СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки і освіти 

від 22 квітня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету Л.М.ГРИНЕВИЧ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Повинен підійти ще один із співавторів цього  пан Унгурян. Це розгляд до другого читання, тому ми його трошки почекаємо.Так само обіцяв прийти пан Крулько з приводу другої позиції.

Давайте , можливо, я доповім з приводу третьої, тому що тут ніхто не…

Сьогодні від Міністерства освіти і науки є перший  заступник міністра освіти і науки Інна Романівна  Совсун. Так само присутні: голова Державної інспекції навчальних закладів  України Руслан Васильович Гурак; представник Всеукраїнської ради церков Максим Васін; також є наші журналісти, які беруть участь в засіданні комітету. І моніторинг відкрито.

Отже, дозвольте розпочати. Третя позиція: проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу  України (щодо створення сприятливих  умов для надання  освітніх послуг дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами недержавної форми власності) (реєстраційний номер 2276, група депутатів: Ляшко, Галасюк, Гриневич, Продан, Кірш, Кривенко, Парасюк. Домбровський, Заболотний, Курячий).

Отже,  шановні колеги, ми усвідомлюємо тенденції, які сьогодні відбулися  у нашій країні саме з приводу   звуження доступу до, зокрема, дошкільної освіти, а також звуження сектору приватної освіти в сфері загальної і середньої освіти.  Треба зрозуміти,  що і в першому, і в другому  секторі фактично приватні навчальні заклади виконують соціальну функцію, яку не виконує держава, або в частині того, що не має місць у дошкільних закладах, або в частині створення альтернативи і інших можливостей для дітей, які  очікують батьки.

Існує міжнародна практика підходу до приватної дошкільної і саме загальної і середньої освіти з точки зору такої, що вони виконують  соціальну функцію і знімають певне навантаження з держави, якщо ці діти йдуть в приватні навчальні заклади, що створюються сприятливі умови для їхньої роботи для зниження ціни за їхні послуги і розширення таким чином доступу. Тому що чим нижча ціна, тим більша кількість людей може скористатися їхніми послугами.

Як ви бачите, тут є серед співавторів люди, які входять в податковий комітет, що для нас теж дуже є важливо. Тобто це продуманий законопроект, це не є ініціатива тільки освітян. І суть законопроекту полягає в тому, що звільняються від оподаткування прибуток дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів недержавної форми власності, отриманий від надання освітніх послуг. Також не є об'єктом оподаткування будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів недержавної форми власності і пільги щодо сплати податку для юридичних осіб саме в цій частині, також від цього податку для юридичних осіб звільняються дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування. Таким чином таке звільнення повинно суттєво вплинути на ціну цих, за освітні послуги цих навчальних закладів.

Для довідки хотіла б звернути вашу увагу до пояснювальної записки і сказати, що через таке велике навантаження і зубожіння населення України сьогодні сектор приватної освіти дуже звузився за останні 5 років. Він значно зменшився. І це означає, що держава теж від цього потерпає, тому що тоді більша кількість державних, більша кількість коштів на освіту могли залишитися в державному секторі.

Тому є прохання підтримати цей законопроект за основу і в цілому. Рішення комітету… Я не бачу. А, тут ви написали прийняти за основу?  Чому у вас така, чому в секретаріату така думка? Що тільки за основу?

 

_______________. Ну, тому що науково-експертне управління має ряд зауважень…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не можна буде з голосу врахувати, це багато зауважень. Тому що це не головний комітет.

Тому в мене є прохання, щоб ми все-таки… Я поставлю на голосування за основу так само. Але моя пропозиції: за основу і в цілому з врахуванням поправок науково-експертного управління. Тоді ми пришвидшимо час проходження законопроекту і отримуємо швидше від нього результат.

Будь ласка, Міністерство освіти. Можна, звичайно.

 

СОВСУН І.Р. Міністерство освіти і науки підтримує законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Олексійович.

 

СКРИПНИК О.О. Я підтримую законопроект  в частині податку на землю, але…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут нема землі.

 

СКРИПНИК О.О. Як нема?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут не земля, тут будівля. Податок з юридичних осіб і…

 

СКРИПНИК О.О. Будівля, я перепрошую. Так, але я категорично проти позбавляння податку на прибуток. По-перше, це прибуток. Тобто це є та частина, яка отримана в результаті господарської діяльності як надлишок. Це раз.

Друге. Тим ми ставимо не в рівномірне, тут ми в даному випадку погіршуємо становище державних садків, які в принципі не мають прибутку як такого, тому що вони живуть з бюджету і в них тим самим…

І третє. Такі речі в минулому, які робилися з благих намірів, власне по прибутку, завжди приводили до якихось схем, які використовували для того, щоби потім робити, ну, грубо кажучи, махінації з грошима, таку очистку або якимось чином вимивання різних речей. Тому, в принципі, з точки зору економіки, позбавлення суб'єкта господарювання сплати податку на прибуток – це є неправильно.

Є другий варіант, але я, на жаль, боюся, що він не зможе пройти. Правильний варіант був би, якщо цей податок на прибуток вкладається далі в розвиток дитячого садка або дошкільного… Це було би правильно. Але власне у нас відсутня така норма, наскільки мені здається, в Податковому кодексі, ми не можемо, на жаль, це визначати. Така норма є у всьому світі. І тому мені здається, що це от, власне, економічно досить неправильно. Тобто це є такий благий намір, всім хочеться, я так само підтримую, але, власне, прибуток, це, якби сказати, той надлишок, який суб'єкт господарювання отримає в результаті гарного господарювання, так. Чому ми маємо його, якщо в них вийшов, позбавити від податку, чесно кажучи, не розумію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша позиція зрозуміла. Я хотіла лише зауважити такі дві речі.

Перше. Яким чином це має зашкодити державним садочкам? Ідея взагалі відміни цього податку полягає в тому, щоб це відбилося на ціні і розширило доступ. Тобто більша кількість дітей тоді буде мати можливість влаштуватися у приватні навчальні заклади дошкільні, таким чином розвантажуючи мережу державних садків, а ми там маємо тисячні і тисячні черги, де діти не можуть влаштуватися у садочок.

 

СКРИПНИК О.О.  Абсолютно з вами погоджуюся, все згідний.

Єдине, декілька зауважень. Практика світова показує, що любе позбавлення податку на прибуток ніколи не приводить до зменшення ціни, тому що це є прибуток, розумієте, це є, грубо кажучи, той надлишок, ради чого бізнесмен завжди та морква, ради якої бізнесмен працює, так, ви просто йому дасте на більше 15 процентів прибутку, але це не означає, що він знизить на 15 процентів ціну. От де є проблема. Тобто воно не приведе до зниження ціни як такої. Тобто ми раді того, чого ми добивалися, ми в принципі, на жаль, цього не досягнемо. Це є стандартні речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але тоді вони не зможуть охопити більше дітей і ці садочки…

 

СКРИПНИК О.О. Це при умові, якби вони вкладали прибуток в розвиток дитячого, ну, дошкільного закладу, так, це було би так. Тобто позбавити від податку на прибуток те, що іде на розвиток, але боюся, що це, власне, формула, яка, ну, вона, я не знаю на скільки, нажаль поки що наше податкове законодавство  не дуже сильно оперую подібною термінологією.

Просто все це добре, але кажу, я от, як людина з економічним підґрунтям, розумію, що оця частина, при всьому, при тому, що я підтримую, у мене діти були маленькі і так дальше, я розумію на скільки це є величезна проблема з дитячими садочками. Я просто боюся, що от, власне, оця частина працювати не буде, на оренду, на інші речі працювати буде, тому що це попадає в затрати, розумієте. А вартість визначається затратами, а прибуток – це є вже, ну, те, що йде після ібітти …………………..розумієте? А це є те, що попадає вже в іншу частину. Вартість ніколи з того не рахується, з прибутку. Тому воно не призведе до зниження вартості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, якщо це розглядати в комплексі з іншими законопроектами, зокрема з тими, де ми зменшуємо оренду і даємо їм доступ без конкурсу?

 

СКРИПНИК О.О. Це супер!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виходить так, що тоді в нас утворюється більша кількість дошкільних закладів, вони починають між собою конкурувати, і вони конкурують через зниження ціни. Тобто є можливість створити більшу кількість дошкільних закладів. І вони змушені знижувати ціну.

 

СКРИПНИК О.О. Але, ще раз кажу, при любій формулі любий економіст вам скаже, що ціна ніколи не визначається податком на прибуток. Податок на прибуток йде вже з тої частини, яка не відноситься ніколи до затрат, і взагалі до вартості, до того, що називається "кокс"……..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А як оцінювати тоді європейську практику звільнення від цього податку саме в частині дошкільної і загальної середньої освіти?

 

СКРИПНИК О.О. Я боюся, що в них, ну, я не можу сказати про всі, я знаю, як працює в Америці, працює таким чином, що люба річ, яка йде на розвиток, тобто, грубо кажучи, створений садочок, він розширюється, і ті гроші, які отримані з податку, йдуть на розширення дитячого садка або створення інакшого, воно податком на прибуток не обкладається. Це було би супер, але в нас, кажу, немає новації, яка би дозволяла, власне, це порахувати і зрозуміти. У нас, власне, одна з проблем нашої економіки – те, що ми окладаємо податком на прибуток те, що йде на розвиток. Це стосується загальноукраїнської проблеми. Але, кажу, якби така норма існувала, це було би супер. Власне, тут проблема полягає в тому, що ми обкладаємо загальний прибуток. Тут є, повірте, що економічно, от любий нормальний економіст скаже, що це такий підхід є, ну, неправильний.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Олексій Олексійович, ну, це вирішується дуже просто……. редакції вони можуть прибуток, наприклад, направляти на виплату дивідендів власникам цього садочка, наприклад. Застережень тут цього немає. Але якщо написати, що, якщо цей прибуток, при умові, якщо цей прибуток йде на розвиток при відповідній калькуляції. Бо вони закладають калькуляцію, коли нараховуєть вартість цієї освіти…

 

______________. (Не чути)

 

______________. Ні, ну, чого? Ну, це перевіряється дуже просто. Якщо, наприклад, це ремонт криши чи закупка комп'ютерів, чи закупка іграшок і таке інше, це можна направляти. Але в  редакціяї…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Включайте мікрофон, будь ласка.

 

ГУРАК Р.В. Я займався цією проблемою, що стосується питання звільнення від оподаткування і звільнення від податку на прибуток приватних вищих навчальних закладів, там була така ж сама проблема декілька років назад. І на практиці воно виглядає, коли внесли зміни до ще Закону України про оподаткування прибутку, там якраз все відбувається так як і ви хочете. Навчальний заклад не звільняється повністю від оподаткування податку на прибуток, звільняється тільки його освітня діяльність. Тобто якщо він займається якимось іншими послугами, здає приміщення в оренду, ця сума не включається, не звільняється від податку на прибуток. Навчальному закладу він тоді зобов'язаний зміни статут, товариство з обмеженою відповідальністю не може ніколи бути позбавлене оподаткуванню прибутку, тому що в природні його є отримання прибутку. Тому вони повинні змінити статут, стати не прибутковою організацією і в плані неприбуткової організації всі його доходи ідуть на створення матеріально-технічної бази, покращення умов функціонування і так далі. Може воно і не зменшить ціну вартості навчання, але воно дасть покращити повністю організацію навчального процесу.

 

______________. (Не чути)

 

______________. Правильно. І вона стає…

 

______________. (Не чути)

 

______________. Правильно.

 

______________. (Не чути)

 

______________.  Правильно. І тому їй тоді в тих умовах присвоюється ознака не прибутковості і ця ознака не прибутковості потім діє виключно, що стосується освітньої діяльності. Тому це фактично повторює досвід Сполучених Штатів про який ви кажете і в них як правило от так і функціонує це питання.

 

СКРИПНИК О.О. Давайте тоді може тоді правильне рішення, що ми приймемо за основу, а потім оці всі ті, що ви кажете всі ті новації, зробимо дійсно варіант, якщо садочок хоче бути не прибутковою організацією робить такий варіант тоді безперечно тоді все це працює, тоді просто зникає, взагалі, питання прибутку, бо він стає не прибутковою організацією і тоді, взагалі, нема питання про забирання норми про податок на прибуток бо його нема.

 

ГУРАК Р.В. Норма, про яку ідеться, вона обов'язково повинна бути прописана  в спеціальному законі. Якщо в спеціальному законі ця норма не буде прописана,  на практиці вони не зможуть скористатися, навіть якщо вони назвуть себе десять раз неприбутковою установою, вони на практиці, не     скористаються цією нормою. Тому я вважаю,  що так як прописано в цьому   законі – це абсолютно правильно. І воно дасть змогу їм  на практиці стати не прибутковими, і не шукати способи  мінімізації валового доходу, і тоді вони зможуть дійсно ці кошти вкладати – це правда.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Завжди, коли держава зацікавлена в притоці капіталу в   тій сфері, де вона …, мати якийсь імпульс, то вона закладає норми пільг. По-суті, мова йде  про пільги: прибуткова, не прибуткова організація,   любе товариство  створюється  з метою отримання прибутку, безумовно. І нехай отримують його, нехай отримують, нехай іде  туди притік  капіталу, там де формується інтелект майбутньої нації, нехай іде приток, нехай іде, нехай  будуть  ці пільги. Я підтримую, підтримую цей законопроект.

Як його вдосконалити до другого читання? От правильно, все те, що направляється  на  розвиток, на матеріально технічне забезпечення  освітнього …, не обкладається податком, не обкладається, а всі інші обкладаються. Бо, дійсно, можна здавати в оренду, тут поруч  знаходяться  прекрасні три кімнати під офіс, під склади, під все, що завгодно і теж  не обкладати податком. Це неправильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …це не буде  освітня діяльність…

 

_______________. Правильно,  те, що ви й сказали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тут іде тільки мова про їхні освітні послуги, за надання    освітніх послуг і ніяка оренда, яку вони комусь здають, не буде підпадати під це – це йде мова тільки про той прибуток, який вони отримають від освітніх послуг.

 

_______________. Я підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я хотіла б вам ще одну річ  розповісти. У нас, наприклад, ми в новому Законі про вищу освіту написали, що всі вищі навчальні  заклади приватні  мають… (Не чути) і насправді це виявилося певною перепоною  для інвестицій  у  приватні навчальні заклади. І до нас приходять наприклад  грузини, які  хочуть тут відкрити університет, і кажуть: "Ми  не знайдемо інвесторів, тому що ви дозволяєте тільки неприбутковий статус".   Тому є теж небезпека певна (Не чути)

…гроші і їхні кошти, які би мали виділятися на їхнє навчання, вони залишаються в системі і працюють на покращення ситуації дітей, які є в системі державної освіти. От чому такі пільги роблять в інших країнах.

Ну і інвестор зацікавлений йти в цей соціальний бізнес.

Отже, ми все-таки зупиняємося на рішенні підтримати за основу.

Хто за таке рішення прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

 

СКРИПНИК О.О. В якості зауваження. Знаєте, що хочу просто сказати, компанія ІКЕА всім відома, зареєстрована і як голландський неприбутковий сільськогосподарський кооператив. І снують просто цілі інститути, які займаються тим, яким чином податки і гроші виводяться з подібних організацій. Там вони виводяться через трейд….. в даному конкретному випадку. Тому тут треба бути… в тих речах бути треба дуже і дуже обережними, тому що навіть через дитячі…

 

_______________. Вони не мають пільг на податки.

 

СКРИПНИК О.О. Даже якщо ви забираєте податок з прибутку і залишаєте можливість, то дитячий садочок стає можливим джерелом відмивки грошей через дивіденди автоматично. Він стає цікавим з тої точки зору, враховуючи сумний досвід нашої країни в таких речах, треба тут буде дуже, дуже обережно… Я просто хотів би, щоб оті всі речі наші економісти гарні із БПП і "Самопомочі" просто подивились акуратно, і сказали нам, як треба поправити. Тому що це є… Ну ми, таким чином, наприклад, знищили наукові і науково-технічні парки. Пам'ятаєте? Фактично, які були і стали… дискредитували. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд.

Зверніть увагу, що тут підписали цей законопроект і пан Кривенко з вашої фракції, і пан Галасюк з фракції Ляшка, і пані Продан з БПП, тобто це є люди, які……. Так.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Зрозуміла ситуація. Ми проголосували.

Я вітаю в нас на засідання комітету нашого колегу Павла Унгуряна от, і я думаю, що ми тоді повернемося зараз до першого питання, яке мало бути в порядку денному. А саме: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо заснування релігійними організаціями навчальних закладів реєстраційний номер 1447, автори Унгурян, Гриневич, Єленьский. Ми його проголосували за основу і зараз маємо розглянути поправки депутатські, які в нас є, як ми рекомендуємо його в зал розглядати до другого читання. Дозвольте, я доповім, а тоді надам слово пану Павлу.

Отже, зверніть увагу на таблицю поправок. Так. Лише 1 депутатка, крім мене, дала поправки до цього закону. Але основна ідея всіх поправок, наданих цією депутаткою, полягає в тому, що будь-які освітні заклади, які засновані релігійними організаціями, можуть готувати тільки до релігійних професій. Тобто архієпископ, митрополит, старший пресвітер. Зверніть увагу, це перша поправка, друга поправка теж стосується релігійних професій. А щодо дошкільної і загальної середньої освіти, вона взагалі вважає, що таких закладів не має бути.

Тобто ці поправки вихолощують саму сутність даного законопроекту, яким ми надаємо право релігійним організаціям, як і іншим громадським організаціям і приватним особам, засновувати навчальні заклади. Це є європейська практика.

Я хочу ще раз підкреслити, що для того, щоб вони здійснювали освітню діяльність, вони мають пройти ліцензування, вони мають бути офіційно визнаними релігійними організаціями і не порушувати Конституцію України. І так само, якщо вони видають документи про освіту, як, наприклад, у випадку із загальної середньої освіти, вони мають теж сповнити певні вимоги по забезпеченню освітнього державного стандарту. І саме з цієї точки зору підготовлений цей законопроект.

Натомість. Тому ми пропонуємо всі поправки народного депутата Веселової відхилити. Оскільки вони принципово вихолощують сутність даного законопроекту повністю. Натомість є ще чотири поправки, які внесла я. І зокрема внесла їх на прохання Юридичного управління, з яким комітет узгоджував текст цього, цієї порівняльної таблиці до другого читання.

Поясню ці поправки. Зокрема це є поправка 8, 9 і 10. Це поправки, які повинні деталізувати час набрання чинності цього закону і його впровадження. Таким чином, якщо було у нас написано в першій редакції, що набирає чинності з наступного дня, то тут ми деталізуємо, що вводиться в дію через один місяць, з дня наступного за днем опублікування цього закону. І цей місяць нам потрібний для того, щоб Кабмін внормував свої документи відповідно до прийнятого цього закону.

Таким чином, це є технічного характеру поправки. І є одна поправка змістового характеру. А саме поправка 6, яка стосується заснування дошкільних навчальних закладів. Якщо у випадку загальноосвітніх навчальних закладів ми не визначаємо форму власності цих закладів, то у випадку дошкільних визначена була форма, що це тільки приватні дошкільні навчальні заклади.

Оскільки ми зараз працюємо над Законом про освіту і хочемо розширити палітру можливостей заснування навчальних закладів за участю громад, зокрема представити новий, нову можливість так званих суспільних або громадських навчальних закладів, яка зараз успішно працює в Польщі, ми не хочемо цим обмежувати саме категорію тільки приватних дошкільних навчальних закладів.

Тому ми пропонуємо зараз залишити просто дошкільні навчальні заклади, так як і тут є в цьому законопроекті загальноосвітні навчальні заклади, і вже в процесі, якщо буде розширюватися палітра цих закладів, відповідно нам не потрібно буде змінювати нічого в цьому законі. Ось така аргументація під ці поправки.

Будь ласка, зараз я надаю слово пану Павлові Унгуряну. І тоді ми дамо можливість висловитися всім. Прошу.

 

УНГУРЯН П.Я.  Шановна Лілія Михайлівна, шановні колеги! Дякую за можливість сьогодні бути на комітеті. Отже, парламент у першому читанні підтримав саму ідею цього законопроекту в тому, щоби, в принципі, ну, наша дискусія тоді в залі, вона була така різнобарвна, але всі зійшлися в тому, що сьогодні ми маємо фактично підвести законодавче підґрунтя під те, що і так вже робиться, як у системі вищої освіти і цим гарним прикладом є Український католицький університет, і багато, багато, багато чисельна палітра, як ви кажете, Ліля Михайлівна, як дошкільної освіти, так і середньої освіти, а в певних випадках навіть середньої спеціальної освіти. Те, що робиться фактично сьогодні церквами українськими, сьогодні воно має статус громадських якихось організацій, природа власності, об'єднання громадян, просто приватних осіб. Ми цю, ну, фактично таку дискримінацію прибираємо. І в частині, наприклад, 6 поправки цілком вас підтримую, що вона має абсолютний сенс в тому, що це може бути, наприклад, форма власності і змішана. Наприклад, десь можуть муніципалітети разом з… Я знаю, наприклад, декілька населених пунктів, де фактично, де-факто, я не кажу зараз де-юре, а де-факто, на певних площах, які належать до комунальної власності, церкви проводять дитячі садочки і так далі. Тобто ми даємо можливість, ну, поштовх цілому такому тренду взаємодії, те, що сьогодні для нас важливо це побудова моралі, духовності і майбутнього, да, ми створили комісію з питань майбутнього. Власне, це є наш, наш вклад. Тому я абсолютно підтримую вашу поправку 6 від імені співавтора Віктора Єленського, а щодо технічних правок 8, 9, 10, думаю, що це також є прийнятними нормативно-технічними правками і термінами, і строками. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Можливо, ще представнику Всеукраїнської ради церков надамо слово Васіну Максиму. Будь ласка.

 

ВАСІН М.С.  Доброго дня, шановні, шановна Лілія Михайлівна! Шановні народні депутати! Всеукраїнська рада церков вже багато років вона виступає з цією ініціативою, тому що відчуває відповідальність за виховання молоді і виходить так, що освітня сфера це єдина можливість для релігійних організацій впливати на виховання молоді, тому що в інших сферах дійсно застосовується цей принцип відокремлення церкви і держави. І релігійні організації вони на це не впливають.

Тому цілком європейська практика вона підтримується і церкви вони свідомі того, що треба буде дотримуватися того державного стандарту навчання, він зараз дотримується. Але проблема лише в тому і в нас є багато таких прикладів, що фактично доводиться, є суспільний запит, є бажання батьків навчати дітей. Це зрозуміло, що буде тільки добровільно, не хто не буде примушуватися навчатися в цих закладах, якщо є достатня кількість дітей, то відкриється дитсадочок, якщо є достатня кількість учнів – відкриється ця школа. І тому в тих умовах релігійні організації вони будуть забезпечувати той суспільний запит, ту потребу віруючих батьків, які зараз є прихожанами цих церков і просять створювати такі дошкільні і загальноосвітні навчальні заклади для своїх дітей.

Тому дякуємо за цю пропозицію, за підготовку цих поправок і просимо підтримати у другому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ВАСІН М.С. Ну, ви дуже вірно сказали, представляючи цей законопроект з парламентської трибуни, що зараз будь-яка фізична особа може заснувати, і вона навіть не задекларує свої конфесійності. В даному випадку, якщо церква, вона вже заснована, вона декларує свою конфесійність, свої віросповідні цінності і перед тим, як вона зможе заснувати цей навчальний заклад,  вона мусить пройти доволі складну процедуру державної реєстрації. По-перше, ця процедура, вона передбачена Законом Про свободу совісті і найчастіше вона не обмежена місяцем реєстрації. звичайні підприємства реєструються в нас 1, 2, 3 дні максимум, релігійні організації, щонайменше, місяць, якщо це новітня організація, до півроку реєструється, перевіряється статут, потім вона ще додатково проходить державну реєстрацію в державних реєстраторів, і для новітніх релігійних організацій є релігійні експертизи.

А друга проблема, що маленькі дрібні організації, вони навряд чи підуть на цей крок, тому що вони змушені будуть і матеріально-технічну базу мати, вони змушені мати педагогів, і це мусять бути люди з відповідною освітою, зрозуміло, і дотримуватися необхідного державного стандарту так само. Тому найчастіше ці високі вимоги законодавства і ліцензування, і вимоги законодавства про освіту, зокрема, дотримують вже досвідчені, традиційні для України релігійні організації, які спираються на той європейський досвід, який вони мають в інших країнах, тобто це католицькі школи, православні школи, протестантські школи, і вони ефективно працюють за кордоном і тому зможуть використовувати цей досвід і в Україні. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Міністерство освіти хоче висловитись? Шановні народні депутати, будь ласка…

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  (Не чути)   ……. спрогнозувати усі аспекти. Чому я так задаю питання. ……. Була відкрита школа Блаватської, можливо, ви чули таку історію? ………….. Потім не знали, що з цим робити……….

Я підтримую закон, підтримую. Бо Церква, мабуть, єдина, яка зараз несе якусь і моральну чистоту, і нам дійсно …….  Після того, як у нас зникли піонерські організації, вибачте, комсомольські колись позникали. Як воно вже було, то деталі. Але вакуум цей ……    Але я ще раз кажу, школа Блаватської ……… багато чого навчила…….. Ви дивилися вглибину, що могло там бути далі? Подивіться, що далі відбувається…..

 

УНГУРЯН П.Я. Дякую, Іване Григоровичу. Думаю, що це дійсно таке, світоглядне, питання. Хотів би відповісти наступним чином. Можливо, колеги дещо додадуть. По-перше, для того, щоб стати релігійною організацією, треба пройти дуже серйозний шлях: юридичні експертизи і власну релігієзнавчу експертизу. І сьогодні випадків реєстрації таких подібних, як ви назвали, структур, яких дійсно на початку 90-х, знаєте, в ситуації такого правового хаосу достатньо було. Зараз це все дуже серйозно почищено. Цим займаються дуже серйозні спеціалісти. Нещодавно це державний Комітет у справах релігії. Тепер це великий Департамент у складі Міністерства культури.

Але дивність ситуації у чому, Іван Григорович, що сьогодні приватна особа, ментальність якої дослідити не можна, і її світоглядні принципи і методологічні установки дослідити ми не можемо, вона може зареєструвати школу, садочок, да, чи колектив таких фізичних осіб. А церква, яка є інституцією з найбільшим ступенем довіри в суспільстві, і яка в цьому населеному пункті користується, наприклад, повагою чи авторитетом, вона чисто законодавчо де-факто, вірніше, де-юре цього зробити не може. Ось як би ми виходимо просто на те, що ми залагоджуємо цей парадокс. Фізичні особи, яких ми точно, ну важче їх перевірити, їхні світоглядні установки, вони можуть відповідно до законодавства… Церква, яка є… І це є, це і по західній Україні, і по східній, і по центральній. Сьогодні є дитячі садочки при храмах католицьких, православних, школи і коледжі, і протестантські і так далі. Дійсно є питання, я погоджуюся. Але на те і є державний регулятор, на те і є дійсно періодична звітність. От ми позавчора були на комітеті податковому, де ми подібний закон, ви знаєте, розглядаємо, сьогодні з вами у залі по цьому закону говорили. Так само є і питання дійсно там фіскальні й інші, але це складова нашого життя. Отже, я пропоную, щоб ми дали цей поштовх, тому що де-факто сьогодні це вже є. Університети, школи, садочки, в яких реально церква працює. Просто оформлюється на громадську організацію чи на фізичних осіб. Ну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дозвольте, якщо можна, я доповню, бо це було до авторів, а я ж є співавтором. Тому я хочу відповісти на ту вашу частину питання, де ви кажете, що є канонізовані і неканонізовані. Я з цим питанням звернулася… Канонічні, неканонічні. Я звернулася з цим питанням до Блаженнійшого Любомира Гузара.

Зважаючи на політичну ситуацію в країні, зважаючи на те, що, наприклад, церква однієї конфесії веде певну політичну агітацію. Що ми маємо робити з цим законопроектом? Тобто перед тим, як вносити законопроект, я ходила до Блаженнійшого Любомира Гузара і радилась з ним з цього приводу.

Він сказав, що це категорично не може бути перепоною, щоб не узаконити право церков на створення навчальних закладів. Це один аспект.  Тому що ми тоді даємо можливість не через підставних осіб, а робимо цей абсолютно процес прозорим. Чия це школа? Якої церкви? Якої релігійної організації? Що вона сповідує?

А я ще хочу зауважити, що приватні навчальні заклади, якщо вони видають документ загальну середню освіту, будуть підпадати так само під державний контроль. І якщо там раптом буде не виконуватися програма або щось  буде відбуватися не так, то та ж інспекція навчальних закладів має право туди зайти і встановити таку невідповідність.

Тому наш закон якраз спрямований на прозорість того чиї це навчальні заклади, хто за ними стоїть і які цінності вони утверджують.

Будь ласка.

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо немає… У нас пропозиція, оскільки це до другого читання, ухвалити в такій редакції ці поправки, ви бачите порівняльну таблицю, які відхиляються і які ми приймаємо, і запропонувати проголосувати в цілому до другого читання.

 

_______________. Що Міністерство освіти? По поправках, по всьому?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А я запитувала, вони не…

 

СОВСУН І.Р. Міністерство освіти і науки досі вважає, що є загроза з боку в тому числі канонічних церков, котрі можуть пропагувати те, що на сьогодні може призвести до суспільної дестабілізації. Тому ми все ще не підтримуємо законопроект.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Ну, ви ж буваєте зараз на літургіях, ви ж слухаєте. Ну, саме перше, через кожні 3 хвилини ми ……. Ну, хто розпочав …….. Не Кирило? ……………. питання, що в них є все-таки застереження і є загроза, що занадто політизовано це питання сьогодні в силу того, які явища пережила зараз Україна. Я благие намерения цього законопроекту підтримую, буду голосувати і фракція теж буде голосувати і підтримувати. Але ми дуже благие намерения виписуєте, дуже благие. Дай, Боже, щоб воно так було в хорошому розумінні.

 

ВАСІН М.С. Шановні депутати, це питання ми так само в Всеукраїнській раді обговорювали. Вона включає і Київський патріархат, і Греко-Католицьку Церкву, в тому числі і православна церква Московського патріархату. І розглядались в контексті і зловживань, і сект, бо церкви так само вони опікуються і духовним здоров'ям, в тому числі в контексті можливих зловживань релігійною сферою. І дійшли висновку до того, що будь-яке право воно містить під собою загрозу зловживання, але ми сьогодні не скасовуємо право на мирні зібрання, тому що хтось ним зловживає, чи якісь інші конституційні права. Так само сьогодні церкви, вони вважають, що ті, можливо, одиничні зловживання, які є, вони не мусять перекреслити ті можливості які інші церкви які все своє існування присвячують відродженню української нації, держави і лікують суспільство сьогодні і духовне, в тому числі і фізично. То такий законопроект він якраз таки допоможе тим, хто зацікавлений працювати заради України, більш ефективно це робити, а зі зловживаннями легше працювати, для цього у нас є дуже багато контролюючих органів. І в тому числі церкви вони зацікавлені в тому, щоб не було зловживань і тому виносяться на публічне обговорення навіть в релігійному середовищі, якщо є зловживання, про це говорять глави церков.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  (Не чути)

 

ВАСІН М.С. Ну, служіння пастору воно не обмежується лише проповіддю.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  (Не чути)

 

ВАСІН М.С.  Ну, в різних конфесіях по-різному. У когось є храм, у когось молитовний будинок, десь мечеть, десь синагога.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  (Не чути)

 

ВАСІН М.С. Знаєте, є європейський такий підхід, що будь-яке зловживання, в тому числі священнослужителя, воно…

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  (Не чути)

 

ВАСІН М.С. Ну, тут, знову ж таки… Да, я з вами погоджуюсь. Тому що раніше в багатьох сферах держава вона не займалася питаннями національної безпеки. Світовий досвід каже, ну, європейська практика така, що ми не можемо обмежувати права цілих категорій громадян, наприклад, в даному випадку релігійні організації, дискримінувати їх, через те, що є якісь окремі зловживання.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  (Не чути)

 

СКРИПНИК О.О. Під Львовом є таке село Брюховичі. В ньому є дві великих церкви: Греко-Католицька і Київського патріархату, які такі, скажемо, дуже великі церкви, а школа маленька. Розвалена і практично без нормального даху. От у людей знайшовся розум побудувати церкви, а розуму побудувати нормальну школу не знайшлося. І тому, коли іде апеляція до того, що у нас був там якийсь контроль, ще якісь такі речі, з моєї точки зору, він побудований на тому, що громади здатні в деяких речах, ну, приймати правильне рішення. Я власне тут підтримую Івана Кириловича в тому, що ми для молодого покоління, коли воно не визначається самокритикою і немає можливості приймати усвідомлене рішення з точки зору своїх вірувань і так далі, дуже важливих світоглядних речей, важливих для кожної людини, ми фактично створюємо можливість чітко впливати і формувати його однозначне світоглядне бачення.

Тому, розуміючи… Ще один момент. Ми в даному випадку всі повторюємо прекрасний приклад Українського католицького університету, який для мене є зараз найкращим прикладом університету. Я підтримую, краще його немає на сьогодні в Україні, хіба Києво-Могилянка, от як для порівняння, просто от порівнюю викладання і все інше. Але більше прикладів є в нас. Чи є контроль за тими приватними, які створились.

Тому, підтримуючи ідею, але, власне, боячись за неусвідомлений вплив, в тому числі громад і в тому числі агресивної тої політики, яка іде зараз зі сторони Росії, і через її дії через Церкву, я буду змушений утриматися, тому що просто переживаю, власне, як Іван Кирилович каже, за наслідки.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  (Не чути)

 Я переконаний, глибоко переконаний в тому, що Московський патріархат дуже швидко профінансує……  Там дуже швидко і гроші знайдуться, і все. Давайте  прораховувати і ці речі, прораховувати, бо іде мова за майбутнє покоління, …..

Ми підтримаємо, ми підтримаємо.

Я вибачаюсь, ми….. на першому читанні і зараз будемо підтримувати, але дуже просимо за  наслідки, дуже просимо за наслідки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Григоровичу,  я лише для інформування хочу вам сказати, що Московський патріархат вже сьогодні має приватні школи. Але ми не знаємо, що це Московський патріархат. Вони реєструються через приватних осіб, ми навіть не можемо відслідкувати ці школи, тому що коли це будуть церкви, вони повинні задекларувати, що це церква, і відповідно вони пишуть, і вони дають свій статут, і принаймні можемо моніторити, що це за школи, хто там вчиться. А так в нас фактично завуальована інформація про ці школи.

 

СКРИПНИК О.О. А чи контролюємо ми ці школи от з точки зору, у нас в законі прописано, що ми мусимо контролювати то, що ви говорили ……………….. Чи могли би ви надати приклади, що у нас є школи зареєстровані на приватних осіб Московського патріархату, що там повністю відповідає програма. Я просто приведу приклад, я підтримую, просто з свого життя, підтримую ідею мултикультуральності і в мене дитина, третій син, ходив в російську школу в дитинстві, в перший клас і це школа, це не є церква і я просто пригадую з якими речами він приходив з російської школи у Львові. І я просто змушений був його забрати, тому що та агітація то, що велося до війни воно не відповідало…

 

______________. (Не чути)

 

______________. Ні, це була державна школа, це була державна школа. От це є державна школа. Тому я, власне, за ті речі дуже сильно переживаю. Що буде, якщо ми туди добавимо до державної російської школи ще добавимо російську православну церкву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …………….в цілому до другого читання з пропозицією цієї таблиці поправок яка у вас є і це пропозиція комітету або давайте інші пропозиції, якщо у вас є інші.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я от повністю погоджуюсь…  Ні, я буду голосувати "за", тут якось питання вирішено, бо дійсно вже було перше читання і закон прийнятий за основу. Просто хочу сказати, що Україна дійсно, як це не боляче казати, вона різна і застереження є, тому що ви виходите з ситуації якою, яка є в тих частинах України і церква є патріотичною яка захищає соборність, незалежність України. Те що відбувається, ну, наприклад на Півдні України і на Сході України там інша ситуація. Ви повинні розуміти, наприклад, що у нас в Херсоні Московський  патріархат контролює там близько 90 відсотків церков. Це просто така ситуація. Це є. Ми повинні розуміти, це просто ризики. Повинні розуміти, що ми легалізуємо вплив, ексклюзивний вплив. Чого ще там Ленін заборонив церкві впливати на школу? Тому що церква завжди була найбільш впливовою організацією, яку придумала людська цивілізація.

Тому так в законі завжди це було. Тому ми повинні всі розуміти, що ми проголосуємо "за", але ми повинні розуміти, що ми запускаємо дуже потужний інструмент для того, щоб різні церкви впливали на свідомість наших дітей. Це ми повинні чітко розуміти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, звичайно. Але я думаю, що мережа державних шкіл, яка знаходиться на півдні і на сході України, і де навіть по-іншому викладається історія України і інтерпретується вчителями, яким платять з державного бюджету, – це є для нас сьогодні значно серйозніший виклик і значно серйозніша проблема, яку також потрібно вирішувати. І вирішувати Міністерству освіти і всім нам, яким чином впливати на виховний процес у цих школах. Я вже не кажу про проблеми криміналітету, зловживань, різноманітних залежностей, які виникають під час навчання у таких школах. Тому це дуже комплексна проблема.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, мені нічого більше не залишається, як все-таки згорнути це обговорення і поставити вас перед вибором. Отже, рішення комітету перед вами. А саме: до другого читання прийняти в цілому з врахуванням таблиці поправок, яка запропонована для комітету. Так, прийняти в цілому. Правильно?

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Чотири. Хто – проти? Хто утримався? Один. Дякую. Зустрінемося завтра в залі.

Отже, зараз ми переходимо до четвертого пункту. Ми чекаємо все ще депутата Крулька. Тому пропускаємо другий. І це проект Закону про внесення змін до законів України про очищення влади, про вищу освіту (щодо визнання голосування за диктаторські закони 16 січня 2014 року критерієм здійснення очищення влади, люстрації та недопущення обрання на посади керівників вищих навчальних закладів осіб, що голосували за диктаторські закони 16 січня 2014 року) (реєстраційний номер 2505). Подали двоє депутатів – Суслова і Дерев'янко. Вони не прийшли до нас на засідання комітету. Борисе Григоровичу, вони ж були повідомлені про те?

І тому я надаю слово Олександру Володимировичу Співаковському, першому заступнику голови для доповіді.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже правильна пропозиція. Бо є альтернативний до цього законопроекту. Його назва, я озвучу для стенограми: "Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо недопущення до зайняття посад виконуючого обов'язки та обрання на посади керівників вищих навчальних закладів окремих категорій осіб) (реєстраційний номер 2505-1). Внесений народними депутатами Співаковським, Порошенком, Мельничуком, Македон, Хлань і Гордяй… Гордєєв, прошу вибачити. Будь ласка, слово вам.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую, шановна Ліля Михайлівна! Шановні колеги! Ну, всі матеріали вам роздані.

Я не буду тут скривати, що у нас було також обговорення цього питання з міністром освіти і науки Сергієм Мироновичем Квітом, який повністю підтримує ці ідеї. Я просто хочу сказати, що закон, який внесений нашими колегами Сусловою та Дерев'янком, він по суті все ж таки направлений на те, щоби не допустити до балотування на посади директорів тих людей, які голосували за прийняття диктаторських законів від 16 січня.

Наш альтернативний проект він все-таки, ну, оскільки ми маємо зауваження ГНЕУ щодо неконституційності прийняття таких рішень, ми зробили не імперативну норму, а звернули увагу на те, що ці закони приймались в неконституційний спосіб з порушенням Регламенту, тобто без голосування, як це передбачено Регламентом і таке інше. Таким чином ми від цього питання уходимо. А також ми хочемо звернути увагу, що, ну, так вже сталось, що Закон про вищу освіту, ну, звичайний закон не дозволяє людині, яка, скажімо, порушила Конституцію, порушила закони України, яка має судимість непогашену, вчинила корупційні діяння і таке інше, вона не має права займати керівні посади. Але в Законі про вищу освіту цих запобіжників нема щодо балотування на посаду ректора. Таким чином, міністр освіти фактично знаходиться у протиріччі, що людина приймає участь, наприклад, набирає 50 відсотків плюс 1 голос, ну, наприклад, це відбувається, і міністр, згідно Закону про вищу освіту, повинен підписати контракт з цією людиною. Тому цей закон, законопроект, перепрошую, який ми пропонуємо, 2505-1 якраз враховує всі ці позиції. Після цього у нас була дискусія, в тому числі з Лілією Михайлівною, з юристами, щодо того,  що, перший варіант 2505-1 був дійсно виписаний, ну, враховуючи ситуацію в Україні, не дуже коректно до людей, наприклад, яким оголошено підозру або складено протокол. Тому ми внесли тут в редакцію ті поправки, які враховують ці зауваження. Тобто, якщо людина визнана в судовому порядку, тобто це дуже важливо. Тобто людина повинна мати шанс захиститись в суді і довести, що вона, там, винна або, що вона не винна.

Таким чином, ми ці позиції врахували, бо ці зауваження також були висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради України і тому, закінчую свою доповідь, у мене є така пропозиція, 2505 відхилити, а 25505-1 з тими зауваженнями, які тут представлені, Лілія Михайлівна, щодо нашої дискусії, яка була, прийняти за основу і в цілому. Якщо необхідно, тут Павел є, да, якщо необхідно, ці поправки можна з голосу просто буде, ну, продиктувати прямо в залі Верховної Ради.

Ну от, це дуже коротко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція.

Будь ласка, Іван Григорович.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Я так колегу зрозумів, що нам розданий застарілий варіант, бо, чому? Все те, що ви сказали, все, що ви сказали по суті в висновках, які підписав …., …. написано, що  є грубе порушення Конституції і прав людини, і одне, дев'яте, четверте. То я так зрозумів, що ви це все прибрали, але нам розданий старий варіант.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А як це розданий старий варіант?

 

_______________. Ні, ні, от тут написано, подивіться.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. З огляду на вище….. управління  не підтримує прийняття цього законопроекту. Тобто Борденюк ..… всі ці речі, які ви сказали, що ви їх прибрали, а вони Борденюком зафіксовані, що вони тут є.

 

_______________. (Не чути)

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Друзі, я з говорю, що колега сказав, що ми прибрали одне, друге, третє у зв'язку з зауваженнями Головного науково-експертного управляння. Але чітко науково-експертне управління сказало, що не підтримує прийняття цього законопроекту всупереч Конституції, ряду …..

 

_______________. 2505-1 ми відхиляємо, але, да…

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  ….. висновок, останнього висновку…….. читає. Я це зразу відклав. Читаю тільки назву, наш колега є автором. І я із солідарності готовий підтримати. Але ще раз говорю, він пише, що абсолютно аналогічні недоліки зберігаються і в цьому …… проекті, тому пропоную…… цей …….. обов'язково буде це читати.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Буде. Але, Іван Григорович, давайте подивимося, що ми тут пропонуємо. А всім листочки ці роздані, всім? Подивіться, що ми пропонуємо. Вважаю, що питання пов'язані… Да, я знаю. Пов'язані з більш повним обґрунтованим предметом, регульованим  законом…….. Крім того, з метою внесення необхідних техніко-юридичних правок до законопроекту, вважається за доцільно викласти окремі його положення у такій редакції.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. З голосу, з голосу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  З голосу стільки не можна буде дати. З голосу можна прочитати одне положення, а не прочитати сторінку. Це не вийде з голосу… Дивіться, у мене є така пропозиція, шановні. Ми ще зараз мусимо послухати Міністерство освіту, яке є співініціатор цього законопроекту. Але я вважаю, що його, судячи з усього,.. по-перше, нам треба прийняти рішення, який з цих законопроектів ми обираємо. І ми пропонуємо обрати 2505-1. Приймати його за основу і рекомендовувати, враховувати позиції науково-експертного управління. І потім в залі, коли ми будемо доповідати цей законопроект, ми скажемо, що от ми готові в процесі його доопрацювати от такими положеннями. І тоді попросити скорочену процедуру підготовки до другого читання і зробити нормальний текст. Тому що оце все буде неможливо зробити.

 

_______________. (Не чути)

Але ж ми розуміємо, що сьогодні ти, як кажуть, комусь….. маєш право ………. Це не саме………. Народний депутат не відповідає, крім образи і заклику до повалення державного…………. Конституції і ………. Це …….. норма, яка нам ………… докладніше. Ми можемо все, що завгодно говорити, крім ……… речей

 

_______________. Так. Але не порушувати регламент.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  … я був на допиті як сідок. Всіх тих, хто голосував, уже ж всі ………., вибачте. А тепер же свідки, хто бачив со сторони, як це все відбувалося. Тобто, мабуть, кримінальна справа близиться до завершення. І коли суд вирішить, хто ж в цей день був винуватцем порушення регламенту. Не змісту законів, а порушенням регламенту перш за все. От тоді ми будемо говорити оцій людині, бо вона осудна, уже все, вона не може займати ні за яких умов. Бо судом визнано, судом. І тоді нам і Конституція, і вибачте, Рада Європи……..

Ну, добре, люстрація в органах державної виконавчої влади, да, для себе любимих зробили поблажку. На виборні посади ви дозволили не люструвати, на виборні у Верховну Раду. Ми не знаємо, що з цими рєбятами робити, з вишками і так далі, вони сидять в залі і спокійно потирають руки, чекають свого реваншу. А тут уже ж на викладацьку діяльність ………, на все. Я до чого веду.

 

_______________. Ні, не на викладацьку. Тільки на зайняття посади.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. А уявіть собі, за ректора зараз 90 відсотків проголосують. Що ці ………. говорити після того, як ми приймемо цей закон?

 

_______________. Іван Григорович, я перепрошую, якщо Мельник стане ректором Ірпінської податкової академії, так про що тоді іде мова в Україні?

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я до чого веду, друзі. Тут...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Григоровичу, що ви пропонуєте? На доопрацювання, зробити його правильним і тоді внести?

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Що б я зробив, відверто. Я б перереєстрував …..  Щоб ви врахували зауваження Науково-експертного, перереєструвати і внести в зал. Бо зал буде маячити на те, що чітко сказали на ………, відхилити. А депутатам роздано оце. Оці ж речі не роздані, не роздані. Ми думаємо, що ми до другого читання їх змінимо. Але є 114 стаття Регламенту, де принципові речі не можна вносити. Тільки можна вносити корекцію в окремі статті. Це суттєво міняє весь закон, те, що ви зараз сказали. Суттєво міняє. Бо воно прибирає принципові ……….  114 стаття Регламенту …..

Я б перереєстрував. Ви зробили правильну річ. Перереєструвати і розглянути в залі… Я вас повністю підтримую. Мельник бив кого? Наших людей, які приходити спостерігачами! Бив жінку! Ви пам'ятаєте? Я ж за що говорю. Зробити абсолютно досконалим, щоб ніхто не….. ніхто. Ми все робимо так, як ви сказали, ……   оцими доповненнями ви все зробили правильно. Але первоначальний закон ви роздали такий, що наукове-експертне сказали: "Хлопці, що ви наробили?" Його не можна приймати. Відхилити.

 

_______________. Ну, 2505 ще ж є?

 

_______________. Міністерство освіти….

 

СОВСУН І.Р.  Я чесно скажу, що у нас, звичайно, є проблеми зараз по виборам. Тому що все, що ми можемо зробити, це технічно перевірити на відповідність Закону "Про вищу освіту", де виписані дуже загальні вимоги до зайняття посади ректора. І в деяких випадках, навіть, коли ми достеменно знаємо, що цю людину не можна допускати до навчального закладу, ми змушені допускати. Тому що за формальними ознаками вона проходить.

Тому, безперечно, якісь інші вимоги, встановлення якихось інших вимог для людей, котрі претендують на зайняття посади ректора, воно є дуже на часі. Так. Ну, і в зв'язку із ситуацією в Ірпіньській податковій в тому числі. Але є кілька інших університетів, де так само є ті самі проблеми.

Тому ми підтримуємо задум, котрий лежить в основі законопроекту. Так? Але нам необхідно, щоб законопроект був дійсно таким, щоб він не створював потім правових колізій. Тому що ми знаємо, як працюють наші суди. І якщо є суперечність між двома нормами закону, воно може в результаті впливати на те, що ми не зможемо зреалізувати в повній мірі.

Тому мені видається, що озвучена пропозиція перереєструвати новий, вона буде надійніша і просто оперативно це зробити, так? І у мене питання технічне. Тому що, на жаль, у мене немає цього в матеріалах, які мені підготували в міністерстві. Там написано, що особи, котрі підпадають під дію частини третьої статті 1 Закону України "Про очищення влади". Що це за пункт закону? По люстрації?

Ні, я розумію, в тому числі і закон люстраційний. Логічно.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Але, що стосується органів місцевого самоврядування і виконавчої влади. І ми і цей добавляємо закон. І ……….. каже, що не можна, не можна відсилатися на статтю, яка не кореспондується з цим законом.

 

СОВСУН І.Р. Так, власне.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Тобто критерій, вибачте. Тобто критерій, який зараз……….,  прибирають ці колізії, прибирають ці суперечності. І…

 

_______________. Давайте… Це нормально.

 

СОВСУН І.Р.  Тобто, дивіться, якби я…  Я зараз особисту позицію висловлю, але не буде офіційної позиції міністерства, але я взагалі вважаю, що Закон про люстрацію про очищення влади треба поширити на ректорів в тому числі, перевірка декларацій, звідки хто взяв машини, автомобілі, величезні будинки і так далі. і так далі, тому що ми знаємо, що ректори є дуже заможними людьми в багатьох випадках, в той час як університети не мають фінансування на базові лабораторії. Тобто я особисто вважаю, що ми повинні підвищити вимоги до людей, котрі займатимуть посаду ректора. Але поки що треба виписати хоча б ті мінімальні, щоб хоча б якихось таких речей, котрі, ну, вочевидь, політично в тому числі не можна допустити, щоб їх уникнути.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  (Не чути) І там зараз внесені зміни, які врегульовують ситуацію. ……….. багато людей ………., а ви бачили, міністерство, цей ……… урядом внесений? Ви ще не бачили. Ми знаємо, що він вноситься, ну, ви його ще не бачили.

 

СОВСУН І.Р.  Я не готова сказати.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я вас дуже прошу, ви сказали знакові речі, дійсно……….

 

_______________. ……. просто ректорів, кандидатів…

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Да. Для чого бути міністром сьогодні? Сьогодні ректором треба. Для чого міністром бути? Для чого депутатом? Ви ж прекрасно розумієте, про що ми говоримо.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Ні, Інна Романівна, так немає проблем. Я також погоджуюсь з тим, що це особливі посади, оскільки в університетах у нас є і по 10, по 15 і по 20 тисяч студентів, вони дуже впливові, і якщо людина хоче бути ректором, вона повинна пройти через це очищення. Це абсолютно нормально. Будь ласка, доведи звідкіля у тебе машина, там, дом і таке інше.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Подивіться цей законопроект, тому що уже  знову, коли він зайде в зал, ми його приймемо в першому читанні, друге читання це вже не вставиш, бо це114 стаття Регламенту, це нова категорія, нові люди. Ми знову будемо напорюватися знову на ті самі граблі, знов…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, якщо дозволите, ми просто обмежені в часі, бо в нас буде наступна нарада, а в нас ще два законопроекти попереду. Якщо не заперечуєте, в нас ще одне рішення визріває зараз таке. Відхилити законопроект 2505. 2505-1 відправити на доопрацювання.

 

_______________. Автору.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Автору на доопрацювання. І ми його можемо, якщо ви його швидко зареєструєте, поки вони ще… Я, якщо поставлять в порядок денний 2505, я буду проти і буду його знімати з порядку денного і говорити, що його мають розглядати разом з нашим. До того часу прошу з'ясувати ситуацію по урядовому законопроекту. Може ми туди в загальному порядку впишемо ректорів, як і державних чиновників. А не робити окремий закон для них спеціально.

 

________________. Ну там – ректорів, а тут іде мова про те, кого міністр повинен наказом допустити, а кого ні, бо людина має судимість непогашену і вона має всі можливості брати участь в… Це ненормально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Скажіть, будь ласка, ви як автор законопроекту не заперечуєте проти такої моєї пропозиції?

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Ні, я не заперечую, я просто повинен буду тоді пояснити і деяким співавторам, що ми пішли таким шляхом. Павле, ми зможемо буквально сьогодні все це зробити чи ні?

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Ми зробили вже цю роботу, вона вже єсть, її треба поставити в тіло закону, як вимагає науково-експертне. Бо депутати будуть маячить, що науково-експертне відхиляє.

 

_______________. На заміну вони не можуть дати законопроект. На заміну. 

 

_______________.  (Не чути)

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Там єсть… Одну хвилиночку, послухайте! Тут правильно норма написана, перша норма, коли він написав, що засуджені, за голосування 16-го буде обов'язково суд, це однозначно буде. Якщо людина буде засуджена, навіть умовно, вона вже засуджена, вона не має права.

 

________________. І це міністру дасть…

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Міністр буде змушений її звільнити, все, крапка. Правильний перший пункт записаний і потиснути руку за треба – засуджений судом – і Європа, тут ніхто нічого не скаже.

 

________________. І Конституцію ми не порушуємо тим.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Абсолютно.

А за 16-е суд буде обов'язково, я вже був на допиті. 

 

________________. І нормально. Так, нормально піде?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, все. Отже, прошу голосувати…

 

СОВСУН І.Р.  Просто якщо ви… Я просто ще один коментар скажу. Що якщо ви будете думати про те, щоб в принципі,  чи ми будемо думати…   Я знайду, ……  на погодження проект Закону про внесення змін  до Закону про очищення влади. Там поставлене інше питання те, яке ми обговорювали всередині, в міністерстві: чи необхідно через ці процедури очищення влади люстраційні  провести всіх чинних ректорів, які  є зараз, чи тільки під час оголошення виборів.

 

_______________. Давайте почнемо з тих,  хто зараз іде. Якщо ми  зараз всіх тронемо…

 

СОВСУН І.Р. Так, я власне те саме хотіла сказати, що він просто не пройде парламент.

 

_______________. Так, не пройде.

 

СОВСУН І.Р.  Треба реалістичні цілі ставити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Ми узгодили принципові позиції, є ясність, що  писати, таким чином, я пропоную рішення: 2505 відхилити, 2505-1 віддати авторам  на доопрацювання з рекомендацією швидкого внесення і врахування всіх  зауважень Науково-експертного управління та погоджених позицій.  Хто за таке рішення, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

Так,  шановні колеги, ми зараз будемо розглядати 6 пункт порядку денного, тому що підходить  ще депутат Крулько. А 6 пункт – це проект Закону про внесення змін до Закону  України "Про вищу освіту" щодо удосконалення  прийому на навчання та розміщення державного замовлення. Отже, що являє  собою цей законопроект? Цей законопроект розроблений у Міністерстві  освіти і науки і він має усунути певні двозначності, які є у трактування Закону про вищу освіту. Тому що коли Закон    про вищу освіту працює і  впроваджується, ми бачимо певні неузгодженості між однією статтею, і іншою статтею, і ми прекрасно розуміли, що це буде.  І, в принципі домовилися, що Міністерство  освіти зараз накопичує всі ці неузгодженості, і рано, чи пізно, ми  внесемо великий такий Закон про зміни до Закону про вищу освіту, який ці  неузгодженості зніме. Але даний законопроект є терміновим, тому що вступна кампанія починається і нам потрібно сформувати державне замовлення, і оприлюднити вчасно державне замовлення. 

Я зараз, для детального представлення законопроекту, надам слово  Інні Романівні Совсун, яка безпосередньо є автором цього законопроекту. І тоді, якщо у вас виникнуть питання, ви можете їх ставити.

Будь ласка, Інна Романівна.

 

СОВСУН І.Р.  Дякую.

Отже, про що йдеться в цьому проекті Закону про внесенні змін до Закону "Про вищу освіту". За великим рахунком, тут міняється, чи вносяться зміни, до трьох речей.

Перше. В статті 4 Закону "Про вищу освіту" написано, і це скопійовано з попереднього Закону "Про вищу освіту", що громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за кошти державного чи місцевого бюджету.

У чому виникає проблема? Проблема виникає в такому. Людина може вступити в університет, зрозуміти, що це спеціальність, котра абсолютно для неї чи для нього далека, і після цього хоче перевступити. От вступив на, не знаю, на фізику, зрозумів, що ти не тягнеш, але ти хочеш все одно навчатися, у тебе є запас знань, але фактично, яким чином трактувало це не стільки навіть міністерство, а скільки правоохоронні органи, котрі приходили до університетів і карали їх у випадку, якщо вони дозволяли людям перевступати, то фактично це трактувалося так, що якщо ти вступив один раз – ти скористався своїм квитком отримати безкоштовну вищу освіту, навіть якщо ти один місяць провчився, то після цього ти не міг повторно вступити на навчання.

Тому, що ми робимо цим проектом змін: ми пропонуємо встановити, що громадяни України, які почали навчатися, але не завершили цикл навчання для здобуття певного освітнього ступеня, можуть перевступати на навчання за умови відшкодування вартості, відшкодування грошей, котрі були витрачені на навчання цієї людини під час першої спроби здобуття вищої освіти. Якщо ти провчився один семестр, то тобі визначається, скільки ти повинен відшкодувати, в такому випадку ти можеш перевступити. Це в ідеалі можна було би виписати іншу модель, коли просто людина перевступає. Але ми розуміємо, що це би… проти цього категорично виступило би Міністерство фінансів, і, попри тривалі дискусії з ним з цього приводу, вони не хочуть розуміти цієї ситуації. Тому ми встановили, що оце відшкодування буде здійснюватися в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, і спробуємо виписати максимально сприятливі норми для студентів, щоби вони могли… чи то для абітурієнтів, щоб вони могли перевступати до вищих навчальних закладів.

Я скажу одразу, що це питання і ця норма, вона існувала давно, раніше не було фізичної можливості перевірити, що та людина вже навчалась. Зараз, коли на повну функціонує єдина державна електронна база з питань освіти, коли абітурієнт намагається подати документи на вступ до вищого навчального закладу, автоматично система показує, що ця людина вже навчалася і просто не пропускаються ці заявки. Да? Чи університету повідомляється, що ця людина вже навчалась і університет відмовляється приймати ці заяві, котрі подають абітурієнти.

Тому ми хочемо це врегулювати, йдеться про декілька сотень абітурієнтів щороку. Минулого року у нас були проблеми з цим і ми би хотіли уникнути їх наперед на наступний рік.

Далі. Наступний пункт. Що міняється чи то навіть врегульовується в 44 статті, котра стосується умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів. Була допущена математична помилка. Так? В окремих пунктах статті цієї, згадується про те, що база особливо успіхів у навчанні ………за успішне закінчення підготовчих курсів враховується в середині конкурсного балу, а в інших статтях він випадає. І тому виходила знову ситуація, коли, можливо, було подвійне трактування. Тобто якщо ви прочитаєте сам текст, то ви… пункт 5, вказано, що… 4 підпункт, вказано, що вага балу за особливі успіхи може становити від 0 до 5 відсотків конкурсного балу. Да? Тобто ми рахуємо, що конкурсний бал – це 100 відсотків. А потім в наступній статті… А її тут немає в цьому, але там вказано, що кожній складовій конкурсного балу присвоюється певний коефіцієнт і сума коефіцієнтів має становити одиницю, але там цього балу за особливі успіхи немає.

І тому в нас виходить, коли математична формула, як складати цей конкурсний бал, просто не спрацьовує. Її можна або так читати, або інакше, але в  будь-якому випадку  якомусь пункту статті 44 воно буде суперечити.

Тому ми недодаємо якісь нові бали чи ще щось, вони були в Законі про вищу освіту, ми просто врегульовуємо, щоб просто математика спрацювала.

І остання зміна, котру ми... Так, і тут ще одна зміна. Я просто побачила по деякій реакції, в тому числі в соцмережах, що люди переживають, що у зв'язку із скасуванням другого абзацу сьомого пункту про те, що особа, яка бажає, абітурієнт подає документи в Український центр оцінювання якості освіти, де виставляє пріоритети щодо спеціальностей, то ми виключаємо це.

Тому що це, куди подавати документи, це питання регулювання умов прийому, да? Пріоритетність заяв, вона є в інших статтях закону. Ми не скасовуємо цієї норми. Ми просто скасовуємо це питання. Тим паче, що в цьому році ще цього не роблять, вони не дуже готові це робити. Тому ми пропонуємо просто це питання вирішувати на рівні прийому. Це деталізація, котра і не потрібна, ми не відмовляємося від цього. Але просто це має робити інша установа.

І останній пункт. Це зміни до перехідних положень, пункт 13. Зараз я поясню, що закладено в цьому пункті в чинній версії Закону "Про вищу освіту". В чинній версії закону закладено, що в 2015 році діє перехідна модель розподілу державного замовлення при переході на іншу модель, котра закладена в законі, відповідно до якої, в 2015 році 80 відсотків державного замовлення розподіляється перед початком вступної кампанії. На основі показників розподілу державного замовлення минулого року. А ще 20 розподіляється після того, як закінчився прийом документів на основі, і тут виникає проблема. Тому що на основі, на основі середнього балу абітурієнтів.

Так. І в зв'язку з цим у нас виникає дві проблеми. Проблема перша концептуальна. Вона полягає в тому, що в цій моделі, яка прописана зараз, виходить єдиний рік, коли абітурієнти, які вступають, наперед достеменно не знатимуть кількість місць державного замовлення. Вони не можуть оцінити її для вступу до університету.

І друге. Друга проблема в тому, що в такому випадку нам необхідно буде після завершення прийому документів дуже швидко і дуже оперативно рішенням конкурсної комісії, котра розподіляє державне замовлення, по-перше, має спрацювати ……… електронна база, має порахувати середній бал і розрахувати і так далі, і так далі. І після цього вона має запропонувати нам варіанти як розподілити ще  20 відсотків  місць державного замовлення, і після цього одразу ж запропонувати: хто рекомендований до зарахування, а хто - ні. І це дуже велике навантаження на саму базу, і ми дуже боїмося це  в такі стиснуті  терміни робити – це друга заувага.

І третя заувага полягає в тому, що на жаль тут це очевидна технічна помилка, тому що ми з Лілією Михайлівною, коли готували, все це згадували,  в тому числі    як готувався законопроект, і ми говорили в чому проблема.  Проблема в тому, що пропонується 20 відсотків розподіляти за середнім конкурсним балом абітурієнтів тобто всіх, хто  подали заявки на цю спеціальність, в цьому році. І що відбулося, коли ми порахували,    і здійснили такі   розрахунки: на жаль, статистика  показала, що більшість  абітурієнтів подають всі  в сильні середні слабкі університети. І коли  ми просто     беремо середній бал  всіх абітурієнтів, то цей показник нам ні про що не говорить, і тому середній бал, що ми пропонуємо, що  розподіляти всі місця державного замовлення наперед перед початком вступної кампанії. І з врахуванням  середнього показника конкурсного балу тих, хто попередні 3 роки  були зараховані на навчання, тобто не всі, хто просто подав документи на навчання: я хочу тут навчатись. Тому що подати може людина, котра "на авось" подасть, тобто вона реалістично не думає, що вона може сюди потрапити, але вона подасть і це знизить    загальний середній бал абітурієнтів, а дивитися на сердній бал тих, хто був зарахований. 

Це власне все і я би дуже просила народних депутатів  підтримати це просто для  того,  щоб внормувати проведення вступної кампанії, ці зміни не носять ідеологічного характеру, вони не носять  характеру якихось концептуальних змін, а це питання врегулювання тих технічних складнощів, з якими ми можемо стикнутися, чи навіть гарантовано зіткнемося під час вступної кампанії. Оскільки вступна кампанія – це  період дуже великої  напруги в суспільстві, це те, що чого завжди привертається дуже багато уваги. То необхідно мінімізувати ризики для того, щоб вступна кампанія і технічні складнощі, які можуть виникнути зараз, у зв'язку з певними нормами, вони можуть дискредитувати  Закон  про вищу освіту в цілому. Тому необхідно ці  зміни внести для того, щоб внормувати  проведення вступної кампанії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, отже, я дуже прискіпливо поставилась до цього закону і, незважаючи на його терміновість, ми його проговорювали, кожний пункт погоджували з різними людьми. І я вважаю, що його треба приймати не просто за основу, а приймати в цілому, зважаючи на його терміновість, я вважаю, що він є достатньо виваженій. Міністерство освіти брало участь безпосередньо в його підготовці.

В нас є висновок науково-експертного управління?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Де?

Є доданий висновок науково-експертного управління.

А що, вони ж нічого не пишуть? Вони не пишуть…

Але, наприклад, науково-експертне управління зараз втручається тут в ідею взагалі умов прийому. Подивіться на висновок науково-експертного управління. Наприклад, на їхню думку не може бути привілеїв для тих категорій абітурієнтів, які закінчили успішно підготовчі курси для вступу до, на природничо-математичні та інженерно-технічні спеціальності. Але наш законопроект оцей, він не стосується цієї ідеї, це вже проголосовано в Законі "Про вищу освіту", він просто дублює цю норму в необхідному місці, тому це не може розцінюватися як, можливо, науково-експертне управління…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ідей не можемо зараз міняти, тому що в нас працюють умови прийому.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Справа в тому, що це …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По-перше, це тільки, послухайте, але ми вже проголосували Закон "Про вищу освіту".

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я просто хочу сказати.

Я, як народний депутат, хочу сказати, це корупційна …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, тільки включіть мікрофон.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Включаю.

Хочу ще раз сказати, це корупційна норма. Те, що ми даємо преференції призерам четвертого етапу малої академії, ладно, Бог з ним.  Хоча мені це особливо не подобається, але за успішне закінчення підготовчих курсів. Чому це корупційна норма? Хочу пояснити. Приходить до мене дитина, заплатила там дві, три тисячі гривень за навчання на цих підготовчих курсах, все, я їй дав преференцію. А дитина, яка не може заплатити за підготовчі курси не має такої можливості.

Тому я… Я не буду в такій редакції… я голосувати буду проти і буду БПП…

 

СОВСУН І.Р.  Пане Олександре, почуйте мене уважно, будь ласка. Я просто, що хочу сказати, ця норма є в чинному законі.

 

_______________. (Не чути)

 

СОВСУН І.Р. Ми не… Послухайте, що відбудеться, якщо ми зараз просто це скасуємо от просто скасуємо? Ця норма була в чинному законі і вона дозволяла вступникам цього року, є тисячі людей, котрі зараз пішли на підготовчі курси, тому що вони бачили, що в законі є ця норма.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …що це тільки інженерно-технічні і природничо-математичні спеціальності.

 

СОВСУН І.Р. Так. Так. Справа в тому, що якщо ми зараз це раптом поміняємо, ми отримаємо протести під Верховною Радою і під Міністерством освіти і науки, тому що люди розраховували на цю норму. Цю норму ми не вводимо, ми її просто додаємо в один з пунктів закону, де її не було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона є в трьох інших пунктах закону.

 

СОВСУН І.Р. Вона є в трьох інших пунктах закону. Так. Її просто не було там, де математична формула прописується і через те виникали можливі різночитання.

Тобто я особисто теж вважаю, що це корупційна норма. Я теж особисто вважаю, що це треба міняти, але ми це не можемо зробити за два місяці до початку вступної кампанії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це правильно. Але заради справедливості я хочу підкреслити, що я була проти цієї норми і говорила міністру про це відверто, що не потрібно робити нам додаткових балів за ці курси, тому що це дискримінує дітей, наприклад, які не можуть приїхати на ці курси.

Але розглядає Міністерство освіти це, як стимул і заохочення прийняття студентів на природничо-математичні і інженерно-технічні спеціальності. Зараз ми не можемо втручатись в ідеологію вступної кампанії вже запізно. Ми можемо будь-які зміни, що стосуються ідеології вступної кампанії, вносити в закон заздалегідь до написання нового документу умов прийому  про освіту. Або прийому до вищих навчальних закладів.

 

СОВСУН І.Р. Я думаю, що ми все одно повернемося до питання змін умов прийому, коли ми побачимо як працюють цьогорічний новий Закон про вищу освіту. І я готова до обговорення цієї норми щодо, в тому числі підготовчих курсів, але ми їх зараз не вводимо. Ми їх просто додаємо в один з пунктів, де їх раніше не було. Тому ми не можемо зараз її просто скасувати.

 

СКРИПНИК О.О.  Вони… Ну, по-перше, я підтримую повністю норму стосовно того, що це є корупційна норма і власне вона така дуже специфічна. Але я власне хочу повернутися до першого пункту. Яка буде вартість, скільки людина має заплатити? Тут не визначена власне величина вартості. Треба зазначити визначену вартість, таку суму, як людина би заплатила, наприклад, на комерційному навчанні або ще щось. Тобто тут я не бачу визначеного  от… Що? Да. Ну, скажуть: так, ти закінчив от там економіку, хочеш тепер на фізику чи навпаки, але ти нам винен мільйон доларів, да. Ми би визначили просто, нам так здається, що воно вартує стільки. Тобто потрібно все ж таки якесь чітке бачення вартості.

 

СОВСУН І.Р. Ну, ми, я чесно скажу, що ми останніх кілька місяців намагались в міністерстві розробити проект постанови, щоб це питання врегулювати, але, на жаль, все це втикалося в переговори з Мін'юстом, котрий категорично не дозволяв будь-який перевступ в принципі, тому що він так само трактував, що не можна перевступати. Тому на разі у нас є проект Постанови Кабінету Міністрів на виконання цієї норми, котру треба тільки прийняти у Верховній Раді. І що ми там пропонуємо, після дуже тривалих дискусій і обговорень, що вартість навчання встановлюється на рівні, відшкодування встановлюється на рівні вартості комерційного навчання. Це навіть простіше.

 

СКРИПНИК О.О.  Просто було би… Ви не хочете, щоб ця норма прозвучала тут прямо в законі?

 

СОВСУН І.Р. Я не впевнена чи це питання регулювання закону, це питання підзаконного акту. Я не знаю, чи це питання… Тобто наша позиція така, що це має бути, на сьогодні наша позиція така, що це має відповідати вартості контракту на тій же спеціальності.

 

СКРИПНИК О.О.  Ну, співпадає, просто кажу, хоча би  це прозвучало.

І  друге, на останнє, готове в мене є, власне як у людини з трошки інженерною освітою, є величезне побоювання, що створивши норму відбору на державне замовлення в ВУЗи в такий метод, який ви пропонуєте, ми запустимо таку спіраль, яка буде виглядати в тому, що найкращі вузи отримують найбільшу кількість цього року, прийдуть туди найкращі діти; наступного року вони отримають ще більше, ще більше, і в нас в кінцевому випадку держзамовлення виродиться в п'ять вузів, які будуть повністю на державному замовленні, а інші вузи, власне, за рахунок цієї спіралі повністю деградують.

Я би дуже вас просив, якщо би можна було зробити дуже просту річ. Це не є якийсь складний розрахунок: попросити ваших спеціалістів взяти на основі даних попередніх років, а мені здається, що це можна зробити, власне, зробити розрахунок, чи не призведе подібна модель, яка пропонується, до спіралевидної системи, власне, вихолощування державного замовлення тільки в найкращі вузи.

 

СОВСУН І.Р. Оʹкей. Перше, що я хочу сказати, що те, що ми пропонуємо, - це не нова система розподілу державного замовлення. Ця система є в законі. Зараз ми не сперечаємося про концептуальні питання, вона є в законі. Лілія Михайлівна може підтвердити, що модель розподілу державного замовлення у мене початково викликала питання. І те, наскільки це сконцентрується в певних вишах і наскільки це особливо вдарить по регіональних вишах в невеликих обласних центрах. Я це розумію, але це все рівно є в Законі "Про вищу освіту", це є в інших нормах. Що ми зараз міняємо – це тільки механізм дії цієї норми. Ми не міняємо саму норму. В законі закладена норма про те, що місця державного замовлення йдуть туди, куди йдуть найсильніші абітурієнти.

Знову ж таки, я готова до дискусії про те: це правильно чи неправильно. Але це та філософія, котра в тому числі в Законі "Про вищу освіту" закладена. І це та філософія, котра в тому числі на 2016 рік закладена. На 2015 рік просто було встановлена особлива процедура розподілу місць державного замовлення, котра базується на цій же філософії, але технологічно вона виписана, на жаль, некоректно. І нам дуже складно технологічно з цих працювати. Тобто повторюсь: ми не міняємо концептуально, це все рівно є в інших нормах закону. Навіть якщо ми зараз не поміняємо цей 13 пункт, це все рівно залишиться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що нам заважає зараз в цьому пункті 13-му вписати про регіональні потреби? Ми говорили з вами про ці потреби регіонів, для того щоб зберегти регіональні вищі навчальні заклади. В кінці кінців держава економить, ніж дитина поїде буде жити в гуртожитку, а так вона буде жити за місцевого свого проживання. Ми ж можемо додати цей фактор, це нічого не дасть. Ми ж тут міняємо в принципі, ми тут пишемо, ми забираємо 20 відсотків, ми фактично робимо нову редакцію. І це більш, ну, аргументований підхід, і він якраз дозволить запобігти от цьому маховику, про який говорив Олексій Олексійович.

 

СОВСУН І.Р. Ну, якщо це технічно можливо, коли ви з голосу будете представляти проект закону, просто з голосу сказати "з урахуванням регіональних потреб" то ми не проти. Але це все рівно не вирішить проблеми, тому що ця норма стосується тільки 15-го року, на 16-й рік є чинними інші норми, де до цього не буде враховано. Тобто я не проти, це можна з голосу внести…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, бо ми затягнули, я не думала, що це, ви прийшли, коли ми розглядали цей закон, вибачте, будь ласка, пане Крулько.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я розумію. Я сподіваюсь, що депутати будуть готові вже голосувати.

Отже у нас є два рішення.

Перше. Прийняти за основу і в цілому і при цьому врахувати в 13 пункті "з врахуванням регіональних потреб", щоб принаймні на цей рік це врахувати, а далі, якщо ми будемо робити зміни до Закону про вищу освіту, ми можемо це також внести в цілому системно.

Зараз…  Олексій Олексійович, дозвольте я сформулює, тому що ми дійсно дуже затягнули сьогодні комітет і знову…  Але я розумію, що треба обговорити, щоб усвідомити до кінця.

І друге. Так само можна врахувати зауваження Олексія Олексійовича, де визначити рівень відшкодування. Це невеличкі правки, це буквально по два, три слова, які можна внести з голосу. Це перша рекомендація.

Друга рекомендація. Прийняти за основу і попросити короткий термін для доопрацювання в другому читанні.

Будь ласка, Олексій Олексійович, якщо можна…

 

СКРИПНИК О.О. Я в цілому підтримую те, що ви пропонували, просто щоб в цілому з тими невеличкими правками з голосу внести. Але я би просто ще доповнив невеличким пунктом рекомендувати Міністерству освіти розробити в доповнення нашого рішення комітету модель з точки зору на наступні роки по регіональних вузах. Так, просто як окремий пункт в рішенні комітету. Тому що ми готуємо собі дуже велику яму.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Лілія Михайлівна, ну, я не знаю. Ну, я тогда голосовать не буду. Якщо я не маю можливості виступити, то я перепрошую. Я хочу виступити.

Ну, перше. З пунктом першим я повністю погоджуюсь. Тому що постанова Кабміну, вона врегулює всі абсолютно питання. Тут, на мій погляд, просто немає сенсу говорити там про граничні якісь розміри. Вони просто порахують інфляцію, врахують і все таке. Я тут не бачу.

Друге. Отут просто ідеологічно. Я все розумію, що не можна міняти правила під час гри. Але я хочу сказати, що той парламент голосував за той закон, який має корупційну складову ту. І на мій погляд, то зараз так голосувати людям, які проти цього, ну, для мене це внутрішній просто виклик. От, чесно вам скажу. Голосувати. Бо когда троллят.

 

_______________. (Не чути)

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я розумію. Але, коли троллять по соціальних мережах, то ніхто не враховує того, що це було колись проголосовано, а бачать цю редакцію і кажуть, о, прийшли і також за те, щоб підтримати цю корупційну складову.

Я просто висловлюю своє бачення того, що відбувається. Дякую вам, Олексій Олексійович, особливо за пункт 13. Я хочу сказати, що дійсно, як в Сполучених Штатах. Ви знаєте, да, з рейтингу, з десятки просто неможливо вийти. Чому. Тому що кращі студенти формують кращий рейтинг. А кращий рейтинг затягує кращих студентів. То тут ми маємо таку ж ситуацію.

Я просто до чого, я, Лілія Михайлівна, конкретно все-таки. В першому читанні і доробляємо. Бо якщо не буде врахована, тут нема чіткого алгоритму щодо того, дивіться. З урахуванням показників розміщення державного замовлення минулого року, це нормально, в розрізі навчальних за відповідними спеціальностями та середнього показника. А як він враховується? На якому рівні? 10 відсотків, 50 відсотків, 30. Тобто, якщо не закладений механізм і хто його буде регулювати, цей механізм цього розподілу і врахування цих чинників, на мій погляд, це може принести дуже великий урон архітектурі і екосистемі, яка зараз є  в вищій освіті. Я категорично проти неякісної вищої освіти, але ми повинні  врахувати, що якщо наша освіта хвора,  то її потрібно лікувати, а не вбивати. Тому я за те, щоб в першому читанні і після цього, доробляємо ці питання разом з міністерством.

 

СОВСУН І.Р.  Я просто щодо цього 13 пункту скажу. Дивіться, якщо  ми відтягнемо, ви розумієте, що йдеться про розробку дуже великої кількості програмних засобів, котрі треба зараз розробити  до початку вступної кампанії. Зважаючи особливо на те, що ми ще розробляємо нове програмне забезпечення для  видачі дипломів про вищу освіту і ще багато всього іншого, і у нас  водночас, на одну організацію зараз впала розробка дуже великої кількості програмного забезпечення, нам потрібно зараз їм сформулювати текст завдання.  Якщо ми зараз розтягнемо до другого  читання, ми готові вас залучити до робочої групи, котра буде  працювати над  деталізацією тих завдань щодо того, яким чином  розподіляти ці місця держзамовлення. Ми готові до цього: чесно, під протокол,   можу взяти зобов'язання  до цього.

Просто деталізація цього не є завданням в тому числі закону і це не значить, що ми хочемо тут змахлювати  якось, чи ще щось таке, ми просто хочемо, щоб пошвидше  була визначеність в цьому питанні.  Тому що на сьогодні ситуація така, що наші програмісти не знають: готувати програмне забезпечення на ці 80 і 20 відсотків, чи готувати зразу на 100. Розумієте? І тут кожен тиждень зволікання, він є насправді критичним. Тому просто для того, щоб зняти ті побоювання, котрі є щодо там регіонального аспекту, можна вписати  одразу, одразу  з голосу оголосити регіональні аспекти і  доручити…

 

_______________. "З урахуванням регіональних потреб".

 

СОВСУН І.Р.  "З урахуванням регіональних потреб".  

І потім, ми можемо прийти сюди ще раз  доповісти як саме це буде враховуватись, чи вас запросити  безпосередньо на підприємство, котре це буде розробляти.

 

_______________. (Не чути)

 

СОВСУН І.Р.  Так-так і текст завдання буде  з цього приводу, тобто ми це готові зробити, просто що нас трохи терміни  піджимають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто ще хоче висловитись?  Будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Я цілком і повністю підтримую позицію міністерства, зважаю на те,  що автор законопроекту голова нашого   комітету, підтримую абсолютно ті  застереження, які були висловлені, бо ми всі переживаємо і за регіональні навчальні заклади, взагалі за стратегію розвитку системи вищої освіти в нашій державі. Єдине, на що хотів би я звернути свою увагу, що, в принципі, питання компенсації за оплату на державній формі власності за кошти держави повинні бути, звичайно, відповідно конвертовані в ту систему цінностей, яка у нас є. Бо треба розуміти, яка буде одиниця вимірювання: чи це погодинна система вимірювання, чи семестрова. Бо зрештою тут вже далі йде така позиція, і зокрема у висновку ГНЕУ, про те, що повторно можна так само вступити за державною формою.

В чому тут особливий нюанс? Ну, скажімо так, по таких важливих речах. Друга вища освіта у нас є платною. Тому я вважаю, що повторний вступ до вищого навчального закладу не може бути за бюджет, за державний рахунок. Ну, це як пропозиція, але я думаю, що зрештою ми можемо внести ці зміни.

Якщо говорити про статтю 44, стаття 44, хто має переваги до вступу до вищих навчальних закладів, я все-таки хотів би, щоб, якщо не сьогодні, то принаймні ми повернулися до дискусії стосовно абітурієнтів, які вступають на мистецькі спеціальності. Бо переможці Малої академії олімпіад – це все добре, але ж у нас є прекрасні художники, скульптори, ювеліри. У Миколаєві у нас є Академія дитячої творчості. І особисто у своєму професійному житті зустрічався із тим, що чемпіон світу не має права вступити на пільгових умовах до вищого навчального закладу, а на загальних підставах туди вступив. Ну, але це, я думаю, розмова для дискусій, можливо, не сьогоднішніх, але нам треба і цю категорію дітей все-таки привернути, щоб вони були тут, залишалися тут, працювали з нами.

Тому я підтримую за те, щоб проголосувати за основу і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ну, вони ж дуже просять якнайшвидше, вони хочуть, цього тижня щоб його поставити в порядок денний і проголосувати. Ні, він стоїть в порядку, щоб його поставити на день відповідний, в четвер або в п'ятницю.

 

_______________. А з голосу багато справ?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві. В мене тільки, в мене є застереження і прохання до Міністерства освіти. Я не бачу, що лежить на поверхні зараз, що це відшкодування за рік навчання має бути за співмірність з контрактом.

По-перше, контракт є різний у вищих навчальних закладах. І якщо людина, наприклад, вступила на юридичний факультет на державне замовлення, склала тестування, а цей юридичний факультет знаходиться в одному з провідних вищих навчальних закладах, де на контракті дуже висока ціна, а ми знаємо, що їх ніщо не обмежує практично і вони ставлять надзвичайно високі ціни, то потім ця людина, якщо вона опинилася в такому, в такій життєвій ситуації, що мусить повторно вступати, вона має відшкодовувати дуже велику суму. Тому, я вважаю, що тут Кабінет Міністрів мав би встановити якісь орієнтовні ціни відшкодування за спеціальностями. Тому, будь ласка, сформулюйте ті поправки, ті поправки, які я повинна внести з голосу.

 

СОВСУН І.Р.  Тому може давайте залишимо так, як тут є, що в порядку встановленому Кабінетом Міністрів і потім проговоримо це. Тому що, дійсно, тут є якісь норми, які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, все. Шановні колеги, хто за те, щоб підтримати цей закон за основу і в цілому з оголошенням поправки, тоді в нас одна поправка, яка стосується тільки питання відповідно до регіональних потреб? Прошу голосувати.  Дякую. Одноголосно.

Шановні колеги, отже, ми розглядаємо зараз проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо визнання неформальної освіти (реєстраційний номер 2121). До нас приєднався наш колега Іван Крулько, я йому за це дуже вдячна. Будь ласка, я вам одразу надаю слово, як автору законопроекту, бо Івану треба ще йти на наступну зустріч.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую, Лілія Михайлівна, за запрошення на комітет. Приємно у вас бути. Отже, на ваш розгляд виноситься проект Закону про внесення змін до деяких законів України стосовно визнання неформальної освіти. Хочу одразу відзначити, що авторами цього законопроекту також є голова комітету Гриневич Лілія Михайлівна, Кириленко Іван Григорович – це члени цього комітету, а також представники інших фракцій.

Але  важливо відзначити, що в авторському колективі також брали участь Ковтунець Володимир Віталійович, народний депутат другого скликання, Луговий Володимир Іларіонович, віце-президент Національної академії педагогічних наук, Юзич, який є одним з керівників "Пласту". Тобто дійсно, в принципі, цей закон достатньо добре опрацьований. Ми ще до його внесення у Верховну Раду досить детально з Лілією Михайлівною над ним попрацювали.

Яка ідея цього закону? Ідея цього закону – внести зміни до 2 Законів – "Про освіту" і "Про волонтерську діяльність". Що стосується Закону "Про освіту", то вводиться в статті 29-й окрема така частина, де виписується інституційна формалізація освіти, ступені інституційної формалізації, де окрім формальної освіти додається ще неформальна, інформальна. А також надається визначення цим двом категоріям. І крім того, змінюється також одна зі статей з самоосвіти на інформальну освіту, тому що вже ми даємо відповідне визначення. І також вносяться зміни до Закону "Про волонтерську діяльність".

Що важливо відзначити у Законі "Про волонтерську діяльність", це якраз було звернення до нас волонтерів, що у статті 7 там, де "…волонтер має право на…", ми додаємо дуже важливу річ, що під час подання резюме стосовно своєї волонтерської діяльності цей досвід, а це фактично буде неформальна освіта, буде впливати при працевлаштуванні на державну службу, в службу в органах місцевого самоврядування. А також буде враховуватися при зокрема відзначенні таких осіб державними нагородами.

Є пропозиція підтримати цей законопроект для голосування його у Верховній Раді за основу, якщо комітет вирішить і в цілому, то це було б дуже добре, враховуючи, що він був дуже добре опрацьований на етапі його попередньої підготовки. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо народному депутатові пану Крульку за представлення законопроекту. Шановні колеги, я як співавтор хотіла б зауважити, що насправді це першопрохідник законопроект у справі підготовки нового Закону "Про освіту". Тому що ми вперше в Законі "Про освіту", який ми готуємо, і це дуже складний документ; і я справді збентежена, як важко він у нас сьогодні йде, і скільки в нас різних суперечностей. Але по чому у нас немає суперечностей, це точно, нам потрібно нарешті законодавчо врегулювати питання інформальної і неформальної освіти. І ось в цьому законопроекті вперше появляється визначення інформальної і неформальної освіти таке, яке співпадає з міжнародною стандартною класифікацією освіти, таке, яке випрацювано з науковцями. І зараз ми це вводимо в Закон "Про освіту", таким чином відкриваючи можливості визнання неформальної і інформальної освіти. Ясно, розвиватися ці аспекти щодо визнання будуть вже Законі "Про освіту", але великий крок вперед, тому що він потрібний суспільству для того, щоб пояснити цю ідею. І ідея походить від волонтерів, тому що якраз волонтери отримують в результаті своєї діяльності якраз інформальну і інколи неформальну освіту.

Зважаючи на сплеск волонтерського руху, який сьогодні є в Україні, ми повинні в законі дати можливість враховувати, а навіть зобов'язати враховувати набуту волонтерами інформальну і неформальну освіту.

Тому я цей законопроект підтримую і підписувала як співавтор, і пропоную, зважаючи на зауваження науково-експертного управління, яке ми маємо, проголосувати його за основу і попросити скорочений термін до другого читання.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. В мене питання.

Ну от, а рівні є там неформальної освіти, інформальної освіти, ну, наприклад, от я просто хочу зрозуміти, чи є рівні такі? Як рівні визнаються? Наприклад. Тоді питання, чи може людина, все гарно тут написано, я за це, але в рамках формальних аспектів, які ми сьогодні маємо, ну, наприклад, до неформальної освіти нужно, наприклад, здавати ЗНО чи ні? Ну, наприклад.

От я просто хочу… Ну ми ж існуємо в Україні, тому я просто от хочу зрозуміти, як ви це бачите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо дозволите, я відповім на це питання.

Неформальна освіта відрізняється від формальної в першу чергу тим, що вона не супроводжується виданням певних освітніх ступенів і кваліфікацій. І тому, у зв'язку з цим, ми не говоримо про жодну градацію всередині неформальної освіти. Вона може бути фрагментом якоїсь, доповненням до формальної освіти. І у Законі про освіту ми будемо розвивати вже питання визнання неформальної освіти. Це не є предметом даного закону.

Предметом даного закону було ввести ці поняття, вони вперше будуть вводитися в українське законодавство, і визнати цей факт, що він є і волонтери мають право. Це вже тоді названа ця освіта, щоб ця освіта зараховувалась… враховувалася в їхньому резюме при конкуруванні на різні посади, що вони в своїй діяльності здобува таку інформальну і не формальну освіту.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Лілія Михайлівна, це все зрозуміло, я ж, ну…….з вами……. Просто питання. Ну почнеться так, прийшов волонтер, написав сів і сказав, я волонтер от такий супер, а той прийшов і сказав, та він ніякий не супер, бо він був і там, і там, і там. От я просто хочу сказати, що якщо ми просто визнаємо через дефініції, то не є проблема. Так? І це й у Вікіпедії є. Але для мене врахування досвіду і так далі. Чи не призведе це до того, що почнуться, ну скажімо так, як у нас із Чорнобилем було, із іншими речами, що люди ж захочуть отримувати і подяки, і ордени, і таке інше. Як це буде виглядати все це?

 

_______________. Я, якщо дозволите………..?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КРУЛЬКО І.І. Навпаки, я вважаю, що це буде сприяти розвитку громадянського суспільства, якщо ми таким законом і такими змінами спровокуємо конкуренцію хорошу, коли люди будуть хотіти мати чим більше неформальної і інформальної освіти, будуть брати участь в скаутських організаціях, волонтерських рухах, молодіжних громадських організаціях, тільки буде допомагати розвитку громадянського суспільства.

Тому, якщо те, що ви каже, якщо це спровокує, я взагалі буду щасливий від такого закону, що він це спровокував.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Так, а що зараз заважає?

 

КРУЛЬКО І.І. Нічого не заважає, але я багато років займався громадською роботою і продовжую цю роботу робити, і очолював, і продовжую очолювати молодіжні громадські організації. Тому хочу сказати, що досить часто члени організацій, які ще не стали такими запитують, а що мені це дасть. А коли ми йому зможемо сказати, що від твоєї діяльності, від твоєї роботи і освіти яку ти будеш здобувати, це тобі допоможе в майбутньому при працевлаштуванні, допоможе тобі претендувати на якісь додаткові речі, то, очевидно, що в нього буде стимул для того, щоб займатись громадською діяльністю.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Зрозуміло, дякую.  Я просто…  В мене, що тут, просто пункт в частині два "подання резюме щодо …………… і там досвіду і в облікових документах ………., що приймається на державну службу ……. в службу органи місцевого самоврядування". То все це, якщо це запускається то це дає можливість людям з неформальної і формальної освіти фактично конкурувати з людьми, які мають…

 

КРУЛЬКО І.І.   Окрім от зараз, коли ми всі заповнювали оці облікові картки, то в обліковій картці є освіта і ми там пишемо, що закінчили навчальний заклад, ми плануємо, що після введення цього закону в цій обліковій картці з'явиться ще один пункт, де буде написано неформальна і формальна освіта. Якраз туди кандидат зможе дописати, написати його досвід в цій неформальній і формальній освіті…

 

______________. ………….. формальна освіта ……………… чи середня там загальна освіта.

 

______________. Ні, так тоді він не пройде по критеріях, тому що формальна освіта є основною, але якщо будуть скажімо два кандидати на конкурсі, у них будуть абсолютно або дуже близькі облікові картки, але в одного буде ще і додаткова неформальна або формальна освіта то працедавець буде на це зважати, в принципі це буде суб'єктивний підхід звичайно, але це буде додатковою, так би мовити, його плюсом при прийняті на роботу.

 

______________. А ми зараз це пишемо, ну, наприклад, я працював там, проходив стажування там, ну, і таке інше.

 

______________. Зараз ми це не пишемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В обліковій інформаційній картці ми цього не пишемо. Окрім того, працедавець зараз може враховувати це, а може і не враховувати, це залежить тільки від нього. Фактично закон зобов'язую його це враховувати, тому що у нас тут є пункт закону, де ми зобов'язуємо це враховувати. Подивіться, будь ласка, …………… Але лише бюджетні організації і державної служби. 

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Врахування досвіду волонтерської праці при визначенні осіб, які нагороджуються. Далі. Врахування  відповідного  досвіду в облікових документах особи, що приймається на державну службу, або на службу в органи місцевого самоврядування. Таким чином, ну це подібна ситуація як в інших країнах, коли стимулюється  волонтерська діяльність і коли ти це робиш, ти знаєш, що це буде для твого резюме.

Є ще запитання, колеги, чи будемо голосувати?

Будь ласка. Іване Григоровичу.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.   Шановні колеги, давайте підтримаємо цей зміст*** … авторів (Не чути) і Івана Івановича, який разом з молоддю розробили цей   закон. Треба до другого читання дійсно, коли     подивимося зауваження  Науково-експертного …, що …  у порівнянні з академічною освітою їм бракує … отриманих знань. Тобто 2 дні тому …  волонтеру, 2 місяці і 2 роки, грамота районної адміністрації, бо там  кум працює, і Грамота Верховної Ради… (Загальна дискусія)

 Одним словом,  є  тут дійсно, Науково-експертне деякі  зауваження написали такі, що треба врахувати до другого читання. Але дати розблокувати цей процес… Добра звичайно ідея, дивіться, зараз як "гриби після дощу"  є звичайно всяке.  Але ж, хто бував,  ви  Сєверодонецьку, а я  був в Маріуполі. Друзі – це "улєй", це "улий" молодих людей, це молоді  люди, просто… Їдемо   в автомобілі, я їх розпитую про ситуацію,  а вони мене розпитують про Закон про вищу освіту: "А чи дійсно у нас оце так буде, дійсно, що   ми будемо мати дипломи, які будуть признаватися в Європі, чи дійсно у нас буде університетська освіта як в Кембриджі?". Вони не хочуть жити в "сірій" зоні, не хочуть жити, якою може стати зараз цей регіон – "сіра" зона.  Вони хочуть жити в Україні    бачачи, що ми робимо  прогресивні речі. А ми робимо ці прогресивні речі, які підтримують їх.

Підтримати, так, підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні колеги, хто  за те, щоб підтримати даний законопроект в першому читанні? Одноголосно. Дякуємо.

Дякуємо, Іване Івановичу, за участь в роботі комітету.

Шановні колеги, дуже дякую вам за роботу.

Хтось щось хоче сказати в "Різному"? Дякую.