СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки і освіти

20 квітня 2016 року

Веде засідання перший заступник голови Комітету СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Радий вітати всіх на розширеному засіданні Комітету з питань науки та освіти. Шановні колеги, у кожного з вас є порядок денний. Є пропозиція розглянути  ці питання в тому порядку, який тут  оголошений. Якщо нема заперечень… Є заперечення, Іван Григорович? Олексій  Олексійович? Нема.

Тоді розпочнемо з розгляду питання, чому ми розглядаємо  ці питання, а після цього ваші. Тому що призначений час – 15.00. Тому ми чекаємо ще наших колег, які  сюди  приїдуть для того, щоб  розглядати головне питання – розширене засідання. Перше  питання – це про проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо працевлаштування випускників). Доопрацьований, реєстраційний номер 3312. Народні депутати Співаковський, Кремінь, Литвин, Поплавський, Скрипник.

Всі народні депутати, які є авторами цього закону, знають, головний сенс цього закону, єдине, що ми погоджували з народним депутатом Сисоєнко, і зауваження для того, щоб  збалансувати цей законопроект в частині мотивації тих студентів, які закінчують медицинські виші. Тому ми зробили так, що записали ті норми, при яких люди, які вступають у виш на медицинські спеціальності при за включенні угоди з державною  про відпрацювання три роки після закінчення вишу, мають пріоритети вступу у виші при інших умовах. А також ми записали дуже важливу норму щодо тог, що у випадку, коли вони їдуть за таким розподілом, вони повинні отримувати протягом цих трьох років безкоштовне житло і там ще інші преференції.

От ці питання, які якраз мала до нас зауваження і народний депутат Сисоєнко, і ці речі, в принципі, ми і погодили, цей текст був узгоджений з Лілією Михайлівною Гриневич.

Тому я надаю слово… Олексій Олексійович, будете щось казати? Да, будь ласка. Народний депутат Олексій Олексійович Скрипник. Будь ласка.

СКРИПНИК О.О. Доброго дня, колеги. Я, безумовно, підтримую. Але у мене є питання, просто, може, поясніть оцей пункт номер чотири ……. випускникам інших вищих навчальних закладів інформацію про наявність вакансій у складі юридичних осіб будь-якої форми власності та підпорядкування для можливого працевлаштування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович, зразу відповідаю. Це реквест от Сисоєнко. Тобто вона хотіла, щоб ця інформація щодо наявних вакантних місць була взагалі абсолютно публічною, щоб студенти мали, студенти мали можливість бачити ці вакансії і вирішувати в індивідуальному порядку, якщо немає обов'язкового розподілу, мали можливість. Це зауваження йде від народного депутата Сисоєнко. Олексій Олексійович…

СКРИПНИК О.О. Ні, я все прекрасно розумію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нам потрібні голоси, ви ж пам'ятаєте, 225 було, "Самопоміч" не голосувала.

СКРИПНИК О.О. Я ж не про те, Олександр Володимирович. Я просто кажу, формулювання написано таким чином. що я його не розумію. І боюся, що це формулювання, якщо воно ввійде в закон, і, наскільки я знаю, Міністерство освіти взагалі погоджується з тими речами, от до цього пункту… Він виглядає: або написано неправильно, або виглядає якось дуже дивно. Тобто не йде мова про підтримку, йде мова про те, що саме формулювання якесь є, ну…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ще раз давайте подивимось на це формулювання.

СКРИПНИК О.О. Давайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Четвертий, да, пункт? Оце, да? Четверте: "… надають випускникам інших вищих навчальних закладів інформацію про наявність вакансій у складі юридичних осіб будь-якої форми власності …………. для можливого працевлаштування". А що не так, я… Це мається на увазі, що повинна бути єдина база даних з переліком вакансій, які існують в галузі медицини, для того щоб кожний випускник мав можливість побачити ці вакансії і мати можливість вибирати через ці вакансії доступ до цих робочих місць. І все, от весь сенс цього моменту. І все, Олексій Олексійович, за ним нічого, для того щоб зробити просто цю інформацію відкритою для випускників. Зараз вона закрита. І в результаті що відбувається? Людина, може, і пішла б туди працювати, а просто вона не має інформації, відповідної інформації до того, що там є. Просто це диверсифікація вибору для наших випускників.

_______________.  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, це ми просто заставляємо…

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, там це відпрацьовано, це головне, щоб зробити ринок вакансій відкритим, все, весь сенс.

Іван Григорович, є у вас зауваження?

КИРИЛЕНКО І.Г.  Немає зауважень.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас Дмитрович? Олексій Олексійович?

Голосуємо, тоді голосуємо. Хто – "за", прошу проголосувати. Проти? Утримався? Рішення прийнято, у нас кворум є.

Наступне питання: про стан фінансування академічної науки та звернення загальних зборів Національної академії наук України.

Шановні колеги, я просто хочу сказати, що учора відбулось, ви знаєте, події під стінами Верховної Ради України. І я хочу сказати, на скільки ми знаємо, всі наші народні депутати, це технічні там є спектри, але і Іван Григорович, і Олексій Олексійович, на скільки я знаю, і Тарас Дмитрович, ми підготували вночі відповідний законопроект, як ми і обіцяли, цей законопроект. Бо мова іде про що? Що в Законі "Про наукову і науково-технічну діяльність" написано фінансування в розмірі 1,7 відсотка, а реальна, те, що профінансувала попередній уряд, 0,2 відсотки. Якщо ми хочемо повністю знищити науку в Україні, то це найбільш гарний шлях.

Тому, розуміючи все це, ми відповідно пообіцяли зробити відповідний законопроект, після цього була ще зустріч у Голови Верховної Ради Андрія Володимировича Парубія, на ньому була присутня міністр освіти Лілія Михайлівна Гриневич, Тарас Дмитрович Кремінь, Віктор Галасюк і ці ми питання там узгодили, вночі сьогодні був підготовлений відповідний законопроект, відповідно там вказуємо дуже важливо звідкіля ми візьмемо ці кошти, це з ПДВ від профіту роботи таможень. Тобто це, скажімо так, реальний ресурс, яким ми це можемо забезпечити.

І тому давайте ми зробимо так, якщо можна, до 3 хвилин. Всі знають ситуацію, ще раз про неї говорити, ну немає, як я бачу, немає сенсу. Просто ми кажемо про те, що ми вирішимо питання фінансування, здвигаємо питання аудиту, так. Це дуже важливо, все-таки академія повинна провести відповідний міжнародний аудит для того, щоб зрозуміти, що необхідно зробити для реструктуризації роботи. І, власне кажучи, ми в такому контексті можемо говорити про ці рішення. Будь ласка, віце-президент академії наук України, Національної академії наук України Загородній Анатолій Глібович.

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Вельмишановний Олександр Володимирович, вельмишановні члени комітету! Хочу додати до того, що сказав Олександр Володимирович, що минулого тижня відбулися загальні збори академії. Ви маєте на руках звітну доповідь за 15 рік та постанови цих зборів і звернення зборів до керівництва держави. І в звітній доповіді ви можете знайти дуже багато цікаво про нашу діяльність. Там є і про результати досліджень світового рівня, і про заходи щодо організаційного вдосконалення структури нашої академії, і про нашу міжнародну, в тому числі євроінтеграційну діяльність. Там же детально йдеться і про наші проблеми: недофінансування та його наслідки, залучення талановитої молоді, відсутність стимулів для науковців, принизливий низький рівень заробітної плати. До речі, в 15 році середня заробітна плата в академії була менше 4 тисяч, що нижче від середньої зарплати за галузями економіки. Але водночас збори засвідчили, що попри всі негаразди і проблеми нашого сьогодення, академія залишається таким дуже ще дієздатним загоном наших науковців, який здатен виконувати дослідження найвищого рівня.

Я міг би багато говорити, не буду повторюватись, і про наші досягнення, і про те, яку небезпеку становить для майбутнього держави нинішній стан фінансування, і про ті результати, які ми маємо. Про це вже багато разів говорилося, і не хочеться повторюватись. Але дозвольте нагадати ще одну важливу обставину: Національна академія наук є висококваліфікованим експертним середовищем. Для прикладу, саме Національна академія наук наголошувала на недопустимості будівництва атомної електростанції в Чорнобилі. А сьогодні наша академія знову б'є на сполох, бо в керівництві Міненерговугілля виникла ідея про застосування так званого маневрового режиму експлуатації атомних енергоблоків. За висновками наших провідних фахівців ядерників, матеріалознавців цього робити категорично не можна, бо це може призвести до нової трагедії. Так от же може варто дослуховуватись до експертної думки академії, а не, так би мовити, намагатися звести її нанівець?

І ми глибоко вдячні Комітету Верховної Ради з питань науки…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Глібович, а можна питання? Там достатньо буде коштів? Ви ж дивились цей законопроект.

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Да, це…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хоча б для того, щоб ми зупинили руйнування НАН і галузевих Академій наук.

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Так, так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто ваша точка зору, щоб…

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Ну, це дозволить нам проіснувати спокійно в режимі і навіть з урахуванням того, що у нас уже відбулося певне скорочення, це дозволить нам щось витратити на обладнання, що вкрай важливо, для підтримки молодих науковців і все це буде використано максимально ефективно.

Я хочу закінчити тим, що ми глибоко вдячні комітету Верховної Ради з питань науки і освіти за постійну підтримку яку академія завжди відчувала. І ми шануємо, дуже шануємо таке ставлення до нас комітету.

Принагідно хочу подякувати вам особисто, Олександр Володимирович, за ту ініціативу яку ви вчора…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тут всі депутати наші, всі абсолютно…

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Вчора висловили. Але то з ваших уст прозвучало, я хочу це відзначити.

Єдине, що хочу додати, що нас дуже турбує оце питання про підвищення середньої заробітної плати бюджетникам на 6-10 відсотків. Якщо ми зараз хоч якось намагаємося наблизитись хоч в якомусь наближенні до повної зайнятості наших працівників то оці 6-10 відсотків це може бути додатковим цвяхом в домовину цілого ряду інститутів.

Так що я дуже дякую за підтримку.

Ми брали участь в підготовці теж от тих цифр, тих розрахунків, ми однозначно "за". Спасибі вам велике. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Глібович, ну я думаю, що, якщо буде вирішене питання на рівні уряду щодо підвищення заробітних плат в середньому 6-10 відсотків то і відповідно фінансування буде змінено. Я думаю, що так буде вирішуватись питання. Тим більше, ви ж бачили позицію голови бюджетного комітету Андрія Павелка. І до речі, він також є співавтором як і всі наші народні депутати нашого комітету, співавтором цього законопроекту, тому я думаю, що це питання буде вирішено.

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Хотілось би сподіватися, але ми маємо сумний досвід минулого року, коли на 28 відсотків зарплата виросла і ні копійки не було. Я уповаю  на новий уряд і на комітет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я можу сказати одне, в розмовах з Прем'єр-міністром Володимиром Борисовичем Гройсманом питання освіти і науки, і бачили в його промові, на першому місці. 

Я хотів би дати слово Івану Григоровичу Кириленко. Будь ласка.

КИРИЛЕНКО  І.Г. Шановні колеги, мені залишилось тільки звернутися до кожного депутата, який є членом комітету, це представники провідних ключових фракцій, від яких залежить голосування. Треба, щоб ми попрацювали з фракціями, щоб це відбулося голосування позитивним.

І ще одну річ хочу нагадати. Ми з вами прийняли закон базовий, де передбачені дуже серйозні речі. Справа честі комітету, щоб положення  цього закону реалізовувались, уже починаючи з бюджету. Цей рік ми рятуємо просто ситуацію, а вже з бюджету наступного року "Перехідні положення", там чітко все прописано. Я звертаюся і до віце-президента Академії наук, Анатолій Глібович, ну може йому не цікаво, але все-таки мені хотілося, щоб ми об'єднали зусилля і закон почали реалізовувати. Цей рік спасаємо, рятуємо, а наступний  рік треба щоб вигризли реалізацію ключових положень закону базового.

Дякую сердечно, що ви послухали хоч трошки мене.

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Якщо дозволите, репліку буквально. Значить академія не ухиляється. Більше того, сталося так, що Кабінет Міністрів, коли запропонував от план імплементації цього закону, то академія туди не попала, лише в  один пункт з 43. Але ми об'єдналися з Міністерством освіти і науки і вже запропонували 11 документів нормативних, нормативно-правових актів. Ми внесли зміни в статут і ми рухаємось далі у повній відповідності з законом і будемо це робити і надалі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я просто хочу сказати, що зараз буде більш тісна співпраця комітету, Міністерства освіти і науки і Мінфіну. І я думаю, що якраз у цьому трикутнику ми можемо вирішувати це питання. Але усвідомлюючи результати попереднього року, ми все-таки повинні почати розмови відносно формування бюджету вже в травні місяці. Якщо цього не робити, ми не зможемо змоделювати всіх наслідків того, що буде відбуватись. Тому, на мій погляд, дуже важливо, що якщо ми приймаємо закони, то ми повинні бути впевнені, що вони будуть виконані. Якщо ми приймаємо закон і розуміємо, що апріорі він буде не виконаний через бюджет України, навіщо приймати такі закони. Ми починаємо ламати щось, а нового не будуємо.

Шановні колеги! Олексій Олексійович, хочете додати може декілька слів? Тарас Дмитрович! Будь ласка. Ви підтримуєте, ні?

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги, безсумнівно, наш комітет стоїть на захисті Національної академії наук України. Як й зрештою і всієї системи освіти і науки в нашій державі. І цьому свідчення є і наша робота,  коли ми готували проект бюджету на цей  рік, і, зрештою, ті заходи, які ми намагалися вжити для того, щоб все-таки фінансування залишити на рівні не меншому, ніж у 2015 році. Але я і сьогодні покладаю величезні надії на те. що  вперше за півтора року нашої діяльності  на  наше засідання прийде хоча б міністр  фінансів. Бо зрештою ми бачили або заступника  одного з відділів, або з департаментів, або з підрозділів. Тому говорити у нашій лояльності до системи освіти і науки, я думаю, зайвий раз не треба. Головне, щоб  наші  бюджетні пропозиції зрештою були враховані і бюджетним комітетом, який очолює Андрій Павелко, і зрештою були підтримані новим міністром фінансів, який повинен все-таки  заручити і переконати нас у своїй лояльності  і в розумінні, справді,  самої системи і тих проблем, які є.

Я хочу подякувати Національній академії наук все-таки за активну співпрацю з нашим комітетом, бо, справді, та експертна робота і співпраця, яка була впродовж того періоду, вона засвідчила високий рівень взаємодії і зрештою я хотів би  зупинитися на  кількох фактах із підсумків діяльності Національної академії наук України в 2015 році та основних напрямках її подальшої роботи. Я не хотів би це назвати критикою, я хотів би все-таки  загострити питання на тому, які, я думаю, найближчим часом будуть все-таки вирішені.

Мені здалося, що все-таки треба буде активізувати діяльність такого  органу Національній академії наук як Управління справами НАН України, бо зрештою у Доповіді президента Бориса Євгенійовича Патона є певне занепокоєння і стосовно низького рівня ефективності використання …… майна стосовно формування і підготовки технічних паспортів на обладнання, отримання свідоцтв на право власності. І ті надходження, які є, вони є незначними. І в порівнянні з минулими роками, і зрештою, з тими потребами, які є у Національної академії наук.

По-друге, слід говорити і про ефективність використання земель, яких у Національної академії наук надзвичайно багато. Тому питання в тому, щоб і на внутрішньому рівні управління справами НАН України, і галузева академія аграрних наук була максимально ефективною і результативною. Бо дуже популярно нарікати на державний бюджет, але в той же час, відповідно до чинного законодавства у Національної академії наук є всі правові підстави не тільки користуватися відповідними законами, але й подавати свої пропозиції.

Звичайно, важко зрозуміти вартість 1 квадратного метра площ, які здаються в оренду не державним установам. Але цифра, я так розумію, могла би бути значно більшою з використанням того, якими темпами зростає попит на окремі види майна Національної академії наук України.

І що стосується такого питання як кошти, які спрямовуються на капітальний ремонт. Я думаю, що на території національних дендропарків таких як "Софіївка" і багатьох інших, питання фінансування могло б розглядатися в дещо іншому ключі. Але я думаю, що це якраз те питання, яке суголосне із 3 питанням нашого порядку денного, – створення нової моделі фінансування і вищої освіти, і науки в цілому. Тому я все-таки розраховую на тісну співпрацю не тільки у внесенні змін до державного бюджету, а все-таки пошуку тих альтернативних джерел фінансування системи освіти, які допоможуть нам навчитися не тільки займатися прикладними фундаментальними дослідженнями, але й знаходити можливості, ресурси, користуючись досвідом, авторитетом, тими розробками, а також світовим досвідом.

Я підтримую, зрештою, це питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Тарас Дмитрович.

Є пропозиція проголосувати законопроект 4477 за основу і в цілому для того, щоб як швидше вирішити питання щодо запуску фінансування Національної академії наук, також галузевих Національної академії наук України. Прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Шановні колеги, оскільки зараз рівно 3 години, я прошу перейти до 5 питання, головного, для чого ми, власне кажучи, і збирали розширене засідання Комітету з питань науки і освіти.

Шановні колеги, ми розпочинаємо розгляд питання про державну систему біобезпеки при створенні, випробовуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів.

Голосною метою цього засідання є обговорення стану виконання чинного законодавства. Виконується воно, не виконується, як, яким чином, яка ступінь інформованості населення і таке інше. Тому це розширене засідання Комітету з питань науки і освіти з обговорення цього питання ініційоване бувшим Головою Верховної Ради України, нині Прем'єр-міністром України Володимиром Борисовичем Гройсманом за зверненням обласних рад про заборону вирощування генно модифікованої продукції.

Чесно скажу, ми всі тут люди і тому розуміємо, що, власне кажучи, є там 2 погляди, дві групи, власне кажучи, інтересів систем цінностей щодо використання ручних технологій, але використання того, що вбиває людину, з іншого боку це генно модифіковані технології, які можуть призвести до непередбачуваних наслідків. І розуміючи це все, якраз ми повинні, використовуючи наше експертне середовище, обговорити де ми знаходимось. Бо є дуже великі нарікання в тому числі від людей, коли ми, наприклад, ідемо в магазин і покупаємо все, і всюди написано "без ГМО", то ми ж розуміємо, дивлячись там на той же склад, що ну просто ніхто не аналізував, чи є воно там, чи ні.

Тому я думаю, що ми розпочинаємо дуже важливі речі пов'язані з цим.

Про актуальність цих питань для України свідчать і подані до Верховної Ради України законопроекти, реєстраційні номери 1708, 1844, 2887, 3448.

До комітету також надійшли матеріали від Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерство екології і природних ресурсів України, міністерство аграрної політики і так далі.

Для того, щоб я не забирав, як то кажуть, слова у головного доповідача, я зараз хочу передати слово Івану Григоровичу Кириленко, народному депутату України. Але перед  тим я просто хочу сказати, для того, щоб ми працювали з вами ефективно, є така пропозиція: до п'яти хвилин Іван Григорович, після цього – МінАПК, Мінекології МОЗ – до п'яти хвилин, і після цього ми работаємо в процесі до трьох хвилин. Так, щоб ми могли реально до півтора години закінчити наше засідання і прийняти відповідне рішення.

Я думаю, ніхто не забезпечує проти цього? Про головне, не взагалі, що там великі… там "судна борознять великі води великого океану".

Іван Григорович, будь ласка!

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, шановний Олександр Володимирович… доповідач ключовий  Міністерства освіти і науки, але ми розуміємо, що другий день на роботі і, мабуть доповідати буде важкувато міністерству зараз. Тому, я думаю, міністерство візьме вже участь в обговоренні цього питання.

Декілька тез ключових. Сучасне сільське господарство, яке виробляє  продукти харчування або сировину для них, розвивається по трьом ключовим напрямкам: інтенсивний шлях розвитку із  застосуванням все більшої і більшої кількості засобів захисту, більш вдосконалених, бо жива природа пристосовується і шкідники пристосовується, і треба  більш вдосконалювати це все. З більшим використанням мінеральним добрив, те, що ми називаємо "інтенсивне землеробство".

Другий шлях, в якійсь мірі альтернативний, який унеможливлює в значній мірі використання хімічних засобів захисту – це ГМО.

І третій шлях, за який сьогодні дуже мало говориться, але цивілізований світ рухається в цьому напрямку, це – головний мейнстрім не  цього століття, а великого-великого майбутнього – це органічне землеробство, яке унеможливлює використання будь-яких хімічних засобів – чи добрив, чи засобів захисту. Самий кращий плуг – дощовий черв'як, самий кращий удобрювач – це біота в десятисантиментовому шарі ґрунту, а це  90 відсотків живої речовини на планеті, 90 відсотків  в десятисантиметровому шарі. І вона гине, якщо там занадто захімізовано, вона гине ця  біота. Органічне землеробство – це сівозміна і це унеможливлення будь-якої хімізації. 

Тому, друзі, коли будемо розглядати це питання, буде дискусія, Україна має унікальні шанси запропонувати альтернативний шлях. Продовольча проблема Організацією Об'єднаних Націй у 2000 році визнана ключовою проблемою цього століття. Народонаселення росте, кожний рік – мільярд, а за 50 років кількість землі в обробітку на душу населення зменшилась в 2 рази. Синтезувати ми все навчилися, крім хліба. Тому зрозуміло, що будуть застосовуватись будь-які досягнення науково-технічного прогресу, у тому числі  ГМО – це наука, нікуди не подінемось, для того, щоб збільшувати продуктивність віддачі кожного гектара, кожної голови. Україна, ще раз підкреслюю, має унікальний шанс запропонувати світу величезні обсяги близько 30 мільйонів гектарів, які можна  вичистити  за 3-4 роки для того, щоб запропонувати і  внутрішньому ринку, і європейському ринку, ситому і багатому, запропонувати органічну продукцію, яка не передбачає, ще раз, застосування засобів хімізації і абсолютно заперечує ГМО, категорично заперечує ГМО. Органічна продукція – це продукція природи.

Стосовно закону, який ми обговорюємо, як він реалізовується, колеги.  Це рамковий закон. Щоб він був реалізований, треба прийняти ще щонайменше 6 законів, яких немає. Зараз у Верховній Раді зареєстровано 4 законопроекти, але це реєстрація поки що. Крім того, треба було прийняти ще 30 рішень уряду щонайменше, прийнято лише 10. Це свідчить про те, що  вітчизняне законодавство у цій сфері потребує удосконалення і належним чином не врегульовує діяльність, бо правильно сказав головуючий, що у нас є звернення трьох обласних рад, які вже прийняли рішення, Волинська, Рівненська, Вінниця щодо заборони в Україні вирощення ГМО-рослин, вирощування.

В цьому контексті зазначу ще наступне. В державі не створено, як то вимагається законом, реальні системи контролю щодо створення, транспортування та використання генетично модифікованих організмів, як наслідок відбувається нелегальне використання та поширення ГМО. Справжній масштаб цього явища, на жаль, невідомий нікому. Причина в тому, що складна заплутана процедура реєстрації біотехнологічної продукції і це не зважаючи на те, що законодавство забороняє використання в Україні незареєстрованих сортів рослин, виробники і переробники продукції використовують незареєстровані біотехнологічні продукти порушуючи тим самим чинне законодавство. Їх сьогодні ніхто не контролює.

Це стосується також процедур оцінювання та аналізу ризиків випробування та реєстрації генних інженерних продуктів, маркування та контроль за їх обігом. Як наслідок практично на всіх рівнях державного управління відсутня правдива інформація щодо ГМО, що вводить в оману не тільки управлінців, а і споживача, оскільки не дає йому зробити свій власний вибір на підставі достовірної і науково обґрунтованої інформації.

Відсутня також інформація щодо державних реєстрів ГМО та суб'єктів господарювання, які використовують ГМО. І це страшно. Результатів наукових досліджень у цій сфері, особливо щодо виготовлення вітчизняних тест систем ГМО. Колекцій і зразків ГМО. Розвитку мережі та координації діяльності випробувальних лабораторій з визначенням вмісту ГМО. Діяльності науково-методологічного центру з питань випробувань генетично-модифікованих організмів.

Саме тому матеріали, які сьогодні представлені уряд зібрав їх, зрозуміло що у семи няньок дитя без глазу. Кожне відомство щось приймає, щось робить, але це щось не дає реальної картини і становить реальну загрозу, коли не виконується закон, реальну загрозу життю і здоров'ю людей.

Наслідки реалізації закону такі, що, ще раз говорю, Вінницькою обласною радою було порушене питання щодо обмеження використання генетично-модифікованих організмів на території України. Бо, що вони дослідили у себе? Вони побачили у зразках кукурудзи, а це головна область по вирощуванню кукурудзи в Україні, у 8 разів перевищують норму, а в зразка сої – майже у 20 разів перевищує встановлену норму, яку ви знаєте, 0,9 відсотків.

Хочу зазначати, друзі, і таку річ. Ми імпортуємо соєвий шрот. Соєвий шрот, який ми імпортуємо, однозначно, с ГМО сої, однозначно. Соєвий шрот – необхідний компонент комбікормів для птиць. Сьогодні половина м'яса,  м'ясних ресурсів України – м'ясо птиці.  Однозначно, м'ясо птиці генетично модифіковане! Через сою. 75 відсотків у комбікормах – кукурудза. Кукурудза теж, як вінничани говорять, генетично модифікований продукт.

Я просто говорю, друзі, за загрозу, яка може бути для життя, здоров'я людей, бо дослідження ще на цю тему продовжуються в усьому світі.

Отже, пропозиції. Реалізація закону про державну систему безпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично  модифікованих…  не забезпечує належним чином виконання його завдань та  основних принципів державної політики в галузі провадження ГМО.

Пропонується рішення комітету, яке у вас на руках. Я вважаю, що в результаті обговорення можуть бути доповнення,  інші якісь рекомендації. Друзі, ще раз підкреслюю, ми обговорюємо закон, як він реалізовується. Якщо будуть інші думки,  інші пропозиції, інші законопроекти в зал можуть бути внесені, що ГМО – це перспектива, що це важливо, що в цьому тільки  порятунок, в залі буде на цю тему дискусія. Поки що ми говоримо за той закон, в якому міститься багато заборонних норм і в якому  пропонувалося уряду прийняти ряд підзаконних актів і внести що неменше ще 6 законів в Верховну Раду для того, щоб ми могли врегулювати це питання так, щоб закон з рамочного перетворився потім іншими законним і підзаконними актами  в інструмент реалізації державної політики на ринку продовольства України.

Але ще раз хочу зазначити, прийнятий уже Закон про органічну продукцію сировину. І я вважаю, що альтернатива всьому – це теж велика наука. Наука працювала, дійсно, над цим законом. Україна може запропонувати і дати світу колосальну альтернативу ту, по якій світ рухається. Світ рухається в напрямку екологічно чистого харчування, він називається науковим терміном "органічне землеробство". Тільки органічне землеробство. Чиста земля дасть чистий продукт.

Запрошую до дискусії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Іван Григоровичу. Дякуємо вам за змістовну доповідь. Я так розумію, що цей проект ви підтримуєте повністю.

Ну, я хочу сказати, що після вашого толкового такого виступу дехто вже з експертів роздивляється наявність ГМО у тій воді, яка є. Я думаю, що ми вже всі генетично модифіковані, шановні колеги. Тому побачимо, хто більше, хто менше.

КИРИЛЕНКО І.Г. Не під мікрофон скажу. Я люблю таку фразу говорити: ми, старше покоління, вибачте, проспиртовані. Дітей жалко, друзі! Звідкіля такий імунітет у дітей, звідкіля, якого немає? На 70 відсотків від того, як ми харчуємося, на 30 відсотків – від навколишнього середовища. Але 70 відсотків – це харчі. Подумаємо за це.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Іван Григорович.

Я запрошую до слова Лапу Володимира Івановича, голову Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів МінАПК. Шановні колеги, ще раз прошу в головному казати: підтримуєте чи не підтримуєте. І якщо не підтримуєте, то такі-то аспекти. Прошу вносити під стенограму все це. Будь ласка.

ЛАПА В.І. Шановні народні депутати, шановні колеги, коротко, тезово позиційні речі.

Ви знаєте, що в Україні прийнято Закон "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів". Виходячи з норм цього закону, заборонено вирощувати генетично модифіковані культури, якщо вони не пройшли державну реєстрацію. На даний момент в реєстрі сортів України не міститься жодного сорту генетично модифікованої культури.

На виконання цього закону було прийнято цілу низку підзаконних актів. Я не буду їх перераховувати. В цілому є нарікання з боку суб'єктів ринку, що процедури достатньо складні, зарегульовані, що вони неефективні. Але проблема полягає в тому, що ще жодної заявки на реєстрацію не було. Тому і відповідно довести правильність або хибність таких тверджень наразі немає можливості.

Хотів би також сказати про те, що на виконання пункту 108 Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членими, з іншої сторони, на 2014-2017 роки затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів номер  847 від 2014 році Міністерством аграрної політики і, наскільки нам відомо, Мінприроди розробляються зміни до Закону по державну систему  біобезпеки при створенні, випробовуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікований механізмів з урахуванням регламентів Європейського Союзу… регламентів Європейського парламенту ….. від 22.09.2003-го номер 1829 і від 22.09.2013 номер 1830 (щодо відстежуваності і маркування продовольчих кормових продуктів, отриманих з ГМО).

Законодавство України регламентує необхідність маркування продукції, яка містить генетично модифіковані організми, якщо їх масова частка перевищує 0,9 відсотки. Ви знаєте, раніше була норма маркувати всю продукцію, містить чи не містить ГМО, як наслідок, маркувалась навіть мінеральна вода, що не містить ГМО, хоча його  в принципі не може бути. Зараз норма дещо лібералізована, і треба маркувати тільки якщо масова частка ГМО перевищує 0,9 відсотки.

Я можу також сказати, що на даний момент у країні зареєстровано два ГМО-джерела: один – це соя, яка реєстрація здійснювалася при введенні в Україну в обіг соєвого шроту імпортного походження.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я перепрошую, Володимир Іванович,  регламент. Головне, ви погоджуєтесь з рекомендаціями, з рішеннями комітету?

ЛАПА В.І. У нас  є бачення по чотирьох законопроектах, воно достатньо конкретно. Один з них  може бути підтриманий, по інших є зауваження і пропозиції. Всі ці матеріали…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А в цілому рішення ви підтримуєте комітету?

ЛАПА В.І.  В цілому рішення підтримуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підтримуєте, і у вас є свої прпооизції до цього рішення, так чи ні?

ЛАПА В.І.  По конкретних позиціях? Якщо можна, ми буквально протягом дня пропозицію до рішення надамо,  щоб можна  було їх врахувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Зараз я хотів  надати слово одному з авторів проекту – Люшняк Микола Володимирович, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради  України з питань аграрної політики та земельних відносин. Є Микола Володимирович?

ЛЮШНЯК М.В. Є.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,

ЛЮШНЯК М.В.  Доброго дня, шановний пане головуючий, колеги народні депутати, присутні в залі. Я є одним з авторів законопроекту 3448, який обмежує і забороняє Україні вирощування та використання будь-якої ГМО-продукції. Закон містить дуже жорсткі норми…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо можна, у мікрофон. Погано чути.

ЛЮШНЯК М.В. Закон містить дуже жорсткі норми. Тому що, щоб привернути увагу громадськості, що сьогодні робиться в Україні, - це просто жах! Наші діти від народження споживають ГМО, соєве молоко, яке є в роддомах, і, починаючи з першого дня народження, вони повністю вводять в свій організм гени, які ми не знаємо, як себе поведуть дальше.

Законопроектом 3448 пропонується повна заборона ГМО-продуктів. Але, враховуючи всі побажання експертних середовищ, а також в нас було широке обговорення в комітеті, ми прийняли рішення щодо заборони ГМО в Україні у відновлювальних формах. Тому що є застереження щодо вакцинації, є застереження щодо МОЗ, тому ці питання треба глибоко вивчити.

Я сьогодні наведу, що сьогодні робиться на ринку України. Більше 50 відсотків сої вирощується ГМО. Біля 30 відсотків кукурудзи – ГМО. Біля 40 відсотків насіння ріпаку – ГМО.

Якщо розібрати в світовому масштабі, весь світ починає відмову від ГМО. У 60-х роках вченими було, світовими науковцями було розроблено стратегію щодо забезпечення світу дешевою продукцією, і був лозунг: нагодувати весь світ дешевою продукцією. Цей лозунг спонукав науковців щодо створення ГМО-продуктів в світі. Але, як практика показує останніх років, що сьогодні ми без ГМО-продукції можемо нагодувати світ якісною, хорошою продукцією.

Шановні колеги, я зараз наведу короткі факти французьких дослідників з півночі Франції, які два роки в умовах сурової таємничості проводили дослідження, годуючи – це є офіційні факти, - 200 щурів генетично модифікованої кукурудзи. Результати стали сенсаційними: тварини виявились хворими на рак. В 2000 році у нас  в Україні, годуючи від народження теляток, 50 відсотків з годівлі від народження генномодифікованою продукцією показали, що вони втратили свою відновлювальну функцію, тобто збереження… тобто гени дають слід відтворення самої тварини, тобто народжуваність на  50 відсотків зменшилась. Це є офіційні  дані  наших  вчених  у 2000 році.

Євросоюз, багато країн сьогодні Євросоюзу почали  жорстко ставити  умови  щодо використання ГМО на їхній території. Деякі країни є взагалі вільні  від ГМО, які забороняють як імпорт цієї продукції в країни, а також і повну заборону в  вирощуванні. Тому я пропоную, що  сьогодні Україна може зайняти так, як сказав Іван Григорович, свою нішу  в ринку  агропродукції. Ми можемо обійтися без цього, що у нас є не вивчено. Як для прикладу, Федеративна Республіка Німеччина для того, щоб використовувати  ГМО в кожний землях своєї держави створили наукові дослідні центри, які десятками років вже вивчають, як себе поводять ті чи інші  гени. І тільки після дослідного вивчення  цих культур  в деяких нормах допускають їх, але  в більшості це є медична практика, яка створює  при вакцинації  і яка  необхідна  людям, хворим на  цукровий діабет і інші важкі захворювання. Тому наша  позиція нашого комітету аграрного – це позиція відмови повністю в Україні від вирощування ГМО в Україні.

Я наведу ще вам коротенький приклад. Ви знаєте, що в нашій державі є Державна продовольча зернова корпорація України, в яку ввійшла країна Китай як співзасновник і влила певні кошти. Після п'ятирічного вивчення нашого ринку, вони побачили, що наша держава має великий потенціал без  ГМО-продукції. І без ГМО-продукція сьогодні продається на ринку світовому з комісією, на кукурудзу – це від 30 до 40 доларів, на сою – від 50 до 100 доларів. І коли багато компаній говорить, що ми, саме ми можемо дати дешеву продукцію, повірте, це неправда. Всі міфи, які скажуть, що пестицидна нагрузка, і те, інше чи інше, воно може дати нам потенційний врожай.

Я займаюсь без ГМО-продукцією, і в цій галузі з 2000 року, так. Я можу доказати любому на власному прикладі, на власних дослідних ділянках, так як захищав, є кандидатом сільськогосподарських наук, що немає ніякої різниці між врожайністю генно-модифікованої продукції і не генно-модифікованої. І ці міфи треба розвіяти.

Другий факт. Багато я з нашими колегами спілкувався. Є проблема в Україні, богарні землі, на яких нічого не росте. Але повірте, коли ми дозволимо ГМО, ми не вирішимо цю проблему. Що сьогодні потрібно вирішити цим нашим херсонським, миколаївським, одеським степам? Це, найперше, система поливу, а не будь-яке вирощування ГМО-продукції. І міф про якість, безпечність, кращу врожайність, кращу економіку, повірте, ГМО-продукції нема.

Якщо навіть глобальніше, я в розробці цього законопроекту спілкувався з багатьма людьми. Я дозволю собі сказати такий факт, що в світі є багато видів зброї. Колись ми говорили, що атомна енергетика є сама безпечна, будували атомні станції. Що ми маємо в наслідок? Це Чорнобиль. Що ми маємо в наслідок…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, я перепрошую.

ЛЮШНЯК М.В. Одну хвилинку ще.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

ЛЮШНЯК М.В. ГМО це є також зброя. Зброя, коли на будь-якій півкулі посіють будь-яку культуру, в якої міститься певний ген, з космосу через супутник одним сигналом в одній частині півкулі може бути знищений весь врожай. А це є продовольча безпека цілого світу.

Тому я вас прошу, колеги, підтримайте нашу ініціативу, щоб наша країна була, дійсно, вільна без ГМО і забезпечувала світ чистою продукцією. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, ви ж нічого не сказали. Ви підтримуєте рішення комітету? Воно…

ЛЮШНЯК М.В. Рішення комітету щодо вільної країни від ГМО –  так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я зараз хочу надати слово заступнику міністра освіти і науки України, я знаю, з питань науки Стрісі Максиму Віталійовичу. Будь ласка.

СТРІХА М.В. Вельмишановні учасники слухань, на сам перед хочу вибачитись за запізнення. Так склалося, що затрималось прибуття нашої 20-ї антарктичної експедиції, ювілейної, але ми зустріли наших героїв, які, слава Богу, відбули свою важку місію без втрат, з великими науковими результатами.

А тепер я б хотів би перейти до теми доповіді, відштовхнутися від тези про Україну як країну вільну від ГМО.

Наступний слайд. Тут наведена за даними світовими от скільки мільйонів гектарів в різних країнах зайнято під генетично модифіковані культури. Ви бачите, лідери – Сполучені Штати, Бразилія, Аргентина, Індія, Канада, Китай, Парагвай, Пакистан, Парагвай, видно які генетично модифіковані культури де вирощуються. Звідси, очевидно, висновок номер 1: якщо ми не поставимо залізну стіну на кордоні і кожен прикордонний перехід не устаткуємо відповідним обладнанням, на жаль, говорити про Україну вільну від ГМО, ми можемо говорити так само про Україні вільну від ………, Україну вільну від комарів і від чого завгодно, але це буде лишень наше побажання. Бо тенденції світові от відображені тут і поза цієї реалії, на жаль, ми нікуди не подінемося.

Теза друга. Ще з кінця 90-х років Україна стала об'єктом зацікавлень великих транснаціональних компаній як новий перспективний ринок для просування і збуту своєї генетичної модифікованої продукції. Треба сказати, що і наукова наша громадськість, і народні депутати, і уряд за цей час зуміли створити не таку вже і погану нормативно-правову базу, яка регулює сферу ГМО в Україні.

Прошу наступний слайд.

Ви бачите, що цю сферу у нас регулюють 6 законів України, 10 постанов Кабінету Міністрів України і близько 10 базових актів центральних органів виконавчої влади. Причому ключове місце тут, безумовно, посідає ухвалений ще в 2007 році Закон про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично-модифікованих організмів. Далі, Закон про безпеку… Я коротше казатиму. Цей закон як відомо розроблено з урахуванням вимог Картагенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття, до якого Україна приєдналася ще законом від 12 вересня 2002 року. Важливість питання очевидно демонструється ще і тим, що починаючи з 2010 року до Закону про біобезпеку сімома законами України, от сім законів за цей період, було внесено сумарно 68 правок. Тобто це свідчить і про важливість проблеми і про ту увагу яку приділяли цій проблемі законодавці.

Законом про біобезпеку визначено базові питання в цій сфері. Наступне прошу. Це основні  принципи державної політики, повноваження органів влади у сфері генетично-модифікованих організмів, особливості регулювання генної інженерної діяльності, порядок держаної реєстрації генетично-модифікованих організмів, особливості здійснення державного контролю за обігом ГМО, особливості ввезення та транзиту ГМО, особливості транспортування, зберігання та утилізації ГМО, відповідальність за порушення законодавства в галузі поводження з  ГМО, особливості здійснення міжнародного співробітництва і особливості доступу до інформації, що теж дуже важливо.

Треба відзначити, що нормативна база ділить це поле між декількома органами виконавчої влади.

Прошу наступний слайд. Видно, що до відання Міністерства екології належить питання забезпечення реалізації державної політики у сфері використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі, Міністерство аграрної політики забезпечує державну апробацію випробуванні та державну реєстрацію створених на основі ГМО-сортів сільськогосподарських рослин  по ………. мікробіологічних сільськогосподарських препаратів. Міністерство охорони здоров'я розробляє критерії оцінки ризику потенційного впливу на здоров'я людини ГМО. Міністерство освіти і науки України забезпечує розвиток наукового та науково-технічного потенціалу в галузі генетично-інженерної діяльності, розробляє критерії безпеки  поводження з ГМО та генетично-інженерної діяльності у замкнених системах, я підкреслюю,  розробляє та удосконалює системи контролю за дотриманням  правил  безпеки генетично-інженерної діяльності.

Нарешті, Міністрство економічного розвитку і торгівлі… тут повноваження  законом  не визначено, але з передачею до відання цього міністерства питань охорони інтелектуальної власності,  відповідно ті міністерства, які  до …12-го року… функції Міністерства освіти  і  науки, які до 12-го року воно виконувало, що пов'язано було  з… забезпеченням захисту міжнародних і національних патентів та інших видів  інтелектуальної власності в галузі поводження ГМО, генетичної інженерії та генетичної інженерної діяльності перейшли до цього міністерства. Цебто маємо  п'ять міністерств. І крім того, маємо дуже важливі функції Національної академії наук, оскільки державна установа… наукова установа  "Інститут харчової біотехнології та геноміки" НАН України  (академік Глум тут пристуній) Розпорядженням   Кабінету Міністрів  від 10  жовтня 2012 року було уповноважене виконувати функції науково-методологічного центру з питань випробування ГМО.

Я  для економії часу не буду перераховувати деталі, тут я матеріали в комітет… стенограми цього засідання дам повний текст, ми проаналізували, як саме змінювалася законодавча база. Останнім часом ми вимушені були йти і шляхом реалізації, оскільки… ну от як з'ясувалося, що той дозвіл на  ввезення продукції, отриманої з використанням ГМО для… для науково-дослідних цілей, які передбачався  законом безпеки, було скасовано Законом України від 9 квітня 2014 року просто на тій підставі, що за всю історію попереднього закону ніхто за таким дозволом ніколи так і не звернувся. І, відповідно, потреби в існуванні такої норми, як вирішили законодавці на той момент, не було.

З цією метою було і розроблено міністерством законопроект про внесення змін до деяких Законів України, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, який в установленому порядку був схвалений  Кабміном, внесений до Верховної Ради  та прийнятий Верховною Радою у першому читанні 2 липня 2015 року, якраз він пройшов профільний комітет.

Цим законопроектом передбачалося ……… дозволу на ввезення продукції, отриманої з використанням ГМО, модифікованих організмів для науково-дослідних цілей та введення норми, відповідно до якої ввезення незареєстрованих ГМО-продукції, отримані з використанням ГМО, призначених виключно для науково-дослідних цілей у замкнутих та відкритих системах або проведення державних апробацій випробувань супроводжується повідомленням, яке подається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері  освіти і науки, в якому, зокрема, зазначаються результати попередньої оцінки ризиків такого введення і було уточнення повноважень окремих центральних  органів виконавчої влади в галузі поводження з генетично модифікованими організмами.

Планом заходів з імплементації було передбачено розробку проекту Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо використання генетично модифікованих організмів у замкнутій системі. За участю експертів така робота ведеться, наближається до кінця. Міністерство обіцяє, що ближчим часом це внесено буде для відкритого обговорення і, зрозуміло, що це, в першу чергу, мають сказати своє слово  фахівці інституту, про який я вже сказав.

Останнє, нарешті.  Наукові дослідження в цій сфері, зрозуміло, що зараз є дуже поширеними, і відмовившись від них, ми просто випали із світового наукового пошуку. Тут перераховано декілька тем, які ведуться, ну, пов'язані з ГМО в закритих системах, я підкреслюю, нашими вищими навчальними закладами. Очевидно, цей перелік не є повним. І такі дослідження, якщо ми хочемо залишатися серед провідних наукових держав світу в цій сфері, мають продовжуватися. Доказ – от ці цифри. які ми бачили на першому слайді.

Міністерство підтримує підготовлений проект рішення. У нас є декілька пропозицій до цього проекту рішення, які стосуються і ухвалення в другому читанні закону, який я уже згадав, і розроблення того другого закону, про який я сказав, і заходи щодо просвітницької діяльності серед населення з питань ГМО та біобезпеки. Дуже дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Максим Віталійович.

Шановні колеги, я запрошую до слова Даниленка Олексія Миколайовича, директора Департаменту реформування та державного санітарно-гігієнічного нагляду Державної санітарно-гігієнічної служби України. Будь ласка.

ДАНИЛЕНКО О.М. Доброго дня, шановні народні депутати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До 3 хвилин, нагадую регламент. І закінчення: підтримуєте проект рішення чи ні.

ДАНИЛЕНКО О.М. Добре.

Спочатку хочу сказати, що от ми говоримо про те, що на кожному кроці ми зустрічаємося з тим, що ми споживаємо ГМО. Але ж відповідно до діючого Закону про біобезпеку використання ГМО у нас без державної реєстрації заборонено. Тобто ми маємо порушення закону. Знову постає питання щодо відповідальності за порушення законодавства України і покарання за порушення законів.

Діючим законом визначено повноваження центрального органу у сфері охорони здоров'я і центрального органу у сфері санепідблагополуччя. Відповідно до цього закону, статей, які регламентують наші повноваження в даній сфері, затверджено відповідні акти, система експертизи налагоджена, вона працює. Але знову ж таки у нас немає ні одного ГМО зареєстровано. Була одна спроба: намагалися суб'єкти зареєструвати ГМО, але це на етапі намагання все і закінчилося. І у нас офіційно не зареєстровано жодного ГМО.

Очевидно, що, враховуючи те, що система все ж таки повною мірою не працює, враховуючи трансформацію в системі нагляду за харчовими продуктами, необхідно вносити зміни до законодавства  і зокрема до Закону  про біобезпеку. Міністерство  охорони здоров'я  в цілому підтримує рішення  комітету.

Щодо наданих проектів закону, то міністерством надані пропозиції  по кожному із  чотирьох проектів. Два законопроекти номер 2887 і 3448 міністерство підтримує без зауважень. А щодо проекту 1708 пропонуємо термін "лікарські засоби" вилучити із  визначення, тому що, по-перше, існує процедура реєстрації окремо лікарських засобів, по-друге, все ж таки лікарські засоби – це не харчовий продукт і це не продукт щоденного споживання людиною. А серед лікарських засобів препарати є, які виготовлені, вироблені на основі генної інженерії, все ж таки  багато таких препаратів.

А по законопроекту 1844 щодо спрощення реєстрації тут ми теж заперечуємо, тому що, по-перше, процедура реєстрації, яка  використовується в Європейському Союзі, вони поширюється  тільки на Євросоюз. По-друге, момент, на якому я зупинявся щодо спроби реєстрації генетично модифікованих організмів, по ньому можемо сказати, що були надані документи, зокрема досьє про  реєстрацію, в якому не було зазначено показників впливу на здоров'я людини. Тобто відповідні дослідження щодо впливу на здоров'я людини того чи іншого генетично модифікованого  організму не проводилось. Тому, на наш погляд, не варто запроваджувати таку схему реєстрації.

Щодо рішення, я вже сказав, ми в цілому  підтримуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В цілому підтримуєте.  З зауваженнями тими, які… Дякую.

Слово надається Бережнову Сергію Петровичу, заступнику директора Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені  академіка Медведя Міністерство  охорони здоров'я України. Будь ласка.

БЕРЕЖНОВ С.П. Дякую.

Шановні учасники наради, я хотів би тільки ще раз  наголосити на тому, що було сказано представником Міністерства охорони здоров'я, що, на жаль, на сьогодні ми не маємо достовірних даних про безпечність такої продукції для здоров'я людини. Як уже було наголошено, що до нас на експертизу надавався один з продуктів, ми провели його ретельну експертизу, виникло дуже багато питань стосовно впливу на здоров'я людини. Але ті, хто замовляв цю експертизу, хто хотів зареєструватись, в общем-то, взяли ті питання, пішли від нас, і більше ми їх не бачили. Це було сім років тому.

Тому ми теж вважаємо, що застосування, вживання, реєстрація генетично-модифікованих організмів повинно відбуватися, ну, належним чином. І так просто спростити, з нашої точки зору, ну, це не зовсім буде вірно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Слово надається Губару Сергію Івановичу, начальнику відділу розвитку екомережі та біобезпеки Мінекології.

ГУБАР С.І. Дякую, Олександре Васильовичу.

Шановні народні депутати, перепрошую, моя повна посада – заступник директора департаменту охорони природних ресурсів, начальник відділу розвитку екомережі та біобезпеки. Я є відповідальним за координацію  і виконання Картахенського протоколу про біобезпеку.

І хочу, власне, з цього почати, що Картахенський протокол про біобезпеку набув чинності у  2003 році, і відповідно до цього протоколу будь-яке рішення про використання живих змінних  організмів або генетично змінених організмів має  супроводжуватися  проведенням оцінки ризиків. І тільки на підставі позитивного аналізу оцінки  ризиків може прийматися рішення щодо їх використання.

У зв'язку з цим до проекту рішення щодо… яке запропоноване комітетом, це пункт 3.3., яким передбачається забезпечення вітчизняної підтримки вітчизняних наукових досліджень та розробок в галузі генетичної інженерної діяльності, я думаю, варто доповнити положенням про таку ж саме державну підтримку, про вивчення можливого негативного впливу генетично модифікованих організмів на біорізноманіття довкілля з врахуванням ризиків для здоров'я людини, як того вимагає  Картахенський протокол.

Відповідно до Закону про державну систему біобезпеки Мінприроди мало розробити порядки видачі дозволів на проведення державної апробації незареєстрованих генетично модифікованих організмів, а також на транзитне переміщення через територію України незареєстрованих генетично модифікованих організмів. Зазначені порядки були відповідно розроблені, вони прийняті. Хочу сказати, як було сказано попереднім представником освіти і науки, до нас теж не надходило жодної заявки на одержання таких дозволів.

Крім цього, Мінприроди своїм наказом затвердило критерії оцінки ризику потенційного впливу ГМО на  навколишнє природне середовище. Це відбулось 7 лютого 11-го року наказом №36, яким передбачається, яким затверджуються критерії щодо вивчення можливого негативного впливу ГМО на довкілля та з врахуванням ризиків на здоров'я людини. Хотів би дещо зауважити щодо інформації про те, що обласні ради звернулися з приводу повної заборони на своїй території вирощування ГМО, а також законопроекту 3446 проведення повної заборони ГМО, що це скоріше мають бути політичні рішення ніж законодавчі. На законодавчому рівні таких рішень в Євросоюзі немає. У них є своя процедура прийняття рішення, яка передбачає проведення обов'язкової оцінки ризиків. І, скажемо, як результат такого підходу в Європейському Союзі дозволено до використання 50 сортів рослин приблизно і тільки один сорт кукурудзи монсантівської розробки, стійкий до метелика, він дозволений для вирощування, але практично в жодній країні ЄС не вирощується.

З приводу повної заборони. Я вже казав про це не один раз, існуючі вимоги Закону про державну систему біобезпеки вимагають, дозволяють використання ГМО тільки після їх державної реєстрації. На сьогодні жодний сорт генетично модифікованих рослин не пройшов державної реєстрації, відповідно не дозволено до використання. Тому введення ще раз норми про обов'язкову заборону нічого не змінить у законодавчому полі. Вона і зараз заборонена, по суті, процедурними вимогами.

В той же час законом 3446 вносяться зміни про скасування відповідальності за використання незареєстрованих ГМО, в той же час, вносяться зміни про те, що ліквідуються органи, які роблять нагляд і контроль. Тобто насправді, декларуючи повну заборону ГМО, цим законом автори свідомо чи несвідомо виключають всі умови, які дозволяють відслідковувати нелегальне використання ГМО, і ми, власне кажучи, з огляду на це не підтримали цей законопроект.

Маючи все це на увазі, я також пропонував би внести зміни у пункт 3.2 запропонованого рішення, яке присвячене вдосконаленню державної  системи контролю за обігом ГМО у зв'язку з тим, що Постановою Кабінету Міністрів по оптимізації центральних органів виконавчої влади ліквідовано державну сільгоспінспекцію, на яку в Законі про біобезпеку покладені функції контролю за вирощуванням сортів сільськогосподарських рослин, які обов'язково мають бути внесені до державних реєстрів.

Після ліквідації цієї інспекції, її функції, цієї постанови Кабінету Міністрів нікому не були передані. І зараз в Україні склалась ситуація. Що немає жодного органу, який би контролював, які сорти рослин  зареєстровані, чи не зареєстровані використовуються в комерційних цілях.

З приводу результатів досліджень, в яких говориться, що вони перевищують норму…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Регламент!

ГУБАР С.І.  Одну хвилинку! Я ж зразу з пропозиціями…

Дослідження показують, що вони перевищують дозволений вміст 0,9 відсотки. Я хочу звернути вашу увагу, шановні колеги, про те, що  оскільки в нас не зареєстроване жодне ГМО, ні про який дозволений вміст не можна говорити. В Європейському Союзі норма 0,9 відсотків стосується виключно зареєстрованих в Європейському Союзі ГМО. Якщо це вміст ГМО, який не внесений до державних реєстрів, його не може бути навіть однієї сотої відсотки, в котрих він має вилучатися.

З приводу подальших дій, як це передбачено в цьому проекті  рішення, хочу проінформувати всіх, що Мінприроди зараз, відповідно до Угоди про асоціацію і затвердженого плану імплементації цєії угоди. 

Готуються зміни до Закону  про  державну систему біобезпекив частині приведення у відповідність  до Регламент  Європейського Союзу про транскордонне переміщення ГМО. У нас  законність  норм про експорт ГМО взагалі відсутній, вони не регулюються у нас питання експорту ГМО, а також до Директиви 200118 "Про вивільнення ГМО у навколишнє середовище".

Я думаю, що в цьому законопроекті… в цих законопроектах будуть охоплені ті зміни,  які зараз пропонуються в цих законопроектах, внесених народними депутатами, в тому числі Міністерством освіти і науки щодо  декларативного принципу ввезення ГМО. І я думаю, що… сподіваюся,  що  за підтримки інших центральних органів виконавчої влади вже влітку цей законопроект буде внесений Кабінетом Міністрів до Верховної Ради. За цим дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Сергій Іванович, за змістовну доповідь вашу.

Я зараз запрошую до слова Блюма Ярослава Борисовича, академіка Національної академії наук у, доктора біологічних  наук,  директора Державної установи "Інститут харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України". Прошу. 

БЛЮМ Я.Б. Дякую, Олександр Володимирович.

Я хочу сказати, що вам, мабуть, досталася нелегка доля тепер займатися і Законом про біобезпеку. Він як камінь спотикання уже 15 років, з того часу, коли був прийнятий  в першому читанні перший варіант закону і  ніколи не був прийнятий в другому, третьому читанні, а в першому читанні приймали як одне політичне крило парламенту, так і друге, хто і за, хто – проти, тому що він був виважений.

Варіант, який був прийнятий потім. він не став кращим, тому що це за основу був покладений той. Тоді, коли день… Всесвітньої  організації торгівлі був при Президенті Ющенко, відкрили один день,  цей закон відмінили, прийняли  інший. Ялинка, на яку біли одягнені  інші іграшки, а суть осталася та сама. Після того  ці іграшки почали зміні мати, відбирати, перетягувати відомства, міністерства. Я повністю солідарний звичайно з нашим Міністерством освіти і науки, де точно про це було сказано, але питання в тому, що закон тепер, коли пробив безпеку читати, він зовні повністю вихолощений.  І коли ми говоримо про нові закони, про заборону, про те. що можна чи не можна – це стара пісня на новий лад, вона у всьому світі так  чи інакше звучить, в Європі особливо популярна в різних країнах, дуже по-різному. Але якщо ми нічого не зробимо, нічого не приймемо, не доповнимо – нічого  не буде. Ніхто нічого не зареєструє, не внесе, тому що цього зробити не можна. Отакий ми маємо закон.

Але так, щоб була зрозуміла ситуація, на якому місці ми знаходимося, я хочу сказати одну річ: давайте взагалі заборонімо щепи. Звичайні щепи,  де підщепа і щепа, бо це – ГМО. Якщо говорити цими тенденціями. Давайте приймемо, що Вінницька область чи яка там, буде вільна від  цих рослин. Чому? Тому що ми 15 років про це говоримо і, вибачте, скажу непопулярні слова, але популярне прислів'я, як ми в народі говоримо, "застав дурного Богу молитися". І дуже часто виглядає так, що за цими поклонами ми забуваємо самі себе, забуваємо, що кожен професіонал повинен бути в своєму питанні, не повинен той, хто не розбирається, займається питаннями, якими він не займається, і прислухатися до думки фахівців. Так, як це доводилося мені робити не один раз в Європарламенті, коли проводяться семінари, приходять противники, приходять сторонники.  Політики, депутати Європарламенту, кажуть, ми хочемо послухати тих, ми хочемо послухати тих. Аргументи  тих і тих. Давайте будемо вести науково обґрунтовану  дискусію. Не все там так просто і не так ясно.

Я веду до того, що в Європі не заборонені ГМО, і я… не сприймайте мене як сторонника, я говорю просто як вчений. А в Європі  56 видів генетично модифікованих організмів зареєстровані, дозволені для використання як продукти харчування і як корми, у тому числі, соя, в тому числі кукурудза і так далі. І це буде Угорщина, чи Італія, чи це Австрія буде, чи Хорватія – там воно єсть, і єсть офіційно.

Друге діло – це вирощування. Вирощування – це вже справа зовсім інша. Політика держави тієї чи іншої, субсидованість сільського господарства, конкуренція північноамериканського  ринку, європейського ринку сільськогосподарської продукції. І тут йде політична боротьба, звичайно, і не тільки наукова.

Що  ми маємо в нашій ситуації? Ми захотіли сховати голову, як страус у пісок. В Росії, наприклад, популярно це чи не популярно, як мінімум, шість видів генетично модифікованих рослин зареєстровано сільськогосподарських і офіційно зареєстровано. В нас, ми говоримо, ні однієї, проблем немає і через те, взагалі, нічого  немає. А потім говоримо, 50 відсотків посівів, 70 відсотків… Десь правда. Але коли секретаріат наш… ваш запитував про те, дайте дані, я такі дані дати не можу, тому що в нас їх офіційно немає. Це неофіційно ми знаємо. Але офіційно я вам приведу приклад про  те, що, допустимо, от стаття опублікована в Росії – "Генно-инженерные особенности коммерческого сорта рапса "Раундис" с "природной"  устойчивостью к глифосату". "Природной" – це в лапках.

Генетично… Молекулярно-генетичний аналіз проведений, доведено, що наш сорт, який тут взяли в Національному університеті біоресурсів, він  є генетично модифікованим, монсантівським. І до цього прикладається перелік… сорт, реєстр сортів України, і де в 2015 році цей сорт як нетрансгенний внесений до реєстру. Немає проблем, у  нас нічого немає.

Шановні колеги, ми не тим займаємося. Треба робити так, щоб закон працював, щоб була система контролю і було зрозуміло, про що ми говоримо. Генетично модифіковані організми, щоб закінчити і довго не говорити, дуже велика сфера. Це не тільки рослини: трансгенні рибки на базарі, акваріумні рибки з генами, які світяться, вони в Україні є, вакцини Міністерства охорони здоров'я давно, дай Бог пам'яті, вже декілька наборів з вакцинами зареєстровані і там генетично модифіковані компоненти єсть.

Але це – великий простір і нові технології, до яких потрібно відноситися як до будь-якої технології розумно. Для цього треба построїти чітку систему законодавства і дивитися вперед. Це мій перший аргумент, і я радий тому, що пропозиції Національної академії наук враховані.

Оскільки крім простої технології генетичної модифікації, я казав про підщепи, чому? Тому що виявилося, що коли прищіпити, то від підщепи хлоропластна ДНК, мітохондріальна ДНК переноситься в прищепу. І це єсть вид генетичної модифікації. Це абсолютно серйозно. Таких технологій на сьогоднішній день Єврокомісія нарахувала шість, вони систематизовані, включаючи останній підхід, це організми, створені за допомогою синтетичної біології.

На сьогодні створений мікроорганізм і буквально недавно  була публікація в Ентера Крейга: з 468 генів – повністю синтетичні,  які само відтворюються. Це нова  якісь життя. Хорошо це чи погано,  будемо ми проти чи не будемо – воно є. І, дійсно,   на кожному пограничному пункті поставити системи для тестування  неможливо.  

Більше того, я скажу, що багато з цих нових видів  цих технологічних  продуктів, а ми є асоційовані члени мережі ГЕМ-тестувальних   лабораторій  в Єврокомісії, куди ми їздимо і беремо участь, не можна на сьогоднішній день уже ідентифікувати, і питання в тому, як це правильно  зробити. Знову говорю, не для того, що непотрібно робити, а треба думати , як робити, і що це все повинно бути науково  обґрунтовано і коштує  дорого.

А тоді, коли ти їдеш туди вже на засідання обов'язково, а віце-прем'єр Кабінету  Міністрів нашого каже: "Ми не дамо грошей", - моїх грошей, які в бюджеті мого інституту – "тому що у нас економія бюджету", то про що ми говоримо? Далі приходимо до Центру  з питань випробовувань ГМО, який взяв на себе такі зобов'язання, має обладнання,   почав роботи, і ми нічого  не отримали з державного бюджету протягом 2 останніх років. Спасибі Академії наук, яка ледве животіє, але за цих умов трішки щось дала на  підтримання  штанів, вибачте. А ми зобов'язані  створити мережу ГМ-тестувальних лабораторій в  Україні, і це теж потрібно відмітити, і воно повинно бути реалізовано, про що ми й просимо підтримки.

Через те останнє, з точки зору прогностичного характеру цього питання потрібно розглянути можливості створення робочої групи (і в проекті щось таке подібне сказано), яка б могла би оцінити перспективи розвитку цих технологій, подобаються вони, чи не подобаються, необхідність їх використання і можливості використання в нашій країні  для того, щоб ми технологічно не відставали там де потрібно, і де можна. Щоб, як сказав один з моїх дуже в Європі, щоб Україна ( це було сказано не про  Україну, а про Європу), щоб Європа не перетворилась в "музей сільського господарства. Так от і ми теж,  органічне землеробство, і я сторонних землеробства, і коли  вирощую в себе щось на дачі, то воно все органічне. Але при цьому  треба враховувати можливості і інтереси різних економічних, як сказати, системі можливості необхідність розвитку того і того напряму, це все конкурентне сільське господарство, яке, дійсно, повинно нас кормити. І в цілому Національна академія наук висловила свої побажання і думки з приводу законопроектів. Ми давали експертну оцінку для кожного з цих документів і ті документи, які мають наукове обґрунтування, наукову основу, ми підтримуємо і, звичайно, в цілому рішення комітету, яке нам роздано, також. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Ярослав Борисович, за дуже цікавий і змістовний, я думаю, що ми також вчимося на цьому. Я хочу передати слово своєму колезі Олексію Олексійовичу Скрипнику, будь ласка.

СКРИПНИК О.О. Дуже вам дякую за останню доповідь, це була більш ґрунтовна інформація. Я просто мушу бігти на наступне засідання, я підтримую рішення комітету і вважаю, що потрібна нормальна робоча група, яка могла б без політичного підґрунтя, бо занадто тут багато політики, все-таки прийняти правильне рішення, особливо з урахуванням того, що ми переносимо своє невігластво в прийняття дуже і дуже серйозних речей.

Тому без такої комісії, без серйозної розмови, без думання, як його зробити, ми будемо просто виглядати як невігластво. У нас вже є, вибачте, закони про ……… батарейки і так далі, і тому подібне, які ми приймаємо у Верховній Раді, з яких просто наукова спільнота, просто-на-просто, сміється. Тому давайте все ж таки ми не будемо перетворюватися в країну, яка діє на основі емоційних речей, а будемо все-таки враховувати рекомендації світових вчених. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович. Це було дуже важливо сказано, що "за", тобто в явочному порядку, ми приймаємо цей голос як "за" так як і Івана Григоровича Кириленка, я про це кажу, це є дуже важливим. Бо, ми повинні підтримати кворум при прийнятті рішення, шановні колеги, я про це сказав, це дуже важливо.

Я запрошую до слова Заставного Юрія Богдановича, першого заступника голови Державної сільськогосподарської інспекції Міністерства агропромислового комплексу, будь ласка.

ЗАСТАВНИЙ Ю.Б. Шановні колеги, шановні народні депутати, Державна інспекція сільського господарства…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо можна у мікрофон, погано чути.

ЗАСТАВНИЙ Ю.Б. На сьогоднішній день…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я перепрошую, якщо будуть розмови, давайте поважати кожен кожного, це є дуже важливим і це є дуже важливе питання.

ЗАСТАВНИЙ Ю.Б. На сьогоднішній день Держана інспекція сільського господарства України перебуває в стадії ліквідації. Проте, згідно закону, згідно положення покладено функції контролю за обігом і використанням генно-модифікованої продукції. На сьогоднішній день один з важелів був, вірніше до 2014 року, одним з важелів контролю було сертифікація сільськогосподарської продукції. Ви всі знаєте в 2014 році відмінили сертифікацію зерна і продукції, тому на сьогоднішній день важелів проводити законно відбір, випробування генно-модифікованих продуктів не існує.

Про те, в системі Держсільгоспінспекції є п'ять лабораторій територіально розміщені по всій Україні, які спроможні, готові і можуть виконувати функції з контролю визначення генно-модифікованих організмів.

Сказати з практики закони є, про те, всі оббіг заборонений і насправді на документах їх не виявляють, на практиці, показує практика до 40 відсотків і більше, генно-модифікованої сої, 30 відсотків кукурудзи таке виявляється.

Якщо буде визначено подальша, кому, якому центральному органу виконавчої влади будуть передані функції з контролю, то інспекція буде готова передати і обладнання, і кваліфікованих спеціалістів. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Юрій Богданович.

Я запрошу до слова Кучука Миколу Вікторовича, член-кореспондента Національної академії наук України, доктор біологічних наук, директор інституту клітинної біології та генетичної інженерії Національної академії наук України, будь ласка.

КУЧУК М.В. Дякую.

Шановні колеги, коли в 1984 році було поставлено  завдання перед нами отримати першу трансгенну рослину, ми її зробили за рік і ми навіть не думали, що через, майже, через більше 30 років тут таке буде обговорення. Це було завдання на той час не відстати, вже догнати і  перегнати не було завдання, а було не відстати.

Зараз я, коли тут сиджу, я відчуваю, що ми знову про щось говоримо, що дуже близько до 1948 року. Колись у 1948 році була прийнята заборона генетики, і вона була заборонена до 1966 року, тобто 18 років. У радянській країні, і в Україні в тому числі, генетики не було. І коли я чую, що транснаціональні компанії тут на нас зазіхають, то те ж саме було у доповіді того ж Трохима Денисовича Лисенка. І там зазіхали на нього транснаціональні компанії, і американці тут перші імперіалісти. І ми тут маємо кордони посилити, собачок по периметру. Це буде гарно. І тоді ми заживемо, і так далі, буде краще.

А, як на мій погляд, як вченого, то, чесно кажучи, це буде, як тоді: через 18 років це буде тихесенько постановою уряду відмінено – і піде наука далі. І генетика, як продажна дівка імперіалізму, буде знову… Так і тут. Ну, слава Богу, що не 1948 рік, да, і Сталін уже не живе.  Тим не менш, я думаю, що все ж таки це треба нам розвивати. І ще в 1997 році я тут в книжці написав, що це наш шанс – генетична інженерія, тому що це нові технології для нашої країни, які потрібні. А ми заговорили це питання, і зараз заговорюємо.

Тому зараз, якщо рішення ще більше закрутити гайки, так вони і так закручені. Тут вже всі казали: жодного дозволу, жодного. Так що, ще множимо на нуль? Отримаємо нуль, і ще більше дозволів не буде, да? А якщо все ж таки розвивати, то, напевно, треба все ж таки думати, як це робити. І в першу чергу, тут уже було, що підтримувати тих науковців, які ще залишилися тут, в країні, і щось можуть робити. А якщо не підтримувати, то, напевно, як воно буде, ніхто не знає. А щоб підтримувати, так хоч в тому законі чи в порядку  регулювання там здати,  що все ж таки для вітчизняних вчених дати дозвіл хоч іноді не по тій формі, які ви затверджували, Міністерство екології, щоб на одному квадратному клаптику ми виростили то ГМО. Ми один раз звернулися, міністерство сказало: "Ні, ви нам не надали ту кіпу документів, які маєте надати. Дякуємо. Ми не будемо проводити".  

От така моя думка. Так що я не можу підтримати того, що тут у нас говориться.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Я ви читали проект рішення?

КУЧУК М.В. Ні, проект рішення підтриму. Я не підтримую…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він достатньо збалансований. Ну, добре.  Дякуємо, Миколо Вікторовичу, за вашу точку зору.

Запрошую до слова Тимочко Тетяну Валентинівну, голову Всеукраїнської екологічної ліги та голову Національної екологічної ради України, від Вінницької області. Будь ласка.

ТИМОЧКО Т.В.  Так, мені прийшлось… мої колеги з Вінниці записали мене від Вінницької області, хоча, насправді, я представляю позицію громадських природоохоронних організацій  національного рівня, які об'єднались в Національну екологічну раду,  також  позицію Всеукраїнської екологічної ліги, яка, до речі, була ініціатором в свій час Постанови Кабінету Міністрів про обов'язкове маркування продуктів харчування, які містять ГМО. І багаторічну боротьбу нам прийшлось  витримати лише за право знати, чи є відсоток якийсь в продуктах харчування ГМО чи немає. Хоча це право в усьому світі уже забезпечено урядами країн.

Я не буду аргументами  щодо повернення сталінізму апелювати до вас, але хотіла би когось  запитати в  цій залі високоповажних  академіків. Чи відомий в світі приклад, коли прищепили жабу до груші? Немає таких випадків. А от якраз генетично модифікована продукція і організми – це якраз поєднання не тільки організмів різних родів, але й різних царств. І я хочу навести вам приклад, що 14 січня 2016 року на прес-конференції у Мадриді  лікарі офіційно  визнали загибель пацієнта від вживання генетично модифікованих продуктів. Що це був за продукт? Це були помідори, в які був вживлений  ген риби. І ми це знаємо, чому це роблять. Так, щоби стійкість продуктів харчування: полуниці, помідорів до переміщення в різних температурах. Це факт визнаний, це немає в цьому секрету. Але не всі люди сприймають морепродукти, і це офіційна позиція, ви можете не оскаржувати, перевірте, цей факт був наявний.

Так от насправді ми зараз маємо для себе вирішити, можуть бути законопроекти і постанови, але ми маємо для себе вирішити, чи нам, Україні, традиційно сільськогосподарській країні, яка і 100 років назад, і зараз займає третє місце по виробництву зернових і кормить не тільки себе, а і інші країни, чи нам взяти курс на виробництво генетично модифікованої сільськогосподарської продукції, чи взяти курс на виробництво органічної продукції. І для цього, можливо, не потрібно екологічні чи біологічні дослідження, це чиста економіка. Тому що продукція харчування сільськогосподарська, яка не містить ГМО, яка є органічною, на світових ринках значно дорожче коштує. І Україна, крім позитиву для себе, збереження природних сортів, наших агротехнологій традиційних, з урахуванням, до речі, не ГМО, а змін клімату, які насуваються на Україну, ми можемо це зробити для себе і для світу, і на цьому заробляти для нашої економіки, нам це і економічно вигідніше, і екологічно.

Наступне питання. Я хотіла би звернути вашу увагу на те, що генетично модифіковане насіння, це власність так і транснаціональних корпорацій "Монсанто" і інших, і це їхнє інтелектуальне право. І ми як учасник світового процесу маємо поважати право на інтелектуальну власність. Але, шановні, ми вже знаємо цей зашморг газовий, який на нашій шиї нас душить російський, коли ми зорієнтувалися на цю країну по газу. Тепер ви хочете, щоб цей насіннєвий зашморг почепили нам шию і щоб ми втратили свої природні сорти, як Мексика втратила природні сорти кукурудзи, в них вже немає їхніх природніх сортів.

Так от насправді, шановні колеги, ви можете кричати і виступати, і заважати, будь ласка. Але ми маємо вибрати і неможливо в цій залі і навіть не в тій залі, де 450 депутатів, з усією повагою, а треба спитати у людей, у селян, у науковців, так і громадськості, яка, можливо, вам як кіста поперек горла стоїть. Чому ми не хочемо, бо ви нам не доказали, що це безпечно.

І правильно робить Міністерство охорони здоров'я, вони як чиновники абсолютно на формальному рівні питають: а де докази. Не ми, громадські організації маємо доказати, що ви робите погано, ви нам маєте, як в усьому світі, доказати, що це безпечно на багаторічних дослідженнях, відкрити всі досьє всіх генетично модифікованих рослин. Покажіть нам ці досьє. Жодна фірма ще в усьому світі не показала повністю всі досьє всіх досліджень.

І насамкінець. Якщо в Україні є якась рада сільська...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Будь ласка, давайте поважати…

ТИМОЧКО Т.В.  …районна чи обласна, і це депутати обрані, які хочуть для своєї території, для своєї громади в умовах загального тренду децентралізації, оголосити свою територію вільною від ГМО, то вони мають на це право і ми будемо допомагати, Всеукраїнська екологічна ліга бере на себе зобов'язання, допомогти їм приєднатись до Берлінського маніфеста, до якого приєднуються не тільки країни, а і окремі провінції, райони і міста, вони хочуть просто бути учасниками цього процесу, їхня територія має бути вільною від ГМО. І саме тому ми вважаємо, що з огляду на економічні, екологічні, агротехнічні ризики для здоров'я і соціальні, ми маємо не просто багато разів ще обговорювати, а накласти мораторій на будь-які зміни до законодавства до того часу як Міністерство екології і Міністерство охорони здоров'я, і Міністерство аграрної політики разом не підготують зміни до закону нашого базового, відповідно до директиви регламентів, тому що там люди не дурні вони захищають і інтереси природи і інтереси людей.

І головне, не писати на мінеральній воді "без ГМО", це ж сміхотворні були зміни для того, щоб дискредитувати, взагалі, всю ідею. Нам…

Да, це не наш був законопроект.

_______________. Це ж ваша пропозиція.

ТИМОЧКО Т.В. Це не наш був законопроект…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

ТИМОЧКО Т.В. А ми маємо виключно змусити виробників маркувати    вміст ГМО.

І останній факт про сільськогосподарську інспекцію. В 13 році, коли ви ще були, нормально працювали, було зафіксовано в одному з портів України південних на вивезення приготовлені 878 тисяч тонн генетично модифікованої сої. Вона була вирощена в Україні. І щоби її вивезти і продавати, виробникам потрібен був документ на українському папері гербовому, що це генетично модифікована соя. Але в 13 році жоден кілограм насіння генетично модифікованого, в січні 13 року не перетинав митний кордон України. І що це означає? Це означає, що нелегально ввозиться насіння, нелегально, незаконно вирощується на тисячах-тисячах гектарів українських чорноземів, забруднюючи назавжди цю територію. І потім ще вони хочуть на цьому заробляти.

Шановні, Україна може себе забезпечити органічною здоровою продукцією. І у нас є асоціація…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тетяна Валентинівна, регламент.

ТИМОЧКО Т.В. Одну секунду. Асоціація не генетично модифікованої сої, які не можуть навіть дихнути із етіх лобістів "монсанти", яка їх душить і не дає їм кроку ступити. Бо йде ще й перезапилення.

Тому, шановні депутати, ми пропонуємо. Перше, утриматись від будь-яких фрагментарних змін до законодавства, зібрати всі законодавчі ініціативи. Вони мають відповідати, перше, інтересам українського народу, – і тут немає ніякої політики, – здоров'ю нашої нації, яка вражена Чорнобилем, і не можемо досі вишкребтись. І підготувати такі зміни, які відповідають директивам і регламентам Європейського Союзу. Насправді відповідають, а не просто публічно про це декларують. І нам необхідно створити Міжвідомчу національну раду – така група, яка включає різні міністерства, відомства, академіків, які "за" і "проти", представників місцевих громад, яка буде точно через сито пропускати будь-які зміни до законодавства. І за таких обставин не буде ні лобістських пересмикувань існуючого законодавства, і вихолощення закону, які в свій час самі ж вони зробили, а тепер на нього плачуться. Бо, крім закону, ще є суспільна думка. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Тетяна Валентинівна.

Шановні колеги, я просто хочу сказати, що ми не під куполом Верховної Ради, де є неповага одне до одного. Будь ласка, давайте поважати: перше – регламент  ми повинні поважати. Чому?  Тому що хтось може і не виступити. Це по-перше. По-друге,  ну тут  всі ж культурні люди. Ми ж розуміємо, що не можна перебивати іншу людину, коли вона виступає. Тобто давайте поважати, такий ……….. для кожного з нас, що  ми  повинні  підтримувати регламент, з іншого боку,  не заважати, коли людина виступає. Я хочу сказати, що рівень правового нігілізму в Україні, я думаю, що  Україна на  другому-третьому місці, це Африка. Ми чудово розуміємо, що затримка в прийнятті відповідних рішень  вже призводить до того, що ми всі з вами генетично модифіковані. Тому  може  і поведінка у нас  така. Дякую  вам.

Я хочу надати слово Сорочинському Борису Володимировичу, доктору біологічних наук, завідувачу Лабораторії проблем  біобезпеки Державної установи  "Інститут  харчової біотехнології та геноміки Національної академії України, координатор Комітету  з аграрних біотехнологій "Українського клубу  аграрного бізнесу". Будь ласка.

СОРОЧИНСЬКИЙ Б.В.  Дякую за можливість виступити. Я хочу сказати, що у нас  змішались в кучу коні, люди.  З одного боку, ми говоримо про те, як виконується закон. З іншого боку, ми якось по дотичній  говоримо про те, чи  потрібні ГМО в Україні, чи потрібні  і таке інше. Я би все-таки пропонував розділити ці дві теми і говорити окремо.

Якщо говорити про виконання закону, з моєї точки  зору,  він не виконується.  І той факт, що за цей час, коли його прийняли, було внесено аж 68 доповнень і щонайменше ще 4 законопроекти зараз зареєстровано, свідчить про те, що цей закон недосконалий. Тетяна Валентинівна сказала гарну думку, я повністю приєднуюсь, що нам потрібно щонайменше адаптувати законодавство до європейського, щонайменше. І цій частині я повністю вас підтримую.

Що стосується питання, чи потрібні нам ГМО, чи не потрібні, це інше питання. Я би все-таки, відповідаючи на це питання, не спекулював би фактами і звертався виключно до науково-аргументованих тез і дискусій. Тому що, коли я чую що генами можна управляти з космосу, коли я чую, що людина, яка з'їла сою, стає генномодифікованою. Я відразу всіх запитую: а чому не ростуть рога, коли їсте яловичину. Коли я чую, багато інших, вибачте, дурниць, у мене, і я думаю у багатьох представників наукової громадськості, навертаються сльози на очі. Якщо ж говорити про те, чи потрібно Україні ГМО, чи не потрібно, я вам скажу однозначної відповіді, я думаю, немає ні в кого. Це має визначати ринок. И ніхто більше, не постанова Пленуму ЦК КПРС, не сесія ВАСГНІЛ, не рішення Верховної Ради  чи інший орган влади.

Чому українські виробники, питання, вирощують ГМО? Їх ніхто не заставляє. Їм "Монсанто" не приходить, не викручує руки. З однієї простої причини: тому що для них це вигідно. І, можливо, замість того, щоб ламати через спину, їм варто допомогти і створити умови, щоб вони не порушували правила.

Тут апеляція була до ринку Китаю. Доводжу до відома, що середу Міністерство сільського господарства Китаю заявило, що Китай значно планує наростити об'єми використання ГМО, насамперед  ген кукурудзи. Читайте новини. (Шум у залі)  Читайте новини. Мова про що?  Бразилія – один з найбільших в світі виробників ГМО. У 2005 року переорієнтувала свій ринок збуту з Європейського Союзу  на китайський ринок. Це не завадило Бразилії  одночасно наростити і суттєво наростити виробництво  генної  продукції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  в мікрофон.

СОРОЧИНСЬКИЙ Б.В. Через те лише ринок і лише фермер, а не ми з вами мають  визначати, що  робити  і що ні.

Декілька коментарів стосовно того, що тут ще також говорилось. Знаєте, ми живемо в глобалізованому світі, є Інтернет, відкриваємо, ставимо питання, знаходимо відповідь на будь-яке питання. Питання, наприклад, продуктивність органічного землеробства …….  традиційного. Органічне, виявляється, по більшості культур на  20 відсотків менше має урожайність. Питання ціни. У 2005, вибачте, 14-му році маржа була  приблизно 10-12 відсотків в Європейському Союзі на користь органічного. Зараз в 2016 році трейдери кажуть, що такої маржі немає. Питання того, чи вивчалися наслідки ГМО, знову…

_______________. (Не чути)

СОРОЧИНСЬКИЙ Б.В.  Можна я закінчу? Можна я закінчу? (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги!

_______________. Ви говорите  неправду.

СОРОЧИНСЬКИЙ Б.В.  Можна  я закінчу?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Хвилиночку.

СОРОЧИНСЬКИЙ Б.В.   Питання, чи  вивчалося ГМО?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хвилиночку, хвилиночку. У мене, Борисе Володимировичу, до вас прохання. Будь ласка,  ви говоріть,  у нас не дискусія зараз, да, кожний має слово, кожний  скаже слово, після цього, як і домовлялись, виступлять відповідно народні депутати, ми проголосуємо. Все. Після цього можуть створюватись відповідні  робочі майданчики і таке інше, будь ласка, але ми повинні поважати точку зору будь-кого. Будь ласка. Все. Будь ласка.

СОРОЧИНСЬКИЙ Б.В.  Дякую.

Питання того, чи вивчалися довготривалі наслідки? Європейський Союз на це потратив  350 мільйонів євро. Відкривайте Інтернет, читайте звіт, що… читав Європейський Союз. Питання того, чи споживають американці. Ми кажемо, що українські діти споживають генпродукцію від народження. Споживають, але тривалість життя чомусь в Америці, не дивлячись на те, що вони споживають, на 15 років вище, ніж у нас. І далі, і до безкінечності.

Через те, для того щоб закінчити. Коли ми обговорюємо серйозні питання, наукоємні питання, давайте будемо користуватися обґрунтованими аргументами, а не вдаватися до емоцій.

Що стосується рішення, то я його підтримую. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Борис Володимирович.

Хочу надати слово Ткачик Світлані Олександрівні, заступнику директора Українського інституту експертизи сортів рослин.

ТКАЧИК С.О. Я коротко виступлю стосовно нашого питання.

В цілому хочу сказати, що ми підтримуємо рішення комітету в частині створення робочої групи по напрацюванню змін та доповнень до діючого Закону про біобезпеку. А в частині питання реєстрації генетично модифікованих сортів і стосовно системи, продуманої системи аналізу реєстрації ГМО-сортів, можна сказати, що вона в Україні на сьогоднішній день не діє, і на даний час Міністерством аграрної політики, дійсно, напрацьована низка нормативно-правових актів, постанов Кабінету Міністрів, наказів, які визначають процедуру проведення державної апробації, державної реєстрації цих сортів. Однак на даний час не встановлено навіть в самому Міністерстві аграрної політики і продовольства, не створено такого структурного підрозділу і не опрацьована сама дорожня карта, як здійснювати цю реєстрацію сортів.

Дійсно, заявок на генетично модифіковані сорти не надходило, і офіційно в Державному реєстрі сортів рослин сортів генетично модифікованих не… відсутні. При державній реєстрації сортів рослин використовується Постанова Кабінету Міністрів, де розглядаються критерії безпеки поширення. Оскільки Український …… експертизи сортів рослин являється експертним органом, однак ми не маємо ні правових підстав, ні фінансово-матеріальних ресурсів для перевірки наявності всього матеріалу, який надходить нам для цілей експертизи, а це більше 3 тисяч зразків, то реєстрація здійснюється за довідкою, яку заявник надає, тобто декларацію, де він вказує, що у його матеріалі, який він подає на державну реєстрацію справ, відсутні генетично модифіковані конструкції.

Що стосовно сорту, про який йшла мова сьогодні. Теж аналіз документів показав, що заявник вказав, що при створенні цього сорту він… винайдено класичні методи селекції і відсутня генетично модифікована продукція.

На даний час в цілому ми підтримуємо, як вже говорила, цю позицію по створенню робочої групи, напрацювання законів. Ну, і яка потребує врегулювання процедурних, організаційних питань реєстрації генетично модифікований сортів та методичних питань, які стосуються генетичного аналізу ГМО і генетично модифікованих компонентів у зразках, тому що у нас є лабораторія, яка саме займається аналізом цієї проблематики. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Світлано Олександрівно.

Хочу надати слово своєму колезі народному депутату Тарасу Дмитровичу Креміню. Будь ласка.

КРЕМІНЬ Т.Д.  Шановні колеги, я хотів би подякувати всім вам за величезну увагу до цієї проблеми. Зрештою, за майже 10 років існування цього закону, а також низки інших законодавчих актів, регуляторних документів, ми справді зараз перебуваємо у стані готовності до чергових випробувань. І, зрештою, ми своїм професійним середовищем і я в першу чергу звертаюся і до наукового середовища, і до громадського сектору, і до політиків, які спостерігають за цим процесом, повинні бути максимально відповідальними, професійними у підходах до прийнятих рішень, ну і звичайно вибудувати чітку стратегію дій.

Очевидно, що ініціатором того стали не тільки органи місцевого самоврядування, не тільки депутати окремих місцевих рад… Я розумію, що проблема давно вже назріла, бо де-юре ГМО в Україні нема, де-факто все наповнено ГМО.

Але я прекрасно розумію, що за ці роки існування цього закону, до якого, ставлення до якого було вельме поверховим, мали б нести відповідальність і мали б мати відповідний контроль профільні чотири міністерства.  І тому те, що зосереджено увагу в нашому проекті рішення, що  зрештою повинно бути міжвідомча комісія  із чотирьох міністерств, це, я думаю, один із тих механізмів, які повинен насправді запрацювати. І я думаю, що це рішення потрапить на стіл до  Прем’єр-міністр а, він мав би ініціювати таку робочу групу, відповідну комісію, яка повинна зважити на необхідні рекомендації і провести відповідні заходи.

Розуміючи те, з якими темпами за ці 10 років існування цього закону зросла кількість агрохолдингів, розуміючи наскільки ефективно для окремих бізнесменів розвивається  харчова промисловість, в який спосіб розвивається "чорний" ринок у сфері зернових культур і в той  же час спад ВВП, зменшення фінансування на наукові дослідження, і зрештою ми починали з того, що не вистачає коштів на утримання елементарно Національної академії наук, треба, звичайно, зробити перезавантаження цієї системи, щоб відповідальність… соціальна відповідальність  бізнесу перед державою і державний контроль за діяльністю у  сфері виробництва, транспортування і біоконтролю все-таки залишався на високому рівні. Тому я підтримую всі занепокоєння і застереження, висловлені на адресу. Хочу нагадати, що Комітет освіти і науки – це, очевидно, перший комітет, який на це відреагував оперативно. Я пропоную нашим колегам з інших профільних комітетів так само бути максимально лояльними, ефективними, результативними. І ми, зі свого боку, готові підтримати ваші ініціативи для того, щоб результати були досягнені в максимально короткі строки.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Тарас Дмитрович.

Ну дозвольте мені як головуючому підвести деякі підсумки нашої роботи спільної. Дійсно, я думаю, багато хто з експертів попрацював. Ми всі розуміємо, що це не просто проблема екобезпеки, це проблема національної безпеки України. Ми бачимо у здоров'ї наших людей, що відбувається різке пониження імунної системи. Це пов'язано з багатьма факторами, не тільки з факторами ГМО, це пов'язано з дуже великою кількістю факторів. Але я просто хочу деякі речі сказати.

Ну перше.  Обговорення цього  контрольного питання показує просто безпрецедентне невиконання чинного законодавства. Це перше, що ми повинні зафіксувати, не виконання на абсолютно усіх рівнях.

Друге. Були тут деякі зауваження, що ми втратили контроль і таке інше, але ж ми знаємо, що в Україні, на жаль, така практика усталена є, що контроль зводиться до вирішення корупційних схем, на жаль. І так сприймають, що будь-яка заборона, будь-який контроль після цього перетворюється в те, що на цьому контролі просто заробляють.

Далі, наступне. Ми побачити тут по дискусії, що є абсолютно протилежні бачення того, що зараз відбувається в Україні. Мені, чесно кажучи, сподобалось, Борис Володимирович, те, що ви казали, що потрібно розділити, да, різні речі і це також є дуже важливим.

Наступне. Ключовий висновок: просто на даний момент це практично відсутня усталена політика держави з цих питань. От немає політики держави, вона кинула все напризволяще, будь ласка, робіть все, що хочете. Тарас Дмитрович абсолютно правильно сказав, що є різні відомчі установи, кожен з яких якби відповідає за щось, а разом інтегрованої синхронізованої політики щодо цього немає.

От просто і що ми бачимо, що у нас відсутня мережа відповідних ГМО-лабораторій. Якщо ми не можемо вимірювати, всі ми знаємо, да, і математики, і будь-хто, якщо це явище не може вимірювати, говорити про те, що щось там відбувається, ми можемо, як я спочатку і сказав, будь-де пишемо "без ГМО" і це абсолютно нормально. Якщо ти бізнесмен, ти можеш робити все, що завгодно, якщо ти не можеш цього вимірювати, держава цього вимірювати не може. То що? Можна писати "без ГМО", це ніхто не перевірить.

Далі. І ускладнена процедура реєстрації сортів, і так далі, і так далі, і так далі.

Я про що хочу сказати? Що нам потрібно все-таки тут, от я підтримую Бориса Володимировича от до чого. Можна казати, я чесно скажу, і вас підтримую, можна казати, що це буде вільна територія від ГМО, там буде не вільна територія. На мій погляд, головне ми повинні, ми повинні. Я просто пам'ятаю, що коли Ян Амос Коменський все-таки запровадив класно-урочну систему, вірніше не так, коли Гутенберг придумав  печатний станок, після цього церковники сказали: "Все, цивілізації не буде, бо що це: кожна людина буде все читати; якщо вона буде читати, вона має необмежений доступ до цих ресурсів, - все, цивілізації не буде".

Ще один гречеський філософ сказав, що все, письменність знищить цивілізацію, бо людина не буде розвивати мислення, тому що вона просто буде читати, їй не необхідно…

Тому ГМО – це факт, на жаль чи ні, але факт. Але ми повинні зробити так, і зробити таке законодавче і виконавче забезпечення, щоб людина отримала можливість мати інформацію, об'єктивну інформацію. Коли я це покупаю, я повинен бути впевнений, що інформація, яка там є, чітко відповідає: тут є і ГМО, і таке, і таке. І це вже буде мій особистий вибір: я куплю це за 5 гривень або я це куплю за 10 гривень, бо це вирощено в Україні, бо це земля чиста від ГМО, бо ті аграрії, які це роблять, без ГМО. Я чесно кажу: покупаю кошерне згущене молоко, тому що воно робиться тільки так, що воно не використовує тих технологій, які залучають ті компоненти, які призводять до того, що просто не можна використовувати те згущене молоко.

Тому, на мій погляд, ми все-таки повинні об'єднати зусилля громадськості, виконавчої влади, народних депутатів, для того щоб все-таки зробити законодавство, яке б забезпечило в першу чергу доступ до правдивої інформації. І тоді зрозуміло, що, якщо ти обманюєш споживача, ти повинен йти в тюрму. В Китаї, ми знаємо, як це закінчується. Це просто закінчується, ну, зрозуміло, чим.

Тому, шановні колеги, я також підтримую це рішення. Але я просто хочу додати дуже важливий момент для мене як для освітянина. Я все-таки хотів би, окрім того що забезпечити право на правдиву інформацію, в рамках цієї дискусії це записати. І друге питання - от ми обговорювали з заступником міністра, - розгортання ГМО-лабораторій на базі університетів. Шановні колеги, це усталена практика, першу чергу Сполучених Штатів. Я там сам стажувався, ми мали дуже велику кількість проектів. Ми повинні не тільки контролювати це, а, як то кажуть, капіталізувати людей, фахівців. Шановні колеги, я ж не заважав, коли кожний з вас виступав. Той, хто не хоче продовжувати дискусію, будь ласка, ми ж тут нікого не тримаємо.

Дуже важливо, щоб ми створювали середовище фахівців, які можуть це контролювати, можуть це вимірювати. І на базі університету створити ті майданчики, які будуть пропагувати або ті погляди, які ви виказували, Тетяна Валентинівна, або погляди, які виказували люди, які за ГМО, розуміючи, наприклад, да, що це, це не зміниться. І це буде абсолютно нормально.

Я думаю, що, якщо ми в рекомендаціях це запишемо, це буде у нас меседжем для того, щоб ми формували бюджет, який забезпечить в провідних аграрних університетах України запровадження таких лабораторій і так далі. Якщо ви не проти, я думаю, це абсолютно, Тарас Дмитрович? Не проти. Я думаю, це нормально. Взагалі ми повинні інвестувати власні університети і науку через залучення таких високих технологій.

Шановні колеги, я в кінці хотів би всім подякувати. Я хотів би, щоб ці наші рекомендації ми… Вони будуть доставлені адресатам. І я думаю, що завдяки нашим слуханням ми все-таки розпочнемо… Ну, я просто…

_______________. Можна ще одну подяку? Можна одне слово ще?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги, можна я закінчу все-таки? Шановні колеги, хто ж такий не дисциплінований? Мабуть, народні депутати отам в кінці сидять. Шановні колеги, тому є пропозиція проголосувати все-таки це рішення. Ми вже маємо 2 голоси "за". Зараз ми голосуємо також "за", проти нема. То рішення це прийнято з ними зауваженнями, які є. І, шановні колеги, я не закриваю засідання комітету, бо у нас ще є 2 питання. Але, якщо…

Будь ласка, да.

_______________. Одне слово можна по цій темі? Доброго дня, шановні колеги. Я як перший заступник голови Вінницької обласної ради, якраз ми… я особисто голосувала за те звернення. І дуже хочу сьогодні подякувати, що все-таки Комітет з питань освіти і науки сьогодні зібрався і обговорив тему використання ГМО. Я вважаю, що це дуже важливо. Дійсно, що Вінницька область, ще розпочинаючи з 2010 року, прийняла таке рішення контролювати використання ГМО в сировині, яка поступала на підприємства. І ще в 2010 році було доручено і управлінню агропромислового комплексу економити, перевіряти використання вмісту ГМО.

І, дійсно, Державна Вінницька санепідемстанція перевіряла вміст, і вміст ГМО був завищений і в кукурудзі, і в сої. Хоча  говорять про те, що у нас не дозволено використання ГМО, але насправді воно використовується. Я вважаю, що Вінницька область може бути як експериментальною областю по забороні ГМО. Я думаю, цю тему потрібно піднімати, тому що абсолютна більшість сьогодні правильно сказали: це є проблема, це є зниження імунітету, це є смертність, яка, ви знаєте, зараз уже  середня для чоловіків – 60-62, для жінок – трошки більше, а це також в цьому проблема.

Тому велика подяка. Я думаю, що і за участю Прем'єр-міністра буде створена відповідна робоча група по перевірці і використанні ГМО у нас в Україні. Дякую всім присутнім за участь.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І вам дякую. Всім дякую.

Хто хоче залишитись, ми ще попрацюємо, у нас два питання.

Наступне питання: про розгляд… про внесення змін до складу робочої групи з розробки нової моделі фінансування вищої освіти. Я, до речі, запрошую вас, Максим Віталійович, завтра.

Тарас… Тарас Дмитриевич, давайте закончим заседание потом поговорите, пожалуйста.

Тарас Дмитриевич поближе садитесь, по-быстрому. Есть предложение Ковтунця туда включити.  Все. Тут прийняли рішення.