. Зараз соціальні стипендії стосуються дуже вузької групи малозабезпечених студентів і студентів, які є інвалідами чи сиротами. Ідея, яка обговорювалася в уряді: збільшити базу соціальних стипендій. І зараз фактично половина коштів йдуть на соціальні стипендії. На нашу думку, це приведе до демотивації студентів, тому що в першу чергу академічна стипендія, яка може даватися, і ми пропонуємо, за більш жорсткими вимогами: що це повинно бути успішне навчання, - але ми також пропонуємо збільшити її обсяг, як і збільшити суттєво обсяг стипендій на гостродефіцитні спеціальності, на яких складно навчатися і на які ми не змогли набрати достатньо студентів цього року, а саме це інженерно-технічні спеціальності, а також природничо-математичні, зокрема педагогічні природничо-математичні, і зробити їм збільшені академічні стипендії. Я вважаю, що це буде яскравим, ми вважаємо, мотиватором для дітей йти на ці спеціальності навчатися. І тому нам потрібно збільшити цей фонд академічних стипендій якраз за рахунок все-таки, можливо, зменшення соціальних стипендій, орієнтуючи соціальні стипендії тільки дійсно на малозабезпечені групи студентів.

Є ще ціла низка. Коли в нас буде спеціальне засідання комітету, я думаю, буде, ми в деталях можемо розібрати наш бюджет. Але я хочу вам сказати з впевненістю, що цей бюджет – це є той бюджет, з яким можна працювати в парламенті, і його от фундаментально доопрацьовувати і повертати уряду точно немає жодної потреби. Це є те, що ми можемо далі працювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лілія Михайлівна. Дякую за цю позицію.

Я хочу сказати, що, будь ласка, ми тоді просимо вас і народних депутатів, і наших помічників залучати до робочих груп. І от по моделі стипендіальній, бо це є дуже, дійсно, важливим, тут вперше ми переходимо на цю модель, і якщо ми тут наламаємо дров, теж буде негарно, у той же час коли ці речі збільшуються.

Я хочу звернути увагу, Сергій Михайлович, от дивіться, є у нас питання суголосні тому, що сказала міністр освіти. От дивіться, просто по презентації, яку ви давали і яка фактично опублікована і вже пішли питання. От  дивіться, у нас там написано, що на 576 мільйонів збільшується стипендія, ну, взагалі. Тобто там 5200 було – 5800. Але  ми порахували, ми виходимо тільки на 4 мільярди  978 мільйонів 691 тисячу. Тобто ми з паспортів взяли те, що є в бюджеті. Тобто ми не критикуємо, ми просто хочемо зрозуміти, щоб ці… Або дайте, будь ласка… Ну, тому ми і запросили, щоб відповісти на ці прямі питання, що, дійсно, 576 мільйонів добавили там. Після цього є питання, що можна зменшити соціальну складову, а збільшити мотиваційну, ну, так будемо називати, академічну.

Також там потрібно вирішити, який рівень повинен бути, щоб так не було, що 66 зараз  студентів отримують стипендію, а там буде, наприклад, 16 відсотків. Це просто може призвести, ну. до різних речей.

Тому модель, за якою ми будемо використовувати кошти стипендіального фонду, це, дійсно, дуже важливо. Лілія Михайлівна, ми готові разом працювати, будь ласка, запрошуйте нас у робочі групи.  Якщо є  можливість ще й включити нас в робочу групу по умовах прийому, будь ласка, комітет готовий співпрацювати.

Це питання і далі… ще одне  питання, ну, про професійно-технічну – все. Лілія Михайлівна запитала, я тут вже не буду повторюватися.

І ще одне – ризик. Дуже великий ризик того, що є міста, в які… Ну, ви ж субвенцію зменшили із 44-х мільярдів до 41-го. Ну, от загальна субвенція, так? Це не зарплату, ми це розуміємо, але є ризик того, що буде, як у деяких університетах, які просто на грудень-січень і лютий будуть закривати свої заклади для того, щоб пережити зиму і … бо ми скидаємо на місцеві бюджети, фактично, питання комунальних витрат і так далі. То тут повинні бути запобіжники, які просто не дозволять місцевій владі, ну, наприклад, змінювати навчальний процес і вирішувати це таким чином.

Все! Дякую. От такі просто є питання, будь ласка, якщо можна…

 

МАРЧЕНКО С.М. Я прокоментую. Щодо стипендій, почну із стипендій. В нас є стипендіальний фонд Міністерства освіти і науки, 4,4 мільярди гривень. Крім того, як передбачалося, ми заклали в Міністерство соціальної політики близько мільярда гривень на стипендіальний фонд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Михайлович, якщо можна, до мікрофона.

 

МАРЧЕНКО С.М. Крім того… Далі, розумієте, що реформа освіти ще не завершена, у нас є міністерства, які зберігають за собою вузи, вищі навчальні заклади. До таких міністерств і відомств належить, наприклад, Міністерство культури, стипендіальний фонд якого 83 мільйони гривень. Далі, Міністерство охорони здоров'я, заклади якого підпорядковуються міністерству, – 193 мільйони гривень. Тобто якщо порахувати ці всі суми, у нас якраз і вийде на 5,8 мільярдів гривень, які були задекларовані Прем'єр-міністром. Тобто ми кажемо, що стипендіальний фонд є Міністерство освіти і науки, і заклади Міністерства освіти і науки , але є інші заклади в сфері невідповідальності Міністерства освіти і ми стипендіальну політику там не рухаємо, там вона зберігається…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто згідно презентації, будуть ті суми…

 

МАРЧЕНКО С.М. Звичайно, звичайно.

Щодо інших питань. Ну ви знаєте проблеми ПТУ дуже добре і я розумію, що Міністерство фінансів, скажімо так, було подразником минулого року проблематики цієї, так, ми дуже довго розбиралися, в тому числі дякуючи Лілії Михайлівні.

Які зараз є у нас вирішення цих проблем – ми чітко заклали на обласний рівень видатки на фінансування профтехосвіти, разом з тим ми передбачили видатки для обласних центрів на фінансування закладу професійно-технічної освіти. І в "Прикінцевих положеннях" Бюджетного кодексу, стаття 20 прим.1 ми передбачили, що якщо місто, обласний центр вважає за необхідне, тобто не бажають фінансувати заклад профтехосвіти, тобто вони можуть прийняти таке рішення, вони можуть звернутися до обласного рівня і в рамках регіонального замовлення область буде фінансувати цей заклад, тобто є такий механізм, коли, якщо місто, обласний центр не захоче фінансувати заклад, який не потрібно йому, вони можуть скористатися статтею Бюджетного кодексу "Перехідні положення" 20 прим.1, які ми подали разом з бюджетом, це є, вони можуть підняти цей заклад на рівень фінансування з області…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А якщо і область…

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Власність буде в кого, в області чи…

 

МАРЧЕНКО С.М. Звичайно в області, Лілія Михайлівна, власність буде, якщо ви передасте на область, власність буде області.

Щодо інших питань по податковому фінансуванню давайте обговорювати І-ІІ рівня, тобто ми повинні зрозуміти на скільки там, тому що ми збільшили фінансування І та ІІ рівня. Співвідношення, це також питання дискусії і Міністерство фінансів в даному плані буде виступати свого роду, ну ми не є… ми не формуємо політику у сфері освіти, ми можемо тільки  бути, допомагати вам…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви заберете кошти, то як  можна політику формувати?

 

МАРЧЕНКО С.М. Лілія Михайлівна, ми  будемо слухати ваші рекомендації, звичайно приймати участь у дискусії, у нас  дуже плідна  дискусія.  Тут  і гостро  дефіцитні спеціальності. У  нас є час, я думаю, ми  зможемо за цей час, який у нас є жовтень-листопад,  вийти на прийнятну формулу, яка всіх влаштує. Тому що  дуже багато запитань: яким  чином стипендіальний  фонд буде розподілятися? Вийдемо на формулу, яка всіх влаштує, щоб ми  дійсно сказали, що ми  змінюємо підходи в стипендіальній політиці.

Частка соціальних, можна  зменшити, можна про це подискутувати, але разом з тим  на сьогоднішній день політика уряду в  частині  субвенцій на енергоносії  саме іде  в напрямку  заохочення громадян, враховуючи зростання тарифів, щоб вони зверталися по допомогу. Тому якщо  все має  бути ув'язано, саме ця політика  також має бути ув'язана.

Ну, якщо  я на всі питання відповів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут тоді по  ходу ще питання дуже важливе. Частина коледжів, технікумів і університетів, студенти, які проживають у гуртожитках, не мають можливість, тобто на місцях блокують отримані  ними субсидій.  Я це абсолютно конкретно знаю по конкретних прикладах.  Тут Міністерство  фінансів може допомогти у вирішені цього питання, щоб розблокувати там по тих  містах, де є спротив, щоб студенти мали можливість отримувати відповідну субсидію? 

 

МАРЧЕНКО С.М. Це питання Міністерства соціальної політики. І якщо такі приклади є,  я думаю, що потрібно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, ми вам дамо, ми просто підготуємо і дамо вам… Все, це також  є дуже важливо  в  тому плані, що ми можемо  оголосити, що, наприклад, ці питання будуть вирішуватися.

Олексій Олексійович Скрипник, народний депутат України.

 

СКРИПНИК О.О. Ви знаєте, Сергій Миколайович, не можу не прореагувати,  направду, хотів промовчати. Але мені подобається розподіл, який  ви робите по стипендіям, але я вважаю, що ви лізете  не в своє міністерство. Це насправді справа, яку мали б вирішувати, власне, тільки напряму Міністерство   освіти, а ви тут  у даному випадку керуєте тим, що не входить у вашу сферу впорядкування. Тобто, скажемо, по суті ви праві, формально, мені здається, що це так як би Міністерство освіти, розбираючись, які моделі чутливості мали б бути в фінансах, рекомендували Міністерству фінансів використовувати такі моделі, а не такі. Тому мені здається, тут є оцей нюанс, я не знаю, чи ви його відчуваєте. Ми розуміємо, що всі міністерства залежать від Міністерства фінансів, що ми всі є ваші раби в гарному розумінні цього слова, але в даному випадку мені... Вот, я  не знаю, чи в вас є відчуття того, що ви, як би сказати, перереформували, трошки перестаралися, власне, з питанням, яке мало би вирішувати Міністерство освіти... Ще раз повторю в самому кінці, мені модель подобається, але трошки от неправильні, мені здається, пріоритети. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алексей Алексеевич, ну, они лимиты дали, я думаю, що далі Міністерство освіти....

 

СКРИПНИК О.О. А чи вони мають... Зрозумійте, ну, це є, хто попереду: кінь чи воз? Ну, насправді, це мала би Лілія Михайлівна сказати міністерству: ви знаєте у нас є ідея, яка би стосувалася того, що от класно було би зробити соціальну стипендію і стимулювати гарних студентів - розділимо, давайте ми зразу в бюджеті розділим, тоді нема питань. Але тут трошки, мені здається, помінялися пріоритети і, ну, при таких темпах скоро у нас залишиться тільки Міністерство фінансів і Міністерство економіки, все, буде два міністерства. Бо як нам раніше пояснювали попередні міністри: нам наука не потрібна, ну, і так дальше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович, змінюється, все змінюється вже, ну, ми бачимо по ідеології. Лілія Михайлівна, хочете відреагувати? Будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М.  Спочатку апелювала до Сергія Михайловича…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую вам.

Ми для того щоб не бути голослівними разом з додатками до бюджету,  дали додаток такий, який називається: "Бюджетні запити головних розпорядників бюджетних коштів". І зараз, абстрагуючись від  Міністерства освіти і науки, я скажу по цим запитам, там сума коштів вже перевищує один трильйон гривень. Тобто якщо б Міністерство фінансів виконувало свою функцію так, як ви кажете, ми б були просто міністерством бухгалтерії, да, ми б емітували, зверталися до Національного банку, емітуйте гривню, тому що задовольняли б всі потреби. Ми не можемо таким чином бути, ми маємо якимось чином реагувати. І наша реакція і, в тому числі, як ви кажете справедливо досить, по стипендіях, вона була направлена, в першу чергу, на те, щоб показати, що деякі сфери політики мають бути змінені з точки зору ефективності використання бюджетних коштів. І сфера ефективності використання бюджетних коштів – це сфера Міністерства фінансів. І, повірте нам, якщо ви вважаєте, що це тільки ми вважаємо за необхідне в освіті якісь свої давати рекомендації, ми давали рекомендації по кожному міністерств і відомств, які формували бюджетні запити, в тому числі і по Мінінфраструктурі, Міністерству палива та енергетики і так далі, тобто це питання ключове, які маємо право, Міністерство фінансів, задавати питання галузевим міністерствам щодо пріоритетності політики, щодо ефективності використання бюджетних коштів, не більше і не менше. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Лілія Михайлівна, будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я лише хотіла б додати, що насправді щодо принципів розподілу стипендій в нас збігалися з Міністерством фінансів позиції. Тому що Міністерство освіти і науки було налаштоване в будь-якому випадку переглядати розмір стипендії. Нам треба підвищити стипендію, тому що ця стипендія, 800 гривень, вона ні про що. І цю стипендію отримує величезна… ну, значна кількість студентів, є вузи, де 75 відсотків отримують стипендію. Різницю між тим, хто має трійки і отримує 800 гривень, і тим, хто вчиться лише на відмінно, 50-80 гривень. І це недопустима ситуація, і тому в нас і так була ідея змінити умови отримання стипендій. У нас основне різночитання було спочатку по обсягу стипендійного фонду. На щастя, ми змогли порозумітися. І друге різночитання: співвідношення між соціальною і академічною стипендією, яке ще не вирішене, але я сподіваюсь, що ми знайдемо консенсус.

Тому, я скажу відверто, це дуже болючий процес: коли ми пишемо бюджетний запит, так його обрізають. І все одно ми мусимо сідати в лоно можливостей дохідної частини бюджету. І доводиться обмежувати щось, а щось нарощувати. Все одно я буду просити, і я при вас, Сергію Михайловичу, заявляю це: співпрацювати Комітет з питань освіти і науки, - щоб ми все-таки деякі позиції посилили, ті, на яких ми особливо наполягаємо і вважаємо їх зоною ризику для того, щоб успішно розвивалася освіта і наука.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лілія Михайлівна.

Я просто в суголос Олексію Олексійовичу скажу: спочатку ж було слово, а після цього гроші. Це до того, що спочатку ідеологія, стратегічне бачення розвитку нашої галузі і підкріплення це відповідною ідеологією коштів, це є дуже важливим.

Перший заступник міністра освіти Володимир Віталійович Ковтунець, будь ласка.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Дякую.

Ну перше за все я скажу, що командую Мінфіном в особі Сергія Михайловича і його працівників, фахівців, було справді приємно працювати над проектом бюджету при тому, що у нас завдання різні, наше завдання – мати побільше грошей, вони мають зекономити. Але ми шукали, успішно шукали компромісні рішення.

Я хотів би, Сергій Михайлович, уточнити деякі макропоказники. Ви щойно сказали у своїй доповіді, що видатки на освіту із зведеного бюджету мають складати 145 мільярдів. В таблиці, яка подана, лежить на сайті Кабінету Міністрів, таблиця видатків зведеного бюджету, там стоїть величина 136 мільярдів, прогнозний, плановий показник на цей рік був 120 мільярдів, Мінфін каже, що ми маємо 124, будемо мати 124 мільярди видатків на освіту зведеного бюджету цього року. Так що правильно, те, що ви сказали 145 мільярдів чи 136, як записано в офіційному подані?

 

МАРЧЕНКО С.М. Я можу пояснити, ми сьогодні спілкувалися з Лілією Михайлівною щодо цього питання.

Дивіться, соціальна стипендія вже враховується в розділі "Соціальний захист", тобто врахуйте 3 мільярди ми втратили, далі спеціальний фонд в місцевому бюджеті, який там задекларований на 17-й рік, він менше, ніж фактичний на сьогоднішній день спеціальний фонд, який на сьогодні є, тобто там ще десь втрачено близько 5 мільярдів. Тобто це просто, скажемо так, є технологічні неточності, тому що ……. держбюджет, який формує в тому числі загальний державний бюджет і місцеві бюджети, ви розумієте, місцеві бюджети на сьогоднішній день ще не затвердили свої бюджети, тобто це, можна сказати, орієнтовний показник, як ми очікуємо, що він може бути, може він бути менший, може бути більший, але ми коли кажемо просто 145 мільярдів гривень, ми чітко розуміємо, що що це за цифра, що під нею базується.

 

  КОВТУНЕЦЬ В.В. Тобто все-таки на освіту іде 136 мільярдів реально, а все інше, це соціальні виплати.

 

МАРЧЕНКО С.М. На освіту іде 145 мільярдів гривень, як і задекларовано було Прем'єр-міністром України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю так, що ми можемо.. Володимир Віталійович,  Володимир Віталійович, я перепрошую. Давайте ми зробимо так, з Лілією Михайлівною ми домовились. Я думаю, ми з вами  також домовимось, через два тижні, коли буде засідання відповідне комітету, ми вже поставимо це питання, подивимось всі цифри, з'ясуємо їх  і тоді сфокусовано будемо  ці питання розглядати.

Тільки у мене останнє питання, дуже важливе. Оскільки  ми на наступному тижні такі будемо вносити Закон "Про освіту", дуже важливо, ви ж будете виступати,  буде виступати міністерство. Ви пам'ятаєте, тут на фракції БПП я задав Прем'єр-міністру питання, як, яким чином ви передбачаєте фінансувати… Так, було ж, да, Сергій Миколайович, пам'ятаєте, от там я сидів і задав питання  Прем'єр-міністру: як ви буде фінансувати   виконання закону, імплементацію Закону  "Про освіту"? От що ви можете тут сказати для того, щоб у нас була  синхронізована дія відносно виконання тих законів, які ми  приймаємо?

 

МАРЧЕНКО С.М. Я вам  скажу позицію  Міністерства фінансів. Ми категорично проти, щоб в будь-яких законах галузевих були прописані будь-які відсотки щодо, скільки коштів має фінансуватись   в ту чи іншу галузь. Я поясню, чому. Тому  що за великим рахунком у нас на сьогоднішній момент, ви знаєте, 5 відсотків валового внутрішнього продукту  іде на безпеку та оборону. Як би ми не хотіли Міністерство фінансів там намагатися оптимізувати ці кошти, ми не можемо, тому що ми розуміємо, в нинішніх умовах  це неможливо. Але  будь-які інші галузеві вирівнювання до відсотків ВВП ставлять нас в незручне становище,  тому що нам потрібно буде не  100 відсотків ВВП, а 150 або  200 відсотків ВВП. Розумієте, в чому проблема.  Ви можете записати, наприклад,  7  відсотків, можете написати  10 відсотків, ситуація не зміниться, тому що ми зможемо профінансувати освіту тільки в тих межах, в яких ми  зможемо. Це реальна ситуація, тобто   і тут ми не є, тобто це не є проблемою. Там ще інші є зауваження. Я думаю, що  в  робочому порядку ми можемо  їх обговорити, але  те, що закон потрібний,  я думаю це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Миколайович, просто ви повинні враховувати, що якщо, наприклад, поліцейський отримує 10 тисяч, а вчитель, фактично який формує майбутнє цієї держави, вчитель незмотивований і має 4 тисячі – це є проблема дисбалансу. Це все ми розуміємо: йде війна, потрібні на це кошти. Але є проблема просто дисбалансу, розумієте? Ми не кажемо про те, що там ми не можемо підвищувати, але ми не можемо і допускати уже довго, а вже два роки пройшло, коли вчитель 4-5 тисяч – поліцейський 10 тисяч. От про це йде мова.

Тому ми будемо просити і комітет, і міністерство, щоб ви все-таки підтримали ідеологію Закону "Про освіту", для того щоб він не залишився просто на папері, а імплементувався в наше життя.

Іван Григорович Кириленко, народний депутат України.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Дуже легко сьогодні Міністерству фінансів говорити. Щось додали, там додали відсотки, начебто так виглядають, козирно, але порівняно з 2013 роком купівельна спроможність гривні упала в скільки разів? В три. Тому, якщо подивитися реальне фінансування, вони в рази впало. Плюс, будемо відверто говорити, друзі, безслідно радикальне підвищення цін на енергоносії, на електроенергію, на газ. Скажіть мені, будь ласка, хліб випікається без енергоносіїв? Продукти харчування, переробки без енергоносіїв можна зробити? І уряд прийняв рішення скасувати цінове регулювання основних продуктів харчування. Ми розуміємо, що це означає: бюджет буде виконаний і перевиконаний, інфляційна складова буде працювати за рахунок шаленого зростання цін, шаленого. Ці ціни ляжуть на оцих всіх учасників зібрання і на тих, за кого говорить зараз голова комітету: на рядового вчителя… На них ляже це все.

Питання про реальні надходження в бюджет. Чому сьогодні в порядку дня стояло питання, а потім уряд зняв, денонсацію Угоди з Кіпром? Скільки сотень мільярдів вимивається через Кіпр! Чому знято питання з розгляду за наполяганням уряду? Міністерство фінансів, я прошу у вас відповіді. Доколе буде ця діра існувати? Доколе буде оптимізація для крупних, для дуже крупних и сверхкрупних корпорацій транснаціональних і так дальше? До яких пір ця діра буде існувати? Вже ні в кого такої діри немає – в Україні є. Скільки сотень мільярдів втрачає бюджет? Ви шукаєте кожну копійку. Скільки це позор буде існувати в Україні – Кіпр?

Прошу дати відповідь.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання.

Міністерство фінансів, напевно, єдиний орган, який максимально зацікавлений, щоб податки в цій країні сплачувалися. І  ми зацікавлені в тому, щоб, в тому числі і будь-які можливості щодо трансфертного ціноутворення ...... сплати з використанням будь-яких способів були мінімізовані. Тому це питання, відверто скажу до нас недоречне. Ми готові обговорити це в будь-якому вигляді, але Міністерство фінансів не є прихильником будь-яких гаваней, зон, офшорів і так далі. Дякую.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я повторюю, я повторюю, стояло в порядку дня і раптом знялося, це ж не депутати знімають. Ініціатор, по Конституції – депутат, уряд, Президент і Національний банк. Урядом внесено – урядом знято. В уряді – це Міністерство освіти, Міністерство сільського господарства, це Міністерство фінансів, Міністерство економіки. Ви знаєте, що таке оптимізація податків для дуже, дуже крупних і надзвичайно крупних, що таке оптимізація, ви самі за неї сказали.

Ну, друзі, ну, новий уряд прозоро почали працювати, винесли бюджет вчасно, все нормально. Ми  ж говоримо за джерела, де в тяжкий цей час, де шукати кошти? Деофшоризація, я не хочу задавати питання: чому ті, хто через офшори прокачують такі величезні кошти, п'ять відсотків платять з дивідендів, а ми на пенсію податок, на пенсію працюючих отут, науковців, вчителів і так дальше, п'ять відсотків з дивідендів, з мільярдів п'ять відсотків заплати, що це таке? Що це таке? Мало тогго, що дозволяємо через офшори прокачувати, ще й на дивіденди – п'ять відсотків. А чому, так як всі, податок платять з прибутку? Дивіденди – це прибуток чи що це?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович, ну, я думаю,що це відповідь, якщо б тут був...

 

КИРИЛЕНКО І.Г. ...так, це ж не Міністерство освіти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Михайлович, ви готові відповісти, чому ви зняли це питання? Якщо не знаєте...

 

МАРЧЕНКО С.М. Я не готовий відповісти, чому зняли запитання, якщо потрібно – я можу уточнити і на протязі там часу відповісти. Я можу зараз уточнити, чому зняли це питання, якщо це необхідно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто протягом, там, години ви...

 

МАРЧЕНКО С.М. ...хвилини я можу вирішити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, дякуємо.

Шановні колеги, є така пропозиція. По цьому питанню прийняти до відома і через там два тижні, ну на наступному пленарному тижні повернутись до питання бюджету і обговорення, ми можемо взагалі поставити одне питання, максимум два для того, щоб ми  мали там півтори-дві години присвятити  обговоренню всіх питань і профтехосвіта там,  і середня освіта, і вища освіта, і так далі для того, щоб  обговорити ці питання.

Погоджуєтесь? Шановні народні депутати,  погоджуєтесь прийняти до відома от це обговорення і поставити питання щодо обговорення  цифр бюджету на наступне засідання, яке буде на наступному пленарному тижні? Чи ви питання ще хочете?

Володимир Михайлович Литвин, будь ласка. Просто у нас  Лілія Михайлівна  хоче уходити на бюджетний комітет.

 

ЛИТВИН В.М. Я дуже коротко.

Да, сьогодні відбулася в принципі така непогана дегустація цього проекту державного бюджету. Я б сказав би даже не презентація, а  дегустація. Але виникає безліч питань. Я, користуючись присутністю заступника  міністра, хотів би  їх поставити.

Перше.  Прийнято рішення про підвищення заробітної плати, скажімо, у вищих навчальних закладах.  Зараз  у Національному університеті  імені  Шевченка не вистачає до кінця року 40 мільйонів гривень. Як бути? Я не кажу  вже там про інші сфери. Проголосили підвищення зарплати, а ресурсу немає. Треба скорочувати людей, очевидно.

Друге питання. Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність".  В проекті  бюджету передбачається, що він буде  діяти лише в частині наявності коштів  і за умови відповідних  рішень Кабінету Міністрів України. Таких,  в принципі, законів 12. Я   думаю, що на наступний рік бюджет у нас не буде  вже що зупиняти, бо всі закони соціальні будуть зупинені. Ударними темпами це зробили при прийнятті бюджету на 2008 рік, 105 законів зупинили, потім – 38. Ну тут по роках, якщо  треба, можна говорити.  В якій частині  буде діяти цей закон, бо тоді постає питання: навіщо нам приймати Закон "Про освіту"? Ну приймемо. Ми закони приймаємо, вони не виконуються. Давайте тоді ми скажемо, що ми припиняємо приймати закони, але забезпечуємо виконання тих законів, які працюють. Це друге запитання.

Третє запитання: що виграє державний бюджет, коли забере поліклініку для вчених? Лікарню для вчених. Я думаю, хто дивився бюджет, там зафіксовано, передати її в місто Київ. Я думаю, що це означає, що просто це  приміщення зникне, тим більше, що воно у гарному місці розташовано. Його не буде.

Тоді давайте будемо діяти за одним принципом: всі відомчі лікарні поліквідовувати і передати їх на місцевий рівень. А то знайшли тих людей, які слова не можуть сказати, і забрали! Я думаю, треба це рішення поправити. Це – третє питання.

Четверте запитання, яке звучало сьогодні в сесійній відносно фінансування Академії медичних наук у частині фінансування інститутів, які надають високоспеціалізовану медичну допомогу. Хто це таке придумав в уряді, що це гроші на науку? Роз'яснили там. В ложі уряду обіцяли повернути ці кошти. Я просив би, щоб ці кошти, там був мільярд за минулий рік. Я думаю, що зараз з урахуванням процесів треба більше. І я думаю, тоді треба якось подивитися і, можливо, знайти порозуміння з  Міністерством охорони здоров'я, але ці кошти передати. Бо інакше… Вчені, я думаю, вони не пропадуть, але ніхто цієї допомоги абсолютно не буде отримувати.

І останнє запитання. Національна академія наук, вона, як ви знаєте, сьогодні працює чотири дні на тиждень. Які можна давати результати, яку науку можна фінансувати, якщо люди просто не працюють? І всього на  62 відсотки від мінімального бюджетного запиту, а він дуже скромний, були враховані пропозиції академії. Їм не вистачає зараз 640 мільйонів для мінімального виживання.

Знову ж таки питання: або давайте закриємо Академію наук, або спочатку їх на мінімальному рівні профінансуємо, а потім будемо питати за результати.

Ви знаєте, в нас все побудовано навпаки: освіту, науки ми недофінансовуємо, зате ми зараз поліції дали гроші. Воно і зрозуміло, чому дали. Тому що цим людям треба йти на вулицю, шукати собі можливостей проживати, як прожити.

Якщо можна, оці питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Михайлович.

Сергій Михайлович, будь ласка.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую  за запитання. Дуже слушні запитання.

Розпочну з першого, там щодо університету Шевченка. Щодо університету Шевченка, ми готові в межах видатків Міністерства освіти і науки розглянути питання, збільшити фінансування на університет Шевченка.

 

ЛИТВИН В.М. Я вам дякую, але це,  я думаю,  проблема загальна, я не  помиляюсь.

 

_______________. В межах видатків.

 

МАРЧЕНКО С.М. В межах видатків, звичайно. А які є у нас варіанти?

 

_______________. (Не чути)

 

МАРЧЕНКО С.М. Стосовно зупинення законів. Я вже коментував, ми можемо діяти тільки в спосіб, передбачений законом, тобто  у нас є Закон   про бюджет, і якщо  у нас… Ну можу просто сказати, якщо ми будемо виконувати всі закони, які передбачаються до виконання, у нас  просто не буде бюджету. Тому ми  закладаємо в бюджеті таку норму, що  закони діють в межах видатків, які у нас  є  на відповідний рік. Ця норма діяла і в цьому році, і в тому числі  по Закону про наукову і науково-технічну діяльність.

Стосовні лікарні для вчених Національної академії наук. Ми розглядали  це питання, здається,  залишилось  фінансування  Національної академії наук.

 

ЛИТВИН В.М.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, ми  знаємо, що усно просто Прем'єр-міністр сказав, що вирішить це питання. Але мільярд  ви знали…

 

МАРЧЕНКО С.М.   Це стосовно  Національної академії медичних наук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Медичних наук, да, по всім іншим…

 

МАРЧЕНКО С.М. Лікарня для вчених вона  знаходиться …Національній академії наук.

Стосовно Національної академії медичних наук. У нас була зустріч з представниками, і ми домовлялися, щоб… заклади академії, це дуже потужні заклади високоспеціалізовані, щоб вони почали кроки  з  автономізації, тобто ми говорили про те, що вони мають показати приклад іншим закладам, тому що за великим рахунком ці заклади на сьогоднішній момент не утримуються тільки за рахунок  цих коштів, я повторюсь, не утримуються тільки за рахунок цих коштів. Кошти держави в бюджеті цих закладів складають на сьогоднішній момент незначну суму і тому ми передбачали, що Національна академія медичних наук вийде з ініціативою щодо автономізації цих закладів, вони будуть працювати в умовах ринку, залишаючись в  державній формі власності.

Щодо збільшення фінансування Національної академії наук на 2016 рік, ви  знаєте, неодноразово були звернення, в тому числі були страйки. Ми спілкувалися з представниками профспілок, неодноразово зверталися і від нас було одне прохання дуже чітке. Будь ласка, сформуйте свої пріоритети і скажіть нам, будь ласка, що ви маєте за пріоритет, що ми маємо фінансувати з державного  бюджету? До цього часу цю відповідь ми не отримали.

 

ЛИТВИН В.М. Вибачте, я не можу стриматися. В мене є пропозиція тоді революційна, давайте ми закриємо Верховну Раду України, щоби вона  не продукувала закони поки економіка наша підніметься до того рівня, щоб виконувати закони. Закон про наукову, науково-технічну діяльність підписаний Кабінетом Міністрів України і ми разом творили цей закон, а тепер ви кажете: ми його виконувати не будемо. Я це як один приклад привожу.

Другий, це щастя, що ви – молода людина і, я думаю, при гарному здоров'ї не зверталися до медиків, дай Боже, щоб так було завжди. А я вам скажу, що  інститути Академії медичних наук фінансуються на 20 відсотків. І ще раз вам кажу, інститути і вчені не пропадуть, вони будуть робити операції, тільки не відомо, хто буде приходити на ці оперативні втручання. Я вам скажу, шановний заступник міністра, для того, щоб поміняти суглоб треба 70 тисяч гривень. Покажіть мені людину, яка за 70 тисяч гривень зробить суглоб. Ви розказуєте, що вони повинні виходити на ринкові умови. Це ми повинні сказати людям старшого віку, щоб вони вмерли.  Не кажу вже про рак, я не кажу вже про клапан, коли треба поміняти. Якщо треба, то я вам можу розповісти. Тому що людей маса сьогодні є хворих, а в нас населення старіє. Це означає, що ми переводимо на ринкові рейки ці інститути і найбідніші верстви населення абсолютно не будуть  мати жодної медичної допомоги. Ну скажіть, будь ласка, він що, буде робити операції, якщо йому треба буде заробити на цю справу? Ну, у нас немає абсолютно, мені здається, розуміння, чим займаються ці інститути. Я, можливо, дещо емоційно кажу, але це правда. От що можна сказати людині, яка пересіла з милиць, пересіла на інвалідський візок – і дальше рухатись не можна? Я їй розкажу, що вона повинна знайти ці гроші? Та вони все продали, що можна продати! Уже корови ці не дояться, вони вже кров з них витягають, щоб заробити на це. Ну, давайте ввійдемо в стан людей!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович, я зараз дам слово для відповіді Сергію Михайловичу. Але просто хочу зауважити…

 

ЛИТВИН В.М. …перелік заходів охорони здоров'я, які передаються на фінансування в місцеві бюджети……..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович, я вам чесно скажу, ми ж через два тижні на пленарному тижні на комітеті одне буде питання: про Державний бюджет України. І там ми розглянемо всі абсолютно аспекти, в тому числі ті, про які зараз йде мова.

Сергій Михайлович, дуже коротко, якщо можна, відповісти. Після цього я надаю слово…

 

МАРЧЕНКО С.М. Я просто, Володимир Михайлович, я дуже прагматична людина, повірте мені. Якщо ви вважаєте, що я в своєму віці не стикався з системою Національної академії медичних наук… Я стикнувся. Так що я знаю, про що я кажу.

Госпіталізація. Там є для кожної людини обов'язкова госпіталізація. Вартість госпіталізації варіюється від 4-х до 5 тисяч гривень. Тобто людина, яка незаможна, не може навіть зайти в двері цих академій. Тому мені розказувати про те, що там… Дійсно, там є проблема, і я кажу, що, дійсно, цю проблему ми маємо вирішити. 20 відсотків – це ви правду сказали, - 20 відсотків бюджетного фінансування - це реальна потреба. Але бідні люди в цих закладах не лікуються, тому що 5 тисяч гривень, вибачте мене, госпіталізація – це досить значна сума коштів. Це тільки для того, щоб попасти в цей заклад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні колеги, я надаю останнє слово міністру…

 

ЛИТВИН В.М. Я просто, знаєте, як в анекдоті: " Я балдею – ми на крейсері". Розумієте, що ряд операцій, які не можуть зробити в районному центрі, не можуть зробити в обласному центрі, людину направляють туди, і вони готові робити операції, але, скажімо, купити цей куршевий суглоб, у них немає грошей, вони кажуть: "Принесіть, ми вам зробимо". Дорогенький мій, ви зрозумійте, що туди не йдуть, коли грип, коли грижа, туди не йдуть люди, а це ті операції, які можуть робити лише в спеціалізованих клініках. Покажіть мені хоча б один, за винятком окремих областей, де роблять операції на серці. Інститут серця і у нас інститут. Мова йде про ці заклади. Так, можливо, взяти кошти, переділити їх, що планується на Міністерство охорони здоров'я, і дати тут, щоб вони робили ці операції?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Михайлівна Гриневич, міністр освіти і науки України.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я прошу вибачення, я мушу дещо сказати, бо я змушена йти на бюджетний комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Завершуючи тему по Національній академії медичних наук, Міністерство освіти і науки наполягає, що мусять бути зарезервовані кошти, власне, з метою підтримки тих людей, які приходять отримати високоспеціалізовану допомогу. Можна розглядати способи: чи це через просто фінансування академії, чи це цільові кошти на підтримку лікування. Але цю діяльність академії треба обов'язково передбачити.

У нас планується зустріч з Прем'єр-міністром всіх представників національних академій на наступному тижні. І я сподіваюся, що там значно докладніше буде обговорюватися це питання, як і всі інші питання, пов'язані з науковою сферою.

А зараз дозвольте тільки одну ремарку по Закону "Про освіту". Я розумію цю фрустрацію, що ми приймаємо закони, а потім вони не фінансуються. Я сама, ну, це переживаю. Разом з тим, ми не можемо здавати ті позиції, які напрацьовані в Законі "Про освіту" впродовж трьох років. Багато з тих позицій взагалі не коштують додаткових видатків з бюджету. І коли ми приймемо закон, вони зможуть почати працювати.

Разом з тим, я також визнаю, що між першим і другим читанням проект потребує доопрацювання. І ми готові дуже тісно працювати з комітетом. Ми, наприклад, зараз в Міністерстві освіти прийшли до певної модифікації плану запровадження цього закону. І цей план згладить кількість видатків, які йдуть рік за роком. Тобто ми більш поступово будемо запроваджувати оцю компетентність на 12-річну школу. Але є багато позицій, без яких наша освіта не може вже обійтись, тому що  час іде вперед, а ми залишаємося  позаду. Так, в тому числі профтехосвіта.

Тому  ми закликаємо  все-таки парламент  поставити на голосування і переконати, головне, фракції, щоб ми могли проголосувати в першому читанні. А тоді між першим і другим читанням давайте будемо  доопрацьовувати, знімати ті норми, які можуть стосуватися  якихось великих перевидатків бюджету, робити більш послідовне запровадження по  роках.

Останнє –  про 7 відсотків ВВП. В Україні фінансування освіти було на рівні 7,4 відсотки ВВП, і ми мали таку теж позицію у  2009 році. Але якщо ми  беремо загальне ВВП по європейських країнах, то це трохи більше 6  відсотків ВВП, хоча вилка є різна і є країни з 8 відсотками ВВП.  Я розумію, що ми країна, яка воює, але неможливо здійснювати  реформи, якщо ми погоджуємося  і заявляємо, що для нас  освіта пріоритет, якщо ми не інвестуємо в цю реформу.  Тому закону, який не буде нічого  коштувати,  теж не буває. Я готова і Міністерство освіти і науки у повному складі  співпрацювати з Мінфіном, з комітетом, але, будь ласка,  відкрийте  приплив  свіжого повітря до освіти через цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До речі, я просто суголосно хочу сказати. Сьогодні  Прем'єр-міністр, що сказав? Що профтехосвіта потребує, чого? Модернізації технологічної. Шановні колеги, ну якщо не буде коштів, то тоді за цим повинно йти там мільярд гривень для того, щоб це було технологічне  переобладнання. А просто сказати, що  потрібне переобладнання і ті ПТУ  знайдуть внутрішні резерви для того, щоб це провести, ну  це ж нонсенс, такого точно  не буде, так чи ні?  Тому тут ми… просто хочемо,  щоб це спільна робота і  профільного міністерства, і Міністерства фінансів для того, щоб ми самі вирішили питання інвестування. Оце, до речі, те питання, яке ми довго ставимо. Не тільки про розділення на соціальні стипендії і на академічні стипендії, а того, що ви повинні відносити вищу освіту і науку до зони інвестицій, до зони економічного розвитку країни. Якщо ви будете так нас бачити, я думаю, що в нас багато чого зміниться. Дякуємо…

І ще, от поки  Лілія Михайлівна є, тут є, я наскільки знаю, представник Міністерства юстиції. Є чи ні? Є. 

У нас до вас буде теж велике прохання: потрібно не тільки фінансове буде забезпечення реформи, але і юридичне. Бо там буде стільки… Ми побачили по імплементації Закону "Про вищу освіту", що якщо юридичного забезпечення нема, то після цього ми маємо дуже великі проблеми. І НАЗЯВО – це класичний приклад того, як це може виконуватися. Тут ми також будемо Мін'юст просити супроводжувати відповідну реформацію системи освіти України. Ми можемо розраховувати на позицію Мін'юсту? (Шум у залі) Щось скажете чи ні? (Шум у залі) Тільки так!

Ні, ну, для нас важливо. Ви от розумієте, є протиріччя: Бюджетний кодекс,  наприклад, і норма закону. Все! І далі це не працює, розумієте? Ну, навіщо приймати, якщо після цього йде блокування через невідповідність там приймаймих постанов і законів, які ми приймаємо. І тут позиція, активна позиція Мін'юсту, яка повинна  бути зреалізована.

Дякую. Лілія Михайлівна, дякую вам.

Ми переходимо, шановні колеги, до другого питання. По цьому ми прийняли до відома і будемо розглядати через два тижні. Так?

Сергій Михайлович, дякуємо вам. Сергій Михайлович, ми вам дякуємо. Якщо ви можете залишитися –  залишайтеся, але ми вам дякуємо за вашу позицію. Ви почули всі наші пропозиції і бачення. Іван ………, і ми можемо розраховувати, що через два тижні ви особисто, не директор департаменту, а ви особисто прийдете на комітет? Ви нас повинні розуміти, ми і далі будемо нажимати на кнопки по бюджету. Якщо у нас не буде співпраці з вами, я перепрошую, ну, будуть красні… Будемо,  не зважаючи, в якій ми політичній силі, багато депутатів-мажоритарників буде проти. Тому ми просимо вас спільно попрацювати з нами для того, щоб вийти на необхідні параметри.

 

_______________. Олександр Володимирович, дякую за запрошення. І я обіцяю, що тільки ви запросите, ми будемо обов'язково…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Під стенограму ви пообіцяли.

 

_______________. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам.

Шановні колеги, я хочу вам ще представити одного народного депутата, яка, я сподіваюсь, дуже скоро буде у нас в комітеті, Констанкевич Ірина Мирославівна, будь ласка.

До речі, частина народних депутатів комітету буде їхати на виїзне засідання в Старобільськ, Ірина Мирославівна також погодилась, тому я думаю, що ми якраз будемо там разом працювати. До речі, всіх запрошую також на виїзне засідання комітету.

Шановні колеги, друге питання. Я хочу по ньому, це питання про стан і проблеми підготовки навчальних закладів України до навчального року. Хочу сказати, це підсумкове фактично засідання, бо ми розглядали дуже багато питань, тому хочеться зараз побачити загальну картину від Міністерства освіти, щоб всі питання ми побачили і по початковій освіті, і по загальній середній освіті, і по проблемам ПTУ, і проблему опорних шкіл, і проблему інфраструктури, яка будується, і як ви бачите це через розвиток бюджету і так далі. Добре? І, до речі, і вступна кампанія, і підручники, і так далі.

Слово надається Володимиру Віталійовичу Ковтунцю, першому заступнику міністра освіти і науки України. Будь ласка.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Дякую, Олександр Володимирович.

Скільки часу є, регламент?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми так, якщо ви не поти, 10 хвилин достатньо вам?

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Достатньо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 хвилин, після цього в обговоренні 2-3 хвилини, просто є рішення відповідне, просто ви кажете – підтримуємо, не підтримуємо і от такі-то у нас там є речі. Добре?

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Дякую.

Шановні народні депутати,шановні учасники засідання, з вашого дозволу, я почну не з того, що написано в цій довідці, кожен може ознайомитися з нею, але я потім зупинюся і на цих матеріалах, я почну з питань фінансового характеру.

Питання фінансування освіти, в тому числі за рахунок освітньої субвенції, а особливо фінансування професійно-технічної  освіти стоїть дуже гостро і зараз за даними областей, за даними регіону дефіцит коштів для фінансування в системі освіти в регіонах, за винятком вищої освіти складає 1,6 мільярда гривень. можливо ця сума завищена, бо завжди заявки і пропозиції пишуть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це на цей рік?

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Це на цей рік. От зараз мені кажуть, що вже 1,9, колеги, офіційні я бачу зведені дані 1,6, але зважаючи на вимоги з запасом, треба сказати, що порядка півтора мільярда гривень нам потрібно додатково для забезпечення фінансових потреб освіти у всіх регіонах.

За статистикою ми бачимо, що є дуже нерівномірне фінансування по районах, по містах обласного значення і по областях. Деякі місцеві ради до 40 відсотків свого місцевого бюджету додають до фінансування освіти, від 30-ти до 40 відсотків додатково фінансують освіту, за винятком освітньої субвенції. Окремі до освіти ставляться інакше, в декого просто бракує цих грошей. І, за нашими оцінками, 40 відсотків – це той бар'єр, де місцевий бюджет уже має отримати додаткову підтримку. Тому що, якщо місцевий бюджет більш як на 40 відсотків викладається на фінансування освіти, професійно-технічної і середньої освіти, дошкільної, позашкільна у них, якщо він більше, до половини своїх видатків видає сюди, то це бюджет достатньо дефіцитний. І таким місцевим громадам і таким районам, очевидно, треба буде запровадити допомогу.

Складною була проблема з фінансуванням професійно-технічної освіти. І треба визнати, що передача профтехосвіти на рівень міст обласного значення загалом, як загальний підхід було помилковим, але завдяки додатковим субвенціям… Пробачте, завдяки стабілізаційній дотації, двом траншам ці проблеми частково закриті. Я думаю, що до кінця року освіта професійно-технічна буде профінансована. І переведення професійно-технічної освіти на рівень обласних бюджетів – це, очевидно, є правильний крок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А регіональне замовлення – оте, що ми…

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Тепер я зразу, трішки забігаючи, я скажу, що насправді відбувається з профтехосвітою зараз. Оті потрясіння, які профтехосвіта переживала цього року, створювали враження, що ми систему профтехосвіти розвалюємо. От відчуття було таке, що система може розвалитися за цей рік. Дякувати Богові, не так. І загалом, про стан  освіти я б сказав так сьогодні, що могло бути і гірше. Дякувати Богові, нашим освітянам і місцевим владам, які втримали. І на сьогодні регіональне замовлення… На сьогодні регіональне замовлення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, ви послухайте, це є дуже важливим, бо рівень ……….. , фактично, в системі профтехосвіти повинен показати вектор розвитку, що там відбувається після таких "реформ" в лапках.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Значить, станом на 15 вересня на навчання за рахунок місцевих бюджетів подано 103 тисячі заяв, що складає  82 відсотки від загальних обсягів регіонального замовлення  на підготовку робітничих кадрів.

Найвищі показники виконання регіонального замовлення – це Одещина – 100 відсотків, Тернопільщина, Херсонщина, де понад 90 відсотків виконання. Тобто професійно-технічна освіта втрималася, треба сказати, і наше завдання – втримати її наступного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А в цілому по Україні?

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Прошу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А в цілому по Україні?

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. 82 відсотків від загальних обсягів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  72, да?

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. 82.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто, 18 відсотків…

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. На 82 відсотки регіональне замовлення виконується. Ще є місія часу, вони продовжують прийом до 1 жовтня. Це не остаточні цифри. Ну, те, що ми маємо на 15 вересня, це не означає, що… Це дані, коли ми їх підсумували, а в регіонах вони можуть бути інакшими.

Є проблеми з матеріально-технічною базою, традиційні проблеми, із забезпеченням профтехучилищ паливом на осіннє-зимовий період, це тільки  60 відсотків. Але… І зустрічаємося з проблемами, які пов'язані із передачею майна із державної у комунальну власність. Це норма закону, і його треба виконувати, але проблема у тому, що більшість закладів освіти не мають належно оформлення документів на нерухоме майно. І це є проблема, цим досі ніхто всерйоз не займався.

Тепер дозвольте повернутися на початок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Віталійович, якщо можна, в мікрофон. Іноді просто втрачається…

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Так-так.

Стосовно дошкільної освіти, маємо суттєві поліпшення, у тому числі, за рахунок прийняття нових санітарних вимог до відкриття закладів, в тому числі і приватних, розраховуємо, що прийде приватний бізнес, який буде створювати, і створюються такі приватні заклади при організаціях, установах, в тому числі при вищих навчальних закладах, де викладачі залишають своїх дітей на час роботи. Це перспективна форма роботи, але тільки за рахунок відкриття нових закладів, реконструкції і так далі за цей рік створено понад 14 тисяч місць для дітей раннього та дошкільного віку.

Дуже важливим є те, що цього року інтенсивно запроваджуються елементи інклюзивної освіти як в дошкільній, так і в середній школі. З цією проблемою працюємо. Здається, працюємо більш-менш успішно. Тобто інклюзія поступово витісняє в нас спеціальну освіту. Кількість інтернатів, де виховуються діти з вадами розвитку, вона зменшується, і не в останню чергу за рахунок запровадження інклюзії.

Загальна середня освіта. Статистику ви бачите. Велике нарікання викликало закриття шкіл. За рік припинили своє існування 223 малочисельні школи. Понижено статус, це переважно школи І-ІІ ступеня, вони понизилися до початкових шкіл за рахунок створення опорних шкіл (314 навчальних закладів). І в стані ліквідації ще 147 шкіл. На щастя, зараз за погодженням з Мінфіном норма про те, що ми перестанемо фінансування за рахунок субвенції малокомплектні школи з певною кількістю учнів, ця норма зараз в проекті Закону про Державний бюджет відсутня. І думаю, що нам треба дуже уважно рахувати гроші.

Далі я буду говорити про автобус шкільний. За нашими підрахунками, якщо взяли школу ІІ ступеня до 9 класу, в якій навчається 25 дітей, і взяти той середній розмір субвенції на учня, який йде цього року – біля 10 тисяч гривень, - то утримувати таку школу вигідніше, ніж автобусом возити дітей на відстань до 10 кілометрів. Витрати на автобус приблизно рівні обсягу субвенції на цю школу. Тому шкільний автобус – це добре, де є гарні умови, де є гарні дороги, але погано, скажімо, для вашої рідної Херсонщини, відстані у 20-30  кілометрів. І тому до цього треба повернутися, очевидно, під час парламентських слухань.

Тим не менше, шкільні автобуси закуповуються. Станом на цей час закуплений 231 шкільний автобус за рахунок Державного і місцевих бюджетів, і до кінця року заплановано ще 276 автобусів.

Почали функціонування з 1 вересня 137 опорних шкіл. 137. Більшість з них мають філії у вигляді початкових шкіл, які не є юридичними особами. Це нова структура, нерівномірний розподіл по  різних областях. В деяких областях принципово не хочуть займатися опорними школами, це позиція місцевої влади. Закарпаття. В Закарпатті таких шкіл не створено, і таке враження, що ними ніхто не хоче займатися.

Є по середній освіті проблеми із незадовільними приміщеннями. 36 аварійних закладів, і найбільше з них у Рівненській області.

Якщо  говорити про готовність до опалювального сезону, то майже всі, за винятком 22 закладів, вже відремонтовані… мають відремонтовані котельні.

Підручники. Одна допущена помилка міністерством стосовно підручників 4-7 класу до цього часу дає знати, тому що школи вимушені укладати прямі угоди із видавництвами. І на сьогодні ми ще не маємо повного забезпечення підручниками 4-7 класів. Проте, там, де постаралися, це зробили. Вінницька область – 100 процентів, Луганська, Донецька – майже 100 відсотків забезпечено підручниками для 4-7 класу.

8-й клас, підручники всі надруковані, 92 відсотки доставлені до областей. Але там виникають нарікання. Справа в тому, що деякі видавництва не встигають доставити на склади області, а обласна влада не має можливості по частинах розвозити по школах. Їм треба, щоб були всі підручники для того, щоб оптом завести всі і не витрачати зайві кошти.

І я буду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, хто стомився, будь ласка, можна не приймати участь у засіданні. Ну, ви як депутати народні, давайте послухаємо друг друга. Да? Ми ж… відрізняємось від народних депутатів під куполом. Будь ласка, Володимир Віталійович, давайте закінчувати.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Дякую. Я закінчую.

Тим не менше, 229… 2 тисячі, майже 2 тисячі 300 вакансій педагогічних працівників. За нашими розрахунками середня заробітна плата дужу відрізняється в районах і містах, дуже відрізняється. Справа в тому, що місцева влада має встановлювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, 2 тисячі 300 вакансій, так?

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. 2 тисячі 300 вакансій. Місцева влада може встановлювати надбавки за престижність до 20 відсотків, це надбавка, яка залежить волі місцевої влади і той крок, який ми зараз робимо, уряд робить підняття по тарифній сітці на два розряди, це стабільне підвищення, а не те, яке залежить від волі місцевої влади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скільки, який відсоток з цих 2 тисячі 300 іде на фізико-математичну? Тобто фізика, хімія, математика.

 

 КОВТУНЕЦЬ В.В. Приблизно 10 відсотків математиків, 8 відсотків фізиків, а іноземна мова 20 відсотків. Найбільша проблема – іноземна мова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І як це корелюється…

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Іноземна, математика, фізика, інформатика і українська мова, ще є проблема з фізвихованням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як це корелюється зі вступною кампанією?

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Я думаю, що треба дивитися ще по службі занятості. Ми будемо збирати дані по службі занятості і Міністерство фінансів має намір зібрати всю освітню статистику, вони, подивіться доповнення до, зміни до законів, які пропонують, вони передбачають аналізувати всю статистику по освіті включно із працевлаштуванням…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там ще схована, сховані вакансії за рахунок робочих місць, які дають педагогічні університети, дають… Вони ховають ці вакансії, там також це відбувається.

Добре, Володимир Віталійович, дякую…

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. І закінчую. По вищій освіті, по вищій освіті держзамовлення було значно більше, ніж воно повинно бути за демографічною статистикою, загальний обсяг держзамовлення, який практично виконаний, 241 тисяча 600 осіб, в тому числі за денною формою навчання 214. По Міністерству освіти і науки замовлення на бакалаврів, а також спеціалістів, магістрів медичного, ветеринарного, фармацевтичного спрямувань порядка 75 тисяч осіб. Загалом виконана норма закону про те, що замовлення на бакалаврів і магістрів цих трьох спрямувань має складати не менше 50 відсотків випуску середньої школи. Ми маємо десь зараз порядка 60 відсотків від випуску обсяг державного замовлення.

По Міністерству освіти зараз не розподілено трішки більше 6 тисяч місць держзамовлення, які отримують особи пільгових категорій. Тобто ми ліквідували позаконкурсний вступ, Законом 911 від грудня минулого року позаконкурсний вступ ліквідований. Але запроваджена інша норма: пільгові категорії мають право на безоплатне здобуття освіти. Це означає, що якщо в порядку конкурсу особа здобула право навчатися за контрактом, вона переводиться на бюджет. І цей процес зараз триває, в тому числі ці правила застосовуються до тих студентів, які навчаються на другому-третьому курсах. Міністерство ці питання вирішує. Можна говорити більше, але це буде тема окремої розмови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Віталійович, а чи маєте ви картину щодо от розподілу державного замовлення вже по факту згідно норми: 180 осіб, студентів на 10 тисяч населення? Ну, якщо ми беремо територіально, от громади, ну, одиниці, от ви маєте таку картину? Ну, наприклад, Миколаївська область: маємо там, наприклад, не 180, а маємо, наприклад, 110. А, там, в Києві маємо, наприклад, 270 і так далі. Така карта є у вас?

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Розумієте… Я відповім на це питання. Говорити про цю норму закону: 180 тисяч студентів на 10 тисяч населення, - це не той показник, який є визначальним при формуванні як бюджету, так і державного замовлення. Це індикативний показник, якого ми зобов'язані дотримуватися. Тому цей показник можна рахувати тільки в загальнонаціональному масштабі. Тому що, коли студент зі Львова приїжджає навчатися до Києва, то він не стає постійним членом київської громади, він так залишається львів'янином.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Але маєте отаку статистику?

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Зараз ми закінчуємо вступну кампанію, бо ще йдуть невеличкі зміни. І тоді по реєстру студентів ми отримаємо повну статистику…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто це буде зроблено, і ми можемо отримати таку картину.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Віталійович, я просто хочу сказати, ми воюємо, і розуміння війни, воно повинно визначати території, які прикордонні. Да?  Я так розумію, втрачати освітній рівень у прикордонних районах – це, на мій погляд, це хибна національна політика. От я вважаю так. Ми повинні вирівнювати ці речі для того, щоб якраз захистити на ментальному рівні Україну, бо ми побачили, що, фактично, ті райони, де не було ментальності української, там, де була освіченість інша, там отримали оцей результат. Тобто не тільки автомат, танк і так далі вирішує питання без пекової складової України.

Дякую. Переходимо..

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Дозвольте, Олександр Володимирович, я відповім на це питання. Я думаю, що треба просто підтримувати університети, які  знаходяться на межі чи близько на межі, університети, які знаходяться…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Віталійович, я не прошу  підтримувати. От деякі кажуть, ось там Співаковський… Я не  підтримую університети, я не підтримую якісну освіту, я підтримую дії Міністерства щодо забезпечення якості вищої освіти на цих територіях. Це – різні речі.

Якщо ви бачите, що цей ректор погано працює, і, фактично, при ньому університет йде додолу, будь ласка, вживайте адміністративні заходи до цього. Але ми  повинні забезпечити реалізацію національної політики у прикордонних регіонах України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Обома руками "за"  - і робимо. Все! Дякуємо.

Переходимо  до обговорення. Я запрошую до слова Василя Григоровича Кременя, президента  Національної академії педагогічних наук України.

 

КРЕМЕНЬ В.Г. Дякую, шановний Олександр Володимирович.

Шановні колеги, для Національної академії педагогічних наук України також було надзвичайно важливе завдання – підготовка до навчального року.

І я хотів би сказати, що по цілому ряду напрямків ми намагалися максимально допомогти, перш за все, підручники підготовлені вченими академії, 28 підручників для 8-го класу. Всі вони отримали схвалення і 20 з них видруковані за рахунок державного бюджету.

Ми провели… зосередили увагу на підготовці експертів, які б оцінювали підручники, рукописи. Ніхто до цього не вчив їх. Ми разом з  Міністерством і інститутом педагогіки нашої провчили їх і розробили спеціальні методичні матеріали для того, щоб більш грамотно і ефективно оцінювати рукописи. Зазначу, що ряд підручників ми виставляємо на сайти і є можливість безкоштовно користуватися цим.

Якщо говорити про проблеми, Олександр Володимирович, я розумію, що зараз ми не вирішимо цю проблему, але переходячи до нової школи, дасть Бог колись, ми повинні зробити запас на один рік для підготовки і апробації пробним тиражем невеличкі, можливо навіть декілька сотень підручників з тим, щоб нам не робити так, як зараз "з коліс", з рукопису, ми робимо 100, 200, 300 тисяч тираж, а так ми могли б апробувати, якісь внести зміни, якщо це потрібно, і це позначилось би позитивно на якості підручників, значить на якості навчання.

Фахівці академії брали участь у змінах в програмах початкової і старшої школи. І що ще важливе, зазначу, ми другий рік підряд проводимо практично тижневу онлайн-конференцію для всіх вчителів всіх предметів середньої школи. Буквально десятки тисяч відвідувачів сьогодні, в цьому році було і, як показує досвід, знайшли підтримку ці заходи.

Декілька пропозицій, декілька проблем, які, на мій погляд, загострено ми відчули ось з початком навчального року. Говорив вже і Володимир Віталійович про закриття шкіл. Виникає проблема як використовувати ті приміщення в сільській місцевості, де закрита школа. Зараз тут ні порядку немає і часто розумних дій немає. Ці приміщення використовуються по-різному. На наш погляд, потрібно б, чи все, чи частину приміщення використовувати для позашкільної роботи дітей, які в цьому селі, для цього непотрібно великих коштів, досить, скажімо, одного соціального педагога, соціального педагога, який би міг працювати поза урочний час із дітьми.

Знову ж таки про сільську місцевість. Позашкільне навчання. За нашими підрахунками, лише в кожному десятому районі сьогодні діють позашкільні навчальні заклади, в кожному десятому. За 2010 – 16-й рік кількість гуртків скоротилась в сільській місцевості на 35 відсотків. Тобто ми цим самим поглиблюємо нерівність в отриманні якісної освіти для сільських дітей. Тут, мабуть, теж треба відповідна орієнтація органів місцевого самоврядування.

Говорилося тут за підвезення дітей шкільним автобус. Тут є ще одна проблема: шкільний автобус, як правило, забирає дітей всіх класів одним рейсом і тому дітки молодших класів годинами чекають, тиняються там. Значить, потрібно подумати про продовжений день, некласичний, можливо, продовжений день до самого вечора, десь на 2 години, десь на 3 години, але не залишати дітей без догляду і без уваги.

Далі. Знову ж таки, міністр тут говорила і Олександр Володимирович задавав питання Роману Анатолійовичу Усенко, на наш погляд, назріла, вкрай назріла потреба в нормативно... в оновленні нормативно-правового забезпеченні середньої освіти, це і положення про опорну школу потрібне, це і школу філію, і про громадську школу, і про об'єднані класи, і таке інше,

Далі, знову ж таки, ті зміни, які передбачається робити в освіті, потребують експериментів. Сьогодні не відпрацьований порядок проведення цих експериментів. Скажімо, наші вчені не можуть на якихось визначених принципах, окрім доброї волі директора школи провести експеримент щодо змісту навчання, щодо інших речей. Ми вважає, що це, як можна скоріше, слід було б зробити і ми готові надати свої пропозиції.

Щодо інших сфер, професійно-технічна освіта, я не буду говорити, що ми робили, дійсно це робота значна. Але, на наш погляд, потрібно, як можна скоріше, оновити національний класифікатор професій і державний перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-навчальних закладах з тим, щоб привести їх у відповідність до наших реалій і до європейської практики. Я зараз цифру не скажу, але по-моєму там десь на порядок у нас більше спеціальностей, ніж у Німеччині, скажімо, які готуються.

Державні стандарти профтехосвіти. В нас в інституті є розробки, підготовлено 17 державних стандартів профосвіти. Але тут потребується більш активна позиція з тим, щоб цю роботу прискорити.

І зазначу ще одне питання – це освітні бібліотеки, бібліотеки в навчальних закладах, перш за все, в школах. Вона в абсолютно ганебному становищі знаходяться. Ми провели обстеження, там лише, скажемо,  57 відсотків бібліотечних працівників  не мають жодного навику роботи з комп'ютерною технікою. Я вже не кажу, що просто часто так, у бібліотеках, шкільних бібліотеках, я вже не кажу, що немає роками, окрім підручників, надходжень відповідної літератури. Це дуже добре, що міністерство збирається у цьому році хрестоматію для початкових класів зробити, це вже якась буде прогалина. Але смисл мого останнього зауваження наступний: шкільні бібліотеки залишилися у минулому столітті, і вони не можуть функціонувати в силу відсутності техніки, в силу кадрового забезпечення, фінансування, не можуть ефективно виконувати роль освітньої бібліотеки в сучасних умовах.

Я хотів би сказати, шановні колеги, я на цьому завершую, що Національна академія педагогічних наук підготувала до 25-річчя Незалежності ось таку національну доповідь про стан і перспективи  розвитку освіти в Україні. Тут є великі аналітичні матеріали, тут є ці та інші багато пропозицій, статистичні матеріали. Ми, на превеликий жаль, всім не можемо надати, надали народним депутатам, а колегам всі скажу, що така книга єсть на сайті нашої академії.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, вам, Василь Григорович.

Я ще хотів би попросити, ще один  виклик би, і я думаю, що якраз  Національна  академія педнаук України могла би прийняти участь в цьому і прийняти участь у розробці закону, який би закрив би проблему ганебного явища, пов'язаного  із плагіатом. Я думаю, що виклики такі існують, і я думаю, що якраз ваше експертне середовище може прийняти участь в цьому для вироблення якраз механізмів, які не будуть допускати, тобто через профілактику, через відповідні створення відповідних фільтрів, якраз не дати далі рости цій онкології, це є, на мій погляд, дуже важливо і зараз виклики є в нашій освіті.

 

КРЕМЕНЬ В.Г. Будь ласка, в нас є фахівці і психологи, і інші, ми готові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Я запрошую до слова Романюк Сергія Михайловича заступника голови Профспілки працівників освіти і науки України. Якщо можна, 2-3 хвилини, добре?

 

РОМАНЮК С.М. Доброго дня, шановні колеги.

Розпочну зразу з проблем. Недостатність фінансування на цей рік по Україні становить, щоб закрити нормальний фінансовий рік освітянам, 7,2 мільярда гривень. 3,7 мільярда не вистачає по освітній субвенції, 2,2 не вистачає в місцевих бюджетах, 1,3 мільярда не вистачає, щоб нормально закрити професійно-технічну освіту, це проблема і цю проблему потрібно терміново вирішувати. У нас уже на сьогоднішній день станом на 1 вересня серед освіти, бо не беру професійно-технічну освіту, понад 30 мільйонів гривень заборгованість по заробітній платі, є областя, де ще не виплачені отпускні за літо. І те, що там Міністерство фінансів говорить, що в межах ваших ресурсів щось шукайте, такого ми не знайдемо і потрібно думати як вносити зміни до бюджету, щоб цю проблему виправити.

Підтримую позицію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ви прогнозуєте до 1 січня чи це вже на цей час?

 

РОМАНЮК С.М. Цих коштів не вистачає здати прийняття бюджету, ми ці цифри десятки разів називали і в Верховну Раду писали, і на комітет, і кругом. Просимо зреагувати, люди вийдуть на акції протесту. Я просто прошу.

Підтримуємо позицію комітету стосовно професійно-технічної освіти, потрібна субвенція на підготовку робітничих кадрів з державного бюджету, вдячні, що вдалося зберегти І-ІІ рівень акредитації і не кинули їх на такі самі експерименти, як пішло ПTУ в цьому році…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І по профтехосвіті мільярд 600 вже заплановано якраз на оцю освітню субвенцію, яка…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, абсолютно, там же …

 

_______________. (Не чути)

 

РОМАНЮК С.М. А є дошкільна, є позашкільна…

 

_______________. (Не чути)

 

РОМАНЮК С.М. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

РОМАНЮК С.М. Гострою є проблема оптимізації, називали цифру 223 школи. Шановні друзі, давайте рахуватися з тим, що таке поняття, як опорна школа чи філія опорної школи законодавством сьогодні не визначено, відкрийте Закон "Про освіту", там такого немає. Ми іде впереди паровоза, паровоз може поїхати по інших рельсах. Давайте спочатку в закон, потім будемо руйнувати систему.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це звернення до Міністерства освіти в першу чергу, бо …

 

РОМАНЮК С.М. Ми просимо…

 

_______________. (Не чути)

 

РОМАНЮК С.М. Ми просимо Верховну Раду, щоб ці речі узаконили і ми знали які є правила гри.

Користуючись нагодою, ще є колеги з Міністерства освіти, хочу нагадати, що 944 наказ, який нещодавно прийнятий стосовно класів-комплектів, протирічить чинному законодавству. 14 стаття Закону "Про освіту" чітко говорить – якщо є 5 дітей в класі, це клас, до 5 дітей, це індивідуальне або групове навчання, неможна зводити різних дітей з різних класів в один клас-комплект. Ми це уже законодавством ще в 93-му році уже заборонили.

Шановні друзі, не сприяє підвищенню якості освіти той рівень оплати праці, який сьогодні є. У нас сьогодні заробітна плата серед педагогічних працівників становить 2 тисячі 334 гривні середня, це 38 відсотків від того, що визначено законом. По промисловості сьогодні середня 6 тисяч 64 гривні і до цього нам треба рухатись. І 7 відсотків, це якраз не верхній показник від ВВП, як говорило Міністерство фінансів, це нижній і не можна говорити, що таких показників ніде немає, Європа вже визначилась – не менше 6 відсотків в будь-якій країні, не дивлячись де краща економіка, де гірша.

Стосовно першого тарифного розряду. Друзі, вже апеляційний суд підтримав рішення викладача з Львівщини про те, що це є порушення чинного законодавства. Профспілки на цьому наполягали завжди. Підписали генеральну угоду з урядом про те, що ну немає можливості у вас одномоментно підняти, давайте поетапно піднімати, не дивлячись на те, що тільки тиждень назад чи там два підписали генеральну угоду, проект бюджету не передбачає скорочення розриву. Просимо комітет на це звернути увагу.

Ми дуже раді, що піднімають педагогічним працівникам середньої школи на два тарифних розряди їхні посадові оклади. А дошкільники, позашкільники, вища школа? Тобто ми не можемо сьогодні фактично в одні розряди зводити середню школу і вищу школу, тому що там різна відповідальність. Також потрібно підтягнути дошкільників, позашкільників, про що говорив мій колега, наш перший заступник міністра, 2 тисячі 300 вакансій. В Києві на роботу іти фактично ніхто не хоче.

Дороги. Ми об'єднуємо школи, звозимо дітей. Ми не побачили в проекті бюджету коштів конкретно як будуть будуватися саме сільські дороги, не магістральні траси державного значення, а саме сільські дороги. Адже  і Міністерство освіти, зокрема, говорило, що не закриємо ні однієї школи, допоки там не буде доріг. Проаналізувавши бюджет, на жаль, уже заступник міністра фінансів пішов, вища освіта, підготовка… кадрів ІІІ-ІV рівня акредитації скорчується майже на 2 мільярди гривень. І це ми говоримо, що ми в освіту добавляємо там 20 мільярдів.

Взагалі стосовно фінансування два слова скажу. У нас у  2013 році при державному бюджеті видатковому 420 мільярдів фінансування освіти складало 105,5. В цьому році ми закладаємо  770 мільярдів, і за даними, але я тих цифр не нарахував, я теж уважно рахував бюджет, но те, що ви сказати – 136 – ми віримо. Тобто ми, фактично, лишилися на рівні  2013 року, при тому, що бюджет виріс майже в 2 рази. Це не є пріоритетне фінансування системи освіти, ми будуємо поліцейську державу.

Одне з  самих  болючих питань – студентська стипендія, І я боюсь, що тут будуть досить потужні соціальні виклики. У 2015 році стипендію отримало  456 тисяч студентів, і тільки 24 тисячі з них  отримували соціальну стипендію, це 5 відсотків. Сьогодні Міністерство фінансів з п'яти мільярдів два пише академічна, 3 – соціальна. Ми ж чудово розуміємо, що буде: щоб отримати соціальну, треба принести певні документи. Фонд залишиться, через бюджетний комітет кошти підуть на придбання очків з Мінсоцполітики. Не хочу всіх там згадувати, хто куди їх тратив.

Тому саме звертаємося до Верховної Ради: 5 оці мільярдів потрібно забирати в Міносвіти на ….... стипендію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …зразу. Ми отак домовилися: ми з різних політичних сил, ми тут будемо добавлятися, це консолідоване буде рішення за вашою участю. І ми  вам просто обіцяємо і проголосуємо – так, Іван Григорович? Так, Тарас Дмитрович? – ми після цього будемо  консолідовано захищати ці позиції. Я вам скажу: якщо просто не буде 226 голосів, бюджет же не пройде. Тому ми будемо там, де ми можемо допомогти вирішити проблеми дисбалансу, ми будемо на ці процеси впливати. Олексій Олексійович, так я кажу?

 

РОМАНЮК С.М. І дуже прошу, ця Верховна Рада, цього скликання прийняла Закон "Про вищу освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", і цей представник – вибачте, по-іншому не можу звернутися до людини – говорить, що це популісти прийняли. Да ви його роботодавець! Ну, хіба хоч один робітник може на свого роботодавця сказати, що це – популісти? Давайте все-таки вимагати від Міністерства фінансів, щоб вони виконували ті закони, які прийняла саме ця Володимир Васильович.

Стосовно стипендій, ми її порахували. Потрібно не 5 мільярдів, а 10,5 мільярдів, щоб виплатити так, як є по закону. З них треба 9,5 академічна стипендія, і порядка одного мільярда – соціальна.

Із-за такого стану фінансування, як сьогодні є, 30 тисяч наших кращих студентів у нас навчається в Польщі, велика кількість навчається в інших країнах. Їм там платять стипендії і вони до нас уже ніколи не вернуться. З ким будемо піднімати економіку?

Просимо  те, що я сказав, внести. Там більшість внесена, довнести…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз: ми вас запрошуємо і на наступне засідання, там будемо розглядати, в першу чергу, ми розуміємо, що, ну, наприклад,  там масштаби фінансування, ну, ми сильно не покрутимо, але проблеми дисбалансу, які ми можемо вирішити, ми їх повинні вирішити для того, щоб, дійсно, не було такого, що запланували там 2 мільярди 900 мільйонів на соціальні стипендії, після цього вибрали тільки 900, а 2 мільярди, фактично… Ми все це розуміємо. Тому спокійно! Ми будемо відпрацьовувати. Прем'єр-міністр відкритий.

І, до речі, ви бачили: позиція і Президента і Прем'єр-міністра, що стипендій ми не повинні торкатися. Все виконано.

Добре! Дякую за…

 

РОМАНЮК С.М. Перепрошую за лишню емоційність.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні колеги, у мене така пропозиція: у нас залишилося 22 хвилини. Я пропоную ще два виступи. Після цього народні депутати, і після цього ми голосуємо.

Шановні народні депутати, як ви? Колеги! Да?

Я тоді запрошую до слова Старостенко  Ганну Вікторівну – заступника голови Київської міської державної адміністрації. Будь ласка.

 

СТАРОСТЕНКО Г.В. Шановний Олександре Володимировичу, шановні члени комітету, шановні присутні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Три хвилини достатньо буде?

 

СТАРОСТЕНКО Г.В. Я спробую вкластися в ці три хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

СТАРОСТЕНКО Г.В. Дійсно, в нас сьогодні надзвичайно актуально стоїть питання фінансування галузі освіта, і для нас, для київської влади, освіта вже два роки поспіль  є пріоритетним напрямком. Минулого року ми збільшили фінансування підготовки  до нового навчального року майже у півтори рази, цьогоріч ми збільшили фінансування у два рази, і сьогодні саме з міського бюджету виділено понад одного мільярди гривень на підготовку закладів освіти до нового навчального року.

Цьогоріч місто Київ відкрив ще одну загальноосвітню школу, ведеться будівництво ще однієї. До кінця року будуть відкриті ще чотири дошкільні навчальні заклади. Також за кошти інвесторів зараз будуються і плануються до кінця року введення в дію ще трьох дитячих дошкільних навчальних закладів.

На сьогодні, ми розуміємо, що у Києві при середній зарплатні у 8500 тисяч гривень, середня зарплата освітян майже вдвічі менша. Тому місто Київ вже декілька років поспіль зберігає усі соціальні надбавки муніципальні, які ми маємо у розмірі до 20-и відсотків, і також цьогоріч ми ввели додаткову оплату для наших вихователів у дитячих садках, які працюють понад норму.

Отже, колеги на сьогодні також ми бачимо актуальне питання з фінансуванням профтехосвіти. Київ на сьогодні єдиний регіон України, який взяв на себе фінансування усіх професійно-технічних закладів освіти, які є у місті Києві, а це небагато-немало – більше 300 мільйонів гривень. Однак, на сьогодні у нас є певна складність, а саме у передачі з державної у комунальну власність цих об'єктів, тому що на сьогодні ми їх фінансуємо, але, на жаль, не маємо права управляти і реформувати.

Отже, моє звернення, шановні депутати, до вас підтримати нас і спростити саму процедуру переведення із державної у комунальну форму власності професійно-технічні заклади  освіти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але із  запобіжниками, що протягом 10-и років не можна…

 

СТАРОСТЕНКО Г.В. Звичайно, з усіма  відповідними запобіжниками на сьогодні Київська міська рада прийняла рішення про надання згоди на прийняття до комунальної власності. Відповідно, там вказано, що ці заклади  можуть використовуватися лише як освітні заклади, і зберігається їх пробільність.

Дійсно, при збільшенні фінансування сьогодні ми  посилили контроль за використанням коштів, які виділяються з міського бюджету, усі наші програми можна подивитися он-лайн. Створені освітні карти, задіяні також громади, саме експертне середовище, самі батьки, які об'єднуються у громадські організації, асоціації директорів навчальних закладів, дошкільних, загальноосвітніх, приватних навчальних закладів, які сьогодні разом з нами контролюють використання коштів, які використовуються з міського бюджету.

Також хотіла підкреслити, що, дійсно, в нас також є така ж ситуація, яка, напевно, характерна й іншим регіонам з підручниками. На сьогодні 75 відсотків підручників для 4 класів уже надруковано, вони доставляються. На сьогодні 80 з тих, що надруковані, доставляються до закладів освіти. Більш того, цьогоріч ми здійснили провадження пілотного проекту по використанню електронних підручників, виділено 5 мільйонів коштів, і на сьогодні закінчується, завершується процес саме придбання підручників. У всіх районах міста Києва будуть уже вибрані на сьогодні школи, де діти зможуть протягом всього навчання у середній і старшій школі використовувати ці підручники за основу.

На сьогодні нам також надзвичайно важливо в умовах таких високих ризиків у місті Києві, я маю на увазі саме дорожнечу життя, маємо все ж таки забезпечити освіти для усіх. І місто Київ сьогодні забезпечив пільгу для оплати харчування у дошкільних навчальних закладах дітям, батьки яких мають статус учасників АТО, а таких на сьогодні майже півтори тисячі дітей, прийняли на сьогодні до дошкільних навчальних закладів поза чергою і до шкіл міста Києва понад 12 тисяч дітей  внутрішньо переміщених осіб, і також дали "зелене світло" приватній освіті, запровадивши саме оренду комунального майна в 1 гривню для закладів приватної форми власності.

Ми також на сьогодні для себе виділили пріоритетом інклюзивну освіту, На сьогодні виділили більше одного мільйона гривень саме для ведення додаткових посад асистентів в інклюзивних класах, збільшуємо більше, ніж  на 30 відсотків кількість інклюзивних класів. На сьогодні в місті Києві діє три базові школи, де забезпечена повна архітектурна доступність для дітей з особливими можливостями, а також діють два транспортні засоби, які збирають з Києва саме таких діток, доставляють у школи, і потім розвозять їх додому.

Хотіла б зупинитися на проблемних моментах. Проблемні моменти, ви бачите, Київ на сьогодні дуже щільно забудовується, і в нас на сьогодні, дійсно, є проблема у тому, що забудовники не виконують свої зобов'язання перед містом. Це є проблема, яка закладена в Законі про містобудівну діяльність, там, зокрема, передбачено в статті 40, що місцеві органи влади можуть вимагати від забудовників лише саме фінансових виплат у формі пайової участі. Однак на сьогодні у  нас дуже багато випадків, коли забудовники будують заклади освіти, але не передають їх до комунальної власності, тому що не прописаний саме механізм  передачі таких об'єктів освіти з приватної в комунальну форму власності. Ми просили б шановних депутатів підключитися до цього процесу і підтримати ті зміни, які ми пропонуємо для того, щоби ті, хто сьогодні будує в місті Києві, будували не лише багатоповерхівки, але і виконували свої соціальні зобов'язання перед містом.

Друге. Я вже говорила, це спрощення механізму передачі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ганна Вікторівна! Ганна Вікторівна, я перепрошую, просто… Я перепрошую, просто дехто просто не буде мати часу виступити, ми не проголосуємо. Я перепрошую! Дуже дякую вам за змістовний аналіз і так далі. Я вам чесно скажу, якщо б в Україні було так, як в Києві, то, чесно скажу, ми підійшли б до комунізму дуже  швидко.

Тому ще раз дякуємо вам, розуміємо. Будь ласка, подайте нам свої пропозиції, ми будемо їх включати для того, щоб народні депутати мали цю можливість.

Дякуємо вам.

 

СТАРОСТЕНКО Г.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу надати слово Ковтуну Валерію Івановичу, директору Коломийського педагогічного коледжу Івано-Франківської  обласної ради.

Шановні колеги, людина приїхала за 700 кілометрів, наскільки я пам'ятаю. Будь ласка, але дві хвилин, добре?

 

КОВТУН В.І. Дякую за надану можливість виступити, шановний пане голово! Так як 2016 рік є останнім роком прийому молодших спеціалістів в системі вищої освіти, а вже 1 жовтня, скоро буде вже 1 січня, ще немає Закону про вищу освіту, невідомо, коли буде Закон про професійну освіту, ще не врегульовані питання фінансування І-ІІ рівня акредитації, виникнуть майнові питання в частині передачі з державної форми на комунальну форму власності, ще не працюють в повну міру стейкхолдери, треба зняти напругу та конфлікти в системі заходів І-ІІ рівня акредитації.

Пропоную внести зміни до Закону "Про вищу освіту", а саме: прийом  молодших спеціалістів дозволити до 1 вересня 2018 року, за цей час порішати ряд нормативних питань, вивести молодшого бакалавра із системи вищої освіти, він внесений і там вже є два роки, і ніде його немає. Немає ні комісій, немає ні держстандартів.

Натомість зменшити вимоги до ліцензування бакалаврів, щоби коледжі які мають науковців, кандидатів наук, приступили до підготовки бакалаврів без докторів наук. Переконаний, це дасть можливість безболісно входити і в європейський освітній простір та зберегти підготовку фахівців середньої ланки з усіх галузей України. 

1 хвилина 30 секунд.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Іванович, дякуємо вам.

І я хочу сказати, багато питань буде врегульовано, якщо ми приймемо цей базовий закон про освіту, який якраз дасть можливість  і далі йти до профтехосвіти і вирішити питання зависання І, ІІ рівня.

 

КОВТУН В.І. Може не стати часу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу надати слово Бойчуку Петру Микитовичу директору Луцького педагогічного коледжу. Якщо ви у півтори хвилини. Будь ласка, є?

Будь ласка.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

БОЙЧУК П.М. Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати, керівники Міністерства освіти і науки України! Сьогодні мій колега Валерій виступав. Я його підтримую в багатьох питаннях, але, шановні колеги, тут єдине сьогодні, я висловлю думку не тільки як керівник Луцького педагогічного коледжу, як голова ради директорів вищих навчальних закладів першого, рівня акредитації Волинської області, але думку, мабуть, всієї громадськості відносно освіти, підготовки спеціалістів.

Сьогодні звучало із уст Володимира Віталійовича про те, що не вистачає спеціалістів надзвичайно багато. І я підкреслю це, навіть сьогодні вже вересень місяць, 21-ше число, більше 50 старшокурсників четвертого уже ідуть на індивідуальний план навчання. Том не вистачає сьогодні вчителя початкової школи, вихователя дошкільного закладу, вчителя  музики, вчителя фізичної культури, саме ми ці спеціальності сьогодні готуємо. І якщо нам знищити сьогодні систему підготовки спеціалістів в педагогічних навчальних закладах, яку  все життя, я пам'ятаю був директор департаменту вищої освіти Болюбаш, відстоював цю систему, щоб її не поламати, сьогодні стоїть питання. Скажіть, будь ласка, як можна зламати сьогодні систему підготовки в нашому навчальному закладі, коли навчається тисячу 800 студентів денної і заочної форми навчання, це найбільший сьогодні заклад нашої України, здійснює підготовку за двома рівнями – першим рівнем молодшого спеціаліста і другим рівнем бакалаврату. Сьогодні  працює майже 40 кандидатів докторів наук, 34 – в аспірантурах. Кожного року від 5 до 6-7 чоловік захищається, в цьому році – 9. Уявляєте, який це на майбутнє потужний, це молоді люди, яким сьогодні від 25 до 35 років захищаються. Якщо знищити цю систему, шановні колеги, ми скоро залишимося без вчителя. Тому єдиною основою, плацдармом для підготовки є педагогічні навчальні заклади, все життя були училища, коледжі. Проведіть моніторинг, 60 відсотків всіх вчителів, які працюють в школах, не тільки початкові ланки – філологів, істориків, математиків, це всі, які закінчили педагогічні навчальні заклади. Чому? Тому що вони вмотивовані, професійно спрямовані і відбувається на базі 9-ти класів, де діти приходять в найкращі сьогодні із шкіл, найкращі діти, середній бал від 9 до 11 балів. Над цим треба подумати, бо не буде педагогічних коледжів на сьогоднішній день, не буде в майбутньому вчителя, і вже сьогодні при коледжах бачимо що робиться, його не буде, бо немає вмотивованих дітей. А хто приходить сьогодні на базі середньої освіти по ЗНО – це ті, які мають найнижчий бал – від 130 до 160. Він піде потім в школу? Та він буде боятися школи, він не піде в школу, а якщо він піде в школу і буде-таки вчителем, навчить ….… тобто дасть той продукт, який потім в перспективі ми з нього вчителя зробити не зможемо.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, Петро Микитович.

Я просто на підтвердження ваших слів, да. Оця, ну на мій погляд, недолуга модель, яка була зреалізована, просто, наприклад Херсонський державний університет, початкові класи 40 осіб набрали, але дробофф, тому що 9 людей вирішили піти в медицинський коледж і так далі, і пропало 9 місць державного замовлення в той же час, коли можна було підтягнути інших змотивованих до педагогічної діяльності дітей і ми отримали замість 40 бюджетних місць на початкову освіту вчителя початкових класів, яких недостатньо, отримали тільки 31, це просто запрошення до Міністерства освіти. Будь ласка, робіть реформи, але дуже обережно, головне, як кажуть російською, не навредить, оце є дуже важливим, від вас це залежить, це в ваших функціях і це не потребує додаткових коштів, це просто модель, яка якраз повинна забезпечити стабільність розвитку, не буде вчителя – все, України не буде.

 

БОЙЧУК П.М. Олександр Володимирович, не можна так робити. За годину до закінчення вступної кампанії приходить лист про те, що шляхом підтягування абітурієнтів, те, що говорите, не можна робити, пропадають державні місця. Хто встиг це зробити, база це прийняла і зробили, хто встиг це зробити. І тому ви кажете 40. У нас ми прийняли 60 чоловік на денну форму навчання в …… обсяг і 60 – на заочну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Ні.

Шановні колеги, я закриваю дискусію.

Шановні колеги, я перепрошую перед усіма. Але ми втратили 30 хвилин, але ми обговорювали дуже важливі питання. Шановні колеги, якщо немає, ну, дуже, супермеседжів, я закриваю дискусію, бо народні депутати повинні сказати: "Ми будемо голосувати за ці рішення".

Мені просто кажуть, що Сергій Іванович Шершов дуже хоче сказати. Це, дійсно, дуже щось важливе таке? То я дам слово. Якщо ні – ми переходимо до обговорення між членами комітету. Це є також дуже важливо.

 

ШЕРШОВ С.І. Якщо є хвилинка, то…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 60 секунд, добре? Добре, домовилися.

 

ШЕРШОВ С.І. Питання децентралізації та реформи місцевого самоврядування є одним із головних пріоритетів програмних документів як уряду, Верховної Ради, так і Президента України. За оцінками міжнародних експертів, це є одна із найскладніших реформ, яка потребує серед іншого і внесення змін до Основного Закону – до Конституції України.

Децентралізація у сфері освіти – це передача повноважень і відповідальності за управління освітою та фінансуванням освіти демократично обраним органам місцевого самоврядування, що здійснюється на трьох основних принципах – це принцип рівного доступу до освіти, принцип якості освіти і принципу ефективності.

Одним із найскладніших завдань для об'єднаних територіальних громад, які зараз формуються і створені протягом минулого року і цього року у ході цього процесу, є забезпечення функції управління освітянською галуззю. Наразі хочу сказати і привести деякі цифри, і на цьому завершу.

Реалізовано 322 проекти на суму 235 мільйонів гривень. Ця сума виділена із державного бюджету на розвиток інфраструктури об'єднаних територіальних громад. Ці кошти були спрямовані в першу чергу на об'єкти освіти, причому експерти відповідної комісії, утвореної при Мінрегіоні, рекомендували органам місцевого самоврядування спрямування цих проектів на їх енергоефективність, що в подальшому забезпечить зменшення видаткової частини місцевих бюджетів. Крім того, експертами звернуто увагу представників об'єднаних територіальних громад, що при придбанні шкільних автобусів обов'язковою умовою є виділення коштів з місцевого бюджету на ремонт доріг для забезпечення безпечного перевезення учнів до їх навчальних закладів. Таким чином, у 2016 році вперше в історії української держави за рахунок коштів сільської ради були придбано 21 шкільний автобус, а також реалізовано 359 проектів, спрямованих на ремонт доріг на  загальну суму 251 мільйон гривень. З усіма...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Іванович, Сергій Іванович, от, шановні колеги, ну послухайте, це статистика. Для нас головне от тут, на комітеті зрозуміти, де є вузькі місця...

 

ШЕРШОВ С.І. Дайте більше часу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми зрозуміли, ми маємо статистику, що в Миколаєві це дуже гарно відбувається. До речі, Тарас Дмитрович завдяки і в тому числі тим зусиллям, які має там Тарас Дмитрович і так далі. Ми це розуміємо.

Все, шановні колеги, закриваємо дискусію. Олексій Олексійович, дякуємо. Іван Григорович Кириленко народний депутат України.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Підтримую проект рішення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Володимир Михайлович Литвин, народний депутат України.

 

ЛИТВИН В.М. Я думаю, що нам потрібно було б таку серйозну розмову провести, виділити для цього час, бо у нас децентралізація, вона працює в розриві із реформами в системі освіти. Якщо у нас громада, то, очевидно, там повинна бути опорна школа. У нас складається так, що опорні школи будуть у районах, це можна не називати їх опорними, а просто так зробити. Я тут згоден з тим, що в нас немає документів, що таке опорна школа, що таке філія, який їх статус і таке інше.

Я таки назву декілька цифр: Житомирська область 19 шкіл – до 25 учнів, 188 шкіл – менше 50 учнів, це кожна четверта школа. Але в кожну другу школу... із загальної кількості дітей, які підвозяться, в кожну другу школу, десь майже 800 шкіл підвозяться рейсовими автобусами. Зверніть увагу, діти встають пів на шосту, повертаються до дому о 18 годині в кращому випадку. Ми їх не вчимо, ми їх калічимо, ми не створили для цього умов.

Щодо використання приміщень, Василь Григорович, я абсолютно з вами згоден. Але їх же закрили, ці школи через те, що нема за що їх фінансувати,  утримання, в тому числі комунальні послуги. Зараз дійшли до того, що починають закривати будинки літніх, самотніх людей, оскільки немає чого фінансувати, а водночас говорять, що шалені кошти на місцевому рівні. Нам, очевидно, треба ставити питання, щоб створити спочатку умови. Відносно підручників і відносно програм я скажу, не можна нам привносити політику в школу. Програмами, які пропонуються, скажімо, з історії, на мій погляд, це привнесена політика. Ми дітей вчимо не патріотизму, а вчимо ненавидіти. А якщо ми хочемо ненавидіти, ми знайдемо завжди, за що ненавидіти. І система освіти у нас перевернута, тут правильно говорили. Ми готуємо у вищих навчальних закладах, приймають сюди третього-четвертого рівня акредитації гірше підготовлених людей – і потім це ми готуємо безробітних. А якраз поповнюють лави спеціалістів випускники системи профтехосвіти і середньої спеціальної освіти. У нас сьогодні доля не визначена профтехосвіти, не визначена доля і середніх спеціальних навчальних закладів. Хоча ми домовилися, що спеціально буде з цього приводу прийнятий закон.

І ще один момент. Нам треба подивитися на вузи, які мають відповідний статус: вони не зацікавлені в держзамовленні. Погодьтеся, вони зацікавлені в тому, щоб приймати за кошти, їм це держзамовлення абсолютно не потрібно. Тут, очевидно, треба вийти на певні стимули і заохочення, а, може, якийсь там цивілізований законодавчий примус. Рішення підтримую. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Михайлович.

Тарас Дмитрович Кремінь, народний депутат України.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановний Олександр Володимирович, дорогі колеги, я мушу сказати те, що ви чекаєте від нас. Я хочу подякувати представникам від областей, які приїхали на це засідання. Я розумію, що в кожного з вас було бажання виступити, висловити свої занепокоєння і застереження. Я з Миколаївської області, і просто хочу ще раз звернутися до Міністерства освіти і науки, можливо, і Мінфін почує, що сьогодні 3-годинний робочий день Департаменту освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації – це, звичайно, великий знак запитання до нашої динаміки і якості співпраці з органами місцевого самоврядування.

Про що хотів би сказати? Ми можемо говорити про проблеми, але все-таки закликаю усіх до тісної співпраці. У нас є ефективна модель такої роботи – це виїзні засідання нашого комітету. Дуже часто ми чуємо, виїжджаємо, спілкуємося з колегами. Буквально минулого тижня ми були на Львівщині, почули про ті проблеми. Наступного тижня ми будемо на Донеччині. І, в принципі, ми готові проводити такі наради в будь-якому форматі за необхідним сегментом, який ви тільки захочете.

Тому єдине, про що я просив би, звичайно, усіх вас на майбутнє. Зрозуміло, що за 40 чи 50 хвилин такої співпраці і виступу для кожної з областей абсолютно цього недостатньо, я думаю, що у нас повинна бути окрема зустріч із керівниками департаментів освіти, області для того, щоб ми разом із вами обговорили потреби і формат забезпечення розвитку освіти в Державному бюджеті на 2017 рік, бо справді без тісного розуміння що відбувається на місцях, без того, щоб не розуміти в якій спосіб вам сьогодні важко формувати мережу опорних закладів освіти, купувати шкільні автобуси, тощо для ефективного просування реформи освіти.

І друге, що хотів би сказати. Все-таки нам треба придумати тісну модель в який спосіб органи місцевого самоврядування мобілізувати.

Я те, що хочу і повторюю кожного разу. На превеликий жаль у нас тісний рівень співпраці із депутатськими комісіями з питань освіти і науки, не завжди високий, якісний і професійний рівень тих депутатів, які там працюють. От наприклад, ми вже зустрілися з тією проблемою, що комісії з освіти і науки на рівні обласних рад від 4 до 6, до 7 чоловік, тому я дуже хотів би, щоб наші депутати обласних рад, міських рад, районних рад максимально тісно співпрацювали з відділами освіти, розуміли проблеми і під час формування бюджетів своїх місцевих органів влади на наступний рік все-таки були солідарними із позицією Міністерства освіти і науки в частині збільшення фінансування, в тому числі на ремонти шкіл, на придбання шкільних автобусів, поліпшення матеріально-технічного забезпечення закладів освіти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Дмитрович.

Шановні колеги, ще раз хочу подякувати всім, хто приїхав зі всієї України небайдужі до освітянських проблем. І дякую особливо Міністерству освіти і науки України, яке долучилось до цієї спільної роботи. Я думаю, що це перший крок для того, щоб ми почали працювати над бюджетом України в частині науки і освіти. Ми врахуємо всі помилки, які були допущені, ми не знімаємо із себе цих помилок, ну ми голосували в кінці кінців за той бюджет, який привів і профтехосвіту до цієї ситуації, і ми голосували за багато речей, які, на жаль, не були виконані. Я думаю, що через два тижні ми вже можемо розглядати перші цифри. Я думаю, що це буде поступово йти, але за місяць, два ми зможемо знайти компроміс. Просто хочу сказати, що вектор йде вже позитивний. Так, я думаю, що ми будемо підтримувати ідеологію таку, що якщо ВВП у нас піднялось, там, на 14, 2 відсотки, то і освіта, і наука повинні хоча б пропорційно піднятися на 14,2 відсотки. Я думаю, що це абсолютно нормально для того, щоби просто не було дисбалансу. Добре. Домовились. 

Шановні колеги, є пропозиція проголосувати, Володимире Михайловичу, Іване Григоровичу, будемо голосувати. Хто за рішення комітету? Хто проти? Утримався? Рішення прийнято.

І останнє у нас питання воно технічне, але дуже важливе. Це питання про заходи з підготовки проведення 16 листопада 2016 року парламентських слухань на тему: "Про стан та проблеми фінансування освіти і науки". Матеріали відповідні роздані, шановні колеги, вони є. Це технічне питання, але, шановні колеги, звертаюсь до всіх вас, будь ласка, прийміть участь, бо це – ідеологія. Якщо ми з вами будемо спільно визначати ідеологію і стратегію розвитку, то тоді ми будемо мати аргументи проти Міністерства фінансів. Якщо ми не маємо аргументів, вони  нам нав'язують, що ми з вами неефективні, ми з вами не так працюємо і так далі. Ми повинні це змінити, тобто ми повинні сказати: "Ні. Ми бачимо це так", – і гроші повинні забезпечувати ту ідеологію і стратегічний наш розвиток, який ми маємо.

Шановні колеги, прошу проголосувати по третьому питанню. Хто – "за"? Проти? Утримався?

Шановні колеги, всім дякую і слава Україні!