КОМІТЕТ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ

                                                                                                  До протоколу № 28

                                                                                           від 25 листопада 2015 року

Про проект Закону України про освіту  

(реєстр. № 3491 від 19.11.2015 р.),

внесений Кабінетом Міністрів України

______________________________________________________________

Заслухавши та обговоривши доповіді Міністра освіти і науки України Квіта С. М., Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Гриневич Л.М. про проект закону України про освіту (реєстр. № 3491 від 19.11.2015 року), внесений Кабінетом Міністрів України, Комітет відзначає актуальність питання законодавчого забезпечення реформування системи освіти в Україні.

Учасники засідання констатують, що розроблення та сприяння прийняттю нового Закону України “Про освіту” в першому півріччі 2015 року визначено одним із заходів Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року (№ 26-VIII) та поданої на виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом із врахуванням положень Коаліційної угоди.

Метою запропонованого законопроекту є створення та запровадження дієвого механізму реалізації, охорони та захисту конституційного права людини на освіту відповідно до природних та індивідуальних освітніх потреб особистості, а також забезпечення законодавчих гарантій підвищення інвестиційної привабливості системи освіти, спрямованих на економічне зростання і культурний розвиток країни в цілому.

Новаціями законопроекту є забезпечення державою обсягами бюджетних видатків на освіту в розмірі не менше 7 % внутрішнього валового продукту; охоплення законом різних видів освіти: формальної освіти, неформальної та інформальної; запровадження 12-річної програми для здобуття повної загальної середньої освіти; проходження педагогічними працівниками державної сертифікації; проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників по завершенню базової середньої освіти; встановлення різнорівневості професійної освіти в залежності від результатів навчання та вимог ринку праці; законодавче врегулювання функціонування навчальних закладів, що попереднім Законом України “Про вищу освіту” відносились до вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації; законодавче визначення відповідальності держави за участь України в міжнародних порівняльних оцінюваннях освітніх досягнень (PISA, TIMSS, PIRLS та інших).

Попереднє обговорення законопроекту робочою групою із залученням різних зацікавлених сторін виявило системні недоліки законопроекту, які не дозволять вирішити повною мірою покладені на нього завдання удосконалити правові механізми реалізації конституційного права громадян на рівний доступ до якісної освіти на всіх рівнях, забезпечення децентралізації управління системою освіти, чіткого розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування тощо, заявлені у Пояснювальній записці до законопроекту:

- правова невизначеність обсягів правового регулювання в системі  освіти центрального органу виконавчої влади у сфері освіти, що приведе до збереження нинішнього рівня централізації;

- неповне регулювання питань економічної діяльності закладів освіти, зокрема, відсутність чіткої системи фінансування системи освіти;

- недієвість сертифікації як мотиваційного механізму зацікавленості педагогічних і науково-педагогічних працівників у безперервному професійному розвитку та підвищенні рівня своєї кваліфікації; покладення на  центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти невластивих для нього функцій, зокрема здійснювати сертифікацію педагогічних працівників із збереженням обов'язковості;

-  відсутність державно-громадського партнерства в управлінні освітою як одного із принципів у сфери освіти та його розвиток у законопроекті;

- відсутність опису Національної системи кваліфікацій, що складається з уповноважених організацій з оцінювання та визнання/підтвердження кваліфікацій, інформаційного забезпечення системи освіти.

Також законопроект потребує доопрацювання в частині:

- концептуальної та поняттєво-термінологічної узгодженості  положень проекту Закону України “Про освіту” з нормами Закону України “Про вищу освіту”, проекту Закону України “Про професійну освіту” та з нормами чинного законодавства;

- чіткого розмежування норм, які стосуються всієї освіти, і норм, які регулюють тільки формальну освіту;

- законодавчого закріплення Національної рамки кваліфікацій та опису її рівнів;

- встановлення двох підрівнів Національної рамки кваліфікацій, кваліфікація; віднесення молодшого спеціаліста  до нижчого підрівня 5-го рівня НРК, а ступеню молодшого бакалавра  - до вищого підрівня 5-го рівня НРК;

 - необхідності визначення статусу та повноважень органу управління національною системою кваліфікацій для забезпечення механізмів валідації і сертифікації кваліфікацій та зв’язку професійної і освітньої діяльності;

- доповнення переліку принципів і засад освітньої діяльності принципом державно-громадського партнерства;

- реалізації засад державно-громадського партнерства в управлінні освітою, зокрема, розширення повноважень і відповідальності громадськості із забезпечення якості освіти, визначення змісту освіти, управління закладами освіти та системою освіти у цілому;

- визначення загальних повноважень і відповідальності батьків і громадських організацій батьків в управлінні освітою і закладами освіти, а також внесення через перехідні та прикінцеві положення більш докладних норм з цього приводу до спеціальних законів; 

- визначення повноважень і відповідальності органів громадського самоврядування у сфері освіти, у тому числі обов’язкове погодження з ними рішень з певного кола питань;

- використання освітніх ваучерів в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- забезпечення умов для розвитку позашкільної освіти, у тому числі визначити, що органи місцевого самоврядування створюють умови для доступності позашкільної освіти шляхом формування, утримання та розвитку мережі позашкільних закладів освіти відповідно до освітніх, культурних, духовних потреб та запитів населення.

-        забезпечення можливості особам з особливими потребами отримувати якісні освітні послуги на рівні з іншими громадянами, зокрема привести термінологічний апарат законопроекту у відповідність з Конвенцією про права інвалідів, Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів”;

 - збереження у максимальному обсязі положення статті 57 чинного Закону України “Про освіту”; 

- визначення обов’язкового переліку витрат, які покриваються за рахунок освітньої субвенції; 

- встановлення запобіжних заходів вилучення майна ліквідованих державних і комунальних закладів освіти з системи освіти, передбачивши, що таке майно повинно використовуватись виключно для освітніх потреб;

- проходження педагогічними працівниками державної сертифікації на засадах добровільності, яка є зовнішнім оцінюванням спроможності особи здійснювати педагогічну діяльність, її компетентність і наслідком якої є підвищення оплати праці;

- визначення специфіки видів спеціалізованої освіти (мистецької, військової, спортивної тощо);

-  врахування інших запропонованих редакційних правок.

З огляду на вищезазначене, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти

ВИРІШИВ:

1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 114 Закону України “Про Регламент Верховної Ради України” проект закону України про освіту (реєстр. № 3491 від 19.11.2015 року), внесений Кабінетом Міністрів України, повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання з урахуванням указаних у Рішенні положень. 

2. Доручити Голові Комітету Гриневич Л. М. представити висновки Комітету на пленарному засіданні Верховної Ради України.

 Голова Комітету                                                                                                        Л. М. Гриневич