СТЕНОГРАМА

розширеного засідання Комітету з питань науки і освіти

05 жовтня 2016 року

Веде засідання Перший заступник голови Комітету

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! 15.10, розпочинаємо роботу розширеного засідання Комітету з питань науки та освіти. Сьогодні у нас розглядається дев'ять питань. Але, ну, по-перше, дозвольте всіх поздоровити з Днем вчителя, з днем освітянина. На мій погляд, це, ну, ключова така дата, ключове свято, яке визначає духовний, освітній, безпековий, ментальний кордон нашої України.

Тому, давайте від всього комітету, від тих, хто сьогодні тут присутній, поздоровимо всіх наших вчителів, які працюють на цьому другому фронті, так? (Оплески).

По-друге, дозвольте, сьогодні день народження у головного консультанта секретаріату Комітету з питань науки і освіти Алли Володимирівни Луцької. Дозвольте її поздоровити з 20-річчям. (Оплески).

Так, про гарне поговорили. Тепер про порядок денний. Шановні колеги! Дев'ять питань. Той, хто прийшов сьогодні нарізні питання, будь ласка. Але, порядок денний у нас, він розданий. Шановні народні депутати, погоджуєтесь, да? Розглядаємо ці питання.

Є одне зауваження. Перші три питання, про проект Закону про державний бюджет, далі, проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу і проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів, які будуть врегульовувати якраз бюджетні позиції. І є пропозиція так побудувати роботу. Володимир Михайлович, тут я звертаюсь до вас. Щоб ми не порушували регламент, обговорювати питання ці зразу три, а голосувати по них, по тих проектах рішень, які є.

Таким чином, ми змогли би синхронізувати ці питання, бо вони пов'язані. Фактично ми визначаємо алгоритм, за яким буде формуватись бюджет, а також внести відповідні зміни в цифри цього бюджету. І таким чином, вийти з пропозиціями далі вже на бюджетний комітет України, і дальше – вже під купол.

Зразу хочу сказати, що у нас затримується міністр освіти і науки України. Я думаю, що вона скоро буде, Лілія Михайлівна Гриневич. Також у нас повинен підійти після наради з Прем'єр-міністром заступник міністра Сергій Марченко.

І я думаю, що у нас буде  конструктивна розмова. Я вважаю, що у нас є можливість після внесення цього бюджету, своєчасного внесення – це 15-е було вересня, - у нас є час для того, щоб відпрацювати і вже всліпу не голосувати. Бо є там питання, які, дійсно, якщо ми їх проголосуємо несвідомо, є загроза того, що може повторитись та ситуація, яка відбулась якраз і під час розгляду питань по ПТУ.

Тому, використовуючи нагоду, ще раз хочу поздоровити з Днем вчителя. І в уособлення Дня вчителя хочеться поздоровити міністра освіти і науки Лілію Михайлівну Гриневич з цим святом. (Оплески) Хай вам хватає наснаги, сил, енергії для того, щоб захищати освіту, бо вона цього якраз потребує.

Шановні колеги, по першому питанню, Лілія Михайлівна, ми домовилися таким чином, що у нас три питання пов'язані перші, тобто бюджет, Бюджетний кодекс і внесення деяких змін – це стосується по стипендіях, моделі стипендіального забезпечення, - зробити так, щоб виступ був один, а вже голосування ми зробимо по кожному проекту рішення окремо. Ви не проти, да? І щоб таким чином ми розпочали виступи, але зразу по трьох питаннях. Ну, інакше воно буде нелогічно.

Я надаю слово міністру освіти і науки України Лілії Михайлівні Гриневич. Будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Доброго дня, шановні колеги.

Отже, я зараз тоді представлю в загальному проект бюджету, який стосується освіти і науки, а також Бюджетний кодекс, а також зміни до відповідних законів. В загальному, в цілому ми підтримуємо ті пропозиції, які висловлені в рішенні комітету. Ми також повинні врахувати, що великі обмеження накладає цього року знову видатки на національну оборону і безпеку, які залишаються далі не менше 5 відсотків ВВП і, звичайно, що ми б хотіли розширити більше наш бюджет і зараз є питання особливо деякі критичні, до яких я приверну увагу обов'язково всіх, але в цілому зразу можу заявити від Міністерства освіти і науки, що ми в цілому підтримуємо рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ж наше спільне взагалі…

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Так, проект рішення комітету ми давали також, брали в цьому певну участь.

Отже, якщо говорити про макропоказники, то в цілому по бюджету Міністерство освіти і науки, ми маємо зростання в середньому на понад півтора мільярда гривень, це тільки бюджет Міністерства освіти і науки, і є кілька позитивних позицій, які теж не можна не відзначити, виходячи зі стартових позицій, які ми обговорювали, і в нас відбувалися надзвичайно напружені дискусії в Кабінеті Міністрів між Міністерством фінансів, Міністерством освіти і науки, потім підключився також Прем'єр-міністр, і в принципі ми дійшли до відвоювання таких позицій: вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації залишаються на центральному бюджеті на цей рік, але я одразу повинна сказати, що ми мусимо цього року нарешті визначитися де кожен заклад І-ІІ рівня акредитацію буде далі, бо в наступному бюджеті треба хто залишається в системі вищої освіти, а хто і відходить у вищу професійну освіту.

Далі. Друга дуже важлива позиція, яка пов'язана з стипендіями. В цілому загальний фонд стипендій, якщо його порахувати по всіх міністерствах, не тільки  Міністерство освіти і науки, він зріс по країні, якщо говорити про наше міністерство, то ми мали запланованих 4, минулого року, 4 мільярди 101 мільйон, а на цей рік по Міністерству освіти і науки є 3 мільярди 986 мільйонів, але ще 980 мільйонів є у Міністерстві соціальної політики. Тому разом можна сказати, що це навіть трохи більше, ніж було минулого року, але у нас тут є питання, як між собою розподіляється соціальна і академічна стипендія. І я приверну до цього увагу окремо. Зараз спочатку про відвойовані позиції.

Наступний прогресивний крок, який вдалося зробити в цьому бюджеті це просування педагогічних працівників по єдиній тарифній сітці. Справа в тому, що ми наполягали, що врегульовувати це не просто надбавками, а позиціонуванням педагогічних працівників у єдиній тарифній сітці. У нас до цього часу ситуація була така, що педагогічні працівники, які працюють у системі дошкільної, загальної і середньої, і  позашкільної, оплачувалися за тарифними розрядами з 8-го по 12-й тарифний розряд, а, наприклад, молодий викладач вищої школи оплачувався за 15 тарифним розрядом. І виходило так: найдосвідченіший учитель з найвищою категорією – це 12-й тарифний розряд, молодий викладач університету – 15 тарифний розряд, і от була ця дірка. Абсолютно логічно підняти педагогічних працівників під 15 тарифний розряд, і це буде перший крок, який все-таки їх позиціонує в єдиній тарифній сітці, і далі ми розуміємо, як рухатися далі, далі вимагаємо наближення базового посадового окладу до такого, як він повинен бути, бо зараз є різниця більше, ніж на 300 гривень. Таким чином зараз, ми, якщо зробимо цей крок, він, по-перше, в руслі того, що описує проект Закону "Про освіту"; по-друге, він насправді вище позиціонує в соціальній драбині педагогічних працівників.

Я хочу зауважити, що посадовий оклад при цьому зростає орієнтовно у вилці від 700 до 1 тисячі гривень. але якщо  це іде в перерахунку на заробітну плату з усіма надбавками, які розраховуються від посадового окладу, наприклад, за вислугу років, то це збільшення заробітної плати для вчителів в залежності від їх кваліфікаційної категорії. досвіду і обов'язків і доплат інших може становити від 800 і до 1500 гривень. В середньому заробітна плата має зрости на 30 відсотків. Оце як би такі основні досягнення… Я вже не кажу, що ми забезпечили кошти на підручники, і не буде таких речей, які були в минулих роках. Тобто всі застереження обов'язкові видатки є.

Чого нема і що нас дуже хвилює і про що я повинна абсолютно відверто сказати в колі всіх тих, хто вболіває за освіту. Перше питання, зростають комунальні послуги, і ми бачимо, що не буде вистачати коштів на оплату комунальних послуг для вищих навчальних закладів.

Далі, по вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації нам не вистачає 440 мільйонів на прогнозоване підняття заробітної плати для педагогічних працівників, яких дуже багато працює в цій системі, не зважаючи на те, що вона, ну… вона отак фігурально відноситься до вищої освіти.

Далі, нас турбує співвідношення між академічною і соціальною  стипендією. Ми вважаємо, що академічна стипендія є великим мотиватором до навчання, і тому частка академічної стипендії повинна бути більшою, ніж соціальної. Зараз це 50 на 50. Соціальну ви отримуєте за статусом, і за нашими підрахунками поки що ті категорії, які зараз до цього часу отримували соціальну стипендію, це орієнтовно 7-8 відсотків від тих, хто отримують стипендію.

Поки що є ідея, бо готується Постанова Кабінету Міністрів, яка може  бути презентована і прийнята вже після ухвалення бюджету і цього підходу, що можуть бути розширені категорії тих, хто отримує соціальну стипендію. Ми ж вважаємо, що не можна за рахунок соціальної стипендії зменшувати академічну стипендію. Більше того, я ми вважаємо, що вона має зрости за обсягом, тому що зараз вона 800 гривень. Різниця між тим, хто вчиться "на відмінно" і тим, хто має трійку, 50-80 гривень. Наша пропозиція, щоб мінімальна стипендія була 1000 гривень, максимальна 1600, що по показниках наступного року має дорівнювати прожитковому рівню. І в цьому випадку ми закладаємо збільшення стипендії, також наша пропозиція збільшити стипендії на ті гостродефіцитні спеціальності, де складно навчатися і де є у нас гострий дефіцит абітурієнтів з високими балами, а саме технічні і природничо-математичні спеціальності, в тому числі й педагогічні.

Дуже нас турбує ще одне питання субвенції. В результаті реформи децентралізації, ми маємо вагоме збільшення місцевих бюджетів. І воно дійсно існує, тільки це  збільшення  місцевих бюджетів воно є різне… Різне для різних територій, для різних громад, різних районів і зрозуміло, міст обласних центрів. І тому те, що субвенція буде  покривати заробітну плату  педагогічних працівників… повинно мати якийсь відповідний… відповідне вирівнювання для тих районів і громад, які нездатні самі  забезпечити всі видатки по утриманню навчальних закладів. Для цього є передбачено у бюджеті 14,9 мільярда гривень так званих додаткових субвенцій місцевим бюджетам – там, де не буде  вистачати йде додаткова субвенція. Проте ми наполягаємо, що мають бути якісь прозорі правила розподілу цих бюджетів… цих додаткових субвенцій. Зараз вони  фактично… нам важливо, щоб їх отримали не всі пропорційно, а отримали ті, хто реально не може покрити і не має дохідної частини бюджету.

  Ясно, що це є спільна робота з Комітетом з питань бюджету так само, тому що Міністерство освіти спільно з управліннями освіти, я бачу тут  наших директорів департаментів,  начальників управлінь і вітаю вас, шановні колеги, як і усіх учасників цієї… розширеного засідання комітету. Але у нас… немає сьогодні бази даних достовірної як у наших представників… в наших начальників управлінь і  директорів департаментів точно по дохідній  частині бюджету кожного.

Тому тут нам, шановні народні депутати треба об'єднати зусилля, щоб отримали  достовірну інформацію по тому як, які доходи йдуть на місця. Це є дуже болюче питання, яке, я думаю, має бути підчас обговорення бюджету в парламенті до кінця врегульовано.

Тепер дозвольте доповісти по Бюджетному кодексу, які тут ми бачимо основні виклики в Бюджетному кодексі.

Перший виклик, який в принципі врегульований, це професійно-технічна освіта. Я, до речі, хочу повідомити, що сьогодні на засідання Кабінету Міністрів схвалено законопроект про професійну освіту і ми його у встановлений термін подамо до Верховної Ради України, він гармонізований з законом, проектом Закону про освіту, який буде розглядатися завтра у парламенті, і передбачає, що професійно-технічна освіта буде управлятися, фінансуватися і буде відповідно передано майно на рівень області і рівень міст обласних центрів, супроводжуватиметься субвенцією на здобуття загально середньої освіти, також в законі запропоновані професій загальнодержавного значення, під це ще треба буде постанова Кабінету Міністрів, якщо буде прийнятий цей закон, і ми пропонуємо перелік таких 19-ти професій, окрім того, маємо пропозицію навіть на їх фінансування конкретне, щоб навіть вже з бюджету цього року, якщо буде вчасно прийнятий Закон про професійну освіту, дофінансувати і допомогти місцевим бюджетам.

Отже, у нас є кілька правок, які стосуються того, і я буду дуже вдячна, якщо зараз колеги висловляться з цього приводу, щоб області дійшли з містами обласного центру порозуміння які професійно-технічні навчальні заклади з обласних центрів вони залишають на рівні області, а які будуть на рівні обласних міст, обласних центрів. Тому що для міського комунального господарства не потрібні все професійно-технічні навчальні заклади, особливо ті, які, наприклад, готують для потреб області аграрні спеціальності. І тоді області собі заберуть ці заклади, інакше ці заклади будуть першими кандидатами на скорочення не тому, що їх не треба, а тому що вони не потрібні місту обласному центу. Це наша поправка.

І друга наша поправка, щоб субвенція на загально середню освіту не йшла через рівень області до міст, а йшла прямо до міст. І не треба було оцих робити перерозподілів з обласними радами, і створювати певні бюрократичні бар'єри для надходження цієї субвенції.

Друга позиція в Бюджетному кодексі, яка є дуже складна, це освітня субвенція. Знову так само. Тому що тут, в Бюджетному кодексі, виписано, що освітня субвенція стосується тільки зарплати педагогічних працівників. Я інформую, що ми ведемо, ми внесли вже бюджет, але ми продовжуємо обговорювати принципи розподілу цієї субвенції. І принципи розподілу між територіями.

Тому що глибокий аналіз цього розподілу демонструє, що його треба ще доробляти, він не є такий, як слід. Бо нам з одного боку важливо застерегти підвищення заробітних плат професійним, педагогічним працівникам, так, як ми оголосили на 30 відсотків. Але ви розумієте, що у нас є різниця між територіями. Тому що в одних територіях, наприклад, сплачують надбавку за престижність 20 відсотків, а в інших 5 відсотків. Отже, яким чином тут ми будемо?

Я думаю, що це є процес наступних консультацій, які ми маємо і з профспілками проводити, і з Міністерством фінансів. Наша ідея, що ми повинні ще також врахувати наявність кількості дітей з, дітей, які навчалися в інтернатних закладах, а саме дітей з особливими потребами. Бо ми зараз маємо тренд до розвитку інклюзивної освіти. А за цим має йти якась допомога органам місцевого самоврядування. Це раз.

А друге, це діти, які навчалися в інтернатних закладах. Ми на них давали достатньо багато коштів, так. А зараз ці діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, на нашу думку, теж могли би стати предметом формули. Тому формула для нас ще до кінця є предметом наступного, можливо, опрацювання на майданчику Верховної Ради.

Тепер зміни до законів. Зміни до законів. Я тут можу привернути увагу до питань стипендій, про які я вже вам фактично доповіла. Це зміни до Закону "Про вищу освіту". І в нас є наші пропозиції, які ми теж подали, вони віддзеркалюються в цьому… в цих законах. І основна зміна… Зараз, зараз. Одну хвилиночку, тому що в мене випала частина паперів. Так. Тобто основна зміна до Закону "Про вищу освіту" стосується стипендій і ми надали цю порівняльну таблицю як ми бачимо, про сам механізм стипендій, який віддзеркалений тут вже розповіла. Наприклад, тут є така норма, яка пов'язана з гарантіями для осіб із числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування щодо фіксування розміру щорічної допомоги на придбання навчальної літератури в розмірі трьох місячних стипендій.  

Ми вважаємо, що вона має бути далі зафіксована. Це не така кількість велика дітей, щоб ми цю норму зараз не могли зафіксувати.

Так само ми виписали ті соціальні категорії і тут я хочу привернути увагу комітету, шановних народних депутатів, ті соціальні категорії, які позначені в сьогоднішньому законодавстві як ті, які повинні мати можливість підтримки з державного бюджету для навчання, для здобуття вищої освіти. Тому що за останні 2 роки після тих подій, які є на сході, ми дуже багато нових категорій додали. І от ми на марші зараз в умови прийому в 2016 році це вкладали. Нам важливо, щоб ці категорії були дуже правильно виписані в законодавстві і зведені в Законі про вищу освіту, і ми це могли віддзеркалити в умовах прийому, щоб потім не було такого, ну, от доопрацювання і порушення умов… доопрацювання умов прийому, коли вже пройшов термін.

Ну, ось це є основні наші застереження. Але в цілому, я хотіла б сказати, що, в принципі, ми змогли досягти досить, ну, серйозних зрушень в нашому діалозі з Міністерством фінансів і в Кабінеті Міністрів нас підтримали, при чому освіта, справді, за певними напрямками, ну, відчутно може себе вважати пріоритетною принаймні щодо росту заробітної плати педагогічні працівники – це єдина категорія, яка отримала такий ріст заробітної плати. Є ще медики, але вони отримали менше, вони отримали 20 відсотків.

Я дуже дякую за увагу. Це в частині освіти. Але в нас є ще наука. І хоча Міністерство освіти і науки є розпорядником коштів всередині науки в дуже незначній частині – це є тільки в основному основні цільові програми і розподіл грантового фінансування, - дозвольте мені доповісти все-таки ці питання теж, бо вони нас страшенно турбують і болять.

Перше. Ми маємо… У нас сьогодні є загальна тенденція скорочення кількості наукових працівників в системі науки. Для нас у зв'язку з цими негативними тенденціями, для нас було дуже важливо привернути увагу Кабінету Міністрів до цих питань. І я хочу поінформувати, що була організована нарада за участю Прем'єр-міністра Володимира Борисовича Гройсмана з науковцями, де повністю весь стан по пропозиціях бюджету до 2017 року було презентовано. У нас найбільш критичні ситуації по Національній академії наук, де не вистачає 600 мільйонів гривень щонайменше, і по Національній медичній академії, в якій фінансування від потреби забезпечено на 17 відсотків.

На цей момент досягнене такої домовленості. Буде призначена на початку жовтня нова нарада, на якій академії мають доповісти з приводу, як вони переглянули свої пропозиції до бюджету і на які вони готові кроки щодо їх реформування. І після того у цій рамці, яка буде узгоджена, буде виділено додаткове фінансування. Це таким був загальний результат цієї наради.

Окрім того, за результатами наради було підкреслено про необхідність збільшення грантового фінансування, тим більше що з наступного року має ввійти в дію новий Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність" в частині створення і діяльності Національної ради з питань науки та інновацій та Національного наукового фонду. Оцей Національний науковий фонд має постати на базі  Державного фонду фундаментальних  досліджень. І зараз  обсяг цього фонду всього 20 мільйонів гривень. Було дане доручення розглянути можливість збільшення цього грантового  фінансування до 100 мільйонів гривень. Це ось  по науці зараз  така точка переговорів і буде наступна нарада і побачимо, як це буде просуватися далі. Ну, ось це в загальному основні риси бюджету освіти і науки на 2017 рік.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо,  Лілія Михайлівна, за ґрунтовну доповідь.

Я хочу також сказати всім, що у нас окрім цього відбувались робочі зустрічі і також була у нас робоча зустріч на фракції "Блоку Петра Порошенка", де якраз відпрацьовувались всі моменти. Лілія Михайлівна доповіла по основним цифрам бюджету, по ідеології, в першу чергу  стипендій. Було дуже   багато питань – від таких  маргінальних, що потрібно скоротити зразу стипендії до 30 відсотків від тих людей, які зараз  її отримують, до  інших  моделей.

Тому у мене перша пропозиція. У зв'язку  із тим, що після цього  нам  потрібно буде вже з консолідованим рішенням міністерства виходити на відповідні фракції і голосувати, а тут от у нас, до речі, є Олександр Олександрович Марченко, який представляє "Свободу" і так далі, дуже важливо, щоб в першу чергу ми створили ту модель стипендіального забезпечення, яка, на мій погляд, я тут, Лілія Михайлівна, якраз підтримую ідеологію того, що ми  повинні там за  3 роки спокійно вийти, наприклад, там на  60 відсотків, 50  і  далі – 40 для того, щоб дійсно  академічна стипендія змотивувала людей до  навчання, і ми повернулись до тих  часів, коли  чотири наприклад  і ні однієї  трійки – це  означало  можливість доступу до стипендії. Бо ми розуміємо, що створюється корупційні ризики, коли людина отримує по, наприклад, матлогіці там три, а після цього через там,  наприклад, історії отримує  п'ятірку, а разом має четвірку і отримує стипендію, це не є справедливим, це не міністерство мотивує дітей до навчання і так далі.

Тому, Лілія Михайлівна, ми просимо вас, якщо буде створена відповідна робоча група, долучати Комітет з питань  науки і освіти для того, щоб ми долучилися до формування моделі. І обов'язково необхідно запросити студентів для того, щоб ми прийняли таке рішення, щоб після цього не було соціального взриву, бо студенти сьогодні, ну, це все-таки мільйон людей, які, ну, скажімо так, займають дуже важливу ланку. Це перше.

Тепер друге, Лілія Михайлівнаа, я просто звертаю увагу на ті питання, які і в нас тут виникають, це питання магістратури, бо ми  прийняли відповідну модель на півтора-два роки, а забезпечення відповідного нема, бо це є штатний розпис відповідний, то, фактично, ми подвоїли штатний розпис університетів, а там, якщо, наприклад, в цілому у нас 20 тисяч магістрантів, то це означає, що якщо це два роки, то це 40 тисяч, а фінансування, відповідно, повинно бути забезпечення. Я не знаю, наскільки це буде враховано, відповідно в цих речах.

Наступне… Я, шановні колеги, я йду тільки по проблемних питаннях, тому що, в цілому, та позиція, яку висказала міністр освіти, вона представлена і в тих цифрах і в тому рішенні, яке у нас є.

Наступне, це, дійсно, я тут хочу підтримати, і ми свою точку зору висловили через відповідне рішення, це бюджетна субвенція. Шановні колеги, ми не хочемо отримати таку ж ситуацію, яку ми отримали, коли ми проголосували за 32 68 у попередньому році, і після цього через незбалансувнаня місцевих бюджетів, ми отримали, що деякі ПТУ, та не деякі,  а дуже багато ПТУ просто залишилися без стипендій, без заробітної плати і без комунальних послуг. Якщо в цьому залишаться школи, то це буде, ну, я скажу так, крах соціальної політики, тому ми повинні прийняти дуже важливі рішення.

І я хочу звернути увагу, до нас приєднався заступник міністра фінансів Марченко Сергій Сергійович… (Шум у залі) Що? Дякую, перепрошую. Сергій Марченко – ну, так зазвичай звертаємося – від якого багато чого залежить. Тому у нас буде можливість у рамках дискусії якраз, щоб Міністерство фінансів мало можливість послухати все, що зараз буде сказано. Тому ми будемо  впливати на це, я скажу прямо, таким  чином, якщо ми не будемо  бачити, що це в сліпу  з січня буде розпочинатися ручне перерозподілення коштів  з того фонду, який ви назвали – стабілізаційного – 14,9 мільярда гривень, то ми  повинні розуміти, які території будуть його отримувати. Інакше просто голосувати не можна, бо  далі знову як через оті ручні постанови там, 99 мільйонів добавили ПТУ і так далі. Я не думаю, що  так можна вирішувати ці питання. Це повинно бути зрозуміло, розпочинаючи з січня, які території будуть ці речі отримувати.

Більше того, я хочу сказати, і звертаюся до міністра освіти, і звертаюсь до заступника міністра  фінансів, все-таки ідеологія повинна йти не з точки зору оптимізації, а з точки зору ідеології розвитку територій.

Тут багато директорів департаментів відповідних областей, і я звертаючись до вас, хочу   сказати, перше було слово, після цього гроші. Так і тут, ви повинні розуміти як ви бачите  розвиток цієї території, бо якщо  ви бачите розвиток території через там створення потужних комплексів, компаній і так далі, і в той же час закриваєте школи, то ви повинні розуміти, там нічого не буде,так. То, в першу чергу, якщо  у вас є стратегічне бачення як ви бачите розвиток території, то  зрозумієте потрібно закривати школу чи ні?  Там буде просто  фермерське господарство  чи як воно буде?

Наступне питання дуже важливе, яке задають дуже багато людей, це заробітна плата. Так, підвищення  33,5 відсотків про це сказав, і Президент  і Прем'єр-міністр. Але ми дійсно, дякуючи, і позиції Міністерства  освіти і  комітетам ми це питання даємо, але ми з повинні розуміти, що  за цим стоять не тільки викладачі ПТУ,  і коледжів, технікумів. Але ж і вирівнюється заробітна  плата викладачам  і вищих навчальних закладів. Це закладається такий момент, який… Ну ми ж для них тарифну сітку не змінюємо для викладачів.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Але вони все одно своїми тарифами розглянуть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все рівно, але  це буде викликати певний дисонанс. І ще хочу сказати по науці, от ще раз, ми прийняли закон так, 6 грудня 2015 року, чітко записано, що на наступний рік повинно бути 0,5 відсотки. Лілія Михайлівна сказала, що ми дійсно провели з Прем'єр-міністром України дуже важливу зустріч. Тому ми просимо в цій ситуації, якщо академія, Національна академія наук і галузеві академії наук, як було домовлено, представлять свою модель внутрішніх перетворень і розвитку Академії наук, в цьому випадку ми можемо зайняти спільну позицію МОН комітет академії для того, щоб академіям наук і для забезпечення фінансування науки було виділено дійсно згідно закону 0,5 відсотка від ВВП. Вот, це є дуже важливим і в контексті того, що будемо… Ну, я скажу так, що дуже важливо, щоб як можна скоріше було створене відповідний комітет науковий, який очолює Прем'єр-міністр для того, щоб воно сформувало положення про цей фонд, а після затвердження цього положення про фонд можна говорити про те, що був окремий рядок щодо фінансування грантового доступу вчених до відповідних коштів. Це є дуже важливим в умовах старіння Академії наук і в умовах того, щоб наші молоді вчені мали відповідне. Все інше в цифрах є.

Шановні колеги, є така пропозиція. Виступаючі до 3 хвилин, але головне, підтримує, не підтримує і, що хоче додати. Да, і зараз. Це виступаючі. А зараз, Сергій Михайлович, як ви, перший виступите або послухаєте… Вот, я думаю, так буде правильно, тому що, щоб це був вже виступ дуже конкретний.

Шановні колеги, не заперечуєте проти такого регламенту, по 3 хвилини? Але підтримую, не підтримую і, що хочу додати, підтримую, не підтримую, хочу додати. Все. Тоді розпочинаємо обговорення.

Я запрошую до слова… Я тоді не буду надавати слово Єрмольничу, да,  Роману Володимировичу? Сергій Михайлович?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді запрошую до слова Загороднього Анатолія Глібовича віце-президента Національної академії наук України, академіка НАН України. Будь ласка.

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Вельмишановна Лілія Михайлівна! Вельмишановний Олександр Володимирович! Бюджетний запит Національної академії наук на 2017 рік складав 3 мільярд 629 мільйонів гривень. Проте, нам в проекті бюджету ми маємо 2 мільярди 270 мільйонів гривень, що на 628 мільйонів менше наших мінімальних потрібних нам видатків. Ці кошти нам потрібні не просто для того, щоб їх проїдати, цілий комплекс робіт пов'язаний з розробками спрямованих на підвищення обороноздатності, безпеки держави, створення нових мономатеріалів, нанотехнологій, забезпечення енергоефективності, об'єднання енергетичних систем України з енергетичними системами Європейського Союзу і ще багато чого іншого. З цих 628 мільйонів ми просимо 442 мільйони заробітної плати і 84 мільйони на комунальні послуги, з них, зауважте, 35 мільйонів – лише на забезпечення функціонування ядерної установки "Джерело нейтронів", збудованої в Харкові на американські гроші, потрібно виконувати державну науково-технічну створення сенсорних наукоємних продуктів, забезпечення морських наукових експедицій. Ви знаєте, ми втратили дослідницький флот в Криму і тому зараз маємо відновлювати все це.

Маємо три нових об'єкти, які становлять національне надбання, маємо підтримати центри колективного користування, до речі, на нараді у Володимира Борисовича Гройсмана йшлося про те, що потрібно створювати центри колективного користування оснащені новітнім обладнанням для університетів, то такі центри, хочу сказати, в академії є і, до речі, ними послуговуються всі університети, які виявляють бажання, близько третини цього обладнання використовується університетами, і от для того, щоб їх підтримати, нам потрібно десь 30 мільйонів гривень, тому що це обладнання коштує мільярди, воно може простоювати із-за того, що немає коштів на те, щоб купити мінімально необхідні комплектувальні матеріали та витратні матеріали.

Отже, ми підтримуємо той проект рішення комітету і також просимо врахувати наші потреби, но про це вже йшлося, про лікарню для вчених, яка є невід'ємною частиною нашого комплексу, 48 мільйонів гривень. І ми підтримуємо той проект рішення, який запропонований, і я ще відразу хочу тоді сказати про нашу пропозицію до проекту бюджету, змін до Бюджетного кодексу, а саме: ми пропонуємо пункт 12 частини першої статті 2, де мова йде про бюджетні установи – це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені… і так далі, - ми пропонуємо, щоб після слів "органи місцевого самоврядування були також додані слова "Національна академія наук України та національні галузеві академії наук України". Це для нас дуже важливо було би мати таке доповнення в Бюджетному кодексі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Анатолій Глібович, у мене по ходу два питання. Перше питання: як враховані і будуть враховані пропозиції аудиту експертної групи Європейського Союзу? І друге: коли зможете дедлайн представити відповідну модель, про яку говорив Прем'єр-міністр України, для того щоб ми змогли зайняти спільну позицію щодо підвищення рівня фінансування науки в Україні?

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Олександр Володимирович, ну, остаточного варіанту звіту європейського аудиту ще немає. Тому тільки попередній варіант, ми над ним працюємо, і думаємо, що виправити, там не все є прийнятне для нас. Але очевидно, що ми зробимо все, щоб виконати ті вимоги, якщо вони знаходяться в межах нашої компетенції. Там були зауваження і щодо публікаційної активності, і щодо реформ в академії. Це буде робитися.

А щодо пропозицій відносно системи організації науки і реформування, то сьогодні в Міністерстві освіти і науки відбулася нарада під головуванням заступника міністра Максима Віталійовича Стріхи, де ми домовилися виробити спільну позицію. І ми подамо вчасно всі наші пропозиції. Є домовленість про те, що це буде узгоджений документ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це ж до прийняття бюджету буде, да?

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Що?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До прийняття бюджету?

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Ну, безумовно. Мова йде про те, щоб виконати, зробити це в ті терміни, які вимагає закон, тобто десь після 20-х чисел, я думаю, що цей документ з'явиться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Анатолій Глібович, для нас це є дуже важливим. Бо коли ми представляємо позицію після цього на експертних радах наших фракцій, ми представляємо в першу чергу, що ми також виконуємо, що це такий  був ……, на якому ми виконуємо також ті запити, які йдуть від відповідних експертів.

Я запрошую до слова  Романюка Сергія Михайловича,  заступника голови Центрального комітету Профспілки працівників освіти і науки України. Будь ласка.

 

РОМАНЮК С.М. Доброго дня, шановні колеги.  Зважаючи на відсутність намірів влади, знизити тарифи на комунальні послуги, запровадження яких  призвело  до значного зубожіння освітян, Профспілка представників освіти і науки України  наполягає на врахуванні таких пропозицій.

Розмір прожиткового мінімуму необхідно встановити в його фактичному, прорахованому Міністерством соціальної політики розмірі, тобто  не менше  3 тисяч гривень на місяць. Встановити відповідний розмір мінімальної заробітної плати. Встановити розмір першого тарифного розряду на рівні, що перевищує мінімальну заробітну плату. І платати заробітну плату, виходячи  з  цієї  розрахункової величині по всій  тарифній сітці.

Ми підтримуємо ідею, яку сьогодні озвучила Лілія Михайлівна, про підвищення вчителям  по тарифній  сітці на  дві щабельки посадових окладів. Ми все-таки наполягаємо, що ця позиція має бути поширена на всіх педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників. Таким чином ми наблизимо  виконання  норми Закону "Про освіту", зокрема статті 57, і це би відповідало нормам щойно підписаної з  Кабінетом Міністрів  Генеральної угоди.

Позиція профспілки полягає у тому, що ми категорично проти скорочення освітньої субвенції, яка закладена в цьому проекті державного бюджету  на  3 мільярди гривень.   Адже нам у цьому році освітньої субвенції не вистачає 3,7 мільярда, щоб закрити нормально рік. А також у нас буде ріст соціальних стандартів, про які сьогодні декларувалося. І я так розумію, Лілія Михайлівна  на одній з конференцій сказала, що нехватка коштів 4,5 мільярда гривень. У нас  точних даних немає, але ми наполягаємо також на тому, що освітню субвенцію потрібно хоча б не зменшувати. Ми просимо, щоб виокремили з  цих 14,9 мільярдів  гривень, що буде йти дотація на утримання закладів освіти і охорони здоров'я, конкретні кошти, які підуть на освіту. Охорону здоров'я – як хочете, а освіту, щоб було видно, що це за кошти, де вони йдуть і де їх потім шукати.

Ми виступаємо за те, щоб скасувати норми щодо обмеження розміру пенсій для  працюючих… для людей, які працюють. Ми наполягаємо на вилученні з прикінцевих та перехідних положень законів Бюджетного кодексу, законопроектів, норм, які не обмежують дії законів. У нас там зокрема в Бюджетному кодексі, в прикінцевих положеннях, пункт 26, там фактично переписані всі закони, де є які соціальні норми, і пишеться, що ці закони діють у нормах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Скажіть, будь ласка, за цей рік Кабінет Міністрів хоч одну норму визначив, як вона діє? Так ці закони діють чи не діють? Тобто ми сьогодні керівників підприємств наших освітянських ставимо, ну, у невизначеність. Вони не знають, так виконувати ці норми закону чи не виконувати? І якщо виконувати, то який пріоритет? Тобто закони або діють, або тоді їх відміняйте і їх взагалі немає.

Не може бути такого, щоб Кабмін там на свій розсуд по якихось статтях написав щось, по якихось не написав, а у мене немає досвіду, щоб щось десь писали.

Ми наполягаємо на тому, що в державному бюджеті має бути передбачена субвенція на підготовку робітничих кадрів. Сьогодні профтехосвіта, їм не вистачає один і три мільярда гривень. Сьогодні вже є заборгованість. І з цим потрібно щось робити.

Ми вимагаємо, щоб на підготовку кадрів вищими навчальними закладами І-ІV рівня акредитації фінансування було збільшено проти цьогорічного хоча би на 22 відсотки. Щоб ми забезпечили зростання цих соціальних стандартів. У нас на І-ІІ рівень акредитації зменшили на мільярд гривень або на 25 відсотків, на ІІІ-ІV зменшили на 1,8 мільярда. Про який ріст соціальних стандартів, за рахунок чого ми це будемо це робити?

Ми вимагаємо, щоб не допустити законодавчих змін до стипендіального забезпечення. Ми щойно прийняли Закон про вищу освіту. Ми ним всі так гордилися. Ми сьогодні пишемо, от, я зачитаю пункт: "Соціальні стипендії надаються студентам, курсантам вищих навчальних закладів, виходячи з рівня доходу сім'ї та успіхів у навчанні". Якщо успіхи у навчанні, то це соціальна стипендія, це академічна стипендія. Ми грішне з праведним переплели і називаємо це реформою. Такого бути не може!

Ми що, пенсіонеру, який не працював, не платимо пенсію, який колись не працював? Якщо студент не встигає, він відраховується. Якщо він встигаючий і потребує соціальної стипендії, йому її треба платити! Тому ми просимо, щоб всі стипендії, які сьогодні є передбачені в державному бюджеті, назвали академічними. І пояснюю чому. Сьогодні держава проводить політику децентралізації влади. Вона хоче наблизити послугу найближче до людини. А ми сьогодні з вищого навчального закладу забираємо стипендію, передаємо в Мінсоцполітики, йдіть шукайте ці собеси чи, де там будете ходити з бумажками, щоб отримати стипендію. То це ж протилежний шлях. Суспільство йде в одному напрямку, ми в плані стипендіального забезпечення йдемо в протилежному напрямку. Сьогодні самий прозорий розподіл стипендій у вищих навчальних закладах. Працює стипендіальні комісії, в яких є як представники адміністрацій вищих навчальних закладів, так і студентство. І там самий розподіл, прозорий, там немає корупції. Тому просимо на це звернути увагу.

І саме головне, мабуть, що потрібно сказати. Отакі непрофесійні дії, підходи, зокрема, з уряду. вони руйнують галузь освіти, вони в людей викликають до неї недовіру і ми можемо втрати цю галузь. Уже в цьому році ми в І-ІІ рівень акредитації, Лілія Михайлівна, якщо я не помиляюсь, не добрали 5 тисяч людей на бюджетне замовлення. По спеціалістам не добрали 3 з половиною тисячу людей. По бакалаврам не добрали 2 з половиною тисячі людей. Тобто в цілому ми сьогодні, держава виділила кошти, а мине змогли набрати 11 тисяч людей. Але ці люди, вони поїхали навчатися за кордон, вони сьогодні навчаються в Канаді, в Чехії, в Польщі і туди їдуть кращі, а що ж лишиться в нас, з ким будемо піднімати економіку. Тому давайте до освіти відноситесь бережно, освіта досить консервативна галузь і тут отаких непродуманих, різких кроків, тим паче, не фахівцями, тому що, я рахую, що Міністерство фінансів не є фахівцями в галузі освіти, здійснювати такі пропозиції. Тут ключовим має бути саме Міністерство освіти і науки України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Сергій Михайлович. Я думаю, що ваш виступ також буде пов'язаний з четвертим нашим питанням про модель вступної компанії. І якраз можна буде ці питання обговорювати, бо різні моделі приводять до різних результатів. Дякую.

Запрошую до слова Кринтовську Ольгу Петрівну першого заступника міністра соціальної політики України. Є?

 

СОПЕНКО Ю.С. Доброго дня. Ольга Петрівна просто зараз у відрядженні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді представтесь, будь ласка.

 

СОПЕНКО Ю.С. Сопенко Юлія Степанівна, заступник директора Фінансово-економічного департаменту Міністерства соціальної політики.

В цілому Міністерство соціальної політики підтримує проект Закону про Державний бюджет на 2017 рік. Просто хочеться зробити таке невеличке уточнення, що Мінсоцполітики пропонує у проекті державного бюджету залишити головним розпорядником коштів за бюджетною програмою щодо виплати соціальних стипендій студентам, курсантам вищих навчальних закладів Міністерству освіти і науки України, оскільки це дасть змогу сформувати певну відповідну нормативно-правову бачу і визначити конкретний обсяг коштів скільки необхідно для виплати соціальних стипендій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А у вас є модель? Ну от ви готуєтесь до того, що, наприклад, буде змінена модель? Проголосуємо, відповідно Бюджетний кодекс, бюджет і зміна законі, да, 5130. Питання до вас, чи ваше міністерство готове представити модель відповідну, да, як, яким чином, які категорії і по якому алгоритму, бо був протилежний виступ, що ми не наближуємо, навпаки, да, віддаляємо людей від отримання стипендій. Чи маєте ви таку модель, ваше міністерство?

 

СОПЕНКО Ю.С. Наразі це питання зараз обговорюється і, звичайно, воно буде опрацьовуватись разом з Міністерством освіти і науки, тому пропонуємо зараз поки залишити ці видатки за цим міністерством.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви розумієте, що народні депутати повинні голосувати? І я вам чесно скажу, я от особисто це заявляю, я більше не буду всліпу голосувати. тобто що це означає? Що якщо ми не будемо розуміти як, яким чином, за якими алгоритмами буде видаватися стипендія, то не можна голосувати, інакше ми будемо мати ту ситуацію, яку ми мали в січні. Тобто прийшли в місто, да, виступаємо перед людьми, а вони кажуть: "А що ви наробили?".

Тому ми дуже просимо якомога скоріше створити відповідні робочі групи для того, щоб була представлена відповідна модель і всі розуміли, що люди від того не втратять, а навпаки вони отримають можливість, да. Але як буде співпрацювати міністерство і його бренчі в областях з університетами, оце ми якраз хочемо зрозуміти. Дякую.

Я хочу надати слово Широкову Анатолію Івановичу, голові Центрального комітету профспілки працівників Національної академії наук України. Будь ласка.

 

ШИРОКОВ А.І. Дякую.

Шановні колеги, перифразуючи великого Шекспіра, відношення науки до проекту бюджету можна охарактеризувати наступним чином: "Нет повести печальнее на свете, чем повесть о "науке и бюджете". Два роки наука дискримінується, особливо в цьому році, і те, що нам, вибачте, кидають якусь кісточку там на 2017 рік, воно зовсім не стикується з чудовим, прийнятим у кінці минулого року Законом "Про наукову і науково-технічну діяльність". Куди ми крокуємо? До якого 2020 року, де виконання статей 36-ї щодо оплати праці науковців і 48-ї – гарантії фінансування наук, якщо в цьому році 0,18 на науку від ВВП,  то за проектом 0,16. Такими темпами, які відбуваються зараз, то ми взагалі через два роки не будемо мати Національної академії наук України в рік її історичного ювілею.

Те, про що казав Анатолій Глібович, мінімум і мініморум, що необхідно – 628 мільйонів, і там 442 мільйони – це на фонд зарплати, і це при тому, що лише за 9 місяців цього року НАН України вже скоротилася на 5 тисяч чоловік. То з чим ми підійдемо до сторічного ювілею? Знову будемо в 2017 році мати режим неповного робочого тижня, вимушені відпустки без заробітної  плати, одні уже не зможуть працювати в академії, інші  не захочуть працювати в такій науці і в такій країні. Ми також, і Прем'єр нам пообіцяв під час цієї наради, що поновлено  буде і залишено в складі НАН України лікарня для вчених. Ну, це – мінімум,  на що нам треба звернути увагу.

Я хочу звернути увагу також на дискримінацію у проекті змін до Бюджетного кодексу. Якщо у 26-му пункті "Прикінцевих та Перехідних положень" до… змін до Бюджетного  кодексу називаються окремі пункти окремих законів, то весь наш Закон, якщо ви дивилися про наукову та науково-технічну діяльність, потрапляє до ручного управління Кабінету Міністрів України. Ми вважаємо це абсолютно неприйнятним.

І щодо третього  закону – зміни до деяких законодавчих актів України. Я хочу сказати про те глобальне питання, яке стосується не лише освіти і науки. Це, як і попередній уряд Арсенія Петровича, і нинішній продовжує дискримінацію працюючих пенсіонерів, причому, не лише тих, яким пенсія встановлюється за окремими законами, а і тим, яким пенсія встановлюється на загальних підставах. Які є підстави встановлювати, ну, своєрідний податок у розмірі 15 відсотків? Ми вважаємо це абсолютно неприйнятним, і у такому вигляді його не можна прийняти.

І наостанок, всі розмови про необхідність реформування НАН України, інших академій з точки… з боку виконавчої влади зводяться до того, що, хлопці, скорочуйтесь, скорочуйтесь і знову скорочуйтесь. Але, вибачте, будь-яка нормальна реформа передбачає навпаки збільшення. Ви подивіться, як Аваков відстоює реформування поліції: значне є збільшення видатків на силовиків. То яку державу ми створюємо? Якщо брати Генпрокуратуру, СБУ, міліцію – я не беру святе – оборону, її гнобили і за часів Януковича, - але ці три відомства, то вони багатократно збільшили видатки порівняно з наукою. От яку державу ми з вами, шановні колеги, будуємо?

Дякую нашому комітету за його активну підтримку позиції і пропозицій науки, але в цілому Верховна Рада, ми бачимо, не спроможна відстояти інтереси науки, отже, майбутнього нашої держави. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Іванович.

Слово надається Ільченку Михайло Юхимовичу, голові Ради проректорів із наукової роботи вищих навчальних закладів України, проректору з наукової роботи Київського політехнічного інституту імені Сікорського. Будь ласка.

 

ІЛЬЧЕНКО М.Ю. Дякую.

Шановні учасники розширеного засідання, я маю привернути увагу до питання "наука в університетах". Наші пропозиції підготовлені Асоціацією ректорів технічних університетів нашої країни і Радою проректорів.

Про що йде мова? Я підтримую, як каже Олександр Володимирович, підтримую те, що в проекті рішення сьогоднішнього засідання передбачена добавка певна фінансування науки в університетах (плюс 89 з половиною мільйонів), і тому з'являється можливість не тільки профінансувати підвищення зарплати, але пропоную і інші напрямки врахувати, а саме: почати запровадження базового фінансування наукової діяльності в університетах. Новим законом це передбачено, і це треба розпочати уже в 2017 році.

Другий напрямок: оновлення науково-технічної бази наукових досліджень в університетах. Не починалась ця робота, також дальше рухатись так просто неможливо.

Третє: скасувати митні збори при ввезенні лабораторного обладнання для університетів за кордоном. Нам сьогодні легше здобути перемогу в конкурсі наукової ради НАТО, отримати вагомі проекти загальносвітові, чим вирішити питання ввезти це унікальне обладнання, а це на сьогодні  єдиний шлях підтримати університети обладнанням світового рівня.

Далі, інша пропозиція – кошти на стажування наукових і науково-педагогічних працівників, докторантів, аспірантів. Тут ми маємо конфлікт  нормативних документів. Документи про атестацію і присвоєння вчених  звань вимагають стажування. Постанова 65 забороняє такі відрядження.  Треба вирішити цю колізію і зняти її негайно, тому що майже припинилась підготовка  вчених з вченими званнями професори, доктори через саме цю причину.

Наступне питання.  Да, важко з  бюджетом державним, але ми все-таки вважаємо, що той так званий спеціальний фонд – це  ті  кошти, які заробляють університети, та і інші наукові установи, насамперед  Національна академія наук, галузеві академії наук. То ж сьогодні  зарегульованість, яка була, так вона і залишилась. Банківські рахунки абсолютно не вирішили проблему. Практично всі відмовляються їх відкривати, тому що залишається знову  частка Державного казначейства і  ефект  не досягнуто, тобто те, що ми самі заробляємо, не можемо правильно використати.

Наступне. Рекомендації   комітетських слухань, які  відбулись у нас  15 червня з розвитку інноваційної системи. На мій погляд, це дуже вдалий документ ці рекомендації – виважений, грамотний, позитивний.  Пора його імплементувати в дію. Що саме я пропоную? Пропонуємо, уже  в 17-му році, це очевидно в законах, які треба доопрацьовувати, надати бюджетним установам право отримувати дивіденди від діяльності наукових  парків, господарських товариств, створених для комерціалізації наукових досліджень і досягнень наукових установ.  Далі,  надати  вищим навчальним  закладам  і науковим установам право самостійно вирішувати питання оренди приміщень для стартапів та інших наукових інноваційних структур. Це теж необхідно. Немає бюджету – будемо самі заробляти. Але зробіть прийнятні умови для роботи цих структур. І знову-таки тут Постанова 65 забороняє створення нових структурних підрозділів бюджетних установ. Лілія Михайлівна, ви якось говорили, що наче вона вже і відмінена, але ми бачимо, що в повному обсязі – ні. Тому дуже велике прохання все-таки ще раз на її подивитись. І ті пункти, які гальмують розвиток науки, ліквідувати.

Ну, і ще до блоку співпраці науки і інноваційно-орієнтованого бізнесу. Сутужно з бюджетом, важко і з спецфондом. То давайте зацікавлювати весь інноваційно-орієнтований бізнес для підтримки науки. Є певний досвід, але законодавчо ми даємо пропозиції, як це треба активізувати в наступному році.

Підтримую, Олександре Володимировичу, тематику наступних парламентських слухань саме під кутом виконання уже прийнятих законів. І нічого більше не треба. От, те, що ми прийняли, давайте будемо виконувати. Дякую за увагу. І прошу врахувати, що запропоновано, при доопрацюванні і сьогоднішнього рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Юхимовичу.

Сергій Михайлович, ще раз звертаємося до Міністерства фінансів. Дайте більше свободи. Ви ж тримаєте за руки університети, їх ініціативу. Вони мають можливість створювати стартапи, створювати інтелектуальну власність, брати її на баланс, отримувати від цього дивіденди, створювати разом з компаніями спільні підприємства. Оце дасть розвиток і дасть диверсифікацію надходжень в університети! Нема цього.

 

МАРЧЕНКО С.М. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

МАРЧЕНКО С.М. Олександр Володимирович, просто в статусі бюджетної установи будь-яка самостійність, вона регулюється Бюджетним кодексом. Тому, якщо вони змінять організаційно-правову форму, вони можуть використовувати ці кошти, які вони заробили, на самостійний розвиток.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Михайлович, це зрозуміло.

 

МАРЧЕНКО С.М. Це стосується всіх бюджетних установ. І університетів в тому числі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це зрозуміло. Але зараз ми маємо, так, слухайте, з цього боку так. А з іншого боку, тоді дайте 7 відсотків.

 

МАРЧЕНКО С.М. Приймайте рішення щодо переходу в іншу організаційно-правову форму. Нема до нас питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, добре. Це окремо 16 листопада буде обговорюватись питання щодо моделі фінансування освіти. Я думаю, якраз ці питання ми можемо обговорити і прийняти відповідні моделі. Добре.

Я хочу надати слово Тихому Володимиру Павловичу, віце-президенту Національної академії правових наук України, академіку України, будь ласка, Володимире Павловичу.

 

ТИХИЙ В.П. Дякую вам.

Шановний Олександре Володимировичу! За усталеною практикою Верховної Ради України та для забезпечення гендерної політики, прошу вас надати слово академіку Національної академії правових наук, доктору юридичних наук з фінансового права, директору Науково-дослідницького  інституту інтелектуальної власності Олені Павлівні Орлюк. Членів комітету прошу підтримати і  присутніх, прошу підтримати. 

 

ОРЛЮК О.П. Якщо можна. Шановні панове, якщо ви дозволите, Олександр Володимирович, шановний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До трьох хвилин, добре.

 

ОРЛЮК О.П. Ми підтримуємо позицію. Ми підтримуємо позицію рішення, що відображені, що сьогодні пропонуються комітетом, ми надавали свої пропозиції щодо законопроектів 5131 вони відображені тут в проекті рішення комітету. Ми також наголошуємо про несприйнятність того, що пункт 26 "Перехідних положень" Бюджетного кодексу вилучає низку чинних законів і відводиться до компетенції Кабінету Міністрів, що не є сприйнятним з позиції прав регулювання. Ми звертаємо увагу і підтримуючи позицію інших галузевих наук в частині проекту Закону про Державний бюджет на те, що Академія наук правових як і іншим академіям не вистачає коштів на мінімальне фінансування те, що ми сьогодні  маємо… мінімальне фінансування, цифра становить 50 мільйонів, нам поки по проекту пропонується 31,84 мільйони гривень. Я хочу звернути увагу, що  в цю цифру вкладаються і кошти, які академія заробляє безпосередньо, тобто це спеціальний фонд кошторису, який ми витрачаємо на комунальні платежі. І хочу сказати, що академія провела реформування уже  протягом цього року, ми працюємо в межах нових положень визначених Законом про науку і  науково-технічну діяльність. Інша справа, що  цей закон фактично не працює в зв'язку з тим, що  він і до поки нормально не імплементований. І всі ці позиції, які мали бути, підзаконні акти, які  мали бути прийняті вони на даний  момент відсутні, в зв'язку  з чим та по всій  системі науки  не лише по правовій, у нас великі проблеми з набором аспірантів на майбутній рік. Щонайменше, по Академії правових наук скорочення фінансування по цьому напряму буде на 65 відсотків, оскільки до  наукових закладів аспірантів, до них, до набору  виставляються ті ж вимоги, що і до найвищих навчальних закладів.

При цьому всьому ми повністю… ми реорганізацію провели, в нас зменшення на 22 відсотки. Ті заходи, які ми у своїй діяльності розробляємо, це те, що ми стаємо зараз на… що називається, "на острие ножа". Реформа судова, реформа просуальна, реформа децентралізації, реформа безпеки, національної безпеки, зокрема, інформаційної безпеки, реформа інтелектуальна повністю забезпечується в межах академії наших заходів. І тому ми вважаємо за потрібне, аби було забезпечене мінімальне фінансування Академії наук, оскільки іноземні проекти, спільні науково-освітні центри по наших провідних університетах українських, спільні магістерські програми з європейськими центрами і з європейськими університетами – все це в нас є, і ми це розвиваємо. Ми вважаємо, що нам просто потрібно, аби ми отримували те мінімальне фінансування, яке ми зможемо достойно потім брати участь у всіх грантах, оскільки ми знаємо, що ми це можемо зробити.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я запрошую до слова Бабіча Анатолія Валерійовича, директора департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації.

 

БАБІЧ А.В. Доброго дня, шановні учасники засідання! Харківська область, в цілому підтримує проект бюджету на 2017 рік. Разом з тим, хотів би звернути увагу, і, напевно, це буде питання до Міністерства фінансів, України, щодо виявлювального коефіцієнту, який був запропонований цього року щодо видатків на освітню субвенцію. Так Харківська область, ніхто не знає, через що, мінус 291 мільйон освітньої субвенції. Тоб

то, це заробітна плата нашим педагогічним працівникам. За нашими розрахунками разом з департаментом фінансів на сьогодні по 2017 рік у нас не вистачає 800 мільйонів гривень на виплату заробітної плати  педагогічним працівникам. Якщо  на початок цього року у нас було на забезпеченні  150 мільйонів, ми 80 змогли своїм ресурсом покрити, 75 залишається, до кінця року у нас не вистачає, то наступного року 800 мільйонів, це, вибачте, забагато для Харківської області. І чому саме у Харківській області зняли ці кошти, також ми розібратися не можемо. Тому прошу, якщо можливо, звернути увагу.

Друге питання, якщо можливо, це питання щодо все ж таки коефіцієнту на наші інтернатні заклади. Харківська область має розгалужену мережу інтернатних закладів, всі типи, всі варіанти є, 30 відсотків учнів, це учні з інших областей України. В тому числі найбільший коефіцієнт, який був раніше, ще не зрячі, глухі діти, чотири у нас таких заклади інтернатних. Вважається на те, що обласний бюджет сьогодні не в змозі утримувати всі ці навчальні заклади. Тому ми будемо змушені, вибачте, або відмовляти сусіднім областям, а у нас з восьми областей України навчаються діти, або шукати додатковий резерв, тому питання для нас це є нагальне, тому прошу, якщо можливо звернути увагу.

Не побачили ми в проекті Закону про бюджет зміни тарифних розрядів директорів навчальних закладів, в тому числі професійно-технічних навчальних закладів. На нашу думку, після введення закону учителя загальноосвітніх дисциплін в ПTУ будуть мати вищі тарифні розряди, ніж директори ПTУ, що теж є питання, на нашу думку. Лілія Михайлівна, да, якщо можна. Ну це основні питання.

Ще, якщо можна. Додаткова дотація, яка дається, 800 мільйонів гривень. Спасибі, але все ж таки я хотів би підтримати, що по можливості розділити її між освітою і охороною здоров'я, тому що за рахунок цієї дотації повинні ще фінансуватися державні навчальні заклади, які передані на фінансування з місцевих бюджетів, у нас є три такі. В 2015 році цей перелік йшов додатком до державного бюджету, то по можливості, якщо це можливо, зробити і в цьому бюджеті на 17-й рік додаток, де буде вказаний перелік державних закладів, які передані нам на фінансування. Щоб не вийшло так, що наші депутати проголосують, наприклад, 100 відсотків на охорону здоров'я, а освіта залишиться і навіть ті державні, які ми зобов'язані фінансувати, у нас не буде ресурсу на фінансування.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам.

Ну це ще раз питання до балансу і в тому числі того фонду стабілізаційного, Сергій Михайлович, про який йшла мова.

Я хочу надати слово Полторацькому Олексію Володимировичу директору Департаменту науки і освіти Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

 

ПОЛТОРАЦЬКИЙ О.В. Шановні народні депутати,  пані міністр, більш компетентно я запрошую директора Департаменту фінансів Дніпропетровської облдержадміністрації з цього питання, якщо ви не заперечуєте. Я потім додам суто  освітні  такі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це два виступаючих від Дніпропетровська?

 

ПОЛТОРАЦЬКИЙ О.В. Так, ми в двох приїхали на цю нараду, бо є  системні  питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Тільки регламент, добре, щоб всі встигли. У нас ще народні депутати тут налаштовані на виступи. Будь ласка.

 

ШЕБЕКО Т.І. Лілія Михайлівна у своєму виступі вона обозначила  ті проблеми, які дійсно і наша область ставить.  Я хочу сказати, що минулі роки завжди область додатково виділяла з місцевих бюджетів понад освітню субвенцію. І в 16-му році це майже 30 відсотків, для нас це майже 800 мільйонів гривень. Але те, що ми побачили в проекті бюджету, воно нас більше турбує, що воно дуже нерівномірно між містами і районами розподіляється. Оскільки до розрахунку, розрахунку проектних показників враховано було, дані надавалися в червні місяці стосовно  фонду  оплати працівників, і можливості у місцевих бюджетів неоднакові, саме тому і престижність різна, і допомога матеріальна виплачується не в однакому розмірі. І крім того, мали можливість збільшити фонд оплати лише  за підсумками  першого півріччя і навіть за підсумками  9 будуть збільшувати. І саме тому, коли ми проаналізували середню зарплату на одного педпрацівника в місяць по містах і районах, то у нас коливання від  3 тисяч до 6,5, навіть по одній громаді у нас  7 тисяч є. Ну,  3 тисячі, навіть  з урахуванням  цієї додаткової дотації, яка надається, буде важко вирішити питання щодо  підвищення такої заробітної плати.

І стосовно додаткової дотації, яка передбачається у державному бюджеті для надання місцевим бюджетам. Вона  зараз визначається в проекті  в обласному бюджеті і по бюджетах районів. Наша пропозиція цю суму залишити в обласному бюджеті, тому що  стаття  115  Бюджетного кодексу вона говорить, що контроль щодо дотримання бюджетного законодавства бюджетами міст обласного  підпорядкування, районами  і бюджетами ОТГ покладено на обласні державні адміністрації. Саме це дасть можливість при розподілу враховувати, яким ресурсом располагает кожен із місцевих бюджетів. А дійсно, ну, не можу не сказати, що впровадження бюджетної децентралізації з 2015 року надало місцевим бюджетам додатковий ресурс. Але хотілось, щоб цей ресурс, коли передається нам, або ПТУ без ресурсу, або недостатньо на освітню і медичну субвенцію, то, звичайно, це, ну, декілька погіршує ці результати впровадження бюджетної децентралізації. Я дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.

 

_______________. І ще одна хвилина. Хвилина, одна хвилина. Я підтримую колегу з Харківської області. У нас також дуже розгалужена мережа спеціальних навчальних закладів. І дітей хворих менше не стає з кожним роком. Дуже потрібно врахувати потреби на їх утримання цілодобове і на спеціальну освіту.

І хочу звернутися до Комітету Верховної Ради. Прохання якось вплинути на пришвидшення голосування по законах основних, базових про освіту, про профтехосвіту. Бо депутати місцевих рад, які визначають регіональне замовлення, зараз ультимативно вимагають від нас нормативні визначення регіонального замовлення і всіх інших визначень, від яких залежить голосування по місцевих бюджетах, по утриманню профтехосвіти і всіх інших питань. Тому прохання ці закони підтримати. Це дуже важливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завтра розглядаємо.

 

_______________. Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Я запрошую до слова Калушку Володимира Павловича, голову Тернопільської обласної ради директорів.

 

КАЛУШКА В.П. Дякую. Шановний Олександр Володимирович, шановна Лілія Михайлівна! Зупинюсь тільки на проекті Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (реєстрація 5130). Особливо в пункті 26, де написано, що вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, до 1 серпня 2017 року які не отримали ліцензію на підготовку освітнього ступеня "Бакалавр", будуть віднесені до системи професійно-технічної освіти.

З цим, ну, не можна ніяк погоджуватись. Наш аналіз, наша співпраця, наші багаточисельні засідання в комітетах, в обласних радах привели до постанови Верховної Ради номер 1493 від 7 вересня  2016 року, де прописано: "Що технікуми і коледжі – окрема  ланка освіти", регламентується… буде регламентуватися  спеціальним Законом про вищу професійну освіту і функціонування  технікумів і коледжів у системі вищої освіти буде регламентуватися  спеціальним законом – Законом про вищу освіту.

Тому вас дуже прошу, що цю постанову, яку зареєстрували буквально недавно, 7 вересня, її треба… до неї треба прислухатися, її треба виконати думаю, бо це є багаторічна праця, яка ну, скажімо, привели до  хорошої, нормальної постанови, яка не  приведе до зникнення, до руйнування  техніків і коледжів, як цінної ланки освіти… цінної ланки освіти в галузі освіти

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще раз  нагадайте, про яку постанову йде мова?

 

КАЛУШКА В.П. Від 7 вересня 2016 року Постанова Верховної Ради номер 1493/8  схвалення Рекомендацій парламентських слухань: "Професійна освіта як складова забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу України". Це ми  вже все   визначилися – наші багаторічні дебати. Тому дуже просимо, що  в законі, законопроекті 5130 особливо той пункт чи абзац, 26 пункт останній абзац  треба його вилучати і туди на заміну прописати до введення Закону про вищу професійну освіту залишити діяльність і  регламентацію діяльності техніків і коледжів у вищій освіті. Теж саме і правила прийому зараз правила прийому у  вищі навчальні заклади…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте це наступне питання, добре по правилам вступу.

 

КАЛУШКА В.П. Та я не знаю чи дадуть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дадуть.

 

КАЛУШКА В.П. Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто хочу сказати зараз у нас конструкція, яка? Якщо ми домовляємось і приймаємо закон базовий про освіту. Після цього два спеціальних закони йдуть, Ліля Михайлівна про це сказала, про базову профтехосвіту і  вищу…

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. … про професійну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про професійну, добре… тут також є проблеми дефініцій. Добре про базову профосвіту і вищу, і тоді стикуються ці закони і ці питання будуть узгоджені.

 

КАЛУШКА В.П. Тому десь зараз констатувати, що хтось виконає  бакалаврські програми і буде переведений у вищу освіту, зі всіх коледжів це є  1-2 відсотки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Все. Дякуємо.

Я запрошую до слова Булгакова Валерія Андрійовича, Київський коледж будівництва, архітектури та дизайну. Будь ласка.

 

БУЛГАКОВ В.А.  Шановний головуючий, шановна Лілія Михайлівна!  Сьогодні ми шукаємо кошти на освіту. Розглядаючи питання комунальні послуги, особливо проживання у гуртожитку, тільки нашому навчальному закладу, щоб закрити цей навчальний рік, потрібно 182 тисячі. На мою думку, треба переглянути оплату за гуртожиток і оплату комунальних послуг – розділити.

Друге питання: де можна  найти кошти?  Умови прийому для  ІІІ-IV рівня і подивитися по тих балам, якщо  раніше було  124, зараз – 100, то єсть гребемо  все, що можна загребти. І навіщо таких готовити спеціалістів для академічних, коли  можна  готовити  професійного бакалавра і він більше потрібен виробництву.

Сьогодні  стоїть таке дуже складне питання, і Лілія  Михайлівна сказала: от хто не пройде ліцензування, значить він не залишається у вищій освіті. А чи потрібно зараз готовити таку  велику кількість академічної освіти? Візьміть показники Європи, там близько може 30 відсотків академічних, а остальна – професійна освіта. І я погоджуюся з вами, Лілія Михайлівна, що нам потрібно більше приділити професійній освіті. Виробництво зараз потребує спеціалістів, їх нехватка, а особливо у будівельній галузі. Може хто-то і не виконав державне замовлення, ми маємо контингент 1672 студента, із них 1600 дев'ятикласників, остальні  десятикласники. Про що це говорить?  Якщо вони закінчать наш навчальний заклад, вони ідуть на другий курс  в університет. Таким  чином  ми  розгружаємо  і державний бюджет  і не потрібно  знову говорити про те ЗНО, і не потрібно додаткові кошти.

Через те, Лілія Михайлівна, я вас би просив би, у нас робоча група відпрацювала концепції, хотіли з вами зустрітися, щоб ще раз переглянути питання щодо підготовки професійного бакалавра. Він потрібен виробництву, це буде більш дешевше і це буде тільки корисно державі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Я запрошую до слова Козьменчука Володимира Ярославовича начальника відділу освіти Косівської районної державної адміністрації. Будь ласка. 

 

КОЗЬМЕНЧУК В.Я. Дякую.

Шановний Олександре Володимировичу! Шановна Лілія Михайлівна! Я ще раз хочу подякувати за можливість висвітлити відношення до бюджетних процесів, що стосується саме загальносередньої освіти від вчителів, керівників навчальних закладів, громадської організації "Гуцульська освітянська рада", яка об'єднує 8 районів карпатського регіону - Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей.

Ми всіляко поділяємо думку висловлену пані міністром при презентації проекту "Нова українська школа" про те, що реалізація проекту можлива тільки за умови відповідного фінансування галузі та відповідної мотивації тодішніх працівників та всіх, хто буде його реалізовувати. Тому буквально зупинюся тільки на тих моментах, які викликають занепокоєння або нерозуміння серед тодішньої громадськості.

Перше. Все-таки наболіло розподіл освітянської субвенції. Розподіл освітянської субвенції і додаткової дотації з державного бюджету на утримання установ якимось чином повинен бути відрегульований на рівні міністерства чи Кабінету Міністрів в тому плані, що по різних районах у нас є випадки, коли освітня субвенція, вона в достатній кількості забезпечує умови виплати заробітної плати. В той же час видатки на утримання установ є незабезпеченими, щоб можна було якось диверсифікувати джерела фінансування одного і других витрат.

Друга проблема. Проблема все-таки наболіла, фінансування навчально-виховних комплексів. Значить, Івано-Франківська область велику мала проблему з вирішенням питання збільшення охоплення дошкіллям наших діточок.

Значить, знайшли вихід, школи у нас малокомплектні, дозволяють, їхні потужності, створення навчально-виховні комплекси. Значить 154 комплекси на даний час дуже суттєво підняли відсоток охоплення дітей дошкільною освітою. Однак заборона практично фінансування їх з освітньої субвенції (діюча постанова № 6 від 14 січня 2015 року) вона практично десь і викликає соціальне занепокоєння як серед педагогічної громадськості, так і, можливо, може призвести до закриття цих установ, що викличе, звичайно, соціальне занепокоєння в суспільстві.

Третє питання. Несхвальним сприймається все-таки підвищення на два тарифні розряди посадових окладів, заробітної плати тільки педагогічних працівників, мається на увазі вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Не можуть зрозуміти все-таки педагоги, це і тренери дитячо-юнацьких спортивних шкіл, це і керівники гуртків позашкільних установ, вихователі дошкільних навчальних закладів, чим менш важливим і менш потрібним є їхня педагогічна праця.

Рано чи пізно, звичайно, що ми обов'язково дійдемо до того, що витрати на фінансування загальноосвітніх навчальних закладів повинні би базуватися не від кількості учнів, тому що всі учні мають право на якісну освіту – і ті, які живуть у великих містах, і, які живуть у гірських  населених пунктах,  – тому, думаю, що до держава рано чи пізно буде багатшою, і видатки повинні формуватися з розрахунку кількості класів, класів-комплектів.

І на завершення, щоби все-таки більш на практиці можна було оцінити самий процес реформування освітньої галузі в умовах гірських малокомплектних шкіл, а також накреслити полегшуючі шляхи  фінансування їх, запрошую Комітет з питань освіти і науки Верховної Ради провести виїзне засідання на базі наших гірських районів, зокрема, Косівського мого, що дасть можливість більш практично оцінити підняті сьогодні проблеми. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Шановні колеги, зараз я хочу надати слово…

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Можна я відреагую?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Шановні колеги, це була принципова позиція Міністерства освіти, що це мають бути не тільки вчителі, а всі педагогічні  працівники. Але на вчителів виділяються кошти в освітній субвенції, тому що вони працюють в загальноосвітніх навчальних закладах, які безпосередньо фінансуються за рахунок освітньої субвенції і тому там закладено додатково 4,5 мільярди гривень на просування по тарифному, ну, по тарифній сітці.

Натомість, дошкільники, позашкільники фінансуються з місцевих бюджетів, вони теж є педагогічними працівниками, але це буде забезпечуватись за рахунок місцевих бюджетів. І за нашими підрахунками це орієнтовно на таке збільшення до двох мільярдів гривень йде на дошкільників і позашкільників.

Тому у постанові по єдиній тарифній сітці буде всі педагогічні працівники, які фінансувалися між 8 і 10 тарифним розрядом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Слово надається заступнику міністра фінансів Сергій Михайловичу Марченко. Будь ласка.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Олександр Володимирович. Дякую за запрошення в черговий раз присутнім бути на комітеті поважного. Звичайно, за останній час, а ми багато чого переосмислили, зрозуміли, з повагою ставимося до всіх наданих рекомендацій, в тому числі і вашого комітету. Просто я хочу, щоб ви зрозуміли нашу позицію як Міністерства фінансів. Ми готові розглядати будь-які пропозиції, якщо вони входять в баланс. Якщо у нас немає балансу, це значить, що у нас немає бюджету. Тому от ви бачите бюджет Міністерства освіти на наступний рік, ви можете в рамках комітету давати пропозиції бюджетному комітету і вже потім бюджетний комітет в висновки включає і ці пропозиції можуть бути підтримані Верховною Радою, і ми їх будемо розглядати вже тоді як уряд…

Тому в даному випадку я можу тільки сказати, що будь-які пропозиції конструктивні, які покращать бюджет, вони будуть нами сприйняті і ми готові до співпраці. Але знову ж таки ключове слово для нас, для Міністерства фінансів - це баланс, нам потрібно вийти на баланс. І тому будь-які додаткові, видаткові повноваження, вони мають бути підкріплені додатковим ресурсом. Це я просто для того, щоб, ну, ми розуміли в рамках чого ми працюємо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це проблема… Баланс – це, в першу чергу, проблема…

 

МАРЧЕНКО С.М. Мінфіну?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Це, в першу чергу, проблема того, що ми хочемо. Ми можемо, наприклад, в рамках балансу забрати у освіти і дати МВС., наприклад. Можемо забрати у МВС і віддати Міністерству освіти. Баланс – це, в першу чергу те, що хоче суспільство, те, що вирівнює ситуацію. На мій погляд, зараз ми розуміємо, що відбулося два роки тому, і ми вочевидь пішли, народні депутати, голосували за те, щоб в першу чергу забезпечити кордон України. І це було зрозуміло, і 10 мільярдів доларів фактично через держбюджет були виділенні на те, щоб відбудувати нашу армію, відбудувати нашу безпеку, Службу безпеки і так далі. Пішли на те, щоб провести відповідну  реформу в  Нацполіції, для того щоб наші поліцейські отримали до 10 тисяч гривень і так далі. Так? Але, ми розуміємо, що так довго продовжуватися не може. Це вже не піар, не політика, не якісь заяви, я просто хочу  сказати, Сергій Михайлович! Другий кордон і самий головний кордон проходить тут – в мізках людей, це інформаційний кордон. І його будує вчитель, простий вчитель будує, розпочинаючи з дошкільної початкової освіти, і те, що він закладає, ми бачимо сьогодні в Луганську, в Донецьку і в Криму.  Отримали – забрали Крим, за… без вистрілу чому?  Тому що попрацювали там так, що ми не мали там ні вчителя, не мали ні ідеології і так далі.

Тобто пройшло два роки. Все. Давайте вирівнювати баланс. Може забрити 5, 6 мільярдів від силових блоків і віддати їх освіті, бо це укріплює соборність і єдність України.  То ми за баланс, ми це розуміємо, що якщо ми щось  вимагаємо за розумним, як-то кажуть сенсом, то це  ненормально. Але ті  пропозиції, які ми сьогодні маємо, то ми розуміємо, що якщо ми просимо, наприклад, для Національної академії меднаук України, то в першу чергу чим підтримується та медицина в нашій країні, в першу чергу роботою наших вчених, які мають дуже потужні розробки.

Але, Сергій Михайлович, я хочу сказати, що коли тут провели виставку. Лілія Михайлівно, ви ж не були? Ви бачили – слухайте! – дуже потужні розробки, наприклад, коли наші прибори не канадські, не ізраїльські, приборами можна робити операції і витягувати осколки, да. Так це ж робота Національної академії меднаук України. Допоможіть створювати стартап, приводьте, будь ласка, внутрішнього інвестора для того, щоб мати диверсифікацію по академіям наук і так далі.

Сергій Михайлович, ви праві. Це баланс, а це – баланс домовленостей. Тому ми дякуємо, що ви знайшли можливість прийти до нас, послухати і зрозуміти, що якщо ми не будемо вирівнювати баланс за рахунок додаткових коштів в Міністерство освіти, академіям наук, школам, ПТУ і так далі, ми будимо мати катастрофічні наслідки. Страна буде мати розлом, а не як-то кажуть, єднання. Тому погоджуюся з тим, що інфляція нам не потрібна за рахунок друкування коштів, це є баланс. Ми просимо вас зрозуміти і переглянути балансові речі. От і все. На мій погляд, наприклад, 42 мільярди для МВС і 41 мільярд субвенції освіти, ну, на мій погляд, це баланс, але це баланс, ну, розуміємо який.

 Тому, Сергій Михайлович, ми просто просимо вас, у нас будуть відповідні рішення – ви бачите, що це спільна позиція з профільним міністерством – подивіться, подумайте, це в першу чергу безпековий фактор для всіх нас.  От і все.

Сергій Михайлович, якщо ви сказали, я хочу розпочати дискусію, надати слово народним депутатам України. Якщо не проти, я розпочну, щоб  гендерний баланс у нас підтримувався. Ірина Мирославівна Констанкевич. Я сподіваюся, що завтра  ми проголосуємо. Ірина Мирославівна, вийде у нас комітет Лілії Михайлівни і хоч якось гендерний баланс будемо дотримуватися.

 Ірина Мирославівно, будь ласка.

 

КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Я хочу подякувати, Олександре Володимировичу, вам за слово. Шановна Лілія Михайлівна, шановні присутні, справді, ті проблеми, які сьогодні обговорюються, вони вкрай важливі. І я в доповнення того, що звучало і від регіонів, і від профільних галузей наших, і наукових освітніх хочу додати, оскільки я новообраний депутат  і я, напевно, найближче до реалії життя, я дуже багато спілкуюся на місцях, і ті проблеми, які ви зараз узагальнюєте, я би хотіла озвучити, що зараз відбувається внизу, зокрема. Якщо говорити про середню освіту, то це найбільш гостро, на мій погляд, стоїть питання початкової освіти в малокомплектних школах і хронічне недофінансування середньої освіти приводить до того на місцях, що шукаються якісь оптимальні, гібридні  форми навчання. Йдеться про індивідуальну форму навчання, і це призводить до того, що впровадження такої форми навчання,  коли є школи, є класи, але  забороняється, власне, проводити це навчання в класах, де менше 5 дітей, до того, що ми по суті в початковій школі виховуємо невідомо вже якихось потенційних, інтелектуальних або інвалідів, або ще когось. Це є по селах у великій кількості шкіл.

Друга проблема, яка постала зовсім недавно, це те, що недофінансовуються знову ж таки школи, скорочення кухарів і технічних працівників. І тому діти уже в школах не харчуються – початкова школа. Знову, тобто на наступний рік,  на 17-й рік ми матимемо і таку проблему.  Отже, початкова школа, малочисельна школа, гостро дуже стоїть в регіонах і, зокрема, на Волині.

Далі я хотіла б наголосити на проблемі профтехучилищ. Я солідарна з цим, і ми можемо сконстатувати ту ситуацію, що на Волині як регіоні, де переважно аграрна і немає великої промисловості, немає фінансування, передача на місцевий рівень може створити соціальну нестабільність і гострий такий  соціальний клімат.

Оскільки я представляю ще й університетську освіту, вищу школу, то нас тривожить та ситуація, що, найперше, підвищення зарплати стосувалося працівників школи, тобто педагогічних працівників, але не зачепило науково-педагогічних і наукових. І я вважаю, що це теж вибірковий принцип. І я розумію, що в час такої складної ситуації в нашій країні, в час, коли  у нас війна на сході, але все ж таки ми повинні  думати і про ту категорію людей, яка так само працює, інтелектуально працює і забезпечує інтелектуальну сферу нашого життя в державі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Да, будь ласка. Міністр освіти Лілія Михайлівна Гриневич.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я хочу відреагувати. У нас справді проблема там, де немає мінімальної кількості учнів у класі і перше, що я хочу сказати і звернутися при нагоді до тут присутніх директорів департаменту, немає жодних перешкод, щоби ці діти, які вважаються на індивідуальному навчанні, приходили на навчання в школу. Це штучно абсолютно перешкоди на місцях. І ми дали роз'яснення з Міністерства освіти листом спеціально і, зокрема, в ті території, про які ви говорите, тому що ми співпрацюємо з іншими, зі Степаном Гузем, народним депутатом. Це раз.

Але  в новому проекті Закону про освіту, який буде розглядатися, ми там передбачили таку форму як "школа одного вчителя", і там ми зможемо вирішити це питання.

Тепер з приводу підвищення заробітних плат. Справа в тому, що для всіх бюджетників будуть зростати заробітна плата відповідно до зростання мінімальної заробітної плати, і це буде стосуватися так само і працівників  вищої школи, науково-педагогічних працівників і наукових. Таке зростання заробітної плати буде, наскільки відсотків, уточніть, будь ласка? Поможіть мені, Сергію Михайловичу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Михайлович.

 

МАРЧЕНКО С.М. (Не чути)

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Прошу. По єдиній тарифній сітці через зростання базового окладу там двічі чи тричі впродовж року.

 

_______________. Двічі.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Двічі – профспілка знає.

 

МАРЧЕНКО С.М. Мінімальна заробітна плата на 12 відсотків.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Це буде орієнтовно на 10 відсотків. Чому, я хочу повторити, чому саме для вчителів. Тому що там була реальна дірка, не може вчитель найдосвідченіший, з найбільшим досвідом і високою кваліфікацією мати на два тарифні розряди менше, ніж молодий викладач, який щойно прийшов в університет. Тобто це було низьке позиціонування вчителя. Звичайно, я була б щаслива, якби ми мали спроможність просунути всіх педагогічних і науково-педагогічних працівників на два тарифні розряди, але зараз ми повинні зробити хоча б один реальний крок. Але підвищення буде стосуватися в якійсь мірі усіх бюджетників.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую до слова народного депутата України Олександра Олександровича Марченка.

Сергій Михайлович, я прошу вас ще…

 

МАРЧЕНКО О.О. Доброго дня шановний Олександр Володимирович, шановна Лілія Михайлівна. Я  розділяю стурбованість керівників навчальних закладів І і ІІ рівня акредитації. Лілія Михайлівна, відбулися парламентські слухання, ми брали як депутати зобов'язання відпрацювати Закон про вищу професійну освіту і той пункт в Бюджетному кодексі, його треба все таки відкорегувати, усунути для того, щоб… ну, ми подали вже вам редакцію  документа і обов'язково, щоб не допустити сьогодні такої непростої, непростій ситуації, якісь соціальні потрясіння з цими навчальними закладами. Я вважаю, що ми тут домовилися, провели дуже-дуже багато роботи. Ваша згода – і ми готові депутати підтримати цей законопроект.  Буду проводити роботу  сам особисто.

І Сергій Михайлович уже пішов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, не пішов. Ще буде одне питання.

 

МАРЧЕНКО О.О. Однофамілець, майже родич. Сергій Михайлович, я десь менше розділяю ваш оптимізм по наповненню місцевого бюджету. Що я про це хочу прокоментувати? Ситуація у мене, наприклад, дома, коли до цих пір не закуплені книжки, відсутні. Кожен учень отримав, четвертий учень  отримав в повному об'єму книжки. Це є неправильно. Напевно, там є суб'єктивні причини. Я, Сергій Михайлович, попросив би, щоб ви все-таки товариству довели, як збільшується бюджет місцевий в зв'язку з централізацією, хто, де на цій теми спекулює. Чому? Тому що, я вважаю, проблематика така є, яка є сьогодні, Лілія Михайлівна, і це, напевно, робота і нас депутатів, і вас. Не може сьогодні монополіст комунальним освітнім закладам на 1 тисячу гривень збільшити-таки ціну на газ. Автоматично це привело… підвищення цін на всі комунальні послуги. І у мене прохання було б, що, Сергій Михайлович, що ви, що Лілія Михайлівна, це питання треба якось  вияснити: не можна так  з бюджетною установою просто дерти гроші.

Турбує питання, напевно, всіх навчальних закладів. В цьому році відбулася велика міграція наших випускників за кордон. Сергій Михайлович, коли ви говорили про баланс у військовій Україні, от баланс головний – коли у нас скоро не буде захисників, які виїдуть на навчання, не буде платників податків, і не буде тих людей, які обробляють. Я прошу звернути увагу і  відгукуватися на пропозиції Міністерства освіти в першу чергу.

Лілія Михайлівно, є, напевно, проблема сьогодні і вона виникає в зв'язку з тим, що не прийнятий Закон про професійну освіту, не прийнятий Закон про вищу професійну освіту. Це проблема відчуження майна даної  категорії навчальних закладів. Треба вводити терміново мораторій на будь-яке відчуження земельних ділянок, на будь-яке відчуження майна, щоб цього не відбулося.

Підтримаю пропозицію, Сергій Михайлович, це невеликі гроші, щоби з працюючих пенсіонерів-освітян зняти той податок. Так трапилося, що в освіті працюють досвідчені  люди, старші люди, і для того, щоб не загубити освітню школу в навчальних закладах всіх рівнів, треба зняти цей податок, цих 15 відсотків. Це стабілізує роботу людей і впевнений, Лілія Михайлівна, що ті  люди, які залишаться, молоді, яка в цьому році що-то не дуже швидко йшла учителювати в школи. Є проблема. Відсутній конкурс. Було б бажано, щоб наполягало міністерство, депутати підтримали і ми цей податок з працівників пенсіонерів освіти зняли. Дякую за  увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Олександр Олександрович.

 Сергій Михайлович повинен іти на нараду з Прем'єр-міністром України. Я перед тим хочу ще задати тоді дуже важливе питання, оскільки воно не було розглянуто у вашому виступі. Завтра ми будемо голосувати дуже важливий для всіх нас базовий Закон про освіту. Є дуже важливим перегляд Міністерством освіти і науки України фінансового забезпечення цього  закону.  Ви також змінюєте, Міністерство фінансів, свою позицію щодо можливості або неможливості фінансування реалізації цього важливого закону України для розвитку?

 

МАРЧЕНКО С.М Позиція Міністерства фінансів залишається незмінною: будь-які норми галузевих законів, які передбачають фіксацію бюджетного фінансування, нами підтримані не будуть і не можуть. Це стосується не тільки Закону про освіту, це стосується інших законів, в яких передбачені певні відсотки валового внутрішнього продукту, доходів, видатків і так далі. Всі ці норми мають бути регульовані бюджетним законодавством.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Михайлович, добре. А якщо ми так, ми завтра, наприклад, приймаємо в першому читанні, Міністерство фінансів готово долучитися для того, щоби знайти відповідний компроміс між першим, другим читанням для того, щоб…

 

МАРЧЕНКО С.М. Так, звичайно, ми готові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякуємо за вашу позицію.

Шановні колеги, якщо немає питань до заступника міністра фінансів, ви бачили – от така позиція, як вона є, – є наша позиція, думаю, ми спільно будемо працювати для того, щоби  розблокувати ці процеси. Дякуємо.

Я хочу надати слово народному депутату України Тарасу Дмитровичу Креміню. Будь ласка. 

 

КРЕМІНЬ Т.Д.  Шановні колеги, безсумнівно, ц нас наступає той час, коли ми мали би оголосити в Україні рік не тільки школи, не тільки учителя, але і роком України в Україні. Бо насправді у наших дискусіях з Міністерством фінансів та іншими галузевими міністерствами ми доходимо до того, що ми стоїмо постійно з простягнутою рукою, и щось обіцяємо у своїх реформах і, на превеликий жаль, не завжди політики зможуть довести проанонсоване до свого логічного завершення. Але я все-таки думаю, що у нас власне зараз є той історичний шанс максимально консолідувати свої можливості як Верховної Ради України, як нашого міністерства у тому, щоби все-таки 2017 рік, крім проанонсованого збільшення заробітних плат він все-таки став показовим і для поліпшення умов у наших школах, у створенні необхідних умов для  вступу наших абітурієнтів, для збільшення престижу вищих навчальних закладів України, що в загальній сукупності дозволить нам повернути, на жаль, частково втрачені позиції.

Разом із тим, у 17-му році окрім річниці створення… не створення, а окрім річниці української революції 17-го року ми фактично для себе повинні закласти підвалини того, в який спосіб нам готуватися до ювілею Національної академії наук України, і дуже не хотілося б, щоб наступного року, коли ми будемо розглядати проект бюджету на 18-й рік, ми знову ж таки вдавалися до сумної статистики про кількість втрат, про кількість науковців, які, на превеликий жаль, пішли із своєї роботи, і про ті втрачені можливості, які ми не зможемо з тією ж інтенсивністю наздогнати.

Я абсолютно поділяю ті пропозиції, які були вже висловлені Міністерством освіти і науки і, власне, Лілією Михайлівною стосовно тих обсягів фінансування. Я прекрасно розумію балансову важливість Міністерства фінансів, але, в  той же час, я думаю, що у нас ще є час до моменту прийняття бюджету на наступний рік і голосування за Бюджетний кодекс України активно попрацювати і з профільними комітетами, і з відповідними облдержадміністраціями, і відповідними органами місцевого самоврядування.

Але я хотів би звернути увагу на декілька таких важливих речей, які для мене в окремих виступах здалися досить показовими. По-перше, хотів би  звернути увагу на ті заклади, які знаходяться у високогірній місцевості. які не є стандартними для нашої системи освіти, які, крім всього іншого, потребують додаткової уваги, а значить – фінансування, а значить – і допомоги з боку органів місцевого самоврядування і відповідно Міністерства фінансів.

Окрім всього іншого, не менш важливої уваги ми повинні були приділити увагу і закладам освіти, які знаходяться у прифронтовій смузі. Минулого тижня у нас відбулося виїзне засідання нашого комітету під головуванням Олександра Співаковського у місті Старобільськ, де, на превеликий жаль, оптимізм є, але його постійно треба підтримувати. Ви знаєте, що позавчора була обстріляна мар'їнська школа, де 150 учнів і там продовжується навчально-виховний процес. Ми  прекрасно знаємо, що не є безмежними місцеві бюджети і без повного і адекватного осмислення того, що освітня субвенція повинна мати єдину методику, відповідно до якої відповідно обраховувати її розподіл серед місцевих громад, це очевидний факт.

Ще не менш важливим фактором, я думаю, є і те, що разом із створенням опорних закладів і децентралізацію системи освіти ми не повинні забувати, що і створення об'єднаних територіальних громад не в усіх випадках приносить позитивні зрушення, і відповідно синхронізація повинна, звісно, відбуватися.

І на завершення скажу, що система освіти – це не тільки Міністерство освіти і науки, але і ті міністерства, які повинні допомагати збільшенню статусу науково-педагогічного, педагогічного і наукового працівника. Тому, коли ми говоримо про освітянина, це не тільки той, у кого збільшена зарплата, це той освітянин, який, маючи статус вимушеного переселенця, має житло і в нього є можливості для проживання.  Це і. звичайно, і ті діти, які  потребують нашої відповідної мови, коли вони сьогодні хотіли б мати збільшені можливості і ресурси.

Ну, і звичайно, я хотів би, користуючись нагодою, що тут є представники органів місцевого самоврядування, але здебільшого від адміністрацій, все-таки  публічно звернутися до голів обласних рад з тим, щоби відбувся прозорий процес формування обласних бюджетів і бюджетів об'єднаних територіальних громад на 2017 рік. І щоб ті ініціативи, які вони будуть розглядати в частині створення необхідних умов для закладів освіти, вони були підтримані колегами-депутатами. Ми повинні переламати ситуацію в частині фінансового забезпечення системи освіти, ми повинні дотриматись свого слова в частині проанонсованих реформ і зробити все необхідне для того, щоби 2017 рік він все-таки став переломним для системи освіти, і тому буду просити вашої підтримки.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Дмитровичу. Я думаю, що ту позицію щодо звернення до обласних рад і місцевих рад щодо, в першу чергу  фінансування освіти, я думаю, що це абсолютно нормально і  від комітету, я думаю, це в рішення ми повинні записати. Дякую, Тарас Дмитрович.

Володимир Михайлович Литвин, народний депутат України.

 

ЛИТВИН В.М. Шановні колеги, я думаю, тут на перший погляд оці валові показники, про які ми говорили, вони начебто непогано сприймаються. Ситуація начебто не погіршується, за деякими показниками покращується. Разом з тим,  нам варто було б вести розмову, коли б ми розклали… Я не заважаю вам? Я, може, почекаю, коли ви там наговоритесь.

Разом з тим, нам варто було б вести розмову на прикладі кожної конкретної особи і як вона себе почуватиме – учитель, студент  - і що він отримуватиме для того, щоб бути більш переконливими. Я думаю, що практично всі ми до Дня працівників освіти побували в колективах, я цілий тиждень у сільських школах, деякі з них нагадують мені ще ту школу, коли я ходив до  неї, ви ж розумієте, з 63-го року починаючи. Утім, у сільській місцевості, немає куди піти, ви знаєте. От якщо ми будемо оптимізувати і дальше школи, постане проблема взагалі про існування поселення. Але не про це йде мова.

Я вам скажу так відверто, у мене складається враження, шановні колеги, що ще мине трошки часу, можливо, при розгляді бюджету, що сектор безпеки і оборони також буде передано на місцеві бюджети. Скажуть, там колосальні кошти, нема куди дівати. І всі цю мантру повторюють і  ніхто не хоче сказати реально, які це кошти, ну 42 мільярди, ми це вже чули, да? Реально які це кошти, який рівень інфляції і що покладено на місцеві бюджети.

І другий момент. Треба подивитися конкретно на райони. Якщо райони є стабільно депресивні, про які кошти, про які доходи можна говорити, коли на них вішають тепер утримання допоміжного, я буду вживати цей термін, персоналу не тільки у секторі освіти, але й охорони здоров'я. Так тоді треба було б порахувати все і передбачити, можливо, дотацію вирівнювання для таких територій. Я ще раз хочу сказати, там, де розташовані військові частини, там місцеві органи  влади, вибачте мені на слові, в повидлі, вони не знають, куди гроші дівати, тому що ПДФО, відрахування йдуть. Приклад – це місто Новоград-Волинський, де одні військові, ви знаєте. Бригада, полк і інші окремі військові частини, але ці люди живуть у районах довколишніх, користуються соціальною сферою цих районів, а гроші йдуть не там, де вони проживають, а там, де здійснюються видатки. Тому я просив би, щоб ми, очевидно, ви погодитеся, якось говорили про реальні речі. Я це адресую до уряду, я не адресую до вас, ви це добре знаєте.

Ще один момент. Завтра, очевидно, Верховна Рада буде голосувати величезну суму на підтримку сектору безпеки і оборони. Армію я розумію, але там деякі структури, які говорять про те, що ми готуємося до міфічних можливих виступів, про які так багато говорять, людей, які невдоволені будуть тарифами. ми ж будуємо поліцейську державу. Але попробуй ти сказати, що давайте подивимося реально, можливо треба дати інститутам Академії медичних наук – зразу будеш агентом Москви.

А от я звертаюсь до вас, і ви це добре знаєте, жінка, простий приклад, 63 року народження, негайно треба поміняти мітральний клапан (прізвище з етичних міркувань я не називаю) і таких тисячі, сотні.  80 тисяч гривень операція. Яка різниця між тими, хто там на сході убиває наших громадян, за великим рахунком, і тут, коли вбивають людину – свідомо – вона знає, що вона приречена умерти. А ми говоримо знову ж таки про загальні речі. І я не бачу, що є бажання вирівняти цю ситуацію.

Постає питання: ми говоримо про 2017 рік, а як завершити 2016 рік? Університет Шевченка – 42 мільйони, не останній університет, зарплата і стипендія. Сьогодні в районах немає чим заплатити вчителям і на медицину, я не кажу про підвищену зарплату державних службовців, тому що це знову ж  кинули на місцеві… фактично кинули на місцеві бюджети. Або, кажуть, скорочуйте людей, або шукайте інші резерви.

Наступне питання. Я так розумію, що підвищення заробітної плати вчителям, ну, і заодно, будемо говорить, медикам. Спочатку говорили тисячу триста, зараз – від вісімсот до тисячу триста. Але я так розумію, Лілія Михайлівна, що це буде підв'язано під сертифікацію. Я читаю інтерв'ю. А потім питаю просте питання, з якого моменту буде прийнято рішення про підвищення заробітної плати? З 1 грудня 2017-го чи з 1 січня 2017-го? Сама звістка про те, що це буде, вона трохи людей обнадіяла, вселила якусь певну підтримку.

Але зараз виникає проблема. Тим більше, що політики борються, хто перший цю ідею запропонував. Я їм кажу, що це міністерства ідея. Кажуть, ні, там фракції на себе перетягують і таке інше. І в цьому зв'язку постає питання, а що нам робити з Законом про освіту? Приймати його чи не приймати? Якщо ми його приймемо, то чи не очікує доля Закону про вищу освіту і Закону про наукову і науково-технічну діяльність?

Я пропонував, сьогодні ми з Олександром Володимировичем говорили. Я кажу, давайте ми приймемо його з однією умовою. Що до другого читання ми його будемо вносити на розгляд за умови, що норма зараз буде проголосована у першому читанні 7 відсотків ВВП і залишиться незмінною. От тоді є сенс над цим законом працювати. В іншому випадку ми втрачаємо просто сенс. Ми дискридитувати будемо власне те рішення, яке ми, яке ми приймаємо.

Я так розумію, що буде під питанням по три мінімальних заробітних плати для вчителів теж. Можливо, я помиляюсь, але я так розумію, що зараз можливостей також не буде. Нам треба чітко сказати тоді вчителям, що їх буде реально, реально очікувати. Тим більше, що вони є лідерами громадської думки. Від них буде багато залежати, наскільки ми будемо стабільно, у цих складних умовах, стабільно будемо мати ситуацію в країні.

Ну і ще один момент. За великим рахунком, щоб ми не говорили по ПТУ, але по суті справи ми, думаю, будемо їх втрачати, виходячи із  тої ситуації. Але наскільки я можу розуміти, я боюсь, що я помиляюся, що раніше позиція наша полягала в тому: здобуття робітничої професії –  місцевий бюджет, здобуття повної середньої освіти – це бюджет державний. Але зараз пропонується у відповідності до підпорядкування. Я читаю: освітня субвенція в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти у професійно-технічних навчальних закладах призначається місцевому бюджету, за рахунок видатків якого утримується відповідний навчальний заклад. Чи не призведе це до того, що потім скажуть, якщо він там на обласному рівні, то хай утримується на обласному і таке інше.

 

_______________. (Не чути)

 

ЛИВИН В.М  То буде  100 процентів, да?

 

_______________. (Не чути)

 

ЛИТВИН В.М. Ну тоді я це застереження знімаю, залишається  лише одне застереження, яке ми в принципі, мені здавалось, його погодили  відносно навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації.  Давайте ми  збережемо цю нашу домовленість, що їхня діяльність буде регулюватися окремим законом, не зведемо  їх до рівня, яку  я дуже поважаю, професійно-технічної освіти.

І останнє. Вибачте, що так довго говорив.  Я гаряче підтримую проект рішення нашого комітету. Дай Боже, щоб його прочитали і бодай частково врахували, я вже не говорю про академічну науку, я не кажу вже про фінансування  Академії медичних наук. В принципі мені бачиться, що у нас  розуміння  необхідності вирішення  їх проблем є. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Михайловичу.

Лілія Михайлівна, будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я повинна відповісти на питання, які поставив Володимир Михайлович. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!  Перше. Коли почнеться просування по тарифній сітці? Ми заклали кошти в освітню субвенцію, це з січня місяця. Для цього має бути ухвалений Закон про бюджет, тоді робиться постанова Кабміну по Єдиній тарифній сітці, зміни до постанови, де ми просуваємо всіх педагогічних працівників, які фінансували з 8-го по 12-й тарифний розряд на позиціонування з 10-го по 14-й. І таким чином це планується, тобто Закон про бюджет, тоді постанова.

Далі, з приводу сертифікації. Це не пов'язано з сертифікацією. Сертифікація, пропонується добровільна сертифікація, пропонується в проекті Закону "Про освіту" і ті, хто пройшли зовнішню добровільну сертифікацію, мають отримати додаткові 20 відсотків надбавки. Сертифікація, це дуже не проста справа, такий механізм сертифікації, щоб запропонувати, його спочатку потрібно розробити, це так, як з ЗНО, плюс внутрішнє оцінювання для учителів.

У зв'язку з тим наступний рік, це буде розробка такої сертифікації і оці надбавки нові 20 відсотків після сертифікації, вони вже будуть в бюджеті наступного року.

З приводу трьох мінімальних заробітних плат. Зрозуміло, що це не буде в наступний рік і це відображено в "Прикінцевих положеннях", що ми будемо досягати цього рівня поступово. Більше того, ми як Міністерство освіти готові долучитися до опрацювання між першим і другим читанням, тому що там є ціла низка вже змін в "Перехідних положеннях". Наприклад, попередньо, коли міністерство і Кабмін вносили цей законопроект, я ще головувала в комітеті і ми говорили, що неможливо запровадити старшу профільну школу вже з 18-го – 19-го навчального року, старшу трирічну. І в принципі зараз міністерство теж вже стоїть на таких позиціях, і тому у нас запровадження тільки 1 класу з 18-го – 19-го року, бо це треба підготовка вчителів, підручників, змісту освіти, а оцей 12-й рік навчання, який тягне додаткові гроші, буде аж в 29-му  –  30-му навчальному році.

Тому якщо розкласти все це, як воно послідовно відбувається, тоді це є поступовий нормальний перехід. Проблема ось в чому, мене дуже     збентежило те,  що якщо ми зараз поставимо передумову, якщо немає наступного року 7 відсотків ВВП для освіти – ми не голосуємо  закон, тому що в законі, і я думаю тут присутні освітяни знають, є дуже багато корисних норм, які не коштують грошей. А які розв'язують руки і  ми можемо через те, що  бюджет не може  дати зараз цих сім відсотків зупинити знову цей  закон. Тобто я б дуже хотіла, щоб було 7 відсотків ВВП. Але якщо в цьому бюджеті наступного року це  неможливо, а зараз доповідаю, по тому що планується по оцінках видатків державного бюджету і місцевих бюджетах орієнтовна цифра 5,5 відсотка ВВП.

Тому у мене є  прохання не… щоб не зовсім так ультимативно ставити питання, тому  що в законі насправді є дуже багато корисних положень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Михайлівна…

 

ЛИТВИН В.М. Тоді пропозиція… дозвольте питання.

Давайте запишемо в "Прикінцевих положеннях" етапи введення цієї норми і час введення цієї норми, але зафіксуємо. Я розумію, що на наступний рік  бюджет важко, що змінити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Змінювати.

 

ЛИТВИН В.М. І другий  момент. Я просив би, щоб сказали всім  і мені, і всім нашим колегам, що  жодним чином оцих 30 відсотків на підвищення заробітної плати не буде підв'язано до ідеї майбутньої сертифікації. Оскільки такі побоювання існують особливо серед  педагогічних  колективів, які не сприймають або, точніше кажучи, побоюються самого слова "сертифікація".

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Сертифікація  може вступити в дію тільки після того, коли буде прийнято закон, будуть зміни в бюджеті на кошти на сертифікацію, зроблені відповідні  всі урядові постанови про положення  про сертифікацію, і раніше 2018 року, під це будуть додаткові кошти, це додаткова 20-відсоткова надбавка.

 

_______________. Вона добровільна.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Крім того, вона ще добровільна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Михайловичу, ще раз, шановні колеги, ще раз…

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я хочу… останнє речення, колеги. Сертифікат, ідея сертифікації полягає у просуванні реформи компетентнісного навчання. Ми хочемо цією сертифікацією, тому вона добровільна, виявити тих учителів, які володіють цими методиками, можуть ділитися ними і за це отримувати надбавку 20 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я просто звертаю… Лілія Михайлівна, оскільки виникло питання щодо семи відсотків, я просто хочу сказати, що мені дуже не хочеться, щоб закон, прогресивний закон, який ми будемо приймати завтра у першому читанні, мав такі ж наслідки, як Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність". Ми приймаємо сучасний закон, а після цього ми маємо ще більше погіршення ситуації з фінансуванням науки. От про що йде мова, щоб народні депутати, які будуть голосувати, були свідомі тієї відповідальності, що вони голосують не просто за текст закону, вони голосують за результат того закону, який вони приймають. Оце є дуже важливим для розуміння того, що буде відбуватися.

Тому перше читання тут, питань, як  то кажуть, нема, все інше ми повинні так відпрацювати, щоб всім було зрозуміло, що це все буде забезпечено.

Шановні колеги, я хочу надати слово народному депутату України Поплавському Михайлу Михайловичу. Будь ласка. (Шум у залі) По цьому питанню.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Ну, ми вже обговорили, я думаю, ви бачите ситуацію, яка склалася. Я хочу сказати, що завтра Верховна Рада у першому читанні, я думаю, підтримає. По-перше, це, як каже Парубій, у Верховній Раді  є ще потенціал по освіті. І думаю, що завтра у першому читанні прийме.

Але те, що от деякі побажання, які були, їх треба підтримати, щоб поетапно до …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А по бюджету ви погоджуєтеся з трьома питаннями?

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М.  З трьома питаннями я підтримую. Так що ми, дивіться, уже ми сьогодні засиділися дуже довго. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тоді я звертаюсь до вчених комітету, народних депутатів України проголосувати по першому питанню.

Хто "за"? Проти, утримався? Рішення прийнято.

По  другому питанню, хто – "за"? А там перше – це  бюджет, друге – Бюджетний кодекс, і третє – це по законам. Там по …

Хто по другому рішенню, хто – "за"? "Проти", "утримався"? Рішення прийнято одноголосно. І по третьому питанню хто – "за"? Володимир Михайлович, ви – "за"? А там рішення…  Ні? По третьому, добре.

 

ЛИТВИН В.М. 85 відсотків працюючими науково-педагогічним…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ітак по третьому питанню голосуємо, кожний  свідомий того, чого він голосує. Хто – "за" по третьому питанню? Хто – "проти"? "Утримався"? Рішення прийнято: 3-1. Я перепрошую

Шановні колеги, шановні колеги! Будь ласка, послухайте дуже уважно, наступне питання стосується абсолютно всіх: від тієї моделі, яку ми обираємо, формуючи управління людським капіталом в цілому по Україні, залежить і питання і ПТУ, і технікумів, коледжів, вищої освіти і так далі. Це рішення, які мають свої наслідки. Тому у нас четверте питання – про стан підготовки умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України у 17-му році. По цьому питанню доповідає, Лілія Михайлівна, ви? 

 

ГРИНЕВИЧ Л.М.  Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністр освіти і науки України Лілія Михайлівна Гриневич, будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги, я хочу поінформувати, що у нас зараз відбувається робота інтенсивна робочої групи, яка створює умови прийому   до вищих навчальних закладів. Відповідно до статті 44 Закону України "Про вищу освіту" прийом здійснюється на конкурсній основі відповідно до умов прийому, які мають бути оприлюднені на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки не пізніше 15 жовтня. Отже, у нас уже відбулося за участю Ради ректорів попереднє вступне обговорення результатів цієї вступної кампанії і за рішенням Рада ректорів запропонувала нам учасників робочої групи, ми також долучили пропозиції від комітету тих людей, які були теж включені до складу робочої групи. Ця робоча група повинна представити до 7 жовтня Міністерству освіти і науки свій проект умов прийому і ми цей проект умов прийому представимо і обговоримо на великому розширеному засіданні Ради ректорів 9 жовтня у п'ятницю, ми всіх бажаючих запрошуємо туди на обговорення цього проекту. Тобто самого проекту ще немає, і тому ми зверталися до Комітету з питань освіти і науки: якщо можливо, перенести це обговорення. Тому що, що означає: ми оприлюднюємо ці умови прийому, але вони будуть оприлюднені зразу 9 числа, можливо, зробити ще одне обговорення, крім 9-го, додаткове обговорення в комітеті, ми підемо назустріч, але специфічно, детально по цих умовах прийому.

Тому я пропоную все-таки це питання сьогодні тільки побіжно. Робота відбувається, в п'ятницю запрошуємо всіх на розширене засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Михайлівна, дякую. Хвилиночку. Лілія Михайлівна, я просто своє особисте зауваження. Я хочу сказати, що нас попередньо нікого від комітету не включили. По-друге, після мого другого звернення я запропонував, наскільки я пам'ятаю, Панич і ще одну людину від комітету. Вас, так? Наскільки я пам'ятаю, і там було сказано, що, ну, ми вас вже включати не будемо, можете просто приймати участь в роботі.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я перепрошую, я підписувала Наказ про цю групу, і спеціально поцікавилася в Олега Ігоровича Шарова, і бачила прізвище і Панич. Тобто люди, які були подані, вони є в робочій групі. Олеже Ігоровичу, будь ласка, або підтвердіть, або спростуйте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лідія Степанівна, так це? Чи я помиляюся? Лідія Степанівна, до вас звертаюся. Так коли вас включили? Ви ж мені сказали, що другий лист потрібно підписати, оскільки вас не включили туди. Після листа включили? Добре. Ну, добре, це компроміс.

Я надаю слово Михайлу Михайловичу Поплавському, народному депутату України.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Ні, ну, я не буду багато говорити. Турбулентність вступної кампанії 2016 року всі відчули, низку серйозних прорахунків. Тут є об'єктивні і суб'єктивні причини: нова команда уходила, тобто стара уходила, нова не прийшла. І такий був хаос, і це всі відчули у вищих навчальних закладах.

Я думаю, що потрібно відпрацювати з урахуванням специфіки і медичних вузів, і мистецьких вузів і так дальше, сісти відпрацювати тут уже спокійно, як пропонує міністр Лілія Михайлівна відпрацювати і тут оперативно подивитися, щоб це було, щоб абітурієнт був в зоні комфорту, батьки були в зоні комфорту і вузи були в зоні комфорту. Сьогодні, ви розумієте, я не хочу зараз тут масу недоліків, які були в цій вступній компанії, в ручному режимі все робилося і бюджетне фінансування, і багато недобору, недобір, який пройшов бюджетний, особливо регіональні вузи, особливо регіональні вузи. І ми просто всі тупо віддали бюджетні місця, відрапортували, тому що ми не виконали те, що це були, повинно Міністерство освіти і науки. Оце моя така позиція в цих питаннях. Якщо хтось, керівник розробки правил прийому, то повинен я хоч знати, хто такий, щоб до когось можна звертатися? Хто самий головний тут в Міністерстві освіти? Я до сих пір не можу сказати. Хто керівник…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шаров Олег Ігорович, наскільки я знаю.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Так, дозвольте…

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Ні. Скажіть…

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. … Я можу відповісти на запитання.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. … хто керівник робочої групи в Міністерстві освіти і науки? Ми не можемо знати, дайти цю людину, щоб подивитися, хто це такий.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Можна я відповім, Михайло Михайлович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович, зараз, міністр відповість.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Шановний Михайло Михайловичу, у нас є керівник Департаменту вищої освіти, він керівник робочої групи Олег Ігорович Шаров. Він є тут присутній і ми ласкаво вас запрошуємо надати ваші зауваження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег, покажіться, будь ласка. Михайло Михайлович, будь ласка, подивіться.

 

ШАРОВ О.І. (Не чути) І в мене ще Володимир Анатолійович Бобров проректор з науково-педагогічної роботи… (не чути)

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Так.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. У мене є пропозиція. Будь ласка, щоб члени комітету також прийняли участь і разом на комітеті, разом з міністерством ми обговорили і прийняли зважені, збалансовані рішення.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Ми запрошуємо, народні депутати можуть входити в будь-яку робочу групу і ніхто не може їм заборонити прийти працювати, ми будемо пишатися тим, що ви долучитесь до нас.

А, крім того ж, дуже запрошуємо в п'ятницю на розширене засідання Ради ректорів, яке буде присвячене саме умовам прийому.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Коли?

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. В п'ятницю о которій годині, Олеже Ігоровичу?

 

ШАРОВ О.І. О 13-й годині.  

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. О 13-й годині.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Для мене незрозуміло, чому начальник департаменту – голова комісії. Повинен, як мінімум, перший заступник міністра освіти і науки.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Це не… це робоча група, вони…

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Ну, я, наприклад, так вважаю.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. … вони випрацюють пропозиції. Перший заступник міністра Володимир Віталійович Ковтунець, який зараз знаходиться на засіданні бюджетного комітету, також курує це питання, він за це відповідальний. Але він не може бути присутній під час цілої роботи робочої групи. А Олег Ігорович присутній постійно і пише… ну, руками…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Михайлівна, я розумію хвилювання Михайла Михайловича і своє хвилювання. Я хочу сказати, що… Шановні колеги, ну… Шановні колеги, я просто хочу… Лілія Михайлівна, ми побічно зараз йдемо. Я бачу все, що зараз відбувається у Фейсбуці, обговорення цього питання. Розумієте, що відбулось: раніше за цю модель, яка, на мій погляд, була дуже невдалою і привела до дуже великих дисбалансів, очолювала перший заступник міністра Інна Романівна Совсун, і фактично цю роботу курував Олег Ігорович Шаров. При всій повазі до нього, я, ну так розумію, ця модель, яка була представлена, і зараз керівником цієї групи є Олег Ігорович Шаров, який, власне кажучи, підтримує таку ж саму ідеологію. Розумієте? Це буде призводити, ну, я скажу так: якщо ця модель буде і знову працювати, це буде призводити до відповідних конфліктів між групою народних депутатів і тією моделлю, яка там буде існувати. Я не думаю, що це гарно для того, щоб ми мали якісь збалансовані позиції.

Тому Михайло Михайлович задав нормальне питання. Може, була б можливість призначити першого заступника міністра Ковтунця Володимира Віталійовича, який якраз не приймав участь в розробці тієї моделі, який має інший погляд на це, і ми мали би збалансовану модель? От і все.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Прошу вирішити це питання. Я сьогодні повернуся в міністерство, підпишу зміни до наказу – і керівником групи буде Ковтунець. Добре?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О! Лілія Михайлівна, дякуємо вам. Це дуже приємна сьогодні новина.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. До речі, я хочу сказати, це багато ректорів звернулися до мене, що ми понизили рівень цієї робочої групи. Якщо Совсун була керівником в попередній, а зараз понизили рівень: начальник департаменту. Але він із старої команди, і ті підходи, які є, я бачу, вже там закладені. І це тоді Шаров же її розробляв теж. І те, що турбулентність відчули всі вузи, - це теж сьогодні є питання. Треба подумати, подумати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович…

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Дайте мені сказати, я вас прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, нема проблем.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Будь ласка, не перебивайте. Я хочу сказати, давайте, абсолютно тут нема що ділити. Тут треба сісти, обговорити і разом рухатися. Щоб і батьки були в зоні комфорту, абітурієнти і міністерство, і комітет, якось ми виглядали. А то, десь  тишком-нишком, ніхто нічого не знає. А ми тоді узнаємо вже!

Я пропоную, оце, Лілія Михайлівна, я вам дякую, що перший заступник міністра освіти і науки буде головою робочої групи, нова людина. Я готовий, ось члени комітету, ми подивимося. Може, може, там все правильно? Да, може, там все правильно. Але для приличия.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович, все? Шановні колеги! Так, будь ласка, два виступи. Будь ласка.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Хвилиночку дайте, я завершу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Михайло Михайлович Поплавский, будь ласка.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. І ми сьогоднішньою вступною кампанією сьогодні довели до того, що фактично 10 процентів випускників шкіл сьогодні в Європі вчаться. Сьогодні просто виклик зробили. Все робимо для того, щоб діти сюди не пішли, починають ускладнювати. Що ви ускладнюєте? Сьогодні я, я був в університеті у Варшаві. 70 процентів українських студентів! Тільки 30 – поляків! І причому оплачують повністю, Євросоюз оплачує їм стипенії! То скажіть, де їм буде краще вчитися?

Лілія Михайлівна знає цю проблему. Сьогодні Західна Україна, хвилиночку, польські автобуси зайшли, всіх записали заяви і вони вже вчаться, я вам можу це привести статистику, абсолютно без ЗНО, без нічого, ще й Євросоюз платить їм стипендії! Це є проблема? Є проблема. А ми починаємо ускладнювати. Що ви ускладнюєте? Нічого не треба ускладнювати, треба упростити для абітурієнтів.

А то кричать за корупцію. Корупція починається за міністерства.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не надо!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Михайло Михайлович, все?

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Шановний Михайло Михайловичу, я не можу мовчати. Особливо, коли нас звинувачують в корупції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, сказано було, освіти і науки.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Це що було.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Отже, шановні колеги, я не хотіла говорити про вступну кампанію, оскільки немає проекту, нема що обговорювати. Але оскільки такі прямі звинувачення по вступній кампанії, то я хотіла б  сказати, хотіла б наголосити, що  ця вступна кампанія відрізнялася від  попередніх тільки тим, що ми дали можливість тим вищим навчальним  закладам, куди іде більша кількість абітурієнтів понад фіксований обсяг державного замовлення з високими результатами ЗНО, до 25 відсотків  брати більше тих абітурієнтів. Як результат абітурієнти з високими балами ЗНО сконцентрувалися в найкращих університетах країни. І в принципі філософія цього  була така, що якщо людина прагне отримати освіту кращої якості в більшому університеті, вона має можливість туди потрапити. Зрозуміло, що це отримало негативний наслідок для регіональних вищих навчальних закладів. Ми свідомі цієї проблеми і зараз збалансовуємо це в умовах прийому.  Натомість  результати ЗНО як були потрібні, так  і потрібні, ніяких особливих змін тут не було. Одна є оця зміна, яка, справді, призвела до того, що деякі університети втратили своє замовлення. Я хочу сказати, що ми  не отримали практично взагалі скарг від абітурієнтів, за винятком мистецьких вишів. Це була проблема алгоритмів, і ми цю проблему вирішили і всіх задовольнили, хто мав отримати місця державного замовлення. 

А тепер про ті місця державного замовлення, які, шановні колеги, ви повертали. У нас за ці роки війни зросла драматично кількість абітурієнтів, які мають право на місце державного замовлення за своїм статусом. І ми повинні  їм ці місця надати. І от зараз ми ще до цього часу розподіляємо ці місця для різних таких категорій. Але ми зараз врахували, в умовах прийому  зробили так, щоб ці категорії одразу отримували місця в університетах,  куди вони приходять. Не треба було повертати місця, а одразу отримували на  майданчику університету. Тобто ми свої проблеми знаємо, точнісінько так само, щоб не було оцього збою, коли всі заяви подають одночасно і  сервер висить. І ми над цим працюємо. Доповімо вам в  п'ятницю.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Лілія Михайлівна, ми  на вас надіємося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Будь ласка,  представляйтесь.

 

ГРИЦЕНКО В.П. Гриценко Валерій Павлович директор Сумського будівельного коледжу, представник робочої групи ВНЗ І-ІІ рівня акредитації.

Так сталося, що станом на сьогоднішній день стурбовані всі навчальні заклади ВНЗ І-ІІ рівня тим, що ми випали взагалі з законодавчої бази. І якщо сьогодні ми обговорюємо чи ви обговорюєте модель для ВНЗ ІІІ-ІV, нам нічого обговорювати взагалі, немає нас в умовах прийому взагалі ВНЗ І-ІІ і ми повинні дати відповідь всім навчальним закладам як бути далі. Я розумію чому немає, тому що були пропозиції і в перших питаннях, якщо ті навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, які не стануть випускати бакалаврів, перейдуть у профтехосвіту. В "Перехідних положеннях" в Законі "Про вищу освіту" записано, що останній рік прийому на молодшого спеціаліста 2016 рік. Ось тому не прийнятий Закон "Про вищу освіту", не прийнятий і базовий "Про освіту", тобто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, про вищу прийнятий закон.

 

ГРИЦЕНКО В.П. Ні, про вищу професійну, я вибачаюсь.

Так, все затяглося, ми випали із законодавчої бази, ми знаходимось зараз ніде. І тому, якщо буде там 12-го, каже Лілія Михайлівна, обговорювати робоча група чи перенести, то, я ще раз повторюю, нам нічого обговорювати, нас немає взагалі.

Я хотів би почути відповідь і дати відповідь усім навчальним закладам, які чекають цієї відповіді – що буде далі із І-ІІ рівнем? Кажуть: "Треба створити робочу групу і напрацювати ці умови прийому", а чи будуть вони законними, тому що нас немає ніде в законі, випали звідти, випали звідти, і та пропозиція, яка була прийнята на комітеті Верховної Ради 30 березня, що, і Володимир Михайлович вносив в тому числі Литвин, подовжити до 20-го року. Вона не є законною сьогодні, вона залишається пропозицією. І ось тому ситуація на сьогодні, вона може загостритися тим, що ми розглядаємо сьогодні кошти на наступний рік, а нам нікого приймати, до нас ніхто не подає. Як проводити, вибачте, профорієнтаційну роботу? Як? Ми не можемо сьогодні проводити профорієнтаційної роботи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, зрозуміло.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Олег Ігорович, а тоді я.

 

ШАРОВ О.І. Шановне панство, з 2 вересня на всіх нарадах ми кажемо, що у зв'язку з тим, що зараз по закону молодший спеціаліст з 17-го року не віднесений до вищої освіти і ми чекаємо поки будуть внесені зміни до закону, то для того, щоб не створювати колізію, документів  два: документів умов прийому до вищих навчальних  закладів, над яким ми працюємо, який  є  модельним. І як тільки по ньому завершується робота, фактично по тій же моделі дуже швидко буде зроблений проект умов прийому для здобуття освітнього кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста і виданий на відповідне обговорення. Якщо по першому документу  у нас  дуже жорсткий термін – 15 жовтня, по другому документу такого немає, і відразу після 15 жовтня  ми зможемо цю роботу вести.

Я хочу сказати, що на дуже великій кількості різних нарад і обговорень  ця теза вже повторюється. Я навіть трошки здивований,  що досі десь про неї  ще не чули. Завтра обов'язково поїду у Житомир на нараду голів обласних нарад, директорів коледжів і технікумів і це ще раз скажу, і обов'язково  хочу з ними  поспілкуватися про  особливості цього документу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

_______________. Я, вибачте, Олександр Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Михайлівна, давайте  міністр...

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я хочу відповісти на питання про всі закони. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, може  Лілія Михайлівна якраз відповість на ті питання, які  зараз ви…  Будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Послухайте, ви ж  пам'ятаєте, як ми обговорювали проект Закону "Про освіту", і саме в цей проект було вкладено в "Перехідні положення" зміну цієї норми, так, відтермінування. Це в цьому проекті  Закону "Про освіту", який буде завтра голосуватися.

 

ЛИТВИН В.М. Не в "Перехідні", там ми написали, сказали, що буде законами, регулюється законами і закон…

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я зараз про інше, я зараз про перехідний період, коли вони мають визначитися, чи вони належать до вищої освіти і будуть бакалаврські програми, чи до професійної. Це перше. Це одна позиція.

А друга позиція.  була про регулювання окремим  Законом "Про вищу професійну освіту".  І  доповідаю вам, у тому  Законі про професійну освіту, який  ми сьогодні  схвалили на Кабміні,  чітко написано, що  є два рівня: базова професійна освіта і вища професійна освіта, яка описується окремим законом. Крапка. Там ми  повторили цю норму у тому, що зараз на Кабміні. І так само  ця норма  про те, що вища професійна освіта описується окремим законом, є в проекті закону  "Про освіту".  Мусить бути прийняти  Закон "Про освіту" для того, щоб ми розробляли Закон "Про вищу професійну освіту".

 

ЛИТВИН В.М.  Лілія Михайлівна, вибачте мені, а якщо буде ця норма записана буде в Законі про професійну освіту, це означає, що вони відносяться до професійної освіти, є просто два різновиди. Давайте ми там вилучимо з того закону, а в базовому Законі "Про освіту" зафіксуємо: професійна освіта, вища професійна освіта, академічна освіта. І все, тоді…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, представляйтесь.

 

_______________. Як законодавчо підтвердити правила прийому в коледжі? Законодавчо підтвердити… Лілія Михайлівна, підтвердіть, як нам приймати, по яких правилах прийому? У 2016 році нас вже вилучили законодавчо. А як… до чого ви нас віднесли?

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Послухайте! Послухайте! Вищі навчальні заклади ІІІ-IV рівня акредитації будуть знати і обговорювати свої умови прийому остаточно до 15 жовтня. Все, ми закриваємо це питання, бо воно є дуже терміновим. Після того – я просто ще раз повторюю іншими словами, що сказав Шаров, – створюється робоча група по І-ІІ рівню акредитації, і ми робимо правила прийому для І-ІІ рівня акредитації.

 

_______________. Законодавчо чим підтверджується?

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. А ми за той час приймемо закони – ті, які потрібні. Дивіться, є Закон про державний бюджет… (Шум у залі)

 Говоріть з комітетом. Все.

 

_______________. Як вести професійно-орієнтаційну роботу з батьками, з дітьми? Тому що вони кажуть: "Вибачте, що, ми в "бурсу" підемо віддавати дітей?" Не можна цього!

 

ГРИНЕВИЧ Л.С. Я хотіла б почути реакцію від професійно-технічної освіти на оце ваше зауваження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги, хвилиночку. Ми чудово розуміємо всі проблеми. Але закони голосуються під куполом, і закони голосуються так, як це вирішать народні депутати. Тут ніхто не може надати ніяких гарантій. Ще раз хочу просто звернути увагу всіх, що коли ми приймаємо закони, і той закон, який ми прийняли, "Про вищу освіту", якраз ми маємо наслідки. Від того, що… якщо ми чогось не імплементуємо, то після цього ми маємо проблеми. Так і пройшло, що І-ІІ рівень залишився у повітрі. Ми це розуміємо чудово.

 Тому завтра у нас буде голосування про закон про базову, базовий Закон про освіту. Я дуже сподіваюсь, що ми завтра його приймемо. Після цього я вам обіцяю, що ми розпочнемо роботу разом з Міністерством освіти для того, щоб так узгодити всі питання, щоб по другому читанню було голосування результативне. І це, ще раз хочу наголосити, це шлях компромісів, розумних компромісів між різними народними депутатами.

Я дуже сподіваюсь, що ми знайдемо цей баланс, от і все. Ми чудово розуміємо, що зараз відбувається. Будь ласка. І все, і закінчуємо. Зараз ми рішення приймемо.

 

_______________. Шановні колеги! Є пропозиція стосовно І і ІІ рівня акредитації. Давайте в законопроект 5131, це який запропонований урядом, добавимо позицію по них і продовжимо термін їхньої діяльності, зокрема підготовки молодших спеціалістів. Це перша пропозиція.

І друге. Лілія Михайлівна, давайте правила прийому робити такими, щоб вступна кампанія закінчувалась тоді, коли ми заповнили останнє бюджетне місце. Бо це наші робочі місця. Нема студентів, не буде викладачів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Оскільки ми домовились з Лілією Михайлівною. Будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я не можу не відповісти. Ну, шановні колеги, ну, тут же професіонали зібралися. Якщо, якщо наші заклади освіти ставили прохідний бал 101 бал на вчителя фізики, ну, про яке останнє бюджетне місце? Тобто все вичерпувалося практично тим, от, хто міг вступити, хто здав ЗНО, той вступив. Просто він міг вступити не в той університет регіональний, а в інший університет. У нас діти повступали всі, хто здали ЗНО.

 

_______________. (Не чути)…  Ну, про що ми говоримо?!

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Ні. Будь ласка, будь ласка, поцікавтеся.

 

_______________. Якраз цікавився!

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Так от, ви поцікавтеся, прийдіть до нас в міністерство. Ми вам покажемо, скільки категорій, які отримали бюджетне місце з цих повернених місць.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Лілія Михайлівна! Я ще раз хочу звернутись. Від того, як ми відпрацюємо модель вступної кампанії, я просто категорично проти, я не знаю, як мої колеги народні депутати. Але я особисто категорично проти прийняття і проведення непродуманих експериментів. Ці непродумані експерименти після цього мають отакі наслідки.

Шановні колеги, є пропозиція така, м'яка, як Лілія Михайлівна запропонувала, Михайло Михайлович. Тобто Лілія Михайлівна - ми звернулися з проханням, - буде керівником робочої перший заступник міністра. А також ми будемо розглядати це питання вже після того, як буде драфт, тобто проект, ми будемо розглядати через, ну… через тиждень на комітеті. Домовилися? Підходить таке рішення?

Прошу проголосувати. Хто - "за"? "Проти"?

Так, Володимир Михайлович… Шановні колеги, ще є деякі дуже важливі питання. От я просто, використовуючи нагоду, що у нас є міністр освіти, шановні колеги, дуже буду швидко, бо це технологічне питання, але одне є не технологічне питання.

Проект Постанови про відзначення 200-річчя державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені Костянтина Дмитровича Ушинського". Я хочу сказати, всім відомий виш, 200 років, він на півдні України займає дуже… Лілія Михайлівна, не заперечуєте, якщо… Да, будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Міністерство освіти і науки України мусить висловити застереження до прийняття Верховною Радою відповідної постанови про це 200-річчя. Тому що у нас є процедура, де ми звертаємося за відповідними історичними довідками, і, зокрема, ми звернулися до провідних вищих навчальних закладів з проханням провести дослідження з порушуваного питання і надати остаточну інформацію. Бо є суперечлива інформація, скільки саме років цьому вищому навчальному закладу.

За інформацією Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського є прямим спадкоємцем Одеського педагогічного інституту, заснованого в 1932 році. І він лише умовно може вважатися спадкоємцем педагогічного інституту, створеного при Рішельєвському ліцеї у 1817 році.

Ми надаємо комітету довідку, яку нам надіслав університет, а ви приймайте рішення. Наша справа – висловити це застереження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре.

Тарас Дмитрович Кремінь, швидко. Ваша думка?

 

(?) ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Я сказав – перенести.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну послухайте, а є інші народні  депутати.

 

_______________. Ну, є інша точка зору…

 

ЛИТВИН В.М. Давайте 100 років напишемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, тільки ви –  "за", "проти" з урахуванням…

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Яка позиція, рано чи пізно цьому  університету все одно буде 200 років, але у даному випадку прошу долучитися до думки перенести це питання до наступного засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Перенести.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Вивчити матеріали додаткові.

 

ЛИТВИН В.М.  Я вам  скажу такими словами. У свій час  потрібно було святкувати ювілей Житомира, повезли  в ЦК КПРС довідку, там подивились і  кажуть: Житомир не може бути старішим за  Москву. Взяли поділили на два і кажуть –  святкуйте.  І так вони почали святкувати. Те, що довідка, я так думаю, вона правильна, бо це з мого рідного університету. Давайте відкладемо, щоб не ображати людей і приймемо грамотне рішення наступного разу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я просто хочу сказати, дуже погано, що немає тут Івана Григоровича Кириленка. Михайл Михайлович, ну послухайте, дуже поважні люди звертаються до нас, велика спільнота в Одесі цього чекає рішення. Я, наприклад, вважаю так, що якщо  є  можливі споріднені  зв'язки  педагогічного університету з Рішельєвським ліцеєм, який відповідно створюється на території Одеси, то це абсолютно нормально, так відбувається  абсолютно нормально. Я знаю по історії власного університету, коли розпочалася  Перша світова війна, і Юр'ївський коледж прийшов до Херсону і  з'явився там вчительський інститут і так далі. Якщо є   споріднені такі зв'язки на рівні викладачів,на рівні студентів і так далі, чому  не підтримати. Це абсолютно від нас практично нічого не вимагає, але  ми даємо повагу до Одеси, до нашого кордону відповідно. І я все-таки вважаю, що незважаючи на цю довідку, я все-таки буду особисто голосувати проти. Тому я ставлю це питання на голосування, як відбудеться, так і відбудеться.

Я все-таки за те, щоб підтримати і відзначити  200-річчя.  Я впевнений, що у  Одеського педагогічного університету, який є  флагманом педагогічної освіти на півдні України і відповідає за наш кордон. І ви  знаєте ситуацію в Одесі і так далі, це буде  додаткова увага Києва, Верховної Ради України  до того, що там відбувається.  

Я просто прошу народних депутатів підтримати цю постанову. Тому прошу голосувати. Хто – "за"? "Проти"? Ну, три – один, рішення прийнято.

Шановні колеги! Наступне дуже важливе питання. Шановні колеги, я не знаю, Лілія Михайлівна, тут я хочу до вас звернутись, до вашого досвіду. Лілія Михайлівна, до вашого досвіду хочу звернутись. От, у нас про затвердження кандидатур на здобуття щорічної Премії Верховної Ради України педагогічним працівникам загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів. І далі йде про конкурсну комісію з присудження.

У нас взагалі, от, я просто подивився. І створення комісії, і картка. Ну, тобто критерії, за якими відбувається обрання, да, ну, молодих вчених і так далі. Це регулюється якимись нормативними актами чи?

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Це все нормативні акти Верховної Ради і комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але як, наприклад, формується ця комісія з присудження?

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Думаю, що секретаріат вам може детально це все розказати. Тому що вони це роблять кожного року і формують цю комісію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ми повинні давати приклад відкритості формування таких комісій.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Звичайно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тарас Дмитрович, будь ласка, по шостому питанню.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги! Насправді проект рішення нашого комітету про затвердження кандидатур на здобуття щорічної Премії Верховної Ради України працівникам загальноосвітніх, проф.-тех., дошкільних та позашкільних навчальних закладів полягає в наступному. Що ми пропонуємо до затвердження запропоновані конкурсним комітетом кандидатури співробітників системи освіти, за виключенням кількох органів місцевого самоврядування, мається на увазі Київська міська рада і Херсонська обласна рада, які не встигли подати у зв'язку з переобранням керівних органів своїх установ.

Є проект рішення. Я пропоную його якщо не обговорити, то поставити на голосування. Але я підтримую застереження, що повинен бути прозорий процес обрання кандидатів. Всі повинні розуміти, за якою методикою вони обираються. Цей порядок повинен бути затверджений. У складі конкурсної комісії повинні бути, очевидно, значно більше депутатів Верховної Ради, можливо, повинно бути декілька етапів обрання відповідних переможців конкурсу, але в кінцевому результаті зрозуміло, що ми тільки за те, щоб заохотити, підтримати кращих представників системи освіти за відповідний проміжок часу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто ще хоче?

Тарас Дмитрович, у мене велике прохання. Давайте ми, я розуміючи, що є дати, да, дедлайни, які ми не можемо порушувати, але у мене велике прохання і я звертаюсь до секретаріату, ми все-таки повинні зробити це відкритим і зрозумілим. Я розумію так, що коли формується комісія, то всі народні депутати повинні туди увійти, це як формується, до речі, наукова рада. З іншого боку така ж кількість представників, це повинні бути експерти, експерти, які розуміють чого вони відбирають ці роботи.

Тарас Дмитрович, чи можемо ми вас попросити все-таки долучитися, розробити відповідний порядок для того, щоб, після цього це повинно бути на сайті, після цього і так далі.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. В мене прямий ефір на телебаченні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви за голосуєте це питання? Добре. Будь ласка.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Я все "за". В мене прямий ефір на телебаченні.

 

_______________. Шановні народні депутати, Верховна Рада України…

 

_______________. Олександр Володимирович, я перепрошую.

Тарас Дмитрович доповів постановою Верховної Ради про присудження премій педагогічним працівникам позашкільних  і професійно-технічних навчальних закладів. А те питання, яке ви порушуєте, то конкурсна комісія по…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знаю. Я просто використовуючи нагоду, що є міністр, ми обговорили це питання. Нам потрібно зробити, щоб ці процеси були абсолютно прозорими і відкритими, бо зараз…

Добре, тоді голосуємо по 6 питанню. Тарас Дмитрович доповів по рішенню. Хто – "за", прошу голосувати. "Проти"? "Утримались"? Рішення прийняте.

Сьоме питання якраз про конкурсну комісію з присудженням іменних стипендій.

Шановні колеги, я просто подивився і картка, яку ми повинні затверджувати, я тому пропоную компромісне рішення. Шановні колеги, послухайте. Раду затвердити на цей рік, але ще раз потрібно розробити порядок формування цієї  конкурсної комісії, щоб всім було зрозуміло, як вона формується, на яких засадах і хто туди входить. Це перше. Тарасе Дмитровичу, я би просив ваш підкомітет це  зробити.

А по-друге, щодо затвердження картки, то зробити так: група збирається, конкурсна комісія, розробляє критерії, формує оцю картку, а після цього комітет її затверджує, після цього по цих критеріях будуть відбиратися  ці роботи. Тоді це буде  зрозуміло. У мене дуже  багато питань до тих критеріїв, завдяки яким  і будуть визначатись ці переможці.

Шановні колеги,  не  заперечуєте, якщо ми такі?..

 

КРЕМІНЬ Т.Д. У мене є зустрічна пропозиція. У зв'язку з тим, що у нас бувають такі випадки, коли у нас є бюджет Премії Верховної Ради України і фактично не вистачає кандидату, які ми повинні чи можемо підтримати, або, з іншого боку, є відповідні органи місцевого самоврядування, які несвоєчасно подають кандидатури, у зв'язку з чим ми несемо репутаційні втрати. Я вважаю, що Премія Верховної Ради України вона не дається щодня. Тому я все-таки вважаю, що аналогічні критерії до інших премій в інших напрямках  вони повинні бути так само нами уважно вивчені, і за потреби внесені відповідні  корективи для того, щоб вони сприймалися, щоб вони були адекватними і нормальними.  Ми повинні стимулювати, ми повинні  підтримувати, справді, перспективні  наукові розробки  і дослідження. І за визначенням окремих  кандидатур буде відповідне ставлення до органів влади в системі управління  освітою, наукою, відповідно  Верховної Ради України. Тому просив би все-таки поставитись до того серйозно.  Я готовий взяти на себе функції…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так от про це і йде мова. Тоді ми затверджуємо склад конкурсної комісії. Але склад конкурсної комісії  запропонує зміни до критеріїв, ми їх затверджуємо і приймаємо відповідні  рішення.

Хто за такий варіант, прошу проголосувати. "Проти"? "Утримались"? Рішення прийняте.

І у нас  восьма –  затвердження  складу  робочої групи з підготовки та проведення парламентських слухань  на тему:  проблеми фінансування… Давайте тоді голосувати, це питання підготовлене, воно в матеріалах є.

Хто – "за"? "Проти"? "Утримався"?

І дев'яте питання – про формування порядку денного. Він фактично сформований, я його на Погоджувальній раді сказав. Не заперечуємо? Голосуймо. Хто – "за"? "Проти"?

 

ЛИТВИН В.М. (Не чути) … нічого не залежить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні-ні, залежить. Ні, Володимире Михайловичу. Володимире Михайловичу, залежить. Ми продавлюємо ці питання, завтра три питання наших розглядається. Три: 3312… (Шум у залі)