СТЕНОГРАМА

засідання Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти

від 09 жовтня  2013 року

Веде засідання Голова комітету  Л.М.ГРИНЕВИЧ

ФАРІОН  І.Д.  Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, де крім перерахування різних законі про освіту: про вищу освіту, про благодійництво, про дошкільну освіту, про загальну і так далі. Я власне, коли все читала, то згадувала Тацита, який казав: "Що менше законів, то сильніша держава. А що більше законів, то слабша держава".

Але перебуваючи у такому абсурдному становищі, така моя думка про систему нашого державного буття. Якщо ми здатні хоч на крихту щось змінити, то вважаю, що наш комітет має ухвалити за основу пропозицію пана Томенка. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто хоче висловитися? Прошу, Міністерство освіти і науки.

КРАВЧЕНКО О.О. Справа у тому, що ці норми загального права повинні стосуватися також і освіти. Якщо мова йде про те, що ми забороняємо фінансування вищих навчальних закладів за рахунок благодійних внесків, пожертв, подарунків чи матеріальної допомоги від осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.

До вищих навчальних закладів зараз підпадають також ПТУ і інші навчальні заклади,  де навчаються неповнолітні особи. Тобто вони все рівно не мають право вносити від свого імені благодійні внески без погодження опікунів Тому, якщо мова ідеться взагалі про заборону надання якоїсь благодійної допомоги, тоді треба розглядати комплексно усі закони, у тому числі і «Закон про освіту».

Якщо мова йде тільки про вищі навчальні заклади, то тоді, напевно, треба уточнювати, якими саме особами не може надаватися благодійна матеріальна допомога. Включати до цього переліку слід не лише людей, які навчаються, а також і батьків, і опікунів, тобто необхідно розширювати норму відповідно до діючого законодавства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто ще хоче висловитися.

 ЗАГАЛЬНЕ ОБГОВОРЕННЯ. Шановні колеги! Перш за все дозвольте відреагувати. ПТНЗ ніяк не є вищими навчальними закладами. Ви привели їх для прикладу. Але вони не є вищими навчальними закладами, вони не мають ступеня акредитації, вони не готують бакалаврів і не готують молодших спеціалістів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. яким чином вони можуть готувати бакалаврів?

Гаразд. Якщо вони готують, то вони будуть рахуватися до вищих навчальних закладів. Тобто ті, хто мають статус вищого навчального закладу, вони і будуть сюди входити.

Я погоджуюся, що треба закон доробляти. І тому в нас є пропозиція проголосувати за нього в першому читанні і віддати на доопрацювання в комітет. Саме так звучить пропозиція, яку ми виносимо.

 ЗАГАЛЬНЕ ОБГОВОРЕННЯ. Але, я так розумію, немає законопроекту.

Але, на мою думку, він хотів підкреслити якраз, що цей законопроект має запобігти практиці збору вимушених «добровільних» внесків від абітурієнтівТому його мета зрозуміла, прозора, і вона не стосується тих інших категорій, які ви щойно підкреслили.

Я так розумію, що пропозиція є поки що одна. Тому, шановні колеги народні депутати, пропоную голосувати за основу і віддати її на доопрацювання у комітет. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Одностайно. Дякую.

Зараз ми декілька пропозицій з другої до п'ятої пропустимо. І шоста позиція – проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Індія про науково-технологічне співробітництво (реєстраційний номер 0041).

Я так зрозуміла, що її буде представляти Борис Михайлович. ЖЕБРОВСЬКИЙ Б.М.   Так, я. І дуже недовго, так щоб зекономити час

Тому що ви бачите, довідка перед вами, що історія цих стосунків дуже-дуже давня. І над цими документами (над угодою і над роботою) брали участь наші відомі вчені і з Національної академії, і з нашого Комітету з питань науки і освіти, і з Державного космічного агентства. Скільки документів прийнято, окрім усього іншого. Тобто, він, з точки зору інтересів  науки і співробітництва, відпрацьований і угода підписана. Також не має зауважень від міністерств, і на комітеті уже пройшов, доповідали фахівці, погодження є. Мені здається, що тут навряд чи хтось побачив якісь інші питання, окрім розвитку науки. Ми просимо підтримати ратифікацію цієї угоди.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, перед тим як голосувати, все-таки позицію комітету має озвучити Ростислав Миколайович Павленко.

ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую, Лілія Михайлівна.Я так само не заберу багато часу. Угода більш-менш стандартна для таких випадків. Вона передбачає розвиток двостороннього співробітництва. Як уже було сказано, над нею працювали фахівці обох сторін. Відтак, пропоную підтримати проект закону і ратифікувати угоду між двома країнами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оскільки немає інших пропозицій,  будь ласка, давайте, проголосуємо. Хто за таку пропозицію? Прошу. Одностайно. Дякую.

Наступна, сьома позиція, у нашому порядку денному – проект Закону про внесення змін  до деяких законодавчих актів України, щодо протидії нелегальним розкопкам та обмеження цивільного обігу археологічних предметів (№2616). Оскільки авторів у нас немає на засіданні комітету, хто може сказати, що вони повідомили?ЧИЖЕВСЬКИЙ Б.Г. Повідомили, що під'їде помічник.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Розглядаємо без них. Надаю слово першому заступнику голови комітету Олександру Максимовичу Сичу.

СИЧ О.М. Дякую. Шановні колеги, законопроект подали депутати Кириленко, Матіос, Доній, Бенюк. Наш комітет не є головним у його підготовці, тому ми, у встановленому порядку, розглянемо законопроект і надішлемо його Комітету з питань культури і духовності.

У законопроекті пропонується внести зміни до низки кодексів і законів України, якими регулюються питання недержавної власності на археологічні предмети, державний облік археологічної спадщини, контроль за використанням пошукового обладнання, і встановлюється відповідальність за незаконне проведення пошукових робіт на об'єктах археологічної спадщини, знищення, руйнування, псування або пошкодження пам'яток культурної спадщини, а також незаконний пошук археологічних предметів. Окрім цього, визначається відповідне покарання за порушення вимого законодавства про охорону культурної спадщини. Я думаю, що ні у кого не викликає сумніву те, що проблема чорних археологів, незаконних археологічних пошуків і незаконного обігу археологічних предметів на чорному ринку є дуже актуальною.  Головне експертне управління Апарату Верховної Ради  висловлює цілий ряд серйозних зауважень до законопроекту і пропонує його відхилити.  Національна академія наук і Міністерство освіти України законопроект  вітають, але мають свої зауваження, і вважають, що законопроект не покращить існуючу практику.

Відповідно до цих пропозицій, наш секретаріат вважає доцільним запропонувати надіслати проект на доопрацювання.  Особисто я вважаю, що законопроект може бути прийнятий за основу. А всі зауваження і юридична техніка може бути доопрацьована під час другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто хоче висловитись? Прошу, Міністерство освіти, має намір щось сказати?

ЖЕБРОВСЬКИЙ Б.М.  Перш ніж підписати ці висновки, я дивився усі документи, які спиралися на листи отримані з кафедри археології. Тобто, не бачу сенсу мені щось тут міняти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ми маємо зараз два проекти рішень.

Один проект – відправити на доопрацювання. І він озвучений і базується на висновку Інститут археології, підписаного паном Толочком.

Інший проект рішення  -  прийняти у першому читанні, а тоді доопрацьовувати. Тому що його треба доопрацьовувати. Це є очевидно. Є деякі обґрунтовані зауваження, але, разом з тим, там є серцевинні ідеї, які є надзвичайно важливі. Отже,  є два проекти рішення. Я ставлю їх на голосування.

Спочатку ставлю те рішення, яке озвучене тут, у наших матеріалах: відправити цей законопроект на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи.

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Немає голосів.

Інше рішення, яке ставлю на голосування: пропонувати розглянути і прийняти законопроект у першому читанні і взяти його за основу. У цьому випадку, подальшим опрацюванням законопроекту буде займатись профільний комітет. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Одностайно. Дякую.

Зараз я пропоную перейти до розгляду четвертої позиції: проект Закону про раціоналізаторську діяльність в Україні (за номером 2193).

Для розгляду законопроекту запрошені і присутні у нас в комітеті Роман Володимирович Єрмоличев, заступник начальника Управління фінансів, освіти, науки, культури та засобів масової інформації Міністерства фінансів України. Романе Володимировичу, сідайте, будь ласка, до столу. Ольга Олександрівна Кравченко  начальник юридичного відділу Міністерства освіти і науки України уже брала сьогодні слово. Слово для доповіді з цього питання я надаю одному із співавторів законопроекту – Олександру Петровичу Зубчевському. Будь ласка.

ЗУБЧЕВСЬКИЙ О.П.  Шановні колеги, у проекті Закону про раціоналізаторську діяльність пропонується врегулювати відносини, які виникають у зв’язку із здійсненням прав інтелектуальної власності, на раціоналізаторські пропозиції. Прийняття даного законопроекту дозволить отримати не тільки значний фінансово-економічний ефект, але й призведе до позитивних соціальних наслідків, оскільки буде стимулювати винахідництво та раціоналізаторську діяльність. Хочу зазначити, що прийняття цього законопроекту дозволить також поступово здійснювати економію усіх видів ресурсів, особливо енергоносіїв, підвищити конкурентоздатність вітчизняних товарів та послуг на внутрішньому і світових риках, а також сприятиме створенню нових робочих місць в державі. Від доходів отриманих господарчими об'єктами за рахунок використання   раціональних пропозицій будуть зростати податки, які  направляються в державний бюджет, а від сум авторської нагороди за використання рацпропозицій  податки будуть відноситись до місцевих бюджетів.

В проекті закону передбачені умови надання правової охорони раціоналізаторським пропозиціям як об'єктам інтелектуальної власності: правила складання  заяви на рацпропозицію, порядок  подачі і розгляд заяви на рацпропозицію,  порядок використання рацпропозиції  та виплати винагороди авторам, порядок і джерела  фінансування раціоналізаторської роботи, права, пільги,  заходи трудового  заохочення та захист прав раціоналізаторів, повноваження  державних органів, господарчих суб'єктів та громадських організацій в питаннях керівництва розвитком раціоналізації.

Додам, що справа у тому, що за часів  радянської влади  дійсно рух раціоналізаторів був  широко розвинутий, мав суттєву підтримку з боку держави, але, на жаль, за останні роки цей  рух знаходиться  в занепаді.  Такий  законопроект чекають винахідники  та раціоналізатори. Ми повинні стимулювати їх, бо те, що сьогодні  переважна більшість – це люди похилого віку,  говорить саме за себе. Молодь, на жаль, не зацікавлена в цьому  напрямку діяльності.

Дійсно, що стосується висновку   Головного науково-експертного управління, визнаю, що є і техніко-юридичні та редакційні недоопрацювання, недоліки. Але я вважаю, що в першому читанні ми повинні цей законопроект прийняти, а в другому читанні, з урахуванням пропозицій,  які надані і міністерством, і  Головним науково-експертним управлінням,  підтримати його в цілому як закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Від комітету доповідатиме Ростислав  Миколайович Павленко. Будь ласка.

ПАВЛЕНКО Р.М.  Дякую, Ліліє Михайлівно. 

Шановні колеги,  законопроект справді торкається важливого питання. Зазначу, що лише  за 20 років кількість раціоналізаторських пропозицій скоротилась із понад 600 тисяч до 20 тисяч.  Тобто, справді немає мотивів це робити у тих, хто міг би вносити такі пропозиції. . Зазначу також, що право на раціоналізаторську пропозицію, як й Інститут винахідницького права, належить до об'єктів промислової власності, й таке поняття, в тому чи в іншому вигляді, існує у законодавстві Німеччини, Польщі, Чехії, Словаччини, там досить довгий перелік країн. Тобто, незважаючи на такі ремінісценції з радянським часом, в сучасних країнах це також є одним із стимулів для розвитку і підвищення конкурентоздатності подібних речей.

Щодо висновків установ, які на це уповноважені, висновок Головного науково-експертного управління, як вже зазначив автор, є критичним і нам пропонують повернути цей законопроект на доопрацювання авторам. Міністерство освіти і науки також не підтримує відповідний законопроект. Так написано у висновку вашого міністерства, цитую: «Враховуючи зазначене вище, там є три сторінки зауважень, Міністерство освіти і науки не підтримує проект Закону про раціоналізаторську діяльність в Україні. А Комітет з питань бюджету зазначає, що незважаючи на те, що Міністерство фінансів не підтримує цей законопроект, його ухвалення в перспективі може навіть призвести до збільшення надходження до державного бюджету, очевидно через певну економію та інші подібні речі.

Зважаючи на усе сказане, на усі висловлені пропозиції, мені здається, що варто погодитися з авторами і підтримати законопроект у першому читанні, виходячи лише з необхідності повернення питання раціоналізаторських пропозицій до нормативної практики для того, щоб це питання було підняте на законодавчий рівень. Зараз, наскільки я консультувався з фахівцями, він існує на рівні лише підзаконних актів і практично не діє, як механізм підтримки конкурентоздатності , що є однією з причин низької уваги до цього. Відтак, пропоную погодитися з тією пропозицією, яка є в матеріалах,  взяти це за основу і доопрацьовувати з урахуванням  усіх серйозних пропозицій уже на стадії розгляду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чи є бажаючі висловитися з приводу законопроекту? ЖЕБРОВСЬКИЙ Б.М. 

Сама ідея не може викликати ніяких заперечень. Навіть,  якщо це не написано, я відповідально заявляю, що я особисто вважаю, що це поле, на якому Україна може отримати багатство, тому розглядати  його треба  однозначно. Інша справа, що ми не просто написали зауваження, а детально розписали їх на дві сторінки, тому буде легко це все доопрацювати.  ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, дякую.

Романе Володимировичу, ви хочете щось сказати?

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  Доброго дня, шановні народні депутати! Я б хотів би зазначити, що там було сказано, що Міністерство фінансів  не підтримує, того, що було зазначено в експертному висновку на комітеті з питань бюджету, що   сам законопроект не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.   

Але було зазначено, що на сьогодні діють у сфері захисту інтелектуальної власності спеціальні закони, які вже прийняті. І ми запропонували, узгодження цього законопроекту з уже існуючими законопроектами, які діють на сьогодні у сфері інтелектуальної власності щодо діяльності служби інтелектуальної власності та інших питань.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Геннадію, ви хотіли щось додати?

АНДРОЩУК Г.О. Якщо можна, додам з історії. По-перше, не потребує створення центрального органу виконавчої влади, як там написано, оскільки вже такий орган є державної  служби інтелектуальної власності. А ці питання вирішуються нарівні підприємства. Тобто, охоронний документ, як свідоцтво, видається на рівні підприємства, а зараз існують лише методичні рекомендації  1995 року, які не є обов'язковими, і підприємства, міністерства, відомства, практично не можуть, як кажуть, працювати у правовому полі, оскільки є багато питань не вирішених. І, зокрема, додам, що підтримує прийняття і розробку такого закону Верховний Суд України. У нас є документи, які були на комітетських слуханнях, Міністерство промислової політики, Національна академія наук. Тобто, питання законодавчої техніки можуть бути врегульовані. Це вперше за 20 років. Дякуємо перш за все за те, що вони винесли такий законопроект для того, щоб врегулювати цю білу пляму, яка  існує.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, я думаю, що достатньо аргументів для того, щоб голосувати, за прийняття його за основу, а тоді будемо доопрацьовувати усі редакційні поправки і все, що потрібно  по суті.

Хто за таке рішення, будь ласка, голосуйте. Одноголосно! Дуже дякую. До слова запрошується Павленко Ростислав Миколайович. Будь ласка, Ростиславе Миколайовичу.

ПАВЛЕНКО Р.М.   Дякую, Лілія Михайлівна. Шановні колеги, законопроектом пропонується доповнити статтю 46 Закону України "Про державну службу" положенням, згідно з яким доплата за науковий ступінь, який отримав державний службовець під час перебування на посаді, не здійснюється. Тобто, якщо державний службовець захистився під час роботи в органах державної влади, то відповідні доплати не здійснюються.

Є критичні зауваження практично усіх уповноважених структур щодо цього. Основний мотив зауважень, зазначає, що ми, практично, порушуємо принцип рівності всіх громадян перед законом, їх рівних прав і можливостей. Якщо абстрагуватися від юридичних текстів, а говорити по суті, то, виявляється, що ми уже відразу резюмуємо, що всі, хто працює в органах державної влади нібито захищаються лише використовуючи якийсь адміністративний ресурс.

Очевидно, що це не так. Не можна усіх підводити під один знаменник. Відтак, пропоную рекомендувати Верховній Раді  за результатами розгляду у першому читанні відхилити цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, хто хоче висловитися, колеги? Міністерство  освіти і науки.

ЖЕБРОВСЬКИЙ Б.М.  Не бачу сенсу висловлюватися. По-моєму в цій ідеї стільки мінусів, що можна і не розказувати.   СИЧ О.М. Дозвольте, якщо говорити тактично, то усі ми знаємо, що, насправді, ті, то працює на  державній службі, змушені проходити додаткову бесіду у ВАЦі, це по-перше. А, по-друге, очевидно, що корінь зла не в тому, що треба сьогодні уточнювати процедуру надання вчених ступенів  і наукових звань, а проблема в тому, хто їх має надавати, зокрема,  ми це висловили у новому законопроекті про вищу освіту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає автора законопроекту, але спробую привернути вашу увагу до його мотивації, яка викладена в пояснювальній записці. І в цілях, і в завданнях законопроекту написано так: законопроект має на меті підвищити роль, престиж та значення державної служби як ефективного інструменту, що забезпечує реалізацію завдань і функцій державного управління в демократичній, правовій і соціальній державі. Тобто, автор акцентує на тому, що ті, хто працює на державній службі і отримують відповідне держане забезпечення, не мають права тоді користуватися тими привілеями, які займаються безпосередньо науковою діяльністю. Тобто мотивація трошки інша, якщо прочитати оці цілі і завдання законопроекту, ніж та, яка була щойно озвучена на нашому засіданні. Прошу взяти це до  уваги при голосуванні.

Чи Алла Миколаївна  хоче висловитися? Будь ласка.

ЛИТВИН А.М.  Міністерство соціальної політики не підтримує цей  законопроект, навіть не з тих обґрунтувань, що озвучувалися. Справа у тому, що статтею 46 взагалі не передбачено такої складової заробітної плати, як доплата  за науковий ступінь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз можна?

ЛИТВИН А.М.   Так, можна. 46 стаття  передбачає виплату державним службовцям посадового  окладу і надбавок за ранг державного службовця та вислугу років і премії. Усе, більше ніяких інших доплат зараз там не передбачено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Але іншими інструкціями передбачається доплата за науковий ступінь?

ЛИТВИН А.М.   Це зараз передбачається.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо державний службовець має науковий ступінь, тоді він отримує ці доплати?

ЛИТВИН А.М.  Це до нового закону, Лілія Михайлівна, це зараз на даний час.  У цьому новому законі, який уже з 1 січня повинен набрати чинності, цього не передбачено. На даний час так, вона існує, ця доплата.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Прошу.

СИЧ О.М. Шановні колеги, коли я працював в університеті, то за наукові ступені отримував, не пам'ятаю, чи 15, чи 20 відсотків. Коли я працював головою обласної ради, я отримував щось в межах сотні чи дві гривень. Вибачте, про що ми говоримо?! А тепер депутат Верховної Ради, незалежно від того чи він має докторський ступень чи ступень кандидата, професора, доцента, отримує близько там щось чи 5 відсотків надбавки, чи скільки, я вже пригадую. Ну, це просто смішно!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми можемо переходити до голосування за цим питанням?

Отже, у нас є рішення таке: рекомендувати за результатами розгляду в першому читанні відхилити запропонований законопроект. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Шість.

Хто проти такого рішення, прошу голосувати. Двоє. Дякую.

Щодо проекту рекомендацій парламентських слухань на 23 жовтня. Цей проект поки що зверстаний тільки на основі тих основних рекомендацій, які ми отримали від органів виконавчої влади, а не від різноманітних наукових інституцій, обласних державних адміністрацій, обласних рад, Національної академії педагогічних наук і громадських організацій.

Отже, чому ми зараз розглядаємо ці рекомендації. По-перше, ми хочемо почути вашу думку. Можливо, там випали питання, до яких обов'язково треба привернути увагу. По-друге, ми б хотіли, щоб народні депутати – члени Комітету з питань науки та освіти - могли свої рекомендації долучити до проекту. Ви опікуєтеся різними питаннями, очолюєте різні підкомітети, і якщо там випадають якісь питання, ми чекаємо ваших пропозицій.

Ще одне. Звичайно, що ми надалі будемо співпрацювати над цим проектом з Міністерством освіти і науки і тут уже враховані певні пропозиції, які ми отримуємо від Міністерства освіти і науки. Це є процес. Але залишилося доволі мало часу.

Ви бачите, там також долучений план підготовки парламентських слухань. Як ми їх готуємо і на якій ми сьогодні стадії? Виходячи з вищевикладеного, що ми тут пропонуємо? Пропонуємо взяти цей проект рекомендацій поки що за основу. Зрозумійте, що ми очікуємо від вас пропозицій, але просимо їх надати впродовж тижня. І доручаємо профільному підкомітету з питань дошкільної, загальної, середньої, позашкільної освіти, який очолює пані Дзоз, підготувати цей проект рекомендацій таким, яким він повинен вже виходити у нас на самі слухання, принаймні його основу.

Є зрозумілим, що в процесі слухань, коли будуть рекомендації ці обговорюватися, вони обов'язково будуть доопрацьовані і потім ми ще раз на комітеті вже після слухань будемо голосувати за ці рекомендації. Тому попереду ще велика робота. Для мене надзвичайно важливо, щоб всі ваші пропозиції були в рекомендаціях враховані.

Прошу висловитися з приводу означеного питання. Міністерство освіти і науки, будь ласка.

ЖЕБРОВСЬКИЙ Б.М.  В нас є гарний досвід співпраці з комітетом. Не так давно були парламентські слухання з сільської освіти після яких вийшла збірка, яка вміщувала в собі рекомендації та виступи. Ця збірка допомагає нам в роботі. Чому я звертаю на це увагу? Тому що тут те, що я тільки подивився від неінформованості , є просто якісь речі. Пропонуються програми, які вже є або під іншою назвою, або ще щось.  Це питання робочої співпраці. Я його бачу. Нам треба кілька днів, щоб вивчити це питання зліва і справа і написали пропозицію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Васильович  Красняков  займається безпосередньо  цією роботою.

ЖЕБРОВСЬКИЙ Б.М. Ну, він і тоді займався. Так що, значить, нам треба кілька днів, щоб ми передали часто, повторюю речі, які,  потрібно виправити. А все інше – ідеологія.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, прошу висловлюватися. Які ви ще маєте взагалі пропозиції щодо парламентських слухань? У мене є одне прохання до представників різних фракцій. Ми до цього часу не отримали від фракції повну інформацію про тих, хто буде виступати на слуханнях. От зверніть на це увагу, хто саме з депутатів прагне виступити на слуханнях.

Отже, ми, в принципі, схвалюємо хід роботи, щодо підготовки до парламентських слухань. Віталіна Олексіївна, ви поки що погоджуєтесь з усім?

Так, колеги, поки чекаємо пана Ковіня, у нас є ще одна позиція. Це наш уточнений план роботи. Як ви пригадуєте, на минулому засіданні комітету ми так і не довели до кінця питання з нашим планом роботи. Деякі депутати висловилися з приводу того, що вони хочуть ще його передивитися. Отже, ми знову дали їм час передивитися.

Нових пропозицій ні про вилучення позицій плану, ні про їх додавання не надходило. Тому, будь ласка, або ми його нарешті схвалюємо за третім разом, або не схвалюємо?

Прошу, Олександре Максимовичу.

СИЧ О.М. Я прошу вибачення, за те, що я не дисциплінований, оскільки я не подав свої пропозиції. Зокрема я подавав на цю сесію пропозицію привернути увагу до тих питань, які зазначені в останньому розділі. Дві останні позиції 20а і 21а. Збереження і розвиток в системі позашкільної освіти в Україні, актуалізація основних проблем. І друге - проблеми підручникотворення і запровадження сучасних засобів навчання в професійно-технічних навчальних закладах. І я не пригадую, чи я це робив в поданні. Але мені здається, що я не настоюю на тому, щоб це були круглі столи, оскільки ми переконалися, що якогось величезного ефекту вони не дають і навіть ті, що ми проводили потім, при всій повазі до пана міністра, показали, що достатньо таки ігноративно міністерство ставиться до наших пропозицій. Тим більше, мені здається, що і в кінці року, і на початку грудня-січня секретаріату нашому це буде накладно,  хіба що нехай секретаріат скаже, якщо він готовий це готувати.

Я пропонував би в якомусь іншому форматі розглянути це питання. Можна заслухати інформацію Міністерства освіти щодо збереження розвитку системи позашкільної освіти в Україні, які проблеми сьогодні є. Ну, в якомусь іншому форматі можемо розглянути так само питання підручникотворення і можливо ще якусь інформацію.

  Але я думаю, що робити круглий стіл і запрошувати спеціалістів на початку і в кінці року буде для нас дуже накладно. Хто буде напередодні Різдва Христового і під час його святкування аж так перейматися проблемами підручникотворення? Я хотів би врахувати цю пропозицію. Дякую. Я ж відверто про це кажу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ГОЛОВІНОВ В.П.  У листопаді місяці буде контрольне питання, пов'язане якраз з профтехосвітою і Міністерство освіти і науки буде доповідати по всім питанням, і там в контексті професійно-технічної освіти можна буде розглянути це питання. СИЧ О.М.  Я погоджусь, якщо питання, яке стосується збереження мережі позашкільної освіти, найширшим є в контексті. Ми так вже чули раніше від представників міністерства, що у нас не стільки є проблема з мережею позашкільної освіти по системі освіти, скільки по системі культури. Якщо ми хочемо серйозно підійти до цього питання, то повинні розглянути його не на цій сесії, а на наступні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Максимовичу. Дозвольте не погодитися з вами щодо того, що наші круглі столи не мають взагалі ніякого ефекту. Навіть не зважаючи на те, що Міністерство освіти і науки ігнорує пропозиції після того, коли велика кількість представників і інституцій, і практикуючих вчителів дають свої пропозиції, ми їх оформляємо, надсилаємо, а вони не враховуються, це не означає, що не можна піднімати цих проблем і виносити їх в інформаційний простір. Не можна опускати руки, рано чи пізно вони почнуть прислуховуватися. Ми повинні виконувати свою роботу, не зважаючи на свята, на ігнорування Міністерства освіти і науки і на інші речі, які нас оточують.  Це як ремарка, я не можу не відреагувати на вашу тезу.

А зараз я пропоную проголосувати за план, за основу з урахуванням тих пропозицій, які щойно озвучив Олександр Максимович по цих кількох запитах.

Будь ласка, хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Дякую. Одностайно, дякую.

Шановні колеги, отже, я згрупувала два законопроекти, хоча і суб'єктами подання цього законопроекту є народні депутати. Дуже важливо, щоб при цьому були присутні представники Державної служби інтелектуальної власності. На щастя, ви вже добралися до нас. Микола Вікторович Ковіня – голова Державної служби інтелектуальної власності. І тоді, якщо ви не заперечуєте, ми вас одразу запросимо до слова.

Ми зараз розглядаємо позицію другого колеги – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм та баз даних" (щодо захисту прав інтелектуальної власності) (2056а) (вносить Кабінет Міністрів ).

Будь ласка. Доповідає Микола Вікторович Ковіня.

КОВІНЯ М.В. Дякую. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм та баз даних" розроблено з метою виконання завдання визначеного пунктом 5 Плану спільних заходів з удосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності в Україні і розробленого Україною спільно з урядом Сполучених Штатів Америки.

Проект Закону передбачає створення додаткового механізму боротьби із порушенням законних прав та інтересів осіб, яким належать права на об'єкти авторського права та суміжні права шляхом надання можливості права власникам захищати свої права в процесі видачі контрольних марок, що сприятиме попередженню розповсюдженню на території України піратських примірників, які містять об'єкти авторського права та суміжних прав.

Крім того, Положення щодо надання до установи документів в електронному вигляді забезпечить безперешкодне та вчасне оновлення інформації на офіційному веб-порталі установи стосовно найменування заявників та назв примірників аудіо, візуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних, щодо яких подано заяви, включаючи і QR-коди.

Таким чином, прийняття проекту Закону стане ще одним кроком у забезпеченні правової охорони прав авторів, виконавців, виробників, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних при розповсюдженні їх творів та виконань, подоланні піратства та поліпшенні інвестиційного клімату України. Також враховуючи те, що права на більшість творів і фонограм, які розповсюджуються на території України, належать іноземним правовласникам, зокрема представникам творчої індустрії Сполучених Штатів Америки, удосконалення законодавства у сфері авторського права та суміжних прав є надзвичайно актуальним питанням. Особливо з огляду на те, що Україна на сьогодні є єдиною державою, яка зарахована до списку пріоритетних іноземних країн у рамках "Списку 301". 

Прошу врахувати зазначені аргументи та підтримати законопроект на комітеті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, які у вас є запитання?

ЗУБЧЕВСЬКИЙ О.П.   У мене є запитання. Скажіть, будь ласка, цей законопроект вже раніше вносився на розгляд Верховної Ради?

ЗУБЧЕВСЬКИЙ О.П.   І наскільки я пам’ятаю, його тоді не підтримала Верховна Рада?

АНДРОЩУК Г.О. В минулому скликанні, наскільки я пам’ятаю, було таке.

(Загальна дискусія)

ЗУБЧЕВСЬКИЙ О.П.   Тобто в мене ще раз питання. В наступній каденції Верховної Ради такий законопроект уже був?  І наскільки я пам’ятаю, його не підтримали. Чому його депутати тоді не підтримали?

КОВІНЯ М.В.  Чому його не підтримали – я не можу вам відповісти. А в дійсності подібний законопроект уже намагались подати на розгляд   Верховної Ради. Однак, на відміну від попереднього, даний  законопроект включає такі  аспекти, як, електронна  взаємодія, а також  спрощення механізму щодо переліку  необхідних документів.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, у вас ще є  запитання?  Немає. Поки що до уряду немає запитань.

Тоді для презентації позиції комітету надаю слово Ростиславу Миколайовичу Павленку

ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую,  шановні колеги.

Виходячи із тих документів які були надані,  діюча редакція Закону України про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм,  баз даних, передбачає що для легальної  реалізації CD та DVD дисків  з контентом  необхідно на кожен примірних клеїти контрольну  марку, захисну голограму.

Практика,  як свідчать фахівці Кабінету Міністрів,  свідчить про те, що нерідко виникають ситуації, коли виданою  контрольною маркою  прикривається піратська продукція. Голограму видає Державне підприємство "Інтел-захист"  підконтрольне  держслужбі інтелектуальної власності  і ця структура перед тим, як видати контрольні марки, зобов'язана перевіряти, чи має продавець на це право, тобто чи є він правовласником, або  чи отримав ліцензії від власне   правовласників. 

Протягом кількох  років функціонування цієї системи виникають ситуації, коли контрольні марки отримуються не справжніми власниками справ, а "сірими"  і "чорними"   компаніями. Відбувається це, як правило, на основі  ефективних, чи підроблених договорів про те, що  їм начебто  належать права. І стверджується, що   ДП "Інтел-захист" інформацію про отримувачів марок не видає, оскільки вона є конфіденційною. Відповідно, неможливо отримати інформацію про реальних видавців піратських копій та  витребувати у них компенсацію за  неправомірне використання авторських прав.

Чи  правильно я виклав те, про що йдеться?

Вочевидь,   що як пропонується дієвим запобіжником, вставити  прозорість цього процесу на всіх етапах. І що власне пропонується? Першою частиною законопроекту пропонуються зміни, які зобов'язують  центральний орган виконавчої влади, що  реалізує державну політику у сфері  інтелектуальної власності оприлюднювати в Інтернеті на своєму веб-сайті інформацію про те, хто отримає марки і на який контент. Я так розумію, у цьому, власне, суть пропозицій. У другій частині проекту уточнюються вимоги щодо виготовлення контрольної марки, а саме, пропонується наносити на контрольну марку інформацію, яка відповідає інформації, нанесенній на поліграфічну обкладинку,  найменування примірника аудіовізуального твору, тощо. Тобто максимально наближується вміст, так би  мовити, самого продукту і та інформація, яка міститься на цій, перепрошую, контрольній марці.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради підтримує законопроект. Пропонує взяти його за основу з наступним врахуванням висловлених зауважень і пропозицій. Комітет з питань бюджету говорить про те, що законопроект не впливає на бюджетні питання. Отже, фактично, залишає питання на наш розгляд, і в тій позиції, яка вам роздана, пропонується підтримати в першому читанні поданий законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто хоче висловитися, колеги? Дякую, Ростиславе Миколайовичу. Позиція міністерства.

ЖЕБРОВСЬКИЙ Б.М.  З учорашнього дня вони вже не наші.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми це знаємо.  Але .....

ЖЕБРОВСЬКИЙ Б.М.  Але позиція висловлена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона та сама, що у листі, так?

ЖЕБРОВСЬКИЙ Б.М.  Це урядовий закон.

 (Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, мені здається, що цей урядовий законопроектспрямований все-таки на якусь прозорість.

ПАВЛЕНКО Р.М. Принаймні про надання інформації про те, кому вони видають дозволи.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завдяки цьому законопроекту можуть бути бути оприлюднені ті дані, які сьогодні здобути практично, неможливо. І в цьому  є його беззаперечний плюс. Отже...

ФАРІОН  І.Д. Я перепрошую, я б тут тільки додала, стаття 6: "На кожну контрольну марку наноситься інформація державною мовою".

(Загальна дискусія)КОВІНЯ М.В.  Оскільки контрольна марка  зменшується у розмірі, ми не писали, якою мовою, оскільки є намір це виводити у двозначний код, який розшифровується звичайним мобільним телефоном. І, звичайно, це дозволяє навіть викласти інформацію, яка розміщена на контрольній марці на трьох мовах.ФАРІОН  І.Д. До речі, мене зацікавило, а якими ще двома мовами? Цікаво. Китайська у нас найбільша в світі.

КОВІНЯ М.В.  Оскільки є  і китайські заявники, то і мовою  оригіналу, і, можливо,  дублювання або німецькою, або англійською мовою за бажанням заявника.

ФАРІОН  І.Д.   Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, ви кажете, що трьома мовами – державною, мовою заявника і якоюсь ще  міжнародною, яку попросить заявник.  Я правильно зрозуміла.

КОВІНЯ М.В.  Ні. Не вписуючи, якою мовою ми залишили за собою можливість вносити мовою комп’ютерної символіки.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Йде мова зараз про те, щоб уточнити якими мовами і зобов’язати, щоб обов’язково була інформація державною мовою. А тоді мовою заявника і міжнародною мовою.

КОВІНЯ М.В. Я не заперечую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Отже, ці зауваження прошу записати для  протоколу.  Гаразд, колеги, ще є бажаючі висловитись? Ніхто немає бажання. Так.

Шановні колеги, пропоную проголосувати за рішення прийняти за основу з урахуванням тих пропозицій, які надані Головним  експертним управлінням, а також, що прозвучали на засіданні комітету. Прошу  голосувати. Хто за таку пропозицію? Шість. Хто проти? Хто утримався?

Двоє "утрималися". Дякую.

Наступний законопроект. Я би просила залишитися Миколу Вікторовича, тому що він теж в його парафії.

Третя позиція. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного перегляду громадянами програм універсальної програмної послуги (реєстраційний номер 2086а). Миколо Вікторовичу, а ви читали цей законопроект, ви про нього знаєте?

КОВІНЯ М.В.  Так, звичайно, читав і знаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це добре. Будь ласка, оскільки немає Олени Анатоліївни Бондаренко – автора законопроекту, я так розумію, вона не проти, щоб ми розглядали в її відсутність цей законопроект.

Я надаю слово для представлення законопроекту Ростиславу Миколайовичу Павленку.

ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую, Ліліє Михайлівно. Щодо мотивації авторів. Наскільки представлено мені в пояснювальній записці і в тих коментарях, які вони надавали, Законом України "Про телебачення і радіомовлення" встановлено обов'язок провайдерів програмної послуги щодо забезпечення усіх абонентів можливістю отримувати  так звану універсальну програмну послугу та обов'язково включити такі програми до всіх пакетів програм.  При цьому провайдери програмної послуги за законом звільняються від обов'язку укладення договорів із телерадіоорганізаціями, програми яких включено до складу універсальної програмної послуги.

Таким чином, фактично насамперед йдеться про операторів кабельних мереж, які говорять про те, що вони не зобов'язані вкладати спеціальні договори для того, щоб враховувати питання авторських прав і сплачувати відповідні виплати, які пов'язані із використанням цих прав.

Однак, у ході застосування цієї системи, з'являються претензії від третіх осіб щодо правомірності використання об'єктів інтелектуальної власності під час ретрансляції програм, знову-таки, насамперед кабельними мережами. Претензії полягають у вимозі сплачувати певні кошти за окремі об'єкти інтелектуальної власності, які були використані телерадіоорганізаціями при створенні програм, передач, що входять до складу універсальної програмної послуги.

Тому суть законопроекту, це власне, скасування спеціальної виплати для операторів кабельних мереж. Мотивуючи це тим, що таким чином необхідно виправити неузгодженість в чинному законодавстві. Вони бачать ситуацію, надаючи універсальну програмну послугу. Вони тим самим мають звільнятися від сплати цього збору.

Є ціла низка висновків щодо цього законопроекту. Науково-експертне управління рекомендує повернути на доопрацювання авторам цієї пропозиції, власне, цей законопроект. Державна служба інтелектуальної власності (поправте мене, якщо щось змінилося) теж не рекомендує  ухвалення цього законопроекту. І маємо лист фактично на керівників всіх фракцій, на комітет і так далі, від голови Національної спілки кінематографістів України, генерального директора Асоціації продюсерів України, генерального директора Всеукраїнської громадської організації "Сінема", які, очевидно будучи носіями певних прав, також виступають проти цього законопроекту .

Відповідно у матеріалах, які у вас роздані, пропонується повернути суб'єкту законодавчої ініціативи для доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій. Маю зазначити, що ми тут не є головним комітетом.

Тому я прошу поставити на голосування дві позиції. Оскільки немає авторів, то я прошу поставити пропозицію про підтримку. І очевидно, враховуючи все вищенаведене, є також пропозиція щодо відправлення на доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Миколо Вікторовичу, будь ласка, висловіть свою позицію.

КОВІНЯ М.В. Хочу сказати, що  наша позиція до державної служби не змінилася. Тобто, даний законопроект не відповідає міжнародним договорам і також іде всупереч  Законам України про авторське право та суміжні права. З одного боку, розуміючи необхідність соціального телебачення, а також вільного доступу до цього контенту незахищених верств населення, з позицій державної служби ми розуміємо, чому потрібно забирати гроші від авторів для того, щоб компенсувати доступ до соціальної ініціативи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто хоче висловитися з цього приводу? Прошу.

ФАРІОН  І.Д.  Я перепрошую, чи я правильно зрозуміла Ростислава. Відправити на доопрацювання, так? Я би пропонувала відхилити ще таку пропозицію.

ПАВЛЕНКО Р.М.  Ну, тоді це третя.

ФАРІОН  І.Д.  Третя пропозиція: відхилити цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо приступати до голосування. Так, будь ласка. Отже, ми маємо три пропозиції.

Перша пропозиція, як ми з вами завжди домовляємося, що першою я ставлю на голосування ту, яка написана в попередніх матеріалах. Отже, відправити цей законопроект на доопрацювання.

Мабуть, варто перед цим ще сказати, про що ми думаємо, коли ми говоримо про доопрацювання. От цілком резонно тільки що Микола Вікторович сказав, що з одного боку потрібна соціальна підтримка, але вона має діяти в інший спосіб. Так? Якщо ми  хочемо зробити послугу доступною для населення, вона має фінансуватися відповідно з державного бюджету як певна цільова підтримка, а не за рахунок суб'єктів авторського права. Тобто, коли ми говоримо про доопрацювання, ми це маємо на увазі? Це дуже важливий момент.

Ростиславе Миколайовичу.

ПАВЛЕНКО Р.М. Якщо питання до мене, то, очевидно, так. І тоді треба буде цю позицію довести до авторів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вважаю, що ми зараз в протоколі повинні про це сказати. (Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже на доопрацювання із застереженнями. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Один, два, три, чотири, п'ять. П'ятеро.

Є наступна, друга пропозиція –  це підтримати цей законопроект у першому читанні. Я правильно  вашу пропозицію озвучила, Ростиславе Миколайовичу?

Хто за таку пропозицію, підтримати в першому читанні? Один.

Є ще третя пропозиція. Про відхилення даного законопроекту. Хто за те, щоб відхилити? Двоє народних депутатів.

Дякую, дякую, колеги. Все є зрозумілим.

Я хочу ще звернутися до органів виконавчої влади. Якщо у вас є що нам ще сказати або бажання щось сказати, будь ласка висловіться. Бо ми зараз переходимо до внутрішніх питань комітету. Тоді дуже дякуємо вам за участь в роботі комітету. Дякуємо.

Так, шановні колеги, я хочу привернути вашу увагу до нашого плану роботи. Для того, щоб ви могли планувати свій час, і щоб ми подивились, що ми вже виконали, а що не виконали. Тому відкрийте, будь ласка, цей план.

У нас виїзне засідання комітету в Житомирську область. Воно буде 13 листопада. Я привертаю на це вашу увагу., бо на минулому виїзному засіданні в Чернігівську область, від нас було двоє депутатів: я і Олександр Максимович. Це насправді негарно виглядаєОскількиусі чекають, що приїде комітет. Люди чекають, що депутати почують їхні проблеми ібудуть їх вирішувати. А в результаті приїжджає двоє  представників комітету. Дуже вас прошу, заплануйте свій час, щоб ми 13 листопада побували в Житомирі.

СИЧ О.М. Є пропозиція: як мінімум їздити по черзі. Давайте цього разу хто не був в Чернігові, хай їде в Житомир.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це є питання, так би мовити, власного вибору кожного народного депутата. Я не маю права наполягати. Але я можу вас дуже попросити від  імені людей. Унас заплановано таким чином: ми  зустрічаємося з колективами людей,  з колективами керівників навчальних закладів, представників навчальних закладів. А крім того, є загальне велике засідання в обласній державній адміністрації. І от особливо там, де є зустріч з колективами, можна почути багато важливих питань, які нам потрібні для повсякденної роботи.

Тепер у нас є одна больова точка. От зараз немає пані Дзоз, а вона піднімала питання про  громадську раду. Ми її так і не запустили. Що  будемо з нею робити? Вона у нас на вересень стоїть. Мало бути організаційне засідання.

Олександре Петровичу, ми запрошуємо Громадську раду на парламентські слухання, щоб вони відчули свою причетність. Тобто ми розіслали усім членам Громадської ради, яких ви запропонували до цієї ради, запрошення на слухання. Але ж вона повинна, крім того, працювати. Ми домовилися, що вона буде працювати з підкомітетом.

Ще ми надіслали їм привітання з Днем працівника освіти. Але це куртуазійні речі, розумієте?  Ми не займаємося з ними безпосередньою роботою.

Віталіна Олексіївна, про Громадську раду говоримо. І просимо пана Зубчевського дати пропозиції, як ми запускаємо для її роботи.  Поки що єдине, що ми зробили, це запросили усіх членів громадської ради на парламентські слухання.

ФАРІОН  І.Д. Шановне товариство, мені здається, ми знайшли спосіб з комітетами, підкомітетами про співпрацю із громадськими радами. Тобто через Інтернет ми повідомляємо профільні напрями про нашу законотворчу діяльність.

Звертаємося до членів ради з тим, аби вони подавали свої пропозиції, ініціативи, які ми будемо перетворювати у проекти законів. Тобто ми економимо свій час, бо я не знаю, чи хтось з  вас має зайвий час, я не маю часу дихнути, особливо як журналісти починають писати про те, що ми не засідаємо там кожного тижня чи ще колись, то я просто від обурення не можу себе стримувати. Ми економимо їхній час, але одночасно ми з тими людьми працюємо, це перше.

Друге, кожен з наших підкомітетів постійно перебуває в тому середовищі. Пані Віталіна минулого разу чи позаминулого разу  говорила про те, що вона зустрічається з тими людьми у себе на місці і не тільки з тими. Я буквально вчора також зустрічалася з тими людьми. Тобто ми  маємо з ними взаємини, але це зовсім не означає, що ми маємо їх сюди скликати і тут бавити публіку. Даруйте, що я це так називаю. Тобто моя думка: працювати власне в такий спосіб: надсилати їм профільні законопроекти, аби послухати від них оцінку і звертатися до них з тим, аби вони одсилали свої пропозиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую, Ірина Дмитрівна. Тому що саме ці пропозиції ми озвучували три засідання комітету тому. Пригадуєте, коли обговорювали  громадську раду. Підкомітети працюють, є список розсилки громадської ради за підкомітетом, розсилають свої законопроекти, отримують пропозиції, якщо вони є, враховують,  і один раз у рік ми можемо створити якусь нагоду для того, щоб вони побували у Раді. І ось у них, наприклад,  буде нагода побувати на парламентських слуханнях.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно слушно. Тобто тоді давайте вже погодимося, що ми, таким чином, працюємо всі за підкомітетами і запротоколюємо це.

І більше це питання  не піднімаємо, а працюють підкомітети.

Будь ласка, Євген Васильович.

КРАСНЯКОВ Є.В. Лілія Михайлівна, якщо пам'ятаєте, ми пишемо: запрошуємо вас на парламентські слухання, просимо  дати зауваження, пропозиції, висновки і так далі. Давайте додамо ще оці попередні проекти рекомендацій і подивимось, як ці люди  сто чоловік, як вони відреагують і отримаємо що чи ні?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зворотній зв'язок буде чи ні? Добре?

ФАРІОН  І.Д.  Існує ще форма круглих столів, Ці люди також можуть приходити на круглі столи.  Круглі столі  ми проводимо за різними напрямами, як найширшими. Таким способом ми також задіюємо і тих людей, і відбувається реалізація достеменна, і одночасно ми економимо свій час, і їхній час, бо то найбільше, що ми маємо. Але ж ми, пані і панове також і виїжджаємо. От зараз ми виїжджаємо до Житомира, перед тим ми виїждали до Чернігова, ще перед тим - на Івано-Франківщину, ще перед тим виїжджали на Львівщину. Так чи інакше ті люди співпрацюють із нами.. Якщо вони хочуть, то вони прийдуть, я перепрошую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. У нас навіть у Києві, коли відбуваються круглі столи, приїжджають люди з регіонів. От останній круглий стіл, шкода, що народні депутати не знайшли можливості, який був присвячений освіті національних меншин, з Криму було багато делегатів. Тому що там є концентрація національних меншин. То люди приїздять і обговорюють, і тоді їм сплачують відрядження відповідно місцеві органи управління, тому є можливість запрошувати. Головне, щоб з їхнього боку була ініціатива. От ми зараз побачимо як вони відреагують на парламентські слухання.

ФАРІОН  І.Д.  Я перепрошую, я думаю, що ми їм маємо ще надіслати інформацію про те, у яких формах працює комітет, це не лише засідання комітету, це проведення комітетських слухань, парламентських слухань, круглих столів і так далі. І щоб вони долучалися до цієї роботи, якщо вони мають для цього можливості, повідомляючи голову підкомітету. І таким способом ми можемо надавати їм слово і для оприлюднення своїх позицій.