Пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти до проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики) (реєстр. № 3628 від 11.12.2015р.), внесений Кабінетом Міністрів України
25 грудня 2015, 12:03
Пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти
до проект Закону України про внесення змін
до деяких законодавчих актів України
(щодо стабілізації фінансового стану держави та
удосконалення окремих положень соціальної політики)
(реєстр. № 3628 від 11.12.2015р.),
внесений Кабінетом Міністрів України
_________________________________________________________________
Розглянувши проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики) (реєстр. № 3628 від 11.12. 2015 р.), поданий Кабінетом Міністрів України, Комітет відзначає:
1. Норми проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики) (реєстр. № 3628 від 11.12.2015 р.), поданого Кабінетом Міністрів України, порушують ст. 22 Конституції України, відповідно до якої “при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод”, зокрема в частині, яка стосується пенсійного забезпечення окремих категорій громадян, доступу до освіти тощо. У пояснювальній записці до законопроекту стверджується, що законопроект не стосується питань соціально-трудової сфери. Втім, майже всі норми законопроекту безпосередньо регулюють питання соціально-трудової сфери. Зокрема, це питання освіти, охорони здоров’я, соціальної допомоги, інвалідів, сиріт, пенсійного забезпечення тощо. Комітет дотримується позиції щодо недопущення внесення змін до законодавчих актів України, наслідком яких стане зменшення рівня пенсійного забезпечення педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників.
2. Комітетом висловлюються такі застереження та зауваження до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики) (реєстр. № 3628 від 11.12. 2015 р.), поданого Кабінетом Міністрів України:
Закон України “Про дошкільну освіту”
Відповідно до “Заключних зауважень стосовно первинного звіту України CRPD/C/UKR/CO/1” Комітету ООН з прав людей з інвалідністю щодо статті 24 Конвенції ООН про права інвалідів змінити по тексту законопроекту слова “діти-інваліди” на слова “діти з інвалідністю”.
Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”
Комітет категорично не підтримує внесення змін до статті 32 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо передачі до повноважень органів місцевого самоврядування забезпечення підготовки фахівців у професійно-технічних навчальних закладах і вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації та наполягаємо на збереженні чинної норми статті 32 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” .
Реформування країни в напрямку децентралізації є необхідним. Втім, не внесені зміни до Конституції і не розроблене законодавство, що визначає повноваження місцевого самоврядування, його права і обов’язки, фінансові ресурси в умовах децентралізації. У регіонах відсутні кадрові і фінансові ресурси для здійснення таких функцій. До того моменту, коли вони з’являться, передана на фінансування з місцевих бюджетів система державних закладів і установ професійно-технічної освіти та вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації буде втрачена.
Також професійно-технічна освіта управляється на обласному рівні, тому питання її управління не належить до відання сільських, селищних, міських рад. Окрім того, існує необхідність вивчення можливості утримання таких професійно-технічних закладів обласними управліннями без державної субвенції.
На сьогодні в Україні нараховується 506 державних і 217 комунальних вищих навчальних закладів першого-другого рівнів акредитації. Підготовка фахівців у закладах державної форми власності має в основному міжрегіональний характер (будівництво та архітектура, цивільна авіація, річковий, залізничний та автомобільний транспорт, лісове господарство тощо). Причому, окремі державні заклади є єдиними у країні або діють на декілька регіонів, що не лише дає можливість готувати відповідних фахівців, але й гарантує абітурієнтам право вступу до них незалежно від місця їх проживання на території України.
316 вищих навчальних закладів першого-другого рівнів акредитації є структурними підрозділами університетів та академій. У разі передачі таких ВНЗ до комунальної власності також буде зруйнована система узгодженого функціонування ВНЗ І-ІІ р.а. з університетами, академіями, яка зарекомендувала себе як ефективна форма профорієнтації молоді, мотивації їх навчання та реалізації ступеневості вищої освіти.
Враховуючи вищезазначене, Комітет пропонує зберегти фінансування та управління ВНЗ І-ІІ р.а. на центральному рівні, що відповідає Закону України “Про вищу освіту”, а професійно-технічної на обласному.
Закон України “Про загальну середню освіту”
Змінами до статті 21 до Закону України “Про загальну середню освіту” та до статті 5 Закону України “Про охорону дитинства” пропонується скасувати обов’язкове безкоштовне харчування учнів 1-4 класів, за винятком учнів з числа соціально незабезпечених категорій, а також обов’язкове безкоштовне харчування учнів з числа дітей з неповних і багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах.
Абзац другий частини третьої статті 21 викласти в редакції:
“Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, учнів з числа дітей з інвалідністю, а також із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям.
Органи місцевого самоврядування можуть фінансувати харчування інших категорій дітей”.
Закон України “Про охорону дитинства”
1. Абзац п’ятий частини третьої статті 5 викласти в редакції:
“Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, учнів з числа дітей з інвалідністю, а також із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям.
Органи місцевого самоврядування можуть фінансувати харчування інших категорій дітей”.
2. Змінами до статті 19 “Право на освіту” Закону України “Про охорону дитинства” пропонується скасувати пільговий вступ до державних і комунальних професійно-технічних та вищих навчальних закладів для окремих категорій дітей, які потребують соціальної підтримки, а також безкоштовне навчання дітей з багатодітних сімей. Натомість, таким категоріям дітей призначається соціальна стипендія під час навчання, а також може надаватися додаткова соціальна та матеріальна підтримка.
Враховуючи, що обов’язок держави підтримувати вразливі категорії громадян у доступі до вищої освіти, Комітет вважає за необхідне статтю 19 залишити в чинній редакції.
Закон України “Про пенсійне забезпечення”
Комітет рекомендує зберегти у чинній редакції норми статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” щодо підвищення віку для призначення пенсії за вислугу років до 55 років та поступового його збільшення до цього віку впродовж п’яти років; статті 85 щодо встановлення на період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року граничного розміру пенсії 10740 грн. Такий граничний розмір пенсії є нижчим за встановлений максимальний розмір пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів на початок 2015 року, який складав 11760 грн.
Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність”
Комітет категорично проти внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” щодо питань пенсійного забезпечення науковців. Запропоновані законопроектом зміни щодо пенсійного забезпечення науковців суттєво погіршать їх соціально-економічний стан, знизять мотивацію, зацікавленість осіб середнього віку та молоді до роботи в науковій сфері. Втрати будуть більші ніж економія.
Варто відзначити, що у минулому році вже вносилися зміни до пенсійного забезпечення науковців, які призвели до масового відтоку висококваліфікованих кадрів з наукової сфери. В результаті ці норми були відновлені шляхом внесення змін до Закону. Тому потрібно врахувати цей досвід і не допустити повторення минулорічної помилки.
Враховуючи вищезазначене, Комітет категорично наполягає на збереженні норм чинного Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” в частині пенсійного забезпечення науковців у 2016 році.
Закон України “Про вищу освіту”
Пропонуємо зберегти в чинній редакції статтю 44 Закону України “Про вищу освіту” або частину третю статті 44 у новій редакції доповнити такою нормою:
“Брати участь у конкурсі за результатами вступних іспитів або зовнішнього незалежного оцінювання з конкурсних предметів у вищому навчальному закладі у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів України мають право особи, у яких є захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, діти-сироти та особи, яких законом визнано учасниками бойових дій та які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення”.
Прикінцеві положення
Комітет виступає категорично проти законодавчого закріплення наступних норм у Прикінцевих положеннях законопроекту:
1) Норми частини 4 Прикінцевих положень законопроекту щодо припинення з 1 вересня 2016 року фінансування загальноосвітніх навчальних закладів, кількість учнів у яких складає менше 25 осіб, за рахунок освітньої субвенції, що призведе до закриття шкіл, у першу чергу в сільській місцевості. З метою забезпечення конституційного права на освіту, доступності і безоплатності повної загальної середньої освіти освітня субвенція повинна бути призначена для кожної дитини.
Станом на початок 2014 навчального року в сільській місцевості налічувалось 907 початкових шкіл з кількістю до 19 учнів, 327 таких шкіл з чисельністю 20-49 учнів, 452 ЗОШ І-ІІ ступенів з кількістю до 40 учнів. Відтак, у селах може бути закрито близько 1500 шкіл, без роботи залишаться близько 2 тисяч педагогічних працівників початкових шкіл та понад 7 тисяч працівників шкіл І-ІІ ступенів.
2) Пункту 4 частини сьомої Прикінцевих положень законопроекту щодо скорочення працівників загальноосвітніх навчальних закладів (крім педагогічних) щонайменше на 10 відсотків, оскільки різні навчальні заклади працюють в різних умовах, з різною наповненістю учнями тощо.
3) абзацу другого пункту п’ятого частини сьомої Прикінцевих положень, якими передбачається кінцева дата перетворення шкіл-інтернатів для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячі будинки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Визначення кінцевого терміну недоцільно, оскільки такий термін залежить від конкретних умов та його повинні встановлювати органи місцевого самоврядування.
4) абзацу третього пункту п’ятого частини сьомої Прикінцевих положень, якими передбачається оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів із скороченням їх кількості орієнтовно на 5%, що призведе до закриття 870 шкіл та вивільнення понад 7 тисяч учителів без врахування інших працівників цих закладів. Також питання оптимізації шкільної мережі належить до компетенції органів місцевого самоврядування.
3. Під час доопрацювання доповнити законопроект змінами до статті 35 закону України “Про освіту”: абзац перший частини другої статті 35 викласти в такій редакції: “Держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і може отримуватися у різних типах навчальних закладів. Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів”.
4. Неправомірним є посилання на тексти законів, які вже не є чинними, зокрема посилання на текст Закону України “Про дошкільну освіту”, опублікованого у Відомостях Верховної Ради України у 2001 р., № 49, ст. 259. Чинна редакція, до якої вносяться зміни, була ухвалена Законом № 76-VIII від 28.12.2014.
5. У пояснювальній записці до законопроекту в пункті 4. Фінансово-економічне обґрунтування зазначено, що “Реалізація законопроекту сприятиме збалансуванню Державного бюджету України та ефективному і раціональному використанню бюджетних коштів”. Необхідно зазначити, що введення в дію змін, запропонованих цим Законом, навпаки призведе до розбалансування Державного бюджету, знищить його такими непродуманими та антисоціальними несистемними змінами в частині гарантій, наданих Державою працівникам бюджетної сфери.
Враховуючи вищезазначене, Комітет рекомендує Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики) (реєстр. № 3628 від 11.12.2015 р.), поданий Кабінетом Міністрів України, повернути суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання з врахуванням пропозицій Комітету.
6. Доручити виступити від Комітету при розгляді цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України народному депутату України, Голові Комітету з питань науки і освіти Л. Гриневич.
Голова Комітету Л. М. Гриневич
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики) (реєстр. № 3628 від 11.12. 2015 р.), поданого Кабінетом Міністрів України
| Зміст положення (норми) чинного акта законодавства | Зміст відповідного положення (норми) проекту акта | Примітки | |
| Закон України «Про дошкільну освіту» | |||
| Стаття 35. Організація харчування дітей у дошкільному навчальному закладі 5. Батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що становить не менше 60 відсотків (у міській місцевості) та не менше 40 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день. Від плати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім'ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім'ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах. Відсутня | Стаття 35. Організація харчування дітей у дошкільному навчальному закладі 5. Батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірах, визначених органами місцевого самоврядування або відповідними органами управління. Пільгові умови оплати харчування дітей у дошкільних навчальних закладах для багатодітних та малозабезпечених сімей та інших категорій, які потребують соціальної підтримки, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету. Від плати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім'ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім'ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах. За харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, плата не справляється. Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», які навчаються у державних і комунальних дошкільних закладах освіти.». | Відповідно до «Заключних зауважень стосовно первинного звіту України CRPD/C/UKR/CO/1» Комітету ООН з прав людей з інвалідністю щодо статті 24 Конвенції ООН про права інвалідів змінити по тексту законопроекту слова «діти-інваліди» на слова «діти з інвалідністю». | |
| Закон України «Про загальну середню освіту» | |||
| Стаття 21. Соціальний захист учнів (вихованців) 3. Вихованці шкіл-інтернатів усіх типів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному державному утриманні. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються в інших загальноосвітніх навчальних закладах, забезпечуються харчуванням, одягом та іншими послугами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Утримання вихованців, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) здійснюється за рахунок держави. Діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів, забезпечуються безоплатним гарячим харчуванням протягом усього періоду навчання у загальноосвітньому навчальному закладі. | Стаття 21. Соціальний захист учнів (вихованців) 3. Вихованці шкіл-інтернатів усіх типів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному державному утриманні. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються в інших загальноосвітніх навчальних закладах, забезпечуються харчуванням, одягом та іншими послугами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Утримання вихованців, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) здійснюється за рахунок держави. Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та учнів 1-4 класів з числа дітей-інвалідів, а також із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям | Абзац другий частини третьої статті 21 викласти в редакції: «Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, учнів з числа дітей з інвалідністю, а також із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям. Органи місцевого самоврядування можуть дофінансувати харчування інших категорій дітей». | |
| Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» | |||
| Стаття 32. Повноваження у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: 2) забезпечення здобуття неповнолітніми повної загальної середньої освіти; створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів; сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій; | Стаття 32. Повноваження у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: 2)забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійно-технічної освіти у державних і комунальних загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах; вищої освіти у комунальних вищих навчальних закладах та державних і вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації; створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів; сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій; | Підпункт 2 пункту "а" статті 32 викласти в редакції чинного Закону: «Стаття 32. Повноваження у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: 2) забезпечення здобуття неповнолітніми повної загальної середньої освіти; створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів; сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій;». | |
| Закон України «Про охорону дитинства» | |||
| Стаття 5. Організація охорони дитинства Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують: … організацію безкоштовного харчування учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах; | Стаття 5. Організація охорони дитинства Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують: … організацію безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та учнів 1-4 класів з числа дітей-інвалідів, а також із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям;»; | Абзац п’ятий частини третьої статті 5 викласти в редакції: «Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, учнів з числа дітей з інвалідністю, а також із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям. Органи місцевого самоврядування можуть фінансувати харчування інших категорій дітей». | |
| Стаття 19. Право на освіту Кожна дитина має право на освіту. Держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; надання державних стипендій та пільг учням і студентам цих закладів у порядку, встановленому законодавством України. … Держава забезпечує пільгові умови для вступу до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів дітям-інвалідам, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та іншим категоріям дітей, які потребують соціального захисту, у тому числі дітям з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей, за умови наявності у них достатнього рівня підготовки. Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше. | Стаття 19. Право на освіту Кожна дитина має право на освіту. Держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; надання державних стипендій та пільг учням і студентам цих закладів у порядку, встановленому законодавством України. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. … Студенти вищих навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному утриманні держави; студентам, які є дітьми-інвалідами та інвалідами І-ІІІ групи, студентам із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», включаючи студентів з багатодітних сімей, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога | Залишити в редакції чинного Закону. Стаття 19. Право на освіту Кожна дитина має право на освіту. Держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; надання державних стипендій та пільг учням і студентам цих закладів у порядку, встановленому законодавством України. … Держава забезпечує пільгові умови для вступу до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів дітям-інвалідам, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та іншим категоріям дітей, які потребують соціального захисту, у тому числі дітям з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей, за умови наявності у них достатнього рівня підготовки. Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше. | |
| Закон України «Про пенсійне забезпечення» | |||
| Стаття 55. Окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років Право на пенсію за вислугу років мають: … е) працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років; | Стаття 55. Окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років Право на пенсію за вислугу років мають: … е) працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим – одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року; 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року; 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року; 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року; 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року; 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року; 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року; 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року; 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року; 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1970 року по 31 грудня 1970 року; 55 років – які народилися з 1 січня 1971 року. … | Статтю зберегти у редакції чинного Закону України «Про пенсійне забезпечення». Стаття 55. Окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років Право на пенсію за вислугу років мають: … е) працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років; | |
| Стаття 85. Виплата пенсій … Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються; у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах пенсії, призначені відповідно до цього Закону, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. З 1 січня 2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу). | Стаття 85. Виплата пенсій … Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), на посадах (роботах) та за умовами, передбачених законами України “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються; у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах пенсії, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. З 1 січня 2017 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу). | Статтю зберегти у редакції чинного Закону України «Про пенсійне забезпечення». Стаття 85. Виплата пенсій … Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються; у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах пенсії, призначені відповідно до цього Закону, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. З 1 січня 2017 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу). | |
| Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» | |||
| Стаття 24. Пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника … Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах (крім випадків, передбачених першим та другим реченнями цієї частини) пенсії, призначені відповідно до цієї статті, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. … | Стаття 24. Пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника … Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), які працюють на роботах та за умовами, які передбачені цим Законом, законами України «Про державну службу», “Про статус народного депутата України”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень. | Статтю зберегти у редакції чинного Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в частині пенсійного забезпечення науковців у 2016 році. Стаття 24. Пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника … Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах (крім випадків, передбачених першим та другим реченнями цієї частини) пенсії, призначені відповідно до цієї статті, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. … | |
| Закон України «Про вищу освіту» | |||
| Стаття 44. Умови прийому на навчання до вищих навчальних закладів 3. Поза конкурсом до державних і комунальних вищих навчальних закладів особи зараховуються у випадках, передбачених законом. Не допускається вступ поза конкурсом для здобуття ступеня магістра чи доктора філософії. 7. В установленому порядку та у визначений строк Правила прийому до вищого навчального закладу подаються вищим навчальним закладом, що претендує на отримання державного замовлення на підготовку фахівців ступеня молодшого бакалавра або ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань), до Єдиної державної електронної бази з питань освіти для верифікації переліку спеціальностей. За результатами проходження зовнішнього незалежного оцінювання формується рейтинговий список вступників за кожною спеціальністю з повідомленням про отримання чи неотримання ними права здобувати вищу освіту за кошти державного бюджету. Особи, які здобули право навчатися за кошти державного бюджету, розподіляються в порядку черговості (згідно з рейтинговим списком вступників) серед вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців за відповідною спеціальністю, згідно з виставленими вступниками пріоритетами та правилами прийому до вищих навчальних закладів. Особи, які здобули право навчатися за кошти державного бюджету за декількома спеціальностями, в установлений Умовами прийому строк обирають одну спеціальність, за якою будуть здобувати вищу освіту. Після цього уточнюються за кожною спеціальністю рейтингові списки вступників, які отримують право здобувати вищу освіту за кошти державного бюджету. У межах кожного рейтингового списку вступників за кожною спеціальністю рішенням Кабінету Міністрів України може визначатися гарантований обсяг (до 5 відсотків) місць державного замовлення для окремих категорій вступників, визначених законом. Порядок отримання права здобуття вищої освіти за кошти державного бюджету зазначеними категоріями осіб встановлюється Кабінетом Міністрів України. 13. Право на зарахування поза конкурсом мають: 1) члени збірних команд України, які брали участь у міжнародних олімпіадах, перелік яких визначений центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки; 2) чемпіони і призери Олімпійських і Паралімпійських ігор - за спеціальностями в галузі фізичної культури та спорту. | Стаття 44. Умови прийому на навчання до вищих навчальних закладів 3.Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. 7. В установленому порядку та у визначений строк Правила прийому до вищого навчального закладу подаються вищим навчальним закладом, що претендує на отримання державного замовлення на підготовку фахівців ступеня молодшого бакалавра або ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань), до Єдиної державної електронної бази з питань освіти для верифікації переліку спеціальностей. Рейтинговий список вступників формується на основі конкурсного балу за кожною спеціальністю згідно з виставленими вступниками пріоритетами з повідомленням про отримання чи неотримання ними права здобувати вищу освіту за кошти державного бюджету. Виключити Виключити Виключити Виключити | Пропонуємо статтю зберегти у редакції чинного Закону України «Про вищу освіту» АБО частину третю статті 44, запропоновану у законопроекті, доповнити такою нормою: «3.Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Брати участь у конкурсі за результатами вступних іспитів або зовнішнього незалежного оцінювання з конкурсних предметів у вищому навчальному закладі у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів України мають право особи (за їх вибором), у яких є захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, діти-сироти та особи, яких законом визнано учасниками бойових дій та які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення». | |
| ІІ. Прикінцеві положення | |||
| 1. Цей закон набирає чинності з 1 січня 2016 року. 2. Дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується щодо пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. 3. Обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах у Міністерстві оборони України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Апараті Ради національної безпеки і оборони України, Державній спеціальній службі транспорту, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній пенітенціарній службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, органах військової прокуратури або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об’єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені відповідно до законів України “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, на період виконання особами, яким вони призначені, повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції. Після завершення особливого періоду виплата пенсій таким особам здійснюється згідно із законодавством. 4. Встановити, що з 1 вересня 2016 року фінансування загальноосвітніх навчальних закладів, кількість учнів у яких складає менше 25 осіб, за рахунок освітньої субвенції не здійснюється. 5. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, а також забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; забезпечити розширення переліку платних послуг, які можуть надаватися державними та комунальними закладами освіти, науки, культури, засобів масової інформації та іншими бюджетними установами; переглянути та встановити економічно обґрунтовані розміри платних послуг, що надаються бюджетними установами; забезпечити перегляд нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками та клубними закладами з урахуванням демографічної ситуації; забезпечити перегляд типових/примірних штатів бюджетних установ з метою скорочення керівного, адміністративного, управлінського, господарсько-обслуговуючого персоналу, водіїв, робітників, що обслуговують громадські будівлі, щонайменше на 10 відсотків; 6. Кабінету Міністрів України до 1 березня 2016 року розробити проекти законів України з метою реформування системи державного замовлення на підготовку фахівців, передбачивши здійснення заходів щодо приведення показників державного замовлення у відповідність до потреб економіки та суспільства. 7. Обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування забезпечити: 1) встановлення керівниками державних і комунальних закладів та установ переліку платних послуг, що надаються ними, із зазначенням способу та порядку надання кожної з послуг, розрахунку їх вартості відповідно до економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із їх наданням; 2) розширення джерел фінансування закладів культури шляхом стимулювання позабюджетного фінансування культури (налагодження зв’язків між закладами культури та бізнесом (фандрейзинг); 3) переведення окремих типів закладів на самоокупність; 4) скорочення працівників загальноосвітніх навчальних закладів (крім педагогічних) щонайменше на 10 відсотків; 5) для задоволення потреб населення у високоякісних послугах затвердити у двомісячний строк регіональні плани створення освітніх та культурних округів, об’єднання навчальних закладів, закладів культури, інших бюджетних установ (із збереженням фінансової самостійності) для раціональної концентрації та ефективного використання матеріальних, фінансових, кадрових ресурсів регіону, забезпечивши при цьому: реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в інтересах кожної дитини; перетворення до 31 грудня 2016 року існуючих шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячі будинки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, або на заклади загальної середньої освіти; проведення перепрофілювання закладів та оптимальне їх використання; продовження роботи з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів, інших галузей бюджетної сфери, насамперед оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів із скороченням їх кількості (орієнтовно на 5 відсотків за рахунок об’єднання малокомплектних шкіл, зміни їх типу та/або ступеню, реорганізації тощо), підвищення наповнюваності класів, груп; модернізацію мережі професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з урахуванням необхідності їх укрупнення та здійснення підготовки фахівців та робітничих кадрів відповідно до потреб регіону та ринку праці, використання їх потенціалу для здійснення підготовки та перепідготовки незайнятого населення; побудови нової моделі надання послуг музеями та бібліотеками, розширення переліку послуг з організації дозвілля населення з використанням новітніх технологій; створення на базі бібліотек державної та комунальної власності центрів обслуговування громадян, основним завданням яких є задоволення потреб громадян у публічній інформації, забезпечення їх доступу до державних та регіональних електронних інформаційних ресурсів, надання консультативних послуг з питань електронного оформлення звернень до органів державної влади; 6) концентрацію вивільнених та залучених коштів на поліпшенні матеріально-технічного забезпечення бюджетних установ. | Пункт 4 Прикінцевих положень виключити. Підпункт 4 пункту 7 Прикінцевих положень виключити. Абзац другий підпункту 5 пункту 7 Прикінцевих положень виключити. Абзац третій підпункту 5 пункту 7 Прикінцевих положень виключити. | ||
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до статті 35 Закону України «Про освіту»
| Чинна редакція | Запропоновані зміни |
| Стаття 35. Загальна середня освіта 2. Держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і може отримуватися у різних типах навчальних закладів. Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів/інвалідів I-III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям". Учні загальноосвітніх навчальних закладів, які вивчають мови національних меншин, забезпечуються підручниками у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; ... | Стаття 35. Загальна середня освіта ... 2. Держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і може отримуватися у різних типах навчальних закладів. Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Учні загальноосвітніх навчальних закладів, які вивчають мови національних меншин, забезпечуються підручниками у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; ... |