СТЕНОГРАМА

засідання Комітету  Верховної Ради України  з питань науки і освіти

від 20 листопада 2013 року

Веде засідання  Голова Комітету  Л.М.ГРИНЕВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Міністерства освіти і науки України присутній директор Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки – Олег Вікторович Єресько. Жоден із заступників міністра не прийшов сьогодні до нас на засідання комітету. Але Борис Григорович спілкувався із заступниками і, судячи з усього, у кожного із заступників є поважна причина, саме в даний момент вони знаходяться на різних інших засіданнях, тому вони не змогли бути.

Якщо ви дозволите мені завершити, я все скажу.

Сьогодні також від виконавчої влади присутні. Єрмоличев Роман Володимирович, заступник начальника Управління фінансів освіти, науки, культури та засобів масової інформації Міністерства фінансів України. Сьогодні також має до нас долучитися ще представник Пенсійного фонду для розгляду одного із законопроектів. А також є присутній начальник юридичного відділу Міністерства освіти і науки України – Ольга Олександрівна Кравченко.

Прошу? 

КРАВЧЕНКО О.О. ……… департаменту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу звернути увагу, що посада у Ольги Олександрівни інша, ніж тут написано. Вибачте, Ольга Олександрівна.

Так, пропоную перейти до розгляду законопроектів. Чи є у когось з народних депутатів зауваження до порядку денного? Все тут є, так? Добре.

Отже, перший проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо впровадження духовно-моральних цінностей у навчально-виховний процес) (реєстраційний номер 3026), поданий народним депутатом Юрієм Мірошниченком).

А доповідає  Олександр Володимирович Сич. Так, Олександр Володимирович – помічник-консультант і йому доручив Юрій Романович доповідати цей законопроект. Будь ласка, ми вас слухаємо Олександре Володимировичу.

СИЧ О.В. Шановні народні депутати! Єдине, з чого хотілося б відразу  почати, це Юрій Романович   вибачався, що дійсно він об'єктивно не може  бути присутнім на вашому поважному засіданні. Тому що у нього зараз відбувається робоча група з експертами, яка була запланована ще за 2 місяці до цього. І там поважні міжнародні експерти з США, з Німеччини. Тому, об'єктивно так не склалося.

І хотів би по суті законопроекту сказати, що цей законопроект розглядався Всеукраїнською радою церков і релігійних організацій, є відповідно підтримка від них. І також є відповідний лист під митрополита Володимира, який також просить і комітет, і усіх народних депутатів Верховної Ради України підтримати цей законопроект. Це в принципі основне, що хотілося сказати по цьому законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Далі, можливо, будуть запитання від народних депутатів, тоді ви будете відповідати.

СИЧ О.В.  Так, так, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віталіна Олексіївна Дзоз представляє законопроект як голова підкомітету з питань дошкільної, загальної середньої і позашкільної освіти.

ДЗОЗ В.О. Дякую. Те питання, яке ми сьогодні виносимо на розгляд, воно дійсно є дуже дискусійним і у той же час надзвичайно важливим. І будь-які законопроекти у цій сфері, повинні бути дуже ретельно виважені. Щоб ніяким чином не зачепити релігійні погляди будь-якої людини.

Але, по суті трошки мені хочеться зупинитися. Про що йдеться у законопроекті. У законопроекті пропонується внести зміни до законів України про освіту, про дошкільну освіту, про позашкільну освіту, про загальну середню освіту, про вищу освіту, про свободу совісті і релігійні організації, якими передбачається конкретизація положень, що стосуються відносин школи і Церкви.

За змістом пояснювальної записки, завданням законопроекту є створення правових засад розбудови партнерських взаємовідносин школи і Церкви, релігійних організацій з метою запровадження, за бажанням батьків, духовно-моральних цінностей у навчально-виховний процес, забезпечення реалізації права людини на свободу світогляду, віросповідання. У тому числі в освітній сфері. Консолідація українського суспільства тощо.

Але у мене одразу виникає питання. А як бути із статтею 35 Конституції, де чітко прописано, що школа,  держава і Церква відокремлені. Тобто, перш за все, нам треба запросити тлумачення  Конституційного Суду, який би дав нам роз'яснення, як можна вносити зміни до цих законів, і не вносити зміни до статті 35 Конституції. 

Я хочу сказати, що сьогодні відділення Церкви від  держави не є… навіть те, що прописано в Конституції, не є усунення Церкви від соціальної діяльності. Адже існує дуже широка сфера суспільного життя, де інтереси Церкви і держави збігаються, і вони можуть дуже  добре співіснувати і співпрацювати.  

Наприклад. На сьогоднішній день у школах існують такі факультативні курси, як "Основа православної культури", "Православна етика", "Етика віри". Це ті курси, які існують як факультативні курси, які відвідують, за бажанням, діти. І це не вносить  ніякого  розколу і ніяких питань.

Далі. Я хочу сказати, що якщо є релігійні організації, і вони хочуть  заснувати духовний заклад, на це у них теж є право. Вони  можуть це зробити у законному установленому порядку. Тобто, я хочу  привести такий приклад: ми всі  знаємо, що нині в Україні існує 55 релігій. І ми мали такі класи (напевне у Криму), коли у класі сиділи караїми, кримські татари, українці, росіяни – люди зовсім різних віросповідань. І коли, наприклад,  заходить священик і перед якимось святом посвятив цих дітей, нічого поганого він не зробив, але це був такий скандал і це… Ну це звичайно, це був, дійсно, скандал.

Тому я  хочу сказати, що  напевно і духовність, і… це все повинно бути, але це треба робити дуже-дуже обережно.  І мені здається, що я би цей законопроект повернула суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання для того, щоб, дійсно, одержати  такі консультації від Конституційного Суду з приводу виконання статті 35 Конституції України. Може десь  більше набрати якийсь матеріал і ну більш глибоко  підійти до цього питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хто хоче висловитися? Прошу.

ФАРІОН І.Д. Шановні колеги, взаємини міжконфесійні в Україні, на мою думку, ще складніші  ніж міжпартійні.  Набагато складніші.

І те, що  цього року у Биківні конфесії не здатні були домовитися про спільний молебень, свідчить про дуже глибоку кризу у тих середовищах. Нам не потрібно їхньої кризи переносити в освітні заклади. Це перше. Нехай спочатку між собою дадуть раду, а потім будемо домовлятися про формат нашої  співпраці.

Друге. Слушно сказала пані Віталіна, повторювати не буду, є Конституція. Це Основний закон. І я не хочу, щоб ми були тим скликанням парламенту, де наші законопроекти збивають з ніг головний закон, який називається "Конституція".

 Третє. Мені здається, що ми вже  щось подібне колись розглядали, і також був помічник чи помічниця пана Мірошниченка. І тоді я помічникові чи помічниці ставила запитання: "Як ви трактуєте термін "духовний"? Тому що в українській мові є два поняття: і духовість, і духовність. Крім того,  зверніть увагу, що Експертне управління у пункті 4 звертає увагу на це. Викликає певні зауваження понятійно-термінологічний апарат законопроекту. Вживання у законопроекті термінів "духовно моральний" і духовно релігійний" свідчить про ототожнення розробниками законопроектів  понять "духовність" і "моральність" з релігією, а це, насправді, так не є. Досить для цього взяти   будь-який тлумачний словник української мови.

І ще. Це вже суто філологічне зауваження. Ми сьогодні такі філологічні перли чули під час пленарного засідання, що воно на тлі того, що ми сьогодні чули, вже є не особливим биком, а, скажемо там, комаром. Бо є помилки бики, а помилки – комарі.

Підростаючі покоління. "Покоління"   в українській мові –  це іменник,  який називається   singularia tantum, тобто тільки однина. І, у даному випадку, слід вважати, а також виховання молоді, це є заступник терміну російського "подрастающее поколение".

І нарешті, останнє, це і запитання, і ствердження одночасно. Ви сказали, що це погодила рада церков і так далі, і що є звернення до нас від Метрополіта Володимира. А звернення від інших представників церков? У мене виникає риторичне запитання. Тобто, я вважаю, якщо пані Віталіна каже відправити це на доопрацювання, я вважаю, такий законопроект треба відхилити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хоче ще виконавча влада щось сказати. Міністерство, будь ласка.

ЄРЕСЬКО О.В.   Дякую. Шановна Лілія Михайлівна, шановні народні депутати, у принципі, переважна більшість тих застережень, які висловлювало міністерство у своїх позиціях, вже висловила Віталіна Олексіївна і Ірина Дмитрівна. Міністерство також у зазначеній редакції не підтримує законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ще хтось хоче брати слово? Тоді дозвольте зробити висновки..

Перш за все, я доводжу до вашого відому, що ми справді маємо лист підтримки Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, але його принесли тільки сьогодні, розмножили. Щоб мені хотілося додати? Я погоджуюся з усіма зауваженнями, висловленими щойно і Віталіною Олексіївною, і Іриною Дмитрівною, лише хочу додати, що конституційний принцип відмежування держави і церкви у нас, поки що, має пострадянське трактування. І у багатьох конституціях багатьох країн є цей принцип, але він, у першу чергу, означає одне, не втручання держави у справи церкви, а церкви у справи держави. Але це не означає, що церква і держава  не повинні співпрацювати. І полем цієї співпраці, найчастіше найпродуктивнішим полем, є освіта і виховання, виховання дітей  і молоді. Тому я підтримую ту тезу, яка прозвучала Віталіни Олексіївни з приводу того, що нам потрібно звернутися до Конституційного Суду з тим, щоб вони протрактували, що означає цей принцип у сучасному  вимірі. Тому що ми вже неодноразово зустрічалися  з різними законопроектами, які начебто суперечать цьому принципу.

У цього законопроекту є багато інших вад, про які ми щойно почули. Тому я підтримую рішення, яке запропоноване секретаріатом: його відправити на доопрацювання, зробити таке звернення до Конституційного Суду, а тоді будемо бачити, як будуть розвиватися події.

У нас є, шановні колеги, таким чином для голосування два проекти рішень. Один проект рішення – відправити  на доопрацювання. Другий проект рішення – відхилити.  Отже я ставлю їх  на голосування.

Будь ласка,  хто за те, щоб цей законопроект  відправити на  доопрацювання? Прошу голосувати. Один, два, три.

Хто за те, щоб  цей законопроект відхилити? Один, два, три, чотири, п'ять. Дякую, колеги. 

Наступний законопроект. Проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених  батьківського піклування, а також осіб з їх  числа (реєстраційний номер 2534а). Внесли народні депутати Шаповалов та Пазиняк.

Є народний депутат Шаповалов? А він буде сьогодні? Він буде доповідати?

ЧИЖЕВСЬКИЙ Б.Г. Він мав бути…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А народний депутат Лабазюк буде? Точно вже не буде.

Тоді ми будемо розглядати, в першу чергу, ті законопроекти, де є присутні автори. Такий підхід підтримується, колеги?

От, наприклад, присутній Микола Петрович Сорока. І дивимося його законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України  щодо врегулювання окремих питань організації фінансово-економічних відносин у системі вищої освіти (реєстраційний номер 1189).

Будь ласка,  Миколо Петровичу.

СОРОКА М.П. Шановна Лілія Михайлівна, шановні колеги! Законопроект пропонує надати вищим навчальним закладам можливість використовувати позабюджетні кошти або усі надходження позабюджетні, а також за наукову діяльність, можливість розпоряджатися цими коштами навчальним закладам згідно порядку, який встановлений Урядом.

З цією метою вносяться зміни до статті 29 Бюджетного кодексу в частині віднесення до доходів Загального фонду Державного бюджету коштів, отриманих вищими навчальними закладами від розміщення на депозитах власних надходжень;

Статтю 43 Бюджетного кодексу пропонується доповнити новою частиною, яка передбачає, що розрахунково-касове обслуговування власних надходжень у вищих навчальних закладах може здійснюватися як органами Державної казначейської служби України, так і у банківських установах. Вищим навчальним закладам надається можливість самостійно розпоряджатися власними надходженнями, при цьому розрахунково-касове обслуговування здійснюватиметься банківськими установами.

І пропоную законопроект взяти за основу та доручити комітету Верховної Ради  України з питань бюджету підготувати його до другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Миколо Петровичу.

Будь ласка, Ірина Дмитрівна Фаріон як голова підкомітету.

ФАРІОН І.Д. Шановні колеги, надзвичайно доречний законопроект, дуже потрібний вишам. Знаю, що наша рада ректорів у Львові зверталася і до мене, і до інших, напевно, депутатів з тим, щоби можна було зрушити з місця вкрай незадовільну роботу нашої державної скарбниці, яку чомусь обізвали у 1996 році абсолютно неукраїнським словом "казначейство".

Тому я не повторюватиму те, що абсолютно слушно назвав пан Микола, а лише зверну увагу на висновки Головного науково-експертного управління. Отже які тут є поради, пропозиції, зауваження.

Перше. Необґрунтовано переваг банківської форми, начебто  ваш законопроект не обґрунтовує, над чинною скарбничою чи казначейською.

Друге. Пропозиція не узгоджується з принципом єдності нашої бюджетної системи,  ми це самі добре знаємо.

в) Існують ризики непрозорих умов використання коштів та їхньої втрати через неефективність роботи банку, але у тому випадку можна працювати з банками, що державницької власності. У нас є таких щонайменше три.

І, нарешті, "г". Зауваження щодо правил законотворчої техніки – це питання, які легко можна виправити. І є певні зауваження і з Міністерства фінансів. Міністерство фінансів наголошує на тому, що здійснення банками операцій з обслуговування бюджетних установ Бюджетним кодексом України також не передбачено, але це догма, а ми для того тут, щоб ці догми змінювати.

б) Це призведе до виведення з-під контролю державної скарбниці 10 мільярдів гривень, ми це чули минулого разу на нашому засіданні, і збільшить ризики нецільового використання спеціального фонду розпорядниками коштів. Якщо би скарбниця працювала нормально, ми би не змушені були йти на такі ризики, правда?

І є ще один цікавий висновок, ну, цікавий контраверсійно, на мою думку, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, де ректор Павленко зауважує, що внесення цих змін до статей 13, 29, 43 не забезпечує автономії та самоврядності. Але ми не переслідуємо такої мети. Правда? Абсолютно. Я кажуть поляки, до чого тут автономія та самоврядність? Далі. Внесення цих змін порушує начебто договірні зобов'язання між суб'єктами інвестиційної діяльності. Ну, а в плані непроведення тих розрахунків, що, це не порушення договірних зобов'язань? Також порушення договірних зобов'язань. Отже, аргумент безсилий.

Третє. Водночас визнано, що скарбниця через свою неефективну діяльність унеможливлює виконання навчальними закладами своїх зобов'язань за договорами чи за угодами. Можливо, якби в мотиваційній частині більше наголосили на тому, то не було би цієї зауваги.

І пропозиція така, на мій розсуд, яка не вирішує цієї проблеми. Пропозиція надати особливий статус надходженням від платних освітніх коштів. Отже, роблю висновок, погоджуюся з тим рішенням, яке зазначене у комітетському, взяти за основу та доручити комітету підготувати його до другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи хочуть висловитися представники виконавчої влади? Міністерство освіти.

КРАВЧЕНКО О.О. Міністерство освіти підтримує законопроект і не має зауважень до нього, крім тих, що стосуються норми проектувальної техніки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Міністерство фінансів.

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Доброго дня, шановні колеги! Не буду я повторюватися, що сказала Ірина Дмитрівна. У принципі висновки є. Просто хочу сказати, що в нас Бюджетний кодекс закріплює принцип єдності бюджетної системи. Якщо ми зараз зробимо, внесемо зміни до Бюджетного кодексу щодо виведення оцих коштів близько, як було сказано, близько 10 мільярдів з обліку з державного казначейства, ми зробимо прецедент такий, якщо, наприклад, є в нас дуже багато бюджетних закладів от комітет з питань культури запропонує вивести усі бібліотеки, музеї, заповідники також скаже, що у нас державне казначейство дуже погано працює. То давайте також виведемо, хай усі рахунки будуть у банківській системі.

Просто, якщо у нас є Бюджетний кодекс, то давайте дотримуватися принципу Бюджетного кодексу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, але якщо це стосується зароблених коштів за платні послуги, тут можна розглядати.  І наш досвід по те, що ми робимо з науковими установами, свідчить про те, що у бюджетному комітеті можна ще доопрацьовувати і визначатися. А сам законопроект насправді зараз потрібен як повітря. Тому що сьогодні освітні установи, навіть ті кошти, які вони самостійно заробляють, вони не можуть використати. З одного боку, держава не фінансує, незахищеність така. А з іншого боку, свої власні кошти вони теж не можуть використовувати. І звичайно, що ми як Комітет з питань науки та освіти мусимо реагувати.

Колеги, у нас є один проект рішення, якщо ніхто не має більше бажання висловлювати іншу думку, прошу голосувати. Рекомендувати бюджетному комітету взяти його за основу і готувати до другого читання. Хто за таке рішення?

 Дякую. Одностайно.

Так. Ні, ми вирішили, щоб ви почули добрі слова про ваш законопроект. Так.

Наступне. Колеги, у нас відсутні автори цих законопроектів. Але вони нам віддали повноваження приймати рішення по їх законопроектах, бо вони змушені бути у себе на комітетах. Тому беремо в руки ті повноваження і рухаємося далі.  Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо посилення соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа.

Слово надається Віталіні Олексіївні Дзоз.

ДЗОЗ В.О. …….. організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, передбачається уточнення положень щодо права дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа на оздоровлення, позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів тощо.

Ну перш за все, я хочу сказати, що ми не є головним комітетом з розгляду цього питання. Отже, наше завдання – надати свої пропозиції Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму.

Законопроект порушує дуже важливу проблемну сферу – соціальний захист дітей-сиріт. Тим не менше, більшість експертних висновків вказує на ряд зауважень у його положеннях.

Міністерство освіти і науки, Міністерство соціальної політики, Міністерство фінансів України наголошують на необхідність суттєвого доопрацювання проекту. Зокрема, чинне визначення поняття "державні соціальні стандарти" щодо соціального захисту  дітей-сиріт цілком узгоджується з базовим, закріпленим у Законі України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Взагалі, коли я уважно прочитала цей Закон, мені здалося, що він щось дублює. Якщо у нього мета просто якимось чином продавити, підкреслити і, так сказати, наголосити – це одне. А внести щось нового – я тут не побачила. Наприклад, умови прийому до вищого навчального закладу абітурієнтів із числа дітей-сиріт. Сьогодні вони користуються цим правом, і це право у них є.

Наприклад, діти-сироти, або  діти, позбавлені батьківського піклування, їм надається сьогодні путівка на оздоровлення. І це відбувається стовідсотково в абсолютно усіх регіонах. Тобто, щось конструктивно нового тут я  не побачила. Тим не менше, я хочу сказати, що дійсно, якщо мета цього законопроекту – закцентувати увагу на цій серйозній соціальній проблемі, то він вартий того, щоб його розглянути.

Я вношу пропозицію, що цей проект закону треба повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Щоб він був, носив більш конкретний і більш адресний характер.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я прошу висловитись, так, прошу, народні депутати.

СИЧ О.М. Безсумнівно, що автори законопроекту керувалися благородною метою. Але деколи так буває, що вийшло майже до навпаки. Зокрема, абсолютно неприйнятним є обмеження віку дітей-сиріт до 23 років під час навчання у ВУЗі щодо надання їм відповідної державної допомоги.

Добре, якщо він не встиг до 23 років закінчити ВУЗ і продовжує вчитися, то що, їм забрати усі ті можливості отримати від держави допомогу? Тому це очевидно, що є неприйнятним. Я не буду повторювати те, що казала колега Віталіна Олексіївна. Але по праву, можливо, там є один добрий виняток, що може підтримати, це гарантування безоплатного проїзду на оздоровлення і відпочинок цих дітей туди і назад. Там є таке положення, його можна було б підтримувати.

Але інше положення, скажімо, зокрема і те, що я назвав, очевидно, що не підлягає підтримці. Так само, зокрема, і щодо ревізії умов вступу цих дітей до вищих навчальних закладів. У нас Конституція регламентує, що на умовах конкурсних є відповідні пільги, вони регламентовані уже чинним законодавством. Тому я підтримую, варто відправити на доопрацювання. Можливо, тоді автори принаймні збережуть ті невеличкі позитиви, які там закладені, а негативів позбудуться. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сьогодні є присутні у нас представники Міністерства соціальної політики, Мусієнко Людмила Леонідівна.

БОРОЗДІНА К.А. Бороздіна по цьому законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я назву ще і вас. Але я хочу двох представників Міністерства соціальної політики зараз назвати. Мусієнко Людмила Леонідівна є?

МУСІЄНКО Л.Л. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, добре, добре.

Бо ми вас хочемо бачити, Людмило Леонідівно. Заступник начальника управління  пенсійного забезпечення  Департаменту пенсійного забезпечення та соціального захисту інвалідів. І Бороздіна Катерина Анатоліївна, заступник директора Департаменту сім'ї та дітей Міністерства соціальної політики.

Будь ласка, Катерино Анатоліївно, висловіться.

БОРОЗДІНА К.А. Дякую, за слово.

Шановні народні депутати, шановні присутні! Окрім того, що вже було зазначено, що також висловлювало в своїх зауваженнях Міністерство соціальної політики, я хочу наголосити на тому, що деякі питання, які пропонуються у цьому законопроекті, наприклад, зміни до абзацу 19 статті 1 закону, вони вже фактично врегульовані абзацом 20 цієї ж статті. Тобто він дійсно не несе в собі жодної новизни. І тому в цьому вигляді Міністерство соціальної політики не підтримує законопроект і пропонує повернути його на доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Міністерство освіти хоче висловитися?

ЄРЕСЬКО О.В.  Дякую, Ліліє Михайлівно.

Міністерство освіти в цілому підтримує зазначений законопроект. Але також зазначає ті зауваження, на яких вже зупинялася і Віталіна Олексіївна, і Олександр Максимович.  Так що, дійсно, тому що під час доопрацювання він стане тільки кращий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, у нас є одна пропозиція – відправити цей законопроект на доопрацювання. Давайте голосувати. Хто за цю пропозицію? Дякую. Одноголосно.

Наступний законопроект – проект Постанови про повернення у державну власність приміщень дошкільних навчальних закладів державної комунальної форми власності (реєстраційний номер 2351), внесений Лабазюком Сергієм Петровичем. Сергія Петровича немає на засіданні комітету. І тому ми надаємо слово Віталіні Олексіївні Дзоз.

ДЗОЗ В.О. (Не чути)

Тут пропонується, що окремо повертати у державну власність приміщення дошкільних навчальних закладів державної і комунальної форми власності. Якщо було передано у власність приміщення абсолютно в правовій нормативній площині та повернути, просто так повернути і просто затрати, то це не є повернення, це якесь інше слово.

Тому, мені здається, що це питання, незважаючи на те, що ми дійсно переконані, що дошкільна освіта – це дуже важлива сфера, яка потребує сьогодні підтримки. Але я можу погодитися з тим, що  цю процедуру передачі нерухомого майна,  треба здійснювати таким чином. Законопроект уже передавали на доопрацювання, профільний комітет пропонує у своєму висновку законопроект  відхилити. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, хто бажає висловитись?

СОРОКА М.П.  Я так думаю, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Микола Петрович. З цього питання…

СОРОКА М.П.  Ми не маємо права цю постанову приймати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. З цього питання у нас присутні на засіданні комітету аналітик Аналітичного центру асоціації міст України Вікторія Вікторівна Карабутова. Вікторія Вікторівна, хочете висловитись? Будь ласка.

КАРАБУТОВА В.В.  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Дякую. Олександре Максимовичу, ви хотіли висловитися.

СИЧ О.М. Тут критикувати і громити є що, наліво і направо, навіть сама назва про повернення у державну власність приміщень державної власності. Як з державної власності… або комунальних. А яке право маємо комунальну власність повертати у державну? Тобто, навіть від назви починаєш і все решта я навіть не чіпаю, питання.

Єдине, що я можу бути білою вороною, колеги, серед вас, що проблема то існує, бо ті, хто мають виборчий округ, знають як, особливо там, де є нестача місць у дошкільних закладах, коли ми знаємо, що по Україні, приїхали з Житомирської області, на 100 місць 130 дітей. По Україні на 100 місць 150 дітей. А люди тицяють пальцями, а це куди пішло, а це куди пішло? Тому ціль благородна – виконання невдале. Я би пропонував ще раз дати шанс, хай, можливо,  в якійсь іншій формі вони цю ідею реалізують. Тобто, перевірити, акцентувати на перевірці законності приватизації приміщень, які згідно законодавства повинні використовуватися за призначенням для освітньої цілі. У якій формі? Ну, хай ламають собі голову, в якій формі.

Тому я пропоную ще раз на доопрацювання відправити.

СОРОКА М.П. Олександре Максимовичу, я з вами згоден. Але я б краще постанову підписав.  Якби лише притягнули до відповідальності тих, хто це все розпродав. Теж нереально. Але нічого тут не вдієш. У п'ять разів перепродано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, якщо ви не заперечуєте, я згорну обговорення вже, бо зрозуміла думка. Ми маємо дві пропозиції: одну – відхилити, та, яка прозвучала першою і другу – відправити на доопрацювання.

Я відверто поділяю думку про те, що розслідувати потрібно законність приватизації приміщень дошкільних навчальних закладів, але не у спосіб такої постанови.

Тому ми можемо написати у   нашому рішенні, що це є справді проблема, яку треба розслідувати і можемо рекомендувати це, Генеральній прокуратурі, можемо звернутись до Кабінету Міністрів, але не шляхом цієї постанови.

Тому ставлю на голосування два проекти рішень. Перший – відхилити цей проект постанови, хто за таке рішення, будь ласка, голосуйте.

Один, два, три, чотири, п'ять, шість, сім.

Інше – відправити на доопрацювання цей проект постанови. Доопрацьований, доопрацювати. Добре.

Але обов'язково внести в наше рішення необхідність от уваги до цього питання і розслідування законності приватизації приміщень дошкільних закладів.

Шановні колеги, наступне: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення дискримінації у пенсійному забезпеченні громадян України   (реєстраційний номер 3223). І тут є колектив депутатів, народні депутати Мирний, Мірошниченко, Кайда, Вітів, Сиротюк, Бенюк, Янків, Леонов, Черняков, Сабій. На жаль, представників всього цього авторського колективу зараз немає, тому ми надаємо слово Ростиславу Миколайовичу Павленку.

ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую, Лілія Михайлівна. Шановні колеги, поданим законопроектом пропонується внести зміни до деяких законів України, якими з 1 січня 2014 року встановити.

Перше. Мінімальний розмір пенсії за віком на рівні 2,5 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Друге. Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та спеціальних законів про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, про державну службу та інших, встановити на рівні 5 мінімальних пенсій за віком.

І третє. В разі, коли внаслідок прийняття цього закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Якщо ж розмір пенсії, призначений до набрання чинності цим законом, перевищує максимальний розмір пенсії, виплата пенсій здійснюється без індексацій та проведення підвищення перерахунків до того часу, коли розмір пенсії буде відповідати максимальному розміру, встановленому цим законом.

Шановні колеги, до цього законопроекту надійшла ціла низка висновків.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України надає узагальнюючий висновок, що законопроект доцільно відхилити.

Є висновки, ціла низка висновків, від органів виконавчої влади, зокрема Міністерства соціальної політики та праці, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Пенсійний фонд, Міністерство фінансів, які вважають, по різному це мотивуючи, що так само цей законопроект необхідно відхилити. Міністерство юстиції України говорить про потребу доопрацювання законопроекту. Міністерство освіти  і науки інформує про відсутність пропозицій та зауважень до цього проекту закону.

Разом з тим, шановні колеги, ми не є тут профільним комітетом, профільним комітетом є Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів і він цей законопроект уже розглянув. Він так само у своїх висновках перераховує якісь основні зауваження, які до цього законопроекту висловлені, однак робить інший висновок. Він говорить про те, що з урахуванням проведеного обговорення у комітеті, рекомендовано Верховній Раді України проект Закону  України про внесення змін до деяких законодавчих актів  (далі за текстом), ухвалити в першому читанні, прийняти за   основу. 

І  відтак, я пропоную  поставити на голосування першою все ж таки  цю пропозицію щодо  підтримки у першому читанні за основу. А  там, уже,  можливо, в доопрацюванні можна буде вносити  зміни і доповнення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, Олександре  Максимовичу.

СИЧ О.М.   Шановні колеги, я підтримую доповідача і пропоную  проект прийняти за основу. Проект наших колег,  з якими ми з Іриною Дмитрівною  спілкувалися і їхні аргументи знаємо.

Мені здається, що у питанні забезпечення людей  пенсійного віку, а зокрема і  наших пенсіонерів-освітян,  які сьогодні мають невеличку, а часто, і жалюгідну пенсію. У цьому питанні позиція профспілок найголовніша. А профспілки заявляють, що  цей проект поліпшить соціальне становище відповідної категорії людей. 

Так, звичайно, там є достатньо аргументовані  пропозиції, чи критичні зауваження Мін'юсту,  Інституту демографії. Але мені здається, що при підготовці до другого читання вони можуть бути враховані. Але сама проблема, вона  є нагальна і пропоную прийняти її за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Ще є думки якісь від депутатів?

ПАВЛЕНКО Р.М. Це  стосується у тому числі і працівників освіти і науки. Фактично  усі комітети його вже розглянули і знову ж таки, у профільному  комітеті в його висновку міститься відсилка на те як розглядали інші комітети.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я підтримую Віталіну Олексіївну, тому що ми маємо, наприклад,  тут такий абзац у висновках, що: "Максимальний розмір пенсії пропонується   обмежити розміром, який становитиме для різних   категорій  працівників 5 мінімальних пенсій за  віком. А для наукових  працівників – 4". Що, по суті,  є дискримінаційною нормою, стосовно науковців і не відповідає заявленому  в назві законопроекту наміру   усунути дискримінацію  у  пенсійному забезпеченні громадян України. Тобто, чомусь категорія  науковців виведена   як така, що має мати меншу пенсію.

ДЗОЗ В.О. Це не  йде на користь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саме тому, секретаріат комітету і запропонував його відправити на доопрацювання через цю дискримінаційну норму. Якщо б автори законопроекту якось нам обґрунтували, чому вони так вважають зробити, чому науковці мають мати менше?

Микола Миколайович, ви можете щось додати з цього приводу? Ви знайомились і готували висновок. Це ви готували? Хто готував?

Василь Петрович. Будь ласка.

ГОЛОВІНОВ В.П. Взагалі, якщо подивитися на усі висновки, які там є, ви бачите, що там мова йде не лише про, безпосередньо, нас. Ви задали питання, Віталіна Олексіївна, чому саме ми розглядаємо? Тому що на нас розписано Головою Верховної Ради також, як не профільний комітет, оскільки наш законопроект про науку і наукову діяльність. І перше, що впало в око, якраз за нашим законопроектом, який би ми мали відстоювати, чомусь науковцям пропонується чотири мінімальні, а всім іншим, дев'яти категоріям, п'ять. І оце питання, зразу у нас виникло,  а потім вже виникли і інші питання, які там є. Тому що, наприклад, мінімальна пенсія, яка буде, це десь 2 тисячі 300, а максимальна все одно залишається 11,5. Тобто, оця диспропорція все рівно зберігається між пенсією за віком і максимальною пенсією, вона не усувається, все одно залишається оця, ця дискримінаційна, як кажуть, норма.

І саме головне, на мій погляд, ще й те, що Інститут демографії сказав, що все-таки, запропонувавши 2,5 прожиткових мінімумів, підняти мінімальну пенсію до цього рівня, цим самим запроваджується фактично урівняння  пенсії за віком. Тобто, фактично, усі, у кого  не враховується положення страхового стажу, його кількості років і рівня заробітної плати. І оце саме тому у комплексі запропоновано направити його на доопрацювання, можливо ці питання і будуть вирішені.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

СИЧ О.М. Шановні колеги, я думаю, що усі критичні зауваження, які лунають, вони можуть бути внесені після першого читання, враховані. Але сам факт порушення цього питання він є позитивний.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Микола Петрович.

СОРОКА М.П.  Я думаю, що можна прийняти за основу у випадку, коли зроблять поправки, які ми запропонуємо…

ДЗОЗ В.О. Давайте запропонуємо.

СОРОКА М.П. Давайте секретаріату доручимо, щоб вони вивчили його.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підготувати поправки до цього.

СОРОКА М.П.  У кого які  будуть поправки і приймаємо із такими змінами.

ДЗОЗ В.О.  У мене пропозиція все-таки доопрацювання, тому що  хочеться більш чітко бачити.

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталіна Олексіївна зрозуміло, тільки включайте, будь ласка, мікрофон, бо у нас йде запис стенограми.

Я ще надаю слово Людмилі Леонідівні Мусієнко, Міністерство соціальної політики від виконавчої влади. Будь ласка.

МУСІЄНКО Л.Л. Мінсоцполітики не підтримує цей законопроект, як уже було сказано порушується диференціація розмірів пенсій від стажу та заробітку – це одна із головних причин. А інше,  так досить суттєва, за попередніми розрахунками Пенсійного фонду цей законопроект потребує 154 мільярди додаткових коштів у рік. Бюджет Пенсійного фонду річний 252 мільярди і то він затверджений з дефіцитом, який покривається за рахунок Державного бюджету, а тут ще і додаткові кошти 154 мільярди. Це одне із основних заперечень.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Колеги, ще хтось хоче висловитись? Тоді у нас є два проекти рішень: один на доопрацювання, той який був запропонований і інший, який був озвучений – це прийняти у першому читанні і далі доопрацьовувати з тими застереженнями, які були висловлені і що нам потрібно додати до цього законопроекту і проаналізувати..

Будь ласка, ставлю на голосування відправити на доопрацьовування. Прошу голосувати. Один, два, три.

Другий проект рішення: рекомендувати до розгляду в першому читанні. Хто за таке рішення?

СОРОКА М.П. Із поправками.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Із поправками, з внесенням поправок. Будь ласка, голосуйте, один, два, три, чотири, п’ять, шість. Дякую.

Так, шановні колеги, по  законопроектах ми вичерпали порядок денний, а тепер, як вам  відомо, ми зосередимося на рекомендаціях різних заходів, які були проведені останнім часом.

На минулому засіданні Комітету з питань науки  та освіти ми роздали вам для опрацювання проекти рекомендацій Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти за результатами розгляду круглого столу "Освіта представників національних меншин України: проблеми та шлях вирішення".

Отже, при підготовці цих рекомендацій опрацьовано і враховано усі пропозиції учасників круглого столу, і такі, що були усно озвучені, і ті, що були подані у письмових текстах.  Після круглого столу надійшло понад 50 пропозицій від органів управління освітою навчальних закладів і  громадських організацій. Ми всі їх врахували.   У нас на засіданні комітету  я озвучила прохання до кожного народного депутата надати свої пропозиції після ознайомлення з проектом рекомендацій.

Надійшла пропозиція тільки від Олександра Максимовича Сича, яка також врахована у цих  рекомендаціях. Вибачте, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, щойно Микола  Петрович надав свої пропозиції, я думаю, що вони також будуть враховані, ми все зробимо для  цього Миколо Петровичу, якщо щось не буде враховано, то ми будемо з цього приводу робити дискусію.

Розумієте, шановні колеги, в чому річ? У нас цей круглий стіл відбувся доволі давно. Яка дата? 22 вересня і ми повинні вже нарешті визначатися з тими рекомендаціями. Тому що справи не рухаються, там є рекомендації Верховній Раді і  Міністерству освіти, і Міністерству закордонних справ. Це дуже важливо.

Тому я прошу, я сподіваюся, що у вас був час впродовж двох тижнів ознайомитися з цим проектом рекомендацій і тепер за нього проголосувати.

Прошу висловлюватися. Будь ласка.

СИЧ О.М. Якщо можна, у мене є  запитання до представників Міністерства освіти. У їхніх пропозиціях пункт четвертий для мене не зовсім зрозумілий: "Розробити спеціальні заходи з вивчення  державної мови у загальноосвітніх навчальних закладах представниками угорської національної меншини, –  увага! – та за необхідності, інших національних меншин". А що спонукало саме угорську національну меншину вивищити над іншими. Чому не кримськотатарської, чому не вірменської, чому не іншої? І я вважаю, що дана пропозиція, як це б сформулювати, щоб це декларувало з боку держави однакове відношення до усіх національних меншин. Дякую.

(Загальне обговорення)

Олександре Максимовичу, повністю підтримую, але це було з  самого початку, пропозиція. Це не наша пропозиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це не є окрема пропозиція….

СИЧ О.М.  Тоді я прошу вибачення. Але  пропозиція тоді врегулювати, не треба вивищувати одну меншину, щодо всіх інших меншин. Докласти зусиль щодо   там розробки методик, вивчення і тому подібне.

ЄРЕСЬКО О.В.  Якщо дозволите, Лілія Михайлівна, у Міністерстві освіти існувала тривалий час  чудова програма, правда, вона була галузева програма, поліпшення вивчення української мови у школах з навчання мовами національних меншин. Набутий досвід і впровадження методики, у тому числі, і розробленої спільно з Національною академією педагогічних наук і двомовного навчання і в окремих навчальних закладах, як це зазначається і рекомендується, це те, що ми розпочинали, вивчення частини предметів українською мовою. Тобто багато чого робиться з того, що зазначено у цих рекомендаціях. Тобто цю пропозицію ми також підтримуємо  Олександре Максимовичу, так що тут питань  не може бути.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, шановні колеги, от дана пропозиція. Зараз я надам вам слово. Дана  пропозиція включена якраз з ініціативи угорської меншини. І якщо ті депутати народні, які брали участь у цьому круглому столі, чули, що угорська меншина підкреслювала, що у зв'язку з тим, що вони взагалі є інша мовна група, їм потрібно більше часу для вивчення української мови. І мова йшла не  тільки про методики і підручники, мова йшла про збільшення кількість годин.

І зокрема, вони піднімали питання про те, що сьогодні за рахунок годин другої іноземної мови вивчається російська. А вони хотіли б вивчати за рахунок годин другої іноземної мови українську, щоб мати більшу кількість на вивчення української мови для себе.

Тому тут зашито багато речей, пов'язаних, власне, з тими меншинами, які належать до інших мовних груп і у зв'язку з цим їм потрібно більше часу для того, щоб добре володіти державною українською мовою.

Будь ласка, Юрію Григоровичу, ви хочете щось в цілому про рекомендації

КОНОНЕНКО Ю.Г. Я хочу підкреслити, що там є особливі проблеми. Тому що, наприклад, у нас, у поляків, немає  взагалі ніяких проблем з вивиченням української мови, а тут  є особливі проблеми. Тому, можливо, треба врахувати нашу пропозицію, в редакційному плані подумати.

( Загальна дискусія).

СИЧ О.М.  Зрозуміло. Пропоную в такому разі написати в редакції, що розробити спеціальні заходи для всіх національних меншин, що належать до іншої мовної групи. І це буде нормально. Я, може, не такий високий спеціаліст, але мені здається, що кримськотатарська мова, вона не належить до слов'янської групи мов. Так, або караїмська, або ще яка. Тому не треба конкретизувати, треба просто загальним  висловом, що належать до інших мовних груп.

ФАРІОН І.Д. Я не про це, я якось так не хочу вже про мову говорити, вже просто, знаєте,  це як лікар, який не хоче весь час говорити про хвороби, так само я. Я не про мову, я маю інші застереження.

Тринадцятий пункт, Національній академії педагогічних наук  України створити вчену раду в Інституті педагогіки Національної академії педагогічних наук України зі спеціальності: теорія та методика навчання мов національних меншин – це щось вже зовсім нове. Або реально є можливість створити ту вчену раду чи це тільки ми знову задруковуємо папір? Якщо ми пропонуємо створити таку вчену раду, чітко зазначити: коли, принаймні терміни якісь. Бо це абсолютно не розроблено, проблематика. І чи взагалі є сенс виділяти це в окремий пункт і створювати спеціально для цього вчену раду? Я в цьому дуже сумніваюсь.

( Загальни дискусія)

ФАРІОН І.Д.  Ну, от, власне, тому і питаюся.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Григорович.

КОНОНЕНКО Ю.Г. Ця пропозиція …науковців Національної академії наук  ситуаціця яка. Є така спеціалізована рада для російської мови, і в цій ситуації, коли розробляється методика навчання  угорської, румунської  або інших мов, то дійшли висновку, що вони у  нерівному становищі. Питання складне у плані його реалізації.

ФАРІОН І.Д. Звичайно. Тому я  і запитую.

КОНОНЕНКО Ю.Г.  Але це ж рекомендація розглянути  можливість. Тобто для цього треба деякі кроки зробити, зокрема, спочатку  виділити, а потім  створювати  раду.

ФАРІОН І.Д. Це складний процес. Тому я би хотіла тут бачити терміни: рік, два… Розумієте, що ми не просто писали, а щоб ми потім запитали у тих людей: "Ви це запропонували, то що ви для того зробили? Ось є термін такий-то. Вклалися ви в цей термін чи не вклалися?" Ми наговорити можемо, скільки завгодно.

І ще одне. Може, хтось і подавав у своїх пропозиціях, я не знаю. Я думаю, крім цієї, дуже важливої, проблематики, яка була заслухана на "круглому столі", на жаль, я не змогла тоді бути, наскрізною ідеєю має бути ще одна, дуже важлива, думка. Це стосується рекомендацій на самому початку, тобто вдосконалення потребує виховання у дітей та молоді толерантної поведінки, взаємоповаги та взаєморозуміння у полікультурному соціумі України та поваги до державної мови та української культури. Це надзвичайно важливо, тому що ми тут говоримо тільки про полікультурний соціум, про толерантність, про взаєморозуміння і взаємоповагу. Це у преамбулі. Воно є останнє. І якщо воно буде у преамбулі, воно буде задавати стрижень цих слухань.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це приймається.

ФАРІОН І.Д.  Це приймається? Дякую.

І вже тоді, якщо бути послідовними, то тоді далі, вибачте, тут немає сторінок, тому я не можу ні на що покликатися. Хіба так, тицяю пальцем. Тоді також: впроваджувати у вищих навчальних закладах I – IV рівнів акредитації спецкурси з культурної адаптації до мов регіону, виховання успішної міжкультурної комунікації та толерантності і поваги до державної мови та української культури. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Хто ще хоче?  Будь ласка, Віталіна Олексіївна.

ДЗОЗ В.О. Лілія Михайлівна, от скажіть мені, будь ласка. У Регламенті у нас прописано, що існує така  форма як парламентські слухання. Вона прописана. Але маємо ми взагалі право давати рекомендації від круглих столів, від ток-шоу і так далі? Ну до відома – це так. Поговорили і – прийняти до відома. Але рекомендації може давати тільки парламентське слухання. Мені так здається. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, від ток-шоу, це точно. Ми не проводимо ток-шоу.

ДЗОЗ В.О. Ну круглий стіл не може давати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо  хтось у Верховній Раді й проводить ток-шоу,  то це вже інше питання. Але круглі столи Комітет з питань науки і освіти, як і інші комітети, – це є форма роботи комітету для того, щоб залучити і  вислухати усі зацікавлені групи в певній проблематиці.

ДЗОЗ В.О.  А форма роботи? Де це прописано?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона прописана.

Будь ласка,  Борис Григорович.

ЧИЖЕВСЬКИЙ Б.Г. Я зараз принесу.

ДЗОЗ В.О.  Да, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У Законі про комітети чітко визначено, які у нас є форми роботи. І це не просто зібралися і  поговорили,  а прийняли певні рішення. Ці рішення носять характер рекомендацій, і ці рекомендації потім затверджуємо комітетом. Тобто ці рекомендації не йдуть без затвердження усім складом Комітету з питань науки та освіти, тому ми їх і розглядаємо на комітеті. Але це є одна з форм роботи. Крім парламентських слухань є комітетські слухання, а також круглі столи.

Будь ласка.

ДЗОЗ В.О. Ну зараз подивлюся.

СИЧ О.М. Я, власне, на продовження того зауваження, що сказала Ірина Дмитрівна щодо доцільності створення вченої ради щодо історії та методики навчання  мов національних меншин, і при тому ми почули, що  там існує вчена рада по відповідному вивченню російської мови. Даруйте, але російська меншина – це теж національна меншина. А чи не могли б ми пропонувати трансформувати таку вчену раду в раду вивчення мов національних меншин? Для чого дві вчені ради створювати?

Знову ж таки, для чого  вивищувати одну національну меншину над всіма іншими? Попереднього разу угорську, тепер російську.

ФАРІОН І.Д.  То добре,  що ви нам то сказали. Отже, якщо  є вчена рада по вивченню російської мови, то трансформувати її у вчену раду по вивченню мов національних меншин і все. І всі проблеми. Можливо, розширити її.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дозвольте, я завершу з питанням Віталіни Олексіївни, щоб ми могли рухатися далі.

У розділі V "Організація роботи комітетів Верховної Ради України" є стаття 42 "Форми роботи комітетів". Формами роботи комітетів є засідання, слухання в комітетах. Засідання комітетів можуть бути відкритими або закритими. Зазначені у частині другій статті засідання комітетів можуть бути виїзними чи спільними з іншими комітетами. Комітети можуть організовувати круглі столи, конференції та інші заходи, проведення яких не суперечить законодавству України.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наші заходи, куди ми збираємо багатьох людей для того, щоб підняти і обговорити певну проблематику, повинні завершуватися рекомендаціями. Інакше для чого ми взагалі збирали людей з усієї  України? Це є…, але ці рекомендації обов'язково мають бути заслухані на засіданні комітету. Тоді вони лише отримують певний легітимний характер як рекомендації. Якщо це написані якісь рекомендації і без комітету, без ухвалення на комітеті раптом надіслані, то тоді так, це рекомендації, які не мають статусу.

І ми, коли проводимо ці заходи, шановні колеги, от, наприклад, ми проводили виїзне засідання комітету у Житомирі. На виїзному засіданні комітету, на превеликий жаль, було тільки двоє народних депутатів: я як голова комітету і перший заступник голови Олександр Максимович Сич. Було надзвичайно насичене, продуктивне і важливе виїзне засідання. На жаль, не було у нас кворуму комітету, але ми усі рекомендації, які визріли і надавали нам люди і під час засідання, і під час зустрічей, організуємо і винесемо на наступне засідання комітету. Надамо, ознайомимо усіх членів комітету і будемо знову голосувати. Ось така послідовність роботи.

ДЗОЗ В.О.  Тоді я хочу підтримати Ірину Дмитрівну. Якщо ми говоримо про це, що це вже рекомендації, то вони повинні, вибачте, мати все-таки якийсь більш конкретний вигляд, тобто повинен бути  термін їх виконання і так далі. І ось беру я тільки Раду міністрів Автономної Республіки Крим. Невідкладно.  Що таке "невідкладно"? Це сьогодні, завтра, через рік чи через 10 років? Невідкладно завершити роботу над розробленням проекту і так далі. Це перший пункт.

Далі. Розглянути можливість. Що значить "розглянути можливість"?  Розглядають можливість, можуть вони не розглянути, через 10 років розглянути. Зберегти мережу класів. Що значить "зберегти"? Треба зняти зріз тих класів, які є на сьогодні. Якщо їх 325 умовно, через рік їх буде 12, то вони зберегли теж чи не зберегли, розумієте. Тут усе-таки треба… Або заснувати кафедру української мови та літератури на базі факультету кримськотатарсько-турецької філології. Що таке "заснувати"? Заснувати коли? Заснувати, тобто багато є питань. Якщо ми говоримо про рекомендації.

Якщо ми говоримо просто прийняти до відома або там поговорити, то це так. Вибачте, це…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не треба вибачатися. Треба лише вчасно надавати свої пропозиції. Ми не дарма на минулому засіданні комітету, два тижні тому, роздали вам цей проект. Щоб було два тижні на внесення ваших зауважень і пропозицій. Ми зараз знову надамо два тижні. І знову це буде висіти від вересня місяця. Прошу.

Ніхто ж не заперечує, тільки треба давати зворотну реакцію. Ми роздали спеціально цей проект для того, щоб був час висловитися з цього приводу.

СОРОКА М.П.  Є така пропозиція. Прийняти за основу. Поручити секретаріату комітету разом з Автономною Республікою Крим, Міністерством освіти уточнити дати, в які вони візьмуться це все виконувати. Або з тими виконавцями, кому ми рекомендуємо. Можна це зробити?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна, звичайно. Єдине, що я хочу сказати з приводу…

(Шум у залі)

  Я хотіла б зауважити з приводу дат і з приводу розглянути можливість. Хочу вам сказати, що  якщо ми б були  у виконавчій владі і це був наказ, а не рекомендаційний документ і ми б за одне резервували кошти на виконання, то тоді ми могли б не писати, розглянути можливість, і тоді ми могли б писати конкретно місяць.

Так. Ми зараз говоримо про напрямки роботи, які необхідно розвивати і, на які нам вказували люди, які були присутні і працюють у цій тематиці. Це є теж специфіка роботи саме Верховної Ради.

СОРОКА М.П.  Тому я і говорю, що необхідно. Рекомендації узгодити дати іх виконавців назначити конкретні дати.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно. Юрій Григорович, будь ласка.

КОНОНЕНКО Ю.Г. Справа просто у тому, що, розумієте, всі ці рекомендації  не є обов'язкові до виконання. Ті всі рекомендації, вони націлені на виконання законів України.  Є достатня кількість законів України у цій сфері, не лише про освіту, але, наприклад,  про засади державної митної політики. І в результаті ці рекомендації, вони складаються у виконання законів. Фактично виконавча влада повинна ці закони виконувати постійно. Але є конкретні питання, які, звичайно, не можна вирішити там, скажемо, зараз, тому, буквально, сьогодні або навіть в 2014 році. Тому, мені здається, що навряд доцільно вказувати конкретну дату. Це саме напрямок дій виконавчої влади.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене є така пропозиція, колеги. Я підтримую Миколу Петровича, що все-таки нам треба проголосувати його за основу. Щойно при обговоренні прозвучала ціла низка зауважень, які необхідно точно врахувати. А там, де є питання термінів або визначення, ви зобов'язані це зробити чи ви маєте розглянути можливість, бо, скоріше всього, це питання, де пишуть розглянути можливість, пов'язане з додатковим фінансуванням. От. То в цих випадках порадитися, поспілкуватися з органами виконавчої влади з ким саме це потрібно, чи з депутатами, які щойно озвучили ці пропозиції. Приймається, колеги?

Я ставлю це рішення на голосування. Прийняття цього проекту рекомендацій за основу з врахуванням висловлених зауважень.

ЄРЕСЬКО О.В.   Одне слово, я перепрошую. Справа у тому, що пропозиції Міністерства освіти взагалі не були враховані при підготовці зазначених рекомендацій. І саме тому цей документ містить і ряд помилкових тверджень і в констатуючій частині, ми  з вами вже подивилися певні моменти, я можу з наказами з відповідними документами показати це. І з огляду на ці помилки – це із приводу кількості годин відведених типовими навчальними планами, з огляду на ці помилки втрачають сенс певні пункти рекомендацій міністерству. Тому я теж просив би не внести зміни, а вивчити питання щодо внесення змін і так далі. Тому що в констатуючій частині є помилки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Ще раз, Міністерство освіти і науки насправді в письмовому вигляді офіційно нам не надало цих рекомендацій. Але ми по персональних контактах отримали електронний варіант ваших рекомендацій. І так ми, тут враховані дві рекомендації повністю, які були від вас, чотири відхилено. І в нас була нарада з цього приводу. І в нас є чітко причини, чому ми не враховуємо ці рекомендації.

А оця порівняльна таблиця  по МОНу вона є от у депутатів? Ну, це ж треба депутатам роздати. Ми не отримали за підписом  когось з працівників міністерства ці рекомендації. Отримали їх в електронному вигляді без підпису, бо нам терміново треба ж було готувати нарешті остаточний варіант. І дві пропозиції враховано, які ви подали, чотири – не враховано. Шановні колеги, пропоную голосувати. Прийняти цей документ за основу з урахуванням висловлених пропозицій та зауважень. Хто за таке рішення? Микола Петрович.

СОРОКА М.П. Те все, що буде підправлено, щоб в кінці ми могли, бо рекомендації не мають право встановлювати дату, записати, що дати узгоджені із виконавцями.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, якщо ми будемо там встановлювати дату. 

Хто за таке рішення, прошу голосувати. 

Один, два, три чотири, п'ять, шість. Ви, проти, Олександре Максимовичу?

СИЧ О.М.  Ні, я "за".

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, шість, сім. Хто – проти? Один – на доопрацювання. Усе. Тобто ми приймаємо за основу і будемо доопрацьовувати. Гаразд.

Шановні колеги! Наступний документ, це Рекомендації парламентських слухань...

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще 15 хвилин, я вам дам машину, я вас дуже прошу. Ще 15 хвилин. Ну, висловіться по парламентським слуханням. Вам на парламентських слуханнях, Партії "УДАР" навіть слова не дали.

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви вважаєте, що це правильно, що окремі політичні сили і фракції парламенту не мають слова на парламентських слуханнях. (Шум у залі)  

Так, шановні колеги, давайте. Ми повинні зараз це питання розглянути. По Рекомендаціях до парламентських слухань ви маєте порівняльну таблицю, де є, так, спочатку загально поінформую вас. У нас було проаналізовано пропозицій Міністерства освіти і науки, охорони здоров'я соціальної політики, внутрішніх справ, обласних державних адміністрацій, обласних рад, Національної академії педагогічних наук, профспілок працівників освіти і науки, громадських освітніх організацій, окремих зацікавлених громадян. І пропозиції, які звучали в усних виступах учасників під час проведення парламентських слухань.

Всього на адресу комітету надійшло понад 500 пропозицій. Переважна більшість пропозицій врахована. Народним депутатам 2 тижні тому був розданий проект Рекомендацій. За ці 2 тижні ми отримали до цього проекту пропозиції і поправки. Я надала свої пропозиції і поправки, Віталіна Олексіївна Дзоз надала свої пропозиції і поправки. Також були пропозиції і поправки Міністерства освіти і науки. Отже, все це зведено у порівняльну таблицю, ви можете подивитися, враховані ваші поправки чи не враховані. Я, шановні колеги, від себе хочу сказати про таке: для нас є кардинально важливо, щоб ці рекомендації парламентських слухань були проголосовані у Верховній Раді, а для цього нам необхідно, щоб  більшість парламентська також за них проголосувала. Тому враховуючи зауваження представників парламентської більшості, подивіться я навіть зняла у преамбулі критичні оцінки, які були в проекті рекомендацій. Мною з цього приводу знято кілька абзаців з констатуючої частини. Ми намагалися всіляко врахувати рекомендації міністерства і всіх, я вже про це повторювала, всіх хто надсилали нам свої пропозиції. Могли лише такі пропозиції, які цілковито заперечували одна одну, ми не могли врахувати.

Може, Євгене Васильовичу, ви хочете щось додати з цього приводу?

КРАСНЯКОВ Є.В. Хотів би сказати, що оті 526 пропозицій вони особливо обласних державних адміністрацій, вони співпадали і ми  зробили все те, що потрібно для прийняття рішення, і я думаю, що сьогодні варіант є об'ємним і правильним.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є одна рекомендація обласних державних адміністрацій, яку ми не врахували, я можу  чесно ще раз її озвучити, дві. Дві рекомендації, озвучте їх Євгене Васильовичу, і зараз ми можемо подискутувати.

КРАСНЯКОВ Є.В. Більшість обласних державних адміністрацій пропонують перевести вчителів-пенсіонерів на контракт, або передбачити механізм звільнення педагогічних працівників, які є пенсіонерами і працюють у загальноосвітніх навчальних закладах. І друга пропозиція – це забрати право територіальної громади, стаття 11 Закону "Про загальну середню освіту",   вирішувати чи бути загальноосвітньому навчальному закладу, чи ні, а передати право представницьким органам, районним і міським радам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оці дві пропозиції, які були в усіх обласних державних адміністраціях, ми не врахували, сюди вони не внесені, рекомендації.

Колеги, будь ласка. Вони ж хочуть доручити Верховній Раді змінити закон з цього приводу. Розумієте?

СИЧ О.М. А мені механізм вивільнення вчителів-пенсіонерів дуже простий, дати достойну пенсію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отож.

(Загальна дискусія)

СОРОКА М.П. Не піду, не піду. Буде отримувати  пенсію і буде на роботі.

СИЧ О.М. Я думаю, що значна частина, якщо не більшість, піде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви розумієте, ми можемо. В будь-якому випадку, мають бути симетричні заходи. Якщо ми їх переводимо на контракт, то має бути збільшення радикальної пенсії і тоді можна переводити на контракт. Бо, інколи, пенсіонер-вчитель може бути дуже талановитим і багато давати дітям.

Колеги! Отже, ще хтось хоче висловитися чи ставимо на голосування і приймаємо рекомендації? Прошу, Віталіна Олексіївна.

ДЗОЗ В.О.  (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Що тут неправда?

ДЗОЗ В.О.  Неправда. Це неправда.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про це свідчить аналіз результатів зовнішнього незалежного оцінювання. Я його демонструвала. Це є, фактологічний аналіз, який можна побачити. Причому в 3-5 разів частка міських дітей переважає частку сільських. Це є серйозна проблема, яку треба вирішувати.

ДЗОЗ В.О.  Лілія Михайлівна, якщо ми говоримо  про те, що ми повинні працювати сумісно з міністерством і  працювати  продуктивно із певною якоюсь результативністю, то мені здається, що було б дуже об'єктивно, якби ми все-таки вказали ті досягнення, які існують у відомстві, і, звичайно, вказати на деякі недоліки. Це було б так.

Далі мені здається, що треба все-таки оці всі критичні зауваження узгодити.  Не те, що узгодити, ну, хоча б запитати міністерство, вони згодні з цим чи ні. Тому що от я, наприклад, як  людина, яка була присутня, так як і ви на цих слуханнях, то такої чорноти, яку тут написали – там не відчувалося, зовсім не  відчувалося. Навіть ви можете посміхатися чи не посміхатися, не було там цього. Ви виглядали дуже недобре. І я  не хочу, щоб ми виглядали знову так, у мене окрема думка, і навіть у сесійні залі я внесу свою конкретну пропозицію відносно цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталіна Олексіївна, шановні народні депутати!  Я хочу вас поінформувати, що  усі цифри, які там наведені в цьому абзаці – це не є видумка, ви щойно їх цитували і називали ці цифри. Ці цифри наведені в даних Державної санітарної епідеміологічної служби, які ми взяли з офіційного її листа. Ця служба надіслала для  Верховної Ради для комітету цей лист, в якому описала всю цю  ситуацію. Давайте ми допишемо сюди позитиви.

ДЗОЗ В.О.   Так давайте.  Чого ж ви згущаєте якісь страшилки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми для того два тижні тому вам дали проект рекомендацій, щоб ви додали свої пропозиції. Ви бачите, я частину абзаців вилучила з преамбули. Будь ласка, додайте  свій абзац у преамбулу.

ПАВЛЕНКО Р.М. Лілія Михайлівна, шановні колеги, якщо можна,  я додам два слова. Колеги, якщо  все чудово у галузі, то мабуть не було б сенсу проводити парламентські слухання. Мені здається, насправді, ми можемо так само піти  і взяти за основу і доопрацьовувати далі, якщо є потреба.

Але мені здається, що якщо ми говоримо про порозуміння конструктиви і результат, то цей процес має бути  двостороннім. І навряд чи  міністерство хотіло би слухати лише позитиви. Очевидно, сенс парламентських слухань – це зі сторони та з боку законодавчої влади все ж таки поставити  питання і вказати певним чином міністерству на те, де є ще можливості і напрямки для доопрацювання. 

Я не думаю, що у нас є роль лише підкреслювати позитиви, якщо є необхідність щось там ще додати, власне, прозвучала пропозиція, справді був час додати. Я дивився, що практично усі зауваження там враховані.

Тому моя пропозиція все-таки переходити вже до результату, і брати проект за основу,   і рухатися далі до прийняття рішення у парламенті.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Від міністерства є?

ЄРЕСЬКО О.В. Шановна Лілія Михайлівна, я також хотів би підтримати Віталіну Олексіївну, оскільки я не можу погодитися із тим, що більша частина пропозицій міністерства була врахована, як і з тим, що і знята значна частина критичних зауважень, починаючи з другого абзацу, що вживалися певні заходи, спрямовані на подолання незадовільного стану і негативних тенденцій у розвитку системи загальної середньої освіти. Тобто, стан такий все ж таки визнається незадовільним. Тому пропозиції Віталіни Олексіївни щодо суттєвого доопрацювання констатуючої частини, безперечно, повністю підтримуємо.

І так само цікавить і ряд пропозицій. Що стосується, до речі, зовнішнього незалежного оцінювання, якщо порівняти результати – тут доступу до освіти стоїть питання, - взяти результати сільської і міської молоді, які не набрали 124 бали, що, дійсно, перекриває доступ до подальшої освіти, то різниця з будь-якого предмету (ви можете подивитися ці дані, вони є у вас, їх також вам надсилали) становить не два-три рази, а два-три відсотки, з кожним навчальним предметом. От саме той мінімальний бар'єр – 124, який, дійсно, є. Тому про таку критичну ситуацію з сільською освітою я теж би не поспішав би казати.

Далі. Тут є цікаві пропозиції: Кабінету Міністрів припинити адміністративне втручання в навчально-виховний процес. Це означає, що ми визнаємо, що на сьогоднішній день у нас існує адміністративне втручання в навчально-виховний процес, причому не розшифровується, що малося на увазі.

Крім цього, ті ж речі, як от Міністерству освіти рекомендується внести зміни у Положення про позашкільний навчальний заклад (стосовно середньої наповненості групи, там до 5 дітей), дійсно, потрібна норма, але це не положення – це суто норма законодавства. Вона потребує, перш за все, внесення відповідних змін до нашого законодавства.

Чудовий пункт, який також підтримуємо: щодо перегляду питання щодо зняття обмежень до кадрового забезпечення дошкільних навчальних закладів, передбачених Постановою Кабінету Міністрів 943, яка всім відома, і це в типових планах усіх навчальних закладів. Чому ми обмежуємося тільки дошкільними? Ми пропонували взагалі прописати: зробити з цієї постанови виключення для навчальних закладів, тобто поширити цю норму…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте вас перебити. Ви зараз ідете по всіх цих рекомендаціях. Ми надали вам, Євген Васильович підтвердить, проект рекомендацій, офіційно міністерству надіслали для ваших пропозиції. Ви нам надіслали свій первинний проект, який був на самому початку, тобто не віднеслися до нашого проекту рекомендацій.

А тепер зараз під час засідання комітету…

ЄРЕСЬКО О.В.  Я можу показати, що ми відправляли Євгену Васильовичу, там немає 99 відсотків того, про що я зараз кажу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погляньте. Під час засідання комітету ви проходите зараз рекомендації. А ви мали можливість надати до них пропозиції у тому вигляді порівняльної таблиці.

ЄРЕСЬКО О.В. Надавали. Чому я кажу, що вони просто не враховані Міністерством освіти. Там далі просто ще страшніші речі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олеже Вікторовичу, ми вам покажемо. Якщо ви не бачили документу, який нам надало міністерство, хоч я в це не вірю, тому що ви – директор департаменту – і точно його бачили. Це не було у вигляді порівняльної таблиці, це був ваш первинний варіант. Ми вам це покажемо наприкінці засідання комітету.

Євген Васильович вам покаже цей документ.

КРАСНЯКОВ Є.В. У Олега Вікторовича в руках.

ЄРЕСЬКО О.В. Да, те, що я відправляв, і цього немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це  є порівняльна таблиця до наших рекомендацій.

Прошу. Вибачте, я тільки завершу до Олега Вікторовича. Олеже Вікторовичу, ви працюєте у міністерстві багато років, і я вас знаю багато років. І я знаю, що ви, насправді, висококласний фахівець. І я не вірю, що ви не розумієте тієї таблиці по результатах зовнішнього оцінювання. Тому що йде мова зараз не про доступ, а йде мова про доступ до якісної освіти. І якщо у нас в нижній частині таблиці від 100 до 150, тут сидять фахівці, переважає в 3-4 рази частка сільського населення, а у верхній частині, яка дає можливість вступити на бюджет – від 150 до 200 міського, а з іноземної мови – в 5-6 раз, то це і якраз нерівність доступу до якісної освіти. І ви це чудово розумієте.

Це може виходити якийсь голова облдержадміністрації і казати на слуханнях, я не понял, о чем она говорила. Але ви це дуже добре розумієте. Ви це дуже добре розумієте.

СОРОКА М.П. Наскільки я розумію, ми підготували проект рекомендацій. Давайте, нам нема чим хвалитись, ну і нема чого топитися чи вішатися. Давайте ми викинемо ту констатуючу частину, дуже добре усі знають, який у нас стан, а лишимо тільки рекомендації. Їх, якщо є пропозиція доопрацювати, я чесно говорю, і не будемо розказувати, що ми такі дуже хороші, вдосконаленню немає меж. І дуже добре ми знаємо, у якому стані сьогодні у  нас освіта. А рекомендації, які ми можемо дати, щоб з цього толк був, я думаю, треба дати. І тоді вони й пройдуть і на Верховній Раді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді у мене до вас є не просто прохання, а я вже не знаю, як його, запишіть його, ще раз запротоколюйте. Маємо ще 2 тижні до наступного засідання комітету. Давайте на наступному засіданні комітету, так, це 4 числа, затвердимо нарешті ці рекомендації, щоб завершили цю сесію з проголосуванням рекомендацій у залі Верховної Ради. Інакше провели парламентські слухання, нічого після них не відбувається. Це ж від нас залежить. Ну, ясно, що відбудеться чи не відбудеться – це залежить від політичної волі. Але ми як Верховна Рада зобов’язані щось робити.

Будь ласка, Ірина Дмитрівна.

ФАРІОН І.Д.  Можна? Я тільки дуже коротку репліку. Я дуже би хотіла, щоби наше засідання комітету не перетворилося на засідання Кабінету Міністрів.

СОРОКА М.П.  І Верховної Ради, разом взятих.

ФАРІОН І.Д.  Тобто голосуємо і  все, і крапка. Усім і так зрозуміла позиція кожного, кожної політичної сили. Для чого стільки товкти воду в ступі? Ставте на голосування проблему і визначаємось.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пропоную проголосувати дві пропозиції, які прозвучали.

Перша пропозиція. Прийняти ці рекомендації за основу з внесенням абзацу про досягнення у сфері освіти, а також з виключенням очевидних помилок. Я не знаю, про які міністерство говорить "очевидні  помилки".  Але я сподіваюсь,  що як є побачена очевидна помилка,  то вона всім буде очевидна.

Так, Євгене Васильовичу? Десь  ми з вами допустили очевидну помилку за словами  Міністерства і виправленням очевидної помилки  - це є перша пропозиція.

Друга пропозиція: відправити  на доопрацювання  і винесення на голосування наступного засідання  комітету.  Так, правильно я сформулювала?  Правильно. Отже, ми маємо дві пропозиції.

І так,  хто за першу пропозицію,  щоб взяти їх  за основу, долучити абзац про досягнення і виправити очевидні помилки. Прошу голосувати.

ФАРІОН І.Д. Що це за "очевидна помилка", я не  розумію, де та очевидна помилка?

ЄРЕСЬКО О.В.  Ірино  Дмитрівно, можу сказати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приведіть приклад "очевдиної помилки".

ЄРЕСЬКО О.В. Будь ласка, самий простий  приклад дійсно у тих цифрах, які озвучила   Віталіна Олексіївна. Дані  про перебування  приміщень в аварійному стані беруться не з показань   санітарної служби, а виключно з державної статистики, які значно  інші – це по-перше.

І по-друге, рекомендувати перенести  норми тієї ж самої Держсанітарної служби про те, що відкривати перші  класи лише там,  де є спальні кімнати.  Ви ж розумієте,  що у тому ж місті  Києві  це призведе до закриття  переважної  кількості шкіл взагалі з першими класами. Це  просто є нереальні речі.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Євгене Васильовичу, я прошу, ви хотіли щось сказати.

КРАСНЯКОВ Є.В. Цифри, які названі: 2 тисячі і  1600, були узгоджені з Міністерством освіти, з вашим заступником Андрієм  Марченком. Це цифри міністерства: біля 2 тисяч і 1600.

СОРОКА М.П. Та давайте  ми дамо рекомендації, а не оцінку.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Євгене Васильовичу,  що уточнили.

 Добре, про спальні кімнати…

ДЗОЗ В.О.  Ну тут треба  теж розібратися. Якщо сюди ми запрошуємо, то не менше,  повинен бути  заступник. А якщо  з ким узгодились, спіймали, кого спіймали  там і  "узгодьте,  будь ласка".  Взагалі яке він мав  право узгоджувати ці положення.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віталіно Олексіївно, ми  надали міністерству варіант  пропозицій два тижні тому. Заступник міністра отримаву руки цей варіант пропозицій як і народні депутати. І далі йшов процес узгодження, вони не  надали нам чіткої Порівняльної таблиці. Так же не можна, люди не виконують свої зобов’язання, ми повинні знову продовжувати.

ДЗОЗ В.О.  Ні, вони надали  пропозиції, не таблицю, але пропозиції є.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але в цих пропозиціях   немає уточнення по цифрах.

СОРОКА М.П.  Ставимо на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставимо на голосування. Перша пропозиція: взяти за основу з доопрацюванням по позитивній частині і виправленню якихось, справді, помилок. Наприклад, якщо ми говоримо, я не пригадую цієї рекомендації, що там передбачена площа для перших класів, але якщо є, то ми це знімемо. Додаткові площі для перший класів.

СИЧ О.М. Якщо можна, я би уточнив щодо очевидних помилок, що стосуються статистичних даних.  Ми не можемо гарантувати, що там може бути виправлено, шановне товариство! Ми тоді можемо отримати текст абсолютно інший ніж ми сьогодні бачимо. Тому що, що таке "очевидна помилка",  якщо ми зараз не зафіксуємо, що це таке, або цифри, а якщо ви кажете, скажемо, що не тільки цифри, а і формулювання, тоді даруйте – це дуже  розпливчасте формулювання буде.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, ви підтримуєте пропозицію Віталіни Олексіївни, ми беремо за основу і всі правки, які у нас будуть, ми надамо і розішлемо народним депутатам.  Ми зробимо засідання робочої групи по цих очевидних помилках і на засіданні робочої групи можуть бути присутні і народні депутати, і будемо про ці помилки говорити.

Отже, хто за перше рішення –  прийняти ці рекомендації за основу –  прошу голосувати.  Один, два, три, чотири.

Хто за рішення відправити рекомендації на доопрацювання до наступного засідання комітету і не голосувати за них? Прошу. 

СОРОКА М.П.  Немає більшості, що …

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, у нас є більшість, у нас і кворум, як же ж?

СОРОКА М.П.  Треба п’ять чоловік з дев'яти…

ДЗОЗ В.О.  Я вас дуже прошу, давайте ми доопрацюємо ці рекомендації. Ми йдемо зараз по шляху, який не має зовсім ніякого закінчення у перспективі. Ви винесете це в зал, ми вийдемо з особливою думкою і нам повернуть на доопрацювання. Ми прийдемо у цю ж точку. Давайте зразу доопрацюємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дивіться…Якщо ми приймаємо за основу, а тоді їх доопрацьовуємо, ми ж зараз їх не голосуємо в цілому. Ми їх голосуємо за основу.

Що таке "за основу"? Ми сідаємо, доопрацьовуємо, а тоді ще голосуємо в цілому. На наступному засіданні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інакше у нас виходить, що сьогодні ми про них говорили цілком марно.

ДЗОЗ В.О.  А в чому тоді різниця? Ви кажете… ми кажемо: "На доопрацювання". А ви кажете: "На доопрацювання, тільки…"

ГОЛОВУЮЧИЙ. А в тому різниця, що ми  продовжуємо це ще на наступних  два тижні. Бо тоді на наступному комітеті ми будемо знову голосувати за основу, а тоді будемо знов голосувати в цілому.

ДЗОЗ В.О.  А як ми можемо приймати за основу, коли ми  не вивірили  оці фактичні помилки?

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чому ви не вивірили? Ви мали два тижні для цього.

ДЗОЗ В.О.   Може там такі помилки, що зовсім за основу не можна приймати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви мали два тижні для того, щоб вивіряти.

ДЗОЗ В.О.   Яка різниця?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви цього не зробили.

СОРОКА М.П.  Скажіть, будь ласка,  нам треба, щоб  рекомендації були прийняті? Давайте зробимо так, щоб їх прийняли.  Якщо ми будемо радити, висловлювати свої побажання, як би краще. Я готовий, щоб кожен вчитель їздив на "мерседесі", але немає можливості.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут такого не написано. Не треба абсолютизувати.   І хочу вам сказати, що люди – експерти, представники  наукових інституцій, які працювали в цій конкурсній комісії – вони провели дуже серйозну роботу, тому що вони  ознайомлювалися з роботами, які були прислані для цієї премії. Вони так само за відповідною бальною   шкалою оцінювали ці роботи? Ці матеріали є у депутатів, оцінка робіт?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, ті депутати, які є члени конкурсної комісії, повинні мати.

Хочу вас поінформувати, що у нас відбулося засідання цієї комісії, на якій ми голосували за всі ці роботи на основі цих експертних висновків.

Я вам нагадаю, що згідно з Постановою Верховної Ради України від 2007 року, з 1 січня 2008 року є 20 премій Верховної Ради найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень. Розмір премії 20 тисяч. Колектив претендентів на присудження однієї премії не може перевищувати 4 осіб. Все це було надруковано в газеті "Голос України".

Що ми маємо по результатах роботи комісії? Оце я зараз вас поінформую. Було висунуто 74 роботи на здобуття цієї премії Верховної Ради. 34 – від президії Національної академії наук, 3 роботи від Національної академії аграрних наук, колегія Міністерства освіти – 29 робіт, Міністерство аграрної політики – 5 робіт, Міністерство внутрішніх справ – 3 роботи. Тобто, конкурс був 3,7.

Ці роботи були розміщені, їх тематика в газеті України, розміщені на сайті України, на сайті комітету. Ми отримали 100 відгуків і пропозицій по цих роботах. Після аналізу, після всього маємо запропонованих претендентів на здобуття премії – 41 науковець. З них 3 доктори наук, 28 кандидатів, 14 науковців жінки. Ми це зробили за квотою. Бо оскільки непропорційна кількість. 9 робіт – Національна академія наук, 8 – Міністерство освіти, по одній роботі Академія аграрних наук, Міністерство аграрної політики і Міністерство внутрішніх справ.

Будь ласка, я не знаю, які у вас є думки. Чи ви ознайомлювалися з усіма цими матеріалами. Але я схильна довіряти цим вченим, які дуже доскіпливо, це моє враження із спілкування з ними, з останнього засідання комісії, вивчали ці роботи.

Якщо у вас є інша думка, або до вас надійшли якісь критичні зауваження, будь ласка, їх висловлюйте. Поки ви думаєте, доповім по стипендіях.

Стипендії Верховної Ради України для найталановитіших молодих вчених встановлюються тільки для докторів наук і кандидатів наук, які підготували докторські дисертації. Щорічно встановлюється 30 іменних стипендій. Розмір кожної стипендії 2 тисячі гривень щомісяця. До участі у цьому конкурсі, ми отримали пропозиції від академії, Національної академії наук України, того ж Міністерства освіти і науки України, міністерство аграрної політики і продовольства України. 30 претендентів.

Розглядали цих претендентів за тими критеріями, які є до встановлення стипендії Верховної Ради. Вони підпадають під ці критерії. Конкурсна комісія проголосувала за цей список. Прошу вас підтримати пропозиції конкурсної комісії і внести запропоновані постанови на розгляд Верховної Ради, або ж висловити певні застереження з приводу певних осіб.

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене є, колеги, одне до вас прохання, активніше долучайтеся до роботи комітету, в комітеті.  Я зрозумію, що всі страшенно зайняті, особливо, якщо ще у вас є мажоритарний округ і ви змушені приділяти увагу величезній кількості питань. Але, ну, складно, якщо ви упускаєте якісь засідання, донести потім весь-весь зміст всього, що там відбувалося. Тому активніше приймайте участь, беріть участь у засіданні.

Ці матеріали були заздалегідь вислані членам Комітету з питань науки і освіти?

Які  у вас є пропозиції, щоб удосконалити цю  роботу?  Маєте пропозиції?

СОРОКА М.П.   Голосуємо. Чого ми сидимо?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну  я ж чекаю від вас пропозицій.  Микола  Миколайовичу, може ви додасте кілька слів про роботу  комісії.

(Шум у залі)