СТЕНОГРАМА

слухань у Комітеті з питань науки і освіти на тему:

"Законодавче забезпечення розвитку Національної інноваційної системи: стан і шляхи вирішення"

 

15 червня 2016 року

 

Веде засідання Перший заступник голови Комітету СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 15 година, я думаю, що ми можемо розпочинати нашу роботу, якщо ви не заперечуєте.

Я думаю, секретаріат надасть інформацію щодо кількості людей і географії тих, хто приїхав до нас. Але ще раз хочу подякувати і від комітету Верховної Ради України профільного, і від Міністерства освіти, і від Національної академії наук, ми вам дякуємо за те, що знайшли можливість, приїхали, бо обговорення цього питання є дуже важливим. Тому ми розпочинаємо проведення слухань в комітету з питань науки і освіти з питання "Законодавчого забезпечення розвитку Національної інноваційної системи: стан та шляхи вирішення".

Ми домовились таким чином, що я не тільки зроблю вітальне слово, вступне слово, але дуже коротко пройдусь до деяких позиціях, які нас хвилюють.

І розпочну з того, що, як ви знаєте, і учора, і сьогодні відбувається дуже потужна виставка тих досягнень, які має Національна академія наук, галузеві академії наук. Я як народний депутат України, який приймає участь в голосуванні за бюджет України, хочу сказати, що коли ми захищаємо ті чи інші речі в першу чергу на фракції, на своїй фракції, на найбільшій фракції "Блок Петра Порошенка", після цього ці питання виносяться в зал сесійний, де вже голосується це. Я хочу сказати, що нам потрібні, нам, які ми є в даному випадку адвокатами фактично нашої освітньої наукової системи, ми провинні мати аргументи, аргументи щодо того, що без науки і без освіти майбутнього в цій державі не буде. Це буде держава з гарними автобанами, де наші діти будуть обслуговувати тих людей, які будуть їхати між Європою і Росією чи іншими країнами. От розуміння того привели до того, що виникла ідея провести, так, цю виставку для того, щоб шановні депутати мали можливість прийти на третій поверх Верховної Ради України і подивитися, чи є розробки, чи ні, чи є інновації, чи ні. І виявляється, що інновації є, а от чогось інноваційного розвитку нашої країни немає. Я сьогодні ще раз пройшов цілу годину по всіх стендах і ще раз маю велику впевненість в тому, що інновації у нас є, у нас є абсолютно конкретні розробки. І дуже-дуже образливо бачити, що ти бачиш, що це все є, а після цього ми бачимо картинку, де молоді люди їдуть закордон, через стартапи створюють, знаходять відповідні інвестиції, створюють відповідні гаджети і віджети відповідні, і після цього ми за стократну вартість все це, тому ми і бідні.

І от в першу чергу наша задача, задача наших комітетських слухань от зрозуміти що в цій ципочці, що в цьому бізнес-процесі не так. І є академії, і є науковці, і є розробки, і є зразки абсолютно конкретні. А чому система не працює? Чому ми бідні? Бо ми ж цілком впевнені того, що тільки за рахунок держави всі ці питання ми вирішити не можемо, тому ми повинні зробити не тільки наші наукові дослідження якісними, ми повинні їх зробити ефективними.

Тому в першу чергу, якщо ми побачимо ці 25 років, ми побачимо головне, що структура от нашої економіки, вона як була індустріальною, такою вона і залишається, і ми з вами повинні зробити такі висновки і підготувати відповідні рекомендації в тому числі для міністерств, щоб заставити їх створювати інноваційну економіку.

Я вам чесно скажу, що ми і після закінчення цієї виставки, ми підемо не традиційним шляхом. Ні, не парадом, нетрадиційним шляхом я маю на увазі зовсім інше. Ми зробимо так, і ми вже домовились, ми отримаємо від академії наук повну інформацію щодо того, які зразки є, після цього ми їх візьмемо по секторам економіки і за відповідними листами комітету відправляємо у відповідні міністерства для того, щоб вони нам відповіли що вони можуть взяти, що ні. Для того, щоб ми хоча би розпочали внутрішні інвестиції, щоб хоча би через державні підприємства відповідних міністерств ми хоча б почали інвестувати в ті розробки, які вже є. Бо створення внутрішніх інвестицій – це зараз фактично єдиний крок, який ми можемо зробити, бізнес ще на нас, на жаль, в цьому аспекті не працює.

Як відомо, основними бюджетоутворюючими галузями економіки України є сільське господарство, промисловість і торгівля, на жаль. І на жаль, якщо ми побачимо по областях, я сам з Херсонської області, і коли я слухаю наших всіх губернаторів, які були, то гарбузи, зерно, туризм. У нас молодий губернатор і я хочу сказати, що ми з ним домовились, тепер він буде казати так, коли буде казати про розвиток – ІТ, а після цього зерно, гарбузи, туризм.

От я хочу сказати, що якщо ми… Я перепрошую. Якщо ми з вами зробимо так, що кожна посадова особа в першу чергу буде говорити – інновації, а після цього говорити про індустріальні додатки нашої економіки, я думаю, ми можемо вийти на необхідний нам рівень.

Виробництво інформаційних технологій в структурі ВВП України складає зараз близько 3 відсотків, незважаючи на те, що останнім часом сфера ІТ посилила свою присутність в економіці країни. Я вам це кажу також як людина, яка має відношення до ІТ і яка в Херсоні, наприклад, привела дуже потужну американську компанію. Це просто як випадок, да, як відповідний кейс. Але я хочу сказати, що сьогодні, якщо ми тільки маємо 3 відсотки, то ми будемо знаходитись на тому рівні, на якому ми зараз з вами і находимося. От просто прості розрахунки – 200 тисяч програмістів, які просто працюють в аутсорсингу, даже не в продуктовому бізнесі, ну я маю на увазі продуктовий не в тому сенсі, який ми маємо, да, тільки аутсорсинг, це 25 мільярдів доларів Сполучених Штатів Америки, це просто означає, що ми за рік можемо вирішувати питання балансу золотовалютного. Мова йде про те, що ми можемо змінити дуже швидко, використовуючи сучасний стан, ми можемо дуже швидко ці речі змінити. Але, на мій погляд, людини, яка пропрацювала в системі освіти, я просто бачу. що може ми і пройшли вже незворотній… точку неповернення. Чому? Наприклад, останній рік показав, 2015, що, наприклад, при радянській владі ми приймали 75 людей на вчителя математики і 50 – на вчителя фізики, а  сьогодні, ну, у 2015 році ми з великим – да, при конкурсі три до одного – а зараз ми прийняли 17 вчителів математики і 9 вчителів фізики. Ну ми ж розуміємо, що це точка неповернення. Чому? Бо якщо вчителя фізика і математика не буде в школі, про який інноваційний шлях розвитку економіки може іти мова? Тобто ми повинні зрозуміти разом з Міністерством освіти – Максим Віталійович, ми тут дуже сподіваємося на вас, бо ми комітет, який може законодавчо вас підтримати, як ми, до речі, це і зробити сьогодні і підтримали, наш науково-технологічний інститут. Але, шановні колеги, без Міністерства освіти, бо це є локомотив, навколо якого у вас є інструменти для вирішення цих питань, тому, якщо ми не повернемо математику, фізику, хімію, біологію в середню школу через відповідні навчальні плани, фактично нічого не буде. От наш міністр сказала, що ми додали тисячу 200 місць державного замовлення на ІТ-спеціалістів. А я кажу: ну і буде недобір, чому? Бо дітей, які знають математику сьогодні практично немає і вони дуже слабко записуються на ЗНО. І ще відсікання, і після цього ми фактично не маємо. Але ми ж з вами розуміємо, що інерція, яка є в системі освіти, задає фактично вектор того, що інноваційну економіку нам дуже буде складно будувати, бо купувати фахівців з-за кордону ми практично можливості  не маємо. А вся система побудована так, щоб відсікати слабких, а гарних наших студентів, спеціалістів просто через гранти забирати в науково-дослідні інститути Канади, Німеччини, Франції і так далі, і так далі, і так далі. Оце та модель  розвитку інноваційна, яку ми маємо. Бо в ядрі будь-якої інноваційної системи  є людина. І капіталізація людини, яка проходить в університеті,  повинна якраз  і забезпечити ці речі.

Я хотів наголосити на наступних проблемах, їх виділити.

Перше – це проблема економічних стимулів інноваційної діяльності. Парадокс нашої економіки полягає у тому, що Україна є багатою країною.  І через те, на наш погляд, вона  є бідною країною. Цей парадокс пояснюється так:  у нас багато ресурсів  і тому ми можемо  так довго обходитись без  інновацій. Наші економічні та бізнес-інституції значно більше націлені на розподіл ресурсів ніж  на впровадження дослідницьких  та  конструкторських  розробок. Наша економічна та політична система побудовані таким чином, що  розподіл того, що вже є, вигідніший для бізнесу ніж впровадження інновацій.  На жаль, це так.  І те, що відбувається і в парламенті, до речі, воно відбиває цю  картину. Як тільки про освіту і науку, ми не можемо набрати голосів. Як тільки про владу, газ, суддів і так далі,  все нормально, 300 голосів завжди є. Це є проблема, це є і проблема ментальності політиків, від яких залежить  цей розвиток. 

Впровадження  інновацій виробництва – це завжди ризик, це зрозуміло. На десять стартапів два виграють, вісім банкрутують. Але  ці два стартапи дають, наприклад, кожний стартап там  по  мільйону доларів, 10 мільйонів, але  два стартапи віддають після цього 100 мільйонів, тобто вони повністю покривають всі ті ризики, які виникають. Ми, на жаль, не маємо сьогодні такого  стартового капіталу, який міг би це вирішити. Для того,  щоб подолати цей опір,  треба змінити правила гри.  Нам потрібна така політика, щоб удосконалення виробництв… Сергій Миколайович, я перепрошую, можна…?  Для того, щоб  подолати  цей опір, треба змінити правила гри. Нам потрібна така політика, щоб удосконалення виробництва приносило   більше практичного  доходу і користі людям, ніж зберігання старих інституцій. 

Формування  інноваційної економіки передбачає створення таких інституційних умов, за яких  саме інновації є основним джерелом доходу власників  підприємств, незалежно від того, хто є цим власником чи приватні особи, чи держава. Нобелівський лауреат, економіст Рональд Коуз сказав, оскільки люди хочуть робити те, що, на їх погляд, відповідає їх власним інтересам, то щоб змінити їх поведінку в сфері економіки, треба їх просто зацікавити.

Друга проблема – дерегуляція, тобто мотивація повинна стати стержнем цієї політики.  Все і податкова, і все інше. Проблема дерегуляції. Я вам чесно скажу, у нас дуже гарні стосунки, наприклад, з Ніною Петрівною Южаніною, знаєте? – це  комітет податкової політики. Ми  дуже довго з нею обговорювали питання, наприклад, айтішників. Я поясню чому дуже багато наших айтішників роботають по-чорному, тобто по-чорному для України, бо вони відкривають еккаунт в Прибалтиці, замовник – в Сполучених Штатах, працюють в Україні, кошти отримують в Прибалтику через картку знімають ці кошти і так далі. Тому ми повинні… (Шум у залі) Абсолютно. Але Україна – ні, в цілому. То ми повинні зрозуміти, що наша сила в тому, що якщо ми розуміємо, як працює цей бізнес-процес, ми повинні зрозуміти, а що зроби ти для того, щоб він відкривав цей еккаунт ні в Прибалтиці, а відкривав в Україні.

Я хочу сказати, прислуховуватися, я думаю, будуть виписані ті правила, які будуть залучати так, щоб людині було цікаво працювати в Україні, відкривати еккаунт в Україні, платити тут податки і через легальний спосіб отримувати валюту ті продавати її через НБУ. От в цьому сила парламенту, якщо він бачить проблему і бачить, як її вирішувати.

Проблема дерегуляції. Наші традиції такі, що  ми надто багато хочемо і вимагаємо від держави. Ми очікуємо, що держава має інвестувати у винахідників, щоб вони могли робити винаходи, а потім очікуємо, щоб вона і викупила ці винаходи, і змусить підприємця ці винаходи імплементувати. На жаль, сьогоднішній досвід показує, що це було можливо тільки за радянських часів, коли все було абсолютно державне. Зараз так система не працює, держава надто слабка, щоб забезпечити просування інновацій. Підкреслюю, просування. Так, держава може зробити базове фінансування, так, до речі, як це описано в Законі "Про наукову і науково-технічну діяльність", все інше ми повинні з вами зрозуміти що ми, які закони ми повинні прийняти, щоб ви мали можливість заробляти на своїх винаходах. Заробляйте тут, платіть податки, от це і є головним. І той, хто думає, що, наприклад, Національна академія педнаук не може заробляти, я думаю, може. Те, що я сьогодні бачив їх розробки, наприклад, по психологічній розробці і так далі, по воїнам АТО і так далі, і так далі, вони можуть впроваджуватись і замовником, наприклад, може бути Міністерство соціальної політики на чолі з Розенко. Будь ласка, є можливості, але ми повинні зробити, збудувати відповідний інтерфейс. Треба розуміти, що саме малий і середній бізнес за своєю природою є найбільш зацікавлений в винуватцях, саме ці види бізнесу засновуються на стартапах, винаходах, прагнуть виробляти і проваджувати щось нове і цікаве, для них треба створювати сприятливі умови і ми обіцяємо це робити. Регуляторна політика нашої держави дуже довго була такою, що саме ці види бізнесу не могли ефективно розвиватись. Протягом останнього часу процес дерегуляції поступово відбувається, це навіть дозволило України суттєво покращити свою позицію в світовому рейтингу Doing Business. Але цей процес ще далеко не завершений, дерегуляція сьогодні – це стратегічний напрямок роботи нашого уряду і парламенту заради перетворення України в інноваційну державу. Ну ми знаємо, да, якщо будь-яка інноваційний розвиток базується на мотивації людей. Є пасіонарні люди у нас, ну буде інновація, і якщо не заважати цим пасіонарним людям. Оце є головне від держави.

Третя проблема захисту інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність і ви знаєте що сьогодні відбувається і є спроби все перебудувати, то я так кажу, що якби не поламати, дуже потрібно обережно до цього відноситись і на наш погляд, я виступав на робочій групі у Степана Івановича Кубіва, який курує це питання, я кажу, що все-таки це повинне бути окреме агентство, яке підпорядковується Кабінету Міністрів України, а не бути в структурі Міністерства економіки. Це моя позиція і я хочу сказати просто, що іншого шляху ми і я просто не бачу.

В економіці України склались вкрай несприятливі умови не лише для сомовинахідницької діяльності, але і для використання винаходів. Винахідництво і раціоналізаторство втратило характер масового руху, що ускладнює перспективні можливості економіки. Середній вік тих, хто створює зараз становить 46,4 роки. Найбільш активно займаються творчою діяльністю установи освіти, ними подано 65,4 відсотки загальної кількості ………, отримано 62,9 відсотка загальної кількості патентів та наукові організації відповідно 23,5 і 24,4.

Про низьку ефективність цієї діяльності в Україні, що становить загрозу економічній безпеці держави свідчить, зокрема, такі дані.

2013 рік: національними заявниками подано близько 13 тисяч заявок на виходи і корисні моделі. Водночас, через несплату зборів за підтримання чинності патентів на винаходи і корисні моделі втратило чинність 9,8 тисяч патентів. Це 75 відсотків. До речі, ми сьогодні це бачили, коли є зразок, він абсолютно готовий, але практично немає коштів для того, щоб його запатентувати і захистити. В результаті вирішується питання ви знаєте, яким чином, приїжджає за 5-10 тисяч доларів вирішують це питання. Це… А після цього ми викуповуємо це, але вже за абсолютно іншою вартістю. При цьому середній термін розгляду заявок на виходи до видачі патенту складає близько 2 років - це у нас, в Ізраїлі – 99,7 патентних заявок проходять розгляд за видачею патенту за 4 тижні. І це є також проблема.

Існує також проблема з оцінкою інтелектуальної власності. Через неврахування інтелектуальної власності та нематеріальних активів вартість промислових підприємств України практично занижена на 50-80 відсотків. Вот, до речі, одна, ну, на мій погляд, з самих потужних інноваційних галузей  це що? Це система вищої освіти. Бо там створюється саме головне, що є у держави – людина. І вартість людини все визначає. А тепер питання: скільки на балансі наших університетів обліковується інтелектуальної власності, тобто нематеріальних активів, включаючи ноу-хау, скільки? Нуль.

Простий приклад. Скільки університетів на балансі обліковують, наприклад, сайти власних університетів, домені імена, скільки? І все. А ми кажемо, в світі управляють АТІ, в світі управляють нематеріальними активами, то, скажіть, як ми можемо створити інноваційну людину для інноваційної економіки, якщо той  університет, в якому  створюється ця людина,  не може управляти нематеріальними активами. Це є велике питання. Я просто, я сам, я не теоретик, я сам це  проходив. Бо коли в  1998 році  я сказав своєму ректору: ну  потрібно ж купити доменне ім'я і так далі. Він сказав: яке,  зачем і  так далі. Я знайшов 200 доларів, ми купили, ми  єдиний сьогодні університет, який має пряме ім'я в домені edu (www.kspu.edu).  Все. Тоді купили і після цього 18 років я плачу  за це доменне ім'я, там по 40 доларів, але плачу, і воно… І це ж нонсенс, коли фізична особа має  власність доменного ім'я державного  університету.  І так же в багатьох випадках ми маємо  цю річ.  Як можна управляти, якщо це буде залежати від конкретної фізичної особи.  Тобто проблема управління нематеріальними активами – це  є дуже велика проблема, яка якраз стримує інноваційний розвиток нашої  країни.

Четверта проблема – проблема людського капіталу. Інтелектуальний потенціал України  і дотепер  залишається досить потужним.  Дай Бог,  але  він  закінчується. Я це  рахую по кількості вчителів-математиків, які мають репутацію. От це залежні речі інноваційність регіону  в дуже великій ступені залежить від того, яка освіта  математична і   фізична  в наших школах. Да, Україна посідає  23 місце, у той час  як Фінляндія – 1,  США – 13, Росія – 27. Варто окремо згадати про таке негативне явище як виток умів, що  спостерігається в усіх вітчизняних галузях економіки. А що стосується молодих людей, це просто зараз катастрофа, от просто катастрофа.  57 тисяч наших дітей навчаються в польських вищих закладах, це неконтрольовано, це не через програми семестрових  обмінів чи через  програми подвійних  дипломів,  це просто неконтрольовано вони від'їжджають. Ми розуміємо, що ми вимиваємо базу людського капіталу? Якщо ми це розуміємо, то ми повинні зрозуміти, що потрібно зробити, чи потрібно залишатись в системі старих аксіом, коли, наприклад, да, є недобір в той же КПІ по інженерних, математичних спеціальностях, то може, як-то кажуть, згадайте старі радянські часи, коли університети доучували, дотягували, створювали середовище і багато людей, які б не мали шансів ніяких після цього були дуже пасіонарними людьми, бо була дуже велика мотивація у них до навчання, бо вони отримували середовище викладачів, професорів і студентів, в яких вони мали зовсім інші шанси до розвитку.

Традиційно відома високим рівнем технічної освіти і багата інженерними талантами Україна лише у сфері ІТ щорічно втрачає 5-6 тисяч фахівців. А зараз після того як розпочалось АТО, ще більше, бо компанії почали відкривати офіси в Польщі для того, щоб якраз вирішити цю проблему. Ці втрати навіть при аутсорсинговій моделі означають втрату ВВП у сумі 200-300 мільйонів доларів США на рік. У найближчі 5 років дефіцит ІТ-фахівців в Україні очікується на рівні 100 тисяч, а у світі 5 мільйонів. От скажіть, а що, у нас є програма як зробити так, щоб ми покрили цей дефіцит? І це не законом встановлюється, Максим Віталійович, це проблема від Міністерства освіти. Ви повинні подумати як навчальні плани, що потрібно повернути і в яких обсягах для того, щоб… Якось академік Нікольський… Ну, я думаю, тут багато математиків, які знають, да, підручник Нікольського "Матаналіз". То він в 97 років сказав: "У нас сьогодні свято, ми повернули 6 годин математики в середню школу". От, розумієте, якими речами… При цьому важливо вчасно зорієнтуватись і почати підготовку фахівців. Тому, Максим Віталійович, ще раз звертаємося до вас, давайте, потрібна програма як зробити так, щоб ця галузь потужна розвивалася. Вона може виступити локомотивом для розвитку інноваційної складової. Нам потрібні гроші, потрібна валюта, яка буде поступати. Цей сектор економіки може принести дуже великі кошти, які якраз будуть використовуватись для реалізації інноваційної моделі.

Наступне. Проблема податкової політики. Я вже про це казав, але ще раз хочу звернути тут увагу, ми розуміємо цю проблему і, я думаю, є через кого це вирішувати.

Цю проблему дуже добре видно на прикладі ІТ-сектору, який сьогодні найбільш схильний до інновацій. Українське законодавство і чинна система оподаткування створюють невигідні умови для українських виробників, зокрема вони  роблять невигідними і нерентабельними створення великих ІТ-компаній, здатних виробляти готовий продукт. Більшість країн Європи та  колишнього СРСР запроваджують ліберальне оподаткування, яке позитивно вливає на цей сектор, наприклад, розмір соціального внеску в Індії – 0 відсотків, в Росії та Білорусії – 6 відсотків, а податок на доходи фізичних осіб  в цих країнах становить відповідно 6, 13 та 9 відсотків. У нас же через єдиний внесок, стандартну ставку оподаткування доходів фізичних осіб і наявність ПДВ вартість робочої години програміста в Україні є набагато вищою. І ми розуміємо, конкурувати складно. Тому ІТ-компанії шукають  гібридні форми вирішення цих питань, про які я зараз говорити не буду.

Наступне. Шоста – проблема державних/недержавних інвестицій. Це проблема найбільш пов'язана зі становищем освіти і науки. За деякими  дослідженнями  в суспільстві загалом існує близько 10 відсотків людей, здатних робити винаходи. Питання просте: як нам підтримати цих людей і дати їм потрібні знання і ресурси – ресурси, – щоб вони могли займатися творчою діяльністю. Для цього нам необхідні інвестиції держави в освіту, зокрема в ті спеціальності. І тому, коли до нас приходить Мінфін, ви знаєте, Максим Віталійович, це при вас, ми кажемо: достатньо говорити, що ви нас "содержите", що ви даєте нам дотації, ви інвестуєте, і потрібно  так і говорити. Тому ми повинні, ну якщо ви подивитеся ще  програму уряду Яценюка, то ви побачите, що вища освіта і наука знаходиться в зоні де? Нової соціальної політики. А в зоні економічної політики науки і вищої освіти немає. Скажіть: це означає, що і відносяться до вас, до науки і до освіти, вищої освіти, відносяться як до соціальної сфери: є кошти – дамо, хай там закриють рти. Але до нас повинні відноситися як до зони інвестицій. У випадку університетів ми  формуємо людський капітал, у вашому випадку ми створюємо стартапи для розвитку нашої економіки.

Наостанок хочу ще навести такі соціологічні дослідження. У 2015 році інноваційною діяльністю в промисловості займалося 824 підприємства, або 17,3 відсотка підприємств, які брали участь у цьому дослідженні, на інновації було витрачено усього 13,8 мільярдів гривень, реалізованої інноваційної продукції на суму 23,1 мільярди гривень. Отже, на одну вкладену винуватців гривню отримано трохи менше двох гривень від реалізованої продукції.

14-й рік. На впровадження 7,7 мільярда гривень, реалізовано на 25,7, на кожну вже 3 гривні від реалізованої продукції. Це свідчить про те, що інновації все ж таки присутні і в нашій країні і в них є сенс вкладати кошти, хоча вони могли б принести державі і суспільству значно більше прибутку. Ото б я і назвав би Міністерство науки, освіти та інновацій і відповідний комітет би так називав, щоб розуміли, що інновації створюються в цьому місці.

На жаль, основним джерелом фінансування витрат на інновації залишаються кошти підприємств – 13,4 мільярди гривень або 97,2 відсотка загального обсягу витрат. Держава практично відійшла від фінансового впливу на ці процеси. А якщо додати, що, наприклад, якщо ми беремо бюджет будь-якого університету і там 92 відсотка коштів витрачається на зарплату, податки, трансферти, стипендія і комуналка, то практично що ми маємо, що тільки 2-3 відсотки може іти на що, на інновації. Скажіть, будь ласка, це означає, що університет буде, да, змінюватись один раз на 33 роки. Скажіть, про яку інноваційну модель, Максим Віталійович, може іти мова, якщо структура бюджету просто показує де-факто, що ніякої інноваційної моделі там немає. Так якщо університети не мають інноваційної моделі, як можуть вони створювати інноваційну людину для інноваційної економіки?

У підсумку хочу зазначити, що забезпечення розвитку  національної інноваційної системи неможливо лише сила держави, для нього має бути залучено суспільство загалом, всі економічні, політичні, громадські інституції. Завдання держави в цьому випадку – забезпечити ефективні взаємозв'язки між різними сторонами, які так чи іншим задіяні в процес створення інновацій і зацікавлених в них. Нам потрібен своєрідний інтерфейс між парламентом, урядом і бізнесом, і я дуже сподіваюсь, що ми його якраз розпочали цією виставкою, яка є в Верховній Раді України, науково-дослідними та освітніми інституціями для вироблення ефективних шляхів для інноваційної економіки.

Я, шановні колеги, тепер хочу сказати, що вам роздані матеріали, які підготовлені Міністерством освіти і науки України, Національною академією наук України, крім того роздані законопроекти, а саме: про підтримку та розвиток інноваційної діяльності,  про внесення змін до деяких  законодавчих актів України  щодо стимулювання інноваційної діяльності та два законопроекти з внесенням змін до Бюджетного та Податкового кодексів України, включаючи гібридні фінансування, ну те, що стримує  всіх нас, бо не можна   в Бюджетному кодексі записаний цей ідіотизм, коли  можна отримувати кошти тільки від одного рівня. Так не може  працювати ця система. В усіх країнах стимулюється  софінансування, у нас  воно стримується.

Зазначені матеріали комітетом були направлені до всіх  міністерств,  Національної академії наук, громадських  наукових організацій, вони також були розміщені на сайті комітету.

Максиме Віталійовичу,  ще звертаємось до вас з проханням,  коли  зараз уряд  Гройсмана буде вже розглядати ідеологію бюджету і Бюджетного кодексу, просимо  ці рекомендації також врахувати, щоб чітко було зрозуміло наука і вища освіта – це  зона економічної політики, що ми повинні розмежувати соціальні аспекти і  академічні аспекти, бо без цього  ми  не бачимо картинки цього розвитку.

Шановні колеги, вам при реєстрації розданий також проект Рекомендацій комітетських слухань, який  був підготовлений робочою групою. Наголошую, це основний документ наших слухань.  Зазначені рекомендації після   їх обговорення та врахування висловлених пропозицій та зауважень  будуть повністю розглянуті комітетом. Тому важливо, щоб виступаючі у своїх виступах та пропозиціях акцентували  увагу  в першу чергу на цьому документі, оскільки він буде доопрацьовуватись робочою групою, буде затверджений рішенням комітету і це піде для  практичної роботи.

Щодо регламенту, шановні колеги. Слухання  розраховані  на 3 години. Пропонується наступний порядок. Для основної доповіді від уряду України  надається   до  20 хвилин, для співдоповіді  від Національної академії наук України – до 15 хвилин, після цього ми переходимо  до обговорення та виступів. Для виступів надаємо до  5 хвилин. Питання до доповідачів подавати у письмовій формі. Перед закінченням слухань я буду надавати можливість Максиму Віталійовичу відповісти на необхідні  питання. Чи є інші пропозиції, шановні колеги? Ні. Я думаю, це буде нормально, але прошу дотримуватись просто  регламенту.

Отже, я запрошую до  доповіді заступника міністра освіти і науки України Стріху Максима Віталійовича як раз, який відповідає за цю частину роботи Міністерства освіти і науки України.

 

СТРІХА М.В. Вельмишановний Олександре Володимировичу, вельмишановний Антоне Григоровичу, от з самого початку я мушу змінити свої плати, бо я мусив говорити з трибуни, але це єдиний спосіб говорити поруч з вами, щоб ви бачили все-таки...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В  інноваційному середовищі.

 

СТРІХА М.В. Презентацію от на такий малий інноваційний спосіб з поганим роздруком, але б мені хотілося все-таки, щоб ви теж трошки бачили те, про що я говоритиму. І відтак я прошу вибачення у всіх інших, я змушений змінити от звичайну академічну традицію, от виходячи з такої суто прагматичної потреби.

Шановні колеги, я дуже вдячний комітетові за те, що такі слухання зараз відбуваються, оскільки це, насправді, критичне питання і для української науки, і для української економіки, і для майбутнього держави. Торік ми мали великі дискусії, пов'язані з ухваленням нового Закону України про науково-технічну діяльність. Насправді, от мене трошки непокоїть те, що от цього року от градус дискусій навколо того, якому бути новому інноваційному законодавству, суттєво нижчій, хоча вага цього, як на мене, аж ніяк не менша.

Я відтак попробую окреслити, ну, основні риси проблеми, бо, насправді, в час тут, який є, не зможу цього зробити цілком. Я дуже рекомендую всім, хто не ознайомився, ознайомитися з матеріалами міністерства і національної академії. Фактично те, що я говоритиму в першій частині доповіді, є, ну, певною квінтесенцією матеріалів, наданих там. І почну я з того, що в Україні є національна інноваційна система, ну, от вона  формально так і є.

Слайд номер 2, будь ласка. Вона включає, безумовно, от 2 кола великі ліворуч, одне з яких центрується навколо МОН, який визначений... наше міністерство визначене центральним органом виконавчої влади, який відповідає от за сферу інновацій. І це, так би мовити, весь блок, який тяжіє до науки, до створення нового інтелектуального результату. Бо зрозуміло, що, ну, інновації базуються на творчості, тут університети, тут національні галузеві академії, тут у нас наукові технологічні парки і є інший блок і це цілком логічно, який мусить центруватися навколо Мінекономрозвитку, бо є надзвичайно важливе питання, не менш важливе – це інновації в реальному виробництві.

Протягом минулих 5 років сталися певні зміни. Ви знаєте, те коло, яке називається інтелектуальна власність, перемістилася з лівого сектора і цей правий сектор Мінекономрозвитку. Це призвело до певних реальних змін акцентів, бо можливо ми приділяли не достатню увагу в Міністерстві освіти і науки України, скажімо, питанню торгівельних марок,  зосереджувалися на питанні винахідництва. Зараз,очевидно, ці акценти  дещо змінилися, але те, питання, от, досі виникають дискусії, підказує, що оптимальну модель ми насправді ми ту досі не визначили, яке б сприйняло суспільство. По ідеї, з цим мають пов'язані бути державні програми. На жаль, державних науково-технічних програм в Україні залишилося аж три: в реліктовому стані сенсорна, плюс антарктична і космічна, іншого ми просто не маємо.

Далі. Формально національна інноваційна система у нас мусить включати дуже багато об'єктів. І справді це так. У нас майже тисяча наукових організацій, все ж таки багато ще дослідників, цифри різні, залежить від того, як рахувати науково-педагогічних працівників, які виконують свої дослідження так би мовити в другу половину робочого дня. Але, на жаль, тут тенденція відомо невтішна, Україна – ця цифра озвучувалася сьогодні на зустрічі з віце-прем'єр-міністром України, Україна впала сьогодні уже нижче всіх держав Європейського Союзу за кількістю науковців на 100 тисяч населення. Гірше того, ми впали за цим показником нижче рівня Албанії і взагалі, чесно кажучи, в цьому контексті вже говорити далі про якусь оптимізацію  не зовсім і хочеться. Себто оптимізація в моєму розумінні може бути перерозподіленням дослідників з однієї сфери в іншу, але ставити за мету на державному рівні  скорочення кількості дослідників, в таких умовах ми, м’яко кажучи, є безвідповідальні.

У нас є формально 12 технопарків, чому формально, скажу згодом, у нас є 21 науковий парк,  не формально, слава Богу! І тут є справжні приклади успіху. Я дуже сподіваюсь, що Михайло Юхимович Ільченко більше розкаже рішення про досягнення наукового парку Київського політехнічного інституту. Але в цілому от ці певні острівці досягнень, які ми маємо, на жаль, вони демонструють загальну, дуже невтішну ситуацію, яку показують, зокрема, і наступний слайд – "Ресурсне забезпечення наукової та інноваційної діяльності".

Ви бачите, що після певної от стабільної частини останні роки от всі криві потягнули вниз. Це зрозуміло, це ясно, що держава перебуває у дуже скрутному становищі, але навіть в цьому скрутному становищі  вона все ж таки, зрозуміло, хоча б для створення оборонних технологій, бо сьогодні, як сказав голова… секретар Ради національної безпеки і оборони України, от навіть жодного патрону ніхто Україні так і не надав, я вже не кажу про високотехнологічні речі. От все це ми мусимо створювати самі. Зрозуміло, що все це можна створювати  тільки на базі науки.

Про це говорив вже Олександр Володимирович. Звичайно на розподіл витрат на науково-дослідні конструкторські розробки та інновації за технологічними секторами економіки, впливає структура цієї економіки, в основі якої металургія, добувні галузі, цебто це те, що не відноситься за кваліфікаціями до високотехнологічних секторів. Це відбиває слайд, це об'єктивно є, хоча ми не мусимо нехтувати і цим. Скажімо, ну, от формально велике машинобудування, воно не належить зараз до супер-ечей, але такі гіганти, які ми маємо, успадкували, які у нас існують, типу комбінату ім. Ілліча в Маріуполі чи Новокраматорського машинобудівного заводу, є системно важливими для України, і там  теж місце для інновацій і про це теж мусимо  пам'ятати. Цебто, моя теза от, що дуже важливо, ми дуже часто, ну не ми, не в цьому залі, але коли про інновації говорять на високих там рівнях урядових реформаторів, вони дуже часто мають на увазі, це просто була… От один приклад наради у Прем'єр-міністра, де один дуже високопосадовий чоловік, вірніше жінка з братнього міністерства сказала: "Інновації дуже важливо, давайте поговоримо з Мікрософтом". Себто ну от у нас уже просто встигло от скластися таке уявлення, що інновації – це тільки ІТ. От для України інновації це не тільки ІТ, це і машинобудування, і матеріалознавство, і аграрно-промисловий комплекс…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І космос.

 

СТРІХА М.В. І космос, і велика-велика-велика кількість інших речей, яка є для нас критично важливою, які ми не маємо права втратити.

Наступний слайд. Ну от все ж таки я сподіваюся, що ми не впали десь, я вже маю на увазі наступний…Поки ми же не впали нижче планки, бо ми за глобальним індексом глобальної конкурентоспроможності за даними Світового економічного форуму все ж таки перебуваємо десь всередині, навіть торік за інноваціями зуміли піднятися на 12 позицій. Звичайно теперішня наша 81-а позиція аж ніяк не є радісною, але все-таки слава Богу, що це 81-а, а не 187-а і добре, що у нас ще є можливість все-таки підніматися, не падати вниз. Тим більше, людський капітал – це наша велика перевага і ми можемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пока.

 

СТРІХА М.В. Поки що так, хоча це не є безмежним нашим ресурсом і те, що говорив Олександр Володимирович, і те, що ми всі відчуваємо щоденно в нашому житті, ну от я передаю вам просто всі ці, воно є.

Причини. Ну очевидно, для науковців це зрозуміло, стан забезпечення наукової інноваційної діяльності, наступний слайд, тут от від 3 відсотків Європейської Лісабонської стратегії і навіть 1,7 відсотка ВВП рідного нашого закону ми перебуваємо на стільки далеко, що і казати соромно. Цього року ми вперше по фінансуванню науки впали на 0,16 відсотків державного бюджету за загальним фондом, якщо, ну, рахувати таку от непевну річ як спецфонд, ми піднімемось на 0,23. Але, зрозуміло, що це погано.

Наступне. Низька інноваційна сприйнятливість промисловості. Я хочу звернути увагу, там от 3 останні стовпчики "Витратні кошти на придбання зовнішніх здань", "Витратні кошти на придбання машинобладнання програмного забезпечення" і "Ринкове запровадження інновацій" от зараз настільки зменшилися, що їх в цьому масштабі і показати не можна. Себто, от є ще витрати коштів на зовнішній НДР якийсь дуже невеликий, а все інше фактично пішло у нас в нуль. І це, справді, трагедія в умовах економічної скрути. Знов-таки моє враження з одного дуже великого Маріупольського комбінату, який традиційно замовляв наукові розробки при Азовському державному технічному університеті, от з цього року, вони кажуть, що у них немає на це грошей, вони ще якось беруть, там, на, оформлюють дослідників у себе там на півставки, щоб якось підтримати. Але жодної госдоговірної тематики не укладено. І ця ситуація, на жаль, цього року от з того, що я розмовляю з проректорами є масовою. Це дуже тривожне і дуже погано.

Наступний слайд прошу. Ну, зрозуміло, що інтенсивність інноваційних витрат, ну, при цьому у нас так само йде вниз і… Ну, була одна тут пунктуація, але втішатися мало.

І нарешті, от загалом за фінансуванням наукових розробок тут от ранжовано від Кореї, Ізраїлю до України і Румунії. Але це, я хочу звернути вашу увагу, дані поза минулого року, бо по європейських країнах, ну, по всіх країнах ми не знайшли відповідної статистики на минулий, а на цей рік, от я уже сказав цифру 0,23, себто, ми опинимось з передостаннього місця перемістилися в цьому факторі… в цьому ряді на почесне останнє.

Про низьку привабливість (наступний слайд) роботи науковців у державних установах Олександр Володимирович говорив, не говоритиму більше, цей слайд все показує. Про старіння, наступний слайд, переважної частини матеріально-технічної бази, яку нема чим оновлювати, так само тут, на жаль, так само все зрозуміло.

А от наступний слайд номер 13, от про це, от, справді, варто подумати. Це от низький ступінь прямої участі бізнес-сектору в дослідженнях і розробках. У нас дуже часто, знову таки, ті ж наші реформатори говорять, що давайте зробимо так, щоб бізнес реально вкладав. А якщо ви не потрібні бізнесу, значить, ви не потрібні  нікому. Це теоретично добре для добре влаштованого суспільства. Але якщо ми почнемо це застосовувати для суспільства на тому рівні, на якому ми перебуваємо зараз, ми можемо отримати дуже негативні наслідки, це очевидно треба так само усвідомлювати, бо ці цифри от є реальні, які є. Ви бачите тут от жовтенька маленька смужка – от  придбання зовнішніх знань, от, ви бачите, яке, який це вузенький сектор.

Ну, і нарешті, обсяги реалізації інноваційної продукції, ефективність інноваційних витрат – наступний слайд. Ви бачите, що в нас було, справді, була хороша тенденція на початку 2000-х, можливо, вона була зумовлена тодішньою загальною світовою інноваційною кон'юнктурою, але фактично, починаючи з кризи 2008 року, далі пішло все вниз і, зрозуміло, що війна, російська агресія тут завдали по нас тяжкого удару, це об'єктивна річ. Зрозуміло, говорити про серйозну інвестиційну привабливість крани, над якою висить дамоклів меч повномасштабної війни, складно, але, ну, це ті реалії, в яких ми перебуваємо.

Нарешті, ще одна річ, от ми дуже часто говоримо про те, що є, ми дуже рідко говоримо про те, що має бути. На жаль, навіть добрих форсайтних досліджень в Україні вкрай обмаль, бо закон прямо передбачає, що, скажімо, пріоритети ми... нашої інноваційної діяльності мусимо виробляти внаслідок програми форсайтних досліджень, але водночас 65 постанова, правда, зараз уже скасована, забороняла будь-які програми і ми навіть не могли легальним чином вийти на оновленні пріоритетів через те, що не могли провести програму.

Знов-таки в цій залі доповідав Михайло Захарович Згуровський, дуже цікаві результати досліджень того, що нас може витягнути вгору. Два перші кластери виявилися, як на мене, цілком прогнозовані – це АПК і ВПК; затім йдуть ІТ, матеріалознавство  і низка інших речей, закінчуючи туризмом, але, зрозуміло, що це погляд однієї з груп дослідників. Загалом нам дуже добро було б зрозуміти, якою буде наша економіка. Це варіант один з прогнозів, який є (от праворуч), як зміниться все порівняно з тим, що зараз. Бо, уявляючи майбутнє і розуміючи, яке майбутнє є бажаним, ми сьогодні можемо організовувати певні підтримчі дії в напрямку досягнення цього майбутнього. От на сьогодні у нас дуже мало є інформації для того, щоб приймати тут правильні і виважені рішення. Є дослідження Національної академії наук, але які, як правило, заслуховуються на  президії Національної академії наук і після того рідко враховуються при ухваленні рішень на вищих щаблях. І у зв'язку з цим моя перша пропозиція, очевидно, не тільки комітет і міністерство – може з комітетом і міністерством це не так критично, – а от та Національна рада, яку ми створюємо з розвитку науки і технологій, до речі, я хочу привітати, що ми пройшли перший етап. Вчора спеціальна конкурсна комісія в складі 25 провідних учених України провела рейтингове голосування, як передбачено законом, і вийшла на склад ідентифікаційного комітету з провідних науковців, де на 9 чоловік виявилося аж 6 провідних закордонних науковців, троє – наших, двоє з них  представляють академічний сектор, один – університетський. Але кінцева мета є створення цієї Національної ради, де, як ви пам'ятаєте, з одного боку буде науковий комітет, з іншого боку буде адміністративний комітет. Ми її тільки так і могли називати: "Національна рада з розвитку науки і технології", але за фактом, за структурою, за тим, як буде формуватися її адміністративні комітети ще з представників  великих інноваційних підприємств, де-факто це якраз мусить бути Національна рада з розвитку науки, технологій і інновацій. Отут уже,  я не знаю, наскільки там важлива ця формальна зміна назви чи ні, а от суть діяльності, що інновації тут мусять бути в центрі уваги, це дуже важливо.

І нарешті, наступний слайд. Оце слайд для нас критичний. Якщо ми  щось можемо зробити, ми зуміємо щось. Це відома наша схема фінансування трансферу технологій. Вона десятки разів в різних варіантах продукувалася, але ми досі тут нічого не зробили. Ми так-сяк погано, але фінансуємо науку. Ми досягаємо якихось результатів, по яких пишемо звіти там. Після того немає в державі на цей момент, от немає дієвих механізмів фінансування стадії розробок. Бізнес не хоче, бо він каже, що він не має можливостей і сьогодні слабкий, держава не може,  бо держава не має важелів, бюджетних механізмів та й навіть прозорих структур, як це робити.

І от тут утворилася, справді, ця "долина смерті" і, власне, дуже поодиноким українським розробкам сьогодні щастить в той чи інший спосіб цю долину перескочити. І, на жаль, ясного і чіткого алгоритму, як це робити, наше законодавство сьогодні не пропонує. І от одне з завдань сьогоднішнього засідання, як на мене, дати рекомендації, яким чином… Може, не зараз, бо сьогодні, ну, хоча б завтра, коли стане трошки краще, але створити готові механізми, які були б використані для того, щоб, принаймні, підтримувати те, що є найважливішим з погляду державних пріоритетів

У нас були відрадні винятки. Скажімо, технопарки, наступний слайд. Оце статистика по обсягах їх державної підтримки – відрахування до бюджету. Як бачите, держава, ну, спочатку, надавши певну підтримку, потім отримало колосальне. От, бачте, перші роки державна підтримка переважала. Потім пішли колосальні відрахування до бюджету, держава сильно виграла. Але, що сталося? Як відомо відомий секвестр державного бюджету 2005 року уряд Тимошенко, технопарки були зарізані. Через рік стараннями Юхновського відновлені, але почести далеко не в тому обсязі. І нарешті Податковим кодексом 2010 року зрізані остаточно.

Значить, далі, от, бачите, після 2011 року от все пішло от на поличку в нулі. Оце класичний приклад як держава в силу ринкового фундаменталізму от тих людей, від яких це залежало зарізала курку, яка несла золоті яйця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І синхрон красних очей.

 

СТРІХА М.В. Зарізали курку, яка несла золоті яйця. Хоча наступний слайд от технологічні парки, ну, за цей час встигли реалізувати. Я не кажу, що там все було ідеальне, звичайно, як і в нашому житті там було всякого і такого, що, очевидно, могло бути предметом і правоохоронних органів так само. Але було реалізовано з десяток проектів національного значення успішно от на відміну від того як потім намагалися реалізувати всілякі так звані національні проекти. От, я перепрошую.

Значить, тепер от дуже коротко по пропозиціях. Значить, зараз крутиться навколо трьох речей.

Перший. Це проект про новий Закон про технопарки. Його уже ухвалено Верховною Радою в першому читанні. Це проект Закону про державне регулювання у сфері трансферу технологій, який зараз знаходиться на погодженні в Мінекономрозвитку і Мінфіні. І нарешті отой проект, який анонсував Олександр Володимирович. Я про все це спробую сказати дуже пунктирно.

Про технопарки. Тут, на жаль, він, ну, ми залежали від вікна політичних можливостей. Ми не запроваджували ніяких нових механізмів прямої чи непрямої підтримки, ми просто займались дерегуляцією. Ми усунули той ідіотизм, згідно з яким кожен технопарк мусить створюватись Верховною Радою. У зв'язку з тим ми досі не можемо, скажімо, ліквідувати технопарк "Вуглемаш", начальником якого був уже колишній, здається, міністр освіти так званої ДНР, ну, от це приклад идет. Зараз, якщо Верховна Рада отаки це ухвалить, я сподіваюсь, це розблокує, ну, дасть імпульс технопаркам, це не те, на чому можна буде зупинитися, далі все одно треба  шукати буде нових підтримчих важелів, але принаймні ми зможемо реєструвати нові проекти технопарків, поширити, себто це дасть помітний імпульс. Я дуже прошу... Зараз це пройшло вже Комітет з промислової політики, але в силу, ну, політичних ситуацій  в залі, все ніяк не може дійти до зали. Ми дуже просимо Комітет з освіти і науки допомогти нам, щоб, тим більше, комітет це свого часу і підтримав в першому читанні, щоб все таки це було ухвалено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будемо добиватися.

 

СТРІХА М.В. Значить, структуру от ви бачите, тут на слайді що цей законопроект пропонує, це суто дерегуляція, трансферт технологій – це, власне, теж майже дерегуляція, крім того, що закладається можливості не зараз, зрозуміло, що зараз – ні, але в майбутньому субсидіювання проектів зі створення високотехнологічних виробництв вітчизняними промисловими підприємствами за участю вітчизняних наукових установ або ВНЗ.

Цей законопроект майже пройшов за попереднього уряду. От нам Мінфін його погодив, а потім відкликав погодження, коли це пройшло комітет. Ми сподіваємося, що нам дійде... вдасться пройти цю річ. Знову таки, це не буде революцією, але це, ну, сподіваюсь, буде кроком в  правильному напрямку.

І, нарешті, те, про що говорив Олександр Володимирович,  це комплекс от змін до чотирьох законів. Наступний слайд прошу. От зараз мусить висвітися, от вони тут показані. Безумовно, тут треба, на жаль, чіпати і  Податковий, і Бюджетний кодекси, бо вони сьогодні організовані, ну, м'яко кажучи, вкрай несприятливо до інноваційної діяльності.

На що скеровані законопроекти? Наступний слайд. Це, нарешті, створення механізмів для закривання цієї долини смерті. От нам не можна робити вигляду, що проблем немає, от поки що, от, чесно кажучи, на рівні уряду в силу фінансової скрути от всі вважали, що такої проблеми немає. Нам треба чесно визнати визнати, що вона є і її треба вирішувати, якщо немає можливості зараз реально фінансувати щось, то принаймні створити ясні, чіткі, прозорі контрольовані громадськістю механізми, які б дозволили уникнути зловживань, але підтримувати справді те, що треба підтримувати, треба вже зараз.

Наступний слайд. І, власне, на це законопроекти скеровані. Тут ви бачите основні положення, в тому числі і утворення чи відновлення ідеї. Ви пам'ятаєте, інноваційний фонд в Україні існував в кінці 90-х, з цим були пов'язані і успіхи, і проблеми, і зловживання, на жаль. От зараз треба зрозуміти як уникнути зловживань, як зробити це максимально прозорим і тут приймається будь-які ідеї і зрозуміло, що контрольного пакету в такому фонді не мусить мати ніхто, тут можуть бути різні міністерства, різні, Національна академія, галузеві університети, але ми не можемо обійтися без створення такої структури для надання прямої підтримки інноваційним проектам. Інакше питання Долини Смерті ми ніколи не закриємо. Ми розуміємо, що складно, ми через те готові вирішувати це питання з нашими колегами з Мінекономіки і Мінфіну поетапно, по мірі того, яка готовність їхня буде. Але треба робити, ми закликаємо наших партнерів просто почути нас, сісти і зробити кроки вперед нарешті.

Я дуже коротко хочу сказати, зараз ми можемо мати підтримку з того, що розпочався аудит української науково-інноваційної системи інструментами програми "Горизонт 2020". Я поминаю два перші питання – дійдіть, прошу до інноваційного, слайд номер 27.

От у нас ми сформували разом з Національною академією наук, університетами низку питань, відповіді на які ми хочемо почути щодо інноваційної системи. 4 листопада поважні європейські експерти нам дадуть бачення своїх відповідей на ці питання і це, очевидно, теж може лягти в кроки дальші держави.

Наступні слайди, це пропозиції наші, вони очевидні і вони знайшли відображення в проектах документів.

Ну і останній слайд традиційний: "Дякую за увагу". Безумовно, ресурси дуже обмежені, але творчість безмежна, на що і сподіваємося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Дякуємо, Максиме Віталійовичу.

І я запрошую до слова першого віце-президента Національної академії наук України, академіка Національної академії наук України Наумовця Антона Григоровича. Будь ласка.

 

НАУМОВЕЦЬ А.Г. Дуже дякую. Я буду говорити без мікрофону, сподіваюся, що ви мене почуєте.

Шановні колеги, я хочу розповісти вам про досвід Національної академії наук. Я мало показиватиму вам діаграм, а покажу конкретні результати, щоб переконати вас в тому, що академія має конкретний інноваційний потенціал і не лише потенціал, а має реальні впровадження. І поділитися до певної міри нашим позитивним досвідом.

Другий слайд, будь ласка. Ось, дивіться, можна сказати, основні напрями наших науково-технічних програм. Чому я зараз говорю про програми, тому що фінансування в академії влаштоване так: частина, приблизно половина на даний момент фінансування дається на фундаментальні дослідження. Це люди працюють на передньому краї науки, вони знають, тільки вони в даний момент чим вони займаються, але перспективи, власне кажучи, виникають з таких фундаментальних досліджень.

Друга половина виділяється за цільовими програмами, які засновані на пріоритетах сформульованих Верховною Радою, а також самою академією. Ви бачите, що це стосується енергетики, ресурси стратегічних споруд, інформаційні технології, нових матеріалів і з'єднання, охорони здоров'я, мінеральні ресурси, нанотехнології, електроніка, сенсоріка, космос і остання за чергою, а не вагою – підвищення обороноздатності для… причому наша ..…….  конкретна програма.

Наступний слайд. Тепер дивіться, ми намагаємося мати якомога більше договорів про співробітництво, шукаємо конкретних зацікавлених бізнесменів і організацій. Дивіться, по-перше, ми співпрацюємо з галузевими нашими академіями національними, дуже успішно йде наша співпраця з КП "Південне", ракетниками, з державним підприємством "Антонов" також співробітничаємо, менш, правда, успішно, але все одно  важливо, НАЕК "Енергоатом", я далі спинюся  на тому, як важливо продовжувати ресурс реакторів атомних станцій. "Агроекологія" – це підприємство, яке займається органічним виробництвом в Полтавській області, ми забезпечуємо їм зносостійку обробну техніку. Київська міська  державна  адміністрація – маємо  з ними  10 різних проектів. З  "ДТЕК" анкарне кріплення  в шахтах   дуже важливо для безпеки праці, це чудова розробка. Ну, звичайно, з національними університетами і  міжнародні  договори маємо, яких  у нас більше  50.

Наступний слайд, будь ласка. Один із основних напрямків робіт сучасної нашої  академії – це наукове обґрунтування і створення сучасних методів діагностики стану і оцінки  ресурсу стратегічних  споруд. Мається на увазі трубопроводи, башти, тунелі, мости і особливо атомні станції. У минулому році атомні станції виробили понад близько 60 відсотків електроенергії в Україні. Тому важливо або їх закривати, тому що у багатьох уже почав вичерпуватися  їх гарантійний строк, який становить  30 років, або тоді продовжувати, але продовжувати треба відповідально, аналізуючи стан обладнання, перш за все стан корпусів  реакторів, які, в якому стані там, які піддаються шаленим радіаційним навантаженням.

 Світовий досвід говорить про те, що можна продовжувати це, і витрати   на спорудження одного нового  блоку, якщо не продовжувати, ви бачите, що становлять  там від  5 до 10 мільярдів доларів Сполучених Штатів залежно від того, кому ви замовляєте. А продовження строків експлуатації одного блоку забезпечує Україні економічний ефект, що становить мільярди гривень на рік, а академія отримує зараз приблизно 2 мільярди гривень на рік.

Далі.  Ми не цураємося таких  побутових проблем, оце яка зараз  гостро постала  біля Львова, значить оці сміттєзвалища. І наш Інститут газу  запропонував електростанції, які вже побудовані у трьох місцях на  сміттєзвалищах, і дають енергію, тобто на цьому біогазі виділяє... який виділяється з цих звалищ.

Далі,  будь ласка. Тепер така проста річ, оце знайома всім картинка, особливо, коли зима, сніг лежить і ви бачите такі проталини і там однозначно знаєте, що там теплотраси йдуть. Значить, інститут наш... Інститут загальної неорганічної хімії розробив таку... термоізолязаційний матеріал, який є гідрофобним. Не знаю, чи добре бачите, це вода збирається в такі краплини, не змочується. Уже використовуючи цей термоізолятор можна наполовину зменшити втрати теплової енергії, ось вам конкретні результати. І замовники тут показані: "ЕнергоТЕК", "Київенерго", а також китайці.

Наступний слайд. Тепер "Оксамитова залізниця", я думаю, що більшість присутніх в залі вже користувалися нашими швидкісними поїздами. Ну, вони не такі швидкісні, як там, скажімо, у  Франції чи Китаї, але все-таки 160 кілометрів на годину роблять. Так от, в Інституті електрозварювання розроблена технологія і створено виробництво машин на Каховському заводі для того, щоб зварювати ці рейки без стиків, створювати так званий "оксамитний шлях". І таких залізниць у нас є вже 5 кілометрів, а Китай закупив цю технологію – 5 тисяч кілометрів. У нього вже 11 тисяч і вони прогресують далі. І введено денні поїзди, сумарний економічний ефект –  2,6 мільярда гривень. Експортуючи ці машини в 11 країн світу, вже заробили майже 230 мільйонів доларів і виконавцями знову є технопарк електрозвароювання, почалося ще, коли цей технопарк активно працював і там був створений кластер "Оксамитовий шлях".

Далі, будь ласка, тепер, колись до Бориса Євгеновича Патона прийшли  якісь відвідувачі і кажуть:"От ви уже ніби може зварювати все з усім. А чи можете ви зварювати живі тканини?". Він подумав і зібрав своїх співробітників, а чому б ні, і зараз, власне кажучи, все, що в 1993 році було зроблено оригінально, розроблено технологія зварювання живих тканин.

Це висока технологія, тому що треба так підібрати струм, щоб не довести, з одного боку, до опіку,  а з другого боку, щоб  з'єднання цих тканин було  міцним.  І уже  є  130  революційних технологій на різних напрямах   хірургії. Що  це  дає? Зменшуються втрати крові, відсутній шовний матеріал, швидке заживлення, тому що при з'єднанні ця ж тканина не омертвлюється, а  є живою, зберігає здатність організму до регенерації. Ви бачите, що українські лікарі їздили у Сполучені Штати, пропагували там методику, вони купили  ліцензію,  зараз випускають своє обладнання. І лікарі кажуть, що вже важко навіть оцінити, понад  200 тисяч операцій зроблено в клініки.

Далі, будь ласка. От айтішники, тут їх багато згадували, це наш Науково-навчальний центр інформаційних технологій  і систем. Він дозволяє розпізнавати образи, навіть ті, які загримировані. І ви розумієте, яке це має значення для виявлення терористів у натовпі чи оцих буйних  вболівальників,  з якими зараз отакі проблеми на футбольному чемпіонаті. Куплено закордонною компанією, спочатку Googl, потім перепродали.

Далі, будь ласка. Тепер, значить дивіться, це знову ж таки стосується   інформаційних технологій, співпраця  декількох інститутів нашої академії, а  головним розробником  був цей самий  Інститут проблем реєстрації  інформації. Перший у світі сапфіровий оптичний диск.  Сам сапфіровий диск виготовляється в Інституті монокристалів, а там довелося вирішувати складні  фізичні проблеми, щоб забезпечити високу розділювальну здатність. Так от в чому принада, в чому, так би мовити, прогресивність його?  Цей диск може, в принципі, зберігатися  десятки тисяч років, ніщо його не бере, тому що  це  вже окись   і окислюватися далі неможливо. От така оригінальна технологія.

Далі. Тепер перейдемо до нашого агрокомплексу. От перед вами Герой України, академік наш  Володимир Васильович Моргун, він розробив уже майже 90 сортів і гібридів різних культур, передусім оцих злакових, ну пшениця там і інші злакові культури, які внесені вже до державного реєстру, і вони поєднують високу урожайність, бачите, потенціал при належній ……… понад  100 центнерів  з гектару,  з високою якістю зерна і там районований йде там нечутливий до посухи, до полягання ……….. значить такої висоти, тому що колос настільки важкий, що довге стебло його не витримує. І  вони висіваються уже  30 років на полях України і СНД. Суттєво, що вони звільнюють нас ці сорти від "голки", на яку ми сідаємо, коли  закуповуємо закордонні сорти, бо вони гібридні, і через  2-3  роки ми вимушені нові  і нові насіння купувати. Так от уде площа цих гектарів, площа засівання цих сортів уже понад 5,5 мільйонів гектарів, імпортозаміщення  і щороку  ефект перевищує  2 мільярди гривень.

Наступний слайд. От проблема, яку наші  матеріалознавці вирішили зі створення зернообробної техніки. Ви знаєте, що при органічному землеробстві використовується не  відвальний обробіток  землі, а ідуть культиватори, це отакі лапи, бачите, трикутної форми, вони ідуть на глибині там приблизно 20-30 сантиметрів під землею, підрізають коріння тих будяків  різних, вони засихають, не треба вносити гербіцидів.  А у них там 9 тисяч  гектарів чорноземів і  4 тисячі  на фермах корів, вони  дають дні і органічне землеробство. Так от  вітчизняна технологія виготовлення зносостійких оцих лап, які витримають там понад 2…  200, вибачте, гектарів  обробітку і бачите, ця структура  металу – це також високотехнологічний метал. І організоване вже, правда, дрібносерійне виробництво.

Наступний слайд.  Тепер про медицину. У кожного щось, не дай Боже, болить, оце ми широко це показуємо на виставці – контактний момограф,  розроблений Донецьким фізико-технічним інститутом. Є така біда у жінок: злоякісні пухлини у молочній залозі, так от цей прилад такої невеличкою коробочкою, яка вся втикана термодавачами, термосенсорами, дає розподіл температури. І як... ця температура вимірюється з точністю до сотої долі градуса. І тоді, як назріває неприємність, відразу відбувається локальне підвищення температури.

В одному районі при впровадженні цієї технології, яка ....... не потребує рентгенівського опромінення, а на наших старих рентген-апаратах жінка за одну діагностику отримує, уявіть собі, річну норму рентгену. Значить, у одному районі кількість жінок, які уперше приходять до лікаря із запущеною формою, зменшилася майже на порядок. І це виробництво уже організоване на заводі медапаратури в Ніжині.

Наступний, "Сетринар", також це уже з того ж центру інформаційних технологій і систем. Інсульт, значить, скажімо, одна рука чи нога  у людини виходить з ладу, тоді прикріпляються електроди до здорової руки, знімається електричний потенціал з м'язів, коли ви рухаєте цю руку, і через підсилювач подається на хвору, скажімо, руку чи там навіть на обличчі вони роблять і тренує ці мышцы. Це значно прискорює процес одужання і навіть, в тому числі, не лише рухів, а також і мовлення. В 14 клініках і виробництво цього організоване на заводі "Електронмаш", тобто є інноваційна розробка.

Далі, будь ласка, це, знову ж таки, з того центру "Фазаграф". От його демонструють на цій виставці, оце бачите, невеличку коробочку людина тримає двома пальцями, тут же знімається кардіограма, вона порівнюється із стандартною кардіограмою здорової людини, яка зашита у пам'ять цього приладу, і висвічується вам, як на світлофорі: зелене, жовте, червоне. От, бачите, коли жовте, то написано: "вам надо отдохнуть", як зелене – то все в порядку, а тут – треба терміново йти до лікаря. Повторюю, значить, завод цей імені Петровського, не  знаю, як він зараз називається, в Києві.

Наступний слайд. Ну, тепер от що стосується знову ж таки медицини, біокерамічні імплантати, розроблені в   Інституті проблем матеріалознавства. І бачите, людині знесло там третю частину черепа, а потім  зробили таку латку. Це дуже важливо зробити біосумісну кераміку, щоб вона не шкодила організму, і залатали і людина нормально почуває, живе, жива і здорова більше  10 років. Зроблено вже понад 100,  500 таких операцій різного типу.

Далі. Тепер оце недавній знімок,  бачите у квітні  цього ж року знову  ж таки Інститут проблем реєстрації інформації, вони зробили такі легкі окуляри для лікування  косоокості. Косоокість можна  вилікувати тільки тоді, коли ви рано за це вчепилися, до 2-х, до 3-х років. Якщо  робити зі скла, то будуть важкі окуляри, дитина їх скидає, їй важко їх носити, а тут плоскі так звана  оптика  Френеля, тобто ……… такий на пластмасі і лікування. Вони їздили в Китай, я це не знаю, чи вам добре видно, там такий плакат, видно Марина і прізвища тут  є, які погано видно,  бо ця  лікарка, яка давала майстер-клас, вони  закуповують цю технологію китайці, а виробництво – у цьому інституті.

Ну тепер от 12 років в інститутах нашої академії цивілізовано досліджено наноматеріали для використання у медицині. Ну ви бачите, тут і злоякісні пухлини, діабет, біокерамічні імплантати, антитромботики і так далі. Бачите, все це можете прочитати. І лікувальні препарати, останній рядок, для воїнів АТО. Також є виробництво, але, на жаль, дуже  актуальна проблема, що важко проходити клінічні випробування. Було б добре якби наш уряд, наша Верховна Рада  удосконалила законодавство, щоб це можна було   швидше проходити.

Далі. Я вже наближаюсь до кінця. Волонтерський проект в Інституті фізики, такі гелеві пов'язки чи накладки для лікування крупних ран, які дозволяють ранам дихати. І це виготовляється за допомогою використання радіаційних технологій, імпортозаміщення, і щодня можуть виробляти до тисячі таких пов'язань. Проблема медрозробок знову ж – клінічні випробування. Це тримає ………

Далі, оце знову ж таки розробка. Це концентрати для харчування воїнів АТО, високотехнологічні пічки, які дозволяють і обігріватися, і сушити взуття і білизну, і навіть заряджати мобільні телефони, бо там можна генерувати  потрібну для цього напругу.

Наступний слайд. До речі, я хочу сказати, от я побачив, хто сидить – академік Андронатті, директор фізико-хімічного інституту з Одеси ім.Богацького, От також чудовий приклад їхнього провадження: вони створили таке виробництво "Інтерхім", яке продукує потрібні державні ліки. Так що є провадження.

Тепер до чого ми привертаємо всю вашу увагу. Стратегічні мінеральні ресурси. Наші геологи розробили комплексні методи виявлення покладів корисних копалин, які забезпечують, уявіть собі, ймовірність правильного  прогнозування, що десь там щось є, до 90-а відсотків інколи даже одиниці.

Потужний ресурс виявлено вуглеводнів, дай Боже, щоб у державі була можливість робити ці свердловини, великий рудний вузол виявили на  Поліссі, так званий Таржанський, світового значення.

І, я привертаю вашу увагу до ряду так званих рідкісноземельних елементів. Багато хто  не знає чи не пам'ятає їхніх назв, а це зараз вони коштують набагато дорожче золота. У нас є величезний потенціал, якби ми налагодили їх видобуток, оцих матеріалів, оце могло б державу нашу підтримати.

Далі… Тепер, де можна дізнатися про це інформацію – на нашому сайті. Я наводжу тут адресу. Значить, оце, значить, ……@gov.ua, далі - діяльність там показана і наші проекти всі. І там все ккласифіковано за роками, за авторами. Наступний слайд.

Тепер ми, самокритично оцінюючи свою діяльність, розробили новий метод оцінювання рівня наукового і проваджувального наших інститутів. Бачите, по-перше, вимагаються наукові результати світового рівня, визнання установи в Україні і в світі, інновації, масштаб впроваджень, робота з молоддю, кадровий резерв і вплив на економіку, соціальні умови, культуру, якість життя держави, все це дає інтегральну оцінку, за якою ми оцінюємо вже наші інститути.

Далі, тепер ще такий слайд, ну, як то кажуть, це трохи вас, так би мовити, щоб у вас виникла посмішка. Дивіться, це Інститут соціології, оце його звіт, там показано ліворуч у верхньому кутку, провів опитування ступеню довіри до деяких інституцій в Україні, ну, найкраща довіра, бачите, 59 відсотків до волонтерів. На другому місці, не зважаючи на те, що науку там лають і говорять, що вона мало що дає, 51 відсоток все-таки поважає науку. Ну, не буду називати там уряд, парламент, ми бачимо самі ці відсотки, не буду називати ці цифри.

 

_______________. Не треба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. И так все знают.

 

НАУМОВЕЦЬ А.Г. Да. Наступний слайд, наступний слайд. Отже, міжнародний досвід у нас є, тут багато говорять про те, що робити, як робити, да є потужний міжнародний досвід, не треба віднаходити велосипед. Візьміть ту ж саму Південну Корею. Країна за кількістю населення майже точно збігається цифра ця з Україною. А пережили японську окупацію, потім  ще руйнівну таку міжкорейську внутрішню війну. І дивіться, куди не подивишся: "Samsung", "LG-electronics", "Hyundai", по суднобудуванню –перше місце в світі, беріть їхній досвід. І в чому цей досвід? Треба підтримувати бізнес інноваційний, не треба вимагати сьогодні, так би мовити, зранку, щоб уже ввечері були результати, підтримати. Тут уже називалися цифри, що там, може, 20 відсотків дійде до успішного фінішу, другі зійдуть з дистанції, але вони покриють своїми досягненнями, своїми, значить, коштами все, що витратили тоді. Ну, також Сінгапур, або там Макс Планк: "Спочатку знання, потім –застосування". Шимон Перес відвідав Україну і що він сказав? "Робіть наголос на майбутньому. Потрібно розвивати науку". А Райтнер поставив сумний діагноз: "З держави, що виробляла ракети, Україна швидко перетворюється на державу, яка продає великі об'єми кукурудзи".

Далі, будь ласка. Ну, це ще пару висловів Федеріка Жоліо Кюрі, Марії  Макарової із Фінляндії: "Мудра наукова політика поєднує фундаментальну і прикладну науку". Далі…

Ну, а я від себе хочу сказати, що руйнування науки в державі – це об'єктивне шкідництво, дорогі друзі, рівнозначно ампутуванню життєво важливої ділянки колективного мозку народу. Це дуже небезпечно і шлях в нікуди.

І знову ж таки, зруйновану споруду, яка навіть дуже складна, можна відновити за кілька років, а відновлення науки вимагатиме десятиріч, щоб відновити наукові школи, інакше ми залишимося далеко позаду.

Далі. Ну, взаємодія з владою, не можу не зупинитися на цьому. Подолати нерозуміння важливості науки у влади. Це – масове явище навіть від високих посадовців. Створити сприятливий інноваційний клімат. Конячку ж треба спочатку погодувати, а потім можна і шмагати пліткою вже, щоб вона швидше везла. Необхідність вдосконалення нашого законодавства і підтримка триади. Ну, це вже співпадає, збігається зовсім з тим, що говорили попередні промовці – це освіта, наука і інноваційний бізнес. При цьому я хочу до цього ще додати і владу. Треба нам все-таки переконати її, що треба терміново вдосконалювати інноваційне законодавство.

Багато ми чуємо там репортажів засідань Верховної Ради, сперечаються, як там все поділити. Мало  говориться про те, хто і як буде наповнювати бюджет. А це наповнює  тільки виробництво. Тому  оце та ланка, за яку  треба взятися та ще підтримати науку, і все, справа піде. Тоді ми будемо жити з вами в щасливій країні і будемо цілком обґрунтовано пишатися нею, а не так, що ми себе захвалюємо, а є й не святі, а потім чверть  сторіччя минуло, а ми як біля розбитих, як українською мовою кажуть, біля розбитих ночв, ну, корита.

Дякую за увагу.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Антоне Григоровичу.

Я чесно скажу, що  виникла ідея, да, за 90 мільйонів доларів НАН робить за рік  стільки роботу, ну от ми просто це почули. У мене просто виникла ідея, ми переговорили, ми подумаємо, як домовитись і з паном  Парубійом, і  з паном Гройсманом, щоб зробити більш короткий  виступ  на "годині Уряду" для того, щоб депутати, хоча по п'ятницях вони також  ходять, ну  ви знаєте як, але хоча  б там буде  200 депутатів для того, щоб вони мали можливість послухати цю презентацію. Там ще потрібно продумати, деякі може акценти зробити інші для того, щоб депутати мали можливість побачити той об'єм, який проводиться, науково-дослідної роботи  і подивитись, що є  з чого стартувати. Для того, щоб  коли  буде  голосуватись бюджет, ми розуміли, що дійсно ми говоримо про інвестиції, а не про дотації.

Шановні колеги, я хочу запросити  до слова директора Інституту економіки  та  прогнозування Національної академії наук України, академіка Національної академії наук України Валерія Михайловича Гейця. Будь ласка,  прошу.

 

ГЕЄЦЬ В.М. Добрий день, шановні колеги. Я трошки по ходу переформатував свій виступ, користуючись тезою, про яку сказав Максим Віталійович, про те, що, дасть Бог, покращиться. Не покращиться. І не  покращиться не тому, що ми цього не  хочемо, а тому, що нам треба зреалізовувати політику бюджетної консолідації. А попереду це означає, що треба не тільки шукати зменшення шляхи дефіциту бюджету, а і дефіциту Пенсійного фонду,  який сьогодні складає більше 7 відсотків. Тому попереду надзвичайно складна пенсійна реформа десь років під 63-65, ну  і багато чого з іншим пов'язано. Тому нам треба приготуватися приблизно років на  3 на те, що серйозних ресурсів, про які ми говоримо, не слід чекати. Але трошки про ресурси я скажу пізніше, вони, насправді, є.

Тепер далі, от прозвучало, от на цьому фоні песимізму я хотів би звернути вашу увагу, що довіра до науки, як є в суспільстві, вона дає, надає серйозного оптимізму. Бо тільки більш високий рівень довіри до волонтерів і родичів, а на третьому місці – наука, то можете уявити, яке серйозне відношення в суспільстві до цього.

Тоді слідуюча теза, ну, я вже маю чверть століття досвіду про те, що  приймаю участь у  різних заходах на цю тему і всі вони заговорювалися, як то кажуть, пар пішов у свисток. Тому я звертаюся до всіх нас і до керівництва, що дай Боже, щоб все те, що ми зараз починаємо і в уряді, і парламенті, не пішло у свисток.

Ще одне питання, коли Віктор Андрійович Ющенко, коли прийшов  до влади, в Харкові зібрав вчених в Харківському університеті, дуже багато було людей, діячів і так далі. І там йшла мова, я мав можливість виступити і наголошував тоді і повторюю цей тезис сьогодні, оскільки він залишається актуальним, питання інновацій досить часто зводиться до того, що в цьому є слабка наука. В науці, повірте, є дуже багато проблем, навіть на фоні тих здобутків, які говорив Антон Григорович, і більшості інших здобутків, але питання в іншому. На ринку світовому сьогодні інноваційних технологій тисячі, а бізнес їх не купляє і відповідним чином не імплементує в свою діяльність. Тому, перш за все, питання до економіки, з одного боку, і з іншого боку – до національної інноваційної системи. Я до цього трошки пізніше  повернуся.

Ну, що стосується економіки, дозвольте мені не розгортати цю палітру, оскільки тоді воно буде, зведеться до дещо іншої дискусії, а ця аудиторія не для цього зібралася. Хоча, повірте, наша квазі-ринковість, вона народжує масу проблем і є, можна тільки надіятися, що нинішня влада її подолає, оскільки реформи проводяться, перш за все, урядом.

А от що стосується національної інноваційної системи, от те, що ви відмітили, Максим Віталійович, це дуже чудово. Ви показали, що в ній є два блоку. Але нема єдиного… (Шум у залі) Звичайно, нема системи, і я не чую, хто це говорить, але говорить правильно. Нема системи, немає, і на жаль, приклади, які нам інколи наводять, це в Східноєвропейських країнах, там теж немає.

Національна інноваційна система – це найвищий… один з найвищих здобутків ХХ століття, який впровадили в своїх країнах високорозвинуті країни, і там ринковість дуже висока. Але ці інноваційні системи створювалися окремо і вмонтовувалися в ринок. У нас, на превеликий жаль, цього немає, і тут стоїть страшенної складнощі завдання, як це зреалізувати.

От тепер ідемо приклад, ресурси, як це організовувати. Беремо регіональний рівень, кажуть, нема грошей. А ви знаєте, що величезна кількість фінансових ресурсів регіональними владами покладено в банки на проценти і не використовується в економічному житті. Банки ці заробляють гроші, вклавши свої ресурси в державні цінні папери. Тобто держава, з одного боку, вийшовши на ринок, купивши цінні папери і давши можливість заробити банкам, потім ці банки повертають ці гроші у… дає доходи у регіональні бюджети. Це страшенна суперечність, яка не регіональному рівні необхідно було зв’язання, але там не існує механізму. У трикутнику держава, влада і… вибачте, держава, бізнес і наука треба формувати на регіональному рівні, де приймалося остаточне рішення, між іншим, те, про що ви говорили, це Національна рада. Вона має займатися цим питанням, схожим, як це робиться у Фінляндії: там бізнесу держава не дає гроші. І науці не дає гроші на реалізацію. Але за єдиної умови, що ти вийдеш з цією продукцією на ринок світовий. Якщо ти не виходиш, то дай все з цим пов'язане, і треба боротися з корупцією. Не вийшов… Вийшов – добре! Якщо ти не вийшов, то тоді і ціна тобі відповідним чином така.

Тому зовсім по-іншому ……… На превеликий жаль, в свій час Віктор Михайлович Пинзеник, приймавши ті укази, він натворив чудес, закривши ці інститути розвитку, і таким чином, нічого з цього не вийшло.

Давайте повертатися до формування інститутів розвитку, інакше без них нічого не відбудеться. Це, так би мовити, на рівні середньої ланки і на міні.

Тепер на найвищому рівні. Не можна надіятись на аграрний сектор і на ІТ-сектор, їх треба розвивати, але за нашими оцінками ІТ-сектор дасть можливість жити, харчуватися і розвиватися 12, ну в кращому випадку 15 мільйонів людей, все, дальше він не має інших потужностей. Набагато менше дасть ІТ-сектор. Але повертаючись до величезних індустрій, які є сьогодні в України, Максим Віталійович, ви про це сказали, ні в якому разі їх не можна, я вже не кажу про оборонпром, з якого треба зробити хорошу компанію індустріального типу, яка б з одного боку виробляла це для війни, яку ми ведемо і для ринку, бо якщо ми тільки для війни будемо виробляти, вони нас заженуть в тупик, але для ринку, тобто має бути успіх на світовому ринку. Давайте оставимо, збоку залишимо, давайте візьмемо просту компанію "Енергоатом", вона знаходиться на сьогодні в надзвичайно складному становищі, оскільки податкове навантаження на неї надзвичайне. Не буду розкривати цифри, питання не в них. Зараз піднімаються ціни на тарифи на електроенергію, вона отримує прибуток, давайте далі за її кошти сьогодні, щоб держава їх не забрала, а дала можливість зробити повний ядерний цикл і відповідним чином перетворити це в глобальний інститут розвитку. Якщо хто слідку на більш державному чи і на рівні інших країн, то багато країн сьогодні створюють такі транснаціональні свої власні компанії, які відповідним чином являються промоутером цього технологічного розвитку, бо якщо ми, не дай Бог, зупинимося на двох попередніх, а забудемося про промисловий, ви знаєте, важко говорити, але ще в 18-19 столітті Англія ці зробила висновки, показала як можна експлуатувати і використовувати промисловий потенціал порівняно з тим, що робилося в Португалії, яка виробляла вино, і де сьогодні Англія, де сьогодні Португалія. Не дай Бог нам загубити цей промисловий потенціал в тих умовах, які на сьогодні складаються.

Я не маю можливості далі, 5 хвилин, напевно, закінчились.

Ми не сиділи склавши руки. Є такий документ Національна доповідь і національна інноваційна система. в ньому досить добре прописано не тільки те, що є в… надбання, про яке говорив Антон Григорович, тут набагато більш детальніше. Але тут є законодавче забезпечення, що треба зробити сьогодні в законодавчій базі, і тут сидять сьогодні люди, які знають, як оте, про що я говорив в загальноекономічному плані, поєднати з інноваційними спрямуваннями для того, щоб цей.

І коли ви будете опрацьовувати, власне кажучи,  це рішення, то ми готові, сидять ці люди, які готові долучитися для того, щоб зробити оце поєднання.

На превеликий жаль, я думав, що це буде у великому залі і цей лист написав на Парубія, але я з величезним задоволенням передаю його вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я передам Андрію Володимировичу. Будь ласка. (Оплески)

 

ГЕЄЦЬ В.М. Дякую, шановні колеги!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. І Віктору Михайловичу я також передам критику щодо його політики. Добре, домовилися.

Шановні колеги, я запрошую до слова … (Шум у залі) Ну, з іншого боку, 25 років. Бо маємо ті результати, які маємо сьогодні. Стагнація ж по всіх фронтах.

Петрушина  Тетяна Олегівна, завідуюча відділом Інституту  соціології Національної академії наук України, доктор соціологічних наук – "Стан суспільства. Сприйняття інновацій". Будь ласка.

Підготуватися – Сімсон Ользі Едуардівні.

 

ПЕТРУШИНА Т.О. Шановні учасники слухань! Інститут соціології проводить дослідження соціального потенціалу інноваційного розвитку економіки та ролі науки у нашому суспільстві.

За нашими розрахунками інтегральний індекс соціального потенціалу інноваційного розвитку економіки сьогодні знаходиться на дуже низькому рівні і складає всього 2,3 балів за п'ятибальною шкалою. Соціально-політичний потенціал оцінено на рівні, нижче низького –  всього 1,7 балів, соціально-економічний, інституційний потенціали оцінені просто на низькому рівні. Дещо вищі оцінки, ближче до середнього рівня мають освітній, науковий та соціокультурний потенціал інноваційного розвитку.

За оцінками експертів, другий слайд, будь ласка, зацікавленість влади у реальному забезпеченні інноваційного розвитку, її здатність до розробки і реалізації відповідних програм, розуміння і відстоювання національних інтересів має відігравати значну і дуже значну роль в інноваційному розвитку. Проте у дійсності ці складові знаходяться також на дуже низь кому рівні. На такому ж низькому рівні оцінена і консолідація сучасного українського суспільства – всього 1,5 балів. Хоча переважна більшість експертів вважає, що інноваційний розвиток взагалі неможливий ні без консолідації українського суспільства, ні без довіри.

Наступний  слайд, будь ласка. Ці риси влади дуже  гостро відчувають на собі і пересічні громадяни. Майже 70 відсотків населення країни вважає, що влада не відстоює загально національні інтереси. Ще більше – 83 відсотки зазначили, що влада не вирішує питань підвищення добробуту населення і зменшення існуючою соціально-економічної нерівності. Хоча відомо, що при перевищенні граничного показника соціально-економічної нерівності, інноваційний розвиток просто унеможливлюється. Більш третини населення вважає, що тільки менша частина представників державної влади здатна сьогодні розвивати економіку на інноваційному напрямку, на основі нової техніки і технології. Це опитування, зазначу, проводилося в літку 2013 року, проте, на жаль, за цей час ситуація не покращилася, як ми знаємо.

Наступний слайд, будь ласка. Найбільш високу експертну оцінку серед інституційних складових, до речі, отримало саме законодавче забезпечення інноваційної діяльності – 2,6 балів. Звичайно, добре мати гарні закони, проте  їх потрібно виконувати. На жаль, постійно ми відслідковуємо, що приблизно 70 відсотків наших співгромадян зазначають, що їм не вистачає виконання існуючих в країні законів. Крім подолання жорстких бар'єрів на шляху реалізації інноваційного розвитку і, перш за все, звичайно, системи кланово-олігархічного капіталізму і корупції ми маємо задіяти в повну силу існуючий соціальний потенціал із знаком плюс. І мова йде, звичайно, про освіту і науку, рівень підтримки яких державою сьогодні також, на жаль, не відповідає цілям інноваційного розвитку.

На фоні фактичної незацікавленості держави і бізнесу в науці в Україні за даними масових опитувань існує сьогодні суспільний запит на розвиток саме вітчизняної науки. І в масовій свідомості зберігається як високий рівень поваги і довіри до науковців, так і розуміння суттєвої ролі науки в розвитку суспільства.

Наступний слайд, будь ласка. Рівень довіри до вчених, як вже зазначалося, дійсно сягнув безпрецедентної позначки – 51 відсоток. Це найвищий рівень серед соціальних інститутів. І ми домовились не проводити порівнювання.

Більшість населення, наступний слайд, 63 відсотки, вважає, розвиток української держави та економіки неможливий без розвитку вітчизняної науки. І, зокрема, третина населення це вважає абсолютно неможливим.

Більш того, останній слайд, на думку громадян, влада при розробці різноманітних програм розвитку країни має спиратися, насамперед, на думку українських вчених.

На другому місці серед експертів-радників респонденти бачать закордонних експертів і представників бізнесу.

І на третьому, політичні організації та громадські організації.

І останнє. Забезпечення інноваційного розвитку сьогодні, на мою думку, перш за все, залежить від мудрості, культури та зацікавленості саме влади в цьому розвитку, від її спроможності перейти від декларацій до реальних дій. А науковці і соціологи в тому числі будуть професійно виконувати свою роботу не тільки, займаючись і виконуючи свою безпосередньо науково-пізнавальну функцію, а й громадську, і політичну, інформуючи і владу, і суспільство про стан справ, сподіваючись, звичайно, при цьому на гідне європейської держави ставлення влади до науки. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам.

Я запрошую до слова Сімсон Ольгу Едуардівну члена стратегічної ради Українського центру сприяння розвитку публічного приватного партнерства, доктора юридичних наук, доцента національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Прошу підготуватися Вітченка Михайла Юхимовича.

 

СІМСОН О.Е.  Дорогие друзья! Мы собрались сегодня, чтобы обсудить проблемы правового обеспечения построения эффективной  национальной инновационной системы. И меня сегодня немного обескуражило наше представление об инновационной системе, как о двух блоках. Один блок сконцентрирован вокруг науки, а другой блок сконцентрирован вокруг реального сектора экономики, которою представляет Министерство экономики. И что я вижу? Я вижу в таком представлении угрозу непреодоления разрыва между наукой и бизнесом, ведь основную цель именно в этом мы видим на данном этапе.

Если мы не свяжем науку с бизнесом, даже на уровне построения модели эффективного управления инновационным развитием, то мы этот разрыв не преодолеем. В науке… наука буде развиваться своим путем, не ориентируясь на реальные потребности производства, на реальные потребности бизнеса, а бизнес будет стараться идти инновационным путем, приобретая технологии на Западе. Потому что часто он сталкивается с проблемой, когда уровень науки и уровень конкурентоспособности наших научных учреждений не всегда адекватно готов предложить конкурентоспособные разработки для инновационного бизнеса. И в данном своем выступлении мне хотелось бы, конечно, поговорить о законодательстве и проанализировать тот пакет документов, который был подан Министерством науки и образования. Я долгое время сотрудничала с государственным агентством по науке, инновациям и информатизации Украины, участвовала в разработке законопроектов по инновационной деятельности. Надо сказать, что с момента принятия Закона об инновационной деятельности в 2002 году, который до сих пор остается недействующим, то есть фактически в нем заложен механизм финансирования, который не действовал не единого дня и мы все время пытаемся его реанимировать уже на протяжении больше 10 лет.

Но что я увидела? Я увидела, что мы опять пытаемся наступить на те же грабли, мы пытаемся заложить в базовом законе государственный механизм стимулирования инноваций, где государству выделяется ключевая роль, это при том, что мы сами же произносим, что государство снижает с каждым годом уровень финансирования.

Посмотрите что заложено в законопроекте – прямое и непрямое государственное финансирование. Прямое через "Инофонд", теперь он называется Фонд инновационного развития. То есть мало того, что у нас недостаток финансирования академии наук, недостаток финансирования Министерства наук и образования, мы еще создаем фонд. За счет чего он будет финансироваться пока мне не понятно и эта идея предоставляется мне несколько утопичной. И опять те же самые льготы, и дальше министерство будет определять приоритеты в сотрудничестве, понятно, с представителями науки, опять ключевая роль государства, органов государства, отбор инновационных проектов, опять формирование базы, правды уже в новом законопроекту мы видим, что снята монополия на государственную экспертизу инновационных проектов, это, я считаю, безусловно плюс. Но мне кажется, что мы не поменяли концепцию, а мне кажется, мы не решили основной вопрос – это дерегуляция инновационной деятельности в Украине. Мы пытаемся все время зарегулировать и так сложный процесс, создавая все время такие сложные механизмы отбора проектов, идентификации, экспертиз, приоритетов и так далее, и так далее.

Из позитивного хотелось бы выделить внедрение механизмов государственно-частного партнерство в новом законопроекте. Это, безусловно, плюс. Почему? Потому что Закон "О государственно-частном партнерстве" тот, который действует с 2010 года, не позволяет распространять его действия на сферу науки инноваций по многим причинам. Но в новом законопроекте мы видим опять-таки усложненные механизмы заключения договоров о совместной деятельности. Чтобы я хотела у видите в данном пакете? Наоборот снятие этих ограничений, снятие максимально этих сложностей и барьеров по сравнению с Гражданским кодексом, который регулирует заключение договоров о совместной деятельности и отмену Постанови Кабинета Министров Украины номер 296 от 2012 года "Про затвердження порядку укладання державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків договорів про спільну діяльність", потому что эта постанова сейчас во многом блокирует вот эту совместную деятельность научных организаций и бизнеса в инновационном процессе.

Дальше. Чтобы я хотела увидеть в этом пакете и я не увидела. И, я считаю, что было бы здорово, если бы министерство было двигателем в этом процессе. Это внедрение реальной финансовой автономии, потому что в новых законах, прежде всего, Законе о научной и научно-технической деятельности мы позволили, мы дали возможность вузам государственным и государственным научным учреждениям зарабатывать. Но мы не дали им возможность тратить. Ведь эти деньги, а именно собственные средства заработанные от инновационной деятельности, от хозрасчетной деятельности, от тех же вкладов в уставной капитал в виде корпоративных прав, они не имеют сейчас механизмов распоряжения. Ведь мы дали им полное хозяйственное ведение, мы сказали, что они являются распорядителями...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую.

 

СІМСОН О.Е. … но не заложили эти механизмы. И, мне кажется, здесь должны быть (я уже заканчиваю) предусмотрены изменения к Бюджетному кодексу это снятие ограничений по использованию средств, особенно, что касается собственных средств государственных научных учреждений и вузов. И отмена 65 постанова, это снятие ограничительной роли государственного казначейства, которая сейчас аккумулировала счета и даже на банковские счета все проводки идут через государственное казначейство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Едуардівна, я перепрошую, просто буде виникати, яка ситуація?.. Ви скажіть більше, а просто хтось не отримає слово.

 

СІМСОН О.Е. Да. все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви забираєте не у мене.

 

СІМСОН О.Е. Я....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми готові вас слухати до 18 години.

 

СІМСОН О.Е. Я зрозуміла. Я зрозуміла і я  закінчую. І ще раз хотілося сказати, що основна роль цього законо... цього пакету законопроектів  все ж таки  бачиться у підвищенні реальної фінансової автономії вищих навчальних закладів і наукових установ, що для мене є базисом інноваційного розвитку інноваційної діяльності. Тоді ми можемо і офіси трансфертних технологій створювати, тоді ми може запускати механізми державної...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Але бідний не може бути автономним.

 

СІМСОН О.Е. Да, абсолютно вірно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую вам.

 

СІМСОН О.Е. Так надо ж научить его зарабатывать, чтобы он не был бедным. (Оплески)

 

_______________. ...можна для однієї....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скажіть, скільки університетів мають бізнес-школи в тій моделі, як в Сполучених Штатах?

 

СІМСОН О.Е. Ну, конечно, мы знаем, что основными является Киево-Могилянка, вот….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все.

 

СІМСОН О.Е. Но мы как бы стремимся….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Ольга Едуардівна, я перепрошую, все.

Я запрошую до слова Ільченко Михайла Юхимовича проректора Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут", голову Ради проректорів вищих навчальних закладів з наукової роботи.

І прошу підготуватися Гуржія Андрія Миколайовича віце-президента Національної академії педагогічних наук України.

 

ІЛЬЧЕНКО М.Ю. Дякую, Олександр Володимирович.

Шановні колеги, дійсно дійшла черга згадати про те, що наука України єдина і включає в себе також науку в університетах, а це 150 вищих навчальних закладів, це ще 10 наукових інститутів в системі Міністерства освіти, науки. Сьогодні з подачі ради проректорів з наукової роботи, яка існує при міністерстві, запрошено два десятки представників вищих навчальних закладів для обговорення питання.

 Тож про що йде мова? Мова іде про те, що наука України дійсно при відповідному менеджменті та розумному використанні результатів  може дати шанс Україні на поліпшення ситуації, може дати при  таких умовах. І на фоні поки що те, що ми чули, песимізму, я все-таки як проректор спочатку КПІ по науці хотів би дати позиву трошки. Про що іде мова? Наш  університет за підсумками Національного рейтингу 2016 року топ-200 з великим відривом зайняв третє місце за критерієм "Інноваційна діяльність університетів".

Не буду багато, час не дозволяє, чому. але приведу лише одну цифру: за наші особливі механізми співпраці з бізнесом, про які ми чули тільки що, нема. Нам вдалося за останні три роки суттєво знайти кошти для підтримки стартап-проектів: 2014 рік – 25 мільйонів гривень, 2015 рік – 573 мільйони гривень бізнесу на підтримку стартап-проектів. Такі цифри тут не звучали.

І в цьому специфіка? Олександр Володимирович, я готовий трошки буквально розкрити цю особливість КПІ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ІЛЬЧЕНКО М.Ю. Тому що наскільки мені відомо, таких прикладів ми не маємо в Україні.

Тож причина в чому? В чому наші секрети? Ще 10 років тому по ініціативі нашого ректора Михайла Захаровича Згуровського ми розпочали пілотний проект створення і опрацювання досвіду, дослідницького  університету. Але не за назвою, а за змістом, що ми вклали в цей зміст? Врахування досвіду, звичайно, закордонного, це, насамперед, європейських університетів.

По-перше, це – модель дослідницького університету ґрунтується на поєднанні трьох напрямів діяльності: освіта, наукові дослідження та інновації. Там на слайді є цифра – 30 відсотків навчальних планів наших студентів стосується інновацій прямо в навчальному процесі.

По-друге, при запровадженні моделі дослідницького університету необхідно було нормативно законодавчо долучити інноваційну компоненту нашої діяльності. І це було вирішено завдання прийняттям у грудні 2006 року спеціального Закону України "Про науковий парк "Київська політехніка". Цей парк став базовою структурою для  організації інноваційної діяльності  сьогодні університету з'явились бізнес-інкубатор, з'явилася школа стартапів, низка малих підприємств, щорічний фестиваль чи конкурс отих проектів, які дали кошти на підтримку стартапів.

Ну, і нарешті, третя особливість. Ми відчули, що необхідність промислового провадження наших інноваційних розробок спонукає нас до доповнення нашої моделі інноваційного середовища виробничою компонентою. І у 2015 році ми запросили до нашого складу 7 провідних підприємств міста Києва з кожним із яких нас поєднує спільна реалізація конкретної розробки, є розробка, є співпраця, немає розробки, контакту немає. Але всі 7 мають конкретні розробки. До речі, це зроблено за підтримки Ради національної безпеки і оборони нашої країни, тому що розробки стосуються оборонної сфери.

Таким чином, сьогодні в КПІ в нашій сучасній моделі інноваційного середовища дослідницького університету ми вважаємо, що має місце оптимальне поєднання учасників інноваційного процесу, а саме, які представляють якісну освіту, передову науку, проривні інновації і інноваційно-орієнтований бізнес та високотехнологічні підприємства.

Саме за такою моделлю, працюючи останнім роком, декілька буквально прикладів я перелічив, це створення і виведення в космос першого українського наносупутника "Політан-1". І зараз ми готуємо другий супутник у складі Всесвітнього міжнародного проекту, коли буде запущено 50 наносупутників, 1 довірено Україні, а точніше, КПІ.

Друге. Впродовж одного року досерійного виробництва нам вдалось довести розробку безпілотних літальних апаратів, які сьогодні уже працюють в зоні АТО.

Далі. Нами створені конкретні розробки і впровадженні по промисловій очистці води.

Зараз ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Юхимович, я перепрошую, а може ви просто скажіть як можна масштабувати, вот, ваш досвід для того, щоб його застосувати, там, в рамках всієї України.

 

ІЛЬЧЕНКО М.Ю. Олександр Володимирович, отам, де схема наукового парку нашого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб непросто розповідати.

 

ІЛЬЧЕНКО М.Ю. Да, да, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми знаємо ваші успіхи, вони описані.

 

ІЛЬЧЕНКО М.Ю. Я їх майже завершив. В цьому особливість. От там, шановні колеги, схема нашого наукового парку, там перелічені, показана взаємодія учасників. Серед них є навчальні підрозділи, наукові, бізнес-підприємства і є влада. Так от влада в цій моделі, по нашому баченню, має дати правила гри, вона дала нам закон і дальше ми на владу, крім політичної підтримки ніде не полагаємось. Працюємо прямо з бізнесом, з виробництвом і замовниками, це те, що нас суттєво відрізняє від того, що ви чули сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. (Оплески)

 

ІЛЬЧЕНКО М.Ю. Мій час вийшов?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Юхимович, да.

 

ІЛЬЧЕНКО М.Ю. Значить тоді я можу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я також можу підтвердити, що на заводі "Меридіан" ви створюєте…

 

ІЛЬЧЕНКО М.Ю. Я хотів не про сказати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

ІЛЬЧЕНКО М.Ю. Все-таки тут, шановні колеги, дайте мені як голові ради проректорів ще…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте…

 

ІЛЬЧЕНКО М.Ю. Дві хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.

 

ІЛЬЧЕНКО М.Ю. Значить "Урядовий кур'єр", Олександре Володимировичу, от тут приведені результати інноваційних проектів, низки університетів, які мають конкретні досягнення і також заслуговують на увагу і керівники цих університетів присутні тут.

Далі. Низку пропозицій від ради проректорів ми надали комітету…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ці рекомендації, так?

 

ІЛЬЧЕНКО М.Ю. Так, передали ці матеріали.

Ну і нарешті заключне. Я вважаю, що сама по собі інноваційна система, навіть національного масштабу не є запорукою відродження економіки України, це лише інструмент для досягнення мети, головне – це люди, які мають володіти цим інструментом і завдання держави створити відповідні умови для успішного виробництва затребуваної на українському і закордонному ринку продукції замість того, що сьогодні ми маємо перепоні, захмарні податки, тендери необов'язкові, як правило, за кошти, до речі, які ми самі заробляємо, попередній виступаючий, нереальні тарифи.

Тому я думаю, що оскільки за 25 років незалежності жоден уряд, на жаль, не вирішив тих проблем організації роботи наших людей. Вважаю, що це стратегічно важливе питання і його треба вирішити цивілізованим шляхом, а не шляхом хаосу, в цьому я і бажаю нам разом успіхів в цій справі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Михайло Юхимович. (Оплески)

 Шановні колеги, я також пропоную, ми можемо зробити так, що запропонувати, якщо буде така ласка Київського політеху щодо того, щоб провести якийсь… Ну екскурсії не хочеться сказати, а подивитися, да? провести деякі навчання було і по структурі і так далі, їх парк має дуже потужну структуру, і, чесно скажу, масштабувати в раках всієї України, може, це і неможливо, але той досвід, який там є, можна використовувати. Це абсолютно нормально. Я чесно скажу, я сам приймав там участь  у тому, щоб зробити інтерфейс між "Укроборонпромом" і КПІ, і для мене, ну… Я пишаюсь тим, що сьогодні наші дрони, вони використовуються. Тобто інтелектуальна власність, перетворена на заводі "Меридіан" в конкретні зразки, які використовуються, це шлях для того, щоб ми отаким чином будували цей місточок між нашими університетами, між нашою наукою і використовували наші інноваційні технології. Я думаю, що кожний наш університет, інститут Національної академії  наук, галузевих академій наук мають ці потужності. Головне – побудувати оцей інтерфейст.

Зарошую до слова Андрія Миколайовича Гуржія – віце-президента Національної  академії педагогічних наук України. І прошу підготуватися Бахрушина  Володимир Євгеновича.

 

ГУРЖІЙ А.М. Шановний головуючи й, шановна президія, колеги! Слухаючи звіти моїх колег і бачачи їх розробки, радіючи за них, я б хотів окремо наголосити, що, звичайно, всі ми розуміємо, що один  за найважливіших пріоритетів інноваційного розвитку – це формування людського капіталу. Якщо його не буде, то не буде ні плоскорєзов, ні всього іншого і так дальше. Тому якраз ось наша Національна академія наук, інші академії галузеві, вони працюють в цій площині.

Міг би коротко перерахувати, що ми робимо, але збережу час для інших речей. Тому що назва нашого зібрання називається "Розвиток національної інноваційної системи".

Я хотів би сказати, що в ній, якщо ми не зробимо, в нас суттєвої складової – немає в законодавстві гуманітарної складової інноваційної діяльності. Ми  якось, формуючи, зосередилися на технічних аспектах, і тому випадають супер-важливі речі, які зараз нам, власне кажучи, стають на часі дуже і дуже болючими проблемами. Це проблема патріотичного виховання. Ну, нема такого інноваційного розвитку, не підтримуються і все. Дивіться, в армію ніхто не іде, гукаємо, шукаємо, патріотів все менше і менше, не говоримо про дітей. Психологічна соціальна підтримка учасників АТО. Я наведу вам таку цифру – після війни у В'єтнамі число суїцидів за ці роки більша, ніж загинуло у В'єтнамі. Ми 2 роки вже воюємо в АТО і вони повертаються в суспільство – що робити? Це виявляється не інноваційний напрямок допомоги їм і психологічна реабілітація, оскільки немає такого в законодавстві. Ми це маємо негайно поправити.

Питання реформи шкільної освіти 11-12, реформа вищої освіти взагалі, реформа освіта, на якій базується вся наука це не інноваційний напрямок? А немає такого в законодавстві.

Я хотів би таке ще сказати, друзі. Випала галузь освіта, наука як інноваційна діяльність чогось в законодавчому забезпеченні.

І ще одна теза. Це не перше зібрання, в якому я приймаю участь і виступав, і завжди було так – у цьому залі ми всі апологети інноваційної діяльності. А де ж ті, які заважають, де Мінфін, де Мінекономіки? Може хтось є в цьому залі? Де податкова, де Мін'юст? Немає. Де Кабінет Міністрів, де керівники? То ми оце один для одного розповідаємо вкотре і треба щось якось міняти це. (Оплески)

 Назву такі цифри, останнє, які мене вразили і вам кажу. Інноваційна діяльність звіт за 2014 рік скільки грошей вклала держава – 13,8 мільярда. Багато чи мало, не кажу. Але за власні кошти 13,4, а 400 мільйонів ледь-ледь назбирала держава, ледь-ледь.

Я хочу відповісти на питання, яке підняла переді мною ця представник юридичної академії. Що потрібно? Потрібно одне – політична воля і бажання це зробити. Чому? Увесь світ рухається інноваційним шляхом, а в Україні все гірше і гірше. Я згадую 10-15 років назад, ну хоть щось шевелилося, технопарки були, проекти, да, помилялися, да, трошки крали гроші, повертали, ну було щось, були виставки. 

Було бажання це все донести, а зараз все воно глухо, глухо, глухо. І я надзвичайно щиро вдячний, Олександр Володимирович, який як оцей Сізіф того каменя тягає. Вчорашня виставка, 6 академій, національна і галузеві, 4 депутата, 4 депутата при мені, я по рахував, із них 2 це члени наших академій. Олександр Володимирович зробив неймовірне, Парубій піднявся, но можна ж виставку і обійти. Замість того, щоб держава йшла до науковців і говорила, і просила, що оце, оце, оце потрібно, зробіть, будь ласка, ми гарно заплатимо, ми, коли показуємо свій потенціал, немає часу прийти, зайняті всі дуже. Сюди немає часу прийти, у законах працювати. Но інструкціями обклали так, що і миша не проскочить, ні проекти можна зробити. У світі 30 пільг, вибачте, 300, Фінляндія, всі попридумували як на зустріч, як полегшити, канікули, податки, все зменшують для стимулювання інноваційної діяльності. Що ж у нас - одні заборони. Не можна, не можна, не можна, не можна.

Тому велике є питання чи є це інноваційна система і, що з нею робити чи на похорони йти, чи може зробити такий новий закон та давайте потужно подивимося, але і урядовці мають прийняти рішення, не відбувати номер як наказание прийти сюди, а вони мають теж щось розвивати і щось робити.

На мій погляд, і ми це маємо записати в рішення, питання розвитку інноваційної діяльності це стратегічне питання, це питання рівня національної безпеки і оборони, там треба його слухати. Ми зрозуміємо це, будемо так потихеньку якось з цього, як такий термін, соскальзывать, будемо мати ще гірше ніж те, що маємо.

А тому я хотів би сказати, що ми повинні відобразити в розвитку законодавчому національної інноваційної системи обов'язково інфраструктуру фінансової підтримки інноваційної діяльності. І тут говорив таку фразу Анатолій Григорович: "Не треба велосипед видумувати". Ну, в світі є куча цих прикладів.  Подивіться, ви ж на посадах, державні діячі, зробіть це і хтось має стати приводним ременем. Да, ми все валимо на МОН, МОНу сил недостатньо, коли МОНу заважає Мінекономіки і Мінфін, які вирішують оце все в тишине подковерно, МОНу теж дуже важко. Громадськість, прозорість цих речей і давайте будемо це якось рухати.

Бізнес. Ну, геть не думаємо про бізнес. Він не залучається, йому нічого не треба, купи-продай, купи-продай і все хорошо. Що не робиш нічого не вкладається. Ну, яка ж це інновація?

І останнє. Винахідницька діяльність. Згадайте себе, наше покоління, "Красный уголок", помните, приходить з НИИ ГП "Изобретатель СССР" – значок, повага, 50 карбованців, а 200 – за винахід, а якщо впровадив, ого-го! Що зараз сталося? Де ці заслужені винахідники? Де це патентна ліцензійна діяльність? Ну, немає нічого. А як же новизну доказувати? Де ті бази нові?

Тому, я думаю, щось має бути, якась державна відзнака давайте чи "Винахідник України" чи ще щось, піднімемось з цього боку творчістю молоді. Ну, "Заслужений винахідник" є з часів УРСР і нічого нового з того часу немає.

Тому, завершуючи, я хочу сказати, абсолютно чітко і зрозуміло, лише за умови наявності політичної волі виникнення якогось центрального органу чи доручення йому ми можемо зрушити це. А для цього давайте будемо працювати так і напрацьовувати закон, щоб всякие движения влево, вправо і небажання Мінекономіки, Мінфіну, все ми обрізаємо, економимо, нам не завадили в цьому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Оплески)

Ну, невеличка репліка. Андрій Миколайович, ну, на жаль, прийшов час, коли моделюють тільки на 1 крок, не тільки, там, сценаріями не розмовляють, а тільки моделюють не один крок. Тому ми маємо цю ситуацію. Але я запрошую до слова Володимира Євгеновича Бахрушина головного експерта Реанімаційного пакету реформ, доктора фізико-математичних наук, Запорізький державний, національний університет, перепрошую.

 

БАХРУШИН В.Є. Так, шановні колеги, ну, я теж буду трохи переформатувати, як попередні доповідачі робили. 

Згадали сьогодні металургію. Металургія перебуває у дуже важкому стані. Чому? Тому що вона вчасно не робила інновації, і сьогодні не має… неконкурентоздатна продукція нашої металургії. Тобто вона дуже дорога і вона надто якісна.

І з тих самих причин ми вже втратили багато інших галузей:  електроніку, авіабудування, приладобудування, і ще можна цей перелік продовжувати і перелік тих, хто під загрозою, теж можна продовжувати. Тому справді дуже  важливо це те, щоб ми нарешті перейшли до інноваційного розвитку держави і щоб це було стратегічним напрямом державної політики.

Друге, на що я хотів звернути увагу, ну, оскільки все ж таки ми обговорюємо законопроекти, то законопроекти  мають регулювати взаємовідносини між органами державної влади і тими, хто від них залежить. І тоді ми маємо сказати, що перш за все, ми повинні визначити, а що таке інновація в розумінні цього закону. Бо сьогодні інновацією ми можемо назвати будь-які зміни в техніці чи технології,  корисний ефект від яких ніхто ніколи не перевіряв, але винахідник щось там зробив, отримав акт впровадження, підприємство звітувало, що воно щось впровадило і все. А була насправді це інновація – це не відомо.

Коли ми говоримо про винаходи, ну, треба розуміти, що, дійсно, є дуже корисні винаходи і є інновації, які розробляє  і академія наук, і теж я міг би продовжити, і КПІ, і інші наші університети. Але все ж таки, наші винаходи значною мірою мають специфіку – вони не проходять належну патентну експертизу, про що теж вже частково згадували. Тобто дуже часто не перевіряється їх новизна і не перевіряється можливість технічної реалізації цих винаходів. Тому ми маємо ці дані, які у нас статистичні, якось коригувати. І тому  ми  маємо  зробити адекватний перелік тих індикаторів, якими ми будемо оцінювати  інноваційний розвиток. І саме на основі цих індикаторів в законі мають бути визначені підстави, повноваження і способи дії органів влади, як це передбачено Конституцією  України.

І останнє, на що я  хотів би звернути увагу, це те, що я  дуже поважаю наших економістів, зокрема тих, хто причетний до бюджетної політики. І я  цілком поділяю думку про те, що держава має  жити  по средствах, тобто не має витрачати більше, ніж вона заробляє. Але я категорично не можу погодитися з поширеною думкою  про те, що  метою  державної політики бюджетної має бути мінімізація дефіциту бюджету. Це може бути обмеженням, але метою має бути покращення ключових показників соціально-економічного стану  і розвитку  держави, за умови, що  є певні обмеження на дефіцит бюджету, є певні обмеження на соціальні витрати, але  це зовсім інша  формальна задача, вона непроста. Але  я думаю, що у нас  поки залишається багато науковців, які здатні цю задачу вирішити.

Дякую.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Євгенійович.

Я запрошую до слова Фіщука Валерія, віце-президента Асоціації "Інноваційний розвиток  України", регіональний менеджер з розвитку. Будь ласка. Питання: "Державне приватне партнерство в інфраструктурних проектах".

І далі у нас іде Невмержицький  Євген, виконавчий директор і так далі.

 

ФІЩУК В. Доброго дня, шановні колеги. По-перше,  хочу привітати, у залі  багато науковців  і вразили  ті розробки, які показували. По-друге,  хочу попросити вибачення, якщо десь буду різким в деяких частинах своєї доповіді.

Таке  у мене склалось враження, трохи рефлексії, от  і знову ж таки  відходжу від плану своєї доповіді,  трохи рефлексії  від того на тему, чому  вас не чують, чому вас не чують як науковців, влада не чує. Дивіться, я, коли  от уважно слухав перші слайди, говорили про започаткування Національної інноваційної системи, так. І вже буквально, там, ну, на другому слайді ми бачимо в чергове, да, ну, ми це бачимо в чергове знову ж таки, хто буде відповідати, як з одного місця перенести в друге місце цю відповідальність і так дальше. Я завжди думав, що спочатку, що, а потім хто. Спочатку повинно визначити цілі, да, разом з вами ці цілі донести до перших людей країни, а потім визначатися, хто. І от саме в цей момент, це той момент, я не хочу нікого ущепнуть, як кажуть, я хочу просто сказати, що цей момент в мене як у громадянина просто виникає така в черговий раз, ну, трохи недовіра, вибачте, скажу як є, хоча люди, можливо, мають там абсолютно здорові, правильні речі. Недовіра чому, тому що, вибачте, і ви як науковці, і ви як освітяни, і ми так само як бізнесмени є частиною того, що сьогодні зараз з себе являє Україна за 20 років, на жаль, і ви, і ми не побудували те, що мали побудувати, статистика жахлива. І тому ця недовіра ще більше збільшується, ви відповідаєте за освіту, за науку, це супер ще відповідати за інновації, це як я простий громадянин скажу і задаю собі питання, тому що тоді буде побудовано в кінцевому рахунку, коли на другому слайді бачимо, хто це буде робити, а не бачимо, ще поки не бачимо, що. Дивіться, другий момент, я скажу, такий, такий момент. В руках освітян сьогодні є ключ до всіх тих проблем, які звучали на слайдах. І вони, ці проблеми, їх потрібно визнавати і державі потрібно, і першим людям, особам потрібно визнавати, цей ключ називається середня освіта. Міністерство освіти в ключовий фокус - середня освіта. Саме радикальна, саме трансформаційна сфера і сьогодні те, що відбувається в цій сфері це зриває просто кришу подивитися як це відбувається в інших країнах. Цей ключ основа і фундамент національної інноваційної системи. Не те, де буде лежати якийсь департамент якоїсь власності, а те, якою є ця середня освіта, вона буде продукувати майбутні таланти, вона буде продукувати інноваційних людей.

Я хочу зараз сказати ще одну тезу. Дивіться, фундаментальна наука, ну, вона й була у вас, вона… і тут є супер досягнення, можливо, є проблема з промоцією, а, є проблема, є, це видно, це вже рефлексія: а чому люди, які приймають рішення з самого верху, не бачать цих розробок? От це проблема не їх, це проблема промоцій – да? – і вони побачать.

Але є інша ситуація, давайте ще раз про цю середню освіту, це те, що є сьогодні у вас, у вас в руках. І, вибачте, наші діти ходять в школу і з цим стикаються кожен день. Нема цієї середньої освіти інноваційної і не буде цієї інноваційної меншості чи навіть більшості, поки не зайнятися першим ключовим завданням Міністерства освіти – це середньою освітою. (Оплески) Я це кажу прямо і ні в якому разі не хочу зараз применшити роль науки. Ті наукові фундаментальні речі, вони є і мають бути, їх потрібно презентувати, їх підтримувати, і фінансами в тому числі.

Але коли ви починаєте ще до цього добавляти про  національну інноваційну систему, я вже починаю вібрувати, тому що це не тільки фундаментальна наука – перше, це не тільки продукція інноваційна, це ще й інноваційні рішення, фіскальні так само, будь-які інші. Інновації можуть бути в управлінні, в менеджменті, в процесах, інноваційні процеси. Чому тільки продукція? Да?

І звідси виникає логічне питання от від цих нових молодих реформаторів: дійсно, чому галуззю, яка є горизонтальною, має займатись конкретна вертикаль? Інновації – це як інформаційні технології, це не вертикальна галузь, це… Я би дуже хотів, щоб інноваціями займався кожен міністр у своїй сфері: інноваціями процесуальними, інноваціями продуктовими, і структурними, і системними і будь-якими іншими. В нас маса державних сфер, і чомусь там немає міністрів, які займаються інноваціями в цих сферах. Ось де проблема знаходиться.

Тому питання зараз, знову ж таки, не де хто і за що відповідає, а які наші цілі. Це – перше, перший блок мого виступу. Я відійшов від того, що мав сказати, бо побачив, що відбувається.

І другий момент. Дивіться, яка штука получається. У нас у будь-які країні, які от поруч, візьміть Україну і ті країни, які поруч з нею, скрізь однакові цілі. От посадіть будь-якого міністра і запитайте, які у вас цілі: зростання ВВП, зайнятість населення, конкурентоздатність економіки. Три типові цілі для будь-якої країни. Виникає питання: як  же ж країни, маючи  однакові  цілі, конкурують одна з одною.  А питання у тому, що справжнім полем конкуренції стають інструменти  досягнення цілей, а не конкуренція за рахунок цілей. Отакий трохи каламбур, вибачте.  Хто досягає  зростання свого ВВП  швидше, більше, дешевше і з новою якістю, той перемагає, та країна перемагає. Ну це питання вже,  дійсно, інновацій. І тому  для мене як для громадянина це питання всіх міністерств  виключно, перших людей країни насамперед, а  з точки зору Міністерства освіти – №1, центральна  магістральна лінія,  освіта – це фундамент збільшення  креативної енергії  у  людей, от що буде давати  ці величезні майбутні зростання.

Ну в принципі. все. Дякую.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Дуже приємно від представника бізнесу чути, що ядро інновацій розпочинається  з середньої ланки, середньої школи, оце є дуже важливим. Максиме Віталійовичу,  про те, що  ми тут і говорили, якщо ми знищуємо через реформи непродумані, не прораховані, не промодеровані ці речі,  ми за 25 років  маємо те, що сьогодні  маємо.  Все.  А отой тонкий прошарок гарних наших дітей просто забирають в інші країни. От все, що ми маємо зараз з цієї моделі. Дякуємо вам за ваш такий небайдужий виступ.  Це дуже  є важливим. Ми в рекомендаціях, я думаю, це запишемо, так? 

Невмержицький Євген, виконавчий  директор громадської організації "ІТ Альянс". Тема: інноваційні проекти фінансової та банківської системи.

 

НЕВМЕРЖИЦЬКИЙ Є.  Доброго дня, шановні учасники.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І підготуватись  Скалозубову Володимиру Івановичу.

 

НЕВМЕРЖИЦЬКИЙ Є. Я хочу почати з подяки  за запрошення виступити у цьому дуже поважному середовищі. І хочу відмітити ту риторику, яка зараз серед нас звучить. Хочу підкреслити, що закон  знаходиться  спочатку в головах і  завжди в головах, а не лише на папірцях. І те, що кожний з нас  понесе в свою галузь, в свою установу, це дуже і дуже  важливо.

Далі, озвучені чесно і відкрито  проблеми, пропонуються рішення. І це є також дуже і дуже важливим. І ці проблеми озвучуються саме тими установами, які і мають  всі повноваження і можливості вирішувати ці проблеми, і ми маємо сьогодні виступи щодо тих успіхів, які вже досягнуті,  конкретні успіхи, знову ж таки.

Далі, хочу підкреслити те, що ІТ-галузь – це не якась окрема галузь. Якість ІТ-продукту завжди залежить від постановника задачі, тобто це будь-яка економічна діяльність або наукова діяльність, і, відповідно, захищати треба не якусь крему ІТ-галузь, людей, які вміють програмувати чи розуміються на ІТ-технологіях, а захищати на законодавчому рівні треба саме будь-яке підприємство, будь-яку сферу економічної діяльності, яка використовує ІТ-технології і використовує інновації. Механізми цього захисту, вони дуже і дуже зрозумілі: це податки… не заважати, хоча б не заважати!.. і, відповідно, якісь державні програми. А це  щодо державних програм, це набагато складніше. Просто не заважати, і результат буде отримано. І держава, і економіка отримає відповідний грошовий результат, конкретний результат у вигляді податків, які надійдуть від того підприємства, яке розуміє, що йому треба впроваджувати, як інновації впроваджувати і які замовленні робити до відповідних фахівців з ІТ-технологій або управління. Тобто тому що  інновації – це не тільки нулик-одиничка, це не тільки комп'ютерні технології, але це і, відповідно, управлінські технології, і технології щодо використання бізнес-правил.

Я перейду конкретно до рекомендацій, які хотілось би залишити. В мене там дві хвилини, я думаю, я вкладуся.

Перше, я вже озвучив цю рекомендацію: на законодавчому рівні захищати саме використання інновацій і впровадження цих інновацій.

Далі щодо наукової сфери. Надати, перш за все, державним вузам можливість напряму одержувати інвестиції від приватного бізнесу як зарубіжного, так і внутрішнього, і проводити відповідну комерційну діяльність, це економічна установа, і вона також  економічну діяльність має ті успіхи, які ми сьогодні чули…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але в межах уставу.

 

НЕВМЕРЖИЦЬКИЙ Є. Що-що?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але в межах статуту.

 

НЕВМЕРЖИЦЬКИЙ Є. Так, в межах статуту, але відомі, науковцям відомі проблеми, які зараз  створені,  держава не надає фінансування і надає можливості  заробляти гроші чесно, створювати  бізнес-школи, надавати той продукт, який вимагає суспільство і саме бізнес, і  за який він платить.  Якщо просто ці умови скласти і це надати, то відповідно результати будуть інші і досвід позитивний. Отой позитивний досвід, про який ми сьогодні чули,  дуже  приємно  його чути, він буде поширюватися.

І далі  ще я хотів щодо захисту інтелектуальної власності. Я  ще член  Комітету  банківського союзу, і хочеться  питання  30 секунд торкнутися щодо  тієї  ситуації, яка в банківській сфері виникла.  Наші банки… До речі,  банк – це  установа, яка має  гроші  і може  за все  сплатити, це споживач ІТ-технологій найперший.  І тут досягнень тут величезна кількість, багато банків, які, на жаль, зараз неплатоспроможні, на вищому світовому рівні мали  найкращі і  ІТ-технології і  технології керування бізнесом, але  зараз вони неплатоспроможні  і величезна кількість клієнтів втратила свої кошти і відповідно, тобто хочеться наголосити на  цій проблемі, що якщо  підприємство має  ІТ-технологію, воно має якимось  чином на законодавчому рівні захищатися і відповідно, ну щоб не можна було так просто  брати і руйнувати  ці величезні досягнення.

І останнє.  Я хочу закінчити, просто вибачаюсь, але закликом: давайте відноситись до своєї країни як до нашої країни, яка, власне,  належить нам. Тобто ми маємо  робити те, на що ми маємо право, а не приходити  там мітингувати і просити від влади, просити від Верховної Ради. Знову ж таки  я хочу наголосити   на тих результатах, які досягнені, це люди, які досягли цих результатів в нашій  країні, в нашому правовому полі і відповідно… Знову ж таки проблема, кажуть,  законодавства не вистачає.

Останній  приклад я наведу, приклад зі свого власного досвіду, і з того досвіду, який я отримав в Сполучених Штатах, Бюро кредитних історій. В нас, до речі, цей інститут побудовано на самих вищих світових стандартах, самих кращих і він працює відповідно. В Сполучених Штатах світовий кредитор, ця діяльність була почата у 840-х роках і лише в 1970 році перший федеральний законодавчий акт. Тобто бізнес йде спочатку, потреби людини йдуть спочатку, а потім законодавче регулювання. Якщо в нас немає якихось узгоджень в законодавстві, будь ласка, користуйтесь Конституцією, своїми власними правами, робіть, а, якщо ваші права порушуються чи інші структури, чи державні установи, будь ласка, ось та спільнота, яка зараз зібралась, яка має чудову риторику і захищайте себе самі. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Дякуємо вам. (Оплески)

Я запрошую до слова Скалозубова Володимира Івановича завідувача кафедри атомних електростанцій Одеського національного політехнічного університету, доктора технічних наук, професора. Прошу підготуватись Мініч Олену Олександрівну. І прошу, давайте, якщо можна, перейдемо на 3 хвилини регламент, бо ми просто не вспіємо всіх послухати. Якщо це можна. Ну, якщо ні, то… Будь ласка. 

 

СКАЛОЗУБОВ В.І. Добрий день, колеги. Моя доповідь присвячена інноваціям з підвищення безпеки ядерної енергетики України.

Ядерна енергетика України одна із найбільш в Європі. На даний час ми експлуатуємо 15 енергоблоків типу ВВР потужністю, загальною потужністю понад 14 тисяч мегават і частка електроенергії вже достигла, як сьогодні казали, біля 60 відсотків від загального обсягу.

Друга за своїми екологічними наслідками після Чорнобиля аварія на АЕС "Фукусіма Даічі" в Японії в 2011 році знову поставила перед всім… перед усією світовою спільнотою питання про подальшу долю ядерної енергетики у світі.

Ну, тут треба сказати, що для України на наступний час альтернативи ядерної енергетики немає і найближчим часом не буде. Але основні уроки Фукусими для української ядерної енергетики наступні.

По-перше, це необхідність переоцінки безпеки усіх атомних   електростанцій і сховищ відпрацьованого ядерного палива при  екстремальних  зовнішніх подіях, тобто землетруси, затоплення, теракти, смерчі і тому подібне, в тому числі і малоймовірносних.  Це дуже важливо.

І по-друге, це  підвищення рівня  підготовки персоналу у запобіганні і управлінні  важкими аваріями з пошкодженням  ядерного палива. Тут треба сказати,  що  у даний час експлуатуюча організація України  ДП НАЕК "Енергоатом" і регулюючий орган Державна інспекція ядерного регулювання України  використовують застаріле методичне  забезпечення  при аналізах безпеки атомних  електростанцій, яке не враховує уроки фукусимської аварії. Тому питання науково-технічних і навчально-методичних інновацій  щодо  безпеки української ядерної енергетики  з врахуванням  уроку Фукусими є  надзвичайно актуальними.

Міжгалузевий центр фундаментальних досліджень енергетики та екології при Одеському національному політехнічному університеті в ініціативному порядку розробив наступні інновації методичного забезпечення переоцінки безпеки ядерної енергетики  України  з врахуванням уроків Фукусими.

Поскольку  у меня времени мало, и здесь  их очень много, поверьте мне, их достаточно много,  поэтому  я не буду  их перечислять, чтобы сократить время.

Важливо відзначити, що  впровадження цих інновацій з переоцінки безпеки ядерної енергетики  України не потребують значних витрат, але  їх   даже не можна  порівняти з тим ефектом, які вони можуть принести. На жаль, наші пропозиції поки залишаються без належної уваги, і ми тут  просимо нас підтримати в цьому питанні.

Більш сприятлива ситуація щодо впровадження удосконалення  навчально-методичного  забезпечення  для підготовки спеціалістів ядерної енергетики з врахуванням аварії на Фукусимі складається в Одеському національному політехнічному університеті. Після анексії Криму Одеський національний політехнічний університет є базовим центром підготовки спеціалістів у галузі  атомної енергетики України. Останнім часом у нас створені навчальні наукові центри спільно з ДП НАЕК "Енергоатом", з Національною академією наук і Міністерством екології України  іменно в напрямку   підготовки  спеціалістів  ядерної енергетики. Інновації  щодо підготовки спеціалістів ядерної  енергетики  у нас  реалізовані в комплексі сучасних навчально-методичних посібників на високому світовому рівні.

З огляду на активізацію останнім часом міжнародної діяльності з підготовки зарубіжних спеціалістів в атомній  галузі ядерної енергетики, наприклад, Китай, Туреччина, вважаємо, що  багаторічний успішний досвід  і сучасне навчально-методичне забезпечення Одеського національного політехнічного університету можуть бути актуальними для підготовки і  зарубіжних спеціалістів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Іванович.

 

СКАЛОЗУБОВ В.І. Заканчиваю.

Пропонуємо, по-перше, підтримати впровадження вище названих науково-технічних інновацій переоцінки безпеки української ядерної енергетики. І по-друге, терміново удосконалити і впровадити програму підготовки вітчизняних і зарубіжних спеціалістів для ядерної  енергетики, у тому числі розробити спецкурси підготовки  персоналу щодо  запобігання і управління важкими аваріями в екстремальних зовнішніх  условиях.

Дякую за увагу.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо,  Володимир Іванович.

Я запрошую до слова Мініч Олену Олександрівну, директора Департаменту інновацій та інтелектуальної власності Мінекономрозвитку України. І прошу підготуватись Яворського Михайла Степановича, члена Ради  західного  наукового центру НАН. Будь ласка.

 

МІНІЧ О.О. Доброго дня, колеги.  Можно, пожалуйста, презентацию включить хай-тек.

Колеги, отсюда будет слышно достаточно хорошо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вас буде.

 

МІНІЧ О.О. (Із залу) Много раз вспоминала про Министерство экономики …………. и не только, я здесь одна …………. Министерство экономики. Что мне  …………. рассказать и показать с точки зрения инновации,  с прошлого года по заданию правительства мы разрабатывали так называемую хай-так стратегию. Мы изучили  все законодательные акты, которые существуют в настоящий момент, и как бы посмотрели,  насколько  эти акты реализуются жизнью. Закон ………., к сожалению,  не плох, но он не работает, другие подзаконные акты тоже в настоящий момент как бы есть, но не реализованы. Параллельно мы изучали опыт многих других стран, и самый передовой из них, с точки зрения инноваций и хай-тека, это Израиль, насколько вы знаете. Израиль находится тем самым, который из ничего создали все, у них нет  природных ресурсов, у них нет даже  питьевой воды.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А приближенность к Богу?

 

МІНІЧ О.О. Я думаю, что там, скорее всего приближенность к ресурсам и к мозгам. И к тем мозгам, которые во многом, в том числе и выехали из Украины, учитывая то, что Украина не может этим мозгам зачастую предоставить место  квалифицированной работы.

Следующий слайд, пожалуйста. Мы подошли к созданию стратегию и к созданию приоритетов с нескольких сторон: со стороны классификации OECD(?) она дает четкие пять категорий хайтек-направления. Но эти категории не совсем вкладываются в те компетенции, которые есть у Украины. Поэтому, проанализировав, в том числе сильные и слабые  стороны, сделав так  называемый SWOT-анализ и посмотрев на  потребности, которые есть внутри Украины и за пределами, в мире, с точки зрения экспорта, переформулированны основные направления использования хайтек-технологий. Это в первую очередь развития информационно-коммуникационных технологий и применение этих технологий во всех секторах: это агро-, это энергетика, это транспорт, это промышленность, это высокотехнологичная инженерия, это новые материалы и компоненты,  о которых  говорили, это тот потенциал, который есть у нас, и развитие фармацевтики и генной инженерии.

Мы не затрагивали …….., поскольку он регулируется отдельными подзаконными законодательными актами и не затрагивали медицину и высокоточные и оптичные прилади, потому что для этого направления также есть отдельные  законодательные акты.

Следующий слайд, пожалуйста. Мы провели очень много обсуждений этого подхода и одно из обсуждений, которое мы… которое совпало с нашим видением практически полностью, это "Киевский политехнический институт" их форсайт и разработанные подходы показывают даже во временном графике потенциал этих направлений.

Опять скажу, поскольку "Укроборонпром" это не Министерство экономики, мы не имеем к этому отношения, как и к космическим направлениям, поэтому мы фокусировались только на реальном секторе экономики, на который мы реально можем влиять.

Аграрный сектор, ИКТ, новые материалы, энергетика, высокоточное машинобудування – мы используем ваш слайд, спасибо огромное за всю ту помощь и работу, которую вы делаете в подготовке этой стратегии.

Следующий слайд, пожалуйста. Возвращаясь к итогам, что у нас хорошо и что у нас плохо, понятие экономики знаний достаточно известное понятие и безальтернативный выбор для Украины, мы не можем дальше продолжать использовать свое сырье, оно рано или поздно закончиться. Мы не можем продолжать использовать сырье и не создавать высококвалифицированных рабочих мест, потому что люди рано или поздно уедут, у нас утечка мозгов. Есть такой график, я его здесь не привела, это зависимость между ВВП страны и человеческим капиталом. Так вот  зависимость идет практически прямо, ну, как бы прямо пропорционально. Чем выше уровень развития человеческого капитала, тем выше ВВП. Так вот где Украины, Украина имеет 76 – очень высокий индекс развития человеческого капитала, это рядом с Польшей и Чехией. Но, к сожалению, если этот график постоить, Чехия. Польша, Израиль – здесь, а мы по ВВП соответственно где-то ……….. Вот этот вот потенциал в 25 тысяч долларов на душу населения – это наш неиспользованный человеческий капитал, то есть у нас нет рабочих мест куда им пойти. Они получают хорошее фундаментальное образование, доучиваются практически в применении этого образования в разных странах и там и остаются.

Здесь экономика ………зависит от четырех направлений. Первое направление – экономический режим. Это то, о чем много говорят, что нам нужно создать условия, да, а первую очередь нужно создать условия. В экономическом режиме это тарифы и барьеры, это эффективность регуляторной политики и это верховенство права. Без этого бизнес работать не будет и инновации тоже не будут работать

Второе направление – развитие ИКТ-инфраструктуры и мы знаем, что здесь мы отстаем на 10 лет минимум, мы тендер по 3G провели только спустя 10 лет после того, как все страны 3G внедрили.

Инновации. Индекс инноваций состоит из количества патентов, которые зарегистрированы в стране…

 

_______________. Мы это знаем… (Загальна дискусія)

 

МІНІЧ О.О. И последнее – освіта. Освіта мы на 21 месте, но тем не менее,  как бы мы знаем, что здесь уровень тоже требует доработки.

Следующий слайд, пожалуйста.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я прошу з повагою відноситись, кожний доповідає те, що вважає за необхідне.

 

МІНІЧ О.О. Сформулировав все эти направления и проанализировав мы пришли к пяти ключевым программам. Это программа хайтек-офиса так называемые, это программа развития инновационной экосистемы, это программа цифровой повестки дня в Украине… (не чути) и программа "Добро пожаловать в мультинациональные корпорации для создания рабочих мест и для трансфера технологий"

Следующий слайд. Экосистема инновационная либо венчурная, она работает только когда все элементы вот этой вот структуры работают одновременно.

Следующий слайд. Если посмотреть на то, что есть у Украины и чего нет, то вот сейчас .…. скажем так, …… и мы примерно имеем компетенции, либо имеем эти направления, остальное требует доработки и все начинается с доступа к деньга, без доступа к деньгам и без возможности финансирования, инвестирования…….. стартапы ничего не произойдет.

Следующий слайд. И этот слайд, я хочу сказать, последний. Здесь мы показали пример так называемого цепочная …….. от идеи до продукта для двух разных подходов. Эти два подхода используются в Израиле для стимуляции инноваций экономики и стартапов, используются, у низ называется "Офис главного ученого", который отбирает идеи из бизнеса и эти идеи трансформируют в рабочие места, то есть создают стартапи, они инкубируются и выдается продукция. В этом случае компания инкорпорируется в стране и интеллектуальная собственность тоже регистрируется, остается в стране и государство получает ………

Вторая схема – это схема технологии  …………….. . И ……………….., когда есть полученные институты либо университеты, которые создают коммерческую структуру, эта структура занимается, собственно говоря, продажами разработок, которые сделаны на базе либо университетов, либо академий наук. Поэтому, собственно говоря, все, что я хотела показать, рассказать и это ваш подход к вопросу инноваций.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олена Олександрівна, за виступ. (Оплески) Але одне питання. Як ви думаєте про те чи потрібно, щоб було окреме агентство під Кабміном, яке буде займатися управлінням нематеріальними активами? Ну, власне кажучи, інтелектуальною власністю. Ваша думка.

 

МІНІЧ О.О. Агентства?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Окремо як це і було, там, до 2001 року.

 

МІНІЧ О.О. Есть, в принципе, разные модели и…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це дуже важливо зрозуміти, бо, якщо ми неправильно побудуємо структуру, вона не буде працювати і інноваційного розвитку не буде, тому що буде створений…

 

МІНІЧ О.О. А хто за  агентство буде відповідати, будь ласка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За те, що і відповідало до 2001 року. Нематеріальне, от, ви просто розумієте…

 

МІНІЧ О.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно. Ну, ми просто бачимо, що ринок інтелектуальної власності, ну, власне кажучи, ну, просто не працює в Україні, в освіті і так далі. Ну, я казав це в вступному слові. Ну, це факти, ну, конкретні факти. Будь ласка, всі університети на балансі мають нуль інтелектуальної власності.

 

МІНІЧ О.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та, чому всі? Та, я просто вам як приклад дав. Та, ні. Так це ви повинні мати інформацію, вивчати це і показувати, і казати: "От, бачите, що ми тут маємо, а нам потрібно з цієї точки перейти до цієї точки", ви ж фахівці, це абсолютно конкретні питання. От, розумієте, якщо ми не можемо управляти інтелектуальною власністю, то, власне кажучи, ця інтелектуальна власність, як ви правильно сказали, буде знаходитись за кордоном. Це абсолютно нормально для бізнесу. Якщо я не можу це тут реалізувати, то я буду реалізувати там, де я зможу це реалізувати. До речі, так і відбувається.

 

МІНІЧ О.О. Система управления должна быть прозрачная.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, якщо вона прозора, чому це повинно бути під Мінекономікою, а не окремим агентством, бо це ж агентство повинно...

 

МІНІЧ О.О. Интеллектуальная власность продается, это товар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, а чому воно під Мінекономікою повинно бути? От я просто хочу зрозуміти цю логіку.

 

МІНІЧ О.О.  … регулирует какие-то…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, мені це, чесно скажу, не зрозуміло. Ми МОНу зробили на НАЗЯВО, да? розподілили функції для того, щоб в одних руках не концентрувалася вся влада для того, щоб не було корупції. А ми тут також ведемо мову про те, щоб сконцентрувати дуже багато цих речей в Міністерстві економіки. Ну, я вам чесно скажу, ми як комітет займаємося цими питаннями, ну, ми вважаємо все-таки, що це повинно бути окреме агентство. Добре, дякую.

Я запрошую до слова Яворського Михайла Степановича члена ради західного наукового центру Національної академії наук України і МОН  України, директора інноваційного центру Національного університету "Львівська політехніка".

 

ЯВОРСЬКИЙ М.С. Дякую. Тезисно, говорилося про національну інноваційну систему. Є пропозиція...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І підготуватися прошу... Я перепрошую, Нижнику  Василю Володимировичу.

 

ЯВОРСЬКИЙ М.С. ... щоб регіональні складові Національної інноваційної системи формувалися на платформах наукових центрів академії наук України. Якщо взяти західний науковий центр, то на цій платформі, практика показує, знаходять консенсус і влада, і громада, і бізнес, і наука, і всі інші гравці в регіоні.

Друге, значить, я так само не перший раз на таких слуханнях і колись я представляв Національну систему науково-технічної економічної інформації, були такі центри науково-технічної економічної інформації. Я вважаю, що Міністерство освіти і науки прийняло гарне оптимальне рішення, реорганізувавши центри науково-технічної економічної інформації, потім  вони називалися: центри науки і інновацій та інформатизації, шляхом  приєднання до вищих... ну, в кожному регіоні по-своєму, і створення на такій базі бізнес-інноваційних центрів вищих навчальних закладів. Це добре, тому що в тій ситуації, яка склалася, це гарний оптимальний варіант рішення.

І тому я пропоную в контексті цього, тут в законі про підтримку та розвиток інноваційної діяльності є така стаття 17 "Іінноваційна  інфраструктура", там перечислюються елементи інноваційної структури. Я би ще  пропонував:  бізнес інноваційні центри, що здійснюють підтримку інноваційної діяльності.

Третє, значить, тут виступали і представники громадськості, значить, я вважаю і наша практика так  само показує, що активними гравцями вже на цьому полі нашому інноваційному є активні громадські організації у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності. От колега по ІТ-технології виступав, у нас є досить-таки непогана практика є "Агенція європейських інновацій" як громадська організація, є практика конкретна притягування інвестицій з-за кордону через різного роду проекту, скажімо, зокрема у нас там транскордонне співробітництво "Горизонт 2020" і дальше залучення до реалізації тих проектів спеціалістів як з установ академії наук, так і з вищих навчальних закладів. Тобто я так само рекомендую, щоби де є означення, пункт 10 статті 1 означення Національної інноваційної системи, ті-то, ті-то є гравцями ще написати там неурядові чи громадські організації, які працюють в науково-освітній чи освітянській сферах.

І останнє. Говорилося про винахідників і їхню роль. У нас… ми робимо такі перші спроби, є система професійно-технічної освіти, є ті проблеми, які там є, але там збереглася ще нормальна матеріально-технічна база, майстри і учні. У нас… ми працюємо над створенням такого клубу винахідників, це не нове, але є питання одне: де винахіднику матеріалізувати свою ідею, щоб показати або у формі дослідного зразка, або у формі діючої моделі. І ми приходимо до висновку, що одна з таких платформ може бути на базі професійно-технічної освіти, де є ті, ну, і люди, і засоби. Як це у нас вийде, ми колись може поділимося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякуємо вам.

Я запрошую до слова Нижника Василя Володимировича, голову Всеукраїнської громадської організації "Інноваційний фонд народна ініціатива". Приготуватися Козаченку Дмитру Миколайовичу.

 

НИЖНИК В.В. Доброго дня всім. Шановні народні депутати, шановні учасники слухань! Я, Нижник  Василь Володимирович, ще активно працюючий пенсіонер – я наголошую на цьому – за посадою: голова наглядової ради ПАТ "Універсам-2", публічного акціонерного товариства "Універсам-2" та за покликанням громадський діяч на даний час очолюю, за висловленою мені довіру моїх однодумців, "Інноваційний фонд народна ініціатива" як голова Всеукраїнської громадської організації. Людина, будемо говорити, я не  бідна і маю власний досвід у реалізації крупних проектів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Володимирович, ви вже хвилину витратили про себе. Будь ласка, давайте по....

 

НИЖНИК В.В. Ні, ні. Я дальше пішов.

Мені прикро бачити, як значні та важливі для України та усього світу  наукові розробки українських вчених не знаходять гідного впровадження, маючи надзвичайно потужний стартовий науковий потенціал держави, з кожним роком втрачає його та свої  можливості щодо становлення України як високорозвиненої держави. У мене болить душа з приводу нехтування інноваційною складовою в економіці держави, занепалі галузі: суднобудування, машинобудування, енергетики, приладобудування, інші великі промислові гіганти, черга дійшла навіть до ракетобудування "Південмашу". Прикро інше, що проголошуючи і розуміючи безальтернативність інноваційного шляху розвитку, уряд України навпаки реальними кроками нищить все. Хтось не згідний з цим? Нищить  все. Що сприяє цьому курсу... нищить наука... нищиться наука, освіти, працюють технологічні парки, то есть не працюють технологічні парки, ліквідовано заводську науку, але у країнах ЄС заводська наука, особливо крупних підприємств та компаній розвивається. На мою думку, перетворення науки в головну продуктивну силу та опору на власний інтелект та власні наукові розробки єсть безальтернативною гарантією досягнення найвищих економічних соціальних стандартів життя громадян. Вважаю, що свідома громадськість України разом із вченими, інтелектуальною елітою України мають  об'єднатися. Ми маємо виступити єдиним свідомим фронтом перед урядом України, Президентом України, Верховною Радою України з вимогами щодо розробки стратегій розвитку України, неухильного виконання законів України та вдосконалення законодавчої бази з метою становлення високого конкурентної економіки.

Використовуючи можливість інститутів, громадського суспільства, мікрофон з групою однодумців започаткували Всеукраїнську громадську організацію "Інноваційний фонд народна ініціатива" з українським статусом. Вона має 18 регіональних осередків. Основне завдання – об'єднання зусиль громадян щодо сприяння інноваційному розвитку України та регіонів, встановлення дієвого діалог з державою, з місцевими органами державної влади по Україні щодо сприяння розвитку конкурентного виробництва, використання високих технологій науково-технічного потенціалу задля покращення життя людей.

Крім того…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Володимирович, Василь Володимирович, я прошу як головуючий на цьому засіданні, ми вам дякуємо за ваш виступ, ми зрозуміли, що є такий фонд, це є дуже важливим для нас. Але є регламент роботи. У мене це Національне агентство, у мене ще є речі, які ми повинні послухати, інакше ці люди просто залишаться.

 

НИЖНИК В.В. Спасибі за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, дякуємо. (Оплески)

Шановні колеги, я надаю слово Козаченку Дмитру Миколайовичу керівнику науково-дослідної частини Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту. Будь ласка.

І прошу підготуватись Державне космічне агентство, начальник відділу наукових досліджень Ларьков Сергій Миколайович. Будь ласка.

 

КОЗАЧЕНКО Д.М. Добрий день, шановні учасники парламентських слухань. На сьогодні перед Україною стоїть задача переходити на інноваційну модель розвитку. Важливою умовою такого переходу є розвиток університетської науки.

Я представляю Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка Лазаряна. Університет є лідером по договірній науці, за останні 5 років на рахунки університету за рахунок госдоговірних тем надійшло понад 100 мільйонів гривень, і що особливо важливо – чверть цих коштів, це кошти іноземних замовників.

При виконанні договірних науково-дослідних робіт в університетах існує цілий ряд проблем. Я зупинюсь на самих основних із них. Договірні науково-дослідні роботи обкладаються ПДВ, при цьому об'єктивною реальністю є заборгованість замовників за надані послуги. Як правило, боржники це державні та бюджетні установи, організації та підприємства. Незважаючи на відсутність оплати послуг університет сплачує ПДВ державі із власних коштів. У цих умовах виникає питання, хто кого підтримує: держава, яка обмежує видатки розвитку своїх підприємств, чи університети, які  сплачують податки державі за рахунок своїх власних коштів. Реальною допомогою університетській науці буде впровадження сплати  ПДВ за науково-дослідні роботи по факту їх оплати.

Другим питанням є старіння матеріально-технічної бази наукових досліджень. Ринки наукових досліджень, особливо зовнішніх, є дуже конкурентними і наявність сучасного наукового обладнання є обов'язковою умовою доступу до них. За останні 5 років університет за рахунок спеціальних фондів витратив понад 2 мільйона гривень на закупку нового обладнання наукового, але цих коштів недостатньо навіть для того, щоби підтримувати сучасний рівень. У той же час до бюджету було сплачено 16 мільйонів гривень податку на додану вартість.

Спрямування коштів від ПДВ за виконані науково-дослідні роботи на спеціальні рахунки університетів для закупівлі ними наукового обладнання створить стимули для договірної наукової роботи, з однієї сторони; з іншої сторони, дозволить профінансувати розвиток бази досліджень.

Третя проблема, пов'язана з тим, що, навіть маючи фактичні недержавні кошти, раціонально використати їх дуже складно. 1 березня 2014 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів №65 "Про економію державних коштів". Вказана постанова встановлює першочерговий порядок оплати державним казначейством витрат загального фонду державного бюджету, а спеціального – за залишковим принципом. У результаті випустити інноваційну продукцію неможливо без закупівлі матеріалів, виконати випробування неможливо без закупівлі датчиків, виїздів у відрядження і так далі. Вся відповідальність за зриви договорів залишається університетам. Ті кошти, які перераховують нам замовники авансово уходять на покриття недостачі із загального фонду бюджету. Окрім того, постанова забороняє виїзди у закордонні відрядження, навіть при наявності авансових платежів від замовників. В результаті такі виходи припинилися разом з виконанням наукових робіт за кордоном. Що не робило Міністерство освіти, вирішити проблему не вдалося. Видатки зменшено, але і доходи зменшено в декілька разів також. У зв'язку з цим прохання сприяти виведенню спеціальних фондів вищих навчальних закладів з-під дії вказаної постанови.

Розвиток науки в Україні неможливий без зміни цілої держави від тотальної економіки... від тотальної економії до стимулювання інноваційного розвитку. Ще 8 років тому реальністю було впровадження швидкісного руху в Україні. Виробники – Крюківський вагонобудівний завод виробив поїзди наші вітчизняні поїзди, які можуть рухатися на 160-200 кілометрів за годину. Чотири роки університет разом із виробником не може навіть випробувати ці поїзди, немає потреби в Україні ще, судячи по всьому. Україні потрібні крупні інфраструктурні проекти.

Анексія Криму та низьке падіння національної валюти призвели до суттєвої переорієнтації туристичних потоків. Університетом розроблено проект  розвитку туризму в Закарпатті за рахунок перетворення мережі  малодіяльних вузькоколійних залізниць в туристичні. Проект дозволяє залучити закордонні інвестиції та вирішити цілий ряд економічних соціальних та екологічних проблем. Україною було витрачено надзусилля на спрощення доступу до європейських ринків, але переважна частина вітчизняних підприємств...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Миколайович.

 

КОЗАЧЕНКО Д.М. ... не здійснює жодних дій для виведення своїх товарів  і послуг на нього. Допомога їм є одним із основних викликів для вітчизняної науки. Зараз ми працюємо над переорієнтацією наших лабораторій для сертифікації на європейський ринок і уже є успіхи сертифікували продукцію Дніпропетровського стрілочного заводу. Впровадження цих та інших проектів неможливо без державної підтримки і координації дій у вигляді державних цільових програм. Але тією ж самою 65-ю постановою підготовка проектів нових державних цільових програм припинена. Так що прохання до народних депутатів допомогти...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зразу відповідаю: ми ще два тижні тому за моїм підписом відіслали Гройсману цей лист, чекаємо зараз відповіді.

 

СТРІХА М.В. 65 постанова скасована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли?

 

КОЗАЧЕНКО Д.М. Висить: "Дійсна".

 

СТРІХА М.В. На минулому засідання Кабміну скасована, вона ще не… очевидно, немає підпису Прем'єра під нею…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді не скасована. от коли Гройсман поставить підпис – буде скасована. Я думаю, що наша потужна атака з різних сторін призведе до того, що 65 постанови не буде. Але наступний крок – це повинні…  загальний фонд хай залишається в казначействі, але спеціальний фонд повинен бути окремо в банках для того, щоби університети і інститути могли здійснювати оперативну діяльність, інакше це просто нонсенс, про яку інноваційну діяльність, коли розпорядники коштів не мають оперативної можливості використовувати ці інструменти? Це не є нормальним. (Оплески)

Це питання у п'ятницю будемо ставити ще раз перед Прем'єр-міністром щодо того, щоб це питання якомога скоріше вирішилося.

 

КОЗАЧЕНКО Д.М. Прохання: допомогти зі зміною порядку оподаткування податком на додану вартість, тому що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все почули.

 

КОЗАЧЕНКО Д.М. … нам допомагають відміною податку на прибуток, ми неприбуткові. У нас як такого прибутку немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все знаємо: і по НДС є проблеми у нас, тому, наприклад, ми за освітні послуги беремо без НДС, але ж все оплачуємо з НДС, наприклад, це протиріччя. Все це ми знаємо, чуємо. Я думаю, що все-таки ці питання вирішимо і в Бюджетний кодекс також ці речі запишемо, що, якщо, наприклад, неприбуткова установа, якщо статус буде – ми в неприбуткові з бюджетних переходимо, – то все-таки питання НДС ми повинні вирішити так, щоб нам тоді повертали ці кошти держава.

 

КОЗАЧЕНКО Д.М. Щиро дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякуємо. (Оплески)

Шановні колеги, от послухайте, у нас Державне космічне агентство є. От у мене просто є пропозиція, на мій погляд, давайте вирішимо, як скажете, у нас є Державне космічне агентство, далі у  нас є ще, на мій погляд, дуже важливий виступ директора інституту інтелектуальної власності "Укрпатент", ви ж розумієте, це є дуже важливим. І я ще тут побачив дуже цікавий виступ – це директор інноваційної компанії Inte…bl system management "Нематеріальні активи: їх оцінка і використання". Якщо ви не проти, три виступи і закінчуємо на цьому. Підтримуєте такий? Підтримуємо.

Тоді, будь ласка, Державне космічне агентство , начальник відділу наукових досліджень Ларьков Сергій Миколайович. Будь ласка, 3 хвилини, ви написали самі.

 

ЛАРЬКОВ С.М. Дякую.

Шановні колеги, космічна галузь є, мабуть, найбільш наукоємною галуззю народного господарства, а тому питання законодавчого забезпечення інноваційної діяльності має для нас особливий інтерес.

Розроблені заходи, що представлені на розгляд, особливу увагу звертають на створення технопарків та стартап-компаній. Цей підхід створює умови швидкого появлення на великих компаній, що націлені на виведення одного продукту строк не більше 2-х років. Це створює підґрунтя для прискорення розвитку ну на сам перед високотехнологічних галузей та якнайшвидшого використання інновацій.

На сьогодні Державне космічне агентство ініціює реорганізацію та зміну підходу до управління державними підприємствами і технічне переозброєння підприємств. На сьогоднішній день ми працюємо над новою стратегією космічної галузі України разом з академією наук, профільними учбовими закладами, це ХАІ та ДГУ.

На сьогоднішній день у нас є дуже така велика проблема, це відсутність певної міри обґрунтованих проектів саме наукової сфери. Ті проекти, які у нас ідуть, це проекти ще з десь 50-х – 60-х років. Це поважні наукові школи, але нових проривних інноваційних проектів немає. ДК відкрита для нових ідей, зокрема, щодо розвитку космічної техніки, космічних апаратів, ракет-носіїв. Тому ми на сьогоднішній день ініціюємо комерціалізацію наших науково-дослідних робіт шляхом відкриття доступу до даних дистанційного зондування землі, до даних космічних експериментів. І запрошуємо всіх науковців, молодих, творчу молодь до співпраці і закликаємо до надання пропозицій щодо постановки космічних експериментів та інновацій саме у космічній діяльності. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Дякуємо.

Я запрошую до слова Горнісевича Анатолія Михайловича директора Інституту інтелектуальної власності "Укрпатент". І підготуватись Морозу Тимуру Олександровичу.

 

ГОРНІСЕВИЧ А.М. Дякую, Олександр Володимирович і я хочу уточнити, що я директор, у нас є генеральний директор, а я директор з розвитку відносин інтелектуальної власності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я перепрошую. Як написано, так …

 

ГОРНІСЕВИЧ А.М. Да. Ні. Все нормально, немає питань. Просто уточнюю для всіх.

Я хочу, по-перше, сказати, що наш інститут підтримує позицію комітету, підтримує позицію комітету з точки зору того, що управління інтелектуальної власності повинно бути цілісним і під Кабінетом Міністрів тому, що в нас сьогодні держава вже декілька років є піратом, одним із головних піратів в світі щодо інтелектуальної власності, тому що сфера інтелектуальної власності, ви правильно замітили, що саме 1999-2000, коли було знищено Державне патентне відомство, так, і, коли це був центральний орган під урядом, і я хочу сказати, що в сфері правової охорони у нас, ну, майже все гаразд, я не хотів сказати все гаразд. Але правоохорона у нас повністю забезпечена закондавчими актами і повністю забезпечена міжнародними договорами, де державна система правової охорони повністю їх виконує, повністю. І вона повністю відповідає структурі, яку заклала Верховна Рада як законодавчий орган в системі управління виконавчої влади. Але в частині захисту прав у нас повний розбрай. Я хочу коротко привести характеристику нашої системи Європейським Союзом, США і іншими.

1 липня Європейська комісія видала звіт, в якому пишеться, що у них викликає занепокоєння незадовільним рівнем захисту прав інтелектуальної власності в Україні, який в останні роки не покращився. Однією з причин в цілому слабкої сфери захисту  прав інтелектуальної власності зазначаються слабкі інституції, корупція, низька  активність і відсутність ресурсів правозахисних органів влади, що призвело до порушень прав  інтелектуальної власності в масовому масштабі і взагалі без серйозних наслідків.

Вони зауважують, що ці проблеми довголітні, але ніхто нічого не робить. У нас є центральний орган виконавчої влади, який  є головним в системі органів, який відповідає за всю сферу інтелектуальної власності. На жаль, в царині захисту прав ним нічого не зроблено. І це у квітні  офіс цього року, офіс того ж представника, що вкотре підряд  назвав Україну однією із самих піратських країн світу. При цьому в його спеціальному звіті 301 наголошується, що  реального прогресу у розв'язання проблем захисту інтелектуальної власності до сих пір не вбачається. Підтвердженням є недавній звіт Міжнародної асоціації "Альянс програмного забезпечення" від  25 травня, в якому  засвідчено, що 82 проценти програмного забезпечення, встановленого на українських  комп'ютерах, було  неліцензійним.

Власне, цьому питанню  ця  проблема  дуже була зрозуміла  як Верховній Раді, так і Президенту. І була  Стратегія сталого розвитку України-2020, в якій  спеціально було  позначено  проведення реформи захисту інтелектуальної власності як вектора безпеки держави, тобто реформи  системи  забезпечення дотримання прав. 14 квітня  Верховна Рада   схвалила  Програму діяльності Кабміну, яка передбачає, цитую: "забезпечення  ефективного  захисту прав інтелектуальної власності". Відтак, стратегічні документи наполягають одностайно на необхідності забезпечення ефективного захисту прав. Однак, системних  організаційних заходів щодо проведення реформи державної системи забезпечення прав владою не вжито. Не розроблена концепція забезпечення ефективного захисту прав, залишені поза увагою рекомендації слухань комітету, які були, Верховної Ради нашого комітету, від 17 червня 20…, де написано, що необхідно було розробити проект стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності, і я підтримую, що знову комітет звернувся до цієї проблеми і знову рекомендує уряду все-таки розробити цілісно, а не фрагментарні якісь рішення, які зараз провокуються. Не розглянуто питання щодо реалізації державної служби, державної служби з питань інтелектуалізації як центрального органу під урядом.

Крім того, я хочу звернути на нові неузгодженості в системі нормативного забезпечення державного управління в сфері, що призвело до дублювання повноважень членів Кабміну. Зокрема питання діяльності державної служби дубльовано регулюється декількома указами Президента України і низкою постанов Кабміну, дубльовано і там, і там регулюється.

Далі. Ще приклад. Згідно з постановою уряду від 18 квітня 2016 року (номер 296) питання охорони прав інтелектуальної власності наразі належить до компетенції віце-прем'єра Кириленка, від так лише він має повноваження представляти в уряді питання охорони права інтелектуальної власності, діяльності Державної служби України інтелектуальної власності та підготовки їх для розгляду на засіданнях уряду. Усупереч цій постанові уряду іншими раніше виданими ним постановам передбачено, що діяльність цієї правової охорони спрямовується, координується через міністра економічного розвитку, тобто неузгодженість, а сьогодні такого міністра взагалі немає, а є перший віце-прем'єр – віце-прем'єр, то єсть тире міністр економічного розвитку.

Отже, ці акти потребують що найменше узгодження. І тому ми… І я хотів би сказати, що, крім того, ми пропонуємо, що при Кабінеті Міністрів створити все-таки національну раду з питання розвитку відносин економічних, щоб вона могла скоординувати дії всіх органів причетних: Міністерство здравоохорони, Міністерство освіти, інших органів, в тому числі правоохоронних органів і громадськість, а не що…

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Михайлович, я перепрошую. Да, дякуємо.

І, да, і останнє, да, подавайте пропозиції. І останній виступ сьогодні Морозова Тимура Олександровича, директора інноваційної компанії "Нематеріальні активи: їх оцінка, використання". Є? Немає.

Шановні колеги, тоді дозвольте підвести коротко риску. Я думаю, що у нас відбувалася абсолютна чесна відкрита розмова. Я вам чесно скажу, що якщо вихлоп від нашого засідання саме буде хоча б 15-20 відсотків, це буде абсолютно нормально. Ми підготуємо відповідні рекомендації, ми дуже уважно послухали, все те, що не було озвучено, тут є, ми підготуємо і відповідно будемо, як-то кажуть, атакувати Кабмін, відповідно будемо атакувати Адміністрацію Президента і так далі, і подавати відповідні законодавчі документи для того, щоби вирішувати це питання.

Я вам чесно скажу, що якщо ми не зможемо це вирішити, ми, як завжди, будемо пасти задніх і фактично будемо на узбіччі від світового розподілу праці. Я сподіваюсь тут на виключну роль Міністерства освіти і науки України, я думаю, що рекомендації для вас є. Я думаю, Максим Віталійович, ви підтримуєте і головні тези, які сьогодні прозвучали, і тому ще раз хочу щем раз всім вам подякувати і побажати вам здоров'я, успіхів і будемо працювати далі.

Дякую вам. (Оплески)