Ухвалено

Рішенням Комітету Верховної Ради України  з питань науки і освіти

від 15 січня 2014 року, протокол № 20

Стенограма круглого столу

Рекомендації Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти

за результатами роботи круглого столу

“Освіта представників національних меншин України:

проблеми та шляхи їх вирішення”

Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти, за результатами роботи круглого столу “Освіта представників національних меншин України: проблеми та шляхи їх вирішення”, що відбувся 26 вересня 2013 року за участю народних депутатів України, представників центральних органів виконавчої влади, Національної академії педагогічних наук України, керівників органів управління освітою, керівників та викладачів, вчителів навчальних закладів, науковців, керівників громадських організацій національних меншин, інших громадських організацій, вчених, організаторів міжнародних проектів, співробітників низки дипломатичних представництв в Україні, відзначає таке.

Україна є однією з небагатьох країн Європи, де в системі освіти навчально-виховний процес здійснюється не лише державною мовою, а й багатьма мовами національних меншин. Так, лише загальна середня освіта надається 10 мовами, зокрема 8 мовами національних меншин; у школах вивчається 31 мова, у тому числі 19 мов національних меншин. За роки незалежності практично з нуля для вивчення багатьох мов створено необхідне навчально-методичне та кадрове забезпечення. Таким чином, в державі забезпечено в цілому виконання конституційних норм, вимог Декларації прав національностей України та законодавства щодо освіти та гарантування представникам національних меншин права  на навчання  рідною мовою чи її вивчення. Україна виконує взяті на себе зобов’язання в рамках Ради Європи, зокрема передбачені Європейською хартією регіональних мов або мов меншин та Рамковою конвенцією про захист національних меншин. Багато робиться й для інтеграції представників меншин в українське суспільство, щоб кожна дитина, незалежно від національності, почувала себе повноправним громадянином України.

У той же час учасники круглого столу відзначили певні проблеми в цій царині, серед яких:

- органи виконавчої влади не завжди дотримуються принципу рівного доступу до якісної освіти представникам окремих національних меншин, зокрема в частині створення навчально-методичного та дидактичного забезпечення вивчення рідних та української мов;

- з навчальних предметів, що складають інваріантну частину навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів, болгарська, гагаузька, новогрецька мови, мова іврит досі не мають українських підручників, створених відповідно до навчальних програм і виданих за кошти державного бюджету. Учні загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою не мають підручника з рідної мови для 4 класу, не видруковані перекладні підручники румунською та угорською мовами з біології, географії, історії України для 7-10 класів. У цей же час кошти, що щорічно виділяються Міністерству освіти і науки на виконання Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, використовуються на видання казок та інших посібників для позакласного читання, що не відповідає вимогам цього міжнародно-правового акту;

- повільно розвивається мережа загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою, затримується будівництво та реконструкція нових шкіл. Значна частина дітей кримських татар не мають можливості вивчати свою рідну мову, у перекладних підручниках цією мовою, як і польською, допускається значна кількість помилок;

- типові навчальні плани, розроблені на основі нових стандартів освіти, передбачають меншу кількість годин, що виділяється на вивчення рідних мов у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин;

- Міністерством освіти і науки не вирішується питання запровадження Всеукраїнських олімпіад з мов деяких національних меншин, ініціатором якого ще два роки тому виступили громадські організації болгар, греків, євреїв, поляків, румун, угорців, що мешкають в Україні. Проведення таких олімпіад стало б суттєвою підтримкою обдарованої молоді, зокрема тих представників національних меншин, які досягають значних успіхів у вивченні своїх рідних мов, дала б їм можливість повною мірою реалізовувати права, визначені законодавством;

- постійного вдосконалення потребує підготовка педагогічних кадрів для навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин та їх вивченням, у першу чергу вчителів цих мов. Жоден з вищих навчальних закладів не готує вчителів гагаузької, молдовської мов та мови іврит, відсутня система підвищення їхньої кваліфікації.

- практично відсутні заходи та зусилля у галузі освіти для збереження мов, що зникають в Україні: караїмської, кримчацької, румейської, урумської та мови їдиш;

- обмеження, встановлені нормативно-правовими актами щодо статусу громадських організацій національних меншин, не дозволяють організаціям, що представлять інтереси нечисленних меншин, брати участь у конкурсах з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка держави, зокрема з видання навчально-методичної, словникової літератури у рамках реалізації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, що проводяться Міністерством культури України;

-  серйозною проблемою залишається досконале вивчення представниками національних меншин державної мови. У початковій школі на вивчення державної мови передбачено вдвічі менше часу, ніж у закладах з навчанням українською мовою, хоча вона для учнів не є рідною. Методичні підходи до вивчення державної мови почасти є застарілими, у вищих навчальних закладах відсутня спеціальна методична підготовка вчителів до викладання державної мови, бракує лінгафонних кабінетів, аудіо- та відеопосібників, сучасних комп’ютерних дидактичних засобів навчання тощо. Учні сьомих класів шкіл з навчанням румунською мовою не мають навіть підручників з української мови, а підручник для п’ятих класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою створений без урахування специфічних особливостей молдовської мови;

- Міністерство фінансів протягом тривалого часу не погоджує проекти наказів Міністерства освіти і науки щодо поділу класів на групи під час вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах та класах з навчанням болгарською, кримськотатарською, польською та словацькою мовами та про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах;

- як результат - низькі показники зовнішнього незалежного оцінювання, особливо в місцевостях, де представники національних меншин мешкають компактно;

- особливою проблемою продовжує залишатися забезпечення доступу до освіти дітей-ромів;

- вдосконалення  потребує виховання у дітей та молоді толерантної поведінки, взаємоповаги та взаєморозуміння у полікультурному соціумі України, поваги до державної мови, традицій українського народу та української культури.

Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти рекомендує:

1. Народним депутатам України, членам Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти у 2014 році:

1) при розробленні нової редакції Закону України “Про освіту” врахувати положення, що регулюватимуть питання освіти представників національних меншин та необхідність розвитку міжкультурної освіти; вдосконалити регулювання діяльності навчальних закладів недержавної форми власності, зокрема у частині фінансування виконання ними державних стандартів освіти за кошти державного бюджету, забезпечення підручниками тощо;

2) розробити законопроекти щодо здійснення в галузі освіти та науки заходів для збереження мов, що зникають в Україні: їдиш, караїмської, кримчацької, румейської, урумської.

2. Депутатським групам Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків із зарубіжними країнами (Грецькою Республікою, Республікою Молдова, Республікою Польща, Російською Федерацією, Румунією, Словацькою Республікою, Угорщиною) у 2014 році розглянути питання задоволення освітніх потреб закордонних українців та відповідної національної меншини в Україні.

3. Кабінетові Міністрів України у 2014 році ініціювати зміни у відповідні нормативно-правові акти стосовно:

1) проведення конкурсів з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка держави, у частині зняття обмеження щодо статусу громадських організацій національних меншин для участі в таких конкурсах;

2) включення до переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра спеціальності “юдаїка” для подальшого викладання та вивчення, зокрема, мов їдиш та іврит.

4. Міністерству освіти і науки України:

1) у першому півріччі 2014 року розробити спеціальні заходи з вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах державної мови представниками національних меншин, мови яких відносяться до інших мовних сімей, та, за необхідності, представниками інших національних меншин, передбачивши, зокрема, запровадження нових підходів до відбору змісту мовного матеріалу під час укладання програм і його методичної інтерпретації у підручниках, створення лінгафонних кабінетів, випуск відповідних посібників, у тому числі аудіовізуальних;  під час створення підручників з української мови як державної важливо враховувати думку вчених, які досліджують ці проблеми,  методистів і вчителів, які працюють у місцевостях компактного проживання представників національних меншин;

2) забезпечити у 2014 році: 1) видання навчальних програм з мов та літератур національних меншин; 2) видання підручників для загальноосвітніх навчальних закладів з мов національних меншин інваріантної частини навчальних планів: болгарської, гагаузької, івриту, новогрецької, словацької, що не були видані у попередні роки, у подальшому своєчасно оголошувати конкурс на створення зазначених підручників;

3) організувати до 1 квітня 2014 р. розроблення та видання навчальних програм з вивчення мов національних меншин (або адаптацію існуючих програм) для загальноосвітніх навчальних закладів, де ці мови вивчатимуться як друга іноземна;

4) забезпечити у 2014 році видання підручників з української мови та перекладних підручників з основних предметів для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською та угорською мовами, що не були видані у попередні роки;

5) сприяти розробленню та виданню настінної наочності та роздаткового матеріалу з української мови для 1-4 класів, що сприяє ефективнішому її засвоєнню учнями шкіл з навчанням мовами національних меншин;

6) у 2014 році розробити і видати програму з усного українського мовлення для підготовчих груп дошкільних навчальних закладів з вихованням мовою національних меншин та забезпечити навчання відповідними дидактичними посібниками;

7) у 2014 році розглянути можливість видання підручників різних авторів (авторських колективів, принаймні двох) з мов та літератур національних меншин, а також української мови для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, іншої навчально-методичної літератури і розробку сучасних засобів навчання;

8) забезпечити раціональне використання коштів, що виділяються на виконання Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, проводити всебічні консультації з педагогічною громадськістю та громадськими об'єднаннями національних меншин для визначення номенклатури підручників, навчальних та навчально-методичних посібників для видання за рахунок цієї бюджетної програми;

9) поліпшити якість перекладних підручників з інших предметів для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, співпрацювати у цьому питанні з провідними лінгвістичними центрами з цих мов та науково-методичними радами відповідних органів управління освітою, відбирати для перекладу для різних класів підручники одного автора (авторського колективу);

10) у першому півріччі 2014 року вивчити питання щодо внесення змін до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, що дозволяли б, за бажанням навчального закладу, вивчати у таких закладах лише три мови: державну, мову національної меншини (мову навчання) та одну іноземну мову;

11) у першому півріччі 2014 року вивчити питання щодо внесення змін до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, що передбачатимуть збільшення навчальних годин на вивчення української мови як державної і мов національних меншин;

12) у першому півріччі 2014 року вивчити питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання з мов національних меншин, якими здійснюється навчання у загальноосвітніх навчальних закладах;  доопрацювати програму зовнішнього незалежного оцінювання зі світової літератури з урахуванням змісту навчальних програм “Література (національної меншини та світова)” загальноосвітніх навчальних закладів, забезпечити її переклад на мови національних меншин;

13) у першому півріччі 2014 року за результатами вивчення питання, визначеного дорученням Президента України за наслідками засідання Громадської гуманітарної ради під його головуванням 3 липня 2012 року, та змістовних пропозицій громадських об’єднань  національних меншин запровадити Всеукраїнські олімпіади з мов і літератур деяких національних меншин за аналогією з олімпіадою з російської мови та літератури;

14) у 2014 році запровадити у вищих навчальних закладах вивчення курсу “Методика навчання української мови як державної у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин” з урахуванням специфіки адміністративно-територіальних одиниць;

15) у 2014 році передбачити підготовку фахівців для викладання української мови як іноземної у вищих навчальних закладах;

16) у 2014 році визначити вищі навчальні заклади та запровадити підготовку вчителів гагаузької, молдовської мов та мови іврит, підвищення кваліфікації вчителів цих мов та новогрецької мови, вчителів інших предметів, які викладають мовами національних меншин, організувати їх методичне забезпечення;

17) впроваджувати елементи міжкультурної освіти в програми, підручники та навчальні посібники, що видаються в Україні, здійснювати постійний моніторинг змісту програм, підручників та посібників щодо їх відповідності основним принципам толерантності;

18) впроваджувати у вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації спецкурси з культурної адаптації до умов регіону, виховання успішної міжкультурної комунікації й толерантності, а також з методики роботи педагогів у полікультурних колективах (у т. ч. з дітьми мігрантів, біженців, інших категорій іноземців, представниками діаспор) та роботи з батьківськими колективами;

19) розробити навчальні програми інтегрованих курсів релігієзнавчого характеру, що у світському ключі знайомитимуть учнів, студентів з різноманітними конфесіями, що представлені в Україні, оскільки викладання основ однієї будь-якої релігії у поліетнічних і поліконфесійних регіонах є одним із проявів дискримінації за конфесійною ознакою й суттєвим конфліктогенним фактором;

20) у 2014 - 2016 роках укласти відповідні угоди чи внести зміни до чинних угод з освітніми відомствами іноземних країн стосовно визнання документів про освіту, зокрема свідоцтв про підвищення кваліфікації вчителів мов і літератур національних меншин, виданих за кордоном, та свідоцтв про підвищення кваліфікації вчителів української мови, виданих в Україні.

5. Міністерству освіти і науки України, Міністерству фінансів України:

1) завершити поетапну роботу з введення нових нормативів поділу класів на групи під час вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин: у 2014 році - для закладів з навчанням болгарською, кримськотатарською, польською та словацькою мовами, у 2015 - російською мовою;

2) у першому кварталі 2014 року розробити та затвердити нову редакцію Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, що передбачала б, зокрема, застосування такої форми навчання до іноземців та осіб без громадянства, що мешкають або перебувають в Україні, громадян України, що мешкають або перебувають закордоном, у тому числі при вивченні української мови.

6. Міністерству освіти і науки України, Національній академії наук України сприяти здійсненню наукових досліджень з мов, фольклору, історії, традицій та культури національних меншин України.

7. Міністерству освіти і науки України, Національній академії педагогічних наук України:

1) у 2014 році проаналізувати результати експерименту, що проводився у Болградському районі Одеської області щодо поступового переходу в класах з навчанням мовами національних меншин на вивчення низки предметів державною мовою, та аналогічної роботи в інших адміністративно-територіальних одиницях, і підготувати відповідні рекомендації з урахуванням документів Верховного комісара ОБСЄ: Гаазьких рекомендацій щодо прав національних меншин на освіту та Люблянських керівних принципів з інтеграції у різноманітних суспільствах;

2) у 2014 - 2015 роках створити спеціалізовану вчену раду в Інституті педагогіки НАПН України зі спеціальності "теорія та методика навчання мов національних меншин".

8. Міністерству освіти і науки України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міській державним адміністраціям:

1) систематизувати виховну роботу з дітьми та молоддю щодо формування толерантної поведінки, взаємоповаги, взаєморозуміння в полікультурному соціумі країни, виховання поваги до державної мови, традицій українського народу та української культури;

2) налагодити регулярний обмін досвідом роботи навчальних закладів поліетнічних регіонів України в сфері впровадження в освітнє середовище інноваційних проектів, спрямованих на формування етнічної і конфесійної толерантності, навичок успішної міжкультурної комунікації та раннього попередження конфліктів, налагодити плідну співпрацю з науковими установами, університетами, освітніми центрами, навчальними закладами Європи та світу для вивчення стану проблем освіти національних меншин, здійснення спільних наукових й освітніх проектів в цій галузі, проведення конференцій, круглих столів, зустрічей тощо;

3) підтримувати міжкультурні, міжнаціональні, міжнародні  освітньо-виховні проекти, зокрема: “Кримська школа” з мультилінгвальної освіти, ініційованого “Кримським політичним діалогом”, “Культура добросусідства”, ініційованого вчителями та вченими Автономної Республіки Крим, дитячого табору “Джерела толерантності”, започаткованого за ініціативою Конгресу національних громад України, “Моя Батьківщина очима дітей етносів України”, ініційованого Вірменським товариством культурних зв’язків “АОКС” тощо;

4) активізувати роботу із забезпечення доступу до освіти дітей ромів, поглиблювати конструктивну співпрацю навчальних закладів, освітян з ромськими організаціями і батьківською ромською громадськістю.

9. Міністерству культури України спільно з Міністерством освіти і науки України сприяти виданню посібників, словників, розмовників, довідників з мов національних меншин, програм, планів, науково-методичних видань для культурно-освітніх центрів, суботніх та недільних шкіл, в яких вивчаються мови національних меншин, проведенню навчальних семінарів для керівників та педагогічних працівників цих закладів.

10. Міністерству соціальної політики України, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Міністерству освіти і науки України, Міністерству фінансів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, Херсонській обласній та Севастопольській міській державним адміністраціям забезпечити виконання заходів Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2015 року, у частині реконструкції та завершення будівництва шкіл з навчанням кримськотатарською мовою, зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів у місцях компактного проживання репатріантів, сприяння забезпеченню навчальними програмами, підручниками, посібниками навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою, удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою та мовами інших національностей з числа репатріантів.

11. Раді міністрів Автономної Республіки Крим:

1) у І кварталі 2014 року завершити роботу над розробленням проекту концепції державної цільової національно-культурної програми освіти кримськотатарською мовою відповідно до Закону України “Про державні цільові програми”;

2) розглянути можливість заснування дошкільних навчальних закладів з вихованням кримськотатарською мовою;

3) зберігати мережу класів з навчанням кримськотатарською мовою та її вивченням, у встановленому законодавством порядку забезпечувати конституційне право на вивчення кримськотатарської мови у загальноосвітніх навчальних закладах (як другої іноземної);

4) у 2014 році заснувати кафедру караїмської мови та літератури на базі факультету кримськотатарської та турецької філології Республіканського вищого навчального закладу “Кримський інженерно-педагогічний університет” та започаткувати підготовку фахівців з караїмської мови та літератури, створити відділ караїмознавства у науково-дослідному центрі кримськотатарської мови, історії та культури цього університету, сприяти факультативному вивченню караїмської, кримчацької мов, мов грецької національної меншини, фольклору, звичаїв та традицій представників цих національних меншин у навчальних закладах та системі позашкільної освіти.

12. Донецькій обласній державній адміністрації сприяти факультативному вивченню румейської та урумської мов, фольклору, звичаїв та традицій греків України у навчальних закладах та системі позашкільної освіти.

13. Національній академії наук України підготувати до видання у 2014 - 2016 роках цикл публікацій з питань мовної політики в сучасному світі,  зокрема у сфері освіти, аналізу нормативно-правових актів європейських держав і міжнародних організацій.

14. Національній академії педагогічних наук України у 2014 - 2015 роках:

1) розробити технології запровадження компетентнісного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин, що сприяли б набуттю школярами досвіду вирішення проблем за межами освітнього процесу - у пізнавальній, трудовій, громадсько-політичній, культурній, сімейній та інших сферах діяльності, формували б толерантне ставлення, розробити моделі оцінювання сформованості відповідних ключових та предметних компетентностей;

2) запропонувати ефективні моделі вдосконалення методики вивчення мов і літератур національних меншин, української мови і літератури представниками національних меншин з урахуванням результатів науково-дослідної роботи;

3) вивчити досвід розвитку мультилінгвальної освіти в країнах Європи, підготувати відповідні інформаційно-аналітичні матеріали; розглянути можливість здійснення освітнього експерименту впровадження такої освіти в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах України;

4) вивчити питання щодо особливостей організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин, розробити відповідні методичні рекомендації;

5) проаналізувати стан залучення загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин до експериментально-дослідної роботи, доручити відповідним науковим лабораторіям спільно з органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади створення експериментально-дослідних шкіл регіонального рівня.

Голова Комітету                                                       Л.М.Гриневич