СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки і освіти

13 липня 2016 року

Веде засідання Перший заступник голови Комітету

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …починати роботу. Я знаю, Володимир Михайлович зараз відійде.

Шановні колеги, хочу сказати, що сьогодні  участь в засіданні Комітету з питань науки і освіти приймають участь заступник міністра освіти і науки України Хобзей Павло Кузьмович і Микольська Наталія Ярославівна – заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України, торговий представник. Будь ласка.

Вона до нас сьогодні прийшла з  гарною звісткою, інфографікою,  відповідно, до того, що отримає Україна від підписання відповідної угоди з Канадою. Так що ми поздоровляємо Міністерство економічного розвитку, яке якраз вчора забезпечило, і позавчора забезпечило підписання цієї угоди. (Шум у залі) Ми знаємо це, ми  знаємо. Да.

Ну, до цих пір ідуть дискусії, де повинно бути це агентство. В середині… Добре!

Шановні колеги, у нас, як побачити по порядку денному, є дев'ять питань. У народних депутатів, членів комітету є зауваження до порядку денного? Ну, щоб я  не зачитував. Володимир Михайлович? Тарас Дмитрович? Нема.

Шановні колеги, тоді є пропозиція розпочати нашу роботу з першого питання – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері державної системи безпеки, біобезпеки, перепрошую, під час створення, випробування, транспортування та використання генетично модифікованих організмів, реєстраційний номер 1708 від 13.01.2015 р. (народні депутати Колесніков Павлов, Шпенов).

Я, наскільки знаю, Колеснікова Дмитра Валерійовича, автора законопроекту тут нема з нами. Тому я хочу надати… Хочу сказати, що до нас приєднався народний депутат України пан Вадатурський, який, до речі, якщо ви пам'ятаєте, ми в січні розглядали  його законопроект. Тому я його люб'язно запросив на це засідання для того, щоб він як експерт, який займається цим питанням, також мав змогу висказати свою точку зору. Взагалі ми проводимо  відкрите наше засідання для того, щоб всі бачили, як це відбувається.

Тому я зразу запрошую до слова, якщо можна, Литвина Володимира Михайловича, народного депутата України, члена Комітету з питань науки і освіти. Будь ласка.

 

ЛИТВИН В.М. Шановний Олександр Володимирович, шановні колеги, я виконую доручення Івана Григоровича Кириленка в плані того, щоб доповісти цей законопроект. Очевидно, що тема є актуальна тема, є чутливою, і цим законопроектом його ініціатори пропонують внести низку змін до законів України, а саме: про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів, про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності і таке інше.

Проект було опрацьовано відповідними міністерствами, відомствами, які запропонували своє бачення, своє ставлення до цієї законодавчої ініціативи. І загальний висновок: законопроект не підтримується у запропонованому варіанті. Більше того, вважають представники виконавчої влади, а також науковці недоцільним рекомендувати Верховній Раді України приймати цей законопроект. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України, розглянувши цю ініціативу, виклало такий висновок: повернути на доопрацювання суб'єкту права законодавчої ініціативи, виходячи з тих зауважень, які були викладені. Зокрема у висновку йдеться про те, що поза увагою суб'єктів права законодавчої ініціативи залишились деякі важливі аспекти регулювання відповідних суспільних відносин, які врегульовані в Регламенті Європейського Парламенту та Ради від 22 вересня 2003 року про генетично модифіковані продукти харчування і корми. Також частина змін, які пропонується внести до закону, не узгоджуються з іншими положеннями закону. Є також застарілі моменти, оскільки вже були внесені відповідні зміни до закону раніше. І відповідно цей законопроект потребує суттєвого доопрацювання.

Ви пам'ятаєте, очевидно, шановні колеги, що в квітні 16 року ми розглядали питання щодо реалізації Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використання генетично-модифікованих організмів". І зважаючи на ту велику кількість пропозицій, яка звучала з приводу цієї проблеми і з приводу необхідності внесення змін до закону. Було прийнято рішення створити міжвідомчу робочу групу з фахівців, в тому числі і представників центральних органів влади. І робочій групі пропонувалось протягом трьох місяців узагальнити ті пропозиції, які були запропоновані, а також інші пропозиції. і до 1 вересня цього року подати на розгляд Верховної Ради відповідний, я сказав би так, навіть комплексного характеру документ.

Тому пропозиція: погодитись з висновками Головного науково-експертного управління, а також із заключеннями виконавчої влади і прийняти рішення комітету про те, щоб рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду законопроекту повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання, або погодитися з пропозицією, що буде внесено єдиний узгоджений проект закону, який дозволить вирішити ці важливі проблеми. Доповідь закінчив. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо. Дякуємо, Володимир Михайлович.

Я запрошую до слова заступника міністра освіти і науки України Хобзея Павла Кузьмовича.

 

ХОБЗЕЙ П.К. Шановний пане голово, шановні депутати! Міністерство освіти і науки України не підтримує зазначений законопроект оскільки запропоновані суб'єктами законодавчої ініціативи зміни є суперечливими та такими, що не відповідають політиці державного управління щодо дерегуляції та зменшення кількості точок дотику бізнесу та держави. Це такий сухий залишок, а далі, я думаю, що немає сенсу  тому що думка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, добре, дякуємо.

Я запрошую до слова директора Інституту харчової біотехнології та геноміки Національної академії  наук України Блюма Ярослава Борисовича, будь ласка.

 

БЛЮМ Я.Б. Дякую. Шановні народні депутати! Шановні присутні! У попередніх виступах все було сказано вже і немає сенсу повторювати детально. Національна академія наук в цілому не підтримала, з тих же причин, внесений законопроект і у висновку Головного управління все вказано  достатньо чітко. До цього можу додати лише, що вноситься  кожен раз все більше і більше пропозицій, які стосуються технічних моментів і формулювань, які не мають  відношення до суті закону. А по самій суті і по тексту закону  можуть вносити погіршення до його сприйняття і подальшого використання.

Крім того, напряму вносяться цим законопроектом зміни, які відповідають ратифікованому  Україною Картахенському протоколу з біобезпеки, який сам-по-собі в такому випадку є законом прямої дії, потрібно розробляти підзаконні акти. Але це є політика окремих наших центральних органів  виконавчої влади. яка не повинна  зводитися до імплементації цих норм, які вже передбачені  законодавством в тіло базового закону  з біобезпеки.

І відбулося… ряд змін, що Володимир Михайлович сказав уже, в структурі органів центральних виконавчої влади, і Міністерство агропромполітики підготувало черговий законопроект,  який ми зараз тоже аналізували, і він скоро поступить до Верховної Ради, який ці моменти враховує. І висновок той же самий, що узгоджені консенсусні пропозиції чи узгоджені зміни до законопроекту мають бути внесені   на розгляд Верховної Ради одним  законопроектом, який буде все це враховувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Я запрошую до слова заступники міністра  економічного розвитку, торгівлі України, торгового представника Микольську Наталія Ярославівну.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Дякую. Якщо по першому питанню, то ми цілком підтримуємо позицію Кабінету Міністрів і те. що сказали колеги з Міносвіти, тому що в контексті дерегуляції запроваджувати будь-які додаткові  вимоги, при тому, що у нас є  Рамкова конвенція, об'єктивно недоцільно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як взагалі ви бачите вирішення  цього  питання?  От ідеологія вирішення питання щодо  того, щоб ГМО ну як тренд світовий ну взагалі мало місце в Україні, але не так, як у нас – через "страусину" політику, тобто всюди ми пишемо "без ГМО", але всі ми знаємо, що там щось таке є. І в результаті… і не маємо лабораторії, які б могли виявити ці речі. І фактично кожна українська  людина вона обманута. да? В тому, що коли я  покупаю, то  я не розумію, що я все-таки покупаю: з ГМО, чи без ГМО, і які будуть наслідки за цим.

От просто ваша позиція як заступника міністра.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Ну наша позиція, моя позиція як заступника міністра полягає в тому, що продаж в Україні товарів з ГМО і без ГМО – це є достатньо комплексне питання, яке поєднує в собі декілька аспектів. Перше – це є питання охорони здоров'я. Друге – це є питання надання споживачу достовірної інформації про товар, який він споживає. Третє – це є питання розвитку промисловості, тому що в світовому тренді, і навіть в Світовій організації торгівлі, немає однозначного тлумачення, чи є ГМО, в принципі, поганими з точки зору його використання і наслідків використання його в продукції харчування. Навіть в Світовій організації торгівлі є величезний спір між Європейським Союзом і Сполученими Штатами Америки, тому що Європейський Союз заборонив імпорт до себе продукції, виробленої в США, яка містить, там, певну… у виробництві використовується товар з ГМО. І Світова організація торгівлі не сказала станом ще на тепер, не дала кінцевої відповіді, наскільки така вимога Європейського Союзу відповідає правилам торгівлі.

Тому, в принципі, об'єктивно треба розуміти те, що - по лабораторіях було правильно сказано, - зараз відбувається фінальний етап запровадження роботи Держпродспоживслужби. Ви знаєте, що була створена ця служба велика, поєднала в собі ветеринарний і санітарний контроль, технічне регулювання, і на фінальному етапі знаходиться вже фактично злиття цих всіх органів.

Другий аспект. Володимир Лапа інформував, голова цієї служби, вона зараз знаходиться під Мінагро, переведена, про те, що вони працюють з Європейським Союзом над наданням технічної допомоги, власне, для оснащення лабораторій. Тому що ці лабораторії потрібні не лише для визначення ГМО, але без цих лабораторій ми не зможемо не лише забезпечити рівень продовольчої безпеки в Україні, але, що вкрай важливо, ми не зможемо забезпечити належний рівень безпечності експорту наших товарів. Тобто в будь-який момент, якщо ми всередині не забезпечуємо контроль за безпечністю продуктів, будь-яка країна зупиняє наш експорт цілком обґрунтовано, тому що в нас не забезпечена безпека.

Тому, ну, позиція яка. Мінекономрозвитку по питанню ГМО не може бути провідною установою. Ми можемо бути провідною в контексті того, що ми з питання захисту прав споживачів, тому що ми є центральним органом, який формує політику з питань захисту прав споживачів і дерегуляції. Тому  я думаю, що  слушне запитання, я в будь-якому випадку  донесу його до Першого віце-прем'єра, тому що це в його компетенції і я думаю, що ми з  Степаном Івановичем проговоримо і там, можливо,  у  вас відбудеться також  розмова і запропонуємо, яким чином ну там можна  провести якісь обговорення і далі вийти з якимось рішенням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді у мене ще питання у зв'язку з цим, а у нас  є висновок Мінздраву щодо цього законопроекту?

 

_______________. ( Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Один, так все добре. Дякуємо.

Так я запрошую до слова  народного депутата України Андрія Вадатурського, будь ласка.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О.  Дякую, шановний Олександр Володимирович, за прошення в першу чергу, дуже  приємно тут бути на фаховій дискусії.

Я хочу також підтримати, взагалі, що  було сказано. Просто знаєте такий  висновок, якщо коротко, то жодний депутат чи група депутатів не може фахово розробити такий  комплексний законопроект. Я просто хочу провести декілька таких прикладів так, щоб  було зрозуміло, про що  йде мова. Якщо ми читаємо, наприклад, порівняльну таблицю, де написано стаття 1 термін та її  визначення: "продукція вироблена з ГМО" визначається, це  продукція, в тому числі харчові продукти, корми, кормові добавки та  ветеринарні  препарати, косметичні та лікарські засоби, що походить повністю або  частково з ГМО, але не містить або не складається з ГМО. Тобто це  повний абсурд. Знаєте, просто я довго читав і не міг зрозуміти, про що цей закон про ГМО продукцію або  продукцію, яка містить ГМО, або продукцію, яка не містить, або не складається  з ГМО. І потім  просто ну, взагалі,  читати цей  законопроект немає резону.

Я хочу просто зазначити, що цей дійсно комплексний підхід і  нам потрібно визначитись. Да, і комплексно  вирішити питання  щодо захисту, і даючи вибір споживачам, і також, даючи вибір і  товаровиробникам.

І третє, це  з сторони держави ми повинні просто  контролювати цей складний процес. Але Україна не повинна бути на задвірках економічного розвитку і визнати, да, що є наукові дослідження і приймати участь. Як приймати участь, це буде залежати від стратегії, яку ми приймемо. Коли я запропонував законопроект, я запропоновував частковий законопроект, часткового вирішення просто імпортувати те ноу-хау, яке вже визнано в Європі, якщо ми наближаємось до Європейського Союзу, то нам просто взяти і імпортувати те, на що було витрачено дуже багато коштів і часу, да. І імпортувати, і запровадити це в Україні. Але я погоджуюсь, що це тільки може частково вирішити це питання, а нам взагалі просто потрібно прийняти політики і стратегію розвитку в цьому напрямку.

І тому я погоджуюсь і підтримую повністю те рішення, яке було запроваджено деякий час назад, що створити комісію, робочу групу з міністерств, профільних міністерств і з залученням народних депутатів. І тільки з розробкою комплексного питання ми зможемо це врегулювати. Дякую за запрошення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Дякуємо.

Шановні колеги, хто ще хоче сказати? Якщо ні, тоді народні депутати, якщо мають щось сказати. Михайло Михайлович? Підтримуєте. Тарас Дмитрович? 

Тоді є пропозиція проголосувати за рішення комітету, яке викладено у відповідних матеріалах. Хто – "за ", прошу проголосувати.

Проти? Рішення прийнято одноголосно. Дякуємо.

Переходимо до другого питання. Це проект Закону про внесення змін до статті 5 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" (щодо подолання піратства відеопрограм та поліпшення інвестиційного клімату) (реєстраційний номер 4571) від 04.05.2016 року. Доповідач – представник уряду. Хто?

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Ми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви? Тоді я запрошую до слова Микольську Наталю Ярославівну заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України, торгового представника. Це для стенограми просто все так. Дякую.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Шановний пане голово! Шановні народні депутати. Даний законопроект є достатньо простий, що ми ним пропонуємо? Ми ним пропонуємо удосконалити процес маркування контрольними марками примірники аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм та, що вкрай важливо, фактично здійснення контролю за їх цільовим використанням. Якщо ви пам'ятаєте ці контрольні марки – це такі наклеєчки, голограми, які чіпляються на диски, які ви купуєте і на відеофільми. Для того, щоб  зробити, що цей контент, що цей твір, який ви купуєте він є легальний і що  за ним відбувається контроль, що ви не купуєте піратську копію. Ми його розробили на виконання пункту 113 плану заходів щодо регуляції, який затверджений був ще в 2015 році. Об'єктивно, якщо говорити є декілька аспектів даного питання: у нас є… Україна є в відомому рамках 301 списку в Штатах. І ті компанії, і ті фактично асоціації, які скаржаться на недотримання Україною питання і захисту прав інтелектуальної власності, вони говорять про те, що у нас є достатньо велика кількість не контрольованого розповсюдження примірників аудіовізуальної продукції. І що вкрай важливо також достатньо велика кількість та підроблених оцих контрольних марок.

Тому у зв'язку з тим, що не ведеться за ними контроль, не зрозуміло, яка кількість є в даний момент на ринку, маркуються цими засобами фактично цими марками маркуються товари, які є піратськими копіями і продаються не контрольованими під виглядом таки фактично нормальної продукції, що в першу чергу вводить в оману споживача і, з другого боку, не забезпечує того належного контролю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Фальсифікат.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. …той належний захист прав інтелектуальної власності, про який ми об'єктивно з вами говорили.

Що цим законопроектом передбачається? Передбачено, що наша Державна служба інтелектуальної власності, яка фактично ці марки видає, протягом трьох днів з моменту  видачі контрольних марок оприлюднює на своєму офіційному веб сайті перелік найменувань примірників цих творів, щодо яких вони видаються. Далі: дані про заявника щодо для якого було прийнято рішення про видачу і дату видачу контрольних марок і їх кількість. Тобто створюється так званий електронний відкритий реєстр, ми йдемо до того, щоб фактично робити по всіх реєстрах, прочинаючи від Мінюсту, який почав це зараз, закінчуючи фактично, у нас всюди все переводиться в такий достатньо відкритий формат. І що ми вважаємо? Ми вважаємо, що таким чином буде зрозуміло, да, там якому у нас заявнику видано скільки марок, на які примірники. І тим самим ми зможемо певним чином контролювати ситуацію, яка відбувається на ринку. Ми знаємо, що є запит на те, щоби взагалі відмінити застосування цих контрольних марок. На даний час, одразу скажу, да, що це питання є дискусійним. І Мінекономрозвитку його вивчає, тому що треба зрозуміти, що є інтереси об'єктивно, право фактично володільців, да, які вже звикли до певного рівня захисту їхніх фактично прав, які передбачаються зараз цими контрольними марками.

Є також, є також у нас питання захисту фактично прав компаній, які продають, реалізують ці твори. Є також питання захисту і інтересів компаній фактично, які є дистриб'юторами цих товарів і тих, які фізично їх реалізують. Тобто у нас достатньо велика ланка, і що вкрай важливо для нас, найважливіше – це є захист інтересів споживача. Тому що споживач теж повинен розуміти, що якщо він платить достатньо велику плату за легальний продукт, що він врешті-решт отримає дійсно легальний продукт, а не підробку. І це вкрай важливо, тому що об'єктивно ми розуміємо, що у нас є захист прав інтересів виконавців і людей, які створюють…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, і власників.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. …ну, які, і власників, да, власників авторських прав на це, якщо ми говоримо про фільми, про пісні, ну, про будь-що. Тому що… Тому в чому, в чому основна ідея, чому не можна зараз прийняти рішення про те, що от все, відміняємо ці контрольні марки? Тому що інший… тобто треба запропонувати інший альтернативний механізм контролю.

І третє питання важливе, що зважаючи на те, що у нас питання інтелектуальної власності є у всіх наших міжнародно-правових угодах, і наші торгівельні партнери всі, починаючи від Сполучених Штатів, закінчуючи від Канади… Я от зверну вашу увагу, що у нас в угоді є окремий розділ по захисту інтелектуальної власності, який в тому числі стосується захисту аудіовізуальних і інших творів. І заборонено, в тому числі в кінотеатрах, да, от оцих зйомок з екранів. Тобто вони говорять про те, що, якщо ми відміняємо ці марки, то потрібно запропонувати альтернативний механізм. Тобто ми зараз не готові як  Мінекономрозвитку сказати, що відміняти – це буде погано, буде катастрофа. Але ми просили би, що на цей період, поки ми шукаємо альтернативне рішення, пов'язане ну там іншим механізмом забезпечення. Або приймаємо рішення, що ми зберігаємо  ці контрольні марки або  удосконалюємо  якось їх там процедуру видачі, вас підтримати цей законопроект, який зробить, як мінімум, забезпечить контроль за легальним використанням….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. 

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Тому велике прохання підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Ярославівна, якщо можна питання. Дуже просте.

Ну ви знаєте. зараз багато  чого робиться так: якщо це марка, наприклад… наприклад, я там з айфону чи з будь-якого телефону просто просканував її і просто на сайті  відправляю і автоматично на сайт іде інформація, ну сканована в такому вигляді. Для того, щоб зрозуміти і… отримую відповідь.. Так чи ні?  Да.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Ну це один зі способів. Щоб не по номеру  контролювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це закладено чи ні? От наприклад…

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Ні, ні, ні. От дивіться, тут ми говоримо про ті марки, які у нас  зараз використовуються. Ті, які виидані. Це такі голограмки, ну кольорові, які на дисках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ми знаємо.  Але ви закладаєте такий механізм? Бо людині перевірити,  побачити номер, зайти на сайт, ввести цей номер і так далі…

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Дивіться, на даний час система контрольних марок, які є, вона не може передбачати те. про що ви говорите. Але це механізм, про який я говорила. Що нам  нада найти альтернативний,  кращий механізм захисту  прав. Фактично правоволодівців, про яких ми говоримо, і тих людей, які займаються розповсюдженням цих творів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ваш реєстр ніяк не пов'язаний з голограмами, які є на продуктах та інтелектуальної власності.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я.  Конкретно ні.  Ну тобто це не є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все. Це просто питання.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я.  Ні, ні, ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я тоді хочу надати слово Литвину Володимиру Михайловичу, народному депутату  України, члену Комітету з питань науки і освіти для співдоповіді. 

 

ЛИТВИН В.М. Шановні колеги, я на загал підтримую  ідею взагалі  посилення контролю  за  інтелектуальною власністю. Мова йде не тільки про аудіовізуальні там сказать твори і таке інше.

Ну скажімо,  книжка,яка користується попитом. З видавництвом укладається  угода про  тираж, скажімо там, умовно   5 тисяч примірників.  Вони видають, потім бачать, що  вона користується  попитом і ти приїжджаєш на "Петрівку" і бачиш додруковані видання, які продаються за відповідну ціну. Що пропонується цим законом? Наталя Ярославівна вже сказала, 3 моменти: це уточнення порядку подання заяви; друге – розміщення інформації про цю заяву  і інформація про заявників.

Разом з тим, Головне науково-експертне управління висловило сумнів в доцільності прийняття цього закону, оскільки, вони вважають, що є чинне законодавство, яке дозволяє вирішувати цю проблему. Питання лише в одному, що потрібно забезпечити неухильне виконання чинного закону.

Разом з тим, ми всі добре розуміємо, що це проблема не стільки для України, хоча вона є, це проблема для наших взаємин із партнерами України, і я добре пам'ятаю скільки було непорозумінь, буду вживати цей термін, із Сполученими Штатами Америки в цій сфері. І ми знаємо, які в Києві підприємства були, які випускали цю контрафакту фактично продукцію. І американська, скажімо, сторона набагато краще знала, що відбувається, в яких обсягах ніж ми безпосередньо розуміли це в Україні.

З огляду на ці 2 чинники, очевидно, варто рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей закон. Правда, я повинен сказати, що за 16 років з моменту чинного закону, да, то, отаку тут довідку дали, більше ніж у 33 рази скоротився обіг, а відповідно контрольований випуск дисків та касет, відео з контентом, комп'ютерними програмами, базами даних. По факту видача контрольних марок із 48 мільйонів, майже 49 мільйонів, скоротилась до 1 мільйона 500 тисяч у 2015 році. І весь контент, по суті справи, перемістився в Інтернет.

Разом з тим, наша пропозиція рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей закон, правда, я не бачу підстав для того, щоб його виносити на друге читання. Він складається всього з двох абзаців, його, очевидно, треба приймати одразу, оскільки цей процес…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І в цілому.

 

ЛИТВИН В.М. … затягнеться. Дякую. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дякуємо, Володимир Михайлович.

Шановні колеги, хто хоче, у нас тут є фахівці, я просто не хочу їх оголошувати, але якщо хтось, наприклад, чи є представник асоціації патентних повірених України? Немає. Чи є директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України? Немає. Добре.

Чи є, чи є, чи є начальник науково-організаційного управління Національної академії аграрних наук України? Немає, так? Добре.

 

_______________. Є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є? Ви готові по цьому питанню?

 

_______________. Ну я підтримую те, що було саказано попередніми...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Падучак Володимир Михайлович, заступник директора Департаменту розвитку інновацій та інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку торгівлі України. В цілому підтримуєте? Якщо є зауваження, то ви можете сказати, чи… Чи ви готові…

 

ПАДУЧАК В.М. Ні, зауважень дійсно немає, підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Тоді, якщо... Будь ласка.

 

(?) ПАДУЧАК В.М. У мене просто питання, з одного боку, Міністерство економіки говорить, що питання вивчається, а з другого боку скорочене підприємство "Інтелзахист", яке займалось… Скорочені державні інспектори, які займались цими питанням. Тобто якась така двоякість, ніби то з одного боку ми оприлюднюємо, а з другого боку скорочується ті структури, які безпосередньо займались дуже багато років цими питаннями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

Наталія Ярославівна.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Я коротко прокоментую. Основне завдання цього закону дати доступ правовласникам, наприклад, авторам твору, от співак заспівав пісню, йому можливість подивитися хто отримує контрольні марки на його твори, або на скільки штук він отримав? Тобто видно, що він передав право те, що правильно ви казали, на реалізацію там 5 тисяч дисків, 5 тисяч примірників. Людина отримує 10 тисяч примірників і одразу фактично  це дає можливість правовласнику подивитись хто отримав на його твори ці контрольні марки і чи не отримав він на більше? І друга можливість, подивитися чи не продаються його твори з більшою кількістю марок, тобто іншим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто такий інструмент…

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Це певний… це можливість… основне його завдання – це дати можливість доступу добросовісним правовласникам і людям, які мають ці права і платять за них кошти доступу до інформації і звертатися до суду за захистом своїх прав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Абсолютно зрозуміла позиція. Але питання було до вас зовсім інше, що, ну, просто… скорочувати людей. Чи це політика…

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Дивіться, питання в тому, що, ну, об'єктивно ні для кого не таємниця, що державний апарат – він достатньо неефективний. Тому потрібно не просто скорочення, а реформування. І якщо ми зараз говоримо, що, чим більше ми будемо послуг запроваджувати в електронному вигляді, в електронному форматі, тим менше потрібно буде людей для того, щоб обслуговувати і робити ці речі.

І друге питання важливе. Давайте об'єктивно дивитися на фонди заробітної плати. Для тих людей, яких нам потрібно тримати і яких нам потрібно, щоб вони працювали, нам потрібно давати більшу заробітну плату. Тому за рахунок скорочення люди отримають більше заробітну плату. І це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наталія Ярославівна, я просто вас також просто зауважую, що якщо просто не використовувати нових технологій, наприклад, то ви будете … все рівно закон не буде працювати, розумієте? Ну, я просто як приклад, це як приклад, візитівки, да? "Еврі нот". Зісканував – і тут же в базі у тебе повністю в оцифрованому вигляді все це… Тобто, я думаю, тут… Якщо марки виходять, наприклад, то вони повинні з'являтись в реєстрі, для того людина через сканування мала можливість побачити, чи легальну продукцію вона купляє, чи ні. Це робиться дуже просто. Добре. Дякуємо.

Шановні колеги, є пропозиція… Або, Тарас Дмитрович, як ви?

Михайло Михайлович, а особливий виступ від вас. Ви підтримуєте, да, це?

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Я хочу сказати, що зараз, коли в комп'ютерах є всі… захистити це практично неможливо. Наприклад, у мене, наприклад, на моєму сайті є мінусовки, плюсовки, і вони розповсюджуються, на весіллях грають. Як я… Якщо на весіллях грають…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що, у вас фонограми є? Я думав, все вже…

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Я – главний фонограмщик.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Проголосуйте за законопроект про підтримку кінематографії, де є питання, власне, боротьби з незаконним розповсюдженням в Інтернеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це інша справа,  в Інтернеті.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. В четвер. От я просто вам так, принагідно попросила би вас на четвер проголосувати за нього.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. І я що хочу сказати, що ми цей проект, думаю, ми підтримаємо, але…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Княжицького, да?

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. …але потрібно щось альтернативу шукати, бо з цими ми багато не зайдемо. Він правильно каже, ми ж далеко не зайдемо, ми ж забороняти будемо. Але поставити таку команду, тому що зараз у нас по інтелектуальній власності, по цих… дуже багато компаній приватних стали – і не знаєш, з ким мати справу. Це теж питання сьогодні, сьогоднішнього дня. Потрібно або якась державна така компанія, яка була б, ну…

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Слухання наші…

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Ні, я маю на увазі, щоб ми могли попрацювати над цими питаннями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Повинен бути системний закон.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До речі, ми вели розмову в посольстві Сполучених Штатів от тиждень тому. І якраз вони підтримують той законопроект, який вже є 2015 року, такий системний закон, який підготовлений, пройшов багато експертиз. Тому повинні повертатись. Ну, ми дійсно живимо в умовах, коли через, там, файлообмінники, да, ну, фактично ніхто не може…

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Ніхто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …захиститись. А це не є нормально. Але як вирішувати ці питання, це дійсно повинно врегулювати.

Шановні колеги, є пропозиція…

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Але в мене ще таке питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Да.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Але потрібно дальше рухатися, тому що ми, це, як-то кажуть, такий перехідний період, можна це, на цьому періоді… Так, не мішай, будь ласка. Не мішай, дайте сказати народному депутату. Я дуже тебе прошу. Я ж якраз говорю, а ти відволікаєш. Вона красива, симпатична жінка… Да. Да. Я ревную просто. Да.

Я хочу сказати, це як, я маю на увазі, перехідний період, тому що це, ми нічого не доб'ємося, це такий…

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. В комплексі.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. В комплексі. Це тимчасова міра. А нам потрібно думати, щоб це ж було так, щоб ми вийшли на європейський ринок, на світовий ринок і так дальше. Так, що це тимчасово, можна сказати. Давайте, я маю на увазі, щоб ми все ж подумали і десь туди на осінь ще раз переглянули ці питання і подумати, що ми можемо таке комплексно… Ну, світовий же досвід є, давайте будемо по ньому йти. Ми, я готовий співпрацювати в цьому напрямі. Дякую. Підтримати все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо і вам, Михайло Михайлович. Дякуємо вам за вашу думку.

Шановні колеги, готові голосувати? Є пропозиція від Володимира Михайловича, яку я якраз також підтримую, і за основу, і в цілому. Ну, якщо ми не будемо доробляти, навіщо нам ці потрібні кроки, да, додаткові? Тоді, хто за основу і в цілому, прошу проголосувати.

Шановні колеги, рішення прийнято одноголосно.

Переходимо до третього…

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Можна я відлучуся, в мене засідання Комітету з…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви разом з Михайлом Михайловичем…

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Ні, ні, я, мене просто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щось підозріло.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. … пані Ганна Гопко питає вже чи я в дорозі до неї. В нас просто сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тоді Гопко хай передзвонить і скаже, що ви пішли ні з Михайлом Михайловичем. Шутка. Шутка.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Я вам вишлю фотографію з комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, домовились. Ну, подякуємо  заступнику міністра.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваші питання  сьогодні все, так тут більше…

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Колега залишається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, колега залишається. Так, добре.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. До речі, за скільки ми тут уже працюємо це перша фахова  була відповідь на всі питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Оце, до  речі,  зараз хочу сказати, що  ми підходимо, що заступники міністрів повинні обов'язково бути. Тоді ми можемо приймати зважені рішення.

Я просто прошу секретаріат підготувати відповідний лист до пана Гройсмана щодо действительно адекватної релевантної участі заступника міністра в роботі комітету.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Я …..… доручення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ви не услишали с подякой.

Ми ж пишемо, якщо немає ми пишемо Гройсману чого немає? Якщо є і відпрацьоване питання, то ми пишемо, дякуємо.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Дякую вам дуже.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Я  хотів відпроситися, я підтримую…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 5-10 хвилин.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Хвилиночку, я просто запізнився.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви по тих питаннях, як?

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Я підтримую всі ці питання комітету ми ж розглядали попередньо, так що я  постараюся  повернутися ще.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Домовились.

 

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Я повернуся на солодкий стіл…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякуємо.

Шановні колеги, продовжуємо. Народні депутати не заперечують? Не заперечують. Добре.

Йдемо далі – проект Закону про  внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони присвоєння  географічним об'єктам юридичним особам та суб'єктам права власності назви, які є іменами або  псевдонімами  російських державних політичних та військових діячів. А також, осіб, які проводили антиукраїнську політику або  співзвучність з цими іменами чи псевдонімами) (реєстраційний номер 3419) від  06.11. 2015 року, народні депутати Білецький, Шухевич, Петренко. Оскільки авторів законопроекту немає, але є його письмова  згода  розглядати це  питання без нього. Я тоді надаю  слово Кременю Тарасу Дмитровичу, голові  підкомітету з питань освіти народному депутату України. Будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги, хочу звернути вашу увагу на важливість розгляду цього  законопроекту. Але в контексті  тих законодавчих актів та  ініціатив, які ми вже розглядали, в тому числі на  засіданні нашого комітету, не викликає сумнівів і  фабула, і принципи підходу до  розуміння концепції декомунізації  в Україні. Бо хочу зазначити, що 11 листопада 2015 року наш комітет розглядав  проект Закону України  про внесення змін до Закону України "Про географічні назви" щодо встановлення географічних назв, серед авторів якого є Олександр Горбунов і у тому числі ваш покірний слуга. І ми тоді  рекомендували Верховній Раді України прийняти його за основу.

Там була безпосередня потреба, і вона була пов'язана зокрема із  перейменуванням окремих населених пунктів. У тому числі це стосувалося  і Кіровограда, і тієї запеклої дискусії, і самій області, на території інших областей, які в такий спосіб спекулювали і хотіли, власне, сам процес декомунізації перетворити на трагіфарс.

Тому цілком усвідомлюючи те, що ці два закони  є на підтримку процесу декомунізації, вони не є альтернативними, але вони є співзвучними, яка є пропозиція, у тому числі, що поділяється Головним науково-експертним управлінням. Власне, що за результатами розгляду у першому  читанні законопроект  доцільно повернути на доопрацювання.

Розуміючи те, що законопроект 3419, я вже згадував, є фактично альтернативним до 3368, пропонується ухвалити рішення про відхилення проекту Закону 3419, власне цей, Білецького, Шухевича, і запропонувати його авторам взяти участь  у доопрацюванні до другого читання законопроект 3368 після прийняття його у першому читанні  за основу. Власне, така є  фабула проекту рішення нашого комітету. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Тарас Дмитрович.

Я хочу надати слово заступнику міністра Павлу Кузьмичу Хобзею. будь ласка.

 

ХОБЗЕЙ П.К. Шановний Олександр Володимирович, в принципі, міністерство те саме, має ту саму позицію, що сказав народний депутат Кремінь. Міністерство освіти і науки не підтримує  указаний законопроект, оскільки у Верховної Раді України зареєстрований та міністерством раніше підтриманий в першому читанні з подальшим доопрацюванням законопроект за реєстраційним номером 3368, яким запропоновано до вирішення аналогічного кола питань, проте він  більше чітким та реальним до виконання. Хоча слід зазначити, що його реалізація теж потребуватиме додаткових витрат із державного бюджету. Тобто ми пропонуємо триматися Закону 3368. Цей відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за позицію міністерства.

Володимир Михайлович, ваша точка зору?

 

ЛИТВИН В.М. Погоджуюсь із колегами. Тим більше, я не можу уявити зараз якихось… якийсь колектив або установа вийде з такою пропозицією про присвоєння імені навчальному закладу, ну, скажімо, там, російського діяча. Ну, це очевидно і, я думаю, що тут ми вже намагаємося щодо перестрахуватись про всяк випадок, не довіряємо людям і колективу. Тому я підтримую і заступника міністра Павла Кузьмовича, і нашого колегу Тараса Дмитровича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні колеги, я думаю, ну, позиція тут ясна, може хтось хоче… Ні. Тоді голосуємо. Хто – "за" рішення комітету, прошу проголосувати.

Хто – "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Четверте питання… Якраз вспіли, пане Олеже. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язковості, підкреслюю, обов'язковості харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів (реєстраційний номер 4682) від 17.05. 2016 року, Народний депутат: Барна, Ревега, Дехтярчук, Шевченко. Доповідач Барна Олег Степанович автор законопроект. Будь ласка, пане Олеже.

 

БАРНА О.С. Доброго дня, шановні колеги, запрошені, представники преси.

Даний законопроект виходить із мого досвіду роботи в освітній школі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Я перепрошую. Шановні колеги, давайте поважати, ми і так, я думаю, що ми конструктивно дуже працюємо, бачите, да, дуже швидко, чітко і так далі. Тому давайте послухаємо один одного. Дякую. Будь ласка.

 

БАРНА О.С. Ітак з досвіду роботи і статистики представленої Міністерством охорони здоров'я понад 35 відсотків дітей раніше закінчували школу з хронічними органами травлення, а зараз це значно більша цифра. Тому, виходячи з тих обставин, що найбільшою цінністю для народу України є корінь нації, тобто діти наші, ми повинні як представники держави і влади гарантувати їм належне дитинство і охорону їхнього здоров'я, в першу чергу це ми на законодавчому рівні маємо зобов'язати органи місцевої влади і місцевого самоврядування організувати процес обов'язкового харчування всіх учнів у школі.

Виходячи з того, що пільгові категорії дітей будуть безкоштовно забезпечуватися харчуванням, окрім того, тут є трохи спрощено… так як початкові класи, раніше всі діти забезпечувалися харчуванням, що не є необхідним, так як серед дітей початкових класів є теж такі, які мають заможних батьків, що можуть дозволити собі оплатити харчування. Тому перед тим пільгові категорії від першого по одинадцятий клас повинні –  у дужках (12-й) – повинні забезпечуватися безкоштовним харчуванням, всі решти повинні обов'язковим харчуванням. Відповідно до організації цього процесу харчування органами місцевого самоврядування чи органами виконавчої влади до 70 відсотків харчування оплачуються за рахунок коштів батьків чи опікунів.

Чому до 70-и відсотків? Значить, якщо органи місцевого самоврядування бачать  більші резерви, вони можуть прийняти рішення, що частку батьківської плати можуть і зменшити. Ну, я так у себе в селищі з садками і робив: взагалі звільняв, лишень би ходили.

Тому на попередньому комітеті із прав сім'ї, спорту і молоді представник Міністерства соціальної політики хотів виключити слово "обов'язкове". Якщо виключити слово "обов'язкове", це означає, що будемо мати те, що маємо зараз. той, хто сумлінно відноситься до своїх обов'язків перед народом і країною, буде  організовувати цей процес, а хто прийшов просто на посаду війта чи передставника громади посидіти, щоб отримати зарплату, значить, він буде це футболити, тому що необов'язково.

Але захист дитинства і здоров'я наших дітей повинен бути першочерговим, тому  що вкладаючи і заставляючи владу вкладати гроші в наших дітей, ми цим самим гарантуємо здоров'я нашої нації. Бо коли діти зараз будуть здорові, ми будемо набагато менше вкладати кошти в їхнє лікування у майбутньому. І навпаки, якщо зараз ми зекономимо на їх харчуванні, то у майбутньому ми будемо витрачати набагато більше коштів на лікування вже їх після школи.

Тому я прошу підтримати цей законопроект. Прошу… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам, дякую, пане Олеже.

Я запрошую до слова Креміня Тараса Дмитровича, голову підкомітету з питань освіти, народного депутата України.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Дорогі колеги! Питання харчування, гарячого харчування дітей не викликає жодних запитань, напевно, у кожного. Я прекрасно розумію, що дитина повинна навчитися з самого дитинства слідкувати за своїм режимом, слідкувати за своїм здоров'ям тощо. Але я, розуміючи в яких умовах сьогодні перебуває країна, я маю на увазі питання децентралізації, передачі повноважень на місця органам місцевого самоврядування, багато інших сукупних новацій в частині українського законодавства, я прекрасно усвідомлюю, що питання гарячого харчування повинно, в тому числі обговорюватися значно ширше в різних середовищах. Я не маю досвіду очолювати сільську раду, я очолював обласну раду. Тому я прекрасно розумію, що треба бути відповідальним. Але, в той же час, хотів би нагадати, що є декілька відповідей від різних профільних міністерств, які висловили свою позицію, зокрема, це стосується Міністерства соцполітики, це стосується Асоціації міст України, які одноголосно пропонують законопроект повернути на доопрацювання.

В тому числі є низка запитань від Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України і вони висловлені у тих матеріалах, які є.

Тому відповідно до фабули самого законопроекту сумнівів жодних немає. А, що стосується, власне, самого законопроекту, який не має відповідних розрахунків тощо. Є ініціатива цей законопроект повернути суб'єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

По-друге, на чому хотів би зупинити свою увагу. Знову ж таки не можна цей законопроект вважати альтернативним до вже зареєстрованого і розглянутого нашим комітетом, де співавторами виступили всі, без виключення, члени нашого комітету на чолі із Олександром Володимировичем Співаковським (реєстраційний номер 3829).

Пропонується між першим і другим читанням нашого законопроекту основні позитивні сторони законопроекту пани Барни включити до порівняльної таблиці, яка буде підготовлена до другого читання законопроекту 4682. І це буде, я думаю, оптимальною… оптимальним шляхом розв'язання ситуації, бо в кінцевому результаті ми всі дбаємо про дітей, ми хочемо, щоб кожний із законодавчих ініціатив знаходили своє продовження і реалізацію, прекрасно розуміючи, що  такі речі повинні бути розглянуті найближчим часом і прийняті позитивно і негайно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Дмитрович.

Я запрошую до слова Мозгову Людмилу Анатоліївну, аналітика Центру аналізу та розробки законодавства Асоціації міст України.

 

МОЗГОВА Л.А. Дякую.

Вельмишановний Олександре Володимировичу! Шановні народні депутати! Дякую, що позицію Асоціації міст  озвучено. Хочу наголосити на тому, що Асоціації міст України виступає за обов'язкове харчування дітей. Ми підтримуємо законопроект 3829, який уже був сьогодні озвучений.

Щодо законопроекту 4682, він містить певні неузгодженості між собою, викладені у  фаховому висновку. Ну зокрема, наприклад, змінами до абзацу другого частини третьої статті 21 Закону України пропонується безкоштовне харчування певних категорій дітей, а в наступному абзаці передбачається можливість співфінансування за рахунок батьківської плати харчування всіх категорій дітей і не  вноситься виняток тих категорій, які були пільговими. 

Окрім того, на  сьогодні. я думаю, що на рівні України ми маємо говорити про те, що  передбачати Законом України  обов'язкову сплату батьками коштів за харчування  дітей – ну це таке питання, яке потребує також дискусії.

То ж Асоціація міст України просить повернути законопроект на доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Хочу надати  слово заступнику міністра  науки і освіти України  Павлу Кузьмичу Хобзею. Будь ласка.

 

ХОБЗЕЙ П.К. Дякую, Олександр Володимирович.

Міністерство освіти і науки України підтримує даний законопроект для прийняття в першому читанні за основу, оскільки його реалізація дозволить забезпечити дітей шкільного віку достатнім якісним безпечним харчуванням, спрямованим на зміцнення збереження…. здоров'я, здійснюють профілактику захворювання шляхом організації раціонального  харчування.

Проте законопроект містить певні аспекти, які, ми вважаємо, що потребують доопрацювання.

В цілому підтримуючи запропоновані законопроектом зміни, пропонуємо абзаци 2 та 3 частини третьої статті 21 Закону України "Про загальну середню освіту" викласти в такій редакції: органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовне харчування учнів 1-4 класів, а також учнів 5-11 класів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених  батьківського піклування,  дітей з неповних та багатодітних сімей, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в спеціальних інклюзивних класах; дітей сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"; дітей, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; дітей, які згідно з висновками лікарсько-консультаційних комісій потребують дієтичного харчування. Органи місцевого самоврядування можуть забезпечити харчування учнів категорій, та передбачені на зазначені цілі відповідні видатки з місцевих бюджетів, у тому числі шляхом часткової компенсації вартості харчування.

Відповідні зміни необхідно також внести до частини третьої статті 5-ої Закону України "Про охорону дитинства". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Володимир Михайлович, прошу вашої точки зору.

 

ЛИТВИН В.М. Я повинен сказати на прикладі округу, що так чи інакше органи влади на місцях вишукують можливості, в першу чергу, найбільш вразливим категоріям надати допомогу. Це все залежить від розуміння цих проблем і, зрозуміло, залежить від того, чи розташований район, скажімо, по трасі Київ-Чоп, де акцизу більше, і вони там мають більше можливостей. Ну, це як приклад.

Я, на превеликий жаль, не можу сказати, що в мене підніметься рука проголосувати за те, щоб повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Навіть з точки зору такої соціально-політичної я підтримаю уточнення, про які сказав Павло Кузьмович, бо інакше… і про це сказала Людмила Анатоліївна, там є різночитання. Всі учні з першого по одинадцятий, в дужках – дванадцятий, да, а потім перераховані категорії. Тоді якщо залишити в такій редакції, кожен буде читати по-своєму. Це перший момент.

І, нарешті, другий і останній. Зрозуміло, що є той законопроект, під яким підписалися всі члени комітету, але нам, для нас очевидним є і те, що Верховна Рада абсолютно байдужа до освітянських наукових проблем. І жоден із законопроектів, які ми приймали, про які ми говорили, він навіть не розглядається. І я не кажу вже про зауваження Президента до Закону "Про професійно-технічну освіту". І, по суті справи, мені здається, що ми план набору в цьому році туди зірвемо, бо не знають, що буде із системою ПТУ, тому я  просив би вас, шановні колеги, щоб ми  проголосували з  уточненням, про які сказав Павло Кузьмович. Якщо першим піде на  розгляд законопроект від членів комітету, я думаю, тоді ми домовимося про те, що цей законопроект… або при  обговоренні, скажімо, втратив свою актуальність і його далі розглядати не потрібно. Ми повинні цими законопроектами підтискувати  Верховну Раду до розгляду цього  дуже  болючого питання. Я дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Хто ще? Павло Кузьмович, будь ласка.

 

ХОБЗЕЙ П.К.  Дивіться те, що  ми пересчитали категорії, тобто позиція  міністерства: харчувати дітей від 1 по 11 всіх, але тих категорій. Але наша  позиція ну, я думаю, що вона  поділена з Мінфіном, що на  ці категорії має бути, входити гроші освітні субвенції. Тобто ці гроші мають бути гарантовані, це є важливо, а не інші категорії уже тоді  будуть місцеві органи  влади шукати. Тобто в незалежності чи багата, чи бідна місцева громада,  є певні категорії, які мають бути забезпечені  харчуванням. І це має гарантувати  держава, а інші… оце є позиція, щоб покривала освітня  субвенція…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ЛИТВИН В.М. Це дуже, Павло Кузьмич мені бачиться, що це  правильне дуже зауваження, бо ми  тут можемо створити проблеми на порожньому місці здавалося б. Але я забув про це одне  сказати, там де буде у нас  рекомендація решти категорії або всім іншим категоріям… харчування все-таки  подумати над  співвідношенням, бо якщо не буде цього зафіксовано співвідношення, ця норма не буде працювати. Якщо не  70, хай буде 80 або 60 на 40. Але, щоб було чітко прописано, що батьки  можуть, і що зобов'язані робити органи місцевого самоврядування. Адже ми зараз скажемо, що у нас відбувається процес децентралізації ну, я особисто хоча не бачив, а бачу концентрацію. А в той же час ми говоримо, що дуже багато в них там коштів, то хай вони ці кошти скеруються на дітей, а не на те, щоб  побудувати, як у мене, скажімо, в одному з міст мільйон убухали на сонячний годинник, правда в народі його прозвали зовсім інакше. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пане Олеже, у мене  прохання таке, якщо комітет прийме рішення, наприклад, за основу, то між першим і другим читанням у нас буде просто можливість розглянути ці питання.

Шановні колеги, я просто хочу, на що звернути увагу. Я перепрошую, шановні колеги. Я перепрошую.

От, дивіться, зараз реалізується реформа освіти, ну, не чекаючи закону, реалізується. Я просто звертаю увагу. Це означає, реалізується ідеологія опорних шкіл. Що це означає? Це означає, що діти, окрім рівного доступу, да, до освіти, якісної освіти, абсолютно правильно, повинні мати рівний доступ до харчування, бо ідеологія, коли ми привезли дитину, там, о 8-й годині, забрали о 7-1 годині, привезли о 8-1 і після цього повернули цю дитину о 7-й годині вечора, то ми ж розуміємо, різні діти, з різних сімей, з різними можливостями. Ми чудово знаємо, що різні райони, в різних обласних, да, територіях мають різні можливості. Що це буде означати? Що буде означати, що частина дітей, наприклад, зовсім не буде мати коштів на те, щоб харчуватись, а частина буде їх мати. Це означає, що, я тут повністю підтримую ідеологію, яка заснована на понятті "обов'язкове". Бо, якщо не обов'язково, Павло Кузьмович, реформа, яку зараз запроваджує Міністерство освіти і науки просто ляже через просто бунти соціальні, бо, що буде відбуватись в школі, в якій одна дитина буде харчуватися, а інша буде ходити голодна. Ми ж просто розуміємо, ну, ми ж наслідки повинні, да, моделювати.

Тому ідеологія повинна тут бути. Але відпрацювати деталі, про які також йде мова… Бо, ну, наприклад, на мій погляд, не можна заставити всіх абсолютно батьків 70 відсотків платити за харчування. Це просто неможливо, це в теорії не буде проходити, да. Якщо, наприклад, місцева влада, тут також буде питання, бо одні дійсно місця мають можливість і у них є профіцит, а у інших просто немає профіциту, бо, ну, немає у них, там…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно правильно. Тому це вирівнювання може йти тільки за рахунок державної політики, про що сьогодні, я сподіваюсь, буде йти мова на зустрічі з Прем'єр-міністром України. Бо політика національна, вона якраз стосується всіх, для того, щоб у всіх був більш-менш ніж рівний доступ.

Тому, на мій погляд, якщо ми хочемо забезпечити реалізацію тих ініціатив, які я особисто також підтримую щодо ідеології опорних шкіл, то хочу сказати, окрім рівного доступу до якісної освіти повинен бути рівний доступ до якісного харчування.

Тому у мене пропозиція така. Я тут підтримую Володимира Михайловича і Тараса Дмитровича. Що ми можемо прийняти за основу, запускаємо цей процес з двох сторін. Тобто наш законопроект іде, іде законопроект. Але я просто попереджаю, пане Олеже, що вам скаже бюджетний комітет. То це буде особливе питання. І тому я, до речі, перепрошую, я сказав свою точку зору. Але я перепрошую. Тут у нас Міністерство фінансів, по цьому питанню є хтось? А ви, да, піднімайте. Просто у мене не було записано. Тому я вас просто пропустив.

 

БОНДАРЕНКО А.В. Бондаренко Андрій Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну, це ж п'яте? Це у нас, Барна, це у нас четверте питання. Де?

 

_______________. Ну, він тільки що підійшов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все рівно, повинно бути записано для того, щоб ми не пропустили. Будь ласка. Сідайте. Під стенограму тільки. Бо сьогодні я також ваші слова буду використовувати в розмові з Прем'єр-міністром України. Ви ж знаєте мій характер. Да, будь ласка, о 18.40, да, будь ласка.

 

(?) БОНДАРЕНКО А.В. Добрий день! Шановний голово! Шановні народні депутати! Справа в тому, що в нашому порядку денному, який нам був надісланий, цього законопроекту немає. Але так, ну, по пам'яті, здається, що там розширюються категорії учнів, так, які будуть отримувати харчування. І так по пам'яті скажу, що Мінфін не підтримав цей законопроект, оскільки він потребуватиме суттєвих додаткових коштів, які потрібно буде закласти в освітню субвенцію. Про суму, звичайно, не можу сказати. Тому що немає із собою матеріалів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А так ви – проти?

 

БОНДАРЕНКО А.В. А так ми не підтримували, да, цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А як Мінфін відноситься? Тоді давайте використаємо можливість поговорити з вами. А як Мінфін відноситься до ідеології створення опорних шкіл, які підтримав Прем'єр-міністр України?

 

БОНДАРЕНКО А.В. Ми підтримуємо, звичайно, цей процес. І дійсно, працюємо з Міносвітою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Окей, от, давайте, подивимось. І так, ми за ідеологію опорних шкіл для того, щоб після четвертого класу діти під'їжджали в опорні школи, так? Ми не будемо зараз казати про якість доріг. Ми не будемо казати про шкільні автобуси і шкільні підручники. Ми кажемо про те, що діти приїхали. Ми розуміємо, що діти різні. Ми розуміємо, що  діти з різних сімей ну,  ви розумієте, що 12 годин, 11 годин… різні діти, з різними  можливостями в одній школі, як ви думаєте, чим це закінчується, якщо 10 дітей буде  харчуватися, а, наприклад, там 8 дітей просто будуть стояти і дивитися голодними  глазами на цих дітей. Зараз пане Олеже, я перепрошую, я  хочу, щоб Міністерство фінансів тут чітко сказало свою точку зору, бо Прем'єр-міністр ідеологію опорних шкіл підтримав. Будь ласка.

 

БОНДАРЕНКО А.В. Ну, я офіційну позицію, як кажуть, озвучив,  з людської точки зору я  вас розумію і повністю підтримую. Але ж ви зрозумійте, що є бюджетні кошти, які у нас обмеження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так я розумію, то коли ви підтримуєте от зараз не мене наїжджають, що я проти Закону про освіту.  Ну, Співаковський такий, він проти. Я не проти  Закону про освіту, я проти того, щоб ми бездумно розпочали да, реформу, а після цього Мінфін сказав, шановні, а от  на це… на це коштів немає. І в результаті це буде   не реформа, а ламання  дров. От я тут питаю.

 

БОНДАРЕНКО А.В. Так ми цей з сказали, що  на реалізацію цього  законопроекту коштів  немає.

 

БАРНА О.С. Можна я задам питання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, будь ласка, пане Олеже.

 

БАРНА О.С. Ви маєте дитину?

 

БОНДАРЕНКО А.В.Ні. Поки що.

 

БАРНА О.С. Не маєте. От, якщо будете мати, станете батьком, тоді відношення буде зовсім інше. А для профілактики, ви пробували 8 годин у Кабмін от не похарчуватися, а дітям це набагато серйозніше.  Тому я деякі роз'яснення дам, бо незрозумілі, навіть я не прошу вас бути обережним щодо, як то кажуть, включення в цей законопроект окремих пільгових категорій – не потрібно. Основний пріоритет має бути: малозабезпечений чи достатньо забезпечений нехай буде дитина, можливо, і  хвороблива. Але якщо батьки заможні оплатити нехай, головне, що ця їда повинна бути здорова. Хто служив в армії це знає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якісна.

 

БАРНА О.С. Хто служив в армії за союзу знаєте, що ніби приходили на перші дні завжди не вистачало, а як пішло в режим оце баланс калорійності, поживності і норми виходило з того, що всі здорові ходили з армії,  і всього вистачало. І навіть той факт, що діти навіть багатих батьків-заможних будуть отримувати гроші від батьків ну, він не буде  купляти все, що  потрібно, піде  й купить чіпси, а ні – то й сигарки й пиво.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно.

 

БАРНА О.С. І цим закінчиться, що будемо мати ще похлєще, ніж маємо. Але, як-то кажуть, в компанії і батька добре бити. Навіть діти, якщо разом йдуть класом в їдальню, вони разом і сідають всі їсти.

Тому і знову, питання 70 відсотків. Шановні, почитайте, будь ласка, уважно, можливо, я не звернув на це увагу. Там чітко записано, що батьки оплачують плату у розмірі, що не перевищує 70 відсотків від вартості харчування, що визначається органами місцевого самоврядування. Тобто ця норма: визначення ставки, яку повинні платити батьки, - визначається місцевим органом. Може бути 50, може бути 40, можуть взагалі звільнити. І, більше того, вказати навіть самі пільгові категорії населення. Тобто це все йде на розгляд місцевої влади, тобто децентралізація – нехай вона сама і вирішує, але факт того, що всі учні повинні обов'язково харчуватися, оце є факт беззаперечний і є обов'язковим. Відповідно Конституції, яку повинні виконувати органи місцевої влади: захист материнства і дитинства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, пане Олеже.

Шановні колеги, я думаю, що всі мали можливість висловити свою думку навколо цього питання. Я думаю, що абсолютно воно зрозуміле, а в контексті реформи української школи воно більш того ніж зрозуміле. Тому ідеологія зрозуміла.

Тарас Дмитрович, як ви? Ще, може, хочете щось додати, бо ви були… Ні.

Тоді є пропозиція проголосувати не так, як тут записано, а проголосувати: прийняти за основу, з тим щоб між першим і другим читанням, якщо пан Олеже буде впевнений, що він пройде бюджетний комітет, після цього купол і так далі, відпрацювати ці питання, але в консенсусі чи в реляції якійсь з тим законопроектом, який ми вже подали. Тобто фактично пропозиція Володимира Михайловича Литвина.

Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Одноголосно. Рішення прийнято. Ви нас впевнили… Да, я думаю, що ми повинні все-таки повертатись і в цій моделі… Да, давайте.

Шановні колеги, є пропозиція перейти до п'ятого питання: проект Закону про встановлення мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів державної і комунальної форм власності (реєстраційний номер 2721) від 23.04. Народний депутат Вілкул. Наскільки я знаю, Олександр Юрійович дав можливість розглядати це питання. Я запрошую до слова Креміня Тараса Дмитровича, голову підкомітету з питань освіти, народного депутата України.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги, до вашої уваги проект Закону України "Про встановлення мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів державної комунальної форми власності" внесений народним депутатом Вілкулом.

Комітет освіти і науки визначено головним з розгляду цього законопроекту. Його метою є недопущення закриття загальноосвітніх навчальних закладів згаданих форм власності. За твердженням автора законопроекту ліквідація загальноосвітніх закладів на відповідній території ні чим іншим як порушенням конституційного права громадянина на повну середню освіту, а також є суттєвим негативом, який впливає на функціонування та зміцнення Інституту сім'ї в Україні.

Наш комітет підтримує ідею збереження мережі загальноосвітніх навчальних закладів, особливо в сільській місцевості. Але колега Вілкул пропонує все-таки ввести мораторій на ліквідацію (реорганізацію), зокрема, є такі 4 побажання від нього. Це стосується мораторію на безпосередню ліквідацію.

По-друге, мораторій на реорганізацію.

По-третє, на інші форми реорганізації об'єднання направлені на скорочення кількості загальноосвітніх навчальних закладів.

І четверте. Мораторій на зниження ступеня загальноосвітнього навчального закладу.

Звичайно, є позиція нашого комітету відхилити, повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. А, з іншого боку, просто виникає нормальне, здорове запитання, а в якій спосіб пан Вілкул пропонує перспективи розвитку загальноосвітніх шкіл, в тому числі малокомплектних, в тому числі тих, які повинні відповідати потрібним критеріям як до загальноосвітніх закладів, і це стосується і наповнення викладацьким складом, це стосується матеріально-технічної бази тощо.

Тому можна було б говорити про мораторій на ліквідацію, але в жодним чині, я від себе уже додаю, питання реорганізації, зниження ступеня загальноосвітнього навчального закладу розглядатися аж ніяк не може.

Я дуже часто повторюю цей приклад. Є у нас малокомплектна школа в селі Покровка це Очаківський район, ….. . Це півострів, де навчається 15 дітей. Тобто за логікою ми повинні цю школу не просто зберегти, ми в якійсь спосіб повинні її розвивати. Але зрозуміло, що можливостей і перспектив в тому абсолютно ніяких немає.  В зв'язку із графічним розташуванням тощо.

Тому хочу сказати, що є суттєві зауваження і від  Головного  науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, які звертають увагу на те, що відповідно до норм законотворення закон визначається як юридично ціліснісний  і структурно завершений нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою відповідно до її конституційних повноважень. натомість поданий законопроект складається з приписів, які не мають нормативного характеру. В тексті законопроект відсутні правові норми, що встановлюють правила поведінки учасників суспільних відносин. Тому ГНЕУ не може підтримати його в запропонованій формі. Тому   консолідована думка ГНЕУ та нашого комітету як варіант і спираючись на висновки, спираючись на те, що цей законопроект вкотре  мав би розглядатися на засіданні  нашого комітету, і автор не знаходить можливості прийти і захистити принаймні якісь його  позиції, пропозиція така, що  повернути  зазначений законопроект  суб'єкту права  ініціативи  на доопрацювання. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Тарас Дмитрович.

Я хотів би надати слово Павлу Кузьмичу Хобзею, заступнику  міністра освіти і науки України.

 

ХОБЗЕЙ П.К. Дякую.

Шановний Олександр Володимирович, шановні депутати! Міністерство освіти і науки не  підтримує законопроект  у запропонованій редакції, оскільки запропоновані законопроектом у даній редакції зміни не узгоджуються з ……… законодавчого акту та зважаючи на складну соціально-політичну, економічну ситуацію і поточний стан реформування системи  освіти в Україні є недоцільним.

От якщо говорили про опорні школи,  про хаб-школи, якщо все  заморозиш, нічого ти не зробиш. Перше.

Друге. У нас існують школи, які не мають учнів. У нас такий новий термін пішов "призупинена діяльність", тому що можуть ліквідувати. Нема нікого. Призупинили діяльність. Жодного учня. Ліквідувати ти не можеш.

То ми це не підтримуємо, бо воно розходиться з нашою….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я тут просто хочу підтримати позицію. Шановні колеги, наша ціль  головна яка? Зробити так, щоб діти мали рівний доступ до якісної освіти. Ну послухайте, якщо в школі вчитель фізкультури викладає і англійську, і біологію, і хімію.

Це що означає? Що ми обманюємо і дітей. Це означає, що ідеологія опорних шкіл – це абсолютно правильна ідеологія, але за умови – це дуже важливо – розуміння того, що повинна бути дорога, що повинен бути шкільний автобус, що повинні бути підручники, що в опорній школі повинні бути відповідні класи, відповідне обладнання…

 

_______________ Харчування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …і харчування!  Я на це просто звертаю увагу, Павло Кузьмович, бо за маленькими деталями, які ви просто не прорахували, після цього можуть бути дуже великі погані проблеми. От просто до чого. Тобто точно не можна підтримувати, ну, законопроект пана Вілкула, тому що він не дає розвитку, да. Ми не проводимо реформи, да, але ми повинні врахувати, щоб ми не обвалили цю реформу за рахунок того, що ми чогось такого не бачимо.

Шановні колеги, хто хоче? Володимир Михайлович, якщо можна.

 

ЛИТВИН В.М. Шановні колеги, це одна з найболючіших проблем, з якою кожен депутат-мажоритарних стикається на окрузі, коли зусиллями батьків плюс депутата школи привели до ладу. Да, там мало учнів. Деякі школи мені нагадують моє дитинство: грубки, дрова лежать і вчитель у класі. Але можна зрозуміти і батьків, що їм ніхто не пропонує виразну альтернативу. Якби батьки взяли, показали їм класний шкільний автобус, даже і не класний, бодай який би їздив, був на ходу, повезли в сусідню школу, де там мають діти навчатися, і показали б, що тут кращі умови, що є комп'ютерна техніка, що діти, яких там у перший клас, да, вони можуть там мати денний сон і таке інше. А якщо автобус вранці йде, потім ввечері, куди діватись тій дитині молодших класів? Бо старші класи, зрозуміло, що у них більше навантаження, вони перебувають у школі. Цього нічого абсолютно не пропонується. Просто є тупий підхід, до якого не має відношення міністерство, я тут зразу хочу сказати. Коли в районі порахували, скільки в них є коштів, і що не входить, вони взяли ножицями, обстригли.

Приклад? Я приведу. Баранівська школа І-ІІ ступенів, 78 учнів. Ми там зробили цю школу, в гарному вона стані перебуває. Щоб довго не мучитись, взяли цю школу, прийняли рішення закрити.  (Шум у залі) Я вам розказую.

Я до Прем'єра, до міністерства, до всіх! Мав розмову з районними керівниками. Відстояли, залишили і на наступний навчальний рік. Вони кажуть, є тут, у місті Бранік, воно невеличке, туди можуть ходити без проблем. Але ця школа як приміська, але вона в зону міста входить. І там байдуже, головне, що вони в той кошторис, який вісить, що вони увійшли. Таких проблем безліч.

Я думаю, для початку потрібно визначити, який в нас буде територіально-адміністративний устрій, скільки буде районів, тоді визначити, які в нас будуть територіальні громади, де будуть розміщені опорні школи. Чи є між цими населеними пунктами, які входять в громаду, система зв’язку, бо її не існує в багатьох випадках. Я можу наводити приклади. Дубрівську територіальну громаду створили, а між цими селами немає, як зв’язатися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дороги нема!

 

ЛИТВИН В.М. А ми зараз пропонуємо вирішувати через нашу бідність, не рахуючи, що буде завтра.

А який прогноз? Хай би показали, скільки буде дітей. От я завжди приходжу і питаю, скільки дітей у дитячому садочку, скільки з них піде у перший клас?  Яка буде наповненість у школі першого класу? Якщо є динаміка, очевидно, треба думати, як зберегти цей навчальний заклад.

Тому, оскільки, я думаю, як багато депутатів на місцях, розуміючи настрій  людей, а тут є такий містечковий патріотизм: якщо не  буде школи, то не буде й життя. Сьогодні, коли приїжджаєш у село, можна піти у школу. Зараз школи не працюють, ви знаєте, куди можна піти – у дитячий садочок.

У кращому випадку, можна зайти в сільраду і там зустрітися з людьми. Все інше мертве у багатьох випадках, особливо там райони, які вражені Чорнобилем.

Тому, шановні колеги, з точки зору якоїсь такої, можливо, викривленої моралі я не можу підтримати ідею "зарубати" закон, бо будуть ……… інформаційного забезпечення, і мене запитають, так ти хочеш і нашу школу закрити? Хоча я розумію, що ми до цього повинні прийти. Але з людьми на цю тему повинні  говорити і показувати їм кращу перспективу.

Їм показують не перспективу, а абсолютний безвихідь! ……….. можу сказати… Я перепрошую, що запізнююсь. Да?

Село приєднали до колишнього районного центру Яронь. Відстань – 4 кілометри. В цьому селі 56 діток. Оскільки це одне село, автобусного  підвезення немає. Куди я не писав, говорив із міністром Квітом, він пообіцяв мені підтримати. Зрозуміло, що на місцеві там органи влади спирався. Відповідь була одна: інструкція, один  населений пункт, правда, вони мені  стверджують, що там три кілометри. Я сам міряв, сам туди їздив, дивився, там все-таки 4 кілометри. Як діткам по цій багнюці прийти в школу?

Знайшли вихід: міжшкільний комбінат, де там на водіїв вчать учнів старших класів, він підвозив, поки був бензин, 200 літрів. Ви знаєте, на автобус скільки 200 літрів зимою з'їздити. Бензин закінчився – слава Богу, канікули! І добитися, щоб цих дітей підвозили, не-мож-на! От що говорити цим батькам?

Я розумію, це питання  риторичні, але нам потрібно, мабуть, людям запропонувати альтернативу, показати їм… Ніхто не пропонує. З людьми ніхто взагалі не розмовляє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Володимир Михайлович.

Будь ласка.

 

ХОБЗЕЙ П.К. Якщо дозволите.

Володимир Михайлович, ви правильно ставите питання, я підтримую те, що ви говорите. Але хочу наголосити, що міністерство насправді дає інструкції і проводить семінари. І ми чітко кажемо, що початкова школа в нас залишається там, де вона є, в селі. Бо це є малі діти. Єдине  тільки, ми просимо комітет і просимо шановного Олександра Володимировича випустити Закон "Про освіти", тому що він дає різні форми шкільної освіти: і сімейна школа, і одного вчителя, і так далі, і так далі, де можна це інакше оформити навчання цієї малої кількості дітей. Тобто цих дітей від шести до дев'яти років, очевидно, вони є замалі, щоб їх десь там рухати, робити і так далі. Ніхто про  це не говорить. Це є перше.

Друге. Безумовно… Друге, ми кажемо так: якщо школа отак як є велика, то подивіться, може вам лишити п'яті і шості класи, тому що вже серйозне навчання починається з сьомого класу – 7-8-9-й. Можливі різні варіанти. Тобто ще продовжити на два роки. Це все громада має визначати. Але, безумовно, якщо немає дороги, якщо нема довезення, ну, то не треба дурити самих себе. Тобто це, ці варіанти, ну, вони є неправильні просто. Тому що в результаті діти просто не попадуть до школи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Павло Кузьмич, я просто, ремарка моя. От, представник Міністерства фінансів тут є. Скажіть, будь ласка, ви ж прораховували, скільки потрібно на реалізацію Закону про освіту? Ви ж давали ці дані. Скажіть, будь ласка, скільки, ще раз. От, Павло Кузьмич, я просто до чого, от, послухайте. Я не проти. Я хочу, щоб ми зрозуміли. Я проти того, щоб ми приймали закони, які не розраховані і не забезпечені. Бо я не хочу, щоб повторилась ситуація, як з ПТУ.

Ми з вами, ну, Володимир Михайлович не голосував, а ми з Тарасом Дмитровичем голосували за 3628. І нам пані Денисенко доводила, все буде нормально. Після того в кімнаті Голови Верховної Ради пана Володимира Борисовича мене і Гордєєва впевнювали, що все буде нормально. Там все полагоджено. Бо міністр сказав, ну, все порахували, все. Ну, слухайте. Після цього ми приходимо і що з'ясовується? Що, ну, жах просто. Тобто ми проведемо реформу профтехосвіти але через знищення.

Шановні колеги, тому, от, я вам чесно, я ж відкрито вам кажу, я проти того, щоб ми приймали закони, які не обраховані. Закони, які, не змодельовані наслідки цих законів. Тому, Павло Кузьмич, ні, Співаковський не проти закону. Співаковський проти прийняття законів, які можуть мати, наражатись на ті ж самі небезпеки, які зараз ми маємо. Що у нас? У нас 50 відсотків всього часу, Володимир Михайлович, уходить на що? Затикаємо ті дірки, які виникають від реалізації законів, які ми приймали там два роки тому. Ну, це, на мій погляд, це дуже погана політика. Шановні колеги! І так, Тарас Дмитрович, будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги! Пропоную все-таки повернутися до фабули цього закону і все-таки звернути увагу на такі ініціативи шановного народного депутата. Разом із мораторієм на ліквідацію народний депутат пропонує мораторій на реорганізацію, інші форми реорганізації об'єднання і мораторій на зниження ступеня загальноосвітнього  навчального закладу.

Я би прекрасно розумів, якби він пропонував виключно тільки мораторій на ліквідацію. Але, фактично, реорганізація, інші  форми реорганізації і зниження, це ті форми, шляхом яких іде Міністерство освіти, органи місцевого самоврядування, щоб навпаки зберегти загальноосвітні навчальні заклади. І це питання не реформ, це питання збереження навчального закладу, як єдиного місця, де збираються люди, де навчаються люди, бо не буде школи – не буде села.

Тому я все-таки пропоную залишити  проект рішення нашого комітету без змін, все-таки повернути цей документ на доопрацювання, а надалі все-таки бути максимально обережними і максимально конструктивними у питанні  формування опорних шкіл, питання реформування вимогливими до забезпечення шкіл такими потрібними шкільними автобусами, дорогами, харчування і так далі.

І все-таки пропоную, коли ми будемо розглядати останні питання нашого  порядку денного стосовно плану роботи комітету на період п'ятої сесії восьмого скликання, все-таки спланувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Подати ці питання.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Запропонувати  зробити одне з наших виїзних засідань на базі однієї з опорних шкіл Житомирської області.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А чого Житомирської?

 

_______________.  Бо близько!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре! Дякуємо!

Тарас Дмитрович… Шановні колеги, я думаю, що народні депутати … Шановні колеги! Народні депутати визначились. Я пропоную голосувати, шановні колеги, хто "за"?

Ітак, у нас було дві пропозиції: Тараса Дмитровича щодо того, що сказано у проекті рішення, і пропозиція Володимира Михайловича. Я пропоную  розпочати з пропозиції та, яка є в проекті нашого комітету.

Хто "за"? Він сказав "за". Голосуємо. За комітетські рішення, він чітко сказав.

Ітак, хто "за", прошу голосувати. Проти, утримався? Рішення прийнято. Не одноголосно, але прийнято. Все-таки, дійсно…

От наступне питання, я думаю, тут буде дуже цікаво. Шосте – це проект Закону про внесення змін… А тут звертаю увагу, про загальну середню… щодо запобігання реорганізації та ліквідації розташованих у селах, селищах – і отут дуже важливо, - та наповнюваності класів (реєстраційний номер 2760) від 29.04.2015. Також народний депутат Вілкул, і також його немає, але є згода. І я просто буду просити Тараса Дмитровича Креміня, який буде доповідати це питання, звернути також увагу от на те, що йде отам от "та наповнюваності класів". Бо ми пам'ятаємо, що це питання пов'язане ще з тим, що якщо ми не зупинимо цього, з 1 вересня школи, в яких наповнюваність класів менше ніж 25 дітей…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все рівно, все рівно. Ну, там написано було: "та наповнюваності класів". Бралося за розрахунок 25 дітей на клас, Павло Кузьмович. Школа, але в середньому 25 дітей на клас, така була норма. Ну, добре… (Загальна дискусія)

Ні, закривається. Норма була: якщо менше, ніж 25 на клас, то освітня субвенція не виплачується. 3628. (Загальна дискусія)

 Стоп! Як? Ну, Мінфін, будь ласка. (Загальна дискусія)

 

ХОБЗЕЙ П.К. Крім початкової. Якщо в школі менше 25 учнів, крім початкової, то їй не дається освітня субвенція. Це від 1-го по 9-й клас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Точно, да, Павло Кузьмович?

 

ХОБЗЕЙ П.К. Стовідсотково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, добре.

Тарас Дмитрович, будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги, до вашої уваги проект Закону України про загальну середню освіту, про внесення змін до Закону України "Про загальну середню освіту" щодо запобігання реорганізації, ліквідації загальноосвітніх навчальних закладів, розташованих у селах, селищах, та наповнюваності класів (реєстраційний номер 2760).

Автор законопроекту пропонує внести зміни до частини шостої статті 11 Закону України "Про загальну середню освіту", де пропонується відновити дію норми щодо здійснення реорганізації і ліквідації загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності у сільській місцевості лише за згоди територіальних громад, яку було змінено Законом України від 29 грудня 2014 року номер 76.

Встановлено, що такі заходи здійснюються за рішенням місцевої ради. Це перша конструктивна пропозиція суб'єкта подання ініціативи.

Друга. Змінами до частини другої статті 14 цього закону   передбачається зменшення мінімальної кількості учнів у класах загальноосвітніх навчальних  закладів, розташованих у селах,  селищах з 5 до 3 осіб.

Впевнені, що закріплення на законодавчому рівні норми щодо зменшення мінімальної кількості учнів у класах  загальноосвітніх навчальних  закладів, розташованих у селах,  селищах з 5 до 3 дозволить зберегти тисячі  класів, комплектів та малокомплектних шкіл.

В той же час Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради  висловлює низку пропозицій та зауважень і пропонує направити цей законопроект на доопрацювання.

Але вважаємо, що висловлені зауваження можна під час підготовки законопроект до другого читання у разі прийняття  його за основу.

Тому  пропозиція нашого комітету: перше, рекомендувати Верховній Раді України за результатами  розгляду у першому читанні згаданого  закону, внесеного народним депутатом Вілкул, прийняти його за основу. І врешті між першим і другим читанням,  можливо, підкорегувати необхідні позиції, що буде достатня кількість голосів у залі.

Але… можу потворити тезу, яка вже лунала сьогодні  під час розгляду інших законодавчих ініціатив, що абсолютно було б коректно, якби аналогічні закони супроводжувалися відповідними  розрахунками і ми  точно розуміли, що є підтримка інших комітетів, підтримка відповідна уряду, профільного Міністерства фінансів, і відповідно ми маємо перспективи прийняття за закон відповідної  законодавчої ініціативи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую…

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Тому пропозиція від комітету – за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За основу. Дякуємо, Тарас Дмитрович.

Павло Кузьмич Хобзей.

 

ХОБЗЕЙ П.К. Міністерство науки і освіти не підтримує даний законопроект, оскільки запропоновані законопроектом зміни не узгоджуються з нормами  Закону України "Про місцеве  самоврядування" та зважаючи на складну суспільно-політичну, економічну ситуацію та поточний стан реформування  системи освіти України не є доцільним.

Я хочу пояснити там 5 і 3, звідки береться  5. Просто якщо в початковій школі є індивідуальне навчання на одну дитину і чотири години. Якщо чотири ти множиш на п'ять і маєш 20, то вже ставка вчителя 18 годин – це стільки годин є у початковій школі –  то, очевидно, як є п'ятеро дітей, ти відкриваєш клас. Якщо ти маєш менше п'яти, троє дітей, то тоді, фактично, діти  є на індивідуальному навчанні.

Ми зараз підготували положення, тому що класні комплекти не існують. Але вони є де-факто, нема де-юре. Ми зараз їх узаконюємо, і проводимо… І тому просто бюджети цих сіл не витримають, якщо приймати ці речі, шановні колеги. Тому ми проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Шановні колеги, хтось ще хоче сказати? Представник Мінфіну, будь ласка.

 

(?) БОНДАРЕНКО А.В. Дякую.

Мінфін також не підтримує законопроект, з тих же мотивів, що озвучив Павло Кузьмович, оскільки неефективно будуть використовуватися кошти на утримання сільських загальноосвітніх навчальних закладів, їх буде дуже маленька кількість дітей.

Ну, і з врахуванням того, що зараз іде процес формування опорних шкіл. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це про початкові школи, вони не стосуються опорних шкіл. (Шум у залі)

Павло Кузьмович, ну, а як ви от  все-таки дивитесь? От дивіться, якщо школа зникає у селі, то село ж  зникає також. Ми ж це повинні… Чи це ідеологія? Це питання просто.  (Шум у залі)

Ну, Павло  Кузьмович, ідеологію задає держава. Якщо держава як пилосос включає систему і починає вимивати людей, то після цього зникає… після цього зникає  дитячий садок, після цього зменшуються школи і так далі, і так далі. Тобто, ми ж запускаємо вектор. Ви ж математик, ви знаєте що таке "вектор розвитку". Що таке "вектор розвитку".

Якщо ми задаємо вектор, до речі, це окреме вже питання, ми обговорювали на попередньому засіданні, вектор вступної комісії через наказ 622, ви пам'ятаєте, ми  задали вектор один, дуже простий: щоб державне замовлення зменшувалося в регіонах – і все! Дуже  просто, ну, тут же ж і рахувати не треба.

Володимир Михайлович, будь ласка, я прошу… Я… Борис Григорович, от прошу.

 

ЛИТВИН В.М. Шановні колеги, розумієте, яка ситуація склалась?  Я тут дивлюся … (Шум у залі) … Головного науково-експертного управління, вони тут визначають, що через кого здійснюється самоврядування. Але вони не враховують одну обставину, що недолугість Закону "Про вибори", він призвів до того, що сьогодні в районних радах не представлена значна части на сіл, селищ та інших населених пунктів. Від невеличкого села може бути 2-3 депутати, а від інших  не представлено.

Відповідно, в обласних радах у нас не представлені цілі райони. Візьму, наприклад, Житомирську область: два райони не представлені.

Скажу більше, в Київській обласній раді немає  жодного депутата від такого  "маленького" містечка, як Біла Церква. Жодного! Да. Немає жодного депутата! А ми кажемо, що вони уповноважені вирішувати проблеми… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, там же  система ж запущена була по місцевих виборах така, що якщо ти по рейтингу тут не пройшов, бо боротьба була сильна, то в результаті проходять депутати цієї політичної сили, там, де вони відсоток більший набрали, а ці не проходять, бо в них боротьба була велика.

 

ЛИТВИН  В.М. З деяких невеличких районів  більше депутатів, ніж, скажімо, з великих районів.

І тому говорити про те, що в нас сьогодні інтереси громад віддзеркалюються в радах, це абсолютно нереально. (Шум у залі)

На превеликий  жаль, такого узагальненого  аналізу по країні нема для  того, щоб зробити відповідні висновки, тому що це буде докір, м'яко кажучи, політичний тим, хто лобіював таке виборче законодавство.

Другий момент. Коли тут говорять про місцевий референдум, що не підходять  загальні збори. Але в нас немає Закону про місцевий референдум. В нас взагалі немає закону про мирні збори громадян, чого вимагає Конституція України.

Я не кажу вже про інші моменти, про які тут говорить Головне науково-експертне управління,  я думаю, нам потрібно було б підтримати підготовлений проект, про який сказав Тарас Дмитрович, пропонувати прийняти його за основу. Проте є велика проблема: у мене є великий сумнів, що він буде розглянутий до 1 вересня, потім сенс буде значною мірою знівельований від цього закону. Тому у нас там далі буде сьоме питання, у мене буде пропозиція, що нам потрібно було б звернутись не тільки до Президента, Прем'єра і Голови Верховної Ради, а звернутись до народних депутатів і сказати про ті проблеми, які аж кричать в системі освіти і науки. Можливо, догукаємося в такий спосіб.

Тому пропозиція: підтримати проект рішення нашого комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Михайлович, після цього ганебного сьогоднішнього засідання Верховної Ради, коли депутати не спромоглись проголосувати за стипендії іменні і премії для наших молодих науковців, я вам хочу сказати, що взагалі існує питання до народних депутатів, які думають, може, про майбутнє, але в іншій країні, я так просто розумію. Ну, якщо ти не хочеш голосувати за своє майбутнє, то ти голосуєш за майбутнє іншої країни. От це, я хочу звернути увагу.

Да, Борис Григорович, будь ласка.

 

ЧИЖЕВСЬКИЙ Б.Г. Я перепрошую, я буквально хвилину.

Я повністю доповнюю… хотів сказати по поводу Білої Церкви, але ще є уточнення. В 60-ті роки реалізувався проект "Неперспективні села". 88 тисяч шкіл в Україні зникло. 8 тисяч. Було 29 тисяч шкіл, потім стала 21 тисяча.

Друге. Якщо не буде Міністерство освіти захищати систему освіти, її більше ніхто не буде захищати.

 

ХОБЗЕЙ П.К. Систему будуть, мережу – ні.

 

ЧИЖЕВСЬКИЙ Б.Г. І мережу, з урахуванням, Павло Кузьмович, навіть теорії оптимізації, яка стосувалася організації навчально-виховного процесу, управління. А яким боком вона повернулася до України! Я не розумію позицію Міністерства фінансів, що означає, "неефективне використання коштів на освіту дітей"? І я прошу задуматися з енергетичної точки зору, з фізичної точки зору, з духовної точки зору. Політичний проект Павла Лазаренка "Громада" прозвучав на весь світ. Зараз йде проект "Громада" на всю Україну. Подивіться, що робиться в громадах?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Готові голосувати? Хто за те, щоб проголосувати за редакцію комітету, прошу проголосувати. Хто - "за"? Проти? Утримався?   Павло Кузьмович в даній ситуації ми не підтримали позицію міністерства, але просто хочу звернути увагу і звернути увагу також представника Мінфіну. От не говоріть про не ефективну освіту, от просто прохання, там… про вищу освіту, так, можна говорити, про ПТУ можна говорити, про ще щось інше тільки не про школу, особливо початкову. Не буває не ефективної початкової освіти, розумієте? Ми можемо говорити про те, що ми не даємо дітям можливості отримати якісну освіту – оце зрозуміло.  Що ми повинні забезпечити дітям отримання якісної освіти, а говорити, що ми не дамо грошей на не якісну освіту, ну так просто не можна говорити це зовсім інше. Просто не буде України, я вам просто… Якщо це ідеологія така, то так воно і буде.

Шановні колеги! Переходимо до сьомого питання – це технічне питання, звіт про роботу комітету за період четвертої сесії 8 скликання. Документи відповідні тут є, шановні колеги…  

 

_______________. … ми отримали їх годину тому…(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз дійдемо ще, колеги не розходьтеся, у нас в "різному" буде питання звернень ПТУ. Тому, якщо… кого… Тому по сьомому питанню, давайте тоді Володимир Михайлович, Тарас Дмитрович, якщо немає зауважень до звіту, звіт він відомий, всі засідання, законопроекти і так далі. Хто за редакцію комітету, прошу проголосувати. "За", проти? Є.

І восьме питання: про затвердження плану роботи комітету на період п'ятої сесії 8 скликання. Шановні колеги! Тут перелічені всі законопроекти, які необхідно розглядати, якщо є зауваження, ми просто можемо їх добавити.

Щодо засідань. Я просто і тут звертаюся до Міністерства  освіти і науки України. От є пропозиція така ну просто склалася, ми так домовилися, що 13 вересня це, наскільки я пам'ятаю, буде понеділок-вівторок там десь, ми проводимо засідання комітету на базі Львівської політехніки, тобто у Львові. (Шум у залі)

 Да, добре. Але  запрошення було від все-таки ректора Бобала Юрія Олександровича. Це перше. (Шум у залі)

 Ну 13-е. да. Після цього… От дивіться. після цього, це не пленарний тиждень, після рівно через два тижні проводимо  засідання в Старобєльську, домовленість з паном Гарбузою є, він голова Луганської обласної державної  адміністрації. Ну цивільної, да. (Шум у залі)

 Це Луганськ, це Луганська. Це Луганська там 30 кілометрів від АТО. Я пропоную там провести. (Шум у залі) Це буде… 27 вересня. (Шум у залі) Ну у вівторок-середу. Ну подивимося, як  там по логістиці це буде.

А після цього є пропозиція, є запрошення від  мера міста Слупськ. Там, де дуже потужна українська  громада є і українська школа там є в Білому Горі. (Шум у залі)

 Да. Білому Борі, да. Ну я ж про це кажу. Так там 15 кілометрів. там же переселені  були українці  під час… Да, в 1946 році. Є пропозиція. Є запрошення від президента  міста, є  і ректора університету, і там дуже багато українських студентів в рамках подвійних дипломів  і так далі. Є пропозиція провести там засідання.  Як ви на це  дивитесь, шановні колеги? (Шум у залі)

 Чого далеко? Той, хто не  планує свої життя  на далеко, той  не має перспектив.

 

_______________. Я маю на увазі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Принципово. Ще, будь ласка, є якісь  зауваження? Ні.

А, і парламентські слухання. Володимир Михайлович, Тарас Дмитрович. Є пропозиція провести спільні. Спільне засідання бюджетного комітету і  нашого комітету. А може й парламентські слухання щодо фінансування освіти. Ми  повинні  зрозуміти, от модель яка повинна бути дошкільної освіти, початкової, базової середньої. Після цього спеціалізація. (Шум у залі)

 Ні, після цього спеціалізації, якщо ми так бачимо, да? Після цього базової профтехосвіти, вищої профтехосвіті, включаючи технікуми, коледжі. Після цього – університети. Шановні колеги! Якщо ми не сформуємо ідеологію, стратегічне бачення, завжди будуть нас топтати. Ну, от, розумієте, у нас нема, от, мети. Да? Як відносяться після засідання з паном Данилюком? Я просто відчуваю відношення – ви неефективні, ми вам коштів не будемо давати.

Павло Кузьмич, це не просто проблема, що ви точково вирішите питання. Це вже проблема стратегії того, що отам хтось виживе, ну, і хай виживе. Ми так не можемо міркувати. Ми повинні для себе чітко сказати. Перше. ПТУ – це зона національної політики чи місцевої? Технікуми, коледжі – це місцева? Дальше. Виші. Після цього. От, я хочу, щоб послухали. Які пропорції і як?! Які інструменти формування пропорцій щодо державного замовлення: ПТУ, технікуми, коледжі, виші? От, ми як це зрозуміли.

Далі. Після цього ми повинні зрозуміти, як це ми фінансуємо? Для того, щоб змотивувати і суб'єкти, я маю на увазі виші, технікуми, коледжі, профтехосвіту, дітей змотивувати до навчання. Бо ефективними ми ніколи не станемо, якщо студент не хоче вчитися.

От, якщо ми цю стратегію про… Після цього ми повинні визначитись разом з урядом. Відокремити, це соціальний аспект, будь ласка, є, ну, скажімо, міністерство відповідне і там повинні бути кошти. І вони повинні вирішувати. Ти сирота? Будь ласка, тобі там півтори тисячі гривень і гуртожиток оплачуємо. Ти там напівсирота, ти такий, все, це питання.

А наші питання, Павло Кузьмич, якщо ми не розділимо це, ми завжди будемо мати ці проблеми. І так далі. І це ж стосується й опорних шкіл.

 

_______________. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно. І тоді 7 відсотків віддайте наших, академічних віддайте. А соціальні, будь ласка, це інша річ. От, ми повинні це сформувати. Сформувати в парламентських слуханнях в якості рішення і все. І тоді уряд, коли ми будемо приймати Бюджетний кодекс і бюджет, ми повинні сказати: "Перепрошуємо, але ж ми, да, бачте, от наше стратегічне бачення. Ми його разом з бюджетним комітетом вирішили, ми його прийняли на парламентських слуханнях, будь ласка". Це не відповідає, ця норма Бюджетного кодексу не відповідає стратегічному баченню, яке вироблено на парламентських слуханнях.

Шановні колеги, ну, інакше ми нічого не зробимо. Я знаю, що вже проговорюється питання того, щоб технікуми і коледжі віддати на місцевий рівень. Шановні колеги, ви що? Це вже кінець буде. Тому я пропоную це також включити. Володимир Михайлович, Тарас Дмитрович, як ви відноситесь до цього? І готувати дуже серйозно парламентські слухання, але в жовтні, на кінець жовтня ми повинні їх провести. Хоча б за півтора місяця до того, як уряд принесе нам Бюджетний кодекс і бюджет.

 

_______________. Тоді 1 вересня… треба прийняти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, я…

 

_______________. Треба зараз…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, давайте вносити. Ну, ми ж повинні на комітеті вирішити. Ми ж не можемо без комітету сказати: "Давайте виносити". Підтримуєте? Міністерство підтримує?

 

_______________. (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ви підтримуєте, що повинна бути ідеологія? Далі, повинна бути ідеологія… Петро… Павло Кузьмович, щодо того, ми будемо вирівнювати людський капітал по регіонах чи ні? Чи скажемо: "Та хай там бидло в регіонах буде, а тут у нас буде все нормально. Тут у нас ІQ 170 і вище, а там хай буде ІQ 120". Ну, давайте.

 

ХОБЗЕЙ П.К. ….… навчаться і вернуться?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ну, та, ну, Павло Кузьмович, та, ну! Давайте подивимося на статистику. Ні, Павло Кузьмович, давайте, це серйозне питання. Ну, от слухайте. Будуть же пам'ятати наші прізвища, людей, які робили цю політику. Я скажу так: я вважаю, що може бути розрив між регіонами і центром, це нормально. Але ж не розрив в… на 30-40 відсотків! Шановні колеги, так не може, що там в середньому рівень ЗНО 140-145, і після цього мені там пишуть: "Співаковський готовий приймати в університет тих, хто хрестики ставлять". А тут у нас – 180-190. Цей розрив ненормальний, Петро, Павло Кузьмович, я перепрошую. Ну, це ж день Петра учора був і Павла, да.

 

_______________. Павла.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. і Павла, до речі. Оце плутаю, перепрошую.

Павло Кузьмович, я серйозно, сьогодні про це будемо говорити з Прем'єром. Шановні колеги! Це політика. От стратегія Совсун, пані Совсун, якраз вона направлена на те, щоб розірвати рівень освіченості регіонів і центра. На мій погляд – це не збалансована політика, яка не виконує функцію безпекову для України в цілому. Тому прошу, давайте виробимо нашу стратегію, але ця стратегія міністерства і комітету повинна бути погоджена тоді ми будемо разом, а не через соцмережі, через публікації критикувати один одного – це не нормальна ситуація. От що хочу вам сказати.

Тому у мене прохання… А, Тарас Дмитрович, будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги! Є пропозиція, якщо ми вже почали говорити про те, що найближчим  часом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Про план…

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Так. Найближчим часом будуть розглядатися стратегічно важливі законопроекти для нашої держави, в тому числі про Державний бюджет України на 2017 рік. Ми можемо провести мільйон слухань, але без фінансового забезпечення і співпраці з бюджетним комітетом і іншими комітетами наша робота буде не достатньо, скажемо так,  повною.

Тому я пропоную в план внести обов'язково спільне засідання з Комітетом з питань фінансів – це раз. Ми вже попередньо домовилися спільне засідання із Комітетом з питань соціальної політики…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І …….  теж…

 

КРЕМІНЬ Т.Д. … в частині фінансування центрів підвищення профпідготовки і відповідно профтехосвіти в системі освіти і науки. І звичайно можна запланувати з іншими, але в ручному режимі.

І друга така ініціатива, можливо вона не має особливих перспектив, але за результатами проведення трьох наших виїзних засідань комітетів насправді ми робили виїзне засідання підкомітету, що говорити про кількісний склад? Тому чи є коректним вводити до нашого плану роботи виїзні засідання підкомітетів, щоб було чітко зрозуміло хто виїжджає. Або з іншого боку все-таки виїжджати всім, бо величезна кількість проблем з якими ми зустрічаємося, вони потребують безпосереднього контакту членів нашого комітету із людьми на місцях. Власне, на цьому я хотів би зосередити свою увагу, дуже хотілося би це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасе Дмитровичу, погоджуюся з  вами на 200 відсотків і буду  просити, щоб тоді кожний член комітету, може, через там особисто якимсь підписав чи  ні, що буде  приймати він  участь чи не буде приймати участь, наприклад, у Львові, у Старобельську, у Польщі. Це є дуже важливим.

Шановні колеги, я  вважаю, що  комітет… Польща   це  не відпустка, Польща це дуже важливо, бо зараз ви знаєте, яка  ситуація у нас з Польщею дуже погана. Я також підписав от ту заяву, бо  у нас   там  відбулося  засідання парламентської групи. Я також підписав, бо те, що  ми отримали це, скажімо, так акт не дружби. І після цього  ми написали, ми все-таки думаємо,  що  сейм не  проголосує, сподіваємось на те, що  Сейм… ну, проголосує тоді ситуація ще більше погіршиться. (Шум у залі)

 Тому я  кажу, що поїздка до Польщі… поїздка до Польщі це дуже  важливо, шановні колеги, це не відпочинок. Ми повинні приїхати й сказати… я вам скажу, я там приймав участь, Тарас Дмитрович, я  перепрошую, от  просто я хочу, щоб всі послухали. От я зустрічався з нашими людьми українцями, їм там уже по 70, 60 років – впливові люди, які питають… вони в українську церкву ходять. І я зустрічався з ними в церкві в українській, знаєте, які питання були, питання, коли ти бачиш, що люди просто відчувають своїм духом, от Україну.

Тому, Володимир Михайлович, і вас  буду дуже  просити знайти можливість поїхати до Польщі, і, Михайла Михайловича, і Івана Григоровича,  і Олексія Олексійовича потрібно їхати, в Старобєльск також потрібно їхати, люди повинні бачити, що  ми  і захід і схід, що є південь і так далі. Тобто все це  повинно бути збалансовано, Володимире Михайловичу, підтримуєте.

 

ЛИТВИН В.М. Гаряче.

Тільки я одне можу  сказати, що ви не поспішайте  з тою заявою…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З якою?

 

ЛИТВИН В.М. Яку ви підписали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А це не я.

 

ЛИТВИН В.М…. бо ми зробимо ще гірше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там Сироїд.

 

ЛИТВИН В.М.  …в даній ситуації, бо коли зайшла тема, я тезово скажу, коли ми приймаємо Комаровського у Верховній Раді  України, він виступає і говорить про дружню співпрацю, не встиг він зачинити двері, як ми вдарили…     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ножа в спину.

 

ЛИТВИН В. М. Чотири чи п'ять законів і об Комаровського "витерли ноги". Я з ним співпрацював, з Комаровським, коли він очолював Сейм. І ми завжди знімали цю проблему. Ми з ним говорили, зустрічалися групи дружби. І у нас спокійно липень місяць проходив. Але ми його просто здали. І він, я думаю, частково програв на виборах…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, абсолютна правда.

 

ЛИТВИН В. М. …президентських. І ми отримали такий результат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович, ну, що поробиш? Ну, Україна така країна, яка вміє і так оцим друзям штрикнути, що поробиш? Так вже сталося.

Шановні колеги! Я всім дякую за участь в засіданні комітету. І особисто до вас звертаюсь, Павло Кузьмович, врахуйте. Отам, де діти з ДЦП і так далі, дуже велике прохання, розуміючи все. Але міністр має повне право вирішити це за зверненням комітету.

 

ХОБЗЕЙ П.К. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, добре.

 

ХОБЗЕЙ П.К. Я ще принагідно скажу, що вісімнадцятого запланована в онлайн-режимі серпнева конференція…  (Не чути) Будемо раді бачити всіх членів комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Але, Павло Кузьмич, тоді питання. Чому вперше за 25 років ні один народний депутат, в тому числі і з комітету, не попав в колегію Міністерства освіти і науки України?

 

ХОБЗЕЙ П.К. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Ну, я, ну, ви ж тут, ну, ви ж тут. Я просто питаю. Це питання. Чому так сталось, що вперше за 25 років існування Верховної Ради України і незалежності України ні один народний депутат не попав в колегію Міністерства освіти і науки України? Просто питання. Ну, якщо це нормально, то.

 

_______________. Ні, це не нормально. (Не чути).

 

_______________. Ну, слухайте, я не буду захищати права начальників департаментів освіти. Але, ну, просто, ну, хоч один народний депутат з комітету повинен бути в…

 

(Загальна дискусія)